Літописи

1. «Повість минулих літ» (Початковий літопис), належить до

літературного стилю монументалізму.
Автор: Нестор Літописець (події з 852 року до 1113 року) – уривки про
заснування Києва, про помсту княгині Ольги древлянам.
Тема: події від створення світу до часів Нестора-літописця; зображення
героїчного минулого Київської Русі з 852 року до 1113 року.
Події в легенді про помсту княгині Ольги древлянам відбуваються в
Ікоростені, Вишгороді, древлянській землі, Києві.
2. Київський літопис (1118-1200 роки). Автор невідомий.
3. Галицько-Волинський літопис (події ХІІІ ст.). Автор невідомий.
!!! Усі три літописи називають Літопис Руський.
Герої: Кий, Щек, Хорив, Либідь; Андрій Первозванний.
Цитати з твору
«Бачите ви гори сі? Так от, на сих горах возсіяє благодать Божа, і буде
город великий, і церков багато воздвигне Бог. (Андрій Первозванний).

«Слово про похід Ігорів» - героїчна поема, належить до літературного

стилю орнаменталізму.
Рід: ліро-епос
Тема: зображення невдалого походу Новгород-Сіверського князя Ігоря проти
половців у 1185 році.
Ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти
зовнішніх ворогів.
Події відбуваються в Путивлі, на річках Каялі, Дон, Дніпрі, Києві, Курську
Особливості композиції
Поема містить:
1. Заспів.
2. Розповідь про збір Ігоревого війська.
3. Перша битва з половцями – перемога.
4. Друга битва – поразка.
5. Тужіння за Ігоревим військом.
6. «Мутен сон» і «золоте слово» Святослава.
7. Плач Ярославни.
8. Втеча Ігоря з полону і повернення додому.
Зображення подій другої половини 12 ст. ; розгортання подій без
хронологічної послідовності; багатство символів, епітетів, гіпербол;
сон як композиційна особливість; ритмічність рядків твору.
Образи-символи: руська земля
Образи твору: Новгород - Сіверський князь Ігор, Київський князь
Святослав, князь Всеволод (брат Ігоря), Володимир (син Ігоря),
Святослав Ольгович (племінник Ігоря), Ярославна (дружина Ігоря);
Овлур (допоміг втекти Ігорю з полону), Гзак, Кончак (половецькі
хани).
Закохані пари:
Ігор – Ярославна
Цитати з твору
1. Боян – бо віщий,
якщо кому хотів пісню творити,
то розтікався мислю по дереву,
сірим вовком по землі.
(«Мисль» - давня назва білки (корінь цього слова зберігся в
сучасному слові «мисливство»).
2. - Хочу-бо, - сказав,
- списа приломити кінець поля
Половецького; з вами, русичі,
хочу голову свою положити
або напитися шоломом з Дону. (промова Ігоря; «напитися
шоломом з Дону» означає перемогти).
3. Хоч і тяжко голові без плечей –
 Зле й тілу без голови, -
Руській землі без Ігоря (приказка Бояна).
4. «Грозою був він:
Розгромив своїми сильними полками
І харалужними мечами,
Наступив на землю Половецькую,
Притоптав горби і яруги,
Замутив ріки і озера
Висушив потоки і болота. (про князя Святослава).
5. «О, моі синовці! Рано, рано єсте почали
Половецькую землю мечами разити,
А собі слави шукати.
Та без честі одоліли,
Без честі бо кров погану ви пролили.
Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані,
А в одвазі загартовані.
Що ж натворили ви моїй срібній сідині? (звертається князь
Святослав до сина Ігоря та його соратників).
6. «…поскочив горностаєм в комиші
І білим гоголем на воду.
Упав на бистрого коня
І скочив з нього сірим вовком ( утеча Ігоря з полону).
7. Сонце світиться на небесах…
Дівчата співають на Дунаї…
Землі раді, городи веселі (повернення Ігоря з полону в Київ).

Козацькі літописи
1. Літопис Самовидця (1648-1702 роки).
Автор невідомий (ця пам’ятка надихнула Пантелеймона Куліша до
написання історичного роману «Чорна рада»).
2. Літопис Григорія Граб’янки (1648-1709).
3. Літопис Самійла Величка.
Усі три літописи описують події козацько-гетьманської доби.