Зробила: Щурова Марія 10-Б

День соборності України – свято на честь проголошення в

цей день у 1919 році Акту возз’єднання Української Народної
Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді
незалежні частини України, що постали на уламках
зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій,
об’єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу.

У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема,

відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями
одірвані одна від одної частини єдиної України —
Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська
Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили й за які
умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна
Українська Народна Республіка». Площею пройшли кіннота,
піхота та артилерія. Національний хор виконав «Ще не
вмерла Україна», «Вічний революціонер» та «Вкраїно мати,
кат сконав». Урочистість завершилась військовим парадом,
який очолив комендант Січових Стрільців Іван Чмола. Це
вразило киян, адже це все відбувалося на очах у більшовицької
армії.
22 січня 1919 року на Софійській площі прозвучали такі
слова: «Віднині зливаються в одне віками відділені одна від
одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і
придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Виповнилися
відвічні мрії, для яких жили і за які вмирали кращі сини
України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна
Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім
поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля
своїх синів для створення нероздільної незалежної Української
Держави на добро і щастя українського народу…».

Вперше День Соборності на державному офіційно

відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської
України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація
українців за 20 років перебування краю у складі
Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.
У сучасній Україні на державному рівні вперше
відзначався цей день вже у 1999-му. У 2011 році
указом президента Віктора Януковича День соборності
22 січня скасований на офіційному рівні. Відновлено вже
у 2014 році після його втечі.
 Живий ланцюг на честь Дня Соборності України у 1990 році

Ця акція стала однією з найяскравіших подій під час руху за

відродження незалежної, соборної і демократичної України.
Патріотичні сили у передчутті розпаду СРСР об'єдналися і
21 січня 1990 року організували живий ланцюг між Києвом
та Львовом, як символ духовної єдності людей східних і
західних земель України та існування єдиної, соборної України.
Від 1 до 3 мільйонів людей, взявшись за руки, створили на
дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова.
Одними з організаторів живого ланцюга виступили дисидент
і колишній політв'язень Богдан Горинь та його брат
Михайло.

В кінці 2000-х почала відроджуватися традиція створення

живих ланцюгів, які символізують єдність України. У 2008 —
2011 роках у Києві такі ланцюги створювали на мосту
Патона. Таким чином символічно об'єднували правий і лівий
береги Дніпра. Найбільшого розмаху досягла акція 2011 року,
коли на міст Патона прийшли понад 1000 людей. 22 січня
2011 року живий ланцюг також був створений у понад 20
містах України. А у Львові близько п’яти тисяч людей
створили ланцюг від пам’ятника Тарасу Шевченку до
пам’ятника Степану Бандері.
Живі ланцюги
 Цікаві факти
1.Національний банк України у межах серії «Відродження
української державності» ввів в обіг пам’ятну монету
номіналом 5 гривень з нагоди сторіччя Злуки у 2019 році. 4. Однією з найбільших інтриг того дня було, чи
Назвали — «100 років Акту об’єднання — соборності цілуватимуть Симон Петлюра та Володимир Винниченко
українських земель», тираж її становив 40 тисяч штук. — соціалісти-антиклерикали — хрест. Однак священник,
підносячи хрест до вуст керівників УНР, нахилився,
2. Для галицьких політиків Київ виглядав столицею, вони затуливши собою огляд. Натовп нічого не побачив. Це й
називали його «Великою Україною». Євген Петрушевич, досі лишається загадкою.
керівник ЗУНР, так і не приїхав до Києва на Акт Злуки.
Йому було комфортніше у Відні, бо він був представником
австрійського парламенту. Але погодився, щоб такий Акт
був підписаний.
3.Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і
вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст.
на українських землях, які були в складі різних держав. 1
грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний»
договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу
про об’єднання двох частин України в одну державу.
Проголошення Акту Злуки відбулося 22 січня 1919 року на
Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах
«Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині
воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної
частини єдиної України — Західноукраїнська Народна
Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії,
якими жили й за які умирали найкращі сини України. Однині є
єдина незалежна Українська Народна Республіка».
The end
Ukraine is united