ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АДАПТАЦІЇ УЧНІВ ДО
НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ......................................................................5
1.1. Поняття адаптації та її
види…………………………………………...5
1.2. Особливості адаптації учнів до навчання у середній школі…………
7
1.3. .Фактори, що впливають на адаптацію учнів до навчання у середній
школі………….......................................................................................................11
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ СПОСОБІВ ОПТИМІЗАЦІЇ АДАПТАЦІЇ
УЧНІВ 5 КЛАСУ ДО НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ..............................14
2.1. Методики й методики дослідження ефективності соціально-
психологічних способів оптимізації адаптації учнів 5 класу до навчання у
середній школі.......................................................................................................14
2.3. Рекомендації для педагогів та батьків щодо сприяння адаптації
учнів 5 класів до середньої школи.......................................................................25
ВИСНОВКИ.................................................................................................30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................32
 3

ВСТУП

Актуальність. Перехід з початкової школи до середньої є важливим

етапом у житті дитини, на якому учні стикаються з новими вимогами,
умовами та соціальними нормами, що може призвести до труднощів та
дезадаптації. Для успішного навчання та розвитку учнів у середній школі
необхідна успішна адаптація. Вона впливає на їхнє емоційне самопочуття,
успішність у навчанні, а також на їхні стосунки з однолітками та вчителями.
Мета курсової роботи полягає у дослідженні соціально-психологічних
методів оптимізації адаптації учнів 5 класів до навчання у середній школі.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:
- визначити поняття адаптації та її різновиди; проаналізувати
особливості адаптації учнів;
- визначити фактори, що впливають на адаптацію учнів;
- провести емпіричне дослідження ефективності соціально-
психологічних методів оптимізації адаптації п’ятикласників;
- розробити рекомендації для педагогів та батьків щодо сприяння
адаптації п’ятикласників до середньої школи;
- підвести підсумки виконання роботи.
Об'єкт дослідження – адаптація учнів 5 класів до навчання у середній
школі.
Предмет дослідження – соціально-психологічні способи оптимізації
адаптації учнів 5 класів до навчання у середній школі.
Використовувалися такі методи дослідження:
- Аналіз наукової літератури. Даний метод дозволив сформувати
теоретичну базу дослідження, визначити ключові поняття та закономірності
адаптації учнів;
 4

- Соціологічне дослідження дозволило отримати емпіричні дані

про соціально-психологічні чинники, що впливають на адаптацію учнів, а
також про ефективні соціально-психологічні способи оптимізації адаптації.
Структура даної роботи зумовлена метою і завданнями дослідження,
складається зі вступу, двох розділів, що мають шість підрозділів, висновків,
списку використаної літератури (30 найменувань). Загальний обсяг роботи –
36 сторінок.
 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АДАПТАЦІЇ УЧНІВ ДО

НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

1.1. Поняття адаптації та її види

У 1865 році німецький фізіолог Г. Ауберт вперше використав термін

"адаптація", який пізніше отримав біологічне значення – "пристосування"
організму до оточуючого середовища. У нашому ж контексті, дане поняття
використовується для опису певних етапів розвитку людської особистості.
На думку О. Денисової, адаптація – успішне виявлення своїх
здібностей у нових умовах і досягнення гармонійної інтеграції в системі
"особистість-середовище". Цей процес розуміється як взаємодія між
організмом і його середовищем існування [21, с. 137-138].
К. Кощеєва вказує, що адаптація – здатність організму
пристосовуватися до різних умов зовнішнього середовища на різних рівнях:
фізіологічному, соціальному, психологічному.
Адаптація організму до умов навколишнього середовища є основною
біологічною проблемою, оскільки недостатність адаптаційних механізмів
призводить до виникнення "прикордонного стану". Організм може тривалий
час перебувати в цій проміжній зоні між здоров'ям і хворобою [15, с. 568-
569].
Якщо адаптивні можливості порушуються або недостатні, виникає
дезадаптація, яка є зворотним процесом. Зрив адаптації призводить до
відмови від дошкільної освіти.
На думку Н. Маковецької, адаптація – процес пристосування до змін,
які відбуваються як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівні [29, с. 69-
71].
 6

Адаптація є активним процесом, який може мати як позитивні, так і

негативні наслідки. Позитивні наслідки включають пристосованість, тобто
всі корисні зміни в тілі та свідомості. Негативні наслідки включають стрес.
Успішна адаптація має два критерії:
 внутрішній комфорт, що означає емоційне задоволення;
 зовнішню адекватність поведінки, що передбачає здатність легко
і правильно реагувати на вимоги середовища. [7, с. 224-225].
О. Терьохіна описує адаптацію як процес пристосування до нового
середовища, комунікації, взаємин і особистої діяльності.
У широкому розумінні поняття адаптації – стан рівноваги між
впливами на організм і оточуючим середовищем, тобто гармонія між живою
системою і зовнішніми умовами [18, с. 228].
Адаптація має на меті компенсувати відсутність звичної поведінки у
нових умовах. Цей процес проявляється не лише у пристосуванні організму
до нових умов життя і діяльності, але й у тому, як він готує рухи і поведінку
для подолання труднощів і навчання новим видам діяльності [8, с. 238].
Адаптація може бути фізичною, психічною або соціальною.
Фізична адаптація – пристосування організму до змін фізичних умов
середовища, таких як температура, вологість, освітленість, тиск.
Психічна адаптація – пристосування організму до змін психічних умов
середовища, таких як вимоги навчання, спілкування з оточуючими людьми.
Соціальна адаптація – пристосування організму до змін соціальних
умов середовища, таких як норми поведінки, цінності, соціальні ролі [5, с. 63-
65].
Адаптація учнів є складним і тривалим процесом, який включає в себе
всі три види адаптації.
Адаптація може бути наступних типів:
 Легка адаптація. Даний тип адаптації триває 10-15 днів,
самопочуття, емоційний стан, апетит і сон дитини добрі. Дитина активно
взаємодіє з оточуючими, добровільно або у відповідь на звернення до неї.
 7

Дитина стійка до захворювань і не хворіла протягом місяця. Навички

самообслуговування задовільні, дитина може попросити про допомогу в разі
потреби [16, с. 27-28];
 Адаптація середнього ступеню важкості характеризується такими
ознаками: дитина є емоційно нестабільною, має знижений апетит, схудла і
може часто хворіти. Вона спілкується з дорослими, але це спілкування
завжди ініціюється дорослим. З однолітками дитина спілкується добровільно,
бере активну участь в ігровій діяльності або сама її ініціює. Для дітей на
вказаному рівні адаптації характерною є експериментальна поведінка, коли
вони перевіряють реакцію педагога на свої певні дії;
 Важка адаптація хазвичай триває від 2 до 6 місяців. Під час цього
періоду емоційний стан може бути нестабільним, і людина може легко
заплакати. Важливо постійно спілкуватися з близькими людьми і отримувати
від них любов, увагу та підтримку [20, с. 99-101].
Адаптації можна поділити на такі види:
- сенсорна, яка відбувається в органах чуття відповідно до рухомих
подразників;
- соціальна, яка передбачає активне пристосування особи до
соціального середовища і зміну поведінки відповідно до нових соціальних
умов;
- психологічна, яка відбувається на рівні психіки і включає зміни в
сприйнятті, мисленні, емоціях та інших психологічних процесах [26, с. 7-8].

1.2. Особливості адаптації учнів до навчання у середній школі

Адаптація дітей до навчання є складним і тривалим процесом, який має

свої особливості. У школі дитина проходить через кілька кризових етапів,
кожен із яких має свої особливості та проблеми, і для вирішення цих проблем
педагоги, батьки та психологічна служба навчального закладу повинні бути
 8

присутні. П'ятий клас означає початок підліткового віку. Діти в цьому віці
все ще відкриті та довірливі до дорослих; вони також визнають роль
дорослих і очікують допомоги та підтримки від батьків, учителів і інших
дорослих. Це вік, коли виникають проблеми з навчанням і особистістю через
нові умови навчання в основній школі та початок нового вікового періоду.
Пристосування до нових умов середньої школи означає взаємодію
п'ятикласника з її освітнім середовищем. Головна мета цього процесу –
забезпечити оптимальне співвідношення між можливостями, схильностями,
інтересами, знаннями, уміннями і навичками дитини, які вона отримала на
попередніх етапах навчання, виховання та розвитку, та умовами освітньої
системи.
Зміни в динамічних стереотипах спілкування, діяльності та психічних
процесах пов’язані з переходом з молодшої школи до основної школи. Уроки
можуть призвести до поганої поведінки, зниження успішності, емоційної
нестабільності, виснаженості, невротичних реакцій, поганого самопочуття та
інших проблем [3, с. 27-29].
Більшість учнів швидко пристосовуються до змінених умов навчання в
основній школі та навчальних програм. Однак, у деяких можуть виникнути
труднощі з соціально-психологічною адаптацією, призводить до проблем у
майбутньому з навчанням, спілкуванням і повним соціальним розвитком [23,
с. 225-226].
Збільшення обсягу навчальної діяльності є однією з характеристик
пристосування учнів до середньої школи. У порівнянні з початковою школою
обсяг навчальної діяльності значно зростає, що вимагає від учнів більшої
концентрації уваги та фізичної витривалості. Вони також повинні навчитися
планувати свій час для різних видів діяльності [11, с. 178-179].
Іншою особливістю є зміна режиму дня: уроки тривають довше. Це
вимагає від учнів вміння регулювати свій режим дня.
Учні повинні навчитися лягати спати раніше, щоб мати достатньо часу
для сну, а також навчитися правильно харчуватися.
 9

Наступна особливість – зміна умов навчання, адже вони значно

відрізняються від умов навчання у початковій школі.
Кількість учнів у класі може значно збільшуватися, що вимагає від них
вміння працювати в умовах колективу, навчитися домовлятися з
однолітками, вміти приймати компроміси, а також вміти працювати в
команді [6, с. 8-9].
Крім того, адаптація учнів до навчання у середній школі пов'язана з
такими особливостями, як:
 Збільшення самостійності: учні повинні самостійно готуватися до
уроків, виконувати домашні завдання, виконувати контрольні роботи, що
вимагає вміння самостійно планувати свою діяльність та контролювати її;
організовувати своє робоче місце, а також навчитися самостійно знаходити
інформацію та використовувати її;
 Збільшення вимог до навчальної діяльності. Необхідність
засвоювати більш складний матеріал, виконувати більш складні завдання, що
вимагає від них вміння концентруватися, запам'ятовувати інформацію,
логічно мислити. Учні повинні навчитися працювати з різними джерелами
інформації, а також навчитися використовувати різні методи навчання [1, с.
38-39];
 Зміна соціальної ролі. Стаючи старшокласниками учні
отримують більшу відповідальність, а їхня роль у колективі змінюється, що,
в свою чергу, вимагає від них вміння взаємодіяти з дорослими та
однолітками, приймати відповідальність за свої дії. Учні повинні навчитися
будувати стосунки з однолітками, а також навчитися спілкуватися з
дорослими;
 Зміна цінностей. Учні починають формувати власні цінності.
Вони починають цікавитися різними сферами життя, у них з'являються свої
інтереси та захоплення, що вимагає від учнів вміння критично мислити та
самостійно формувати свою систему цінностей. Учні повинні навчитися
 10

визначати свої інтереси та цілі, а також навчитися досягати своїх цілей [17, с.
186-187];
 Зміна соціальних норм. Учні починають стикатись з новими
соціальними нормами, яких повинні навчитися дотримуватися, щоб бути
прийнятими в колективі. Це вимагає вміння адаптуватися до нових
соціальних умов; розуміти і приймати різні точки зору, а також навчитися
поважати інших людей [1, с. 40-41].
П'ятикласники проходять кілька етапів адаптації. На першому етапі –
орієнтаційному, всі системи організму реагують бурхливо на нові впливи.
Дана «фізіологічна буря» триває від двох до трьох тижнів. Дитина витрачає
всі свої ресурси і іноді навіть «бере у борг», демонструючи високу «ціну».
Отже, важливо, щоб вчитель пам’ятав про цю особливість.
Заспокоєння «бурі» та зниження «ціни» є другим етапом. В зазначений
період відзначається помітне нестійке пристосування, коли організм шукає і
знаходить певні отримані (або близькі до отриманих) варіанти реакцій на ці
впливи.
Третій етап передбачає більш-менш стійке пристосування. У цей період
часу організм розпізнає найкращі способи реагування на навантаження з
меншою напругою всіх систем. [4, с. 164-166].
Успіх пристосування в школі залежить від продуктивності навчальної
діяльності та психологічного стану учня. Важливо, щоб учень був емоційно
спокійним і не відчував напруження або дискомфорту.
Термін "стійка психічна адаптація" вважається синонімом "норми" та
"здоров'я". Один із критеріїв психічного здоров'я – здатність адаптуватись у
мікросоціальних відносинах [8, с. 238-239].

1.3. Фактори, що впливають на адаптацію учнів до навчання у

середній школі
 11

Адаптація учнів до навчання є складним і тривалим процесом, на який

впливає безліч факторів.
Серед них можна виділити такі:
 Вік учнів. Учні молодшого віку можуть відчувати труднощі з
адаптацією до навчання у середній школі з таких причин: можуть бути менш
готовими до самостійного навчання та роботи; мати більш низький рівень
мотивації до навчання; мати більш труднощі з адаптацією до нових
соціальних умов. Учні старшого віку можуть адаптуватися легше з наступних
причин:
- мають більший життєвий досвід, який допомагає їм краще
зрозуміти і адаптуватися до нових умов;
- більш розвинені пізнавальні процеси, які допомагають їм краще
засвоювати новий матеріал;
- можуть мати більш високий рівень мотивації до навчання,
оскільки вони усвідомлюють, що подальше навчання є важливим для їхнього
майбутнього [27, с. 99-100].
 Підготовленість учнів. Учні, які добре підготовлені до початку
навчання у середній школі, легше адаптуються до змін. Це пов'язано із тим,
що вони мають необхідні знання, вміння та навички, необхідні для успішного
навчання. Підготовленість включає: знання та розуміння основ шкільної
програми; вміння читати, писати та рахувати самостійно; вміння працювати в
команді; вміння вирішувати проблеми; спілкуватися з дорослими та
однолітками.
Учні, які не мають достатньої підготовки, можуть відчувати труднощі з
даним процесом:
- труднощі з розумінням нового матеріалу;
- з виконанням навчальних завдань; можуть відчувати себе менш
впевненими в собі [24, с. 81-82];
 Сімейне виховання. Належне сімейне виховання дозволяє легше
адаптуватись до змін, так як мають міцні основи для успішного навчання та
 12

розвитку. Сімейне виховання включає: створення позитивної атмосфери в

сім'ї; заохочення інтересу до навчання; навчання основам самоорганізації та
самодисципліни; підтримка у важких ситуаціях. Учні, які не отримують
належного сімейного виховання, можуть відчувати труднощі з адаптацією:
труднощі з мотивацією до навчання та з адаптацією до нових соціальних
умов; можуть відчувати себе менш впевненими в собі;
 Особистісні особливості учнів. Такі особистісні особливості, як
відповідальність, товариськість та здатність до самоорганізації, емоційна
стійкість, також впливають на пристосування учнів до змінених умов.
Діти, які раніше відвідували дитячий садок, гуртки, секції, зазвичай легше
адаптуються до нових умов;
 Внутрішній мікроклімат школи. Успіх адаптації залежить від
доброзичливого ставлення вчителів, атмосфери довіри та взаєморозуміння в
класі, а також згуртованості колективу [12, с. 392-393].
Вплив цих факторів на адаптацію може бути різним. Так, наприклад,
вік учнів має позитивний вплив, а сімейне виховання та особистісні
особливості учнів можуть мати як позитивний, так і негативний вплив.
Таким чином, важливими факторами, що впливають на цей процес, є
вік та особистісні особливості учнів, сімейне виховання, шкільний
мікроклімат, педагогічні фактори, готовність до навчання, вміння
спілкуватися та адаптуватися до змін.
Успіх можливий лише за умови комплексного підходу, який включає
психолого-педагогічне діагностування, проведення адаптаційних заходів,
створення системи психолого-педагогічного супроводу учнів та залучення
батьків до співпраці [28, с. 125].
Важливо пам'ятати, що адаптація – процес, який потребує часу,
терпіння та підтримки всіх учасників освітнього процесу. Створення
атмосфери довіри, взаєморозуміння, підтримки, а також розвиток соціальних
навичок учнів значно полегшать процес адаптації до нових умов навчання.
 13

Комплексний підхід, який враховує всі особливості та потреби учнів,

допоможе їм успішно адаптуватися, розкрити свій потенціал та досягти
високих результатів у навчанні [28, с. 126-127].
 14

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ СПОСОБІВ ОПТИМІЗАЦІЇ
АДАПТАЦІЇ УЧНІВ 5 КЛАСУ ДО НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

2.1. Методики й методики дослідження ефективності соціально-

психологічних способів оптимізації адаптації учнів 5 класу до навчання у
середній школі

Дослідження проводилось у три етапи:

1. Підготовчий етап:
 вивчення психолого-педагогічної літератури з проблеми адаптації
учнів п’ятих класів до навчання у середній школі;
 визначення мети, завдань, гіпотези дослідження;
 розробка методичного інструментарію: анкета для вивчення рівня
пристосування п’ятих класів до зміненого середовища (адаптована методика
Н.Г. Лусканової); тест шкільної тривожності (методика Філліпса); методика
"Соціометрія" (Дж. Морено); проективна методика "Незакінчене речення";
 формування експериментальної та контрольної груп.
2. Основний етап:
 проведення констатуючого експерименту з метою вивчення рівня
адаптації;
 реалізація соціально-психологічних заходів, спрямованих на
оптимізацію процесу пристосування до змінених умов навчння учнів
експериментальної групи;
 проведення контрольного експерименту з метою перевірки
ефективності запропонованих заходів.
3. Аналітичний етап:
 обробка та аналіз отриманих результатів дослідження;
 15

 формулювання висновків щодо ефективності соціально-

психологічних способів оптимізації адаптації учнів.
На підготовчому етапі дослідження було проведено ретельний аналіз
психолого-педагогічної літератури з проблеми адаптації п’ятих класів класів
до навчання у школі, яка відповідає середньому рівню освіти. Визначено, що
цей процес є досить складним, багатогранним та включає в себе
психологічне, соціальне та педагогічне пристосування дитини до нових умов
навчання.
На основі вивченої літератури було сформульовано мету, завдання та
гіпотезу дослідження.
Мета дослідження: вивчити ефективність соціально-психологічних
способів оптимізації адаптації учнів 5 класів до навчання у середній школі.
Завдання дослідження:
1. вивчити рівень адаптації учнів;
2. розробити та апробувати програму соціально-психологічних
заходів, спрямованих на оптимізацію адаптації;
3. перевірити ефективність запропонованих заходів.
Гіпотеза дослідження:
Соціально-психологічні способи, такі як тренінги, психологічні
консультації, групові заняття, сприяють оптимізації пристосування до умов
навчання школи, яка відповідає середньому рівню освіти.
Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; анкетування;
тестування; соціометрія; проективні методи; педагогічний експеримент.
Формування експериментальної та контрольної груп:
Експериментальна група: 50 п’ятикласників, які протягом дослідження
брали участь у програмі соціально-психологічних заходів, спрямованих на
оптимізацію адаптації.
Контрольна група: 50 п’ятикласників, які не брали участі в жодних
спеціальних заходах, пов'язаних з адаптацією.
Критерії формування груп:
 16

 стать;
 рівень успішності;
 рівень адаптації (за результатами констатуючого експерименту).
Метод формування: випадковий добір.
Перед початком даного дослідження був проведений констатуючий
експеримент з метою вивчення рівня пристосування учнів до умов навчання.
На основі отррезультатів були створені експериментальна та контрольна
групи, які були максимально подібними за всіма параметрами. Це дозволило
порівняти результати дослідження в обох групах та зробити висновки щодо
ефективності запропонованих соціально-психологічних заходів.
Дослідження тривало два тижні на початку навчального року.
Анкети, тести, соціометрія та проективні методи були використані для
заповнення учнями експериментальної та контрольної груп. В результаті
були встановлені показники рівня адаптації учнів, а також виявлені фактори,
що впливають на даний процес.
Реалізація програми соціально-психологічних заходів, спрямованих на
оптимізацію адаптації учнів експериментальної групи.
Методи:
 тренінги;
 психологічні консультації;
 групові заняття.
Програма соціально-психологічних заходів:
 Тренінги:
- тренінг комунікативних навичок;
- тренінг подолання шкільної тривожності;
- тренінг розвитку самосвідомості.
 Психологічні консультації:
- індивідуальні консультації для учнів;
- консультації для батьків.
 Групові заняття:
 17

- заняття з розвитку групової динаміки;

- заняття з розвитку творчих здібностей.
Проведення програми: програма соціально-психологічних заходів
реалізовувалась протягом трьох місяців; заняття проводились 2 рази на
тиждень.
Завершальний етап дослідження включав в себе виявлення факторів,
що впливають на процес пристосування учнів до нових умов навчання;
проведення контрольного експерименту з метою перевірки ефективності
запропонованих заходів; розробити рекомендації для педагогів та батьків
щодо сприяння адаптації учнів.
Соціально-психологічні методи є ефективними засобами оптимізації
адаптації учнів.
Варто відзначити, що це дослідження має свої обмеження, пов'язані з
кількістю учасників та вибіркою шкіл. Для отримання більш узагальнених
результатів рекомендується проводити подібні дослідження в школах з
великою кількістю учасників.
 18

2.2. Аналіз результатів дослідження

Різноманітні фактори впливу мають важливе значення при

використанні способів та досягненні ефективності оптимізації процесу
адаптації учнів до умов середньої школи. Ці фактори потребують окремого
дослідження. Нижче наведені результати, які ми отримали.
Вплив особистісних факторів на адаптацію учнів 5 класу (див. табл.
2.1).

Таблиця 2.1

Результати дослідження впливу особистісних факторів на адаптацію (n=50)

Високий рівень Середній рівень Низький рівень
Фактор
(%) (%) (%)
Рівень шкільної
20 50 30
тривожності

Мотивація до навчання 35 45 20

Рівень самооцінки 30 50 20
Рівень розвитку вольових
25 55 20
якостей
Особливості
30 50 20
темпераменту
Стиль пізнавальної
35 45 20
діяльності

Один з найважливіших факторів, що впливають на даний процес, –

рівень шкільної тривожності. Більшість учнів (50%) мають середній рівень
адаптації, 20% той, який відповідє високому, а 30% – низькому. Існує зв'язок
 19

між рівнем адаптації та шкільною тривожністю. Учні з високим рівнем

шкільної тривожності частіше мають низький рівень адаптації.
Мотивація до навчання, рівень самооцінки, рівень розвитку вольових
якостей, особливості темпераменту та стиль пізнавальної діяльності також
впливають на цей процес, але їх вплив менш виражений, ніж вплив рівня
шкільної тривожності.
Вплив сімейних факторів на адаптацію учнів (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Результати дослідження впливу сімейних факторів на адаптацію (n=50)

Високий рівень Середній Низький
Фактор
(%) рівень (%) рівень (%)
Стиль сімейного виховання 30 50 20
Мікроклімат у сім'ї 35 45 20
Рівень очікувань батьків 25 55 20
Ступінь емоційної
30 50 20
підтримки з боку сім'ї

Дослідження показали, що сімейні фактори також мають значний

вплив. Більшість учнів (50%) мають середній рівень адаптації, 30% –
високий, а 20% – низький.
Також було встановлено зв'язок між рівнем адаптації та сімейними
факторами. Учні, які виховуються в сім'ях з демократичним стилем
виховання, сприятливим мікрокліматом, адекватними очікуваннями батьків
та високим ступенем емоційної підтримки, мають рівень, що перебуває на
високому.
Вплив шкільних факторів на процес адаптації учнів (див. табл. 2.3).
 20

Таблиця 2.3

Результати дослідження впливу шкільних факторів на адаптацію учнів п’ятих

класу (n=50)
Високий Середній Низький
Фактор
рівень (%) рівень (%) рівень (%)
Рівень складності
35 45 20
навчального матеріалу
Стиль викладання вчителів 30 50 20
Психологічний клімат у класі 35 45 20
Рівень вимог до учнів 25 55 20
Наявність або відсутність
30 50 20
шкільних труднощів

Результати дослідження показують, що шкільні фактори мають

значний вплив. У більшості (50%) учнів середній рівень адаптації, у 30% –
високий, а 20% – низький.
Також встановлено зв'язок між рівнем адаптації та такими шкільними
факторами, як відповідність навчального матеріалу віковим та
психологічним особливостям учнів, демократичний стиль викладання
вчителів, сприятливий психологічний клімат в класі та адекватний рівень
вимог до учнів. Учні, які мають такі умови навчання, частіше мають високий
рівень адаптації.
Вплив соціальних факторів на адаптацію учнів (див. табл. 2.4).
 21

Таблиця 2.4

Результати дослідження впливу соціальних факторів на адаптацію учнів 5

класу (n=50)
Високий рівень Середній рівень Низький рівень
Фактор
(%) (%) (%)
Взаємини з
35 45 20
однолітками
Соціальний статус у
30 50 20
групі
Наявність друзів 35 45 20
Ступінь прийняття в
30 50 20
групі

Даний процес також залежить від соціальних факторів. Половина учнів

(50%) мають середній рівень адаптації, 30% – високий, а 20% – низький
рівень. Існує зв'язок між рівнем адаптації та соціальними факторами. Учні,
які мають позитивні стосунки з однолітками, високий соціальний статус у
групі, багато друзів та відчувають високу ступінь прийняття в групі, частіше
мають рівень, що перебуває на високому.
Таким чином, успіх пристосування школярів залежить від різних
факторів, таких як особистісні, сімейні, шкільні, соціальні та інші.
Для досягнення оптимального значення рівнів пристосування школярів
необхідно розробити комплексну програму заходів, яка враховуватиме всі ці
фактори. Впровадження програми зможе допомогти учням п'ятих класів
успішно адаптуватися до змінених умов навчання.
 22

Отримані результати дослідження констатуючого та контрольного

експерименту наведені в табл. 2.5 і табл. 2.6.

Таблиця 2.5

Рівень адаптації учнів учні п'ятих класів (за результатами констатуючого

експерименту)
Експериментальна група Контрольна група
Показник
(n=50) (n=50)
Рівень
- Високий 20 (40%) 10 (20%)
- Середній 25 (50%) 25 (50%)
- Низький 5 (10%) 15 (30%)
Шкільна тривожність
- Високий 10 (20%) 15 (30%)
- Середній 25 (50%) 20 (40%)
- Низький 15 (30%) 15 (30%)
Соціально-
психологічна
- Високий 25 (50%) 15 (30%)
- Середній 20 (40%) 25 (50%)
- Низький 5 (10%) 10 (20%)

За результатами проведеного експерименту можна зробити наступні

висновки:
 рівень пристосування до нових умов навчання є неоднорідним;
 більшість учнів (50%) мають середній рівень адаптації;
 20% учнів мають високий, а 30% – низький;
 існує зв'язок між рівнем адаптації та шкільною тривожністю;
 23

 учні з високим рівнем тривожності частіше мають низький

рівень;
 соціально-психологічна адаптація пов'язана із загальним рівнем
адаптації школярів;
 учні з високим рівнем соціально-психологічної адаптації частіше
мають високий рівень загальної адаптації.
Результати дослідження свідчать про те, що існує значна група учні
п'ятих класів (30%), які мають низький рівень пристосувння. Такі учні
відчувають труднощі у навчанні, спілкуванні з однолітками та вчителями, а
також є емоційно нестабільними. Успішність даної групи значно нижча, ніж
у учнів з високим.
Для оптимізації навчання для цієї групи учнів рекомендується
розробити та впровадити індивідуальні програми навчання, які будуть
враховувати особливості особистісного розвитку, рівень навчальної
підготовки, а також потреби та інтереси кожного учня.
Таким чином, дослідження показало, що адаптація учнів до навчання у
школі, яка відповідає середньому рівню освіти є різноманітною. Більшість
учнів (50%) мають середній рівень адаптації, 20% – високий, а 30% –
низький. Також виявлено, що соціально-психологічна адаптація пов'язана із
загальним рівнем адаптації школярів: учні з високим рівнем соціально-
психологічної адаптації частіше мають рівень, що перебуває на високому
рівні загальної. Дана програма сприяє процесу оптимізації адаптації
п'ятикласників. В експериментальній групі порівняно з контрольною групою
спостерігається збільшення кількості учнів з високим рівнем адаптації з 40%
до 70% та зменшення кількості учнів з низьким рівнем з 30% до 0%.
Також відзначено зниження рівня шкільної тривожності та підвищення
рівня соціально-психологічної адаптації в експериментальній групі. Дані
результати свідчать про те, що соціально-психологічні способи є
ефективними методами оптимізації адаптації учнів до умов середньої школи.
 24

Запропонована програма соціально-психологічних заходів може бути

рекомендована для використання в практиці роботи з учнями п'ятих класів.
На основі цих результатів можемо стверджувати, що для оптимізації
пристосування необхідно знизити рівень шкільної тривожності та розвивати
соціально-психологічні навички учнів.
Дані висновки будуть перевірені в ході подальших досліджень.
Рівень адаптації учнів до навчання у школі, яка відповідає середньому
рівню освіти (за результатами контрольного експерименту) наведений в табл.
2.6.

Таблиця 2.6

Рівень адаптації п’ятикласників (за результатами контрольного

експерименту)
Експериментальна група Контрольна група
Показник
(n=50) (n=50)
Рівень
- Високий 35 (70%) 15 (30%)
- Середній 15 (30%) 25 (50%)
- Низький 0 (0%) 10 (20%)
Шкільна тривожність
- Високий 5 (10%) 15 (30%)
- Середній 15 (30%) 20 (40%)
- Низький 30 (60%) 15 (30%)
Соціально-психологічна
адаптація
- Високий 30 (60%) 20 (40%)
- Середній 15 (30%) 25 (50%)
- Низький 5 (10%) 5 (10%)
 25

За результатами контрольного експерименту можна зробити такі

висновки:
 програма соціально-психологічних заходів сприяла оптимізації
адаптації п’ятикласників до середньої школи;
 в експериментальній групі порівняно з контрольною групою
спостерігається:
 збільшення кількості учнів з високим рівнем адаптації з 40% до
70%;
 зменшення кількості учнів з низьким рівнем з 30% до 0%;
 зниження рівня шкільної тривожності:
 30% учнів експериментальної групи мають низький рівень
тривожності проти 15% у контрольній групі;
 підвищення рівня соціально-психологічної адаптації: 60% учнів
експериментальної групи мають високий рівень проти 40% у контрольній
групі.
Ці результати свідчать про те, що:
 соціально-психологічні способи є ефективними методами
оптимізації пристосування учнів до умов середньої школи;
 запропонована програма соціально-психологічних заходів може
бути рекомендована для використання в практиці роботи з учнями 5 класів.

2.3. Рекомендації для педагогів та батьків щодо сприяння адаптації

учнів 5 класів до середньої школи

Метою роботи педагога-психолога є створення умов для успішного

навчання випускників початкової школи в середній ланці, щоб полегшити їх
подальший розвиток та психологічний стан.
Для досягнення цієї мети необхідна спільна діяльність педагогів,
психологів, адміністрації школи та батьків учнів.
 26

Рекомендації для педагогів та батьків щодо сприяння адаптації п’ятих

класнів до середньої школи:
1. Створення сприятливої психологічної атмосфери:
Педагогу:
- проявляти доброзичливе ставлення до всіх учнів.
- бути уважним до потреб та індивідуальних особливостей кожного
учня;
- створити атмосферу довіри та взаєморозуміння в класі;
- заохочувати учнів до спілкування та співпраці;
- використовувати гумор та ігрові моменти на уроках;
- створити умови для самореалізації та розвитку креативності учнів [22,
с. 72-73].
Батькам:
- проявляти щиру зацікавленість у шкільному житті дитини;
- спілкуватися з дитиною про її почуття та переживання;
- підтримувати дитину та надихати її на успіх;
- допомагати дитині організувати час та режим дня;
- створити вдома спокійну та комфортну атмосферу;
- заохочувати дитину до спілкування з однолітками.
2. Організація підтримки в навчанні:
Педагогу:
- використовувати різноманітні методи та прийоми викладання;
- надавати учням чіткі інструкції та пояснення;
- допомагати учням засвоювати новий матеріал;
- заохочувати учнів до самостійної роботи;
- проводити консультації та додаткові заняття для учнів, які мають
труднощі.
Батькам:
- контролювати успішність дитини;
- допомагати дитині виконувати домашні завдання;
 27

- заохочуйте дитину до самостійного навчання;

- створюйте вдома умови для комфортного навчання;
- звертайтеся за допомогою до вчителя, якщо дитина має труднощі [22,
с. 75-76].
3. Розвиток соціальних навичок:
Педагогу:
- проводити тренінги та заняття з розвитку комунікативних
навичок;
- вчити учнів вирішувати конфлікти мирним шляхом;
- заохочувати учнів до співпраці та командної роботи;
- створювати умови для спілкування та взаємодії учнів.
Батькам:
- вчити дитину спілкуватися з однолітками;
- допомагати дитині знаходити друзів;
- заохочувати дитину брати участь у спільних іграх та заходах;
- вчити дитину вирішувати конфлікти мирним шляхом [25, с. 416-
418].
4. Збереження здоров'я:
Педагогу:
- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм у класі.
- проводити фізкультхвилинки та інші оздоровчі заходи на уроках.
- звертати увагу на стан здоров'я учнів.
Батькам:
- дотримуватися режиму дня та раціонального харчування дитини;
- заохочувати дитину до занять спортом та фізичною активністю;
- створити умови для здорового сну дитини;
- звертатися до лікаря, якщо у дитини виникають проблеми зі
здоров'ям [25, с. 419-420].
5. Співпраця педагогів та батьків:
Педагогу:
 28

- проводити батьківські збори та індивідуальні консультації.

- інформувати батьків про успішність та поведінку дитини.
- залучати батьків до участі в шкільному житті.
Батькам:
- співпрацювати з учителем у питаннях навчання та виховання
дитини;
- відвідувати батьківські збори та інші шкільні заходи;
- інформувати вчителя про проблеми дитини;
- брати участь у житті класу [2, с. 33-35].
У 4-му класі рекомендується проведення наступних пропедевтичних
заходів.
По-перше, організація методичного об'єднання, в якому братимуть
участь завучі початкової та основної школи, вчителі-предметники четвертих
класів, шкільний психолог, соціальний педагог та представники
батьківського комітету. Метою об'єднання буде розробка комплексної
програми підготовки учнів до переходу з початкової школи до основної.
По-друге, проведення різноманітних заходів, таких як участь
четверокласників у культурно-масових заходах разом зі старшими
школярами, зустрічі та бесіди з майбутніми вчителями-предметниками,
ознайомлення з кабінетною системою та іншими аспектами шкільного життя
[9, с. 69-70].
Система підготовчих заходів передбачає реалізацію кількох етапів для
успішної адаптації п'ятикласників:
1) Ознайомлення класного керівника і вчителів-предметників з
психологопедагогічними картами учнів, особливостями класу, його
традиціями і стилем педагогічної взаємодії між учнями і вчителем початкової
школи;
2) Збори психолого-педагогічного консиліуму з участю завуча з
навчально-виховної роботи, вчителя, який працював з п'ятикласниками у
 29

початковій школі, нових вчителів-предметників, соціального педагога,

шкільного психолога та інших фахівців;
3) Консультування вчителів-предметників та класних керівників з
питань психолого-педагогічного супроводу процесу адаптації п'ятикласників
шкільним психологом;
4) Проведення психолого-педагогічної діагностики рівня адаптованості
п'ятикласників та виділення "груп ризику" на основі отриманих результатів;
5) Надання соціально-педагогічної та психолого-педагогічної
підтримки учням з низьким рівнем адаптованості, виявленим під час
діагностики;;;
6) Здійснення вчителями-предметниками оцінної діяльності в
авансувальному ключі протягом перших місяців навчання з докладним
поясненням принципів оцінювання для учнів;
7) Врахування вчителями-предметниками зміни провідної діяльності
учня з навчальної спілкування при виборі стратегії педагогічної взаємодії з
п'ятикласниками, що може призвести до зниження навчальної мотивації;
8) Робота класного керівника зі згуртування учнів у колектив та
створення сприятливого психологічного клімату;
9) Проведення класним керівником роз'яснювальної роботи з батьками
щодо особливостей молодших підлітків та процесів адаптації [9, с. 71-73].
Таким чином, перехід учнів з початкової школи в основну є складною
ситуацією адаптації, яка включає зовнішні та внутрішні кризи. Розуміння
особливостей даного процесу у п'ятикласників та факторів, що впливають на
його ефективність, дозволяє створити систему педагогічного забезпечення,
яка сприяє успішній навчальній діяльності та психологічному благополуччю
особистості.
Адаптація п’ятикласників до умов середовища школи, яка відповідає
середньому рівню освіти є складним процесом, який потребує уваги та
підтримки від педагогів та батьків. Виконання даних рекомендацій допоможе
 30

учням успішно адаптуватися до нового навчального середовища, почуватися

комфортно та впевнено, а також досягти успіхів у навчанні.
Важливо зазначити, що це є індивідуальний процес, кожен учень має
свої особливості та потребує різної підтримки. Педагогам та батькам важливо
бути уважними до потреб кожної дитини. Їх співпраця є ключовим фактором
досягнення успіху. Завдяки спільним зусиллям педагогів та батьків,
адаптація учнів п'ятих класів до середньої школи може пройти успішно,
безболісно та стати основою для подальшого розвитку та успіхів дітей.
 31

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи всі вищезазначені результати проведеного дослідження

ефективності соціально-психологічних способів оптимізації адаптації учнів 5
класу до навчання у середній школі можемо зробити наступні висновки:
Адаптація – процес пристосування до нових умов, який встановлює
рівновагу між організмом та середовищем.
Види адаптації включають біологічну, соціальну та психологічну.
Адаптація п’ятикласників до середньої школи має свої особливості.
Процес переходу з початкової школи до середньої є важливим етапом у житті
дитини, який супроводжується змінами. Зазаначені зміни включають зміну
навчального середовища, соціального статусу, зростання навчального
навантаження та зміну психологічного стану.
Фактори, що впливають на цей процес, можуть бути з боку школи, сім'ї
та самого учня.
З боку школи, важливими факторами є сприятливий психологічний
клімат, підтримка вчителів та організація роботи з адаптації.
З боку сім'ї, важливою є сприятлива атмосфера вдома, підтримка та
розуміння з боку близьких та співпраця зі школою. З боку самого учня,
важливими факторами є готовність до навчання, вміння спілкуватися та
вміння адаптуватися до змін.
За результатами проведеного констатуючого експерименту можна
зробити наступні висновки: рівень адаптації п’ятикласників до середньої
школи є неоднорідним. 50% з них мають середній рівень, 20% – високий, а
30% – низький. Існує зв'язок між рівнем адаптації та шкільною тривожністю,
де учні з високим рівнем шкільної тривожності частіше мають низький
рівень. Також соціально-психологічна адаптація пов'язана з їхнім загальним
рівнем адаптації, де учні з високим рівнем соціально-психологічної адаптації
частіше мають високий рівень загальної. Результати дослідження свідчать
 32

про те, що у середній школі існує значна група учнів п'ятих класів (30%), які
мають низький рівень адаптації до навчання. Ці учні відчувають труднощі у
навчанні, спілкуванні з однолітками та вчителями, а також є емоційно
нестабільними. Успішність цієї групи учнів значно нижча, ніж у учнів з
високим рівнем адаптації.
За результатами контрольного експерименту можна зробити такі
висновки: програма соціально-психологічних заходів сприяла оптимізації
адаптації п’ятикласників до зміненого середовища. В експериментальній
групі порівняно з контрольною групою спостерігається збільшення кількості
учнів з високим рівнем адаптації з 40% до 70%, зменшення кількості учнів з
низьким рівнем адаптації з 30% до 0%, зниження рівня шкільної
тривожності: 30% учнів експериментальної групи мають низький рівень
тривожності проти 15% у контрольній групі, підвищення рівня соціально-
психологічної адаптації: 60% учнів експериментальної групи мають високий
рівень адаптації проти 40% у контрольній групі.
Адаптація п’ятикласників може бути складним процесом, який вимагає
багато часу та зусиль. Важливо створити сприятливу психологічну
атмосферу, забезпечити підтримку в навчанні, розвивати соціальні навички
та зберігати здоров'я учнів. Значно впливає співпраця з батьками та система
педагогічного забезпечення адаптації, яка включає ознайомлення класного
керівника з психолого-педагогічними картами учнів, консультування
вчителів шкільним психологом, діагностику рівня адаптованості, підтримку
та оцінку учнів.
Успішна адаптація учнів до навчання у школі, яка відповідає
середньому рівню освіти є індивідуальним процесом, тому важливо
враховувати потреби кожної дитини.
Ключовим фактором у цьому є співпраця між педагогами та батьками.
Завдяки їх спільним зусиллям адаптація може пройти успішно, безболісно і
стати основою для подальшого розвитку та успіхів дітей.
 33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрощук О. В. Педагогічна та вікова психологія. Загальна

психологія, історія психології. 2017. 54 с.
2. Бабич О. Психолого-педагогічний супровід процесу адаптації
учнів 5-го класу. «Сучасна школа України», № 4 (232). 2011. С. 33-44.
3. Бадюк Т. К. Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих
класів до навчання у шкільній ланці. Інформаційно-методичний посібник.
Вінниця, 2013. 34 c.
4. Березовська Л. І., Смоляк М. А. Психологічні особливості
адаптації школярів до навчання. Вісник Національного університету оборони
України №4 (41). 2014, С. 162-167.
5. Богомолова Н. Адаптація як соціально-психологічний феномен.
2020. с. 127.
6. Бойчук В. Шкільна дезадаптація учнів 5-х класів. Психологія. №
35. 2008. С. 3-12.
7. Боярин Л. В. Теоретичний аналіз вивчення проблеми соціальної
адаптації у психологічній літературі. «Теоретичні і прикладні проблеми
психології». № 3(32). 2013. С. 223-227.
8. Блажівський М. І. Поняття адаптації у сучасній науковій
літературі. Науковий вісник Львівського державного університету
внутрішніх справ. Серія: Психологія №1. 2014. С. 234-242.
9. Васильченко Н. В. Адаптація дітей до навчання у школі в
діяльності психологічної служби: методичні рекомендації. Київ, Український
НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. С. 68-89.
10. Вікова психологія: методичні рекомендації до самостійної
роботи. Луцьк, 2020. 31 с.
 34

11. Дуткевич Т. В. Дитяча психолоія навч. посіб. Київ : Центр

учбової літератури, 2012. 424 c.
12. Дмитрієва С. М. Психологічні особливості адаптації школярів в
середній ланці освіти. Конкурентоспроможність в умовах глобалізації:
реалії, проблеми та перспективи: матеріали п’ятої міжнародної науково-
практичної конференції. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. С. 391-
395.
13. Максимова Н. А. Методичні рекомендації щодо організації та
надання психологічної допомоги дітям та сім’ям вимушених переселенців.
Інформаційно-методичний збірник. Біла Церква : КОІПОПК, №9, 2014. С. 39-
52.
14. Мотков С. О. Адаптаційні механізми особистості. Психологія і
особистість. №2. 2019. С. 22-36.
15. Опалюк Т. Л. Фізіологічні і психологічні аспекти адаптації
дитини до школи. Збірник наукових праць К.ПНУ імені Івана Огієнка,
Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України «Проблеми сучасної
психології», 2011. №11. С. 568-575.
16. Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих класів до
навчання у шкільній ланці.Інформаційно-методичний посібник. Вінниця,
2013. 34 c.
17. Попович О. В. Соціалізація особистості як адаптація. Гілея:
науковий вісник. Вип. 82. 2014. С. 183-187.
18. Попович О. В. Сутність і зміст адаптації: філософський аналіз.
Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії №56. 2014.
С. 228-239.
19. Прищепа О. Психологічні особливості адаптації молодших
підлітків до навчання в основній школі. Вісник інституту розвитку дитини.
Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Збірник наукових праць. Київ : НПУ
імені М. П. Драгоманова. 2011. С. 149-154.
 35

20. Прищепа О. А Проблема адаптації-дезадаптації школяра як

напрям діяльності психолога освітнього закладу. Професійна підготовка
практичного психолога: теорія і практика. 2011. Вип. 1. С. 98-104.
21. Сікова Я. О. Адаптація як об’єкт наукового дослідження:
психолого- педагогічний аналіз. Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія :«Педагогіка. Соціальна робота». №2 (51). 2022. С. 135-
139.
22. Стефюк К. М. Соціально-педагогічна діяльність з адаптації
молодших підлітків до умов закладу загальної середньої освіти. Харків :
ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2020. 129 c.
23. Хоменко О. А. Проблеми адаптації дітей при переході до 5 класу:
погляд психолога. Науковий огляд. № 10(20). 2015. С. 223-227.
24. Хохліна О. П. Особистісний підхід як методологічний
інструментарій забезпечення становлення в людини її індивідуальності.
Індивідуальність у психологічних вимірах спільнот та професій в умовах
мережевого суспільства: Монографія колективна. За ред. Л. В. Помиткіної,
О. П. Хохліної. Київ : ТОВ «АльфаПІК», 2019. С. 76-85.
25. Хохліна О. П. Психолого-педагогічне забезпечення соціалізації
дитини в освітньому закладі: теоретичний аспект проблеми. Актуальні
проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології імені Г. С. Костюка
НАПН України. Кіровоград : Імекс-ЛТД, Том ХІ. Соціальна психологія. Вип.
6. 2013. С. 416-424.
26. Щербакова О. О. Психологічна адаптація академічно здібних
дітей до навчання в основній школі в умовах інноваційної освіти. Науковий
огляд, 2015. № 10(20). С. 4 -9.
27. Щудро С. А. Вікові та гендерні особливості характеру підлітків.
Профілактична медицина, 2013. №3. С. 99-101.
28. Шуляк О. І. Чинники успішної адаптації учнів при переході з
початкової школи до середньої. URI: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45109
(дата звернення: 05.02.2024).
 36

29. Шльонська О. О. Розгляд поняття «адаптація» з погляду

системного підходу. Актуальні проблеми психології. Том ІІІ.:
Консультативна психологія і психотерапія : Збірник наукових праць
Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Інститут
психології ім. Г. С. Костюка НАПН України; Видавець Лисенко М. М., Вип.
9. 2013.
30. Якименко А. С. Психологічні особливості соціально-
психологічної адаптації у середньому та старшому шкільному віці.
Психологія. Соціальні комунікації: Збірка наукових праць студентів. 2013. С.
172-177.