Professional Documents
Culture Documents
все
все
знання:
уміння:
- дії та операції, якими слід оволодіти для якісного виконання перекладу в усній та
письмовій формі
- скоропис
- лексика
- соціокультурна інформація
Принципи
Білінгвальна компетенція включає мовну (тобто знання двох мов, у тому числі, у
контрастивному
плані), а також мовленнєву (володіння ними у тих видах мовленнєвої діяльності, які
задіяні у перекладі) субкомпетенції. Кожна (мовна та мовленнєва) із згаданих
субкомпетенцій може, у свою чергу, бути розчленованою на відповідні складові.
Екстралінгвістична компетенція включає усі знання, що виходять за межі
лінгвістичних та
перекладознавчих, тобто сюди відносяться будь-які фонові (енциклопедичні,
тематичні, соціобікультурні тощо) і предметні (інформація щодо поняттєвого складу
певної галузі людської діяльності та міжпоняттєвих зв’язках) знання.
Нарешті стратегічна компетенція у нашій робочій моделі розглядається як
надкомпетенція,
інтегроване уміння перекладати, що ґрунтується на координації решти компетенцій
у процесі здійснення перекладацької діяльності .
13. Види перекладу, що є невід’ємною складовою змісту та мети навчання
майбутніх перекладачів
Зміст навчання перекладу в чому визначається тими знаннями, вміннями і навичками, які
необхідні для створення у учнів професійної компетенції перекладача.
Письмовий переклад:
переклад з аркуша
синхронний переклад
У найбільш загальному вигляді переклад можна розділити на усний і письмовий. Між ними існує
суттєва різниця. Якщо під час письмового посередництва перекладач зазвичай має достатньо часу,
аби користуватися словниками, іншими довідковими матеріалами і навіть проводити консультації
з фахівцями для вирішення проблем, пов’язаних з інтерпретацією тексту оригіналу, то в усному
такої можливості немає. Тлумач має прийняти рішення дуже швидко, не вдаючись до сторонньої
допомоги. Звідси неважко зробити висновок, що для усного перекладу надзвичайно важливу роль
відіграють обсяг словникового запасу перекладача та його фонових знань стосовно якомога
ширшого кола галузей життя в усіх його проявах. Важливими є також наявність чітко сформованих
навичок та умінь усного перекладу, зокрема володіння достатньо широким спектром
перекладацьких прийомів на різних рівнях мовної системи, задовільна дикція, високий темп
мовлення та психологічна стійкість.
При письмовому варіанті перекладу текст створений в більш-менш віддаленому минулому, тобто
попередньо обдуманий, написаний і ймовірно відредагований. Висловлювання, перекладне усно,
як правило, виникає саме в даний момент, що не виключає наявність недоліків і відсутність
вивіреної структури.
Найважливішою відмінністю є те, що письмовий текст є закінченим твором. Він є статичною і
незмінний. Усне висловлювання знаходиться в розвитку, в динаміці, його продовження не
завжди можна передбачити.
Автор письмового тексту відділений від перекладача в часі і просторі, що дозволяє перекладачеві
щодо об’єктивно, не емоційно підходити до тексту. Перекладу можуть піддаватися історичні
джерела багатовікової давності, літературні твори минулих років, сучасні статті і т.д. При усному
перекладі виконавець безпосередньо взаємодіє з оратором або залучений в емоційну атмосферу,
що відбувається. Звідси випливає ключова відмінність усного перекладу від письмового –
наявність суб’єктивного фактора.
Зміст усіх вправ другої підсистеми (для формування навичок), на відміну від
першої (підготовчі вправи), передбачає переклад. Група 2А, яку при-значено для
формування навичок лексико-синтаксичного і просодичного варіювання, включає
типи 2А-1 (для розв’язання нестереотипних лексико-фразеологічних проблем) та
2А-2 (для формування навичок перекладацьких трансформацій). Перший тип
включає, вид 2А-1 (1), де передбачено оволодіння різноманітними лексичними
замінами (контекстуальна й синонімічна заміни, описовийта антонімічний
переклад тощо). Змістом вправи виду 2А-1 (2) є оволодіння фразеологічними замі-
нами (утворення квазі фразеологізмів у випадку відсутності відповідників або
аналогів у МП). Тип 2А-2 включає такі види вправ як 2А-2 (1), призначений для
формування навичок здійснення лексичних трансформацій (генералізація,
конкретизація,додавання, вилучення і перестановка слів тощо),та 2А-2 (2) – для
закріплення синтаксичних трансформацій.Група вправ 2Б, яку націлено на
формування патернів переносу (див. визначення вище), містить принаймні три
типи вправ. Тип 2Б-1, що призначено для формування патернів синтаксичного
переносу, включає вид 2Б-1 (1), де студенти навчають-ся калькування структури
речення в ТО і засвоюють обмеження щодо застосування цього перекладацького
прийому, а також вправи виду 2Б-1 (2),метою яких є засвоєння клішованих
відповідників деяких синтаксичних структур, типових для певного жанру в обох
мовах.Тип 2Б-2, змістом якого є формування патернів лексичного переносу,
містить вправи виду 2Б-2 (1) –для засвоєння відповідників у двох мовах на рівнях
слова й словосполучення, а також вид 2Б-2 (2) – для навчання способів передачі
прецизійної інформації і власних назв за допомогою перекладу, різних видів
транскодування тощо.У вправах типу 2Б-3 формуються патерни фразеологічного
переносу, вид 2Б-3 (1) призначено дляпередачі фразеологізмів МО за допомогою
аналогів у МП, а вид 2Б-3 (1) – для згаданої передачі із застосуванням
відповідників у МП.Зміст групи вправ 2В передбачає формування навичок
зовнішнього оформлення говоріння студентів і включає такі самі типи й групи
вправ, що й група вправ 1Г у підсистемі 1 (підготовчі вправи),однак, на відміну від
останніх, в другій підсистемі вони виконуються у двомовному режимі, тобто
неізольовано, а інтегровані в єдиний акт перекладу,що включає як сприймання
фрагмента ТО із відповідним записом, так і його озвучення в ТП з опо-рою на такі
записи.Група 2Г, що має на меті формування навичок переключення, включає тип
2Г-1 (для навчанняпереключення з МО на МП) та тип 2Г-2 (для оволодіння
міжсеміотичним переключенням (з природної мови на ідеографічне письмо і
навпаки).Нарешті вправи групи 2Д призначені для розвитку швидкісного
перекладу, який розглядаєтьсяне як мета навчання УПП (оскільки в цьому
видіперекладу не рекомендується надто високий темпозвучення ТП), а як засіб
забезпечення запасуміцності на випадок виникнення надзвичайних обставин.
31. Особливості організації навчання усному перекладу. Вправи для навчання
перекладу з аркуша.