Форма № Н-6.

01

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

ЩОДЕННИК НАВЧАЛЬНОЇ ОЗНАЙОМЧОЇ ПРАКТИКИ

студента (ки) ____Качковської Ганни Вікторівни

______________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

факультет . Організація та управління розвитком художньої

культури .

кафедра . теорії та історії мистецтва .

освітньо-кваліфікаційний рівень. бакалавр _

галузь знань . 02 «Культура і мистецтво»                     .

спеціальність . 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво;

реставрація»                    

спеціалізація Мистецтвознавство. Теорія та історія мистецтва (або)

Мистецтвознавство. Організація та управління розвитком художньої культури

___1______ курс, група . ТІМ/БАК-20 / або МЕН/БАК-20

.
 КИЇВ – 2021
Студент(ка)__Качковська Ганна Вікторівна
___________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

Навчальна ознайомча практика:

Прибув на підприємство, організацію, установу____________________

__ Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
(повна назва підприємства)

Печатка
підприємства, організації, установи „__” ________ 202_ року

________________ _______________________________________
(підпис) (посада, прізвище та ініціали відповідальної особи)

Вибув з підприємства, організації, установи

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

Печатка
підприємства, організації, установи “__” _________ 202_ року

_________________ ______________________________________
(підпис) (посада, прізвище та ініціали відповідальної особи)

2
 КАЛЕНДАРНИЙ ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Тижні
проходження Відмітки про
№ з/п Назви робіт
практики виконання
1 2 3 4
1 Організаційне заняття. Екскурсія в * виконано
НАОМА
2 Національний заповідник «Софія * виконано
Київська»
3 Центральний державний архів-музей * виконано
літератури і мистецтва
4 Київський національний музей * виконано
російського мистецтва
5 Національний художній музей України * виконано
6 Національний музей Тараса Шевченка * виконано
7 Музей Івана Гончара * виконано
8 Музей українського народного * виконано
декоративного мистецтва
9 Музей театрального, музичного та * виконано
кіномистецтва України
10 Музей мистецтв ім. Богдана і Варвари * виконано
Ханенків
11 Музей книги і друкарства України * виконано
12 Музей історичних коштовностей України * виконано
13 Самостійне відвідування музеїв * виконано
14 Заповнення щоденників практики * виконано
15 Написання есе за результатами практики * виконано
16 Захист практики * виконано

Примітка: зірочкою «*» позначені терміни проходження практики.

Керівники практики:
від вищого навчального закладу ________ _____________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

від підприємства, організації,

установи _______ ______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

3
 РОБОЧІ ЗАПИСИ ПІД ЧАС ПРАКТИКИ

1. Назва закладу: Національний художній музей України

Дата відвідування:
Короткий огляд: Національний музей України один із найбільших музеїв України з
широким спектром українського мистецтва: живопису, графіки, скульптури, декоративно-
прикладного мистецтва та історичних речей повсякденного вжитку.. Розташований на вулиці
Михайла Грушевського, на Печерську. Один із найбільших і найстаріших в країні. Заснований
1 серпня 1899 року за часів Російської імперії, на кошти російського уряду та української
родини Терещенків. Будівля музею спроектована архітектором Владиславом Городецьким.
Музейна колекція створена на основі пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія Хвойки,
Миколи Біляшівського та інших. Відкритий 30 грудня 1904 року.
Розташований у будівлі, яку створив у 1899 році архітектор Городецький В.В. цілеспрямовано
для першого в Києві Міського музею.
Великі заслуги в розвитку закладу належали Богдану та Варварі Ханенкам, Терещенкам, В.
Хвойці, М. Біляшівському, Д. Щербаківському, Ф. Ернсту та іншим. Особливо значний внесок
в колекцію музею зробив Богдан Ханенко, який подарував свою археологічну колекцію з 3145
предметів, оцінювану в 70 тис. крб (більше половини вартості всіх експонатів музею на час
його відкриття).
Роботу з організації й спорудження музею здійснило створене 1897 року на основі Товариства
заохочення мистецтв Київське товариство старожитностей і мистецтв, яке мало на меті
«збирання пам'яток в інтересах науки, а також для розвитку естетичного смаку і художньої
освіти». 1 серпня 1899 р. у 5 залах 1-го поверху музею відкрили археологічну виставку
історичних знахідок Вікентія Хвойки з нагоди XI Всеросійського археологічного з'їзду, що
відбувався в Києві. Цей день прийнято вважати датою заснування музею.
Фонди Національного художнього музею України на сьогодні налічують близько 40 000
експонатів, серед яких — шедеври українського та закордонного живопису, скульптури та
графіки від часів Київської Русі до сьогодення.
У музеї є одна з найкращих в Україні збірка іконопису, давньої поліхромної скульптури,
козацьких портретів XVIII століття, колекція народних картин «Козак Мамай». Також
представлені класичні твори живопису XIX століття, український авангард та мистецтво
тоталітарної доби —соцреалізм і андеграунд, новітні течії живопису межі XX-XXI століть,
зібрання графіки від стародруків до сучасності.
Найвідомішим є збірка картин:
- Олександра Мурашко, зокрема:
«Дівчина в червонім капелюшку», 1903 «Квіткарки», «Старий вчитель», Портрет Миколи
Мурашка, 1906 , Ескіз до картини «Карусель», 1905 тощо.
Миколи Пимоненко:
. «Ідилія», 1908, «Суперниці. Біля криниці», (1909) «Великий четвер», (друга половина 1900)
«Молодиця», (1890-ті)
Федора Кричевського:
. «Автопортрет у білому кожусі» Триптих «Життя» «Наречена», 1910.. «Мати», 1929 та багато
інших.
Сама будівля музею дуже ошатно збудувана, а в середині спеціально облаштовано до потреб
відвідувачів, наявні постійні екскурсії, є можливість замовити заздалегідь. Часті експозиції,
непоганий інтерфейс сайту, є можливість знайти всю інформацію по роботі музею, доступний
3D-тур музеєм.. Також наявний канал на YouTube дуже пізнавальні, детально розповідається
про твори різних митців, екскурсоводи у фактично 40-ка хвилинне відео поміщають всю
історію та роботу музею На публічній сторінці музею у Facebook постійно відбуваються
анонс подій, онлайн-лекцій, деякі є безкоштовними, інші – платні, але за зовсім за символічну
суму Є також можливість написати у чат, і працівник музею відповість на всі питання в
максимально короткий термін. До карантину була можливість відвідати музей безкоштовно –
перша середа кожного місяця.
4
Назва закладу: Національний музей «Київська картинна галерея»
Дата відвідування:
Національний музей “Київська картинна галерея” – Музей образотворчого мистецтва,
розташований у приміщеннях будинку Ф. Терещенка, збудований за проектом В.Ніколаєва, а
відкритий у 1922 р, (адреса – Терещенківська,9), а також у наявна філія музею Дитяча
картинна галерея розміщена у шоколадному будинку П.Могильовцева( адреса – Шовковична
9/17)
Збірка експонатів сягає понад 14 тисяч творів живопису, скульптури, графіки, декоративно-
ужиткового мистецтва. В музеї експонують обширну колекцію ікон XIII-XVII ст., збірку
творів митців XVIII-XX ст.: Левицького, Боровиковського, Тропініна, Айвазовського,
Федотова, Ге, Крамського, Шишкіна, Рєпіна, Верещагіна, Кустодієва, Нестерова, Врубеля та
ін
До березня 2017 — Київський національний музей російського мистецтва.
Музей розміщено у будинку українського мецената Ф.ТерещенкаПервинна експозиція музею
становила близько 200 творів, зараз — розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за
хронологічним принципом, вона знайомить глядача з києворуським іконописом, а також
відображає майже всі основні етапи розвитку живопису північно-східних
князівств, Російської імперії та Радянського союзу(витяг з Вікіпедії)
Сьогодні в музеї наявні: невелика колекція зразків давньоруського та давньоросійського
мистецтва ХIII—ХVII століть(в більшості ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва,
що були сформовані на основі приватних колекцій В. та Б. Ханенків і низки українських
меценатів).
Приклади: «Борис і Гліб», ХIII ст. Київ.
«Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. XVI ст. Середня Русь.
«Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. XVI ст. Середня Русь.
«Архангел Михаїл і архидиакон Стефан», кін. XV ст. Новгород та ін..
Друга збірка відносить до творів м-ва XVIII- перш. пол. XIX ст. , що характеризується
здебільшого майстерними творами портретного живопису (Д. Левицький «Портрет князя І.
М. Долгорукова» (1782), «Портрет невідомої у блакитному» (1784))
Портрет В. І. Арсеньєвої уродженої Ушакової» (1895). (Твором, у якому виявились) Ознаки
нового етапу класицизму початку ХІХ століття  яскраво виявляються у «Портрет князя М. Г.
Рєпніна» (1806). В останній чверті XVIII століття поряд з історичним та портретним
жанрами починає активно розвиватися пейзажний живопис.
О.А. Кіпренський (1782–1836) представлений в експозиції двома творами: «Хлопчик-
лаццароні» (1831) та «Портрет сестер графині М. О. Потоцької, графині С. О. Шувалової з
десятирічною ефіопкою» (1835).
Творчість К.П. Брюллова (1799–1852), у музеї представлено двома роботами майстра —
«Портрет С. Г. Лихоніна». 1841 та «Портрет князя О. В. Мещерського» (1849).
Досить повно представлений у музейній колекції творчий здобуток В.А. Тропініна (1776–
1857).Особливе місце серед робіт В. Тропініна займає «Портрет невідомої з книгою (М.А.
Бєльченко ?)» (1837). Картина «Портрет українського селянина» (1840-ві) пройнята
відчуттям своєрідної краси народного волелюбного характеру.
Особливо цінна, єдина у колекції музею, робота геніального О. А. Іванова (1806–1858) —
«Голова чоловіка». Етюд до постаті «тремтячого» у картині «Явлення Христа народові»
(1837–1858). І. К. Айвазовський (1817–1900) — найвидатніший пейзажист, засновник
мариністичного жанру у вітчизняному живописі, презентований в музейній колекції 18
творами живопису і графіки.
В музеї представлено широкий спектр творів російсько мистецтва та частково
українського, особливо варті уваги роботи передвижників, твори Врубеля, Тропіна тощо.
Cама архытектура досить гарно облаштована, хороший сайт, наявна сувенірна лавка,
пільги для відвідувачів, 3D-тур у розробленні

5
Назва закладу: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Дата відвідування:
Короткий огляд: Музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції
мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано у 1919 році відповідно до заповіту
колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари на ім'я Всеукраїнської
академії наук (1918).
Основою колекції музею є художнє зібрання відомих меценатів, цінителей мистецтва,
колекціонерів кінця XIX — початку XX століття. подружжя Богдана та Варвари Ханенків/

Музей розміщено у центрі Києва у двох будинках кінця XIX століття по вулиці
Терещенківській, які є цінними пам'ятками історії та архітектури. В історичному домі
Ханенків працює постійна експозиція красного та ужиткового мистецтва Європи XIV —
XVIII століть. Крім цього, в окремому залі цієї частини музею з 2004 року представлено
унікальну збірку ранньовізантійських «сінайських» ікон VI — VII століття. На першому
поверсі дому також можна оглянути твори мистецтва Давнього світу.

Друга будівля музею, розташована поряд, до 1919 року належала родині Сахновських,
близьких родичів Ханенків. З 2006 року у цьому домі розміщено постійну експозицію
мистецтва Азії. Чотири зали присвячено мистецтву буддизму, ісламу, а також Китаю та
Японії.
Колекція музею включає оригінальні твори живопису відомих європейських майстрів, як-от:
Пітера Пауля Рубенса, Джентіле Белліні, Хуана Сурбарана, Жака-Луї Давіда, Франсуа Буше.
Цінними є збірки скульптури та прикладного мистецтва Європи. Рідкісні взірці представлено
у колекціях красного й ужиткового мистецтва Ірану, Тибету, Китаю та Японії. Варті уваги
невеликі збірки мистецтва давнього Єгипту, Давньої Греції та Риму.

Наявні також великі втрати музею, котрі почались задовго до Другої світової війни.
Радянська влада розпочала прихований, але масовий розпродаж музейних коштовностей і
картин за кордоном. Почалися грабунки покинутих садиб і палаців, провінційних і столичних
музеїв. Забирали навіть картини, меблі, порцеляну Ермітажу та Музею образотворчих
мистецтв у Москві, провідних музейних закладів СРСР…
Після захоплення Києва німецькими нацистами з музею незаконно вивезено близько 360
картин, дев'ять коштовних скульптур, 20 690 гравюр.

Серед забраних і проданих речей з Музею Ханенків — візантійські ікони, гобелен

«Поклоніння волхвів» (Франція 1512 року), картина Лукаса Кранаха Старшого «Адам і Єва».
Останній твір продано в місті Берлін в травні 1931 року під брехливою позначкою зібрання
Строганових (зберігається нині в музеї Нортона Саймона, США, місто Пасадена (Каліфорнія)

Сьогодні фонди Музею Ханенків налічують більше 25 000 предметів. Близько 1000 вибраних
артефактів експонується постійно.

Музей Ханенків можна назвати одним із найкращих в Україні, наявний 3D-тур, постыйны
виставки, експозиції, тури для молоді. Також музей Ханенка часто вступає в колаборації з
істориками та науковцями. У 2017 році у колаборації з викладачкою НАОМА – Ніколаюк
Тетяною Анатоліївною було записано курс лекцій присвячено історії різних країн та релігій.
В них не однократно згадується ппо перелік певних пам’яток мистецтва із музею Ханенків.
Особливої уваги також вартує колекція присвячена мистецтву Азії, зараз у музеї проводиться
тур на цю тему( сума зовсім символічна). Працівники музею правда дбають про свою
установу шукаючи нові шляхи для просування мистецтва в маси

6
Назва закладу: Національний музей Тараса Шевченка
Дата відвідування:
Короткий огляд: У музеї представлено творчість Т.Г.Шевченка, у мезеї також наявні твори
мистецтва колег, соратників, друзів Шевченка
У 1933 році на базі літературного музею, що діяв при Інституті Тараса Шевченка в Харкові,
засновано Галерею картин Т. Г. Шевченка, яка почала діяти з 1934 року. З Інституту Тараса
Шевченка передано до Галереї 107 оригінальних мистецьких творів художника.
У 1939 до 125-річчя з дня народження в Києві в будинку АН УРСР було організовано
Республіканську ювілейну Шевченківську виставку, на якій, крім експонатів Галереї картин
було представлено інші матеріали з архівів і музеїв Києва, Харкова, Москви, Ленінграда,
Саратова, Львова, Баку, тощо.

У 1940 Рада Народних Комісарів УРСР постановила організувати в Києві на базі

Республіканської ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Т. Г.
Шевченка, зосередивши тут всі оригінальні матеріали, що так чи інакше пов'язані з життям і
творчістю Т. Г. Шевченка. Згідно з постановою всі матеріали з виставки, представлені
різними музеями і установами, були закріплені за музеєм, експозицію якого було відкрито у
квітні 1941 року в приміщенні Маріїнського палацу. Зібрано було понад 10 000 експонатів
24 квітня 1949 була відкрита нова експозиція у виділеному урядом будівлі за адресою бульвар
Шевченка, 12
Колекція музею досить обширна, загальна кількість фондів становить близько 75 000
експонатів.
Тут представлено унікальні оригінальні роботи Т.Шевченка зокрема: оригінали малярських
робіт Шевченка, документи про його життя та творчість, рукописні списки поезій, рідкісні
світлини поета та його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх
видань творів поета й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи
сучасними вітчизняними та зарубіжними виданнями.

В експозиційних залах представлені твори видатних художників, скульпторів, письменників і

композиторів, в яких відображено епоху Шевченка, його життя і діяльність: художні твори
Карла Брюллова, Іллі Рєпіна, Василя Тропініна, Івана Крамського, Василя Штернберга, Івана
Соколова, Михайла Башилова, Костянтина Трутовського, Лева Жемчужникова, Івана
Сошенка, Михайла Микешина, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша, Опанаса
Сластіона, Фотія Красицького, Івана Їжакевича, Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Карпа
Трохименка, Михайла Хмелька, Бориса Смирнова та інших; твори скульпторів Федора
Каменського, Петра Клодта, Володимира Беклемішева, Федіра Балавенського, Івана
Кавалерідзе, Михайла Лисенка, Івана Макогона, Петра Мовчуна, Валентина Зноби та інших.

В кількох залах експоновано матеріали, що свідчать про світове значення творчості

Шевченка, переклади його творів багатьма мовами зарубіжних країн.

Малярська творчість митця нараховує понад 20 полотен та близько 1200 графічних творів
(акварелі, рисунки олівцем, тушшю, офорти). Більше 90% цієї спадщини зберігається у музеї
Національному музеї Т.Г.Шевченка
Найвідомішими роботами Шевченка є: «Живопи́сна Украї́на, Мальовнича Україна (рос.
Живописная Украина) — серія малюнків Тараса Григоровича Шевченка, виконаних у техніці
офорту в 1844.
Катерина — картина Шевченка, виконана ним на тему однойменної поеми влітку 1842 року в
Санкт-Петербурзі; Селянська родина 1843, Автопортрети.
Всі ці твори наразі знаходяться у центральному музеї в Києві.

7
Назва закладу: Національний заповідник «Софія Київська»
Дата відвідування:
Короткий огляд: Національний заповідник «Софія Київська» - історико-архітектурний
заповідник національного значення в Україні. Заснований 1934 року на території Софійського
монастиря. У 1994 році отримав статус національного.

До складу заповідника входять пам'ятки світового значення: Софійський собор з комплексом

монастирських споруд, Золоті ворота, Кирилівська, Андріївська церква (всі — Київ),
Судацька фортеця (Крим)
До складу Національного заповідника «Софія Київська» входять:

Собор Святої Софії (Київ, XI ст.) та архітектурний ансамбль монастирських споруд (XVIII ст.)
на його подвір'ї.
Кирилівська церква (Київ, XII ст.)
Андріївська церква (Київ, XVIII ст.)
Золоті ворота (Київ, XI ст.)
Судацька фортеця (АР Крим, ансамбль пам'яток VI—XV ст.)
Близько 60 архітектурно-історичних пам'яток заповідника об'єднані в 5 музеїв: Софійський
музей, музеї «Кирилівська церква», «Андріївська церква», «Золоті ворота», «Судацька
фортеця».
До музею ‘’Cофія Київська’’ входять:
- Будинок митрополита — пам'ятка палацової архітектури XVIII століття, колишня
резиденція київських митрополитів
- Брама Заборовського – пам'ятка архітектури національного значення 18 століття,
західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів
на території Софійського собору у Києві. Один із найяскравіших зразків українського
бароко. С
- Південна в'їзнa вежа або Південна проїзна башта – південний в'їзд з боку
Володимирської вулиці на територію колишнього Софійського монастиря, Збудована
на початку XVIII століття за часів гетьмана Івана Мазепи.
- Будинок консисторії або Хлібня – будинок, збудований у 1722 – 1730 роках для хлібні
(пекарні) Софійського монастиря. 1775 року переобладнаний під консисторію – орган
управління єпархією.
Власне сам комплекс ‘’Софія Київська’’ дуже живописне місце, до карантину велика кількість
люду відвідувала святиню, ціна квитка досить демократична, наявні пільгові квитки для
студентів та літніх людей, а персонал лояльний до відвідувачів. Є місця відпочинку, на
території розміщено багато сидінь, і загалом вся місцина дуже живописна. Найвідомішою
мистецькою пам’яткою безперечно являється Богоматір Оранта – мозаїчне зображення
Богородиці з піднятими руками. Її висота 6 метрів. Довжина обличчя – 1 метр 8 сантиметрів.
Довжина кисті руки – 55 сантиметрів. Але вона здається меншою за розміром, тому що
зображена на увігнутій поверхні.
Одягнена Оранта, як візантійські імператриці і київські княгині. На ній синій хітон,
підперезаний червоним паском. На плечі накинутий пурпурово-золотистий плащ-мафорій.

За словами науковців Софія – єдине місце у світі, де збереглася така кількість мозаїк і фресок
11 століття (260 м² і 3 000 м² відповідно). Вони мають 177 кольорів і відтінків.
Чудовим місце проведенням також є Андріїївська Церква, приклад барокового мистецтва
зодчого Б.Растреллі.
Сайт заповідника чудово оснащений, доступний режим перегляду для людей з вадами зору, та
варто надати більш обширної інформації про власне самі музеї. Не може не тішити наявність
3D-турів по пам’ятках, також наявність попереднього замовлення екскурсій тощо.

8
Назва закладу: Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
Дата відвідування:
Короткий огляд: Музей Івана Гончара засновано у вересні 1993 року з метою відродження
національної культури й етнічної самосвідомості, збереження і розвитку кращих традицій
українського народного мистецтва та увічнення пам'яті Івана Макаровича Гончара
(27.01.1911-18.06.1993), народного художника України, лауреата Державної премії України ім.
Т.Шевченка. Вивчав етнографію і народне мистецтво, подорожував по Україні; створив
приватний музей (з 1957), який у 1993 р. (по смерті Г.) став державним (з 1999 – Український
центр народної культури “Музей Івана Гончара”); у своєму музеї популяризував українське
народне мистецтво і культуру, за що зазнав переслідувань і був виключений із мистецького
життя (1971–1985). Сам музей створено на базі його приватної колекції, яка в 60-ті роки
минулого століття стала осередком національного відродження.
Музей має багатющі фонди, які налічують понад 15 тисяч експонатів XVII-XX ст. і
становлять значний науковий інтерес та мистецьку цінність. Творча спадщина митця
представлена скульптурою (близько 400 одиниць), портретною галереєю історичних героїв та
діячів української культури, жанровими композиціями, ескізами до пам'ятників, дрібною
пластикою.
Розділ живопису та графіки Івана Гончара нараховує понад 1000 творів, виконаних
художником під час подорожей по Україні. На основі зібраного матеріалу Іван Гончар створив
серію історико-етнографічних альбомів «Україна та українці» (18 томів), в яких зобразив
самобутній всесвіт українства: стародавні фотографії людей у народних строях, портрети
видатних діячів культури, місцеві краєвиди, звичаї, мистецькі та етнографічні пам'ятки.
У секторі живопису чільне місце посідає народна картина XVIII–ХХ століть, зокрема “Козаки
Мамаї”. Колекція ікон Музею представлена переважно народною течією з різних реґіонів
України, хронологічно охоплюючи XVI – початок ХХ століть. Професійний живопис
представлено творами таких майстрів як В.Кричевський, В.Маковський, П.Левченко,
А.Ждаха, С.Васильківський, С.Світославський, Г.Світлицький, О.Мурашко, О.Курилас та
інші. Колекцію графіки складають твори К.Трутовського, О.Кульчицької, Г.Світлицького,
Г.Нарбута, Ф.Красицького, І.Їжакевича, сучасних художників Г.Якутовича, В.Лопати й ін.
У секторі тканини й одягу найчисленнішими є рушники, сорочки, верхній одяг, килими,
зразки вишиття.

Сектор кераміки й скла містить розмаїття виробів із глини – від макітер, горщиків та мисок до
зооморфної пластики, іграшки й кахель, представляючи гончарні осередки майже всіх
реґіонів України в хронологічних межах XVII – ХХ ст. Найповніше представлено центральні
реґіони – Середню Наддніпрянщину (Дибинці, Обухів, Васильків, Головківка) і Полтавщину
(Опішня, Міські Млини, Постав-Мука). Зібрання містить унікальні ічнянські кахлі
(Чернігівщина), вироби Василя Шостопальця із Сокаля (Львівщина), кахлі та посуд
знаменитого майстра Олекси Бахматюка й інших гончарів Прикарпаття (Косів та Пістинь),
Поділля (Бубнівка, Гайсин, Смотрич, Миньківка, Товсте) та північних осередків. Скло
представлене посудом і виробами із гутного скла, зокрема славнозвісними «ведмедиками».

Сектор дерева й інших матеріалів містить унікальні зразки народного мистецтва та предметів
традиційного побуту. Серед них, зокрема, невелика, але цінна збірка музичних інструментів
XVIIІ–ХХ ст. У ній особливо цікавими є бандури, колісна ліра ХІХ століття та цимбали.
Різьблені й мальовані скрині, полички-“божниці”, дерев’яний посуд і солом’яники, церковна
скульптура, хатнє начиння та інструменти майстрів зібрані по всій Україні.

Сектор творчої спадщини Івана Гончара налічує скульптурні роботи (гіпс, кераміка, бронза,
мармур та ін.), живописні та графічні твори І.М. Гончара. Це портретна галерея історичних
героїв і діячів української культури, народні типажі, жанрові композиції, ескізи до
пам’ятників, а також дрібна пластика.

9
Особиста бібліотека Івана Гончара та фонд раритетної книги налічують майже три тисячі
видань з україніки: від “Апостола” 1625 року Лаврської друкарні в Києві до рідкісних видань
початку 1990-х років.

До архівного фонду, який нині перебуває на стадії опрацювання, належать: архів Івана
Гончара (рукописи, листи, записники, щоденники, аудіо- й фотоматеріали тощо) та нові
надходження, архівні фонди видатних діячів української культури – Ніни Матвієнко, Миколи
Будника, Георгія Ткаченка, Володимира Підгори й ін. Окремої згадки заслуговує історико-
етнографічний мистецький альбом “Україна й Українці”, створений Іваном Гончаром
Музей є справжньою перлиною для дослідження українського мистецтва та культури у
цілому. Чудовий сайт, багато інформації, однак на деяких експозиціях недостатньо
фотографій, радує наявність 3D-туру, дуже демократичні ціни на вхід. Найкраща можливість
відчути себе у справжньому національно-культурному осередку української інтелігенції 60х.

10
ВІДГУК ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕВІРЯЛИ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Висновок керівника практики від вищого навчального закладу про

проходження практики

Дата складання заліку „___”____________202_року

Оцінка:
за національною шкалою _________________________
(словами)
кількість балів _________________________________
(цифрами і словами)
за шкалою ECTS ________________________________

Керівник практики від вищого навчального закладу

____________ _________________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

11
12