Лекція 1

Теоретичні основи формування здорового способу життя у молодших школярів

План
1. Роль здоров'я в розвитку сучасного суспільства.
2. Сутність та зміст здорового способу життя.
3. Здоров'я дитини в курсі «Основи здоров'я» як єдність фізичної, соціальної, психічної та духовної
складових.
4. Психолого-педагогічні умови формування основ здорового способу життя.
5. Гігієнічні вимоги до уроку.
6. Гігієнічні умови приготування домашніх завдань.
1. В.О. Сухомлинський: «Піклування про здоров'я - це найважливіша справа вихователя».
Аристотель був переконаний, що «здоров'я людини - це щастя. Людське щастя розкривається в
розсудливості та цнотливості. Насолода людини - діяльності, а фізичний стан має поєднуватися з
душевною активністю».
На початку 40-х років 20 століття поняттю «здоров'я» дали таке визначення: «Здоровою може
вважатися людина, яка відрізняється гармонійним розвитком і добре адаптована до оточуючого
фізичного, соціального середовища. Здоров'я не означає просто відсутність хвороб: це щось позитивне,
це життєрадісне і бажане виконання обов'язків, як життя покладає на людину» (Г. Сигерист).
«Здоров'я, мабуть, слід розцінювати не лише з позиції хвороби й інвалідності, а й наявності
повноцінного, гармонійного розвитку фізичного, психічного й морального стану людини, який дає змогу
їй оптимально, без будь-яких обмежень здійснювати громадську ї насамперед трудову діяльність» (Б.В.
Петровський).
«Здоров'я - правильна, нормальна діяльність організму» (С.І. Ожегов)
За визначенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ, 1948 р.), поняття здоров'я означає
«стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи
фізичних вад».
За даними ВООЗ, здоров'я населення залежить на 50% від способу життя, харчування, умов праці;
на 20% - від умов зовнішнього середовища, на 20%; - від спадковості; на 10% -від рівня охорони здоров'я.
2. Здоровий спосіб життя - це усвідомлена поведінка особистості, спрямована на збереження та
зміцнення власного здоров'я.
За допомогою результатів спеціальних досліджень було виявлено такі фактори здорового способу
життя:
 режим дня (дитина повинна робити не тільки те, що необхідно (прийом їжі, сон) але й те, що корисно
для здоров'я (фізичні вправи, гігієнічні процедури). При правильному ї суворому дотриманні режиму дня
виробляється чіткий ритм функціонування організму, що створює найкращі умови для роботи і
відпочинку. Режим має не тільки(оздоровче, але й виховне значення (виховує дисциплінованість,
організованість, цілеспрямованість);
 висока (рухлива активність, достатнє фізичне навантаження (відвідування спортивних секцій,
ранкова гімнастика, заняття фізичною культурою);
 постійне спілкування з природою, використання її факторів - свіжого повітря, води, сонця
(загартовування);
 особиста гігієна - це і раціональний добовий режим, і піклування про своє тіло, а також гігієна одягу
й взуття;
 раціональне харчування - вживання різноманітної їжі, яка містить необхідні для здоров'я
компоненти: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни і вода.
3. Фізична складова здоров'я - фізичний (тілесний) стан людини та її фізичний розвиток. Фізична
складова досліджена найглибше і найбільше.
Психічна складова здоров'я визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне
благополуччя. Ця складова розкривається через розвиток основних функцій психіки людини. Реальне
пізнання людиною довкілля відбувається за допомогою відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення,
уяви, мови.
Духовна складова здоров'я є своєрідною вершиною, яка збирає в людині все те, завдяки чому індивід
стає особистістю. Протягом усього життя людина прагне до духовного розвитку і самовдосконалення.
Духовна складова розкривається через поєднання вироблення певних правил культури поведінки,
спілкування і мовлення у взаємодії з рідними, близькими і незнайомими людьми.
Соціальну складову здоров'я можна визначити як узгоджену взаємодію людини з соціальним
середовищем.
4. Організаційні і психолого--педагогічні умови формування основ здорового способу життя
 Шкільний режим.
Основними елементами шкільного режиму є:
1) навчальний рік та канікули;
2) розклад занять протягом навчального дня та тижня;
3) тривалість уроку та правильні
його будова в гігієнічному відношенні;
4) організація перерв між уроками;
5) нормування позакласної роботи дітей
 Умови зовнішнього середовища (освітлення, повітряне середовище, меблі, робоча поза)
 Фізіолого-гігієнічні умови
5-6 Під режимом дня школяра розуміють чіткий розпорядок дня, що передбачає певну тривалість
діяльності і відпочинку та чергування їх протягом доби з урахуванням вікових особливостей дитини
згідно з періодами підвищення та спаду фізіологічних функцій організму.
Основою організації режиму дня учнів є наступне:
1) раціональний розподіл навчальних занять у школі та вдома;
2) відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі;
З) регулярне повноцінне харчування;
4) гігієнічно повноцінний сон.
Тривалість навчальних занять, визначена Законом «Про повну загальну середню освіту» становить:
35 хвилин для 1 класу, 40 хвилин для 2-4 класів, 45 хвилин 5-11 класів.
Відповідно до п. 9.7 ДСанПіН тривалість перерв між уроками для учнів першого класу повинна бути
не меншою, ніж 15 хвилин, для всіх інших класів - 10 хвилин
великої перерви (після 2-го уроку) - 30 хв.
Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го перерви.
У зв'язку з посиленими протиепідемічними заходами і військовими діями школи працюють у форматі
дистанційного навчання. Він передбачає асинхронну та/або асинхронну взаємодію вчителя та учнів під
час занять. У синхронному режимі вчитель та учні одночасно перебувають в електронному освітньому
середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції.
Відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, не
менше 30%; навчального часу, передбаченого освітньою програмою школи, має організовуватися в
синхронному режимі.
Зокрема, безперервна тривалість навчання за екраном протягом уроку для учнів 1-х класів має
становити не більше 10 хвилин; 2-4-х класів - не більше 15 хвилин.
Наприклад, час безперервної роботи з комп'ютером становить максимум 15 хвилин. Цей час вчитель
може використовувати для синхронної взаємодії (онлайн) - для пояснення або загального огляду
матеріалу навчального заняття, практичного закріплення вивченого, застосування інтерактивних
прийомів навчання, перевірки результатів навчання тощо.
Решту часу навчального заняття - 20 хвилин - вчитель організовує роботу в асинхронному режимі,
тобто офлайн, без комп'ютера. Учні можуть виконувати вправи у робочому зошиті, працювати з текстом і
завданнями у підручнику, виконувати творчі завдання тощо. Також наприкінці заняття вчитель може
повернутися до режиму відеоконференції для обговорення виконаних (завдань, рефлексії, роботи з
електронною (освітньою платформою тощо).
Санітарний регламент передбачає, що під час роботи з технічними засобами навчання обов'язковим є
проведення вправ з рухової активності та гімнастики для очей.
При визначенні структури уроку враховують:
1) недостатню опірність дітей молодшого шкільного віку розвитку втоми при статичній роботі;
2) більш значний, ніж у дітей середнього та старшого шкільного віку, розвиток втоми при
одноманітній діяльності, зокрема з навантаженням на той самий аналізатор (слуховий, зоровий);
3) меншу досконалість другої сигнальної системи учнів, яка швидше стомлюється.
 За педагогічними і гігієнічними рекомендаціями на уроках у молодших класах:
1) чітко регламентують у часі кожний вид роботи, зокрема той, який потребує напруження
зорового аналізатора, сталої пози учнів;
2) широко практикують зміну видів діяльності;
3) застосовують різноманітні, насамперед активні методи, технічні засоби навчання, які
уповільнюють
розвиток втоми.
На уроці вчитель визначає ступінь складності та обсяг домашнього завдання. Для 2-4 класів домашнє
завдання має становити 1/4 обсягу завдань на уроці. Якщо ж вони перевищені, то позитивного результату
самопідготовки досягти важко.
Тривалість самопідготовки (виконання домашніх завдань) визначена в часі залежно від віку учнів:
2 клас - 45 хв
3 клас- 1 год 10 хв
4 клас- 1 год 30 хв.

Лекція 2
Реалізація соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі у початковій школі
План
1. Мета, завдання, зміст соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі.
2. Урок як організаційна форма навчальної роботи. Особливості уроків «Я досліджую світ» (соціальна
та здоров'язбережувальна освітня галузь)
3. Типи уроків соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі. Вимоги до елементів уроку.
1. Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.
Метою соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є
становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через
формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних
середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.
Голові завдання соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі в початковій школі є:
- формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров'я і безпеки для себе і тих, хто
його / її оточує;
- виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного злоров'я ї безпеки;
- розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
- формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
- формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та стичної поведінки для
поліпшення добробуту;
- розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров'я:
- сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого
споживача;
- формування вміння вчитися без шкоди для здоров'я;
-створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.
Зміст соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими
лініями: «Безпека», «Здоров'я», «Добробут».
Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток навичок безпечної поведінки вдома, школі та у
природному і техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на
вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і
побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.
Змістова лінія «Здоров'я» спрямована на формування в учнів здоров'язбережувальної компетентності
ї поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки,
критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, ві; льно ставитися до власного здоров'я та
здоров'я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам
Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток стичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і
формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для
добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та
забезпечення добробуту.
Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і
взаємодоповнення.
2. Уроки соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі так само, як і традиційні уроки з інших
дисциплін, мають основні характеристики: мету, зміст, методи і засоби навчання, організаційні форми
навчальної діяльності.
Водночас у них є певна специфіка - немає чітко визначеної структури. Структура цих уроків має
бути гнучкою, органічно поєднувати навчально-пізнавальну та оздоровчо-рухову діяльність учнів,
включати різні види діалогу, групову співпрацю. Структура може бути різною, проте вона
підпорядкована триєдиній меті традиційного уроку: навчальній, виховній і розвиваючій.
Особливості уроків соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі
Перша особливість уроку полягає в тому, що за змістом формування мети цей урок є психологічним.
Друга особливість уроку - це характер викладення знань, засвоєння матеріалу.
Третя особливість полягає в тому, що урок учить дитину діяти практично, жити і виживати в умовах
навколишнього середовища.
Структура уроків за В. А. Онищуком, І. М. Пономарьовою, Д. І. Трайтаком.
Урок засвоєння нових знань, умінь та навичок
1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку.
4. Сприйняття і засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
5. Осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозв'язків у матеріалі, що вивчається.
6. Узагальнення і систематизація знань.
7. Підведення підсумків.
7. Домашнє завдання.
Комбінований урок
1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку.
5. Сприйняття і засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
6. Осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозв'язків у матеріалі, що вивчається.
7. Узагальнення і систематизація знань.
8. Підведення підсумків.
9. Домашнє завдання.
Урок узагальнення і систематизації знань
1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань, плану уроку.
4. Узагальнення окремих фактів, явищ.
5. Узагальнення понять і засвоєння системи знань.
6. Формування основних теоретичних положень.
7. Підведення підсумків.
8. Домашнє завдання.