Творчість Оділона Редона

Зробила Харкевич Євгенія

Біографія
Оділон Редон, повне ім'я Бертран Жан Редон—
французький художник, графік та художній критик.
Оділон вважається одним з засновників течії
символізму в живописі та предтечею пізніших
художніх течій, таких як: експресіонізм, сюрреалізм та
навіть дадаїзм. Відомий своїми роботами вугіллям,
«чорнотами», а також малюнками пастеллю та олією,
які завоювали йому славу визначного колориста. Не
зважаючи на те, що Оділон Редон був сучасником
імпресіонізму та брав участь в останній виставці
імпресіоністів, він протиставляє себе цьому руху в
живописі і реалізму Золя в літературі. На відміну від
останніх, він не прагне зобразити реальність такою як
вона є, а натомість звертається до містичного та
підсвідомого. 20 квітня 1840 року в місті Бордо,
Аквітанія народився Бертран Жан Редон (названий
Оділоном на честь матері), другий син в сім'ї
підприємця та землевласника Бертрана Редона та
креолки французького походження Марі-Оділь Геран.
Його батьки познайомились в Америці, куди
збіднілий буржуа Бертран Редон вирушив у пошуках
багатства, до Франції подружжя повернулось за
декілька тижнів до народження Оділона. Всі троє
синів Редонів присвятили себе мистецтву, молодший
брат — Гастон Редон став успішним архітектором, а
інший Ернест — музикантом. У ранньому віці через
хворобливість батьки передають Оділона на
утримання до дядька та виховательки в сімейне
помістя Пейрельбад посеред виноградних полів
(Лістрак-Медок) в Аквітанії, де він покинутий
батьками проводить своє дитинство.

Чорноти (les noirs)

Після закінчення Франко-прусської війни та розгрому
Комуни Редон починає малювати «чорноти»
(малюнки вугіллям). В цей період життя Редон
захоплюється чорним кольором. Техніка малюнків
вугіллям заснована на захопленні Редона грою світла й
темряви Рембрандта та технікою
сфумато Леонардо да Вінчі. На
цих малюнках Редон зображає
містичних темних створінь:
химер з людською подобою, очі,
підвішені у просторі, рослини з
очима або людськими головами
що зринають з підсвідомості або
створенні маренням художника.
Закриті простори або грати
зображені на малюнках вказують
на глибокий вплив спогадів з дитинства в
Пейрельбаді. Настрій цього періоду в основному
відповідає настроям так званого fin de siecle (кінець
століття), що характеризується загальним песимізмом
та розчаруванням у Франції.
Малюнки вуглем довго залишались без уваги, допоки
вони не були опубліковані в альбомах літографій 1879.
Всього було надруковано 12 таких альбомів. Деякі з
них стали ілюстраціями до творів Едгара По, збірки
поезій «Квіти зла» Бодлера та драми «Спокушання
Святого Антонія» Флобера.
Приклади мистецтва

Мої враження
Ця людина достатньо неорденарна. Її поезія дуже
різноманітна, починаючи від пейзажу й закінченням
зображення чогось мрачного, але ця мрачнота вражає і
змушує задуматись над неї. Мабуть це поєднання
називають мистецтвом.