Листопадовий зрив

Організований в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року

Українською Національною Радою силами Українських січових
стрільців.
Передісторія
Наприкінці Першої світової
війни, у 1918 році, відбулися
численні польсько-австрійські
переговори, результатом яких
була згода Австро-Угорщини
створити польську державу, що
охоплювала б усю Галичину. Цей
сценарій оминув українське
питання, яке тривалий час було
назрілим у Галичині.
18-19 жовтня 1918 року в Народному домі у Львові
відбулося зібрання українських послів до парламенту та
крайових сеймів Галичини і Буковини, греко-католицького
єпископату та представників українських політичних партій,
на якому було утворено Українську Національну Раду
(УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем. Згідно з
прийнятим зібранням Статутом організації, вона мала право:
а) виконати в хвилі, яку признає за відповідну
іменем українського народу австро-угорської
монархії, його право самоозначення та рішити
про державну судьбу всіх областей тим народом
заселених;
б) предприняти всі постанови та заходи
репрезентативного, законодатного та
адміністративного характеру, щоб своє рішення
під а) привести в життя.
19 жовтня УНРада оприлюднила
Маніфест, в якому вона проголосила:
1. Ціла українська етнографічна область в Австро-Угорщині, зокрема Східна
Галичина з граничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, північно-східна
Буковина з містом Чернівці, Сторожинець і Серет та українська смуга
північно-східної Угорщини — творить одноцільну українську територію.
2. Ся українська національна територія уконститовується отсим як
Українська держава ...
3. Взивається всі національні меншости ... негайно вислати своїх
представників до Української Національної Ради в кількості, відповідуючій їх
числу населення.
4. Українська Національна Рада виготовить Конституцію для утвореної сим
способом держави на основах: загального, рівного, таємного і
безпосереднього права голосування з пропорціональним заступництвом, з
правом національно-культурної автономії
 Причини і організація
Увечері 31 жовтня в Народному домі члени Національної Ради та Військового Комітету обговорити результати останніх
переговорів Костя Левицького з намісником Гуйном про передачу влади українцям. Гуйн відмовився це зробити,
посилаючись на відсутність вказівок з центру. Деякі учасники пропонували чекати маніфесту з Відня, проте представник
Центрального Військового Комітету Дмитро Вітовський наполягав на збройному захопленні влади:
Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки!
Наслідки
Листопадовий чин спричинив
утворення Української Держави
площею 70 тис. км². 9 листопада
було сформовано її уряд —
Державний Секретаріат. 13
листопада Українська Держава
отримала нову назву —
Західноукраїнська народна
республіка. Втім, це призвело до
опору поляків і розгортання з
перших днів існування ЗУНР
польсько-української війни.