АРХІТЕКТУРА 

ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯ
ВИКОНАВ УЧЕНЬ 11-В КЛАСУ:
СТЕПАНОВ МИКИТА
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Порівняно з першою половиною XIX ст., де класицизм залишався

провідним і визначальним стилем, виражаючись в окремих спорудах 
палацового типу, оточених сквериками, для другої половини XIX ст.
характерне зростання духовних і матеріальних запитів суспільства, що
дієвіше позначилося на масштабах будівництва.
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• При спорудженні будівель звертались до архітектури минулого:

від античності, через Середньовіччя (псевдоготика, неороманіка) — до
Ренесансу і бароко, часто не розуміючи історичних умов виникнення
запозичених форм.
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Будувалися фабрики, заводи, адміністративні й торговельні

споруди, вокзали, лікарні, спортивні й розважальні заклади, школи й
виставкові зали, розкішні палаци буржуазії й доходні будинки, а
також кладовища на периферії міста. Важливими були зміни в плануванні міста
за новими принципами містобудівництва, завдання транспортних систем і
поліпшення санітарних умов та побутових потреб. Суттєво зросли потреби в
житлі — у містах зростало населення за рахунок села. В умовах пореформеного
села більша половина його мешканців змушена була шукати роботу в містах, що
зумовило необхідність у бараках, доходних будинках, притулках.
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Складалася нова урбаністична наука, яка регламентувала зростання міст і

навіть деякі з них помітно перетворювала. В цей період повністю
визначився центр міст: Хрещатик (Київ), проспект Свободи
(Львів), вул. Сумська (Харків). Вирівнювалися вулиці,
полегшився рух по місту, розвивалася мережа доріг.
• Поряд з традиційними природними будівельними матеріалами — деревом
і цеглою, у світ техніки міцно ввійшли метал і залізобетон, алюміній і скло.
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Архітектура цього часу мала складну стилістику, в якій

перепліталися класичні форми звернення до історичних епох, що
зумовило  наслідування художньо-архітектурних форм із мистецтва
минулого, еклектика (грец. eklektikos — вибираючий). Еклектика -   в
одному творі є суміш елементів попередніх історичних стилів,
щоб створити щось нове та оригінальне. Понятійно еклектику часто
підміняють стилізацією. Проте на відміну від еклектики стилізація
запозичувала з мистецтва минулих епох цілісність стилю, і така
стилізація має узагальнену назву — історизм.  
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Особлива увага приділялась вокзалам, названим французьким поетом

Теофілем Готьє "сучасними святилищами науково-технічного
прогресу". Вокзали — обличчя міста, хоча вони і не становили його
частини. Великі залізничні станції поєднували два явища: архітектуру
споруди і технологічну експресію — могутні дебаркадери, конструкції із
заліза і скла, що закривають перони. Так виглядає вокзал у Львові,
збудований за прикладом Відня.
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

•      В ансамблі міст чільне місце посідали споруди театрів і музеїв.

Наприкінці XIX—початку XX ст. з-поміж театральних споруд
вирізняється формою архітектура оперних театрів низкою
принципових елементів: склепінчасте покриття над партером,
сцена і просценіум, галерея; фойє. Під впливом паризької "Гранд-
Опера" (Ш.Гарньє) устильових нормах Ренесансу збудована за
проектом В.Шретера споруда Київського оперного
театру (1898-1901); такий вплив відбився на оперних театрах, що
споруджувалися в Одесі (1884-1887; арх. Г.Гельмер, Ф.Фельнер)
та Львові (1897-1900; арх. З.Горголевський).
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Неподалік від Володимирської вулиці, на

бульварі ім. Тараса Шевченка,
збудовано Володимирський собор у
нав'язаному тоді звертанні до форм
"національного стилю", отже, — "російсько-
візантійському" (1862-1886; проект
І.Штрома, перероблений згодом
П.Спарро та О.Беретті). 
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Великий адміністративний і культурний центр Галичини — м. Львів, за панування Австро-

Угорщини втрачало середньовічну замкненість і перетворювалося в європейське з
широкими бульварами, вулицями, багатоповерховими будинками. В останній чверті XIX—на
початку XX ст. закінчилося формування нового центру Львова: проспект Свободи, площа Адама
Міцкевича, проспект Тараса Шевченка (створений на місці давнього оборонного валу і русла р.
Полтви). Вали колись називали Гетьманськими, але після того як Полтву  забетонували і заховали у
підземні колектори, тут був прокладений пішохідний бульвар з посадженими обабіч каштанами
та кленами. Місто швидко розросталося в північно-західному і південному керунку, з'явилися
нові вулиці та кілька площ. Упродовж другої половини XIX—початку XX ст. групою львівських
архітекторів збудовані наймасштабніші споруди адміністративного, культурного, навчального
призначення, переважно у ренесансно-бароковому стильовому вирішенні.
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• У стилі Високого Відродження

зведено головний корпус
Львівської політехніки (1873-
1877; арх. Юліан
Захаревич). Споруда
акцентована виступаючим
корінфським портиком (тепер —
Національний університет
"Львівська Політехніка").
УКРАЇНСЬКА АРХІТЕКТУРА ДРУГ. ПОЛ. 19 – 20 СТ.

• Проспект Свободи завершує велична споруда Театру опери та

балету — найпривабливіша у львівському міському
середовищі. Споруда поєднує ренесансні та барокові
стильові ознаки. Відкритий триарочною лоджією
імпозантний фасад оздоблений фронтоном і численними
алегоричними скульптурами (П.Війтович, А.Попель, Т.Баронч,
Ю.Марковський, Ю.Белтовський). Інтер'єр оздоблений
різнокольоровим мармуром, позолотою, декоративними розписами
та скульптурою. Всі разом мистецькі види пишно декорують
дзеркальний зал. Окрасою сцени є декоративно-тематична завіса
"Парнас" відомого академіка малярства Г.Семирадського.
 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!