ПАЛАЦ ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ

М. КИЄВА

Методична розробка

«Корекційна гімнастика в роботі хореографа»

Городецька О. Г.

Київ – 2020
 Затверджено на засіданні методичної ради Палацу дітей та юнацтва
Печерського району м. Києва протокол №2 від 18.12.2020 р.

Автор:
Городецька Оксана Германівна – керівник гуртка Народного художнього
колективу ансамблю естрадно-класичного танцю «Лілея» Палацу творчості
дітей та юнацтва Печерського району міста Києва

1
 Протягом останніх десятиліть в нашій країні склалася тривожна
тенденція погіршення фізичного розвитку і стану здоров'я дітей. За
статистичними даними МОЗ порушення опорно-рухового апарату посідають
одне з перших місць серед патології дитячого віку.
Рухова активність людини у вигляді різних форм м'язової діяльності
(праця, фізичні вправи) відіграє провідну роль у житті, в процесі еволюції вона
стала біологічною потребою. Рухи стимулюють ріст і розвиток дитини, у
дорослої людини змолоду розширюють функціональні можливості всіх систем
організму, підвищують працездатність. М'язова діяльність позитивно впливає на
психічний і емоційний стан. Численні дослідження свідчать, що гіпокінезія
(недостатність рухової активності) знижує опірність організму, збільшує
схильність до різних захворювань, тобто є чинником ризику.
Великі навантаження в школі, недостатня фізична активність,
спадковість, погані екологія та харчування все це призводить до збільшення
кількості дітей з порушеннями постави та плоскостопістю. Оскільки до
ансамблю приймаються усі діти, які хочуть танцювати та не мають
протипоказань до фізичних навантажень. виникає потреба гуртківцям з
недостатнім фізичним розвитком і низькою фізичною підготовкою або тим,
що мають незначні відхилення в стані здоров'я, додатково займатися
корекційною гімнастикою.
Корекційна гімнастика – система вправ, що направлені саме на
виправлення анатомо-фізіологічних порушень. Вона нормалізує патологічно
змінені і компенсує втрачені функції, поліпшує якість рухів, виробляє і
закріплює замінені навички. Фізичні комплекси сприяють розвитку м'язової
сили (формують «м'язовий корсет»), витривалість, рухливість в різних
суглобах та інших моторних здібностях, тобто проблеми загального
фізичного розвитку вирішуються. Така гімнастика також має профілактичну
дію на опорно-руховий апарат дитини. Комплекси включають вправи
дихальної гімнастики, вправи для формування і закріплення постави, а також
профілактики плоскостопості.
Постава - це звичне положення тіла людини у спокої та в русі. Вона
визначається під час стояння, сидіння, ходьби та виконання інших видів рухової
діяльності. Відхилення від правильної постави називають порушенням або
дефектом постави. Головними чинниками, які визначають поставу є положення і
форма хребта, кут нахилу таза та ступень розвитку м’язів. Хребет в сагітальній
площині має чотири фізіологічних вигини: два лордози – шийний та
поперековий і два кіфози – грудний та крижово- куприковий. Завдяки вигинам
хребтовий стовп виконує ресорну та захисну функції спинного та головного
мозку та внутрішніх органів.
Постава не передається по спадковості, а формується в процесі росту,
розвитку і виховання дитини. Це починається ще в період раннього дитинства.
У дітей паралельно із формуванням навичок утримання голови, сидіння, стояння
поступово окреслюються фізіологічні вигини хребта. Людина народжується з
грудним та крижово-куприковим кіфозами. Шийний лордоз з’являється при

2
формуванні навички утримання дитиною голови. Поперековий лордоз
формується, коли дитина починає ставати на ноги і ходити. Фізіологічні вигини
хребта чітко проявляються до 5-6 років. Проте, фізіологічна хвилеподібна форма
хребта лишається не зафіксованою до 7-12 років і зберігається лише завдяки
активній роботі м’язів. Після 12 років вигини хребта фіксуються внаслідок зміни
співвідношення кісткових та хрящових елементів. Остаточне формування і
закріплення всіх вигинів хребта завершується до 18-25 років.
Порушення постави - це не тільки косметичний дефект, існування
якого є неприємним фактом. Порушення постави, до того ж,
супроводжуються серйозними і складними наслідками у функціонуванні
організму людини. Відбувається це внаслідок стискання внутрішніх органів,
порушення їх правильного розташування в організмі. Неправильне
положення тіла порушує легеневу вентиляцію, зменшує надходження кисню
до мозку, утруднює приплив крові до нього. Порушення постави може,
навіть, спричиняти розвиток захворювань серцево-судинної (інсульт,
інфаркт, гіпертонічна хвороба) та дихальної систем (бронхіт, бронхіальна
астма, запалення легень).
Характерними ознаками правильної постави є:
- розташування голови (лоб і підборіддя знаходяться в одній пряме
площині, перпендикулярній до підлоги, а мочка вух розташовані на
одному рівні);
- симетричність плечового поясу (плечі опущені, дещо відведені назад і
знаходяться на одній лінії, паралельній підлозі);
- симетричність обох лопаток (нижні кути лопаток розташовані на
одному рівні);
- однакова довжина рук і ніг;
- однакова форма трикутників талії - простору що утворюються боковою
поверхнею тулуба та внутрішньою поверхнею опущених рук;
- симетричне розташування тазу (гребені клубових кісток знаходяться на
одному рівні; сідничні складки також розташовані на одному рівні);
- помірно окреслені фізіологічні вигини хребтового стовпа (живіт злегка
підтягнутий, груди незначно виступають уперед, лордози шийного та
поперекового відділів знаходяться, відповідно, у межах до 2 та до 5 см);
- ноги в положенні стоячи помірно розігнуті в кульшових і колінних
суглобах;
Відхилення від нормальної постави називаються порушеннями або
дефектами постави. Порушення постави спричиняються комплексом причин
різного характеру, серед яких одні мають визначальне значення, а інші є
сприятливим фоном для їх прояву. Групи причин, що пропонуються нижче,
лежать в основі порушень правильного положення тіла, що мають
автономний характер та тих, які є наслідком деформації хребта.
Можна виділити такі групи причин порушень постави.

3
 Вродженого характеру. До них належать: наявність у дитини
клиновидного хребця, порушення росту та розвитку хребців, наявність
додаткового ребра та інші.
Набуті, як наслідок інших хвороб. Порушення постави в цьому випадку
можуть виникати через паралітичні зміни в м’язах, рахіт, патологічні стани
суглобів (вроджений вивих кульшового суглоба, контрактури в кульшових
суглобах), наявність великих опікових та іншого походження рубців на одній
стороні тіла і також супроводжуються викривленням хребта. До цієї групи
причин належать також і ожиріння, порушення зору, плоскостопість (через
порушення опорної функції стоп, змінюється правильне положення тазу і
хребта) тощо – патології, які можуть супроводжуватись порушеннями
постави, але, як правило, без викривлення хребта.
Набуті, внаслідок негармонійного розвитку окремих м’язових груп.
Прикладом такої дисгармонії є переважання у розвитку м’язів грудей над
м’язами спини.
Набуті внаслідок звичайної неправильної пози, асиметричного статичного
навантаження на фоні загального слабкого фізичного розвитку. Існує традиційна
думка про те, що найчастіше порушення постави у школярів виникають через
неправильне положення тіла при сидінні за партою. Адже діти та підлітки
сидять в школі за партами та вдома за столом, готуючи уроки, біля телевізора
та ін. протягом 5,5 - 8,5 год. Робота за незручною - високою або низькою партою
- поступово створює умови для порушення постави і, навіть, викривлення
хребетного стовпа, яке згодом фіксується внаслідок швидких процесів
окостеніння, притаманних шкільному віку. У дітей, які сидять за високим
столом, розвивається грудний сколіоз, оскільки тулуб нахиляється в один бік,
плече піднімається, а хребет в грудному відділі викривлюється. Низький стіл
спонукає дитину нахиляти тулуб вперед, горбитися, лягати грудьми на парту,
низько опускати голову внаслідок чого збільшується вигин хребта в грудному
відділі.
Характеристика видів порушень постави.

Порушення постави: 1 - сутулість; 2 – кругло-ввігнута спина; 3 - плоска

спина; 4 - асиметрична постава.

4
 Порушення постави розрізняють в сагітальній та фронтальній
площинах. Неправильні види постави в сагітальній площині визначаються
при огляді в профіль. В сагітальній площині розрізняють порушення зі
збільшенням і зменшенням фізіологічних викривлень хребта.
До перших відносять:
Сутула спина характеризується збільшеним грудним кіфозом при
фізіологічних лордозах. Необхідно відрізняти справжню сутулість від
несправжньої. Остання характеризується значним розвитком мускулатури спини,
а не викривленням хребта, або слабкістю м’язів спини. Слід відрізняти кіфоз від
круглої спини та сутулості. Кіфоз визначається ними, як фіксоване викривлення
хребта внаслідок травми, рахіту тощо. Наслідком круглої спини та сутулості є
зменшення глибини вдиху і видиху, менш економна робота дихальної системи.
Неповноцінна екскурсія грудної клітки призводить до зменшення присмоктуючої
сили грудної клітки, що ускладнює роботу серця. Ось чому так важливо якомога
раніше розпочати боротьбу з цими дефектами, тим більше, що запущені їх
форми важко піддаються виправленню.
Кругла спина характеризується збільшенням грудного кіфозу,
зменшенням шийного і поперекового вигинів (фізіологічних лордозів) та
недостатнім кутом нахилу таза. Усі м’язи згиначі тулуба переважають над
розгиначами: м’язи грудей, живота, задньої поверхні стегон - над м’язами
спини і передньої поверхні стегон. Її проявами є нахилена вперед голова,
дугоподібна спина, крилоподібні лопатки, звисаючі плечі, плоскі сідниці,
злегка зігнуті в колінах ноги та живіт, що вип’ячується у нижній його
частині.
Кругло-вгнута спина характеризується збільшенням фізіологічних вигинів
хребта та надмірним кутом нахилу таза, недостатнім розвитком м’язів спини,
живота та передньої поверхні стегон. Проявами кругло-вгнутої спини є
дугоподібна її форма, крилоподібні лопатки, зведені вперед та опущені плечі,
нахилена вперед голова, звисаючий живіт та сідниці, що різко виступають назад.
Цей дефект піддається корекції легше, ніж кругла спина.
До порушень постави зі зменшенням фізіологічних викривлень хребта
належать:
Плоска спина характеризується зменшенням фізіологічних вигинів
хребта (особливо в поперековій частині), недостатнім кутом нахилу таза,
розтягнутими м’язами спини і грудей. Характерними ознаками плоскої спини
є крилоподібна форма лопаток, недостатньо випукла (плоска) грудна клітка,
нижня частина живота видається вперед, плоскі сідниці. Внаслідок
зменшення всіх фізіологічних вигинів хребта погіршується його ресорна
функція, що в свою чергу має негативний вплив на стан спинного та
головного мозку, особливо при бігу, стрибках та ін. фізичних вправах, які
викликають струшування хребта. Тому діти з подібною деформацією
скаржаться на швидку втомлюваність, головний біль, знижену
працездатність.

5
 Плоско-вгнута (лордотична) спина. Це різновид плоскої спини. Він
характеризується зменшеним грудним кіфозом та збільшеним поперековим
лордозом. Проявами плоско-вгнутої спини є сильно нахилений вперед таз,
вип’ячені назад сідниці, відвислий живіт, плоска грудна клітка, крилоподібні
лопатки. Цей дефект постави зустрічається дуже рідко.
Дефекти постави у фронтальній площині визначаються при огляді зі
сторони спини. Асиметрична (сколіотична) постава характеризується
асиметрією між правою і лівою частинами тулуба. Вона проявляється у
асиметричному розташуванні плечового поясу, лопаток, трикутників талії
тощо.
При сколіотичній поставі на рентгенограмі відхилень хребта від норми
не спостерігається. Однак м’язи спини розвинуті асиметрично - на стороні
піднятого плеча - слабкі, розтягнуті, а на стороні опущеного плеча -
скорочені. Це нестійке положення тіла може бути виправлене самою
дитиною при напруженні певної групи м’язів.
Сколіоз - хронічне прогресуюче захворювання хребта, що
характеризується дугоподібним викривленням у фронтальній площині і
скручуванням хребців навколо вертикальної осі. Деформація у фронтальній
площині відмічається лише на початкових стадіях захворювання. В міру його
прогресування відбувається деформація хребта і в сагітальній площині з
утворенням кіфосколіозу чи лордосколіозу. Перебіг сколіотичної хвороби
характеризується також і такою можливою ознакою, як торсія - скручування
хребта навколо вертикальної осі. Така складна деформація хребта
обов’язково призводить до порушень форми ребер і грудної клітки в цілому з
утворенням реберного горба. Це супроводжується порушенням нормального
розташування органів грудної клітки та їх функціонування.
Через сколіоз, в першу чергу, страждає дихальна, а потім серцево-
судинна системи, що призводить до тривалої кисневої недостатності.
Хронічна гіпоксія негативно впливає на розвиток всього дитячого організму.
Сколіоз викликає серйозні порушення травної та сечовидільної систем. Він
також може супроводжуватися спінальними порушеннями і навіть парезами
та паралічем внаслідок стиснення нервових корінців.
10% дітей в Україні хворіють сколіотичною хворобою. Частіше від
сколіозу потерпають дівчата (у співвідношенні з хлопцями 1:6), що
пояснюється менш досконалим фізичним розвитком. Найчастіше хвороба
проявляється в 7-12 років, хоча не рідкісним є прояв її симптомів уже в 4- 6
роки, а інколи і в 2-3 роки.
За морфологічними ознаками сколіози поділяються на структурні та
функціональні. Структурний сколіоз характеризується змінами структури
хребців (клиноподібна форма хребця; торсія хребта). Структурні сколіози, в
свою чергу, поділяються на не фіксовані та фіксовані. Якщо спостерігається
викривлення хребта у положенні лежачи та збільшення його в положенні
стоячи - це не фіксований сколіоз. Якщо кривизна хребта у положеннях
лежачи та стоячи не змінюється - це фіксований сколіоз. Функціональний

6
сколіоз - це різноманітні функціональні стани хребта (сколіотична постава,
рефлекторно-больовий сколіоз при радикуліті). Він виявляється лише у
положенні стоячи і зникає у положенні лежачи, при висах та в інших
положеннях, які сприяють розвантаженню хребта.
Залежно від важкості захворювання виділяють 4 ступені сколіозів.
Критерієм їх поділу є форма дуги сколіозу і кут відхилення її від
вертикальної осі, ступінь скручування хребців. Відповідно до місця
утворення первинної дуги поділяють сколіози на грудні, попереково- грудні
та поперекові, а за напрямком - лівосторонні і правосторонні.

Ступені сколіозу:
1 - І ступінь; 2 - ІІ ступінь; 3 - ІІІ ступінь; 4 - IV ступінь

При сколіозі І ступеня кут відхилення первинної дуги становить

близько 10°. Хребет нагадує літеру С Вольове напруження м'язів і
розвантаження в горизонтальному положенні зменшують ці прояви.
Сколіоз II ступеня характеризується появою додаткової
компенсаторної дуги викривлення, в результаті чого хребет набуває форми
латинської букви S. Кут відхилення основної дуги доходить до 30°.
Виявляються скручування хребців, реберне випирання і м'язовий валик. Це
супроводжується порушенням розташування внутрішніх органів та їх
функцій. Горизонтальне положення і невелике витягнення не змінюють
викривлення.
Сколіоз ІІІ ступеня характеризується наявністю не менше двох дуг. Кут
відхилення основної дуги дорівнює 30-60°. Виявляється значне скручування
хребців, деформація грудної клітки і утворення реберного горба, зміна кута
нахилу таза. Це викликає подальше порушення розташування
внутрішніх органів та їх функцій, подразнення корінців спинного мозку і
появу симптомів радикуліту.
Сколіоз IV ступеня спотворює тулуб внаслідок важкої деформації
грудної клітки і хребта. Спостерігається кіфосколіоз, що є результатом
прогресуючого відхилення хребта як у бічному, так і у передньозадньому
напрямку, подальшого скручування його по осі та утворення заднього і

7
переднього горба. Кут відхилення хребта від вертикальної осі більше 60°.
Виявляються значні порушення функцій органів грудної клітки і нервової
системи.
Плоскостопість - це деформація стопи, що характеризується
сплощенням її склепіння. Правильна будова стопи характеризується
наявністю склепіння. Воно є необхідним для здійснення двох функцій:
опорної - утримання ваги тіла при навантаженні на ноги та амортизаційної -
амортизація поштовхів, що виникають у ходьбі чи бігу. Склепіння стопи
захищає від тиску м’язи, судини і нерви підошовної стопи. В результаті
сплющення кісток різко знижується опорна функція ніг, змінюється
положення тазу і хребта, що призводить до дефектів постави. Може, навіть,
розвинутись деформація хребта.
Розрізняють поздовжнє і поперечне склепіння. В нормальній стопі
поздовжнє склепіння має форму ніші і простягається від основи великого пальця
до початку п'ятки та від внутрішнього краю підошви до її середини. Поперечне
склепіння являє собою дугу, що утворюється головками плеснових кісток з
опорою на 1-шу і 5-ту. Головною силою, що підтримує склепіння стопи, є м'язи-
супінатори (передній і задній великогомілкові м'язи) і м'язи-згиначі (особливо
довгий згинач великого пальця)
При зниженні поздовжнього склепіння стопи виникає поздовжня
плоскостопість, а поперечного - поперечна плоскостопість. Іноді ці форми
плоскостопості сполучаються. Повздовжнє склепіння ділиться на внутрішнє і
зовнішнє. Внутрішнє – утворене п’ятковою кісткою, таранною,
човноподібною, двома клиноподібними і трьома плесневими – виконує
ресорну функцію. Висота внутрішнього склепіння вимірюється до горбика
човноподібної кістки і при нормальній формі стопи дорівнює не менше, як 4
см. Зовнішнє склепіння утворене п’ятковою кісткою, кубоподібною і двома
плесневими. Його висота – 2 см, виконує опорну функцію. Поздовжня
плоскостопість часто супроводжується відведенням переднього відділу
стопи, підняттям її зовнішнього краю і пронацією п'ятки, так званим
вальгусом стопи (плосковальгусна стопа). У таких випадках внутрішня
кісточка помітно висувається, а зовнішня - западає.
Погіршення функцій стопи супроводжується скаргами на швидку
втомлюваність м’язів ніг, понижену витривалість до статичного
навантаження, больових відчуттів в дільниці стопи та передньої поверхні
гомілки.
Стопі на ранніх стадіях онтогенезу властива плоскостопість. До 4-5
років плоска стопа не є патологією.
Плоскостопість буває уродженою і набутою. Уроджена зустрічається
порівняно рідко і є вадою внутрішньоутробного розвитку скелета стопи.
Набута плоскостопість, залежно від причин, що її викликали,
поділяється на рахітичну, паралітичну, травматичну і статичну. Остання -
найбільш розповсюджений вид плоскостопості. Головною причино
статичної плоскостопості є слабкість м'язів і зв'язкового апарату, що

8
 підтримують склепіннястопи. Воно може виникати при надмірній
утомі, при тривалому стоянні, носінні тісного взуття, особливо вузького, або
на високих підборах, з товстою підошвою. При ходьбі на високих підборах
виникає перерозподіл навантаження з ділянки п'ятки на ділянку
поперечного склепіння, яке може не витримувати його, і тоді починає
формуватися поперечна плоскостопість.
При плануванні та проведенні занять педагог повинен врахувати
особливості організму дітей, їх знижені функціональні можливості,
повільність адаптації до фізичних навантажень. Особистісно-орієнтований
підхід дуже важливий.
Основними видами є спеціальні вправи з метою корекційного впливу.
Вплив вправ може бути загальним і спеціальним.
Перші спрямовані на удосконалення фізичного розвитку дитини, другі
- на виправлення неправильної постави. Вони сприяють нормалізації кута
нахилу таза, виправленню порушених фізіологічних вигинів хребта,
положення і форми грудної клітки, симетричному положенню плечового
пояса.
За характером і складом основних елементів вправи можна
класифікувати як:
- дихальні вправи (динамічні, статичні, дренажні, спеціальні);
- корекційні вправи;
- вправи на розслаблення м'язів;
- вправи на розтягування м'язів;
- вправи в рівновазі;
- вправи на координацію;
- ідеомоторні вправи;
- ритмопластичні вправи.
За анатомічною ознакою гімнастичні вправи розрізняють: для дрібних
груп м'язів (кисть, стопа, обличчя), середніх (шия, передпліччя, гомілка,
стегно) і великих (тазостегновий і плечовий суглоби).
За характером м'язового скорочення (режим виконання) вправи
класифікуються на динамічні (ізотонічні), статичні (ізометричні) й змішані
(статико-динамічні).
За ступенем активності динамічні вправи можуть бути активними й
пасивними.
Структура коригуючих занять має свої особливості.
Вступна частина включає загальнозміцнювальні вправи, дихальні, різні
види ходьби.
Виконання вправ спочатку проводяться в повільному, а надалі – в
середньому темпі. Кожну вправу потрібно повторювати 4-5 разів, згодом 6-8
разів (до 10 разів). Особливу увагу необхідно звертати на рівномірне та
глибоке дихання, узгоджуючи з фізичними вправами, застосовувати вправи,
що вимагали б великих м’язових зусиль із затримкою дихання. Фізичне
навантаження потрібно підвищувати поступово.

9
 В основну частину входить виконання вправ на формування правильної
постави, зміцнення м’язів спини, живота, верхніх та нижніх кінцівок. У
першій половині основної частини всі діти разом повинні повторювати
комплекс спеціальних вправ, вивчених раніше, у другій – у підгрупах
виконувати індивідуальні завдання.
Заключна частина має складатися з дихальних вправ, вправ на
розслаблення, її завдання – зниження фізіологічного навантаження і
приведення організму до відносно спокійного стану.
Завдання при порушеннях постави:
 Зміцнення всього організму.
 Покращання фізичного розвитку.
 Загартування організму.
 Підвищення силової витривалості м’язів всього тіла, укріплення
 «м’язового корсету».
 Нормалізація емоційного стану хворого.
 Розвантаження хребта та збільшення його рухливості.
 Корекція дефекту постави.
 Вироблення м’язово-суглобного відчуття і на основі
цього формування і закріплення навички правильної постави.
 Тренування координаційних можливостей і відчуття рівноваги.
Весь цикл занять поділяється на 2 періоди - підготовчий і основний. У
підготовчому періоді створюють уявлення про правильну поставу і
утворюють фізіологічні передумови для її закріплення. В основному періоді
ця робота завершується.
Основою нормалізації взаєморозташування частин тіла є зміцнення
природного м'язового корсета. Найкращими вихідними положеннями для
цього є такі, що забезпечують розвантаження хребта, - лежачи на спині та
животі і, особливо, в упорі стоячи на колінах, що дає можливість
цілеспрямовано діяти на окремі відділи хребта. Вправи, що виконуються з
названих вихідних положень, мають бути симетричними, чергуватися з
розслабленням м'язів і дихальними вправами.
Залежно від виду дефекту постави добирають відповідні вправи. При
сутулості, збільшенні грудного кіфозу потрібно зміцнювати довгі м'язи
спини. Застосовують розгинання корпуса із вихідних положень лежачи на
животі, в упорі стоячи на колінах (колінах і долонях, колінах і передпліччях,
колінах і витягнутих руках). Розгинання тулуба слід виконувати з різними
положеннями рук, з предметами, з обтяженням.
При збільшенні поперекового лордозу слід зміцнювати м'язи живота,
використовуючи рухи ногами лежачи на спині: "велосипед", піднімання прямих
ніг, перехід в положення лежачи, в положення сидячи та ін.
Завдання корегуючої гімнастики при плоскостопості:
- зміцнення всього організму, підвищення силової витривалості м'язів
нижніх кінцівок;

10
 - корекція деформації стоп, усунення вальгусної постановки п'ятки і
збільшення висоти склепінь стопи;
- виховання і закріплення стереотипу правильної постави тіла та нижніх
кінцівок при стоянні і ходьбі.
В комплекси включають вправи з предметами: захват пальцями ніг
дрібних предметів (камінців, кульок, олівців, квасолі та ін.) і їх перекладання
(збирання пальцями ніг килимка з м'якої тканини, катання підошвами палиці
тощо). Для закріплення корекції використовують спеціальні види ходьби на
носках, п'ятках, зовнішній поверхні стоп, з паралельною постановкою стоп.
Виправленню положення п'ятки сприяють також ходьба по похилій поверхні,
ребристій дошці. Частину спеціальних вправ слід виконувати у фіксованому
положенні головок плюсневих кісток на поверхні підлоги, у якому
напруження згиначів пальців призводить не до їх згинання, а до збільшення
висоти поздовжнього склепіння. Всі спеціальні вправи включають у заняття
разом із загальнорозвиваючими при зростаючому дозуванні і поєднуються з
вправами на виховання правильної постави.
Далі наводяться комплекси вправ, які можливо використовувати при
різних формах порушень постави, для профілактики та корекції. Спочатку
йдуть вправи, що корегують одну конкретну проблему, а потім
загальнорозвиваючі й профілактичні комплекси. Їх можливо застосовувати
як в партерній гімнастиці, так і в ході всього заняття.
Треба зазначити, що застосування наведених нижче вправ можливе
лише з дітьми у яких виявлений тільки сколіоз першого ступеня. Інші
лікувальні вправи повинні застосовуватися лише під наглядом лікаря в
спеціалізованих лікувальних закладах. Постійно нагадувати батькам про
необхідність профілактичних медичних оглядів та про те, що заняття
хореографією не є лікувальними.
Корегуюча робота проводиться як на кожному занятті з усіма дітьми,
так і на заняттях малими групами. На розсуд педагога залишається
можливість проведення індивідуальних занять з дітьми, що потребують
додаткової уваги та вправ направлених на корекцію їхньої індивідуальної
проблеми.

Комплекс вправ для людей з порушенням постави (плоско-

увігнута спина). Під час заняття не затримувати подих, тримати рівну
поставу.
1. Перевірка постави біля стіни без плінтусу (задня частина голови,
лопатки, сіднична мускулатура, литкові м'язи і каблуки притискаємо до
стіни).
2. Притискаємо талію до стіни.
3. Ходьба по колу з правильною поставою.
4. Ходьба з високим підніманням коліна.
5. Ходьба на зовнішній стороні стопи.
6. Швидкий крок, що переходить у біг, уповільнення бігу, спокійна
ходьба по залу з дихальними вправами.
11
7. Стоячи, ноги на ширині плечей, ноги паралельні, руки перед грудьми.
Розведення рук в сторони, долонями догори.
8. Руки на поясі. Нахил корпусу вперед з прямою спиною та повернення.
9. Руки на поясі, п’яти разом, носки нарізно. Присідання з прямою
спиною.
10.Ноги в сторони. Нахил вперед, торкаючись підлоги руками.
11.Сидячи спиратися назад. Підняти ліву, утримувати; те ж саме з правої
ноги.
12.Сидячі ноги в сторони. Нахил на праву ногу, вперед, на ліву ногу.
13.Руки до плечей. Кругові повороти зігнутими в ліктьових суглобах
руками. Спина пряма.
14.Сидячі ноги разом, руки в сторони. Взяти зігнуту в коліні ногу руками,
притиснувши її до грудей.
15.Підтягти до грудей відразу дві ноги, тягнутися підборіддям до колін.
16."Зірка". Лежачи на спині, руки в сторони, ноги нарізно. Голова, руки і
ноги піднімаються одночасно й утримуються.
17."Гойдалки". Присісти. Перекотитися на спину, прикрити коліна
руками, спина кругла. Погойдатися в цій позиції кілька разів і
повернутися.
18.Стійка на лопатках.
19.Лежачи на спині, руки позаду голови, ноги зігнуті в колінах.
Піднімаючи тулуб, торкніться правого ліктя лівим коліном, те ж
повторити з іншої ноги.
20.Лежачи на спині. Повільно підніміть праву ногу до прямого кута,
опустіть. Те ж саме з іншою ногою.
21.Стійка на лопатках. Почергове згинання і розгинання ніг-"велосипед".
22.Лежачи на животі, руки під підборіддям. Почергове підняття прямих
ніг.
23.Одночасний підйом обох ніг.
24.Сидячи по-турецьки, голова прямо. Руки перед собою, руки в сторони,
руки за голову.
25.Лежачи на спині, руки вздовж тулуба з підтримкою на долоні, ноги
прямі. Почергово піднімати зігнуті ноги до живота.
26.Руки за головою, лікті притиснути до підлоги, ноги разом. Підняття
прямих ніг більше 45 градусів, натягуючи носки на себе, потім від себе.
27.Одна рука на грудях, інша-на животі, діафрагмальне дихання. На вдиху
живіт надувати, а на видиху треба втягувати.
28.Руки зцеплені позаду голови, лікті притискаються до підлоги, ноги
наполовину зігнуті з опорою на стопи, підняття і опускання верхньої
частини тулуба.
29.Руки вздовж тулуба, ноги наполовину зігнуті з опорою на стопи, сісти
й доторкнутися до підлоги між колінами.
30.Руки вздовж тулуба, ноги прямі, потягування й притискання зігнутих
колін, лобом доторкнутися до колін.

12
 31.Валик під животом, руки зцеплені позаду спини, піднімаючи верхню
частину тулуба, руки назад-вгору.
32.Руки під підборіддя, піднімаючи верхню частину тулуба, виконуємо
рух «брасс».
33.Руки зцеплені позаду спини, підняти верхню частину тулуба й ноги,
руки відвести назад-вгору.
34.Спиратися на руки, стоячи на колінах. Округлити спину.
35.Спиратися на руки, стоячи на колінах. Сідати на п'яти.
36.Хода по залу, з п'ятки на носок.
37.Рухаючись вперед, згинати пальці «гусениці».

Комплекс вправ при асиметричній поставі. При виконанні вправ

стоячи використовувати більше асиметричних вправ з урахуванням
опуклості (праворуч або ліворуч) хребта.
1. Перевірка постави біля стіни без плінтусу (задня частина голови,
лопатки, сіднична мускулатура, литкові м'язи і каблуки притискаємо до
стіни).
2. Піднятися на носки, ковзаючи спиною на стіні, розтягувати все тіло
вгору.
3. Хода, рука зі сторони увігнутого боку хребта піднята, з боку опуклості
в стороні, по діагоналі, протиходом.
4. Хода на носках, положення рук - те ж саме.
5. Хода на зовнішній стороні стопи, положення рук - те ж саме.
6. Стоячи, ноги на ширині плечей, рука з боку увігнутості вгорі, з боку
опуклість внизу і притиснута до тулуба, долоню притиснутої руки
розгортати назовні, наближаючи лопатку до хребта.
7. Стоячи, гімнастична палиця позаду спини - внизу, нахил вперед, руки
позаду-вгору.
8. Рука зі сторони увігнутості хребта піднімається вгору, зі сторони
опуклості відведена в сторону з палицею, захоплюючи зверху,
опустити і підняти руку з палицею.
9. Стоячи ноги нарізно, палиця внизу позаду, згинаючи руки, потягніть
палицю до нижніх кутів лопаток.
10.Лежачи на спині, руки вгору, ноги прямі. Тягнемося руками й
потилицею вгору, а п’ятками - вниз.
11.Лежачи на спині, руки уздовж тулуба, підняти ноги до кута 45 градусів,
розвести й звести.
12.Лежачи на спині, руки вздовж тулуба, "велосипед", почергове згинання
і розгинання ніг в колінних і стегнових суглобах.
13.Одна рука на грудях, інша - на животі, діафрагмальне дихання. На
вдиху живіт надувати, а на видиху - здувати.
14.Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінних суглобах, руки уздовж тулуба,
підняти таз і напружити сідничну мускулатуру, спираючись на стопи,
руки і задню частину голови.

13
 15.Лежачи на спині, ноги разом, руки вздовж тулуба долонями вниз,
піднімати одночасно, голову і ноги, руки відвести в сторони.
16.Одна рука на грудях, інша - на животі, діафрагмальне дихання. На
вдиху живіт надувати, а на видиху - здувати.
17.Лежачи на спині, руки зцеплені позаду голови, правим ліктєм
тягнемося до лівого коліна, потім лівий ліктєм до правого коліна.
18.Лежачи на спині, руки зцеплені позаду голови, ноги в колінних
суглобах зігнуті, одночасно підняти верхню частину тіла і гомілку
паралельно підлозі.
19.Лежачи на животі, голову спирається на підборіддя, руки згинаються в
ліктьових суглобах, притиснуті до тулуба, підняти голову, лопатки
з’єднати.
20.Піднімати голову і плечі, повільно перевести руки вгору, в сторони до
плечей.
21.Підняти голову і плеч, і руки в сторони, стискати і розтискати руки в
кулаки.
22.Руки до сторони, кругові повороти рук в плечових суглобах назад.
23.Діафрагмальне дихання. На вдиху живіт надувати, а на видиху -
здувати.
24.Лежачи на животі, руки зцеплені позаду спини, піднімати голову і
плечі, відводячи руки назад-вгору.
25.Лежачи на животі, голова на підборідді, підняти ноги до кута 10-15 %.
26.Лежачи на животі, руки в замку, підняти руки і прямі ноги, прогнутися.
27.Лежачи на правій стороні, права рука вгору, долоню вгору, ліва уздовж
тулуба, ноги витягнуті, підняти ліву ногу, те ж саме на лівій стороні.
28.Підняти ноги до кута 5-7%, утримувати.
29.Підйом лівої ноги, приєднати до неї праву ногу й тримати.

Вправи для голови та шиї (вправи для шийного відділу хребта

виконуються в положенні спина пряма, погляд спрямований вперед прямо
перед собою). Музичний розмір 2/4, 3/4, 4/4.
1. Закриваємо долонями вуха, стискаємо сильно-сильно і відпускаємо.
2. Закриваючи вуха долонями, крутимо їх вперед і назад, і потім різко
відпускаємо.
3. Робимо глибокий подих і видих кілька разів.
4. Повертаємо голову підборіддям направо і наліво.
5. Нахиляємо голову вниз і починаємо обертати ліворуч, назад, направо,
вперед, потім в іншу сторону.
6. Малюємо в повітрі квадрат, коло, знак питання, хвилю (О, О,?, -) і
посилаємо їх один одному (якщо вправа виконується в групі) з радістю
і посмішкою.
7. Робимо «довгий ніс» (праву долоню з розчепіреними пальцями
приставляє великим пальцем до носа). дивимося прямо вперед і в
такому положенні кілька разів повертаємо підборіддя вліво і вправо.

14
8. Схиляємо голову вниз, дивимося в підлогу і робимо такий же рух
головою.
9. Піднімаємо голову вгору, дивимося вгору і знову виконуємо ті ж
повороти підборіддям.
10.Повертаємо голову наліво і направо якомога сильніше.
11.Плечі опускаємо вниз, шию тягнемо вгору, починаємо обертати
головой наліво, потім, направо, вперед.
12.Піднімаємо голову вгору, потім схиляємо підборіддя вниз і потім знову
назад наверх. Розтягуємо шийні хребці.
13.Плавні обертання головою по черзі в ліву і праву сторони по
максимальній амплітуді, тобто 4 рази вліво, 4 вправо, але зі зміною
напрямку обертання на кожен рахунок. По закінченні потягнутися
потилицею максимально вгору, при цьому плечі тягнуться вниз,
витягаючи тим самим шию. Ці вправи виконують як підготовчі до і
після кожної вправи.
14.Плавно нахилити голову вліво, потім лівою рукою потягнути голову
далі пліч; те ж виконувати з нахилом в праву сторону.
15.Плавно повернути голову вліво, потім правою рукою натиснути на
щелепу для збільшення повороту голови; те ж виконувати з поворотом
голови в праву сторону.
16.Підборіддя відсунути назад і потягнути його з нахилом голови вперед -
вниз, потім покласти долоні обох рук на потилицю і натиснути; потім
підняти обличчя вгору і, не закидаючи голови, утримувати.
17.Виконати бокові рухи головою вліво і вправо по черзі, а потім вперед і
назад.
18.Обличчям вперед, шия розслаблена, ліва рука долонею вгору під
підборіддям, права долоня на тім'яній області. Обертаємо руками
голову підборіддям вліво, дуже обережно, потім міняємо руки місцями
і обертаємо дуже обережно вправо.
19.Розслаблюємося, трусимо головою, плечима, руками і плавно, глибоко
дихаємо.

Вправи на плечовий пояс і руки. Музичний розмір: 3\4, 4/4.

1. Виконуємо обертальні рухи плечима вперед-назад, плечовим поясом і
тулубом; ці вправи будуть використовуватися до і після кожної вправи.
2. «Закрити очі». Лівою рукою через голову через праве вухо
3. намагаємося долонею закрити обидва ока, а правою кистю тягнемо
лівий лікоть до збільшення амплітуди руху плечового суглоба; те ж
виконуємо правою рукою, а лівою допомагаємо.
4. «Заячі вушка». Покласти кисті рук долонями на лопатки, а лікті звести
за головою, при цьому дивитися прямо і посміхатися.
5. Ліву кисть опускаємо зверху з боку спини між лопаток, а праву
просуваємо знизу з боку спини, зв'язує пальці рук в замок за спиною і
утримуємо; те ж саме виконуємо, помінявши руки місцями.

15
 6. «Ластівка». Сидимо рівно, дивимося прямо, прямі руки долонями вгору
розводимо в сторони і просуваємо поступально назад на рівні плечей.
7. «Ножиці». Сидимо рівно, дивимося прямо перед собою, зводимо прямі
руки долонями вниз, схрещуючи їх на рівні плечей, підсилюємо
поступальні рухи.

Вправи на реберно-грудні і реберно-хребетні з'єднання, грудний і

поперековий відділи хребта. Музичний розмір: 3\4, 4/4.
1. «Розворот грудної клітини». Положення сидячи, погляд прямо перед
собою, кисті рук торкаються плечей. Повільно і поступально
розвертаємо плечовий пояс і грудну клітку навколо хребетного стовпа
правим ліктем вперед, лівим назад дуже обережно (голова на місці); те
ж виконуємо лівим ліктем вперед, а правим назад.
2. «Нахил з вигином в бік - вниз». Права рука розслаблено лежить на
тім'яній ділянці голови, ліва тримається за зап'ястя правої, таз
висувається вліво, а тулуб в праву сторону. Виконуємо плавний
поступальний нахил вліво - вниз, і намагаємося ліктем торкнутися тазу;
те ж виконуємо в іншу сторону.
3. «Баба Яга». Положення сидячи, розвести коліна і між них опустити
руки вниз, плечі тягнути вниз і одночасно одине до одного, спину
вигнути,а поперековий відділ тримати прямим, голову тягнути вниз і
створити максимальне розтягнення м'язів в області сьомого шийного
хребця. Потім потрібно випростатися, зігнуті в ліктях руки відвести
назад
4. і вигнутися грудьми вперед - вгору.
5. Сидячи рівно, дивимося прямо перед собою, пальці рук торкаються
плечей, лікті розведені; виконуємо поперемінні рухи тулубом в
пояснично-крижовому з'єднанні вліво і вправо; потім виконуємо
поперемінні руху областю пупка вперед і назад.
6. «Обертання тулубом». Виконується сидячи, пальці рук торкаються
плечей; виконуємо почергові обертальні рухи тулубом в поперековому
відділі в ліву і праву сторони.
7. «В гості до сусіда ззаду». Сидячи, спина пряма, руки долонями на
потилиці зчеплені в замок, лікті розведені в сторони, дивимося прямо;
розгортаємося через ліве плече тілом і головою, при цьому
намагаємося подивитися назад; те ж виконується розворотом через
праве плече.

Вправи на витяжку хребта. Музичний розмір: 3\4, 4/4.

1. «Стеля». Положення сидячи, спина пряма, погляд спрямований прямо
перед собою, руки випрямлені над головою, долоні разом; на вдиху
потягнутися вгору, на видиху залишатися на місці; на другому вдиху

16
 знову потягнутися вгору, а на видиху залишатися на місці; і в втретє на
вдиху максимально потягнутися вгору, а на видиху розслабитися;
потрясти тілом і обов'язкове виконання 3-4 глибоких плавних вдихів і
видихів.
2. «Яблука». Сидячи, спина пряма, дивимося вгору, руки нарізно,
випрямлені над головою; по черзі одна рука піднімається вгору вище
іншої.
3. «Штопор вгору». Сидячи, спина пряма, дивимося прямо, руки
випрямлені над головою, долоні разом, на повному вдиху виконуємо
плавний розворот тулубом, головою і руками вліво, повертаємося в
початкове положення; те ж виконуємо в праву сторону.
4. «Штопор вниз». Стоячи, стопи разом, дивимося прямо, руки підняти
вгору, долоні разом; виконуємо повний вдих, витягуємося руками
вгору і, утримуючи тулуб на місці, дрібними кроками розгортаємо таз і
ноги вліво; потім виконуємо видих і повертаємося в початкове
положення; те ж виконуємо в іншу сторону.
5. «Повний штопор». Стоячи, стопи разом, дивимося прямо, руки підняті
вгору, долоні разом; виконуємо стрибком розворот стоп і тулуба вліво
на 30 °, потім, виконуючи вдих, витягуємося вгору і розгортаємося
тулубом, головою і руками вправо; на видиху обертаємося в початкове
положення. Знову стрибком ще на 30 ° повертаємося вліво і на вдиху
плавно повертаємося тулубом вправо. Знову, в третій раз, переміщаємо
тіло і ноги стрибком на 30 ° вліво і, виконуючи вдих, максимально
розпвертаємо тулуб, голову і руки вправо, на видиху расслабляемся,
приймаємо початкове вихідне положення і виконуємо 3-4 глибокі
вдихи і видихи; те ж виконуємо в іншу сторону.
6. «Ледачі вправи». Спрямовані на повне розслаблення м'язів тіла.
Стоячи, ноги ширше плечей, тіло розслаблене, руки висять; виконувати
плавний нахил тулуба і голови вліво, потім плавно випрямлюємося; те
ж саме робимо в праву сторону. Потім виконуємо нахил вперед - вниз,
при цьому намагаємося розслабитися і тримати тіло, голову і руки
повислими.

Вправи на тазостегновому суглобі. Музичний розмір 3/4, 4/4.

1. Сидячи, виконати імітацію обертання педалей велосипеда. Причому
обертання ногами починати в повільному темпі, поступово збільшуючи
його до швидкого.
2. Стоячи виконати вправи на відновлення дихання і расслаблення, 3-5
разів.
3. Сидячи, хребет прямий, дивимося прямо, ліва кисть тильною стороною
на спині, права долоня на животі; плавно на вдиху підтягуємо живіт, а
на видиху вип'ячуємо вперед.
4. «Потягування живота». Сидячи рівно, ліва кисть тильною стороною
лежить на крижах, а права долоня на животі; піднімаючи грудну клітку

17
 вгору, виконуємо вдих і плавно, максимально втягуємо живіт, потім на
повільному видиху розслабляємося.
5. «Розведення і зведення колін в опорі». Положення сидячи, спина
пряма, гомілки розташовані перпендикулярно до підлоги на відстані 20
см одна від одної; плавно, з опором разводимо і зводимо коліна.
6. «Підйом коліна над коліном». Сидячи, спина пряма, гомілки пер-
пендікулярно до підлоги на відстані 60-70 см одна від одної; ліве
коліно плавно піднімаємо по діагоналі над правим, при опусканні
стопою підлоги не торкаємося; те ж виконуємо правою ногою.

Вправи при плоскостопості (виконуються босоніж).

1. Обертання стопами. Необхідно прийняти зручне положення на стільці,
поставити п'яти на підлогу на ширині плечей. Обертання виконуються
стопами в обидві сторони, по черзі. Аналогічно, виконуйте вправу
стоячи. Рекомендуємо робити 10 повторень. Музичний розмір 2/4, 4/4.
2. В положенні стоп на ребрах. Його можна виконувати сидячи на стільці
або, стоячи на підлозі, чергуючи положення. Весь сенс вправи -
ставити стопи то на внутрішню сторону підошви, то на зовнішню.
Виконувати до 10 разів. Музичний розмір 3/4, 4/4.
3. Розгортання стоп. Його можна виконувати спочатку стоячи,
спираючись руками за спинку, а потім сидячи. Виставте ноги на
ширині плечей. Потім, розвертайте стопи - спочатку з'єднувати п'яти,
потім носки. Виконуйте не менше 10 разів. Музичний розмір 2/4, 4/4.
4. Почерговий підйом на п'яти і на носки. Для цього поставте ноги на
ширину плечей, а стопи розташуйте паралельно. Потім, не поспішаючи
виконуйте підйоми на п'ятах, потім на носках. Кожен підйом
виконувати по 10 разів. Аналогічним чином, виконуйте дану вправу
для стоп стоячи на одній нозі. Чергуйте ноги, виконуючи по 10
повторень на кожній. Музичний розмір 3/4.
5. Підйом на зовнішній звід стопи. Виконуйте його сидячи на стільці, при
цьому ноги поставте на зовнішню сторону підошви. Саме в такому
положенні стоп вставайте на ноги. Вправа повторюйте по 10 разів, але
вже з положення «сидячи» на підлозі. Музичний розмір 3/4.
6. Ходьба на місці. Дану вправу потрібно виконувати в швидкому темпі.
Носки можна відривати від підлоги, а стопи повинні дивитися трохи
всередину, при цьому ноги згинаються в колінах. Стегна при виконанні
розгойдуйте якомога більше в сторони - вліво і вправо. При цьому
необхідно тримати рівне дихання і намагатися не ворушити плечима.
Музичний розмір 2/4.
7. Низькі випади. Для цього станьте прямо. Зробіть впевнений випад
ногою вперед. Після цього потрібно поміняти опорну ногу,
розвернувшись на 180 градусів. Обов'язково тримайте спину прямою.
Дана вправа виконується 10 раз. Музичний розмір 3/4, 4/4.

18
8. Вправи з палицею (знадобиться кругла палиця діаметром приблизно 3
см і довжиною 1,2-1,5 метра) Музичний розмір 3/4, 4/4.
9. Хода поперек палиці. Для цього необхідно розташувати її в середині
стопи, поперек. Суть даної вправи полягає саме в переступанні по
палиці бічними кроками, від одного краю до іншого. Ця вправа
допомагає лікувати поздовжню плоскостопість.
10. Хода уздовж палиці. Для цього необхідно виконувати кроки по палиці,
розташувавши її уздовж стопи. Спочатку починаєте йти вперед
носками, назад - задом наперед. Дана вправа допомагає вилікувати
поперечну плоскостопість.
11. Катання палиці ногами. Для цього потрібно катати палицю по підлозі,
спочатку кожною ногою окремо, прийнявши упор сидячи на стільці або
на підлозі. Після цього катаємо палицю двома ногами одночасно.

Вправи на стегна, гомілки й стопи. Музичний розмір 2/4, 3/4, 4/4.

1. «Бояри». Стоячи, ноги ширше плечей, руки перехрещені на грудях,
спина пряма; ступінчастими рухами виконуємо напівприсід,
просуваючи коліна вперед, потім також поступово випрямляє ноги, але
не до повного випрямлення.
2. «Війся». Стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені вниз, спина
пряма, дивимося прямо перед собою; піднімаючи руки вгору, стаємо на
носки, потім, одночасно опускаємо руки до горизонтального
положення, а п'яти вниз, але п'ятами підлоги не торкаємося.
3. «Стояти на п'ятах». Стоячи, ноги на ширині плечей, руки в сторони;
піднімаючи носки, встаємо на п'яти і утримуємося на пятах.
4. «Носки вгору». Сидячи, гомілки перпендикулярно до підлоги, стопи на
відстані 20 см одна від одної; з максимальною напругою піднімаємо
носки вгору, при цьому спираючись на п'яти; утримуємо в напрузі
великогомілкові м'язи, потім розслаблюємо ноги і виконуємо
обертальні рухи стопами в ліву і праву сторони.
5. «Підошви назовні». Сидячи, гомілки перпендикулярно до підлоги,
стопи на відстані 20 см одна від одної; з максимальним натягом
повернути підошву правої стопи вправо, а лівої - вліво, при цьому
зовнішні поверхні гомілок повинні бути твердими, виконуємо. Потім
розслаблюємо ноги і здійснюємо обертальні рухи стопами в ліву і
праву сторони.
6. «Підошви всередину». Сидячи, гомілки перпендикулярно до підлоги,
стопи на відстані 20 см одна від одної; з максимальною напругою
повертаємо підошви стоп всередину, при цьому звертаємо увагу, щоб
внутрішня поверхня гомілки була напружена. Потім розслаблюємо
ноги і виконуємо обертальні рухи стопами в ліву і праву сторони.
7. «Горбатий міст». Служить для профілактики плоскостопості. Сидячи,
гомілки перпендикулярно до підлоги, стопи стоять на зовнішньої

19
 стороні на відстані 20 см одна від одної; тренуючи склепіння стопи, з
максимальною силою тягнемо пальці до п'ят, потім розслабляємо.
8. «Малий м'язовий насос». Сидячи, гомілки перпендикулярно до підлоги,
стопи на підлозі злегка спираються на зовнішню сторону; спочатку
напружуємо стопу, виконуючи «Горбатий міст», потім напружуємо
внутрішню поверхню гомілки (це принципово важливо), потім всі
групи м'язів по зовнішньої, передній і задній поверхнях гомілки до
колінного суглоба (при цьому м'язи стегна розслаблені) і утримоємо
напругу.

Силова гімнастика.
Головною умовою для початку занять по зміцненню сили є розігріте,
але не стомлене тіло, тобто перш ніж приступити до виконання вправ,
необхідно виконати зарядку, потягнутися і подихати, не досягаючи при
цьому стану втоми.
1. «Тягнемо канати». Ноги на ширині плечей, руки витягнуті в сторони,
кулаки стиснуті. Уявити, в руках канати, які необхідно потужним
зусиллям тягнути до голови, виконуючи цей рух, лікті згинати тільки
до прямого кута і не опускати їх, а тримати на рівні плечей. Музичний
розмір 2/4, 4/4.
2. Ноги на ширині плечей, руки в замку попереду, нижче пупка.
Напружуючи м'язи плечей, необхідно намагатися розірвати пальці, в
той же час чинячи опір. Далі - расслаблення. Музичний розмір 4/4.
3. Стоячи, ноги на ширині плечей, руки в замку за спиною на рівні
сідниць. Намагатися розірвати пальці, потім - відпочинок. По
закінченні зробити 3 вдиху і видиху, розслабитися. Музичний розмір
4/4.
4. «Ластівка». Стоячи, ноги на ширині плечей, руки розведені в сторони і
назад, долонями вгору. Плавно, з зусиллям поступальною ходою
відводити руки назад не нахиляючи вперед голову. Музичний розмір
3/4.
5. Ноги на ширині плечей, руки розведені в сторони долонями вниз.
Плавно зводити руки в положення «Ножиці» перед собою і посилювати
поступальні рухи. Потім зтрусити плечима і руками. Музичний розмір
3/4.
6. Ноги на ширині плечей, права рука вгорі, ліва на поясі. Виконати
плавний рух рукою і тілом вліво - вгору під кутом 45 градусів з
сильною напругою. Потім вивипрямитися, розслабитися, подихати. І
виконати такий же рух вправо. Розслабитися, покрутити тулубом і
подихати. Музичний розмір 3/4.
7. Ноги на ширині плечей, руки витягнуті вперед. Уявити, що в руках
важка штанга, яку з максимальною напругою потрібно тиснути вгору.

20
 При виконанні руху вгору стояти на повній стопі. Потім розслабитися.
Музичний розмір 4/4.
8. Ноги на ширині плечей, руки на поясі, тулуб нахилений вперед
паралельно підлозі Сильно напружуючи м'язи живота, випрямляти
тулуб. Потім розслабитися і подихати. Музичний розмір 4/4.
9. Стоячи, ноги ширше плечей, схрещені руки спочивають на грудях.
Плавно присідати, а потім вставати, випрямляючи ноги не повністю.
Потрясти ногами, подихати і розслабитися. Музичний розмір 3/4.
10.Стоячи, ноги на ширині плечей, руки вздовж тіла. Плавно встати на
носки, піднімаючи при цьому руки через сторони вгору і намагаючись
максимально витягнутися; потім опуститися, але не торкаючись
п'ятами підлоги, руки розвести в сторони.. Після закінчення
розслабитися і відпочити. Музичний розмір 3/4.
11.Вільно походити на п'ятах, на носках, на зовнішній стороні стопи, на
внутрішній стороні стопи, носки повернуті всередину, Носки дивляться
в сторони. Потім пострибати, подихати і розслабитися. Музичний
розмір 2/4, 4/4.

Вправи для розвитку рівноваги, спритності, уваги та рухової

реакції.
Розрізняють два види рівноваги: статичні і динамічні.
Для тренування статичної рівноваги використовуються вправи зі
зменшеною площею опори. Наприклад, стопи розміщують на одній лінії
п'яткою до носка, руки розводять в сторони, обличчя дивиться вгору, очі
закриті. Завданням є збереження балансу 8 тактів. Для того, щоб ускладнити
вправу, можна стояти тільки на одній нозі.
Для тренування динамічної рівноваги можна виконувати такі вправи:
 Поєднуючи ноги, необхідно з закритими очима піднятися на носки і
паралельно натягти руки і обличчя вгору. Завдання залишається
незмінним-зберегти рівновагу.
 Тягнутися обличчям і руками вгору, стоячи на п’ятах.
Щоб розвинути спритність та координацію рухів, необхідно виконати
різні дії обома руками:
 Одна рука гладить себе по голові, а інша стукає живіт або коліно.
 Намалюйте перед собою коло, вісімку або квадрат.
Щоб розвинути увагу, потрібно підібрати будь-яку вправу, що
виконується на рахунок 8 і змінити темп пересування, змінити рахунок або
зупинити його. Тоді кожен рух на будь-якому рахунку буде вимагати від
свого виконавця максимальної уваги.
Найкраще використовувати звукові та видимі сигнали для вироблення
реакції. Наприклад: потрібно сісти за хлопок вчителя; на два - стрибок вгору;
з закритими очима - повернутися спиною і тд. Ці та інші вправи не тільки
виховують рухову реакцію, але й розвивають увага, координацію рухів.

21
 Корегуючі вправи для дітей молодшого віку. Музичний розмір: 2\4,
3\4, 4/4.
1. Хода на місці або в просуванні, спортивна ходьба з переходом на
легкий біг.
2. Біг на прямих ногах назад, вперед, з одного боку в інший (маятником),
захлестом (п'яти торкаються сідниць), з високим подніманням стегна,
потім легкий біг або біг «підтюпцем», з плавною зупинкою.
3. Початкове положення: ноги на ширині плечей, руки на поясі. Плавні
оберти головою в ліву і праву сторони. виконувати по черзі 3-4
обертання вліво і вправо.
4. Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Виконати 4 плавних нахили
голови вліво, потім 4 вправо, потім 2 вліво, потім 2 вправо, далі 1 вліво,
1 вправо і 1 вліво і 1 вправо. Таке виконання рухів називається
«маятником». Формула «маятника» в цій вправі в цифровому
вираженні виглядає так: 4 4 2 2 1 1 1 1.
5. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей, великий
палець щільно притиснутий до долоні. Обертання кистей рук в
лучезапястном суглобі вперед і назад по системі «маятник». Під час
виконання стояти рівно, не опускаючи і не піднімаючи рук. Після
закінчення роботи руки струсити.
6. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей, великий
палець щільно притиснутий до долоні. Обертання передпліччя рук в
ліктьовому суглобі всередину і назовні по системі «маятник»,
Розслабитися і струснути руки.
7. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей, великий
палець щільно притиснутий до долоні. Обертання прямими руками
вперед і назад вище рівня плечей по системі «маятник». Розслабитися,
струсити руки і подихати.
8. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей. Відведення рук
назад на вихідному рівні, не піднімаючи і не опускаючи, - «ластівка» - і
зведення рук попереду з перекрестом - «ножиці», за системою
«маятник». Розслабитися і подихати.
9. Ноги на ширині плечей, руки витягнуті над головою долонями
всередину, погляд спрямований перед собою. Нахили тулуба в сторони
(вліво і вправо), по системі «маятник». Потім розслабитися і подихати.
10.Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Нахили вперед - тулуб
паралельно підлозі, руки витягнуті вперед, погляд прямо перед собою.
Потім випрямити тулуб, притиснути пальці до плечей, після чого
відвести плечі назад, прогинаючись у грудному відділі, але не
закидаючи голову назад. Нахили і прогини плавні, по системі
«маятник. Потім розслабитися і подихати.
11.Ноги ширше плечей, руки на поясі. Нахили вперед - вниз, не згинаючи
колін, долоні тягнуться до підлоги. Потім прогнутися назад, руки
розвести в сторони, вгору і назад, погляд при цьому спрямований

22
 вгору, але голова не закинута назад. Плавно виконати по системі
«маятник». Розслабитися і відновити дихання.
12.Ліва нога попереду, пряма права нога розташована позаду, ліва рука
витягнута вперед, а права - назад, погляд прямо перед собою. Виконати
гойдальні рухи вперед - вниз по системі «маятник», потім розворот і те
ж саме, але в положенні випаду правою ногою вперед. Потім
розслабитися і подихати.
13.Стрибки на місці, зі схрещенням ніг вліво-вправо, вперед-назад,
тримаючи ноги разом і інші поєднання. Потім розслабитися і відновити
дихання.

Підготовча зарядка (можна використовувати як розминку перед

блоком спеціальних вправ для хребта, опорно-рухового апарату та окремих
груп м'язів.
1. Хода на місці або в русі, спорт ходьба з переходом на легкий біг.
Музичний розмір: 2\4, 4/4.
2. Біг на прямих ногах назад, вперед, збоку в бік, біг каблуки торкаються
сідниць, з високими підніманням стегна, біг трусцою. Музичний
розмір: 2\4, 4/4.
3. Виконати 3-4 вдихи і видихи для відновлення дихання.
4. Зробити глибокий вдих з підняттям рук вгору і випрямленням тулуба, а
потім різкий видих з нахилом тулуба і опусканням рук. Музичний
розмір: 3\4.
5. Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Плавні обертання в ліву і праву
сторони. Музичний розмір: 3\4.
6. Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Виконати 4 плавних нахилів
голови вліво, потім 4 праворуч, потім 2 вліво, а потім 2 вправо, потім 1
вліво, 1 направо, 1 вліво і 1 направо. Цей вид руху називається
маятник і буде застосовуватися дуже часто. Музичний розмір: 3\4, 4/4.
7. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плеча, великий палець
щільно притиснуті до долоні. Обертання рук в лучезап’ястковому
суглобі вперед і назад по маятниковій системі (4-4-2-2-1-1-1-1). Під час
виконання стояти рівно, без опускання або підняття рук. Музичний
розмір: 4/4.
8. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей, великі пальці
щільно притиснуті до долоні. Обертання передпліччями рук у
ліктьових суглобах всередину й назовні по системі маятник. Музичний
розмір: 4/4.
9. Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей, великі пальці
щільно притиснуті до долоні. Обертання прямими руками вперед і
назад вище рівня плеча по системі маятник. Музичний розмір:2\4, 4/4.
10.Ноги на ширині плечей, руки в сторони на рівні плечей. Відведення рук
назад на початковому рівні, не піднімаючи і не опускаючи - «ластівки»

23
 - й зведення рук спереду з перехрестям - «ножиці», по системі
«маятник». Музичний розмір: 2\4, 4/4.
11.Ноги на ширині плечей, руки витягнуті над головою долонями
всередину, дивимося перед собою. Нахили тулуба в сторони (ліва й
права), по системі «маятник». Музичний розмір: 3/4.
12.Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Нахили вперед - корпус
паралельно підлозі, руки витягнуті вперед, дивимося прямо перед
собою. Потім розправити тулуб, притиснути пальці до плечей, потім
відвести плечі назад, вигинаючись в грудному відділі, але не відводячи
голову назад. Нахили й прогиби плавні, по системі «маятник».
Музичний розмір: 3/4.
13.Ноги на ширині плечей, руки на поясі. Нахили вперед-вниз, не
згинаючи коліна, долоні тягнуться до підлоги, потім прогиб назад, руки
розвести в сторони, вгору і назад, погляд спрямований вгору, але
голова не закинута назад. Виконувати плавно, по системі «маятник».
Музичний розмір: 3/4, 4/4.
14.Ліва нога попереду, пряма права знаходиться позаду, ліва рука
витягнута вперед, а права - назад, Дивитися прямо перед собою.
Виконувати погойдувальні рухи вперед-вниз по маятниковій системі,
потім розворот і те ж саме, але в положенні правою ногою вперед.
Музичний розмір: 4/4.
15.Стрибки на місці, з перехрещення ніг - направо, назад і вперед,
тримаючи ноги разом. Музичний розмір: 4/4.

ГЛОСАРІЙ

 Анемія - зменшення кількості еритроцитів і зниження вмісту

гемоглобіну в одиниці об’єму крові.
 Артеріальний тиск - тиск, який спричиняється кров’ю в артеріальних
судинах організму.
 Артрити - захворювання суглобів запальної природи.
 Артрози - дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів.
 Астма - напад ядухи, що розвивається або у зв’язку з гострим
звуженням просвіту бронхів, або як прояв гострої серцевої, переважно
лівошлуночкової, недостатності - серцева астма.
 Біцепс - двоголовий м’яз передньої частини плеча, згинає пе- редпліччя
у ліктьовому суглобі, супінуючий передпліччя, бере участь у
відведенні і згинанні руки у плечовому суглобі.
 Вестибулярний аналізатор - нейродинамічна система, яка ви-конує
сприйняття і аналіз інформації про розміщення і рухи тіла у просторі,
складається із рецепторів, аферентних і еферентних провідних шляхів,
проміжних центрів і кіркового відділу.
 Вивих - стійке зміщення суглобових кінців кісток за межі їхньої
фізіологічної рухомості, що викликає порушення функції суглоба.
24
 Вивих вроджений - вивих, що є результатом порушень вну-
трішньоутробного розвитку з формуванням неповноцінних сугло-бових
кінців кістки, які зчленовуються.
 Вивих звичний - вивих, що систематично повторюється в одному і
тому самому суглобі, зумовлений слабкістю зв’язок суглоба і
оточуючих його м’язів або структурними змінами суглобових кінців
кісток.
 Відпочинок - стан спокою або діяльність, яка знімає втому і сприяє
відновленню працездатності.
 Гімнастика - система спеціально підібраних фізичних вправ і
методичних прийомів, що застосовують для зміцнення здоров’я та
гармонійного фізичного розвитку.
 Гімнастика коригуюча - система спеціальних гімнастичних вправ, що
застосовуються переважно для дітей та підлітків з метою виправлення
дефектів постави і викривлень хребта.
 Гіпертензія - підвищення гідростатичного тиску в порожнинах
організму, порожнистих органах та судинах.
 Гіпертрофія - збільшення об’єму та маси тканини, органа або його
частини внаслідок розмноження клітин або збільшення об’єму
клітинних елементів, що зумовлене регенерацією органоїдів.
 Гіподинамія - зменшення м’язових зусиль, що витрачаються на
утримання пози, переміщення тіла у просторі, а також на фізичну
працю.
 Гіпокінезія - 1) рухові розлади, що проявляються зниженням рухової
активності та швидкості руху при деяких ураженнях екстрапірамідної
системи; 2) обмеження рухової діяльності.
 Гіпоксія - стан, що виникає при недостатньому постачанні тка-нин
організму киснем або порушенні його утилізації в процесі біологічного
окислення.
 Дихальна недостатність - патологічний, зумовлений порушенням обмін
газів між організмом і оточуючим середовищем. Розрізняють
центрогенну, нервово-м’язову, торакодіафрагмальну, або парієальну, і
бронхолегеневу Д.н.
 Дихальний апарат - сукупність органів, які забезпечують газо- обмін
між повітрям, що вдихається та кров’ю, а також очищення, зволоження
та зігрівання повітря; Д.а. включає ніс та навколоносові пазухи, ротову
порожнину, глотку, гортань, трахею, бронхіальне дерево, легені.
 Дихальний об’єм - об’єм повітря, що вдихається або видихається при
одному дихальному циклі.
 Запаморочення (голови) - відчуття несправжнього обертання
оточуючих предметів або власного тіла в будь-якій із площин
тривимірного простору, а також відчуття обертання «усередині голови»
або почуття нестійкості, «падіння в безодню». В основі З. (г.) лежить

25
 порушення взаємодії вестибулярного, зорового аналізаторів і глибокої
чутливості, які разом забезпечують просторову орієнтацію.
 Збудження (у фізіології) - один із основних фізіологічних процесів, що
характеризується підвищенням специфічної діяльності живих клітин,
тканин і цілих організмів у відповідь на зовнішні та внутрішні
подразники.
 Збудливість - здатність високоорганізованих тканин (нервової,
м’язової, залозистої) реагувати на подразнення змінами фізіологічних
властивостей і генерацією процесу збудження.
 Здоров’я емпіричне - індивідуальне уявлення про здоров’я (відчуття
адаптованості до умов існування).
 Здоров’я індивідуальне - здатність діяти, враховуючи особисті
бажання, зумовлені культурним середовищем.
 Здоров’я функціональне - соціальне поняття, яке полягає у здатності
виконувати соціальні ролі та обов’язки, що диктуються даним
суспільством.
 Кора головного мозку - поверхня півкуль великого мозку, покрита
плащем, утвореним сірою речовиною. К.г.м. бере участь у регуляції і
координації всіх функцій організму, відіграє виключно важливу роль у
вищій нервовій діяльності. Морфологічно К.г.м. утворена нервовими
клітинами, їх відростками і нейроглією, що має опорно-трофічну
функцію.
 Кровообіг - рух крові чи гемолімфи, по системі кровоносних судин та
порожнин. К. відіграє транспортну роль у внутрішніх процесах
організму: обміні речовин, гуморальній регуляції, терморегуляції,
захисті організму.
 Латентний - прихований; такий, що не виявляє себе видимими
ознаками.
 Легені - парний орган, розміщені у плевральних порожнинах. Форма і
розміри Л. індивідуальні. Середня висота правої Л. 27,1 см у чоловіків і
21,6 см у жінок; лівої Л. 29,8 см у чоловіків і 23 см у жінок. Середня
ширина основи правої Л. 13,5 у чоловіків і 12,2 см у жінок; лівої Л. -
12,9 см у чоловіків, 10,8 см у жінок. У кожній Л. розрізняють
заокруглену верхівку, основу, три поверхні - реберну, медіальну,
діафрагмальну та два краї - передній та нижній. Л. поділяються на
частки. Права Л. складається із трьох часток: верхньої, середньої та
нижньої. Ліва Л. поділяється на верхню і нижню частки. Основною
функцією Л. є дихальна функція. Вона полягає в артеріалізації крові в
капілярах малого кола кровообігу. Для її виконання необхідні три
процеси: вентиляція альвеол повітрям або газовою сумішшю з досить
високим парціальним тиском кисню і низьким парціальним тиском
двоокису вуглецю; дифузія кисню і двоокису вуглецю через легеневу
мембрану; кровотік через капіляри малого кола кровообігу.

26
 Мале коло кровообігу -твідділ кровоносного русла, в якому
відбувається газообмін між кров’ю легеневих капілярів та
альвеолярним повітрям. До складу М.к.к. входять правий шлуночок
серця, легеневий стовбур, легеневі артерії, капіляри легень, легеневі
вени, ліве передсердя.
 М’язове скорочення - сукупність процесів, які змінюють механічний
стан м’яза. Характеризується укороченням м’яза і розвитком
механічного напруження.
 Особиста гігієна - сукупність гігієнічних правил поведінки людини, які
сприяють збереженню і подовженню строку активного життя.
 Остеохондроз - захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни
суглобового хряща і прилеглої кісткової тканини. Терміном
 «Остеохондроз» частіше позначають дегенеративно-дистрофічні
захворювання міжхребцевих дисків.
 Патологічний стан - стійке відхилення від норми, що має біологічно
негативне значення для організму.
 Перевтома - стан організму, який характеризується функціональними
порушеннями, зумовленими надмірною одноразовою втомою або
прогресуючим накопиченням її за ряд послідовних періодів роботи.
 Рефлекс - відповідь організму на подразнення рецепторів. Суть
рефлекторного акту полягає у послідовному збудженні ланок
рефлекторної дуги.
 Спадкові хвороби - захворювання людини, зумовлені хромо- сомними
та генними мутаціями.
 Стомлення - тимчасове зменшення функціональних можливостей
організму (фізіологічної системи, органу), яке викликане інтенсивною
або тривалою працею і проявляється зниженням працездатності.
 Стомливість - властивість фізичного та розумового навантаження
викликати стомлення.
 Стомлюваність - властивість організму (фізіологічної системи, органу)
бути схильним до стомлення.
 Сухожилки - сполучно-тканинна частина м’яза, за допомогою якої він
прикріплюється до кістки і приводить її в рух, складається із щільної
волокнистої сполучної тканини, пучки якої розміщені паралельно і
об’єднуються дуже тонкими прошарками пухкої тканини, в якій
проходять кровоносні судини і нерви.
 Толерантність - 1) стійкість (до отрут, ліків). Здатність переносити
великі дози отрути або ліків без шкоди для організму; 2) розвиток
важкого фізичного стану у відповідь на зупинення вживання речовини
або блокування її дії в організмі шляхом введення специфічного
антагоніста.
 Фактор ризику - фактор, що збільшує можливість виникнення певного
захворювання.

27
 Функціональне навантаження - стандартне навантаження на орган,
систему або організм, призначене для оцінки їхнього стану та
функціональних можливостей, а також для виявлення компенсаторних
змін.
 Функціональний стан - комплекс наявних характеристик тих функцій
та якостей людини, які прямо або опосередковано зумовлюють
виконання трудової (навчальної) діяльності.
 Функціональні системи - динамічні центрально-периферичні одиниці,
що характеризуються самоорганізацією, усі компоненти яких у їх
взаємодії спрямовані на досягнення корисних для організму
пристосувальних результатів, що забезпечують стійкість різних проявів
процесів метаболізму і адаптації людини до середовища проживання,
праці та відпочинку.
 Харчування збалансоване - повноцінне харчування, яке
характеризується оптимальними (що відповідають фізіологічним
потребам організму) кількістю та співвідношенням усіх компонентів
їжі.
 Харчування неповноцінне - харчування, яке характеризується
недостатністю або відсутністю будь-якого компонента (компонентів)
їжі, необхідного для нормальної життєдіяльності організму.
 Харчування повноцінне - харчування, яке характеризується наявністю в
їжі у достатній кількості усіх необхідних для нормальної
життєдіяльності компонентів.
 Яремна ямка - заглиблення в передній поверхні шиї, обмежене знизу
яремною вирізкою груднини, а з боків - груднинно–ключично–
соскоподібними м’язами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Березова Г. О. Класичний танець у дитячих хореографічних колективах

/ Г. О. Березова. – К. : Музична Україна, 1990. – 255 с.
2. Взаємодія хореографічного мистецтва та спорту в освітньому процесі:
досвід, проблеми, перспективи : Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-
практичної конференції [упор. С.В. Шалапа], Київ, 21-23 березня 2019
р. Київ : НАКККіМ, 2019. – 148 с.
3. Горбатюк C.O. Фізична реабілітація при травмах опорно-рухового
апарату: навч. посіб. / С.О. Горбатюк. - Рівне: Волинські обереги, 2008.
– 200 с.
4. Грёнлюнд Э., Оганесян Н. Ю. Танцевальная терапия. Теория,
методика, практика. - СП6.: Речь, 2004. - 288 с.; илл.
5. Зихлинская Л., Мей В. Первые шаги. Примеры уроков для молодых
педагогов профессиональных хореографических училищ: Практ.
пособие по методике преподавания классич. танца в мл. классах

28
 (первый год обучения) / Л. Зихлинская, Мей В. – К. : Логос, 2003. – 360
с. : илл.
6. Кашуба В. А. Биомеханика осанки / В.А. Кашуба. - К.: Олимп. л-ра,
2003. – 280 с.
7. Конценції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах (наказ МОН України та НАПН України від
25.02.2004 року №151/11).
8. Лечебная физическая культура: учеб. пособие / Епифанов В.А. и др. –
2-е изд., перераб. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. – 568 с.
9. Лильин Е.Т. Детская реабилитология: учеб. пособие для системы
послевуз. проф. образования врачей-педиатров / Е.Т. Лильин, В.А.
Доскин. - М.: Медкнига, 2008. – 292 с.
10.Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 14.1/10-1685
від 05.06.2013 «Про методичні рекомендації щодо змісту та
оформлення навчальних програм з позашкільної освіти».
11.Ловейко И.Д. Лечебная физическая культура при заболеваниях
позвоночника у детей./ И.Д. Ловейко, М.И. Фонарёв// Медицина.-
1988.-№3.-С.31-32.
12.Мойсеюк Н. С. Педагогіка: Навчальний посібник / Н. С. Мойсеюк. – К.
: 2001. – 608 с.
13.Наказ Міністерства освіти і науки України № 676 від 22.07.2008 «Про
затвердження Типових навчальних планів для організації навчально-
виховного процесу в позашкільних навчальних закладах системи
Міністерства освіти і науки України».
14.Очерет А.А. Как жить с плоскостопием / А.А. Очерет. – М.: Советский
спорт, 2000. – 96 с.
15.Пащенко В.Г. Оздоровлення, профілактика й реабілітація дітей з
функціональним порушенням постави та сколіозом на уроках
фізичного виховання: навч. посіб. / В.Г. Пащенко. – Луганськ: ЛДПУ
імені Тараса Шевченка, 2003. – 147 с.
16.Поликарпова О.А. Коррекция осанки детей на ранних стадиях
функциональных нарушений осанки./О.А. Поликарпова//Физическая
культура, образование, здоровье. -2002. – с.164-168.
17.Сайкина Е.Г. Профилактика и коррекция нарушений осанки
средствами лечебнопрофилактического танца./ Е.Г. Сайкина//
Адаптивная физическая культура.-2006.-№2.-С. 68.
18.Система хореографічного виховання у школах і позашкільних
закладах: методический материал / А. П. Тараканова; Міністерство
освіти України, Ін-т змісту і метод. навч. – Київ : ІЗМН, 1996. – 284 с
19.Соколовський B.C. Лікувальна фізична культура: підруч. для студ.
вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / B.C. Соколовський, И.О.
Романова, О.Г. Юшковська; за ред. B.C. Соколовського. - Одеса:
Одеський держ. мед. університет, 2005. – 234 с.

29
20.Стратегії підвищення якості мистецької освіти в контексті змін
сучасного соціокультурного простору. Матеріали і тези І Міжнародної
науково-практичної конференції (Одеса 13-14 жовтня 2017). – Одесса :
ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2017 – 91 с.
21.Фитнесс-танец как средство профилактики и коррекции плоскостопия//
Дошкольная педагогика.- 2004. - №5. – С.7-10.
22.Хореографічна культура і освіта : проблеми та перспективи : Зб.
матеріалів І Міжнародної науково-практичної конференції , Київ 30
квітня – 1 травня 2019 р. – Київ : Видавництво НПУ імені
М. П. Драгоманова , 2019. – 118 с.
23.Цветкова Л. Ю. Методика викладання класичного танцю. Підручн. /
Л. Ю. Цветкова. – 2-е вид. – К. : Альтерпрес, 2007. – 324 с. : іл.
24.Язловецький В.С. Основи фізичної реабілітації: навч. посіб.
25. / В.С. Язловецький, Г.Е. Верич, В.М. Мухін. – Кіровоград: РВВ КДПУ,
2004. – 238 с.

30