КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Есе на тему:

Архітектура «сталінського ампіру» в житловій

забудові Києва 30–40 роки ХХ ст.

Студентки 4 курсу історичного факультету

Колосович Валерії Сергіївни

Київ 2023
 Архітектура "сталінського ампіру" є однією з найвизначніших і
суперечливих архітектурних стилів в історії. Цей стиль отримав свою
назву від імені Йосипа Сталіна, лідера СРСР, який управляв країною
протягом тривалого періоду, що включає 1930-40-і роки. Цей період
супроводжувався рядом соціальних, політичних і економічних змін, а
архітектура стала не тільки відображенням, але і інструментом впливу на
суспільство. У цьому есе ми розглянемо архітектуру "сталінського ампіру"
в житловій забудові Києва в 30-40 роки ХХ століття. Ми розглянемо
основні характеристики стилю, його вплив на міську обстановку та
суспільство, а також вагому роль архітектурного напрямку у формуванні
ідентичності міста.

Архітектурний стиль "сталінського ампіру" був визначений

своєрідною екстравагантністю та розкішшю. Цей стиль увібрав у себе і
американське ар-деко початку XX ст., і ренесансні стилі, і навіть
давньоримські мотиви: арки, колонади, карнизи. Його розмах будування в
країні, яка втратила на фронті війни мільйони життів, вражав. Людям
практично не було де жити й що їсти, а вулиці міст забудовувалися
пишними будинками. Таким чином радянська влада хотіла показати свою
велич та могутність на знак перемоги над гітлерівцями. Чого вартий один
Хрещатик – справжній символ перемоги. Нижче, коротко, але зрозуміло
спробуємо навести основні риси «сталінського ампіру»:

 Монументальність: Будівлі були великі та вражаючі за

розміром. Високі кам'яні фасади, широкі колони, підйомні
башти та інші елементи створювали враження сили та
стабільності.
 Класичні форми: Архітектура «сталінського ампіру» взяла
напрокат класичні архітектурні елементи, такі як колони,

2
 пілястри, арки та фронтони, які характерні для давньогрецької
та давньоримської архітектури.
 Декоративність: Фасади прикрашали скульптури, рельєфи,
барельєфи та інші деталі, щоб підкреслити ідею величі і слави
комуністичного суспільства.
 Симетрія та строгість форм: Будівлі були побудовані з
дотриманням симетрії та строгості форм. Це відображало
ідеологію та контроль, який здійснювалася в суспільстві.
 Використання каменю: Зазвичай в архітектурі «сталінського
ампіру» використовувався камінь як основний будівельний
матеріал, що надавало будівлям масивний і вічний вигляд.

Найяскравішими прикладами «сталінського ампіру» в Києві є :

Будівля Кабінету Міністрів

3
Житловий будинок по Хрещатику, 25

Національний експоцентр України. Головний павільйон у Києві

4
 Архітектура "сталінського ампіру" мала значний вплив на міську
обстановку Києва. Величезні будівлі, величезні площі та монументальні
споруди домінували над горизонтами міста, надаючи йому новий
архітектурний образ. Така зміна стилю в архітектурі створювала враження
міста-героя, що підкреслювало його значущість у контексті соціалістичної
революції. Однак величезність архітектурних композицій також викликала
певні проблеми. Розміщення сталінських будівель часто вимагало
перепланування міських просторів, що викликало неоднозначні реакції
серед місцевого населення. Деякі вважали це необхідним розвитком, тоді
як інші висловлювали обурення внаслідок знищення історичних кварталів
та зелених зон.

Важливим аспектом архітектурного стилю того часу була його

використання для створення символів влади та ідеології. Сталінські
будівлі служили не лише місцем проживання номенклатури чи
державними установами, а й ареню для проведення масових та публічних
заходів. Це відображало стрімку політизацію архітектури і роль, яку вона
відігравала у впровадженні ідеології режиму.

Слід відзначити, що у житловій забудові Києва 30–40 років ХХ

століття спостерігалися також спроби поєднання архітектурних стилів.
Наприклад, сталінські елементи можна було побачити в поєднанні з
класичною архітектурою або у модифікованій формі функціоналізму. Це
відображало не тільки спроби відзначити важливість нового етапу в історії
країни, але і пошуки унікального архітектурного мовлення. Однак
важливо підкреслити, що багато архітекторів в той період стикалися з
обмеженнями у вираженні своєї творчості через ідеологічні та політичні
обмеження. Режим накладав обмеження на творчість, і архітектори були
зобов'язані вписувати свої ідеї у визначені рамки.

5
 Так чи інакше, разом зі смертю диктатора Сталіна, його стиль
буквально обвалюється. З будинків, що проєктуються або вже будуються,
прибирають декор, зменшують кількість поверхів, змінюють планування.
Постанова про архітектурні надмірності ліквідує рештки сталінської
архітектури і відкриває дорогу “хрущовкам” — цегляним або панельним
пʼятиповерховим будинкам з невеликими, але окремими квартирами.
Упродовж десятиліття хрущовки майже вирішили повоєнну житлову
проблему, коли безліч людей мешкали у “комуналках” або бараках.

Окремої уваги заслуговує ситуація навколо славнозвісного готелю

«Україна» в центрі Києва. А саме, те, що від початку в плані будівництва
він мав зовсім інший вигляд, однак з приходом до влади М. Хрущова та з
наказом про «боротьбу з архітектурними надлишками» проєкт готелю
обрізали і він досяг висоти лише 66 метрів замість запланованих 120-150
м.

Проєкт готелю до змін та вид зблизька нині

6
 Насправді, гуляючи Києвом і розглядаючи архітектуру де-інде ще
можна помітити будинки, які починали будувати як «сталінки»,
прикрашені помпезними орнаментами, а вже далі побачити на тому ж
будинку незакінчені та необрамлені фасади часів Хрущова.

Зараз, Монументальна неокласична архітектура сталінської доби й

досі залишається в тіні як найбільш небажана тема, тематично й
хронологічно пов’язана з важкими і жорстокими часами. Деякі вважають,
що цей стиль вніс величезний внесок у розвиток архітектури та став
важливою частиною історії країни. Інші вбачають у ньому залишки
радянського минулого України, що стоять на шляху до функціональної та
прагматичної архітектури.

Однак не можна заперечувати той факт, що у Києві сталінські

будівлі залишаються важливим архітектурним компонентом міського
ландшафту. Деякі з них збереглися у своїй первісній формі, тоді як інші
були модифіковані або перепризначені для нових цілей. Це створює
унікальний мікс стилів та епох, що відображає динаміку розвитку міста.