Лотофаги

(Одіссея, IХ, 82-104)

З-під Трої і кривавого туману,

Від чорних днів ненатлої війни
Цар Одіссей пригнав свої човни
На сонні плеса тихого лиману.
І там громадку нашу, горем гнану,
Зустріли лотофаги, з глибини
Землі своєї принесли вони
Поживу нам солодку і незнану.
І їли ми, і забували дім,
Сім’ю й родовище, в краю чужім
Ладні довіку жить на готовизні.
Та мудрий цар не дав лишитись нам
І силоміць нас повернув отчизні —
В науку іншим людям і вікам.

1. Визначити межі аналізованого уривка (цілий твір, уривок, частина циклу).

Представлений твір є поезією з циклу сонетів, названих Миколою Зеровим:
"Мотиви "Одіссеї". Дані вірші написані за мотивами Гомерової "Одіссеї". Саме тому
дуже добре проглядається синтез образних систем античності та сучасності.
Проте у нашому випадку це є переосмисленням подій у IХ частині, коли Одіссей зі
своїми товаришами досягають країни лотофагів і Одіссей послав трьох чоловіків
розвідати що за люди там проживають. Натомість лотофаги не зашкодили гостям, а
навпаки пригостили їх лотосом.
2. Виокремити інтексти (стилістичні та семантичні) та довести їх
інтертекстуальний статус за такими ознаками: а) має межі, що визначаються
зміною суб’єкта мовлення, стилю, тону; б) містить графічне маркування; в)
відсилає до іншого тексу (але не до дискурсу); двічі і більше повторюється в
тексті, або знаходиться в сильній позиції (заголовок, початок, кінець твору, місце
нагромадження художніх засобів).
 б) Містить графічне маркування:
Слова “Трої” та “Цар Одіссей” написані з великої літери, що вказує на їх важливість і
значення в контексті вірша. Вони тісно повязані між собою і відсилають нас до однієї
конкретної історичної події, а саме про захоплення греками великого стародавнього
міста, про яке пише Гомер у своїх двох поемах “Іліаді” та “Одіссеї”.
 в) Відсилає до іншого тексу (але не до дискурсу):
Уже сам заголовок приховує у собі відсилання до Одіссеї, адже Лотофа́ ги (грец.
Λωτοφάγοι, дослівно «поїдачі лотоса») — за «Одіссеєю», плем'я, що жило на півночі
Африки та їло плоди лотоса, що позбавляли спогадів. Також варто зазначити, що
Слово "лотофаги" повторюється двічі у вірші, по-перше це назва твору, що відсилає
нас до конкретних персонажів античної історії, по-друге, надає слову сильної позиції.
…З-під Трої і кривавого туману… - це відсилання до подій Троянської війни і початку
Одіссеї; …Та мудрий цар не дав лишитись нам… - це відсилання до вчинків і мудрості
царя Одіссея.
3. Визначити текст, до якого іде відсилання, показати як змінюється функція
інтексту у новому тексті.
Вірш "Лотофаги" Миколи Зерова відзначається своєю сучасною та
експериментальною мовою, а також складною структурою, яка може включати
відсилання до інших текстів. Крім того, цей вірш був написаний у стилі символізму,
який характеризувався великим обсягом символів і метафор. У "Лотофагах" Зеров
використовує багато алегорій та асоціацій, щоб висловити свої думки та почуття.
Звичайно відсилання йде до «Одіссеї», адже наявно багато образів античних,
зокрема грецьких міфів у творчості М. Зерова, зазнають деякої трансформації.
Стосовно поезій "Лотофаги" (Одіссея, ІХ, 82-104) Зеров зазначав: "Поезії, які я в свій
час мало кому й читав. Наші критики можуть доглянути в першій аналогію
примусової українізації, а в другій під лестригонами побачити себе самих".
Також варто зазначити, що Микола Зеров описує ідеальний світ, де люди
живуть безтурботним, спокійним життям, але втрачають свою працездатність та
амбіції. Він вказує на небажання таких людей повернутися до реальності та
продовжувати боротьбу. Зеров використовує багатий мовний апарат та образотворчі
засоби, щоб передати свою ідею. Він використовує символіку, метафори та алегорії для
створення країни Лотофагів та показує, як цей світ відрізняється від реальності.
4. Визначити форму кожного інтексту, схарактеризувати її.
Вірш "Лотофаги" належить до сонетної форми, а саме до варіації сонету, яку
називають "петрарківським сонетом".
У вірші описано зустріч Одіссея з лотофагами та їх вплив не тільки на нього, але й на
його супутників. Тема втрати і ностальгії за рідною землею тут важлива, і вірш
закликає до мудрості і пам'яті, які допомагають повернутися до рідної отчизни. Стиль
вірша є ліричним і рефлексивним, а мова образів виразна і малює живі картини
подорожі та впливу лотофагів на героїв.

5. Оцінити наявність: автоінтертекстуальності (внутрішньої та зовнішньої),

інтермедіальності, перспективної та ретроспективної інтертекстуальності,
інтердискурсивності, що є прийомом.
Зовнішня інтертекстуальність: У вірші є зовнішня інтертекстуальність через
посилання на Одіссею Гомера. Це є чітким посиланням на класичну літературу, що
робить вірш Миколи Зерова частиною літературної традиції.
Ретроспективна інтертекстуальність: Зеров використовує класичний міф про
Одіссею, щоб створити новий літературний текст, який розширює та переосмислює
події та образи з Гомерової поеми.
Інтермедіальність: Так само вірш може бути сприйнятий як перетворення
тексту Гомера в літературний твір. Зеров, як сучасний поет, використовує
міфологічний сюжет, художні засоби, щоб виразити власні почуття і думки,
використовуючи літературний матеріал як відому точку відліку.
Аргонавти

Так, друже дорогий, ми любимо одно:

Старої творчості додержане вино,
І мед аттіцьких бджіл, і гру дзвінких касталій.
Хай кволі старчуки розводять мляві жалі,
Хай про сучасність нам наспівує схоласт,
Хай культів і фактур неважений баласт
У човен свій бере футуристичний тривій, —
Ми самотою йдем по хвилі білогривій
На мудрім кораблі, стовесельнім Арго,
А ти як Тіфій нам, і від стерна свого
Вже бачиш світлу ціль борні і трудних плавань:
Дуб з золотим руном і колхідійську гавань.

1. Визначити межі аналізованого уривка (цілий твір, уривок, частина циклу).

Цей текст є окремим поетичним твором, і не є частиною більшого циклу або уривком з
іншого тексту, має свою власну самостійну структуру та змістову цільність. Тобто,
його можна розглядати як аналіз об'єкта. Але у творі містится посилання на грецьку
міфологію. Інтертекстуальність в цьому творі яскраво виражена завдяки великій
кількості інтекстів, якими наповнений сам вірш. Вони відсилають нас до
давньогрецької міфології, а саме міфу про героїв походу за золотим руном на кораблі
«Арго» до Колхіди.
2. Виокремити інтексти (стилістичні та семантичні) та довести їх
інтертекстуальний статус за такими ознаками: а) має межі, що визначаються
зміною суб’єкта мовлення, стилю, тону; б) містить графічне маркування; в)
відсилає до іншого тексу (але не до дискурсу); двічі і більше повторюється в
тексті, або знаходиться в сильній позиції (заголовок, початок, кінець твору, місце
нагромадження художніх засобів).
 а) Вираз"Так, друже дорогий…" відзначає перехід від прямого звернення до
адресата, де автор висловлює своє бажання і своє ставлення до творчості і
ідеалів.
 б) Слова "Арго" та “Тіфій” написані з великої літери не випаково, бо це вказує
на їх важливість в контексті вірша. Перше - це легендарний човен аргонавтів, на
якому вони у XIV ст. до н. е. вирушили в похід через Егейське море і протоку
Босфор в Чорне море до берегів Колхіди. Друге ж є ім’ям знаменитого
аргонавта, керманича «Арго» на шляху в Колхіду, який провів корабель між
Сімплегадами і врятував аргонавтів від інших напастей.
 в) У вірші, крім зазначених вище власних назв, наявні алюзії: "стара
творчість", "мед аттіцьких бджіл", "гра дзвінких касталій", “колхідська
гавань”, “човен” ,“мудрім кораблі”і “золоте руно. Вони знаходяться як на
початку так і в кінці твору, що може вказувати на їх сильну позицію. Варто
 згадати і заголовок самого твору, він є не менш не більш промовистим.
“Аргонавти” - відразу стає зрозуміло про кого піде мова.
Таким чином, вірш має багато інтекстуальних елементів, які допомагають розкрити
його семантику та стилістичну складову.
3. Визначити текст, до якого іде відсилання, показати як змінюється функція
інтексту у новому тексті.
Вірш "Аргонавти" Миколи Зерова посилається на давню грецьку міфологію та
легенду про Аргонавтів, які вирушили в пошуках Золотого Руна. У вірші автор
висловлює власну думку про сучасність і сучасну літературу, як супротивників "старої
творчості". Замість того, щоб слідувати новим течіям і стилістикам, автор віддає
перевагу класичній спадщині та мудрості минулих поколінь.

…Хай кволі старчуки розводять мляві жалі,

Хай про сучасність нам наспівує схоласт,
Хай культів і фактур неважений баласт
У човен свій бере футуристичний тривій…

У тексті відсилання до легенди про Аргонавтів, де ціль подорожі - це дуб з

Золотим Руном і колхідійська гавань є алегоричною аналогію, яка вказує на мету і
значення літературної подорожі або творчого пошуку, як виразників класичних
цінностей та культури.

Ці приклади демонструють, як Микола Зеров використовує античні міфи,

образи та літературні тексти, щоб надати своїй віршовій глибині та змістовому шару.
Це дозволяє читачеві зануритися в контекст культурної спадщини та розглянути твір з
різним точком зору.

5. Оцінити наявність: автоінтертекстуальності (внутрішньої та зовнішньої),

інтермедіальності, перспективної та ретроспективної інтертекстуальності,
інтердискурсивності, що є прийомом.
Зовнішня інтертекстуальність:
Микола Зеров використовує античні міфи та символи, такі як Золоте руно, як символ
для вірування своїх власних ідей і тем віршу. Ці символи мають загальну специфіку і
значення для читача, знайомого з античною міфологією. Зокрема у вірші згадуються
декілька літературних та міфологічних образів, таких як «Арго»(легендарний корабель,
на якому Аргонавти вирушили на пошуки золотого руна) і «дуб»(одне з завдань, яке
стояло перед Аргонавтами під час подорожі).
Вірш "Агронавти" може публікувати інтертекстуальні посилання на твори
античних поетів, таких як Гомер, Вергілій або Овідій. Оскільки Микола Зеров був
освіченим літератором і був знайомий із творами античної літератури, такі посилання
додають глибоку інтерпретацію віршу.
Внутрішня інтертекстуальність: Зеров звертається до ідеї збереження старої
творчості, що вказує на його власний інтерес до класичної літератури і міфології. У
вірші "Агронавти" Миколи Зерова можна виявити певну внутрішню
інтертекстуальність через повторення образів, змістових вузлів та звукових образів у
різних частинах віршів.