МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЩОДЕННИК

з навчальної (культурологічної) практики

студентки Кіріянової Єви Валеріївни

освітнього ступеня «бакалавр»
спеціальності – мова і література /переклад
галузі знань-філологія
1 курс, група 11-П
Керівник практики – Ганна Миколаївна Шуберт

Підсумкова оцінка:

за національною шкалою _____________________

кількість балів за 100 бальною шкалою ________ за шкалою ECTS ______

Керівник практики:

________________ (Підпис) _______________________(ПІБ викладача)

Київ – 2022
 І. Завдання навчальної (культурологічної) практики

Мета–. формування та розвиток культурного світогляду майбутніх

філологів, сприйняття світової літератури у широкому культурному
контексті, зокрема:
 залучення студентів до цінностей світової культури;
 формування досвіду інтерпретації та аналізу класичних та сучасних
творів світового мистецтва,
 інтеграція до літературної освіти знань з різних видів мистецтва,
зокрема театру, музики, живопису, скульптури, архітектури тощо,
 збагачення естетичного смаку,
 підвищення загальної медіакультури,
 забезпечення готовності студентів до трансляції культурних цінностей у
конкретних видах діяльності, зокрема - культурно-мистецьких проектах
на літературній основі,
 активізація творчих здібностей майбутніх філологів;
 формування культурологічної компетенції в цілому.

ІІ. Критерії оцінювання навчальної (культурологічної) практики та

оцінки студента

Термін Кількість
Макс
Вид діяльності студента- виконання балів,
№ кількість
практиканта набраних
балів
студентом
1 Відвідування культурно-
мистецьких об`єктів м. Весь
50
Києва (за кожним з п`яти період
напрямів)
2 Культурно-мистецький Весь
30
проект період
3 Ведення щоденника і
Весь
оформлення звітних 10
період
матеріалів
4 Презентація результатів
Останній
проходження практики 10
тиждень
(захист)

Всього: 100
 ІНСТРУКЦІЯ
з техніки безпеки
для студентів НПУ ім.М.П.Драгоманова
під час культурологічної практики

Екскурсії та подорожі в нашій державі проводяться відповідно до Правил проведення туристських

подорожей з учнівською та студентською молоддю України, затверджених наказом Міністерства освіти і
науки України від 06.04.99 № 96 (в редакції наказу від 24.03.2006 № 237, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції 01.06.2006 за № 660/12534.)

І. Вимоги безпеки перед початком екскурсії, відвідування масових заходів

1.1. Учасник екскурсії зобов’язаний брати активну участь у підготовці до екскурсії та складанні звіту про
неї.
1.2. Своєчасно повідомити керівника екскурсії, або його заступника про погіршення стану здоров’я.
1.3. Вирушаючи на екскурсію, необхідно одягти такий одяг, що відповідає сезону і погоді, на ноги – зручне
взуття.
1.4. Ознайомитись з маршрутом екскурсії, знати місце, час її початку та завершення.

ІІ. Вимоги безпеки під час екскурсії, відвідування масових заходів

2.1.Студенти зобов'язані дотримуватись належного громадського порядку, санітарно-гігієнічних норм,
виконання Правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки та інших правил безпеки життєдіяльності.
2.1.1. Під час руху, переходити вулиці тільки на зелене світло світлофора.
2.1.2.Необхідно бути уважними до сигналів транспорту, дзвінків кранів, сирен та інших сигналів.
2.1.3. Не чіпати обірваного дроту, що може трапитися на шляху.
2.1.4. Ходити тільки по місцях, спеціально призначених для пішохідного руху, стерегтись рухомих
механізмів, а також вантажопідйомних кранів, тепловозів тощо.
2.1.5. Категорично забороняється переходити у невстановлених місцях через залізничні колії, вагони і
платформи.
2.1.6. Необхідно виконувати вказівки попереджувальних написів, знаків і плакатів з техніки безпеки, не
допускати їхнього пошкодження і знищення.
2.1.7. Під час ходьби дивитись під ноги аби не впасти і не травмуватися через гострі предмети (цвяхи в
дошках, обрізки металу, дріт...)

2.2. Поведінка у громадському транспорті.

2.2.1. Чекаючи на зупинці громадського транспорту, не виходити на проїжджу частину дороги.
2.2.2. Вийшовши з громадського транспорту, необхідно обходити автобус, тролейбус ззаду, а трамвай —
спереду (щоб бачити зустрічні рейки).
2.2.3. У громадському транспорті розмовляти тихо, щоб не заважати іншим пасажирам.
2.2.4. Поступатися місцем людям старшого віку, інвалідам, жінкам, дітям дошкільного віку.

2.3. Правила поведінки у місцях масових заходів

2.3.1. Під час відвідування театрів, музеїв, художніх виставок, екскурсій студент поводиться з гідністю,
скромно і інтелігентно. Пам'ятає, що він представляє перед людьми, що оточують його, самого себе, свою
сім'ю, Університет.
2.3.2. Забороняється розмовляти під час театральних спектаклів і пояснень екскурсовода, їсти солодощі і
морозиво, шарудіти папірцями від цукерок, заважати іншим людям. Після закінчення екскурсії можна
поставити питання екскурсоводові.
2.3.3. Вказівки керівника практики обов'язкові для виконання і обговоренню не підлягають.
Інструктаж проведено керівником практики

_________________ (Підпис) _______________________(ПІБ викладача)

«З Інструкцією ознайомлений»

_________________ (Підпис) Єви КІРІЯНОВОЇ

Дата - «14» травня 2022р.

 ІІІ. Календарний графік проходження практики:
21 лютого-15 травня 2022 року
Увага! Інформація календарного графіку має збігатися з наведеним у наступних розділах!
№ Місце (локація),
Заходи, Результати,
з/ Дата Культурно-мистецькі
види робіт документи
п об`єкти
1 2 3 4
1 «22» Настановча конференція Отримання Шаблон щоденника
_02_. Знайомство з завдання
2022 керівниками
2 24-27. Вивчення настановних Підтвердження
02. матеріалів, пропозицій за Реєстрація на Створення
2022 напрямами платформі moodle Файл-папки власних
культпрактики матеріалів
3 Відвідування…
Вивчення…
Оформлення…
Добір матеріалів…
4.
16.03. Онлайн відвідування Вивчення творчості Оформлення завдань
2022 мюнхенського музею Оноре Дом’є. культурологічної
- «Пінакотека» Аналіз картини практики за напрямком
18.03. автора «Дон Кіхот» література та
2022 образотворче мистецтво.
Добір фотоматеріалів та
аналіз відгуків про
картину.
5.
20.03. Читання драми-феєрії Знайомство з Знайомство з творчістю
2022 “Лісова пісня” Лесі серією ілюстрацій художниці. Аналіз
- Українки. до книги особливостей відтворення
22.03. художниці Софії літературних образів в
2022 Караффи-Корбут. серії ілюстрацій.
Заповнення щоденника.
6.
05.04. Онлайн-перегляд Обговорення Письмовий аналіз
2022 всесвітньовідомого сюжету та вражень мюзиклу. Заповнення
- французького мюзиклу від мюзиклу з щоденника. Добір
06.04. «Ромео і Джульєтта» за родиною. фотоматеріалів про
2022 посиланням виконавців головних
https://www.youtube.com/ ролей.
watch?v=xi21XHWV0D4

7. 15.04. Онлайн-перегляд опери Порівняння Дослідження художнього

2022 “Наталка Полтавка” постановки опери з оформлення світло-
- Миколи Лисенка за п'єсою Івана кольорового рішення та
16.04. посиланням Котляревського. добір засобів осучаснення
2022 https://www.youtube.com/ Захоплення твору. Письмове
watch?v=S3zpYd3nse4 талантами оформлення вражень від
виконавців. перегляду.

8. 01.05. Домашня робота над Пошук відгуків, Оформлення презентації

2022 систематизацією анотацій про
отриманих матеріалів. витвори мистецтв,
узагальнення
матеріалів.

«..» Підсумкова конференція Захист результатів Заповнений щоденник,

.05. практики звіт/ презентація
2020
 ІV. Виконання завдань культурологічної практики за напрямами

1. ЛІТЕРАТУРА І ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

І.
1. Автор, назва живописного твору, рік створення. Оноре Дом’є. «Дон Кіхот» 1870
рік.
2. Місце знаходження картини Музей «Пінакотека», Мюнхен.
3. Тип зв’язку з літературою: відображення літературного образу.
4. Охарактеризувати особливості відтворення літературних образів, сюжетів, тем
у живописі. Вінцем мальовничого періоду Дом'є по праву вважається серія картин
«Дон Кіхот», в якій автор символічно зобразив людину в умовах недосконалого
суспільства та світу. Критики вбачають у цій екзистенційній серії
автобіографічні мотиви: самотній лицар сумного образу – це сам Оноре, яке
вітряки – порочна державна система.
5. Наявність авторської інтерпретації літературного образу, теми, сюжету в
живописному творі. Образ Дон Кіхота, як смішної і слабкої фізично людини, яка
дуже гостро відчуває несправедливість навколишнього світу і демонструє силу
духу над силою тіла, Дом'є передано дуже оригінально. Автор відмовився від
точних ліній та реалістичного зображення – обличчя у героя немає, замість одягу
узагальнені мазки, ледь вгадується фактура навколишнього оточення. Будинок
демонструє художній гротеск для точної передачі емоційної складової образу.
Майстер ніби хоче сказати: тут абсолютно не важлива постать людини – вона
прагне передати образну, смислову суть Дон Кіхота.
6. Чи відповідає така візуалізація Вашим враженням від літературного твору?
Дивовижно, що через узагальнення автору досить реально і емоційно вдалося
передати всесвітньо відомий літературний персонаж. На тлі іспанського пейзажу
рухається шкапа, що віддалено нагадує коня, але верхи сидить справжній лицар з
гордою поставою і тонким списом, спрямованим у небо. Це, без сумніву, Дон Кіхот,
хоч і безликий, але стать якого «дихає» шляхетністю та великодушністю.

ІІ.
1. Автор, назва живописного твору, рік створення. Серія ілюстрацій до драми -
феєрії «Лісова пісня». Софія Караффа-Корбут. 1990-1994 рр.
2. Місце знаходження картини: Музей Лесі Українки у Колодяжному. Волинь.
3. Тип зв’язку з літературою. 36 шедеврів книжкової графіки – повна серія
оригінальних ілюстрацій «Лісової пісні» самобутньої української художниці Софії
Караффи-Корбут.
4. Охарактеризувати особливості відтворення літературних образів, сюжетів, тем
у живописі (вказати: тему візуалізації та її ознаки в межах літературного
простору, засоби її відтворення, що залишилося незмінним, а що
трансформувалося). Безліч дрібних деталей, які органічно поєднані між собою,
перегукуються, переплітаються, складаючи стилістично цілісну композицію.
Дерева і квіти, риби і звірі, людські і міфологічні постаті – все пов'язане і створює
одну жанрову сцену з реалістичним зображенням пейзажів і портретів. Кожен її
персонаж оригінальний, має свій характер, який передається через виразність
очей, рук, пластику рухів. Багата палітра відтінків вражає і зачаровує. Ніжний
охристо-рожево-зелений колорит ілюстрацій до перших дій плавно переходить у
темні насичені кольори, густий штрих на деяких ілюстраціях ніби сірою
павутинкою вкриває весь малюнок, – цим підкреслюється трагізм розвитку подій.
Заключні ілюстрації передані світлими прозорими фарбами, символізуючи дві чисті
закохані душі Лукаша і Мавки, що об'єдналися «в ясну, місячну весняну ніч».
5. Наявність авторської інтерпретації літературного образу, теми, сюжету в
живописному творі. Візуальна подібність зображених об’єктів природи (дерев,
кущів, квітів), людських та фантастичних постатей – це прийом, завдяки якому
майстер виявляє прагнення до співіснуванню світу природи і світу людей, що є
одним з лейтмотивів поеми. Світло-тіньові переходи ліній, які моделююсь форми,
створюють ефект мерехтіння, надають зображенню загадковості.
6. Чи відповідає така візуалізація Вашим враженням від літературного твору?
Візуалізація абсолютно відповідає враженням від драми-феєрії. Художниця
органічно зобразила переплетення життя двох світів — природи й людини. У листі
до матері Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті
спогаду про дитинство, проведене на Волині, а в ілюстраціях Софії Караффи-
Корбут дуже точно відтворені сільські краєвиди: хатинки під солом'яними
стріхами, елементи побуту, речі господарського і домашнього вжитку. Типажі
героїв, їх одяг, взуття, головні убори, елементи вишивки і прикрас – все
притаманне Волинському Поліссю, в якому відбувається дія «Лісової пісні».
 2. ЛІТЕРАТУРА І МУЗИКА
І.
Театр: Палац Конгресів у Парижі. Світова прем'єра: 19 січня 2001 року
Посилання (при перегляді онлайн) https://www.youtube.com/watch?v=xi21XHWV0D4
Автор-композитор, короткі відомості про нього. Музика та слова були написані
Жераром Пресгюрвіком. Жерар Пресгюрвік – французький композитор, сценарист та
актор. Всесвітню популярність йому приніс мюзикл «Ромео і Джульєтта»,
поставлений на французькій сцені в 2001 році.

1. Назва вистави мюзикл «Ромео і Джульєтта»

2. Автор і назва літературного твору – основи твору музичного. «Ромео і
Джульєтта» — трагедія англійського письменника Вільяма Шекспіра, в якій
розповідається про трагічне кохання двох нащадків ворожих веронських родин.
Написана англійською близько 1595 року.
3. Режисер – Жерар Пресгюрвік
Художник вистави - Лоран Дежардан
4. Виконавці головних ролей: Ромео (Roméo): Дам'єн Сарг (Damien Sargue), Вінсент
Ніколе (Vincent Nicolet), Джульєтта (Juliette): Сесілія Кара (Cecilia Cara), Бенволіо
(Benvolio): Грегорі Баке (Grégori Baquet), Меркуціо (Mercutio): Філіп д'Авілла
(Philippe d'Avilla), Тібальт (Tybalt): Том Росс (Tom Ross) Леді Монтеккі (Lady
Montaigu): Елеонор Больйо (Eléonore Beaulieu) Леді Капулетті (Lady Capulet):
Ізабель Феррон (Isabelle Ferron), Кароліна Бландін (Karoline Blandin)
5. Особливості інтерпретації літературного сюжету. У французькій постановці
після того, як Ромео виконує Mort de Roméo, Смерть вбиває його своїм поцілунком.
Коли Джульєтта прокидається і знаходить його мертвим, вона співає La mort de
Juliette і потім вбиває себе його кинджалом, який подає їй Смерть.
6. Особливості художнього оформлення світло-кольорового рішення тощо
Художник із костюмів Лоран Дежардан додав мюзиклу символізму. Його принц,
який наказує ворогуючим кланам примиритися, уособлює дух Верони, тому
одягнений у кольорі її палаців. Костюми виконані в дусі XIV століття, з невеликим
ухилом у бік XX століття, і зроблені, в основному, зі шкіри. Костюми Монтеккі - у
блакитних тонах, Капулетті - у червоних, костюми жителів Верони - коричневі (у
отця Лоренцо), сіро-чорні (у Принца Веронського) та золотисті (у Паріса). Коли
Джультетта йде на таємне вінчання до Ромео, її одяг починає набувати його
відтінку і стає проміжним - фіолетовим - кольором.
 7. Засоби осучаснення сюжету Класика завжди була і буде актуальною. У мистецтві
завжди є діалог між минулим і сучасним. У концептуальному і креативному
вирішенні, в обраних творцями мюзиклу декораціях, світлі та костюмах, а головне
музики, прочитується очевидне прагнення дещо осучаснити традицію оформлення
класики, від буквального опису персонажів, від візуальної стереотипізації образів.
Завдяки новаторському рішенню створити мюзикл, всесвітньовідома трагедія
«Ромео і Джульєтта» долає часову й культурну відстань, доволі органічно
вписується в сучасний смисловий контекст.

8. Особисті враження: що запам`яталося, сподобалося, викликало незгоду тощо

«Ромео та Джульєтта» - це історія, яку знає кожен! Всі ми читали цей твір
Вільяма Шекспіра, бачили фільми. Та на мою думку, пісня передає емоції та
почуття людей найкраще. Саме тому мюзикл вважаю шедевром! І це справді так,
адже все, що ми спостерігаємо протягом двох з половиною годин, вражає. Актори
не грають, вони проживають свої ролі. Чому я люблю мюзикли? Тому що все,
починаючи від декорацій та костюмів, закінчуючи хореографією та піснями –
неперевершено! А головне – є динаміка, яка ні на секунду не дає занудьгувати.Ця
вистава вражає своїм розмахом, красою та музичністю.

ІІ.
Театр Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії
Крушельницької
Посилання (при перегляді онлайн) https://www.youtube.com/watch?v=S3zpYd3nse4
1. Автор-композитор, короткі відомості про нього Микола Віталійович Лисенко—
український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору,
громадський діяч. До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів
«Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор
Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка
Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для
голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну
кількість творів на слова Тараса Шевченка.
2. Назва вистави опера «Наталка Полтавка»
3. Автор і назва літературного твору – основи твору музичного «Наталка
Полтаавка» — п'єса українського письменника Івана Котляревського, написана
1819 року.
4. Режисер, художник вистави
Диригент-постановник — заслужений діяч мистецтв України Михайло Дутчак
Режисер-постановник — Володимир Дубровський
Художник-постановник — народний художник України Михайло Риндзак
Диригент — Ірина Стасишин
5. Виконавці головних ролей
Наталка – Любов Качала народна артистка України;
Терпилиха – Наталія Дацько народна артистка України;
Петро – Василь Садовський лауреат всеукраїнського конкурсу;
Микола - Микола Корнутяк лауреат міжнародних конкурсів;
Возний - Юрій Гецко тенор;
Виборний – Дмитро Кокотко бас.
6. Особливості інтерпретації літературного сюжету Музика й п'єса розкривають
найкращі риси українського національного характеру — шляхетність, моральну
чистоту, духовну силу, мужність (Наталка, Петро). Іван Котляревський і Микола
Лисенко показують моральну перевагу простих людей над представниками влади
— сільськими багатіями й приказними. Думки й почуття героїв розкриваються
через пісню. Вона служить і тлом, на якому розгортається дія. В обробці
народних пісень, що були закріплені сценічною традицією за п'єсою, і в створених
Лисенком, розвинених аріях, увертюрі й оркестрових антрактах композитор
зберігає вірність духу п'єси Котляревського. Мудра простота, ясність, гармонійна
єдність всіх елементів відзначають музику Лисенка.
7. Особливості художнього оформлення світло-кольорового рішення тощо На
окрему увагу заслуговує сценографічне оформлення вистави. Креативне поєднання
стаціонарного панно, виконаного в стилі народного малюнку, з численними
підвісними гобеленами у вигляді вишиваних рушників, що постійно переміщаються,
утворюючи то сільську вулицю, то Наталчину оселю, доладно поєднує в собі
повагу до класики з незвичайністю. Різноманітні, талановито поставлені
хореографічні композиції, починаючи з прологу і закінчуючи фінальною сценою,
гармонійно наповнюють сюжетну лінію пластичною виразністю. Яскраві акценти
посилюють передачу глядачеві задуму постановника. Відповідний настрій глядачів
створюють творчі рішення художника по костюмах та високопрофесійна робота
майстра з освітлення, звукорежисера.
8. Засоби осучаснення сюжету Зберігаючи авторську концепцію «Наталки
Полтавки», оригінальні тексти Івана Котляревського, безсмертну музику Миколи
Лисенка, постановочна група створила яскраву, динамічну виставу, сповнену
національного мелосу, гумору та колориту. І хоча дія твору відбувається в
українському селі на початку ХІХ століття, завдяки таким музичним і
постановочним рішенням опера, втілена на львівській сцені, набула нового
сучасного характеру. У масових сценах та хоровому супроводі вистави задіяний
майже весь творчий склад театру, що захопило глядачів енергетикою
масштабного сценічного дійства, яке динамічно розгорталося упродовж двох дій
спектаклю.
9. Особисті враження: що запам`яталося, сподобалося, викликало незгоду тощо
Написана більше 200 років тому драма, вражає своєю актуальністю та
популярністю. Здається, проста історія сільської дівчини, але яка щира та
вражаюча! Кохання долає всі перешкоди, оспівується вірність, відданість і разом
із тим чесність, повага до батьків, вірність у дружбі. Отримала величезне
задоволення від перегляду! Сподобалось все! Починаючи від декорацій, костюмів,
підбору акторів із приголомшливими голосами, постановки, музики! Постановка,
безумовно, наадає гарного настрою та занурює у такі важливі переживання, як
туга за рідним домом, справжні чисті почуття та радість свята.
 3. ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР

Відвідування двох драматичних вистав за вибором студентів. Упорядкування відгуків за планом

І.
Театр_________________________________________________________________
Посилання (при перегляді онлайн)__________________________________
_______________________________________________________________________
1. Автор п΄єси __________________________________________________________
2. Назва вистави ________________________________________________________
__________________________________________________________________________
3. Автор і назва літературного твору – основи твору драматичного (якщо вони не
збігаються) _____________________________________________________________
___________________________________________________________________________
4. Режисер, художник вистави _____________________________________________
___________________________________________________________________________
5. Персонажі та виконавці головних ролей
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________

6. Особливості інтерпретації літературного сюжету

_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
7. Особливості художнього та музичного оформлення
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

8. Засоби осучаснення сюжету

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

9. Особисті враження : що запам`яталося, сподобалося, викликало незгоду тощо

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
ІІ.
Театр_________________________________________________________________
Посилання (при перегляді онлайн)__________________________________
_______________________________________________________________________
1. Автор п΄єси __________________________________________________________
2. Назва вистави ________________________________________________________
__________________________________________________________________________
3. Автор і назва літературного твору – основи твору драматичного (якщо вони не
збігаються) _____________________________________________________________
___________________________________________________________________________
4. Режисер, художник вистави _____________________________________________
___________________________________________________________________________
5. Персонажі та виконавці головних ролей
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________

6. Особливості інтерпретації літературного сюжету

_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
7. Особливості художнього та музичного оформлення
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

8. Засоби осучаснення сюжету

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________

9. Особисті враження : що запам`яталося, сподобалося, викликало незгоду тощо

________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
 4. ЛІТЕРАТУРА І КІНОМИСТЕЦТВО
Перегляд та порівняння класичних і сучасних, вітчизняних та зарубіжних екранізацій
літературного твору за вибором.

Категорія Літературне Переглянуті фільми

екранізації першоджерело (назва, країна, режисер, посилання)
1.
Екранізації міфу або
стародавнього епосу
1
2.

1.
Екранізації твору
класичної літератури
2
2.

1.
Екранізації твору
літератури ХХ-ХХІ
3
ст. (некласичного) 2.

Ваші враження:
______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________
 5. ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО

Відвідування трьох літературно-меморіальних об`єктів: музеїв, пам`ятників,

літературно-краєзнавча екскурсія київськими вулицями - за вибором студента.

Коментарі Результати
Назва та адреса,
Літературно- (враження та три діяльності
Електронне
краєзнавчий об`єкт факти, що (відвідування,
посилання
запам`яталися) фотозвіт, екскурсії)

Меморіальний музей

Меморіальна дошка

Пам`ятник
письменнику,
літературознавцю,
літературному герою

Примітки
______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________
 V. КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ
(заповнюється після консультації з керівником)

Напрям (з переліку рекомендованих) ЛІТЕРАТУРА І КІНОМИСТЕЦТВО

Тема (конкретизована):
Екранізація повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”
Творче завдання:
Зіставлення повісті Михайла Коцюбинського та екранізації Сергія Параджанова.
Об`єкти: відсутні
План діяльності:
1. Читання повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського. Визначення теми та
ідеї твору;
2. Аналіз композиції, символічних образів та проблематики твору;
3. Перегляд екранізації «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова;
4. Аналіз особливостей художнього та музичного оформлення фільму;
5. Порівняння. Пошук спільного та відмінного між повістю та екранізацією.
Результат і форма звіту: презентація.