Україна вражає

Підготувала учениця 11-А класу Чудеса Кіра

z
z
 Ма́вка, (також на́вка, ня́вка,
лісова русалка) — істота
української міфології,
близька до русалки, в
образі гарної оголеної
дівчини з довгим
розпущеним волоссям.
Згідно з народними
повір’ями, на мавок
перетворюються душі
утоплениць та дівчаток,
померлих без хрещення.
 Уявлення про мавок побутують у Карпатах, на Поділлі та Волині. Типовий образ мавки — це
дівчина з зеленим волоссям. У народних переказах часто додають, що мавка не має спини, так що
z
ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їхнього перебування є ліси. Мавками ставали діти,
померлі нехрещеними, рідше — діти, яких украв чорт. Так ставалося з тими, що померли після
семимісячного віку, померлі раніше ставали потерчатами. Як і у випадку з русалками, мавки
можуть мати чоловічих відповідників — нявкунів. Поширеним було уявлення про танці мавок на так
званих ігровищах — місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у
горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони
приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу.

 На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом — це дівчата дуже малого
зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима
з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. У переказах описують, що майку можна
спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини
про якусь таємницю, вона обов’язково дасть відповідь, а після цього зникне.
 z Міфологія нашої країни неймовірно велика та цікава, саме тому я вирішила розповідати про мавок.
Доречі, ці красуні згадувалися у творах таких письменників, як:

 Івана Котляревського «Енеїда»

 Марко Вовчка.

 Івана Франка «Мавка»

 Лесі Українки «Лісова пісня»

 Марка Кропивницького

 Євгена Гребінки

 Максима Розумного

 Миколи Руденка

 Михайла Коцюбинського

 Василя Короліва-Старого