Київський модерн

Мотиваційний вступ

Я обрала тему УАМ бо досліджувати архітектуру і її різноманітні стилі,

неповторні та унікальні почерки митців на мою думку це дуже цікаво.
До того ж з дитинства я захоплююсь архітектурою і завжди любила
розглядати і малювати будівлі у різних стилях.

« Aрхітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли всі мовчать
і пісні, і перекази.» - Микола Гоголь. Коли ти розглядаєш будівлю усі її
скульптури ти розумієш, що її будували і прикрашали не просто так , а
вона має якусь ідею, думку яку архітектор хотів нам передати через її
вигляд.

Київ – дуже гарне місто. І крім природи і вдалого розташування, без

архітектури він не був би таким красивим, приємним і історичним
містом. Якщо подивитися куди пропонують піти в Києві, то це
обов’язково будуть різні архітектурні пам’ятки Києва( Софія Київська,
Миколаївський костел, андріївський узвіз, маріїнський палац, золоті
ворота і так далі).

До того ж якщо ми кажемо про місто, то не має міста без будівель. Все
починається з будинку. Навіть у давнину люди завжди шукали собі
місце для проживання, а потім оздоблювали його і покращували. Бо у
будинку є три головні вимоги: краса, міць і користь.

І мене дуже зацікавив стиль – модерн. На той час це було щось

надзвичайно нове: нові матеріали, технології, форми і різні цікаві
рішення архітекторів і зараз новітні стилі багато чого запозичують у
модерну, особливо постмодернізм, біо тек).
 Теоретична частина
Модерн – (від слова modern - сучасний) сучасний напрям в архітектурі і
не тільки, поширюється у ХІХ та на початку ХХ століття( до початку
Першої світової війни)

Спочатку у Європі переважав історизм (повторення художніх стилів

минулого). Оригінальне мистецтво об’єднало новітні стилі і так почав
зароджуватися модерн. Модерн з одного боку підбив підсумки
попередніх стилів, а з іншого відкрив дорогу сучасним стилям. В цей
період відбувалося переосмислення старих художніх форм.

Попереднім до модерну стилем був передмодерн, а ранній модерн

прийнято називати модернізмом, підрозділом якого є модерн. На
розвиток нового стилю сильно вплинуло мистецтво сходу, зокрема
Японії. Модерн по Європі поширювався дуже швидко, тому що він був
незвичним і мав нові форми, матеріали та цікаву ідею для сучасників
того часу. Перші дома у модерні з’являються у Бельгії, архітекторами:
Віктором Орта, Генрі Ван де Вельде.

Основні принципи модерна запровадив бельгійський архітектор Генрі

Ван де Вельде. Його ідея полягає в тому, що будівля може бути
красивою і без орнамента, краса полягає у самій формі предмету. До
того ж основною ідею модерна є гармонія з природою. Сутність
модерну полягає в тому що усі форми і елементи запозиченні у
природи. Кожен архітектор по-своєму намагається поєднати в одному
кам’яне та живе.

Кожна споруда епохи модерна як результат вільного польоту фантазії

митця. Архітектори намагаються перетворити фасади у живі організми.
Модерн зближає між собою архітектуру і образотворче мистецтво де
кожна деталь стає важливою.

Модерн – сучасний стиль і постає перед нами як мистецтво молодих

людей, якщо перекладати з німецької “Jugendstil” – стиль молоді.

Його особливостями є відсутність чітких і прямих ліній і кутів, тобто

переважали більш ізогнуті і плавні лінії які наслідували форми рослин.
Також присутні перетікаючи форми і відмова від симетрії. Що до вікон
– прямокутні, витягнуті до гори, часто нагадують магазині вітрини ( з
подібними арками ) прикрашені скульптурами, декоровані. Двері
зазвичай прямокутні, арочні прикрашені скульптурами та декоровані.
Популярним рішенням стає навмисне фантастичне оформлення
зовнішнього та внутрішнього оздоблення. Яскравим прикладом для
нас постають роботи іспанського архітектора – Антоніо Гауді.

Будівельні матеріали модерну – скло, сталь, залізобетон, бронза, мідь,

цегла, кераміка. Які також тільки з’явилися і першими їх стали
використовувати архітектори у своїх будівлях в модерні.

На відміну від ярких та неповторних форм у будівлях використовували

дуже світлі, пастельні кольори, такі як: тютюнові, зів’ялої троянди,
курно - бузкові , перлово сірі.

Особливим стає і принцип проектування, якщо ми звикли до

початкового планування від зовнішнього до внутрішнього вигляду, то
новий підхід проголосив першорядне планування приміщення, що в
свою чергу впливало на зовнішні форми. Будівлі отримували
асиметричні об’єми, фасади в стилі модерну насичені різноманітними
балконами, лоджіями та вежами.

Тим часом в Україні розвивався український архітектурний модерн

який є підрозділом модерну.

Український архітектурний модерн – розвивався на території України

протягом сорока років. (1903-1941рр.).

В основі українського модерну лежать народні традиції. На розвиток

модерну значно вплинули : європейський модерн, давньоруська
архітектура та українське бароко.

Історичне виникнення українського модерна пов’язано з народною

творчістю та бажанням винайти український народний стиль. Перший
хто реалізував цю ідею є В. Г. Кричевський . І майже паралельно з ним
також І. С. Кузнєцов та М. Ф. Стасюков. Як пізніше висловлюється В.
В. Чепелик, хто досліджував Український архітектурний модерн, та й
сам був архітектором. Він пише:

« Ці три будівлі започаткували три основні напрями УАМ:

Покровська церква – необарочні тенденції, будинок Полтавського
земства був направлений на утвердження декоративно-романтичного
спрямування , який стали називати народним стилем, школа імені І. П.
Котляревського – раціоналістичні пошуки.»
В.В Чепелик виділяє три єтапи розвитку українського архітектурного
модерну:

1. 1903-1917роки – період активного розвитку модерна. Він розвивався

у 2 напрямках народний стиль (романтизм) та раціональний модернізм
більш стриманий та раціональний. Мав мотиви європейських традицій

2. 1920-1930роки – післяреволюційний період. УАМ вже менше

розповсюджується. Не малий вплив на це мала революція, багато
архітекторів емігрували, багато - були заарештовані. В цей період
більше розвивалися конструктивізм і раціоналізм.

3.1934-1941 роки – УАМ трішки оживився проте політичне притиснення

продовжилося, що й стало основною причиною призупинення
українського модерну. Після деякі його елементи використовуються
виключно у роботах певних архітекторів.

В основу модерну лягла схема п’ятичастинної української хати .

Композиція українського архітектурного модерну – присутня у всіх

формах – простий чотирикутний, г-образний, ш-образний, п-образі і
фронтальна композиція. Стіни – у модерні багато різних рішень, також
характер стіни розвинувся , поверхів більше за 3. Вікна – найбільш
особлива ознака модерну. Вікна здебільшого були шестикутні трапецій
ні вікна, арочні з на пів круглим верхом та еліптичним. Також було
розповсюджене використання вікон в нішах. Що до дахів вони
надавали окремої пластичності. Для українського модерну характерні
високі шароподібні дахи з круглим скосом.

Орнамент був або рослинний, або геометричний(барокові мотиви).

В українському модерні видні сильний вплив давньоруських палаців,

фортець і народного житла. Поєднання цих форм с складає основу
УАМ. Від фортець – башти, від палаців – прямокутне планування і
форма вікон, дверей як у сільських хатах.

В українському архітектурному модерні виділяють 4 основних центри:

Полтавський – тут були побудовані найперші три будівлі в УАМ.

Львівський – архітектори більше уваги приділяли характерним УАМ

формами.
Харківський – саме в Харкові зародилася ідея створення нового стилю
– модерну.

Київський - для київського модерну був характерний напрямок

раціоналістичного модерну. Першим будинком в Київському центрі був
дім І. Щітківського на вулиці Полтавській 4-а, архітектором якої був В.
Г. Кричевський.

Особливості модерну в місті Київ. Розвиток.

Київський модерн не зовсім підпадає під роки європейського та
російського. До того ж замість 40 років він тривав всього 14 років.
Умовно його ділять на 3 періоди: зародження(протомодерн); ранній
варіант та пізній. Рух модерну був повільніший за такі центри як
Одеса, Львів, Чернівці і інші. Отже його пізнє пошириння сприяло появі
багатьох запозичених стильових прийомів. Від цього ми і
спостерігаємо злиття ознак європейського модерну, давньоруського
модерну і бароко.

Ще однією особливістю київського архітектурного модерну є його

нерівномірне поширення по місту.

Модерн трішки ускладнив динаміку забудови та урізноманітнив фасади

будівель за допомогою: башт, вікон, еркерів.

На даний момент у Києві існує всього близько 300 будівель у модерні,

що віднесено до пам’яток архітектури. Частково це пов’язано із тим що
він розвивався у досить складній архітектурно-містобудівній ситуації.

Олтаржевський Федір Мефодійович (1866 (1867?) – після 1915) , точне

місце народження не відомо. Сам він цивільний інженер, архітектор.
Випускник Київського реального училища. Закінчив Петербурзький
інститут цивільних інженерів. Архітектор Київського учбового
округу(1904-1910). Ф. Олтаржевський є архітектором прибудкових
будинків на вул. Володимирський, 81(1907), 92/39(1908), 68(1910) та
інших.

Зекцер Йосиф Абрамович (1866-1933), народився в місті Київ, інженер-

технолог, російський архітектор . Середню освіту здобув у Вінницькій
гімназії. Навчатись поїхав за кордон – Париж, Відень, Берлін. Потім
повернувся у Київ і відкрив технічно-будівельне бюро, став приватним
архітектором. В Києві за його проектами побудовані прибуткові
будинки: Закса на Хрещатику, 6; Леонтовича на Грушевського, 16;
Богрова на бульварі Т. Шевченка ,4. Намагався планувати свої
споруди так щоб раціонально використовувати їх площу. Надавав
перевагу напрямку раціоналістичного модерну.

Городецький Владислав Владиславович (1873-1930) – за походженням

поляк. Випускник Одеського реального училища. Закінчив
Петербурзьку імператорську академію мистецтв у 1890 році. Він
архітектор, працював у Києві. За його проектами у Києві побудовані
культові та громадські споруди, такі як Караїмська Кенаса( вул.
Ярославів Вал, 7), Музей старожитностей та мистецтв( вул. М.
Грушевського, 6) і найвідоміший, власний прибутковий дім – дім з
химерами(вул. Банківська,10).

Ігнатій Казимирович Ледоховський – архітектор, він сам поляк , але

працював у Києві на зламі 19-20ст у стилі модерн. Його разом з
Городецьким називають батьками київського модерну.

На жаль, нам не відомо, навіть, роки життя Ігнатія Ледоховського, все

що він залишив нам у пам'ять про себе це його п’ять прекрасних
будівель у Києві.

Його називають однією з най таємничих постатей у історії Київського

модерну. У архівах немає проектів його споруд, та про авторство
деяких будівель ми можемо лише здогадуватися. Взагалі у зводі
пам’яток сказано лише про чотири . Це будинки під номерами 19 і 21 н
вулиці Назарівська, будинок номер 33 на вулиці Гончара і усім відомий
будинок зі зміями на Великій Житомирській. Проте, є ще одна будівля
яку приписують Ледоховському. Знаходиться вона на вулиці
Костьольна, 7. Цю гіпотезу не підтверджено, один із фактів чому так
вважають це те що цей будинок і той що на Гончара ліплиною
оздоблював один і той самий скульптор – Федор Соколов. Спираючись
на цей факт висувають гіпотезу, що і архітектор в них був один і той
самий.

Особняк Качковського – особняк розташований на вулиці Олеся

Гончара, 33А. Побудований у стилі модерн в 1907-1908 роках за
проектом Ігнатія Ледоховського . Петро Качковський відкрив там
лікарню, яка після його смерті перейшла у володіння його колеги –
Маковському.
Джерела

https://ne-znaiko.livejournal.com/450188.html
https://www.culture.ru/materials/51611/yugendstil-on-zhe-tiffani-on-zhe-secession-on-zhe-liberti-on-
zhe-modern

https://texty.org.ua/articles/46453/
Ukrajinskyj_arkhitekturnyj_modern_Korotka_istorija_vtrachenoji_jestetyky-46453/