Відповіді до екзамену

Методики корекційно-педагогічної та логопедичної роботи

1. 7. Схарактеризуйте гігієнічну класифікацію умов праці.
Гігієна праці – галузь профілактичної медицини, яка розробляє наукові
основи і практичні заходи до забезпечення покращення виробничих умов з
метою збереження здоров'я працівників, високого рівня працездатності,
запобігання виникненню травматизму, професійних захворювань та інших
негативних наслідків, які можуть бути пов'язані з трудовою діяльністю
людини.
Гігієна праці є комплексною наукою, тісно пов'язаною з теоретичними і
клінічними дисциплінами. Для рішення задач, що стоять перед нею, гігієна
використовує різнобічні методи. При вивченні навколишнього середовища на
виробництві гігієна праці спирається в основному на фізичні і хімічні методи,
пристосовані для санітарно-гігієнічних досліджень.
В реальних умовах виробництва працюючі можуть піддаватись впливу
одночасно кількох шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Для
встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується
«Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності
факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового
процесу», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 27 грудня
2001 р. № 528.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та
небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та
напруженості
трудового процесу призначена для:
– гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих
місцях;
– атестації робочих місць;
– санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;
– санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;
– встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
– розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
– створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району,
міста, регіону, країни.
В основу класифікації покладені фактори виробничого середовища і
виробничого процесу, небезпека їх дії на працездатність і здоров'я
працюючих. За цими показниками виділено чотири класи умов і характеру
праці з урахуванням перевищення гігієнічних нормативів:
І клас – оптимальні умови і характер праці, за яких виключено
несприятливий вплив на здоров'я працюючих небезпечних і шкідливих
виробничих факторів, створюються передумови для зберігання високого
рівня
працездатності (повна відсутність чинників шкідливості та небезпеки або
неперевищення рівнів, прийнятих як безпечні);
II клас – допустимі умови і характер праці, при яких рівень небезпечних
і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних
нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, викликані
трудовим процесом, відновлюються під час регламентованого відпочинку
протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної
зміни
і не чинять несприятливої дії в найближчі і віддалені періоди на стан здоров'я
працюючих і їх покоління;
III клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких
внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива дія небезпечних і
шкідливих факторів виробничого середовища в значеннях, які перевищують
гігієнічні нормативи, а також психофізіологічних факторів трудової
діяльності, які викликають функціональні зміни організму і можуть привести
до стійкого зниження працездатності і порушення здоров'я працюючих.
ІV клас – небезпечні умові праці, при яких є загроза отримання травм
або гострих професійних отруєнь або настання смерті протягом однієї
робочої
зміни.
30. Проаналізувати, розкрити загальний зміст методики діагностика
корекції мовленнєвого розвитку дітей раннього віку (Н. Манько).
Методика діагностики корекції мовленнєвого розвитку дітей раннього віку,
розроблена Манько, передбачає комплексний підхід до вивчення процесу
формування мовлення у дітей як засобу комунікації. Діагностика
здійснюється через комплексне медико-психолого-педагогічне обстеження,
лінгвістичний аналіз мовленнєвої діяльності та дослідження немовленнєвих
та мовленнєвих процесів.
Методика включає кілька етапів обстеження.
Перший етап - вивчення анамнезу дитини. Проводиться бесіда з матір'ю
малюка, а також аналіз медичної документації. З’ясовуються особливості
формування психомоторних функцій, розвитку мовлення, перебіг вагітності
та пологів, медичні захворювання дитини.
Другий етап - дослідження загального розвитку дитини. Завдання
розбиваються на блоки для дослідження сенсорних реакцій, психічних
функцій та інтелектуального розвитку, стану довільної моторики.
Третій етап - обстеження мовлення. Розробляються завдання для
дослідження імпресивного та експресивного боку мовлення.
Використовується система експериментальних завдань для різних вікових
категорій дітей.
Для проведення обстеження використовуються завдання та вправи для
дослідження сенсорних реакцій, психічних функцій, розвитку моторики та
мовлення. На кожному етапі обстеження збираються дані і проводиться
оцінка рівня розвитку дитини у відповідних областях.
Таким чином, методика Манько передбачає цілеспрямоване та систематичне
дослідження різних аспектів мовленнєвого розвитку дітей раннього віку з
метою виявлення та корекції можливих порушень.

54. Розкрити особливості організації супроводу дітей із комплексними

(складними) порушеннями.

До комплексних порушень дитячого розвитку відносять поєднання двох чи

більше психофізіологічних порушень (зору, слуху, розумового розвитку
тощо) в однієї дитини.
Залежно від структури порушень діти з комплексними порушеннями
поділяються на три основні групи.

До першої входять діти з двома вираженими психофізичними порушеннями,

кожна з яких може викликати порушення розвитку: діти з порушеннями зору
та слуху, діти з порушеннями зору та інтелектуальними порушеннями,
слабочуючі діти з затримкою психічного розвитку.

До другої – ті діти, які мають одне суттєве психофізичне порушення

(провідне) і супутнє йому інше порушення, виражене в слабкій мірі, але
помітно ускладнююче хід розвитку (діти зпорушеннями інтелекту з
невеликим зниженням слуху). В таких випадках говорять про ускладнений
дефект.

До третьої групи входять діти з так званими множинними порушенн

ями, коли є три і більше порушення (первинні), виражені в різній мірі, які
призводять до значних відхилень у розвитку дитини: діти з інтелектуальними
порушеннями, порушеннями зору та слуху.

Основною метою діяльності освітнього закладу є створення оптимальних

умов для становлення особистості кожної дитини відповідно до особливостей
її психічного та фізичного розвитку, індивідуальних можливостей та
здібностей. Успішно навчати дітей з різними інтелектуальними
можливостями, створювати для них психологічно комфортне середовище
можливо в умовах комплексної корекційної допомоги. Психолого-
педагогічний супровід дітей з КПР в закладі освіти спрямований на
забезпечення розвитку та навчання дітей в умовах освітньої установи та
підвищення їхніх адаптаційних можливостей, що сприятиме в подальшому
успішній інтеграції в суспільство.

Основні принципи супроводу:

 пріоритет інтересів дитини;

 безперервність та варіативність корекційно-розвивального супроводу;
 комплексність та багатоаспектність супроводу – злагоджена робота
«команди» фахівців.

Система супроводу сприяє просуванню учнів від мінімального, найнижчого

елементарного рівня взаємодії з довкіллям (соціальна адаптація) через більш
активний рівень функціонування (соціальна інтеграція) до інтенсивної
компетентнісної взаємодії дитини з соціумом (соціалізація).

Особливості організації супроводу дітей із комплексними (складними)

порушеннями полягають у наступному:
1. Комплексний характер обстеження дитини - потребує залучення
фахівців різного профілю (лікарів, психологів, логопедів, дефектологів
та ін.).
2. Індивідуальна програма розвитку, що розробляється на основі даних
комплексного обстеження міждисциплінарною командою супроводу з
урахуванням потенційних можливостей дитини.
3. Комплексний характер корекційно-розвиткової роботи за участі різних
фахівців (логопеда, дефектолога, ЛФК, масаж тощо) з узгодженням
завдань та методик роботи.
4. Забезпечення спеціальних умов навчання та виховання дитини з
урахуванням її психофізичних можливостей.
5. Постійний моніторинг динаміки розвитку та коригування програми
супроводу.
6. Психолого-педагогічний супровід сім'ї, консультативна допомога
батькам.
Отже, супровід дитини зі складним порушенням має комплексний,
міждисциплінарний характер та будуватися на основі індивідуального
підходу з урахуванням всіх аспектів її розвитку.