Закінчити школу й університет, знайти хорошу роботу – це добре.

Здавалось б, що ще треба
успішній людині. Але справжнього успіху досягає той, хто ні на мить не зупиняється, для кого
кожний фініш стає стартом для нових звершень.

Природна обдарованість людини — це талант. Безперечним законом життя є пряма залежність

успішності від працьовитості. Працелюбність допомагає розвивати здібності. Щоб стати визначним
митцем, підкорити омріяну вершину майстерності, необхідно вдосконалюватися, докладати
великих зусиль. Я вважаю, що кожен успіх досягається важкою працею.

По-перше, усі люди від народження наділені різними здібностями, і ніхто не має права закопувати
в землю таланти — великі чи малі. Ще з дитинства ми виявляємо здібності, але кожен — різні.
Коли діти виростають, то вибирають певні професії. Іноді люди роблять неправильний вибір і
потім страждають. Хтось знаходить своє місце й досягає неймовірного успіху, стає відомим і
забезпеченим. А інший усе життя перебуває в пошуку або зневіряється.

Відомий український письменник Валер'ян Підмогильний у романі -Місто» показав, як жага до

пізнання, любов до книжок та залізна воля допомагають таланту розвинутися. Завдяки
працьовитості й наполегливості головний герой стає письменником. Прикро тільки, що він не
зважав на інших людей, використовував їх як щаблі у своєму зростанні, став черствою та
бездушною людиною. Тому не можна стверджувати, що працелюбність породила великий талант:
талант виростає насамперед з великої душі. А цього в Степана Радченка не було.

Отже, щоб талант міг розквітнути, потрібна щедра душа, велика працелюбність, аби кожного дня
розвивати свої здібності. У світі не існує людей, які, маючи лише талант, досягали б успіхів і
визнання.