Сучасні підходи до формування здорового способу життя студентів

Зміст
Вступ………………………………………………………………3-5
Розділ 1 Формування поняття про здоровий спосіб життя у студентів

1.1Актуальні питання пропаганди здорового способу життя серед

студентської молоді…………………………………………………5-9
1.2 Методи формування здорового способу життя серед
студентів……………………………………………………………

Розділ 2 Інноваційні технології в сучасній освіті

2.1 Огляд сучасних здоров’язберігаючих технологій навчання

 Вступ
Формування культури здоров’я особистості-нагальна проблема сучасності.
Саме здоров’я- основа благополуччя, розквіту нації, джерело щасливого
життя.

Молодь-майбутнє кожної держави, перспектива її економічного, соціального

та духовного розвитку. Проблема збереження здоров’я студентів в усьому
світі стає дедалі актуальнішою. Питання збереження та зміцнення здоров’я
студента належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що
протягом навчання збільшуються відхилення у стані здоров’я студентів,
зростає кількість хронічних захворювань, погіршується показники
фізіологічного та психічного розвитку. Більше того, поширюються шкідливі
звички, тютюнопаління, вживання алкоголю, зростає захворюваність на
наркоманію та ВІЛ-інфекцію.

Більше того, у нашому навчальному закладі, а саме Львівському

національному університеті імені Івана Франка ми можемо спостерігати, що
в той, чи інший час відбуваються численні спортивні події, включаючи
футбол, баскетбол, біг, плавання або ігри в приміщенні. Кожен із цих видів
спорту забезпечує важливі навички, які студент може застосувати пізніше у
своєму житті. Однак не всі студенти є заоохочені брати активну участь у цих
активностей, точніше, на жаль, вони просто не є зацікавлені у таких заходах.

Окреслені проблеми вимагають пошуку нових соціальних та навіть

педагогічних методів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров’я
студентів, формували у них навички здорового способу життя, адже
формування ціннісного ставлення до власного здоров’я- одне із важливих
завдань, поставлених перед нами. Воно нове для студентів, адже вони мають
дбати не лише про зовнішній оздоровчий вплив, а й навчити їх розуміти свій
організм і свідомо сприяти його функціонуванню.

Атуальність роботи поляагає у недостатній увазі питанням створення умов

для збереження та зміцнення здоров’я студентів під час навчального процесу,
бо недостатньо враховується вплив екології довкілля на здоров’я молоді.
Особливе занепокоєння викликає погіршення стану здоров’я під час
складання зимової чи літньої сесії, оскільки у цей період збільшується
кількість стресів, що призводить до погіршення ментального та фізичного
стану.

Мета дослідження полягає у висвітленні проблем формування здорового

способу життя, а також запропонування різних методик, які допоможуть
впровадити в освітній процес здоров’язберігаючі технології, що дають
можливість проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах,
забезпечення фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне
благополуччя студентів. У ході дослідження застосовувався комплекс
методів: аналітичне та синтетичне вивчення науково-методичної літератури,
логічні методи аналізу понять, анкетування, експертне оцінювання тощо.

Об’єкт дослідження вважається студенти, які отримують недостатню

кількість фізичної діяльності, що призводить до поганого самопочуття.

Предмет дослідження – визначальні методи, ідеї, питання, які допоможуть

визначити корінь проблеми та допоможуть знайти шляхи до її вирішення.

Для досягнення зазначеної мети передбачено досягнення таких завдань:

-проаналізувати дану проблему

- запропонувати методи вирішення проблеми

 -з’ясувати які підходи будуть найкращі для формування оздоровчої
свідомості студентів

-ознайомитись з ключовими проблемами, які відстороняють студентів

від здорового способу життя

-визначити умови для збереження та зміцнення здоров’я студентів, а

також вплив екології на них
 Розділ 1

Формування поняття про здоровий спосіб життя у студентів

1.1 Актуальні питання пропаганди здорового способу життя серед

студентської молоді.

Здоров’я молодих людей багато в чому залежить від їх способу життя,

звичок, в особливий. Корисні звички сприяють формуванню гармонійно
розвиненої особистості, тоді як шкідливі гальмують його утворення. До
шкідливих звичок відноситься нераціональне щоденне режим, неправильне
харчування, низька фізична активність. Але найбільш шкідливими є
вживання наркотики, куріння, зловживання алкоголем. Ці звички можуть
непомітно перерости в порок що може зіпсувати життя людини, що може
призвести навіть до асоціальної поведінки. Здоровий спосіб життя є
обов’язковою умовою розвитку різні сторони людської діяльності,
досягнення активного старіння і повної реалізації соціальних функцій для
активної участі в трудовій, соціальній, сімейній, домашній, дозвіллєвих форм
життя. Актуальність здорового способу життя зумовлена збільшенням і
зміною в характер навантаження на організм людини через ускладнення
суспільного життя, збільшення промислові, екологічні, психологічні,
політичні та військові ризики, що провокують негативні зміни в стані
здоров'я.

У сучасного покоління характерне зниження функціональних резервів

організму, процесів саморегуляції, народження ослабленого потомства та
багато іншого не є чимось невідомим для нас, адже таке зустрічається все
частіше й частіше. Негативні фактори середовища сприяють перетворенню
студентської молоді на найбільш уразливу категорію населення, серед якої
поширені різноманітні хронічні захворювання, зокрема захворювання органів
травлення, опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та інші.
Важливість формування здорового способу життя студентів пояснюється
тим, що фізичне та психічне здоров'я студентів залежить від соціального
самопочуття та працездатності майбутніх фахівців, покликаних робити
внесок у розвиток своєї країни. Оскільки рівень здоров'я населення, особливо
молоді, є ключовим показником добробуту суспільства та країни загалом,
створення умов та можливостей здорового способу життя стає пріоритетом
будь-якої діяльності. прогресивний стан. У зв'язку з такими актуальними
проблемами формування здорового способу життя студентів необхідно
насамперед на державному рівні продовжувати цілеспрямовану роботу з
формування у учнів безпечної та відповідальної поведінки, дотримання
соціальної дисципліни та порядок, прояви турботи про своє здоров'я.

Однак, це все не виникає просто так, адже будь-що повинно мати причину та
наслідок. На мою думку, одним із негативних чинників є навчальний процес,
а найбільше- сесія, яка зазвичай негативно впливає на всі стани здоров’я
студента: ментальне, фізичне. Негативними сторонами навчально процесу є:
перевантаженість додатковими заняттями, академічне перевантаження,
нераціональний графік, використання інноваційних методів і технологій
навчання, які інколи не відповідають віковим і фізіологічним особливостям
студентів; У деяких студентів, переважно 3-4 курсів присутні додаткові
фактори ризику: висока частота позауніверситетської трудової діяльності (до
50%), шкідливі звички, поява професійних впливів, низький рівень знань у
сфері самобезпечної поведінки, а також зовнішні причини. Крім
нераціонального режиму дня, академічні перевантаження, інтенсивність
іспитів, поведінкові фактори також є в основі зниження здоров’я студентів.
Показано відсутність системного підходу та наступності у вирішенні
проблем здорового способу життя дітей та студентської молоді.

Здоровий спосіб життя робить акцент, як важливу характеристику у

зміцненні здоров’я та профілактиці захворювань. Люди, які вели здоровий
спосіб життя на ранньому етапі життя або почали вести його до 35 років,
можуть протистояти ризику для здоров’я в подальшому житті. З цією метою
американські дослідники провели оцінку здорового способу життя як
важливий крок в університетських програмах, які пропагують здоровий
спосіб життя та здоров’я. Метою даного дослідження було визначення
статусу способу життя студентів та подальша оцінка компонентів стилю
життя, які можуть на них впливати.

Дані були зібрані від 380 старшокурсників третього(n = 192) та четвертого (n

= 188) курсів. Екран здорового способу життя (HLS) був використаний для
оцінки стану способу життя суб'єктів цього дослідження, і він містить такі
компоненти, як дієта, фізичні вправи або фізична активність, споживання
води, перебування на сонці, поміркованість або самоконтроль, якість повітря,
якість відпочинку чи сну, довіра яким вищий бал означає більш здоровий
спосіб життя.

Результати показали, що респонденти дослідження перебувають у стані

нестабільного способу життя, оскільки вони отримали низькі середні бали
підшкали за такими компонентами способу життя, як вода, відпочинок та
фізичні вправи. Компоненти способу життя, включені в HLS( Healthy
Lifestyle Screen Assessment)показали значні відмінності, що включають
фізичні/психічні, поведінкові та екологічні аспекти (р < 0,001), пов’язані із
загальними характеристиками студентів старших курсів.

Результати цього дослідження показали необхідність оцінки стану способу

життя як початкового кроку для сприяння, підтримки та встановлення добре
збалансованого життя та запобігання зростання ризику для здоров’я
поведінки і, таким чином, підкреслили необхідність трансформації здорового
способу життя серед студентів шляхом університетської програми втручання.

Однак, навіть переглянувши це дослідження проблема охорони здоров’я буде

залишатися актуальною, оскільки це не лише індивідуальна цінність кожного
студента, а й соціальна, яку потрібно поширювати: нездорове населення не
може бути надійною опорою для держави. Особливо це стосується молоді,
яка є ключовим показником добробуту суспільства та країни в цілому. Метою
роботи є вивчення думок студентів щодо здорового способу життя та його
популяризації через туризм, профілактики залежностей та негативного
впливу різних факторів. Матеріали і методи. Важливим є те, що здоров’я та
самопочуття молоді залежить від соціально-психологічного мікроклімату в
студентських групах та гуртожитках, а також від дружби та солідарності
самих студентів.

Аналіз теоретичних досліджень та практичної навчально-наукової діяльності

в розглянутий аспект проблеми показав, що сьогодні проблема формування
здорового способу життя студентів університету є маловивченою сферою
наукових та практичних знань. Можна сформулювати гіпотезу дослідження
цієї проблеми:формування здорового способу життя студентів університету
буде більш ефективним та ефективним успішно, якщо:

- формування здорового способу життя будується на сутнісних

характеристиках поняття «здоров’я», «здоровий спосіб життя»;

- визначено та роз’яснено студентам роль здорового способу життя;

- програма формування здорового способу життя студентів університету

«Здоров’я – сила!» що передбачає використання таких форм і методів

педагогічної вплив, як метод переконання, міні-лекції, дискусії, дебати,
тренінги, рольова гра, перегляд та обговорення відеоматеріалів, виконання
вправ.

Тільки пропагуючи моду на здоровий спосіб життя, можна захистити

студентів від негативних наслідків при переході від юності до дорослого
життя. Отримані матеріали можуть стати основою для моніторингу цих
процесів в освітніх організаціях та задати нові вектори зміцнення здоров’я
учнів, покращення командної роботи вчителів та наставників.
1.2 Методи формування здорового способу життя серед студентів

Маючи безліч інших обов’язків і обмежений бюджет, студенти університету

часто не думають здоровий спосіб життя. Однак деякі жертви необхідні, і
студенти мають подумати про них, щоб забезпечити свій успіх в університеті
та за його межами.

Крім усім відомих видів спорту, студенти можуть вести стабільно здоровий
спосіб життя, враховуючи при цьому наявні часові та грошові обмеження.

Перш за все, здоровий сон-найважливіший аспект здорового та активного

майбутнього! Адже, сон дає можливість нашому організму поновити власну

енергію, щоб активно працювати протягом дня. Однак, студенти зазвичай не

сплять до самого ранку або тому, що вони погано розпорядилися своїм часом
і їм потрібно вчитися чи виконувати домашнє завдання, або тому, що вони
соціально спілкуються зі своїми однолітками.

На жаль, з наявністю кофеїну вони не думають, що це проблема. Однак не

існує хорошої заміни сну, а недосипання може призвести до серйозних
довгострокових дефектів здоров’я. Наприклад, недосипання пов’язують із
серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та ожирінням.
Згідно з дослідженням, проведеним Університетом Алабами, близько 60
відсотків студентів коледжу отримують недостатній швидкий сон.

Для того, щоб студенти отримували достатню кількість сну, вони повинні
віддавати перевагу сну над вечірками, соціальними мережами тощо. Крім
того, студенти можуть покращити якість свого сну, обмеживши споживання
кофеїну, зменшивши споживання алкоголю та зменшивши використання
телефону та комп’ютера в ніч.
Хороша альтернатива кави може бути чай. Адже чай містить більше кофеїну і
не викликає залежності, на відміну від кави, яку студенти п’ють, як відомо 3-
5 разів на день.

Щоб поширити цю ідею серед студентів, хорошою ідеєю буде організувати

зустріч, де про наслідки кави розповість спікер, який активно вивчає це.
Більше того, щоб заоохотити студентів споживати менше кави, можна серед
них зробити челендж «21 день без кави», суть якого буде пити чай замість
кави і робити фото з чашкою кожен день на викладати її у соц. Мережі. За
найоригінальніші фото, декілька студентів може отримати безкоштовно набір
для чайної церемонії.

Наступний фактор, який є життєво важливим це збалансована дієта. Як

відомо, під час навчання в університеті найзручніша їжа, як правило,
оброблена і повна простих вуглеводів. На жаль, ці продукти, хоча й доступні
й особливо смачні, не є корисними для людського організму та не є гарною
заміною іншим групам продуктів.

«Дослідження показують, що багато молодих людей не споживають достатніх

порцій фруктів і овочів», — сказала Дженна Хеллер, зареєстрований дієтолог
в ASU-«Я часто буду рекомендувати студентам споживати принаймні одну
порцію продуктів під час кожного прийому їжі, а також принаймні одну іншу
групу їжі. Замість того, щоб пропустити сніданок, наприклад, латте і банан
можуть насправді забезпечити дивовижну кількість білка, кальцію та калію».

Однак, у нашому університеті, можна гарно поїсти у їдальній. Насправді, там

досить смачно готують та навіть за невеликий кошт, можна сито пообідати та
навіть поснідати. Гарним заоохоченням було б зниження цін один-два рази на
тиждень, щоб більше студентів відвідувало їдальню і правильно харчувалися,
не пропускаючи трапези. А також, у меню можна добавити більше зелені,
адже зелень завжди має бути у щоденному раціоні, що забезпечує нам
відчувати ситість.
І звичайно, найважливішим пунктом зі всіх перелічених є вода. Хоча це
здається досить простим, зволоження є дуже важливим аспектом для
здоров’я. Однак, за даними Бостонського коледжу, дві третини американців
не п’ють достатньо води.

Вода допомагає підтримувати баланс рідини в організмі людини. Крім того,

вода заряджає м’язи енергією і контролює споживання калорій.

Незважаючи на те, що більшість студентів це знають, вони не зволожуються

достатньою мірою і, таким чином, ставлять під загрозу своє здоров’я. Ця
тенденція зневоднення особливо поширена через велику кількість алкоголю,
що вживається студентами.

Більше того, студенти, які беруть воду в екзаменаційну залу, можуть

покращити свої оцінки, показало дослідження 447 осіб.

Контролюючи здібності за результатами попередніх курсових робіт,

дослідники виявили, що ті, у кого була вода, набрали в середньому на 5%
більше, ніж у тих, хто без неї.

Дослідження, проведене університетами Східного Лондона та Вестмінстера,

також зазначає, що старші студенти частіше приносили воду в екзаменаційні
зали. У ньому говориться, що результати мають вплив на політику іспитів
щодо доступу до напоїв.

Дослідники спостерігали за 447 студентами-психологами Університету

Східного Лондона: 71 навчався на першому курсі, 225 — на другому курсі та
151 — на третьому курсі.

Лише 25% із 447 студентів увійшли до екзаменаційної зали з пляшкою води.

З них більш зрілі студенти (на третьому курсі навчання) частіше приносили
воду – 31% зробили це в порівнянні з 21% студентів першого курсу та
студентів другого курсу.
Взявши до уваги академічні здібності студентів, перевіривши оцінки курсової
роботи, дослідники виявили, що студенти, які пили воду, могли очікувати
покращення оцінок на 10%.

Це покращення становило 5% для студентів першого курсу та 2% для

студентів другого курсу.У когорті покращення оцінок склало 4,8% для
кандидатів на іспит з пиття води.

Доктор Кріс Поусон з Університету Східного Лондона сказав, що споживання

води може мати фізіологічний вплив на функції мислення, що призводить до
покращення результатів іспитів. Вживання води також може зменшити
занепокоєння, яке, як відомо, негативно впливає на результати іспитів, сказав
доктор Поусон.

Щоб збільшити кількість студентів, які п’ють воду, потрібно у кожному

корпусі університету та на кожному їх поверсі встановити кулери води, які
будуть нагадувати їм пити воду якнайчастіше. А також заоохочення
встановити програму на пристораях, яка буде нагадувати, час від часу, про
гідрацію організму.
 Розділ 2

2.1 Характеристика сучасних технологій

Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації,

новітнім методам розв’язання освітніх завдань. З огляду на це роль викладача
набула нової якості. Він розвиває життєву компетентність у різних соціальних
інституціях. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання,
яка спонукає до розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій,
які є здоров’язберігаючі. Однак, досвід показує, що все нове із часом стає
традицією і що традиції утверджує соціум, а новаторами виступають яскраві
особистості реформаторського типу. На сучасному етапі все очевиднішим
стає те, що традиційна освіта, орієнтована на передавання знань, умінь і
навичок не встигає за темпами їх нарощування. Специфічними
особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому,
здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей,
налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях, основою, яких
є інноваційні педагогічні технології. Інноваційні педагогічні технології в
педагогіці пов’язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними
проблемами, інтеграцією знань і форм соціального буття.

Інноваційні педагогічні технології розглядають не тільки як

налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, як
налаштованість на сприйняття, продукування і застосування нового, а
насамперед як відкритість. Вони забезпечують умови розвитку особистості,
здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну
ініціативу, нас свободу саморозвитку.

Інноваційні педагогічні технології мають гуманістичну спрямованість у

системі освіти, зумовлену співіснуванням і складними взаєминами в науковій
педагогіці й педагогічній практиці традиційної наукової педагогіки. Вони
належать до системи загального наукового і педагогічного знання. Виникли і
розвиваються на межі загальної інноватики, методології, теорії та історії
психології, соціології і теорії управління, економіки освіти. Інноваціні
педагогічні технології з однією з домінуючих тенденцій розвитку людства.

Інноваційні педагогічні технології є специфічними і досить складними,

потребують особливих знань, навичок та здібностей.

Інноваційні педагогічні технології в системі освіти засвідчують якісно новий

етап взаємодії й розвитку науково-педагогічної та педагогічної творчості і
процесів застосування її результатів.

Складність багатогранність педагогічної діяльності для заохочення студентів

ведення здорового способу життя є чинником, що відкриває простір для
багатьох педагогічних технологій, динаміка продукування яких постійно
зростає. Широкий спектр, багатоваріантність педагогічних технологій
зумовлюють необхідність їх класифікації.

Найдосконалішою серед багатьох вважають класифікацію, за якою

педагогічні технології згруповано за різноманітними системними та
інструментально значущими ознаками. Відповідно в сукупності педагогічних
технологій виокремлено:

1. За рівнем застосування

-предметні (призначені для вдосконалення викладання окремих

предметів( у нашому випадку, фізичне виховання))

- локальні та модульні( передбачають часткові зміни педагогічних

явищ)

2.За провідним чинником психічного стану

-біогенні(провідна роль належить біогенним чинникам)

 -соціогенні(переважають соціальні чинники(спілкування з
однолітками))

-психогенні(провідна роль належить психічним чинникам(психо-

емоційний стан студента)

3. За філософською основою:

-матеріалістичні та ідеалістичні

-діалектні та метафізичні

-наукові та релігійні

-гуманістичні та антигуманні

- антропософські (грец. Anthropos- людина і Sophia- мудрість) і

теософські (засновані на вченнях про всезагальний абсолют, божественну
суть усіх речей)

-вільного виховання та примусу тощо

4. За науковою концепцією засвоєння досвіду:

-асоціативно-рефлекторні( в основу покладену теорію формування понять)

-біхевіристські ( англ. Behavior(u)rism, від behavio(u)r – поведінка) ( за основу

взяти теорію научіння)

-сугестивні ( засновані на навіюванні); - нейрооінгвістичні(засновані на

нейролінгвістичному програмуванні): - гештальттехнології ( нім. Gestalt –
цілісна форма, образ, структура і технологія) та ін. (засновані на
психотерапевтичному впливі)

5.За ставленням до студента

-авторитарні( засновані на чіткій надмірній регламентації)

-дидактоцентристські ( центровані на навчанні)

- особистісно- орієнтовані ( гуманно- особистісні, технології співробітництва,

технології вільного заохочення)

6. За орієнтацією на особистісні структури:

- інформаційні (формування знань, умінь, навичок)

- операційні ( формування способів розумових дій)

- технології саморозвитку( заоохочення студентів читати книжки про

особистісний ріст)

Є багато авторських технологій, які поєднують у різних варіантах елементи

апробованих технологій. Як правило, всі вони зорієнтовані на реалізацію
змісту і досягнення мети рівнорівневого і різнопрофільного навчання.
Вихідним матеріалом для розроблення технології є теорії, концепції. Багато
педагогічних технологій мають у своїй основі такі концепції засвоєння
соціального досвіду:

1) Асоціатино-рефлекторне навчання, у межах якого розроблена теорія

формування понять;

2) Теорія поетапного формування здорового способу життя, згідно з якою

відбувається поетапна спрямованість.

3) Сугестопедична концепція навчання, яка обгрунтовує комплексне

використання у навчальних цілях вербальних і невербальних, зовнішніх
і внутрішніх засобів сугестії (навіювання), що сприяє
надзапам’ятовуванню;

4) Теорія нейролінгвістичного програмування (НЛП), що розглядає

процес навчання як рух інформації через нервову систему людину;
5) Теорії змістового узагальнення, в основу яких покладено гіпотезу прро
провідну роль теоретичного знання у формуванні інтелекту дитину.

На основі однієї теорії навчання можуть вибудовуватися різні технології.

Так, асоціативно-рефлекторна психологічна теорія породила варіантні
технології навчання, які по-різному поєднують слово і наочність. Теорія
проблемного навчання покладена в основу технологій, що розвивають
творчі здібності, пізнавальну активність, інтерес, самостійність
особистості. Водночас побудова на одній теорії, концепції кількох
технологій навчання не є свідченням їх ідентичності. Вони завжди будуть
відрізнятися за кількісними і якісними параметрами. У зв’язку з цим
важливо мати цілісну систему засобів опису педагогічних технологій,
враховуючи, що кожна з них містить концептуальний, змістовний та
процесуальний аспекти.

Наука пропонує великий вибір освітніх технологій, але не кожна з них

може бути використана в роботі з дітьми дошкільного віку.
2.2 Огляд сучасних здоров’язберігаючих технологій навчання

У сучасних умовах доцільно використовувати такі критерії

здоров’язберігаючих технологій навчання як:

-облік індивідуальних особливостей студентів

-забезпечення мотивації на здоровий спосіб життя

-підвищення рухової активності молоді

-низький рівень ступінь стомлення дітей

Є багато університетів, де приділяється велика увага впровадженню

здоров’язберігаючих технологій, під якими розуміють:

-створення сприятливих умов перебування під час навчального

процесу( спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси,
відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до студентів)

-оптимальну організацію освітнього процесу

-повноцінний та раціонально організований руховий режим

Сутність здоров’язберігаючих технологій постає в комплексній оцінці умов

навчання, які дозволяють зберігати наявний стан студентів, формувати більш
високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя,
здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку. Такі технології
реалізуються через створення безпечного середовища, екологічно
сприятливого життєвого простору, повноцінно медичного облуговування,
харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування
в студентів ціннісного ставлення до власного здоров’я, дотримання
гармонійних, доброзичливих взаємин між викладачами та студентами.

Інноваційні оздоровчі технології: дихальна та звукова гімнастика,

гідроаеробіка, аеробіка, психогімнастика, футболгімнастика.
 Профілактично-лікувальні технології:

-фітотерапія(полоскання ротової порожнини розчином часнику, вживання

відварів, водних настоїв лікарських трав для профілактики захворювань
верніх дихальних шляхів, сечової системи, шлунково-кишкового тракту,
дискинезії, оздоровчі напої та чаї з шипшини, вітамінні коктелі з ромашки,
календули, деревію, спориша, фітомішечки)

-аромотерапія, електроаерозольна терапія( розбризкування ефірної олії,

шипшини, обліпихи, м’яти, меліси, лаванди)

-вітамінотерапія( полівітаміни, аскорбінова кислота, вітамінізація страв)

З появою в навчальних закладах практичних психологів з’явилася можливість

упровадження оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, таких, як
артетерапія, піскова терапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія.

Терапія означає «лікування». Але в умовах навчального закладу

впровадження таких технологій передбачає профілактику різних
захворювань, поліпшення психоемоційного стану студентів. Розглянемо деякі
оздоровчі технології:

Дихальна гімнастика

Дихальна гімнастика покращує розвиток легенів. Дихальні вправи студент

повинен виконувати вранці та серед дня(навіть на перерві між парами). В
літній час заняття краще проводити на свіжому повітрі. Їх також
висористовують після ранкового тренування для встановлення дихання.

Оздоровчо-розвиваючі хвилинки

Різноманітні оздоровчо-розвиваючі хвилинки, що входять до системи

фізкультурно-оздоровчих заходів, широко використовуються педагогами під
час різних занять, заходів і в повсякденній роботі.
Під час оздоровчо-розвиваючих хвилинок на парах з фікультури слід
проводити:

-вправи з спортивними елементами

-вправи для розвитку легень

-гімнастика для обличчя

-масаж для вушних раковин

-вправи для очей

-релаксація

-кольорорелаксація

-медитації

-мудри

Стимулювальна гімнастика

Ці вправи стимулюють психоемоційний стан організму та забезпечують його

готовність до розумової діяльності

-Вправляння в підтягуванні

-Вправи для м’язів шиї- нахили, повороти голови

-Вправляння в зміні положення тіла (нахили тулуба вперед забезпечують

посилений приплив крові до голови)

-Віброгімнастика за А. Мишуліним рекомендується для стимулювання

розумової діяльності. Різке опускання на п’яти з положенням стоячи
навшпиньки. Виконуючи ці вправи 4-5 разів, нормалізується тонс кров’яних
судин головного мозку.
-Самомасаж потилиці сприяє кровообігу в судинах головного мозку та
покращує стан нервових центрів. Погладжувати, а потім розім’яти м’язи шиї
та потилиці кінчиками 1-4 пальців обох рук, а також , великого пальця, що
масажує нижню частину шиї

Сміхотерапія

Наука про сміх- гіотологія – стверджує, що сміх позитивно впоиває на

фізичний стан людини. Сьогодні сміхотерапія практикується в усьому світі.

Виявляється, що сміх буває веселим і отруйним, радісним і смуним,

розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором’язливим. І не
кожен сміх позитивно впливає на наше здоров’я.

Окрім того, сміх важливий спосіб дихання, сприяє зниженню частоти ритму
серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє виробленню життєва необхідних
гормонів радості. Сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи кисневому
коктелю. Щоб навчання у студента не викликало тільки негативні емоції,
слід впроваджуватив освітньо-виховний процес «хвилинки-смішинки»,
розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії
корисно використовувати під час проведення пар з фізичної діяльності, на
перервах між парами.

Для поширення здорового способу серед студентів варто запровадити низку

системних заходів спрямованих на збереження здоров’я. Поряд із
традиційними технологіями фізкультурно-оздоровчої роботи потрібно
використовувати інноваційні технології, вивчати та впроваджувати у
практику роботи найкращий досвід педагогів України.

Пріорітетні напрями, які потрібно спрямовувати на студентів:

-підтримувати в студентів інтерес до різних видів спорту, занять,

фізкультурою, туризмом
-розвивати серед студентів потребу в щоденній руховій діяльності

Зорова гімнастика

Для підвищення ефективності навчального процесу можна використовувати

сенсорно-координаторні тренажі за методикою російського вченого, лікаря,
педагога-новатора Базарного В.Ф., який більше 30-ти років присвятив
зміненню здоров’я підростаючого покоління шляхом використання простих
здоров’язберігаючих технологій. Варто кожному студенту, принаймі декілька
разів у 2-3 місяці, відвідувати медпункт університету де будуть створені
тренажері і, які будуть застосовуватись в роботі зі студентами. Усі режими
мають спричиняти постійну рухову активність зорового аналізатора та самого
студента, їхні особливості:

- Всі вправи виконується в позі вільного стояння

- Кожна вправа базується на зорово-пошукових стимулах

- У процесі такого пошуку студент здійснює рухи головою, очима та

тулубом

Висновки

Формування у молоді здорового способу життя носить комплексний

системний характер процес, що охоплює багато компонентів стилю життя
сучасного суспільства і в тому числі основні сфери та напрямки життя
молоді.

Здоровий спосіб життя залежить від багатьох умов. Вони обидва об'єктивні,
соціальні, соціально-економічні умови, що дозволяють вести здоровий спосіб
життя в основні сфери діяльності (навчання, працевлаштування, сім’я та
домашнє господарство, дозвілля), та система ціннісних відносин, що
спрямовують свідому діяльність молоді в напрямок цього конкретного
способу життя.

Ми розглянули різні форми та методи формування здорового способу життя:

метод переконання, розповідь лекцій, дискусії та диспути, тренінги, рольові
ігри, вправи. Пілотні випробування підтвердилися що педагогічні форми та
методи формування в учнів здорового способу життя є достатньо
ефективним, що дозволяє визнати успішно проведену експериментальну
роботу.

Важливість здорового способу життя важко переоцінити. Переваги, отримані

від ведення здорового способу життя, численні, а загальним аспектом є
покращення якості життя. Опис ВООЗ здоров’я як абсолютної гармонії між
фізичними, психічними та соціальними компонентами життя і необов’язково
як відсутність захворювань належним чином вказує на те, що здоровий
спосіб життя є важливим.

Але простота цього може бути досягнута, але залежить виключно від
особистості. Дотримуючись таких заходів, як здорове харчування, фізичні
вправи, повноцінний відпочинок, управління стресом і висока самооцінка,
можна ефективно вести здоровий спосіб життя.