Кафедра філософії

Тема: Умовивід.
Загальна характеристика
умовиводу. Види умовиводів.
Безпосередні умовиводи
 План

1. Умовивід як елементарна форма

абстрактного мислення.
2. Види умовиводів.
3. Безпосередні умовиводи:
перетворення, обернення,
протиставлення предикату.
1. Умовивід як елементарна форма
абстрактного мислення

 Умовивід – це логічна форма, в якій

висновлення відбувається на підставі
одного, двох або більше суджень.
 Структура умовиводу складається з
одного або більше засновків та
висновку.
 Висновлення – це процес отримання
висновку із засновків.
1. Умовивід як елементарна форма
абстрактного мислення

В структурі умовиводу є три типи знань:

1. Похідне знання – у засновках.
2. Висновлене знання – у висновку.
3. Обгрунтовуюче знання – повинно
бути в неявній формі. Цим знанням є
правила і закони логіки.
1. Умовивід як елементарна форма
абстрактного мислення

Для отримання правильного висновку

потрібно дотримуватись логічних
правил висновлення:
1. Засновки повинні бути істинним
судженнями.
2. Умовивід повинен мати правильну
форму (тобто повинен бути
побудований за певними правилами).
2. Види умовиводів

1. За напрямком думки умовиводи

поділяються на: а) дедуктивні і б)
недедуктивні, які в свою чергу,
поділяються на індуктивні і
традуктивні (за аналогією).
2. Види умовиводів
Дедуктивним (від лат. deductio – виведення)
називається умовивід, в якому на основі знань
про загальну кількість предметів класу ми
отримуємо знання про частину предметів або
одиничний предмет. При цьому, між
засновками та висновком існує відношення
логічного слідування.
У правильно побудованих дедуктивних
умовиводах ми отримуємо необхідно істинні
висновки. Необхідно істинний висновок є
безсумнівним і має примусову силу.
2. Види умовиводів
Наприклад:

Слова в показаннях свідка є носієм фактичних

даних.
Гончаренко є свідком по справі Т.
Слова Гончаренко є носієм фактичних даних
по цій справі.
2. Види умовиводів
Індукція – це вид умовиводу, в якому висновлення відбувається на
основі знань про окремі предмети класу з подальшим їх
узагальненням, тобто від меншого до більшого.
Наприклад:
Докази по справі П. отримані правомочним субʼєктом.
Докази по справі П. сформовані відповідно до процесуальної
форми.
Докази по справі П. одержані належним процесуальним способом.
Докази по справі П. одержані відповідно Конституції та інших
законів України щодо прав людини і громадянина.
Допустимі докази визначаються наявністю належних
процесуальної форми, способу і порядку їх отримання та
належного суб’єкта одержання доказової інформації.
Отже, докази по справі П є допустимими.
2. Види умовиводів
Традукція (аналогія) – це вид умовиводу, в якому
висновлення відбувається на основі порівняння знань про
подібність одного предмета відносно іншого предмета,
тобто від одиничного (або часткового) до одиничного (або
часткового).
Наприклад:
«Холодна війна» між СРСР і США мала свої внутрішні та
зовнішні причини.
Загострення відношень між сучасними Росією та США
характеризується більшою мірою такими ж причинами.
Отже, ймовірно відношення між сучасними Росією та США у
сукупності причин можна вважати «холодною війною».
2. Види умовиводів
2. За характером висновку умовиводи
поділяються на:
а) демонстративні (з необхідно істинним
висновком) та
б) недемонстративні (з імовірним висновком).
До демонстративних умовиводів відносяться:
силогізми, повна індукція і точна традукція
(аналогія). До недемонстративних умовиводів
відносяться: неповна індукція і неточна
традукція (аналогія).
2. Види умовиводів
3. За кількістю засновків умовиводи
поділяються на:
а) безпосередні, в яких висновок отримують з
одного засновку та
б) опосередковані, в яких висновок отримують
з двох або більше засновків.
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату
 Безпосередній умовивід – це вид
дедуктивного умовиводу, в якому
висновлення здійснюється на підставі
тільки одного засновку.
 Функція безпосереднього умовиводу
полягає у проясненні змісту засновку.
Прояснення відбувається шляхом
трансформації засновку при
висновленні.
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату
Перетворення – це такий безпосередній
умовивід, в якому суб’єкт залишається у
висновку незмінним, а предикат і зв’язка
змінюються на суперечні.
В основі цього умовиводу є закон
подвійного заперечення: заперечення
заперечення тотожно ствердженню,
тобто невірно, що не-р тотожно р:
р  р.
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату
Схеми:
1) SАP (всі S є Р) → SЕP (жодне S не є не Р);
2) SЕP (жодне S не є Р) → SАP (всі S є не Р);
3) SIP (деякі S є Р) → SOP (деякі S не є не Р);
4) SOP (деякі S не є Р) → SIP (деякі S є не Р).
Наприклад: «Усі договори − угоди» (А)
перетворюється у судження «Жоден договір не
є неугодою» (Е). SAP → SE~P.
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату
Обернення — це такий безпосередній умовивід, в
якому терміни у висновку міняються місцями, не
змінюючи розподіл термінів у судженні.
Ця логічна операція дозволяє переходити від судження
«суб’єкт –зв’язка – предикат» (S – Р) до судження
«предикат – зв’язка – суб’єкт» (Р – S).
Частковозаперечні судження операції обернення не
підлягають.
Наприклад: «Усі прокурори мають вищу освіту» –
«Дехто з тих, хто має вищу освіту – прокурори».
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату
Протиставлення предикату – це вид
безпосереднього умовиводу, в якому
синтезуються логічні операції перетворення та
обернення.
Це логічна операція, що дозволяє від судження
«суб’єкт – зв’язка – предикат» (S – Р) перейти
до судження «заперечення предиката – зв’язка
– суб’єкт» (не-Р не є S) шляхом послідовно
виконаних операцій спочатку перетворення, а
потім обернення.
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату
Схеми:
а) А (Всі S є P) → E ( Жодне не-P не є S)
Наприклад:
Кожен законослухняний громадянин сплачує податки зі своїх
доходів
Отже, жоден тих, хто не платить податки зі своїх доходів, не є
законослухняним громадянином
б) E (Жодне S не є P) → (Деякі не-P є S)
Наприклад:
Жоден прокурор не має підприємства
Отже, дехто, хто не має підприємства, є прокурором
3. Безпосередні умовиводи: перетворення,
обернення, протиставлення предикату

в) О (Деякі S не є P) → І (Деякі не-P є S)

Наприклад:
Деякі юристи не є прокурорами
Отже, дехто з тих, хто не є прокурором, −
юристи

Частковоствердні судження не підлягають

операції протиставлення предикату.