80 «Молодий вчений» • № 2 (54) • лютий, 2018 р.

УДК 159.9-044.332-057.87:316.6-026.16]«20»

ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ТА ПРЕАДАПТАЦІЯ

СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО СВІТУ

Новікова Ж.М.
Національний університет «Львівська політехніка»

У статті розглядаються особливості психологічної адаптації та преадаптації студентів-першокурсників в умовах

невизначеності. Основна увага спрямована на аналіз преадаптивних стратегій та їх перевагу перед
адаптивними формами поведінки. Вказується на те, поняття «адаптація» у науковій літературі розглядалась у
різних контекстах, але питання адаптації студентів-першокурсників як складного і багатогранного процесу
залишається актуальними у умовах різких змін. Звертається увага не те, що від швидкості та успішності
проходження періоду адаптації студентом-першокурсником, залежить характер й ого подальшого навчання та
формування й ого професій них компетенцій .
Ключові слова: адаптація, преадаптивні стратегії, студенти-першокурсники, соціалізація, нестабільний світ.

П остановка проблеми. Адаптація студентів-

першокурсників є важливим етапом входження
молодої людини у студентське життя, від того,
наскільки успішно пройшла адаптація студента-
першокурсника, буде залежати його подальше
навчання, характер комунікації з іншими студентами та
викладачами, функціонування у групі, участь у різних
культурних заходах та соціальних програмах.
Проблема адаптації студентів-першокурсників широко
обговорюється у різних контекстах: соціальному,
педагогічному та психологічному. На сьогодні є багато
робіт, які досліджують процес адаптації в освітньому
процесі: процес адаптації у вищих навчальних за-
кладах, адаптація студента при зміні навчально-
культурного середовища, дослідження різних
складових особистості (цінності, установки, мотиви,
потреби, життєстійкість) в процесі адаптації, проблема
адаптаційних конфліктів тощо. Але розглядаючи
проблему дослідження адаптації студентів, не можна
залишити поза увагою основні підходи до адаптивних
та неадаптивних стратегій у сучасній психологічній
науці.
Характерно, що погляди на процеси адаптації
змінюються, О. Асмолов [2; 3] вказує на те, що
звичайні адаптаційні стратегії визначаються як не
ефективні, звертається увага на їх обмеженість в
умовах нестабільного, складного та різноманітного
світу.
Невизначеність, як зазначає Д. Леонтьев [6], стає
основною ознакою сучасного світу, виклики
нестабільного світу призводять до багатьох пси-
хологічних наслідків, формуванню нових індиві-
дуальних стратегій.
Адаптивні стратегії спираються здебільшого на
досвід минулого, але, на думку Д. Леонтьева, механізм
передачі досвіду від покоління до покоління не
спрацьовує в умовах різких змін, молоде покоління
успішніше та швидше адаптується до складного та
нестійкого світу.
Тому, у сучасному житті збільшується роль
преадаптивних процесів, стратегія преадаптації — це
готовність до змін, вміння приймати рішення у ситуації
невизначеності, без опори на власний минулий досвід
та досвід інших людей, повна довіра собі, усвідомлення
відповідальності за результат своїх дій та розуміння
можливої поразки.
Формування та розвиток преадаптації є складним
процесом, з більшого людина прагне до фізичного та
психологічного комфорту, стабільності, і тому
намагається адаптуватися, пристосуватися, створюючи
для себе безпечне, знайоме, передбачуване
середовище, в якому вона знає як себе поводити.
Виходячи з вище сказаного, проблема адаптації та
преадаптації студентів-першокурсників є актуальною і
вимагає постійного дослідження.
Аналіз досліджень і публікацій. У сучасні
психолого-педагогічні літературі розглядаються різні
підходи до процесу адаптації студентів-
першокурсників. Найбільш розповсюджений погляд на
адаптацію студентів аналізується через призму
соціалізації (Т. О. Власова, Н. В. Серед- іна, О. В.
Лазарева), у психологічному контексті адаптація
студента-першокурсника пов’язана з індивідуалізацією
особистості, її власними переживаннями нової ситуації,
переглядом цінностей, установок, потреб,
переформатування мотиваційної сфери (Д. М.
Дубровін).
Дослідники О. В. Арлашкіна, О. В. Наумова та О.
Ю. Теврюкова, вивчаючи проблематику соціальної
адаптації студентів вищих навчальних закладів,
виділяють основні напрямки адаптації. Стадії адаптації
студентів першого курсу визначені у роботі С. Д.
Резніка, М. В. Черніковської, Е. В. Носової.
В основу нашого дослідження покладені ідеї
неадаптивності, активності як виходу за межі ситуації,
«надситуативна активність» (В. А. Пе- тровський);
сучасні уявлення про природу і сутність людини, про її
властивості та якості в умовах невизначеності,
складності та різноманітності (О. Г. Асмолов); підхід
до невизначеності як основоположної характеристики
сучасного світу, до психологічних наслідків, які
породжує виклик невизначеності, і індивідуальних
стратегій відношення до нього (Д. О. Леонтьев).
Виділення невирішених раніше частин загальної
проблеми. У ході аналізу літератури, треба звернути
увагу не те, що більшість робіть присвячена лише
процесу адаптації студентів- першокурсників, хоча
сама адаптація визначається і як пасивне
пристосування, і як активний процес. Власне адаптація
це, по-перше, процес впливу соціальних умов на
формування особистості, на характер її
життєдіяльності, по-друге, процес впливу, перебудови
соціального середовища самою особистістю.
Можна сказати, що процес адаптування включає
адаптацію (як пристосування до чогось,

© Новікова Ж.М., 2018

 «Young Scientist» • № 2 (54) • February, 2018
або до когось) та активного На думку Н. Середіної та О. Лазарєвої [9], адаптація
впливу через різні форми студента-першокурсника,
діяльності.
Але разом з тим, практично не звертається увага на
те, що молода людина існує не тільки у ролі студента, а
є залученим у різні соціальні прошарки, і його
адаптації залежить від загальної ситуації у суспільстві.
Виходячи з того, як ми вказували раніше, сучасний світ
є нестабільним, непередба- чуваним, молодій людина
приходиться проходити подвійну адаптацію, будучи
залученою у постійний адаптаційний процес
звичайного життя, та активно пристосовуватися до
нового навчального середовища. Таке подвійне
навантаження вимагає попередньої психологічної
готовності, готовності до неочікуваних змін, до
швидкого перегляду своїх компетенцій, потреб, навіть
цінностей та установок, не зважаючи на те, що вони є
достатньо стабільними структурами особистості.
Отже, спираючись на сучасні підходи до адап-
таційних та преадаптаційних процесів, необхідно
звертати увагу не тільки на важливість адаптації
студентів-першокурсників, а також на сформо- ваність
преадаптивних стратегій, вміння швидко реагувати на
зміни як у суспільстві, так і у навчальному процесі,
студентському середовищі.
Мета статті полягає у визначенні особливостей
процесу адаптації та преадаптації студентів-
першокурсників у сучасному нестабільному світі.
Виклад основного матеріалу. Адаптація сту-
дента-першокурсника є складним, полімодаль- ним,
нелінійним процесом, який включає соціальну,
психологічну, особистісну та фізичну адаптацію.
Особливо увага звертається на адаптацію студента
як на процес соціалізації, взаємодію студентів з новим
соціальним середовищем та активне пристосування до
нього.
Т. Власова [4] розрізняючи поняття соціалізація та
адаптація, уточнює науковий смисл поняття «адаптація
особистості», звертаючи увагу на тісний зв’язок
адаптації та онтогенетичної соціалізації, яке відображає
складний процес в результаті якого, особистість
набуває рис особис- тісної зрілості.
У цьому випадку, вказує вчена, адаптація як одна із
сторін процесу соціалізації включає, з одного боку,
засвоєння соціальних норм, правил, характер
соціальних зв’язків, пристосування до константних
зовнішніх умов, з іншого, активну діяльність
особистості, прагнення до взаємодії та ініціативність,
що викликає зміни самого середовища.
Д. Дубровін [5] пов’язує процес соціальної
адаптації з процесом індивідуалізації, засвоєння
моральних норм, досвіду має особистісний характер,
входячи у індивідуальний простір особистості,
закріплюються, або перетворюються, спираючись на
особистісні смисли та можливості людини.
Аналізуючи феномен адаптації в контексті ін-
дивідуалізації, учений відмічає, що внутрішньою
умовою розвитку особистості стають суб’єктивні
переживання, які виникають у процесі адаптації, на
основі яких, формуються інтереси, цінності, установки,
змінюються потреби та мотиви.
Важливою думкою Д. Дубровіна є те, що процес
індивідуалізації породжує особистісний аспект
психологічної адаптації, що включає не тільки
адаптацію до вимог суспільства, а також опору на
власні переживання, уявлення, думки про себе та події,
які відбуваються у світі.
81
це елемент процесу
соціалізації та її головний механізм. Учені зазначають,
що в умовах нової соціальної ситуації, адаптаційний
процес впливає на всі структурні компоненти
особистості першокурсника, тому адаптація
представляє багаторівневий процес пристосування
організму до нових умов середовища, якій
реалізуються за рахунок специфічних та
неспецифічних механізмів по усьому спектру
особистісної структури людини.
Результатом успішного пристосування стає
адаптованість, яка включає наступні компоненті:
1. «Адаптація». Індивід не тільки приймає норми і
цінності соціального середовища, а також будує на їх
основі свою діяльність та відносини з людьми, що
сприяє повній самореалізації.
2. «Самоприйняття». Позитивне відношення до
себе, довіра, адекватна самооцінка, визнання своїх
негативних сторін та прагнення змінитися на краще.
3. «Прийняття інших». Прийняття інших, визнання
їх значущості, права на власну думку, очікування
позитивного відношення до себе з боку інших.
4. «Емоційна комфортність». Вказує на пере-
важаючий характер емоцій, відчуття комфорту,
відсутність великої кількості негативних емоцій.
5. «Інтернальність». Відчуття причетності до
власної діяльності, визначення себе активним
суб’єктом, визнання власної відповідальності.
6. «Прагнення до домінування». Відображає
ступень прагнення людини домінувати у відносинах,
відчувати перевагу над іншими [4; 5; 9].
Аналізуючи основні стратегії адаптивної поведінки:
активна зміна середовища, зміна себе, відхід від
середовища та пошук нового, відхід від контакту та
занурення у власний внутрішній світ, пасивна
репрезентація себе, підпорядкування зовнішнім
умовам, очікування зовнішніх змін, пасивне очікування
внутрішніх змін, — Н. Середіна та О. Лазарева
визначають, що найбільш адаптивний ефект, який
вказує на високий рівень адаптивності, надає
поєднання стратегій, спрямованих на активну та
одночасну зміну себе та навколишнього середовища.
До середнього результату адаптації призводить
зовнішнє пристосування суб’єкта навчання до
навчального середовища, яке не викликає внутрішніх
змін, шляхом уникання середовища, або очікування
зовнішніх та внутрішніх змін. Низький рівень
адаптованості, пов’язаний з вираженим негативним
ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ
ефектом в адаптації, проявляється у відмові суб’єкта
від взаємодії з зовнішнім оточенням і занурення у свій
внутрішній світ.
У науковій літературі виділяють різні форми та
види адаптація студентів-першокурсників, наприклад,
О. Арлашкіна, О. Наумова та О. Тев- рюкова [1]
розглядають наступні напрямки:
— академічна адаптація (до навчального процесу);
— організаційна адаптації (до особливостей
структури університету і організації навчального
процесу);
— соціально-психологічна адаптація (до взаємодії з
іншими студентами і викладачами, до власної ролі та
статусу);
— психофізіологічна адаптація (до особливостей
університетського середовища і санітарно-гігієнічним
умовам навчання);
— соціально-побутова адаптація (до нових умов
82 Молодий вчений» • № 2 (54) • лютий, 2018 р.
проживання і побуту студента).
Ми можемо бачити що, як вказує Т. Власова,
адаптація студентів першокурсників — динамічно
складний, багатофакторний процес, який пов’язаний з
засвоєнням нового соціального досвіду, включення
особистості у систему міжосо- бистісної взаємодії,
опанування та засвоєння особливостей та цінностей
професії.
У психологічні літературі виділяють зовнішню та
внутрішню адаптацію [1; 9]:
— об’єктивні фактори (зовнішні) середовища —
природні, соціальні, соціокультурні, технічні,
матеріальне становище сім’ї, контрактна або бюджетна
форма навчання, проживання у гуртожитку або вдома;
— суб’єктивні фактори (внутрішні) — фізіологічні і
психологічні характеристики, особливості нервової
системи, пізнавальних процесів (властивості пам’яті,
уваги, мислення), психічних станів (напруженість,
фрустрація, тривожність, страх), спрямованість,
властивості особистості, психофізичний стан.
За результатами дослідження учені визначають, що
основні проблеми в адаптації виникають у студентів-
першокурсників у організаційній, психофізичній та
соціально-побутовій сфері.
На думку Н. Середіної та О. Лазарєвої, труднощі в
адаптації обумовлені, перш за все:
— розбіжностями між високим рівнем домагань
студента та його низьким соціальним статусом, який
визначений віком;
— розбіжностями між стилем спілкування вдома та
характером взаємодії з викладачами та робітниками
вишу;
— протиріччями між підвищенням рівня орієнтації
на самостійність та залежністю від думки
одногрупників.
Від якості та швидкості адаптування студен- та-
першокурсника залежить успіх його формування як
майбутнього спеціаліста, конкурентоспроможність на
ринку праці, успішність засвоєння знань, умінь та
навичок, тому соціальну адаптацію розділяють на:
— соціально-професійну адаптацію — входження у
спеціальність та суспільство, оволодіння нормами і
функціями майбутньої професії і соціальної діяльності;
— соціально-психологічну адаптацію — при-
стосування індивіда до групи, формування власного
стилю поведінки.
Адаптація студентів проходить впродовж всього
періоду навчання, але найбільш важливим етапом є
навчання на першому курсі, хоча цей період також
неоднорідний, виділяють:
— початкову стадію, коли індивід або група
усвідомлюють нові правила поведінки, але ще не готові
визнати систему цінностей нового соціального
середовища;
— стадія терпимості, коли індивід, група і нове
середовище проявляють взаємну терпимість до
системи цінностей і зразкам поведінки один одного;
— асиміляція, визнання і прийняття індивідом
основних елементів системи цінностей нового се-
редовища, і одночасно визнання певних цінностей
індивіда, групи новим середовищем [8].
Говорячи про ефективний характер адаптації та
преадаптації студентів-першокурсників в умовах
нестабільного світу, необхідно, перш за все встановити,
який підхід буде покладений в основу у виборі образу
людини. Якщо, ми визначаємо студента, як людину,
яка тільки відчуває, або сприймає інформацію та
переробляє її, як вказує О. Асмолов [2], людину яка
пасивно сприймає навколишнє середовище, ми
отримаємо пасивний тип адаптації. Перенесення
фокусу на внутрішній конфлікт, конструює образ
«людини неусвідомле- них інстинктів, потреб», як її
визначає З. Фройд, і з такої позиції, адаптація та
преадаптації будуть спрямовані на вирішення
внутрішніх конфліктів. Наразі, третій підхід до
особистості — «людина як система реакцій», поведінка
людини, формування її адаптивних механізмів
залежить від характеру, особливостей зовнішніх
впливів, соціальних запитів та наказів. Внутрішня
цінність самої людини, її потенціальні можливості
практично не враховуються, ефективна адаптації
формується у разі вдалого підбору стимулів та
підкріплень.
Відповідно до означених підходів до особистості,
виділяють і певні види адаптивності:
— гомеостатичний варіант, як реакція організму на
систему, пасивне пристосування до впливу
середовища, зниження конфліктності між середовище
та індивідом, встановлення рівноваги;
— гедоністичний варіант передбачає спрямованість
на збільшення задоволення та зниження страждань,
негативних емоцій, станів;
— прагматичний варіант виходить із визначення
людини «як раціонального», в основі лежать успіх,
вигода та користь, досягнення результату, ефекту при
мінімальних витратах, так званий економічний
результат [2; 7].
На думку О. Асмолова, гомеостатичний, гедоніс-
тичний та прагматичний варіанти принципу адап-
тивності об’єднує те, що всі вони спрямовані на до-
сягнення первинно заданої цілі, поведінка людини
підпорядкована нормам, цілям які задана ззовні.
У контексті цих принципів, адаптаційні стратегії
студента-першокурсника як «особистості соціального
типу» пов’язані з програмами, нормами та правила, які
сформовані у даній соціальній спільноті.
Для адаптації «студента-першокурсника соці-
ального типу» буде характерно звикання до процесу
навчання, засвоєння нових форм надання інформації,
культурних нормативів, норм та правил поведінки у
вищому навчальному закладі, ритуалів, традицій,
способів та характеру спілкування у студентській групі
та з викладачами, прийняття рольової та соціальної
значущості майбутньої професії, в результаті чого
формується стереотипна поведінка характерна для
даної соціальної групи.
Процеси адаптації до соціального середовища
мають важливе значення для особистості, як вказує В.
Петровський [7], процеси пристосування вирішують як
завдання збереження тілесної цілісності, виживання,
нормального функціонування, а також виконання
вимог, очікувань з боку соціального середовища, що
гарантує повноцінність суб’єкта як члена спільноти.
Зовсім інший підхід до вироблення адаптивний та
преадаптивних стратегій спостерігається,
 «Young Scientist» • № 2 (54) • February, 2018 81
якщо образ людини — це образ особистісний, індивідуальний та суб’єктний характер
активного індивіда, суб’єкта діяльності, здатність структурувати свою поведінку у
залученого у певну діяльність. зовнішньому середовищі та відстоювати власні
інтереси.
Підхід до особистості — Висновки і пропозиції. Аналіз підходів до ро-
«особистості як індивідуальнос- зуміння адаптаційних та преадаптиійних стратегій
ті», висуває на перший план показує, що в основі багатьох форм активності
неповторні індивідуальні прояви покладена складна система особистісної структури,
людини, забезпечуючи потенційні продуктивні типи адаптивності формуються на основі
можливості творчого розвитку. творчості, прагнення особистості до самореалізації,
активного мислення та уяви. Особливо ефективними
Неадаптивні стратегії, або, як їх такі форми адаптивності стають в умовах різких змін
називає О. Асмолов [3], спи- середовища, кризові періоди життя, коли зовнішня
раючись на термін наданий Н. ситуації перестає бути прогнозованою та
Вавіловим, пре- адаптивні передбаченою, коли не можливо наперед спланувати
стратегії, які включають свої майбутнє. Якщо адаптація забезпечує стійку
позицію індивіда, то у проблемно-конфліктних
преадаптивні елементи відносно ситуаціях більшу роль відіграють індивідуальні форми
незалежні від впливу різних форм поведінки, преадаптивні стратегії.
контролю, забезпечують Таким чином, остаточною ціллю, адаптивних та
саморозвиток системи у преадаптивних стратегій студента-першокурсника, з
непередбачуваних змінах зовнішніх урахуванням різноманіття їх форм, є забезпечення та
умов. підтримання індивідуальної цілісності особистості
молодої людини, який є залученим у систему різних
У разі підходу до студента-першокурсника як соціальних відносин.
«особистості — індивідуальності», значущім стає

Список літератури:
1. Арлашкина О. В. Социальная ситуация адаптации студентов-первокурсников (по материалам исследования)
[Електронний ресурс] / О. В. Арлашкина, Е. В. Наумова, О. Ю. Теврюкова. — 2017. — Режим доступу до ресурсу:
https://org/10.24158/tipor.
2. Асмолов А. Г. Психология личности: Культурно-историческое понимание развития человека / А. Г. Асмолов. —
Москва: Издательский центр «Академия», 2007. — 526 с.
3. Асмолов А. Г. Интервью с академиком РАО, советником ректора РАНХиГС Александром Асмоловым [Елек-
тронний ресурс] / А. Г. Асмолов. — 2017. — Режим доступу до ресурсу: http://www.ranepa.ru/sobytiya/novosti.
4. Власова Т. А. Социально-психологическая адаптация студентов младших курсов к условиям обучения в вузе / Т. А.
Власова // Вестник ЧГПУ. — 2009. — № 1. — С. 13-22.
5. Дубровин Д. Н. Психологическая адаптация как фактор личностного самоопределения [Текст]: автореф. дис. ...
канд. психол. наук: 19.00.07 / Дмитрий Николаевич Дубровин. — М., 2006. — 23 с.
6. Леонтьев Д. А. Вызов неопределенности как центральная проблема психологии личности [Електронний ресурс] / Д.
А. Леонтьев // Психологические исследования. — 2015. — Режим доступу до ресурсу: http://psystudy.ru.
7. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности: учебное пособие для вузов / В. А. Петровский.
— Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. — 509 с.
8. Резник С. Д. Адаптация студентов-первокурсников к условиям обучения в университете: опыт, проблемы,
перспективы / С. Д. Резник, М. В. Черниковская, Е. В. Носова // Весник КемГУ. Серия: Гуманитарные и
общественные науки. — 2017. — № 2. — С. 36-41.
9. Середина Н. В. Особенности адаптации студентов первого курса к обучению в ВУЗе / Н. В. Середина, О. В.
Лазарева // Северо-Кавказский психологический вестник. — 2014. — № 12. — С. 51-54.

ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ
Новикова Ж.М.
Национальный университет «Львовская политехника»

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АДАПТАЦИЯ И ПРЕАДАПТАЦИЯ

СТУДЕНТОВ-ПЕРВОКУРСНИКОВ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОСТИ
Аннотация
В статье рассматриваются особенности психологической адаптации та преадаптации студентов-перво-
курсников в условиях неопределенности. Основное внимание направлено на анализ преадаптивних
стратегий и их преимущество перед адаптивными формами поведения. Указывается на то, что поня тие
«адаптация» рассматривается в разных контекстах, при этом, проблема адаптации студентов как сложного
и многогранного процесса остается актуальной в условиях быстрых перемен. Обращается внимание на то,
что от скорости и успешности прохождения периода адаптации студентом-первокурсником, зависит
характер его дальней шего обучения и формирования профессиональных компетенций . Ключевые слова:
адаптация, преадаптивные стратегии, студенты-первокурсники, нестабильный мир.

Novikova Z.M.
Lviv Polytechnic National University
82 Молодий вчений» • № 2 (54) • лютий, 2018 р.

A PSYCHOLOGICAL ADAPTATION AND PREADAPTATION

AT THE STUDENTS-FRESHMEN IN CONDITIONS OF UNCERTAINTIES
Summary
In the article we consider features of a psychological adaptation and preadaptation at the students- freshmen in
conditions of uncertainties. A main attention was directed at the analysis of the preadaption strategies and its
advantages in comparison with the adaptation strategy. It was indicating what notion «adaptation» is considering in
the different contexts however the problem of adaptation the students as complicated and multifaceted process is
topical in the conditions of rapidly change. We pay attention what if the students-freshmen are quick and
successfully adapting then their leaning and shaping professional competences will be better.
Keywords: adaptation, preadaptive strategies, first-year students, socialization, unstable world.
 СЕРІЯ
ПЕДАГОГІКА
УДК 159.9-044.332-057.87:316.6-026.16]«20»

СУЧАСНА ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

УДК 378.091.8-044.332 Щербяк Ю.А.

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКУРСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ У

ВИЩОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Постановка проблеми. Однією з найважливіших проблем вищої школи

була й залишається проблема адаптації першокурсників до нових психолого-
педагогічних умов навчання, до таких форм навчальної діяльності, які
практично не зустрічалися у попередньому життєвому досвіді та учнівському
середовищі. Пошук шляхів успішної адаптації до змінених соціальних умов та
нової діяльності є нагальною проблемою для кожного студента. Спроможність
адаптуватися, долати труднощі, віднайти своє місце у життєвому просторі є
вирішальним чинником вдалого розвитку молодої людини, а в майбутньому -
фахівця з вищою освітою. У вищому навчальному закладі, процес навчання
першокурсників налагоджується непросто, характеризується великою
динамічністю психічних процесів і станів, які зумовлені зміною соціального
довкілля. За даними наших досліджень, таке становище пов’язане з
перенапруженням, викликаним необхідністю швидко та успішно
пристосовуватися до нового соціального контексту життєдіяльності, вперше в
житті окресленого межами єдиної професійної орієнтації, а також специфічними
вузівськими особливостями навчальної діяльності. Усе це вимагає від
першокурсника значної мобілізації своїх можливостей для успішного входження
в нове оточення та якісно інший ритм життєдіяльності, пов’язаний, перш за все,
з необхідністю оволодіння досить високим рівнем самостійності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальні проблеми
педагогічного забезпечення адаптаційного процесу розглянуто в працях Г.Балла,
О.Г еоргієвського, Т.Землякової, М. Лукашевича, М.Махмутова, А.Сейтешева,
Р.Шакурова. Ставляться питання безпосередньо педагогічного забезпечення
адаптації в дослідженнях С.Гури, Н.Шафажинської, В.Штифурака та інших.
В окремих психологічних дослідженнях вирішуються завдання адаптації
молоді до навчання у вищих навчальних закладах (О.Борисенко, А.Захарова,
В.Кан-Калік, М.Левченко, О.Мороз, Н.Шафажинська та ін.). Проте аналіз
фахової літератури засвідчує, що адаптація майбутніх економістів ще не стала
предметом комплексного педагогічного дослідження.
Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у визначенні
особливостей процесу адаптації студентів-першокурсників до умов навчання у
вищому економічному навчальному закладі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження свідчить, що
адаптація - складне багатофакторне явище, що має свої власні механізми та
закономірності, вивченням яких займаються представники багатьох галузей

11
7
 НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

науки. Відповідно до своїх професійних інтересів вони акцентують увагу на

певних видах адаптації: біологічній, психічній, психологічній, соціально-
психологічній, соціальній, соціально-педагогічній, професійній та ін. У зв’язку з
цим у сучасній літературі використовується багато суперечливих визначень
цього поняття. Визначаючи суть цього поняття, дослідники виходять із
розуміння того, що адаптація може розглядатися як процес, стан, властивість чи
результат діяльності, що виникає за певних умов і триває протягом певного
періоду, доки не буде встановлено динамічної рівноваги між системами, що
адаптуються [1, с.37]. Аналіз науково-педагогічних, психологічних досліджень
цієї проблеми дає змогу виділити поняття: професійна адаптація у вузі -
процес прилучення особистості до професії, який виражається в надбанні знань,
умінь, навичок, необхідних для майбутньої професії. Пристосування до
структури вищої школи, загальному змісту та окремим компонентам
навчального процесу; - дидактична адаптація - пристосування студентів до
нової для них системи навчання. Пристосування може проходити відносно
швидко, так і відносно повільно. Оперативна адаптація залежить, по-перше, від
тісного зв’язку методів навчання між середньою школю та вузом, по-друге, від
самостійності та творчого мислення, які вже стали самостійними рисами
особистості, по-третє, від повної зорієнтованості в професії й стійкого бажання
оволодіти програмою вузу; - соціально-психологічна - пристосування до групи,
стосункам в ній, вироблення особистого стилю поведінки [2, с.62].
Розглядаючи проблему пристосування студентів першого курсу до умов
навчання в ВНЗ, науковці виокремлюють наступні форми адаптації:
• Дидактичні - новизна у процесі навчання, нові методи та форми
навчання, відсутність навичок самостійної роботи)
• Соціально-психологічні - входження індивіда у нове середовище,
особливості самостійного життя від батьків, ведення власного бюджету та разом
з цим подолання матеріальних труднощів;
• Професійні - невміння зорієнтуватися у професійній спрямованості
процесу навчання, складність у роботі з людьми [5, с.32-33].
Труднощі в адаптації характеризуються різкими й суттєвими
психологічними зрушеннями та змінами особистості, розвиток починає
набувати бурхливого стрімкого характеру. На думку Л.Подоляк, ознаками
труднощів адаптації можуть бути:
• Сильна фрустрація, виникають сильні переживання незадоволення
потреби;
• Загострення рольових конфліктів „студент - викладач”, „студент -
студент”;
• Ціннісно-смислова невизначеність, неструктурованість
особистості;
• Інфантильність (поводження студента безвідповідально) або вдаються
до пияцтва розпусти, вживання наркотиків [4, с.54-55].
Важливим для нашого дослідження є вивчення підходів щодо визначення
умов та чинників адаптації студентів до навчання у вузі. У своїй праці
російський психолог Н.Шафажинська зазначає, що адаптація студента-

11
8
 СЕРІЯ
ПЕДАГОГІКА
першокурсника в систему навчання у вузі є складним динамічним процесом,
який характеризується взаємодією певних чинників, а саме:
• об’єктивно-соціальних (характер вищого навчального закладу,
специфіка провідного предмета, особливості організації навчального процесу,
система вимог, комплекс цінностей і норм студентського колективу і колективу
викладачів);
• соціально-психологічних, які зумовлюють „включення” особистості у
нове соціальне середовище (мотивація особистості, рівень здібностей до певного
профілюючого предмета, якості особистості, інтелектуальний рівень, рівень
розвитку самосвідомості, навички самоконтролю, самокритичності і
саморегуляції, індивідуальний стиль діяльності та ін.);
• психологічних (індивідуально-психологічні особливості особистості,
пов’язані з темпераментом та ін.) [7].
На підставі аналізу теоретичних аспектів дослідження процесу адаптації
студентів першокурсників до вищого закладу освіти можемо стверджувати, що
адаптація - це результат взаємодії індивіда і навколишнього середовища, який
приводить до оптимального його пристосування до життя і діяльності.
Адаптація компенсує недостатність звичної поведінки в нових умовах. Через неї
забезпечується можливість прискорення ефективного функціонування
особистості в незвичних обставинах [6, с. 389]. Інакше кажучи, адаптація - це,
перш за все, перетворення самого себе відповідно до нових вимог діяльності,
соціальних умов і нового оточення. Це входження в нову соціальну позицію і
нову систему взаємин.
Щоб зробити період адаптації менш складним для студентів, викладачі
повинні з перших днів входження їх в нове середовище приймати до уваги
індивідуальність кожного; особливості його біологічного, психологічного та
соціального розвитку. Можна погодитися з професором М.Фіцулою про те, що
вже з перших днів перебування студента в вищій школі викладачу необхідно
вивчати його особистість, особливості виховання в сім’ї та школі, риси
характеру, інтереси та схильності, життєві плани, типові риси характеру,
домінуючі мотиви діяльності, рівень самооцінки, здатність до свідомої регуляції
поведінки [5, с. 32-34].
Як було вже зауважено, за час навчання в університеті в житті студентів
відбуваються значні зміни як психологічного, так і соціального плану. Не має
реальних підстав вважати, що першокурсники є цілковито самостійними,
морально та соціальне зрілими людьми. Тому успіх адаптації до навчання у
вищому навчальному закладі залежить від соціальної та життєвої позиції
молодої людини, мотивів здобуття професії. Це зумовлюється багатьма
чинниками, серед яких можна назвати індивідуальні особливості (інтереси,
фізичний стан, захоплення), внутрішнє багатство, глибокі знання з певної галузі,
соціальний досвід, участь у громадських справах тощо [3, с. 62-63]. Відповідно
до цього, у вищих навчальних закладах потрібно створити таку психологічну
атмосферу, яка б якнайповніше сприяла розкриттю та збагаченню внутрішнього
світу, задатків й здібностей студента, щоб кожен міг викликати

11
9
 НА УКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬ СЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

інтерес та завоювати повагу однокурсників, викладачів як особистість,

індивідуальність.
Лабораторією моніторингу якості освітньої діяльності Тернопільського
національного економічного університету було проведено вивчення думки
студентів першого курсу денної форми навчання на 8 факультетах (дата
проведення 10.10.2011р.). Першокурсників (загальна кількість 350 респондентів)
запросили взяти участь в обговоренні важливих для університету проблем.
Анкета враховувала аналіз трьох складових, які стосувалися піднятої в
дослідженні проблеми, зокрема:
- основні мотиви вибраної спеціальності;
- особливості адаптаційного періоду в ТНЕУ;
- визначення рівня якості навчального процесу.
У процесі аналізу лабораторією було визначено як загальні тенденції
окреслених аспектів дослідження в ТНЕУ, так і найбільш характерні особливості
окремих факультетів.
Окремі результати дослідження виявилися наступними (середній
показник у %):
Чим Ви керуєтеся, здобуваючи вищу освіту?
1. Прагненням стати високоосвіченим фахівцем, професіоналом в своїй
справі - 50 %
2. Бажанням стати культурною людиною, інтелігентом, наміром
розвинути свої здібності - 21%
3. Усвідомленням того, що без диплома про вищу освіту важко чого-
небудь досягти в житті - 20%
4. Бажанням пожити цікавим студентським життям - 9%
5. Позитивом є факт, що кожен другий студент-першокурсник має намір
здобути вищу освіту з метою стати високоосвіченим фахівцем,
професіоналом у своїй справі.
Як би Ви оцінили „образ” ТНЕУ серед пересічного населення?
6. Престижний заклад із солідною репутацією та високим рівнем
викладання національного взірця - 52%
7. Один із найкращих закладів західноукраїнського регіону - 39%
8. Нічим не особливий заклад з усіма притаманними вищій школі рисами
- 7%
9. „Фабрика дипломів” - 2%
Своєрідним успіхом можна вважати інформацію про те, що понад 90%
респондентів оцінюють „образ” ТНЕУ як престижний заклад із солідною
репутацією та одним із найкращих закладів регіону.
Звідки Ви дізналися про Тернопільський національний економічний
університет?
10. Друзі, знайомі, родина - 67 %
11. Інтернет, преса, телебачення - 28 %
12. Профорієнтаційні заходи ТНЕУ - 5 %
Слід звернути увагу, що профорієнтаційна робота ТНЕУ сприяла вступу
до університету лише 5% опитаних студентів. Виходячи з цих показників,
12
0
 СЕРІЯ
ПЕДАГОГІКА
звичайно, потрібно посилити профорієнтаційну роботу з метою пошуку, відбору
та залучення в університет обдарованої молоді, зокрема через:
• проведення зустрічі-консультацій з учнями та їх батьками щодо
відкриття профільних класів, залучати до роботи в них
висококваліфікованих викладачів університету;
• надавати методичну допомогу навчальному закладу у розробці
навчальних планів і навчальних програм з загальноосвітніх та фахових
дисциплін;
• допомагати вчителям у розробці методичного забезпечення з фахових
та загальноосвітніх предметів;
• надавати можливість викладачам школи та учням профільних класів
користуватись бібліотекою університету;
• брати участь у засіданні педрад, в обговоренні проблем навчально-
виховного процесу та успішності учнів;
• згідно з планом роботи залучати учнів до участі у наукових
конференціях за програмами професійної підготовки у профільних
класах, брати участь у державній підсумковій атестації та відборі
кращих випускників до вступу в університет;
• знайомити учнів та батьків з умовами навчання, кабінетами,
лабораторіями університету; залучати їх до участі у Днях відкритих
дверей, олімпіадах, конкурсах, спортивних змаганнях та художній
самодіяльності студентів університету;
• сприяти навчанню у Центрі довузівської підготовки.
Заслуговують на увагу відповіді першокурсників з приводу основних
мотивів вибраної ними спеціальності.
Якби Вам довелося зараз знову вибирати, Ви стали б поступати в
ТНЕУ, і чи за цією спеціальністю?
1. Так, став би поступати в ТНЕУ на цю спеціальність - 72%
2. Поступав би в університет, але на другу спеціальність - 11%
3. Поступав би до іншого вузу - 5%
Які мотиви спонукали Вас до вибору цієї спеціальності?
1. Відповідні мої здібності - 46%
2. Просто вдалося вступити саме на цю спеціальність - 23%
3. Наполягання батьків - 20%
4. Порада друзів - 13%
Як Ви готувалися до зовнішнього незалежного тестування в
університеті?
1. За допомогою репетитора - 50%
2. Самостійно - 43%
3. Займався на підготовчих курсах - 7%
Не можемо не відзначаємо низький відсоток відвідування студентами
підготовчих курсів, що говорить про потребу активізації роботи Центру
довузівської підготовки. Адже саме тут майбутні студенти отримують перші
уявлення про професії економіста і підприємця, про специфіку їх роботи в

12
1
 НА УКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬ СЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
умовах ринкової економіки; саме тут формуються первинні знання і практичні
навички у сфері економіки і менеджменту, а також ведеться підготовка до
активної навчальної і творчої діяльності в стінах ТНЕУ.
Наступним блоком нашого дослідження було визначення рівня якості
навчального процесу.
Чим Ви керуєтеся, відвідуючи аудиторні заняття (лекції, семінари і
ін.)? (Можна відзначити декілька відповідей)
1. Прагненням одержати добрі знання, дізнатися нове - 43%
2. Це мій обов’язок як студента - 32%
3. Бажанням зустрітися, поспілкуватися з друзями - 11%
4. Висока якість занять, що проводяться - 7%
5. Строгий контроль за відвідуванням - 7%
Для підготовки до семінарських і практичних занять Ви, як правило:
1. Читаєте обов’язкову і додаткову літературу, рекомендовану
викладачем - 38%
2. Обмежується конспектом лекцій або підручником - 36%
3. Читаєте тільки обов’язкову літературу - 17%
4. Користуєтеся матеріалами з інтернету - 7%
5. Нічого не читаєте - 2%
Як Ви в цілому оцінюєте своє відношення до навчання?
1. Вчуся, не байдикуючи, але без особливої напруги сил - 54%
2. Вважаю, що вчуся з повною віддачею сил і здібностей - 38%
3. Признатися, не стараюся - 8%
Наскільки Ви обізнані з кредитно-модульною системою організації
навчального процесу (КМСОНП), за якою Ви навчаєтеся?
1. Посередньо - 48%
2. Добре - 45%
3. Слабо-7%
Відзначаємо, іцо 55% першокурсників потребують додаткових роз’яснень
з приводу впровадження Болонської системи. Для інституційного забезпечення
Болонських перетворень доцільно було б в ТНЕУ утворити болонські офіси
(групу експертів), визначити відповідальних осіб на факультетах, кафедрах,
організувати системне навчання викладачів, студентів з цих питань.
Ваші перші враження від навчання (можливі кілька варіантів відповіді):
1. Важко перебудуватися після школи - 29%
2. Найголовніша проблема - заробити бали - 23%
3. Сприятлива навчальна атмосфера - 20%
4. Суцільний жах, нічого не встигаю - 13%
5. Все подобається, матеріал дається легко - 11%
6. Не задовольняє розклад занять - 4%
У Вас склалися гарні стосунки з членами академічної групи?
1. Так-88%
2. Не з усіма-10%

12
2
 СЕРІЯ
ПЕДАГОГІКА
3. Ні -2%
Назвіть основні причини, які заважають адаптуватись до навчання:
1. Власна неорганізованість та лінощі - 44%;
2. Напруга та втома від занять - 34%;
3. Недостатній інтерес до обраної спеціалізації - 12%;
4. Невміння розподіляти час - 10%.
Що на Вашу думку могло б допомогти швидко адаптуватися у ТНЕУ?
1. Лекції до вступу у спеціальність - 39%;
2. Соціально-психологічне консультування - 32%;
3. Організацію культурного дозвілля - 29%
Результати дослідження свідчать, що у майже третини першокурсників
адаптаційний період у вузі проходить з названими вище труднощами. Вуз має
докласти всіх зусиль для створення оптимальних умов для адаптації студентів
на першому курсі, зокрема йдеться про кваліфіковану допомогу кураторів,
працівників деканату в організації й плануванні самостійної навчальної роботи.
Яку додаткову іноземну мову Ви хотіли б вивчати?
1. Французьку - 28%
2. Жодної - 26%
3. Польську - 21 %
4. Італійську - 11%
Яке Ваше враження від викладацького складу ТНЕУ?
1. Позитивне - 78%
2. Нейтральне - 20%
3. Негативне-2%
Відзначаємо, що в кожного п ’ятого студента першого курсу склався так
званий „примітивний” тип спілкування з викладачами, в якому домінує
формалізм у стосунках, спостерігається слабка орієнтація на особистість
студентів.
Які традиції хотілося б започаткувати у нашому університеті?
1. Проведення екскурсій - 15%
2. Проведення розважальних заходів - 12%
3. Створити скриньку скарг та пропозицій - 10%
4. Надання знижки в оплаті за гуртожиток успішним студентам - 8%
5. Проведення благодійних заходів - 7%
На основі аналізу результатів соціологічного дослідження вважаємо, що
наукова організація моніторингу якості освіти дає можливість приймати
відповідні управлінські рішення та прогнозувати навчально-виховні ситуації на
наступні навчальні роки; оперативно втручатися і вносити відповідні корективи
до навчального процесу вузу; конкретно планувати роботу з відповідної
проблеми з професорсько-викладацьким складом та студентами. Це особливе
управління, спрямоване на досягнення не випадкових, а визначених,
спрогнозованих результатів.
Висновки. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі
узагальнення:
1. У науковій літературі адаптація до вузу трактується як пристосування

12
3
 НАУКОВИЙ ВІСНИК МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

студента до вимог, змісту і характеру навчально-виховного процесу, спрямована

на здобуття знань, умінь і навичок, формування системи норм, особистісних
орієнтацій, вміння організовувати своє життя для виконання поставленої мети,
якостей, необхідних для певної трудової діяльності.
2. Студенту-першокурснику доводиться пристосовуватися до нових вимог,
які ставить перед ним вища школа і водночас до нових соціальних обставин
спілкування з ровесниками та педагогами, форм і методів навчання (самостійної
роботи, групових форм взаємодії та ін.) та побуту (відсутність звичного
родинного кола, матеріальні труднощі, складність проживання в гуртожитку
тощо). Для навчального процесу першокурсників характерні інтенсивне
розумове навантаження, сприйняття великого інформаційного потоку, високе
емоційне напруження, чітка регламентація праці і відпочинку. Ця особливість
вимагає від першокурсників якісної перебудови системи звичок і психологічних
вмінь, які складають основу культури навчальної праці.
3. Адаптація студентів першого курсу буде здійснюватися ефективно за
умови створення мотиваційного спрямування на роботу, зокрема розроблення
систему заходів по формуванню такої культури навчального закладу, яка б
формувала б у студента уявлення про місце навчання, як доброзичливе
середовище, в якому він зможе реалізувати більшість своїх потреб.
4. Звернути увагу на роль куратора групи, як вагомого чинника в процесі
адаптації студентів. Ознайомити з основними засадами психолого-педагогічної
підтримки в стресових ситуаціях. Окрім цього, доцільно забезпечити
першокурсників соціально-психологічною підтримкою у формі індивідуального
та групового консультування, що сприятиме культурі навчальної діяльності
студента.
Напрямок подальших досліджень ми вбачаємо в розробці та впровадженні
на базі лабораторії моніторингу якості навчальної діяльності Тернопільського
національного економічного університету психокорекційної програми,
спрямованої на оптимізацію процесу адаптації першокурсників до умов
навчання в вищому економічному навчальному закладі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бохонкова Ю.О. Особистісні чинники соціально-психологічної адаптації
першокурсників до умов вищих навчальних закладів: дис. канд. психол.
наук: 19.00.05 / Бохонкова Юлія Олександрівна. - К., 2005.
2. Ляхова І., Учитель О. Використання системного аналізу процесу адаптації
студентів-першокурсників // І.Ляхова // Рідна школа. - 2001. - №1. - С. 61-
63.
3. Плотникова О. Важливість вивчення індивідуальних особливостей
першокурсників у період дидактичної адаптації / О.Плотникова // Рідна
школа. - 2001. - №10. - С. 62-64.
4. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи / Л.Подоляк. - К.: Каравела, 2008. -
352 с.
5. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / М.М.Фіцула. - К.:
„Академвидав”, 2006. - 352 с.
6. Харченко С.В. Феномен адаптаційного стресу та проблеми забезпечення

12
4
 СЕРІЯ
ПЕДАГОГІКА
психічного здоров’я першокурсників під час навчальної діяльності у вищій
школі // С.В.Харченко // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова: зб.
наук. пр. НПУ ім. М.П.Драгоманова. - К., 2009. - № 26 (50). - Ч. І. - С. 387-
392. - (Серія №12: Психологічні науки)
7. Шафажинская Н.Е. Личностная и профессиональная самооценка студента
педвуза // Н.Е.Шафажинская. - М.: МГТУ, 1986. - 102 с.
АНОТАЦІЯ
Щербяк Ю.А. Особливості адаптації першокурсників до навчання в
вищому економічному навчальному закладі. У статті розглянута проблема
адаптації студентів першого курсу до навчального процесу у вищому
економічному закладі освіти. Встановлено, що соціально-психологічна
адаптація першокурсників розгортається у двох взаємно пов ’язаних напрямах,
а саме до нових форм і методів навчальної діяльності і, адаптація, пов ’язана з
перебудовою поведінки й діяльності в нових умовах життя.
Ключові слова: адаптація, навчальна діяльність, першокурсник,
мотивація, соціально-педагогічні умови.
АННОТАЦИЯ
Щербяк Ю.А. Особенности адаптации первокурсников к учебе в высшем
экономическом учебном заведении. В статье рассмотренна проблема
адаптации студентов первого курса к учебному процессу в высшем
экономическом заведении образования. Установлено, что социально-
психологическая адаптация первокурсников рассматривается в двух
взаимносвязанных направлениях, а именно к новым формам и методам учебной
деятельности и, адаптация, связанная с перестройкой поведения и
деятельности в новых условиях жизни.
Ключевые слова: адаптация, учебная деятельность, первокурсник,
мотивация, соціально-педагогические условия.
SUMMARY
Shcherbak Y.A. Peculiarities of the first year studens adaptation to studies at
higher economical educational establishment. The article considers the problem of the
first year students adaptation to the educational process in the higher economical
educational establishments. It is set that social-psychological first yaer students
adaptation develops in two mutually connected directions that is to the new formz and
methods of educational activity and to the adaptation connected with beaviour and
activity alteration in new life terms.
Key words: adaptation, educational activity, first year students, motivation,
social and pedagogical conditions.

12
5