В И К О Н А Л А С Т УД Е Н Т К А 5 К У Р С У 2

М Е Д И Ч Н О Г О Ф А К УЛ Ь Т Е Т У Г Р У П И 8 2 1 7

УРАЖЕННЯ ОКА ПРИ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО

ВИПРОМІНЮВАННЯ
INTRODUCTION
• Чутливість тканин органа зору до радіоактивного
опромінення неоднорідна
• Кришталик ока є однією з найбільш
радіочутливих тканин людини.
• Менш чутлива шкіра повік, кон’юнктива,
рогівкa,сітківка, судинна оболонка, найбільш
стійкою є склера.
• Інтерес щодо впливу іонізуючого випромінювання
(ІВ) на структури ока поступово зростає,
враховуючи, що сітківка є частиною мозку і може
бути надійним індикатором фактичного стану
ЦНС. Тому було запропоновано, що націлювання
на око може бути корисним у проектуванні
стратегії раннього виявлення та запобігання
радіотоксичності не лише на її рівні, а й у мозку.
Хоча уявлення про особливу чутливість кришталика ока до
інфрачервоного випромінювання вже циркулювало десятиліттями,
лише в 2012 році Міжнародна комісія з радіологічного захисту
відзначила, наскільки «особливо слід звернути увагу на вплив
радіації на кришталик ока та серцево-судинну систему».

Крім того, беручи до уваги нові епідеміологічні

дані, МКРЗ підкреслила, що деякі тканини реакції
були зумовлені пороговими або нижчими дозами,
ніж попередні. В результаті катаракта і хвороби
системи кровообігу, в тому числі сітківки,
розглядалися як тканинні реакції стохастичного
характеру, з порогом, який вважається 0,5 Гр,
незалежно від швидкості доставки дози (тобто,
гострий, фракціонований/тривалий або хронічний
вплив).
ПАТОЛОГІЯ КОН’ЮНКТИВИ,
ПОВІК I СЛІЗНИХ ОРГАНІВ
• Вплив ІВ на придатки ока може викликати
насамперед місцеве подразнення. Найчастіше в
таких пацієнтів формується запальні захворювання
у вигляді блефариту i кон’юнктивіту. Є відомості
про дисфункції слізних органів, зокрема, про
розвиток синдрому Шегрена, у ряді випадків
діагностується сльозотеча.
• При впливі іонізуючої радіації у великих дозах
може розвиватися атрофія шкіри повік, що
полягає в її стоншенні i депігментації, зглажуванні
краю повіки, випаданні вій.
• У важких випадках може спостерігатися
укорочення зводів кон’юктиви з розвитком
завороту повік. Ураження слізної залози
призводить до ксерофтальмії, ураження
сльозовивідних шляхів — до їхньої oблітерації i
сльозотечі.
• При впливі іонізуючого опромінення на
кон’юнктиву виникає розвиток радіаційного
блефарокон’юнктивіту, що по клініці може
нагадувати електроофтальмію з вираженою
світлобоязню, сльозотечею, набряком i гіперемією
повік i кон’юнктиви. Після латентного періоду
(тривалість біля трьох тижнів) починаються
шелушіння шкіри, пізніше розвиваються
гіперкератози, телеангіоектазії. При високих дозах
опромінення виникають виразки i карциноми
повік. Слізна залоза перестає виробляти чи різко
УРАЖЕННЯ РОГОВОЇ ОБОЛОНКИ I СКЛЕРИ
• Зміни в склері починаються при дозах вище 200 Гр, тобто
дозах, що швидко призводять до ушкодження всіх суміжних
тканин i викликають атрофію очного яблука. Альфа-
випромінювання, що володіє слабкою проникаючою
здатністю, викликає переважно блефарокон’юнктивіт i
поверхневий кератит. Дія ушкоджуючої бета-радіації на
елизову оболонку ока виявлясться в дозі 3—5 тис. рад i
може призвести до рубцювапня кон’юктиви, а в пізній
термін — до утворення телеангіоектазій. У більш важких
випадках розвивається радіаційний кератоконюнктивіт, що
виявляється як у вигляді поверхневих ерозій, так i у вигляді
глубоких уражень
• Одним з найбільш яскравих проявів початкових змін ока є
рогова оболонка ока, що із дзеркально-блискучої стає
матовою, шагреневою, «поколотою», із крапковими
поглибленнями i склоподібними включеннями у вигляді
дрібних пухирців. Відмічається також зниження її
чутливості, потім губиться блиск рогівки, з'являються
ЗМІНИ КРИШТАЛИКА I СКЛОПОДІБНОГО ТІЛА
• У кришталику відсутні механізми звільнення від
уражених опроміненням клітин і тканин, що
призводить до швидкого помутніння. Уci ці
моменти обумовлюють ушкодження кришталика
під впливом радіації в першу чергу. Спочатку
з'являються крапкові субкапсулярні помутніння
в області заднього полюса кришталика,
поступово вони набувають кільцеподібну форму,
а в задньому корковому шарi з’являються
вакуолі. Пізніше в задньому полюсі формується
щільне рефлектуюче при бічному висвітленні
помутніння з чіткими контурами, при цьому
центральна частина помутніння менш щільна,
ніж його кpaй. Надалі вакуолізація i помутніння.
• Як правило, у склоподібному тілі, Типовий приклад променевої катаракти на другій стадії.
спостерігається деструкція, переважно нитчаста, Надано Федірком П. В. та Бабенко Т. В. з Національного
іноді зерниста, поява « золотого» чи «срібного» наукового центру радіаційної медицини НАМН України
дощу в склоподібному тілі. Наявність грубих (ННЦРМ), м. Київ, Україна
помутнінь виявляється внаслідок перенесеного
увеїту чи гемофтальму, іноді спостерігається
УРАЖЕННЯ СУДИННОЇ ОБОЛОНКИ ТА СІТКІВКИ
• Як правило не зустрічаються ізольовані
ураження судинної оболонки ока без залучення
в паталогічний процес сітківки.
• Зміни радужки виражається легкою ірадіацією, а
потім виникають телеангіоектазїі,
новоутворення судин.
• Радіаційна ретинопатія має велику подібність з
діабетичною ретинопатією: виникають
крововиливи, ексудати, неоваскуляризація і
тромбози дрібних судин. При флюоресцентній
ангіографії (ОАГ) виявляється оклюзія артеріол,
наявність неперфузуючих мікроаневризм,
телеангіоектазії i зміни калібру вен.
• Описано специфічні зміни на очному дні:
«синдром каштана» – поява великої кількості
мікроаневризм і сакууляцій у парамакулярній
зоні; «синдром дифракційної гратки» – поява
безлічі білуватих вогнищ у центральній частині
сітківки.
УРАЖЕННЯ ЗОРОВОГО НЕРВА
• Зміни зорового нерва можливі переважно при великик дозах опромінення. Було виявленно,
що після опромінення голови i шиї з приводу злоякісних новоутворень у дозі 50 Гр
виявлена атрофія зорового нерва i дистрофія сітківки. Динаміка змін диска зорового нерва
під впливом іонізуючої радіації наступна: гіперемія диски, що досягає значного ступеня,
коли по кольору важко виявити колірну різницю диска і очного дна; зникнення меж диска,
включаючи i скроневу половину диска; утворення невеликоії (до 0,5 Д) проміненції диска,
більше носовой його половни; заповнення поглиблення диска, але зі збереженням форми
диска. Судини, як артеріальні, так i венозні, розширені, з судин у межах диска в одному
випадку спостерігаються крововиливи у вигляді крапок і дрібних мазкі, у других випадках
утворюються ексудати.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

• Radiation-Induced Cerebro-Ophthalmic Effects in Humans

file:///C:/Users/38068/AppData/Local/Temp/MicrosoftEdgeDownloads/8e429200-29be-4f6c-a9d
e-646a35fce543/life-10-00041.pdf
• https://ecopharm.ua/wp-content/uploads/2016/10/4-diagnostika-ta-likuvannya-
oftalmopatologiyi-v-osib-shcho-postrazhdali-vnaslidok-avariyi.pdf