МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКА ДИТЯЧОГО 

ХОРЕОГРАФІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
Міщук Любов
студентка 4 курсу спеціальності 013 Початкове
навчання
КЗВО«Луцький педагогічний коледж» Волинської
обласної ради
Науковий керівник – Тетяна Царик
У статті визначені пріоритетні напрями підготовки керівників дитячих
хореографічних колективів для ефективного функціонування й подальшого
розвитку аматорського хореографічного процесу.

Майбутнє української нації залежить від змісту цінностей, світоглядної

орієнтації дітей та молоді, від того якою мірою духовність стане основою
їхнього життя. Сучасний етап розвитку людської цивілізації посилює вимоги
до наукової компетентності фахівців з вищою освітою. Вони повинні вміти
творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в
бурхливому потоці наукової інформації [1, с. 194].
На сьогодні проблема творчої діяльності хореографа – це становлення
майстерності майбутнього вчителя, розвитку тих особистісних якостей, що
впливають на ефективність процесу навчання. У цілому означена проблема
не є новою для педагогічної науки. В сучасній педагогічній практиці процес
підготовки майбутнього вчителя хореографії, як і процес професійного
вдосконалення, частіше пов’язують з методичним забезпеченням, набуттям
хореографічно-викладацького досвіду, розвитком якостей гуманістичного
спрямування, залишаючи поза увагою важливість розвитку таких якостей, як
уява, мислення, сприймання.
Організовуючи свою діяльність, керівник хореографічного колективу
автоматично потрапляє в ситуацію, коли сам повинен виконувати функцію
контролю за своєю хореографічно-педагогічною діяльністю з метою
забезпечення зростання якості навчально-виховного процесу. Це означає, що
йому належить приділяти постійну увагу психолого-педагогічній та
організаційній структурі дитячого хореографічного об'єднання і на підставі
відповідного аналізу обирати форми і методи педагогічного керівництва
колективом. Для цього керівник дитячого хореографічного об'єднання, як
педагог, повинен вміти орієнтуватися в різних аспектах дитячої поведінки: як
окремої особистості, так і колективу. Тому керівнику необхідні знання
відповідних розділів педагогіки і психології, що обумовлюється мірою
відповідальності, яка лягає на педагога-хореографа, як в процесі здійснення
ним цілеспрямованого педагогічного впливу не тільки на мікросередовище
(колектив), а й на кожну окрему дитину.
Кваліфікаційні вимоги до вчителя-хореографа визначаються параметрами
художньо-естетичних знань, а саме – видової різноманітності
хореографічного мистецтва (класичний, бальний, народний та сучасний
танець); виразних засобів як складових танцю (музики, сценічного вбрання,
живопису, пластики); специфіки національних танців, техніки виконання [2,
С. 185-189].
 Ключовим завданням викладача хореографії, педагога-хореографа є
постійне формування й розвиток хореографічної культури вихованців
дитячого хореографічного колективу через ознайомлення їх з кращими
зразками українського та світового танцювального мистецтва, із життям і
виконавськотворчою діяльністю провідних вітчизняних і зарубіжних
хореографів і хореографічних колективів.
Водночас, інше його завдання – практикоорієнтоване, яке полягає у тому,
щоб навчити своїх вихованців танцювати, тобто дати основи танцювального
мистецтва й хореографічні знання, привити навики, розвинути танцювальну
техніку, враховуючи їхні вікові особливості [3, С. 72-76].
Керівник дитячого хореографічного колективу має навчити вихованців
сприймати об’єкт естетично, бачити і розуміти сутність і глибинний зміст
художнього твору, через емоції передавати побачене. Педагог повинен
розвивати здатність аналізувати естетичні об’єкти: хореографічні рухи,
ритмічні образи в музиці, вчити знаходити потрібний сценічний грим до
танцю, підбирати костюм для виконання хореографічного номера; вчити
давати обґрунтовану естетичну оцінку танцю; висловлювати власні думки
щодо його виконання; відображати рухами образний характер музики;
передавати мімікою, жестами, позами різноманітну гаму почуттів.
Хореограф повинен володіти знаннями щодо основних професійно-
зорієнтованих дисциплін, теорій та методик класичної, народної, бальної та
сучасної хореографії. Втілюючи мету, керівнику колективу мають бути
притаманні професійна компетентність та висока мораль, педагогічне
мислення та культура спілкування, вимогливість до себе та учнів [С. 191-
195].
Керівник дитячого хореографічного колективу повинен:
 знати теорію, методику та історію хореографічного мистецтва;
 мати поняття музичної основи, історії костюма, образотворчого
мистецтва;
 володіти  навичками режисера-постановника, танцюриста,
сценографа;
 пропагувати кращі зразки вітчизняного та світового
хореографічного мистецтва;
 розвивати індивідуальність своїх вихованців.

Література:
1. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посібник / О.
П. Рудницька. – К. : ТОВ „Інтерпроф”, 2002. – 270 с.
2. Митакович Л. А. Подготовка будущих педагогов-хореографов к решению
профессиональных задач [Електронный ресурс] / Л.А. Митакович. – С.
185–189.
3. Благова Т. О. Особливості професійної підготовки майбутніх учителів-
хореографів у системі педагогічної освіти / Т. О. Благова // Вісник
Житомирського державного університету, 2010. – Вип. 50.– Серія:
Педагогічні науки. – С. 72-76
 4. Тарасюк А. М. Професійна підготовка майбутніх учителів хореографії до
роботи у позашкільних закладах освіти / А. М. Тарасюк // Педагогічний
альманах. – 2012. – Вип.13. – С. 191-195