Урок №1

Т е м а . Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка

(особові)
М е т а: поглибити знання учнів про види речень за будовою, ознайомити їх з
видами односкладних речень; формувати в них уміння правильно
визначати ці речення, відрізняти їх від двоскладних; сприяти розвиткові
пам’яті, логічного мислення, навичок самостійної праці; виховувати
інтерес до досконалого володіння мовою.
Х і д ур о к у
Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань учнів.
Метод «Мікрофон».
 Якою одиницею мовлення ви користуєтеся під час спілкування?
 Із чого складається граматична основа речення?
 Як називаються речення, що складаються із підмета та присудка?
 Які речення називаються односкладними?

Мотивація навчальної діяльності.

Прочитайте діалог. Усно продовжте його.
 Доброго ранку, синку!
 Доброго ранку, мамо!
 Що тобі приготувати на сніданок?
 Яєчню з беконом і склянку молока.
 Молоко вже закінчилося, є апельсиновий сік.
 Добре, а де тато?
 Він уже поснідав і пішов на роботу. Тобі з собою зробити бутербродів?
 Так.

Проблемне питання.
Як називаються речення, використані в діалозі?

Повідомлення теми, мети уроку. Сприйняття і усвідомлення навчального

матеріалу. Освоєння теми уроку. Виконання системи завдань.
Колективне опрацювання таблиці «Види односкладних речень».
Види
Види односкладних
односкладних речень
речень

Дієслівні
Дієслівні Називні
Називні
(з
(з головним
головним членом
членом уу формі
формі присудка)
присудка) (з
(з головним
головним членом
членом уу формі
формі підмета)
підмета)

Безособові
Особові

Неозначено- Узагальнено-
Означено-особові
особові особові
Самостійне опрацювання навчального матеріалу. Робота в групах.
Складіть узагальнювальну схему,
Учні об’єднуються в 5 груп, кожна з яких має скласти таблицю з певним видом
односкладних речень.
Вид односкладних речень

Визначення

Спосіб вираження головного члена

Стилі використання

Приклад

Мовне спостереження.
Прочитайте односкладні речення. Визначте спосіб вираження головних членів
(частину мови, особу, спосіб). З’ясуйте, у реченнях якої групи дію виконує
конкретна особа, а якої — неозначена. Установіть закономірність між
значенням і способом вираження головних членів кожної групи речень.
1. Земля Вітчизни, квітни і живи. (Л. Костенко.) 2. Напишуть у книгах великих
про наші звичайні дні. (О. Квітневий.) 3. Прокидаюсь на березі Десни під
дубом. (О. Довженко.) 4. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер.
(О. Довженко.)

Запам’ятай!
В означено-особових реченнях часто виражаються різні накази, побажання, заклики.
Якщо в односкладному реченні є звертання, то речення завжди означено-особове.
Основне призначення узагальнено-особових речень – образне вираження загальних
суджень, узагальнень, тому вони найбільше поширені в прислів’ях, приказках,
загадках.КАРТКА № 2**
Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки,

Розподільний диктант.
Визначте, які з поданих речень є двоскладними, а які — односкладними
(означено-особовими чи неозначено-особовими), і запишіть їх у дві колонки.
1. Краю рідний, цвіти, як Манишковий гай, і шуми яворинням розлогим. (О.
Довгоп’ят.) 2. Посадили над козаком явір та калину. (Т. Шевченко.) 3. Не дай
мені напитися журби й душі замерзнуть від морозу. (О. Довгоп’ят.) 4. І
спішимо. І не встигаєм світ вихопити з-під меча. (М. Боровко.) 5. Стояв би тут і
слухав дотемна невгавний вітру спів... (В. Мисик.) 6. А вві сні бачив сонце, і
поле безмежне, і стежки без краю в достиглих хлібах. (Ю. Збанацький.)

Вибірковий диктант.
З-поміж поданих односкладних речень випишіть лише ті, у яких головний член
виражений особовим дієсловом. Визначте спосіб, час, особу й число головного
члена у виписаних реченнях.
1. За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в міжряддя (Ю.
Сталинцев). 2. Тихо на баштані вночі (І. Цюпа). 3. Вечоріло (М. Черничук).
4. Звідси ніби бачиш увесь світ (В. Гаман). 5. Пахтіло грибами й перегноєм
(3. Тулуб). 6. Передостанній календарний місяць називають сутінком року (В.
Гей). 7. Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні! (В. Ющенко). 8. Під
човном клекотіло, кипіло, шумувало (М.Коцюбинський)
Дослідження-моделювання.
Замініть, де можливо, подані двоскладні речення односкладними означено -
особовими. Простежте, як заміна вплинула на характер розповіді. Які два
речення не підлягають заміні? Чому?
1. Завтра я буду далі і далі від цих полів. (А. Малишко.) 2. Я люблю Дніпро —
велику ріку мого народу. (О. Довженко.) 3. А вітер грає, мов орган. (Д.
Павличко.) 4. Тихі води Дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі
ранки та грози. (А. Малишко.) 5. Тому ми захоплюємося, як піснею і музикою,
словом майстра. (І. Вихованець.)
Робота біля дошки. Творче спостереження з елементами аналізу.
Запишіть речення, розкривши дужки. Поясніть орфограми. Доведіть, що це
речення є складним і утворене двома односкладними. Укажіть вид ви-
користаних односкладних речень.
(Не)хвали коня, поки з дороги (не)верн(е, и)шся.
Конкурс «Хто більше».
(Клас ділиться на дві команди. Яка з них придумає й запише за 2 хв більше
узагальнено-особових речень, та й перемагає.)

Підсумок уроку.
Лінгвістична гра «Третє зайве». У кожній групі речень визначте «зайву»
синтаксичну конструкцію. Свій вибір обґрунтуйте.
I 1. Люби свій край. Всю душу солов’їну і серця жар віддай йому в піснях
(В. Сосюра).
2. Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було (В. Сосюра).
3. Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача
книги Михайла (О. Харченко). .
II 1. Собори душ своїх бережіть, друзі (О . Гончар).
2. Поспішайте робити добро! (О. Довженко).
3. Людина починається з добра! (Л. Забашта)
III 1. Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!(Т.
Шевченко).
2. Отак сидиш і думаєш... (Остап Вишня).
3. Вік живи — вік учись (Нар.творчість)
Домашнє завдання.
Розкажіть про свій шкільний день, вживаючи особові односкладні речення (8—
10 речень).
Урок №2
Т е м а . Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка
(безособові)
М е т а: формувати поняття про безособові речення, про те, на яку дію вказує
головний член безособового речення та способи вираження присудка в
цих реченнях, уміння розрізняти односкладні речення; сприяти
розвиткові пам’яті, логічного мислення; за допомогою мовленнєво-
комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити
прекрасне у природі й житті людей.
Т и п ур о к у : урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції)

Х і д ур о к у

Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань.

Вправа «Незакінчені речення».

1.Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена
речення, називається…. односкладним.
2.Односкладні речення, головний член яких означає дію, яку виконує конкретна
особа, називається…означено- особовими
3.Односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану
невизначеною особою, називається…неозначено- особовими.
4.Односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися
будь – якої особи в будь – який момент часу, називається… узагальнено-
особовими.
5.Неозначена форма дієслова твориться за допомогою суфікса -ти і відповідає
на питання що робити? Що зробити?,  наприклад, бігати, носити -
називається… інфінітивом.     
6.Незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або
ознаку якості і відповідає на питання як?  де?  звідки?  наскільки?  якою 
мірою?, наприклад, вправо, ніжно -  називається…прислівником.
7.Дієслова, які  можуть виступати у трьох особових формах: першій, другій і
третій називаються… особовими.
8.Дієслова, що означають дію поза відношенням її до особи (діяча), наприклад, 
світає, смеркає – називаються… безособовими.

Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Проблемна ситуація. Прочитайте речення. Знайдіть у них присудки. З'ясуйте,

чим виражений у кожному з них головний член. Чи мається на увазі в них
дійова особа?
1.     Тієї ж миті потемніло в очах.
2.     Пахло в повітрі торішнім листом і терпкими бруньками.
3.     Нема  на світі України, немає другого Дніпра.
4.     Не можна затуляти сучасним життям життя тисячоліть.
5.     Опівдні стало тепло.
6.     А слова дружнього за гроші не купити.
7.     Весело й шумливо на вигоні.
8.     Не співалось тієї весни Настусі веснянок.

Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми.

Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитайте текст. Визначте його стильову й типологічну будову.
Знайдіть односкладні речення, у яких дія або стан мислиться незалежно від
діяча.
Надворі тихо, аж мертво. Місяць високо піднявся на небо. Золота, широка
та довга смуга все ворушилася. Мені здавалося, що з того золотого плеса от-от
виринуть якісь фантастичні привиддя або зеленоокі русалки. З чорного боку
неначе вискочила здорова рання зірка й застрягла в небі над чорною смугою в
імлі. Уже починало зоріти. Зірка ніби потягла за собою з бору рожевий
тонесенький та прозорий серпанок. Вона замиготіла ніби сріблом та
діамантами. Повний місяць висів серед неба й лив жовтий золотистий світ. З
правого берега гори наближалися до Дніпра. Їх було видно виразно, як удень.
Було видно вузькі долини з садками, з білими хатами. місяць висів серед
неба й лив жовтий золотистий світ.
Тихо на горах. Мертво в балках та долинах. Ніде ні звука! Не чути навіть
найменшого шелесту. Як гарно! То була дивна, пишна ніч...
(За І. Нечуєм-Левицьким).
Зробіть висновок про стилістичну роль безособових речень у мовленні.

Слово вчителя. Вельми доречні безособові речення в художніх описах природи

та переживань людини, коли вона залишається віч-на-віч із природою. За
допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа
чи автора.

Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу по темі «Односкладні безособові
речення».

Опрацювання опорної схеми.

Головний член безособового речення виражає

Повідомлення про Переживання,

стан і процеси в настрої й фізичні Природні явища, Бажання/небажа
навколишньому відчуття людини, її фізичні процеси ння
середовищі внутрішній стан

Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового

характеру.
Дослідження-зіставлення.
Дослідіть, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль присудка, а в яких
— роль головного члена безособового речення.
1. Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись
джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло
зеленню (П. Наніїв).
2. Пахне м’ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця
стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).
3. Польова доріжка Сіріє поміж стернями {О. Гончар). Знадвору у відкриту
кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).
4. У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами несхитне
верхів’я (Б. Харчук).

Дослідження-аналіз.
Спишіть, назвіть безособові речення, визначте, чим виражений присудок.
1. Їм обом стало жаль молодого деревця (М.Коцюбинський). 2. Дуже недобре
діло брехати! 3. У першому ряду було добре видно Петрові Брюховецького з
гетьманською булавою (П.Куліш). 3. Доводилось вам їхати пізньої весни чи
раннього літа по Україні? (Панас Мирний). 4. Спокійно стало в лісі. Спокійно і
буденно (О.Кобилянська). 5. Пахне морем і озоном від притихлої землі
(М.Рильський). 6. Світає. Край неба палає. 7. Не спалося, - а ніч, як море
(Т.Шевченко).

Дослідження-трансформація.
Запишіть двоскладні речення односкладними безособовими. Чи змінився
характер висловлюваної думки? Яким членом речення став підмет?
1. Вода розірвала греблю. 2. Пахне спечений хліб. 3. З відкритих дверей віє
холод. 4. Архітектори запроектували нове місто. 5. Я був веселий. 6. У полі
запахли волошки.

Творче конструювання.
З поданими особовими дієсловами складіть пари речень:
а) двоскладне,
б) односкладне безособове.
Підкресліть в створених реченнях граматичні основи.
Пахне, затихло, шумить
 
Узагальнення й систематизація знань. Виконайте тести.
1. Вкажіть означено-особове речення.
А Не страшні для мене вітри. (Леся Українка)
Б При вузлі залізниці його зігнали з потяга. (В.Барка)
В Умивай же біле личко дрібними сльозами. (Т. Шевченко)
Г Ще з юних літ мені відкрилась правда. (Л.Костенко)
Д Всі шляхи позамітало в полі. (Б.Грінченко)
2. Вкажіть неозначено-особове речення.
А Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі! (І.Франко)
Б Починали пастушити звичайно з семи років. (О.Воропай)
В І мій народ, порівняний до мене, уже ніхто не смів би обмовлять.
(Л.Костенко)
Г Не називаю її раєм, тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села.
(Т.Шевченко)
Д На Великдень усі вітали один одного писанками. (Р.Кобальчинська)
3. Вкажіть безособове речення.
А Мені дали козацьку корогву і привілеї з королівським іменем. (Л.Костенко)
Б Були полки і зброя розмаїта. (Л.Костенко)
В З лози молодої ольшини роблять свистки. (О.Воропай)
Г Малим дітям часом набридає бути в полі. (О.Воропай)
Д Проте щось кликало сюди вогнисте створіння з гостою мордочкою й
нащуленими вухами. (Є. Гуцало)

Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
Напишіть твір-мініатюру на тему «Наодинці з природою», використовуючи
безособові речення.

Урок №3

Т е м а . Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета

(називні)
М е т а: познайомити восьмикласників з видами односкладних простих
речень; навчити розрізняти односкладні прості речення з головним
членом у формі підмета і співзвучні двоскладні речення;
розвивати мислення, пам’ять, спостережливість, уміння правильно
використовувати у мовлення називні речення;
за допомогою мовленнєво – комунікативного матеріалу сприяти
вихованню патріотичних почуттів, високих громадянських якостей.
Т и п ур о к у : урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Організаційний момент. Мотивація навчання школярів.

Актуалізація опорних знань.
1. Послухайте легенду про походження назви «Україна».
А) В зошити запишіть лише односкладні речення.
На світанку нашої землі Бог оглянув творіння рук своїх. Натомившись, він
спустився з ангелами на землю. Тут було так гарно і привітно. А найбільше
сподобались люди того краю. Всюди зустрічали його хлібом і сіллю. Він часто
став навідуватись сюди зі словами:
- Рушаймо у край!
Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – Україна.
Б) підкресліть головні члени речень, визначте вид речень.
В) зверніть увагу на останнє речення, яке містить в собі односкладне.

Мовна розминка.
- Утворіть пари так, щоб утворилося прислів’я, яке й буде епіграфом до
пізнавальної теми уроку.
 Підмет А. мила.
 Присудок Б. земля
 Означення В. Рідна
 Додаток Г. і в жмені

Бесіда.
- Що вивчає синтаксис?
- Яка мовна одиниця називається реченням?
- Що становить граматичну основу?
- Дайте визначення підмета і присудка.
- Чи обов’язково в реченні повинен бути підмет і присудок?
- Як називається речення, в якому є обидва головні члени? Якщо лише
один?

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності восьмикласників.

Дослідження-характеристика.
У поданих висловлюваннях виділіть називні речення. Підкресліть в них
головний член. Укажіть на спосіб його морфологічного вираження.
1. Тарас Шевченко... Михайло Щепкін... Айра Олдрідж... Великі сини XIX
століття доби кріпаччини: українець, росіянин, американець. І кожен із них мав
на собі ганебне тавро раба (М. Шудря).
2. Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподіватися, буцім
хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто верховоди спиралися
на чужоземні сили (Є. Куртяк).
3. І наші селища, і городища, і замки, і монастир... Усе то каже, що рід великий
заселяв цю землю, хоча тепер він здрібнів, заїла неволя, панщина, упокорення
(У. Самчук).
4. Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за святковий стіл
(С. Плачинда).
5. Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо
називає людину, яка завжди для нас найближча, найдобріша, найкраща,
наймиліша (М. Гром’як).
6. Згадки про Україну. Про Дніпро, видно, йому дуже болять. Він знов і знов
вертається до цієї теми (Г. Костюк).

Проблемне завдання.
На основі попереднього завдання дослідіть, чим поширені номінативні речення.
Доведіть, чи можуть ці конструкції поширюватися обставинами. Поясніть це на
прикладах.

Дослідження-зіставлення.
Запишіть пари речень. Зіставте їх. Виділіть в них граматичні основи. Дослідіть,
які речення двоскладні, а які — односкладні.
Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?
1. Темна ніч. Ніч темна.
2. Пізня осінь. Осінь пізня.
3. Широкий степ. Степ широкий.

Методичний коментар. На визначення типу синтаксичної конструкції —

двоскладне речення чи односкладне називне — впливає порядок слів. Так,
прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну
функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника,
виконує роль іменної частини складеного присудка. Відповідно речення Темна
ніч — поширене односкладне називне (ніч — головний член односкладного
називного речення, а темна —узгоджене означення), а речення Ніч темна —
двоскладне непоширене (ніч — підмет, а темна — іменна частина складеного
присудка).

Моделювання речень.
Складіть 3—4 пари речень так, щоб одні були двоскладними, інші —
односкладними. Підкресліть в них головні й другорядні члени.

Проблемне завдання.
- Чи є називними реченнями дана синтаксичні конструкція з вірша М. Луківа?
Над Черемошем сяйво місяця.
( Учні висловлюють свої думки.)

З ап а м ’ я т ай т е !
Номінативні речення не можуть поширюватися обставинами, оскільки
обставина передбачає наявність дієслова. Таким чином, речення Над
Черемошем сяйво місяця. має нульовий присудок.

Дослідження-відновлення.
Відновіть поетичні уривки: вставте на місці крапок називні речення з довідки.

Виразно прочитайте відновлені уривки.

1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (П. Тичина).
2. ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (І. Качуровський).
3. ...! І все довкола власний має голос (І. Качуровський).
4....Дзвенить до тебе він, очеретини нап’ялись — як струни (І. Качуровський).
5. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (І. Качуровський).
6. ...Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман).
7. ...Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман).

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різноманітні голоси;
розквітлі білі липи.

Робота в парах.
Зіставте пари речень, визначте їх типи, з’ясуйте, котрі з них поширені, а котрі
— непоширені. В яких реченнях смисл висловлювання вичерпаний до кінця, а
які дають змогу додумати, дофантазувати, яскравіше уявити картину?
1. День. - Ясний сонячний день.
2. Небо. - Небо чисте, жодної хмаринки (В. Козаченко).
3. Хмари. - Сліпучо-білі хмари (В. Близнець).
4. Парк. - Засніжений парк.
5. Дерева. - Непорушні, вкриті інеєм дерева (А. Головко).
6. Краса. - Ох, яка ж краса! (П. Тичина).

Підсумок уроку.
Виконання тестів.
1. Скільки головних членів входить до складу граматичної основи в
односкладних реченнях?
а) підмет або присудок;
б) підмет і присудок.

2. Односкладні речення можуть бути :

а) тільки поширені;
б) тільки непоширені;
в) поширені і непоширені.

3. Односкладні речення з підметом називаються :

а) безособовими;
б) називними;
в) означено-особовими.

4. Підмет в односкладних називних реченнях виражений :

а) іменником у Зн.в.;
б) іменником у всіх відмінках;
в) іменником у Н.в.

5. Назви типи односкладних речень :

а) означено-особові, називні;
б) неозначено-особові, безособові, узагальнено-особові;
в) означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові,
називні.

6. Знайди називне речення:

а) Ставало вогко і холодно.
б) Од річки доноситься спів солов’я.
в) Берези, сосни і пісок.

Домашнє завдання.
На вибір: виконати вправу з підручника або виписати з художньої літератури 5-
6 односкладних речень з головним членом підметом.

Урок №4
Т е м а . Односкладне речення як частина складного речення.
М е т а : поглибити знання учнів про односкладні речення як
частини складних речень; розвивати вміння аналізувати
складні речення, до складу яких входять умовно односкладні речення,
моделювати й конструювати складні речення з різними частинами;
структурувати вивчений матеріал шляхом здійснення морфологічного
розбору односкладних речень; спираючись на мовленнєво-комунікативний
дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд восьмикласників.
Т и п ур о к у : урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

Навчально-мотиваційний етап. Організаційний момент. Актуалізація

опорних знань.
Конкурс знавців фільмів і пісень.
Кілька учнів зачитують епізоди з відомих фільмів (мультфільмів) чи рядки
пісень, що складаються лише з називних речень. Решта учнів мають упізнати
фільм чи пісню.

Проблемне питання.
Чи можуть уживатися односкладні речення в складному?

Повідомлення теми, мети уроку.

Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу з теми.

Виконання системи проблемно-пошукових завдань пізнавального

характеру.

Дослідження-моделювання (робота в парах)

Об’єднавшись у пари, змоделюйте складні речення, поєднавши їх частини з
правого й лівого стовпчиків. Визначте, які частини складних речень є умовно
односкладними реченнями. Укажіть на їх вид.
1. Городи садили часом і на ...коли він стоїть на небосхи-
клечальні свята, лі (/. Сенченко).
2. У затінку дрімучого пралісу ...прожиті твої дні летять слідом
знаходиться зручне ложе, за тобою (Є. Гуцало).
3. У часи середньовіччя вважалося, ...але картоплі в такі роки
4. На сади приходьте дивитися виростали швидко (Ф. Рогов).
при місяці, ...що в центрі світобудови
5. Іноді він бачив усе так виразно, міститься людина (/з кн. «Я
пізнаю
6. Оглянься — світ»).
...що аж моторошно ставало
(О. Васильківський).
...звідки можна послухати
сольний концерт одного з
відомих карпатських водоспадів
(З календаря).
Назвіть номери речень, що відповідають поданим схемам-моделям: а) 1+2; б)
2+1 (де 1 — умовно односкладне речення, 2 —умовно двоскладне речення).

Лінгвістична гра «Третє зайве» (робота за варіантами)

Дослідіть, у яких синтаксичних конструкціях виділені неозначено-особові
речення виконують роль частин складного речення, а в яких — роль вставних
речень. Знайдіть третє «зайве».

Варіант 1
1. Змалку нас привчають, як звертатися до мами, тата, дідуся, бабусі, сестри,
брата (С. Богдан). 2. Тактовність, кажуть у народі, починається з уміння
знайти правильну лінію поведінки з кожною людиною, залежно від її
душевного стану (А. Коваль). 3. Здавна вважали, що треба бути дуже
обережними (С. Богдан).

Варіант 2
1. Донедавна вважали, що слово «товариш» як звертання використовується
для вираження взаємоповаги переважно в робітничому середовищі (С. Богдан).
2. У давнину вірили, що все живе має свій дух (С. Богдан). 3. Як
розповідають, до Кирилівки Тарас Григорович Шевченко прибув у жнива, у
липні місяці, до брата Йосипа (Д.Чуб)

Визначте, у яких складних реченнях умовно односкладними реченнями

виражені обидві частини.

Творче конструювання.
За поданими початками складіть складні речення так, щоб друга частина була:
а) умовно двоскладним реченням; б) умовно односкладним реченням. Виділіть
граматичні основи.
Зразок.
де пахне в’ялою травою, квітами.
Лежу на городі, а навколо немає ні душі.
і сонце світить високо.
1. Починає дніти... 2. Являється мені степ... 3. Тихо в лісі...

Підсумок уроку.

Виконайте тестові завдання

1.Яке з поданих речень є означено-особовим?
а) Візьму собі твою співучу душу.
б) Чесне діло роби сміло.
в) Під скрип яворини навіть краще спиться.
г) Лине пісня в садах солов’їна.
2. Яке з поданих речень є означено-особовим?
а) Весна ще так ніколи не співала.
б) Їмо плоди із дерева незнання.
в) Навкруги було безлюдно.
г) Безлюдний, похмурий край.
3. Яке з поданих речень є неозначено-особовим?
а) Незабаром і смеркне.
б) Квітучий сад.
в) Нас учили стрічати негоди та лиха грудьми.
г) Червона калино, чого в лузі гнешся?
4. Яке з поданих речень є неозначено-особовим?
а) На переправі коней не міняють.
б) В неволі тяжко.
в) Мене в цій хаті привітали, нагодували.
г) Друга пізнають в біді.
5. Яке з поданих речень є узагальнено-особовим?
а) Надворі починало вечоріти.
б) Яких тільки вечорів нема на світі.
в) Будень і неділя – лінивому все безділля.
г) Не треба думати мізерно.
6. Яке з поданих речень є узагальнено-особовим?
а) Зорі тихо блимали на небі.
б) Високі сосни. серпень. Спека.
в) В сіні вогню не сховаєш.
г) Прохолодою повіяло з лісу.
7. Яке з поданих речень є безособовим?
а) З моря повіяло вітерцем.
б) Розквітнуть каштани весною.
в) Нове життя нового прагне слова.
г) Що посієш, те й пожнеш.
8. Яке з поданих речень є безособовим?
а) Зашуміло, заклекотіло на сходах унизу.
б) Працюй ударно, житимеш гарно.
в) Український степ чарівний і величний.
г) Лікарські рослини заготовляють влітку.
9. Яке з поданих речень є називним?
а) Нам треба голосу Тараса.
б) Густа, обважніла тиша.
в) Чорна темнота стояла кругом.
г)Тихо в прозорім повітрі.
10. Яке з поданих речень є називним?
а) Високе сонце. Серпень. Спека.
б) Землю зорали на зяб.
в) Хвались собою, а не батьком.
г) Хай нашу пісню несуть вітри.
11. Установіть відповідність.
Приклади Односкладні речення
А. Покосили трави, засіяли лан. 1) означено-особове
Б. Добре діло роби сміло. 2) неозначено-особове
В. Сядемо гуртом і поговоримо. 3) безособове
Г. Така шалена стужа... 4) узагальнено-особове
Д. Без тебе і життя нема.
12. Установіть відповідність.
Приклади Односкладні речення
А.У чужому домі не порядкуй. 1) означено-особове
Б. Мені показували Дніпро. 2) неозначено-особове
В. Нам дано одне життя прожити. 3) безособове
Г. Кожна голова свій розум має. 4) узагальнено-особове
Д. Посиджу над рікою, подумаю.

Домашнє завдання.
1. Складіть узагальнювальну схему (таблицю) з теми «Односкладні речення»,
на матеріалі якої підготуйте повідомлення в науковому стилі, наводячи власні
приклади.
2. Випишіть з повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» по одному прикладу
кожного виду односкладних речень. Зробіть їх синтаксичний розбір.