Двигу́н

— енергосилова машина, що перетворює який-

небудь вид енергії в механічну роботу.

Первинні двигуни (гідротурбіни, двигун внутрішнього

згорання та інші) безпосередньо перетворюють енергію
природних ресурсів (води, ядерного палива) у механічну,
електричну тощо енергію.
Вторинні двигуни (наприклад, електричні) одержують енергію
від первинних двигунів, перетворювачів чи накопичувачів енергії
(наприклад,сонячний батарей, пружинних механізмів)
 Двигу́н вну́трішнього згора́ння —
тип двигуна, теплова машина, в
якій хімічна енергія палива, що згоряє в
робочій зоні, перетвориться
в механічну роботу. Поряд із
електричним двигун внутрішнього
згоряння є одним із найпоширеніших

типів двигунів.
 Бензи́новий
двигу́н — двигун, який у
якості палива використовує
різні типи бензинів. Як
паливо бензинових двигунів
також може
використовуватись горючий
газ, різні типи спиртів.
Використовується
як рушій в транспортних
засобах, бензопилах, газоно
косарках.

Потужні бензинові двигуни: DTM V6

 Двигун Ванкеля,
роторний бензиновий двигун,
сконструйований німецьким
інженером Феліксом Ванкелем
Працює за тим же принципом,
що і чотиритактний бензиновий
двигун, але такти проходять у
різних секторах камери в
просторі між стінками двигуна
і трикутним поршнем-ротором.
 Електродвигу́н, — е
лектричнамашина, д
вигун, що
перетворює елелект
ричну
енергію в механічну.
Електродвигуни —
основний вид
двигунів у
промисловості, на
транспорті і в побуті.

Електродвигуни
Патент Ніколи
Тесли (США, 1882)
де пояснюється
принцип роботи
електродвигуна.

Магнітне поле, що
періодично змінює
свій напрямок, лягло
в основу принципа
роботи
електродвигуна
 Ди́зельний двигу́н — двигун
внутрішнього згорання, у
якому використовується легке
нафтове паливо.

Схема роботи чотиритактного дизельного ДВЗ

Теплови́й двигу́н — машина для перетворення теплової енергії в механічну роботу.

Тепловий двигун і є посередником між нагрівачем і охолоджувачем.

 Парова́ маши́на — тепловий поршневий двигун зовнішнього згорання, в якому потенціальна
енергія водяної пари, котра надходить під тиском з парового котла, перетворюється в механічну
роботу при зворотно-поступальному русі поршня, який через механічні ланки надаєобертального
руху вихідному валу.
Зусилля поршня — 1 за допомогою штока — 2, повзуна — 3, шатуна — 4 і кривошипа — 5 передається
у вигляді крутного моменту вихідному валу — 6, що несе маховик — 7, який служить для зменшення
нерівномірності обертання вала. Ексцентрик, що розміщений на вихідному валу, за допомогою
ексцентрикової тяги приводить в рух золотник — 8, який керує подачею пари в порожнини циліндра.
Відпрацьована пара з циліндра випускається в атмосферу або надходить в конденсатор. Для підтримки
сталої швидкості обертання вала при змінному навантаженні парові машини оснащуються відцентровим
регулятором (регулятором Вата) — 9, що, залежно від швидкості обертання валу, автоматично змінює
або площу перетину каналу проходження пари, котра подається в парову машину (дросельне
регулювання, показано на малюнку), або момент припинення наповнення циліндра (кількісне
регулювання).
 Парова турбіна – паровий
двигун неперервної дії, що
перетворює теплову енергію в
енергію обертання ротора. Він
потрібен для перетворення
теплової енергії водяної пари
в механічну роботу. Парова
турбіна використовує не
потенційну енергію, а
кінетичну енергію пари.

Ротор парової турбіни на ТЕС

Газова турбіна — це тепловий двигун безперервної дії, на лопатках якого
енергія стисненого і нагрітого газу перетворюється в механічну роботу на валу.
Реакти́вний двигу́н — двигун-рушій, що створює тягу внаслідок швидкого витікання робочого тіла із сопла,

найчастіше робочим тілом є гарячі гази, що утворюються внаслідок спалювання палива у камерах згоряння.

Схема реактивного авіадвигуна:

1) Впуск повітря
2) Знижений тиск компресії
3) Підвищений тиск компресії
4) Горіння
5) Вихлоп
6) Гарячий тракт
7) Турбіна
8) Камера згорання
9) Холодний тракт
10) Повітрязабірник
 Вíчний двиѓун — ідеальний двигун, задуманий так, що, будучи запущеним один раз, буде
працювати постійно і не вимагатиме додаткового надходження енергії. Подібний пристрій вступає в
протиріччя з двома законами термодинаміки:
1.енергія не може бути ні створена, ні зруйнована (закон збереження енергії)
2.теплота не може перетікати від холоднішого об'єкта до теплішого.
У результаті всім реальним двигунам потрібне постійне постачання енергією, і жодна теплова
машина не може перетворювати все тепло в корисну роботу.

Одна з пропозицій вічного двигуна,

рушійною силою якого є світло
 Екологічні проблеми
використання теплових машин
 Одним із факторів негативного впливу двигунів на природу є
теплове забруднення. Досить порівняти температуру газоподібних
продуктів згоряння з температурою навколишнього середовища
(наприклад у ДВЗ t=1600 – 25000С). Це призводить до поступового
підвищення середньої температури на Землі.

 Другим фактором негативного впливу на природу є надмірно

велике споживання кисню тепловими двигунами і викидання в
атмосферу продуктів згоряння, які містять у собі шкідливі
речовини.