СЬОМЕ ГРУДНЯ

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ПРОСТИХ РЕЧЕННЯХ,
УСКЛАДНЕНИХ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ,
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ, РЕЧЕННЯМИ
  Вставні слова та словосполучення — це слова та
ПРИГАДАЙТЕ сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає
своє ставлення до повідомлюваного (Може, ви чули, як
пахне земля?).
 Вставні слова не є членами речення.

Вставні речення виражають ті самі значення, що й вставні слова та

словосполучення (Ну а ви, я бачу, здружилися).

Вставленими називаються слова, словосполучення і, речення, які

вносять в основне речення додаткові повідомлення, асоціативні
зауваження, уточнення, пояснення дуже далекі від основного змісту
тексту
(Один купець, — забув, як звати, — із ярмарку багато грошей віз (Л.
Глібов). Кафа (Феодосія) впала під ударом турків і татар).
 ГРУПИ ВСТАВНИХ СЛІВ (СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ)
ЗА ЗНАЧЕННЯМ
ПРИГАДАЙТЕ:

Значення Слова та словосполучення

Впевненість чи невпевненість може, може бути, мабуть, можливо, здається, очевидно, безумовно, без сумніву, справді

Джерело повідомлення кажуть, по-моєму, мовляв, на мою думку, як мені здається, за свідченням, як відомо, як
зазначено
Ставлення до висловлюваного на щастя, на жаль, на диво, на сором, як навмисне, дивна річ
Оцінка повідомлюваного як звичайного як завжди, було, бувало, як водиться

Послідовність викладу думок по-перше, по-друге, нарешті, отже, таким чином, значить, виявляється, виходить, до речі,
наприклад
Увічливість будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте, даруйте на слові, майте на увазі

Привертання уваги правду кажучи, між нами кажучи, словом, ніде правди діти, зверніть увагу, вірите, знаєте,
уявіть собі
  Слова, що завжди є вставними: отже, мабуть, по-перше, по-
друге, щоправда, а втім.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ  Слова, що ніколи не бувають вставними: адже, навіть,
принаймні, все-таки, неначебто, нібито, буквально, водночас,
до того ж, за традицією, майже, між тим, мовби, мовбито,
насамперед, наче, неначе, немов, немовбито, от, особливо,
приблизно, притому, причому, тим часом, якби тощо.

Окремі слова: нарешті (врешті, зрештою) у ролі вставного

виступає лише тоді, коли вказує на порядок викладу думок або
зв'язок між ними.

Проте, однак (одначе) бувають вставними тільки в середині або в

кінці речення.
 РОЗРІЗНЯЙТЕ ВСТАВНІ СЛОВА І ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Присудок вставного речення найчастіше буває виражений способовою формою дієслова (здається,
розуміється, смію запевнити, сподіваюся, припустімо, як кажуть, чуєте, пробачте, знай, бач, прошу,
мовляв, може), рідше — неозначеною формою дієслова в поєднанні з іншими словами (ніде правди діти,
можна сказати, треба підкреслити, так би мовити, хвалити долю).
 ПРИГАДАЙТЕ

 Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте ставлення мовця до

свого висловлювання й не несуть нової інформації, лише певним чином оцінюють,
уточнюють основне повідомлення.

 Вставні слова, словосполучення й речення вносять додаткову інформацію в речення, не

будучи граматично пов'язані з ним (отже, як і вставні конструкції, вони не є членами
речення).
 ПРИГАДАЙТЕ

Розділові знаки в реченнях зі вставними

словами, словосполученнями, реченнями

На письмі вставні слова і словосполучення виділяються

комами.
Інтонація і значення, яких вставні слова набувають у складі
речення, допомагають відрізнити їх від невставних
(Поівняйте: Видно, доведеться заночувати десь у дорозі.
— Видно шляхи полтавські і славну Полтаву).
 ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

 Між сполучником і вставним словом обов'язково треба ставити кому: Газик рвонув
уперед, замолов колесами, пішов, пішов і, нарешті, вибрався на рівне.
 Якщо протиставний сполучник а (рідше але) стосується вставного слова, то він
відокремлюється комами разом із ним: Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і
не в тому справа.
 У решті випадків після сполучників перед вставним словом ставиться кома: Чи замалу,
чи, може, завелику одежу матимуть думки мої?

Вставлені конструкції беруть у дужки, рідше відокремлюють з обох

боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі
були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині!
ВИБІРКОВА РОБОТА
Запишіть речення зі вставними словами. Поясніть усі орфограми та пунктограми, що
виваються в реченнях.
1. 1. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної
людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть
самопожертовне (О. Гончар). 2. Не можна кажуть людині помолодшати, а подобрішати
завжди можна (О. Гончар). 3. Усяке трапитись може на довгім віку (О. Підсуха). 4. Ти
мене, кохана, проведеш до поля я піду — і може більше не прийду (М. Рильський).
Творче завдання

Скласти з кожним словом по два речення таким чином, щоб в одному

воно виконувало роль вставного, а в іншому – виступало членом
речення.

ДУМАЮ, НА ЖАЛЬ, МОЖЛИВО

Домашнє завдання

Повторити теоретичний матеріал презентації, * скласти речення зі

словами ЗДАЄТЬСЯ, НА ЩАСТЯ, ВИДНО