Тарас Шевченко і

Біблія

ЛУК’ЯНЧУК ГЛІБ
ЗІНЬКОВСЬКИЙ ВЛА
  Християнський світогляд
Тараса Шевченка значною
мірою сформувався під
впливом його віруючих
батьків. Батько Тараса —
Григорій Шевченко — був
грамотний і для свого
середовища досить
Тарас Шевченко – національний пророк
начитаний, любив
Біографи свідчать, що Шевченко від молодих
переказувати житія святих і
літ знав і до смерті возив із собою Святе
подвижників.
Письмо, а на вигнанні це було майже єдине його
“чтиво”.
 Дитинство Т.Шевченка

 Після ранньої смерті матері й батька, Тараса Шевченка

в 1825 році прихистив стихарний дяк Кирилівки Петро
Богородський. Він став його першим учителем, навчив
грамоти.
 Після вивчення «азбуковника» Тарас Григорович
перейшов до читання Псалтиря. За свідченням
шкільного товариша Шевченка, приходячи додому після
уроків, Шевченко довго просиджував над псалмами,
захоплюючись їхньою поезією, декламуючи їх уголос.
 Читаючи твори Кобзаря, переконуєшся, як високо цінував поет
духовність, якою непідкупною вона була, як щоразу радів, що є
нерозлучним із Богом.
 Найважчими для Шевченка були роки перебування на
засланні. Він страждав фізично, незвичний клімат
замучував його. Але найбільше мучила неволя,
позбавлення людських прав:

 Благаю Бога, щоб світило,

Мов волі, світу сонця жду.
Благаю Бога, щоб смеркало,
Бо на позорище ведуть
Старого дурня муштрувати.
 Дух Правди не давав поетові змоги спокійно спостерігати неправду людську,
убогість України. Поєднуючи Бога з Правдою і розглядаючи її як Правду
Святу, Правду Божу, Шевченко шукає пояснення тому, чому Духу
Христового немає в Україні, чому "на сім світі" кати панують. Творчість
Шевченка — це його постійний діалог з Богом, який почався ще з дитинства,
коли
 Уже покликали до паю,
 А я собі у бур'яні
 Молюся Богу... І не знаю,
 Чого маленькому мені
 Тоді так приязно молилось

У своїй останній березневій поезії

1861 року перед "далекою дорогою"
Тарас також пише: "Нескверними
устами помолимось Богу".
Дякуймо за увагу!