Доповідь на тему:

« Спорт, як специфічні заняття

фізичними вправами »

Фізичні вправи – це основний та специфічний засіб фізичного виховання,

особливий вид рухової діяльності, за допомогою якого здійснюється
спрямована дія на того, хто займається. Фізичні вправи – рухові дії, за
допомогою яких вирішуються освітні, виховні завдання та завдання фізичного
розвитку.Переваги занять спортом здаються очевидними, але з психологічної
точки зору це питання набагато складніше. Фізична активність у молодшому
віці позначається на всьому подальшому житті. Заняття спортом у дитинстві
розвивають гнучкість, підтримують м'язи в тонусі й позитивно позначаються на
загальному психологічному й фізичному розвитку малюка. Вибирати вид
спорту необхідно, виходячи з таких факторів, як вік, особливості характеру й
розвитку дитини.
Заняття спортом позитивно впливають на організм: є корисними для зору,
покращує імунітет, підтримує та вдосконалює опорно-рухову систему та
вестибулярний апарат дитини. Певні вправи у спорті існують для зміцнення і
покращення хребта, попереку, також спорт.
Фізичне виховання, фізична культура і спорт - це найбільш
економічно вигідний і ефективний шлях профілактики захворювань, зміцнення
генофонду, підвищення потенціалу трудових ресурсів, психофізичного
здоров'я, зростання добробуту населення і вирішення інших соціальних
проблем. Затребуваність та популярність спорту цілком виправдана. Адже
спорт - це не тільки самоорганізація і дисципліна, здоров’я і молодість, елемент
культури і стиль життя - це саме життя, рух вперед!
 На сьогодні існує безліч факторів, які виснажують життєві сили
людини:екстремальні кліматичні умови, війни і ворожнечі, космічні
випромінювання, забруднене навколишнє середовище, погане харчування,
гіподинамія, шкідливі звички, небезпечні умови праці тощо.
Особливо велике значення фізкультура і спорт набувають зараз, у вік
технічної революції, коли бурхливими темпами в усі галузі держави
впроваджуютьсямеханізація, автоматизація і комп’ютеризація.Працябагатьох
робочих поступово зводиться доуправліннямашинами. Це знижує м'язову
діяльністьлюдини, а без неї багато органів людського тіла працюють на
зниженому режимі і поступово слабшають.
Специфічно для України стан здоров'я дітейта дорослих погіршується з
кожним роком, який віддаляє нас від часу Чорнобильської трагедії 20 століття.
В першу чергу через проблеми здоров'я молодих батьків (покоління дітей, що
народилось від ліквідаторів цієї аварії), негативний внесок екології в здоров'я
українців. Сьогодні великий відсоток новонароджених дітей уже мають
проблеми із здоров'ям.Тому є вкрай важливим завдання укріплення здоров’я
через фізичні вправи, заняття спортом тазагартовування організму.
Потреба руху в людині є вродженою. Саме вона змушує чемну на щойно
скінченому уроці дитину гасати коридорамина перерві, стрибати, зчиняти
галас, тікати і доганяти. Це — ще дитина, і потреба руху в ній не заглушена.
Вона діє стихійно. Проте мине час, і доросла людина, що пройшла у школі
каторгу "тихосидіння", зруйнує в собі цю потребу руху. Навіть одержавши
можливість для відпочинку в русі після виснажливихсидячих робіт, вона не
скористається нею. Це відчувається під час навчаннябагатьох спеціалістівна
курсах підвищення кваліфікації:вони нарікають на те, що довго сидіти важко,
але на перерві не встають. Подібне спостерігається вже і в старшокласників.
Потреба руху — це здорова потреба, а відсутність її засвідчує нездоровий
спосіб життя.
З давніх-давен фізичні вправи використовуються не тільки для розвитку
рухових якостей людини, тренування сили, швидкості та витривалості. Фізична
культура здобула визнання як незамінний засіб розширення й розвитку
функціональних можливостей організму людей різного віку, профілактики й
лікування захворювань, досягнення довголіття.Заняття спортом та
фізкультуроювиховуютьволю, мужність, наполегливість у досягненні мети,
почуття відповідальності і товариства.
Найперше, з чого потрібно починати, це - ранкова гімнастика. Фізичні
вправи, що їх виконують вранці після сну, сприяють прискореному переходу
організму до бадьорого працездатного стану. Під час снуцентральна нервова
системалюдини перебуває в стані своєрідного відпочинку від денної
активності. При цьому знижується інтенсивність фізіологічних процесів в
організмі. Після сну збудливість центральної нервової системи та
функціональна активність різних органів поступово підвищується, але процес
цей може бути досить тривалим, що позначається на працездатності, яка
залишається зниженою порівняно зі звичайною, і на самопочутті: людина
відчуває сонливість, млявість, часом проявляє безпричинну дратівливість.
Виконання фізичних вправ викликає потоки нервових імпульсів від працюючих
м'язів та суглобів до центральної нервової системи, яка приводить організмв
активний, діяльний стан, забезпечуючи людині високу працездатність, даючи їй
відчутний приплив бадьорості.
Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший орган, а й на весь
організм у цілому через основний пусковий механізм-нервову систему. Ось
чому навіть при невеликих фізичних навантаженнях (ходіння, присідання тощо)
ми одразу ж об'єктивно відмічаємо зміни функцій майже всіх органів та систем
організму. Так, поглиблюється й прискорюється дихання, прискорюється пульс,
змінюється артеріальний тиск, активізується функція шлунково-кишкового
тракту, печінки та нирок.Під час виконання фізичних вправ внаслідок
поглиблення дихання збільшується життєва ємкість легенів, і організм засвоює
більше кисню.А це важливо при захворюваннях легенів і серця.Під впливом
систематичних занять фізичними вправами виникають помітні зміни і в обміні
речовин.
Підвищується здатність організму розщеплювати і синтезувати глікоген,
активізується функція ферментативних систем, пoліпшується функція залоз
внутрішньої секреції. Усі функції шлунково-кишкового тракту, як-то: моторна,
секреторна та хімічна-нормалізуються. Жовчовидільна функція печінки та
сечовидільна нирок під впливом фізичних вправ активізується. Як бачимо,
систематичні заняття фізичною культурою благотворно впливають на організм
як здорової, так і хворої людини.Регулярні заняттяфізкультурою, які
раціонально входять у режим праці і відпочинку, сприяють не тільки
зміцненню здоров'я, але й істотно підвищують ефективність виробничої
діяльності.

Загартовування –тежпотужний оздоровчий засіб. Воно дозволяє уникнути

багатьох хвороб, продовжити життя на довгі роки, зберегти високу
працездатність.Загартовуваннявиконуєзагальнозміцнюючу дію на організм,
підвищує тонус нервової системи, поліпшує кровообіг,
нормалізуєобмінречовин.

Класифікація фізичних вправ:

Класифікація фізичних вправ — це їх розподіл на групи (класи)

відповідно до певної класифікаційної ознаки. На сьогодні понад 300
класифікацій фізичних вправ, проте всезагальна класифікація фізичних вправ
ще не розроблена.

За таких умов, кожна фізична вправа має не одну, а кілька характерних

ознак, тому одна і та сама вправа може бути подана в різних класифікаціях.

Розглянемо основні класифікації вправ:

1. Класифікація вправ за переважною цільовою спрямованістю їх використання.

За цією ознакою вправи підрозділяються на загальнорозвиваючі, професійно-
прикладні, спортивні, відновні, рекреаційні, лікувальні, профілактичні та ін.
Велике методичне значення має поділ вправ по їх конкретному призначенню в
процесі освоєння цільових рухових дій, при цьому виділяють підвідні,
підготовчі і основні (цільові) вправи. У свою чергу, залежно від їхньої
значущості у відповідному виді фізкультурної діяльності, вони можуть мати
певні різновиди, наприклад, спортивні вправи (підвідні) підрозділяються на
змагальні, спеціально-підготовчі та загальнопідготовчі. Змагальні вправи
являють собою рухові дії, що є предметом спортивної спеціалізації і
виконуються у відповідності з правилами змагань з даного виду спорту.
Спеціально-підготовчі вправи – це вправи, що представляють ті чи інші
варіанти змагальної вправи. Обов’язковою ознакою цих вправ є суттєва
подібність зі змагальною дією як за формою, так і за характером прояву зусиль.
Загальнопідготовчі вправи – це решта вправ, які включаються до спортивного
тренування і служать, перш за все, засобами загальної підготовки спортсмена.
2. Класифікація вправ за їх переважним впливом на розвиток окремих якостей
(здатностей) людини. За цією ознакою виділяють вправи для розвитку
швидкісних, силових, швидкісно-силових і координаційних здатностей,
витривалості, гнучкості, сенсорно-перцептивних, інтелектуальних, естетичних,
вольових здатностей та ін.
3. Класифікація вправ за переважним проявом певних рухових умінь і навичок.
Тут зазвичай розрізняють акробатичні, гімнастичні, ігрові, бігові, стрибкові,
метальні та інші вправи.
4. Класифікація вправ за структурою рухів. У цьому випадку вправи
підрозділяються на циклічні, ациклічні та змішані. До групи циклічних вправ
належать ходьба, біг, плавання, веслування, їзда на велосипеді, пересування на
лижах, біг на ковзанах та ін. Їхніми характерними ознаками є закономірна
послідовність, повторюваність та зв'язок самих циклів. До ациклічних вправ
належать: метання диска і молота, штовхання ядра, стрибки з місця,
гімнастичні вправи на снарядах, ривок і поштовх штанги та ін. Тут кожна
вправа являє собою закінчену дію, а якщо вона буде багаторазово
повторюватися, то не стане циклічною, тому що повторення не витікає із суті
самої дії. До змішаних вправ належать такі, в яких поєднуються дії циклічного і
ациклічного типу. До цієї групи входять стрибки у довжину з розбігу, стрибки
із жердиною, метання списа з розбігу.
5. Класифікація вправ, побудована за переважним впливом на розвиток
окремих м’язових груп (В. Ашмарін). Залежно від того, на які м’язові групи
вони діють, виділяють вправи для м’язів шиї і потилиці, спини, живота,
плечового поясу, плеча, передпліччя, кисті, таза, стегна, гомілки і стопи. Така
класифікація широко застосовується при складанні комплексів силових вправ у
процесі проведення занять з бодібілдингу, атлетичної гімнастики та ін.
Всередині цієї класифікації вправи діляться на :

 вправи гомілковостопного суглобу;

 колінного суглобу і т.д.;
 вправи без предметів і з предметами;
 стоячи, сидячи, лежачи;
 для розвитку сили і гнучкості.

6. Класифікація вправ за особливостями режиму роботи м’язів. При цьому

виділяють динамічні вправи, якщо у процесі виконання будь-якої дії м’язи,
скорочуючись, укорочуються або подовжуються; статичні (ізометричні), під час
виконання яких довжина м’язів при скороченні залишається незмінною;
комбіновані, тобто ті, що одночасно поєднують обидва режими роботи м’язів.
7. Класифікація вправ за відмінністю механізмів енергозабезпечення м’язової
діяльності, що беруть участь у роботі. В цьому випадку розрізняють вправи
аеробного характеру, коли енергозабезпечення м’язової роботи здійснюється в
основному за рахунок процесів окиснення; анаеробного характеру, виконання
яких відбувається у безкисневих умовах; аеробноанаеробні вправи, тобто
змішаного характеру.
8. Класифікація вправ за інтенсивністю роботи. За цією ознакою вправи, як
правило, поділяються на вправи максимальної, субмаксимальної, великої,
середньої, малої або помірної інтенсивності. В ряді спеціальних дисциплін
користуються частковими класифікаціями фізичних вправ. Так в біомеханіці їх
поділяють на локомоторні (спрямовані на переміщення свого тіла в просторі),
обертові, переміщуючі (зв’язані з переміщенням зовнішніх фізичних тіл і ін.)
Багато людей помилково вважають, що будь-яке фізичне навантаження
під час виконання тих чи інших робіт може замінити фізичні вправи. Але це не
так. Фізичними вправами можуть бути тільки такі рухи, які спеціально
підбираються для оздоровчого впливу на різні органи і системи, розвиток
фізичних якостей, корекції дефектів статури і не приводять до перевтоми
організму. Ось тому, щоб не заподіятисобішкоди,приступаючи до занять
фізичною культурою чи спортом,необхідно порадитися із фахівцями,
виконувати їх поради та проходитирегулярний лікарськийконтрольі
самоконтроль.
Фізична культура потрібна людям і фізичної, і розумової праці. Але
особливо вона необхідна дітям і підліткам, оскільки в їхньому віці закладається
фундамент фізичного розвитку і здоров'я.
Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузьського фр.disport
—«дозвілля», «розвага»)— організована за певними правилами діяльність
людей, що полягає в зіставленні їх фізичних та інтелектуальних здібностей, а
також підготовка до цієї діяльності та міжособові стосунки, що виникають в
процесі гри.
Спорт— це змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань.
Часто спорт служить розвагою для глядачів.
Зазвичай спортом є специфічний вид фізичної або інтелектуальної
активності, яку здійснюють з метоюзмагання, а також поліпшенняздоров'я,
отримання морального і матеріальногозадоволення, прагнення
доудосконаленняіслави, покращеннянавичок.
Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є
важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями
спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і
мільйони телеглядачів.
Види спорту поділяються на індивідуальні й командні. Окремо виділяють
розумові види спорту й технічні види спорту. До розумових видів спорту
належать різного роду настільні ігри. В технічних видах спорту
використовуються різноманітні механізми й машини: мотоцикли, автомобілі,
літаки, моторні човни тощо.
ВИСНОВКИ:
У всьому світі все більш актуальною стає проблема надмірної ваги в
дітей, тому привчити дитину до фізичних вправ та здорового способу життя –
надзвичайно важливе завдання. Дитина повинна навчитися дотримуватися
здорового способу життя протягом багатьох років. Заняття спортом розвивають
дрібну (навички, які допомагають нам писати, працювати ножицями) й
загальну моторику (навички, що допомагають спритно ловити м'ячі тощо).
Спорт відмінно дисциплінує дитину, вчить її наполегливо працювати для
досягнення успіху. Крім спортивних результатів, це впливає й на інші сфери
життя дитини. Доведено, що діти, які займаються спортом, краще вчаться в
школі.
Спорт зміцнює дитячу самооцінку. Займаючись спортом, малюк отримує
підтримку й похвалу від батьків, тренера й інших дітей. Спорт учить гідно
програвати. Багато батьків побоюються, що їх дитина втратить упевненість у
собі, зазнавши поразки. Насправді, досвід поразки необхідний для всіх дітей,
оскільки це вчить їх сприймати дійсність і цінувати власні перемоги.
Спорт розвиває соціальні навички. Зазвичай дитина соціалізується тільки
в колі своїх однокласників і сім'ї. Завдяки заняттям спортом дитина
знайомиться з новими людьми різного віку й поглядів на життя. Це розвиває
соціальні навички дитини, допомагає їй боротися з сором'язливістю.
 Регулярне тренування та будь-які фізичні вправи сприяють полегшенню
симптомів депресії та стресу, покращують якість життя загалом, зміцнюють
самооцінку, соціальні навички та взаємодію з людьми, включаючи на роботі, а
також позитивно впливають на успіхи у навчанні та на роботі.
Фізкультура і спорт займають провідну роль у нашому житті. Вони дозволяють
виховувати силу духу, витривалість, а найголовніше, піклуються про наше
здоров'я. І приємно усвідомлювати, що заняття спортом сьогодні стає нормою
життя.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів : [підруч.

для студ. вищ.
навч. закл. фіз. виховання і спорту] : у 2 ч. / Б. М. Шиян. – Т. : Навчальна
книга – Богдан,
2004. – Ч. 1. – 272 с. ; Ч. 2. – 248 с.
2. Теорія і методика фізичного виховання : [підруч. для студ. вищ. навч.
закл. фіз. виховання
і спорту] : у 2 т. / за ред. Т. Ю. Круцевич. – К. : Олімпійська література,
2008. – Т. 1. –
391 с. ; Т. 2. – 366 с.
3. https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/5206/1/%D0%9B
%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%204.pdf