1.

Ортостатична проба може характеризувати:

1*. Тонус симпатичного відділу ВНС.

2. Тонус скелетної мускулатури.

3. Тонус парасимпатичного відділу ВНС.

2. Тонус симпатичного відділу ВНС під час прискорення пульсу на 16 за 1

хв в ортостазі можна вважати:

1*. Нормальним.

2. Підвищеним.

3. Зниженим.

3. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними

навантаженнями проявляється:

1. Підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. 2*. Зниженням тонусу

симпатичного відділу ВНС. 3. Зниженням тонусу парасимпатичного відділу

ВНС.

4. За кліностатичною пробою можна визначити:

І. Тонус симпатичного відділу ВНС.

2*. Тонус парасимпатичного відділу ВНС.

3. Тонус скелетної мускулатури.

5. Тонус парасимпатичного відділу ВНС при сповільненні пульсу при

кліносатичній пробі від 72 до 70 за 1хв можна вважати:

1. Підвищеним,

2*. Зниженим.

6. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними

навантаженнями проявляється:

1. Підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС.

2*. Підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

3. Зниженням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

7. Підвищення кровообігу у фізично здорових дітей під час фізичних

навантажень забезпечується:
1. Прискоренням пульсу без зміни ударного об'єму серця.

2*. Прискоренням пульсу з одночасним збільшенням ударного об'єму серця.

3. Значним прискоренням пульсу з одночасним зменшенням ударного об'єму

серця

8. Пробу Мартіне—Кушелевського (20 присідань за 30 с) можна віднести до

проб:

1. Зі зміною умов зовнішнього середовища.

2. Зі зміною положення тіла в просторі.

З*. З динамічним фізичним навантаженням.

9. Нормотонічний тип реагування системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за ЗО с характеризується:

1*. Незначним прискоренням пульсу і незначною зміною систолічного AT.

2. Значним прискоренням пульсу і зниженням систолічного AT.

3. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного AT.

10. Гіпертонічний тип реагування системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за 30 с характеризується:

1*. Значним прискоренням пульсу і значним підвищенням систолічного AT.

2. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням систолічного AT.

3. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного AT.

11. На пробу з 20 присіданнями за ЗО с пульс збільшився від 60 до 138 за 1

хв, артеріальний тиск — від 120/80 до 140/100 мм рт. ст.; відновлення їх

відбулося на 6 хв відпочинку. Таку реакцію системи кровообігу слід

вважати:

1. Нормотонічною. 2*. Гіпертонічною. 3. Дистонічною.

12. На пробу Мартіне—Кушелевського (20 присідань за ЗО с) прискорення

пульсу становило 112%, підвищення систолічного AT—60%; відновлення

їх відбулося на 7 хв відпочинку. Таку реакцію системи кровообігу слід

вважати:

1*. Гіпертонічною.
2. Дистонічною.

3. Астенічною.

13. Для об'єктивного оцінювання проби з фізичним навантаженням

перевагу слід надавати показникам:

1*. Гемодинамічним.

2. Гематологічним.

3. Соматоскопічним.

14. На пробу з 20 присіданнями за 30 с (проба Мартіне—Кушелевського)

пульс збільшився від 70 до 92 за 1 хв, артеріальний тиск — від 120/80 до

130/80 мм рт. ст.; відновлення їх відбулося на 2 хв відпочинку. Таку реакцію

системи кровообігу слід вважати:

1. Гіпертонічною.

2. Дистонічною. З*. Нормотонічною.

15. Значна активація тільки хронотропного резерву системи кровообігу без

зміни інотрошшго при пробі з 20 присіданнями за 30 с (проба Мартіне—

Кушелевського) характеризується як:

1*. Астенічна реакція.

2. Гіпертонічна реакція.

3. Нормотонічна реакція.

16. Для об'єктивізації інтенсивності фізичного навантаження, яке виконує

дитина, можна:

1*. Визначити пульс під час навантаження.

2. Визначити пульс через 1—2 хв після навантаження.

3. Визначити частоту дихання під час навантаження.

17. Проба Штанге відноситься до групи проб:

1. З фізичними навантаженнями.

2. Зі зміною положення тіла в просторі. З*. Гіпоксичних.

18. Пульсометрів під час фізичного навантаження об'єктивізує:

1*. Інтенсивність навантаження.

2. Об'єм навантаження.

3. Щільність навантаження.

19. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за 30 с характеризується:

1. Помірною активізацією хронотропного та інотропного резерву серця.

2. Значним прискоренням пульсу і систолічного AT.

З*. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.

20. Астенічний тип реакції системи кровообігу на пробу з 20 присіданнями

за ЗО с характеризується:

1. Значним прискоренням пульсу і збільшенням AT. 2*. Значним прискоренням

пульсу і зниженням систолічного AT.

3. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного AT.

21. Якщо при ортостатичній пробі пульс змінився від 60 до 100 за 1 хв, то

таку реакцію симпатичного відділу ВНС слід вважати:

1. Нормальною. 2*. Підвищеною. 3. Зниженою.

22. Якщо при кліностатичній пробі пульс змінився від 80 до 60 за 1 хв, то

таку реакцію парасимпатичного відділу ВНС слід вважати:

1. Нормальною.

2. Зниженою, З*. Підвищеною.

23. При ступеневому типі реакції системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за 30 с пульс і AT змінюються:

1. Під час навантаження.

2*. На 2—3 хв після припинення навантаження.

3. Відразу після навантаження.

24. Визначити і об'єктивно оцінити функціональний стан системи

кровообігу можна:

1. Гематологічними показниками.

2*. Гемодинамічними показниками.

3. Соматометричними показниками.
1. Ортостатична проба може характеризувати:

1*. Тонус симпатичного відділу ВНС.

2. Тонус скелетної мускулатури.

3. Тонус парасимпатичного відділу ВНС.

2. Тонус симпатичного відділу ВНС під час прискорення пульсу на 16 за 1

хв в ортостазі можна вважати:

1*. Нормальним.

2. Підвищеним.

3. Зниженим.

3. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними

навантаженнями проявляється:

1. Підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. 2*. Зниженням тонусу

симпатичного відділу ВНС. 3. Зниженням тонусу парасимпатичного відділу

ВНС.

4. За кліностатичною пробою можна визначити:

І. Тонус симпатичного відділу ВНС.

2*. Тонус парасимпатичного відділу ВНС.

3. Тонус скелетної мускулатури.

5. Тонус парасимпатичного відділу ВНС при сповільненні пульсу при

кліносатичній пробі від 72 до 70 за 1хв можна вважати:

1. Підвищеним,

2*. Зниженим.

6. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними

навантаженнями проявляється:

1. Підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС.

2*. Підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

3. Зниженням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

7. Підвищення кровообігу у фізично здорових дітей під час фізичних

навантажень забезпечується:
1. Прискоренням пульсу без зміни ударного об'єму серця.

2*. Прискоренням пульсу з одночасним збільшенням ударного об'єму серця.

3. Значним прискоренням пульсу з одночасним зменшенням ударного об'єму

серця

8. Пробу Мартіне—Кушелевського (20 присідань за 30 с) можна віднести до

проб:

1. Зі зміною умов зовнішнього середовища.

2. Зі зміною положення тіла в просторі.

З*. З динамічним фізичним навантаженням.

9. Нормотонічний тип реагування системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за ЗО с характеризується:

1*. Незначним прискоренням пульсу і незначною зміною систолічного AT.

2. Значним прискоренням пульсу і зниженням систолічного AT.

3. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного AT.

10. Гіпертонічний тип реагування системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за 30 с характеризується:

1*. Значним прискоренням пульсу і значним підвищенням систолічного AT.

2. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням систолічного AT.

3. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного AT.

11. На пробу з 20 присіданнями за ЗО с пульс збільшився від 60 до 138 за 1

хв, артеріальний тиск — від 120/80 до 140/100 мм рт. ст.; відновлення їх

відбулося на 6 хв відпочинку. Таку реакцію системи кровообігу слід

вважати:

1. Нормотонічною. 2*. Гіпертонічною. 3. Дистонічною.

12. На пробу Мартіне—Кушелевського (20 присідань за ЗО с) прискорення

пульсу становило 112%, підвищення систолічного AT—60%; відновлення

їх відбулося на 7 хв відпочинку. Таку реакцію системи кровообігу слід

вважати:

1*. Гіпертонічною.
2. Дистонічною.

3. Астенічною.

13. Для об'єктивного оцінювання проби з фізичним навантаженням

перевагу слід надавати показникам:

1*. Гемодинамічним.

2. Гематологічним.

3. Соматоскопічним.

14. На пробу з 20 присіданнями за 30 с (проба Мартіне—Кушелевського)

пульс збільшився від 70 до 92 за 1 хв, артеріальний тиск — від 120/80 до

130/80 мм рт. ст.; відновлення їх відбулося на 2 хв відпочинку. Таку реакцію

системи кровообігу слід вважати:

1. Гіпертонічною.

2. Дистонічною. З*. Нормотонічною.

15. Значна активація тільки хронотропного резерву системи кровообігу без

зміни інотрошшго при пробі з 20 присіданнями за 30 с (проба Мартіне—

Кушелевського) характеризується як:

1*. Астенічна реакція.

2. Гіпертонічна реакція.

3. Нормотонічна реакція.

16. Для об'єктивізації інтенсивності фізичного навантаження, яке виконує

дитина, можна:

1*. Визначити пульс під час навантаження.

2. Визначити пульс через 1—2 хв після навантаження.

3. Визначити частоту дихання під час навантаження.

17. Проба Штанге відноситься до групи проб:

1. З фізичними навантаженнями.

2. Зі зміною положення тіла в просторі. З*. Гіпоксичних.

18. Пульсометрів під час фізичного навантаження об'єктивізує:

1*. Інтенсивність навантаження.

2. Об'єм навантаження.

3. Щільність навантаження.

19. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за 30 с характеризується:

1. Помірною активізацією хронотропного та інотропного резерву серця.

2. Значним прискоренням пульсу і систолічного AT.

З*. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.

20. Астенічний тип реакції системи кровообігу на пробу з 20 присіданнями

за ЗО с характеризується:

1. Значним прискоренням пульсу і збільшенням AT. 2*. Значним прискоренням

пульсу і зниженням систолічного AT.

3. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного AT.

21. Якщо при ортостатичній пробі пульс змінився від 60 до 100 за 1 хв, то

таку реакцію симпатичного відділу ВНС слід вважати:

1. Нормальною. 2*. Підвищеною. 3. Зниженою.

22. Якщо при кліностатичній пробі пульс змінився від 80 до 60 за 1 хв, то

таку реакцію парасимпатичного відділу ВНС слід вважати:

1. Нормальною.

2. Зниженою, З*. Підвищеною.

23. При ступеневому типі реакції системи кровообігу на пробу з 20

присіданнями за 30 с пульс і AT змінюються:

1. Під час навантаження.

2*. На 2—3 хв після припинення навантаження.

3. Відразу після навантаження.

24. Визначити і об'єктивно оцінити функціональний стан системи

кровообігу можна:

1. Гематологічними показниками.

2*. Гемодинамічними показниками.

3. Соматометричними показниками.