Внесок українського народу у

перемогу над нацизмом

II світова війна
Зазнавши в Другій світовій війні величезних
людських втрат і руйнувань, Україна зробила
гідний внесок у розгром Німеччини та її
союзників. У Другій світовій війні українці
понесли людські втрати більше, ніж Велика
Британія, Канада, США та Франція разом узяті.
Загальні людські втрати України від війни,
включно із убитими, померлими, жертвами
концтаборів, депортованими, евакуйованими,
тими, хто відійшов разом із німцями,
оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Кількість
українських жертв можна порівняти із
населенням сучасної Австрії.
Україна опинилася в епіцентрі
війни вже у вересні 1939 року.
Протягом Другої світової війни
бойові дії двічі прокотилися
усією територією нашої
Держави. У Червоній Армії
загинув кожен третій (порівняно
з кожним 20-м в армії Великої
Британії). Наслідком зіткнення
двох тоталітарних режимів стали
небачені жертви як серед
військових, так і серед
цивільного населення України.
Україна сповна відчула, що
таке нацистський "новий
порядок". Мільйони
мешканців України стали
його жертвами: хто загинув
або був вивезений на
примусові «роботи, хто
залишився в живих, але
сповна переніс всі тяготи
окупації. Жертвами
окупаційного режиму стали
близько 4 млн. мирних
громадян України.
Визволення території України
розпочалося 18 грудня 1942 р.
Ворог чинив завзятий опір,
розгорілися кровопролитні бої.
На території України було
зосереджено понад 60% сил
гітлерівської Німеччини.
Середньодобові втрати
радянської армії під час
звільнення України складали 68
тис. чол. Загальні втрати за 1943-
1944 pp. склали 3,5 млн. чол. Не
менше 50% особового складу
військ, які билися з гітлерівцями
в Україні, були її мешканці.
Боротьба за визволення України
носила загальнонародний характер.
Український народ боровся за
існування себе як етносу, за
збереження України як своєї
Батьківщини.
У лавах радянської армії воювало
понад 7 млн. українців. Кожен
другий з них загинув на фронті,
кожен другий з тих, хто залишився
живим, став на все життя інвалідом.
Українці складали в радянській армії
другу за чисельністю національну
групу.
Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтів та армій,
було чимало українців. Найвідоміші з них — А.Єрьоменко,
С.Тимошенко, Р.Малиновський, М.Ватутін, І.Черняхівський,
П.Рибалко, К.Москаленко, та ін.

Семен Тимошенко Андрій Єрьоменко Родіон Малиновський

В той же час не треба забувати і
про бійців УПА (через лави якої
пройшло близько 500 тис. чол.),
які теж боролись за незалежність
своєї Батьківщини і не хотіли
миритися з пануванням на її
території тоталітарних режимів.
Перемогу над гітлерівською Німеччиною
українці наближали також своєю
героїчною працею в радянському тилу:
на заводах, копальнях, в колгоспах,
лабораторіях. Виробничі колективи
України разом з місцевим населенням
починали відразу налагоджувати
підприємства. Працювати доводилося в
складних кліматичних умовах, без
відпусток і вихідних, по 12-14 годин на
добу. Нерідко робітники тижнями не
спали і їли в цехах.раторіях, навчальних
закладах тощо.
За найактивнішої участі українських
робітників, інженерів, службовців у
східних районах СРСР побудовано 2
250 великих промислових
підприємств. Уже на кінець 1942
року Радянський Союз обігнав
гітлерівську Німеччину з
виробництва військової техніки та
озброєння. Героїчною працею
відзначалися українські
машинобудівники. Танкові заводи
Уралу щомісяця випускали 2 тис.
танків. Тільки трудівники
Харківського тракторного заводу
випустили тисячі бойових машин.
Евакуація колгоспів і радгоспів з
України здійснювалася переважно до
Поволжя та Казахстану. До середини
осені 1941 року вдалося вивезти в
радянський тил біля 2 млн. т зерна та
зернопродуктів, понад 6 млн. голів
худоби, близько 26 тис. тракторів,
різноманітне майно колгоспів,
радгоспів. Не вдалося евакуювати
понад 40 тис тракторів, 900 тис. т зерна
та зернопродуктів, 87% поголів'я
худоби. До тилових районів СРСР
евакуювали з України 40 тис.
кваліфікованих сільськогосподарських
працівників.
Героїчний подвиг трударів села України мав великий
вплив на забезпечення Червоної армії продовольством.
Наприклад, добова харчова норма бійців і командирів
складалася з хліба, масла, цукру, картоплі, макаронних
виробів, м'ясопродуктів.
У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад
700 міст і містечок, 16,5 тис. промислових підприємств, 18
тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, технікумів, вузів і
науково-дослідних інститутів, 19 тис. бібліотек, понад 30
тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Десять мільйонів чоловік
залишилися без даху над головою. Проте найстрашнішими
були людські втрати, які, за підрахунками дослідників, в
Україні становили 8-10 млн. чоловік (військові — 3-4 млн.,
цивільні – понад 5 млн).