Роман Колсона Уайтхеда «Підземна залізниця» базується на жанрі «історії

рабів», використовуючи його аспекти, але вони мають власну інтерпретацію

автора у цьому романі. Автор роману ніби хоче продемонструвати сучасний
погляд на знаковий момент історичного минулого країни.
Для більш детального аналізу роману та його стилістики, потрібно
виокремити найбільш характерні риси жанру «історії рабів». Американський
дослідник Джеймс Олні виділив ряд ознак текстів даного жанру. У романі
Уайтхеда можна знайти такі з них:1) опис перешкод на шляху до грамотності,
які спеціально створюються рабовласниками; 2) перелічення обов'язків рабів,
характеристика того, як проходить їхній день, а також особливостей побуту та
звичаїв; 3) розповідь про торги, де продаються раби, у тому, як відбувається
розділення сім'ї; 4) опис роботи патрулів, невдалих спроб втечі, гонитви за
рабами за допомогою собак; 5) згадка вдалих спроб втечі, необхідності
ховатися вдень і бігти ночами; 6) міркування про рабство.
Стилістика – це розділ лінгвістики, який вивчає принципи і ефективність
вибору та застосування лексичних, граматичних, фонетичних і загалом мовних
засобів для висловлення думок та емоцій у різних стилях спілкування, для
реалізації функцій комунікації. Залежно від об’єкта дослідження стилістику
розподіляють на три напрямки: лінгвостилістику, порівняльну стилістику та
літературознавчу.
Спираючись на те, що стилістика пов’язана з функціями комунікації,
необхідно розкрити зв’язок між поняттями стиль і функція. Функціональні
стилі - це підсистеми мови, кожна з яких має свої специфічні риси у лексиці та
фразеології, у синтаксисі, а іноді й у фонетиці. Стилева варіативність полягає у
можливості або неможливості використання тих чи інших елементів та
конструкцій, а також їх частотних співвідношеннях. Стилі діляться на два
основних типи – розмовний та книжковий. Розмовний характеризується
непродуманою мовою повсякденного спілкування, а книжковий – заздалегідь
обміркованою мовою для спілкування з широким колом людей.
 Лексичний склад у художньому стилі відрізняється образністю,
багатозначністю та емоційністю. Автор використовує слова з різних сфер мови,
створюючи свою унікальну мову та стиль.
У художньому тексті часто вживаються метафори, синоніми та
словосполучення, які передають конкретно-чуттєві уявлення. У художній мові
можливі й відхилення від структурних норм виділення автором якої-небудь
думки, риси, важливих для змісту твору. Вони можуть виражатися порушенням
фонетичних, лексичних, морфологічних та інших норм [1].
Найяскравішою відмінністю саме художнього тексту є надзвичайно
активне використання тропів і постатей. Художнє мовлення передає образне
уявлення дійсності, пропущене через індивідуальне свідомість, з позиції
конкретного адресанта. Тому основою інтерпретації художнього тексту стає
«образ автора» [2, с.92].
Образність, як категорія художнього тексту заснована з одного боку на
пізнавальному відображенні певної об'єктивної реальності, а з іншого – на
емоційному вираженні оцінки художника, що відображається, створенні нового
ідеального об'єкта та інтенціональності, що є результатом діалогічної
зверненості твору літератури.
Тепер можна перейти і до визначення особливостей стилістики
безпосередньо роману. Дехто називає «Підземну залізницю» пригодницьким
романом, однак із цим твердженням також складно погодитись. Адже одна з
головних риса цього жанру – доволі заплутаний сюжет. Натомість, за суто
сюжетною складовою, роман Уайтхеда програє навіть багатьом тим книжкам, у
яких жанрово не закладена інтенція до заплутаності сюжету.
У творі Колсона Уайтхеда «The Underground Railroad» присутній концепт
«memory», що реалізується в наративі, заснованому на реальних історичних
подіях, а саме шляхом опису життя темношкірого населення на початку XIX ст.
в США. Автор створює реалістичну історично правдиву картину тих років, і
тому вживання лексем nigger, negro, black, slave та їх похідних є закономірним
та виправданим у контексті реалій тих років.
 Включення до складу розповіді справжніх документів рабовласницьких
часів, а також власних назв, які називають історико-географічні реалії,
виводить наратив на рівень змісту, який можна порівняти з публіцистичним
твором. Такі включення до складу розповіді наділяють художній твір ознаками
крос-жанровості.
Аналізований текст містить слова-інтернаціоналізми, присутність яких
надає змісту тексту «глобальне» універсалістське призначення. Аналіз із
використанням інструменту категорії АС показує, що у застосуванні
універсальних словесних знаків простежується прагнення автора знайти вихід у
більш широку аудиторію читачів через опис загальносвітових проблем,
Мікротекст з великим потенціалом занурення читача в АСД, який
формується автором шляхом художньої реалізації компонентів
концептосистеми, можна проілюструвати наступним уривком: «The pistons of
this engine moved without relent. More slaves led to more cotton, which led to more
money to buy more land to farm more cotton. Any of the termination of slave trade,
all than generation numbers were untenable: all those niggers» [Whitehead 2016:
164]. Утворений автором мікротекст є цілісним, оскільки він поєднує
функціональний та субстанційний рівні для передачі особистісного
суб'єктивного сенсу автора та формування актуального АСД читача.
Односкладові висловлювання - це комунікативні одиниці усного мовлення.
Концепт «duality» в «The Underground Railroad» виявляється у структурі та
сенсі твору, що показує розбіжності між білим населенням та чорними,
Північчю та Півднем США.
Концепт «memory» з'єднує оповідання протягом всього тексту і організує
сюжет наратива. АСП, змодельоване на основі концепту «memory», може бути
представлено так: Love – Life – Labor – Freedom ↔ Memory ↔ Justice – Children
= Your Memory ↔ Collective Memory.
«Підземна залізниця», як і багато сучасних художніх текстів, розповідає
про певний історичний період і включає відомі факти, які автор черпає з
перевірених джерел та прецедентних текстів.
 Сам сюжет роману – це «подорож» з рабства на волю, а як основна
проблематика виступає пошук себе, своєї істинної ідентичності.
Роман включає елементи фантастики та порушення хронології – він описує
підземну залізницю як реальну систему залізничних колій під землею, медичні
експерименти над темношкірими у ХІХ столітті, тощо. Подібний підхід
використовується автором, щоб поставити під сумнів традиційну віру в
об'єктивність сприйняття, підірвати систему ідеологічних уявлень, закріплену у
свідомості багатьох людей, та змусити їх переглянути своє ставлення до
трагічного минулого країни.
Список використаних джерел
1. Літературознавча енциклопедія: уклад. Ю.І. Ковалів. Київ : ВЦ
«Академія», 2007. 624 с.
2. Лисиченко Л.А. Мовний образ простору і психологія поета : наукова
монографія. Харків : ХДПУ, 2001. 160 с
3. Fain K. Review. Colson Whitehead brilliantly reimagines the Underground
Railroad. URL: https://
www.thenationalbookreview.com/features/2016/9/2/
6bjk6o8d0t9zy85r13309ugsrqggjz