Professional Documents
Culture Documents
kp BPR ОК
kp BPR ОК
КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ
2011
3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА
СПОРТУ УКРАЇНИ
Івано-Франківський національний технічний
університет нафти і газу
КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ
Івано-Франківськ
4
2011
5
МВ 02070855 – 3501 – 2011
Колісник В. І. Оринчак М. І. Бейзик О. С. Бурові
промивальні рідини: Курсове проектування. – Івано-
Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. – 44 с.
Методичні вказівки складено згідно з програмою курсу
«Бурові промивальні рідини» для студентів, що навчаються
за напрямом підготовки 6.050301 «Гірництво» (освітньо–
кваліфікаційний рівень – бакалавр). Призначений для надання
допомоги при виконанні курсової роботи з цієї дисципліни
студентами денної та заочної форм навчання і слухачами ІПО,
які здобувають другу вищу освіту за спеціальністю "Буріння
свердловин". Рекомендується студентам для підготовки до
практичних занять, самостійної роботи та виконання
дипломних проектів.
6
МВ 02070855 – 3501 – 2011
Колісник В. І. Оринчак М. І. Бейзик О. С. Бурові
промивальні рідини: Курсове проектування. – Івано-
Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. – 44 с.
7
ЗМІСТ
Вступ................................................................................. 4
1 Організація виконання курсової роботи....................... 5
2 Зміст і обсяг курсової роботи.......................................... 7
3 Вказівки до виконання курсової роботи........................ 8
3.1 Вступ............................................................................ 8
3.2 Загальні відомості про свердловину......................... 8
3.3 Короткий огляд фактичного стану промивки
свердловини......................................................................... 8
3.4 Типи та параметри проектних бурових розчинів... 10
3.5 Рецептура, хімічна обробка та обважнення
проектних розчинів............................................................. 15
3.6 Приготування, технологія обробки та контроль
параметрів розчину.............................................................. 15
3.7 Очищення розчину та поверхнева циркуляційна
система................................................................................. 22
3.8 Розрахунок необхідної кількості глини, води,
обважнювача, хімреагентів для буріння свердловини..... 23
3.9 Охорона праці та навколишнього середовища.
Утилізація бурового розчину............................................. 36
4 Вказівки з оформлення курсової роботи....................... 38
5 Захист курсової роботи та її оцінювання...................... 42
Графік виконання курсової роботи................................ 43
Перелік рекомендованих джерел................................... 44
8
ВСТУП
Методичні вказівки призначені для допомоги студентам
денної та заочної форм навчання спеціальності "Буріння" у
виконанні курсової роботи з дисципліни "Бурові промивальні
рідини", а також можуть бути рекомендовані для виконання
відповідного розділу дипломного проекту чи магістерської
роботи. У методичних вказівках наведено зміст курсової
роботи, рекомендації для її виконання та оформлення, а також
приклади основних розрахунків для приготування бурових
промивальних рідин та їх хімічної обробки, які враховують
практичний досвід технології промивання свердловин.
Наведено рекомендації з вибору типу промивальних
рідин для конкретних геологічних умов та з вибору
обладнання для приготування і очищення бурового розчину,
які входять в циркуляційну систему бурової установки.
Виконання курсової роботи має систематизувати,
закріпити і розширити теоретичні та практичні знання
студентів із дисципліни з метою практичного застосування
набутих ними знань для вирішення конкретних проектно-
технологічних задач, розвити навики самостійної творчої
роботи під час виконання розділів курсової роботи та
з'ясувати ступінь підготовленості студента до самостійного
прийняття рішень в питаннях розв’язку задач з дисципліни
"Бурові промивальні рідини".
Методичні вказівки можуть бути рекомендовані для
проведення практичних занять з дисципліни, які стосуються
курсового проектування, що дасть можливість забезпечити
єдиний методичний рівень, як при проведенні занять так і
при виконанні курсової роботи.
9
1 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
10
Для виконання розрахунків у курсовій роботі студенти
повинні використовувати комп’ютерну техніку. Вони можуть
самостійно розробити програму або скористатись
програмами, які розроблені кафедрою буріння. Виконана і
підписана студентом курсова робота повинна бути здана на
кафедру не пізніше, ніж за 10 днів до її захисту. Дату захисту
роботи вказують в календарному плані її виконання.
Тема курсової роботи: "Вибір та регулювання
параметрів бурового розчину при бурінні свердловини
глибиною……на…..площі…..УБР(НГРЕ)".
11
2 ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
12
3 ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1 Вступ
13
Таблиця 3.1 - Відомості про бурові розчини, які
застосовуються при бурінні свердловини ( вказати номер
свердловини і площу)
СНЗ,
Па
свердловини.
см3/ 30хвФільтрація,
Умовна в’язкість, с
ммТовщина кірки,
Вміст піску, ℅
Густина, кг/м3
від до
рН
10
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
14
дефіцитності хімічних реагентів роблять висновок про
ефективність застосованих розчинів і забезпечення їх
параметрів, які регламентовані геолого-технічним нарядом.
Перелічують обладнання, яке використовується для
приготування, очищення, дегазації та обважнення бурового
розчину, а також його переваги та недоліки стосовно умов
буріння. На завершення даного підрозділу студент робить
короткі висновки щодо ефективності використовуваних
бурових розчинів при бурінні даної свердловини.
15
В стійкій частині розрізу при відсутності водонапірних
горизонтів або продуктивних пластів слід віддати перевагу
для промивання свердловини технічній воді, розчинам, які
отримані за рахунок "самозамісу" (суспензії із вибурених
порід, природні розчини) та полімерним розчинам. При
наявності в розрізі свердловини потужних товщ глинистих
порід схильних до обвалювань та осипань, слід використо-
вувати інгібуючі бурові розчини: хлоркальцієві, калієві,
алюмінатні та інші. Слід також розглянути можливість ви-
користання інвертних емульсій.
В хемогенних відкладах, а також в надсолевих та
підсолевих відкладах рекомендовано застосовувати високо
мінералізовані розчини, насичені тією сіллю, яка
розбурюється за розрізом свердловини, а також в окремих
випадках розчинів на нафтовій основі та інвертних
емульсійних розчинів з мінералізованою водною дисперсною
фазою.
Для розкриття високопродуктивних пластів можливе
використання інгібуючих та мінералізованих розчинів в
мінімальною фільтрацією, а для низькопродуктивних -
доцільніше використовувати розчини на нафтовій основі.
Далі для інтервалу буріння у якому пропонується новий
тип розчину чи додаткові хімічні реагенти вибирають
декілька типів бурових розчинів та , розраховують вартість
одного куб. метра кожного з них, а потім вибирають
найбільш ефективний, як за вартістю так і за технологічними
особливостями застосування. Основна ж умова вибору є
виконання своїх функцій розчином при проводці
свердловини.
В курсовій роботі обов’язково слід передбачити
застосування у розчині мастильних домішок: нафти, СМАД-
1, графіту, кофосу та ін., котрі зменшують тертя колон із
стінкою свердловини, покращують відробку доліт, знижують
спрацювання бурильного інструменту і бурового обладнання,
а також позитивно впливають на основні параметри бурового
розчину.
Після цього необхідно визначити основні параметри
бурових розчинів[2, 8, 10], що використовуються для буріння
під направлення, кондуктор, проміжну та експлуатаційну
колону.
16
Виходячи в допустимої репресії на пласт, яка залежить
від глибини буріння, густину визначатимемо за формулою:
б . р
Pпл P 106
gH , (3.1)
де Pпл gradPпл H - пластовий тиск, якщо наведено градієнт
пластового тиску, то визначається його добутком на глибину
свердловини, МПа;
Н – глибина інтервалу, м;
g – прискорення вільного падіння, м/с2;
∆P − різниця між гідростатичним та пластовим
тиском(репресія на пласт), МПа:
– якщо H<1200 м, то ∆P=(0,1÷0,15)·Рпл, але ∆P≤1,5 МПа;
– коли 1200<H<2500 м, то ∆P=(0,05÷0,1)·Рпл,
але ∆P≤2,5 МПа;
– у випадку H>2500 м, то ∆P=(0,04÷0,07)·Рпл,
але ∆P≤3,5 МПа.
Виконавши розрахунок густини бурового розчину,
отримані її значення порівнюють із промисловими, за
відомостями із геолого-технічного наряду чи робочого
проекту на будівництво свердловини. На підставі цього
порівняння студент самостійно приймає рішення, яку густину
використовувати надалі в курсовій роботі. Як правило,
перевага віддається більшому значенню.
Статичне напруження зсуву θ (Па), визначається за такою
формулою:
dч ( п б . р ) g
, (3.2)
6m
де dч − діаметр шламу, м;
п − густина гірської породи, кг/м3;
б . р − густина бурового розчину, кг/м3;
m − дослідний коефіцієнт, який залежить від діаметру
частинки.
Решта параметрів тісно пов’язані з густиною бурового
розчину та вмістом колоїдної фази. Тому їх доцільно
обчислювати за такими емпіричними залежностями [2]:
Умовна в’язкість, с:
17
нормальні умови: T 24 10 3 ; (3.3)
ускладнені умови: T 25 10 3 ,. (3.4)
Пластична в’язкість, мПа.с:
нормальні умови: пл 12 10 ,
3
(3.5)
ускладнені умови: пл 19 10 .
3
(3.6)
Динамічне напруження зсуву, дПа,
для нормальних і ускладнених умов:
o 2 пл . (3.7)
Статичне напруження зсуву, дПа:
нормальні умови: θ1=10ρ.10-3, (3.8)
ускладнені умови: θ1=15ρ.10-3, (3.9)
θ10=(1,05-1,5).θ1. (3.10)
Показник фільтрації, см3/30 хв:
нормальні умови: Ф=20/Вкф; (3.11)
ускладнені умови: Ф=10/Вкф, (3.12)
де Вкф – вміст колоїдної фази, %.
Вміст колоїдної фази, %, обчислюємо в залежності від
густини промивальної рідини:
для ρ≤1200 кг/м3 Вкф=2,38-1,53(ρ-1050)10-3; (3.13)
для ρ>1200 кг/м3 Вкф=2,15-0,68(ρ-1200)10-3. (3.14)
Ускладненими умови буріння вважаються при густинах
бурового розчину більше 1300 кг/м 3. Для розрахунку
параметрів розчину можна самостійно розробити програму,
або скористатись програмами, розробленими кафедрою
буріння. Блок-схема, текст програми і результати розрахунків
приводять в пояснювальній записці. Решту параметрів
промивальних рідин (товщина фільтраційної кірки К,
концентрація іонів водню рН та процентний вміст піску П)
обґрунтовують, виходячи із конкретних умов буріння,
використовуючи промисловий матеріал, зібраний на першій
виробничій практиці. Їх орієнтовні значення такі: рН=8-10,
К=1-3 мм, П≤ 2% для турбінного буріння, П≤ 4% для
роторного способу буріння.
Слід пам’ятати, що густина і всі інші показники
записують не одним числовим значенням, а у діапазоні двох
чисел. Результати розрахунку параметрів розчину та
18
обґрунтовані їх числові значення, а також склад проектних
розчинів заносять у таблицю, яка повинна бути наведена
після розділу 3.5
Приклад
Визначте та обґрунтуйте параметри промивальної рідини
при бурінні у стійких породах на глибині Н=3000 м при
пластовому тиску Рпл=35,0 МПа. Густина гірської породи з
врахуванням пор та пустот (1800 2200) кг/м3; діаметр шламу
– (0,002 0,04) м; дослідний коефіцієнт, що залежить від
діаметру частинки m=(1,6 2).
Розв'язок
Обчислимо за формулами (3.1-3.14) параметри проми-
вальної рідини:
Густина:
( 35 ( 0,04 0,07 ) 35 ) 106
б . р 1236 1272 кг/м3.
9,81 3000
Таким чином, в кінцевому варіанті приймаємо густину
бурового розчину в межах (12361272)/2=12401260 кг/м3.
Умовна в’язкість:
Т=24.(1240-1260).10-3=(29-31) с.
Статичне напруження зсуву:
0,015 ( 1900 1250 ) 9 ,81
7 ,4 Па.
6 2 ,15
Приймаємо СНЗ за 1 хв. в межах 7 8 Па, а за θ10=8 12 Па.
Фільтрація:
Вкф=2,15-0,68(1250-1200)10-3=2,1 %;
Ф=20/2,1=9,5 см3/30 хв.
Приймаємо фільтрацію Ф=9 10 см3/30 хв.
Також фільтрацію можна визначити за емпіричною
залежністю з метою отримання менших її значень.
8 8
Ф 4 ,1 см 3 /30
Р 1,93
В цьому випадку фільтрація може бути (45) см3/30 хв.
19
Для наведеного прикладу більш прийнятним буде
значення Ф=(910) см3/30 хв, оскільки буріння відбувається у
стійких гірських породах.
Пластична в’язкість:
η=12 (1240-1260)10-3=(14,5-15,2) мПас.
Динамічне напруження зсуву:
τо=2(14,5-15,2)=(29,0-30,4) дПа.
Товщину фільтраційної кірки приймаємо К=1,52 мм,
концентрація іонів водню рН=(8,09,0); вміст побічних
твердих домішок П≤ 2 %.
20
3.6 Приготування, технологія оброблювання та
контроль параметрів бурового розчину
21
Vж.с.− об′єм жолобної системи, залежно від бурової
установки та схеми циркуляційної системи приймається від 3
до 15 м3. Приймемо VЖ.С=10 м3.
n1 − норми витрат бурового розчину на один метр
проходки згідно з районними нормативами, n1=0,45 м3/м.
11− інтервал буріння, 11=500 м.
Vб.р. 40 10 0 ,44 500 370 м3.
2 Інтервал (500−1500) м
Спочатку визначаємо об′єм розчину на кінець буріння під
кондуктор Vкн.к
Vкн .к 0 ,785 Dд2.кн l1 k1 (3.16)
2 3
Vкн .к 0 ,785 0 ,3932 500 1,3 79 ,08 м .
22
Vб . р . 0 ,45 1000 450
м3.
Із врахуванням розчину, який є в наявності після
цементування кондуктора, приймаємо
Vб . р .пр 450 40 410 м3.
3 Інтервал (1500−3500) м.
Визначаємо об′єм розчину на кінець буріння під
проміжну колону
Vб . р .пр .к Vк Vв .с . , (3.19)
де Vв.с − об′єм відкритого ствола свердловини
Vк − об’єм кондуктора, Vк=35,3 м3.
Vв .с . 0,785 Dд2 l2 K 2 (3.20)
Vб . р .пр .к 35,3 0,785 0,29532 1000 1,2 117 ,44 м3.
23
Vсв 0 ,785 Dпр.к 2 2 lпр .к 0 ,785 d д2 lе.к lпр.к k . (3.24)
Vб . р 0 ,15 2000 1,5 44 ,77 0 ,785 0 ,19052 2000 1,1
300 161,2 461,2 м3 .
2- й спосіб
Визначаємо кількість матеріалів за загальнопринятою
методикою виходячи з загальної кількості бурового розчину.
Vб . р . Vп.є Vж .с n1 l1 n2 l2 n3 l3 a Vпр .к Vо.с .
Vб . р . 40 10 0 ,64 500 0 ,45 1000 0,15 2000
1,5 44 ,77 0,785 0 ,19052 2000 1,1
50 320 450 300 161,2 1281,2 м3 .
Приклад
Визначити швидкість подачі крохмального реагенту
(вміст у буровому розчині 2,5 %), який вводять в буровий
24
розчин у вигляді 15-процентного водного розчину. Задачу
розв′язати для таких вихідних даних:
– об′єм розчину, який циркулює на поверхні
у прийомних ємностях та жолобах − 35 м3;
– витрата бурових насосів − 23,4 л/с;
– глибина свердловини - 4400 м;
– глибина спуску проміжної колони − 3100 м;
– діаметр проміжної колони − 245 мм;
– діаметр долота − 215,9 мм;
– діаметр ОБТ − 178 мм;
– внутрішній діаметр ОБТ − 90 мм;
– довжина ОБТ − 286 м;
– довжина бурильних труб діаметром 140 мм, l1=820 м;
– довжина бурильних труб діаметром 127 мм, l2, − решта;
– товщини стінок для всіх колон прийнято − 10 мм;
– кількість циклів для введення реагенту − 3;
– коефіцієнт кавернометрії − 1,1.
Розв′язок
1 Швидкість введення хімічних реагентів у буровий
розчин визначається за формулою:
10 Vб . р n
W ,
m T
де Vб . р − об′єм бурового розчину, що циркулює, м3;
n − вміст хімічного реагенту, %;
Т − час циклу циркуляції, год;
m − кількість циклів, протягом яких вводиться хімічний
реагент в рідкому стані;
10 − числовий коефіцієнт, щоб отримати W в л/год,
підставляючи Vб.р в м3, а n в %.
2 Знаходимо об′єм бурового розчину, що циркулює:
Vпов=35 м3 − розчин, який циркулює на поверхні у
прийомних ємностях та жолобах;
Vц.св− об′єм розчину, який є у свердловині під час
циркуляції;
Vц.св=Vпов+Vпс -Vм (3.25)
де Vпсв − об′єм розчину у свердловині, у якій відсутній
інструмент;
Vм − об′єм бурильного інструменту (об′єм металу)
25
Vпсв
4
Dпр.к 2 2 l пр.к d д 2 hвс K 3 ,
4 (3.26)
де hвс − довжина відкритого ствола свердловини;
Vпсв 0,785 0,2252 3100 0 ,785 0 ,21592 1300 1,1 175,5 м3.
Vм
2
4
2
d обт d вн
.обт l обт
d12бт d вн
4
2
.1бт l1 2
4
2
d 2бт d вн
.2бт l 2
(3.27)
V м 0 ,785 0 ,178 2 2
0 ,09 286 0,7850,14
2 2
0 ,12 820
0 ,785 0 ,127 2 0 ,107 2 3294 20,74 м 3 .
Отже у підсумку маємо об′єм розчину, який під час
циркуляції циркулює в поверхневій циркуляційній системі та
свердловині
Vц.св=35+175,5-24,74=189,76 м3.
Приймаємо Vц.св=190 м3.
3. Визначимо час циклу циркуляції
Vб . р
T
Qн , (3.28)
3
де Qн − витрати насосів м /с;
190
T 8119 ,6 c 2 ,26 год.
0 ,0234
4 Визначимо швидкість введення хімічних реагентів.
Оскільки оброблення ведеться 15-процентним водним
розчином крохмального реагенту, то спочатку визначимо
процентний вміст водного розчину КР в 1 м3 бурового
розчину.
Складаємо пропорцію, виходячи із того, що на 1 м 3
необхідно 25 кг сухого КР
25 кг − Vв.р (15-процентний водний розчин
крохмального реагенту)
150 кг − 1000 л (15-процентний водний розчин
крохмального реагенту)
25 1000
Vб . р . 166 ,6 л.
150
(Приймаємо 167 л).
26
167 л становить 16,7 % 15-процентного розчину крохмального
реагенту.
10 190 16,7
Отже W15% КР 4680 л/год.
3 2,26
Слід пам’ятати, що подані розрахунки з визначення
швидкості введення хімічних реагентів застосовують тільки
для рідких реагентів або їх водних розчинів.
Після виконаних розрахунків описують порядок
приготування, технологія хімічного оброблення, обважнення
бурового розчину, а також періодичність контролю його
параметрів при бурінні свердловини [1, 3]. Вибирається
необхідне обладнання для приготування розчину [4, 5, 7],
приводяться його технічні характеристики, принципові схеми
та в лаконічній формі описують принцип роботи.
27
довжина ОБТ − 286 м;
довжина бурильних труб діаметром 140 мм − 820 м;
довжина бурильних труб діаметром 127 мм − решта;
товщини стінок для всіх бурильних труб − 10 мм.
Розв’язок
Об′єм бурильного інструменту (об′єм металу) Vм
знаходимо за виразом 3.26:
V м 0 ,785 0 ,178 2 0 ,09 2 286 0 ,785 0 ,14 2 0 ,12 2 820
2
0 ,785 0 ,127 0 ,107 2
3294 5,3 3,34 12,1 20,74 м 3 .
Таким чином об’єм доливної ємності приймаємо 25 м3.
На завершення цього розділу курсової роботи складається
загальний перелік обладнання поверхневої циркуляційної
системи та приводиться її спрощена схема на форматі А4.
Вибираються необхідні параметри обладнання (номер
сітки вібросита, розмір насадки гідроциклона та інш.).
28
ρв – густина води на якій готується буровий розчин, кг/м3.
Кількість глинопорошку для приготування промивальної
рідини з врахуванням вологості обчислюємо за формулою:
гл бр в
m гл Vб . р , (3.30)
( ) (1 n )
гл в в
де nв – вологість глинопорошку в долях одиниці.
Згідно з технічними умовами виробництва для бенто-
нітових глинопорошків допускається вологість (6-10) %, для
палигорскітових – до 25 %.
Об’єм води для приготування бурової промивальної
рідини визначають за формулою:
гл бр
Vв Vб . р
гл в . (3.31)
Для перевірки проведених розрахунків можна
використати рівняння
Vб . р Vв Vгл , (3.32)
3
де Vгл - об’єм глини, м :
mгл
Vгл , 3
гл м . (3.33)
Кількість обважнювача, необхідного для обважнення
промивальної рідини, визначають за формулою:
mобв Vб . р
обв об . р бр
обв об . р , (3.34)
3
де ρобв – густина обважнювача, кг/м ;
ρоб.р – густина обважненого бурового розчину, кг/м3.
ρбр – густина розчину, який необхідно обважнити, кг/м3.
Кількість обважнювача, необхідного для обважнення
промивальної рідини з урахуванням вологості, визначають за
формулою:
mобв Vб . р
обв об . р бр
,
( обв об . р ) ( 1 nв ) (3.35)
де nв – вологість обважнювача в долях одиниці.
29
Вологість обважнювача коливається в межах (0,05-0,12).
Коефіцієнт збільшення об’єму бурової промивальної
рідини після обважнення визначають після визначення V
об’єму обважнювачаа формулою:
m
V обв
обв , (3.36)
Vб . р V
K зб
Vб . р . (3.37)
Далі визначаються уточнені кількості глини, води та
обважнювача з врахуванням коефіцієнту збільшення.
ут m гл
mгл
K зб , (3.38)
Vв
V вут
K зб , (3.39)
ут m обв
mобв
K зб . (3.40)
На підставі об’ємів бурового розчину, визначених у
розділі 3.6, спочатку розраховують необхідну кількість глини
води та обважнювача поінтервально та з умови визначення
загальної кількості бурового розчину на всю глибину
свердловини.
Приклад
Враховуючи вихідні дані з конструкції свердловині (стор.
16) та результати розрахунків у розділі 3.6, визначити
необхідну кількість глини води та обважнювача.
Перший спосіб
1 Інтервал 0 − 500 м:
Vб . р 40 10 0 ,44 500 370 м3.
Визначаємо кількість матеріалів за наведеними вище
формулами
2600 1100 1000
m гл 370 162,5 370 60125 кг.
2600 1000
2600 1100
Vв 370 0 ,9375 370 346,875 м3.
2600 1000
30
4000 1300 1100
mобв 370 296,29 370 109629,6 кг.
4000 1300
Визначаємо коефіцієнт збільшення об′єму бурового
розчину за рахунок обважнення
109629,6
370
K зб 4000 1,074 .
370
В кінцевому варіанті з врахуванням Кзб
60125
m гл 55978,5 кг. Приймаємо m =56 т.
1,074 гл
346,875
Vв 322,95 м3. Приймаємо V =323 м3.
1,074 в
109629,6
mобв 102068,9 кг. Приймаємо m =102,1 т.
1,074 обв
31
121478,9
410
K зб 4000 1,074 .
410
Уточнені значення кількості матеріалів з врахуванням
коефіцієнта збільшення:
66625
m гл 62030,26 кг. Приймаємо m =62,03 т.
1,074 гл
384,375
Vв 357 ,87 м3. Приймаємо V =358 м3.
1,074 в
121478,9
mобв 113101,9 кг. Приймаємо m =113,1 т.
1,074 обв
368,44
Vв 343,05 м3. Приймаємо V =343,1 м3.
1,074 в
32
116441,97
mобв 108418 ,96 кг. Приймаємо m =108,5
1,074 обв
т.
Виконаємо перевірку розрахунків на підставі
матеріального балансу
59500 343100 108500
б.р 1300 кг/м3.
393
2- й спосіб
Визначаємо кількість матеріалів за загальноприйнятою
методикою виходячи з загальної кількості бурового розчину.
Vб . р Vп.є Vж .с n1 l1 n2 l 2 n3 l3 a Vпр.к Vо.с ;
Vб . р 40 10 0 ,64 500 0,45 1000 0 ,15 2000
1,5 44 ,77 0 ,785 0 ,1905 2 2000 1,1 50 320 450
3
300 161,2 1281,1 м .
33
1200,93
Vв 1118 ,1 м3. Приймаємо V =1118 м3.
1,074 в
379547 ,5
mобв 353372 кг. Приймаємо m =353,4 т.
1,074 обв
421,875
Vв 392 ,78 м3. Приймаємо V =393 м3.
1,074 в
133330,5
mобв 124135,5 кг. Приймаємо m =124,1 т.
1,074 обв
34
432 ,375
Vв 402,6 м3. Приймаємо V =403 м3.
1,074 в
136589,7
mобв 127165 кг. Приймаємо m =127,2 т.
1,074 обв
35
бурінні під проміжну колону 2 1250 кг м 3 , при бурінні під
експлуатаційну колону 3 1130 кг м .
3
Розв′язок
1 Інтервал 5 − 500 м:
Vб.р=370 м3 − із попередньої задачі.
2600 1080 1000
mгл 370 48100 кг.
2600 1000
2600 1080
Vв 370 351,5 м3.
2600 1000
2 Інтервал 500 − 1500:
На підставі розрахунків із попередньої задачі після це-
ментування кондуктора маємо 40 м3 розчину густиною 1160 кг/м3
(згідно з умовою задачі).
Визначаємо кількість обважнювача для обважнення
бурового розчину в елементах циркуляційної системи у
свердловині і який витіснявся після цементування.
Vб.р=40+10+35,3+40=125,3 м3.
4000 1250 1160
mобв 125,3 16402,9 кг.
4000 1250
16402,9
Vобв 4 ,1 м3.
4000
Таким чином, додатково ще маємо 4 м 3 бурового розчину,
а це значить, що для буріння в цьому інтервалі необхідно
Vб.р=450-40-4=406 м3.
Визначаємо кількість матеріалів:
2600 1100 1000
mгл 406 162,5 406 65975 кг.
2600 1000
36
2600 1100
Vв 406 0 ,9375 406 380 ,6 м3.
2600 1000
4000 1250 1100
mобв 406 218,18 406 88581,8 кг.
4000 1250
88581,8
406
K зб 4000 1,055 .
406
В кінцевому варіанті приймаємо:
65975
m гл 62562 ,5 кг. Приймаємо m =62,6 т.
1,055 гл
380 ,6
Vв 360 ,75 м3. Приймаємо V =361 м3.
1,055 в
88581,8
mобв 83999 ,98 кг. Приймаємо m =84 т.
1,055 обв
37
68 м3 − об′єм розчину, що витіснився після цементування
проміжної колони.
2600 1100 1000
m гл 301 162 ,5 301 48912 ,5 кг.
2600 1000
2600 1100
Vв 301 0 ,9375 301 282 ,2 м3.
2600 1000
4000 1160 1100
mобв 301 84 ,5 301 25434 ,5 кг.
4000 1160
24434,5
301
K зб 4000 1,021 .
301
В кінцевому варіанті отримаємо:
48912 ,5
m гл 47900,5 кг. Приймаємо m =48 т.
1,021 гл
282,2
Vв 276 ,34 м3. Приймаємо V =276,4 м3.
1,021 в
25434,5
mобв 24908,26 кг. Приймаємо m =24,91 т.
1,021 обв
Приклад
Необхідну кількість хімічних реагентів для буріння
свердловини визначають за формулою:
Q хімреаг k Vвих n1l1 n2 l 2 nn l n , (3.41)
де Vвих – вихідний об’єм бурового розчину що підлягає
первинній обробці, м3;
38
k – кількість хім. реагенту в кг/м 3 (берутья за оптимальним
вмістом);
n – норма витрати хім. реагенту в кг/м проходки;
l – інтервал буріння в м.
Vвих1 Vп.є Vж .с - (для буріння під кондуктор);
39
Q Na 2 SO4 k Vвих1 n1 l1 n2 l 2 n3 l3
Q Na 2 SO4 6 40 10 5,3 500 4,6 1000 . 4 2000
300 2650 4600 8000 15550 кг.
Q ВЛР k Vвих 2 n2 l 2 n3 l3
QВЛР =40(40+10+35,3)+111000+102000= .
=3412+11000+20000=34412 кг.
Q КССБ k Vвих3 n3 l3
Q КССБ 50 40 10 44,77 12 2000
4738,5 24000 28738,5 кг.
40
бурового розчину, а також проведення рекультивації
земельної ділянки. У випадку неможливості утилізації
бурового розчину наводять розрахунки об'ємів бурового
розчину та шламу, що підлягають захороненню.
41
4 ВКАЗІВКИ З ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Пояснювальна записка (ПЗ) курсової роботи має
включати в себе:
- титульний аркуш;
- завдання на курсову роботу;
- зміст;
- основну частину;
- висновки;
- перелік посилань на літературні джерела.
42
4.6 Перелік посилань на джерела
Список повинен містити перелік джерел, використаних
при виконанні курсової роботи, на які є посилання в ПЗ.
Список використаних джерел розпочинають з нового
аркуша з зазначенням зверху посередині слів "Перелік
літературних джерел".
Відомості про джерело потрібно подавати відповідно до
вимог стандарту "СТП 02070855-03-99. Стандарт
підприємства. Курсовий і дипломний проекти".
4.7 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
4.7.1 ПЗ повинна бути написана на білому папері
формату А4 (210297 мм) з рамкою, чітким розбірливим
почерком, чорнилом одного кольору (чорним, фіолетовим або
синім) або надрукована на принтері ПК чорним кольором.
Рядки тексту не повинні виходити за рамки. Неохайно
оформлений текст повертається автору без перевірки.
4.7.2 Пояснювальна записка до курсової роботи повинна
мати м’яку палітурку (з паперу більш щільнішого, ніж аркуші
ПЗ).
На палітурці креслярським шрифтом вказують скорочену
назву спеціальності, дві останні цифри залікової книжки,
групу, ім’я та прізвище студента, рік виконання проекту.
Не допускається скріплення листків ПЗ за допомогою
швидкозшивачів, тасьмою тощо. Частини скріплювальних
елементів (скоби, нитки), які виступають на зовнішню
поверхню обкладинки, повинні бути акуратно заклеєні
смужкою паперу кольору обкладинки.
4.8 Вимоги до викладу тексту
Текст записки повинен бути стислим, точним, не
допускати різних тлумачень, логічно послідовним,
необхідним і достатнім для повноти викладу змісту. У тексті
не допускається:
- вживати звороти розмовної мови, техніцизми та
практицизми;
- вживати для того ж самого поняття різні науково-
технічні терміни;
- вживати скорочення слів, окрім встановлених
правилами української орфографії та чинними стандартами (с.
43
- сторінка; р. - рік; рр. - роки; мін. - мінімальний; макс. -
максимальний; абс. - абсолютний; відн. - відносний та ін.).
Текст поділяється на розділи і підрозділи згідно зі
змістом курсової роботи, і повинен мати заголовки. Переноси
слів у заголовках недопустимі, а крапку в кінці не ставлять.
Нумерація аркушів - наскрізна. Першим аркушем є
титульний аркуш, другим - завдання. Їх не нумерують.
4.9 Оформлення таблиць
Кожна таблиця повинна мати назву та номер. Слово
"Таблиця" та її номер пишуться зліва над таблицею, у цьому
ж рядку - її назву через дефіс. Назва таблиці повинна
відображати її зміст. У разі перенесення частини таблиці на
іншу сторінку, її назву розміщують лише над першою
частиною, а над іншими пишуть слова "Продовження таблиці"
або "Закінчення таблиці" з зазначенням її номера. Нумерують
таблиці робиться арабськими цифрами за розділами. На всі
таблиці ПЗ повинні бути посилання в тексті. При посиланні
пишуть: "Таблиця" із зазначенням номера.
4.10 Оформлення рисунків в ПЗ
Рисунки (графіки, розрахункові та технологічні схеми)
розміщують в тексті ПЗ безпосередньо після тексту, в якому
про нього згадується вперше або на наступному аркуші.
Рисунки виконують простим олівцем на аркушах ПЗ, крім
тих, виконання яких є обов’язковим на міліметровому папері.
Рисунки нумерують арабськими цифрами за розділами.
Внизу під рисунком пишеться слово «Рисунок», ставиться
його номер та назву. Наприклад, «Рисунок 1.1 – Конструкція
свердловини».
4.11 Формули та рівняння
Для написання розрахункових формул потрібно
використовувати символи, які прийняті в курсі «Бурові
промивальні рідини». Пояснення символів і числових
коефіцієнтів, що входять в формулу, повинні бути наведені
безпосередньо під нею. Пояснення дають у тій же
послідовності, в якій символи подані в формулі. У формулу
значення величин потрібно підставляти без одиниць
вимірювання і в такій послідовності, в якій подані відповідні
символи.
44
Нумерують формули проводиться арабськими цифрами за
розділами. Номер формули записують в круглих дужках
праворуч, на її рівні.
4.12 Посилання
У тексті ПЗ дають посилання на текст ПЗ і використані
джерела. При посиланні на текст ПЗ зазначають номер
розділу, підрозділу, пункту, формули, рисунки, таблиці. При
посиланні потрібно писати: «.... відповідно до розділу 2.1»
або «... згідно з 2.1» тощо.
При посиланні на джерело в тексті ПЗ потрібно вказати
його порядковий номер за списком джерел і виділити двома
квадратними дужками, наприклад, «... відповідно до [2]».
4.13 Одиниці фізичних величин
У тексті ПЗ потрібно використовувати тільки
стандартизовані одиниці фізичних величин, їх назви і
позначення відповідно до стандарту ГОСТ 8.417.
45
5 ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ
Захист курсової роботи відбувається при безпосередній
участі керівника проекту і в присутності студентів групи.
Під час захисту проекту студент робить коротку доповідь
про виконану ним роботу (5-10 хв.) і дає відповіді на
запитання членів комісії.
Курсову роботу оцінюють в балах рейтингової системи за
нижче поданою схемою:
1 Виконання курсової роботи у повному обсязі без
помилок, яка допущена до захисту........................50 балів;
2 Акуратність оформлення курсової роботи ........10 балів;
3 Захист курсової роботи та відповіді на
запитання..................................................................40 балів;
Максимально можлива кількість балів за виконання
та захист курсової роботи......................................100 балів.
Оцінка курсового проекту за чотирибальною системою:
90-100 балів –"відмінно"
75-89 балів – "добре"
60-74 бали –"задовільно"
менше 60 балів – "незадовільно".
46
ГРАФІК
виконання курсової роботи
№ % від Вико-
загаль- нання, Номер
п/ Зміст розділу проекту ного тижня
п обсягу %
1. Видача завдання.
Вступ і загальні
відомості про 5 5 1-2
свердловину.
2. Короткий огляд
фактичного стану
промивки 10 15 2-3
свердловини.
3. Типи і параметри,
хімобробка і
обважнення бурового 20 35 3-5
розчину.
4. Приготування,
технологія обробки і
контроль параметрів 15 50 5-8
бурового розчину.
5. Очищення бурового
розчину. Поверхнева 10 60 8-9
циркуляційна система.
6. Розрахунок необхідної
кількості глини, води,
обважнювача, 25 85 9-11
хімічних реагентів для
буріння свердловини.
7. Охорона
навколишнього 5 90 11-12
середовища.
8. Оформлення курсової
роботи і здача на 10 100 12-14
перевірку.
9. Захист курсової з 15
роботи. тижня
47
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Коцкулич Я. С., Оринчак М.І., Оринчак М.М. Бурові
розчини: Підручник. – Київ. – 2007. – 497 с.
2 Оринчак М.І., Колісник В.І., Бейзик О.С., І.І.Чудик
Методичні вказівки для практичних занять. –Івано-
Франківськ: Факел, 2006. – 54с.
3 Булатов А.И., Аветисов А.Г. Справочник инженера по
бурению. Т. 2. – М.: Недра, 1985. - 187 с.
4 Мислюк М.А., Рибчич І.Й., Яремійчук Р.С.
Промивання свердловин, відробка доліт – Київ “Інтерпрес
ЛТД”; 2002р.– 300 с.
5 Рязанов Я.А. Энцеклопедия по буровым растворам.-
Оренбург: Издательство «Летопись», 2005. – 664 с.
6 Булатов А.И., Пеньков А.И., Проселков Ю.М.
Справочник по промывке скважин. – М.: Недра, 1985. - 187 с.
7 Булатов А.И., Макаренко П.П., Проселков Ю.М.
Буровые промывочные и тампонажные растворы. Учеб.
Пособие для вузов. – М.: ОАО «Издательсьво Недра» – 2000.
– 424 с.
8 Будников В.Ф., Булатов А.И., Петерсон А.Я., Шаманов
С.А. Контроль и пути улучшения состояния скважин. – М.:
ООО «Недра-Бизнесцентр». – 2001. – 305 с.
9 Временные сметные нормы расхода химреагентов и
утяжелителей при обработке промывочных жидкостей для
буровых предприятий производственного объединения
"Укрнефть". – К.:-1990. – 21 с.
10 Единые технические правила ведения работ при
строительстве скважин на нефтяных, газовых и
газоконденсатных месторождениях. Третье издание. – М.:
МНП, МГП, МГ, 1983. – 65 с.
11 Збірник елементарних та укрупнених кошторисних
норм і розцінок на спорудження глибоких розвідувальних
свердловин на нафту і газ. – Полтава, УкрДГРІ. – 2001. – 20 с.
12 Инструкция по технологии регулирования содержания
твердой фазы в буровом растворе в ПО "Укрнефть" – К.:
УкргипроНИИнефть, 1987.-39 с.
48