Сюжет та образна система твору

«Слово про похід Ігорів»

 Дев’ятикласники!
Сьогодні на уроці ви:

• продовжите знайомство з давньою пам’яткою літератури - «Словом про похід

Ігорів»;
• з’ясуєте композицію твору;
• розкриєте значення позасюжетних елементів у творі «Слова про похід Ігорів;
• дослідите образну систему твору;
• дізнаєтесь який образ у творі є центральним та як він розкривається;
• з’ясуєте головну ідею твору
• висловите власні думки з приводу значення тексту «Слово про Ігорів похід», його
символів та місця в історії, культурі та літературі.
 Пригадайте
«Слово про Ігорів похід» - твір, який знайшли орієнтовно у 1788-1792 роках в одному
із монастирів Ярославля, і який придбав граф Олексій Мусін-Пушкін у 1800 році.
Копію твору було зроблено для імператриці Катерини ІІ, а оригінал, на жаль, було
знищено у 1812 році під час пожежі.
Історичною основою твору вважають події другої половини ХІІ століття – періоду
сварок між князівствами на Русі та постійними набігами кочових племен –
половців, у битві проти яких виступив князь Ігор Святославович, головний герой
«Слова…» , об’єднавшись з іншими князями, щоб довести свою відданість
Батьківщині. Саме цей похід і став основою «Слова…».
Питання про час написання «Слова…» вирішується дослідниками неоднозначно.
Більшість дослідників, датують пам'ятку набагато відрізком часу з 1185 по 1187
рік.
Автор «Слова про похід Ігорів» невідомий, проте найбільш доказовою залишається
гіпотеза Леоніда Махновця, який стверджує, що ним був галицький князь-
вигнанець Володимир — нелюбий син галицького володаря Ярослава Осмомисла.
Підтвердження цьому дослідник знайшов у тексті твору.
Мова, якою написано «Слово…», — це тогочасна літературна мова русинів, подібна
до мови літописців, але з помітно відчутнішим впливом народної.
 Особливості композиції «Слова про похід Ігорів»
Без сумніву, сучасному читачеві не дуже легко читати цей твір, і це повʼязано не лише з тим, що він був
написаний давньоруською мовою, а з тим, що композиція твору, як зазначав дослідник памʼятки Леонід
Махновець: «..своєрідна і незвичайна, вона на перший погляд справляє враження мозаїчності, калейдоскопічності,
але насправді все у творі зцементоване в органічну надзвичайну багатогранну ідейно-художню цілісність».
В чому ж полягає цей ефект мозаїчності? Давайте зʼясуємо разом, але, для початку, давайте пригадаємо:

Композиція — це будова художнього твору, розташування й співвідношення всіх його компонентів:

сюжетних, позасюжетних елементів, висловлювань героїв твору тощо.

Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і
головна ідея.

Елементами сюжету є: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

До позасюжетних елементів відносять: портрет (опис зовнішності), пейзаж і обстановку

(інтер'єр, опис речей), авторські відступи, вставні епізоди, обрамлення, назву твору, епіграф,
присвяту..
 Складаємо план твору
Дослідники «Слова про похід Ігоря» умовно поділили його частини, зокрема літературознавець Максимович
виділив 14 частин - заспів, основну частину, розділену на 12 епізодів, та закінчення (славословіє). Давайте і ми
спробуємо віднайти ці частини, уклавши своєрідний план твору.

1. Заспів
2. Зустріч Ігоря з Всеволодом
3. Знаки природи пророкують лихо
4. Вдалий наступ на половців
5. Наступ половців від Дону
6. Бій на Каялі
7. Поразка Всеволода, полон
8. Поразка Ігоря, полон
9. Розповідь про минулі перемоги Святослава
10. Сон Святослава
11. «Золоте слово» Святослава
12. Плач Ярославни
13. Втеча Ігоря з полону, повернення до Києва
14. Славословіє
 Cюжет твору «Слово про похід Ігорів»
Експозиція підготовка Ігоря з дружиною до військового походу, зловісні знаки.

Зав’язка бій на Каялі

Кульмінація Поразка русичів, полон князів

Розв’язка Втеча Ігоря з половецької неволі

Літературний аналіз твору

Тема: зображення невдалого походу

князя Ігоря проти половців
Ідея: заклик до єднання в боротьбі
проти ворогів Руської землі;
засудження князівських міжусобиць

Рід: ліро-епос
Жанр: поема
 Образна система твору
 Як ви вважаєте, чи багатою є система образів твору?
 Які образи ви можете виділити?
 Який образ, на вашу думку, є центральним і чому?

Руські князі Ярославна Половці Міфічні істоти Образи природи

Ігор Гзак Стрибог
Всеволод Кончак Дажбог
Святослав Овлур Карна і Желя
Птаха Див

РУСЬКА ЗЕМЛЯ
 Образ князя Ігоря
Хочу,.. з вами, русичі,
Чи списа зломити Патріот
При полі Половецькому
Та й наложити головою,
Чи шоломом пити воду з Дону…
Сміливий
Браття мої, друзі вірні!
Лучче нам порубаними бути,
Найбільший сором для нього -
Ніж полону зазнати!
відступити чи потрапити у
полон
Ігор сей, славен князь,
Міццю розум оперезав,
Рішучий
Мужністю сердечною нагострив,
Ратного духу виповнився
Та й повів полки свої хоробрі
Благородний
На землю Половецьку,
За землю Руську.
Образ князя Всеволода
Один брат, один світ світлий, Ігорю,
Патріот
Обидва ми Святославовичі.
Сідлай, брате, свої коні бистрі,
Мої бо вже готові стоять…
Шукаючи собі честі, Сміливий
А князеві слави

Мужній
Славний яр-тур Всеволоде!
Стоїш ти на полі ратному,
Сиплеш на воїнів стрілами,
Гримиш об шоломи половецькі Відважний
Мечами гартованими.
Де тільки тур виросте,
Золотим своїм шоломом посвічуючи,
Самовідданий
Там і лежать зітнуті
Нечестиві голови половецькі
Образ князя Святослава
Дітки мої, Ігорю і Всеволоде!
Рано взялись ви землю Половецьку Зміг приборкати ворогів
Мечами разити,
А собі слави шукати.

Засуджує вчинок синів

Втратили бо ви дідівську славу!
Ви своїми чварами
Зачали наводити невірних Засуджує князівські чвари
На землю Руську,
На життя Всеславове!
Що ж то була за наруга
Мудрий правитель
Через лихі усобиці
Від землі Половецької

Святослав грізний великий київський.

Закликає князів об’єднатись
Був же він грозою на ворога,
Приборкав його полками сильними
Образ княгині Ярославни

Вірна дружина

Свідома громадянка

Патріотка Звертання Ярославни до олюднених сил

природи (вітру, Дніпра-Славути, сонця)
вказує на її тісний зв’язок з рідним народом,
Людяна його дохристиянськими віруваннями.
Звертання до сил природи близьке до
народної поезії і нагадує ритуальне
Щира голосіння (плач) за померлими. Можливість
перетворення жінки на «зегзицю» (зозулю) –
це метаморфоза.
«Берегиня» князя
 Образи міфічних істот
Якщо ми вже говоримо, про дохристиянські вірування, то безумовно, вони знайшли місце й в образній системі
«Слова про похід Ігорів». Пригадайте, які давньословʼянські боги та духи згадуються у творі?
СТРИБОГ – слов’янський бог вітрів
Се вітри, внуки Стрибогові,
Віють з моря стрілами
На хоробрі полки Ігореві.
Земля гуде

ДАЖБОГ - слов’янський бог сонця, подарував людям вогонь

Гинули внуки Даждьбогові,
В княжих чварах віку позбавлялися…

КАРНА і ЖЛЯ - слов’янські богині горя та плачу

Зайшов тоді стогін великий,
Розтялися тяжкі прокльони
По землі Руській.
Ой покликнули Карна і Жля,
Побігли по Руській землі,
Огонь роздмухуючи
 Образи природи
Як ми бачимо і з плачу Ярославни, і зі згадок словʼянських богів, явища природи також є частиною образної
системи у творі. Природа ніби «бере участь» у поході. І, звісно, саме природа попереджає про поразку:
Сонце йому тьмою шлях закрило,
Буря розбудила птаство,
Звіра в табуни ізбила свистом.

Все, що оточує князя Ігоря, попереджає його

про лихо:
Ігор на Дон війська веде,
А вже лихо його тяжкеє
Підстерігають птахи на дубах,
Вовки грозу в ярах навивають,
Орли-білозерці клекотом
Звірину скликають на кості,
Лисиці брешуть на щити багряні.
О Руська земле,
Сонячне затемнення вважається предвісником лиха. І саме це
Уже ти за могилою! природне явище описано у творі.
 Образи природи
Але крім того, що природа застерігає, саме вона і допомагає втекти Ігорю з полону:

Опівночі море заграло, Іспав же він на коня бистрого

Мла іде стовпами-вихрами, Ще й помчався вовком-сіроманцем
Ігореві князю бог путь являє До лугу донецького,
Із землі Половецької Ще й полетів ясним соколом,
На землю Руську, Гуси-лебеді в тумані сизому
До отецького золотого престолу. На підживок собі забиваючи.
Погасла зоря вечорова,
Ігор спить, Ігор не спить,
Ігор мислю поле міряє
Од великого Дону
Та й до Дінця малого…
Шелестить трава,
Намети половецькі сколихнулися.
А Ігор князь поскочив горностаєм
Між очерети високі,
Білим гоголем на воду полинув.
 Образ Руської землі
Поняття «Руська земля» вжито у творі 20 разів. І вона зображена не лише як явища природи. В першу чергу,
вона окреслюється великою просторовістю, на що вказують назви сучасних українських, російських, литовських,
білоруських, кримських міст та річок (деяких зараз немає, деякі змінили назву):
.
Іржуть коні за Сулою,
Слава дзвенить у Києві,
Сурми сурмлять в Новгороді,
Стяги мають у Путивлі-граді…

Вибігав із города з Києва,

До півнів сягав Тмутороканя,
Вовком путь перебігаючи
Великому Хорсові.
Йому в місті Полоцьку
Дзвонили дзвони до заутрені
У святій Софії раннім-рано,
А вже в Києві він чув той дзвін
 Образ Руської землі
 Чи можна сказати, що Руська земля персоніфікована?
 Де ми можемо зустріти цей художній засіб?

Її застерігають Вона горює Має спогади

О Руська земле, Журба розлилась по Руській Ой і стогнати землі Руській,
Уже ти за могилою! землі, Колишні часи і князів колишніх
Печаль гірка розтеклася. Пригадуючи!
Сьогодні на уроці
я дізнався...

я пригадав..

я запам’ятав…

мене вразило…