Роль медіаторів у процесі

вирішення спірних питань

чинності угод про
співпрацю

Підготувала Чернієнко Юлія, СР-20001б
 Хто ж такий медіатор

 Хто є медіатором?
Медіатор – це спеціально підготовлений нейтральний та
незалежний фахівець, який допомагає сторонам конфлікту
(спору) у його врегулюванні, організовує та проводить
медіацію.
 Хто може бути медіатором?
Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову
підготовку медіатора в Україні або за кордоном.
Сторони медіації самостійно обирають медіатора (медіаторів)
та/або суб'єкта, що забезпечує проведення медіації (частина
перша статті 8 Закону).
 Сутність медіації
Сутність медіації полягає у вирішенні спорів із
залученням посередника, який має спеціальну
підготовку, є незалежним та організовує переговори
таким чином, щоб налагодити комунікацію,
створити поле для порозуміння і простимулювати
учасників конфлікту на генерування ідей з метою
зруйнування конфронтації, дає їм можливість
почути одне одного, зрозуміти, не звинувачуючи і
не заглиблюючись у витоки конфлікту, націлити на
пошук такого рішення, яке б відповідало інтересам
учасників конфлікту.
Зверніть увагу!
При цьому, на відміну від судового процесу, медіація не
обмежується лише предметом спору, а враховує приховані
причини конфлікту. Медіацію можна назвати звичайними
переговорами з незвичним результатом.
Суб’єктний склад
учасників медіації
у ВОАС:
- органи Головної державної інспекції
на автомобільному транспорті
- органи Пенсійного фонду;
- Вінницьке обласне відділення
Фонду соціального захисту інвалідів;
- органи Державної податкової
служби;
- органи Контрольно-ревізійного
управління
- органи Державної виконавчої
служби;
 
 В основному, сторони бажають скористатися
медіацію у справах щодо стягнення
заборгованості за внесками до Пенсійного фонду,
Фонду соціального захисту інвалідів, стягнення
штрафних та інших фінансових санкцій,
вчинення певних процесуальних дій. Хоча,
необхідно зазначити, що процедура медіації
може бути застосована до будь-якої категорії
справ, єдина умова, при цьому, – бажання сторін
врегулювати свій конфлікт альтернативним
способом.
 
 На думку суддів-медіаторів ВОАС, при виникненні адміністративного
спору у відносинах «громадянин» і «суб’єкт владних повноважень», саме
державні органи мають бути більш зацікавлені у процедурі врегулювання
спору альтернативним методом, адже перевагами медіації є суттєва
економія часу та коштів учасників спору, швидкість, конфіденційність
процедури, висока ступінь результативності, орієнтація медіації не стільки
на конфлікт, скільки на конструктивний пошук взаємних рішень,
неформальність та гнучкість процедури, можливість збереження або
відновлення ділових стосунків та запобігання виникненню конфліктів в
майбутньому. В той час, як судовий розгляд спору повинен виступати
останнім засобом захисту порушених прав та інтересів громадян.
 Крім того, при вирішенні спору за допомогою медіації досягнуті
домовленості, як правило, більш довговічні та відповідають реальному
стану речей, що не тільки сприяє впровадженню у життя досягнутих
рішень, а й сам процес виконання йде природним, добровільним шляхом.
 Статистика

 Слід зазначити, що не всі переговори на медіації
закінчуються мирною угодою, успішні в середньому 75—
85%. На жаль, конфліктуючі сторони не завжди
розуміють як працює дана процедура та переконані, що
передача спорів на розгляд до суду є єдиним ефективним
рішенням. Насправді, якщо порівняти фінансові та
часові витрати на ведення судових справ і на медіацію, то
з'ясовується, що ефективність медіації значно вища. В
суспільстві необхідно формувати культуру медіації, щоб
учасники конфлікту самостійно робили вибір на користь
медіації, усвідомлюючи всі її переваги.