МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НОВОПЕТРІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

РЕФЕРАТ
на тему: Мурал

Виконав учень 11 класу

Бойко Данило
Кервіник:
Лупан Інна Олександрівна

Новопетрівка - 2024
МУРА́ Л – художній розпис зовнішніх стін будинків. М. як вид сучас.
мистецтва споріднений із поперед. проявом молодіж. субкультури –
графіті, розвивається від кін. 20 ст., історично є продовженням
монументального живопису (його виконували в екстер’єрі або інтер’єрі й
підпорядковували архіт. формам). За технікою виконання М. змінив
традиц. енкаустику, мозаїку, стінопис, фреску, альсеко, клейові й олійні
фарби на акрил, синтет. фарби, цифр. друк тощо. Сучас. вулич. стінопис у
містах України подекуди виконує декор. роль, прикрашаючи р-ни з
одноманіт. арх-рою, надаючи їм індивід. рис. Збільшення кількості М.
пов’язане зі зміною парадигм у світ. малярстві, з концепцією
інтерактивності з глядачем. Художники street art (вулич. мистецтва)
виносять твори у публіч. простір, долаючи галерейну замкненість. У
великих містах (Берлін, Нью-Йорк, Мехіко, Токіо, Лондон, Прага, Лісабон
та ін.) розмаїття М. – із вигадливими композиціями в різних стилях і
техніках виконання. За декілька десятиліть до того у містах панували
зображення графіті. Переважно це були стилізов. написи спреєвими
балончиками, в які художники вкладали потаєм. зміст свого
самоствердження, обираючи псевдоніми. Пройшовши етап конфліктів із
поліцією та власниками будинків, деякі талановиті художники отримали
визнання (як Бенксі, від якого європейці чекали нових креатив. трафаретів
на актуал. теми). Завдяки таким графітістам 1980-х рр., як Ж.-М. Баскія та
К. Харінґ, street art став одним із найвідоміших напрямів у сучас.
мистецтві. Згодом художники все більше зміщували акцент зі слів на
зображення, на які зріс попит, з’явилися замовлення від забудовників. У
муралістів здебільшого збереглася традиція символіч. псевд., під якими
може працювати декілька митців. Масштабні зображення остан. часів
мають деякі спіл. риси з творами мексикан. муралізму (мист. течія виникла
в Мексиці на хвилі рев. подій 1910–17; її фундатори Д. Рівера, Х. Ороско і
Д. Сікейрос протягом десятиліть створювали монум. настінні твори рев.
тематики, застосовуючи нові експерим. художні засоби й збагативши світ.
мистецтво). У своїй найкращій тенденції М. сприяє швидкій взаємодії з
широким загалом, аби донести найактуальніші й злободенні прояви сучас.
буття (медитат. споглядання вічності, гостра сатира, помилки політиків).
Найбільший епіч. М. у світі – «Велика Стіна Лос-Анджелеса», присвяч.
історії Каліфорнії (започатковано 1976 на бетоні вздовж річки, розпис бл.
1000 м; авторка Дж. Бака залучає до виконав. робіт значну кількість
містян). В Україні після періоду спреєвих написів графіті (кін. 1990-х рр. –
поч. 2000-х рр.) настав час значних за розміром настін. картин-М. Чимало
відомих митців виконали розписи в містах України. Так, розпис у Києві на
стіні Печер. райуправління поліції «Повстати з пилу», виконаний амер.
художницею під псевд. BKfoxx, потрапив 2017 до Топ-7 за версією
міжнар. видання Street- Art.Today (Амстердам). Художник М. Руда з
Коста-Рики створив М., присвяч. поезії Лесі Українки. Укр. майстрів
запрошують виконати М. у США, Мексиці, Бразилії, Марокко, Португалії,
Франції, Німеччині, Іспанії, Данії, Польщі, Індії, Австралії та ін. Сайт
ISSA (I Support Street Art) регулярно здійснює огляди мистецтва М. у світі,
до кращих потрапляли роботи з України. Від 2010 відбуваються фестивалі
вулич. мистецтва в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Сумах, Кам’янець-
Подільському (Хмельн. обл.) та ін. містах, на яких М. створюють
художники з України та ін. країн. Після Революції Гідності 2014
спонтанно з’явилося чимало творів вулич. мистецтва. У тематиці М.
відображено настрої нац. піднесення, розроблено візуал. коди та символіку
влас. культури. Нар. герой воїн-козак, який бореться зі змієм, – укр. св.
Георгій – надихнув чимало художників. М. із цим сюжетом створила
група Interesni Kazki у складі В. Манжоса та О. Бордусова в Києві.
Художник із Лісабона Vhils (А. Фарту) викарбував на стіні портрет одного
з перших Героїв Небес. сотні – С. Нігояна. Згодом утворилися великі
об’єднання муралістів, напр., «DynamicUrbanCultureKyiv», «Mu-
ralSocialClub» (куратори О. Соснов, Ю. Островська), «ArtUnitedUs»
(куратор Г. Лероса), які ініціювали в столиці міжнар. урбаніст. арт-
фестивалі. У реалізації проектів допомагає колишня сумчанка М.
Піфаретті. У Сумах став відомим проект street art «Urban Lys» за
підтримки посольства Швейцарії в Україні, у Кам’янець-Подільську –
фестиваль «Respublica». Несанкціонов. творчість не завжди має належ.
рівень виконання або не задовольняє містян, вони інколи збирають
підписи «проти» або ж просто знищують М., як це сталося в Харкові та
Одесі з роботами Г. Зіньковського. Інколи питання щодо доцільності М.
вирішували в суді. Так відновив свою роботу автор (псевд. Sociopath)
стертих графіті на вул. М. Грушевського в Києві. Їхня цінність насамперед
не в естет., а в істор. плані, адже ці графіті із зображеннями Т. Шевченка,
Лесі Українки, І. Франка та патріот. закликами надихали учасників
Революції Гідності. М. із портретами цих істор. осіб з’явилися в багатьох
містах України. Деякі художники (напр., О. Никитюк із Вінниці)
виступають не тільки за свободу самовираження, а й сприйняття. Вони
ініціюють опитування мешканців перед тим, як запропонувати їм М. Далі
художник подає ескіз до міської влади, яка видає дозвіл на легал.
розмальовування будинку. Зазвичай, містяни позитивно сприймають
увіковічнення відомих істор. осіб та улюблених акторів і співаків. Одним
із перших М. у Сумах присвятили його засн., полковнику Сум. козац.
полку Г. Кондратьєву. У Новограді-Волинському Житомир. обл., де
народилася Леся Українка, з’явився М., присвяч. поетесі. У Києві
створили М. із портретами М. Грушевського, П. Скоропадського, Папи
Римського Івана-Павла ІІ, у Львові – І. Пулюя, у Харкові – Ю. Гагаріна, Л.
Бикова, К. Шульженко, Кузьми Скрябіна та ін. Чимало М. створ. в
абстракт. або сюрреаліст. стилях, без конкрет. зміст. сюжету, що
розраховане на багаторазове споглядання й неоднозначну інтерпретацію.
Це одна з рис, що суттєво відрізняє сучасні М. від стінописів рад. часів. М.
попри значні розміри не завжди можна зарахувати до монум. мистецтва з
його характер. узагальненими формами, велич. й піднесеними за настроєм.
Натомість частіше бачимо ніби випадкову мить, зафіксовану фотографією,
або збільшену ліричну листівку, тому нерідко М. називають масштаб.
малюнками. Таким чином, міський простір ніби зменшується, оскільки
набуває рис квартирності, у перспектив. скороченні вулиці розмір
зображення втрачає значення. Поява М. впливає на настрій та
самосвідомість містян; завдяки цікавим сюжетам з’явилися нові турист.
маршрути містом для їх огляду. М. піднімають соц. активність і
впливають на громадян. позицію населення.