Практичне заняття №1

Предмет та основні поняття теорії та методики фізичного виховання.

План практичного заняття:
1. Основні поняття теорії і методики фізичного виховання, їх
значення та історична обумовленість.
Найбільш широким, збірним і багатогранним є поняття «фізична
культура». Для більш глибокого і правильного уявлення про зміст цього
поняття його доцільно порівняти з терміном «культура», який з'явився в
період виникнення людського суспільства і був пов'язаний з такими
поняттями, як «обробіток», «обробка», «виховання», «розвиток»,
«шанування». М.В. Ви-дрин (1999) виділяє наступні, найбільш близькі для
теорії фізичної культури визначення культури:
- культура - це міра і спосіб розвитку людини;
- культура - це якісна характеристика діяльності людини і суспільства;
- культура - це процес і результат зберігання, освоєння, розвитку і поширення
матеріальних і духовних цінностей.
Кожне з перерахованих визначень може бути взято за основу при
розгляді поняття «фізична культура».
Культура нерозривно пов'язана з діяльністю і потребами.
Діяльність - це різні види і способи процесу освоєння світу, його
перетворення, зміни для задоволення потреб людини і суспільства.
Потреба - це потреба в чому-небудь, життєва чи побутова необхідність,
найважливіші джерела та умови розвитку особистості і суспільства,
спонукальні причини соціальної діяльності людей. У процесі розвитку
культури її найважливішими складовими стали такі види діяльності, які
спеціально спрямовані на вдосконалення самого себе, на перетворення
власної природи. Саме до таких компонентів культури відноситься фізична
культура.
Сферу фізичної культури характеризує ряд властивих тільки їй ознак, які
прийнято об'єднувати в 3 групи:
 - активна рухова діяльність людини. Причому, не будь-яка, а тільки
організована таким чином, щоб формувалися життєво важливі рухові вміння
та навички, забезпечувалося вдосконалення природних властивостей
організму, підвищувалася фізична працездатність, зміцнювалося здоров'я.
Основним засобом вирішення цих завдань є фізичні вправи.
- позитивні зміни у фізичному стані людини-підвищення його
працездатності, рівня розвитку морфо-функціональних властивостей
організму, кількості і якості освоєних життєво важливих умінь і навичок
виконання вправ. поліпшення показників здоров'я. Результатом повноцінного
використання фізичної культури є досягнення людьми фізичної досконалості.
- комплекс матеріальних і духовних цінностей, створених у суспільстві
для задоволення потреби в ефективному вдосконаленні фізичних
можливостей людини. До таких цінностей слід віднести різні види
гімнастики, спортивні ігри, комплекси вправ, наукові знання, методику
виконання вправ, матеріально-технічні умови та ін.
Таким чином, ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - вид культури людини і
суспільства.
Для прикладу можна навести ще кілька визначень даного поняття: ФІЗИЧНА
КУЛЬТУРА - це частина загальної культури особистості і суспільства, що
представляє собою сукупність матеріальних і духовних цінностей,
створюваних і використовуваних для фізичного вдосконалення людей (Б. А.
Ашмарин, 1999).
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - частина загальної культури суспільства.
Відбиває способи фізкультурної діяльності, результати, умови, необхідні для
культивування, спрямовані на освоєння, розвиток і управління фізичними і
психічними здібностями людини, зміцнення його здоров'я, підвищення
працездатності. (В. І. Іль-інічего, 2001)
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА - це елемент культури особистості, специфічний
зміст якого становить раціонально організована, систематична діяльна
активність, використовувана людиною для оптимізації стану свого організму
(В.П . Лук'яненко, 2003).
Отже, фізичну культуру слід розглядати як особливий рід культурної
діяльності, результати якої корисні для суспільства й особистості. У
соціальному житті в системі освіти, виховання, у сфері організації праці,
повсякденного побуту, здорового відпочинку фізична культура проявляє своє
виховне, освітнє, оздоровче, економічний і загальнокультурний значення,
сприяє виникненню такого соціального течії, як фізкультурний рух.
Фізкультурного руху - це соціальне протягом (як самодіяльне, так і
організоване), в руслі якого розгортається спільна діяльність людей з
використання, поширення, примноження цінностей фізичної культури. (А.А.
Ісаєв)
В лекції поняття інші.
2. Зв'язок теорії фізичного виховання з іншими науками.
Теорія фізичного виховання дітей належить до суспільних наук.
Методологічною основою її є діалектичний матеріалізм. Це дає можливість
дошкільним працівникам глибоко аналізувати та об’єктивно оцінювати
правильність спрямування своєї діяльності, розробляти оптимальні методи та
прийоми навчання фізичним вправам, удосконалювати та використовувати
передовий педагогічний досвід з фізичного виховання дітей у дошкільних
закладах та в сім’ї.
Теорія фізичного виховання має тісний зв’язок з іншими науковими
дисциплінами, предметом вивчення яких є дитина. Частина цих наукових
дисциплін має гуманітарний характер: загальна педагогіка, дошкільна
педагогіка, дитяча психологія, які вивчають засоби, форми та методи
педагогічного впливу на дитину, зокрема її психіку. Інші відносять до
природничонаукового (біологічного) циклу наук: фізіологія, анатомія, гігієна,
педіатрія та ін., які вивчають закономірності біологічного розвитку дітей.
 Теорія фізичного виховання дітей узагальнює досягнення інших наук, які
мають повне відношення до розуміння загальних закономірностей фізичного
виховання підростаючих поколінь.
Зв’язок теорії фізичного виховання з загальною та дошкільною
педагогікою зумовлено єдністю мети про всебічне виховання підростаючих
поколінь, вона спирається на наукові дані педагогіки про засоби, форми,
методи виховання та навчання дітей в реалізації специфічних завдань
фізичного виховання. Навчання та виховання — складний процес психічної
діяльності педагога та дітей. Досягти оптимальної ефективності у фізичному
вихованні можна лише за умов знання вихователем закономірностей
розвитку психіки дитини та врахування її особливостей. Процес фізичного
виховання спрямовано на формування моральних та вольових якостей
дитини, її пам’яті, почуттів та ін., тому він обов’язково використовує знання
та наукові рекомендації вікової психології.
Теорія фізичного виховання, спираючись на дані про морфологію і
функціональну діяльність дитячого організму, розвивається у тісному зв’язку
з біологією, фізіологією, анатомією, гігієною, педіатрією. Зокрема, наукове
обґрунтування раціональних вікових норм фізичних навантажень під час
виконання вправ у процесі занять фізичною культурою та ранковою
гімнастикою, рекомендації щодо застосування різноманітних засобів
фізичної культури та ін. обов’язково потребують знань анатомо-
фізіологічних особливостей організму дітей різних вікових груп.
Наукове обґрунтування комплексу педагогічних умов, які забезпечують
підвищення оздоровчої ефективності різних організаційних форм фізичного
виховання, позитивний вплив факторів зовнішнього середовища (повітря,
води, променів сонця та ін.) у процесі занять фізкультурою, вимагає
врахування наукових даних гігієни дітей раннього та дошкільного віку.
Профілактика захворювань дітей, попередження порушень постави та
склепіння стоп у дошкільників потребує від педагога певних знань педіатрії.
 Кожна з перелічених наукових дисциплін вивчає певну сторону фізичного
розвитку дитини. Однак жодна з них не може бути покладена в основу
системи цілеспрямованого педагогічного виливу для досягнення кращих
результатів у фізичному вихованні дошкільників. Це завдання вирішує теорія
фізичного виховання, яка синтезує досягнення інших наук, що мають певне
відношення до фізичного виховання дітей.

Завдання для самостійної роботи:

- зробити виписки з теорії вітчизняних та зарубіжних педагогів про
значення фізичного виховання для розвитку дитини.

Рекомендована література
1. Богініч О. Л. Фізичне виховання дітей дошкільного віку засобами
гри. К. : 2001. 184с.
2. Вільчковський Е. С., Курок О. І. Фізичне виховання дітей у
дошкільному закладі. Суми : Мрія ЛТД. 2001. 216с.
3. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей
дошкільного віку: навчальний посібник / Е. С. Вільчковський, О. І.
Курок. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. 428с.
4. Закон України «Про дошкільну освіту».http://zakon1.rada.gov.ua/
laws/show/2628-14
5. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське
дошкілля». Тернопіль:. Мандрівець, 2012. 264с.