Тема: Властивості та характеристики екосистем

1. Екосистеми – основні структурні одиниці біосфери

Екосистема ( 1935, Тенслі ) – це сукупність організмів, які спільно
проживають, та умови їх існування, що знаходяться у закономірному зв’язку
одне з одним. Іншими словами – це об’єднання абіотичного середовища та
живих організмів, які мешкають у ньому.
Екосистема – це поняття безрозмірне, вона не має фіксованих меж на
території. І стовбур дерева, що впало і гниє, і лісопосадку можна розглядати
як екосистему. Екосистемами є і невеликий ставок, і Світовий Океан. У
екології поняття екосистеми часто є розмитим, оскільки, як екосистему
можуть розглядати мурашник або птаха, що летить, разом з паразитами на
йього тілі.
Поняття екосистеми поширюється і на штучно створені людиною об’єкти
– сільськогосподарські угіддя, садки, очисні споруди тощо.
Для характеристики екосистем використовують наступні ознаки:
1) видовий склад, типовий для данної екосистеми;
2) співвідношення в екосистемі організмів з різними типами живлення;
3) розмір створюваної в екосистемі первинної і вторинної продукції;
4) продуктивність – це біомаса, створена за одиницю часу, первинна –
створена автотрофами, вторинна – гетеротрофами );
5) інтенсивність потоку енергії через екосистему та швидкість колообігу
речовин ( у зв’язку з наявністю в екосистемі продуцентів, консументів,
редуцентів, для неї характерний колообіг речовин та енергії );
6) режим абіотичних умов та ресурсів ( так як екосистема сладається з
біотичної та абіотичної частин, то обов’язково треба враховувати обидві
з них ).
2. Екосистема та біогеоценоз ( БГЦ )

Біогеоценоз ( 1940, Сукачов ) – це ділянка земної поверхні з більш-менш

однорідними умовами існування, населена популяціями різних видів,
пов’язаних між собою та середовищем існування.

Вивченням біогеоценозів займається спеціальна наукова галузь –

біогеоценологія Однією з задач є виділення конкретних БГЦ у біосфері. За
Сукачовим кордони БГЦ визначаються межами фітоценозу, який складає
йього ядро. У цьому випадку БГЦ стає рівним екосистемі, окресленій за
контурами фітоценозу. Але такий підхід ефективний для лісових чи степових
угруповань. У водоймах важко провести межі фітоценозу, тому у таких
випадках використовують взаємодію між організмами, як головний критерій
цілісності природного об’єкту.
Таким чином, в екології допускають виділення в межах біосфери два
головних типи елементарних природних одиниць – екосистем і біогеоценозів.
 3. Живі організми екосистем – біоценози

Сукупність усіх живих організмів екосистеми називається біоценозом.

Біоценоз ( 1877, Мьобіус ) – це група організмів різних видів, що
співіснують на одній і тій самій ділянці території та взаємодіють між собою за
рахунок трофічних або просторових зв’язків.

Ділянка, на якій мешкають організми біоценозу, називається біотопом.

Серед структур біоценозу виділяють три:
1) видову – розкриває видове різноманіття живих організмів;
2) трофічну – демонструє характер харчових взаємин між організмами
біоценозу;
3) просторову – показує територіальне розміщення рослин, тварин,
мікроорганізмів.
Біоценози є закономірними формуваннями та характеризуються цілком
вивченим видовим складом організмів.
Залежно від систематичної належності організмів біоценози розділяються
на три групи:
1) фітоценози, що утворені рослинами;
2) зооценози, що являють собою сукупність усіх тваринних угруповань;
3) мікробоценози, що сформовані мікроорганізмами, які населяють
підземну частину екосистем.
Завдання1
Пройти тест в Мудлі «Екологічні чинники та популяція»