Professional Documents
Culture Documents
Рекреація
Рекреація
фізичне та психічне
здоров'я людини
Виконала
студентка 110 групи
Ходан Тетяна
План
1. Вступ.
2. Сутність здоров'я
3. Звідки береться втома?
4. Вплив рекреації на фізичне здоров'я людини.
5. Вплив рекреації на психічне здоров'я людини.
6. Що таке “гормон щастя”?
7. Поняття про оптимізм
8. Емоції
9. Висновок
1. Вступ
Рекреація, активний відпочинок (лат. recreatio — відновлення) — це система заходів, пов'язана з
використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної
діяльності на спеціалізованих територіях, які розміщені поза їх постійним помешканням.
Складники здоров'я
Фізичний Духовний
Соціальний Психічний
• ріст • ставлення до
• розвиток • стосунки • почуття себе та інших
• загартовування (сім’я, школа) • емоції • прагнення
• особиста гігієна • уміння • подолання • мрії
• відпочинок дружити невдач і • цінності у
• працездатність • робота в труднощів житті
команді (групі)
Здоровий спосіб життя - це активна діяльність людей, спрямована на збереження і поліпшення
власного здоров’я, оздоровлення організму, боротьбу зі шкідливими звичками та чинниками ризику
для здоров’я, формування позитивного психологічного налаштування на збереження, зміцнення й
примноження не тільки власного здоров’я, а й здоров’я довколишніх. Поняття «здоровий спосіб
життя» містить у собі такі положення:
Найпоширенішим серед рухової діяльності також є біг. Він не тільки дозволяє підтримувати організм в
тонусі, а й зміцнює здоров’я, чого ми і прагнемо. Пограти з друзями або знайомими в спортивні ігри
набагато приємніше, ніж поодинці займатися спортом. А раз приємніше, то і корисніше. І вибір тут
просто величезний: футбол, хокей, баскетбол, волейбол... Видів активного відпочинку існує безліч. Тут
згадано лише про ті, які можуть принести організму людини найбільшу користь. Активний відпочинок
вже став невід’ємною частиною життя багатьох людей. І це чудово!
5. Вплив рекреації на психічне здоров'я людини
Між психічним та фізичним самопочуттям людини існує найтісніший взаємозв’язок, думки та
вчинки людей можуть та безпосередньо впливають на їхній стан, фізичне та емоційне здоров’я,
загальне благополуччя та якість життя.
До поведінкових факторів, що негативно впливають на психічне здоров’я, належать: тривалі
негативні стресові ситуації, невміння підтримувати адекватні відносини з оточуючими,
конфлікти, недостатній відпочинок, малорухомий спосіб життя, зовнішні подразники (шум та ін.).
Серед причин депресивних психічних розладів також економічна нестабільність, невпевненість
у завтрашньому дні, інформаційні перевантаження через високу інтенсивність праці.
Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з
дотриманням культури між особистими стосунків, уміння
керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок,
створення сприятливого психологічного клімату у колективі,
сім’ї; систематично займатись фізичною культурою,
додержуватись раціонального харчування, режиму дня,
достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним,
доброзичливим.
Людський мозок – надзвичайно витратний орган. Він працює постійно: під час сну, відпочинку,
виконання завдань.
Для вищої нервової діяльності необхідно багато калорій – у спокійному режимі це приблизно 20%
від усієї спожитої організмом енергії.
Якщо завдання стають складнішими або ми працюємо з новою інформацією, мозок може
споживати до 30-35% енергії.
Робота мозку неможлива без нейромедіаторів – вони допомагають клітинам мозку, нейронам,
передавати інформацію. Найбільше нейромедіаторів та енергії мозок використовує у
сфокусованому режимі. Коли ми зосереджуємось на тексті, розмові, контролюємо якийсь процес
тощо.
Цей режим такий енерговитратний через силу волі, потрібну
для концентрації на конкретному завданні – для цього мозок
задіює додаткові ресурси, що пришвидшує обмін речовин і
витрати калорій.
Для підтримки балансу енергії необхідно чергувати стани
фокусування і розфокусування уваги.
Вміла зміна одного виду діяльності на інший допомагає мозку
відновлювати ресурси.
У стані розфокусування уваги ми дозволяємо мозку й організму в цілому
відновитися. Послухати музику, почитати книгу, прогулятися, зробити руханку – це
саме ті заняття, для яких не потрібно надмірної концентрації уваги. Або ж поїздка
на велосипеді звичним маршрутом: ми крутимо педалі автоматично, ця дія є
заздалегідь відомою на підсвідомому рівні.
Важливо розуміти і розділяти інформацію, яка стосується роботи, з тією, яка не
стосується повсякденних робочих обов’язків.
Новий вид інформації дозволяє мозку черпати ресурс. Це допомагає задіяти нові
Так мозок не перериває обробку інформації, а заразом в
кластери нейронів,
ньому утворюються які
нові до цього
нейронні не брали участі в розумовій діяльності. Тим часом
зв’язки.
нейрони, які активно працювали, матимуть час для відновлення.
Така зміна корисна не тільки з точки зору
нейрофізіології – нова інформація допомагає
розширити кругозір і продукувати свіжі ідеї.
6. Що таке “гормон щастя”?
СЕРОТОНІН впливає на настрій, тривогу та апетит. Він також може діяти як гормон, адже більша
частина серотоніну в людському організмі локалізована в кишківнику – він приносить задоволення та
допомагає ефективно працювати головному мозку, впливає на сон та, наприклад, на харчову поведінку.
Якщо серотоніну в тілі недостатньо, може виникати депресія чи інші розлади. Підняти рівень серотоніну
в мозку можна під час прогулянок на сонці, під час занять спортом чи фізичною активністю. Крім того,
важливий повноцінний сон.
ДОФАМІН відповідає за задоволення, мотивацію та радість від руху, їжі. Також відіграє важливу роль у
координації рухів тіла.
Якщо робота дофаміну у мозку порушена, може виникати синдром
дефіциту уваги чи різні види залежностей. Порушення вироблення
дофаміну часто стає причиною шизофренії. Втома, високий рівень стресу
та погана мотивація теж можуть бути пов’язані з низьким вмістом
дофаміну.
ЕНДОРФІНИ – це нейромедіатори, які гальмують передачу больових сигналів і дають почуття ейфорії. Ендорфіни
виробляються природним шляхом, наприклад, як відповідь організму на біль. Також ці нейромедіатори виділяються
після фізичної активності. Приємні почуття, які виникають після пробіжки – саме так працюють ендорфіни.
АЦЕТИЛХОЛІН – це перший нейромедіатор, який відкрили вчені. Він відповідає за передачу імпульсів до моторних
нейронів – тобто за всі рухи людини. Крім того, ацетилхолін відповідає за пам’ять і здатність до навчання.
Нейромедіатор виводить мозок зі стану спокою, коли треба діяти, і гальмує передачу імпульсів, коли потрібно
зосередитися.
ГАМК (ГАММА-АМІНОМАСЛЯНА КИСЛОТА) – нейромедіатор уповільнює швидкість нервових імпульсів і змушує
м’язи розслаблятися. ГАМК знижує активність різних нейронів, зокрема тих, які пов’язані з почуттям страху або
тривоги.
Коли в організмі достатньо багато цього нейромедіатора, людина відчуває спокій і зібраність. Зниження концентрації
ГАМК призводить до синдрому дефіциту уваги. Підвищити рівень ГАМК можна завдяки прогулянкам, йозі, медитаціям.
ГЛУТАМАТ – найсильніший нейротрансмітер, який функціонує в нервовій системі. Він відповідає за нормальну роботу
когнітивних функцій, зокрема пам’ять і навчання.
Що нас робить щасливими:
Інтенсивне фізичне навантаження. За півгодини занять концентрація «гормонів щастя» в крові
збільшується в 5-7 разів. Кайф триває протягом 1,5-2 годин. Засіб краще діє на чоловіків.
Їжа. 40% населення дітородного віку віддають перевагу добрій їжі. Але не всяка їжа однаково
сприяє синтезу ендорфінів.
На першому місці стоїть вуглеводна їжа, і насамперед шоколад.
Другими по «ефекту щастя і радості» йдуть банани.
Майже такою ж дією володіє і морозиво. Всі інші ласощі стимулюють викид ендорфінів у меншій
мірі. Жінки, що впали в депресію, починають «заїдати» нещастя і ... повніти. Така поведінка
диктується підсвідомістю!
Вагітність. Дарує жінці відчуття щастя протягом всіх 9 місяців. Свого піку вироблення ендорфінів
сягає до моменту пологів.
Ультрафіолет. Збільшує концентрацію серотоніну в організмі.
Холод. Дозована дія низьких температур підвищує вироблення «гормонів щастя», з´ясували
канадські вчені. Біг і ходіння босоніж по снігу відмінно допомагають при лікуванні неврозів і
депресій.
Мистецтво. Хворим, які отримували лікувальну дозу музики і живопису, була потрібна
Сміх. Кількість
набагато ендорфінів
менша доза різко збільшується,
знеболювальних коли
препаратів. Крім ми усміємося.
того, них нормалізувався кров
´яний тиск.
7. Поняття про оптимізм
Оптимізм — погляд на життя з позитивної точки зору.
Оптиміст стверджує: світ чудовий, з будь-якої ситуації є вихід, усе вийде добре, всі люди загалом хороші.
Загальноприйнятою ілюстрацією оптимістичного підходу на противагу песимістичному є наполовину
пустий (або наповнений) стакан з водою. Песиміст скаже, що він наполовину пустий, а оптиміст -- що
наполовину наповнений.
Бути оптимістом у традиційному розумінні слова означає очікувати найкращого з можливого.
Таким чином, оптимізм забезпечує людині життєрадісність, віру як у власні сили і можливості, так і у сили
і можливості інших людей.
1. Оптимізм збільшує тривалість життя. Згідно з проведеними дослідженнями, оптимісти живуть довше.
І тут мова не лише про кілька додаткових років: такі люди живуть повнішим життям. Що стосується
статистики, то науковці з Університету Північної Кароліни стверджують, що смертність серед песимістів
на 43% вища.
2. Оптимісти хворіють рідше, ніж песимісти. Навіть якщо оптимістично налаштована людина хворіє,
вона видужує набагато швидше, аніж песимістично налаштована.
3. Вони менше страждають від стресу. Коли в житті все йде не за планом, оптимісти менш пригнічені
через це. А все тому, що розуміють: не треба робити проблеми там, де її насправді нема, а якщо і є, то
надмірність емоцій не сприятиме її вирішенню.
4. Оптимісти щасливіші. Оптимісти стверджують, що вони наповнені відчуттям щастя та іншими
позитивними емоціями. Як відомо, якщо у людини хороший настрій, то мозок краще виконує свої
функції, а тому людина продуктивніша і їй легше вирішувати проблеми.
5. Вони краще сплять уночі.
6. Оптимісти мають добре налагоджені соціальні зв’язки.
7. Вони частіше досягають поставлених цілей та більш успішні.
8. Оптимізм захищає серцево-судинну систему. В оптимістичної людини менше виробляється гормон
стресу — кортизол, який призводить до напруженої роботи організму, насамперед серця і судин.
Незважаючи на те, що песимізм — природно для кожного з нас і дехто просто більш оптимістичний,
можна навчитись бути оптимістом.
8. Емоції
Емоції - це яскраві психофізіологічні процеси, що призводять до збудження організму та мають
позитивне або негативне забарвлення.
Позитивні емоції— позитивна оцінка об'єкта, явища (радість, любов, захоплення тощо). Вони зумовлюють
розширення кровоносних судин, підвищення інтенсивності енергетичного обміну, температури тіла,
розумової та фізичної працездатності. Отже, вони спонукають людину до діяльності й досягнення
корисного результату.
Психологи вважають, що душевне здоров’я людини залежить не стільки від подій, що відбуваються у
нашому житті, скільки від реакції на них. Саме тому кожному з нас необхідно навчитись керувати
власним емоційним станом. Лише позитивний підхід до вирішення життєвих проблем, уміння виявити
свої відчуття, дбайливе відношення до всіх, хто нас оточує – рецепт гарного самопочуття.
9. Висновок
Отже, існують різні види відпочинку, але як не крути, він є дуже важливим для нашого
організму. Від того, як часто ми відпочиваємо, залежить наше фізичне та психічне здоров'я.
Кожна людина вибирає відпочинок, відповідно до своїх уподобань. Це може бути як
прогулянка парком, так і поїздка в Єгипет. Оптимізм також є дуже важливим складником
здорового та різноманітного життя. А емоції, які ми відчуваємо під час рекреації не лише
продовжують вік, а й залишаються в пам'яті як спогад про прекрасне.
Дякую за увагу!