ФАКТОРИ ЗМІНИ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ В

ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ

Галушка Діана
Горшинська Юлія
Порохнюк Христина
Львівський національний університет імені Івана Франка,
Місто Львів
Мета: дослідити фактори зміни психофізичного стану студентів в процесі
занять фізичними вправами.
Основне завдання: аналіз основних причин кризового психофізичного стану
студентів, визначення шляхів та концептуальних підходів для їх подолання за
допомогою фізичних вправ.
Актуальність:
За останні роки визначилась стійка тенденція росту кількості студентів з
послабленим здоров’ям, у багатьох студентів відмічені початкові стадії
захворювань. Серед студентів усіх курсів зустрічається не серйозне
відношення до особистої фізичної підготовки, стану свого здоров`я,
небажання застосовувати засоби фізичної культури і спорту у повсякденному
житті . Основними причинами такого відношення до занять фізичними
вправами у студентів є: зниження здоров’я; шкідливі звички; нестача часу
для підготовки до інших занять; немає бажання займатись фізичною
культурою; немає умов для занять фізичною культурою.
Постановка проблеми:
У нинішніх умовах життя спостерігається стійке погіршення стану здоров’я
та фізичного розвитку студентської молоді. Прослідковується загальне
збільшення кількості серцево-судинних захворювань, системне порушення
постави та наявність різних вад опорно-рухового апарату.
Науковці визначили, що за останні роки спостерігається збільшення
контингенту, що відноситься до спеціальних медичних груп на початку
навчання у ВНЗ та їх поповнення до останнього року викладання фізичного
виховання. Фізичне виховання у ВНЗ – це складний педагогічний процес,
метою якого є формування фізичної культури особистості, здатного
самостійно організовувати й вести здоровий спосіб життя. Це єдина
навчальна дисципліна, яка вчить студентів зберігати та зміцнювати своє
здоров’я, підвищувати рівень фізичної підготовленості, розвивати і
удосконалювати життєво важливі фізичні якості та рухові дії. Така тенденція
відбувається на фоні низького рівня фізичної підготовленості студентів,
послаблення функцій нервової системи впродовж навчання та в період сесії,
що негативно впливає на формування здоров’я майбутніх фахівців.
Покращенню стану здоров’я студентів певною мірою сприяє фізичне
виховання. Оскільки його головною метою є формування фізичної культури
особистості, здатного самостійно організовувати й вести здоровий спосіб
життя. Це єдина навчальна дисципліна, яка вчить студентів зберігати та
зміцнювати своє здоров’я, а також підвищувати рівень
фізичної підготовленості.
1. Вправи та рухи, які можуть поліпшити психічне та фізичне здоров’я:
Вправи – це ефективний спосіб знизити рівень стресу. Оскільки тіло та розум
тісно пов’язані між собою, то коли тіло почувається краще, так само і настрій
змінюється. Тому регулярні фізичні вправи – це один із найпростіших та
найефективніших способів покращити концентрацію, мотивацію, пам’ять та
настрій, оскільки фізична активність призводить до відчуття ейфорії, адже у
нашому мозку навіть прості фізичні вправи стимулюють вироблення певних
хімічних речовин, таких як ендорфіни та серотонін, що покращують настрій.
Це може зменшити відчуття самотності та ізоляції. Особливо, якщо фізичні
вправи робити з кимось із друзів. Регулярні фізичні навантаження, навіть такі
прості дії, як прогулянка пішки, катання на велосипеді чи присідання може
зменшити стрес і симптоми психічних розладів (депресія, занепокоєння), а
також допомогти у відновленні після проблем з психічним здоров'ям. Фізичні
вправи впливають позитивно на ту частину мозку, що відповідає за пам'ять та
навчання, сприяють кращому кровообігу, що допомагає ясному мисленню,
кращій увазі та пам’яті.
Регулярні фізичні вправи можуть мати глибоко позитивний вплив на
психічне здоров’я, значно покращуючи стан людей із депресію та тривогою.
Нещодавнє дослідження виявило, що біг протягом 15 хв/ на день або ходьба
протягом 1 год. знижує ризик серйозної депресії на 26%. А також при
дотриманні графіка вправ може запобігти рецидиву. Для того, щоб визначити
ефективність занять, засоби і методи інтенсивності фізичного навантаження і
відпочинку в окремому занятті потрібно реєструвати показники,
функціональні проби, контрольні іспити фізичної підготовленості та
контроль виконання тижневого рухового режиму.
1.1Вправи, які можуть поліпшити психічне здоров'я.
Існують на сьогоднішній день безліч факторів, які можуть поліпшити
психічне здоров’я такі як:
- Генерує ендорфіни та підвищує почуття добробуту.
Доведено, що фізичні вправи викликають вивільнення ендорфінів, ендогенні
опіоїди, що мають розслаблюючу дію і викликати почуття задоволення,
фізичного та емоційного благополуччя.
- Це дозволяє покращити образ себе та самооцінку
Продовження занять спортом також впливає на імідж тіла, зменшуючи вагу
та жирові відкладення та підтягуючи тіло. Це, в свою чергу, впливає на
самозображення та Я-концепцію, почуття більш привабливим, енергійним і
спритним та підвищення самооцінки. На додаток до цього, факт підтримання
постійної рутини та дисципліни змушує нас виглядати більш постійними та
здатними до наполегливості та боротьби за свої цілі.

- Сприяє дисципліні
Спорт та фізичні вправи, крім концентрації уваги, вимагають і підтримує
здатність підтримувати рутинний режим і зобов’язуватися робити щось, що
передбачає постійні зусилля через деякий час. Таким чином, це полегшує
появу дисциплінованого ставлення, яке можна екстраполювати на інші сфери
життя.
 - Сприяє соціалізації
Спорт - це вид діяльності, який рухає велику кількість людей і є хобі, яким
поділяються багато. Це дозволяє нам мати спільну мову з іншими людьми, а
також полегшити контакт з ними. Існує також велика кількість вправ або
видів спорту, таких як футбол або баскетбол, в яких однією з основних основ
є робота в команді.
- Допомагає заснути
Всі ми часом робили деякі вправи. Після цього ми, мабуть, відчували втому
та розслабленість, маючи можливість легше спати, якщо між спортом та сном
проходить розумна кількість часу. Науково доведено, що справді регулярні
вправи дозволяють легше заснути і ускладнює безсоння.
- Боротьба зі стресом і тривогою
Ще однією проблемою, при якій зазвичай призначають спорт, є страждання
від стресу та тривоги, оскільки це дозволяє відволікати увагу та
зосереджуватись на самій діяльності та на даний момент. перешкоджати
подальшому роздуму потенційних проблем.
- Стимулює проактивність та творчість
Розслаблення та розрив із турботами та думками, на додаток до збільшення
кровотоку, породженого вправами, дозволяє легше з’являти нові ідеї та
стратегії після занять спортом, що дозволяє вам бути більш творчим. Так
само, підвищення рівня енергії та мотивації допомагають нам бути більш
ініціативними та турботливими.

1.2 Вправи, які можуть поліпшити фізичне здоров’я.

1. Аеробні вправи — будь-які активності, в яких задіяні великі групи
м’язів і які виконуються ритмічно в помірному темпі впродовж щонайменше
10 хвилин тричі на день або 20–30 хвилин одноразово.
Вони збільшують об’єм м’язів і підвищують показники м’язової
витривалості та м’язової сили.
Окрім аеробних і анаеробних активностей, для підтримання доброї
фізичної форми потрібно регулярно виконувати вправи для розвитку
спритності та гнучкості.
Спритність — добра координація рухів і швидка реакція. Розвивають
спритність східні єдиноборства, фехтування, всі види тенісу, бадмінтон,
танці, плавання.
Гнучкість — здатність суглобів забезпечувати максимальну амплітуду
рухів. Втрата гнучкості може призвести до розтягнень м’язів, а сильні й
еластичні м’язи забезпечать активність до старості. Вправи для розвитку
гнучкості — це гімнастика, акробатика, танці, східні єдиноборства, йога.
Отже,фізична активність робить нас сильними, наповнює енергією,
покращує статуру, координацію рухів і швидкість реакції. Вона тренує м’язи
( зокрема й серце), зміцнює кістки, стимулює обмін речовин, допомагає
підтримувати ідеальну масу тіла, зменшує ризик виникнення захворювань.
2. Особливості впливу фізичного навантаження традиційних(ритмічної
гімнастики) та нетрадиційних (хатха-йоги) засобів фізичного виховання на
психічний стан студентів:
Ритмічна гімнастика - це естетичний вид спорту, який формує у дітей
розуміння краси, вишуканості, духовні потреби та інтереси, сприяє
розвиткові творчих здібностей. Постійні заняття ритмічною гімнастикою в
купі з іншими видами фізичних вправ впливають на організм оздоровчий і
тренуючий вплив. Особливу увагу до себе цей вид гімнастики привертає
через емоційність та подібність до сучасних танців, таким чином, включає
емоційність у виконанні вправ. Вправи ритмічної гімнастики виконуються
під музику, головна особливість якої - чіткий ритм. Яскраві ритмічні звуки
виховують почуття ритму, музикальність, вміння узгодити свої рухи з
музикою. Музика впливає на емоційний стан, психіку дітей, що тренуються.
Було досліджено, що ритмічна гімнастика при організації занять з фізичного
виховання у студентів є незмінним засобом зменшення та нейтралізації
негативних емоцій доволі продуктивним і сприятливим для підтримання або
навіть формування позитивного психофізіологічного стану.
Хатха-йога - один із напрямків, що практикує концентрацію та розрішення
афектів. Цікавим феноменом у психології людини є тривожність.
Тривожність-індивідуальна властивість особи, риса характеру, що
проявляється схильністю до надмірного хвилювання, стану тривоги в
ситуаціях, які загрожують, на думку цієї особи, неприємностями, невдачами.
Хатха-йога передбачає ряд вправ, спрямованих на релаксацію. У зв’язку з
цим було виявлено, що рівень тривожності при заняттях з елементами цієї
йоги знижується з середнього рівня до низького. Тому можна стверджувати,
що використання на заняттях фізичного виховання елементів хатха-йоги є
корисним і сприятливим для психологічного комфорту, емоційного
задоволення студентів, акумуляції ними енергії та зниження ситуативних
тривожних імпульсів.
3. Шляхи удосконалення рухової активності студентів
Для правильного визначення рухової активності студента, а саме підбору
оптимального фізичного навантаження, раціонального врахування їх
взаємодії з соціальними, біологічними та психологічними факторами впливу
на фізичний стан, важливе значення має диференційований підхід до
студентів. Тому вчені вибрали основні напрямки активізації рухової
активності:
• включення в руховий режим дозованої та спортивної ходьби, стрибків зі
скакалкою, підгягування, вправ на гнучкість, загальнорозвиваючих вправ та
бігу;
• використання у навчальному процесі з фізичного виховання тривалих
фізичних навантажень анаеробного та аеробного характеру;
• включення фізичних навантажень з акцентом розвитку сили основних груп
м’язів та загальної витривалості;
• широке впровадження в руховий режим рухливих та спортивних ігор.
Тим часом самостійні заняття фізичними вправами, куди повинні увійти
ранкова гігієнічна гімнастика на відкритому повітрі, туристичні походи і
екскурсії, оздоровчий біг, спортивні ігри, лижні прогулянки, катання на
велосипеді, заняття на тренажерах тощо, повинні отримати практичне
впровадження та стати невід’ємною частиною в побуті студентства. Тому
залучення студентів до самостійних занять фізичними вправами і спортом,
вироблення у них цієї потреби дозволить викреслити з відпочинку і розваг
нудний час неробства і тим самим поліпшить їхню рухову активність, що,
відповідно, позитивно впливатиме на інтелектуальні і фізичні якості
особистості студента, тобто забезпечить його гармонійний емоційний
розвиток.
4. Оцінка фізичного стану здоров’я:
Не потрібно забувати, що при заняттях фізичними вправами і спортом
необхідно систематично оцінювати стан фізичного здоров’я.
До показників оцінювання фізичного здоров’я можна віднести: самопочуття,
сон, апетит, розумова і фізична працездатність, позитивні і негативні емоції.
Самопочуття після занять фізичними вправами повинне бути бадьорим,
настрій гарним, без головного болю, розбитості і відчуття перевтоми. При
наявності сильного дискомфорту варто припинити заняття і звернутися за
консультацією до фахівців. Як правило, при систематичних заняттях
фізкультурою сон гарний, зі швидким засипанням і бадьорим самопочуттям
після сну. Застосовувані навантаження повинні відповідати фізичній
підготовленості та віку. Апетит після помірних фізичних навантажень також
повинний бути гарним. Пити відразу після занять не рекомендується, краще
почекати 30-60 хвилин. Для угамування спраги варто випити склянку
мінеральної води. При погіршенні самопочуття, сну, апетиту необхідно
знизити навантаження, а при повторних порушеннях - звернутися до лікаря.
Загальновизнано, що достовірним показником тренованості є пульс. Оцінку
реакції пульсу на фізичне навантаження можна провести методом
зіставлення даних частоти серцевих скорочень у спокої (до навантаження) і
після навантаження, тобто визначити відсоток частішання пульсу.
Наприклад, пульс до початку навантаження дорівнює 12 ударам за 10 секунд,
а після - 20 ударів. Після нехитрих обчислень з'ясовуємо, що пульс
збільшився на 67%. Але не тільки пульсу варто приділяти увагу. Бажано,
якщо є можливість, вимірювати також артеріальний тиск до і після
навантаження. Також дуже важливо зробити оцінку функцій органів дихання.
Потрібно пам'ятати, що при виконанні фізичних навантажень різко зростає
споживання кисню працюючими м'язами і мозком. У нормі частота дихання
дорослої людини складає 16 - 18 разів у хвилину. Важливим показником
функції дихання є життєва ємність легень - обсяг повітря, отриманий при
максимальному видиху, зробленому після максимального вдиху. Його
величина, вимірювана в літрах, залежить від віку, розміру тіла і фізичної
підготовленості. У середньому в чоловіків він складає 3,5 - 5 літрів, у жінок -
2,5 - 4 літри. При заняттях фізкультурою важливо стежити за вагою тіла.
Показники ваги тіла є одним із ознак тренованості. Для визначення
нормальної ваги тіла використовуються різні способи, так звані рости - вагові
індекси. На практиці широко застосовується індекс Брока. Нормальна вага
тіла для людей зростом 155-156 сантиметрів дорівнює довжині тіла, з якої
віднімають цифру 100; за 165-175 віднімають 105; а при зростанні більше 175
віднімають більше 110. Зміна ваги до 10% регулюється фізичними вправами,
обмеженнями у споживанні вуглеводів. При надлишку ваги понад 10% варто
створити суворий раціон харчування на додаток до фізичних навантажень.
Анотація: Отже, всім відома істина, що в здоровому тілі, здоровий дух. Для
кожного віку має бути індивідуально підібраний режим фізичної підготовки,
правильного харчування і трудової діяльності. В сучасному світі кожен може
знайти методи, як правильно підібрати методи і розпорядок дня саме під свій
спосіб життя і це дуже тішить. Адже люди, справді, стали більше звертати
увагу на фізичну підготовку. Це помітно коли бачиш відомих людей різних
професій, які ставлять спорт на перше місце і завдячують тим своєму успіху.
Будьмо активні у всьому і все буде Україна!
Висновок: Регулярні заняття фізичною культурою не тільки покращують
здоров'я і функціональний стан, але й підвищують працездатність та
емоційний тонус. Однак варто пам'ятати, що самостійні заняття фізичною
культурою не можна проводити без лікарського контролю, і, що ще
важливіше, самоконтролю. Таким чином, індивідуально підібрана норма
рухової активності може протистояти нескінченному потоку стресу, тривоги
і депресії, які характерні для теперішнього століття. Тож не дозволяйте
напруженому графіку на роботі, вдома чи в університеті бути приводом
уникання активності. Рухайтесь, коли знайдете час – ваш розум і тіло будуть
вам вдячні!
Література:
1. Методика оцінювання стану фізичного здоров´я в процесі занять
фізичними вправами
https://studfile.net/preview/5648094/page:2/
2. Київський міський центр громадського здоров'я КМЦГЗ 28.05.2021
https://kcphc.kyiv.ua/ua/informatsiini-matrialy/yaki-vpravi-ta-rukhi-mozhut-
polipshiti-psikhichne-zdorovya
3. Мозговий О.І., ст. викладач, Донченко І.С., викладач ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ВНЗ Запорізький
національний університет
https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2012/FViS-2012-2/092-97.pdf