You are on page 1of 153

IГОР ОДНОПОЗОВ

КОНСТРУКТИВІЗМ
В АРХІТЕКТУРІ
КИЄВА
(фотоальбом)

Видання 2-е,
виправлене і доповнене

Київ 2007-2013
Конструктивізм – це мистецька течія, що виникла на початку 20-х років минулого століття. Був поширений у літературі,
малярстві й, особливо, архітектурі. Конструктивізм з-поміж інших архітектурних стилів вирізняє геометрична чистота
форм, конструкцій, застосування передових технологій і матеріалів (бетону, заліза, скла), відсутність або максимальна
спрощеність декору та оздоблень. Іншими словами – конструкція заради функції, краса форми через її простоту, нічого
зайвого, окрім потрібного. Предтечею цього напряму був так званий архітектурний раціоналізм (протоконструктивізм),
що виник в Росії та США у 1910-ті роки. Найбільшого розмаху конструктивізм, як передовий напрям, набув саме на
теренах СРСР. Багато яскравих самобутніх конструктивістських споруд у 20-ті роки було зведено в тогочасній столиці
УСРР Харкові. У Києві в той період будували мало, але з переїздом уряду на дніпровські пагорби в 1934 р. цей процес
значно прискорився. Конструктивістський доробок міста складає близько 150 об’єктів – як «чистого» стилю, так і з
привнесенням елементів «соціалістичного ампіру» («радянського ретроспективізму»), що запанував наприкінці 30-х
років. Саме тоді індустріальний кубічний формалізм перших п’ятирічок був «теоретично» засуджений («вбогі сірі
будинки-коробки», «прикра пляма в творчому досвіді київських архітекторів») і замінений помпезним імперським
неокласицизмом – на заклик ВКП(б) «повернутися до історичної спадщини». (До речі, ці, нав’язані згори, «архітектурні
надмірності» через 20 років також пали жертвою втручання партії в митецьку сферу, після чого пішла друга хвиля
функціоналізму – відомі «хрущовки»). Наприкінці 40-х, під час боротьби з «безрідними космополітами», декому з
архітекторів знов пригадали «оспівування ворожого конструктивізму». Між тим, незважаючи на заборону, його ідеї
суттєво вплинули на весь дальший розвиток вітчизняної архітектури. Серед митців, які проектували конструктивістські
будівлі в Києві, згадаймо В.Рикова, П.Альошина, Й.Каракіса, М.Холостенка, В.Заболотного, П.Савича, О.Тація,
М.Шехоніна, C.Григор’єва, О.Вербицького, Г.Шлаканьова, В.Осьмака, М.Гречину, М.Паруснікова, Л.Мецояна,
М.Чорноморченка, Л.Мойсейовича, В.Громницького, М.Анічкова, А.Мінкуса, П.Костирка, Г.Молокова, Н.Манучарову, В.
Онащенка, С.Царьова, С.Венгеровського. Цей період, на жаль, досліджений досить поверхово, тож встановити усіх
авторів відповідних споруд вкрай складно. Не всі будівлі дійшли до нашого часу. У 1941 р. від рук чужих та своїх
«героїв» загинули корпуси заводу «Більшовик» (1929-1932), кілька значних творів конструктивізму в районі Хрещатика
(житловий будинок робітників шкіряної промисловості (1932 р.), дім оборони (1935-1936 рр.)), а 2003 р. тут було
розібрано основну частину будинку державних установ (1929-1930 рр.) – аби «не випирав і не затуляв монументальної
краси». У 1943 р. знищено практично всі конструктивістські споруди в Дарниці, а що не розтрощили військові, добили
мирні зодчі, переоравши все під майданчик для будівельних експериментів 60-х. Єдина вціліла адмінбудівля сьогодні
стоїть як пам’ятник конструктивізму лівобережжя Києва. У 50-х роках на заваді шулявському шляхопроводу став (і через
це був знесений) показовий приклад цього архітектурного стилю (житловий будинок із гастрономом). Вже 2007 р.
знесено дві адміністративні будівлі на Шулявці (вул.В.Гетьмана) та Деміївці (Голосіївський пр.), аби на їх місці звести
помпезні “новодєли”. Деякі споруди мають нині настільки спотворений вигляд, що лише фахівцям відомо, що насправді
криється за їх «облагородженим» фасадом. Подані фотографії - своєрідний зліпок з конструктивістського обличчя Києва:
дещо похмурого, схематичного, безнаціонального, але водночас новаторського, самобутнього, передового.
Використані джерела:

1. Архитектор Иосиф Каракис: Судьба и творчество (альбом-каталог). – К., 2002.


2. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. – К.: Будівельник, 1989.
3. Волчок Ю.П. и др. Конструкции и форма в советской архитектуре. – М.: Стройиздат, 1980.
4. Вулиці Києва. Довідник. – К.: Українська енциклопедія ім.М.П.Бажана, 1995.
5. Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Кн.1, ч.І. – К.: Українська енциклопедія, 1999.
6. Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Кн.1, ч.ІI. – К.: Українська енциклопедія, 2004.
7. История Киева. Т.3. Киев социалистический. Кн.1. – К.: Наукова думка, 1985.
8. Ієвлева В. Пам’ятки індустріального розвитку Києва. – К.: Прес-КІТ, 2008.
9. Історія української архітектури. – К.: Техніка, 2003.
10. Киев. Энциклопедический справочник. – К.: Головна редакція УРЕ, 1985.
11. Київ. Історична енциклопедія 1917-2000. – К.: 3Медіа, 2002.
12. Київ. Історичний огляд (карти, ілюстрації, документи). – К.: Головна редакція УРЕ, 1982.
13. Київ. Провідник (За редакцією Ф.Ернста). – К., 1930.
14. Курбатов В.В. Советская архитектура. – М.: Просвещение, 1988.
15. Малаков Д.В. Київ. 1939-1945. Фотоальбом. – К.: Кий, 2005.
16. Малаков Д.В. Архітектор Григор’єв. Київський спадок. – К.: Кий, 2010.
17. Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог-справочник. – К.: Наукова думка, 1987.
18. Позняк П.І., П’ятериков С.В. Київ: Погляд через століття. Фотопутівник. – К.: Мистецтво, 1987.
19. Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР. Т.2. – К.: Наукова думка, 1990.
20. Тасалов В.И. Прометей или орфей. Искусство «технического века». – М.: Искусство, 1967.
21. Третяк К.О. Втрачені споруди та пам’ятники Києва. Довідник. – К.: ВПЦ Київський університет, 2004.
22. Хазанова В.Э. Советская архитектура первой пятилетки. – М.: Наука, 1980.
23. Шулькевич М.М., Дмитренко Т.Д. Киев. Архитектурно-исторический очерк. – К.: Будівельник, 1978.
24. Добірка журналу «Соціалістичний Київ» за 1934-1937 рр. (бібліотека Національної Спілки архітекторів України)

Автор висловлює щиру подяку і присвячує цю книгу своєму батькові – київському архітектору С.Д.Однопозову.

Фотозйомку здійснено у грудні 2006 - лютому 2013 рр.


Підготовлено до друку 14.02.2013 р.

© І.С.Однопозов, текст, фото, макет, 2006-2013


1. 1927. Житловий будинок кооперативу «Сяйво». Центр (вул.Костьольна)
2. 1928-1930. Житловий будинок кооперативу лікарів. Центр (на розі вул.В.Житомирської та Стрілецької)
3. 1934. Житловий будинок. Центр (на розі вул.Ярославів Вал та Стрілецької)
4. Кін.20-років. Житловий будинок. Центр (вул.Лисенка)
5. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (на розі вул.Рейтарської та О.Гончара)
6. 1935-1936. Житловий будинок Укрм’ясотресту. Центр (вул.Костьольна). Демонтовано 4 скульптури
7. 1935-1936. Житловий будинок Наркомвнуторгу. Центр (на розі вул.Ярославів Вал та О.Гончара)
8. 1935. Житловий будинок комскладу УВО. Центр (на розі вул.Рейтарської та Золотоворітської)
9. 1937 р. Житловий будинок науковців. Центр ( вул.Костьольна)
10. 1930-1931. Житловий будинок літераторів РОЛІТ. Центр (вул.М.Коцюбинського)
11. 1929. Житловий будинок. Центр (на розі вул.Саксаганського та Володимирської). Добудовано 1 пов.
12. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Л.Толстого)
13. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Центр (між вул.Ш.Руставелі та В.Васильківською)
14. Кін.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Тарасівська)
15. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Артема). Добудовано 1 пов.
16. 1932-1933. Житловий будинок Наркомюсту. Центр (вул.Артема)
17. 1930 р. Житловий будинок кооперативу «Харчовик». Центр (на розі вул.Павловської та Тургенєвської)
18. 1931-1936. Житловий будинок 2-го кооперативу лікарів. Центр (вул.М.Заньковецької)
19. 1936-1938. Житловий будинок Наркомунгоспу. Центр (на розі вул.Пирогова та Б.Хмельницького)
20. Сер.30-років. Житловий будинок (гуртожиток). Центр (на розі вул.Обсерваторної та Ю.Коцюбинського)
21. 1935. Житловий будинок. Центр (вул.Леонтовича)
22. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Саксаганського)
23. 1932. Один з 4-х корпусів робітничих кооперативів. Центр (вул.Ю.Коцюбинського). Добудовано 1 пов.
24. 1932. Один з 4-х корпусів робітничих кооперативів. Центр (вул.Ю.Коцюбинського). Добудовано 1 пов.
25. 1932. Житловий будинок. Центр (вул.Комінтерну)
26. Кін.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Володимирська)
27. Кін.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.В.Васильківська)
28. 1935. Житловий будинок заводу «Транссигнал». Центр (на розі вул.Комінтерну та Вєтрова)
29. Кін.20-років. Житловий будинок. Центр (вул.Рейтарська)
30. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Рейтарська)
31. 1936. Житловий будинок Раднаркому. Центр (вул.Обсерваторна)
32. 1934. Житловий будинок Раднаркому. Центр (вул.Терещенківська)
33. Поч.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Л.Толстого)
34. 1936. Житловий будинок заводу «Комуніст». Центр (вул.Л.Толстого)
35. 1927-1938. Житловий будинок. Центр (вул.В.Васильківська) (реконструйовано, добудовано 1 пов.)
36. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.А.Барбюса)
37. 1934-1935. Житловий будинок. Центр (вул.Пушкінська)
38. Сер.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Володимирська)
39. Кін.30-років. Житловий будинок. Центр (вул.Л.Толстого)
40. 1935. Житловий будинок Вукоопромради. Центр (вул.Cаксаганського)
41. Сер.30-років. Адміністративний будинок. Центр (на розі вул.Предславинської та Тверської)
42. 1936-1939. Універмаг. Центр (на розі вул.Хрещатик та Б.Хмельницького). Реконструйовано
43. Сер.30-років. Адміністративний будинок. Центр (вул.Ю.Коцюбинського)
44. 1935. Корпус Інституту біохімії. Центр (вул.Леонтовича)
45. 1935. Автопідприємство Раднаркому. Центр (вул.Некрасовська)
46. 1929-1930. Адмінкорпус заводу «Ленінська кузня». Центр (на розі вул.Жилянської та Старовокзальної)
47. 1929-1930. Залишки будинку державних установ. Центр (вул.Хрещатик). Зруйновано в 2003 р.
48. 1927-1932. Вокзал. Центр (вул.Комінтерну)
49. 1930-1936. Теплоелектроцентраль. Центр (між вул.Жилянською, Комінтерну та Л.Толстого)
50. 1934. Будинок Інституту промкооперації. Центр (вул.Воровського). Реконструйовано
51. 1932. Корпус хлібозаводу №1. Центр (на розі вул.Тверської та А.Барбюса)
52. Поч.30-років. Електрична підстанція. Центр (вул.Жилянська)
53. Поч.30-років. Електрична підстанція. Центр (вул.Антоновича)
54. Поч.30-років. Електрична підстанція. Центр (вул.Софіївська)
55. Поч.30-років. Електрична підстанція. Центр (вул.В.Васильківська)
56. Поч.30-років. Електрична підстанція. Центр (вул.Старовокзальна)
57. 1929-1930. Житловий будинок арсенальців. Печерськ (на розі вул.М.Грушевського та Кріпосного пров.)
58. 1934. Житловий будинок КОВО. Печерськ (на розі вул.Інститутської та Садової). Добудовано 2 пов.
59. 1935-1937. Житловий будинок. Печерськ (на розі вул.Інститутської та Липської)
60. 1933-1935. Житловий будинок обласної міліції. Печерськ (на розі Крутого узв. та вул.Круглоуніверситетської)
61. 1934. Житловий будинок. Печерськ ( на розі вул.Шовковичної та пров.Липського). Добудовано 1 пов.
62. 1934-1935. Житловий будинок НКВС. Печерськ (вул.Лютеранська)
63. Поч.30-років. Житловий будинок. Печерськ (на розі вул.Лютеранської та Круглоуніверситетської)
64. Кін.30-років. Житловий будинок. Печерськ (пров.І.Козловського). Добудовано 1 пов.
65. 1934. Житловий будинок ІТР. Печерськ (вул.Дарвіна)
66. Поч.30-років. Житловий будинок. Печерськ (вул.Кропивницького)
67. 1930. Житловий будинок поліграфістів. Печерськ (на розі вул.Липської та П.Орлика). Добудовано 3 пов.
68. Кін.30-років. Житловий будинок. Печерськ (на розі пров.І.Козловського та Крутого узв.)
69. 1931. Житловий будинок науковців. Печерськ (на розі вул.Банкової та Лютеранської)
70. 1933-1940. Житловий комплекс УВО. Печерськ (пл.Арсенальна)
71. 1934-1935. Житловий будинок НКВС. Печерськ (на розі вул.П.Орлика та О.Богомольця)
72. 1933. Житловий будинок науковців Інституту фізіології. Печерськ (вул.О.Богомольця)
73. Поч.30-років. Житловий будинок. Печерськ (між вул.Липською і пров.Виноградним)
74. Поч.30-років. Житловий будинок. Печерськ (між вул.Липською і пров.Виноградним)
75. 1937. Житловий будинок. Печерськ (вул.Лаврська)
76. 1934. Житловий будинок. Печерськ (на розі вул.Липської та пров.Липського)
77. Сер.30-років. Житловий будинок. Печерськ (вул.Інститутська)
78. Кін.30-років. Житловий будинок. Печерськ (на розі вул.Московської та Панаса Мирного)
79. 1930-1931. Клуб ДПУ. Печерськ (вул.Липська). Реконструйовано
80. 1930-1931. Клуб ДПУ. Печерськ (на розі вул.О.Богомольця та П.Орлика). Реконструйовано
81. 1931-1936. Стадіон «Динамо». Печерськ. (Петровська алея). Реконструйовано
82. 1933-1934. Ресторан «Динамо». Печерськ. (Петровська алея). Реконструйовано
83. 1932-1934. Інститут фізіології. Печерськ (вул.О.Богомольця)
84. Сер.30-років.Адміністративний будинок. Печерськ (вул.Липська)
85. 1930-1931. Дитячі ясла заводу «Арсенал». Печерськ (на розі вул.Інститутської та Кловського узв.)
86. Поч.30-років. Електрична підстанція. Печерськ (вул.М.Грушевського). Реконструйовано
87. Поч.30-років. Житловий будинок. Поділ (на розі вул.Спаської та пров.Хорива)
88. Поч.30-років. Житловий будинок. Поділ (вул.Юрківська)
89. Сер.30-років. Житловий будинок. Поділ (пров.Хорива)
90. Поч.30-років. Житловий будинок. Поділ (на розі вул.В.Вал та Почайнинської). Добудовано 2 пов.
91. Кін.30-років. Житловий будинок. Поділ (на розі вул.Оболонської та Туровської)
92. Кін.30-років. Житловий будинок. Поділ (на розі вул.Юрківської та Туровської)
93. Поч.30-років. Житловий будинок залізничників. Поділ (на розі вул.Волоської та Оболонської)
94. 1934. Житловий будинок «Київенерго». Поділ (на розі вул.Братської та Андріївської)
95. Сер.30-років. Житловий будинок. Поділ (на розі вул.Волоської та Хорива)
96. 1931-1933. Клуб харчовиків. Поділ (на розі вул.Межигірської та Г.Сковороди)
97. 1929-1930. 3-й комсомольський кінотеатр. Поділ (на розі вул.Костянтинівської та Щекавицької)
98. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Поділ (вул.Верхній Вал). Знесено у 2012 р.
99. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Поділ (вул.Андріївська)
100. Поч.30-років. Електрична підстанція. Поділ (вул.Андріївська)
101. Поч.30-років. Електрична підстанція. Поділ (вул.Набережно-Хрещатицька)
102. 1936. Школа №9. Поділ (вул.Покровська)
103. Поч.30-років. Електрична підстанція. Поділ (вул.Фрунзе)
104. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Поділ (вул.Фрунзе)
105. 1930. Адміністративний будинок КРЕС. Рибальський півострів (пров.Електриків)
106. 1926-1930. КРЕС. Рибальський півострів (пров.Електриків)
107. 1930. Житловий будинок КРЕС. Рибальський півострів (пров.Електриків)
108. 1927-1928 рр. Житловий будинок. Лук’янівка (на розі вул.В.Чорновола та Г.Андрющенка)
109. Поч.30-років. Один з 3-х житлових будинків. Лук’янівка (вул.Довнар-Запольського)
110. Поч.30-років. Один з 3-х житлових будинків. Лук’янівка (вул.Довнар-Запольського)
111. Поч.30-років. Житловий будинок. Лук’янівка (вул.Довнар-Запольського)
112. Сер.30-років. Житловий будинок заводу «Укркабель». Лук’янівка (вул.Овруцька)
113. Сер.30-років. Житловий будинок заводу «Укркабель». Лук’янівка (вул.Багговутівська)
114. 1927-1929. Один з 2-х житлових будинків. Лук’янівка (на розі вул.Коперніка та Довнар-Запольського)
115. Сер.30-років. Адміністративний будинок. Лук’янівка (вул.Мельникова)
116. Поч.30-років. Електрична підстанція. Лук’янівка (вул.В.Чорновола)
117. Поч.30-років. Житловий будинок. Шулявка (на розі пр.Перемоги та вул.О.Довженка). Добудовано 1 пов.
118. 1933-1935. Житловий будинок фахівців. Шулявка (пр.Перемоги)
119. 1937. Житловий будинок заводу «Більшовик». Шуляка (на розі пр.Перемоги і пров.Політехнічного)
120. 1937. Житловий будинок інженерно-технічного персоналу заводу «Більшовик». Шулявка (пр.Перемоги)
121. Кін.30-х рокив. Житловий будинок. Шулявка (пров.Ковальський)
122. Сер.30-років. Студентська поліклініка. Шулявка (на розі вул.Янгеля та Металістів). Реконструйовано
123. 1931-1933. Клуб металістів. Шулявка (пр.Перемоги). Реконструйовано
124. Поч.30-років. Один з корпусів КПІ. Шулявка (на розі пр.Перемоги та вул.Янгеля)
125. 1926-1928. Знімальний павільйон Кінофабрики ВУФКУ. Шулявка (пр.Перемоги)
126. 1936. Головний корпус хлібозаводу №4. Шулявка (вул.Дегтярівська)
127. Кін.20-років. Адміністративний будинок. Шулявка (вул.Рибалка)
128. 1927. Пожежне депо. Шулявка (вул.Рибалка). Демонтовано вежу
129. 1929-1931. Трудова школа №71. Шуляка (між пров.Польовим, пр.Перемоги і вул.В.Гетьмана)
130. Поч.30-років. Адміністративна будівля заводу “Більшовик”. Шулявка (вул.В.Гетьмана). Знесено у 2007 р.
131. Поч.30-років. Пожежне депо заводу “Більшовик”. Шулявка (пр.Перемоги)
132. 1932. Житловий будинок кооперативу шкіряників. Куренівка (на розі вул.Фрунзе та О.Теліги)
133. Кін.30-років. Житловий будинок. Куренівка (вул.Фрунзе)
134. Поч.30-років. Житловий будинок. Куренівка (вул.Копиловська). Добудовано 2 пов.
135. Поч.30-років. Житловий будинок. Куренівка (вул.Фрунзе). Добудовано 2 пов.
136. Сер.30-років. Адміністративний будинок. Куренівка (пров.Куренівський)
137. 1928-1929. Головний корпус взуттєвої фабрики №4. Куренівка (вул.С.Скляренка). Реконструйовано
138. Поч.1930-років. Будинок культури залізничників. Деміївка (на розі пр.Голосіївського та Червонозоряного)
139. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Деміївка (пр.Голосіївський). Знесено у 2007 р.
140. Поч.30-років. Пожежне депо. Деміївка (пр.Голосіївський)
141. Поч.30-років. Один з 4-х заводських житлових будинків. Святошин (пров.Артилерійський)
142. Поч.30-років. Один з 4-х заводських житлових будинків. Святошин (пров.Артилерійський)
143. Кін.30-років. Житловий будинок. Святошин (пров.Артилерійський)
144. 1936. Житловий будинок заводу верстатів-автоматів. Святошин (пр.Перемоги)
145. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Святошин (пр.Перемоги)
146. Поч.30-років. Житловий будинок вагоноремонтного заводу. Олександрівська Слобідка (вул.Вузівська)
147. Поч.30-років. Житловий будинок вагоноремонтного заводу. Олександрівська Слобідка (вул.Вузівська)
148. 1931-1933. Лазня. Солом’янка (вул.В.Липківського)
149. Кін.30-років. Житловий будинок Дарницького вагоноремонтного заводу. Селище ДВРЗ (вул.С.Лазо)
150. Поч.30-років. Адміністративний будинок. Нова Дарниця (на розі вул.Бориспільської та Вересневої)

You might also like