ДОКЛАД

З ТЕМИ:
“КЛАСИЦИЗМ В АРХІТЕКТУРІ
ОДЕСИ”
 В архітектурі Західної Європи на другу половину 18 століття
запанував стиль класицизм. Класици́зм – напрям в
європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в
культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).
Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких
зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. Для класицизму
важливим був принцип свободи вибору  – необмеженість власного,
суб'єктивного трактування історичних форм. Його особливо
підтримували розвинені на той час держави – королівства Франція
та Велика Британія. Серед держав, що приєдналися до модного
стилю, були Російська імперія та новоутворені Сполучені Штати.
 Одеса оминула періоди стилів бароко і рококо і її почали
забудовувати в стилі пізнього класицизму. Частково Одеса поверне
собі історичні стилі пізніше в їх новій інтерпретації –
неороманика, необароко, неорококо, псевдоросійський стиль. Більш
самостійним був універсальний стиль модерн наприкінці 19
століття, термін існування котрого був, однак, нетривалим. Історія
забудови Одеси була пов'язана із загальною розбудовою всього
Північного Причорномор'я, землі котрого імперська Росія виборола
в російсько-турецьких війнах у Туреччини наприкінці 18 ст. Але
Одесі випала унікальна можливість пришвидшеного розвитку, коли
стилістика забудови і архітектурні етапи змінювались наче в
калейдоскопі.
   До прибуття у Одесу градоначальника А. Е. Рішельє місто
забудовували самотужки в стані відсутності професійних
архітекторів і на засадах феодальної і народної архітектури.
Короткий початковий етап забудови мав надзвичайно барвистий
характер, обумовлений інтернаціональним контингентом перших
мешканців міста.
Фактично розбудова Одеси активно розпочалася за років
правління царя Олександра І. Серед наближених до царя
іноземців був герцог де Рішельє, що свого часу відмовився
присягати Наполеону Бонапарту і оселився в Санкт-Петербурзі.
Він і реалізовував практично будівельну політику в новому місті
після отриманна посади градоначальника.  
 В другій половині 19 ст. забудова в Одесі все більше відходила
від регулярного генерального плану. Одесу почали активно
перетворювати на типове буржуазне місто з неблагоустроєм
поселень і передмість, з подрібненням земельних ділянок у
історичному центрі. Широку практику отримало будівництво
прибуткових будинків із затісними двориками-колодцями і
мінімумом благоустрою. Прагнення до прибутку за всяку ціну
привчало нехтувати красою і естетикою.
  Розчарування в стилі класицизм із його приреченістю до
вироблених і постійних зразків призвело до справжнього вибуху
в декорі в період панування історичних стилів. Буржуазна стихія
привнесла в архітектуру Одеси розмаїття багатьох історичних
стилів чи їх суміш в декорі навіть одної споруди. Стриманий
декор відтепер міг запропонувати лише малообдарований
архітектор або будівничий без розвиненої уяви. Поціновують
розкоші в декорі. Навіть якщо декор створений з дешевих і
нетривких матеріалів, а це закладення постійних ремонтів в
майбутньому…
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!