1

УРОК 13
ТЕМА. Весела риболовля. Розповідь за серією малюнків. Голосні і
приголосні звуки. Письмо правих і лівих півовалів різного розміру.
МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ
1. ВЗАЄМОДІЄМО УСНО
1.1. Повідомлення загальної теми уроку
• Слухання й відгадування загадок.
Має хвіст, та не літає, Дядько Хлист і тітка Нитка
має рот — не розмовляє. Простачків пішли ловити.
Можеш вудкою спіймати Обдурити простачків
і загадку відгадати. Запросили черв’ячків.
(Риба) (Вудлище і ліска, вудка)
На риболовлю його взяв Кину не палку,
І до ліски прив’язав. впіймаю не галку,
Якщо стане він пірнати, Скубу не пір’я,
Рибка почала клювати. Їм не м’ясо.
(Поплавець) (Вудка, риба, луска)
Рибалка – так називають людину, яка ловить рибу, тобто
займається рибальством, риболовлею.
- Для чого потрібні ці речі? Яка з них названа двома словами?
вудка поплавець
вудлище поплавок
ліска гачок
• Виправлення помилок у розповіді.
- Послухайте розповідь Читайлика. Чи всі слова вжиті в ній правильно?
Зранку я вирушив до ставка на рибалку (риболовлю). Насадив
наживку і закинув вудлище (вудку). Раптом мій гачок (поплавок)
здригнувся і пішов під воду. Я схопив вудку і витяг невеличкого
карасика.
1.2. Складання розповіді за серією малюнків
 2

Учні розглядають серію сюжетних малюнків у букварі (с. 28–29),

знаходять зображення Петрика й Оленки, для зручності дають імена іншим
дітям, відповідають на запитання до малюнків.
- Куди вранці пішли діти? Які речі підказують вам відповідь?
- Що робили руденька дівчинка (Наталка) і білявий хлопчик
(Миколка)?
-У яку мить прибігли їм на допомогу Оленка і Петрик?
- Із яким настроєм поверталися друзі додому? Чому?
Працюючи у групах, учні складають розповідь за малюнками,
розповідають її своїм однокласникам.
2. ЧИТАЄМО
2.1. Слухання розповіді, порівняння змісту тексту і малюнків
Запропонуйте учням, слухаючи текст, уважно дивитися на малюнки в
букварі, відзначати спільне та відмінне.
РИБАЛКИ
Ще звечора ми з друзями вирішили піти на риболовлю. Зранку ми
зібралися біля мого будинку і вирушили до ставка. Діставшись до водойми,
ми насадили на гачки наживку і закинули вудки. Довго ми сиділи і
вдивлялись в нерухомі поплавки. Раптом мій поплавок здригнувся і пішов
під воду. Я схопив вудку і почав витягати рибу. Друзі кинулися мені
допомагати. Нарешті ми витягли величезного сома. Вдома нас похвалили за
чудовий улов.
2.2. Слухання і порівняння змісту віршів
Спочатку учні слухають вірші по черзі, аналізують їхній зміст за
однаковими запитаннями:
- Хто пішов на риболовлю? Чим хлопці збиралися ловити рибу?
- Де влаштувалися рибалити діти? Кого вони зловили?
- Чим закінчилася пригода рибалок?  З яким настроєм вони поверталися
додому?
ХТО КОГО СПІЙМАВ ВРАНЦІ
 3

Вийшли хлопці-риболовці Ми з Івасем вудкарі,

З сітками, з вудками, Хоч і невеличкі.
А Івасик нахвалявся: Встали вранці на зорі
«Я ловлю руками!» І гайда до річки.
Вийшли хлопці-риболовці Тут замовкни —
На дубову кладку, Сядь чи ляж
Закинули аж три вудки І не кліпай оком.
Та й спіймали... жабку. Клюнуло…
Лізе з берега у річку — У мене лящ. А у тебе?
Наш Івась-бувалець, — Окунь. —
А там його рак з болота Потім ще тягнули, ще…
Як вщипне за палець! Аж втомились руки.
А хлоп’ята так сміялись, Причаївшись під кущем,
Аж місток хитався, Все чекали щуки.
Що ловив Івасик рака Але щука не взяла —
Та сам же й спіймався. Іншим разом зловим…
Так ото й скінчились лови… Ми вертались до села
Та хлопці не дбають, Із важким уловом.
Голіруч йдуть додому, Вадим Крищенко
Голосно співають.
Роман Завадович

- Що спільне в обох віршах? (На риболовлю пішли хлопці, взяли із

собою вудки; задоволені і веселі поверталися додому.)
- Чим відрізняються пригоди рибалок? (Хлопці-риболовці вийшли на
дубову кладку (місточок); не зловили риби, а тільки жабку і рака. Хлопці-
вудкарі вийшли на річку, ховалися під кущем; наловили багато риби, зокрема
ляща й окуня, але щуки, про яку мріяли, зловити так і не змогли.)

3. ДОСЛІДЖУЄМО МОВНІ ЯВИЩА

 4

3.1.Виділення звуків зі слова

- Пригадайте, хто вщипнув за палець Івася-бувальця. (Рак.)
Звуки виділяються зі слова рак шляхом протяжної вимови двох перших
(зразок дає вчитель: р-р-р-ак, ра-а-а-к) і хорового додавання останнього звука
(ра… – к). Проводяться спостереження за вимовою кожного звука окремо,
складається звукова схема слова – будиночок.

- Який звук «живе» в першій (другій, третій) клітинці-кімнаті?

• Розповідь учителя.
Звуки, що утворили слово рак, жили дружно, ніколи не сварилися, усе
робили разом. Якось вони плавали в річці і побачили «страшного звіра». То
був корч, на якому сиділа ворона. Злякалися звуки і чимдуж попливли
додому. Та з переляку 1-й і 3-й звуки переплутали свої клітинки-кімнати, і
тепер утворили нове слово. Яке? (Кар.) Коли ми ним користуємося?
- Перевірте, чи можуть у цьому будиночку «жити» звуки слів вуж, лев,
рись, кінь, сом?
3.2. Закріплення вміння визначати звуки у слові
• Визначення кількості звуків у словах.
- Поміркуйте, хто повинен мати більший будиночок – кіт чи миша,
слон чи мураха.

• Гра «Хто більше?»

Добір слів – назв тварин до поданих схем-«будиночків».
• «Провокаційні» запитання.
Показ малюнків із зображенням комах: оса, муха, жук, джміль.
- Я вважаю, що в усіх назвах комах є по три звуки. Ви згодні?
- У словах гриб і грип усі звуки однакові. Так?
- У ромашки білі пелюстки. Так?
 5

- Слово квітка складається з пелюсток. Так?

3.3. Формування уявлень про голосні звуки
• Спостереження за вимовою звуків.
Розглядування малюнків на с. 28, називання тварин, протяжна вимова
слів: ра-а-ак, со-о-ом, ле-е-ев, ву-у-уж, кі-і-інь, ри-и-ись. Окрема вимова
звуків [а], [о], [е], [у], [і], [и]; спостереження за губами в дзеркальцях,
замальовування форми ротика.
- Упізнайте звуки за формою ротика.

[а] [о] [е] [у] [і] [и]

- Що спільне в цих звуках?
Висновок: рот завжди відкритий, видихуване повітря під час вимови
звуків проходить вільно, без перешкод.
• Завдання-дослідження.
Слід обрати двох учнів-дослідників, які виходять за причинені двері і
слухають, які звуки вимовлятиме клас, наприклад, [а], [о], [у], [п], [т], [х].
Важливо, щоб учні правильно вимовляли приголосні звуки (без призвуку
голосного) і якомога голосніше.
«Дослідники» повертаються у клас і доповідають про те, які звуки вони
чули. (Ясна річ, що почули тільки голосні звуки.) А які ще вимовляли? Чому
їх не чули? Який можна зробити висновок?
Висновок: У мові є звуки, які можна голосно прокричати. Вони
вимовляються тільки голосом, тому й отримали назву – голосні звуки.
Ознайомлення з позначенням голосних звуків на схемах умовними
знаками. Спочатку пропонується дітям самостійно придумати способи
позначення, а потім показати загальновизнані.
- Оскільки ротик під час їхньої вимови завжди відкритий, то будемо
позначати ці звуки у схемі слова кружечком ●.
 6

• Дослідження ролі голосних звуків у мовленні.

Діти ділять на склади слова о-са, у-дав, о-лень, о-дуд та інші,
переконуються, що склад у слові може бути з одного голосного звука.
Учні лічать у словах склади і голосні звуки, переконуються в
однаковій кількості, роблять висновок, що скільки у слові голосних звуків,
стільки і складів.
- Голосні звуки мають ще одну таємницю. Щоб її розгадати, треба
пригадати, як можна поділити речення на слова.
Петрик і Оленка пішли рибалити.
У відерці Петрика плаває короп.
А Оленка зловила карасика.
Учитель звертає увагу дітей на короткі слова-помічники і, а, у.
- Почули голосні звуки, скільки про них цікавого розказали на уроці, і
запишалися, навіть віршика про себе склали:
У вимові звуки чисті,
Звуки ми ще й голосисті.
Небагато нас, а все ж
Без нас слова не складеш.
- Давайте перевіримо, чи правду про себе повідомили голосні звуки.
Спробуйте назвати слова без них: рибалка – рблк, вудочка – вдчк, поплавок –
пплвк, гачок – гчк. Отже, чи правду «сказали» голосні звуки?
3.4. Формування уявлень про приголосні звуки
• Спостереження за вимовою звуків.
Робота в парах. Діти вимовляють звуки, наприклад, у слові сом, і
стежать, як вимовляється кожен звук:
1) під час вимови звука [с] видихуване повітря виходить з
утрудненням, через щілину, яку утворюють зуби і язик; чується шум, свист;
голосно крикнути звук не вдається, його погано чути;
2) під час вимови звука [о] ротик широко відкривається, голос
проходить вільно – це голосний звук;
 7

3) під час вимови звука [м] губи спочатку змикаються, потім

пропускають видихуване повітря виходить з утрудненням; частково воно
навіть потрапляє до носа.
- Спробуйте голосно крикнути: С-с-с! М-м-м! Б-б-б! П-п-п! Що вам
заважає?
Висновок: У мові є звуки, які на повну силу голосу вимовити не можна.
Вони вимовляються з перешкодами, які утворюють губи, зуби, язик. Такі
звуки утворюють склади і слова тільки поряд із голосними, при них, тому
вони й отримали назву – приголосні звуки. Оскільки під час їхньої вимови
можуть стискатися губи, а зуби і язик утворювати щілину, то будемо
позначати ці звуки у схемі слова рискою ▬ .
• Закріплення умінь виділяти приголосні звуки у словах.
Розглядування малюнків і звукових схем слів у букварі на с. 29.
- Яке приладдя для риболовлі намальовано? (Вудка, поплавок, гачок.)
Назвіть перші звуки цих слів. Голосні вони чи приголосні? Чому?
- Що намальовано внизу сторінки? Як називаються ці гриби? (Кошик,
боровик, мухомор.) Назвіть перші й останні звуки в цих словах. Чи однаково
вони вимовляються? Голосні вони чи приголосні?
- Які риби намальовані? (Короп, щука, осетер.) Спробуйте по черзі
назвати всі звуки у словах – назвах риб. Які з них можна вимовити голосно,
а які – ні? Подумайте, чому. «Прочитайте» звукові схеми слів.
• Вправи на закріплення
- Вибір з кількох слів того, яке має таку, наприклад, схему:
▬ ▬ ● ▬ (брат, тато, мама)
- Вибір з кількох схем тієї, що підходить до слова вудка:
▬ ▬ ● ▬ ▬ ● ▬ ▬ ● ▬ ● ▬
- «Лікування» схеми слова сом: ▬ ▬ ▬

4. ДОСЛІДЖУЄМО МЕДІА
- Послухайте пісню, запам’ятайте всіх рибок, про які в ній згадується.
 8

Пісня «Рибки», слова – Зоряна Лісевич, виконання – Віра Кідик.

Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=MEIDRBgmfjw
- Кого помилково названо рибками в пісні? (Рака, жабу.)
- Які риби, зображені в букварі на с. 28–29, називалися в пісні?
- За якими ознаками пісня навчає розрізняти таких риб, як карась,
короп, в’юн, окунь, щука, сом?
За необхідності відеозапис пісні повторюється з паузами для опису
кожної риби.
5. ВЗАЄМОДІЄМО ПИСЬМОВО
5.1. Повторення написання овалу
• Графічна вправа «Горох».
Пригадайте з учнями українську народну пісню про горох. Повторіть
хором перші слова з неї.
Торох, торох, сію горох,
А горошку потрошку.

Торо́х – різкий, сильний шум, тріск від падіння або удару;

торохкати — утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння,
пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.

Розгляньте на картках малюнки з горохом, знайдіть стручки без зерен.

Запропонуйте зобразити горошини овалами в кожній чарунці стручка
зеленим олівцем, заштрихуйте овали коловими рухами в напрямі написання
елемента.
5.2. Ознайомлення з півовалами
• Розгляд елемента.
 9

- Досить часто для зображення писемних літер потрібний не цілий

овал, а його половинка – півовал. Його можна писати з різних боків:
праворуч і ліворуч.
Пропонуємо показати учням овал, вирізаний із картону, перед очима
дітей відрізати в нього потрібну частинку, продемонструвати півовал,
повертаючи його праворуч та ліворуч.
Зазначимо, що правим або лівим півовали називаються згідно з місцем
розташування в таких літерах, як х, ж.

Учитель показує зразок написання лівого і

правого півовалів, звертаючи увагу на початок
написання елемента та його похиле зображення.

5.3. Виконання підготовчих розчерків

• Зображення півовалів на картці з малюнком.
- Наші рибалки зловили двох рибок. Розгляньте їх.
- Синім олівцем одній рибці наведіть луску правими півовалами згори
вниз, другій рибці – намалюйте лівими півовалами самостійно.

• Наведення контурів елементів у прописах.

У прописах (с. 13) зображені метелики і квіти, у яких для порівняння є
симетричні правий і лівий півовали. Спочатку розглядається малюнок,
уточнюється, які саме деталі в ньому зображені за допомогою лівих і правих
півовалів, як вони розташовані відносно одне одного. Потім півовали
наводяться за контуром протилежними рухами руки.
5.4. Письмо елемента в сітці зошита
• Письмо малих півовалів.
 10

Малий правий півовал пишуть так само, як і малий овал, тільки не

доводять криву лінію до початку елемента. Починають писати на 1/3 нижче
верхньої рядкової. Ведуть криву лінію вгору-ліворуч, торкаючись верхньої
рядкової, потім описують криву вниз-ліворуч. Торкнувшись нижньої
рядкової, ведуть криву вгору-праворуч і зупиняються на 1/3 над нею.
Малий лівий півовал починають писати на 1/3 нижче верхньої
рядкової. Ведуть криву лінію вгору-праворуч, торкаючись верхньої рядкової,
потім описують криву вниз-праворуч. Торкнувшись нижньої рядкової, ведуть
криву вгору-ліворуч на 1/3 над нею.
• Письмо великих півовалів.
Великий правий півовал пишуть так само, як і великий овал, тільки не
доводять криву лінію до початку елемента. Починають писати на 1/3 нижче
верхньої міжрядкової лінії. Ведуть криву лінію вгору-ліворуч, торкаючись
верхньої міжрядкової, потім продовжують писати криву вниз-ліворуч,
перетинаючи верхню рядкову. Торкнувшись нижньої рядкової, ведуть криву
вгору-праворуч і закінчують писати на 1/3 над нею.
Великий лівий півовал починають писати на 1/3 нижче верхньої
міжрядкової лінії. Ведуть криву лінію вгору-праворуч, торкаючись верхньої
міжрядкової, потім продовжують писати криву вниз-праворуч, перетинаючи
верхню рядкову. Торкнувшись нижньої рядкової, ведуть криву вгору-ліворуч
на 1/3 над нею.
• Письмо півовалів із додатковими елементами.
Спочатку діти пишуть поєднані півовали: додають з’єднувальну лінію
з-під великого овалу, проводять її вгору, плавно заокруглюючи. Потім учні
зображують малий правий півовал, описуючи його плавною лінією.
Завершується даний блок вправ плавним поєднанням правого і лівого
великих півовалів.

• Наведення елементів у контурах писемних літер.

 11

Учитель називає букви, зображені на останніх двох рядках, звертає

увагу на те, що в них використовуються півовали не тільки різні за розміром,
але і за місцем розташування в літерах: ліворуч, праворуч.
6. ДОСЛІДЖУЄМО МОВЛЕННЯ
6.1. Уявлення про діалог
- Послухайте веселі вірші про риболовлю. Що в них спільне й
особливе? Поміркуйте.
ЧОМУ НЕ ГОВОРЯТЬ РИБКИ? РИБАЛКА ТА ЧЕРВ’ЯК
У ставок Маринка – Ти давно сидиш з вудками
Сипле хлібні дрібки. На Дніпрі?
— А чому це, Грицю, – Та не дуже — від ранкової
Не говорять рибки? Зорі.
— Як же їм балакать, – А чого ж нема улову
Гриць на те сестриці, — В малюка?
Коли завжди мають – Не ловив я, — вчив я плавать
Повен рот водиці! Черв’яка.
Євген Бандуренко За Грицьком Бойком
- Хто з ким розмовляє в першому вірші. Про що запитує Маринка? Як
відповів їй Гриць? Що викликало у вас посмішку?
- Чи відомо, між ким відбувається розмова у другому вірші? Хто це
може бути? По що спитали в малюка-рибалки? Як він відповів на перше
питання? Що здивувало перехожого? Як пояснив хлопчик відсутність улову?
Учитель пояснює, що розмова двох осіб, під час якої вони відповідають
на запитання або обмінюються думками, називається діалогом.
6.2. Театралізація віршованих діалогів
Зі слів учителя діти заучують діалоги напам’ять, під керівництвом
учителя відпрацьовують інтонацію питальних речень (реплік), тренуються
передавати голосом здивування, гумор.
 12

Окремі учні розігрують діалоги в парах перед усім класом. Бажано для
цього підготувати атрибути – іграшкову вудочку, відерце.
7. РЕФЛЕКСІЯ
- Чи сподобалася вам уявна риболовля?
- Яких риб ми «зловили» протягом уроку? Назвіть їх, покажіть на
картках або малюнках.
- Яка пригода дітей-рибалок вам сподобалася найбільше? Чим саме?
- Чи важко вам було розповідати про веселу риболовлю за малюнками?
- Про що нове дізналися на уроці? Чого навчилися?
- Які звуки називаються голосними? А приголосними? Як вони
позначаються у схемі слова?
- Чим відрізняються приголосні від голосних? Як про це дізналися?
Завдання-«пастки»:
- У слові два голосних звуки, а скільки складів?
- У слові два приголосні звуки, а скільки складів?
Додаткові графічні вправи