Міжнародна науково-практична конференція «Вектори соціальної,

організаційної та економічної психології»

Рибидайло Катерина Дмитрівна УП-402

План конференції:

1. Психологія і війна

2. Війна і її наслідки

3. Експериментальні наслідки війни

4. Психологічний супровід військовослужбовців на етапі декомпресії

5. Відбудова першої лінії психологічної допомоги

6. Психологічна реабілітація людей з інвалідністю

7.Важливість дитячої та підліткової терапії

8.Особливості психологічної роботи з населенням де окупованих районів

Харківщини

9.Ставлення молоді до власного бізнесу: Україна та ЄС

1. Психологія і війна

Погляди і ідеї Густава Ле Бона. Ключові постулати: уявне завжди переважає

над реальним. Ідеї і погляди на наслідки війни, стратегічні помилки у війні,
спричинені психологічними феноменами.

Емоійно-містичні сили у війні:

1.Мислення (ілюзії)
2.Трансформація (перетворення) суспільства
3.Ілюзія про народ, який вважав себе обраним Богом
4.Ментальна трансформація
5.Проблема мілітаризму
Висновки. Російсько-українська війна ще раз підтвердила яку ціну
доводиться платити за політичні ілюзії та психологічні помилки. Не
виправлені помилки швидко створюють ті жахливі фатальні обставини
потужному тиску яких піддаються авторитарні режими. Як ніколи раніше,
влада не може одноосібно визначати процвітання країни. А нація не
трансформується за допомогою законів. Її прогрес є наслідком еволюції
душі. Майбутнє народу залежить від тривалості й інтенсивності його зусиль.
Це є внутрішньою детермінантою, а не зовнішньою, в якій він повинен
шукати причини своєї величі і свого занепаду.

2.Війна і її наслідки
«Шрами на їх думках» Дослідження боротьби з ПТСР, у дослідженні
приймали участь 6 країн, з них Балканські країни, Ізраїль, Україна та інші.
ПТСР – синдром, псих.захворювання учасників бойових дій і людей
причетних до війни, ветеранів, спричинений травмами, втратами і
інвалідністю.
Реабілітація – невід’ємна частина комплексної терапії у боротьбі з ПТСР.
Суспільство може стати тригером посилення прогресування ПТСР. ПТЗ –
посттравматичне зростання. Дистигматизація ПТСР.

3.Експериментальні наслідки війни

Статистика та наслідки американських військових кампаній в Афганістані
-6400 американських військовослужбовців загинули
-48000 отримали бойові поранення
-Понад 70% жертв бойових дій зазнали надзвичайно
важких травм.
-Труднощі при наданні допомоги пораненим під час бойових дій.
-Виявлено прогалини в знаннях, визначено нові дослідницькі пріоритети та
протоколи.
-Були досягнуті успіхи в лікуванні на передовій, евакуації, розроблені більш
ефективні рішення для порятунку життів, при цьому рівень виживання досяг
92,0%.
-Війна створює певний вакуум змін, зважаючи на нагальність та необхідність
реагування.

КПТСР –Комплексний посттравматичний стресовий розлад

лЧМТ- Легка черепно-мозкова травма
вЧМТ – Вибухова черепно-мозкова травма
ХТЕ- Хронічна травматична енцефалопатія
ХХЕ- Хронічна хінолінова енцефалопатія

ПРОБЛЕМИ З КЛАСИФІКАЦІЄЮ
-ПТСР та комплексний ПТСР - синдром, а не розлад на основі 50 років
досліджень
-Необхідно використовувати модель захворювання
-Супутні проблеми зі здоровʼям - аутоімунні захворювання
-Складність у лікуванні через політравматичні ушкодження
-Відділи охорони здоровʼя не пристосовані до T.A.D.
-Довготривала інвалідність, передчасна смерть
-Ризик для себе та громади
-Високий рівень самогубств

Коморбідні та суперечливі симптоми КПТСР, вибухової ЧМТ\легкої ЧМТ та

Хронічної хінолінової енцефалопатії:
ХХЕ –психози, паранойя, фізіологічні симптоми
КПТСР- Дизрегуляція:самоорганізація, регуляція емоцій, змінені рівні
функцій, емоційні стани, дисоціація, хронічний захисний стан,
гіперпильність
вЧМТ\лЧМТ- чутливість до світла, чутливість до шуму, нудота, головні болі,
проблеми з зором, хронічний больовий синдром, проблеми з рівновагою,
судоми, дисфлюенція, шум у вухах, втрата слуху, деменція.

ХХЕ та КПТСР- реалістичні нічні кошмари

вЧМТ\лЧМТ та КПТСР- когнітивні порушення, провідникова афазія, втрата
пам’яті, церві кальне запаморочення, дисрегуляція ЦНС, Аутоімунні
захворювання, втома, безсоння, нейрон-ендокринні розлади, управління
гнівом, полівагальна зупинка.
ХХЕ та КПТСР та вЧМТ\лЧМТ- дратівливість, тривожність, залежність,
суїцид.

Профілювання полі травми : Підхід «Кубика рубика»

-КПТСР
-ЧМТ
-Вибухова ЧМТ
-Аутоімунне захворювання
-Міждисциплінарні команди
-Переклад досліджень

4.Психологічний супровід військовослужбовців на етапі декомпресії

-Психологічний супровід та основні його складові під час ведення бойових

дій.
-Ротація підрозділу. Робота психолога під час заходів декомпресії.
-Ефективні техніки психологічного впливу на психіку військовослужбовців
під час виконання ними службово-бойових завдань.
-Практика психокорекційної індивідуальної роботи.

Психоедукація
Психологічний вплив
Супровід сімей
Психокорекційна індивідуальна робота

Основні елементи психологічної декомпресії:

-медичний огляд
-медико-психологічний скрінінг (психологічна діагностика)
-психологічна едукація (просвіта)
Психоемоційне та психофізіологічне розвантаження, відновлення
психологічної безпеки особистості
-соціальна реадаптація

Алгоритм дій:
1.проводиться оцінка морально-психологічного та психофізіологічного стану
військовослужбовців
2.за результатами отриманих психодіагностичних даних робиться загальний
аналіз стану підрозділу
3.псигологом частини з офіцером МПЗ та офіцером медичної служби
приймається рішення щодо «фокусу»

Техніки психологічного впливу на психіку

1. «Вуха чебурашки
2. Вправа «Посилення чоловічого «Я»»
3. Подолання втрати
 4. Почуття провини за вбивство своїх ворогів; своя молитва або «Купол
Бога»; моя дитина-мій ресурс і сенс.мій образ в свідомості дитини;
Ключ Алієва; психодрама «Чому я лишився живий»-сакральний сенс
продовжувати життя.

5.Відбудова першої лінії псих.допомоги Психоедукація і навчання першої

лінії- тих, хто надає психологічну допомогу.
1) PTSD-Therapy- THERAPISTS
2)PTS –First Emotional Aid- Service Providers
3)ANXIETY –Coping Skills- Family Community
4)Discomfort- Psycho-Education- Everyone

6.Психологічна реабілітація людей з інвалідністю

Суспільство сприймає питання реабілітації людей з інвалідністю як
соціальну проблему, але вона насправді є психологічною
Проблеми людей з інвалідністю: вікові- діти і дорослі. Важливим є створення
інклюзивного простору для людей з інвалідністю. Існує значний брак
професійних фахових реабілітологів і психологів. Особливе значення на
сьогоднішній день має війна яка посилила важливість і потребу у
реабілітації.

7. Важливість дитячої і підліткової терапії.

Кожен бойовий конфлікт породжує низку патологій на кшталт ПТСР, гостре
горювання, депресивні та тривожні стани.
Невідємною частиною є каліцтва з подальшою інвалідністю
Порушує всі сфери діяльності В\С
Залучає коло родини (дружина\чоловік, батьки, діти)

Вразливі групи:
Коефіцієнт адаптивності у батьків в\с є найвищим зі всієї родини
Діти набувають адаптивності в процесі та з допомогою П\Т
Дружини є найбільш вразливими до дезадаптації в\с (за умови психічної або
фізичної травматизації)

Позитивна кореляція між проблемами у стосунках до травматизації та рівнем

адаптивності .
Позитивна кореляція між адаптивністю в\с до травматизації та адаптивністю
дітей після травматизації одного з батьків.

Психотерапія
Робота з сім’єю в\с має бути завжди системною (в\с дружина\чоловік, діти. За
потреби-батьки)
Необхідність досконалого розуміння клінічної картини для визначення
психопатології в кожній із полів.
Психотерапія дружин\чоловіків
Під час бойових дій немає потреби в психотерапії, лише в підтримувальній
консультації за потреби
Психотерапія є відповіддю на дезадаптацію до клінічних станів згідно з
класифікацією DSM-5

Дитячо-підліткова психотерапія
Рекомендована навіть за відсутності симптомів конкретного розладу
Опрацювання буденних процесів, котрі пов’язані з діяльністю воїна
(перебування на передовій, лікування через поранення, реабілітація та
повернення додому)

Рекомендовані методики психотерапії

Будь –яка доказова методика
Арттерапія
Іпотерапія
Передбачає індивідуальну та групову психотерапію
Фокус на повернення до діяльності

Підсумок. Необхідність системної роботи є основою роботи психотерапевта.

Багатогранність терапевта допоможе побудувати чіткий план втручання.
Високий рівень діяльності дитини та дружини корелює зі швидким процесом
адаптації в\с до життя попри виклики травматизації.

8.Особливості психологічної роботи з населенням де окупованих районів

Харківщини
Після деокупації мешканці потребують психологічної допомоги
1)робота з тими, хто залишився вдома
2)робота в громадах Харківської області

У людей не забезпечена одна з осн. Психологічних потреб- у безпеці.

З чим стикнулись під час реалізації:
1)люди відрізані від засобів комунікації
2)коли були в окупації – не обстрілювали, коли деокупували-почали стріляти,
у людей дезорієнтація і непорозуміння
3)після де окупації встановили сигнали повітряної тривоги

Методи і техніки психологічної роботи

1.всі методи стабілізації психічного стану
2.всі варіанти «заземлення»
3. спілкування з елементами арт-терапії
4. активне слухання
5. 1-2 сеанси біосугестивної терапії
6. методика EMDR-версія техніки FLASH «Чотири моргання»
7. Техніка « Перемотування травматичного досвіду)
8. вивчення протоколу «КСК»
9.Порівняльне дослідження «Ставлення молоді до власного бізнесу:
Україна та ЄС»
Більшість опитуваних в Україні віддають перевагу самозайнятості і власному
бізнесу. В ЄС, на відміну від України, молодь здебільшого прагне працювати
найманим працівником.ЄС рухається у бік найманої праці, а н роботи на
себе.

10.Особливості поведінки членів сім’ї учасника бойових дій після його

повернення додому.
Актуальність теми. Перебування людини в умовах бойових дій негативно
позначається на її психічному стані, може спричиняти втрату або зниження
енергетичного ресурсу організму та порушення адаптації до навколишнього
середовища. Більшість бійців переживають бойові психологічні
травми, які здатні впливати на їхню поведінку після повернення додому. Як
свідчить практика, після повернення рідної людини додому у членів сімʼї
може зʼявитися почуття безпорадності і розчарування. Причини для цього є
різні, досить часто це психічна або фізична травматизація учасників бойових
дій, особистісні кризи членів родини, а також нормативні та ненормативні
сімейні кризи. Почуття безпорадності досить часто виникає у рідних людей
при виявах її членами - учасниками бойових дій різних негативних станів
(апатії, агресії, байдужості до близьких), небажаних емоційних,
комунікативних та поведінкових реакцій. Все це специфічні вияви
травмованої психіки, тому важливо членам сімʼї, насамперед, набратися
терпіння та витримки і навчитися не приймати це на свій рахунок і не
ображатися, а також розуміти ефективні моделі поведінки у цій ситуації.
Звідси виникає потреба у посиленні психологічної роботи з членам сімей
учасників бойових дій, зокрема щодо розуміння ними своїх можливостей
бути субʼєктами відновлення та збереження психічного здоровʼя близьких та
рідних людей.
СІМʼЯ ЯК СУБʼЄКТ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ
ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВʼЯ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
Учасники бойових дій, перш за все, потребують від рідних людей емоцій та
відчуття безпеки (події, повʼязані позаду; життя відновлюється; попереду -
гарне майбутнє). Їм потрібна підтримка у своєму бажанні чи небажанні
згадувати про ті події. При цьому не варто виявляти жалість, а слід
демонструвати увагу, поділяти переживання, давати можливість
відволікатися від болючої теми сімейними справами.
Доцільно допомогти учаснику бойових дій якомога швидше повернутися
До повсякденного (наприклад, виконання батьківських обовʼязків,
господарських функцій, вирішення побутових питань, реалізація власних
проектів, організація сімейного відпочинку та ін.). Бо бездіяльність та
незайнятість людини можуть призводити до зловживання алкоголем та інших
негативних наслідків.
Caмe тoмy виникає потреба звернути увагу на особливості поведінки членів
сімʼї учасника бойових дій після його повернення додому.
Сімейна роль - модель поведінки, що очікується членами родини одне від
одного при реалізації сімейних функцій.

ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДУШЕВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ УЧАСНИКІВ

БОЙОВИХ ДІЙ ЧЛЕНАМ ЇХ СІМЕЙ ВАЖЛИВО:
Відновити взаєморозуміння (потрібно бути готовими прийняти його іншого,
з проблемами, страхами, агресією; потрібно навчитися слухати його,
розуміти).
Виявляти взаємодопомогу (правильно і своєчасно реагувати на слова, на
прохання, надавати допомогу та підтримку у важких ситуаціях, уміння разом
долати життєві труднощі, відпочивати, знімати напруження, втому, стрес).
Прагнути до взаємоузгодження та координації дій (погодження думок,
позицій, дій та вчинків - сприяє тому, щоб моделі поведінки кожного з
подружжя співпадали з їхніми очікуваннями).
Залучати до реалізації сімейних функцій, виконання сімейних ролей
(переключення, самореалізація).