ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ СЕРЕДНОЇ ШКОЛИ У ПЕРІОД
ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ІНФЕКЦІНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
1.1 Педагогічні особливості занять з фізичної культури школярів середньої
школи
1.2. Вплив фізичних вправ на організм дитини з послабленим здоров’єм
Висновки до 1 розділу
РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ З ФІЗИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ
2.1. Методи відновлення та підвищення здоров’я на уроках фізичної
культури
2.2. Планування занять з фізичної культури у школярів після інфекційних
захворювань
2.3. Проведення заняття у період відновлення після інфекційних захворювань
Висновок до 2 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1
ВСТУП
Стрімко розвивається сучасне суспільство, зацікавлене в здоровому
конкурентоспроможному підростаючому поколінню. Держава і
громадськість серйозно стурбовані ситуацією погіршення здоров’я у молоді,
ведеться пошук причин і можливих стратегічних варіантів розв'язання
проблеми.
Подолання ситуації, що склалася ми бачимо в розробці і застосуванні
якісно нових підходів до організації фізичного виховання школярів, що
забезпечують формування прагнення і готовності до ефективного
використання засобів фізичної культури для збереження і зміцнення здоров'я
після захворювань, фізичного вдосконалення.
Велике значення в сучасному світі має формування у школярів
прагнення до фізичного розвитку. Зараз гостро стоїть проблема учнів
використовувати засоби фізичної культури для зміцнення свого здоров'я,
підтримання високої працездатності, самостійності. [1]
Криза, викликана пандемією короновірусні інфекції COVID-19, стала
глобальною проблемою, що торкнулася багато сфер життя всього населення
нашої планети. Ключовим заходом стримання поширення інфекційного
захворювання стало введення карантину, що не могло не позначитися на
розвитку сфери фізичної культури і спорту. Багато вітчизняних і зарубіжних
дослідників вже роблять спроби осмислити, проаналізувати і
систематизувати досвід розвитку спорту в період пандемії COVID-19.
Провела дослідження і всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ),
порекомендувала громадянам звернути увагу на рівень фізичної активності.
[8] Дослідження американських вчених довели, що ті люди, які регулярно
займалися спортом, мали постійні фізичні навантаження, перенесли хворобу
коронавірусом значно легше. [9,10]

2
 Цілком очевидно, що метаморфози, яким в значній мірі піддалася дана
сфера, відіб'ються і закріпляться в «генетичному коді» сучасного спорту і в
майбутньому будуть в значній мірі визначати напрямки його розвитку.
Вчені, які займаються питанням реабілітації за допомогою фізичної
культури: Бєлікова Н.О., Булич Е.Г., Єпіфанов В.А., Мурза В.П., Мухін В.М.
Закон України «Про фізичну культуру і спорт» акцентує увагу на
проблемі розвитку фізичного виховання. На державному рівні забезпечується
постійний розвиток фізичної культури і спорту, створюються необхідні
умови для занять фізичною культурою і спортом[11].
Питання щодо реабілітації інфекційно хворих активно вирішуються в
останні роки, але зустрічаються лише поодинокі роботи на цю тему. [12, 13]
Проаналізовано, що наразі урок фізичної культури, як цілісний
навчально-виховний процес використовується далеко не в усіх школах
України, через карантинні обмеження та дистанційне навчання, тому
актуальним залишається питання планування занять з фізичної культури
після виходу з ізоляції та відновленню здоров’я школярів.
Цілком очевидно, що метаморфози, яким в значній мірі піддалася дана
сфера, відіб'ються і закріпляться в «генетичному коді» сучасного спорту і в
майбутньому будуть в значній мірі визначати напрямки його розвитку.
Знання вікових особливостей дітей є основною для розвитку фізичних
якостей, зокрема швидкісно-силових, і підвищення рівня фізичної
підготовленості, тому для підтвердження цього необхідно провести
дослідження серед учнів середнього шкільного віку загальноосвітньої школи.
Об'єкт дослідження: навчально-освітній процес дітей середнього
шкільного віку після інфекційних захворювань.
Предмет дослідження: урок фізичної культури в межах
загальноосвітнього закладу.
Мета дослідження: вивчення фізичного розвитку і фізичної
підготовленості дітей середнього шкільного віку в період після інфекційних

3
захворювань. Планування уроку з фізичної культури задля підвищення
здоров’я.
Завдання дослідження:
1. Теоретично дослідити педагогічні аспекти роботи з дітьми середньої
школи на уроках фізичної культури.
2. Проаналізувати методичні рекомендації щодо проведення уроку з
фізичної культури після карантину.
3. Відокремити методи планування та проведення уроку з фізичної
культури середньої школи після інфекційних захворювань.

4
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ
КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ СЕРЕДНОЇ ШКОЛИ У ПЕРІОД
ВІДНОВЛЕННЯ ПІСЛЯ ІНФЕКЦІНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

1.1 Педагогічні особливості занять з фізичної культури школярів

середньої школи
Вікова категорія дітей середнього шкільного віку з 12 до 16 років,
отже, це учні з 5 по 9 класи. У цьому віці формуються кістки верхніх і
нижніх кінцівок, збільшуються розміри тіла, швидкими темпами
розвивається м'язова система. Також спостерігаються відмінності в термінах
статевого дозрівання хлопчиків і дівчаток, що має на увазі навчання в одному
класі дітей з різними функціональними адаптаційними можливостями.
Середній шкільний вік - час, коли активно формуються фізичні якості,
закладається фундамент різноманітних рухових навичок, вдосконалюються
функціональні можливості організму. Регулярні заняття фізичними вправами
дозволяють цілеспрямовано впливати на природні зміни цих показників і
ефективно сприяють їх зростанню.
Рухові можливості дітей і підлітків обумовлені специфічними для
кожного віку морфофункціональними і психологічними особливостями. У
процесі безперервного розвитку організму, функції різних організмів і систем
удосконалюються нерівномірно. Підліток виглядає нескладним, незграбним.
Це пояснюється нерівномірним фізичним розвитком: в той час як кістки
хребта і кінцівок інтенсивно ростуть в довжину, грудна клітка в розвитку
відстає.
5
 Разом з тим в цей період відбувається інтенсивний процес статевого
дозрівання, збільшується м'язова сила, яка ще не означає зростання
витривалості. Але хлопці, відчуваючи приплив сил і енергії, беруться за
важку, часто непосильну фізичну роботу, в результаті якої може
порушуватися структура кісток хребта, таза і кінцівок. В окремі періоди
інтенсивний розвиток одних життєво важливих органів і систем
супроводжується явним відставанням у розвитку інших органів і функцій. По
можливості нівелювати негативні явища нерівномірності розвитку організму
в цілому допомагають регулярні і різноманітні фізичні вправи. Такі вправи,
як біг, стрибки, силові, в силу своєї природності і доступності, повинні
органічно входити в процес вікового формування учнів. Однак вони можуть
бути корисними лише за умови їх застосування з урахуванням анатомічних і
психологічних особливостей дітей.
У підлітковому віці швидкість росту скелета становить 7-10 см, маса
тіла - до 4,5-9 кг на рік. Хлопчики в доборі ваги і довжини на 1-2 роки
відстають від дівчат. Процес окостеніння ще не закінчений. Довжина тіла
збільшується головним чином із зростанням тулуба. По мірі розвитку
м’язових волокон вони не встигають за зростанням трубчастих кісток
довжиною. Зміни м’язової напруги та пропорцій тіла. Після 13-14 років
хлопчики набирають м’язову масу швидше, ніж дівчата. До 14-15 років
структура м’язових волокон наближається до морфологічної зрілості.
Серце інтенсивно росте, а зростаючі органи та тканини збільшують
вимоги до серця та його іннервації. Оскільки кровоносні судини ростуть
повільніше, ніж серце, підвищується артеріальний тиск, порушується ритм
серцевої діяльності, і швидко настає втома. Поганий кровотік, часто виникає
задишка, а серце відчуває затиск.
Морфологічна структура грудної клітки обмежує рух ребрами,
змушуючи легені рости та покращувати дихання, але дихання часте і
поверхневе. Життєва ємність легенів збільшується і з часом формується тип
дихання: у хлопців - живіт, у дівчат - грудна клітка.
6
 Гендерні відмінності між хлопцями та дівчатами впливають на розмір і
функції тіла. У дівчат порівняно з хлопцями довший тулуб, короткі ноги та
великий тазовий пояс. Це все зменшує здатність бігати, стрибати та кидати
порівняно з хлопцями. М'язи плечового поясу менш розвинені, ніж у
хлопчиків, що впливає на результати метання, витягування, зупинки та
підйому з відставанням, але на ритмічні та пластичні рухи, врівноважені рухи
та точність рухів впливають краще у дівчат.
На функціональний стан нервової системи все більше впливають
залози внутрішньої секреції. Підлітковий вік характеризується підвищеною
нервозністю, нездужанням і розладами сну. Підлітки дуже чутливі до
несправедливих рішень та дій. Зовнішні реакції сили та особистості
неадекватні стимулам, що їх викликають.
Хлопчики часто переоцінюють свої спортивні результати, дівчата
більш не впевнені в собі.
Підлітки дуже чутливі до оцінки дорослих, чутливі до порушення
гідності і не терплять особливо тривалих уроків.
М’язи для фізичної підготовки в цьому віці не мають перевантажувати
опорно-руховий апарат, суглоби, зв’язки. Вони можуть уповільнити
зростання довжини трубчастої кістки і прискорити процес окостеніння.
Наприклад, вправи на гнучкість вимагають попередніх тренувальних вправ
для розминки м’язів і зв’язок, а також вправ для розслаблення задіяних груп
м’язів. Не рекомендовані раптові рухи. Продовжуйте звертати увагу на
правильну поставу. Вправи, що сильно навантажують серце, чергуються з
дихальними вправами. Наприклад, бажано чергувати напружений біг та
ходьбу, оскільки тривалі періоди великих навантажень неприпустимі.
Щоб поглибити дихання, потрібно використовувати широкий спектр
спеціальних дихальних технік. Навчіть дітей глибоко і ритмічно дихати без
різких змін темпу.
Неможливо об’єднатись в одну групу хлопчиків і дівчаток. Однакові
вправи для хлопчиків та дівчаток виконуються для дівчатами з меньшими
7
дозами та різними спрощеними умовами. Навантаження здійснюється на
основі індивідуальних даних кожного студента. Дівчатам ми рекомендуємо
використовувати різні види аеробіки та вправи під музику.
Завдання фізичного виховання для школярів:
-Сприяти здоров’ю та нормальному фізичному розвитку.
-Сприяти розвитку якості вправ: швидкості суглобів, швидкісної сили,
м’язової сили, витривалості та рухливості.
-Закріпити навички правильної постави при русі та в статичних позах.
-Формування раціональних та складних життєвих застосувань та
ведення подібних видів спорту в іграх та конкурентному середовищі.
-Вивчіть основи техніки виконання окремих вправ з гімнастики, легкої
атлетики, плавання, лиж, швидкісного катання та спортивних ігор
(баскетбол, волейбол, гандбол, футбол).
- Знати основи самоконтролю та введення навантажень для серцебиття
під час фізичних вправ фізичного виховання для учнів середніх класів
- Основні періодичні вправи, метання, стрибки, скелелазіння, вправи
для подолання вертикальних та горизонтальних перешкод, основи
спортивних ігор та нові технології фізичної активності: аеробіка, фітнес
тощо.
Роль вчителя на уроках фізичної культури в средній школі
відрізняється, він вже є організатором і помічником. Проводячи заняття,
вчителі зосереджуються на набутті самостійних навичок фізичних вправ та їх
впливі на різні фізичні системи.
У дітей середньго шкільногу віку покращуюються здібності у
координації досить високими темпами, але низькі темпи спостерігаються в
розвитку гнучкості.[2]
Не можна забувати, що емоції підлітків зросли. Супресія розвивається
під впливом одноманітних подразників. Потрібно включати різні
навантаження, оскільки це потрібно враховувати при виконанні фізичних
вправ, пов’язаних з розвитком витривалості.
8
 Для розвитку рухових здібностей заняття з фізичної культури можуть
включати в себе наступні вправи. [3]
Для дівчаток:
1. Ритмічна гімнастика;
2. Вправи і комбінації на гімнастичному колоді;
3. Бігові вправи;
4. Гімнастика з основами акробатики.
Для хлопчиків:
1. Вправи і комбінації на гімнастичній перекладині;
2. Вправи на паралельних брусах;
3. Лазіння по канату в два і три прийоми;
4. Пересування у висі на руках з махом ніг;
5. Бігові вправи.
Так, розглянувши особливості вікового розвитку дітей середнього
шкільного віку можна сказати, що він характеризується загальним підйомом
життєдіяльності та глибокою перебудовою всього організму. У цьому віці
відбувається бурхливий ріст і розвиток всього організму, розвиток моторних
функцій, а також м'язової системи та опорно-рухового апарату.
Різноманітність завдань з фізичного виховання, що вирішуються у
шкільному віці, не лише закладає основу для знань про вплив фізичних вправ
на особисту гігієну та базову систему організму, але також дає змогу
розвивати амбіційні та моральні якості.

1.2. Вплив фізичних вправ на організм дитини з послабленим

здоров’єм
Після інфекційних захворювань постає питання відсутності рухової
активності упродовж хвороби. Ключовою групою ризику гіподинамії стали
школярі, які в період пандемії COVID-19 перейшли на систему
дистанційного навчання, яка, як відзначають багато дослідників, багато в

9
чому стала причиною істотного зниження рівня фізичної активності у даних
груп населення.
Однією з умов здорового способу життя людини є руховий режим.
Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами і спортом,
ефективно вирішальні завдання розвитку фізичних здібностей молоді,
придбання рухових навичок, збереження здоров'я і посилення профілактики
його порушень.
Рухова активність — це будь-які форми руху, що потребують енергії,
наприклад ходьба, фізична робота, фізичні вправи, заняття спортом тощо.

Таблиця 1. Види рухової активності

Низька Повільна ходьба, сидіння за робочим
столом, робота за комп’ютером,
перегляд телепередач
Помірна Швидка ходьба, прибирання оселі,
робота на городі, гра на піаніно
Інтенсивна Біг, заняття фізичною культурою і
спортом, танці, рухливі ігри

Рух людині так само (і навіть більшою мірою) необхідні, як прийом їжі.
Значимість рухової активності особливо зростає в сучасних умовах
функціонування суспільства, коли за рахунок різкого підвищення складності
освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, введення
багаторівневої системи освіти, а також масової комп’ютеризації в період
карантину знижується рухова активність дітей, підлітків та осіб молодого
віку[4].

10
 За даними Т. Ю. Круцевич, Ю. Ф. Курамшина, В. В. Петровського
розрізняють звичайну і спеціально-організовану рухову активність. До
звичайної рухової активності відносять види рухів, спрямованих на
задоволення природних потреб людини (сон, особиста гігієна, приймання їжі,
зусилля, витрачені на її приготування, придбання продуктів, тощо), а також
навчальну та виробничу діяльність. Рухова активність завжди виступає як
одна із найбільш ефективних передумов здорового способу життя та
формування фізичних якостей
Міжнародна група авторів з США, Австралії та Німеччини,
проаналізувавши дані 174 наукових публікацій, присвячених дослідженню
впливу рухової активності на здоров’я людини, встановила, що особи, рівень
рухової активності яких у декілька разів перевищує мінімальні
рекомендовані норми, значно знижують ризик виникнення низки важких
захворювань [5].
С. Гозак, яка вивчала динаміку рухової активності учнів міських шкіл,
й встановила, що до активного дозвілля залучається лише 28% дітей. [6 с.
100]
Дослідження рухової активності школярів США віком 12-15 років
показали, що до рухової активності не менше 60 хв на день залучається
близько 25% учнів. При цьому найпопулярнішими видами рухової активності
серед хлопців є баскетбол, біг, футбол, катання на велосипеді та прогулянки.
Серед дівчат найпопулярнішими видами рухової активності є біг, ходьба,
баскетбол, танці та їзда на велосипеді. [7]
На багаторічних дослідженнях дітей науково доведено, що рухи
зростаючому організму потрібні щодня. Ось чому здорова дитина багато
бігає, стрибає, лазить - вона росте в рухах. Але рухами малюка, школяра,
студента можна і потрібно управляти, тобто формувати такий руховий
режим, який дозволить їм реалізувати закладену природою потребу в рухах
протягом доби (добова рухова активність - ДРА). Вона залежить від
генетичних чинників, зовнішніх впливів і стану здоров'я. ДРА стимулює і
11
одночасно відображає розвиток організму, визначає самопочуття і
працездатність людини.
Наприклад добові норми рухової активності для дівчаток 12 років
становить 15,6 тисяч рухів (локомоций), 13-14 років - 16,0, 15 років - 15,0
(можливі індивідуальні коливання).
Отже, руховий режим повинен дозволити учням щогодини рухатися,
тобто реалізуватися в «малих формах» фізичного виховання (ранкової
гімнастики, гімнастики до уроків, фізкультхвилинки під час занять, рухливих
іграх на перервах, спеціальних оздоровчих комплексах, в тому числі
реалізації фізкультрецепта, запропонованого лікарем). Лікар коригує руховий
режим дітей.
Якщо повсякчасна потреба в рухах не задовольняється, то учні (діти)
виявляють руху самостійно. Наприклад, під час уроку (язиків, математики та
ін.) Переступають ногами, «бігають» під партою, здійснюючи при цьому до
30 рухів в хвилину, а в цілому за урок до 630 рухів ногами.
Є відмінності між руховою активністю хлопчиків та дівчат. Дівчатка
більше потребують організації рухової активності, хлопчики більшою мірою
використовують її самостійно. Треба пам'ятати, що рухова активність
дівчаток повинна бути цікава, оформлена яскравими атрибутами, красивим
інвентарем. Ось чому, прописуючи фізкультрецепт дівчинці, лікар більшою
мірою, ніж хлопчика, переконує її в ефективності оздоровлення, рекомендує
цікаві для неї руху, коригує руховий режим в цілому.
Завжди треба пам'ятати, що фізична активність людини як основний
елемент її фізичної культури, формується головним чином саме в молодшому
віці - ключовому періоді для розвитку моторики, а розвиток моторики
обумовлює доступність багатьох рухів, а значить і більш повне і гармонійне
забезпечення організму резервними можливостями.
Саме в цьому віці потрібні щоденні заняття фізичними вправами,
спрямованими не тільки на розвиток фізичних якостей і забезпечення
рухових дій, але і на розвиток культури рухів і профілактику таких
12
захворювань, як короткозорість, дефекти постави і плоскостопості,
захворювання серцево-судинної і дихальної систем, викликаних м'язовою
гіпотонією і т.п.
Тому до звичайних уроків фізкультури необхідно додати «уроки
здоров'я» приблизно з таким змістом:
1. значення режиму дня і дотримання правил особистої гігієни для
збереження і примноження здоров'я в сучасних екологічних умовах
навколишнього середовища,
2. навчання фазності дихання в спокої, при ходьбі, бігу і виконанні
різних груп вправ;
3. виконання спеціальних вправ для зміцнення м'язів очей і
попередження падіння гостроти зору;
4. вправи, що формують правильну поставу;
5. виконання спеціальних вправ для тренування вестибулярного
апарату (повороти, обертання, зміни напрямку і ін.), що сприяють не
тільки розвитку і зміцненню цього органу, а й серцево-судинної
системи;
6. основи загартовування і правильного харчування та ін.
Нехтування потребою організму в руховій активності поступово
призводить до накопичення ризику негативних ефектів, що лежать в основі
серйозним функціональних порушень і хронічних захворювань. Серед
найбільш актуальних наслідків гіподинамії можна виділити атрофічні зміни в
м'язах, астенічні прояви, детренированность серцево-судинної системи,
зниження ортостатичної стійкості, порушення водно-сольового балансу,
проблеми з боку системи крові, демінералізації кісток і т.д.
Відзначають зниження функціональної активності всього організму.
Порушується робота регуляторних механізмів, знижується стійкість до
інфекційних і стресових факторів, порушується координація рухів,
відбувається зниження тонусу м'язів, падає витривалість при певних
навантаженнях і силові показники людини.
13
 Щодо швидко атрофуються м'язи живота, так як при повсякденному
житті школяра уникає навантажень вони слабо задіяні. Це призводить до
негативного ефекту, який відбивається на функціях органів кровообігу,
дихання, травлення.
М'язи спини і шиї щодня задіюються, дозволяючи людині
підтримувати положення стоячи або сидячи. Зниження навантаження на
кістковий апарат і більш низький рівень їх харчування призводить до виходу
з кісток кальцію, це призводить до порушення міцності кісток. В умовах
гіподинамії серцевий м'яз стає слабкішим, знижується сила серцевих
скорочень і кількість циркулюючої крові. Це веде до застою крові в депо і
капілярах, в венозному руслі нижніх кінцівок. Погіршується постачання
тканин киснем, розвивається гіпоксія, знижується інтенсивність обмінних
процесів, підвищується ризик варикозу вен і тромбозів. Розвиваються
застійні явища в органах черевної порожнини. Зниження перистальтики
органів шлунково-кишкового тракту супроводжуються затримкою їжі в
шлунку і кишечнику, її гниттям. Застійні процеси в нижніх відділах травної
системи супроводжуються запорами.
Результат - інтоксикація організму. Всесвітньою організацією охорони
здоров'я (далі - ВООЗ) були підготовлені відповідні рекомендації для
підтримки рівня фізичної активності в період самоізоляції, згідно з якими
необхідно дітям і підліткам виконувати інтенсивні або помірно інтенсивні
вправи, в крайньому випадку, 60 хвилин в день.
Ряд дослідників відзначають, що в період пандемії COVID-19
принципове значення для профілактики гіподинамії є рівень мотивації
населення до занять фізичною активністю. Необхідність ізоляції в значній
мірі звільнила час, раніше витрачається на те, щоб прибути до місця
навчання.
Однак, з огляду на, що з'явився час на заняття спортом, більшість з
огляду на низьку мотивацію проводили час за гаджетами, що в свою чергу
ще більше посилювало негативний вплив самоізоляції на стан здоров'я. Так,
14
наприклад, Угорської Федерацією шкільного спорту під егідою ВООЗ було
проведено міжнародне опитування «Оцінка впливу COVID-19 і пов'язаного з
ним домашнього навчання на фізичну активність дітей». За результатами
даного опитування, стало очевидним, що «64% респондентів набагато менше
стали ходити і їздити на велосипеді поруч з будинком, а 51% стали менше
займатися фізичною культурою будинку. У той же час опитані стали
проводити набагато більше часу перед телевізором і комп'ютером (з метою
відпочинку та ігор) - 37%, і третина респондентів стала більше
використовувати соціальні мережі ».
Тому необхідність соціальної пропаганди здорового рівня життя, що
включає, в тому числі заняття спортом, є цілком обґрунтованою,
виправданою і очевидною, без якої попередити розвиток гіподинамії
особливо серед школярів і студентів неможливо.
Отже, резюмуючи все вищевикладене, можна виділити ключові заходи
з метою профілактики гіподинамії в період і після пандемії COVID-19:
- ранковий комплекс вправ (зарядка);
- відмова від шкідливих звичок (нездорове харчування, надмірне
використання гаджетів);
- збільшення часу перебування на свіжому повітрі;
- використання доступного домашнього тренажерного обладнання;
- встановлення розпорядку дня - виділення часу для занять фізичною
активністю.
Повне припинення фізичних вправ можливе лише тимчасове. Терміни
відновлення занять фізичною культурою та спортом після хвороби або
травми визначається для кожного учня з урахуванням усіх клінічних даних
(тяжкість та характер захворювання або травми, ступінь дисфункції,
спричиненої хворобою чи травмою). Враховуються також стать, вік,
компенсаторна здатність організму та інші індивідуальні особливості.
Рекомендований терміни відновлення занять фізичними вправами після
деяких основних інфекційних захворювань представлені нижче у таблиці 2.
15
 Таблиця 2
Захворювання Ознаки одужання Рекомендований
початок занять
фізкультурою
1. Бронхіт гострий, задовільний загальний через 6-8 днів,
інфекційний стан; нормальна тренування - через 10-
(Захворювання температура; 12 днів, участь у
верхніх дихальних відсутність кашлю; змаганнях - через 14-16
шляхів) відсутність хрипів в днів. Остерігатися
легенях. різких і особливо
раптових охолоджень
дихальних шляхів при
виконанні фізичних
вправ.
2. Вітряна віспа задовільне через 7-8 днів,
самопочуття; тренування - через 10-
нормальна 12 днів, участь у
температура не менше змаганнях - через 16-18
7 днів; відсутність днів.
хворобливих явищ в
області дихальних
шляхів, суглобів і
шкіри
3. Грип: а) катаральна, задовільне через 4-5 днів,
шлунково-кишкова і самопочуття; тренування - через 6-8
нервова форми, легкі нормальна днів, участь у
та середньої тяжкості температура не менше змаганнях - через 10-12
(підвищена 5 днів; повна днів
температура не відсутність
більше 4 днів, хворобливих
16
 відсутність різко симптомів в області
виражених місцевих дихальних шляхів,
явищ) серця, шлунково-
кишкового тракту та
інших органів;
задовільний результат
функціональних проб
серцево-судинної
системи.
4. Грип. більш важкі задовільне через 10-12 днів,
форми (підвищена самопочуття; тренування - через 18-
температура більш 5 нормальна 20 днів, участь у
днів, розлади з боку температура не менше змаганнях - через 30-40
окремих органів, а 7 днів; інші ознаки, як днів. При допуск до
також різко виражені при легких формах змагань обстежити
явища загальної грипу; задовільний серцево-судинної
інтоксикації) результат систему і проводить
функціональних проб функціональні проби.
серцево-судинної
системи
5. Гострі і підгострі встановлюється через 5-6 днів,
захворювання лікуючим лікарем- тренування - через 7-10
(інфекційні та спецалістом і днів, участь у
незаразні) шкіри і характеризується змаганнях - через 15-20
слизових оболонок, повною відсутністю днів.
що не викликають прояви хвороби і
різких хворобливих рецидивів протягом 8-
явищ або обмеження 15 днів
рухів (короста,
стригучий лишай та
17
 ін.)
6. Скарлатина задовільне через 30-40 днів,
самопочуття; тренування - через 50-
нормальна 60 днів, участь у
температура не менше змаганнях - через 75-80
20 днів; повна днів. Необхідні
відсутність лущення особлива обережність і
шкіри; відсутність поступовість
патологічних змін в навантаження на
сечі. заняттях. Обов'язковий
аналіз сечі перед
початком тренування і
після одного з перших
занять.

7. Кір нормальна через 14-16 днів,

температура не менше тренування - через 20-
7 днів; нормальне 21 день, участь в
функціонування змаганнях - через 25-30
кишечника; повна днів
відсутність висипу на
шкірі.
8. Малярія. задовільне через 6-7 днів,
самопочуття; тренування - через 9-10
нормальна днів, участь у
температура не менше змаганнях - через 14-16
10 днів; відсутність днів. Особлива
збільшення селезінки. обережність на
заняттях водними
видами спорту і під час
18
 прийому сонячних
ванн. Обов'язковий
повторний аналіз сечі
після перших 2-3
тренувань

У перекладі з латинської мови реабілітація означає оздоровлення, має

широке розуміння значення та застосовується у всіх сферах людської
діяльності, включаючи політику, закон, дух та спорт. У медицині цей термін
визначається як процес відновлення здоров’я та працездатності пацієнтів та
інвалідів.
Пріоритети медичних аспектів реабілітації суперечливі, враховуючи те,
що соціальне забезпечення, державна освіта та державні установи будуть
здійснювати реабілітаційні заходи в майбутньому з урахуванням здоров'я
людей. Останнє включає: проектування та виготовлення технічного
обладнання, протезів, транспортних засобів. Будівельно-виробничі майстерні
для санаторіїв та інших об’єктів. Правове та соціальне забезпечення життя,
роботи та життя реабілітованих людей. Цим займаються коледжі, технічні та
інші освічені фахівці. Тому при подальшому викладі матеріалу мета
медичних аспектів реабілітації, включених до навчальної програми студентів
вищих навчальних закладів з фізичної культури та спорту та медицини у
напрямку фізичних вправ, природних факторів, застосування масажу,
відновлення здоров’я та фізична працездатність пацієнта, запобігання або
полегшення симптомів інвалідності та запобігання фізичним та культурним
захворюванням.
Пацієнти з ураженням або деформацією опорно-рухового апарату,
серцево-судинними захворюваннями, неврологічними розладами чи
психічними розладами мають право на фізичну реабілітацію. Набуті та
вроджені дефіцити; після операції; інфекції та хронічні хвороби та, як
19
правило, ті, кому потрібно поступово пристосовуватися до фізичних та
психічних навантажень професійного та домашнього характеру, менше
стресу чи перекваліфікації Робота в, розвиток навичок самообслуговування,
розвиток постійної компенсації випадок незворотних змін.

Висновки до 1 розділу
У першому розділі були теоретично досліджені педагогічні аспекти
роботи з дітьми середньої школи на уроках фізичної культури,
проаналізовані особливості фізичного розвитку дітей середнього шкільного
віку.
Виявлено, що основною проблемою, з якою потрібно працювати після
захворювань є недостатня рухова активність, докладно проговорено питання
рухової активності школярів.
Розглянуті основні типи інфекційних захворювань та медично-
педагогічні рекомендації щодо навчання після них.
Можна зробити висновок, що з урахуванням теоретичних досліджень
потрібно розробити низку уроків з фізичної культури задля реабілітації після
інфекційних захворювнь.

20
 РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ З
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2.1. Методи відновлення та підвищення здоров’я на уроках

фізичної культури
Основними видами фізичного виховання після інфекційного
захворюваня загалом є гімнастика, легка атлетика, плавання, піші прогулянки
та спорт. Слід мати на увазі, що гімнастика, легка атлетика, лижні
тренування та заняття спортом - це єдиний процес фізичного виховання.
Гімнастика є одним із основних засобів фізичної підготовки загалом, і за
її допомогою формується правильна постава, покращуються регулювання
рухів, сила, гнучкість, вестибулярна стійкість, чутливість м’язів тощо.
Гімнастика - це вся школа вправ. За допомогою гімнастики
забезпечується спеціальна фізична підготовка, яка може успішно відповідати
вимогам програми, таким як легка атлетика та лижна підготовка. Гімнастика
також відіграє важливу роль у професійній та прикладній фізичній підготовці
учнів.
Однак гімнастика не впливає належним чином на роботу кровоносної,
дихальної, серцево-судинної та дихальної систем. Тому його слід
застосовувати в поєднанні з іншими видами вправ.

21
 Програми гімнастики включають військові та загальнорозвивальні
вправи (відсутні предмети, предмети, гімнастичні стіни та лавки),
врівноважені вправи, купання, спортивні вправи з гімнастики та акробатичні
елементи. Легка атлетика має велике значення для здоров'я та застосування.
Легка атлетика у шкільній освіті сприяє більш успішному виконанню
студентами вимог до гірськолижних тренувань та плавання, подолання
розриву в різнобічній фізичній підготовці в інших видах спорту, особливо в
гімнастиці та плаванні.
Програма з легкої атлетики включає спеціальні підготовчі вправи,
ходьбу, біг на короткі і середні дистанції, стрибки в довжину і висоту з
розбігу, штовхання ядра, метання гранати.
Нові методики фізичного виховання, які доцільно використовувати після
вихіду з карантину задля залучення учнів до навчального процесу і
підвищення іх здоров’я. Методики фізичного виховання роз’яснюють
практичні питання, котрі стосуються застосування фізичних вправ.
Для вирішення проблем фізичного виховання доцільно застосовувати
регламентовані методи вправ. Ігри та змагальні методи також ефективні і
тепер пов’язані з мовними та сенсорними методами.
Ігрові методи широко застосовуються в процесі фізичного виховання як
спосіб організації фізичних навантажень у формі фізичних вправ та
спортивних ігор.
Метод гри не обов'язково пов'язаний із загальними іграми, такими як
футбол та волейбол, але може бути використаний для основних фізичних
вправ, таких як біг, стрибки, присідання та пітчінг. Цей метод є комплексним
способом поліпшення фізичних та розумових здібностей дитини. Він може
вирішити такі завдання: розвиток навичок координації, швидкості, сили,
витривалості, виховання мужності, рішучості, винахідливості, ініціативи,
самостійності, тактичного мислення, інтеграції та вдосконалення рухових
навичок ..

22
 У грі є недоліки. Неможливо розподілити навантаження, оскільки
постійно мінливі ситуації, розширення засобів досягнення цілей та
поведінкова динаміка заважають можливості точно регулювати
навантаження як у напрямку, так і в ступені впливу.
Змагальні методи використовуються для розвитку фізичних та
добровільних та моральних якостей, удосконалення техніко-тактичних
навичок та здатності розумно використовувати їх у складній поведінці. Цей
метод є базовою формою (наприклад, під час тренувального процесу тест для
кращого виконання певних елементів техніки руху: людина, що кидає в
баскетбольне кільце, людина, яка стійкіша до посадки тощо), або в форма
напів офіційних та офіційних змагань, яким в основному надається
підготовчий характер (оцінка, управління, кваліфікаційні змагання).
Словесні методи також є ефективними та постійно застосовуються на
заняттях. Слово застосовують як спосіб передачі знань, розповідаючи лекцію
уроку або при описі чи поясненні впав. Також використовують словесний
метод при управлінні діяльністю. Це, як правило, розпорядження та вказівки.
І третє призначення слова, це оцінка та аналіз діяльності, наприклад розбір
недоліків та досягнень, зауваження та словесно проговорена оцінка.
Зоровий метод застосовується для подачі світових сигналів, наприклад:
загоряння лампочок в різних місцях спеціального щита для тренування
точності і швидкості кидання м'яча в спортивних іграх.
Слуховий (звуковий) метод використовують аналогічно, при поданні
звуків як сигналів, що допомагають уточнювати просторові і тимчасові
характеристики рухів.
Зараз є пріоритетним завданням саме модернізація уроків з фізичної
культури для усіх фахівців освіти та професіоналів в галузі фізичної
культури і спорту.
Вчителі відзначають, що до нового покоління дітей треба інакший
підхід, тому що діти творчі та стає потреба індивідуалізації навчання. Їх
прагення до успіху часто переривають нестача терпіння і зосередженості.
23
 Олена Аксьонова відзначає, що фізкультура має за мету навчання
дитини правильно використовувати власне тіло в різних ситуаціях.
"Учителям не потрібно нав'язувати свою схему руху, наше завдання — дати
можливість дітям відпрацювати всі відомі варіанти пересувань. Вони мають
навчитися обирати найпридатніші способи руху щодо ситуації, які не
травмують організм", — розповідає експертка. [14]
За словами Романа Греби, останніми роками у Міністерстві освіти було
підготовлено  36 варіативних модулів, присвячених тому, як по-новому
проводити уроки на основі різних видів спорту для занять із фізкультури. За
кількома з них підготували відеоуроки, щоб навчити викладачів фізкультури
впроваджувати нові методи роботи на місцях.
Проєкт "Нова фізична культура для нової української школи" передбачає
створення безкоштовного онлайн-курсу, присвяченого новим підходам до
викладання фізичної культури.
Рекомендовані методи відновлення дитячого здоров’я після інфекції
COVID-19. Опис реабілітаційної технології
1. Дихальні вправи з подовженим і східчасто-подовженим видихом, так
зване «Саккадоване дихання»
2. Дихальні вправи з проголошенням на видиху ряду тремтячих,
шиплячих і свистячих звуків, викликають тремтіння голосової щілини і
бронхіального дерева (фізіологічний вібраційний масаж, що приводить до
зниження тонусу гладкої мускулатури)
3. Дихальні вправи з урежением дихання
4. Вправи в розслабленні, фізичні вправи для м'язів верхніх кінцівок і
грудної клітки
5. Дренажні вправи
6. Йогівські дихання (пранаяма)
7. Елементи дихальної гімнастики по А.Н. Стрельникової
(парадоксальна гімнастика)
8. Дихальний тренінг із застосуванням дихальних тренажерів
24
 9. Тренування повного дихання: в повноцінному фізіологічному акті
дихання беруть участь одночасно грудної та черевної (діафрагмальний)
компоненти. При повному типі дихання в процесі вдиху і видиху беруть
участь всі дихальні м'язи (діафрагма, черевний прес, міжреберні м'язи).
Фізична активність підлітка реалізується, перш за все, в організованих
формах - на уроках фізкультури, физкультпаузу, під час активного
відпочинку, турпоходу і т.п. Значна частина підлітків займається в
спортивних секціях. Для всіх інших обов'язкові щоденна ранкова зарядка і
щотижневі двох - триразові самостійні тренування. Загальна тривалість
занять 70 - 90 хв.
Незалежно від форми занять істотним елементом фізичної підготовки
підлітків є змагальні навантаження, участь в різних змаганнях.
Слід максимально використовувати потреба дітей середнього віку в
змаганнях, надавати їм широкі можливості помірятися силами зі
спортивними суперниками. Види змагань бажано урізноманітнити з тим, щоб
надати дитині якомога більше шансів на успіх.
Контрольні якісні показники рівня фізичної культури підлітка (В.К.
Бальсевіч, 2000):
1. Знання основних правил тренування і вміння застосовувати їх при
організації самостійних занять фізичними вправами.
2. Знання основних правил, прийомів і методів самоконтролю і вміння
застосовувати їх при заняттях фізичними вправами.
3. Різнобічна фізична підготовленість на рівні вікових нормативів.
4. Систематична фізична активність.
5. Стійка звичка до щоденних занять фізичними вправами в різних
формах.
6. Поінформованість про поточні спортивні події в місті, країні, за
кордоном.
7. Знання не менше 200 вправ (видів навантажень) швидкісного і
швидкісно-силового характеру.
25
 Таким чином, проаналізувавши думки експертів в галузі спортивної
підготовки щодо впливу пандемії COVID-19 на розвиток
фізкультурнооздоровітельной діяльності, ми можемо сформулювати наступні
тенденції, які найближчим часом будуть визначати основні вектори розвитку
фізичної культури і спорту:
- переосмислення способу життя, підвищена турбота про здоров'я,
посилення вимог і заходів, спрямованих на забезпечення санітарно-
епідеміологічної безпеки;
- ефект "відкладеного попиту" »;
- збільшення частки масового спорту, як найбільш пріоритетний
напрям спортивного руху, розвиток сімейного спорту;
- розвиток технологій віртуальної реальності в сфері спорту, що
дозволяють організувати тренувальний процес в умовах штучного
середовища і віртуальної реальності;
- підвищення фізкультурно-оздоровчої грамотності населення.
Так чи інакше, вплив COVID-19 на перспективи розвитку фізичної
культури і спорту бачиться нам швидше позитивним. Пандемія COVID-19
стала викликом не тільки для сфери фізичної культури і спорту, а й для
інших сфер суспільного життя світового співтовариства. Тому в залежності
від того, наскільки ефективними виявляться «антикризові» заходи, що
вживаються в сфері фізичної культури і спорту, тим ефективніше буде
мінімізовано вплив наслідків пандемії на повсякденне життя кожного з нас.

2.2. Планування занять з фізичної культури у школярів після

інфекційних захворювань

Уроки фізичного виховання пропонуються у всіх версіях стандартної

навчальної програми і повинні фінансуватися та повністю
використовуватися. Вони відображаються в розкладі уроків і враховуються в
навчальному навантаженні вчителя. Враховуючи той факт, що їх зміст та
26
специфіка занять фізичною культурою забезпечують студенту спортивну
активність і не вимагають надмірних розумових зусиль, їх час враховується
при обчисленні гранично допустимого навантаження студента. Ні. Це
дозволяє кожному класу повною мірою використовувати переваги змінних
компонентів стандартної навчальної програми, не перевищуючи загального
навантаження (сума незмінних та змінних компонентів). Розклад занять
забезпечує оптимальне співвідношення дослідницького навантаження
протягом тижня, а також відповідні зміни протягом дня та тижня для
предметів природного та гуманітарного циклу з музикою, мистецтвом,
трудовим навчанням та основними заняттями здоров’ям.
Вивчення фізичної культури проводитиметься за відповідною
штампованою програмою Міністерства освіти та науки України.
Заняття фізичною культурою в навчальних закладах проводять
викладачі фізичної культури або особи зі спеціальною освітою та
кваліфікацією (тренери, керівники клубів, групи, спортивні відділи тощо).
Учні, які проходять обов’язкові медичні профілактичні огляди згідно з
правилами медичного та освітнього управління фізичним вихованням учнів
загальноосвітніх шкіл, є незмінними за станом здоров’я, що визначає рівень
їх фізичного розвитку. Для занять фізичною культурою та спортом та груп
фізичної культури.
Учні повинні відвідувати заняття з фізичної культури та не звільнятися
від занять, незалежно від рівня їх розвитку та групи занять з фізичної
культури.
Вчитель фізкультури встановлює допустимий обсяг роботи в класі для
учнів, які належать до підготовчої групи або спеціальної групи залежно від
стану здоров’я та беруть участь у заняттях з фізичної культури.
Розподіл на групи досліджуваних дівчат та хлопців здійснюватиметься
згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002
року. No 128. По можливості заняття з фізичної культури з 5 по 9 клас слід
проводити окремо для хлопчиків та дівчаток.
27
 Плануючи матеріали з фізичного виховання, слід враховувати такі
об’єктивні фактори, як існування гімназії (дитячого майданчика), інвентарю
та обладнання, погодні умови. Правильне планування роботи з фізичної
культури передбачає зміст, формат і метод цього завдання, враховуючи
вікові, психологічні та статеві особливості студента, рівень якості фізичної
культури та спортивні показники, стан здоров'я тощо.
Зміст фізичної культури за програмою, яку навчальні заклади
формують незалежно від змінних модулів. Кожен змінний модуль повинен
включати теоретичні та загальні засоби фізичної підготовки, передбачені цим
класом програми. У 5-6 класах учням потрібно освоїти 5-6 змінних модулів,
7-8 потрібно 3-5 модулів, 9 від 3 до 4 модулів, 10-11 освоїти 23 модулі. На
освоєння всіх модулів буде відведено приблизно однакову кількість годин.
Однак не виключається можливість мотивованого збільшення або зменшення
кількості годин на вивчення окремого модуля.
На уроках фізкультури викладаються особистісні особливості статі та
фізичного розвитку, враховуються потреби та тенденції, «вислуховується»,
«оцінюється» та відбирається фізичний стан, а також використовуються різні
засоби для поліпшення їх фізичного стану.
Освітні стандарти, розроблені для кожного року модульних
досліджень, використовуються для оцінки розвитку фізичних якостей.
Критеріями контрольної підготовки є показники. Порядок їх виконання
вчитель визначає відповідно до тематичного плану календаря.
При оцінці навчальних досягнень з фізичної культури також
враховуються: Особисті оцінки учнів протягом навчального року. Ступінь
активності учнів на уроці; Залучення студентів до занять фізичною
культурою в позакласних заходах. Участь у змаганнях усіх рівнів.
Щоб запобігти нещасним випадкам, під час занять слід дотримуватись
вимог безпеки, особливо при розробці стандартів контрольної підготовки та
коли учні займаються з максимальним навантаженням.

28
 Структура уроку допомагає вчителю визначити раціональний вибір
вправ, найбільш правильне розташування та потенційне навантаження на
уроці. Структура уроку залежить від завдань, визначених відповідно до
послідовного вивчення програмного матеріалу.
Для виконання завдання визначаються відповідні навчальні матеріали,
що визначають порядок навчання та методи навчання.
Структура уроку означає план показників, який може бути
використаний як основа для іншого уроку. Структура уроку допомагає
вчителям визначити раціональний вибір вправ, найбільш правильне
розташування матеріалів та потенційне навантаження на уроці.
Структура уроку залежить від завдання, визначеного відповідно до
послідовного опитування програмного матеріалу.
Для виконання завдання відбираються відповідні навчальні матеріали,
визначаючи порядок їх досліджень та методичний метод навчання.
Вирішення навчальних завдань на уроках фізичної культури часто
вимагає посилених фізичних навантажень. Організм повинен бути належним
чином підготовлений до цього завдання.
І. П. Павлов вказував на необхідність підготовки організму до
вирішення складних проблем, а в клініках та педагогіці говорив, що
закінчення навчання та навчання - основні фізіологічні правила.
Ця інструкція вимагає від викладачів вирішення навчальних завдань,
що вимагають значних зусиль з боку учня, не на початку уроку, а після
підготовки. Вирішення основних завдань уроку вимагає належної
організаційної підготовки та створює настрої та бажання, необхідні для
початку виконання цих завдань.
Ключові завдання слід вирішити після того, як буде проведена
необхідна організаційна підготовка студента та досягнуті прогресивні
"фізіологічні правила" Павлова. Виконання основних навчальних завдань
часто узгоджується з найбільшим напруженням та зайнятістю.

29
 Після загального значного тиску організму і, як правило, підвищення
емоційного стану студента, швидкий перехід стану спокою неприпустимий.
Тому структура уроку відображає поступовий перехід до відпочинку та
систематичне завершення класу. Отже, у структурі кожного уроку є три
частини. Перша частина - Організація, яка готує учнів до виконання
найскладніших завдань уроку, умовно називається вступом. Друга частина-
призначена для виконання основного завдання уроку, яке умовно називають
основним. Третій - систематичне закінчення уроку, яке умовно називають
останнім уроком. Поділ на частини відносний. Окремі уроки повинні бути
об’єднані та інтегровані, незалежно від завдання від початку до кінця, а всі
завдання та зміст уроку тісно пов’язані.
Організація спортивних занять може бути досконалою, якщо
використовувати загальні методи та засоби підготовки, а також сучасні
методи планування. Одним із методів є цільове планування, яке передбачає:
планування на основі чіткої концепції кінцевого результату; використання
комплексного підходу; досягнення цілей з мінімальною втратою ресурсів;
планування - не від доби початку підготовки, а від дня, передбаченого для
досягнення кінцевого результату.
Групові навчальні заняття - основа всієї навчально-виховної роботи з
фізичного виховання. Від якості групових занять залежить успішне
застосування всіх інших форм фізичного виховання. Тому методику
проведення планових навчальних занять слід розробляти з урахуванням їх
зв'язку з іншими формами фізичного виховання.
Урок зазвичай складається з чотирьох частин: вступної, підготовчої,
основної та заключної.
У вступній частині потрібно створити робоче середовище,
поінформувати учнів про запланований зміст уроку, створити відповідне
психологічне ставлення та позитивний емоційний стан та чітко уявити зміст
основної частини уроку .: Кількість, інтенсивність та розподіл навчального
навантаження. Введення займає близько 5 хвилин.
30
 Частина підготовки до уроку - одна з основних і найважливіших
частин, де учні за допомогою різних вправ готують своє тіло до основної
частини уроку. Ефективність частини підготовки до уроку залежить від
певних умов (наявності спортзалу чи дитячого майданчика, кількості учнів у
групі та рівня підготовки).
Підготовча частина для розминки забезпечує подолання періоду
працездатності організму. Він переводить зайняте тіло з відносно спокійного
стану в активний стан і готовий виконувати підвищені фізичні навантаження.
На жаль, багато учнів недооцінюють важливість розминки і
намагаються або зігрітися, або взагалі не роблять цього, або ненавмисно
порушують правила. Отже, об'єктивна фізіологічна закономірність періоду
зайнятості організму при більш інтенсивних фізичних вправах.
Розминка поділяється на дві частини, загальну та спеціальну.
Загальним завданням розминки є активізація (розминка) функцій м'язів
опорно-рухового апарату та основних частин тіла і тісно пов'язана з
фізичною активністю, особливо серцево-судинною та дихальною системами.
Для цього використовуються повільний біг та гімнастика для всіх груп м’язів
та частин тіла. Спеціальна розминка готує тіло до певного завдання в
основній частині уроку, коли виконуються спеціальні підготовчі вправи, такі
як вправи в основній частині уроку та координація фізичних навантажень.
Підготовча частина займає від 10 до 20 хвилин.
Основна частина уроку вирішує навчальні та фізичні розвивальні
завдання, які виконують основну функцію. До них належать: формування
знань у галузі спортивної діяльності. Тренування рухових навичок та вмінь
загального, прикладного та спортивного характеру; розвиток загальних та
спеціальних функцій опорно-рухового апарату, серцево-судинної та
дихальної систем; формування та підтримка гарної постави. Загартовування
організму; виховання моральних, інтелектуальних, вольових та естетичних
якостей. Тривалість основної частини становить 80-85% часу, відведеного на
клас.
31
 В основній частині доцільно спочатку вивчити нову рухову поведінку
або їх елементи. Інтеграція та вдосконалення набутих раніше навичок
виконується під час або в кінці основної частини уроку. Вправи, що
вимагають швидкості, швидкості, розвитку якості м’язів та точної настройки
рухів, виконуються на початку основної частини заняття, а вправи, пов’язані
з м’язовою силою та витривалістю, виконуються в останню чергу.
Композиція всіх вправ в основній частині уроку повинна підтримувати
емоційний тонус і мати багатогранний ефект для інтеграції матеріалу,
висвітленого на уроці. Вчителям потрібно доповнити ключові частини
рухливими іграми та ігровими завданнями та вправами. Рухи, вивчені на
уроці.
Остання частина спрямована на забезпечення поступового зниження
функціональної активності та підтримання відносного спокою в організмі.
Швидкий перехід від активного руху до відпочинку відключає
накачування м’язів і перевантажує серцевий м’яз, змушуючи учнів втрачати
увагу до останньої частини уроку і негативно впливати на серцево-судинну
діяльність. У цьому випадку практикуючий може відчувати дискомфорт
після тренування.
В останній частині використовуються повільний біг, ходьба, вправи на
розслаблення з глибоким диханням тощо. Наприкінці останньої частини
доцільно проаналізувати навчальну роботу, виконану в класі. Визначено
завдання на самопідготовку.
Результативність заключній чисти заняття «Фізичного виховання»
багато в чому залежить від того, наскільки викладач зможе втілити
намічений їм план і застосувати найбільш раціональні методи організації
діяльності займаються і методичні прийоми, продуктивно використовувати
наявні обладнання, інвентар, технічні засоби навчання та вдосконалення,
враховуючи при цьому специфіку місця проведення заняття (спортивний зал
або спортивний майданчик, стадіон або парк, рівна або пересічена

32
місцевість), температурні умови, підготовленість студентів, їх вікові та
індивідуальні особливості.

2.3. Проведення заняття у період відновлення після інфекційних

захворювань
До проведення уроків в середній школі пред'являються більш високі
вимоги. У вступній частині завдання в взаємозв'язку з особливостями
організму школярів дещо збільшується кількість вправ для підготовки учнів
до оволодіння руховими діями. Необхідно брати до уваги, то що висока
збудливість школярів, особливо вже після рухливих і спортивних ігор,
змушує підвищувати час заключної частини.
Для школярів досить значима переконлива аргументація абсолютно
всіх умов і завдань.
Важливим фактором в організації тренувальної роботи вважаються
актуальний контроль і аналіз виконання результатів роботи учнів. Контроль
здійснюється за рахунок прямого дослідження з боку викладача, друзів
згідно відділенню, випущених від виконання вправ учнів. Його можна
здійснювати також за допомогою простих предметних орієнтирів
(торкнутися планки, які не заступити за межу і інші) і пристроїв - метронома,
секундоміра, динамометра і так далі.
У середній школі провідне значення набувають так звані творчі
способи викладання, що стимулюють діяльність учнів. В цьому випадку
навчаються ніяк не пропонують готових знань, методів і способів, а в
колективній діяльності з викладачем відкривають їх для себе. В кількості
подібних способів може бути наближена бесіда, якщо педагог шляхом
проблем підводить учнів до осмислення тих чи інших закономірностей
переміщень, їх впливу на організм і так далі.
Частково-пошуковий метод, коли перед які навчаються ставиться
завдання, наприклад, відшукати найкращий кут вильоту снарядів. В даному
випадку учні за допомогою виконання метань під різними кутами і
33
вимірювання дистанції польоту снаряда визначають зв'язок між кутом
вильоту і дальністю польоту, знаходять рішення встановленої проблеми.
Динамічність учнів необхідно спрямовувати не тільки на сприйняття і
засвоєння тренувального матеріалу.
Разом з цим на завданнях в середній школі істотне значення мають
репродуктивні способи. На стадії поліпшення переміщень, під час виконання
процедур для формування рухових якостей просте відтворення дає
можливість збільшити насиченість, завдання, досягти значних результатів у
вдосконаленні міцності навичок.
Використання на заняттях всього різноманіття методичного запасу -
невід'ємна умова до нинішнього уроку фізичної культури.
Виконання завдань уроку має на увазі конкретну систему учнів. На
заняттях в 5-9 класах застосовуються всі методи організації. Фронтальний
спосіб більше використовується під час розучування простих вправ, а то й
потрібно індивідуалізації викладання. Необхідно брати до уваги, то що даний
метод дає можливість найбільш повноцінно управляти сприйняттям і
інтересом учнів всього класу.
Використовуються також і індивідуальні завдання. Їх використовують
для коригування будь-яких похибок при розучуванні рухів, з метою
підвищення рівня формування відстаючих рухових якостей і під час
виконання окремих завдань учнями підготовчої групи. У вправах з учнями,
що володіють значну готовність по тих чи інших типів спорту (спортсмена
ДЮСШ, спортивних товариств і так далі), імовірний варіант, якщо учні самі
вважають за краще кошти для вирішення встановленої проблеми, але на
уроках в 10-11 класах слід більше застосовувати колективний метод, якщо
учні колективно обговорюють кошти, воліють ті або інші рішення
встановлених завдань. Наприклад, викладач здатний надати завдання команді
учнів вибрати вправи для формування сили м'язів згиначів рук. Учні
самостійно вибирають, тестують і дають ті чи інші різновиди вправ.

34
 Груповий метод організації надає можливість повніше застосовувати
громадську діяльність учнів, особливості окремих груп зайнятих. Важлива
вимога повного навчання груп - правильне їх формування. В одних випадках
категорію складають з учнів приблизно рівній рухової підготовленості. Це
дає можливість найбільш чітко дозувати навантаження. Найчастіше даний
метод використовується під час виконання процедур на формування рухових
якостей. Для навчання позитивного взаємини до уроків фізкультури доцільно
поповнювати групи школярів з урахуванням взаємних симпатій. Дані групи
як правило захоплюються найбільш стрімко.
Характеристика проведення занять з хвороби дихальної системи має
велике значення, тому що, як відомо, коронавірус пошкоджує саме цю
систему і потрібно після хвороби звертати на це увагу.
Порушення дихання, як правило, знижують стійкість організму до
факторів холоду та інших шкідливих умов навколишнього середовища.
Невелике кільце кровообігу, серце бере участь у хворобливих процесах. Тому
часті симптоми серцево-судинних розладів обмежують використання
фізичних вправ.
Порушення дихальної функції проявляється зменшенням дихального
об’єму (життєвої ємності, об’єму вдиху та видиху), зменшення дихальної
ємності (об’єму вдиху та видиху) через зменшення еластичності легеневої
тканини та спазму.
Одним з ключових факторів, що поглиблює дисфункцію дихальних
шляхів, є ослаблення м’язової системи, особливо груп м’язів, що беруть
участь у диханні, таких як діафрагма, м’язи грудей, спини, живота та шиї.
Функція дихання часто ускладнюється атрофією та деструктивними змінами
легеневої тканини та деформаціями грудної клітки. Все це визначає багато
вимог до використання фізичного виховання. Особливе значення для
респіраторних захворювань мають високі вимоги до гігієни, а також
дотримання спеціальних вимог до клімату та мікроклімату закладу. Заняття
не можна проводити в забрудненому надмірно вологому повітрі. Зимові
35
заняття не можна проводити на відкритому повітрі при температурі нижче 5
градусів та при високій вологості. Не допускається сильне охолодження та
перегрів. Дуже важливо пом’якшити водні та повітряні процедури. Всі
заходи слід вживати з великою обережністю.
Систематичні вправи впливають на вдосконалення всіх органів і
систем, а не лише дихальної системи. Тому під час фізичних вправ потреба в
тканинах у кисні зростає у 8-10 разів порівняно з відпочинком. Це
призводить до посиленого кровообігу, що призводить до збільшення
кількості функціонуючих капілярів. Підвищена потреба організму в кисні
рефлекторно спричиняє серйозні зміни як у дихальній, так і в серцево-
судинній діяльності. Наприклад, частота пульсу буде в 2-3 рази вищою, а
дихання - у 2–2,5 рази.
Найтравматичніші, високоінтенсивні, швидкісні фізичні вправи при
хронічних респіраторних захворюваннях зумовлені можливістю малих кіл
кровообігу (гіпертонія) та перевантаженням серця. Астма (внаслідок спазмів
бронхів) та емфізема. Кращі вправи динамічного періодичного характеру
малих і середніх сил за участю великих груп м’язів. Техніки динамічного та
статичного дихання дуже важливі. Усі види гімнастики, акробатичні, ігрові
та професійні вправи не були протипоказані та забезпечували оптимальні
дозування. Оптимальним обраним критерієм навантаження є сприятлива
реакція серцево-судинної та дихальної систем. У спеціальному комплексі
вправ, який використовує дихальні рухи грудної клітки різної природи та
амплітуди, від швидких і коротких вдихів, видиху, глибокого та повільного
видиху.
Особливо ефективною є спеціальна техніка дихання, поєднана з
вимовою різних звуків. Дихання ефективніше при рухах, що збільшують
об’єм грудної клітки (руки розведені в сторони, підняті пальці ніг, стрибки).
(Коли ловите м’яч), і навпаки, рухами, що сприяють зменшенню видиху
об’єму грудної клітки та витісненню повітря з дихальних шляхів (нахил
тулуба, присідання, моменти удару руками по м’ячу, стрибки ногами по
36
підлозі). Потрібно переконатися, що саме так рухи вашої дитини збігаються
зі стадією дихання. У більшості випадків пацієнти із захворюваннями легенів
можуть бути переведені в підготовчу групу після повного припинення
загострень з мінімальними клінічними симптомами хронічних процесів,
загальним самопочуттям та сприятливими реакціями на фізичні
навантаження. Шкідливі форми захворювання не рідкість, коли бажано
займатися лише лікувальною фізкультурою. Перехід до основної групи
хронічно захворюваних часто неможливий.

Висновок до 2 розділу
У другому розділі були описані основні вимогу до уроків фізичної
культури в середній школі після інфекційних хвороб. Встановлені основні
вимоги до проведення та організації занять, звертаючи увагу на вік, суть
захворювань, стать, індивідуальні вимоги школярів. Зроблено акцент на
відновлення здоров’я після інфекційного захворювання COVID-19,
зазначено, що він впливає на органи дихання.

37
 ВИСНОВКИ
В даний час для шкільної освіти характерні істотні зміни в підставі
структури і змісту власного педагогічного процесу: його цілей і завдань,
засобів, методів і форм організації навчальної діяльності школярів. Фізичне
виховання тут не є винятком. Також ведуться інтенсивні пошуки науково
обгрунтованих підходів щодо вдосконалення викладання навчального
предмета фізичної культури, його спрямованості і змісту, розробки основ
методики його викладання на відповідних щаблях навчання в школі.
Завдання фізичного виховання в середньому шкільному віці є: освітні,
оздоровчі, виховні.
У роботі було теоретично досліджено педагогічні аспекти роботи з
дітьми середньої школи на уроках фізичної культури, виявлено, що середній
шкільний вік особливий тим, що це період різкого росту, рухового
вдосконалення моторних здібностей, покращення окремих координаційних
здібностей. Особливістю є збільшення індивідуальності дітей. Це потрібно
враховувати при методах и засобах навчання.
38
 Фізична активність підвищує рівень захисту організму, захищаючи
його від хвороб, і дозволяє організму ефективніше боротися з інфекціями.
У роботі проаналізовано методичні рекомендації щодо проведення
уроку з фізичної культури після карантину. Діти, які страждають
коронавірусною пневмонією, потребують комплексної дихальної та фізичної
реабілітації. Вправи допомагають відновити м’язову силу, ослаблену
хворобами. Рекомендовані фізичні вправи є важливою частиною відновлення
здоров'я після COVID-19. Вони допомагають поліпшити форму тіла, силу,
рівновагу, рух, настрій та координацію, зменшує задишку та симптоми
стресу, підвищує рівень впевненості в собі та внутрішньої енергії.
У курсовій відокремлені методи планування та проведення уроку з
фізичної культури середньої школи після інфекційних захворювань.
Отже, можна зробити висновок, що мета курсової виконана, вивчено
фізичний розвиток і фізична підготовленості дітей середнього шкільного віку
в період після інфекційних захворювань. Сплановано урок з фізичної
культури задля підвищення здоров’я.

39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Михайлов Н.Г., Чечельницкая С.М., Двигательная активность как
показатель культуры здоровья детей дошкольного и школьного
возраста // Вестник Адыгейского государственного университета.
Серия 3: Педагогика и психология. 2011. №4. URL:
2. Электронный ресурс -
http://nsportal.ru/sites/default/files/2017/01/29/fizicheskoe_vospitanie_detey
_srednego_shkolnogo_vozrasta_0.doc
3. Ильина С.Г., Самостоятельные занятия учащихся по физической
культуре Режим доступа -
http://numi.ru/docs/2012/01/18/1326897572.pdf.
4. Назарова О. Л. Новые информационные технологии в управлении
качеством образовательного процесса в колледже / О. Л. Назарова //
Информатика и образование. – 2013. – № 11. – С. 79-84.
5. Kyu Н. H. Physical activity andriskof breast cancer, coloncancer, diabetes,
ischemicheartdisease, andischemicst rokeevents / Н. Kyu // Systematic
40
 reviewanddose-responsemeta-analysisforthe Global Burdenof Disease Study
2013. – 2016. – P. 354.
6. Гозак С. Динаміка рухової активності міських учнів середнього
шкільного віку / С. Гозак, О. Єлізарова, А. Парац // Педагогічні науки:
теорія, історія, інноваційні технології. – 2016. – № 3. – С. 93-104
7. Горцев Г. Аэробика. Фитнесс. Шейпинг. Киев, 2007. 319 с.
8. Всемирная Организация Здравоохранения: [саи т]. URL:
https://www.who.int/emergencies/diseases/novelcoronavirus-2019
9. Negrini S, Ferriero G, Kiekens C, Boldrini P. Facing in real time the
challenges of the Covid-19 epidemic for rehabilitation [published online
ahead of print, 2020 Mar 30]. Eur J Phys Rehabil Med.
2020;10.23736/S1973-9087.20.06286-3. doi:10.23736/S1973-
9087.20.06286-3
10.Simpson R, Robinson L. Rehabilitation following critical illness in people
15. Grabowski DC, Joynt Maddox KE. Postacute Care Preparedness for
COVID-19: Thinking Ahead [published online ahead of print, 2020 Mar 25].
JAMA. 2020;10.1001/jama.2020.4686. doi:10.1001/jama.2020.4686
11.Дубогай О.Д. Навчання в русі / О.Д. Дубогай. – К.: Шкільний світ,
2007. – 125 с.
12. Медицинская реабилитация : [руководство для врачей] / под ред. В. А.
Епифанова. – М. : МЕДпреcсинформ, 2005. – 328 с.
13. Физическая реабилитация : [учеб. для студ. высш. учеб. заведений] /
под ред. С. Н. Попова. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 608 с.
14.https://life.pravda.com.ua/health/2020/04/9/240516/
15.Півень О.П. Розвиток фізичного виховання молоді в Україні (1917-1930
рр.): автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / О.П. Півень //
Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х.,
2004. – 19 с

41
16.Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Богдан
Михайлович Шиян. Частина 2. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,
2002. – 230 с.
17.Носков В.І. До проблеми фізичного виховання в системі освіти України
/ В.І. Носков //Науковий журнал Науковий вісник Національної
академії внутрішніх справ – Національна академія внутрішніх справ. –
2000. – № 2. – [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/ n2000_2/nockov.htm.

42