Міністерство аграрної політики і продовольства України

Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

Затверджено вченою радою

факультету лісового господарства
(протокол № 8 від 27 грудня 2013 р.)

ЛІСОВА ПІРОЛОГІЯ

Методичні вказівки та завдання до виконання

лабораторних робіт
Для студентів спеціальності 6.090103
«Лісове і садово-паркове господарство»

(Видання третє, доповнене і перероблене)

Харків – 2014
Укладач:
канд. с.-г. наук, доцент каф. лісівництва І.Й. Ситнік

Рецензенти:
завідувач лабораторії нових інформаційних технологій
УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, канд. екон. наук, старш. наук.
співробітник А.В. Полупан; мол. наук. співробітник лабораторії
нових інформаційних технологій УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького
О.І. Борисенко;
канд. с.-г. наук, старший викладач кафедри лісових культур і
меліорацій О.І. Лялін

© Ситнік І.Й., 2014

© Харківський національний
аграрний університет
ім. В.В. Докучаєва, 2003,
2006, 2014
__________________________________________________________________

ПЕРЕДМОВА

Щорічно в лісах України виникають від трьох до 7,5 тисяч

пожеж, які завдають лісовому господарству значної шкоди.
Більшість пожеж буває в лісах Полісся, Південного Сходу та
Півдня України. Найбільш небезпечні в пожежному відношенні і
найчастіше горять соснові культури і молодняки, які в Україні
займають понад чверті загальної площі лісів, а в деяких
держлісгоспах і значно більше. У листяних лісах пожежі виникають
значно рідше, тому що соковите листя займається повільніше.
Природа лісових пожеж, техніка і тактика боротьби з ними в
лісах із різними лісорослинними умовами вивчається студентами з
фаху «Лісове господарство» під час вивчення дисципліни «Лісова
пірологія».
У лісовому господарстві особливе значення приділяється
протипожежній профілактиці, спеціальному лісопожежному
впорядкуванню, чіткій організації охорони лісів і взаємодії авіації
та наземних служб, зв’язку.
Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу навчальною
програмою з лісової пірології передбачено виконання студентами
ряду лабораторних робіт, послідовність яких забезпечує
використання даних, одержаних у попередніх роботах. Мета цих
робіт полягає у тому, щоб навчити студентів за матеріалами
лісовпорядкування визначати природну та за умовами погоди
пожежну небезпеку у лісі, розраховувати кількісний склад лісової
охорони і тимчасових пожежних сторожів, розробляти
профілактичні заходи, маршрути патрулювання в пожежо-
небезпечні періоди, визначати місця для пожежних спостережних
пунктів, уміти, при виявленні загоряння в лісі, організувати гасіння
найпростішими способами, водою або розчинами хімікатів, піною,
емульсією, суспензією, порошками, за необхідністю – пуском
відпалу. Після гасіння й виявлення причини пожежі слід вміти
оформити «Акт про лісову пожежу».
Вихідним матеріалом для виконання лабораторних робіт є
поквартальні і повидільні таксаційні описи та плани лісництв
(масштаб 1: 25000), які студенти повинні привезти з ознайомчої
3
практики після другого курсу і додати до своїх звітів, а також
персональні завдання.
Лабораторні роботи виконуються спочатку в загальному
зошиті-чернетці, а потім переписуються на аркуші паперу формату
А-4 і здаються викладачеві для перевірки й зберігання в спеціальній
папці. До заліку допускаються лише ті студенти, які виконали усі
лабораторні роботи, передбачені програмою дисципліни.

Рекомендована література:
1. Горшенин Н.М. Лесная пирология/ Н.М. Горшенин,
Н.А. Диченков, А.И. Швиденко. – Львов: Вища шк., 1981. –
160 с.
2. Свириденко В.С. Лісова пірологія/ В.С. Свириденко,
О.Г. Бабіч, А.Й. Швиденко. – К.: Агропромвидав України,
1999. – 172 с.
3. Белов С.В. Лесная пирология./ С.В. Белов. – Л.: ЛТА, 1982.
– 68 с.
4. Мелехов И.С. Лесная пирология/ И.С. Мелехов, С.И Душа-
Гудым, Е.П. Сергеева – М.: МЛТИ, 1982. – 67 с.
5. Червонный М.Г. Охрана лесов: учебн. для техникумов/
М.Г. Червонный. – М.: Лесн. пром.-сть, 1981. – 240 с.
6. Указания по противопожарной профилактике и
регламентации работы лесопожарных служб/ ЦБНТИЛХ. – М.,
1973. – 25 с.

4
5
 Лабораторна робота № 1

ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОДНОЇ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ У ЛІСІ

Природна пожежна небезпека залежить від природи самого

насадження, тобто від складу деревних порід, їх віку,
лісорослинних умов, наявності підросту і підліску, особливо
хвойних порід, захаращеності.
Для визначення ступеня природної пожежної небезпеки
лісового фонду прийнята п’ятибальна шкала, запропонована
академіком І.С. Мелеховим та модифікована для умов Лісостепу
(дод. 1). На її основі розробляються таблиці розподілу типів лісу та
лісових ділянок за класами природної пожежної небезпеки. За ними
на територіях лісових підприємств визначають пожежні виділи, в
які об’єднують таксаційні квартали або їх частки з одним класом
пожежної небезпеки.

Вихідні дані
Для виконання цієї роботи використовуються:
1. Плани лісництв і таксаційні описи останнього
лісовпорядкування тих лісогосподарських підприємств
(держлісгоспів), де студент проходив ознайомчу виробничу
практику. Описувати потрібно конкретне лісництво, ДП, область.
Масштаб плану повинен бути не дрібніший за 1: 25000.
2. Таблиця розподілу типів лісу і лісових ділянок за класами
природної пожежної небезпеки для Східної України (дод. 1).
Хід роботи
1. Скласти «Відомість пожежних виділів» лісництва за
формою (табл. 1). Для цього на плані лісництва виділити ділянку
або взяти окреме урочище з п’ятнадцяттю-двадцяттю кварталами,
щоб там були різні насадження за складом (краще соснові), віком і
типом лісорослинних умов. На основі поквартальних карток
таксаційних описів заповнити «Відомість пожежних виділів».
Керуючись додатком 1, визначити клас природної пожежної
небезпеки кожного виділу і загальну площу за класами.

6
 1. Відомість пожежних виділів
Вік Тип лісу, Породний Загальна Клас
№№ Площа
№ насад- тип лісо- склад характерис- природної
виді- виділу,
кв. ження, рослин- першого тика насад- пожежної
лів га
років них умов ярусу ження* небезпеки
1 2 3 4 5 6 7 8

*У графу «Загальна характеристика» заносять наявність

підросту і підліску, їх вік і висоту, захаращеність насадження чи
зрубу горючим матеріалом. У кінці відомості робиться підсумок
площ за класами природної пожежної небезпеки.
2. Згідно з одержаними даними, обчислити середній клас
природної пожежної небезпеки за рівнянням:
Z = (I ∙ S1 + II ∙ S2 + III ∙S3 + IV ∙ S4 + V ∙ S5) / (S1 + S2 + S3 + S4 + S5),

де I, II, III, IV, V – класи природної пожежної небезпеки;

S1, S2, S3, S4, S5 – загальна площа відповідного класу.
3. Накреслити основу пожежної карти лісництва, нанести
квартальну сітку і показати в умовних знаках пожежні виділи: І
клас – червоним кольором, ІІ – рожевим, ІІІ – жовтим, IV –
зеленим, V – синім кольором.

Лабораторна робота № 2

ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСУ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

ЗА ПОГОДНИМИ УМОВАМИ

Найсуттєвіший вплив на розмір пожежної небезпеки у лісі

мають опади, температура та вологість повітря, а також вітер. Від
них залежить висихання горючих матеріалів, здатність їх до
загоряння, розповсюдження пожежі.
Пожежна небезпека у лісі за умовами погоди визначається за
модифікованим методом В.Г. Нестерова, який враховує
температуру й вологість повітря, а також тривалість бездощового
періоду.

7
 Вихідні дані
1. Варіант № ______
2. Дата останнього дощу –
3. Величина бездощового періоду –
4. Пункт/метеостанція* (дод. 3) –
5. Дані клімату за декадами місяця ** –
6. Шкала В.Г. Нестерова – дод. 2 (не переписувати).
* – Пункти 1, 2, 3 задаються викладачем
** – Дані клімату, які виписуються з дод. 3.

Хід роботи
Обчислити комплексні показники і класи пожежної небезпеки
за погодними умовами за кожен день після останнього дощу та
скласти відомість за формою 2.

2. Журнал пожежної небезпеки і розрахунок її показників

Середньодекадні Комплек
Дата Клас
сний по-
остан- Кількість темпе- дефіцит пожеж-
казник Протипожежні
нього днів без ратура, вологи ної
пожеж- заходи
дощу дощу t°C повітря, небез-
ної не-
і далі мб. град пеки
безпеки
1 2 3 4 5 6 7

Комплексний показник горимості Г (мб. град) за

В.Г. Нестеровим визначається рівнянням:
n
Г = Σ x dt,
1

де d – дефіцит вологості повітря, мб. град (дод. 3);

t – температура повітря о 12 годині сонячного дня або о 13
годині декретного часу минулої доби, °С (дод. 3);
n – тривалість бездощового періоду, днів.
2. Намітити протипожежні заходи залежно від класу пожежної
небезпеки за погодними умовами і природної небезпеки (дод. 5) і
занести у графу 7 табл. 2.

8
 Лабораторна робота № 3

ПРОФІЛАКТИКА ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ І ЗАХОДИ ЩОДО

ОБМЕЖЕННЯ ЇХ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ У ЛІСІ

Профілактика лісових пожеж – кропітка роз’яснювальна

робота серед населення і школярів щодо поводження з вогнем у
лісі. Поруч з роз’яснювальною значна робота проводиться зі
створення різного роду загороджувальних мінералізованих смуг і
канав, протипожежних розривів, заслонів і бар’єрів з листяних
порід тощо з метою попередження розповсюдження вогню,
зупинки його, поділу пожежонебезпечних ділянок лісу на
ізольовані блоки, що полегшує локалізацію пожеж, зменшує їх
швидкість і трудомісткість робіт з їх гасіння. Тобто створюється
система роз’єднувальних ліній у лісі. У першу чергу штучні
перешкоди роблять у лісах, які віднесені до І і ІІ класів природної
пожежної небезпеки. Не менш важливе значення має створення
протипожежних доріг і водойм.

Вихідні дані:
1. Копія плану лісництва в масштабі 1: 25000, який студент
повинен привезти з ознайомчої практики.
2. Пожежна карта лісництва.
3. Нормативні дані (дод. 4 і 6) (не переписувати).

Хід роботи
1. Згідно з індивідуальним завданням і пожежною картою
лісництва визначити місця, де доцільно розмістити місця
відпочинку, мінералізовані смуги, канави, протипожежні розриви,
узлісся, заслони, дороги та водойми.
2. Використовуючи дод. 4, скласти відомість з десяти
протипожежних заходів для лісництва за формою 3. У лісництвах
щорічно «Відомість» складає лісничий з помічником, у державних
підприємствах лісового господарства – інженер з охорони і захисту лісу, а
затверджує директор ДП.

9
 «Затверджую»
директор _______________________держлісгоспу
П.І.Б.______________________________________
________________________________підпис
«____»_____________________201__ р.

3. Відомість протипожежних обмежувальних заходів

на____________ рік

Строк Місцезнаходження
№ Найменування Одиниця
Обсяг виконання, (квартал, узлісся,
з/п заходів виміру
відповідальний галявина тощо)
1 2 3 4 5 6

Склав відомість _________________________(__________________)

ПІБ підпис

3. Нанести на план лісництва запроектовані обмежувальні

заходи.
4. Скласти пояснювальну записку. У поясненні до кожної
роботи коротко викласти, якими знаряддями і в які строки той чи
інший елемент улаштування буде виконуватися, як і коли буде
здійснюватися догляд тощо.
Примітка: на планах і картах існуючі протипожежні елементи
наносяться чорним кольором, а ті, що проектуються, – червоним.

Лабораторна робота № 4

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗОРНО – СТОРОЖОВОЇ СЛУЖБИ

Своєчасне виявлення виникаючих пожеж у лісі забезпечує

успіх їх ліквідації. Для цього використовують два основні методи:
спостереження з наземних вишок або щогл (іноді з використанням
телекамери) і наземне патрулювання. У деяких багатолісних
районах патрулювання виконується з використанням авіації.
Місце для спорудження спостережних вишок і щогл у
рівнинних умовах слід вибирати таким чином, щоб територія
лісництва (держлісгоспу) проглядалася з двох-трьох пунктів, які
треба розмістити на відстані 8–12 км один від одного.
10
 З початком пожежонебезпечного сезону на вишках (щоглах)
має проводитися чергування лісової охорони і тимчасових
пожежних сторожів. Час і режим роботи спостерігачів на пунктах
регламентується п. 39 «Указаний по противопожарной
профилактике в лесах и регламентации работы лесопожарных
служб» (1973) – (дод. 5).
Основними технічними засобами зв’язку між спостережними
пунктами, патрулями і конторами лісництва, держлісгоспу або
пожежохімічних станцій є телефон, мобільний телефон або радіо.
При відстані між наземними об’єктами не більше 70 км
рекомендується ультракороткохвильовий радіозв’язок.

Мета роботи
Засвоїти методику розміщення пожежних спостережних
пунктів, навчитися розраховувати кількість працівників охорони
лісів і тимчасових пожежних сторожів, намітити маршрути
наземного патрулювання і зображати їх на пожежній карті
лісництва.

Вихідні дані
1. Пожежна карта лісництва (держлісгоспу), яка розміщена в
лабораторній роботі № 1.
2. Нормативні дані (дод. 7).
3. Площа лісництва (прийняти реальну площу всього
лісництва, де Ви проходили ознайомчу виробничу практику) –
4. На кожні два майстерські обходи у лісництві літом на
допомогу майстрам лісу наймається один тимчасовий пожежний
сторож.

Хід роботи
1. Згідно з індивідуальним завданням (лабораторна робота №
1), природною пожежною небезпекою лісового фонду лісництва і
рівнем пожежної небезпеки за умовами погоди в пожежний
максимум розмістити наземні спостережні пункти, що забезпечать
візуальне спостереження за територією лісництва.
2. Знаючи площу лісництва і оптимальний розмір
майстерського обходу (дод. 7), визначити необхідну кількість
майстрів лісу і тимчасових пожежних сторожів, а також

11
розподілити їх по наземних спостережних пунктах і маршрутах
патрулювання з урахуванням змінності.
3. Намітити маршрути наземного патрулювання і відобразити
їх на пожежній карті лісництва, обґрунтувавши чисельний склад
патрулів і відповідні транспортні засоби.
4. Розробити схему зв’язку в масштабі лісництва, яка б
забезпечувала оперативне повідомлення про пожежі, які можуть
виникати у лісі.
За всіма пунктами ходу роботи дати розгорнуте пояснення у
вигляді пояснювальної записки.

Лабораторна робота № 5

ГАСІННЯ НИЗОВИХ ПОЖЕЖ НАЙПРОСТІШИМИ

СПОСОБАМИ
Для успішної боротьби з лісовими пожежами потрібно чітко
уяснити – гасіння кромки вогню повинно бути швидшим, ніж
розповсюдження пожежі за периметром. Це досягається
достатньою кількістю гасильників, засобів гасіння та чіткою
організацією праці.

Мета роботи
Визначити можливість гасіння низових пожеж найпростішими
способами.

Вихідні дані
1. Варіант №_____
2. Швидкість руху низової пожежі по фронту (дод. 8) –
3. Час відведений на гасіння t1 –
4. Час на транспортування гасильників t2 –
5. Нормативні дані (дод.10) –

Розрахувати:
1. Необхідну кількість гасильників, спроможних зупинити
поширення пожежі найпростішими способами: захльостуванням і
засипанням кромки вогню ґрунтом.

12
 2. Час на створення механізованим способом мінералізованої
смуги, яка забезпечить локалізацію пожежі.

Умовно приймаємо, що спостерігачі на вишках зафіксували

момент виникнення пожежі і відразу передали повідомлення
черговому в лісництво, який оперативно організував виїзд
гасильників на місце пожежі.
Щоб виконати завдання, кожен студент для свого варіанта з
дод. 8 виписує швидкість розповсюдження пожежі по фронту
(Vфр), крім того, викладач задає кожному студенту час зупинення
пожежі (t1) та час, за який пожежники доїдуть до місця пожежі (t2).

Хід роботи
Швидкість розповсюдження пожежі по фронту (Vфр. м/год)
необхідно перевести у м/хв (V1) за формулою:

V1 =Vфр. / 60

1. Для певної швидкості руху фронту пожежі ймовірний

приріст периметру (ΔР) визначається згідно з таблицею (дод. 9) у
м/годину. Якщо V1 буде іншим, ніж вказано в стрічці «Середня
швидкість фронту пожежі», тоді ймовірний приріст периметру (ΔР)
за 1 годину знаходять методом пропорції.
2. Визначити ймовірний периметр (Р) пожежі, який створився
за час переїзду гасильників (t2) та час, відведений на гасіння (t1).

І. Гасіння низової пожежі захльостуванням

1. Керуючись дод. 10, визначити, скільки погонних метрів
кромки пожежі гасить один гасильник захльостуванням за 1
хвилину.
2. Визначити потрібний час одному гасильнику на гасіння
усієї кромки по периметру.
3. Визначити необхідну кількість гасильників для гасіння
пожежі за відведений час.

ІІ. Гасіння низової пожежі засипанням грунтом

1. Визначити продуктивність роботи одного гасильника за 1
хвилину.
13
 2. Визначити потрібну кількість часу для гасіння усієї кромки
пожежі одним гасильником.
3. Якщо цей час перевищує заданий, то знаходять кількість
гасильників, потрібних для засипання кромки пожежі ґрунтом.

ІІІ. Локалізація пожежі механізованими способами

Використовуючи нормативи (дод. 10), розрахувати час на
створення мінералізованої смуги механізованим способом, яка
забезпечить локалізацію пожежі. Визначити загальні витрати часу
для цього під час прокладання загороджувальної смуги:
1) тракторним плугом або ґрунтометом;
2) смугопрокладачем;
3) бульдозером;
4) загороджувальної канави канавокопачем.

Лабораторна робота № 6

ГАСІННЯ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ ВОДОЮ

АБО РОЗЧИНАМИ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН

Пожежі здавна гасять за допомогою води. Такі її властивості,

як велика теплоємкість, велика захована теплота пароутворення,
збільшення в об’ємі при переході від рідкого до пароподібного
стану приблизно в 1650 разів, зниження вмісту кисню в зоні
горіння до 10–15% замість 21–23% в атмосфері (при критичному
14%), придають воді високі якості гасіння вогню.
Разом з цим воді притаманні й негативні якості: низька
теплотворність і високий молекулярний поверхневий натяг.
Останній зменшується наполовину поверхнево-активною
речовиною (ПАР) при концентрації розчину 0,4–0,5%. Це збільшує
змочувальну здатність води і проникнення її у горючий матеріал.
Робота складається з двох частин: гасіння низової пожежі
ранцевими обприскувачами та гасіння верхової пожежі за
допомогою мотопомпи.

14
 Мета роботи
1. Навчитися визначати кількість гасильників і час зупинки
пожежі за допомогою води.
2. Розрахувати довжину робочої рукавної лінії для гасіння
верхової пожежі мотопомпою.

Вихідні дані
1. Для першої частини, характер пожежі, час на гасіння й
транспортування людей, а також периметр пожежі ті ж, що і в
лабораторній роботі № 5 (виписати).
2. Для другої частини, індивідуальне завдання на гасіння
верхової пожежі одержати з дод. 13 за своїм варіантом –

Хід роботи
1. Для гасіння низової пожежі, вказаної в завданні до
лабораторної роботи № 5, розрахувати необхідну кількість
гасильників із ранцевими обприскувачами, які змогли б зупинити
пожежу в тих же межах. Слід пам’ятати, що нормативи
розраховані не на одного гасильника, а на пару, з яких один йде
швидко вподовж кромки вогню і збиває струменем води полум’я, а
другий йде слідом і гасить невеличкі тліючі частки горючого
матеріалу. Засіб гасіння – (вода, розчин хімікатів) вказується
викладачем індивідуально.
Визначити час, витрачений на гасіння кромки пожежі вказаним
способом. Нормативи часу взяти з дод. 10.
2. Обчислити можливість подачі води від водного джерела
мотопомпою, користуючись даними дод. 12 і модифікованими
формулами І.П. Курбатського і М.Г. Червоного:
для рукавів діаметром 66 мм (магістральна лінія):

L1 = (H1 – h2 – h1) / 0,026, м, (1)

де L1 – довжина магістральної рукавної лінії, м;

H1 – найбільший тиск, який розвиває насос, м вод. ст.;
h1 – перевищення рівня розподільчої коробки над напірним
патрубком мотопомпи, м.
Для подальшої роботи слід переробити цю формулу на іншу:

15
 Н2 = Н1 – h1 – (L1 · 0,026), м. вод. ст. , (2)

де Н2 – тиск води або розчину у розподільчій коробці, м вод. ст.;

L1 – довжина магістральної лінії, м;
для рукавів діаметром 51 мм (робоча лінія):

L2 = (H2 – h2 – h3) / 0,081, м, (3)

де L2 – довжина робочої рукавної лінії, м;

H2 – тиск, що створюється в розподільчій коробці, м вод. ст.;
h2 – висота струменя води при гасінні, м (прийняти 20 м);
h3 – перевищення насадки над розподільчою коробкою
(прийняти 2 м).

Приклад:
Мотопомпа МП–600А
максимальний тиск – Н1 = 60 м вод. ст.;
перевищення розподільчої коробки
над вихідним патрубком мотопомпи h1 = 6 м;
коефіцієнт К = 0,026;
діаметр магістральних рукавів d = 66 мм;
відстань від вододжерела L1 = 600 м.
1. Розрахувати максимальний тиск води або розчину (Н2) у
розподільчій коробці за формулою 2:

Н2 = Н1 – h1 – (L1 · 0,026) = 60 – 6 – (600 · 0,026) = 38,4 м вод. ст.

2. Знаючи цей тиск, розрахуємо за третьою формулою

максимально можливу довжину робочих рукавів:

L2 = l1 + l2 = (H2 – h2 – h3) / 0,081 м

L2 = (38,4 м – 20 м – 2 м) / 0,081 = 202 м, приймаємо 200 м*

3. Висновок: перед фронтом пожежі можна розгорнути одну

робочу лінію довжиною 200 м, або дві по 100 м. Можливі інші
варіанти.

16
 * Примітка: Стандартні льняні рукава мають довжину 20 м,
тому розрахована довжина робочої лінії повинна бути кратною 20
м (округляти в меншу сторону).

17
 Лабораторна робота № 7

БОРОТЬБА З ЛІСОВИМИ ПОЖЕЖАМИ

ЗА ДОПОМОГОЮ ВІДПАЛУ

Щоб зупинити, локалізувати й загасити сильну низову або

верхову пожежу потрібно створити перед її фронтом широку
загороджувальну мінералізовану смугу, що в умовах лісу
практично неможливо. У 1945 р. В.Г. Нестеров запропонував
створювати такі смуги шляхом відпалу від опорної лінії. Смуга, на
якій вигорів надґрунтовий покрив, лісовий мотлох зупиняє
верховий вогонь, що рухається, і лісова пожежа загасає.
Слід ураховувати те, що відпал робиться проти вітру,
швидкість його руху невелика, у три-шість, а інколи і в 20 разів
менша, ніж швидкість руху фронту пожежі. Для низових пожеж
ширина відпалу робиться 10–20 м, а для верхової –– 100–200 м.
Для прискорення випалювання смуги перед фронтом пожежі
застосовують декілька способів: пускають вогонь як від першої
опорної лінії, так і від другої й третьої, розміщених у бік фронту
пожежі; підпалюють способом «гребінки», тобто і вздовж опорної
лінії і перпендикулярно до неї; способом плямистого підпалювання
тощо. Для підпалювання використовують факели з берести, дрантя,
змоченого пальним, або спеціальні запалювальні апарати ЗА-1М,
ЗА-ФКТ, А-3, ЗА-ФК.
При пуску відпалу треба суворо дотримуватися правил
техніки безпеки, щоб запобігти можливості небажаних наслідків
для людей, які ведуть боротьбу з пожежею.

Мета роботи
Навчитися визначати на місцевості трасу опорної лінії,
розраховувати відстань від фронту вогню до опорної лінії та час на
створення мінералізованої смуги за допомогою відпалу.

Вихідні дані
1. Індивідуальне завдання до другої частини лабораторної
роботи № 6 –
2. Можлива швидкість руху зустрічного низового вогню Vт –
18
 3. t1 та t2 ті, що і в лабораторних роботах №№ 5 і 6 –
4. Кут розходження пожежі (завдає викладач) –

Хід роботи
1. Визначити, з якої відстані необхідно здійснити пуск відпалу
для забезпечення випалювання надґрунтового покриву на смузі
достатньої ширини перед фронтом пожежі. Для цього проводиться
невеликий розрахунок.
1.1. Полум’я фронту пожежі та полум’я відпалу повинні
зустрітися на лінії, що знаходиться від місця загоряння на відстані:
ℓ1 = Vфр. · (t1 + t2), якщо час задано в годинах, або ℓ1 = Vфр./60 ·
(t1 + t2), якщо час задано у хвилинах.
1.2. До цієї відстані додається прийнята ширина смуги відпалу
ℓ2, в кінці якої і буде основна опорна лінія для пуску відпалу.

Наприклад: Vфр = 350 м/год; ℓ2 = 100 м; t1 = 40 хв; t2 = 80 хв

ℓ1 = 350 м год / 60 хв · 120 хв = 700 м;

b = ℓ1 + ℓ2 = 700 м + 100 м = 800 м.
2. Визначити довжину основної опорної лінії, прийнявши кут
розповсюдження фронту пожежі від 58º до 62° (задається
викладачем), а страхові закрайки по 10% від довжини опорної лінії
з кожної сторони (рис. 1).
2.1. На рис. 1 основна опорна лінія, разом з напрямком
розповсюдження фронту пожежі та заданим кутом, створюють
прямокутний трикутник, де відомі: сторона «b» і кут
розповсюдження вогню.
Використовуючи формулу tg ‫ے‬α = а/b, можливо визначити
довжину сторони «а». Тангенс кута визначається за таблицями
В.М. Брадіса (дод. 14).
а = b · tg 30º; а = 800 м · 0,5773 = 462 м
L = 2а + 0.2а = 462 · 2 + 0,2 · 462= 1016 м.
2.2. Для скорочення часу вибрати спосіб прискорення відпалу.
Якщо був вибраний спосіб ступінчастого пуску зустрічного вогню,
то у вихідних даних вказується, у скільки разів Vтилу менша ніж
Vфронту. (Наприклад: Vт.= 1/5Vфр., тобто зустрічний вогонь
розповсюджується повільніше ніж фронт пожежі у п’ять разів). Для
19
20
нашого прикладу Vт. = 350 м/год : 5 = 70 м/год. Кількість опорних
ліній становить:

n = (ℓ2 · t1 ) / (Vт · 60) = (100 м · 60 хв) / (70 м · 40 хв) = 2,1,

тобто 2 лінії

2.3. Визначити загальну довжину опорних ліній за рівнянням:

L заг. = L · n = 1016 м · 2 = 2032 м

3. Керуючись дод. 10, розрахувати кількість робітників і час

для створення розчином хімікатів опорної лінії.
4. Розрахувати кількість робітників для виконання відпалу
шириною 100 м уздовж усієї опорної лінії за вказаний у завданні
час.
5. Передбачити двох робітників для вартування біля опорної
лінії.
6. Описати відмінність термінів: зупинка пожежі, локалізація,
повна ліквідація, вартування.

Лабораторна робота № 8

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ У ЛІСІ

На основі положень офіційних документів, які визначають

відповідальність за порушення правил пожежної безпеки у лісі,
залежно від характеру порушень та їх наслідків, винні можуть
нести матеріальну, адміністративну (у вигляді штрафів) і
кримінальну відповідальність.
Для накладання штрафу складається «Протокол про
адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства», а
також спеціальна «Постанова у справі про адміністративне
правопорушення вимог лісового законодавства» (дод. 18 і 19).
Відповідно до статті 77 «Кодексу України про адміністративні
правопорушення» порушення вимог пожежної безпеки у лісах
тягне за собою накладання штрафу на громадян від одного до
21
трьох, а посадових осіб – від трьох до десяти неоподаткованих
мінімумів доходів громадян. Знищення або пошкодження лісу
внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення
правил пожежної безпеки у лісах, що призвело до виникнення
лісової пожежі чи поширення її на значну площу, тягне за собою
адміністративну відповідальність у розмірі: на громадян від 3 до 10,
а на посадових осіб – від 7 до 12 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян.
Якщо порушення правил пожежної безпеки у лісі призвело до
виникнення лісової пожежі і лісовому господарству завдані збитки,
необхідно скласти акт про лісову пожежу (дод. 20) та обчислити
розмір збитків за офіційно затвердженою методикою.
До збитків від лісових пожеж належать збитки від
пошкодження середньовікових, пристигаючих, стиглих і
перестійних деревостанів, вартість видалення зі згарища
пошкоджених дерев; збитки від знищення вогнем лісових культур і
молодняків; вартість робіт з очищення лісових ділянок від
захаращення, яке виникло внаслідок пожежі; вартість матеріальних
цінностей (машин, обладнання, іншого майна), будівель і споруд,
лісопродукції, які знищені або пошкоджені вогнем.

Мета роботи
1. Ознайомитися зі складанням протоколу та постанови про
порушення пожежної безпеки.
2. Навчитися розраховувати збитки від пожежі та складати акт
про лісову пожежу.

Вихідні дані
1. Бланки протоколів постанов та актів про лісову пожежу
(дод. 18, 19, 20).
2. Інструктивні матеріали зі складання документів.
3. Нормативні дані з визначення збитків, що нанесені
деревостанам пожежами (дод. 15, 16, 17).
4. Індивідуальне завдання, яке видає викладач.

Хід роботи

22
 1. Протокол про адміністративне правопорушення вимог
лісового законодавства студент заповнює зі зразка, який видає
викладач (дод. 18).
2. На основі протоколу складається «Постанова по справі про
адміністративне правопорушення вимог лісового господарства»
(дод. 19).
3. Скласти «Акт про лісову пожежу» за формою (дод. 20).
Обчислити розмір збитків за індивідуальним завданням.
3.1. Визначити збитки від пошкодження середньовічних,
пристигаючих спілих і перестійних деревостанів за таким зразком:
площа згарища – 20 га, порода – сосна звичайна С3,
середній діаметр стовбура – 25,6 см, вік – 52 роки, запас
М=250 м³/га,
також згоріло 200 м³ дров шпилькових порід від санітарних
рубань,
ціна лісоматеріалів дубових (верхній франко-склад) – 940
грн/м³,
ціна лісоматеріалів соснових – 550 грн/м³ (ціни на деревину –
(верхній франко-склад) одержані з дод. 21);
ціна дров: соснових – 100 грн/м³; дубових – 140 грн/м³.

Розрахунок:
3.1.1. Розподілити загальну площу згарища за ступенями
пошкодження деревостану (дод. 16):
з слабким пошкодженням S1 = 20 га · 0,40 = 8 га;
з середнім пошкодженням S2 = 20 га · 0,35 = 7 га;
з сильним пошкодженням S3 = 20 га · 0,25 = 5 га.
3.1.2. Визначити втрати деревини за ступенями пошкодження та
в цілому:
V = S1MK1 + S2MK2 + S3MK3,

де S1, S2, S3 – площі ступенів пошкодження;

М – запас деревини на 1 га, м³/га;
К – кількість відмерлої деревини, % від запасу (дод. 17);
V – втрата деревини на площі, пошкодженій вогнем.
Для нашого прикладу втрати деревини становлять:

V = (8 га · 250 м³/га · 0,07) + (7 га · 250 м³/га · 0,15) +

23
 + (5 га · 250 м³/га · 0,30) = 882,5 м³ лісоматеріалів плюс
200 м³ дров

3.2. Визначити вартість загиблої деревини:

W = V · Ц = 882,5 м³ · 550 грн/м³ = 485 375 грн.
3.3. Визначити вартість згорілих дров:
W = V · Ц = 200 м³ · 100 грн/м³ = 20 000 грн.
Загальні збитки від згорілої деревини становлять 505 375 грн.
3.4. До збитків належить: вартість очистки згарища від
захаращеності;
збитки від пошкодження пожежею матеріальних
цінностей (будівель, споруд, машин, інструментів, іншого майна,
які визначаються за балансовою вартістю та відсотком зносу);
збитки від знищення вогнем лісових культур і молодняків
включають вартість очищення згарища від хламу, що виник у
результаті пожежі, підготовки ґрунту, посадки, доповнення,
доглядів до змикання крон, вартості посадкового матеріалу.
Після підрахунку загальної суми збитків, акт підписують усі
учасники його складання, а також свідки, чи поняті та винуватець
пожежі, якщо він виявлений.
До акта додаються:
а) викопіровка з планшета з нанесеним контуром пожежі у
масштабі 1:10000 з прив’язкою до квартальної мережі;
б) пояснення винуватця, якщо він виявлений, та свідків;
в) пояснення керівника гасінням пожежі, де він описує
особливості, способи та засоби гасіння, їх ефективність;
г) розрахунки збитків.
Акт складається у двох примірниках, з яких один зостається у
лісгоспі, а другий передається до слідчих органів.

24
 Додаток 1

ШКАЛА
оцінки природної пожежної небезпеки земельних
ділянок лісового фонду

Найбільш імовірні
Клас
види пожеж, умови і
пожеж-
Об’єкт загоряння (характерні типи насаджень і тривалість періоду їх
ної
умов місцезростання, категорії не вкритих можливого
небез-
лісовою рослинністю та не лісових земель) виникнення й
пеки
розповсюдження
1 2 3
І Насадження хвойних порід віком 40 і менше Протягом усього по-
років в усіх типах умов місцезростання (ТУМ). жежонебезпечного
Насадження хвойних порід старіші 40 років у сезону можливі
ТУМ з індексом 0 (дуже сухі), 1 (сухі). низові пожежі, а на
Насадження сосни гірської, ялівцю, незалежно ділянках з наявністю
від віку і ТУМ. Не зімкнуті лісові культури деревостану – вер-
усіх порід. Зруби з-під хвойних порід, згарища, хові
загиблі насадження (вітровали, буреломи та
інші). Зруби з-під листяних порід, інші не
вкриті лісовою рослинністю землі (крім
лісових шляхів, просік, протипожежних
розривів), які розташовані серед насаджень
хвойних порід. Лісові насадження хвойних
порід з рівнем радіаційного забруднення
15 кі/км² і вище, незалежно від породного
складу, віку і ТУМ
ІІ Насадження хвойних порід старіші 40 років у Низові пожежі мож-
ТУМ з індексом 2 (свіжі). Насадження ливі протягом усього
листяних порід у ТУМ з індексом 0 і 1 пожежонебезпечного
сезону, верхові в пе-
ріоди пожежних
максимумів
ІІІ Насадження хвойних порід старіші 40 років у Низові та верхові по-
ТУМ з індексами 3 (вологі), 4 (сирі). жежі можливі в пері-
Насадження листяних порід у ТУМ з індексом од літнього пожеж-
2 (свіжі) ного максимуму
IV Насадження хвойних порід старіші 40 років у
ТУМ з індексом 5 (мокрі). Насадження листя-
них порід з індексами 3 і 4.
Зруби з-під листяних порід (серед насаджень

25
 Продовження дод. 1
листяних порід), інші не вкриті лісовою
рослинністю землі (крім згарищ, загиблих
насаджень, лісових шляхів, просік, пожежних
розривів), які розташовані серед насаджень
листяних порід.
Угіддя – сіножаті, пасовища, лісові розсад-
ники, плантації, сади, ягідники
V Листяні насадження у ТУМ з індексом 5. Не Виникнення пожежі
вкриті лісовою рослинністю землі (лісові можливо тільки під
шляхи, просіки, візири, протипожежні час довгострокових
розриви). посух.
Нелісові землі (крім сіножатей, пасовищ, садів,
ягідників)

ПРИМІТКИ:
1. Пожежна небезпека встановлюється на один клас вище:
а) для хвойних насаджень, будова або інші особливості яких сприяють
переходу низової пожежі у верхову (різновікові хвойні деревостани з
вертикальною зімкненістю намету), густий, високий (більше 2 м) підріст
хвойних, підлісок (ялівці чагарникові та інші чагарники), захаращеність
більше 10 м³/га;
б) для ділянок лісового фонду, крім вод, що прилягають до доріг зага-
льного користування або розташовані на відстані 50 м і менше від залізниць і
лісових підприємств, які використовують відкритий вогонь;
в) для насаджень із рівнем радіаційного забруднення від 1 до 14 кі/км²
незалежно від породного складу, віку і ТУМ.
2. Шкала застосовується також для оцінки природної пожежної
небезпеки інших земель, вкритих лісовою рослинністю.

Додаток 2
Шкала пожежної небезпеки
у лісі за умовами погоди (за В.Г. Нестеровим)

Клас пожеж- Пожежна небезпека Величина комплекс-

ної небезпеки ного показника
I Відсутня небезпека Менший за 300
II Горимість слабка, нестійка 301–500
III Горимість середня 501–1000
IV Горимість висока 1001–4000
V Горимість надзвичайна, виникають Більше за 4000
верхові пожежі

26
27
 Додаток 3
Середньодекадна температура, °С (чисельник) і дефіцит вологості повітря, мб (знаменник)
пожежонебезпечного сезону
Пор. Метеостанції / квітень травень червень липень серпень вересень
№ /декади
2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2
1 Білопілля 6,4 9,0 11,6 14,2 15,1 16,0 17,0 17,7 18,4 19,0 18,7 18,4 18,0 16,3 14,6 13,0
Сумської обл. 2,8 4,0 5,3 6,8 7,2 7,6 7,9 8,1 8,2 8,2 7,9 7,7 7,4 6,6 5,7 4,9
2 Суми 6,4 8,9 11,4 14,0 15,2 16,4 17,6 18,2 18,8 19,3 19,0 18,7 18,4 16,6 14,8 12,9
3,3 4,5 5,7 7,0 7,5 8,0 8,5 8,7 8,8 9,0 8,8 8,5 7,8 6,6 6,4 5,4
3 Ромни 6,7 9,2 11,7 14,2 15,3 16,4 17,4 18,0 18,6 19,3 19,0 18,7 18,4 16,6 14,8 13,1
3,4 4,6 5,8 6,7 7,3 7,7 8,2 8,3 8,4 8,5 8,2 7,9 7,6 7,0 5,9 5,0
4 Лебедин 7.1 9.6 12.1 14.5 15.6 16.7 17.9 18.5 19.1 19.8 19.4 19.0 18.7 16.9 15.1 13.2
3.7 4.8 6.1 7.2 7.8 8.5 8.9 8.8 8.7 8.6 8.4 8.2 8.0 7.0 6.0 5.0
27

5 Лохвиця Пол- 7.2 9.7 12.2 14.8 15.8 15.9 17.9 18.6 19.3 20.0 19.6 19.2 18.8 17.1 15.4 13.6
тавської обл. 3.5 4.7 5.8 7.0 7.5 8.1 8.7 9.0 9.3 9.6 9.4 8.9 8.6 7.6 6.6 5.6
6 Лубни 7.4 9.7 12.2 14.8 15.9 17.0 18.0 18.7 19.4 20.0 19.7 19.4 19.0 17.4 15.7 13.8
4.0 5.2 6.4 7.6 8.1 8.7 9.2 9.2 9.2 9.2 8.9 8.6 8.3 7.3 6.4 5.4
7 Полтава 7.6 10.1 12.6 15.0 16.1 17.2 18.3 19.1 19.9 20.6 20.3 20.0 19.7 17.9 16.1 14.3
4.1 5.4 6.8 8.1 8.7 9.4 10.0 10.3 10.7 11.0 10.7 10.4 10.2 9.0 7.8 6.6
8 Кобеляки 8.2 10.6 13.0 15.5 16.6 17.7 18.8 19.9 21.1 21.1 20.8 20.5 20.2 18.4 16.6 14.7
4.3 5.6 6.9 8.3 9.1 9.8 10.7 10.9 11.1 11.4 11.2 11.0 10.9 9.5 8.4 7.0
9 Кременчук 8.9 11.3 13.7 16.1 17.2 18.3 19.4 20.1 20.8 21.6 21.2 20.8 20.5 18.7 16.9 15.2
4.4 5.6 6.6 7.7 8.3 9.0 9.7 10.0 10.4 10.8 10.4 10.1 9.7 8.7 7.7 6.6
10 Богодухів, 7.0 9.6 12.2 14.7 15.9 17.1 18.2 18.9 19.6 20.2 19.8 19.4 19.0 17.1 15.2 13.2
Козача Лопань 3.6 5.0 7.2 7.9 8.4 9.0 9.5 9.7 10.0 10.3 9.7 9.2 8.6 7.6 6.6 5.6
 Продовження дод. 3
11 Харків 7.6 10.1 12.6 15.1 16.2 17.3 18.5 19.2 19.9 20.5 20.1 19.7 19.4 17.5 15.6 13.8
4.5 5.9 7.2 8.5 9.2 10.0 10.8 10.7 10.6 10.5 10.1 9.7 9.4 8.2 7.2 6.0
12 Коломак 7.3 9.8 12.3 14.8 14.9 16.0 18.1 18.9 19.7 20.4 20.0 19.6 19.3 17.4 15.5 13.7
3.8 5.1 6.5 7.8 8.4 8.9 9.4 9.7 10.0 10.2 9.8 9.0 9.2 8.5 6.9 5.9
13 Куп’янськ 8.0 10.5 13.0 15.6 16.8 18.0 19.2 19.9 20.6 21.3 20.9 20.5 20.2 18.2 16.2 14.2
4.4 5.8 7.3 8.6 9.3 10.1 10.8 11.0 11.3 11.5 11.1 10.7 10.4 9.0 7.6 6.3
14 Балаклія 7.9 10.4 12.9 15.4 16.5 17.6 18.8 19.6 20.4 21.1 20.7 20.3 20.0 18.2 16.4 14.5
4.4 5.7 7.0 8.4 9.3 10.3 11.2 11.4 11.6 11.8 11.4 11.1 10.8 9.5 8.2 7.0
15 Красноград 7.6 10.1 12.6 15.2 16.3 17.4 18.6 19.3 20.0 20.8 20.5 20.2 19.9 18.1 16.2 14.3
4.1 5.5 7.1 8.3 8.8 9.2 9.8 10.1 10.5 11.0 10.7 10.4 10.1 8.8 7.6 6.4
16 Ізюм 8.4 10.9 13.4 15.9 17.0 18.1 19.2 20.0 20.8 21.5 21.1 20.7 20.4 18.4 16.4 14.4
4.6 6.1 7.5 8.8 9.4 10.1 10.8 11.0 11.4 11.7 11.4 10.9 10.6 9.3 7.9 6.6
17 Лозова 7.7 10.3 12.9 15.4 15.5 16.6 18.8 19.6 20.4 21.2 20.9 20.6 20.2 18.3 16.4 14.6
27

4.5 5.9 7.2 8.7 9.2 10.0 10.8 11.3 11.9 12.4 12.0 11.6 11.3 9.8 7.7 7.1
18 Сватове Луган- 7.8 10.4 13.0 15.6 16.8 18.0 19.2 20.0 20.8 21.5 21.1 20.7 20.2 18.2 16.3 14.3
ської обл. 4.4 6.0 7.5 9.0 9.8 10.5 11.3 11.6 12.0 12.4 12.1 11.8 11.5 10.0 8.5 7.0
19 Старобільськ 8.2 10.7 13.2 15.8 17.0 18.2 19.4 20.2 21.0 21.9 21.4 20.9 20.4 18.4 16.3 14.5
4.8 6.2 7.5 9.0 9.8 10.6 11.4 11.8 12.8 12.8 12.4 11.9 11.5 10.0 8.5 7.1
20 Біловодськ 7.8 10.2 12.8 15.4 16.5 17.6 18.8 19.7 20.6 21.4 21.0 20.6 20.3 18.5 16.7 14.7
4.5 5.7 7.2 8.6 9.6 10.5 11.4 12.1 12.8 13.4 12.9 12.4 12.0 10.2 8.6 8.6
21 Попасна 7.6 10.2 12.8 15.4 16.5 17.6 18.8 19.7 20.6 21.4 21.0 20.6 20.3 18.5 16.7 14.8
4.2 5.7 7.2 8.6 9.6 10.5 11.4 12.1 12.8 13.4 12.9 12.4 12.0 10.2 8.6 7.0
22 Луганськ 8.6 11.1 13.6 16.1 17.3 18.5 19.7 20.6 21.5 22.3 21.9 21.5 21.0 19.0 17.0 15.0
5.1 6.6 8.1 9.6 10.4 11.3 12.2 12.8 13.4 14.1 13.7 13.3 12.9 11.2 9.5 7.9
 Продовження дод. 3
23 Краснодон 7.8 10.4 13.0 15.5 16.7 17.9 19.1 20.1 21.1 22.0 21.6 21.2 20.8 18.9 17.0 15.0
4.6 5.9 7.4 8.8 9.7 10.6 11.5 12.3 13.1 13.8 13.5 13.1 12.8 11.2 9.6 8.1
24 Павлоград
8.7 11.1 13.5 16.0 17.1 18.2 19.4 20.2 21.0 21.8 21.4 21.0 20.6 18.7 16.8 14.9
Дніпропетров-
4.8 6.1 7.8 8.7 9.4 10.1 10.9 11.4 11.9 12.5 12.2 11.8 11.4 10.0 8.6 7.2
ської обл.
25 Дніпропет-ровськ 9.0 11.5 14.0 16.4 17.5 18.6 19.8 20.6 21.4 22.3 22.0 21.7 21.3 19.4 17.5 15.7
5.0 6. 3 7.7 9.1 9.8 10.5 11.2 11.9 12.5 13.1 12.7 12.6 12.3 10.9 9.4 8.0
26 Синельникове 8.2 10.6 13.0 15.4 16.5 17.6 18.8 19.7 20.6 21.5 21.1 20.7 20.4 18.5 16.6 14.8
4.6 5.8 7.1 8.3 9.1 9.8 10.5 11.1 11.7 12.4 12.2 12.0 11.8 10.4 8.9 7.4
27 Красний Лиман 8.5 11.0 13.5 16.0 17.2 18.4 19.5 20.3 21.1 21.8 21.4 21.0 20.7 18.7 16.7 14.8
Донецької обл. 5.0 6.4 7.8 9.3 10.2 11.1 12.0 12.3 12.7 13.0 12.6 12.2 11.8 10.3 8.8 7.2
28 Артемівськ 8.2 10.8 13.8 15.9 17.0 18.1 19.3 20.2 21.1 21.9 21.5 21.1 20.6 18.7 16.8 14.9
27

4.8 6.3 6.3 9.2 9.9 10.6 11.3 12.0 12.7 13.5 13.0 12.5 12.0 10.5 9.0 7.5
29 Великий Анадоль 7.6 10.1 12.6 15.2 16.4 17.6 18.8 19.8 20.8 21.8 21.4 21.0 20.6 18.7 16.8 14.9
4.4 5.6 6.8 8.1 8.7 9.3 10.0 10.7 11.4 13.0 12.7 12.4 12.0 10.5 9.0 7.5
30 Краматорськ 7.9 10.5 13.1 15.6 16.7 17.8 18.9 19.7 20.5 21.4 21.1 20.7 20.4 18.6 16.8 15.0
4.6 6.0 7.4 8.8 9.5 10.2 11.0 11.4 11.8 12.4 12.2 12.0 11.7 10.3 8.9 7.6
31 Донецьк 8.6 11.1 13.6 16.2 17.4 18.6 19.7 20.6 21.5 22.3 22.0 21.7 21.5 19.5 17.5 15.6
4.5 5.8 7.1 8.4 9.2 10.0 10.7 11.1 12.5 13.0 12.5 12.0 11.5 10.1 8.7 74
 Додаток 4

Приблизний перелік
заходів профілактики лісових пожеж

І. Пояснювальна робота
1. Лекції і бесіди у клубах, школах, на зборах, у місцях
відпочинку, на робочих місцях у лісі.
2. Виступи по радіо і телебаченню у пожежонебезпечний період.
3. Ремонт старих і створення нових аншлагів, плакатів, різних
знаків попередження населення про поводження з вогнем у лісі.

ІІ. Профілактичні заходи

1. Створення:
а) мінералізованих смуг і канав;
б) протипожежних розривів;
в) заслонів і бар’єрів з листяних порід;
г) створення протипожежних доріг і водойм;
д) ремонт старих або побудова нових спостережних пунктів
(вишок, щогл, місць прийому донесень);
е) пожежо-хімічних станцій (ПХС), сезонних команд
пожежників.
2. Затвердження мобілізаційних планів на випадок виникнення
великих пожеж.
3. Розробка схеми зв’язку і донесень про виникаючі пожежі.

ІІІ. Дії лісової охорони на пожежах

1. Визначення місця знаходження тимчасових і постійних
команд пожежників.
2. Призначення керівника гасіння пожежі.
3. Вибір способу гасіння пожежі.
4. Вибір місця відходу пожежних, якщо не можна зупинити
пожежу.
5. Призначення провідників до місця укриття.

31
 Додаток 5
РЕГЛАМЕНТ
роботи лісопожежних служб
1. У разі І класу пожежної небезпеки за умовами погоди (комплексний
показник КП за В.Г. Нестеровим до 300) проводиться наземне патрулювання
(НП) тільки в місцях вогненебезпечних робіт. Чергування на пожежних
спостережних пунктах та авіаційне патрулювання не ведуться.
2. У разі ІІ класу пожежної небезпеки (КП 301–500) наземне патрулю-
вання проводиться з 11 до 17 години на ділянках лісу, що віднесені до І і ІІ
класів природної пожежної небезпеки (указати № кварталів і виділів), а
також у місцях масового відпочинку населення в лісі. Чергування на
пожежних спостережних пунктах ведеться з 11 до 17 години. Авіаційне
патрулювання проводиться через один-два дні разовим польотом у
полуденний час.
3. У разі ІІІ класу пожежної небезпеки (КП 501–1000) наземне
патрулювання проводиться з 10 до 19 години в ділянках, віднесених до перших
трьох класів природної пожежної небезпеки (ППН), а особливо в місцях, що
найчастіше відвідуються населенням. Авіапатрулювання здійснюють один-два
рази на день з 10 до 17 год. Чергування на пожежних спостережних пунктах
(ПСП) з 10 до 19 год. По місцевих радіотрансляційних мережах періодично
нагадують про необхідність обережного поводження з вогнем у лісі.
4. У разі ІV класу пожежної небезпеки (КП 1001–4000) НП проводиться
з 8 до 20 години в місцях проведення робіт, розташування складів та інших
об’єктів, а також у місцях, що масово відвідуються населенням, незалежно
від класу природної пожежної небезпеки. Авіаційне патрулювання необхідно
проводити не рідше двох разів щоденно по кожному з маршрутів. Чергу-
вання на ПСП протягом світлого часу дня. По місцевій радіотрансляційній
мережі проводяться дво-, триразові нагадування про обережне поводження з
вогнем у лісі. Такі ж нагадування передаються в приміських електропоїздах,
на автобусних зупинках тощо. Організуються чергування відповідальних
працівників держлісгоспів до 24 години. На дорогах при в’їзді у ліс ставлять
щити-сигнали з попередженням про пожежну небезпеку. Місцеві Ради з
подання держлісгоспів можуть тимчасово заборонити відвідування
населенням найбільш пожежонебезпечних масивів лісу.
5. У разі V класу ПН (КП понад 4000) уся увага працівників
держлісгоспів і лісництв зосереджується лише на охороні лісу від пожеж. НП
проводиться протягом усього світлого часу дня, а в найбільш небезпечних
місцях – цілодобово. Авіаційне патрулювання повинне вестись не рідше
трьох разів на день по кожному маршруту. Чергування на ПСП проводиться,
як і при ІV класі ПН. Чисельність наземних команд збільшується. Команди
зосереджуються поближче до найбільш небезпечних у пожежному
відношенні ділянок лісу, де повинні знаходитися цілодобово. Максимально
посилюється протипожежна пропаганда. Забороняється в’їзд у ліс і
відвідування його населенням, про що нагадують щити-сигнали, радіо і
телебачення. У держлісгоспах на весь період надзвичайної пожежної
небезпеки встановлюється цілодобове чергування відповідальних
працівників.

32
 Додаток 6
Заходи запобігання
розповсюдження лісових пожеж

Пор. Протипожежні заходи Ширина, м

№
1 Мінералізовані смуги 1,4 – 2,5
2 Протипожежні канави 1,3 – 1,5
3 Протипожежні розриви:
– магістральні 30 – 50
– проміжні 12 – 20
4 Узлісся з листяних порід:
біля доріг і просік 50 – 60
біля населених пунктів 150 – 200
5 Протипожежні заслони 200 – 300
6 Розташування протипожежних водойм, не далі як 2000 х 2000

Додаток 7
Оптимальні розміри лісового обходу

Область Площа обходу, га

Рівненська 600

Житомирська 550

Чернігівська 500

Київська 450

Тернопільська, Черкаська, Сумська 400

Харківська, Полтавська 350

Дніпропетровська, Луганська, Донецька 300

33
 Додаток 8

Коротка характеристика лісових пожеж

Типи лісу за Клас Швидкість розпосюд- Швид-

В.Н. Сукачовим і типи №№ пожеж- ження пожежі, м/год по кість
умов місцезростання за варі- ної не- вітру,
П.С. Погребняком антів безпеки фронту флангу тилу м/хв

1 III 130 40 20 5
Сосняк вересовий, А1 2 IV 180 80 20 6
3 III 250 100 20 7
4 II 200 30 10 5
Сосняк лишайниковий, 5 III 140 30 10 5
А1 6 IV 150 40 15 5
7 III 250 50 20 7
8 II 60 10 5 5
Сосняк-брусничник, А2 9 III 130 30 20 5
10 III 180 30 15 6
11 IV 230 30 20 6
12 II 70 15 5 5
13 II 120 20 10 5
Сосняк орляковий, В2 14 III 170 25 10 7
15 IV 220 30 20 5
16 IV 250 30 15 7
17 II 130 10 5 6
Сосняк чорничний, А3 18 III 150 10 5 5
19 III 170 15 5 7
20 IV 110 20 10 6
21 III 90 20 15 5
Ялинник чорничний, В2 22 III 100 20 15 7
23 IV 110 20 15 7
Дубняк у свіжих місце- 24 II 130 20 10 5
зростаннях, D2-3 25 III 100 30 20 6
26 IV 120 40 20 6
Зруби суничникові, 27 II 100 25 15 5
осоково-злакові, D3 28 III 180 40 20 6
29 IV 200 50 25 5

34
 Додаток 9
Приріст периметра залежно від лінійної швидкості
розповсюдження фронту пожежі

Середня швид-
кість фронту по- 0,25 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 4,0 5,0
жежі, м/хв
Імовірний серед-
ній приріст пери- 90 140 220 310 390 480 570 1020 1470
метра, м/год

Додаток 10
Приблизні витрати часу на виконання
деяких робіт під час гасіння лісових пожеж

Пор. Види робіт Витрати

№ часу, хв
1 Гасіння 100 м кромки вогню захльостуванням групою з 3-5 4-5
робітників-гасильників
2 Засипання 10 м кромки вогню ґрунтом одним робітником:
у першу годину роботи 7,5-10
у другу годину роботи 15
у третю годину роботи 24
3 Прокладання одинарної загороджувальної смуги довжиною
100 м із видаленням перешкод тракторними ґрунтометами 3-5
групою робітників з 3-4 осіб, враховуючи тракториста
4 Те ж, смугопрокладачем 2,6-3,5
5 Те ж, бульдозером з двома робітниками, враховуючи тракто- 12-15
риста – на 100 м мінералізованої смуги
6 Прокладання 100 м загороджувальної канави канавокопачем 4-8
з трьома робітниками, ураховуючи тракториста
7 Прокладання магістральної рукавної лінії з розрахунку – 20
один робітник на 100 м лінії
8 Гасіння пожежі водою мотопомпою з місцевого джерела во- 10
ди шістьма робітниками на кожні 100 м кромки пожежі
9 Створення розчинами хімікатів 100 м опорної смуги одним 8-10
робітником за допомогою ранцевого обприскувача

10 Гасіння розчинами хімікатів 100 м кромки низової пожежі 3-5

двома робітниками за допомогою ранцевих обприскувачів
11 Запалювання надґрунтових горючих матеріалів вздовж 4-6
опорної смуги запалювальними апаратами при пуску від-
палу одним робітником на 100 м кромки

35
 Додаток 11
Характеристика пожежних мотопомп

Показники МП-600А МП-800Б МП-1600 МЛБ-1

Потужність, к.с. 13 23,5 85 5
Подача води, л/хв 600 800 1600 60
Тиск, м вод. ст. 60 70 80 –
Найбільша висота 5 5 7 1,5
всмоктування, м

Додаток 12
Дані про лісові пожежі, наявність джерел води і засоби гасіння

Пе-
Шви- Від- Кіль
ре-
№ дкість стань кість Засіб
ви-
ва- Вид руху до гаси- гасін-
Тип лісу, насадження ще-
ріан пожежі фрон- дже- льни ня
н-
тів ту, рела ків, пожежі
ня,
м/год води осіб
м
1 А1С, культури, 12 р. Верхова 200 600 7 6 МП-600А
стійка
2 А1С, культури, 15 р. В/стійка 250 300 8 6 МП-600А
3 А1С, культури, 10 р. В/стійка 300 500 6 6 МП-800Б
4 А1С, молодняк, 10 р. В/стійка 500 700 8 6 МП-800Б
5 А1С, культури, 12 р. В/стійка 600 750 10 6 МП-800Б
6 А1С, культури, 12 р. В/стійка 250 400 7 6 МП-600А
7 А1 Культури, 12 років В/стійка 300 500 5 6 МП-800Б
8 А1 Культури, 12 років В/стійка 200 450 4 6 МП-600А
9 В2дС, культури, 12 р. В/стійка 300 500 6 6 МП-600А
10 В2дС, культури, 10 р. В/стійка 350 400 8 6 МП-800Б
11 А1С, культури, 14 р. В/стійка 250 500 7 6 МП-800Б
12 А1С, Соснові культури, В/пере- 2800 300 5 6 МП-1600
10 р. біжна
13 А1С, Соснові культури, В/пере- 3000 400 7 6 МП-1600
12 років біжна
14 А1С, Соснові В/пере- 3500 350 6 6 МП-1600
культури, 15 років біжна
15 В2дС, культури, 15 р. В/стійка 350 800 5 6 МП-800А
16 В2дС, культури, 15 р. В/стійка 400 700 6 6 МП-800Б
17 В2 дС, культури, 12 р. В/стійка 500 800 7 6 МП-800Б

36
 Продовження дод. 12
18 В2 дС, культури, 12 р. В/стійка 350 700 5 6 МП-600А
19 С3, Ялиновий молод- В/стійка 200 500 4 6 МП-600А
няк, 15 років
20 С3, Ялинові культури, В/стійка 250 400 5 6 МП-800Б
10 років
21 С3, Ялиновий молод- В/стійка 350 500 6 6 МП-600А
няк, 15 років
22 В3, Ялиновий молод- В/стійка 150 400 3 6 МП-600А
няк, 10 років
23 В4, Ялиново-сосновий В/стійка 200 500 4 6 МП-600А
молодняк, 15 р.
24 В3, Ялиновий молод- В/стійка 250 600 7 6 МП-600А
няк, 15 років
25 А2С, Сосновий В/стійка 250 500 5 6 МП-600А
молодняк, 15 років
26 А2С, культури, 12 р. В/стійка 300 200 6 6 МП-600А
27 А2С, культури, 10 р. В/стійка 350 300 7 6 МП-800Б
28 А2С, культури, 15 р. В/стійка 350 650 8 6 МП-800Б

Додаток 13
Гранична відстань (м),
на яку можна подати воду по лінії з пожежних рукавів при діаметрі
вихідного отвору пожежного ствола 13 мм (М.Г. Червонний, 1974)

Перевищення Тиск, що розвиває насос, м вод.ст.

ствола над 35 60 85
насосом, Діаметр пожежних рукавів, мм
м 51 66 51 66 51 66
1 170 550 480 1500 725 2250
5 115 380 430 1340 680 2100
10 60 200 370 1140 620 1900
20 – – 240 760 500 1500

Додаток 14
Тангенси кутів

Кут α tg α Кут α tg α Кут α tg α

24 0,4452 28 0,5317 32 0,6248
25 0,4663 29 0,5543 33 0,6494
26 0,4877 30 0,5773 34 0,6745
27 0,5095 31 0,6008 35 0,7002
37
 Додаток 15
Кількість непридатної для використання деревини
після верхових і підземних пожеж, % від загального запасу
Пристигаючі, стиглі та Середньовікові дерево-
Вид пожежі перестійні деревостани стани
сосна ялина дуб сосна ялина дуб
Верхова стійка 20 30 15 50 70 30
Верхова рухлива 15 20 10 30 60 20
Підземна 40 65 30 70 85 60

Додаток 16
Співвідношення площ з різними ступенями пошкодження деревостану
низовими пожежами, % (за М.М. Горшеніним,
М.О. Диченковим, А.Й. Швиденком, 1981)

Ступінь Розподіл укритої лісом площі за переважаючою породою

пошкодження дерев сосна дуб ялина береза осика
Слабкий 40 30 5 40 70
Середній 35 25 25 30 30
Сильний 25 45 70 30 –

Додаток 17
Кількість відмерлої деревини та відпаду
у майбутньому після низових пожеж, % від запасу
(за М.М. Горшеніним, М.О. Диченковим, А.Й. Швиденком, 1981)

Ступінь Клас віку

пошкодження деревостану Сосна Дуб Ялина Береза Осика
деревостану
III-IV 15 15 40 50 10
Слабка V 10 10 30 40 5
VI 7 10 15 25 –
VII-VIII 5 7 10 15 –
III-IV 25 25 80 70 25
Середня V 20 20 60 50 15
VI 15 15 50 30 10
VII-VIII 10 10 35 25 –
III-IV 40 50 100 100 35
Сильна V 35 40 100 100 30
VI 30 30 80 80 20
VII-VIII 20 25 70 60 15

38
 Додаток 18
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА
__________________________________________________________________
(управління лісового господарства, лісогосподарське об’єднання)

ПРОТОКОЛ №________
ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
ВИМОГ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

«_____»________________20__ р. __________________________________
(місце складання протоколу)
1. Я_________________________________________________________________________
(посада, назва органу, прізвище, ім’я, по батькові)
______________________________________________________________________________

за участю (у присутності)_____________________________________________
(непотрібне закреслити) (посада, прізвище, ініціали та адреса
______________________________________________________________________________
учасників (свідків) виявлення правопорушення, якщо є такі)
______________________________________________________________________________

склав цей протокол про те, що гр._____________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, рік народження,
____________________________________________________________________________
адреса, телефон, місце роботи, посада правопорушника, громадян
______________________________________________________________________________
та посадових осіб)
______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________

вчинив (ла)_________________________________________________________
(місце: підприємство, лісництво, урочище, квартал, виділ
______________________________________________________________________________
та дата вчинення та виявлення правопорушення)
______________________________________________________________________________
Адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена
статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (потрібне
підкреслити):
49 – Порушення права державної власності на ліси.
63 – Незаконне використання земель державного лісового фонду.
64 – Порушення встановленого порядку використання лісового фонду,
заготівлі та вивезення деревини, заготівля живиці.
65 – Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур та
молодняків.

39
65-1 – Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних
лісових насаджень.
66 – Знищення або пошкодження підросту в лісах.
67 – Здійснення лісових користувань не згідно з метою або вимогами,
передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку.
68 – Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання спілої
деревини.
69 – Пошкодження сінокосів пасовищних угідь на землях державного
лісового фонду.
70 – Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання
дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.
73 – Засмічення лісів побутовими відходами і сміттям.
75 – Знищення або пошкодження від межувальних знаків у лісах.
77 – Порушення вимог пожежної безпеки у лісах.
188-5 – Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб
органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони
навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів,
радіаційної та ядерної безпеки або охорони природних ресурсів.

2. Обсяг шкоди, заподіяної правопорушенням:

Незаконна рубка дерев і чагарників, по- Іншими

шкодження дерев і чагарників, привлас- правопорушен-
нення буреломних і вітровальних дерев нями
Вид правопо-
см діаметр дерева,

грн розмір шкоди,

одиниця виміру
шт. кількість дерев,

м³ маса деревини

площа)обсяг (кількість,

грн= розмір шкоди,

деревини, грн таксова вартість

рушення

Порода дерев (чагарників)

Разом

40
41
 3. Обсяг лісопродукції, вилученої у порушників, арештованої на місці
споживання (непотрібне закреслити)
Від
Від незаконних інших
порубок правопо- Місце зберігання лісо-
рушень продукції, посада,
прізвище, ініціали,

верх.
Вид
довжина, м

кількість,
підпис особи, що

одиниця
зрізу, см*

маса, м³
лісопродукції

обсяг
виміру
прийняла її на

сорт
діаметр

шт.
зберігання

Порода

*Зазначається місце обміру (на висоті 1,3 м від землі або від кореневої шийки)
та спосіб обміру діаметра дерев (у корі чи без кори).

4. Лісопродукція, що вилучена у правопорушника, секвестрована___________

__________________________згідно з актом від_________________________
(назва підприємства, організації)
5. У правопорушника вилучені________________________________________
(документи, посвідчення, дозволи тощо;
______________________________________________________________________________
назва, серія, номер, кількість, знаряддя незаконного добування
______________________________________________________________________________
лісових ресурсів, зброю, боєприпаси, транспортні засоби: назва, марка
______________________________________________________________________________
модель, серія, номер, кількість, особливі прикмети)

6. Вкотре правопорушником скоєне правопорушення та чи був вчинений опір

(ким, який)_________________________________________________________
___________________________________________________________________
7. Додатки до протоколу (перелік документів), інша додаткова інформація
щодо правопорушення
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
42
8. Права та обов’язки особи, що притягається до адміністративної
відповідальності (ст. 267, 268 Кодексу України про адміністративні
правопорушення, правопорушнику роз’яснені).

Підписи: Посадової особи, що

склала протокол (___________________)
Громадян, що брали (____________________)
участь у виявленні (____________________)
лісопорушення, свідків (____________________)
(____________________)
Правопорушника (____________________)
___________________________________________________________________

Примітки:
1. Пояснення правопорушника додаються до акта окремим документом.
2. Якщо особа правопорушника не встановлена та у разі відмови його від
пояснення або від підпису протоколу – в п. 7 протоколу проставляється
відповідна відмітка.

43
 Додаток 19
ПОСТАНОВА №____
У СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
ВИМОГ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
«____»____________201_ року _________________________________________
(населений пункт)
Я_________________________________________________________________,
(посада, назва органу, прізвище, ім’я, по батькові)
_______________________________________________________________________________
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення вимог лісового
законодавства №____від_________________ та матеріали, що до нього
додаються,
встановив, що
гр._________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові правопорушника)
порушив (ла) статтю______ Кодексу України про адміністративні право-
порушення. Керуючись статтею 241 Кодексу України про адміністративні
правопорушення,
ПОСТАНОВЛЯЮ:

1. Гр.__________________________________________________ Притягнути
(прізвище, ім’я, по батькові правопорушника)
до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром __________
________________________________________________________________грн.
2. Запропонувати гр._________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові правопорушника)
відшкодувати збитки, заподіяні лісовому господарству, у сумі_________________
_________________________________________________________грн і внести
в 15-денний термін з дня одержання цієї постанови зазначену суму штрафу та
завданої шкоди_____________________________________________________
(загальна сума штрафу та заподіяної шкоди)
поштовим переказом (з відміткою «Відповідно до постанови №_______
від «____»________________на рахунок_________________________________
(назва державного органу)
№_____ МФО________________________у__________________________________________
(назва банку)
3. Попередити гр. ________________________________, що у разі несплати
(прізвище, ініціали правопорушника)
справа буде передана до правоохоронних органів. Постанова може бути
оскаржена у суді у 10-денний термін.
4. Речі та документи, вилучені у порушника_____________________________
___________________________________________________________________
(зазначити, як вирішено питання з вилученими документами та речами)
_____________________________________________________________________________________

_________________________ __________________________ _______________________

(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)

44
ПРИМІТКИ:
1. Постанова вручена або відправлена поштою
гр.________________________________________________________________
(прізвище, підпис правопорушника про отримання або реквізити відправлення)
2. У разі передачі справи про правопорушення до правоохоронних органів –
зазначити номер, дату листа (заяви) та найменування цього
органу_____________________________________________________________
_________________________________________________________________
3. У разі добровільної оплати правопорушником штрафу та відшкодування
збитків – зазначити дату, суму та назву банку проведення
оплати_____________________________________________________________
__________________________________________________________________
( посада, прізвище, ініціали особи, що здійснювала запис)

45
 Додаток 20
Міністерство аграрної політики та продовольства України
_________________________________________________________________
(управління лісового господарства, державне підприємство)

А К Т №____
про лісову пожежу
«____»____________201_ року
__________________________________________________________________
(місце складання акта)
Я, ________________________________________________________________
(посада, назва організації, прізвище, ім’я, по батькові)
______________________________________________________________________________
за участю (у присутності)_____________________________________________
(посада, прізвища, імена та по батькові
______________________________________________________________________________
присутніх при складанні акта представників сільської, селищної, міської ради
______________________________________________________________________________
або відділка міліції)
______________________________________________________________________________
склав цей акт про те, що:
1. «____»______________201__року о ____ годині ____хвилині
виявлена лісова пожежа______________________________________________
(указати, де була виявлена пожежа – квартал,
______________________________________________________________________________
урочище, госпчастина, відстань від найближчого населеного
______________________________________________________________________________
пункту (якого) або дороги, річки (назва), на зрубі або на місці роботи
______________________________________________________________________________
підприємства, організації (якої).
2. Пожежа виявлена_________________________________________________
(указати – з пожежної вишки, яка знаходиться в
______________________________________________________________________________
кварталі _____, з патрульного літака або гелікоптера і якого оперативного
______________________________________________________________________________
відділення. Якщо пожежа була виявлена робітниками лісової охорони, тимча-
______________________________________________________________________________
совим пожежним сторожем або сторонньою людиною, указати посаду, прізвище,
______________________________________________________________________________
ім’я та по батькові і місце проживання)
______________________________________________________________________________
3. Площа пожежі в момент виявлення__________________________________
(указати площу пожежі в гектарах
______________________________________________________________________________
на основі донесень патрульної авіації або повідомлення особи,
______________________________________________________________________________
яка виявила пожежу)
4. Повідомлення (донесення патрульної авіації) одержано_________________
46
 ___________________________________________________________________
(указати дату і час одержання повідомлення або донесення про пожежу
______________________________________________________________________________
та ким воно одержано – лісництвом (яким), лісгоспом)
______________________________________________________________________________
5. На місці виявлення пожежі виявлено_________________________________
(указати – що виявлено
______________________________________________________________________________
залишки багаття, сільгосппалу тощо, що може сприяти встановленню
______________________________________________________________________________
причини та виявленню винного у лісовій пожежі)
6. Винуватці виникнення пожежі______________________________________
(указати прізвище, ім’я та по батькові
______________________________________________________________________________
особи або осіб, винних у виникненні пожежі, місце роботи, посаду
______________________________________________________________________________
та місце мешкання їх. У тому випадку, якщо винні у пожежі не виявлені,

Рідини та не вкриті лісом площі

______________________________________________________________________________

природного
указати дані, які необхідні при розслідуванні з метою виявлення винних)
7. Гасіння пожежі розпочато «___»_____________201_ р. о______________
8. Пожежею охоплено площу в гектарах:*

років

Нелісової
Культури

площі
Згарища
походження

Всього
Насадження середньовічні, при-

площі
Молодняки

минулих
стигаючі, стиглі та перестиглі

лісової
пере- Площа, яка пройдена
Вид важа- пожежею
пожежі
юча у т.ч. насадження,
поро- всього з якого можлива
да реалізація
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

* Примітка: усі графи заповнюються на основі натурного обстеження або за даними

оперативного відділення авіаційної охорони лісів.

9. Пожежа ліквідована «____»_____________201_ р. о ___ год _______хв

____________________________________________________________________
(указати ким: робітниками лісової охорони, робітниками лісгоспу
_______________________________________________________________________________
парашутно-пожежною (авіапожежною) командою, командою пожежо-
_______________________________________________________________________________
хімічної станції, залученими робітниками інших підприємств, населенням тощо).

10. На гасінні пожежі відпрацьовано:

а) людино-днів________________________
б) коне-днів___________________________
в) автозмін____________________________
г) тракторозмін________________________
47
 д)____________________________________
е)____________________________________
11. Способи і засоби, які застосовувалися на гасінні пожежі________________
____________________________________________________________________
(Захльостування, окопування, заливання водою із ранцевого обприскувача,
_______________________________________________________________________________
пожежних автоцистерн, за допомогою мотопомпи, хімікатами)
12. Заходи вартування пожежі _________________________________________
___________________________________________________________________
13. Відповідальна особа за вартування___________________________________
(посада, місце роботи,
_______________________________________________________________________________
прізвище, ім’я, по батькові)
14. Втрати від пожежі:
а) деревини на кореню _______ куб. м, на суму ________________грн.
б) заготовленої лісопродукції ______ куб. м, на суму ___________грн.
в) будівель, споруд, машин, обладнання та іншого майна___________
___________________________________________________________________
(указати найменування, кількість та вартість)
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
г) вартість очищення території_________________________________
(на всій території держлісфонду,
_______________________________________________________________________________
де пройшла пожежа)
д) вартість лісовідновних робіт________________________________
(на площі культур і молодняків
_______________________________________________________________________________
природного походження)
е) вартість робіт з гасіння пожежі______________________________
ж) загальна сума збитків______________________________________
15. Посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка керувала гасінням
пожежі_____________________________________________________________
16. До акта додаються:
а) схематичне креслення згарища;
б) розрахунки та обґрунтування розмірів збитків від втрат лісу на коре-
ню, знищення культур, молодняків, від втрат готової продукції, вартості
робіт з очищення території, гасіння пожежі тощо;
в) доповідна записка керівника гасіння пожежі про хід гасіння, методи і
засоби, які застосовувалися, їх ефективність (представляється у разі
великих пожеж);
г) ___________________________________________________________
д) ___________________________________________________________
Акт склав___________________________________________________________
(посада, місце роботи, прізвище, ім’я, по батькові та підпис)
______________________________________________________________________________
48
Пояснення порушника, з вини якого виникла пожежа _____________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
_________________________
(підпис порушника)

Присутні при складанні акта (представники сільської, селищної, міської ради

чи міліції, свідки)
_______________________ _____________
_______________________ _____________
_______________________ _____________
_______________________ _____________
(підписи)

49
 Додаток 21

Планові відпускні ціни на лісопродукцію

(по ДП «Куп’янський лісгосп»)
з 01 січня 2013 року

Франко-склад
Пор. Діаметр, верхній нижній
Лісоматеріали круглі Ґатунок
№ см відпускна ціна,
грн/м³
14-19 370 435
1 Пиловник хвойних (сосна) 2 20-25 470 535
26-35 550 615
36 і б. 600 665
2 Пиловник дуба 14-25 410 475
2 26-35 940 1005
36-49 1300 1365
50 і б. 1500 1565
3 Пиловник твердолистяних 14-25 320 385
порід (ясена, клена, тощо) 2 26-35 630 695
36-49 910 975
50 і б. 950 1015
4 Пиловник м’яких порід (липи, 2 14-25 270 335
берези, вільхи) 26 і б. 310 375
5 Пиловник м’яких порід 2 14-25 24о 305
(тополі, осики) 26 і б. 280 345
6 Будліс: а) хвойних порід 2 14-24 260 325
б) твердолистяних п. 14-24 350 415
в) м’яколистяних п. 14-24 240 305
7 Підтоварник: а) хвойних 6-13 200 265
б) твердолистяних 2 8-11 230 295
в) м’яколистяних 8-11 170 235
8 Жерді хвойних порід 3-5 120 185
9 Дрова: хвойних і м’яколист. 100 165
твердолистяних порід 140 205
10 Навантаження за 1 м³ (з ПДВ) 42

Примітка: Відпускні ціни призначаються в кожному державному

підприємстві лісового господарства залежно від розряду цін.

50
 Укладач: Ситнік Ігор Йосипович

ЛІСОВА ПІРОЛОГІЯ

Методичні вказівки та завдання до виконання

лабораторних робіт

Для студентів спеціальності 6.090103

«Лісове і садово-паркове господарство»

(Видання третє, доповнене і перероблене)

Редактор Л.І. Сібенкова

Коректор М.А. Захарченко
Комп’ютерний набір І.Й Ситнік
Верстка - Г.Х. Рамакаєва

Підписано до друку 24.02.2014. Формат 60х84 1/16.

Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Обсяг: 3,0 ум.-друк. арк.;
2,4 обл.-вид. арк. Тираж 100. Замовлення
__________________________________________________________
Виробник – редакційно-видавничий відділ Харківського
національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. 62483,
Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст-1», навч. містечко
ХНАУ, тел. 99-72-70
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Виготовлювач – дільниця оперативного друку ХНАУ, тел. 99-77-80

51
52