Розчини класифікують за рядом ознак:

• за природою розчинника:
- водні
- неводні (спиртові, аміачні, бензольні).

• за концентрацією катіонів гідрогену:

- кислі
- нейтральні
- лужні.

• за агрегатним станом розчинника і розчиненої речовини:

- газоподібні
- рідкі
- тверді
Методи вимірювання густини
1 . Пікнометричний

де - густина дистильованої води при температурі Т;

m1 – маса порожнього пікнометра;
m2 – маса пікнометра заповненого дистильованою водою до певної відмітки;
m3 – маса пікнометра, заповненого досліджуваною рідиною до тієї ж відмітки.

2. Ареометричний

Визначення концентрації :

3. Фотометричний

4. Титрування (для розчинів кислот та лугів)

 Способи вираження концентрації

Молярна концентрація (або молярність) – кількість розчиненої

речовини в 1 л розчину:

Молярна концентрація еквіваленту (або нормальність) – кількість

моль-еквівалентів розчиненої речовини в 1 л розчину:
Моляльність – кількість розчиненої речовини в 1 кг розчинника:

Масова частка – маса розчиненої речовини в 1 г розчину:

Масовий процент – масова частка розчиненої речовини у процентах або

маса розчиненої речовини в 100 г розчину.
Об’ємна частка – об’єм розчиненої речовини в одиниці об’єму розчину:

Об’ємний відсоток – об’єм розчиненої речовини в 100 об’ємах розчину:

Мольна частка – кількість розчиненої речовини в 1 моль розчину:

Мольний відсоток – кількість розчиненої речовини в 100 моль розчину:

Правило хреста
 Титр – маса розчиненої речовини в грамах в 1 мл розчину

Закон еквівалентів: Об’єми реагуючих розчинів обернено

пропорційні до їх молярних концентрацій еквівалентів.
Або

Маси речовин, які вступають у реакцію та утворюються після неї,

пропорційні молярним масам їхніх еквівалентів.

C1·V1 = C2·V2
ПРИКЛАД

Обчислити об’єм 0,25 н розчину сульфатної кислоти, необхідний

для нейтралізації 50 мл 0,15Н розчину гідроксиду кальцію.
Н2SO4 + Са(ОН)2 → CaSO4 + 2H2O
Таблиця перерахунку концентрацій
 Водневий показник
Н2О ⇄ Н + + ОН–
Константа рівноваги

Іонний добуток води

Водневий показник pH= - lg[ H+]

Гідроксидний показник pOH = - lg[OH- ]

pH + pOH = 14
 Індикатори— речовини, які змінюють колір залежно
від середовища розчину.

Рис. Індикаторні смужки

Рис. Крапельниці для індикатора

Таблиця. Найбільш широковживані індикатори
 ЕЛЕКТРОЛІТИЧНА ДИСОЦІАЦІЯ

Електролітична дисоціація - процес розпаду молекул або кристалів

речовин на іони під дією полярних молекул розчинника.

Електроліти — рідкі або тверді речовини і системи, в яких наявність

іонів зумовлює їх електропровідність, Або — речовини, розчини або
розплави яких проводять електричний струм за рахунок іонів, що
утворюються внаслідок електролітичної дисоціації.
 Ступінь дисоціації α – це відношення концентрації електроліту, що
розпався на іони, до його загальної концентрації у розчині.

За ступенем дисоціації електроліти поділяються на:

сильні – α > 30% (кислоти: HCl, H2SO4, HNO3, луги NaOH, KOH, майже всі солі)

середні – 3% < α < 30% (H2SO3, H3PO4)

слабкі – α < 3% (H2S, H2СO3, H3BO3, NH3, H2O).

Розчинність – здатність речовини розчинятися в розчиннику за
данних умов.

Коефіцієнт розчинності – показує скільки г речовини може

розчинитися в 100 г розчинника при данній температурі.

Розведений розчин – розчиненої речовини значно меньше, чим

розчинника.

Насичений розчин – це розчин над осадом, рівновага речовини і

розчину.

Пересичений розчин – нестійка система: речовини розчинено

більше, ніж може за даної температури
 Добуток розчинності

ДР(PbSО4) = [Pb2+]∙[SО42– ]

Ca3(PO4)2 3Ca2+ + 2PO4 3-

ДР(Ca3(PO4)2) = [Ca2+] 3 ∙[PО43– ]2

Чим меншим є значення ДР, тим менш розчинним є електроліт.

Добуток розчинності, коєфіцієнт розчинності та мольна

концентрація насиченого розчину є кількісними характеристиками
розчинності електроліту.