ЧНУ імені Богдана Хмельницького

к.т.н., доцент Веретельник В.В.

ПРИКЛАДНА ТЕОРІЯ ЦИФРОВИХ

АВТОМАТІВ
 Тема 11: Синтез керуючих цифрових автоматів

Зміст:
 11.1. Принцип мікропрограмного керування
 11.2. Керуючі автомати з жорсткою логікою
 11.3. Канонічний метод структурного синтезу керуючих автоматів з жорсткою
логікою
 11.4. Керуючі автомати з програмовною логікою
 Основні математичні символи

{} – множина елементів
ƛ – лямбда
α – альфа
δ- дельта
ω – омега
ξ – ксі
π – пі константа 3,141592654
ϕ – пі (грецька) константа
γ – Константа Ейлера Мансероні = 0,5772156649
https://www.rapidtables.org/uk/math/symbols/Basic_Math_Symbols.html
 11.1. Принцип мікропрограмного керування

Реалізація обчислювального процесу в комп’ютері ґрунтується на взаємодії

процесора та оперативної пам’яті (рис. 12.1). Програма обчислень зберігається в
оперативній пам’яті. Використовуючи шину адреси (А) і шину даних (D) процесор
зчитує команди програми та виконує їх, записуючи, у разі потреби, проміжні
результати в пам’ять або зберігаючи їх в регістрах загального призначення
процесора.

Рис. 12.1. Взаємодія процесора з оперативною пам’яттю

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 4

 Виконання команд програми обчислень в
комп’ютері організовують на основі принципу
мікропрограмного керування, який полягає в
наступному:
- Будь-яку операцію, що задається командою програми, розглядають як складну дію та
розкладають на елементарні машинні дії над словами даних, які називають
мікроопераціями. Такими елементарними діями є запис слова в регістр, видача слова
з регістра (в прямому або інверсному коді), інвертування слова, зсув слова вліво або
вправо (логічний, арифметичний), інкремент, декремент, додавання, виконання
логічної операції (OR, AND, XOR) тощо.
- Мікрооперація (елементарна дія) виконується за один такт.
- Послідовність мікрооперацій, виконання яких приводить до отримання результату
операції (команди), називають мікроалгоритмом операції (рис. 12.2).

Рис. 12.2. Відповідність між командами та мікропрограмами

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 5
Після виконання кожної мікрооперації формуються логічні умови –
ознаки результату мікрооперації. Логічні умови впливають на порядок
виконання мікрооперацій.

!Мікроалгоритми операцій (команд) реалізують за допомогою

операційних пристроїв (ОПр). Процесор комп’ютера можна розглядати як
композицію операційних пристроїв, на кожний з яких покладається виконання
певної сукупності операцій (команд). Разом операційні пристрої процесора
реалізують систему команд процесора (заданий список команд).

Окремо взятий операційний пристрій виконує операції (команди) з набору операцій (команд)
U ={u1 , u2 , ..., uv} над операндами (словами) з множини D з метою отримання результатів (слів), які
становлять множину слів W (рис. 12.3).
У кожний момент часу операційний пристрій здатний виконувати
лише одну операцію uj ( j = 1, 2, …, v).
Акт роботи операційного пристрою полягає в обчисленні слова wi:
wi   u j d i .

Операційний пристрій складається з двох частин – операційного автомата (ОА) та керуючого

автомата (КА).
Операційний автомат слугує для тимчасового зберігання
інформаційних слів, виконання мікрооперацій над ними та вироблення логічних умов X {x1 ,
x2 , ..., xn} – ознак результату.

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 6

До складу операційного автомата можуть входити такі
функціональні вузли: регістри, лічильники,
мультиплексори, комбінаційні суматори, дешифратори,
схеми порівняння кодів тощо.
Мікрооперації збуджуються
D керуючими сигналами
Y = {y1, y 2 , ..., ym }. Керуючий
сигнал yi відповідає одній
мікрооперації.
U Y Керуючий
КА автомат,
відповідно до значення uj з
ОА набору U та сигналів логічних
умов, генерує послідовність
X керуючих сигналів Y.
О Призначення керуючого
П автомата – формувати
р послідовність мікрооперацій, яка
відповідає поточній виконуваній
W
команді програми.
Рис. 12.3. Структура операційного
Мікроалгоритми операцій (команд) можна реалізовувати двома способами
пристрою
апаратним та мікропрограмним. Відповідно, розрізняють два способи побудови
керуючих цифрових автоматів:
 керуючі автомати з жорсткою логікою (апаратний спосіб реалізації команд),
 керуючі автомати з програмовною логікою (мікропрограмний спосіб
реалізації команд (мікроалгоритмів операцій)).

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 7

 11.2. Керуючі автомати з жорсткою логікою

Керуючим автоматом з жорсткою логікою називають дискретний пристрій, який задають

трьома непустими множинами: X {x 1 , x2 , ..., x n } – алфавіт вхідних сигналів (логічні умови), Y = {y1 ,

y2 , ..., y m } – алфавіт вихідних сигналів (сигнали мікрооперацій), Z = {z1, z2 , ..., z p } –

множина станів автомата, та двома функціями – функцією переходів δ та функцією
виходів λ.
Тобто керуючий автомат з жорсткою логікою описують п’ятіркою <X, Y, Z, δ,
λ>.
На множині Z фіксують один зі станів як початковий стан, і його позначають z1.
Функція переходів δ
z(ti1 )   (z(ti ), X (ti ))
визначає стан автомата z(ti+1) в наступний момент дискретного часу ti+1 залежно від
поточного стану автомата z(ti) та значень вхідних змінних X(ti) (логічних умов), що
мають місце (діють) в даний момент дискретного часу ti, де i = 1, 2, … .
Функція виходів λ
Y (ti )  (z(ti ), X (ti ))
визначає значення вихідних сигналів Y(ti) (сигналів мікрооперацій) в момент
дискретного часу ti залежно від поточного стану автомата z(ti) та вхідних змінних X(ti)
(логічних умов), що мають місце (діють) в даний момент часу ti.

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 8

Сукупність правил, які описують послідовність перемикання
вихідних сигналів Y та станів автомата Z залежно від
послідовності вхідних сигналів X, називають законом
функціонування автомата. Залежно від способу визначення
значень вихідних сигналів Y автомати поділяють:

 автомати Мілі (Mealy): Y (ti )  (z(ti ), X (ti )) ,

 автомати Мура (Moore): Y (ti )  (z(t i )) .
Тобто функція виходів автомата Мілі (Mealy automaton (machine)) залежить як від
поточного стану z(ti), в якому перебуває автомат, так і від значень вхідних змінних X(ti), що
діють в момент часу ti, а функція виходів автомата Мура (Moore automaton (machine))
повністю залежить лише від поточного стану автомата z(ti), і не залежить від значень
вхідних змінних X(ti). Функція переходів δ для автомата Мілі та автомата Мура
визначається однаково:
z(ti1 )   (z(ti ), X (ti )).
Таким чином, автомат Мура є окремим випадком автомата Мілі!!!

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 9

  Автомат Мілі
Розглянемо автомат Мілі.
Закон функціонування автомата Мілі визначають так:

функція переходів: z(ti1 )   (z(ti ), X (ti ))

функція виходів: Y (ti )  (z(t i ), X (ti )).
Функцію переходів  (z(ti ), X (ti )) та функцію виходів (z(ti ), X (ti )) автомата Мілі задають таблицею переходів
та таблицею виходів відповідно, наприклад табл. 12.1, 12.2.
Таблиця 12.1 Таблиця 12.2
Таблиця переходів Таблиця виходів
автомата автомата Мілі
λ Мілі
z1 z 2 z3 z4 δ z1 z2 z3 z4

x1 z2 z3 z1 z3 x1 y3 y2 y1 y1
x2 z4 z1 z1 z1 x2 y2 y1 y3 y3

x3 z3 z4 z3 z4 x3 y1 y2 y2 y3

У таблиці переходів та таблиці виходів автомата Мілі заголовками рядків є

логічні умови (вхідні сигнали), а заголовками стовпців – стани автомата. У таблиці
переходів на перетині рядка та стовпця вказують новий стан, у який переходить
автомат, а в таблиці виходів – вихідний сигнал (сигнал мікрооперації), який
генерується при переході в цей стан. Функція переходів та функція виходів
автомата Мілі можуть бути задані суміщеною таблицею (табл. 12.3). Перехід до
іншого стану
09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 10
 Перехід до іншого стану автомата Мілі, визначається попереднім станом та
діючими в даний момент вхідними сигналами (логічними умовами). Вихідні
сигнали автомата Мілі в даний момент залежать як від стану, в якому в цей
момент перебуває автомат, так і від вхідних сигналів, що діють в цей момент.
Розглянемо автомат Мура.
Закон функціонування:

Таблиця 12.3
Суміщена таблиця автомата Мілі
z1 z2 z3 z4

x1 z2 / y3 z3 / y2 z1 / y1 z3 / y1

x2 z4 / y2 z1 / y1 z1 / y3 z1 / y3

x3 z3 / y1 z4 / y2 z3 / y2 z4 / y3

Перехід до іншого стану автомата Мура визначається попереднім станом та діючими в

даний момент вхідними сигналами (як і в автоматі Мілі). Вихідні сигнали автомата Мура в
даний момент часу залежать лише від стану, в якому автомат перебуває в цей час. Тому
функцію переходів та функцію виходів автомата Мура задають однією позначеною
таблицею переходів, наприклад (табл. 12.4).
09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 11
 Таблиця 12.4 У позначеній таблиці переходів у заголовку кожного
Позначена таблиця стовпця, крім стану автомата z, записують вихідний
переходів
автомата
λ, δ z1 Мура
z2 z3 z4 сигнал y, що відповідає цьому стану. Більш наочним є
y3 y2 y2 y1 задання закону функціонування автомата за допомогою
графа. Наприклад, автомату Мілі, заданому суміщеною
x1 z3 z3 z3 z1
таблицею (табл. 12.3), відповідає граф на рис. 12.4. А
x2 z2 z4 z4 z1 автомату Мура, заданому позначеною таблицею
переходів.

Два автомати, у яких співпадають як вхідні, так і вихідні

алфавіти, називають еквівалентними, якщо для будь-
якого вхідного слова вихідне слово одного автомата
співпадає з вихідним словом іншого автомата за умови,
що автомати перебували в однаковому початковому
стані. Під вихідним словом розуміють послідовність
вихідних сигналів (сигналів мікрооперацій).

Рис. 12.4. Граф автомата Мілі, заданий

суміщеною таблицею автомата (табл. 12.3)

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 12

Для будь-якого автомата Мілі можна побудувати
еквівалентний автомат Мура, і навпаки.
Закон функціонування керуючого автомата можна задати трьома способами:
 словесним (вербальним) способом,
 таблицею переходів та таблицею виходів автомата (суміщеною таблицею
автомата – у випадку автомата Мілі; позначеною таблицею переходів – у
випадку автомата Мура),
 за допомогою графа.

Рис. 12.5. Граф автомата Мура, заданий

позначеною таблицею переходів
автомата (табл. 12.4)

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 13

 12.3. Канонічний метод структурного синтезу керуючих
автоматів з жорсткою логікою
У прикладній теорії цифрових автоматів основними
задачами є задача аналізу та задача синтезу автомата.
Під аналізом автомата розуміють встановлення закону його
функціонування за заданою схемою автомата.
Під синтезом автомата розуміють побудову автомата за заданим
законом функціонування автомата. З інженерної точки зору більший інтерес
становить задача синтезу керуючих автоматів.
Схему керуючого автомата можна реалізувати за допомогою елементарних
автоматів з двома стійкими станами (тригерів) та функціонально повного набору
(системи) логічних елементів. Загальні методи синтезу керуючих автоматів з
довільних структурно повних наборів елементарних автоматів та логічних
елементів досі не створені. Віктором Михайловичем Глушковим розроблено
загальний конструктивний прийом, який називають канонічним методом
структурного синтезу керуючих автоматів. Канонічне подання структури
керуючого автомата з жорсткою логікою наведено на рис. 12.6.

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 14

 x1 y1 C

П
xn ym
F1 Q1
T1
КС F2 Q2
T2

Fμ Qμ
Tμ

Рис. 12.6. Узагальнена структура керуючого автомата з

жорсткою логікою

Автомат містить комбінаційну схему (КС) та пам’ять (П), яка складається з тригерів Ti. Входами КС є логічні
умови X {x1 , x2 , ..., xn }, які формуються операційним автоматом (ОА) операційного пристрою (див. рис. 12.3),
та виходи Q  {Q1 , Q2 , ..., Q } тригерів.
Комбінаційна схема виробляє керуючі сигнали Y  {y1 , y2 , ..., y m } для операційного автомата операційного
пристрою та функції збудження тригерів {F1, F2 , ..., F }, які визначають перехід автомата з одного стану в
інший.

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 15

 Кожному стану zi з множини Z  {z1, z2 , ..., z p } відповідає певний набір значень Q
{Q1, Q2 , ..., Q }.
Перехід автомата з одного стану в інший відбувається під дією синхросигналу
С, який виробляється генератором G.
Закон функціонування автомата задає порядок перетворення вхідної
Послідовності X (t1), X (t2), …, X (ti), … у вихіднупослідовність Y (t1), Y
(t2), …, Y (ti), … .
Особливість канонічного методу структурного синтезу
керуючих автоматів полягає в наступному.
1.Керуючий автомат з жорсткою логікою структурно має складатися
з комбінаційної схеми та пам’яті на основі тригерів, яка призначена для
запам’ятовування станів автомата (тригери є елементарними автоматами).
2.Задача синтезу автомата зводиться до задачі синтезу комбінаційної
схеми шляхом отримання системи перемикальних функцій, яка виражає залежність
вихідних сигналів Y та сигналів збудження тригерів від вхідних сигналів X та
станів автомата Z.
Отримані перемикальні функції мінімізують та апаратно
реалізують у вигляді комбінаційної схеми автомата!!!

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 16

Вихідними для задачі синтезу комбінаційної схеми
керуючого автомата є:
1) структурна схема операційного автомата,
2) тип проектованого автомата з жорсткою логікою (автомат Мілі або автомат
Мура),
3) опис виконуваної операції (мікроалгоритм операції),
4) тип тригерів (елементарних автоматів) – RS-, T-, D-, JK- тощо, з яких має бути
утворена пам’ять автомата,
5) типи логічних елементів, на основі яких будують комбінаційну
схему.
Синтез керуючого автомата з жорсткою логікою включає наступні етапи.
1. Беручи до уваги структурну схему операційного автомата будують граф-
схему змістового мікроалгоритму заданої операції.
2. Складають список керуючих сигналів Y, які забезпечують
виконання кожної мікрооперації.
3. Визначають тривалість (в тактах) кожного керуючого сигналу.
4. Будують закодовану граф-схему мікроалгоритму операції.
5. На закодованій граф-схемі мікроалгоритму позначають стани
проектованого автомата (Мілі або Мура).
6. Складають граф керуючого автомата.
7. Кодують стани автомата.
8. Складають структурну таблицю автомата.
09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 17
 Вихідними для задачі синтезу комбінаційної схеми
керуючого автомата є:
9. Отримують МДНФ (МКНФ) функцій збудження та керуючих сигналів Y.
10. Подають функції збудження тригерів та керуючих сигналів автомата в операторній
формі.
11. Будують функціональну схему керуючого автомата.
Нехай відома структурна схема операційного автомата (рис. 12.7) та сигнали керування
його структурними компонентами.
До складу операційного автомата входять: RG1, RG2 – реверсивні регістри; MUX1, MUX2 –
мультиплексори; Σ – комбінаційний суматор; CTR – регістр/лічильник.

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 18

 RG1 MUX1 Σ RG2 MUX2

CTR

y8 y9
y1 y2 y3 y4 y 5 y6 y 7 y10
Рис. 12.7. Структурна схема операційного автомата
У структурній схемі операційного автомата використовуються такі
сигнали керування його структурними компонентами:
y1 – зсув вліво на один розряд регістра RG1,
y2 – зсув вправо на один розряд регістра RG1,
y3 – керування мультиплексором MUX1 (y3 = 0 – вибір першого
входу, y3 = 1 – другого входу),
y4 – вхідний перенос суматора (y4 = 0 → CI = 0, y4 = 1 → CI = 1),
y5 – запис слова в регістр RG2,
y6 – зсув вліво на один розряд регістра RG2,
y7 – зсув вправо на один розряд регістра RG2,
y8 – керування мультиплексором MUX2 (y8 = 0 – вибір першого
входу, y8 = 1 – другого входу)
y9 – інкремент лічильника CTR,
y10 – декремент лічильника CTR.

09.03.2023 Прикладна теорія цифрових автоматів 19

Дякую за увагу