ТЕМА 4.

ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ РЕЖИМУ ДНЯ ТА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
План
1. Принципи побудови та основні елементи шкільного режиму дня дітей
шкільного віку.
2. Гігієнічні вимоги до навчального процесу в загальноосвітніх
навчальних закладах.
3. Гігієнічнівимоги до навчальних занять. Тривалість і структура уроку.
4. Гігієна організації сну учня.
5. Гігієнічні вимоги до перебування учнів на повітрі.
6. Гігієна позакласної та позашкільної діяльності учнів.
7. Поняття про втому і перевтому.

Завдання самостійної роботи

1. Пояснити значення режиму дня для росту та гармонійного розвитку
дитини шкільного віку.
2. Охарактеризувати педагогічні і гігієнічні умови забезпечують
продуктивність розумової праці школярів на уроці.
3. Скласти орієнтовний режим дня дитини шкільного віку.
1. Принципи побудови та основні елементи шкільного режиму дня дітей шкільного
віку.
- при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та
виділяти достатньо часу на сон;
- призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;
- дотримання запланованого розкладу має бути постійним і систематичним, не
можна порушувати складений розклад;
- до правильного розпорядку дня слід обов’язково включити дотримання санітарно –
гігієнічного режиму;
- необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати
умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині
підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити
візочки, іграшкові автомобілі тощо. У дитячому садку на дитину чекають умови, що
відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров'я дитини варто подбати, щоб і
вдома неухильно дотримувалися санітарно – гігієнічного режиму.
2. Гігієнічні вимоги до навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.
Важливою умовою також є раціональна організація навчального процесу, яка запобігає
втомі та перевтомі. Правильна структура навчального процесу передбачає раціональне
чергування різних видів діяльності і відпочинку.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової

діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10.00 до 12.00. Цей час
характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших
психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів
предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3
уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 2, 3, 4 уроках.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб

найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад
необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які
не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.
Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2 – 4 уроках
посеред тижня. Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх
завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на

уроках письма, мови, читання, математики необхідно через кожні 15 хвилин уроку
проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

У гігієнічному вихованні учнів слід виділити такі основні напрями роботи:

– раціональний режим дня;

– гігієна трудового навчання;

– громадська і особиста гігієна;

– гігієна харчування;

– попередження інфекційних захворювань та отруєнь;

– профілактика травматизму;

– дотримання правил техніки безпеки;

– статеве виховання;

– запобігання формуванню шкідливих звичок та формування здорового способу життя.

Учні не допускаються до виконання робіт, які є небезпечними для їх життя, здоров’я та

становлять загрозу зараження інфекційними хворобами. До таких видів робіт відносяться:

– робота із значним фізичним навантаженням;

– робота з електроприладами без нагляду вчителів та батьків;

– миття вікон, очищення даху і проїжджих частин вулиць від снігу, льоду;
– очищення освітлювальної апаратури, вентиляційного обладнання та витяжних шаф;

– перенесення скла;

– прибирання санвузлів, умивальних та кімнат гігієни, медичних та допоміжних

приміщень, сходів, майстерень, спортивних приміщень, актового залу, харчоблоку,
буфету, обіднього залу;

– винесення та вивезення відходів;

– робота з хімічними речовинами (крім уроків хімії);

– робота у котельнях;

– проведення нічних чергувань.

Загальноосвітні навчальні заклади повинні бути укомплектовані кваліфікованими кадрами

середніх медичних працівників, лікарів-педіатрів, психологів.

Учні загальноосвітніх навчальних закладів підлягають медичним оглядам.

Всі працівники шкіл, в тому числі працівники харчоблоку, повинні проходити обов’язкові
медичні огляди у відповідності до діючого законодавства та мати особисті медичні
книжки єдиного зразка.
4. Гігієна організації сну учня.
Сон – життєво важлива потреба людини будь – якого віку, він сприяє відновленню сил,
затрачених в період неспання.

Сон надзвичайно важливий для здоров'я будь-якої людини, а тим більше — для дітей.
Лише ті діти, які сплять регулярно і достатньо, розвиваються нормально. Недосипання
може призвести до психічних (депресія, зниження концентрації уваги, рівня розумових і
творчих здатностей) і фізичних (перевтома, ослаблення імунної системи) проблем. Тому
варто потурбуватися, щоб сон дитини завжди був спокійним і міцним: саме такий сон
сприяє збереженню як психічного, так і фізичного здоров'я.
Для повноцінного міцного сну необхідно створити дитині відповідні умови. Кімнату пе-
ред сном обов'язково слід провітрити. Надзвичайно важливо правильно організувати
місце, де спить дитина, щоб її нічого не відволікало і не турбувало. Дитячий сон буде
міцнішим і здоровішим, якщо ліжко зручне і відповідає основним вимогам:
 його поверхня ідеально рівна;
 спальне місце не дуже велике — для дошкільника цілком вистачить 70 см у ширині
та 140 см завдовжки;
 конструкція безпечна — без гострих кутів і нерівностей, з точно підігнаними одна
до одної деталями.

Укладання дитини спати також потребує уваги та неспішності. Добре, якщо вдасться
надати цьому процесу певного порядку, чіткої послідовності, тобто перетворити його на
свого роду ритуал, частиною якого можуть бути прослуховування улюбленої дитячої
пісеньки, пе регляд телепередачі «На добраніч, діти!» або колискова у маминому
виконанні. Такий ритуал дає змогу створити атмосферу довіри, забезпечити дитині
відчуття захищеності і безпечності.
Насамперед за 30 — 40 хвилин досну потрібно зайняти дитину спокійною діяльністю:
розгляданням картинок, малюванням тощо. Майте на увазі, що рухливі ігри перед сном
збуджують дитину, і їй складніше заснути.

Перед нічним сном дитина має відвідати туалет, вмитися і почистити зуби.

Потрібно привчити дітей лягати спати і вставати в один і той же час, в останні години
перед сном слід проводити спокійні ігри, 20 - 30-хвилинну прогулянку, заспокійливу
нервову систему. У кімнаті має бути чисте, свіже повітря, що сприяє більш швидкому
засипанню і глибокого сну. . Кращою температурою в спальній кімнаті є 15 - 16 C.
Необхідно виключити гучні розмови, гру на музичних інструментах і яскраве освітлення в
кімнаті, що заважають сну.

Тривалість сну в значній мірі залежить від індивідуальних особливостей учнів, стану їх
здоров'я та фізичного розвитку. Прийнято вважати, що тривалість сну для дітей віком 7-10
років повинна дорівнювати 10-11 год.; 11–12 років – 9-10 год.; 13–14 років – 9-9,5 год.; 15
років – 8,5-9,0 год.; 16 років – 8–8,5 год.
6. Гігієна позакласної та позашкільної діяльності учнів.

Щоб уникнути перевантаження учнів, позакласну і громадську роботу треба суворо

регламентувати. Позакласні і позашкільні заняття слід проводити в дні з меншою
кількістю уроків. У період підготовки до екзаменів звести їх до мінімуму. Навантаження
розподіляти рівномірно між учнями, щоб учні мали лише по одному громадському
дорученню і брали участь не більше як у двох гуртках (при умові, що один з гуртків
художній або спортивний). Доручаючи дітям громадську роботу, слід враховувати їх вік,
стан здоров'я, індивідуальні інтереси, здібності та успішність. На громадську і позакласну
роботу учні І-IV класів повинні витрачати не більше 1-2 год. на тиждень, учні V-VIIІ
класів - 3-4 год., учні ІX-XІ класів - 4-5 год. Учнівські збори проводити не більше як двічі
на місяць, частіше присвячуючи їх спортивним і рухливим іграм, екскурсіям та
прогулянкам.

Не можна доручати школярам такі види громадської роботи, які небезпечні для їх
здоров'я, наприклад, відвідування школярів, хворих на інфекційніхвороби. Позакласну і
громадську роботу не слід провадити зразу після уроків, коли учні стомлені і потребують
відпочинку. Як на уроках, так і під час гурткової роботи важливо забезпечити достатнє
освітлення робочих місць, регулярно провітрювати приміщення та проводити в них вологе
прибирання.

Вихідний день. У вихідний день дітям необхідно якомога більше перебувати на свіжому
повітрі, займатися різними видами спорту, іграми тощо. Дуже корисно для здоров'я брати
участь в екскурсіях і походах. Добрим відпочинком для школярів є прогулянки за місто та
проведення часу в садах і парках, а взимку - на ковзанах і лижах.

Канікули. Під час канікул також більше бути на свіжому повітрі, займатися спортом,
рухливими іграми, ходити в туристські походи. Позитивно впливає на здоров'я дітей і
посильна фізична праця, особливо в саду, на городі, в полі. Літні канікули мільйони
школярів проводять в піонерських оздоровчих таборах, в дитячих санаторіях і т. д. Тут
добре організовані заходи по зміцненню здоров'я і забезпеченню культурного дозвілля
дітей.
7. Поняття про втому і перевтому

Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної

або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і
погіршенні координації робочих функцій.

Розрізняють фізичну і розумову втому.

Як проявляється втома:

 відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином

продовжувати роботу;
 послаблення і відволікання уваги, зниження здатності концентрувати увагу;
 погіршення запам’ятовування інформації;
 сповільнення процесів мислення, втрата глибини і критичності мислення;
 зниження інтересу до роботи;
 підвищена дратівливість;
 сонливість;
 негативні реакції з боку серцево-судинної системи: підвищення рівня артеріального
тиску та частоти пульсу.

Перевтома — це хворобливий стан організму, який потребує тривалого відпочинку, а

іноді і лікування.

Виявами перевтоми є:
-„„головний біль;
-„„підвищена стомлюваність;
-„„дратівливість, нервозність;
-„„порушення сну;
-„„депресії;
-„„безсоння.

Основною відмінністю перевтоми від втоми є те, що при втомі всі симптоми стомленості
зникають досить швидко при правильно організованому відпочинку, а при перевтомі
відпочинок вже не допомагає. Утома не має негативного впливу на здоров’я, у той час як
перевтома має негативний вплив.

Краще працювати до появи ознак утоми, а після цього виділити достатньо часу для
відпочинку. Правильний режим праці і відпочинку — головний чинник збереження
здоров’я. Ранкові години найкращі для розумової роботи, прочитане добре сприймається.
Прийшовши зі школи, треба відпочити від розумової праці, використавши цей час на
рухливі ігри, прогулянку, домашні справи. Виконання домашнього завдання слід
починати з письмових робіт, з розв’язання математичних задач або з інших
найскладніших завдань на цей день. Готуючи домашнє завдання, треба через кожні 45–50
хв роботи робити перерву на 10–15 хвилин. Те, що треба вчити напам’ять, краще вчити
ввечері.
Втомлюватись упродовж дня — це абсолютно нормально. Для запобігання виникненню
перевтоми, для повноцінного відпочинку й отримання заряду бадьорості на весь
наступний день існує нічний сон.
1. Пояснити значення режиму дня для росту та гармонійного розвитку дитини
шкільного віку.

Правильно організований режим дня — необхідна умова нормального розвитку

дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної й розумової
активності.

Порушення розпорядку може призвести до таких наслідків:

1. Зниження працездатності організму.
2. Зменшення концентрації уваги.
3. Швидкої втомлюваності, яка може проявлятися як млявістю, так і підвищеним
збудженням, нестриманістю.
4. Роздратування й вередливості дитини.

Натомість режим дня, що відповідає віковим потребам дитини, має велике виховне
значення, привчаючи її до порядку й організованості.

До того ж, дотримання режиму впливає на розвиток нервової системи, виробляючи

звичку до певної діяльності, та запобігає виникненню негативних емоційних
станів і перевтоми.

Оскільки всі процеси в організмі носять ритмічний характер, регулярність окремих

елементів режиму та їхнє чергування сприяють нормальному функціонуванню та чіткій
взаємодії всіх органів і систем.
3. Скласти орієнтовний режим дня дитини шкільного віку.

1. Підйом — 7.00-8.00
загальна тривалість нічного сну має становити 8-10,5 годин.
2. Гігієнічні процедури, ранкова гімнастика — 7.10-7.30
3. Сніданок — 7.30-7.45
4. Перебування в закладі освіти (навчальний час) — 8.30-16.00
Дитині варто приходити за 10-15 хв. до початку занять, аби спокійно підготуватися
до уроку. Це дозволить сконцентруватися на матеріалі майбутньої навчальної діяльності.
5. Прогулянка — доцільно передбачити в режимі прогулянки до обіду тривалістю 30 хв.
6. Обід 13.30-14.00
7. Рухливі ігри, розваги на вулиці 14.00-15.45
8. Самостійні навчальні заняття — 16.00-18.00
Спочатку краще виконувати письмові завдання, а потім переходити до усних.
9. Вільний час, заняття за інтересами 18.00-19.00
В режимі дня учня передбачається час, який він використовує згідно зі своїми
бажаннями, інтересами, індивідуальними здібностями.
10. Вечеря 19.00-19.30
11. Допомога по дому 19.30-20.00
Певну кількість часу діти можуть присвячувати посильній допомозі родині, виконуючи
певну роботу по дому. Школярі залучаються до прибирання кімнати, миття посуду,
догляду за кімнатними рослинами й тваринами тощо.
12. Вечірня прогулянка — 20.00-20.30
У вечірній час діти також можуть грати на відкритому повітрі. Особливо корисна
прогулянка після вечері, перед сном, тривалістю близько 30 хв.
Вона знімає втому, що з’являється до кінця дня, знижує збудження нервової системи,
сприяє швидкому засинанню.
13. Гігієнічні процедури, приготування до сну — 20.30-21.00
В режимі дня школяра достатньо часу має відводитися для гігієнічних процедур. Особиста
гігієна включає в себе ранковий і вечірній туалет, ранкову гімнастику з подальшими
водними процедурами, переодягання після школи та прогулянок.
16. Нічний сон — 21.00-23.00