Методична розробка практичного заняття з психітрії та наркології

по темі: „ Екзогенні психічні розлади”

для студентів 4 курсу стоматологічного факультет.

1. Актуальність теми: Часто хронічні симптоматичні хвороби і ряд інших органічних

захворювань (інфекції (енцефаліти),інтоксикації, черепно-мозкові травми, пухлини
головного мозку та ін.) супроводжуються психічними порушеннями. Вони виявляються
не лише в тих випадках, коли патологічний чинник безпосередньо вражає мозок, але й при
інших симптоматичних захворюваннях. Поряд з цим мають значення природжені
механізми, що беруть участь у розвитку патологічного процесу.
2. Тривалість заняття: 2 години.
3. Навчальна мета:
Студент повинен:
3.1. Знати:
 етіопатогенез психічних порушень при хронічних симптоматичних розладах;
 патогенез психічних порушень при органічних захворюваннях головного мозку
(інфекціях (енцефалітах)інтоксикаціях, черепно-мозкових травмах, пухлинах,
судинних та інших хронічних захворюваннях головного мозку);
 клінічні прояви психоорганічного (органічний, енцефалопатичний) синдрому
при органічних захворюваннях головного мозку;
 клінічні прояви варіантів перебігу психоорганічного синдрому (астенічний,
експлозивний, ейфоричний, апатичний);
 клініку астенічного варіанту перебігу;
 клініку експлозивного перебігу;
 клініку ейфоричного перебігу;
 клініку апатичного варіанту перебігу;
 клінічні прояви паралітичного і псевдопаралітичного синдрому;
 діагностику і лікування даних захворювань;
 реабілітацію і профілактику психічних порушень при даних захворюваннях.
3.2. Уміти:
 зібрати анамнестичні дані у хворих з даною патологією;
 установити контакт із хворим та родичами для збору об'єктивних даних про
хворобу;
 діагностувати симптоматичні психічні розлади;
 діагностувати інтелектуально-мнестичні функції при органічних захворюваннях
головного мозку;
 діагностувати різні види деменцій ;
 діагностувати психоорганічний (Вальтер - Бюеля) синдром;
 діагностувати клінічні варіанти (астенічний, експлозивний, ейфоричний,
апатичний) перебігу психоорганічного синдрому;
 диференційну діагностику органічних і симптоматичних захворювань;
 проводити психопрофілактичні заходи.
3.3. Опановувати практичні навички:
 визначити симптоматичні і органічні порушення головного мозку;
 проведення психогігієнічних і психопрофілактичних заходів;
 санітарно-профілактична робота;
 догляд і нагляд за психічнохворими у старечому віці та інших захворюваннях
головного мозку.
4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
 2

Назви попередніх дисциплін Отримані навики

1. Загальна психологія. 1. Визначення пізнавальних процесів.
2. Нормальна фізіологія. 2. Фізіологія ВНД.
3. Патологічна фізіологія. 3. Визначення патофізіологічних механізмів
4. Медична психологія розладів пізнавальних процесів (пам'яті,
інтелекту та ін.).
4. Загальна класифікація пізнавальних процесів.

5. Поради студенту.
5.1. Зміст теми.
Клінічними проявами при даній патології є психоорганічний синдром:
 психічна неспроможність зі зниженням пам'яті, усвідомлення, послаблення волі і
афективної стійкості, зниження працездатності та інших можливостей адаптації.
Психопатологічні симптоми нерідко поєднуються з органічними ураженнями головного
мозку і можуть бути ними обумовлені.
Психоорганічний синдром може бути резидуальним (після перенесених хронічних
симптоматичних захворювань), а також розвивається і прогресує різними варіантами: в
тих випадках, коли патологічний чинник безпосередньо уражає мозок (енцефаліти,
інтоксикації, хронічні судинні захворювання, пухлини, черепно-мозкові травми та ін.):
 астенічний варіант – переважають астенічні розлади: підвищена фізична і психічна
виснаженість, явище роздратованої слабкості, гіперестезії, нестримання афекту;
 експлозивний варіант – роздратованість, брутальність, афективна лабільність,
знижена адаптація;
 ейфоричний варіант – фон настрою підвищений з відтінком ейфорії і благодушшя,
безтолковості, зниження критики, розгальмованості потягів;
 апатичний варіант – різке зниження інтересів, байдужість до оточуючих;.
Психоорганічний синдром розвивається у структурі віддаілених наслідків черепно-
мозкових травм, інтоксикацій, судинних хронічних захворювань, інфекцій та інших
органічних захворювань головного мозку.
Паралітичний (тотальна деменція) синдром проявляється ейфорією,
благодушшям, різким зниженням критики, маяченням величі і багатства та зміною
характерологічних рис особистості. Маячні ідеї характеризуються безглуздістю,
нестійкістю, мегаломанічністю (великих сум грошей, що він президент, імператор,
командуючий армією і т.ін.). Одягаються яскраво, безглуздо, прикрашають одежу
орденами, медалями і т.ін. Втрачено почуття такту, поведінка неадекватна, усвідомлення
для них недоступно. Спостерігаються мовні розлади у вигляді дизартрії, синдрому
Аржиль- Робертсона, нерідкі епілептичні напади, апоплектичні стани з парезами або
паралічами, порушення сну. Паралітичний синдром описаний при прогресивному паралічі
та старечих психозах, які виникають у віці 70-80 років, пов'язаний з патологічним
процесом у головному мозку. Перші ознаки порушення психіки у старечому віці є зміни
рис особистості: з'являється дріб'язковість, жадібність, сварливість, підозрілість, статева
розпущеність. Хворі стають метушливими, не здатні концентрувати увагу. Змінюється
ритм сну (він стає поверховим і короткочасним), згодом формула сну порушується. Хворі
сплять вдень, а вночі ходять по квартирі, переставляють меблі, щось шукають і т.д. До
ранніх ознак відносяться розлади пам'яті по закону Рібо. В подальшому хворі не
пам’ятають імен своїх дітей, свого віку, року і місяця. Недавні події переставляють
місцями у пам’яті з подіями далекого минулого. Втрачають здатність орієнтуватися у
просторі, не можуть визначити напрямок, відстань, розміщення предметів, не мають
«відчуття часу» та ін. Виникає зрушення ситуації в минуле і хворі «впізнають у
незнайомих людей осіб, яких знали в дитинстві, давно померлих родичів чи знайомих,
називають своїх дітей братами і сестрами, а братів і сестер – батьками і т.д.». Виявляється
також старечий тремор та старечі зміни ходи, яка стає човгаючою, тупцюючою.
 3
Псевдопаралітичний синдром може розвиватись при симптоматичних
захворюваннях і загальних інфекціях, енцефалітах, ЧМТ, хронічних інтоксикаціях,
органічних ураженнях головного мозку (судинних захворюваннях, пухлинах і т.ін.).
Таким чином псевдопаралітичний синдром за клінікою відтворює картину
паралітичного, але відрізняється за етіологічним чинником.

5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Етіологія психоорганічного синдрому.
2. Клініка психоорганічного синдрому.
3. Варіанти перебігу психоорганічного синдрому.
4. Клініка астенічного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
5. Клініка експлозивного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
6. Клініка ейфоричного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
7. Клініка апатичного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
8. Клінічні прояви паралітичного і псевдопаралітичного синдрому.
9. Лікування, реабілітація, профілактика органічних психічних розладів. Випишіть
рецепти.
10. Догляд і нагляд за психічно хворими у старечому віці та при інших органічних
захворюваннях головного мозку.
5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Студенти самостійно під керівництвом викладача обстежують хворих з розладами
психіки при органічних ураженнях головного мозку. В процесі збору анамнезу виявляють
преморбідні особливості хворого, етіологічний фактор, уточнюють клінічні прояви
хвороби. Студенти здобувають уміння діагностики захворювання, обґрунтовують діагноз,
проводять диференційний діагноз з іншими захворюваннями. Звертається увага на клініку
психоорганічного синдрому і його варіантів перебігу. Складається план лікування.
Особливо звертається увага на уміння догляду і нагляду за хворими з органічними
ураженнями головного мозку та за хворими у старечому віці.

5.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:
1. Етіологія психоорганічного синдрому.
2. Клініка психоорганічного синдрому.
3. Варіанти перебігу психоорганічного синдрому.
4. Клініка астенічного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
5. Клініка експлозивного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
6. Клініка ейфоричного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
7. Клініка апатичного варіанту перебігу психоорганічного синдрому.
8. Клінічні прояви паралітичного і псевдопаралітичного синдрому.
9. Догляд і нагляд за психічно хворими у старечому віці та при інших органічних
захворюваннях головного мозку.
Б. Задачі для самоконтролю:
1. Хвора 75-ти років, не може назвати місяць, число, пору року. Після довгих роздумів
називає своє ім'я. Настрій дратівливо-незадоволений. Постійно носить з собою вузлик з
речами, ховає у себе на грудях у білизні пакуночки з хлібом та свої черевики, «безцінні
книги». Який найбільш імовірний діагноз?
А. Розлади поведінки
В. Атеросклеротична деменція
С. Пресенильна меланхолія
* D. Стареча деменція
Е. Корсаковський синдром
2. Юнак 18-ти років направлений на військово-психіатричну експертизу, бо під час
медичного огляду у військкоматі виявив дуже низький рівень загальних знань. Зростав без
однолітків – жив у лісі разом з батьком-лісником. У школу ходив рідко, так як найближче
село було за 10 кілометрів. Формально закінчив 7 класів. При експериментально-
 4
психологічному дослідженні вирішував завдання на аналіз, синтез, комбінаторику,
створення понять. Як слід оцінити стан хворого?
* А. Соціально-педагогічна запущеність
В. Затримка психічного розвитку
С. Дебільність середнього ступеня
D. Психічний інфантилізм
Е. Дебільність легкого ступеня

3. Хворий 57-ми років. Захворювання почалось із розладів пам'яті із збереженою

емоціональною сферою та критичністю. Потім мали місце розвиток апрактичних,
агностичних та афатичних розладів, явища алексії. Який діагноз?
* А. Хвороба Альцгеймера
В. Церебральний атеросклероз
С. Старече недоумство
D. Хвороба Піка
Е. Пресенільна деменція
4. Чоловік 22-х років, ніколи раніше не хворів, алкоголем не зловживає. Після травми
мозку з втратою свідомості через 2 тижні не впізнає свого лікаря, забуває де його палата і
ліжко, що він їв, коли працював. Настрій підвищений, без мети ходить по відділенню. Яка
причина з перерахованих нижче найбільш вірогідно сприяла виникненню захворювання?
А. Алкогольна інтоксикація
В. Склероз судин мозку
* С. Травма мозку
D. Епілептична хвороба
Е. Соматичне захворювання
5. Хвора 58-ми років. Біля 2-х років тому почала слабшати пам'ять. Останнім часом забула
багато подій свого життя. Не пам'ятає, чи є онуки, діти, не може нічого запам'ятати
нового. Кілька разів виходила з квартири і не могла знайти дорогу назад. У квартирі
погано орієнтується. Не може приготувати собі їжу, не зачісується, не може самостійно
одягатися. Апатична, бездіяльна. Ознак хвороби Паркінсона, Гентігтона, а також
вираженої судинної патології не виявлено. До свого стану не критична. Визначіть діагноз.
* А. Хвороба Альцгеймера
В. Хвороба Піка
С. Судинна деменція
D. Корсаківський психоз
Е. Травматична деменція
6. Синдром екзогенно-органічного ґенезу, основними проявами якого є мне стичні
розлади (неспроможність запам'ятовувати, зберігати та відтворювати нову інформацію;
псевдоремінісценції, конфабуляції або криптомнезії) та втрата психічної ініціативи
(психічна інактивність), зветься?
А. Синдром деменції
* В. Корсаківський синдром
С. Органічний психосиндром (психоорганічний синдром)
D. Синдром псевдодеменції
Е. Аментивний синдром
7. Хвора 75-ти років, не може назвати місяць, число, пору року. Після довгих роздумів
називає своє ім'я. Настрій дратівливо-незадоволений. Постійно носить з собою вузлик з
речами, ховає у себе на грудях у білизні пакуночки з хлібом та свої черевики, «безцінні
книги». Який найбільш імовірний діагноз?
А. Розлад особистості (психопатія) поведінки
В. Атеросклеротична (лакунарна) деменція
С. Пресенільна меланхолія
 5
D. Розлад поведінки
* Е. Стареча деменція
8. Хвора 51 року доставлена у психіатричну лікарню у зв'язку із суїцидальною поведінкою
(спроба отруїтися). Після 6 місяців менопаузи знизився настрій, виникло почуття
«припливу жару», тривога. Стала похмурою, неспокійною, плаксивою, порушився сон. У
відділенні: рухове і мовне збудження, заламує руки, намагається рвати на собі волосся,
лається, кричить. Недоступна для продуктивного контакту. Коли намагаються заспокоїти
хвору, збудження підсилюється, вона просить дати їй вмерти. Галюцинацій і маячення
немає. Помітних порушень інтелектуально-мнестичних функцій не виявлено. Соматичний
і неврологічний стани без патології.
Які патогенетичні механізми психічних порушень у хворої?
А. Гіпоксія головного мозку
* В. Інволюційні зміни, пов'язані з клімаксом
С. Пухлина головного мозку
D. Перенапруження сили основних нервових процесів
Е. Атрофічні процеси в головному мозку
9. Чоловік 52-х років, ніколи раніше не хворів, алкоголем не зловживає. Після травми
мозку з втратою свідомості через 2 тижні не впізнає свого лікаря, забуває де його палата і
ліжко, що він їв, коли працював. Настрій підвищений, без мети ходить по відділенню. Яка
причина з перерахованих нижче найбільш вірогідно сприяла виникненню захворювання?
А. Алкогольна інтоксикація
В. Церебральний атеросклероз
* С. Черепно-мозкова травма
D. Епілептична хвороба
Е. Соматичне захворювання
10. Хвора похилого віку, на вигляд спокійна, привітна, одягнена охайно. У вільний час
дивиться телевізор. Переглядаючи телесеріал, бурхливо висловлює свої думки, коментує,
плаче, переживаючи за героїв фільму. Довго готується до зустрічі з рідними, чекає, а
побачивши їх, плаче від радості. Під час розмови стає роздратованою, ображається,
свариться, бо їй здається, що її не слухають. Визначіть психічний розлад.
А. Обсесивно-фобічний
В. Деперсія
С. Астено-нервотичний синдром
* D. Слабкодухість
Е. Психомоторне збудження
11. У дівчинки 16-ти років зріст 135 см, коротка шия зі шкірними крилоподібними
складками, первинна аменорея, слабкість пізнавальних інтересів, слабке диференціювання
емоцій, нечіткість понять; навчаючись у спеціалізованій школі, двічі залишалася на
другий рік у тому ж класі. Встановіть діагноз.
* А. Олігофренія при синдромі Шерешевського-Тернера
В. Дебільність при синдромі трисомії Х
С. Затримка психічного розвитку при гіпотиреозі
D. Церебральний гіпонанізм
Е. Дитячий аутизм

В. Тестові завдання для самоконтролю:

1. Які з названих синдромів не характерні для віддалених наслідків черепно-мозкової

травми?
А. Церебрастенічний синдром
В. Епілептичний синдром
С. Психопатоподібний синдром
* D. Синдром Кандинського-Клерамбо
 6
Е. Амнестичний

2. Назвіть симптоми, які не характерні для травматичної церебрастенії:

А. Головний біль
В. Дратівливість
С. Зниження пам'яті
D. Емоційна лабільність
* Е. Гіпермнезія

3. Назвіть ознаку, характерну для резидуально-органічних розладів на відміну від

прогресуючих органічних розладів.
А. Органічне ураження мозку
* В. Відсутність прогредієнтності у розвитку хвороби
С. Нормальний розвиток у ранньому віці
D. Виражені розлади пам яті
Е. Нездатність реалізувати раніше набуті знання та навички

4. Назвіть основний патогенетичний механізм резидуально-органічної патології.

* А. Дизонтогенетичний, енцефалопатичний
В. Процесуально-органічний
С. Аутоімунний
D. Стресовий
Е. Судинний

5. Вкажіть ознаку, яка не характерна для деменції резидуально-органічного ґенезу.

А. Нездатність реалізувати раніше набуті знання і навички
В. Виражені розлади пам'яті
С. Відсутність критичності і неусвідомлення ситуації
* D. Аутизм
Е. Виражені розлади інтелекту

6. Вкажіть причину, яка не може призвести до органічної деменції.

А. Черепно-мозкова травма
В. Пухлина лобної долі мозку
* С. Біполярний афективний розлад
D. Судинні захворювання
Е. Менінгоенцефаліт

7. Для якого психопатологічного стану відносяться такі ознаки, як псевдоремінісценції та

конфабуляції?
А. Розлади мислення
В. Розлади інтелекту
С. Розлади пам'яті
D. Розлади почуттів
Е. Розлади сприйняття

8. До клінічних варіантів психоорганічного синдрому відносяться нижче перераховані

синдроми, окрім:
А. Експлозивний
В. Астенічний
С. Психастенічний
D. Ейфоричний
Е. Апатичний
 7
6. Література.
6.1. Основна:
1. Психіатрія /За ред.. проф.. О.К.Напрєєнка. – Київ, 2001.
2. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія.– Київ:«Здоров'я»,1993.–С.109-123.
3. Гаванко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – Київ:
«Здоров'я», 1993. – С. 68-75.
4. Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. Психиатрия. – М.: «Медицина», 1995.
– С. 268-309.

5. Клиническая психиатнрия /Под ред. Н.Е.Бачерикова. – Киев, 1989. – С.198-221.

6. Кирпиченко А.А. Психиатрия. – Минск, 1989. – С.203-220.
7. Дищук І.П., Деркач В. Г., Курик В.І., Рудницький Р.І., Русіна С.М. Невідкладна
допомога в психіатрії. – Чернівці, 1999. – С.25-28.
6.2. Додаткова:
1. Руководство по психиатрии /Под ред. Г.В.Морозова. – М.: «Медицина»,
1988. – С.50-84.
2. Осипов В.П. Руководство по психиатрии. Т. 2, 1931. – С.76-171.

Підготував: асистент Пшук Є.Я.

Затверджено на засіданні кафедри, прот.№_ від «__»__ 200 р.