.

ТИМЧЕНКО

ЧАСТИНА
ДРУГА
1 9 3 9 -2 0 0 1

11
клас
Д оп у щ ен о
М ін іст ерст вом
освіт и і н а ук и У країни
я к п ідр уч н ик
дл я уч н ів 11 класу
за га л ьн оосвіт н іх
н а вча л ьн и х зак л а дів

Видання четверте,
доопрацьоване й
доповнене

Київ
«Генеза»
2001
. ТИМ ЧЕНКО

ЧАСТИНА
ДРУГА
1 9 3 9 -2 0 0 1

11
клас
Д оп у щ ен о
М ін іст ерст вом
освіт и і н а ук и У країни
я к п ідр уч н ик
дл я уч н ів 11 класу
за га л ьн оосвіт н іх
н а вча л ьн и х зак л а дів

Видання четверте,
доопрацьоване й
доповнене

К иїв
«Г ен еза»
2001
 Ш А Н О В Н І Д Р У З І!

Перед вами підручник з історії України, з яким ви будете п р а ­

цювати в і ї класі. Хронологічно підручник охоплю є події в У к ­
раїні від початку Д ругої світової війни д о 2001 р. На п очатку ц ь о­
го періоду наш а країна пройш ла через небачені раніш е воєнні
випробування 1 939-1945 рр., але не була зламана, дем ор ал ізо­
вана. П ереж ивш и третій радянський голодом ор 1 9 46-19 47 рр., в
надзвичайно складних умовах бездерж авності й тоталітарного
сталінського реж иму вона за короткий час відбудувала свою еко­
номіку і добилася п одальш ого її розвитку. З 1953 р. почалася де-
сталінізація, перервана у 1964 р., так і не вип равдавш и н ад ій і
очікувань українського народу. У 1965 р. У країнська РС Р разом
з інш ими республіками С Р С Р вступила в етап гострої кризи р а ­
дянської системи - «застою », щ о закінчився у 1985 р. н изкою р е­
форм, покликаних пристосувати радянський л ад д о потреб часу.
Ці реф орм и - «перебудова» - закінчилися провалом. У серпні
1991 р. силами прибічників тоталітарного реж им у була зд ій сн е­
на спроба реакційного повороту, щ о зазнала краху. Результатом
цих подій став розвал однієї з найбільш их імперій світу - Р а­
дянського Союзу. Здійснилася віковічна м рія українського н аро­
д у - Україна стала незалежною.
Т аки м чином, у вип ускн ом у класі ви будете ви вчати особл и ­
ву історію . Це історія не л и ш е ти х поколінь, щ о відій ш л и у
Вічність. Це історія ж иви х л ю дей - ваш и х д ід у сів і бабусь, ва­
ш их батьків. Н ареш ті, ц е ваш а власна історія. В ступ аю чи в са ­
мостійне ж иття, ви п еретворю єтеся на ж иви х уч асн и к ів істо­
ричного процесу. А би бути свідом и м свого м ісц я й св оєї ролі у
суспільном у ж итті, вкрай н еобхідн о зн ати історію остан н іх д е ­
сятиліть. Н аш е сьогодн і виростає з учора ш н ього дн я, а н а ш е з а ­
втра буде ґрун тувати ся на наш ом у сьогодні.
Історія У країн и три ває, і творити її вам!

А втори
ТЕМ А * | УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ
І СВІТОВОЇ ВІЙНИ
( 1939 - 1945 )

У вересні 1939р. Україна вст упила у Д р угу світ ову вій­

ну. З а зн а вш и вел и ч езн и х вт рат у цій війні, ук р а їн ­
ськ и й н ар од зробив гідни й внесок у перем огу Об'єднаних
Н ацій над агресором .

§ 1. РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ
ДОГОВОРИ 1939 РОКУ
І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
З га д а й те :
1. Яким був статус західноукраїнських зем ель напередодні
1939 р.? 2. Чи були у західноукраїнського населення підстави
для незадоволення св о їм становищ ем? 3. Які політичні партії
діяли на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр.?

Радянсько- П очатку Д р у гої снігової пішім передувало

нім ец ьки й пакт ук л а ден н я 23 с е р п н я 19.49 р. радянсько-ні-
про н е н а п а д і м ец ького п акту п ро н ен апад, розрахованого,
п о чато к Д р у го ї на д еся ть років. Д ода тк ово д о ц ього договору
світової війни бу л о п ідп исан о таєм н и й протокол, яким «р оз­
м еж овувал и ся сф ери інтересів» сто­
рін . Ц е «р озм еж ува н н я» р азом із
п ідп исан и м у вересн і 1939 р. «Д ого­
вором п ро друж бу та держ авний кор­
дон » озн ачал о згоду уря д у Н імеччи
н и на п ри єднанн я д о Радянського
С ою зу польської ча сти н и Західної
У країн и, Західної Б ілорусії, Л итви,
Л а твії і Е стонії. З і свого боку, Ні­
м еччи н а дістал а п овн у свободу дій в
Європі, забезпечила собі постачання
з Р адян ського С ою зу воєнно-страте-
гічни х м а теріал ів і продовольства.
Т аєм н а угода між Н імеччиною і
Радянським Союзом проілюструвала

Карта поділу Польщі з підписами

Й. Сталіна й І. Ріббентропа

4
ім перську суть обох держ ав, ц инічне ігн оруван н я їхн ім к ер ів ­
ництвом загал ьноп ри й н яти х у ц ивіл ізован ом у світі при нц и п ів
між народних відносин.
Радянсько-німецький договір розв’язав А. Гітлеру руки для
агресії в Європі. 1 вересн я 1939 р. н ац истські вій ська вторгли-
ся в меж і П ольщ і. А н гл ія і Ф ранц ія, зв’язані з П ол ьщ ею сою з­
ними договорам и, огол оси л и Н ім еччин і війну.
Ці події п ок л ал и початок Д р угій світовій війні.

Включення З а - П ольське ком ан дуван н я н е 'з м о г л о організу-

хідної України до вати еф ективної відсічі загарбни кам . Н езва-
складу СРСР ж аю чи на впертий опір д еяки х частин п ол ь­
ської армії, ф рон т ш ви дко відкочувався н а схід. П евні н адії в
ум овах н азріваю чої катастроф и п окладал и ся на за х ід н оу к ­
раїнські й західнобілоруські землі. С пираю чись на їхн і м атер і­
альні й лю дські ресурси, п ол ьськи й уряд сподівався п род овж и ­
ти бор отьбу з агресором.
Алб 17 вересня ці надії розвіялися: за погодж енням із нім ець­
ким керівництвом польсько-радянський кордон перейш ла Ч ер­
вона армія. Це означало ф актичний вступ Радянського С ою зу в
Д ругу світову війну і пов'язаний з нею поділ світу. У Галичині та
на Волині наступали війська У країнського ф ронту (війська
Київського Особливого військового округу) п ід командуванням
С. Тимош енка, в Західній Білорусії —війська Білоруського ф рон­
ту (війська Білоруського О собливого військового округу) під
командуванням М. Ковальова. П еревага радянських части н б у ­
ла величезною. Ч ерез добу, вночі 18 вересня, польський у ря д і
головне командування армії переїхали д о Румунії, наказавш и
ф ронтовим командирам , не «вступаю чи .з більш ови кам и в бій»,
відводити війська д о румунського кордону. 22 вересня радянські
частини ввійш ли у Л ьвів, а через дея к и й час уся територія,
поділена за таєм ною радянсько-німецькою угодою , опинилася
під контролем Ч ервоної армії. Д о рук чекістів п отрапило багато
полонених польських військовослуж бовців. С еред н их бул и у к ­
раїнці, які служ или в польській армії з 1 вересня 1939 р. Д оля
багатьох із них склалася трагічно. У квітні - травні 1940 р. у Ка-
тин ськом у лісі під С моленськом, а щ е раніш е - під Х арковом та
в інш их місцях було розстріл ян о понад 15 ти сяч польських
офіцерів - від молодш их командирів д о генералів.
З ахідноукраїн ське населен ня з надією на кращ е зустр ічал о
Ч ервону армію. Ц ьом у сп ри ял а, зокрем а, та обстави н а, щ о р а­
дя н ська оф іц ій н а проп аган да п оясн ю вал а п ерехід польсько-
радян ського кордон у прагнен н ям зап обігти ок уп ац ії к раю н а ­
цистами. Д о того ж п оляки, відступ аю чи п ід ти ск ом н ім ецьких
і радян ських військ, часто зривал и свою злість на ц и віл ьн ом у
україн ськом у населенні, не зуп и н яю чи сь п еред уби вствам и

5
Депутати Народних зборів Західної України у Києві. 1939 р.

м и рн и х ж ителів. З ви чай н им явищ ем було знищ ення охороною

п ол ьськ и х тю р ем в ’язнів-українців.
В умовах, коли населення нічого не зн ало п ро таєм ні угоди
між С РС Р і Н імеччиною , радянська пропаганда мала певний
психологічний ефект. С лід зауваж ити також , щ о західні укра­
їн ці спокон вічн о прагнули д о єднання зі своїм и східноукра­
їнським и братами. З начну роль у формуванні образу радянсько­
го сол дата як визвол и тел я відігравало й тривале п ольсько-ук­
раїнське протистояння на західноукраїнських землях.
Щ о ж д о польського населен ня Галичини та В олині, то воно
ворож е зустріл о прихід Ч ервоної армії, розцінивш и його як
«уд ар у спину». В оно було переконане, щ о на той час'й ож ли вості
бор отьби польської держ ави з н ац истам и щ е не бул и вичерпані.
Д л я узакон ен ня радян ського реж им у у Л ьвові 22 ж овтня під
пильн и м кон трол ем нових властей було проведено вибори до
Н ародн и х зборів. Хоча ф орм ал ьн о вибори відбувалися на заса­
д а х загал ьного прям ого виборчого права, вони провадилися за
о ф іц ій н и м б е за л ь те р н а ти в н и м сп и ск ом кан д и д атів. Н а ­
прикінці ж овтня Н ародні збори прийняли Д екларац ію про
возз’єднання З ахідної У країни з Радянською У країною в складі
СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради С РС Р і У к ­
раїнської РСР, які ухвалили закони про вклю чення Західної
У країни д о скл аду С РС Р і возз’єднання її з У країнською РСР.

6
Включення У червн і 1940 р. уряд С РС Р заж ад ав від Р у ­
до складу мунії очи щ ен н я від її в ій ськ Б ессарабії, а т а ­
СРСР Північно. кож тієї части н и П івн ічн ої Б укови н и , д е п р о­
Буковини й ж ивал о п ереваж н о ук раїн ськ е н аселен н я. Н е
придунайських м аю чи л щ т р и м к и від Н ім еччини , у ря д Р у ­
українських м ун ії віддав своїм вій ськ ам наказ зал и ш и ти
земель вк азан і в ул ьти м атум і тери торії. Т а м була
встановлена радян ська влада. П івн ічн а Б укови н а і приду-
найські україн ські зем лі ввій ш л и д о скл аду У РСР. З а к он од а в ­
че закріп л ен н я нових тери торій у скл аді Р ад я н ського С ою зу
відбулося ш ляхом створенн я н ової сою зн ої респ убл іки — М о л ­
давської РС Р і поділу тери тор ії Б ессарабії м іж М ол д авськ ою та
У країн ською РС Р. Д о скл аду М ол давії увій ш л а також части на
україн ськи х історични х зем ел ь П ри дн істров’я, д е щ е в 1924 р.
у скл аді У С Р Р була утворен а М ол д авськ а А втон ом н а Р а д я н сь­
ка С оц іал істична Республіка.

Радянізація В клю чивш и західноукраїнські зем лі д о скла-

захід н их о б л а с - д у СРСР, сталінське керівництво розгорнуло
т е й України політику їх радянізації..Е ула ліквідована ста­
ра система управління і впровадж увалася нова, радянська. ГІо-
ляків-чиновників заступили новоприбулі служ бовці. Ц е були
відрядж ені з У країни працівники партійного, держ авн ого чи
господарського апарату, здебільш ого м алоосвічені, малоквалі-
ф іковані виконавці, які часто-густо не знали української мови,
звичаїв місцевого населення. Д о участі в керівних органах д о п у ­
скалися й поодинокі чл ен и Ком партії Західної України.
Д еякі заходи нових вл астей д істал и у краї схвален н я. Н ац і­
ональна інтелігенція вітала розширення мережі українських шкіл,
українізацію вищ ої освіти. Л ьвівський ун іверситет ім. Я на Кази-
мира було перейменовано на ім. Івана Франка. Л ьвівський опер­
ний театр був українізований і перейменований в Т еатр опери і
балету ім. Івана Ф ранка. Відкривалися н ові українські газети.
Вводилося безп л атн е м еди чн е обсл уговуван н я. Ц е особл и во
імпонувало сіл ьськ ом у н аселенню , яке здебіл ьш ого взагал і не
зн ало, щ о таке стаціон арн а м еди чн а доп ом ога. С им п атії д о н о­
вої вл ади збереглися навіть попри її н а м іри зд ій сн и ти д о к о р ін ­
ну л ом к у старих, засн ован и х на п ри ватн ій власності, ек он ом іч ­
них структур. Річ у том у, щ о сп ерш у п еретвор ен н я в екон ом іц і
мало торкал и ся інтересів ук раїн ськ ого н асел ен н я, бо п р ом и с­
ловість, торгівл я і велике зем л евол одінн я п еребували в осн ов ­
ном у н руках поляків чи євреїв. О днак після н ац іон ал ізац ії
бл и зько 2 тис. п ром и слових підп ри єм ств, п ереваж на кіл ьк ість
яких були середн ім и і дрібн и м и , різко зн и зил ась їхн я еф ек-
ти в н іст к щ о н егати вн о п озн ачи л ося н а станови щ і більш ості
населення. П одібні п роцеси відбувал ись і на селі. П ом іщ иків і

?
зам ож ни х селян п озбавл ял и зем лі, рем ан ен ту, худоби. П оп ер­
вах бу л о оголош ен о, щ о все це п ерей де н ай бідн іш и м селянам -
п ереваж н о ук раїн ц я м , п роте з ч а сом у краї розгорн ул ася при­
м усова кол екти візація, яка позбавл ял а селян н е л и ш е виділ е­
н ого рад я н ськ ою владою , а й н аж и того батькам и та дідами.
Н ові вл асті п ри н есл и в Західну У країн у ж орстокий п ол іти ч­
н и й терор. О рган ам и Н К В С бул и розгром л ен і всі політичні
п артії і гр ом ад ськ і о б ’єднання, у том у чи сл і особли во ш ановані
н асел ен н я м «П росвіти ». їх н іх керівни ків та значну кількість
ч л ен ів огол оси л и «вор огам и народу» й у в ’язнили. А реш ту п ід ­
л я гал и вл асн и к и ф абри к і заводів, адвокатських контор, ба н ­
ків, кооп ерати вн и х об’єдн ан ь, чи н овни ки , свящ еники, від став­
ні оф іц ери , крупні, а часто й середн і зем левласники й усі ті, к о­
го р еж и м вваж ав «куркулям и ». С еред заареш товани х було б а ­
га то студ ен тів, учн ів-старш окла сн и ків, учи тел ів, п редставн и ­
ків ін ш и х категорій м ісц евої інтелігенції. Без пред’явлення
зви н увачен ь, без сл ідства й суду їх три м ал и у переповнених
в ’я зн и ц я х, а п отім вагон ам и дл я худ оби разом із чл ен ам и сімей
п ер еп р ав л я л и д о східн и х рай он ів СРСР.
Ін к ол и розп р ава м н ад ава л и видим ість закон ності. Робилося
це п ер ев а ж н о дл я того, щ об зал я к ати населення, зл ам ати його
опір. Н ап ри клад, у січні 1941 р. у Л ьвові Н К В С організував
гу ч н и й проц ес н а д 59 членам и О У Н . П ідсудним и на цьом у п р о­
ц есі бул и в осн овн ом у студен ти та учні, н ай м ол одш а серед яких
- 15-л ітн я д івч и н а . Л иш е од и н із п ідсудн и х не ви три м ав тортур
і д ав свід чен н я п роти товариш ів. П ісля тр и д ен н ого процесу 42
особи , у том у чи сл і 11 дівчат, бул и засудж ен і д о см ертн ої кари,
інш і - д о д еся ти л ітн ього у в ’язнення.
Д ок ум ен ти свід чать п ро величезні м асш таби репресій: у
З ахід н ій У країн і в 1939-^ 941 рр. бу л о у в ’язн ен о п он ад 10 % н а ­
сел ен н я краю . Н ай частіш е ж ертвам и розправ ставал и поляки,
але п одібн а д ол я сп ітк ал а й сотн і ти сяч українців.
О б’єднан н я всіх ук ра їн ськ и х зем ел ь у складі У Р С Р мало, без
сум н іву, вел ике п озити вн е значення. В перш е за кілька століть
своєї істор ії ук раїн ц і оп ин и л ися в м еж ах однієї держ ави. Але
п ри н есен и й н а ба гн ета х Ч ер в он ої арм ії репресивний реж им ос­
та точ н о п ерекон ав західн оук раїн ське населен ня в том у, щ о й о­
го м ай бутн є не в ін теграц ії в Р адян ськи й Сою з, а у творен ні н е­
зал еж н ої собор н ої ук раїн ськ ої держ ави.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е ___________________ ____________

1. Яку д олю було визначено Україні радянсько-німецьким догово­
р ом 1939 р.?
2. Покажіть на карті територіальні зміни в Україні напередодні
Д ругої світової війни. Поясніть, чому і як вони відбувалися.
 3. Щ о вам відомо про трагедію польських офіцерів під Катинню
навесні 1940 р.?
4. У чому ви вбачаєте суть економічних та соціальних перетво­
рень у Західній Україні? П ро що свідчать методи, якими ра дянсь­
ка влада їх здійснювала?
5. Які категорії населення і чом у стали ж ертвам и репресій?
6. Чим, на ваш, погляд, викликана репресивна політика С Р С Р
у Західній Україні?
7. Які зміни в кордонах У Р С Р відбулися в результаті включення
до складу С Р С Р Північної Буковини і придунайських українських
земель?

Д О К У М Е Н Т И _______________ ____________________________
1. В и тя г з « Т а є м н о го д о д а т к о в о г о п р ото кол у » д о д о г о в о р у
п р о н е н а п а д м іж Н ім е ч ч и н о ю і Р а д я н с ь к и м С о ю з о м .
23 серп ня 1939 р.
1. В случае территориально-политического переустройства о б ­
ластей, входящих в состав Прибалтийских государств (Финлян-
дия, Зстония, Латвия, Литва), северная граница Литвьі одновре-
менно является границей сф ер интересов Германии и СССР. [...]
2. В случае территориально-политического переустройства о б ­
ластей, входящих в состав Польского государства, граница ин ­
тересов Германии и С С С Р будет приблизительно проходить по
линии рек Нарвьі, Висльї и Сяна...
3. Касательно юго-востока Европьі с советской стороньї подчер-
кивается интерес С С С Р к Бессарабии. С германской стороньї
заявляется о ее полной политической незаинтересованности в
зтих областях...
4. З т о т протокол будет сохраняться обе и м и сторон ам и в стро-
го м секрете.
По уполномочию правительства С С С Р В. М олотов
З а правительство Германии И. Риббентроп.
М еж дународная жизнь. - 1989. - № 9. - С. 91 - 92.

2. З г а д к а у к р а їн с ь к о го к о м п о з и т о р а і б а н д у р и с т а Гр. К и та с -
т о г о п р о в и сту п Д е р ж а в н о ї к а п е л и б а н д у р и с т ів У Р С Р у
м . Т е р н о п о л і 2 0 в е р е с н я 1 9 3 9 р.
Піднялася завіса... При повному світлі капела у складі 36 о сіб ви­
глядала імпозантно. Але в залі - мертва тиша... На вигук керівни­
ка капели Бермана: «Здрастуйте, товариші!» - ніхто не відповів...
Показуючи рукою на капелу, Берман продовжував: «Товариші!
Н е м а є інш ої країни в світі, яка б так д б ал а п ро розвиток
національної культури й рідної мови, як дбаю ть про це уряд С Р С Р
й тов. Сталін». М и звикли д о того, що при кожній згадці імені С та ­
ліна зала в якийсь сп о сіб завжди реагувала, а тут - ні телень!
Б ер м ан , закінчуючи сво ю промову, викрикнув тричі «ура»...
Публіка й на цей раз залиш илася німою...
Почався концерт. Програма була складена з українських народних
пісень і окремих творів на слова Тараса Шевченка і Івана Франка.
З ам ість пісні про Сталіна (якою досі м и завжди розпочинали свої
концерти) м и почали концерт піснею «Думи мої, дум и мої»... Ген-
ген д е сь здалека доноситься звук бандур, прорізується щ ораз

9
 сильніше мелодія, вже чути хор і ось уже вся капела карбує на
м е лодії слова Шевченка - «В Україну ідіть, діти, в нашу Україну!»
...Тридцять ш ість бандуристів, з підібраними голосами, ідеально
засамбльованих, закінчували перш у річ св о єї програми. І щ е не
встигли згаснути звуки бандур, як раптом гучні, захоплені оплес­
ки сколихнули повітря залу.
Український П р о м ете й (Д етройт). - 1954. - 4 березня.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ
Д о к у м е н т № 1.
Яким передбачався поділ сф ер впливу в Східній Європі згідно з
та єм н и м протоколом радянсько-німецького договору?
Д о к у м е н т № 2.
Використовуючи ф рагм ент із мемуарів Гр. Китастого, охаракте­
ризуйте ставлення публіки:
а) д о С Р С Р і його керівника Й. Сталіна;
б) д о України, її культури, Т. Шевченка. Наскільки настрої в залі
відбивали н астрої населення Західної України?

§ 2. ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ ВІЙСЬКАМИ

НІМЕЧЧИНИ ТА її СОЮЗНИКІВ
З га д а й те :
1. Яким був з м іст радянсько-німецького пакту про ненапад і
та єм н ого додаткового протоколу до нього? 2. Як змінилися кор­
дони С Р С Р у 1939-1940 рр.?

Н ап ад 22 червн я 1941 р. гітлерівська Н ім еччина на-

ф а ш и стсь ко ї п ал а на Р адянський Союз.
Нім еччини на П очаток війн и був д л я С РС Р украй несприят-
С РС Р ливий. Вж е п ерш ого д н я на радянських-аеро­
д р ом а х бу л о зн и щ ен о п он ад 1200 бой ови х літаків. Війська
в тр ати л и п ри кри ття з повітря. П ротивник бом бардував мости,
зал ізн и чн і вузли, зн и щ ував скл ади боєприп асів, п ал ьного і
п род овол ьства, які, від п овід н о д о намірів «вою вати н а чуж ій
тери тор ії», були зосередж ен і в п ри кордон н ій см узі. Нім'ецькі
вій ська забезп ечи л и собі зн ачн у перевагу.
Т и ж д ен ь, з 23 по 29 червн я, в районі Л у ц ь к -Б р о д и -Р ів н е -
Д у б н о три ва л а н ай біл ьш а тан кова би тва п очаткового періоду
вій н и, в як ій з обох сторін брал и участь бл и зьк о 2 тис. бойових,
м аш ин. Р адян ські тан кісти-зазн ал и в н ій величезних втрат.
С проба зуп ин и ти п ротивн ика на старом у держ авном у кор­
д он і н е вдалася. Н ім ец ько-ф аш и стські війська прорвали обор о­
ну П івд ен н о-З ахідн ого ф ронту і 11 л и п н я п ідійш л и д о річки
Ірпінь, за 15 км від Києва.
П еребуваю чи у вин ятково ск л ад н и х ум овах, радянські сол ­
д а ти й оф іц ери чи н и л и зап екл ий опір загарбникам.

10
 Але в хаосі п очаткового етап у війни бій ці Ч ер в он ої арм ії не
м али змоги виконати свого вій ськ ового о бо в ’язку. Не ви стачал о
навіть гвинтівок. Б уло чи м а ло вип адків, к ол и д ем ор ал ізован і
командири велики х з ’єдн ан ь втрачали кон трол ь над п одія м и і
навіть кидали вій ська нап ри звол ящ е. В се це п ри звел о д о в е л и ­
чезних втрат. Д о середи ни липня П івд ен н о-З ахідн и й ф ронт
втратив 2648 тан ків з 4200. В авіаційн их части нах д о 11 липня
Залишалося всього 249 літаків.
Ось як оп исує тип ову ф рон тову карти н у п ерш и х дн ів війни
її учасн и к Г. Л обас: «П ри ти сн ул и нас вогн ем уТїісі й п іш л и на
повний зріст. М и леж им о. А стріляти боялися, та й гвинтівки
були н е у всіх. В ідбиватися й гадки н е було. М и п обачили , щ о
при йш ла сила, п роти якої з трьохлін ій кою та сап ерн ою л о п а ­
тою не попреш . З аходять д о лісу, як д о себе д одом у. Гукаю ть:
«Р ус ш вайн!»... і стусан ам и п ід н ім аю ть н аш и х солдатів. їхні
гви н тівки т у т ж е об дерево розби ваю ть... В и ш и к увал и п ол он е­
них у кол он у - п оп ер еду тан кетка - і п іш к и п огн ал и д о станції.
Хто падав — поранений, зн еси л ен и й чи просто сп ітк н увся —
підвести ся вж е н е давал и. С тріляли або д а в и л и тан кеткою ».
У л и стоп ад і 1941 р. в н а ц и стсь к ом у п ол он і оп и н и л ося
3,6 млн солдатів і оф іц ерів Ч ервон ої арм ії, тр ети н у яких -
1,3 м лн чол. - станови л и українці.

Причини невдач Военно-иолітичне керівництво країни, очолю-

Ч ервоної а р м ії ване Й. С таліним , своєю ан ти н ар одн ою в н у т ­
ріш ньою і а ван тю рн ою зовн іш н ьою політи кою п остави л о С РС Р
на меж у катастроф и. К ращ і військові кадри Ч ервон ої арм ії бу-
ли репресовані, про щ о д обр е зн ало н ім ец ьке ком ан дуван н я. В
армії не заохочувал ась ін іц іати ва ком ан дирів, а це п ор од ж ув а ­
ло схильн ість д о ш аблонів, застаріл и х схем . Б ойова підготовка
у військах була д у ж е низька.
Я кістю радян ська вій ськ ова техн іка та озброєн н я п осту п а ­
ли ся німецьким , хоча кількісн о їх п ереваж ал и . П ереозброєнн я
відбувалося п овільн о. С талін не вірив ф ак там , к отрі свідчи л и
про підготовку Н ім еччини д о вторгнення. Коли ж стал о ясно,
щ о вій н а нем инуча, з ’яви л ася д и р ек ти в а про п ри вед ен н я
військ д о бой ової готовності. А л е у вій ськах ц ей н ак аз од ер ж а ­
ли тоді, коли війна вж е почалася.
У розташ уванні вій ськ усередин і округів бу л о багато н е­
доліків та п ом и л ок, скори ставш ись яким и нім ці у перш і дні
війни здійсн и л и глибокі прори ви й оточи ли вел икі радянські
з’єднання. С уттєвим п рорахун ком був дем он та ж ін ж ен ерни х
оборон ни х сп оруд на радян сько-пол ьськом у кордоні, котрі з в е ­
ресня 1939 р. оп ин и л ися в ти л у Ч ервон ої армії. ~
С талінське керівни ц тво ф ак ти чн о д езорієн тувал о н асел ен ­
ня к раїн и й арм ію , переконую чи їх. щ о у м айбутн ій вій н і р а­

11
д я н сь к і вій ська вести м уть воєнні д ії «на ворож ій території»,
«м а л ою к р ов ’ю » і перетворять її на гром адян ську —«вій н у світо­
вого п рол етаріату зі світовою бурж уазією ».

Р еж и м воєнного П рагнучи утрим ати країну п ід контролем,

стан у " сталінське керівництво запровадило в ряді
районів С РС Р воєнний стан, відповідно д о якого військові власті
дістали надзвичайні повноваж ення. П рактично всі справи, зок­
рема й ті, щ о не стосувалися питань оборони, гром адського по­
рядку і держ авн ої безпеки, передавалися д о воєнних трибу­
налів. П орядок у ти л у власті прагнули зберегти насамперед за
допом огою сили і ж орстокого терору в дусі тоталітарного режиму.
З перш ого ж дня війни в районах, які, ймовірно, могли стати
арен ою воєнних д ій , почалися масові ареш ти «сум нівних» і
«підозрілих» осіб, котрих свого часу репресували і вони відбули
покарання, а також тих, на кого органи держ безпеки мали «ком-
промат», ча сто — анонімний донос. С писки цих осіб були готові
щ е д о війни. В ійськові трибунали наш видкуруч фабрикували
зви нувачен н я й ухвалю вали вироки, переваж но смертні.
Ж ер тва м и розп р ав стал и і в ’язні, заареш товані в довоєнні
роки. У п ерш і ти ж н і війн и та к и м чи н ом було зн и щ ен о від 15 до
40 ти ся ч безп ід ставн о ув’язн ен их гром адян. В одн очас на волю
ви п усти л и багатьох кри м ін ал ьн их зл очин ц ів, з яких потім ок у ­
п анти рекрутувал и собі поплічників.

М о б іл ізац ій н і 3 початком вторгнення нацистських військ

заход и 1 9 4 1 р . керівництво СРСР закликало населення до
всенародного опору загарбникам. Ця війна була для більшості
радянських лю дей Великою Вітчизняного війною, тобто справед­
ливою, визвольною. Відповідно д о директив створеного 30 червня
1941 р. Д ерж авного комітету оборони (ДКО), який перебрав на се­
бе всю повноту влади в Радянському Союзі, йш ла мобілізація за­
собів і ресурсів в Україні. П ротягом перш их трьох місяців війни з
областей України д о армії і флоту було мобілізовано 2 млн
чоловік. П онад 2 млн чол. працювало на будівництві оборонних
споруд. З числа добровольців ф ормувалися загони народного
ополчення та винищ увальні батальйони. Одночасно здійснюва­
лася перебудова народного господарства на воєнний лад.:
Був збіл ьш ен и й робочи й ден ь, скасовувал и ся чергові й д о ­
д атк ові відп устк и , вводи л и ся обов'язкові понаднорм ові роботи.
Н а ви р обн и ц тво озбр оєн а я , боєприп асів, військового обл адн ан ­
н я п ереводи л и ся м аш и н обудівн і заводи України.
В и м агаю чи від насел ен н я н адзвичайн и х зусиль, сталінське
керівн и ц тво разом з ти м д ея к и й час зам овчувало інф орм ацію
п ро сп р ав ж н є стан ови щ е на ф ронтах, і л и ш е тоді, к ол и правду
п ри ховувати вж е було немоясливо, в зведеннях Радінф орм бю -
12
ро з’явилися короткі п овідом л ен н я п р о обстан овку в зон і б ой о­
вих д ій , роботу радян ського ти л у, ок уп а ц ій н и й реж и м н а за ­
хоплених п ротивн иком тери торіях, м іж н арод н і події.

Е в а к у а ц ія У ж е з перш их д н ів війни стал о зр озум іло, що

частина тери торії С РС Р буде окупована. П остало п итання ева­
куації розташ ованих на цій тери тор ії заводів, ф абрик, р ад гос­
пів, колгоспів, наукових й культурн о-освітн іх закл адів, д ер ж а в ­
них установ, лю дей. Раду з евакуації, орган ізован у Ц К В К П (б) і
Раднаркомом СРСР. очолив перш ий секретар В Ц Р П С М . Ш вер-
нйк. В У країні евакуацією керувала ком ісія н а чол і із заступ н и ­
ком голови РН К У РС Р Д. Ж илою . На схід виїхал о п он ад 3,8 млн
робітників, селян і служ бовців. На нових м ісц ях вони в к л ю ч а­
лися в роботу на оборон ни х підприєм ствах, у сіл ьськ ом у госп о­
дарстві. в установах.
Д о східн и х обл астей РРФ С Р, серед н ьоазіатськ и х респ убл ік
було евак уй ован о п он ад 550 підп ри єм ств, м ай н о ба га тьох к ол ­
госпів, радгоспів, М ТС , устан ов. Т е, щ о не м ож на бу л о вивезти,
підл ягал о знищ енню . Б ул о-ви веден о з л аду й зруй н ован о т и ­
сячі п ром ислових об’єктів, ел ектростан ц ій, ш а хт, м остів, п род о­
вол ьчих складів, зап асів п ром и сл ових товар ів, ад м ін істр а ти в ­
них сп оруд, ж итл ових будин ків і навіть пам’ятників. З н и щ у в а ­
лося навіть те, щ о було вкрай н еобхідн е д л я в и ж и ван н я н а се­
лен н я н а окупован ій тери торії. Ллє хибна воєн н а док тр и н а,
відсутн ість завчасн о ск л ад ен и х планів евак уац ії вн есл и , о со б ­
л и во в перш і тиж ні війни, д езорган ізац ію в ева к уац ій н і п р оц е­
си. Т ож д о рук п ротивн ика потрапи л и вел икі м атеріал ьн і
цінності й о б ’єкти стратегічн ого характеру.

Оборонні б о ї 7 липня розпочалась оборона столиці Укра-

в Україні л іта- їн и К иєва, яка три вал а 72 дн і. Д о вій ськ Пів-
осені 1941 р. ден но-З ахідн ого ф ронту, щ о оборон ял и Київ,
улилося 200 тис. ж и тел ів столиці, щ е 900 тис. добровол ьц ів
поповнили народне ополчення і вин и щ увал ьн і батальйони.
160 тис. чоловік п рацю вали н а будівництві оборонни х споруд.
Під тиском переваж аю чих сил ворога радянські війська зал и ­
ш или 16 липня Киш инів. Але під О десою , д е сп іл ьн о н ім ец ь ­
кими в ел и наступ війська 4 -ї рум ун ської арм ії, ок уп ан ти були
зупинені. Це велике місто, важ ли вий п ром и сл овий ц ен тр і
порт, захи щ ал а О крем а П ри м орська арм ія, п ід три м ува н а Ч о р ­
ном орським ф лотом . О борона О деси розп очал ася 16 ли п н я і
тривала 73 дні.
На правому ф ланзі П івденного ф ронту п ротивн ик прорвав
оборону радянських військ і оточив ослаблені частини 6-ї та 12-ї
армій у районі Умані. Війська зазнали тяж ких втрат. Н ацисти
прорвалися д о Д ніпра. 18 серпня радянські війська, висадивш и

13
 в п овітр я гр ебл ю Д н іп р огесу, в і­
дійш ли на правий бер ег Д ніпра в За­
поріжж і, а через тиждень>залишили
Д ніпропетровськ. На деякий час Д н і­
про став лінією ф ронту, яку гітле­
рівці дея к и й час не могли подолати.
А л е у п ерш ій полови н і вересня
1941 р. н ім ец ькі війська, п он ови в­
сь С Т 1 ш и наступ, взяли у кільце в районі
тИ И ІЯ И г тИя К и єва ч от и р и ар м ії р а д я н ськ ого
і П івден н о-З ахідн ого фронту.
*•' ' Я я .' А* К ом ан дуван н я ф ронту в ід ч ув а ­
ло н абл и ж енн я поразки. 11 вересня
н ачальник ш табу П івденно-Західно­
го ф рон ту В. Т упіков доповідав н а ­
чальнику Генерального штабу Б. Ша
пош никову: «П очаток зрозумілої для
М. Кирпонос - командувач вас катастроф и - справа д вох днів».
Південно-Західного А л е Й. С талін відм овлявся дати зго­
ф ронту 1941 р.
д у зал и ш и ти Київ. Л иш е п ізно вве­
чері ЛІ вересн я С тавка дозвол и л а відступати. 19 вересня гіт­
л ерівці зай н я л и Київ. В ійська ф рон ту розби ли ся на численні
загон и й групи, кож на з яких сам остій н о виривал ася з оточен ­
ня. Т и сячі сол д а тів та ком ан ди рів загин ул и, п ереваж на біл ь­
ш ість особов ого ск л ад у ф рон ту —пон ад 665 ти с. —потрапи ли до
н ім ец ьк ого пол ону. Д ол я ф рон ту спіткала і й ого к ом ан дуван ­
ня. Ш табн а колона бул а оточен а ф аш истськи м и військами
біля урочи щ а Ш ум ейки на П олтавщ ині. В бою загинули коман­
д увач П івденно-Західним ф ронтом генерал-полковник М. Кир-
понос, Член В ійськової ради М . Б урмистенко, начальник ш табу
ф ронту ген ерал В. Тупіков. Трагедія П івденно-Західного ф рон­
ту була однією з найбільш их н евдач Ч ервоної армії у 1941 р.
Н евдовзі п ісл я цього була зал и ш ен а О деса, п отім радянські
вій ська бул и розбиті в К риму, але зуміли закріп и ти ся в С евас­
топ ол і, гер оїч н а оборон а якого три ва л а 250 днів.
Т ак и м чи н ом , п ротя гом літа-осен і 1941 р. н ім ец ьк і війська
та їхн і сою зн и к и захоп ил и всю П равобер еж н у і біл ьш у частину
Л ів обер еж н ої У к раїн и та К рим . Н еокупован им и в У країні за ­
л и ш и л и ся л и ш е східн і рай он и Х а рк івськ ої області, частина
Д он басу, а так ож н евели ки й к л ап ти к к ри м ської землі з С евас­
тополем .

Н евдалі спроби В грудні 1941 р. радянські війська провели

радянського у сп іш н у н аступ ал ьн у оп ерац ію під М осквою ,
контрнаступу П ередбачал ося, щ о наступ під М осквою пере-
в Україні твориться у загал ьни й наступ Ч ервон ої армії
14
 на всіх фронтах. Але події засвідчили нереальність і безпід­
ставність цих планів. Зірвалася перш за все операція по звіль­
ненню Криму. Радянські війська здійснили в умовах штормової
погоди й панування в повітрі ворожої авіації 25гр у д н я 1941 р.
2 січня 1942 р. Керченсько-Феодосійську десантну операцію
та очистили від противника Керченський півострів, але були
зупинені на Ак-М онайських позиціях.
Червона армія не досягла поставлених цілей і на інших
стратегічних напрямах. Гітлерівському керівництву д о весни
1942 р. вдалося не лише компенсувати втрати, а й збільшити
загальну чисельність військ на Східному фронті. Тим часом
можливості й ресурси радянських військ унаслідок зимового
наступу були вичерпані, а резерви ще не підготовлені.
У такому ослабленому складі радянське командування готу­
вало наступ під Харковом, який розпочався 12 травня 1942 р.
Наступ закінчився повним провалом. Радянські війська були
оточені. Бої тривали до 29 травня. Л иш е невеликим групам з
боями пощастило вийти з оточення. В полон потрапило 240 тис.
солдатів і командирів
У травні 1942 р. радянські війська зазнали поразки і на Кер­
ченському півострові. Втрати Червоної армії становили 200 тис.
чол. Гітлерівці захопили майже всю бойову техніку і важке озб­
роєння радянських військ, запаси продовольства, спорядження.
Події на Керченському півострові визначили долю Севасто­
поля. На початку липня 1942 р. після героїчної 250-денної обо­
рони місто захопили німецькі війська. Саме в цей час О. Д о­
вженко залишив у своєму щоденнику сповнений розпачу запис:
-«Вся фальш, вся тупість, все безпардонне і безтямне ледарство,
увесь наш псевдодемократизм, перемішаний із сатрапством -
усе вилізає боком і несе нас, як перекотиполе, степами, пусте­
лями. І над усім цим - «М и переможемо!»
Поразки в Україні різко змінили воєнно-стратегічну обста­
новку на радянсько-німецькому фронті. Ініціатива знову пе­
рейшла до рук противника. Зосередивши 90 дивізій на півдні,
ворог забезпечив собі виріш альну перевагу над військами
Брянського, Південно-Західного й Південного фронтів. На­
прикінці червня розпочався наступ нацистів проти Брянського
•фронту. 22 серпня 1942 р. радянські війська залишили місто
Свердловськ Ворошиловградської області, після чого вся. У к­
раїна опинилася ш д окупацією. Війська Німеччини і з’єднання
її сателітів повели наступ на Сталінград і Кавказ. Тринадцять
місяців замість планованих кількох тижнів витратив вермахт
для захоплення України.

15
Ч
ПЕРЕВ ІРТЕ СЕБЕ
1. Назвіть найважливіші оборонні б о ї Ч ервоної армії в 1941 р. Чим
поясню ю ться її невдачі на початку війни?
2. П ро щ о свідчать оборонні заходи радянського керівництва і які
прорахунки були допущ ені при перебудові життя держ ави на
воєнний лад?
3. Підготуйте і зробіть доповідь про героїчну оборону Києва, О д е ­
си, Севастополя. Використайте по змозі додатковий матеріал.
4. Як, на ваш погляд, трагічні події в Україні 1942 р. змінили загальну
воєнно-стратегічну обстановку на радянсько-німецькому фронті?
5. Ч рм у провалився план «Барбаросса»?
6. Охарактеризуйте реж им воєнного стану, введений радянським
керівництвом.
7. Я ким був розм ах мобілізаційних заходів в Україні?
8. Як відбувалася в 1941 р. евакуація і якою була її ефективність?

ДОКУМ ЕНТИ ___________________________________________

1. В и т я г з п л а н у « Б а р б а р о сса »
18.12.1940 Ставка фю рера
Ц ілком таємно
Німецькі збройні сили повинні бути готові розбити Радянську
Росію в ході короткочасної кампанії щ е д о того, як буде закінчена
війна проти Англії...
Головні сили радянських сухопутних військ, щ о знаходяться в
Західній Росії, повинні бути знищ ені в см іливих операціях
внаслідок глибокого, швидкого просування танкових груп.
Кінцевою метою операції є створення загороджувального бар’єра
проти азіатської Ро сії по загальній лінії Волга-Архангельськ.
Театр військових дій розділяється Прип'ятськими болотами на
південну й північну частину. Напрям головного удару повинен бу ­
ти підготовлений північніше Прип'ятських боліт...
Групі армій, що д іє південніше Прип’ятських боліт, належить з д о ­
п о м о го ю концентрованих ударів, тримаю чи головні Сили на
флангах, знищити російські війська, щ о перебувають на Україні,
щ е д о виходу останніх д о Дніпра.
З цією метою головний удар-завдає і ьси з району Лю бліна в за­
гальному напрямку на Київ. Одночасно війська, що перебувають
у Румунії, ф орсую ть р. Прут у нижній течії і здійсню ю ть глибоке
охоплення противника. На долю румунської армії випадає скову­
вати російські сили...
А дольф Гитлер. Л е то 1941. Украйна. Д окум ентьі и материальї.
Хроника собьітий. - К.: Украйна, 1991. - С. 68-71.

2. Д и р е к ти в а к ом ан дуван ня П івд е н н о-Зах ід н ого ф р он ту к о ­

м а н д у в а ч у військ К и ївсь к ого О с о б л и в о го військового округу і
к о м а н д и р а м П ів д е н н о -З а х ід н о го ф ронту
^ 2 9 червня 1941 р.
П ередаю постановление ЦК ВКП(б) и С Н К С С С Р от 27 июня 1941
года о порядке вьівоза и размещ ения людских контингентов и
ценного имущества: Центральний Комитет ВКП(б) и Совет Н а­
родних Ком иссаров С ою за С С Р постановляют:

16
 1. Обьектьі и время звакуации как населення, так и материаль-
ньіх ценностей устанавливаются С оветом по звакуации или воєн ­
ним и советами фронтов, которьім предоставить право, в силу
сложивш ейся обстановки, устанавливать сам остоятельно поря­
док и время звакуации.
2. В первую очередь звакуации подлежат:
а) важнейшие промьішленньїе ценности (оборудование, важней-
шие станки и машиньї), ценньїе сьірьевьіе ресурсьі и продоволь-
ствие (цветньїе металльї, горючее, хлеб) и другие ценности, име-
ющие государственное значение;
б) квалифицированньїе рабочие, инженерьі и служащ ие в м е сте с
звакуированньїми с ф ронта предприятиями, население, в п е р ­
вую очередь молодежь, годное-для военной службьі, ответствен-
ньіе советские, партийньїе работники. Все ценное имущ ество,
сьірьевьіе и продовольственнме запасьі, хлеба на корню, кото-
рьіе при невозмож ности вьівоза и оставления на м е сте могут
бьіть использованьї противником, в целях предотвращ ения зтого
использования распоряжением военньїх советов ф ронтов долж-
ньі бьіть немедленно приведеньї в полную негодность, т. е. долж-
Н£і бьіть разрушеньї, уничтоженьї и сожженьї.
Советская Украйна в годьі В еликой О течественной войньї.
1941 - 1945 гг. - К.: Наукова думка, 1980. - Т . 1. - С. 267.

3. П р о з а х и с т П р а в о б е р е ж ж я Д н іп р а . Т е л е г р а м а Д е р ж а в н о ­
го к о м іт е т у о б о р о н и
11 липня 1941 р.
Киев
т. Хрущ еву
Полученьї достоверньїе сведения, что вві все, от командую щ его
Ю го-Западньїм ф ронтом д о членов Воєнного совета, настроеньї
панически и намереньї произвести отвод войск на правьій берег
Днепра.
Предупреждаю вас, что если вьі сделаете хоть один шаг в с т о р о ­
ну отвода войск на п равий берег Днепра, не будете д о послед-
ней возмож ности защ ищ ать райони УР ов на правом бер егу Д н е ­
пра, вас всех постигнет жестокая кара как трусов и дезертиров.
П редседатель Государственного Комитета О бор они И. Сталим.
И звестия Ц К К П С С . - 1990. - № 7. - С. 209.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Які стратегічні наміри щ одо України знайш ли відбиток у плані
«Барбаросса»?
Д о к у м е н т № 2.
Яких заходів щ одо організації евакуації треба було вжити згідно з
директивою командування Південно-Західного фронту?
Д о к у м е н т № 3.
Наскільки виправданим був з м іст і тон телеграм и Голови Д К О ?

17
 § 3. ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ
З га д а й те :
1. У чому полягав реж им воєнного часу в прифронтових районах
України в 1941 р.? 2. Яким був розм ах евакуаційних заходів в Ук­
раїні п ід час відступу радянських військ? 3. Коли Україна була
повністю окупована нацистськими військами? —

Розчленування З ахоп и вш и У країну, окупан ти перш за все

У кр аїн и зн и щ и л и її ц іл існ ість. В они п оділ и л и у к ­
р аїн ськ і зем л і на чотири части н и , п ідпорядкувавш и їх різним
д ер ж а в а м і різн и м адм ін істрати вн и м органам.
Ч ерн івец ьк у та Ізм аїл ьськ у області бу л о вклю чено д о складу
сою зн и к а Н ім еччин и - Румунії. О дещ ину, півден ні райони В ін ­
ни ц ької, західні М и кол аївської області, лівобереж ні райони
М ол д авії об’єдн ал и в губер н атор ство «Т ран сн істрія» і також
п рогол оси л и ч а сти н ою Р ум ун ського королівства.
З ахідн оук р аїн ськ і зем л і - Л ьвівська, Д рогоби цька, Станіс-
л авськ а і Т ерн оп іл ьськ а обл асті —н а правах ок рем ого дистрик-
ту (округу) п ід н азвою «Г ал и чи н а» бул и вклю чені д о скл аду ге-
н ерал -губерн аторства, щ о охопл ю вал о польські зем лі з цент­
ром у Кракові.
Чернігівщ ину, Сумщ ину, Харківщ ину і Д онбас, як прифрон­
тові області, підпорядкували безпосередньо військовому коман-__
дуванню .
Інш і українські землі входили д о складу рейхскомісаріату
«У країн а» з центром у Рівному. Рейхскомісаріат поділявся, на
ш ість генеральних округів з центрами у Д ніпропетровську, М е­
літополі, М иколаєві, Києві, Ж итомирі, Рівному. На пост рейхско-
м ісара У країн и Г ітлер призначив Еріха Коха, який навіть серед
німецьких чиновників відзначався своєю жорстокістю.
Щ о ж д о З а к арп а тськ ої У к р а їн и , то вона щ е з 1939 р. зал и ­
ш алась у складі У горщ и н и,

Н ацистський Окупаційні власті спиралися на каральні ор-

«новий порядок» гани - держ авну тасм н у поліцію (гестапо), озб­
роєні загони націонал-соціалістичної партії Н імеччини (СС),
служ бу безпеки (СД) тощ о. Крім окупаційних воєнної і цивільної
адміністрацій, на захоплених територіях створювалася допом іж ­
на адміністрація із представників місцевого населення, які ви я­
вили баж ання співробітничати з окупантами: бургомістри у
містах, голови у районах, старости в селах, допоміж на поліція.
З п очатк ом ок уп ац ії в У країні розгорнулася ш ирока п роп а­
ганда». щ о м ала на меті н ейтралізувати наслідки ідеологічної
д ія л ьн ості біл ьш ови ків. Д ом агаю чи сь підтрим ки населення,
ок уп ан ти особл и во охоче використовували ф акти недавнього
м ин улого. Ч ерез газети , п л акати та інш і пропаган дистські
18
19
м а тер іал и вон и оп ри л ю дн ю вал и трагічні ф акти насильницької
кол ек ти візац ії, гол од ом ору 1 9 3 2 -1 9 3 3 рр., м асових репресій,
здій сн ю ва н и х орган ам и Н К В С в У країні. Зокрема, в багатьох
м істах і м істечк а х бул и виявлен і масові похован ня невинних
ж ер тв стал ін ськ и х репресій . Ц і н евідом і н асел ен ню факти
сп равл ял и гн ітю че враж ен н я.
В одн очас окупанти обіцяли їм аграрну реформу, вільний роз­
виток ук раїн ськ ої культури, п овернення солдатів д одом у У д е ­
я к и х м ісц ях роздавали колгоспну худобу реманент. Ч астину п о ­
л он ен их українців випустили із концтаборів. Такі д ії окупантів
бул и схвал ьн о сприйняті всім а н езадоволеним и радянською
владою . А л е «н ов и й п орядок» не виправдав надій ц и х ж ителів.
В ін п ри н іс такі поневіряння, такий розм ах терору, в порівнянні
з як и м и н едавн є радян ське м инуле здавал ося майж е райським.
Н а вл а сн ій тери тор ії україн ці та ін ш і ж ителі республіки п е­
ретвори л и ся н а л ю дей «тр етього гатунку». їх н є ж иття регл а­
м ен тувал ося н аказам и і п равилам и, п оруш ен н я яких каралося
к он ц табор а м и або розстрілом . О купан ти заборон и ли їм кори с­
тув ати ся каф е, ресторан ам и, стадіонам и, ін ш и м и гром адськи ­
м и закл адам и. Н авіть біл я д ея к и х кри н иц ь і к ол одязів вивіш у­
валися попередж ен н я: «Т іл ьки д л я німців».
Г ітл ерівськ и й план «О ст» передбачав перетворення У країни
на к ол он іал ьн у к раїн у, аграрн о-си ровин н и й придаток рейху,
«ж и ттєв и й простір» д л я кол он ізац ії н;>едсгавг'ик;і\ш «ви щ ої ра-
сн>\ М ісц ево населен ня, п том у числі українці, росіяни, євреї

Такі оголош ення були звичним явищ ем під час окупації

та інші, підлягали витісненню і навіть ф ізичном у винищ енню .
С отні тисяч ж ителів великих м іст У країни стали ж ертвам и о р ­
ганізованого окупантами голоду. П ротягом 103 тиж н ів окупації
кож ного вівторка і п’ятниці у Б абином у Я ру в Києві розстріл ю ва­
ли лю дей різних національностей, переваж но євреїв. С вій «Б а ­
бин Я р» був у кож ном у великом у місті України. В сього в перші
місяці окупації ж ертвам и нацистів стали 850 ти сяч євреїв.
Ж орстоких реп ресій зазн ал о сіл ьськ е населення. В ході к а ­
ральних заходів бу л о зн и щ ен о 215 сіл. А всього в У країн і було
вбито й зам уч ен о 3,9 м лн ц ивіл ьного н аселен ня, п он ад 1,3 млн
військовополонених, 150 кон ц ен трац ій н и х та борів, в л а ш това ­
них в У країні, перетворилися в страхітл и ві «ф а бр и к и смерті».
Н айбільш ими серед н их були Л ьвівськ и й . С л авутськи й , Ж и т о ­
м и рськи й, У м ан ський , К ам ’я н ец ь-ІІод іл ьськ и й , В олодим ир-
В олинський, К іровоградський, С ирец ьки й і Д ар н и ц ьк и й (в
Києві) концтабори.

Е кономічне О купаційні власті здійсн ю вал и ш и роком ас­

пограбування ш табну програму економічного пограбування
України. Вивіз країни. Д о Н імеччини вивозили устаткування,
населення до сировину, метали, продовольство, твори мис­
Німеччини тецтва, музейні експонати і навіть родючі ук­
раїнські чорноземи. На роботу в промисловості й сільському госпо­
дарстві Н імеччини, по суті в нацистське рабство, було вивезено з
України 2,3 млн найпрацездатніш их чоловіків і ж інок, п ереваж ­
но молодих. Це становило майж е 80 % усіх депортованих з СРСР.
Окупаційні пласті, прагнули налагодити роботу підп ри єм ств,
електростанцій, зал ізн и ць. Робочий д е н ь т у т три вав 1 2 -1 4 г о ­
дин. заробітна плата бул а мізерною . О голоси вш и всі зем лі
власністю н ім ец ьк ої д ерж а ви , гітлерівці разом з ти м н е піш ли
на ліквідацію колгоспів. їх вваж али «дер ж авн и м и м а єтк ам и » з
прим усовою працею сел ян ства й передачею вир ощ ен ого ок у ­
паційним властям. П ередбачал ося, щ о з часом кращ і зем лі п е­
рей дуть д о н ім ецьких колоністів.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _______________________________ ______________

1. Розкажіть про адміністративне розчленування України після її
окупації німцями. Покажіть на карті зони окупації.
2. Щ о являє собою «новий порядок»? Щ о було його м е тою ?
3. Щ о було метою гітлерівської пропаганди на захоплених ук­
раїнських територіях?
4. В чому полягала суть плану «Ост»?
5. Яке місце в політиці нацистів займав терор ?
6. Як здійсню валося економічне пограбування України?
7. З якою м е тою здійсню вався вивіз населення д о Німеччини?
8. Чому окупанти не ліквідували колгоспи?

21
ДОКУМ ЕНТИ
1. В и т я г з м е м у а р ів М . Х р у щ о в а
Ч асто приходилось тогда сльїшать, что украинцьі проявляют не­
друж елю бне к отступаю щ ей Красной Армии. Я разьяснял: «Вьі
поймите: почему з то крестьяне-украинцьі должньї приветство-
вать наше отступление? Они огорченьї. Сколько труда затрачено.
Ничего не жалели для укрепления армии, для укрепления нашей
страньї. И вдруг разразилась такая катастрофа. А рмия отступает,
бр осает население, бросает территорию . Естественно, они п ро­
являют недовольство по отнош ению к тем, кто оставляет их в бе-
де. З т о не предательство, а больш е огорчение».
В о п р о сьі истории. - 1990. - № 10. - С. 91.

2. У р и в о к з д о н е с е н н я к о м а н д и р а д р у г о г о к а в а л е р ій сь к о го
корпусу СС
12 серпня 1941 р.
...Українське і білоруське населення дуже доброзичливе. Це п р о­
являється, зокрема, у тому, що населення викриває банди, які ко­
ротко чи довш е веш таю ться у цьому районі...
Д ок аз ввічливості полягає у тому, що з приходом військ їм зразу
почали приносити молоко, яйця й інші продукти, які були віддані
со лда там безкош товно й цілком добровільно.(...)
Д о к ум ен т Ф едеральн ого архіву в К обленці - Ф Р Н / /
Косик В. Україна і Н імеччина у Д ругій світовій війні. -
Париж; Нью -Йорк; Львів, 1993. - С. 520.

3. З а у в а ж е н н я і п р о п о з и ц ії М ін іс т е р с т в а с х ід н и х т е р и т о р ій
по г е н е р а л ь н о м у п л а н у «Ост»
Ц ілком таєм но!
Берлін, 27.04.1942
Генеральний план «Ост» передбачає, щ о після закінчення війни
число переселенців для негайної колонізації східних територій
м а є становити... 4450 тис. чол.
4450 тис. німців повинні бути розподілені частково також в о б л а ­
стях України...
...в) д о питання про українців.
Згідно головного управління імперської безпеки на територію
С ибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому
передбачається переселення ш естидесяти п'яти процентів насе­
лення...
Д аш и чев В. Б анкротство стратеги и герм ан ского фаш изма. -
М .: Наука, 1973. - Т . 2 . - С. ЗО - 35.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Проаналізуйте з м іст документа. Наскільки глибоко й точно відби­
вав він н астрої народу України?
Д о к у м е н т и № 2, № 3.
Порівняйте з м іст документа № 1 з фактами, наведеними в доку­
м енті № 2 і документі № 3. Зробіть висновки.

22
 § 4 . РОЗГОРТАННЯ РУХУ ОПОРУ
В УКРАЇНІ

З га д а й те :
1. На які адміністративно-територіальні одиниці окупанти р о з ­
ділили Україну? 2. Яку політику здійсню вали окупанти на те р и ­
то р ії Укр аїни? 3. Чи мали окупанти соц іальну п ід тр и м к у в
Україні?

Дві т е ч ії руху Н ацистський «н ови й порядок» ви к л и к ав хви-

О пору в Укр аїні лю обурен н я в У країні. О дн ією з н а й п о ш и ­
рен іш и х ф орм боротьби з окупан там и був саботаж . Робітн ики
працю вали абияк, часто не виходил и н а роботу, ви вод и л и з л а ­
д у верстати і обладн ан н я, зривал и ви кон ан н я зам овлень. С е ­
ляни також відм овлялися виходити в поле, п сували хліб та
інш е продовольство, саботувал и його п оставку д о Н імеччини.
П оступово пасивні ф орм и оп ору переростал и в активні: ан ­
тигітлерівське підпілля і партизан ський рух.
Ф акти свідчать, щ о в ан тигітл ерівськом у русі О пору бул о дві
течії, перш а з яких справді керувалася рад я н ськ и м и гаслам и,
а д руга орієн тувалася на створенн я н езал еж н ої ук раїн ськ ої
держ ави.
Існування в ан тин ац и стськом у русі О п ору теч ій з р ізн ою
політичною орієн тац ією - зви чай не явищ е д л я європ ей ськи х
країн. Т ож У країн а не була винятком.

Радянське Д о 1941 р. стал ін ськ е керівн и ц тво С РСР, роз-

підпілля і п а р ти - раховую чи в м а йбутн ій вій н і вести боротьбу
занський рух на ворож ій тери торії, не п од бал о п ро підго-
1 9 4 1 - 1 9 4 2 рр. товк у організаторів п ід п іл л я і п арти зан ської
боротьби. Ц я робота розгорн ул ася в ході вій н и, вел ася п оспіш н о
і н е завж ди кваліф іковано.
О рганізація п ідп іл ьн ої та п арти зан ськ ої бор отьби бул а п о ­
кл аден а на біл ьш ови ків та к ом сом ол ьські ком ітети , я к и х з о ­
б о в 'я з у в а л и діяти в к он такті з військовим и.
У ч ер в н і-в е р е сн і 1941 р. на окупован ій тери тор ії бу л о зал и ­
ш ено 23 підпільні обком и, 685 м іських і район н их підпільних
комітетів, 431 6 підпільних орган ізац ій і груп КГІ(б)У. За п ер ­
ш ий рік війн и на тери тор ії У к раїн и д л я партизан ської і д и ­
версійної роботи бул о за л и ш ен о 3 500 груп. П ередбачал ося, щ о
мереж а п ід п іл ьн о-п арти зан ськ и х орган ізац ій , загон ів і д и ­
версійних груп охопи ть усю У країну.
О днак уж е в перш і ти ж н і окупац ійн ого р еж и м у сотн і не-
підготовлених д о п ідп іл ьн ої роботи ком ітетів і гр уп бул и в и к ­
риті та розгром л ен і гітлерівцям и. Тоді ж бул и ви я вл ен і заго­

23
товл ен і д л я д и вер сій н и х і п арти зан ськи х груп зап аси зброї і
продовольства, а с а м іт р у п и розгром л ен і або ж розпалися. З
3500 на червен ь 1942 р. д ія л и л и ш е 22.
П ровал рад я н ськ ого п ідпілля свідчив про відсутн ість на­
л еж н ої п ідтри м ки його насел ен ням . П евний ч а с л ю ди вичіку­
вали, вивчаю чи п овед ін к у ок уп ац ій н и х властей. Н авіть тих,
котрі схильн і бул и п ід тр и м а ти радян ський рух О пору, глибоко
дем ор ал ізувал и н и щ івн і п оразк и Ч ервон ої армії, у неп ерем ож ­
ності я к ої зап евнял а радян ська пропаган да. З часом , к ол и те­
рор и сти чн о-грабіж н и ц ьк и й харак тер н ового реж иму відчули
м іл ьй он и ж и тел ів У к раїн и і д о боротьби з н ацизм ом п очал о за
вл асн и м баж ан н я м вк л ю ч ати ся багато безпартійних, зокрем а
оточенц ів, утік ачів-вій ськ овоп ол он ен и х, л ітн іх лю дей, ж інок і
н авіть дітей , радян ський рух О пору в У країні став набувати ак ­
ти вн іш и х і ор га н ізова п іш и х ф орм.
П осилен н ю п арти зан ськ ого руху в У країн і сприяла перем о­
га під М осквою . У рай он ах, д е п арти зан ськ и й рух був особливо
ін тен си вн и м , ок рем і загон и зл и вал и ся в з'єдн анн я. Так, незаі.
баром п ісл я ок уп ац ії С ум щ и н и гітл ерівц ям и, розгорн ул и бойо­
ву д ія л ьн ість п а р ти за н сь к і загон и С. К овпака і С. Руднєва.
Н евдовзі вони об'єд н ал и ся , в резул ьтаті чого вини кло досить
вел и к е у груп ован н я п ід к ом а н д ува н н я м С. К овпака. Боротьбу
з ок уп ан там и вели так ож за гон и на чолі з О. Ф едоровим,
Я. М ел ьн и ком , М. Н аум ови м , О. С абуровим.

В партизанському з'єднанні М, Попудренка. Ра д и ст К. Скрипник

та шифрувальниця Є. Н евгасим ова за роботою. 1943 р.

24
 Прагнучи налагодити централізоване керівництво парти­
занським рухом, ДКО ЗО травня 1942 р. створив при Ставці
Центральний штаб партизанського руху (ЦШ ПР), начальни­
ком якого було призначено П. Пономаренка. В червні 1942 р.
почав діяти Український ш таб партизанського руху (УШ ПР),
підпорядкований безпосередньо ЦК КП(б)У. Н ачальником
штабу було призначено Т. Строкача. Наприкінці серпня - на
початку вересня 1942 р. у Москві відбулася нарада командирів
і комісарів партизанських з’єднань, секретарів підпільних
парткомів. Учасники наради схвалили пропозицію щ одо прове­
дення глибоких рейдів на Правобережжя, де вплив керованих
більшовиками підпільних і партизанських груп був слабким.
Багато шкоди завдавали нацистам підпільні організації,
діяльність яких охопила не лише лісові регіони України, а й
степові, де умови для розгортання руху Опору були несприят­
ливі. Підпільники виробили своєрідну тактику, що включала
інформування населення про події на фронтах, зрив відправки
молоді д о Німеччини, організацію саботажу на підприємствах,
диверсії, збройні напади на поліцію і німецьких військових.
Серед підпільників було чимало молоді, зокрема учнівської
та студентської.
Одна з найвідоміших молодіжних підпільних організацій
України - «Партизанська іскра» - виникла у селі Кримка Одесь­
кої (тепер Миколаївської) області. Очолював організацію вчи­
тель В. Моргуненко. Д о складу її входили старшокласники
місцевої ш коли. Вони здійснили декілька диверсій на
залізниці, визволили з полону групу військових. «Партизанська
іскра» проіснувала-до лютого 1943 р. і була викрита німцями.

Організація Організація українських націоналістів, зок-

українських рема та її частина, яка йшла за Андрієм
націоналістів Мельником, котрий заступив місце керівни-
(ОУН) на початку ка ОУН Євгена Коновальця, вбитого в Гол-
війни ландії 1938 р., на початку війни покладала
певні надії на Німеччину. Оунівці виходили з того, щ о більш о­
визм був спільним ворогом як ОУН, так і націонал-соціалістів,
і проти нього вони можуть діяти спільно.
Більшість же в ОУН була невдоволена курсом А. Мельника
на зближення з гітлерівцями. Цю частину очолив Степан Бан-
дера - з 1933 р. голова ОУН на західноукраїнських землях. У
вересні 1939 р. після вторгнення Німеччини в Польщу він вий­
шов з польської тюрми, куди був ув’язнений ще в 1935 р. Сте­
пан Бандера, не відкидаючи можливості співпраці з німцями,
виступав за утворення власної армії і розгортання активної бо­
ротьби за незалежність України, спираючись переважно на си­
ли і можливості українського народу.

25
 Таким чином, ОУН напередодні
радянсько-німецької війни розколо­
лася на дві фракції: прибічників
С. Бандери - ОУН-Б, яких називали
бандерівцями, і прибічників А. Мель­
ника - ОУН-М, або мельниківців.
М іж фракціями склалися н апру­
жені стосунки, які нерідко вилива­
лися в жорстоку міжусобну війну.
Нацистське керівництво Німеч­
чини. відкидаючи ідею української
державності, разом з тим погоджува­
лося на співпрацю з ОУН, сподіваю­
чись використати її в боротьбі з Ч ер­
воною армією. Зокрема, воно погоди-
_ , лося на комплектування з баталь-
С. Бандера - голова фракції ,г 3. л „ . -
о у н .Б ионів «Нахтігаль» і «Роланд» Легіо­
ну українських націоналістів, особо­
вий склад якого планувалося використати при проведенні ди ­
версійних операцій на радянських територіях. Зі свого боку,
ОУН-Б у цих військових частинах вбачала ядро майбутньої ук­
раїнської армії.

«Акт проголо­ Перші дн і війни засвідчили безпідставність

шення віднов­ надій на досягнення бодай обмеженої неза­
лення Україн­ лежності з допомогою Німеччини. Ввечері ЗО
ської держави» червня, одразу ж після відступу радянських
військ зі Львова, скликані керівни­
ками ОУН-Б Українські національ­
ні збори ухвалили відновлення дер­
ж авн ої незалеж ності У країни та
формування національного уряду,
прем’єром якого став Ярослав Оте­
цько, один із провідних діячів ОУН.
«А к т проголош ення відновлення
Української держави» та благосло­
вення м итрополита Андрія Шеп-
тиц ького були ш ироко оприлю д­
нені, в тому числі й через львівську
радіостанцію.
Однак вище партійно-державне
керівництво нацистської Німеччини
Я. Отецько - один із авторів
відмовилося підтримати проголошен­
«Акта проголошення ня Української держави. 9 липня,-
відновлення Української 1941 р. уряд Я. Отецька було розігна­
держави». 1941 р. но. 15 вересня 1941 р., за наказом

26
Гітлера, бул и у в ’язн ен і С. Б андера і Я. С тецько, а так ож д ея к і
члени уряду. Т оді ж ок уп ан ти за ар еш тувал и бл и зь к о 300
членів О У Н , а 15 к ерівн и х діячів орган ізац ії розстріл ял и.
Ці репресії вили н ули н а настрої в батал ьй онах «Р олан д» і
«Н ахтігаль», і вони відм овилися викон увати н ім ец ьк і нака-
зи.Ч ерез д ея к и й час ці частини було розпущ ено, а їхн іх у к ­
раїнських оф іцерів - заареш товано. О У Н п ерей ш л а д о саботаж у
політики н ац истських властей і підготовки вл асни х збройних
сил для боротьби з окупантам и, розш и рен н я п ідп іл ьн ої мереж і.

Оунівське Н а відм іну від рад я н ськ ої влади, О У Н за-

підпілля вчасно подбала п ро орган ізац ію п ідпілля. Щ е
1 9 4 1 - 1 9 4 2 рр. д о початку війн и д л я м а й бутн ьої роботи на
Створення УПА окупован их гітл ерівц я м и те р и тор ія х стали
ф орм увати ся та к звані п охідн і групи. Ц им зай м ал и сь як ба н ­
дерівці, так і м ельниківці. З п очатк ом втор гн ен н я н ац и стськ и х
військ в У к раїн у «похідн і гр уп и » д іста л и н ак аз п росувати ся за
гітлерівцям и, а д е буде м ож л и вість — ви п ередж ати їх і за умов
безвл аддя перш и х д н ів окупац ії бр а ти ц и віл ьн у вл аду в к о ж н о ­
м у н аселеном у п ункті. Ч лени «п охідн и х груп » орієн тувал и ся
на лояльність окупац ій н и х властей, а в разі відм ови останн іх
п огодитися з прогол ош ен н ям н езал еж н ості У к раїн и , м а л и р оз­
горнути п ідп іл ьн у боротьбу під ан ти гітл ерівськи м и й анти-
стал ін ським и гаслами.
П ідпільні оун івські орган ізац ії бул и утворен і в багатьох
містах У країн и, а так ож у К риму. На Д он бас бу л о відрядж ен о
«похідну групу», яка, за свідчен н я м її чл ен а Є. С тахіва, о р ­
ганізувала т у т сам остійн и ц ьке п ідпілля. В они вели бор отьбу
під гаслам и : «С м ерть Г ітл еру! С м ерть С талін у! Р ад я н ськ а вл а ­
да - без більш овиків!»
П ош ирення сам остійн и ц ьки х н астроїв, особл и во в л ів об е­
реж них обл астях Н аддн іп рян щ и н и і н а С ході У країн и, д е п р о ­
тягом д вох д еся ти л іть три ва л а ж орсток а боротьба з бу д ь-я к и ­
м и п роя вам и н а ц іо н а л ь н о -д е р ж а в н и ц ь к о ї св ід о м о ст і, бу л о
ц іл к ом несподіваним д л я гітл ерівц ів. В он и з тр и вогою с п о с­
терігали, як навколо керівників і членів «похідн и х груп» об’є д ­
н ували ся н е лиш е м ісц еві ін тел іген ти, а й учн івськ а молодь,
робітники, селяни.
З начного пош ирення н абув сам остійн и ц ьки й рух у Д н іп р о ­
п етр ов сь к ій о бл а сті, д е о р г а н із о в а н и х ч л е н ів п ід п іл ь н и х
оунівських гр уп і лю дей, щ о їм си м п ати зувал и, н ал ічувал ося д о
5 тис. П ідпільники н ал агоди л и чітк и й зв’я зок м іж обл асною ,
м іським и, рай он н им и і м ісц евим и групам и, д отр и м ую ч и сь р а­
зом з тим суворої конспірації. Б уло н ал агод ж ен о д рук уван н я
н ел егал ьн ої л ітер атури , л и стівок , п ід робл ен н я д ок ум ен тів .
Існувала м ереж а кон спірати вн и х к варти р і явок. З ростан ня

27
н а ц іон а л ь н о го п ід п іл л я ста л о н асл ід к ом п робуд ж ен н я н а ­
ц іон ал ьн ої свід ом ості україн ців. А це, у свою чер гу, було р е­
ак ц ією н асел ен н я на ш овін істичн у зар озум іл ість окупан тів, які
в важ ал и себе «ви щ ою расою », «арійц ям и», а україн ців відн оси ­
ли д о н еп овн оц ін н и х рас —«ун терм ен ш ів». У З ахідн ій У країні,
д е соц іал ьн а база н ац іон ал ьн ого руху була ш и рш ою , оунівці
зум іл и п ор івн я н о л егк о витри м ати реп ресії гітлерівців. С аме в
ц и х р ай он а х са м остій н и ц ьк и й рух О п ору у 1941 р. став н абува­
ти зброй н ого характеру. В серп н і 1941 р. в районі П інська діяв
збр ой н и й оун івськ и й загін , а у вересн і, під ч а с хвилі ареш тів
ч л ен ів О У Н , розгорн улися тер ор и сти ч н і акц ії проти п ред став­
н и ків ок уп ац ій н ої влади. Н е м аю чи п ідтри м ки з-за л ін ії ф рон­
ту, сп и р аю ч и сь ви кл ю чн о на м ісц еве населен ня, оун івц і ре­
т ел ьн о готува л и ся д о розгортан н я м асови х зброй ни х акцій,
створ и в ш и кілька ш кіл підготовки м ол одш их ком ан дирів, н а­
к оп и ч ую чи зброю та спорядж ен н я.
У ж овтн і 1942 р. д р ібн і загони оунівців, які д іял и на Волині
і П оліссі, об'єд н ал и ся п ід сп іл ьн и м к ерівн и ц твом і одерж али
н азву У країн ська п овстанська армія (УІ1А). 14 ж овтня - день
П окрови святої Б огородиц і, яка вваж алася покровителькою
В ійська З апорозького. - стал о оф іц ій н ою д атою створенн я У к­
р аїн ськ ої п овстан ської армії.

Боротьба С ам остій н и ц ьк и й оун івськ и й рух становив

гітлерівців в ел и к у за гр озу д л я ок уп ац ій н ого реж иму,
з оунівським П орівн ю ю чи розм ах оун івськ ого і радянсько-
п ідпіллям го п ід п іл л я в У країні, н ім ец ьк е к ом ан дуван ­
ня в св оєм у та єм н ом у н ак азі від 31 грудн я 1941 р. зм уш ене б у ­
ло ви зн ати : «К р ім груп и О У Н Б андери, на У країн і не існує
ж од н ої ор га н іза ц ії опору, яка бул а б здатна станови ти серйозну
н ебезп еку». Н ац исти д ій ш л и висн овку, щ о О У Н готує масове
п овстан н я з м етою створ ен н я сам остій н ої україн ської держ ави.
[Це в л и стоп ад і 1941 р. ок уп ац ій н і каральні орган и од ер ж а ­
л и н ак аз заа р еш тувати й зн и щ и ти всіх керівни к ів і членів
оун івськ ого п ідпілля. В К иєві гітл ерівц і заареш тувал и близько
300 осіб як бан дерівц ів, та к і м ельн и ківц ів. С еред страчених у
Б аби н ом у Я р у - О л ен а Т еліга, відом а п оетеса українського за ­
рубіж ж я. В 1 9 4 2 -1 9 4 3 рр. п отрапи л и д о л а бе т ворога тисячі
ч л ен ів сам остій н и ц ьк ого п ідп іл л я в С талін ом у (Донецьк), М и ­
кол аєві, З апоріж ж і, Д н іп роп етровськ у, Н ікополі, Х ерсоні та
ін ш и х м істах Л івобереж ж я, П равобереж ж я та П івдня У країн и. ‘
А л е, п опри ва ж к і удари, оун івц і, продовж ували боротьбу д о ос­
та н н іх дн ів окупації.
У 1941 р., в умовах підпілля, вперш е зустрілися представники
о бох течій а н ти н ац и стськ ого р уху О пору-в У країні: оун івського
і радян ського. О бстан овка ви м агал а н ал агодж енн я контактів,

28
узгодження дій у боротьбі зі спільним ворогом. Але на пере­
шкоді стали глибокі ідеологічні розбіжності. Розгорнулася ж ор­
стока боротьба, згубна для обох течій. Були випадки доносів у
гестапо радянських підпільників на оунівців і оунівців - на ра­
дянське підпілля. Наслідки були трагічні для обох течій.
Зарозумілі гітлерівські верховоди мріяли управляти У к­
раїною за допомогою невеликої купки чиновників і військових.
Але зустріли тут масовий опір, який мав різноманітні форми -
від пасивного опору, трудового саботажу до збройної боротьби.
Замість очікуваної покори по всій Україні - від її східних кор­
донів до західних, від Чорноморського узбережжя до Полісся -
нацисти наштовхувалися на презирство й ненависть. Україна
поступово перетворювалася ^а «другий фронт».

ПЕРЕВІРТЕ С ЕБЕ___________________________________________
1. Які історичні передумови виникнення двох течій руху Опору в
Україні?
2. У чому ви вбачаєте суперечливість і трагедію українського
національного руху в роки війни?
3. До яких форм та методів боротьби вдавалися учасники руху
Опору в Україні?
4.Охарактеризуйте радянський партизанський рух в Україні у ро­
ки війни. Який вплив він мав на події, що відбувалися на фронтах?
5. Назвіть причини розколу в ОУН. Які наслідки мав цей розкол?
6. Чому зазнала краху спроба ОУН проголосити незалежність Ук­
раїни ЗО червня 1941 р.?
7. Яку роль відіграли «похідні групи» ОУН в розгортанні національ­
но-визвольного руху в Україні?
8. Які умови сприяли утворенню УПА?
9. Яким був розмах оунівського підпілля в Україні і які методи ви­
користовували нацисти у боротьбі з ним?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________
1. З М е м о р а н д у м у ОУН-Б д о уряду Т р етього рейху ,
15 червня 1941 р.
...Навіть якщо при вході в Україну німецькі війська спочатку будуть
самозрозуміло зустрічати як визволителів, таке ставлення може
швидко змінитися, якщо Німеччина ввійде без наміру відновлен­
ня Української Держави й використання відповідних гасел...
...Еволюція німецько-українських відносин залежить не лише від
остаточного вирішення української проблеми, а й від методів, що
будуть застосовані з самого початку...
Організація Українських Націоналістів
Д окумент Ф едерального архіву в Кобленці -
Ф РН / / Косик В. Україна і Німеччина
у Другій світовій війні. - С. 502, 504.

29
 2. «Акт п р о г о л о ш е н н я в ід н о в л е н н я У к р а їн с ь к о ї де рж ави »
ЗО червня 1941 р.
1. Волею українського народу Організація Українських Націо­
налістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення
Української держави, за яку поклали св о ї голови цілі покоління
найкращих синів України.
Організація Українських Націоналістів, яка під проводом творця і
вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого
московського більшовицького поневолення боротьбу за свободу,
взиває увесь український народ не скласти з б р о ї так довго, доки
на всіх українських землях не буде створена Суверенна Укра­
їнська Держава...
2. На західних землях України твориться Українська Влада, яка
підпорядковується Українськом у Н аціональному Урядові, що
створиться у столиці України - Києві...
3. Відновлена Українська держ ава буде тісно співдіяти з На-
ціонал-С оціалістичною Великонімеччиною , щ о під п р овод ом
Адольф а Гітлера творить новий лад в Європі й світі та доп ом агає
українському народові визволитися з-під московської окупації.
Українська Національно-Революційна Армія, що твориться на ук­
раїнській землі, бор отим еться далі проти московської окупації за
Суверенну С оборну Державу, справедливий лад у цілому світі...
Льва-город, ЗО червня, 1941 р.
Ярослав Стецько
Голова Національних Зборів
Українська суспільно-політична дум ка в 20 столітті.
Д окум ен ти і м атеріали. Т. III. - Б.м.: Сучасність, 1983. - С. 24.

3 . Н а к а з С Д п ро с т р а т у ч л е н ів О УН -Б
М ісц е постою , 25 листопада 1941 р.
Д о зовнішніх постів:
Київ
Дніпропетровськ
Миколаїв
Рівне
Ж итомир
Вінниця
Н езаперечно встановлено, щ о рух Бандери готує повстання в
Райхскомісаріаті (Україна), м ета якого - створення незалежної
України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно ареш­
товані й після грунтовного допиту та єм н о знищені як грабіжни­
ки...
Цей л и ст м а є бути знищ ений ком ан досф ю рером негайно після
прочитання.
Підпис
С С -оберш турм бан ф ю рер
Косик В. Україна і Німеччина
у Д ругій світовій війні. - С. 554-555.

ЗО
ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ
Д о к у м е н т № 1.
Наскільки точно передбачила О УН -Б німецьку політику в Україні?
Яку інформацію для відповіді на це запитання д а є з м іс т ?
Д о к у м е н т № 2.
Перечитайте «Акт проголошення відновлення Української д е р ж а ­
ви» і дайте відповідь:
а) Чи мож ливе було створення Суверенної С о б о р н о ї Української
держави за у м ов ведення боротьби лиш е проти «московської
окупації»?
б) Чим поясню ю ться слова про те, щ о Гітлер «допомагає україн­
ському народу визволитися»?
Д о к у м е н т № 3.
Які висновки щ одо географ ії бандерівського руху мож на зробити,
зважаючи на зміст?

§ 5. УКРАЇНА В УМОВАХ
РАДЯНСЬКИХ НАСТУПАЛЬНИХ
ОПЕРАЦІЙ 1943 РОКУ
З гад ай те:
1. Коли була заверш ена окупація України н ацистам и? 2. Які течії
були в русі Опору в Україні у роки Д ругої світової війни?

П очаток р о згр о - В осени 1942 р. н а Волзі в районі С талін града

му нацистів розгорн ул ася одна з н ай біл ьш и х з п очатку
в Україні Д р у гої світової війни битв. В ході цієї битви
н імецькі війська були оточені. 2 л ю того 1943 р. вон и к а п іту л ю ­
вали. П ерем ога п ід С та л ін гр а д о м зм ін и л а об ст а н ов к у на
ф ронті на кори сть Р адян ського Союзу. З ахоп и вш и стратегічн у
ін іціативу, Ч ервон а арм ія утрим увала її д о кінц я війни.
Кінець грудня 1942 р. став п очатком ви гн ан н я гітл ерівц ів з
тери торії У країни. П ерш им н асел ен им п ун ктом , звіл ьн ен и м
віц ф аш истських військ, бул о сел о П івн івка М іл овськ огб ра й о­
ну В орош илопградської області. П родовж ую чи наступ , у сер е­
ди н і л ю того 1943 р. вій ська П івден н о-З ахідн ого ф р он ту зав’я за ­
ли бої на дал еки х п ідступ ах д о Д н іп роп етровськ а й З апоріж ж я.
Війська В орон езького ф рон ту, овол одівш и н а п очатку л ю то­
го 1943 р. К урськом і Б єлгородом , також п ерен есл и д ії на т е р и ­
торію У к раїн и і 16 л ю того вибил и гітл ерівц ів із Х аркова.
Проте невдовзі наступ Ч ервоної арм ії бул о зупинено. Війська
відірвалися від тилових баз, не вистачало досвіду наступ ал ь­
них дій, техніки. А 19 лю того нім ецьке ком андування здійснило
контрудар з районів Краснограда і Красноармійська. 15 березня-
німці знову захопили Харків, а 18 березня - Бєлгород.

31
Зустріч радянських солдатів. Харківська область. Серпень 1943 р.

З квітн я по ли пен ь 1943 р. на ф ронтах п ан увал о відносне за­

ти ш ш я . С торони готували ся д о нових операцій. Ч ервона армія
п л ан увал а п родовж увати н аступ на всіх ф ронтах. З і свого боку,
воєн н о-п ол іти чн е керівн и ц тво Н ім еччин и прагнуло п ерехоп и ­
т и ін іц іати ву й силам и груп арм ій «Ц ен тр» і «П івдень» р озгр о­
м и ти П івденно-Західний ф ронт у районі Курської дуги.
К урська би тва розпочал ася 5 липня 1943 р. наступом н і­
м ец ьк и х вій ськ і три вал а 50 днів. У резул ьтаті важ ких, к рово­
п рол и тн и х боїв кращ і тан кові ди в ізії Н ім еччини були знищ ені.
С твори л и ся сп ри ятл и ві ум ови д л я н аступ ал ьн их операцій Ч ер­
в он ої арм ії н а всіх ф ронтах, у том у чи сл і й в Україні,-
У серп н і си лам и С теп ового та В орон езького ф ронтів була
п роведен а Б єл городсько-Х арківська операція. В ніч на 23 сер п ­
ня р озп оч ався виріш ал ьн ий ш турм Харкова, а вранці м істо б у ­
ло звільн ен е від окупантів.

В ереснев і У п л ан ах осін н іх оп ерац ій 1943 р. перш очер-

операцГГ 1 9 4 3 р. гового зн аченн я н адава л ося розгром у п ро­
ти в н и к а на Л івобер еж н ій У країні, Д он басі, виходу д о Д ніпра
та захоп л ен н ю п л ацдарм ів н а й ого п равом у березі.
Н ім ецьке ком андування, тверезо оцін ивш и свої можливості,
п ерей ш л о д о оборон и і 11 серпня віддало наказ про будівництво
«С хідного валу», який в У країні проходив п о річках Д н іп ру та
М ол очн ій. Гітлерівці надавали Д н іпру, враховую чи ш ирину,
багатоводність, високий берег, особливого стратегічного значення.
П оки тр и ва л о сп орудж ен н я «С хідн ого валу», гітл ерівц і всім а
м ож л и ви м и засобам и стри м увал и Ч ервон у арм ію на Л івобе­
32
 режжі й на Д онбасі. А л е перевага в ж и вій си л і й техн іц і в и зн а ­
чила резул ьтати воєн н их д ій . 8 вересня гітл ерівські вій ськ а за ­
лиш или центр Д он ба су - м істо С талін о (нині Д онецьку. Н а
КІЕець вересня 1943 р. війська П івден н ого і П івд ен н о-З ахідн о­
го ф ронтів, очи сти вш и від п роти вн и ка Д он бас, в и й ш л и на
рубіж Н ов ом оск ов ськ -З ап ор іж ж я - річк а М олочна.
В аж кі бої точи л и сь і п івн ічн іш е ц ього рубеж у. 2 вересн я ф а ­
шистів вибили із С ум , 21-го - з Ч ерн ігова, 23-го - з П олтави. 21
- 22 вересн я Ч е р в о н а арм ія в и й ш л а д о Д н іп р а в ра й он і ~
П рип’яті. Ц ими ж дн ям и радян ські вій ська відки н ул и їх за
Д ніпро на ділян ці від Д н іпропетровська д о Запоріж ж я. В сього ж
наприкінці вересня 1943 р. Ч ервона армія контролю вала 700 км
лівого берега Д ніпра.
Н адії н ім ц ів н а «С хідн и й вал» п очал и розвію вати ся н а ­
прикінці вересн я, коли частини Ц ен тральн ого та В орон езького
ф ронтів за п ідтри м кою партизан ів і м ісц евого н асел ен н я за в и ­
клю чно ск л ад н и х умов ф орсувал и Д н іп р о й у тв ор и л и п л а ц ­
д а р м на- п равом у березі на п івн іч і півден ь від К иєва. В ійська
С теп ового і П івден н о-З ахідн ого ф ронтів ф орсувал и Д н іп р о на
діл ян ц і м іж К рем ен чуком і Д н іп роп етровськом .

Падіння У ж овтн і точи л и ся заверш ал ьн і б ої п о розгро-

«Східного валу» му гітлерівців на Л івобереж ж і. 14 ж овтня,
після к іл ьк ох н евдал и х спроб, радянські війська, вда вш и сь д о
нічного ш турм у, вибил и н ім ц ів із Запоріж ж я, а 25-го н ац исти
залиш или Д н іп роп етровськ і Д н іп родзерж и н ськ. Ц ін ою в ел и ­
чезних втр ат бу л о зн и щ ен о оборон у гітл ерівц ів на річц і М о ­
лочній, очи щ ен о від н их П івн ічн у Таврію .
В ідступаю чи, окупан ти зал и ш ал и п ісл я себе пустел ю . У р о з­
п орядж енні рей хском ісара У к раїн и К оха від 6 вересн я 1943 р.
п редставникам адм ін істрації Л івобереж ж я, зокрем а, зазн ач а­
лося: «О сн овн и й п ринцип, я к и м слід керувати ся, п ол ягає в т о ­
му, щ об п ротивн ик, захоп и вш и територію , не зн ай ш ов би н а ній
нічого, щ о м іг би вик ор и стати д л я п ода льш ого веден н я війни:
ні п родовольства, ні м ісц я розкварти руван ня, н і л ю д ськ и х р е­
сурсів, ні підприєм ств, які могли б бути в ід н ов л ен і п ротягом
кількох тиж нів. Ті міста й сел а, в яких зал и ш ається ча сти н а
м ісц евого н асел ен н я, т а к о ж п ови н н і бу ти сп а л ен і». Л и ш е
стрімкий наступ радян ських вій ськ урятував У країн у в ід т о ­
тального спустош ення.
У весь ж овтен ь радянське ком ан дуван н я кон ц ен трувал о в ій ­
ська на п равом у березі Д н іп ра, готую чись д о п род овж ен н я н а ­
ступу. П рагнучи підкресл и ти ви н я тк ову важ ли вість ц и х о п е ­
рацій і підн ести бой ови й д у х вій ськ, які з ви ходом в У к р аїн у п о­
повню валися здебіл ьш ого за рахун ок м ісц еви х ж и тел ів, С тавка
перейменувала 20 ж овтн я 1943 р. В орон езький, С теповий,

2 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї н и , 11 к л . 33
34
 П івденно-Західний і П івденний ф ронти відповідно в 1-й, 2-й, 3-й,
4-й У країн ські фронти.
У перші дні листопада почалися виріш альні бої за Київ.
У дарн і частини 1-го У країнського ф рон ту 3 листопада, н есп о­
дівано для противника, перейш ли в наступ з Л ю тізького п л ац ­
дарм у на південь, у напрям ку Києва. Ставка віддала наказ узя ­
ти Київ за будь-яку ціну д о річниці Ж овтн евої революції. 6 л и с­
топада 1943 р. столиця України була звільнена від ворога.
Взяття К иєва кош тувал о Ч ервоній арм ії 260 тис. ж иттів. За
успіш не ф орсуван ня Д н іп р а зван н я Героя Р ад я н ськ ого С ою зу
було присвоєно 2438 бійцям і ком андирам .
Таким чи н ом , за п орівн ян о короткий час рад я н ськ і вій ська
вийш ли на л ін ію Д н іп р а від Ч ор н ого м ор я д о ги рл а річки Сож
на тери тор ії Б ілорусії, здійсн и л и К и ївську н аступ ал ьн у оп е­
рацію і ст в о р и л и сп р и я т л и в і п е р е д у м о в и д л я в и т існ ен н я
гітлерівців із П равобереж ної України.

П ерш і кроки У країн ське н асел ен н я з рад істю зустр іч ал о

радян сь ко ї р адян ські війська. Х л іб-сіл ь і м ол ок о в селах,
влади на визво- червон і п рап ори і квіти в м істах - ти п ові кар-
лених територіях тини, я ким и суп роводж увався п ри хід Ч ер в о­
ної армії. На м ітин гах, щ о відбувал ися м а й ж е в к ож н ом у місті
й селищ і, л унали щ и рі сл ова п одяки визвол и тел ям , п рокл яття
- на адресу н ім ец ько-ф аш и стських загарбн и ків, сл а в осл ів ’я,
зверн ені д о Й. С талін а, К ом ун істи чн ої партії. Л ю д и сп од ів ал и ­
ся, щ о п ісл я д овги х років страж да н ь і п он евірян ь п оліп ш и ться
нареш ті м атеріал ьн е станови щ е, буде реф орм ован а ч и навіть
знищ ена к ол госп н о-кріпосн и цька си стем а, вл ада п овн іш е в р а ­
ховуватим е інтереси н аселен ня, в сусп іл ьстві зап ан ую ть м и р і
злагода. В еликі війн и породж ую ть вел и к і надії. Т а к бу л о в
1812 р., коли з п ерем огою над Н ап ол еон ом росій ські сел я н и п о­
в’язували звільн ен н я від к ріп ацької залеж ності. П од ібн і н а ст ­
рої ш ирилися в У країні в роки К рим ської вій н и 1 8 5 3 -1 8 5 6 рр.
Д осить скоро сподівання на кращ е стали розвію ватися. З р а­
дянськими військами повертався сталінський тоталітарни й рг-
ж им з його звичайним пош уком ворогів. П ідозра в співробіт­
ництві з гітлерівцями автом атично падала на всіх, хто переж ив
окупацію. їх реєстрували як осіб, котрі «залиш илися на зайнятій
ф аш истами території». Ц е тавро перетворю вало м ільйони ж и ­
телів окупованих територій у неповноправних громадян.
О рган и Н К В С за а р еш тов ув а л и п ол іц аїв, п р ед ста в н и к ів
д оп ом іж н ої адм ін істрації, п оста вл ен ої ок уп ан там и , ін ш и х по-
собників н а ц и стськ и х вл астей . Б ули п р ов ед ен і п ок а зов і с у ­
д и над вій ськ ови м и зл очин ц ям и . П одібн і за х од и зд ій сн ю в а ­
ли вл асті в сіх ви звол ен и х від гітл ерівськ ої ок у п а ц ії країн.
С півробітництво з н ац истам и скрізь викл и кал о п рези рство й

2*
35
нен ави сть. Л лє ніде пон яття «співробітн и ц тво» не тлум ачилося
т а к ш и рок о, як в СРСР.

М об іл ізац ій н і У п ерш і ж д н і вигн ан ня гітл ерівц ів в ук-

за х о д и р аїн ськ и х м істах і сел ах розгорталися мобі-
1 9 4 2 - 1 9 4 3 р р . л ізац ій н і заходи, щ о бул о н еобхідн и м в ум о­
вах п род овж ен н я вій н и. Н асел ен н я здебіл ьш ого це розум іло.
А ле, як і всі інш і за ход и воєн н ого часу, м обілізація п р ов ад и л а­
ся н ад зви ч а й н о ж орсток и м и м етодам и. Н аш ви дкуруч м обіл ізо­
ван и х ю наків і чол овік ів (н епідготовлени х, часто беззбройних:
од н а гви н тівка н а 5 -1 0 чол овік, необм ундированих) у складі
т а к зв ан и х п рори вііи х груп тисячам и кидали в атак у під
п ри ц іл ьн и й вогон ь противн ика. Я к правило, ц с відбувалося без
обов ’язкової арти л ерійської підготовки чи бом бардуван ня п ер е­
д ов и х п озиц ій н ім ец ьк и х військ. П росуван ня ц и х груп забезп е­
ч у в а л и сп е ц іа л ь н о ст в о р е н і за го р о д ж у в а л ь н і загон и (су м ­
н озвісн і «заградотрядьі»), які розстріл ю вал и всіх, хто від м ов­
л явся й ти в атак у або відступав.
Т акі м етоди застосовувалися на всіх ф ронтах - від Л ьодовито­
го океан у д о Ч орн ого моря. П ісля закінчення війни про це
відверто писало багато учасників. Відомий радянський воєна­
ч альн и к ген ерал арм ії М. Л яш енко згадував: «У тій війні було
багато смертей, нічим не виправданих. Т раплялися воєначаль­
н ики і командири, які прагнули досягти успіху за будь-яку ціну».,
О собл и ва схил ьн ість д о так ти к и передових проривних груп в
У країн і ди к тувал ась сп еци ф ічн и м и мотивам и. В очах багатьох
к ом ан ди рів і ком ісарів україн ці бул и потенційним и зрадн и ка­
ми, котрих слід «провчити », п рим усити «спокутувати кров’ю
ганьбу п еребуван н я в окупації». Все це виливалось у прагнення
п остави ти спіш но м обілізован и х ж ителів окупованих районів
У країн и у вин яткові умови, щ ораз кидаю чи їх у сам ісіньке п ек­
л о війни. У країн ськи й письм ен н и к А н атолій Д ім аров, згадую чи
один з воєн н их епізодів, свідк ом якого був, писав: «Н е забуду,
поки й ж итиму, одн у та к у атаку взи м ку сорок третього року, вже
коли н аш і війська визволяли Д он бас. Н імець засів за ц егляни­
ми м урам и м етал ургій н ого комбінату, п он ад водосховищ ем, і
п олковн и к та й ого ком ісар н е придум али н ічого кращ ого, як к и ­
н ути в атаку кількасот н овобранців, яких н е всти гли щ е й о б ­
м ундирувати та я к сл ід озброїти. В они висипали на лід величез­
н им натовпом , і німці, п ідпустивш и їх майж е впритул, викоси ­
л и д о ноги. Вся крига стала криваво-чорн ою від трупів».
М асові м обіл ізац ії супроводж увал и ся насильницьким в и л у ­
чен н ям у населен ня хліба та ін ш и х продуктів, які щ е збер егл и ­
ся п ісл я н ац и стськ и х військ. Н аселення, особл и во сіл ьське,
п ісля вигн ан ня ф аш и стів зал и ш ал ося на м еж і виж ивання.

36
На звільненій території

«...П огано здали ми Гітлерові проклятому свою У країну і звіл ь­

няємо лю дей погано. М и забули, щ о ми трохи винні п еред звіль­
неними, а ми вваж аємо їх другорядними, винним и п еред нами,
«дезертиро-оточенцями - пристосуванцями», - та к писав про став­
лення радянських верхів д о українського населення О. Довж енко.

Ж ителі України П оки на тер и тор ії У країн и розгортал и ся на-

в радянському ступ ал ьн і оп ерац ії радя н ськ и х вій ськ, у гли-
тилу боком у ти л у кувал и ся зброя п ерем оги . Я к ­
найактивніш у роль у ц ьом у відіграл и ж ител і У країн и, які були
евакуйовані в глибокий рад я н ськ и й тил. В они оп и н и л и ся в 43
областях і автон ом н их респ убл іках Р осій ськ ої Ф едерац ії, К а­
захстану, У збекистану, К иргизії, Т а д ж и к и стан у і Туркм енії.
М ісц ева влада виш укувала м ож л и вості д л я забезп ечен н я ев а ­
к уйован их ж итлом (переваж но за рахун ок п ри м усового підсе-
лен ня, вилучення лиш ків ж и тл ової п л ощ і у м ісц ев и х ж ителів),
п остачан ня їх продовольством , одягом тощ о. М ісц еві ж ител і з
розум інням і співчуттям стави л ися д о евакуй ован их, д о п о м а га ­
ючи їм усім , чим могли.
Ч астина евакуйованого населен ня У країн и п рац ю вал а на
заводах і ф абри ках, у колгоспах чи устан овах, ін ш і н ал агод ж у­
вали виробн и цтво на привезених м аш и нах і устаткуван ні. Так,
Х арківський тан кови й завод, при бувш и на н ове м ісце, за д о п о ­
могою робітників м ісцевих підп ри єм ств у ж е в гр уд н і 1941 р. в и ­
готовив перш у п артію танків. У сього за роки вій н и ц ей завод
дав ф рон ту 35 тис. бой ових маш ин.

37
Н а тр удовом у фронті

Н ап ри кін ц і 1942 р. бул о відн овл ено довоєнн і потуж ності

воєн н ої п ром и сл овості, а в 1943 р. вда лося досягти кількісної та
я к існ ої техн ічн ої переваги над гітлерівцям и. Розпочалося м а ­
сов е ви р обн и ц тво ракетн их м іном етних устан овок «К атю ш а»,
л ітак ів-ви н и щ увач ів Я к -3 і Я к-9, д вом існ ого ш турм овика Іл-2.
У евак уац ії лю ди прац ю вал и без вихідних, відпусток, по 12
- 1 4 годин. Н ерідко підпри єм ства викон ува ли ударн і фронтові
за вд ан н я, і робітн и ки тиж н ям и не виходили з цехів. М ізерне
ти л ове п остач ан н я п родуктів забезп ечувал о лиш е н ап івгол од ­
н е існ уван н я. А л е й за цих ум ов трудящ і У країн и засвідчували
св ою сам овід дан ість і трудови й героїзм . З вичайним бу л о п ере­
ви к он ан н я виробітку.
Т и л ова економ іка грунтувалася не лиш е на п рац і евакуйова­
них і м ісц евих ж ителів східних районів, а й м'іЖЯЬнів в ’язнів
ГУ Л А Гу, серед я к и х українці були однією з найчисельніш их
груп. В’язні п рацю вали в осн овн ом у у видобувній промисловості
та на кап італ ьн ом у будівництві. Ц е були найтяж чі роботи, які
м али особл и ве зн аченн я під ч а с війни. С тановищ е в’язнів було
страхітли ви м . Т и сячам и ги н ул и вони від голоду, хвороб і в и сн а ­
ж ення. Б агато хто з н их прагнув на ф ронт, погодж ую чись в ою ­
вати навіть у ш траф них підрозділах. А л е проголош ені «вор ога ­
м и народу», вони зал и ш ал и ся за колю чим дротом.
С воєю сам овіддан ою п рац ею в глибоком у радян ськом у тилу
л ю ди евакуй ован і з У країн и зроби ли гідн ий вн есок у забезп е­
чен н я розгром у гітл ерівськи х військ.
38
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Дайте узагальнюючу оцінку становищ а на радянсько-німецько­
му фронті в Україні кінця 1942 - початку 1943 р.
2. Розкажіть про р озгром гітлерівців на Лівобереж ній Україні
влітку 1942 р.
3. Охарактеризуйте вересневі операції 1943 р.
4. Як і якою ціною було взято «Східний вал»?
5. Чим визначалася політика радянської влади на визволених від
гітлерівців територіях України? Якою була ця політика?
6. Д айте оцінку мобілізаційним заходам радянського реж иму в
Україні 1 9 4 2 - 1943 рр.
7. Щ о можна сказати про роботу жителів України в радянському тилу?

Д О К У М Е Н Т И _____________ ________________________________
1 .В и т я г з м е м у а р ів м а р ш а л а І. К о н єв а
Помию , как в конце октября (1943 г. - А вт.) на м ой командний
пункт в селе Залесье, что 12 километров севернее Пятихатки, не-
ожиданно прибьіли член ГКО А. Микоян, начальник тьіла Красной
А рм ии генерал армии А. Хрулев и начальник продовольственно-
го управлення генерал-лейтенант Д. Павлов. Они добир ались до
КП отстанции Пятихатки пеш ком п огрязи, поскольку на машинах
проехать бьіло невозможно.
А. Микоян интересовался нашими возможностями по отправке в
тьш зерна из запасов фронта. Урожай в 1943 г. в Харьковской, Пол-
тавской, Днепропетровской и части Кировоградской областях бьіл
на радость богатьім. Отступающие гитлеровцьі не успели его полно-
стью уничтожить, а население не в силах бьіло убрать... Большая
часть хлеба бьіла отправлена в Москву и Ленинград.
Конев И. Записки командую щ его ф ронтом. -
М.: Воениздат, 1991. - С. 70-71.

2 .З в іт н ім е ц ь к о го о ф іц е р а п р о п о в е р н е н н я Ч е р в о н о ї а р м ії д о
Х а р к о в а у л ю т о м у 1 9 43 р.
...По відступаючих німецьких військах стріляли з вікон і погребів, і
як німецька армія відступала, з ’явилися червоні прапори...
Д о німецького відступу м істо налічувало 300.000 мешканців. При
поверненні німців у місті було не більше 200.000 осіб. Згідно з
німецькими повідомленнями, втрати становили 100.000 осіб: з
них 10.000 евакуювали німці; 10.000 забрали більшовики; 4.000
розстріляло Н КВД (особливо дівчата, що мали зносини з німець­
кими солдатами, вагітні, або такі, щ о вже мали дітей); 15.000 чо­
ловік від 15 д о 40 років було забрано д о Ч ервоної ар м ії і послано
на фронт без підготовки...; 5.000 молодих дівчат забрали росіяни,
щ об підготувати їх на агентів розвідки; 35.000 мешканців залиш и­
ли місто, шукаючи притулку на селі; 21.000 загинули під час боїв.
Після відступу Червоної ар м ії мешканці Харкова стали більш
привітними д о німців, ніж перед тим...
Д окум ен т Ф едеральн ого архіву в К обленці - Ф Р Н // К оси к В.
Україна і Н імеччина у Д р у гій світо вій війні. -
С. 376, 378-379.

39
ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ
Д о к у м е н т № 1.
Наскільки виправданим було вилучення залишків продовольчих
запасів на Лівобережжі восени 1943 р.?
Д о к у м е н т N2 2.
П рокоментуйте цей докум ент і охарактеризуйте особливості
відновлення радянського реж иму на звільнених від німецьких
військ територіях.

§ 6 . РУХ ОПОРУ В 1943 РОЦІ

З га д а й те :
1.Які течії виникли в українському русі Опору у 1941-1942 рр.?
2. Які відносини склалися між цими течіями?

Р адянський У 1943 р. а н ти ги тл ерівськ а підпільно-парти-

п ар ти зан сь ки й зан ська боротьба в У країн і д ося гл а найви-
РУХ щ ої н ап руги . Н езваж аю чи на тя ж к і втрати,
ч и сел ь н ість р а д я н ськ и х п а рти зан ськ и х загон ів зростала. У
к вітн і 1943 р. ті з них, які бу л и зв’язані з У к раїн ськ и м ш табом
п а р ти за н сь к ого руху, ЦК К П (б)У і розвід увал ьн и м и органам и
Ч ер в он ої арм ії, н ал іч у ва л и 29,5 ти с. чол ., а 1 січн я 1944 р. -
58,5 ти с. чол.
1943 р. - рік гл и боки х рейдів радян ських партизанських
з ’єд н ан ь на П равобереж ж я. Рейди п л ан увал и сь у Ц ентрально­
м у ш табі п арти за н ськ ого руху і, крім суто воєн н их цілей, п еред ­
бач ал и н ей тра л ізац ію вп л и ву н а цій тери торії ОУН та її зб р ой ­
н их ф орм уван ь. Це бул и д обр е п ідготовл ен і операції, котрі з а ­
б езп еч увал и ся озброєн н ям , зв’язком , проп аган ди стським и м а ­
теріал ам и , продовол ьством , м інерам и, вибухівкою тощо.
12 червн я 1943 р. у рейд по західн и х обл астях У країни (К ар­
п а тсь к и й рейд) вируш ил о п артизан ське з'єднання п ід к ом ан д у­
в ан н ям С. К овпака. В оно усп іш н о викон ал о завдан н я по ви ве­
д ен н ю з л аду н аф топром и сл ів. П роти ковпаківців бу л о кинуто
великі си л и окупан тів. П арти зан и кілька разів виходили з ото­
чен ня, а л е зазн ал и вел и к и х втрат. На п очатку ж овтня 1943 р.
з ’єдн ан н я, розділ и вш ись н а групи, нам агали ся покинути З а ­
хід н у У країн у. Ч асти н у ковпаківців п ерехопи л и в Галичині й
н а В олині вій ськ а У П А . Р еш та з вел и ки м и труднощ ами зібр а ­
л а ся в н а м ічен ом у п ун кті н а Ж итом ирщ ині.
О дн им з н ай важ л и віш и х н ап рям ів діяльн ості п арти зан ськ о­
го загон у було руй н уван н я ш ляхів сполучення, н асам п еред
зал ізн и ц ь, мостів, н ищ ен н я зал ізн и чн и х еш елонів, які п ер ев о­
зи л и на ф рон т ж и ву силу й техніку. П ід час К урської би тви
Ц ентральн и й ш таб п арти зан ськ ого руху наказав п арти зан с»-

40
ким загонам здійснити ш и роком асш табн у оп ерац ію п ід к од о­
вою назвою «рейкова війна». Всі зуси л л я п арти зан ськ и х сил,
підпорядкованих М оскві, зосереди л ися на бл ок аді зал ізн и чн и х
ш ляхів в окупованих районах. В н асл ідок ц ієї оп ерац ії н а д е я ­
к и х магістралях рух бул о бл окован о. В ійська п роти вн и ка в тр а ­
тил и сотні воєнних еш елонів. Це бу л о відчутн ою д оп ом огою р е ­
гулярним части нам Ч ервоної арм ії, щ о вели висн аж л иві бої з
гітлерівцями.
У п артизанських загонах У країн и д ія л и сотн і п роф есійн и х
розвідників. С еред н ай відом іш и х - М. К узн ец ов з особл и вого
розвідувального загон у Д. М едведєва. Я к і д ея к і інш і операції,
розвідку п артизан и вели сп іл ьн о з підпільн и кам и . Вони д о б у ­
вали цінну ін ф орм ацію про розташ уван н я й чи сел ьн ість в о р о ­
ж их військ, ш табів, аеродром ів, їх передисл окац ії. Р адян ські
партизани, наприклад, «ста н ови л и розташ уван н я ставк и Гіт-
лера в районі В інниці, . а м і л и д обути док ум ен ти п ро п ід готовк у
наступу нім ецьких вій ськ п ід К урськом. Л иш е в 1943 р. черег
У країн ськи й ш таб парі гданського руху арм ія од ерж ал а 1260
агентурн и х дон есен ь. Боротьба радя н ськ и х п арти зан ів і п ід ­
пільників у тилу н ім ец ьких вій ськ була важ ли вим ф актором ,
щ о забезп ечував успіш не п росуван н я Ч ервоної армії. За п ід р а ­
хункам и сучасн и х істориків, загал ьна кіл ьк ість осіб, я к і п ере­
бували у різн і роки вій н и в п артизан ах і п ідп іл л і в У країн і
(крім бій ц ів У П А ), становила п ри бл и зн о 1 8 0 -2 2 0 ти с. чол. 29
учасн и ків радян ського п ід п іл л я і п артизан ського р уху в ід зн а ­
чені зван ням Героя Р адян ського Союзу.
У боях з п ереваж аю чим и си лам и гітл ерівц ів і доп ом іж н ою
поліцією п артизан ські загон и не лиш е зазнавал и в тр а т і п о р а ­
зок, а й висн аж ували війська окупантів.

Активізація дій У ж овтн і 1942 р. в З ахідн ій У країн і почала

УПА д ія т и кон трол ьован а О У Н -Б У країн ська п о­
встанська армія. Крім бан дерівц ів, бул и створені груп и мель-
никівців (прибічників А. М ельни ка) і «бул ьбівц ів» (п ри бічни ків
Т. Б оровця («Бульби»), «Б ул ьбівц і» діял и на В олині й П оліссі.
М аю чи на меті відн овл енн я У країнської Н ародн ої Республіки,
вони н еохоче йшли на п ереговори з оун івц ям и . З реш тою , у се­
редині 1943 р. бандерівці взяли п ід к он тр ол ь м ел ьн и к івєьк і та
«оул ьбівські» загони і розгорн ул и п артизан ську війну в ел и к и ­
ми силами.
В олинь з П оліссям стали ц ен тр ом ф орм уван н я У П А не в и ­
падково. Т у т окупан ти п ровадили особл и во ж орстоку п олітику.
Було спалене сел о Кортеліси н а К овельщ ині, а його ж ителі
знищ ені. Д о м асови х розстрілів н ацисти вдал и ся в Ц ум ан і й
К лобуччині біл я Л уц ька, в інш их м ісцевостях. Д л я п осилен н я
терору гітл ерівц і використовували буд ь-як у н агоду, в тому

41
 чи сл і й п ояву н априкін ці 1941 - на
п очатку 1942 р. на Волині та Поліссі
радян ських розвідувально-диверсій­
н их і п артизанських груп та польсь­
ки х військових ф орм увань, щ о вели
боротьбу за відновлення довоєнної
П ольщ і.
У літку 1943 р. ОУН стала ф орм у­
вати озброєні військові частини в Га­
личині. Вплив окупантів танув на
очах. Н імецький чиновник констату­
вав: «1943 р. Галичина мала подвійне
обличчя. Вдень правила, як і досі,
н ім ец ька адм ін істрація... А вночі
весь край —поза містами немов остро­
вами - був охоплений Українською
повстанською армією: по лісах —впра­
ви із стрільби та спорудження схо­
вищ, на ш ляхах — транспортування
боєприпасів, передислокація з’єднань, постійні контролі і пат­
рулі, по селах —постій війська, яке годувала людність...».
Н авесні 1943 р. збройні загон и У П А з’явил и ся на Ч еркащ ині
в районі Х ол одн ого Яру, біл я У м ан і. О рган ізували їх з місцевих
ж и тел ів наддн іпрян ці. С еред них бул и й ті, хто брав участь у
ан ти біл ьш ови ц ьк ом у п овстан н і 1 919-19 21 рр.

П ол ітична П ід ч а с вій н и в ід бу в а в ся п ер егл я д програм -

еволю ція н и х ц іл ей О У Н . З н а ч н ою м ір ою це бул о
ОУН п ов ’язан е з п ош и рен н я м сф ери д ія л ьн ості
ор га н із а ц ії (вона п оч а л а д ія т и в ц ен тр ал ьн и х і сх ід н и х р а й о ­
н ах У к р а їн и ). С п іл к у ю ч и сь із м ісц ев и м н асел ен ня м , оун івц і
д ій ш л и в и сн овк у, щ о зав ою вати си м п атії д о ід еї сам остій н ої,
со б о р н о ї У к р аїн и м ож л и во л и ш е п оєд н а вш и н а ц іон а л ь н і в и ­
м оги з п р огр а м ою за га л ь н од ем ок р а ти ч н и х п ер етвор ен ь. У
чер вн і 1943 р. в ід бувся III Н адзвичайн и й вел и к и й збір ОУН-Б.
В ін в и р оби в со ц іа л ь н о -е к о н о м іч н у п л а тф ор м у орган ізац ії,
я к а п ер ед бач а л а безп л а тн у п ер ед а ч у зем л і сел я н ам , свободу
в и б о р у ф о р м госп од ар ю в ан н я . П р огол ош у ва л а ся рівність у
п р ав ах та о б о в ’я зк ах у м а й бутн ій ук ра їн ськ ій д ерж аві всіх
гр ом ад я н , щ о м еш к а ю ть на її тер и тор ії, н езал еж н о від їхн ьої
н а ц іон а л ь н ості. О У Н , котра д о с і вва ж ал а себе єди н ою н а ц іо­
н а л ь н ою си л ою в п ол іти ч н ій сф ері, визн ал а п раво на існ у в а н ­
н я ін ш и х п ол іти ч н и х те ч ій і п артій . Ц им вона п рагнула за б е з­
п еч и ти собі м а со в у п ід тр и м к у н асел ен н я.
Н адзвичайн и й збір О У Н -Б 1943 р. справив виріш ал ьн ий
в пл и в на розгортан н я н ац іон ал ьн о-визвол ьн ої боротьби. З’їзд
42
 відбувся, коли н ац истський терор в У країн і д ося г к рай н іх меж,
а си ли окупантів вичерп увал и ся вн асл ідок п оразки н а ф р о н ­
тах. П остало п итання орган ізац ії м а сової зброй н ої боротьби.
ОУН -Б розгорнула роз’я сн ю вал ьн у роботу серед н аселен н я,
аби донести д о н ь ого зм іст п рограм н и х док ум ен тів, прийнятих
на Н адзвичайн ом у зборі. П о суті це була п рограм а р ев ол ю ­
ційно-дем ократичних п еретворен ь. У роз’я сн ен н і «З а щ о б о ­
реться У країн ська п овстан ська арм ія» ком ан дуван н я У П А д а ­
вал о таку відп овідь на поставлене питання: «З а зни щ ен н я
більш ови цької і н ім ец ької ек сп л уататорсько-к р іп ац ьк ої си сте­
ми орган ізац ії сіл ьського госп одарства...; за безп л атн у п ер ед а ­
чу сел ян ам західн и х україн ськи х зем ель всіх п ом іщ и ц ьк и х, м о ­
н астирських та церковн их зем ель; за те, щ об вел ика п р ом и с­
ловість була н ац іон ал ьн о-держ авною , а дрібн а - кооперативно-
громадською ; за свободу проф сп іл ок, за зн и щ ен н я стахан овщ и -
ни, соцзм агання, підвищ ен н я н орм та інш их засобів ек сп л у а ­
тац ії працю ю чих; за обов’язкове середн є навчання; за свободу
друку, сЛова, переконань, віри й світогл яду; за рівн ість усіх гр о­
м адян України, н езал еж н о від їх нац іон ал ьн ості, в д ер ж авн и х
та гром адських п равах і обов’язках...».
Ця п рограм а зд обул а ш и р ок и й в ід гу к се р ед н асел ен н я
західн и х зем ель. Ч и сел ьн ість зброй н и х загон ів У к раїн ської п о­
встан ськ ої ар м ії ш ви дк о зр остал а , в д о ск о н а л ю в а л а сь їх н я
структура. Б уло введен о вій ськові звання - від стрільц я д о ге­
нерала, військові н агороди чи відзн аки за відвагу, створено
ш коли ком ан дн ого складу, засн ован о газети і ж урн али. УГІА
сф орм увала ударн і груп и п ід н азвам и: У П А -З ахід, У П А -С хід,
У П А-П івніч, У П А -П івдень.

Збройна С истем ати чн і бой ові д ії У П А розгорн ул а на-

боротьба УПА прикінці 1942 - на п очатк у 1943 р. В її скл аді
1 9 4 3 р. вж е були д обр е н авчен і та озброєн і загон и,
здатні виконувати скл адн і завдання. В квітні 1943 р. У П А зн и ­
щ ила 600 гітлерівців..З боям и бул о зай н я то кілька м іст і м істе­
чок Західного П олісся, звільн ен о в ’язнів, зруй н ован о тю рм и,
воєнні та господарські о б ’єкти. П остійн их уда рів зазнавал и
нім ец ькі комунікації, О У Н вл аш товувал а саботаж і на за л ізн и ­
цях. В л и пн і - листопаді 1943 р. У П А провела 120 боїв, зн и щ и в ­
ши, за неповними даним и, 4,5 тис. сол датів і оф іц ерів п р оти в ­
ника. Втрати повстанців стан ови л и 1,6 тис. бійців.
П о всій Галичині були ліквідован і н ім ец ьк і господарства
«лігенш аф ти». Вж е навесні 1943 р. цілі райони В ол и ні й П о­
лісся, а з осен і 1943 р. - і Галичина, оп ин и л ися п ід п овн и м або
частковим кон трол ем УПА. Т ут н ал агодж увал ася робота нової
адм іністрації, сл уж би зв’язку, охорон и зд оров’я, к ооп ерац ії. В
серп н і 1943 р. У П А ви д ал а «Р о зп о р я д ж е н н я в зем ел ьн ій

43
 сп раві», від п овід н о д о якого беззем ел ьн их і м алозем ельних се­
л ян н ад іл я л и зем лею .
О к уп а ц ій н е к ом ан д у ван н я розгорн ул о п роп аган ди стськ у
к а м п а н ію п роти У П А , висуваю чи абсурдн і звинуваченн я в
зв ’я зк ах із М осквою . «О У Н і біл ьш ови зм —це єдине, том у мусять
вон и бути зн и щ ен і!» — писал ося в одній із нім ецьких анти-
оун івськ и х листівок.

Відносини А н ти гітл ерівськи й рух О п о р у існував у всіх

ОУН о к у п о в а н и х к р а їн а х Є вроп и . А л е м ай ж е
з р ад ян сь ки м и скрізь він мав, крім внутріш ньої охорони,
т а польськими н а д ій н у зов н іш н ю п ід тр и м к у (ем іграц ій н і
п а р ти за н а м и уряди і д ерж ави ан тигітл ерівської коаліції).
У к р аїн ськ и й н ац іон ал ьн и й рух О пору так ої підтримки не мав.
А н гл ія , С Ш А , з в ’я за н і з С Р С Р сою зн и м и зобов ’я зан н я м и ,
н авіть не стави л и питан н я п ро сприян н я УП А. П овстанці зм у ­
ш ені бул и п окладати ся н а власні сили. В скл аді УП А, поряд з
ук раїн ськ и м и , бу л и національні загони грузинів, вірмен, азер­
бай д ж ан ц ів, тадж и ків.
Щ о ж д о радянських партизанів, то в них, як і раніш е, вбача­
ли ворогів ідеї незалеж ної України. ОУН прагнула витіснити з
район у своєї дисл окац ії партизанські загони та розвідувально-
диверсій н і групи, очолю вані комуністами. У перш ій половині
1943 р. це їй зн ачною мірою вдалося: прорадянські партизанські
з’єдн анн я відійш ли в Білорусію і Східне Поділля. Ц е було пря­
м им результатом гострої іде'ологічної боротьби за вплив серед н а­
сел ен н я краю , яку більш овицькі комісари програли. Ж ителі
Західної У країн и ототож ню вали керовані більш овиками парти­
занські загони і групи з усісю попередньою політикою радянської
влади, з н асильн ицькою колективізацією, масовими репресіями,
брутальн им ігноруванням національних почуттів людей.
Р азом з т и м верховн е ком ан дуван н я УГІА н ам агалося н ал а­
год и ти кон такти з радян ським и партизанам и. У м ови д л я цього
ск л ал и ся п ід ч а с К а р п атськ ого рей ду з’єдн ан н я С. К овпака. О д­
н ак м оск овськ е керівн и ц тво категори чн о заборони ло будь-які
п ер еговор и з бан дерівц ям и . Т ра гічн и м н асл ід к ом ц ього стало
вби вство за н аказом Н К В С ком ісара з ’єдн ан н я С. Руднєва за
його ви сл овл ю ван н я суп р оти кон ф рон тац ії д в ох напрямків р у ­
х у О пору в У країні.
У ж овтн і 1943 р. У П А зверн ул ася д о радянських п ар ти за­
нів із за к л и к ом п риєднатися д о спільн ої боротьби пригнічених
н ародів за створенн я н езал еж н их держ ав, а не відновлення
С Р С Р . З п одібн и м и п роп озиц іям и оун івц і зверталися н еод н о­
разово, та відп овіді н е отри м ували . Н атом ість розгорталась
ан тиоун івська п роп аган ди стська кампанія. В од н ій з радя н сь­
ки х ли стівок, п ош и рю ва н и х в окупован их рай он ах 1943 р.,
44
ствердж увалося, щ о «Б ан д ера при був в У к раїн у на н ім ец ькій
тачанці» і «н е та к д а в н о Б андера та й ого при хвосн і в л а ш ту в а ­
л и були урочи сту п оїздк у д о н ім ц ів на сп ец іал ьн ом у поїзді». Як
відомо, в ц ей ч а с С. Б ан дера був в ’язн ем н ім ец ьк ого к он ц та б о­
ру Заксенгаузен.
Трагічно скл ал ися відн осин и У П А з п ол ьськи м и озброєн и м и
загонам и різних п ол іти чн и х сп рям уван ь, щ о д ія л и в З ахідн ій
Україні. У П А д ек л арувал а н еобхідн ість л ік в ід ац ії д р у го р я д ­
них ф ронтів, за в и н я тк ом біл ьш ови цького і н ац истського. Але
досягти п орозум ін н я з пол ьськи м и н ац іон ал ьн и м и си л а м и не
вдалося. У країнці зви н увачувал и в ц ьом у поляків, к отрі п р а г ­
нули відн овленн я П ольщ і в д овоєн н и х кордонах, п ол як и ж
при чи н ою ворож н ечі вваж али н еп оступл и вість ук раїн ц ів. А
ж ертвам и цього політичного ан тагон ізм у було в осн овн ом у м и р ­
не населення.
Т аки м чи н ом , 1943 р. озн ам ен увався розгром ом гітл ер ів ­
ських вій ськ на Л івобереж ж і. З н ач н и й в н есок у це свосю г е ­
роїчн ою прац ею в східн и х рай он ах С Р С Р зр оби л и ж и тел і У к р а ­
їни. Радянські п артизан ські з’єдн ан н я і У країн ська п овстан сь­
ка арм ія вою вал и з окупан там и у тилу.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Охарактеризуйте масш таби і особливості радянського парти­
занського руху 1943 р.
2. Щ о вам відомо про операцію «рейкова війна»?
3. Простежте процеси виникнення та політичної еволю ції ОУН.
4. У чому ви вбачаєте суперечливість і трагедію діяльності О УН ?
5. Чому УП А і радянські партизани не змогли д ом ови ти ся про
спільні дії?
6. Які причини конфлікту УПА з польськими партизанами?

Д О КУМ Е Н ТИ _____________________________________________ _
1. Радянські партизани і населення
Вот висит немецкое обьявление, что за убитого немецкого с о л ­
дата будет сожжена деревня, в которой з то произош ло. Ну, каза­
лось бьі, по-человечески партизанам пожалеть бьі жителей де-
ревни, ан нет, солдата убивают, деревня н емцам и ежигаетея, ж и­
телям жить негде, деваться некуда, кроме как идти в л е с к парти­
занам. Достигнутьі д ве цели: население начинает ненавидеть ок-
купантов ещ е больше, партизанские отрядьі пополняютея лю дь­
ми... П артизани сражались с немцами, но они же и терроризиро-
вали население оккупированньїх областей.
Кондратьев В. О плачено кровью //
Родина. - 1991. - № 6 -7 . - С. 8

45
 2. З л и с т ів к и «За щ о б о р е т ь с я У к р а їн сь к а п о в с та н с ь к а а р м ія
(УПА)?»
С ерпень 1943 р.
Українська повстанська армія бореться за Українську С амостійну
С оборну Державу (УССД) і за те, щ об кожна нація жила вільним
ж иттям у своїй власній, сам остійній державі...
УП А бореться проти імперіалістів і імперії, бо в них один паную­
чий народ поневолює культурно і політично та визискує еко­
номічно інші народи. Тому УПА бореться проти С Р С Р і проти
німецької «Нової Європи».
В лавах УП А борю ться українські селяни, робітники та інтелігенти
проти гнобителів за УС С Д , за національне і соціальне визволен­
ня, за новий держ авний порядок та новий суспільний лад.
I. а) З а знищення більшовицької експлуататорської кріпацької
си сте м и в організації сільського господарства. Виходячи з того,
щ о земля є власністю народу, Українська народна влада не наки­
д а ти м е селянам однієї ф орми користування землею . Тому в ук­
раїнській держ аві допускатиметься індивідуальне та колективне
користування зем л ею залежно від волі селян.
4. б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибут­
ках підприємства. Робітник отрим уватим е таку зарплату, яка
потрібна для забезпечення матеріальних і духовних потреб цілої
й ого с ім ’ї.
7. а) З а обов'язкове сер ед н є навчання. За піднесення освіти і
культури ш ирокої народної маси...
в) З а вільний доступ молоді д о вищих навчальних закладів. З а з а ­
безпечення студентства стипендіями, харчами, помешканнями
та навчальним приладдям.
10. а) За свободу друку, слова, думки, переконань, віри і світогляду.
I I . За повне право національних м енш остей плекати свою влас­
ну по ф ор м і і зм істу національну культуру.
12. З а рівність усіх громадян України незалежно від національно­
стей в державних та громадських правах і обов'язках, за рівне
право на заробіток і відпочинок...
Українська суспільно-політична дум ка в 20 столітті.
Д окум енти і матеріали. - Т. III. - С. 79-81.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Д айте оцінку цьому фрагменту зі статті російського публіциста
В. Кондратьєва.
Д о к у м е н т № 2.
О знайом теся з документом, подумайте над питаннями:
а) яку мету ставила УП А?
б) як вирішувалося питання власності? Які факти свідчили про д е ­
мократичну спрям ованість програми УПА?

46
 § 7 . ЗАВЕРШЕННЯ РОЗГРОМУ
НАЦИСТІВ В УКРАЇНІ
З га д ай те :
1. Внаслідок яких операцій були розгром лені у 1943 р. нацисти на
Лівобережжі України? 2. Коли було визволено Київ? 3. У якому
стані перебував рух Опору України 1943 р.?

Січнево-лю тне- 3 початком 1944 р. С Р С Р вступ и в у завер-

вий наступ ш альний етап вій н и. П еред арм ією стави лося
1 9 4 4 р. завдання остаточн ого витіснення в ій ськ п р о­
тивника з тери тор ії С РСР, повного розгром у Н ім еччин и та ї'ісо-
юзників.
С тавка своїм ріш ен н ям п ередбачил а завдати ворогові гол о­
вного удару на тери тор ії У країн и, д е си ла м и У країнських
ф ронтів, поповн ен их м ісц евим населенням , п лан увалося р о з­
гром и ти нім ецько-ф аш истські угруп ова нн я вій ськ «П івд ен ь»
і «А » та вибити п ротивн ика з районів П равобер еж н ої У країни
і Криму.
1-й У країн ськи й ф рон т розпочав н аступ ал ьн і оп ерац ії 24
грудня 1943 р. і д о середи ни січн я 1944 р. зм уси в п роти вн и ка
відступити з Ж итом и ра і Бердичева. А л е н ім ец ькі війська п р о­
д овж увал и утрим увати п озиц ії на високом у п равом у березі
Д н іп ра в районі Канева.
5 січня 1944 р. війська 2-го У країн ського ф ронту раптовим
ударом розгром или 8 -м у н ім ец ьку арм ію і 8 січн я ввірвал и ся в
К іровоград. Таким чином, у резул ьтаті н аступ ал ьн и х дій 1-го і
2-го У країн ських ф рон тів обш ирн ий виступ у рай он і К анева -
К орсуня-Ш евченківського бу л о бл ок ован о з п івн очі і півдня.
Гітлерівці продовж ували утрим увати позиц ії, сп одіваю чись,
що в найближ чом у м айбутн ьом у вони ста н уть п л ац дар м ом для
нового прориву на Л івобереж ж я. Зі свого боку, радян ська С та в ­
ка прагнула якн айш ви дш е зн и щ и ти ворож і війська в районі
небезпечного виступу.
24 січня у напрям ку Ш пола - З вен и городка почав наступ
2-й У країн ськи й ф ронт. Н аступного дн я н азустріч й ом у р у ш и ­
ло ударн е угруповання 1-го У країн ського ф ронту. Д ол аю ч и
відчайдуш н и й опір, війська просувал и ся вперед, доки, н ар еш ­
ті, не з’єдн ал ися .28 січня в рай он і З вен игородки. ,В оточенні
опин илося бли зько 80 тис. гітлерівців. їхн е стан ови щ е було
безнадійним . 8_лютого радянське ком ан дуван н я п ред ’я ви л о їм
ул ьти м атум про н егай н у капітуляцію . П ісля відм ови німців
здатися, війська почали оп ерац ії по зн и щ ен н ю оточен их. Було
вбито і п оранено 55 тис. солдатів і оф іц ерів, 18 ти с. п отр ап и ­
ли дпол он .

47
 В одн очас із оточен н ям і зн и щ ен н ям корсунь-ш евченківсько-
го у груп ова н н я п ротивн ика праве (північне) кри ло 1-го У к ра­
їн ськ ого ф рон ту розгорн ул о наступ на Рівне, Л у ц ь к / Ш еп етів­
ку. В ійська охоп и л и з півночі ф л а н г ф аш истського угруп ова н ­
ня «П івдень».
0 ічнево-лютневий наступ на Правобережжі завершився розгро­
мом противніша на Нікопольському плацдармі військами 3-го і
4-го Українських фронтів. 8 лютого гітлерівці залишили Нікополь,
а 22 - Кривий Ріг. Були створені ум ови для звільнення Криму.

В есняний наступ Н ац исти дуж е сп одівал ися на весняне без-

У країнськи х д оріж ж я . Н априкінці л ю того 1944 р. на одній
ф ронтів з н арад А. Г ітлер заявив, щ о весна буде сою з­
ником н ім ец ького, а не росій ського сол дата, який в умовах б е з ­
доріжняя не наступатим е. А л е ц и м н адіям не судилося збутися.
На п очатк у березн я розгорн увся н ови й наступ У країнських
ф рон тів. З ал иш ки угруп ован ь н ім ец ько-ф аш и стських військ
«П івд ен ь» і «А » зазн ал и н ищ івн и х поразок. П овністю були очи ­
щ ен і від н а ц и стсь к и х ок уп а н тів П р а в обер еж ж я і частина
зах ід н и х областей У країни. 13 березня німці залиш или Херсон.
20-го - В ін ни ц ю , 25-го - П роскурів. 27 березня 1944 р. війська
2 -го У к раїн ськ ого ф ронту, н аступ аю чи на Я ссько-К и ш и н івсько­
м у нап рям ку, ф орсувал и сп очатк у П івден н ий Буг, а п отім -
Д н іст ер і ви й ш л и на кордон С Р С Р з Р ум унією по р. Прут.
В оєн н і д ії бу л и п ер ен есен і н а те р и тор ію Р ум унського к о­
р ол івства. В од н очас 1-й У к р а їн ськ и й ф рон т, розгром ивш и
н ім ец ькі війська в районі Т ерн оп ол я і К ам’янця-ІІодільського,
н овів наступ на Ч ерн івц і та К олом ию і 8 квітня вий ш ов на кор­
д он з Ч ехо-С л оваччин ою .

Крим ська У квітні - на початку травн я 1944 р. війська

наступальна 4-1-0 У к ра їн ськ ого ф ронту, Ч орн ом орського
оп ер ац ія. ф л оту, А зо в сь к о ї в ій сь к ов ої ф л о т и л ії у
Виселення взаєм одії з О крем ою П рим орською армією,
та т а р , греків , яка н аступала через К ерчен ськи й півострів,
вірмен п р ов ел и К р и м ськ у н а сту п ал ьн у операцію .
П ісля п рори ву 8 квітн я П ерекопських укріпл ен ь 13 квітня
вій ська визвол и л и С ім ф ерополь, 9 травн я - Севастополь. 12
травн я К рим був п овн істю очи щ ен и й від гітлерівців. У боях за
К рим нац исти втрати л и 100 тис. солдатів і оф іцерів. О бстан ов­
ка в басей н і Ч орн ого моря зм ін и лася докорін но. Радянський
Ч орн ом ор ськ и й ф л о т став т у т панівним.
Р озгром н ац истських вій ськ у К рим у викликав хви л ю п ід н е­
сен н я у м ісц евого населен ня, але доси ть ш видко її заступили
зац іпен ін н я і ж ах. У се кри м ськотатарське н асел ен н я бу л о зв и ­
н увачене в сп івробітн иц тві з окупан там и і за ріш ен н ям Д е р ­

48
 ж авного ком ітету оборон и у травн і 1944 р. виселен е в С ередню
Азію . Із загальної кількості (238,5 тис. чол .) в и сел ен и х 86 % ста­
новили жінки і діти. М айж е половина крим ських татар у 1944 -
1945 рр. вим ерла.
Така ж д ол я сп іткал а грецьке, вір м ен ськ е, а згод ом і б о л ­
гарське населення. Щ е раніш е, в 1941 р., з тер и тор ії У к р аїн и в
східні райони Р адян ського С ою зу бул и ви сел ен і нім ці, сотн і т и ­
сяч яких здавн а ж ил и в п івден ни х обл астя х У країн и. Д е ся ­
тиліттям и над ним и висіло зви н увачен н я в зраді.

З ав ерш енн я У л ітку 1944 р. станови щ е Н ім ечч и н и зн ач н о

вигнання п огірш илося. 6 червн я .1944 р. ам ери кансько-
нацистів англійські вій ська відкрили в Є вроп і д р у ги й
з України ф ронт, який відтягн ув 60 н ім ец ьк и х дивізій.
Радянське ком андування, п л ан ую чи л ітн ій наступ , гол овн і
удари п ередбачал о організувати в Б ілорусії й З ахідн ій У країні.
23 червня розпочалась Б ілоруська оп ерац ія під к од овою н а ­
звою «Б агратіон », яка заверш ил ася 29 серп н я п овн и м р озгр о­
мом нім ецьких військ і вступ ом Ч ервон ої арм ії в м еж і П ольщ і.
У розпал оп ерац ії «Б агратіон » вій ська 1-го У країн ського
.ф рон ту розгорн ул и наступ у З ахідн ій У країні. Р адян ськи м
військам т у т протистояла нім ецька група арм ій «П ів н іч н а У к ­
раїна». М аю чи значну п еревагу, радянські вій ська 1 3 -1 8 л и п ­
ня прорвал и оборон у противника, ви й ш л и на п ідступ и д о Л ь в о ­
ва, оточи ли в районі Брод 8 й ого д и в ізій і д о кінц я л и п н я зн и ­
щ или їх. П родовж ую чи наступ , части н и 1-го У к р а їн ськ ого
ф ронту 27 липня вибили н ім ц ів зі Л ьвова, С танісл ава, П ер ем и ­
шля. В резул ьтаті група арм ій «П івн іч н а У країн а» бул а р о з­
січена на дві частини, одна з я к и х відступ ал а д о Вісли, ін ш а —
до Карпат. П ереслідую чи противника, радянські війська 29 л и п ­
ня вийш ли на В іслу і створили на її західном у березі в районі
С андомира вел ики й плацдарм.
Д л я оп еративн ого керівн и ц тва військам и в сп еци ф ічн и х
ум овах К арпат ріш ен н ям С тавки на базі з’єд н ан ь л івого крила
1-го У к р а їн ськ ого ф рон ту бу л о у тв о р е н о 4 -й У к р а їн сь к и й
фронт. Й ого війська 6 серп н я овол оділ и Д рогоби чем , 7-го —
С ам бором і Бориславом.
В одночас на п івдн і готувався н ови й наступ Ч ервоної арм ії. З
20 по 29 серпня війська 3-го і 2-го У країн ськи х ф рон тів п р ов е­
ли Я ссько К и ш и н івську операц ію , в резул ьтаті якої бул и о ч и ­
щені від протїївн ика М ол давія т а Ізм аїльська обл асть України.
О станній н аселен ий п ун кт У Р С Р у її д овоєн н и х м еж ах - се­
ло Л авочн е Д рогоби ц ьк ої обл асті - ви звол и л и від гітл ерівц ів 8
ж овтня 1944 р. О ф іційн им д н ем заверш ен ня вигнання вій ськ
Н імеччини та її сою зн иків вваж ається 14 ж овтн я 1944 р., коли
відбулось урочи сте засідан ня в Києві. Щ о ж д о З акарп атськ ої

49
У країн и, то вій ська 4-го У країн ського ф рон ту заверш или її
зв іл ьн ен н я від гітл ерівц ів 28 ж овтн я 1944 р.

З акл ю чни й е та п Р озгром у вій ськ Н ім еччин и та її сою зн иків на

р ад я н сь ко ї П равобер еж ж і спри яв радян ський партизан-
п а р ти за н с ь ко ї сь к и й рух, я к и й з початку 1944 р. став набу-
боротьби вати нових рис. У зв’язку зі зм енш ен н ям зони
ок уп ац ії У к раїн ськ и й ш таб п арти зан ськ ого руху розф ормував
ч а сти н у загон ів і з ’єдн ан ь, а їхн ій особови й склад наказав вл и ­
ти в арм ію . Н атом ість у ти л гітл ерівц ів заси л ал ися сп еціал ьн о
п ід готовл ен і групи, на осн ові яких за п івроку було створено 101
п арти за н сь к и й загін із 37 ди версій н о-розвідувальн и х груп. В о­
ни бу л и п ідп орядкован і ІШ В С і Г ол овн ом у розвідувальному
у п р а вл ін н ю Г ен ш табу Ч ервон ої армії. К ом андування забезп е­
ч и л о їх н еобхідн и м озброєнням , боєприпасам и , м ед и к ам ен та­
м и . К он такти з п артизан ам и і розвідувально-ди версійн и м и
груп ам и п ідтри м увал ися через л ін ії радіозв’язку.
1944 р. практикувал ися глибокі рейди п артизанських з а ­
гон ів і з'єднань. У цих рей дах брал и участь 19 з’єдн ань і 25 ок ­
рем их п арти зан ськ и х загон ів. З 5 січн я по 1 квітн я, тобто 90 діб
тр и ва в Л ьвівськ о В арш авський рейд 1-ї У країн ської п арти ­
зан ськ ої д и в ізії з ’єдн ан н я К овпака п ід ком ан дуван н ям ГІ. Вер-
ш и гори. П арти зан и прой ш л и 2100 кілом етрів тери торією Б іл о­
русії, У країн и, Л ю бл ін ськ ого і В арш авського воєводств Польщі.

УПА і ОУН на В ідступ нім ецьких окупан тів і поява на тери-

зав ер ш ал ь н о м у тор ії П олісся, В ол и ні й Галичини радянських
е та п і боротьби вій ськ активізувал и д ія л ьн ість у ц и х регіо-
з гітлерівцям и нах україн ськи х н ац іон ал ьн и х сил. На почат­
к у 1944 р. У П А м ала в своєм у скл аді бл и зьк о 100 тис. бійців і
чи сл ен н и й п ідп іл ьн и й актив. У л и пн і за ініціативою О У Н -Б бу ­
ла сф орм ова н а п озап артій н а структура з ф ун кц іям и ц и віл ьн о­
го і вій ськ ового управл ін н я —У країн ська головна визвольна р а­
да (У ГВ Р ), яка мала очоли ти зброй н у боротьбу в У країні проти
ок уп ан тів, а п ісл я д ося гн ен н я незалеж ності п ередати всю п о­
вн оту влади У к раїн ськ и м устан овчи м зборам . З 25 членів
У Г В Р оу н ізц ів бул а м ен ш ість, але саме їхн ій вплив переважав.
10 ч ол овік п редставл ял и Н аддніп рян ську У країну. У ГВ Р д ек ­
л арувал а ворож ість і д о біл ьш ови ків, і д о н ацистів - «я к оку­
п ан тів У країни».
Н езваж аю чи на н и щ івн і п оразки в ході наступальних о п е ­
рац ій Ч ервон ої арм ії на тери тор ії У країн и, гітлерівці не зм ін и ­
л и н егати вн ого ставл ен н я д о її сам остійності. У лю том у 1944 р.
б>;« заар еш тован и й А. М ел ьн и к , у травні - один з керівників
н ел ега л ь н ої м ереж і О У Н -М , від ом и й поет українського з а ­
рубіж ж я О л ег К ан диба (О льж ич), син О лександра О леся. Його

50
стратили в концтаборі Заксенгаузен.
1944 р. головний ш таб вермахту ви­
дав інструкцію, у якій було зазначе­
но: «З огляду на їхню ненадійність,
не може бути й мови про якісь спільні
дії з У П А ...».
_ Л иш е у вересні 1944 р., тобто тоді,
коли на території України вже майже
не було гітлерівців, Гконцтаборів були
вип ущ ен і С. Б ан дера, Я. С тецько,
А. М ельник і ряд інш их керівників
різних ф ракцій оунівського руху. О д­
нак Степан Бандера у черговий раз
відмовився від ролі керівника «п’ятої
колони» окупантів, заявивш и, щ о в
боротьбі за незалеж ність буде «пер- В. Кубійович --керівник
ш ою колоною України». Українського центрального
Роль -«п’я тої колони», на д ум к у комітетУ
гітлерівців, мала відіграти стрілец ька д и візія С С «Гал и чи на»,
ф орм уван н я якої п очалося навесні 1943 р. зусил л ям и мель-
н иківц ів за активн ої участі В. К убій ови ча - керівн и к а єд и н ої
легальної ук раїн ськ ої орган ізац ії на ок уп ован и х тер и тор ія х -
У країнського цен тральн ого ком ітету. О У Н -Б агітувал а проти
ф орм уван н я дивізії, закл и каю чи ю наків п оп овн ю вати л ави п о ­
встанської армії. Ч астина ря д ови х і оф іцерів д и в ізії п ерейш ла
до У П А , інш і в чер вн і 1944 р. бул и ки нуті в бій п ід Б родам и, де
загинули чи потрапи л и в полон. У сього під Б родам и в р я тув а ­
лося лиш е кілька ти ся ч з 11 -ти ся чн ої дивізії.
Складним і трагіч н и м видався заверш ал ьн и й етап в и гн ан ­
ня гітлерівців з України.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е __________________________
1. Назвіть основні наступальні операції Ч ервоної а р м ії на П раво­
бережній Україні.
2. Які зміни сталися в розвитку партизанського руху на П равобе­
режній Україні в 1944 р.?
3. Які політичні та воєнні зміни відбулися в структурі та діяльності
ОУН -УП А протягом 1944 р.? Ч им вони були зумовлені?
4. Як можна пояснити рішення про виселення кримськотатарсь­
кого, грецького та вірменського населення в східні райони С Р С Р ?
5. Щ о мож на сказати про долю вояків дивізії С С «Галичина»? Як
ставилася д о и організації О УН -Б?

■51
ДО КУМ ЕНТИ
1. Із спогадів маршала О. Василевського
Немецко-ф ашистское командование понимало, что с потерей Ук-
раиньї рухнет Восточньїй фронт на юге нашей страни.
Однако, преувеличивая потери и усталость Красной Армии и наде-
ясь на сильную распутицу, оно полагало, что д о лета крупньїе опе-
рации с нашей сторони на южном Крьіме д о фронта исключеньї и
что з то позволит собрать необходимьіе сильї, восстановить обо­
рону по Днепру и связь со своими войсками, запертими в Крьіму...
...На ю ж ном Крьіме советско-германского .фронта гитлеровцьі
имели в начале 1944 года одну из наиболее крупньїх стратегиче-
ских группировок.
...По строж айш ему указанию Гитлера они лю бой ценой должньї
бьіли удержать за собой богатейш ие хлебньїе районьї Право-
береж ной и западних областей Украйни, Никополь с его пред-
приятиями по д о б и ч е и переработке марганца, Криворожский
бассейн, богатьій железной рудой, и Крим...Гитлеровское ко­
мандование ещ е надеялось и на восстановление своей оборони
по Днепру.
В асилевский А. М. Д е л о все й жизни. -
М .: Политиздат, 1988. -
Т. 2. - С. 70-71.

2. Матеріали про створення І ліквідацію Кримської АРСР та

виселення кримськотатарського населення 1944 р.
а) «Крим - б е з крим ских татар!» - такова сущ ность политики
царского самодержавия.
б) К рим ская Республика - з то долж ное возмещ ение за все оби-
дьі, за долгую насильническую и колонизаторскую политику ц ар­
ского режима.
Ж изнь национальностей. - 1921. -
25 октября.

в) 3 января 1934 года ЦИ К С С С Р за видаю щ иеся успехи в деле

проведення сельскохозяйственньїх работ... по укреплению кол-
хозов и совхозов и виполнению обязательств перед государст-
вом наградил Крьімскую А С С Р орден ом Ленина.
П равда. - 1934. - 4 января.

г) 3 листа німецького військовослужбовця з радянсько-німецько­

го ф ронту своєм у брату:
«Здесь против нас много татар. Я не хотел бьі встретиться с тата­
рами даж е во сне».
д) Зі споминів Ібрагімової Гензіле про виселення татар із Криму
1944 р.:
«Нас виселили... 18 мая 1944 г. Вьюеление проходило очень же-
стоко. В три часа утра д е ти ещ е спали, вошли солдати, чтоби м и
за пять минут собрались и виш ли из д о м у Н ам не разрешили
брать с собой ни вещей, ни продуктов... Стоял сплош ной плач го ­
лодних детей. М уж сраж ался на фронте. Я б ь іл а стр е м я д е ть м и ...
...Из нашей деревни вивезли ЗО семей, из которьіх остались жи­
в и м и неполних 5 сем ей.

52
 ...Наши мужья бьіли на фронтах, и некому бьіло хоронить умер-
ших, и часто трупи лежали несколько суток вм есте с живьіми.
...Скажите и*не, почему допустили такие ужасьі?»
«О бращ ение крьімско-татарского народа к XXIII сь е зд у
КПСС» / / Национальньїй воп рос в С С С Р: Сб. докум ентов /
С оставитель Ром ан Купчинский. - Б. м.: Сучасність, 1975. -
С. 292, 294, 296, 299, 305-306.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Чим був зумовлений жорстокий опір фаш истів на Правобережжі?
Д о к у м е н т № 2.
Підготуйте на основі документів і матеріалів, наведених у доку­
менті, доповідь про долю кримськотатарського народу в роки ра­
дянської влади і після вигнання нацистських військ Криму зокрема.

§ 8 . ВІДНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО
РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
З гад а й те:
1. Які операції радянських, військ знаменували со б о ю заверш ен ­
ня розгром у гітлерівців в Україні? 2. Чим була викликана д е п о р ­
тація кримськотатарського, грецького і вірменського населення
д о східних районів Радянського Сою зу?

Р еп р есії В ступ на тери тор ію З ахідн ої У к раїн и Ч ерво-

в Західній ної арм ії не приніс у к рай д овгоочік уван ого
Україні спокою . Р адян ське ком ан дуван н я одерж ал о
наказ зн и щ и ти У П А і оун івц ів підпілля.
На розгром У П А бу л о ки нуто вел икі з’єднання Н К В С і п ри ­
кордонних військ. Ц е була ж орстока і к ровоп рол итн а боротьба.
З боку У П А в н ій брал о уча сть д о 100 тис. чоловік. А всього за
роки боротьби, яка три вал а д о початку 50-х років, у л авах п о ­
встанців і підпільників п еребувало д о 400 тис. чол. З л ю того
1944 р. по 1 липня. 19.45 р. у боях заги н ул о 92,8 тис._бійців УПА.
П рагнучи позбавити У П А п ід три м к и н аселен н я, органи
Н КВС н е зуп ин ял ися п еред вір ол ом ством і п ровок ац ія м и .
О дягнені у ф орм у УП А, бій ці спецзагонів Н К В С вл аш товувал и
криваві-розправи, які п ри пи сувал и сь оун івц ям . На ж орсток ість
чекістів О У Н відповідала терором , ш и рок о ви к ор и стовую чи м е­
тоди Н КВС. П ідрозділи С л уж би безпеки (СБ) У П А, зі свого б о ­
ку, засилали л ж еен каведи стів д л я виявл ен ня п р и бічн и ків р а­
дянської вл ади і закон сп ірован и х чекістів. У се це тіл ьки р озп а ­
л ю вало взаєм н у ворож н ечу, н ен ави сть, н еп ри м и рен н ість у
суспільстві.
 О ун івц і м али в Західн ій У к р аїн і
ш и року підтримку. З лам ати ц ю си ­
лу мож на бул о лиш е з д оп ом огою м а ­
сових репресій. С талінський реж им
без ваган ь іш ов на них. У березні
1944 р., коли Ч ервона арм ія лиш е
н абл и ж ал ася д о основних регіонів
ди сл ок ац ії У П А , Н КВС С Р С Р видав
своїм представн и кам розпорядж ен- %
ня: «С ім ’ї, в скл аді яких е оун івц і, що
п еребувал и на нелегальном у ст а н о­
вищ і, або тих, щ о займ аю ться ба н д и ­
ти зм ом , а та к ож сілї*ї засудж ен и х
оунівців узя ти на обл ік і виселити до
ти л ови х обл астей Союзу». Ц е був акт
політи чн ої свавол і сталінсько-беріїв-
ськ ого к ерівни ц тва, який суп р ово­
Й осип С ліпий - митрополит д ж ув а в ся м а сов и м и н аси л ьствам и
Греко-католицько? церкви в н а д н асел ен ням західн и х областей
Галичині, який відмовився У країн и. За оф іц ій н им и дан и м и , в
перейти в російське
1944—1945 рр. д о п івн ічн их й сх ід ­
православ'я
н и х рай он ів С РСР було відправлено
200 тис. ч л ен ів сім ей оунівців. А л е багато хто з учен и х вважає
ці д ан і н еп овн и м и . Н ази ваю ться інш і циф ри, зн ачно більші.
Д ок ум ен ти й свідки розповідаю ть п ро варварські м етоди ви се­
л ен н я: ареш ти п ровадил и ся п ізно восени і ранньою весною ; л ю ­
д е й заган я л и в товар н і вагон и ; вон и були п озбавл ен і м едичної
д оп ом оги , їж і бу л о обм ал ь, а воду давали лиш е невеликим и
п орц іям и. В и селен и х завози л и н айчастіш е в глухі, неосвоєні
рай они з тя ж к и м и і н езвичн им и д л я ж ителів З ахідн ої У країни
к л ім ати ч н и м и ум овам и . Ц е сп ри чи н и л о велику см ер тн ість се­
р ед д ітей і л ітн іх лю дей.
Б ільш ість реп ресован и х не м ала ж одного відн ош ен н я до
У П А. П роте в н ел оя л ьн ості д о радянської вл ади сталінський
реж и м п ід озр ю вав усіх ук раїн ців, які оп ин и л ися на окупованій
тери тор ії. П ісля XX з’їзд у К П Р С (1956) стало відом о, щ о Й. С та­
л ін ц іл к ом серй озн о п род ум ав п л ан висел ен ня, подібно д о
кри м ськи х татар, кал м и ків, д еяких кавказьки х народів, усіх
україн ців. І якщ о ц ього не сталося, відзн ачав у своїй доп овіді
н а X X з ’їзді К П РС тодіш ній секретар Ц К М. Хрущ ов, то лиш е
том у, щ о україн ц ів «бул о зан а д то багато, не бул о місця, куди їх
ви сл ати , ін акш е С талін заслав би їх також ».

54
 Проблеми Ж орстокі реп ресії бул и п роя вом сл абк ості ра-
радянської д я н ськ и х п озиц ій в У країні. Е дуард Р. Стет-
влади в Україні тін ію с, чл ен д ел егац ії С п ол учен и х Ш татів
й спроби А м ер и к и на К р и м ськ ій к он ф ер ен ц ії трьох
їх подолання д ер ж а в ан тигітл ерівської коаліції, щ о в ід бу ­
л ася в лю том у 1945 р., зазначив: «С тал ін відчуває свою позицію
н а У країні д у ж е тя ж к ою і непевною ». О сь чом у на за в ер ш а л ь ­
н ом у етапі вій н и особлива увага п ри діл ял ася від н овл ен н ю всіх
структур тота л іта рн ої си стем и в У країні.
Тож одним із перш их заходів було відтворення більш овицьких
партійних організацій, виконкомів Рад, міліції. Ч астково це
здійснювалося за рахунок місцевих комуністів, які вийш ли з
підпілля або звільнилися в результаті розф ормування парти ­
занських з’єднань. Водночас Ц К ВКП(б) і Ц К К П (б)У добирали
кадри на керівні посади в тилових районах, дію чій армії, цент­
ральних відомствах. Якщ о на початку 1944 р. у К П (б)У налічува­
лося 34,8 тис. членів, то у ж овтні - на м ом ент остаточного завер­
ш ення вигнання німців - 149,9 тис. Партійно^державне керів­
ництво Української РС Р очолю вав М. Хрущ ов, який обіймав п оса­
ду перш ого секретаря Ц К КП(б)У, очолю вав уряд УРСР.
Н ад західн оук раїн ськи м и зем л ям и рад я н ськ и й контрол ь
відн овлю вався зн ачно повільніш е. О скільки м ісц еви х к ом у н іс­
тів бул о м а ло, то п роц ес від твор ен н я п а р тій н о-д ер ж а вн и х
структур здійсн ю вався п ереваж н о за рахун ок ви хідц ів з Н ад ­
д н іп рян щ и н и , щ о супроводж увал ося ж орстокою бор отьбою , в і­
стря я к ої У П А сп рям увал а п роти в ій ськ і п артій н о-д ерж авн ого
апарату. Ж ертвам и її стал и ти сячі партійних, к ом сом ол ьськ и х
і радянських п рац івн и ків різн и х рівнів, активістів, сл уж бовц ів
держ авного і госп од арськ ого апаратів.
В ідновлю ю чі* кон трол ь над усім а сф ерам и ж иття У країни,
керівництво С Р С Р піш ло на деякі поступки національним п р а г­
н енням її народу. В ерховна Р ада С РС Р п ри йн ял а 1 лю того
1944 р. закон, яким сою зн и м республікам н адавал ося п раво на
дип л ом ати чн і відн осин и з ін озем н и м и д ерж авам и . Т оді ж р а ­
д я н сь к і республіки д іста л и д озв іл на ор ган ізац ію власни х
зоройн и х формувань. Б ули створені респ убл іка нські н ар к ом а­
ти оборони та іноземних справ. На К рим ській кон ф ерен ц ії глав
д ерж ав ан тигітл ерівської к оал іц ії С талін говори в прези дентові
СІЛА Р узвел ьту про н еобхідн ість н адати У країні м ісц е в О р ­
ганізац ії О б’єдн ан их Н ацій, створ ен н я якої вж е готувалося.
Ц і заходи ц ен тру були суто дем агогічн и м и , не зм іню вали
статусу У країн и у скл аді С РС Р і здійсн ю вал и ся гол овн и м ч и ­
ном з п роп аган ди стським и нам ірам и. В л асн ої арм ії У Р С Р не
м ала а її роль в О О Н н іколи н е була сам остійною .

55
В трати Укр аїни У час, к ол и тотал ітарн и й стал ін ський режим
з а роки війни зм іц н ю в а в к о н тр о л ь н а д У к р а їн ою , регу-
з Н ім еччиною л я р н і ч а сти н и Ч ер в он ої арм ії вели кровопро­
ли тн і н аступ ал ьн і бої за її кордонам и. Н а ц ьом у етапі війни к о­
ж ен 4 -5 -й чер вон оар м ієц ь був ж и тел ем У країн и. С воїм ратним
п одви гом у скл аді багатон ац іон ал ьн и х радя н ськ и х з’єд н ан ь в о­
ни набли ж али сп іл ьн у П ерем огу над н ац истською Н імеччи­
н ою , яка при йш л а 9 травн я 1945 р., і забезп ечувал и розгром
м іл ітари стської Я пон ії, з заверш ен н ям я к ого 2 вересня 1945 р.
п ов ’я зане закін чен н я Д ругої світової війни.
За роки вій н и У країн а втратила 8 м л н чол. - п'яту частину
н аселен ня: 2,5 м лн чол. загин ул и в боя х, 5,5 м лн становили
зн и щ ен і вій ськовоп ол он ен і і ц ивіл ьні особи . П о віднош енню до
загал ьн и х в тр а т С Р С Р це стан ови л о 4 0 -4 4 %. Я к щ о ж взяти всі
д ем огр аф іч н і в тр ати (крім уби ти х, вон и в к л ю ч аю ть померлих
в ід х вор об і голоду, деп ор тован и х, м обілізован и х, емігрантів,
в тр ати в при родн ом у п ри рості), то вон и обчисл ю вал ися н ей ­
м овірн о вел и к ою ц и ф р ою - 14,5 млн. М іста обезлю дн іл и і леж а­
л и в руїнах. З 900 ти с. м еш к ан ц ів Києва в 1940 р. н а 1945 р. за ­
л и ш и л ося 186 ти с. М ай ж е по 200 тис. ч ол овік втрати л и О деса й
Х арків, 100 ти с. - Рівне. П он ад 10 м л н ж и тел ів У країн и зал и ­
ш и л и ся без д а х у н ад гол овою і тул и л и ся в непристосованих
п ри м іщ ен н я х та зем лян ках.
Промисловість і сільське господарство перебували в стані пов­
ної розрухи. Було зн и щ ен о (як німцями, так і радянськими
Берлін. В есн а 1945 р.

56
 військами) 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспи
і 1300 машинно-тракторних станцій. Л иш е за неповні 1943 і
1944 рр. німці вивезли з України 9200 тис. т зерна, 622 тис. т м’я ­
са та м’ясн их виробів, 950 тис. т ол ії, 208 тис. т верш кового м а с­
ла, 400 тис. т цукру, 25 00 тис. т ф ураж у, 3500 тис. т картоплі.

Початок У ц и х надзвичайн о ск л ад н и х у м ов ах почала-

відбудови ся відбудова н ародн ого госп од арства У краї-
економ ічного ни. В розпал н аступ ал ьн и х оп ерац ій Ч ерво-
життя ної арм ії в серп н і 1943 р. Р адн арком С РС Р і
ЦК ВКІ1(б) п ри й н я л и п остан ову «П р о н евідкл адн і заходи по
відбудові госп одарства в районах, визвол ен и х від н ім ец ьк ої
окупації». Д К О ухвалив ряд п остан ов, які п еред бач ал и к он ­
кретні заходи щ одо відбудови осн овн и х галузей п ром и сл овості
У країни, зокрем а вугільної, залізорудн ої, м етал ургій н ої, н а й ­
більш и х м аш инобудівних заводів, Д н іи р огесу та ін ш и х п ід ­
приєм ств. Д л я відбудови бул о виділен о п он ад 18 м л рд к а р б о­
ванців,, щ о становило 24 % загал ьн ої сум и, ви д іл ен ої урядом
С РС Р н а відбудову радян ських тери торій . Щ о ж д о м а тер іал ь­
них збитків, яких зазнала У країна в роки вій н и, то вон и ст а н о­
вили 42 % загальних збитків СРСР.
П ередовсім кош ти використовувал ися на н ай необхідніш е:
електрообладнання, кабель, си лові тран сф орм атор и , щ о йш ли
У країн у зі східн их рай он ів С РСР, М оскви й Л ен ін град а. А л е
п овернення верстатів і обладн ан н я, вивезен и х у 1 9 4 1 -1 9 4 2 рр.,
було визнане н едоцільним .
Д оси ть скл адною пробл ем ою від­
будови була кадрова. На п очатку Відбудований Дніпрогес.
1944 р. в У країні зал и ш ал ася ли- учаснии вигляд
ше четверта части на довоєн н ої ч и ­
сельності робітників. П ракти чн о всі
військовозобов’язані чоловіки були
мобілізовані д о армії. Т ом у забезп е­
чення робочою си лою підприєм ств
відбувалося за рахун ок інвалідів,
літн іх лю дей, ж інок, м ол оді, особл и ­
во сільської. С отні ти ся ч ю н аків Т
д івч ат мобілізували, ча сто п ід за ­
грозою репресій , на відбудову н а­
р о д н огосп о д а р сь к и х о б ’єк тів . На
кінець війн и чисельн ість робітн и ків
і служ бовців в У країні д ося гл а 70 %
довоєнн ого рівня.
Насамперед відновлювалися ш л я­
хи сполучення, мости, засоби зв’я з­
ку. Це здійсню валось як ц ивіл ьни м

57
н асел ен н я м , та к і арм ійським и частинам и. В ході війн и було
від буд ован о п он ад 20 ти с. кілом етрів зал ізн и ць і 615 зал ізн и ч­
н и х м остів. Б ули від н овл ен і також н ай гол овн іш і лін ії зв’язку —
п он а д 68 % довоєн н ої протяж ності.
З н ач н и х успіхів удалося д ося гти у відбудові осн овн и х га ­
л у зей н ародн ого господарства. На кінец ь війн и п итом а вага
Д о н б а су в за га л ь н осою зн ом у ви д обутк у в угіл л я зр осл а до
2 6,7 %. У 1945 р. У країна дал а 18 % загал ьносою зн ого вироб­
н и ц т в а чавун у і 11.2 % сталі. В сього д о травн я 1945 р. було
від буд ован о і введ ен о в д ію бл и зьк о 3 ти с. великих п р ом и сл о­
вих п ідп ри єм ств У країн и, щ о стан ови л о майж е трети н у д о ­
в оєн н и х ви р обн и чи х п отуж ностей. П ром исл овий потен ц іал У к ­
раїн и п рац ю вав на забезп ечен н я ф рон ту боєприпасам и, б о й о ­
вою техн ікою , спорядж енням .
В ідбудовчі процеси ш ирились і на селі. 1943-1945 рр. у ре­
зул ьтаті-надл ю дського напруж ення сил сільського населення,
п ереваж но ж інок і дітей, було освоєно 76 % усіх довоєнних п о­
сівних п л ощ у колгоспах. Тракторів, м еханізмів чи бодай коней
бул о обм аль. На польових роботах ш ироко використовувалися
корови. Н ерідко ж інки та підлітки в п р я га л и ся за м ість худоби і
на візках доставл ял и в поле зерно, вивозили врож ай. М айж е все
вирощ ене забирала держ ава. Т акою дорогою ціною армія і місто
забезпечувалися сільськогосподарською продукцією . За роки
війни від українських колгоспів і радгоспів держ ава одержала
16,5 м лн т зерна, 400 тис. т м’яса і м айж е 250 тис. т молока.
Т ак и м чином , н езваж аю чи на величезні лю дські й м а те­
ріальні втрати , у 1 9 4 4 -1 9 4 5 рр. на заверш ал ьн ом у етапі війни
У країн а зр оби л а зн ач н и й вн есок у сп іл ьн у перем огу антина-
ц и стськ и х сил.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е ________________________________________________

1. Ч ом у відновлення радянської влади в Західній Україні виклика­

ло опір населення? Яких ф о р м набував цей опір?
2. Охарактеризуйте масш таби втрат України в роки війни з Німеч­
чиною.
3. Які завдання постали перед радянським урядом після визво­
лення те ри торії України від німецько-фашистських загарбників?
Як вони вирішувалися?
4. Щ о було зроблено для відбудови народного господарства Ук­
раїни в 1943-1945 рр.?
5. Складіть хронологічну таблицю: «Основні події Д ругої світової
війни в Україні».

Д ата Н а з в а п о д ії З м іс т п о д ії

58
Д О К У М Е Н Т И _____________________________________________________
1. З « П о в ід о м л е н н я п р о о р г а н із а ц ію та р е з у л ь та т и р о б о т и
с п е ц іа л ь н и х груп д л я б о р о т ь б и з о у н ів ц я м и у з а х ід н и х о б л а ­
с т я х України» в ід 2 6 л и п н я 1 9 4 5 р ., н а д іс л а н о г о н а р к о м о м
НКВС У Р С Р Рясни м у НКВС С РС Р
Ц ілком таємно
У зв'язку з організованим поступовим р о з гр о м о м бан д УП А і
ліквідацією політичної м е ре ж і О УН у п оєднанн і з партійно-
політичною роботою у західних областях України, з початком в е с­
ни 1944 р. помітно посилилася явка з повинною в органи Н КВС
бандитів УПА, оунівських підпільників та тих, хто ухилявся від
служби в Червоній Армії.
Беручи до уваги, що частина тих, хто з ’явився з повинною, має
широкі з в ’язки з керівниками оунівського підпілля і УПА, а також
добре ознайомлена з конспіративними порядками антирадянсь-
кого підпілля, частину цих людей м и почали використовувати сп о ­
чатку як окремих агентів-бойовиків, а пізніше - у бойових групах
особливого призначення, названих нами спеціальними групами.
У тих випадках, коли агент-бойовик, який влився в банду або
підпілля ОУН, не мав можливості фізичного знищення або захоп­
лення керівника-ватажка, його завданням була компрометація ва­
тажка банди або місцевого підпілля для посилення та активізації
внутрішнього розкладу банди або місцевої організації ОУН.
... Спецгрупи, як звичайно, складалися з тих бандитів ОУН-УПА,
які з'явилися з повинною. Командував спецгрупою один з ко­
лишніх ватажків банд УПА, оперативне керівництво спецгрупою
очолював влитий д о її складу оперативний керівник НКВС.
... З а своїм зовнішнім виглядом і озброєнням, знаннями м ісц е ­
вих, побутових особливостей, мови і конспіративними с п о со б а ­
м и дій особливий склад спеціальних груп нічим не відрізнявся від
бандитів УПА, що вводило в оману ватажків УП А й оунівців
підпілля, давало можливість учасникам спецгруп вступати з ними
в безпосередній контакт.
... Спецгрупи відігравали й відіграю ть значну роль у справі
ліквідування оунівського бандитизму в західних областях УРСР...
Нарком внутрішніх справ У Р С Р Рясний.
І. Білас. Упирі та п еревер тн і в оф іційних докум ентах / /
Ш лях перем оги. - 1993. - 2 жовтня.

2. З «Д окладной з а п и с к и о ф ак тах гр у б о го н а р у ш е н и я с о в е т-
ск о й з а к о н н о с ти в д е я т е л ь н о с т и т. н. сп е ц гр у п п ь і М ГБ»
в ід 15 л ю т о г о 1 9 4 9 р., а д р е с о в а н о ї с е к р е т а р ю Ц К КП(б)
Ук р а їн и М . Х р у щ о в у
С оверш енно секретно
М инистерством Госбезопасности Украинской С С Р и его Управле­
ннями в западньїх областях Украиньї в целях вьіявления вражеско-
го украинско-националистического подполья широко применя-
ются т. н. спецгруппьі, действую щ ие под видом бандитов «УПА»...
Однако, как показьівают фактьі, грубопровокационная и неумная
работа ряда спецгрупп и допускаемьіе их участниками произвол и
насилие над местньїм населением не только не облегчают борьбу
с бандитизмом, но и наоборот, усложняют ее, подрьівают автори­

59
 тет советской законности и бесспорно наносят вред делу социа-
листического строительства в западньїх областях Украиньї...
Военньїй прокурор войск М В Д Украинского округа полковник юс-
тиции Кошарский.
С идоренко Б. Чекистьі в ф о р м е УПА / /
Голос Украиньї. - 1993. - 2 июня.

3 . П р и с я г а вояка У к р а їн с ь к о ї п о в с т а н с ь к о їа р м ії
Затвердж ена У Г В Р і введена наказом ГВШ ч. 7, з. 19. VII. 1944.
Я, воїн Української повстанчої армії, взявши в руки зброю , урочи­
сто клянусь своєю честю і совістю п ер е д Великим Н ародом Ук­
раїнським, п ере д Святою Зе м ле ю Українською, перед пролитою
. кров'ю усіх- Н айкращ их С инів України та п ере д Н айвищ им
Політичним П роводом Народу Українського:
Б оротись за повне визволення всіх українських зем ель і ук­
раїнського народу від загарбників та здобути Українську С а ­
мостійну С оборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні
життя і буду битись д о останнього віддиху і остаточної перемоги
над усіма ворогами України.
Буду муж нім,відважним і хоробрим у бою та нещ адним до ворогів
зем л і української.
Буду чесним, дисциплінованим і револю ційно-пильним воїном.
Буду виконувати всі накази зверхників.
С уворо зберігатим у військову і державну таємницю.
Буду гідним побратим ом у бою та в бойовому життю всім своїм
товариш ам по зброї.
Коли я порушу або відступлю від цієї присяги, т о хай мене пока­
рає суворий закон Української Національної Револю ції і спаде на
• мене зневага Українського Народу.
П овстанець. - 1944. - Л истопад. - Ч . 1.

4. П р и с я г а р а д я н с ь к о г о п а р ти за н а
Вступая в отряд борьбьі с ф аш изм ом, я обязуюсь:
1) Не щадя своей жизни, всячески подрьівать вражеские сильї,
уничтожая м ости , железньїе дороги, складьі и все то, что враг ис-
пользует для ВОЙНЬІ.
2) Призьівать в отряд товарищей, общ им и силами добьівать ору-
жие и готовиться к освободительному восстанию.
3) П омня о том , что враг старается забрать на мучения наших бра-
тьев, я обязуюсь делать все, чтобьі отразить зти его злодеяния.
4) Я обязую сь носить вечно в груди образ м оей Великой Родиньї
и веру в полнейш ее уничтожение врага.
5) Д ействовать решительно, применяясь к условиям, и сохранять
все тайньї отряда.
6) Если же я изменю зтой присяге, пусть падет на меня проклятие
м оего народа, и да см ертью накажет меня рука партизанского
правосудия!

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т и № 1, № 2.
Які м етоди використовував сталінський режим у боротьбі
з ОУН -УП А?

60
 Д о к у м е н т и № 3, № 4.
Порівняйте тексти присяги вояка УПА й радянського партизана.
а) Щ о спільне в цих документах?
б) Чим відрізняються.дві присяги?

§ 9. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В РОКИ

ВІЙНИ
З гад а й те:
І. Яку політику проводила Німеччина на окупованих українських
територіях? 2. Якими були масш таби евакуації українців д о р а ­
дянського тилу? Які категорії населення були евакуйовані?

Народна освіта Війна руйнувала матеріальні основи к ул ьту­

ри. О собливо згубно відбилася вона на народній освіті. В ум овах
окупації тисячі ш кільних приміщ ень було спалено, пограбовано,
перетворено на склади, госпіталі, казарми. Гітлерівці не мали
наміру їх відбудовувати. Рейхсм іністр східн и х територій Н ім еч­
чини А. Розенберг у директиві рейхском ісару Е. К оху від 18 л и с­
топада 1941 р. зазначав: «Щ об створити загальні передум ови для
налагодж ення життя* достатн ьо допустити існування п очат­
кових шкіл». Д авався також дозвіл на організацію проф есійних
шкіл. Н авчальний процес у них почався в 1942 р. і провадився за
складеними німецькими чиновникам и програмами.
Н алагодж ення ш кіл ьн ої сп рави п ісл я вигн ан ня гітлерівців
наш товхувалося на величезні трудн ощ і. Не було н аочн и х п о­
сібників. лабораторн их приладів, зош итів, п ідручни ків, карт,
класних д ош ок. Д еся тк и ти сяч учи тел ів вою вал и н а ф ронтах.
П остало завдання в сти сл і терм іни відбудувати ш коли й ох оп и ­
ти навчанням усіх д іте й ш кіл ьн ого віку. На кінец ь 1943/44 н а ­
вчального року в початкових, сем и річн и х і серед н іх ш колах
навчалося лиш е 1,77 м л н учн ів, тобто м ен ш е трети н и д ітей
ш кільного віку. Б агато д іте й втратили батьків, м іл ьй он и стали
н апівсиротам и, матері яких не м огли забезп ечи ти їм навіть
м ін ім ум у необхідного для н орм ал ьного навчання.

Вищ а ш ко л а Війна завд ал а величезн ої ш коди вищ ій ш к о­

лі, устан овам спеціальної п ід готовк и в ц ілом у. В узи п У країні
припинили роботу й евакую вал ися у глибинні райони СРСР.
В одночас ок уп ац ій н а влада д озвол ил а роботу вузів, зок р ем а в
Запоріж ж і та Д ніп роп етровську, які у 1942 р. закрили.
Вивезені на схід вузи, о б ’єдн авш и сь з ін ш и м и евакуй ован и ­
ми або м ісцевим и навчальним и закл адам и, д оси ть ш ви дко н а­
лагодили н авчал ьн ий процес. У л ю том у 1942 р. у К зил-О рді
(Казахстан) розпочав роботу О б’єднаний ук ра їн ськи й у н ів ер си ­

Й1
 т ет у ск л ад і викладачів і студентів Харківського та Київського
університетів. О деськи й д ерж авн и й ун іверси тет в евакуації
сп очатк у перебував у М айкопі, а з кінця 1942 р. в Б ай рам -А л і в
Т у р к м ен ії. К и ївськ и й ін дустр іа л ьн и й ін сти тут п р ац ю вав у
Т аш кен ті, М и кол аївськи й корабл ебудівн ий - у П рж евальську
(К и рги зьк а РС Р). З агал ом п он ад 70 евакуйованих з У країни
вузів п родовж увал и готувати спеціалістів.
З визвол ен н я м тер и тор ії У країн и в ід н ім ец ько-ф аш и стських
загарбн и к ів п очал ась евакуація вищ их н авчальн их закладів.
На ж овтен ь 1944 р., к ол и н ац истські вій ська бул и ви тіснен і за
м еж і У країн и, відн овил и роботу 113 вузів.

Н аука Н ауковц і на окупован ій тери торії У країни

оп и н и л и ся в кри ти чном у становищ і. С проба поновити д ія л ь ­
ність В сеукраїн ської академ ії н аук в Києві зазнала н евдачі.
Б іл ьш ість н аук ови х устан ов А к ад ем ії н ау к У Р С Р та її президія
були евак уй ован і д о У ф и. Л иш е в скл аді А Н У Р С Р д о східних
рай он ів С Р С Р ви їхал о м айж е 400 академ іків, чл енів-кореспон-
д ен тів і н аук ови х сп івробітн иків. Д ія л ьн ість н ауково-досл ідн и х
у ста н ов У країн и в евак уац ії була сп рям ован а перш за все на
н ад ан н я н ауково-м етоди чн ої і п рактичн ої д оп ом оги оборонній
п ром и сл овості, сіл ьськ ом у госп од арству, госп італ ям та л іку­
в ал ь н и м устан овам тощ о. Так, кол екти в Інституту ел ектрозва­
рю в ан н я А Н У РС Р, очол ю ван и й Є. П атон ом , успіш но застосу­
вав св ої довоєн н і розробк и д л я н ал агодж ен н я автом атичного
д у го в ого зварю ва н н я корп усів тан ків Т -34 під ф лю сом . Група
у к р аїн сь к и х у чен и х н а чол і з академ іком М. Д оброхотови м роз­
роби л а н ов і м етод и в и п л авк и брон ьован и х стал ей. З начн у д о ­
п ом огу обор он н ій п ром и сл овості н адав к ол ек ти в Ф ізико-техніч-
н ого ін сти туту А Н У країн и, я к и й розроби в висококал орій ний
тер м іт д л я м ін і сн арядів, щ о п ереваж ав своїм и теплотв'орними
м ож л и востя м и всі існ ую чі ран іш е види. В еличезн им був внесок
п рац івн и к ів ін сти ту ту в розробку біл ьш д оск он ал и х конст­
р укц ій торп ед, створ ен н я радіолокатора та автом атични х си с­
тем п ел ен гац ії, п ри л аду д л я зн еш кодж ен н я м орськи х мін.
С отн і ти ся ч радя н ськ и х воїн ів поверн ул и ся д о ж иття завдя­
ки п л ід н ій роботі к ол екти вів л ікарів У країн и н а чол і з М. Стра-
ж еско, В. Ф ілатови м , Р. К авецьким . Е ф ективні м етоди л ікуван ­
ня р я д у ін ф екц ій ни х, травм ати чн их, ш л ун к ови х та інш их з а ­
х в о р ю в а н ь бул и розробл ен і кол екти вом Інституту клінічної
ф ізіол огії А Н У Р С Р п ід к ерівни ц твом академ іка О. Б огом ол ь­
ця. В сього в Ч ервон ій арм ії на м еди ко-санітарн ій сл уж бі п ере­
бувал о бл и зьк о 16 ти с. лікарів. З авдяки зап роп он ован и м укра­
їн ськ и м и вчен и м и н овим м етодам л ікуван н я істотн о знизилась
см ер тн ість серед п оран ен и х радя н ськ и х солдатів.

62
Л ітература Роки війн и стал и н ови м ви п робуван н я м д л я
української л ітератури. П он ад 300 ч л ен ів С пілки радя н ськ и х
письменників У країн и піш ли в Ч ервон у арм ію , ча сти н а з них
загинула на ф ронтах. У країн ські письм ен н и ки, худ ож н и к и , ак ­
тори, котрі оп и н и л и сь у гітл ерівськом у тилу, боролися п роти
окупан тів як у скл аді партизан ськи х з ’єдн ан ь, п ід п ор я д к ова ­
н и х М оскві, так і в У П А . В ок уп ован ом у гітл ерівц ям и К и єві гр у ­
па письм енників, ч л ен ів ОУН, на чол і з О л ен ою Т ел ігою зо р ­
ганізувалася в С піл ку україн ськи х письм ен н и ків. О. Т е л іга го­
тувала альм анах ук раїн ськ ої п оезії «Л и таври». Р азом з ін ш и м и
членам и оун івськ ого п ідпілля вон а була розстріл ян а 21 л ю того
1942 р. у Б абин ом у Яру.
У д ал еком у радян ськом у ти л у прац ю вал и ук раїн ськ і п р о­
заїки, поети, драм атурги М . Б аж ан , П. Т и чи н а, М . Р ильський,
В. Сосюра, О. Д овж ен ко, О. К орнійчук т а інш і. Ц е був час, коли
ста л ін сь к и й р еж и м п р а гн у в з б е р е гт и с в ій в п л и в н а у к ­
раїнський народ, використовую чи си л у й автор и тет мистецтва,
заохочую чи п и сьм ен н и ків д о створ ен н я х уд ож н іх творів, котрі
б об’єктивно відображ ал и сучасн е і м инуле У країни. С аме в цій
атмосфері з’являється від зн ач ен и й стал ін ською п рем ією в и с о ­
к оп атріоти чн ий вірш В ол одим ира С осю ри «Л ю біть У країну». У
воєн н і роки над У країн ою п рол ун али ж и ттєствердж ую чі сл ова
П авла Т ичини:
Я єст ь народ, я к ого п равди си ла
Н ік и м звой ован а щ е не була.
Я к а біда м ене, я к а чум а косила,
А си ла зн ову р о зц віл а !
Вони п ородж увал и надію , щ о п ісл я розгром у н ац и зм у все
зміниться на кращ е. Ц я н а д ія 'п ід тр и м у в а л а ся д ея к и м и к о н ­
кретними діям и: за кл опотан н ям М. Б аж ан а і О. Д овж ен к а у
1943 р. бул и звільн ен і з у в ’язн ен н я д ея к і україн ські п и сь м ен ­
ники. С еред н их - О стап В иш ня, якому, щ оп равда, д о зак ін ч ен ­
н я десятирічного засл ан н я залиш алося кілька днів.
Важ ливий внесок у зм іц н ен н я м орал ьн ого д у х у воїн ів зр оби ­
ла агітац ій н а ф ронтова бригада україн ськи х письм ен н и ків, д о
складу якої входили А. Головко, С. Скляренко, А. М алиш ко, В. Со­
сюра, М . С тельмах, Л. Д м и тер к о та інші.

Театр і кіно Ч ерез д ея к и й час п ісл я п очатку окуп ац ії в

Києві, Х аркові, Д ніп роп етровську, Л ьвові, С таніславі та інш их
містах бул и відкри ті україн ські драм ати чн і театри, які ставили
національну кл асичн у спадщ ин у, переваж но істор и ч н ого і п о­
бутового змісту.
Але біл ьш ість відом их акторів разом з театрам и ев ак ую в а­
лася в радян ський тил.

63
 П еребуваю чи в евакуац ії, театр и У країн и підтрим ували
тісн і з в ’я зки з ф рон том . Н ай біл ьш активн о д іял и К иївський т е ­
атр оп ери та бал ету ім. Т. Г. Ш евченка, П олтавський театр
ім. М . В. Г оголя, о б ’єднані Д н іп роп етровськ и й і О деський т е а т ­
ри оп ери та бал ету. В сього театри та к он ц ертні колективи Ук^
раїн и від ря д и л и н а ф рон т п он ад 100 бригад. Д о них, зокрем а,
вход и л и так і ви зн ач н і д ія ч і україн ської культури, як 3. Гай-
д а й , І. П аторж и н ськ и й , П. В ірський та інші.
П ід ч а с вій н и у радян ськом у т и л у продовж увал и працю вати
ев ак уй ов а н і кін остудії України. С талін ський реж и м з особл и ­
ви м завзя ття м експл уатував кіно як од и н з найеф ективніш их
засобів ідеол огічн ої обробки населен ня. К иївська і О деське
к ін осту дії, п еребуваю чи в С ередн ій А зії, створили кіл ьк а п р о­
п аган д и стськ и х ф іл ьм ів, у том у чи сл і «О л ександр П архомен-
ко», «Я к га ртувал ася сталь», «П арти за н и в степах України».
У ці сувор і роки продовж ував п рац ю вати видатний кіном и-
тец ь XX стол іття - О. Д овж ен ко. В літку 1943 р. він заверш ив
к ін оп овість «У к р аїн а в огні», яка утвердж увал а безм еж ну віру
в н а р од У країн и, котрий через страж данн я, криваві битви і в е ­
л и чезн і втрати відрод ж увався д о нового ж иття. А л е ц ей твір-,
н езваж аю ч и на його високий худож н ій рівень, був підданий
ж орстокій критиці. Й. С талін і чи н овни ки від культури н е могли
ви бачи ти О. Д овж ен к ові й ого н адзви чай н о яскравий, н ац іо­
н а л ь н о забарвл ен и й талант. У січні 1944 р. п итання п ро кіно­
п овість розгл ядал ося н а засідан н і пол ітбю ро Ц К ВКП (б). Зі
зв и н у в а ч е н н я м в и сту п и в С талін. «М ен е бу л о п ри везен о в
К рем ль... п орубан о на ш м атки і окри вавл ен і частини м оєї душ і
розк и д а н о на га н ьбу і поталу», - згадував пізніш е про цю п одію
в своєм у «Щ од ен н и ку» кінодрам атург.
С тавл ен н я д о твор чості О. Д овж ен ка яскраво від д зеркал ю ­
в ал о ан ти н ац іон ал ьн у суть п ол іти ки сталінського реж й м у щ о ­
д о культури , й ого страх п еред пробудж енн ям сам освідом ості у к ­
р а їн сь к ого народу.

З а с о б и м а с о в о ї В ум овах війн и важ ли ву роль відіграю ть за-

інф ормацГЇ соби м а сової інф орм ації. На окупован ій тери ­
тор ії в 1 9 4 1 -1 9 4 2 рр. вид авал ося п он ад 115 україном овних
п ер іоди чн и х видань. Б агато з них бул и речн икам и українських
н ац іон ал ьн о-ви звол ьн и х сил. А л е ок уп ан ти н априкінці 1941 р.
р ізк о п оси л и л и н агл я д за ним и, заборон и ли п убл ікац ію м а ­
теріал ів, щ о стосува л и ся м ай бутн ього У країни, гостри х соці-
а л ьн о-п ол іти ч н и х п итан ь. Т ри чверті св оєї площ і газети зм у ­
ш ен і були віддавати оф іц ій н им ок уп ац ій н и м матеріалам .
Р адянське керівн и ц тво п рагн ул о зберегти вплив на н асе­
л ен н я ок уп ова н и х тери торій . Щ одня передачі на У країн у вели
р ад іоста н ц ії ім. Т. Г. Ш евчен ка із С аратова та «Р адянська У к ­
раїн а» з М оскви.
64
 З п оверн енн ям в У країну радянська влада відн ови л а видан-
. ня своїх газет, а разом з ти м і всю си стем у ідеол огіч н ої обробки
населення.

Ц ерковне ж и ття Релігійно-церковна сф ера була однією з н еба­

гатьох сфер духовного ж иття, д е вплив окупаційних властей
відчувався слабко. Вже на початку окупації в Україні було відкри­
то близько 2 тис. православних храмів. Н аселення після багатьох
років атеїстичної обробки поверталося д о релігії. З нову увійш ли
в п&бут хрещ ення дітей, вінчання, інш і релігійні обряди.
Як і в попередні періоди, єдності в релігійно-церковном у ж и т­
ті не було. Була відновлена У країн ська автокеф альн а церква,,
очолю вана архієпископом П ол ікарп ом (С ікорським ).
Існувала також У країн ська автоном на п равосл авн а ц ерква
під керівництвом м итрополита О лексія (Гром адського). О стан ­
ня визнавала зверхн ість М осковського П атріархату. В ідносини
між д вом а церквам и були н апруж еним и.
П ісля-повернення радянської вл а ди У А П Ц була л ік в ід ов а ­
на. П ід безпосередн ім кон трол ем Й. С талін а навесні 1945 р.
розпочався процес нищ ення У к раїн ськ ої гр еко-катол и ц ької
церкви (УГКЦ ). І автокеф алісти, і греко-катол и ки си лом іц ь н а ­
верталися в л он о росій ського п равосл ав’я, щ о п еребувал о під
ж орстким і всеося ж н и м кон трол ем рад я н ськ ої тотал ітарн ої
держ ави. У боротьбі за свою віру опинилися в у в ’язненні й за ги ­
нули там багато церковних д іячів (єпископи Г. Х ом иш ин, Й. Ко-
циловський та ін.).
Таким чином , всупереч усім трудн ощ ам і страхіттям в оєн н о­
го часу, культурн ий п роц ес в У країні не при пи нявся. Ін тел ек ­
туальний тал ан т україн ського народу, його л ітер атура і м и с­
тецтво не схил и л ися п еред наступом н ац изм у. К ультура н а р о ­
д у в умовах війн и н адій н о служ и ла й ого сам озбереж ен н ю , у т ­
вердж енню гум ан істичн их ідеалів.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е _______________________________________________

. 1 .У якому стані у роки війни перебувала народна освіта?

2. Яку політику в галузі освіти в Україні проводили гітлерівці?
3. Щ о вам відомо про роботу евакуйованих на схід вузів України?
4. Який вклад у перемогу над гітлеризмом зробила українська на­
ука?
5. Які видатні твори українського мистецтва були створені в роки
війни?
6. Чим, на ваш погляд, поясню ється подвійна оцінка сталінським
керівництвом творів видатних українських поетів, письменників,
драматургів?
7. Чи справді війна мала трагічний вплив на культурне життя Ук­
раїни? Обґрунтуйте свою думку.
8. Які зміни відбулися в церковному житті України в роки війни?
Чим вони були викликані?

З ' Н о в і т н я і с т о р і я У к р а ї н и , 11 кл.
65
ДО КУМ ЕНТИ
1. П о с т а н о в а VII с е к ц ії в е р м а х т у з о н и Б (Україна) с т о с о в н о
навчання
29 грудня 1941 р.
(...) IV. Навчання. Згідно з постановою № ЗО від 8.12.41 р. почат­
кові школи дозволені.
Крім того, дозволені:
промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські професійні
школи, так с а м о як і професійні школи жіночого персоналу для
навчання ведення господарства, кравецької справи, охорони
здоров’я та гігієни.
Не дозволено:
Високі навчальні заклади: університети; політехнічні інститути,
вищі школи - гімназії, ліцеї та інші подібні заклади, середні шко­
ли; семінари, загальні середні школи зі спеціалізацією для не­
повної спеціальності.
В сі школи, що належать д о цих категорій, треба закрити....
Д ок ум ен т ф едерального воєнного архіву
Ф рай бурга - Ф Р Н / / Косик В. Україна і Н імеччина
у Д ругій світовій війні. - С. 549-550.

2. З в и с т у п у Й . С та л ін а на з а с ід а н н і п о л іт б ю р о Ц К ВКП(б)
« П ро а н ти л е н ін с ь к і п о м и л к и й н а ц іо н а л ь н і п ер е к р у ч ен н я в
к ін о п о в іс ті О . Д о в ж е н к а «Україна в огні»
31 січня 1944 р.
Тов. Д овж енко написав кіноповість під назвою «Україна в огні».
...Насамперед дуже дивно те, що в кіноповісті Довженка... яка м а ­
ла б показати повне торж ество ленінізму, під прапором якого Чер­
вона Армія успішно визволяє нині Україну від німецьких загарб­
ників, немає жодного слова про нашого вчителя - великого Леніна.
...Довженко виступає тут проти класової боротьби, він н ам а­
гається заплямувати політику і всю практичну діяльність партії по
ліквідації куркульства як класу.
... Націоналістична поволока настільки затьмила свід ом ість Д о ­
вженка, що він перестав бачити ту величезну виховну роботу, яку
провела наша партія в народі...
Кіноповість е антирадянською, яскравим виявом націоналізму,
вузької національної обмеженості.
В арто було б опублікувати кіноповість Довженка так, щ об від ньо­
го залиш илося б са м е мокре місце...

3. Із «Щ оден ника» О. Д о в ж е н к а
Товаришу м ій Сталін! Коли б Ви були навіть богом, я тоді б не
повірив би Вам, щ о я націоналіст, якого треба плямувати і тр и м а ­
ти в чорному тілі. Коли немає ненависті принципової і зневаги не­
ма, недоброзичливості ні д о одного народу в світі, ні д о його долі,
ні д о його щастя, ні гідності чи добр обуту - невже лю бов д о сар ­
го народу є націоналізмом? Чи націоналізм в непотураній глухоті
лю дей чиновних, холодних діляг, чи в невмінні художника стр и м а ­
ти сльози, коли народу боляче?
Л ітературна Україна. - 1990. - 5 липня.

66
З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т ІВ

Д о к у м е н т № 1.
Дайте відповідь на запитання: чим поясню ється дозвіл німецьких
окупантів на навчання в початкових промислових, сільськогосп о­
дарських, лісогосподарських та інших подібних школах і з а б о р о ­
на відкриття середніх шкіл, університетів, інших вузів?
Д о к у м е н т и № 2, № 3.
а) На основі наведених матеріалів охарактеризуйте причини з а ­
борони кіноповісті О. Довженка «Україна в огні».
б) Яке ставлення сталінського режиму д о українського народу,
його національних прагнень засвідчує ця заборона?
в) Наскільки виправдані звинувачення О. Д овж енка в «націо­
налізмі»? Який з м іст вкладає Сталін у поняття «націоналізм»?

§ 10. НАШ КРАЙ У РОКИ ВІЙНИ

Згад ай те:
1, Які зміни відбулися у ваш ому краї в 20-30-х роках? 2. Яким
було соціально-економічне й політичне становищ е ваш ого краю
напередодні Д ругої світової війни?

Д руга світова вій н а бул а од н ією з н а й др ам ати чн іш и х і

разом із ти м н ай гран діозн іш и х п одій світової історії. У її вир
були втягнуті усі регіони, усі області, райони, м іста, села У к ­
раїни. В ійна впл и н ул а на д о л ю кож ної сім ’ї. Ось чом у ваш і зн а ­
ння про Д ругу світову вій н у будуть н еповн им и, я к щ о ви н е зн а ­
тимете, яким був її п ер ебіг на тер и тор ії ваш ого рід н ого краю ,
«малої батьківщ ини».
Д ля створення узага льн ю ю чої картини п одій у ваш ом у краї
під час Д р у гої світової війн и ради м о скл асти та к у таблицю .

N0 Б а зові п о д ії Щ о в ід б у в а л о с я Д ж ерела
і п итання у н а ш ом у краї ін ф о р м а ц ії

1 П о ч а т к о в и й е т а п с в іт о в о ї в ій н и
(в е р е с е н ь 1 9 3 9 - ч е р в е н ь 1 9 4 1 р.)
2 О к у п а ц ія У к р а їн и
3 О к у п а ц ій н и й р е ж и м
4 Р ух О п ор у
5 П о в е р н е н н я р а д я н с ь к и х в ій с ь к
6 П ерш і кроки р адянської влади
7 Р обо та р а д я н с ь к о г о т и л у
8 Р е л іг ій н е ж и т т я в р о к и в ій н и
9 Л ю д с ь к і і м а т е р іа л ь н і в т р а т и
10 У в іч н е н н я п а м ’я т і п р о в ій н у
11 П ід с у м к и й у з а г а л ь н е н н я

З* 67
 П ри п ід готовц і д о урок у радим о відвідати м ісц евий к р а є­
зн авчи й м узей і озн ай ом и ти ся з відп овідн им том ом «К н иги п а­
м ’яті», у я к ій зібрані м атеріали про загиблих у Д ругій світовій
війні зем ляків.

§ 1 1 . УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ

СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945)
Повторю вально-узагальню ю чий урок

Вклю чення Д л я ук раїн ськ ого н арод у Д руга світова війна

З а х ід н о ї України почал ася 17 вересня 1939 р., коли радянські
д о скл ад у С РСР вій ська перей ш л и польсько-радянський к ор ­
д он . У відп овідн ості з радян сько-нім ец ьки м пактом п ро н ен а­
п ад від 23 серп н я 1939 р. і, зокрем а, «Т аєм н и м додатковим
п роток ол ом ». З ахідн а У країна п ереходи л а п ід контроль Р а­
д я н ськ ого Союзу.
Д о в озз’єд н ан н я зі своїм и східн им и братам и західні українці
п рагн ул и століттям и. А л е вон и н іяк не м огл и збагн ути , чому
н асл ід к ом звіл ьн ен н я м ає бу ти масовий, небачений раніш е,
терор, ареш ти і виси л ки д о С ибіру сотень ти сяч односельців. Як
свого ч а су П ерш а світова війна, п очаток Д ругої світової війни
п ід к азував україн ц я м , щ о сп равж н є їхн є визволення мож ливе
л и ш е у р езул ьта ті створ ен н я власної н езал еж н ої держ ави, а не
в н асл ід ок зм ін и країн и -п окрови тел я.

М іс ц е Укр аїни П ісля н араду 22 червня 1941 р. Н імеччини

У війні на Р адян ськи й Союз У країна перетворилася
анти гітлер ів - на один із н ай важ л и віш и х театрів гіган т­
ської коаліцй ськ ого д вобою м іж радян ським и і нім ецьким и
з Н ім еччиною військам и. Воєнні д ії на тер и тор ії України
тр и вал и з п ерш ого д н я н ім ец ько-радян ської вій н и -д о 28 ж ов­
тн я 1944 р., тобто 3 роки і 4 м ісяці з загал ьни х 3 років і 11 м і­
ся ц ів В ел и кої В ітчизнян ої війни.
У сп іл ьн у боротьбу з Н ім еччи н ою та її сою зникам и Україна
зр оби л а н а д зви ч ай н о вел ики й внесок. У складі Ч ервоної армії
за роки вій н и вою вал о 7 м лн ж и тел ів У країн и. В лавах Ч ер в о­
н ої арм ії це бул а д р у га за чи сел ьн істю нац іон ал ьн а група після
росіян . С еред ви щ и х оф іцерів, зокрем а ком ан дувачів ф ронтів
та а р м ій , б у л о ч и м а л о у к р а їн ц ів . Н а й від ом іш і з н и х -
А. Єременко, С. Тимош енко. Р. М алиновський. М. Ватутін, І. Чер-
н яхівськи н , П. Р и бал ко, К. М оскаленко, Г1. Ж м аченко та інші.
Р атн ий п одви г багатьох україн ц ів відзначений найвищ ими
н а гор од а м и . С ер ед н и х - 2072 у д о ст о єн і зв а н н я Героїв
68
Радянського Союзу. Зі 115 двічі Героїв Р адянського С ою зу - 32
українці. О дин із кращ их л ьотчи к ів-ви н и щ увачів Ч ервон ої
армії Іван Кож едуб, який у роки війни став три чі Героєм
Радянського Союзу, народився і виріс в У країні, у сел ян ській
сім'ї на С умщ ині. Із 7 м лн орденів і медалей, вручен и х солдатам
і оф іцерам Ч ервоної арм ії, 2,5 м л н одерж али ж ител і України.
Не м енш е 50 % особового ск л ад у військ, які би л и ся з гітл е­
рівцям и в У країні, бул и її меш канці. П ереваж н о це були бійці
чоти рьох У країн ськи х ф ронтів. У країн ці у скл аді б а га тон а ц і­
он альн их радян ських військ брал и участь у п ерем ож н ом у за ­
верш енні війни-з гітл ерівською Н ім еччи н ою і в боя х з арм іям и
м іл ітаристської Я понії.
П ерем огу над гітлерівською Н ім еччи н ою україн ці н абл и ­
ж али також св о сю героїчн ою п р а ц ею в рад я н ськ ом у ти л у: на
заводах, рудниках, у колгоспах, л абораторіях, н авчал ьн и х з а ­
кладах тощ о.

Дві т е ч ії руху З апекла боротьба розгорн ул ася в ти л у німе-

О пору ц ьких військ. Гітлерівці встан овил и т у т ж о р ­
стоки й окупац ійн и й реж им , сп одіваю чись п еретвор и ти У к ра­
їн у на ж итницю рейху, його си рови н н и й п ри даток, п л ан у­
валося перетворити україн ців н а «біл и х рабів». Ц е викл и кало
хвилю обурення.
З сам ого п очатку в русі О п ору виокрем и л ися дві теч ії: р а­
дянська і нац іон альн о-сам остійн и цька.
Радянський п ідп іл ьн о-п арти зан ськи й рух у п ерш і м ісяц і
окупації зазнав вел ики х втр ат і л и ш е в 1942 р., д іста в ш и д о ­
помогу з-за лінії ф ронту, став п ош и рю вати ся на Н ад д н іп р я н ­
щ ину, втягую чи в боротьбу д еся тк и ти сяч н еза д овол ен и х гра-
біж н иц ько-терори сти чн и м реж и м ом і за вд а ю ч и суттєви х втрат
гітлерівським окупантам .
У перш і дн і війни О У Н сп одівал ась за сп ри ян н я н ац истської
Н імеччини розпочати відродж ен н я н ац іон ал ьн ої н езал еж н ості
України. Т а ц і іл ю зії ш видко розвіялись. О ун івц і п ерей ш л и д о
підпільної діяльн ості, підготовки м а сового а н ти н ац и стськ ого
повстан ня під сам остійн и ц ьки м и гаслами.
Д л я н ім ец ьк и х ок уп ац ій н и х вл а стей був ц іл к ом н е сп о ­
діван и м ш и рокий розм ах сам остійн и ц ького руху, який у 1941 р.
охопив не л и ш е Західну У країн у, а й Н аддніп рян щ и н у, в том у
числі Д он бас, П івдень, навіть Крим. Ц ей рух свід чи в, щ о п р а ­
гнення д о н езал еж н ості У країн и було бл и зьк е і зрозум іле в усіх
її регіонах. У різн ом у бачен н і дол і У к раїн и п ол ягає причина
неприм иренності м іж представн и кам и радян ського і оунів-
ського руху О пору. Я к щ о радянські п артизани прагнул и п р ед ­
ставити оун івц ів як зрадн иків і сл у г окупан тів, то оун івц і ста­
вилися д о р а д я н сь к и х п а р ти зан ів як д о вор огів У к раїн и .

69
 Радянське керівництво, планую чи з-за лінії фронту дії п ар­
тизанів, свідом о підтримувало конф ронтацію обох течій анти­
гітлерівського руху О пору в Україні. В цих умовах ОУН-УПА
зм уш ена були боротися на два ф ронти без будь-якої зовнішньої
допом оги. Ц е вреш ті-реш т і визначило результат боротьби.

П е р е м о га З азн авш и в Д р угій світовій вій н і величезних

і У кр аїн а л ю дськ и х втр ат і руйнувань, У країна зр оби ­
ла гідн ий вн есок у розгром Н ім еччин и та її сою зників. Том у
свято П ерем оги 9 травн я 1945 р. це також і свято її народу. Це
—свято за га л ьн он ац іон ал ьн ої гордості, а разом з тим загал ьн о­
н ац іон ал ьн ої скорботи. Гордості за вел и к и й історичний подвиг,
ск орботи за втрачен и м и дол я м и , за нездій сн ен ним и надіям и.
П опри всі негаразди й небачені раніш е жертви, участь укра­
їн ського н ароду у Д ругій світовій війні дал а потуж ний пош товх
й ого н а ц іо н а л ь н ій к он сол ід а ц ії, згур ту в а н н ю як сучасн ої
європ ей ської нації. В ідчуття причетності д о В еликої П еремоги
зм іц ню вал о самоповагу, сприяло загальнонаціональном у підн е­
сенню . У країнці дістал и на деякий час м ож ливість порівнювати
ж иття свого народу з ж иттям інш их народів Європи і робити
сам остійні висновки. Н іколи раніш е так багато українців не
були за кордоном своєї Батьківщ ини і так тісно не спілкувалися
з п редставникам и інш их народів, інш их культур. Це давало
м ож л и вість порівню вати спосіб і рівень ж иття у власній країні та
країнах Європи, розвінчувало міфи тоталітарної ідеології.
С т а л ін сь к и й р е ж и м , в и м а га ю ч и в ід у к р а їн ц ів ж ер тв і
м обіл ізувавш и д о Ч ервон ої арм ії міл ьй он и їхніх представників,
зм у ш ен и й був зв ер та ти ся д о н а ц іон ал ьн и х п очуттів ц ього
народу. Він зак л и к ав їх бороти ся п роти Гітлера, щ об відстояти
св ою р ід н у культуру, м ову, ук раїн ськ у держ авн ість чи свою н а ­
ц іон ал ьн у ч есть і гідність. На п евн и й ч а с було забуто абстрак т­
не га сл о захи сту радян ської Б атьківщ и н и . С талін сприяв в к л ю ­
ч ен н ю У к раїн и в кол о засн овн иків О рган ізації О б’єднаних
Н ац ій, д озв ол и в ш и щ е в ході вій н и створенн я Н ародн ого к о­
м ісаріату зак ор дон н и х справ, яке очол и в Д . М ан уїльський , і
Н ародн ого к ом ісаріату оборон и на чолі з-генерал-лейтенантом
В. Герасим енком . Ц е бул и н еодм ін ні атри бути суверенності
буд ь-як ої держ ави.
В се це відбувал ося в ум овах, коли в західн и х областях У к ­
р а їн и п а л а х к о т іл о п о л у м ’я н а ц іо н а л ь н о -в и зв ол ь н ої вій н и.
Я к щ о в роки Пе'ршої світової війн и п ід націон альн им и п р а п о­
р ам и вою вав л и ш е н евели ки й к орп ус У країнських січових
стріл ьц ів (і вою вав у скл аді ін озем н ої арм ії, п окладаю чи єь на
д о б р у вол ю п равител ів А встро-У горщ ин и ), то в роки Д ругої
світової війн и чер ез У П А і н ац іон ал ьн е п ід п іл л я п ройш ло
п он ад 4 00 тис. чол.

70
 Незважаючи на те, щ о боротьба за незалеж ність не охопила в
ході війни усієї країни, її вплив на майбутнє українського народу
важко переоцінити. Разом з визвольною боротьбою 1 9 1 7 - 1920 рр.
вбна стала частиною історичної свідомості українців і готувала їх
д о проголош ення незалежності 24 серпня 1991 р.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Охарактеризуйте вплив радянсько-німецького пакту про н е ­
напад на хід підготовки Д ругої світової війни. Як цей пакт вплинув
на долю України?
2. Д айте оцінку включенню Західної України до складу СРСР.
3. Чому, на ваш погляд, радянське керівництво не зум іло
підготувати країну д о війни?
4. На карті покажіть осн овн і напрямки ударів гітлерівців на
радянсько-німецькому фронті. В чому полягали помилки радян­
ського командування в плануванні воєнних дій на початковому
етапі війни?
5. Д айте характеристику планів Гітлера щ одо України.
6. Проаналізуйте особливості руху Опору в Україні. Порівняйте
прояви національно-самостійницької і радянської течій Опору в
1941-1944 рр.
7. Назвіть основні військові операції, в результаті яких були
розгромлені гітлерівські ар м ії в Україні.
8. Яким був внесок жителів України в підготовку п ерем оги в
радянському тилу?
9. Розкаж іть про участь українського народу у бойових діях
радянських військ під час війни.
10. Які зміни в національній свід ом ості українців відбулися в ході
Другої світової війни?

ЗА П А М ’ЯТАЙТЕ ДАТИ ______________________________________ __

23 с е р п н я 19 39 р. - підписання пакту про ненапад між С Р С Р і
Німеччиною
1 в е р е с н я 1 9 3 9 р. - початок Д ругої світової війни
17 в е р е с н я 1 9 3 9 р. - перехід Ч ервоною ар м ією польсько-
радянського кордону, початок радянізації Зах ід н ої України
2 7 ж о в тн я 1 9 3 9 р. - ухвала Н ародним и з б о р а м и З ах ід н ої
України Д еклар ації про входж ення краю д о ск л ад у СРС Р,
включення Західної України д о складу У Р С Р
2 8 - 3 0 чер вня 1 9 4 0 р. - анексія Радянським С о ю зо м Б ессарабії
та Північної Буковини
С іч е н ь 1941 р. - львівський процес над 59-ма членами ОУН
2 2 ч ер вн я 1941 р. - напад Німеччини на Радянський С ою з
2 3 - 2 9 ч е р в н я 1941 р. - найбільша танкова битва початкового
періоду війни в районі Л у ц ьк -Б род и -Рів н е -Д убн о
ЗО ч ер вн я 1941 р. - «Акт проголошення відновлення Української
держави»; створення Держ авного комітету оборони (ДКО)
6 ли п н я 1941 р . - звернення П резидії Верховної Ради УРСР, РНК
У Р С Р і ЦК КП(б)У д о українського народу

71
11 л и п н я - 19 в е р е с н я 1941 р. - оборона Києва
5 с е р п н я - 16 ж о в тн я 1941 р. - оборона Одеси
ЗО ж о в тн я 1941 р. - 4 л и п н я 19 42 р. - оборона Севастополя
2 5 л и с т о п а д а 1941 р. - наказ гітлерівського командування про
ареш т і страту членів оунівського підпілля
5 - 6 гр у д н я 1941 р. - початок контрнаступу радянських військ
під М осквою - перш а велика поразка німецьких військ
В е с н а 1 9 4 2 р. - створення з ’єднання партизанських загонів
С умської області під командуванням С. Ковпака
2 0 ч е р в н я 1 9 4 2 р. - створення Українського штабу партизан­
ського руху (УШ ПР)
14 ж овтн я 19 42 р. - створення Української повстанської армії
(УПА)
19 л и с т о п а д а 19 42 р. - початок контрнаступу радянських військ
під С талінградом
18 гр у д н я 1 9 42 р. - вступ радянських війську межі України
12 ч е р в н я - п о ч а то к ж о в тн я 19 43 р. - Карпатський рейд
С. Ковпака
Ч е р в е н ь 19 43 р. - III Надзвичайний великий збір ОУН-Б
5 л и п н я 1 9 4 3 р. - початок Курської битви
С е р п е н ь - гр у д е н ь 1 9 43 р. - битва за Дніпро
6 л и с т о п а д а 1 9 43 р. - вигнання нацистів із Києва
С іч е н ь - л и п е н ь 19 44 р. - ф ормування Української головної
визвольної ради (УГВР)
2 8 ж о в тн я 19 44 р. - вигнання гітлерівців із Закарпаття
9 т р а в н я 1 9 4 5 р. - Д е н ь П е р е м о ги над ф аш истською
Німеччиною
2 в е р е с н я 1 9 4 5 р. - підписання Японією акта про капітуляцію;
закінчення Д ругої світової війни
ТЕМ А Г \ ПОВОЄННА ВІДБУДОВА
^ І РОЗВИТОК УКРАЇНИ
(1945 - ПОЧАТОК 1953 РОКУ)
1945 - почат ок 1953 р . — особливий період новіт ньої
іст орії України. Об'єднаний у м еж ах С Р С Р український
н а р о д у ці р о к и відродив народне господарст во і в ск лад­
них ум ова х т от аліт арного реж и м у досяг пост упу в усіх
сф ерах економ ічного і соціально-культ урного ж ит т я.

§ 1 2 . ПЕРЕХІД ДО МИРНОГО ЖИТТЯ

З га д а й те :
1. Коли заверш илося вигнання гітлерівських окупантів з України?
2і. Яким був внесок українського народу в Перемогу? 3. Які зміни
у свідомості українців Наддніпрянщини відбулися в ході війни?

Нові суспільні П еремога у війні, здобута ц ін ою величезних

н астрої в Україні ж ертв і страж дань, породж увала в народі
світлі надії і сподівання. Всім хотілося вірити, щ о ж иття ш видко
піде на кращ е, щ о масові репресії, голодомори, стан загальної
підозрілості у суспільстві, терор влади —залиш аться у минулому.
Л ю ди стали п очувати ся вільніш е, впевн ен іш е. Одн,им із
наслідків війни та ви звол ьн ого походу радян ських вій ськ у
Європу стал о послаблення вп л и ву на н асел ен н я У країн и ст а ­
лінської пропаган ди стської маш ини.
Разом з усім сусп іл ьством зазн ал а істотн их зм ін і К ом партія
України. М осковськи й центр прагнув відновити п овноц інну
діяльність К П ( б ) У - с в о є ї головн ої опори в республіці. У 1949 р.
кількість ком уністів У країни досягл а довоєн н ої - 784 тис. При
цьому різко збіл ьш и л ася п итом а вага в н ій ук раїн ців, п ер ев а ж ­
но фронтовиків. П ерем ога викл и кал а в їхн ьом у серед ови щ і в е ­
личезне піднесення.
П ереваж н о це бул и п рості лю ди, які щ и ро вірили, щ о сп р а в ­
ді вою вали за свою н ац іон ал ьн у честь і гідність, за свою рідну
м ову і культуру, і зреш тою , відстою вал и свою ук раїн ськ у д е р ­
ж авність. У їхн іх серцях, як і у серц ях м іл ьй онів безпартій ни х,
дістали позити вн и й відгук д е я к і реальні поступки радян ського
реж иму ук раїн ськ ом у народу, хоча вони й не м али п р и н ц и п о­
вого характеру.
Д о чи сл а так и х заходів н ал еж ал о прийняте в ході війни
рішення про відн овл енн я прав зовн іш н ього п редставн и цтва
всіх сою зних республік.

73
І Український ф ронт на параді П еремоги. Москва, 24 червня 1945 р.

П артійн о-держ авн е керівни ц тво У РС Р за вказівкою з М оск-

ьи частково зм ін и л о д ерж авн у сим воліку республіки. У ли сто­
паді 1,^49 р. П резидія В ерховної Ради У РС Р прийняла укази
п ро Д ерж авн и й герб У РСР. Д ерж авни й прапор У РС Р і Д ерж ав­
ний гім н УРСР. Ч ервони й прапор з написом «У Р С Р » замінено
д вок ол ірн и м : верхня частина на дві третини ш ирини полотни ­
ща була червоною , а ниж ня мала світло-блакитний (лазуровий)
кол ір У верхній ча сти н і прапора м істилося зображ ення серпа і
молота, а н а д н и м и —п’ятикутної зірки. Змін зазнав також герб
У Р С Р . На початку 1950 р. бу л о створено Д ерж авни й гім н УРСР.
• Л юди не хотіли вірити, щ о жодних інших змін не буде. Ця атмо­
сф ера породж увала чутки, щ о ш видко пош ирю валися в народі.
Українські селяни, наприклад, чекали, що будуть обовіазково
р озп ущ ен і кол госп и. Робітники сподівалися на високу зар обіт­
ну п латню , хорош і умови праці і побуту, ін тел іген ц ія прагнула
п ослабл ен н я контролю над нею влади, інтелектуальної свободи.
Були й такі, котрі бор ол и ся за зм іни. Д о 1949 р. у Н ад д н і­
п ря н ськ ій У країні продовж увал и д ія ти п ідпільні національні
групи - залиш ки воєнних груп Опору, які у 1941-1943 рр. вин и к­
л и під гаслам и бор отьби з гітл ери зм ом і сталінізм ом , а після
закінчення війни опинилися один на один з радянським режимом.
У З ахід н ій У країн і ан тирадян ський рух у перш і п овоєнн і роки
був у са м ом у розпалі.
71
Реакція У сі сп одіван ня на дем ок ра ти зац ію суспільно-
сталінського політичного, культурного й економічного жит-
реж им у тя виявил и ся м арним и. Н езваж аю чи на всі
зовніш ні атрибути суверенн ої республіки, У країна ф актичн о
залиш алася ск л ад овою ч асти н ою ун ітарн ої, надц ентрал ізова-
ної держ ави, керівн и ц тво якої п рагнул о д о соц іал ьн о-п ол іти ч­
ної і культурної ун іф ікац ії всіх п ід к он тр ол ьн и х тер и тор ій , ств о­
рення «братн ьої сім ’ї народів».
Так, побачивш и різке збільш ення в рядах К ом партії України
українських елементів, центр спробував компенсувати це п оси ­
л ен н ям свого вп л и ву н а п а р тій н о-р а д я н ськ и й а п а р а т р е с ­
публіки. У перш і повоєнні роки з інш их сою зних республік, а
особливо з Росії, в Україну було відрядж ен о тисячі керівни х п ра­
цівників, які зам іняли звільнені з роботи м ісцеві кадри. К П (б)У ,
як і раніш е, не мала ж одної самостійності і у своїй політиці к е­
рувалася (аж д о дрібниць) вказівкам и з М оскви.
Д о 1949 р. перш им сек ретарем Ц К К П (б)У (і перш ою особою
у респ убл іці) був М . Х рущ ов, з 1949 р. - Л. М ел ьни ков. О би два
- росіяни. С талін не наваж увався п ередавати керівни ц тво
К ом партії У країн и етнічном у українцю .
Суто си м волічни м , ф ік ти вн и м був закон п ро утворен н я Н а­
родного ком ісаріату оборони У РСР. Ц ей Н арком ат, не всти гн ув­
ши народитись, припинив існуван н я, бо вон о суп ер ечи л о л ін ії
центру на існування єдиних зброй н и х сил.
У ході переговорів щ одо утворення О О Н радянська сторона
висунула пропозицію про вклю чення д о м айбутньої м іж народної
організації усіх радянських республік як повноправних членів.
Цю пропозицію сою зники відкинули, але д л я У країни та Б іл о­
русії, щ о були найзначніш ими за чисельн істю населення та за
територією і найбільш е постраж дали від війни, був зроблений
виняток. 26 червня 1945 р. на конф еренції О б’єднаних Н ацій у
Сан-Ф ранциско делегація Української РСР, як і д ел егац ії інш их
держ ав-засновниць, підписала С татут ООН . Я к член О О Н , У к­
раїна брала участь у роботі різних її структур, у між народних
конференціях, зокрема П аризької конф еренції з питань розроб­
ки і підписання договорів з колиш нім и сою зникам и Н імеччини.
О дн ак сам остійність У країн и в п и тан н я х зовн іш н ьої п ол іти ­
ки була чи сто ум овною і мала ім ітацій н ий характер. У країн ські
ди п л ом ати завж ди погодж ували свою п озиц ію з устан овкам и
відповідних зовн іш н ьопол іти чн и х сл уж б Н арком ату, а пізніш е
М іністерства зак ор дон н и х справ СРСР.
Д о того ж ніякі ди п л ом ати чн і зв’язки з ін ш и м и країнам и
Україні не бул и дозволені. В она не мала ж одного п осол ьства в
зарубіж них країнах.
Та н езваж аю чи на відсутн ість власної л ін ії у зов н іш н ь о­
політичній діяльн ості, вихід У країн и на м іж н арод н у арену

75
Виступ керівника делегації України В. Тарасенка на позачерговій сесії
Генеральної А са м б л е ї ООН. 15 травня 1948 р.

май. безп ер ечн о, п озити вн е значення. Він підтрим ував у масах

н асел ен н я У країн и д ерж а вн и ц ьк і н астр ої і розкривав очі на
к ри чущ у н евідп овідн ість м іж ф орм альним зовн іш н ьопол іти ч­
н и м статусом У к раїн и та її ф актичн им станови щ ем абсолю тно
зал еж н ої тери тор ії радян ської імперії.
П ол іти к а стал ін ськ ого реж им у в повоєнній У країн і мала
просте пояснення. П ерем ога у війні мала слугувати розш и рен ­
н ю вп л и ву С Р С Р у світі, н ав'язуванню інш им н ародам власної
м од ел і сусп іл ьн ого розвитку. П о суті, йш лося п ро поновлення
п ол іти ки «ек сп орту револю ції». Д ля здійснення ц ієї політики
був н еобхідн и й м іцний тил.
О сь чом у зм ін а сусп іл ьн и х н астроїв в У країн і викликала
гостру реак ц ію реж им у. О дним із гол овн и х завд ан ь на очи щ е­
н и х від гітл ерівц ів тер и тор ія х У к раїн и радян ське керівництво
в важ ал о бор отьбу п роти буд ь-як и х п роявів, н е сум існ и х з ідео­
л огією ста л ін ізм у п огл ядів. У травн і 1944 р., коли на П івден ­
н ій і П р авобер еж н ій У країн і точи л и ся ж орстокі бої з гітл е­
рівськи м и в ій ськ ам и , п л ен ум Ц К К ом партії У країни п оставив
завд ан н я розгорн ути вел и к ом асш табн у кам пан ію ідеол огіч н о­
го п ер ев и х ов а н н я у к раїн ськ ого населен ня. Ц е «п ер ев и х ов а н ­
ня» тр и в а л о н е о д и н рік, а п ерш ою вел и к ою груп ою , яка-стала
його о б ’єк том , бул и кол и ш н і п ол он ен і радян ські воїн и та гр о­
м а дя н и , в и в е зе н і на примусові, роботи д о Н ім еч ч и н и . На
кінец ь 1945 р. після багатьох п еревір ок , ч а сто н ев и п р ав д ан и х
і п ри низливих, в У країн у п оверн ул ося бл и зь к о 800 ти с. ч о ­
ловік. Такі перевірки ви три м ал и д а л е к о н е всі. На к ін ец ь
1.947 р. я Н імеччини в У к раїн у п овер н ул ось 1 м л н 2 50 ти с. ч о­
ловік, н асильн о вивезен и х на к а торж н і роботи д о Р ейху. М а й ­
же 300 тис. із них бул и зви н увачен і в д ерж авн ій зр аді і д е п о р ­
товані д о С ибіру. Б агатьом вій ськ овоп ол он ен и м і ви везен и м
на примусові роботи ін кр и м ін увал ося сп ів р обітн и ц тв о з о к у ­
пантам и. З ф а ш и стськ ої каторги в он и п отр ап и л и в ін ш е п екло
- стал інські табор и (ГУ Л А Г). Н е бр ал ося д о уваги н а в іть те, щ о
багато з них х ор обр о вою вал и , бул и відзн ачен і ви сок и м и у р я ­
дови м и н агородам и , стал и оф іц ерам и .
Таки м чином , ж одн и х н ам ірів зм ін ю вати ся, реф орм увати ся
у відповідності з н астр оя м и н асел ен н я ста л ін ськ и й реж им
після закін чен н я війни не виявив. Н ічого, крім д ем агогічн и х
заяв, щ о україн ці м аю ть вл асн у держ аву, і щ о в ц и х у м ов ах їм
не м ає сенсу п ідтри м увати О У Н , У П А , інш і сам остій н и ц ьк і с и ­
ли чи сп одівати ся на реф орм и радян ської си стем и , ц ей реж им
не м іг зап роп он увати н аселенню .
В так и х ум овах, у сі п овоєнн і зм іни, щ о стосувалися У к р а їн и ,
були спрям овані на я к н ай п овн іш е задовол ен н я вел и к од ер ж ав ­
них потреб ім перського ц ентру. Р азом з тим , ви р іш увал и ся і д е ­
які загал ьнон ац іон ал ьні історичні завдан н я, які стоя л и перед
українським н ародом століттям и. П ерш за все це стосується
адм ін істрати вн о-тери торіал ьн и х зм ін.

А дм іністратив- О дним із н аслідків перем оги С Р С Р в Д р угій

но-територіальні світовій вій н і бу л о розш ирення й ого кордонів
зм іни на заході, щ о п ри вело д о заверш ен ня об'єд ­
нання українських земель.
Питання п ро повоєнні кордон и У к раїн и п оста л о щ е на Т еге­
ранській (1943) та Я л ти н ській (1945) к он ф ерен ц іях гл ав урядів
трьох держ ав ан тигітл ерівської коал іції С РСР, СШ А, В еликої
Британії. Радянське керівн и ц тво н ап ол егл и во дом агал ося за ­
кріплення кордону по та к зван ій «л ін ії К ерзона». Ц е га р а н ту в а ­
ло об'єднання україн ськи х зем ель у скл аді У Р С Р і ю ри ди чн о
закріп л ю вал о входж ення д о У країн и західн и х областей , у том у
числі тих, іцо перебували в його скл аді в 1 939-1941 рр.
Але це не влаш товувало В елику Б ританію та СШ А, д л я яких
закріплення такої лінії ф актичн о означало визнання наслідків
пакту М олотова - Ріббентропа д л я СРСР. Л иш е після вступ у Р а ­
дянської А рм ії на територію С хідної і Ц ентральної Є вропи і у т­
ворення там лояльних Союзу Р С Р реж им ів питан н я щ од о к ор ­
донів України виріш илося на осн ові двосторон н іх ум ов із ними.
16 серпня 1945 р. бу л о п ідп исан о радян сько-пол ьськи й д о ­
говір про держ авни й кордон. В ідповідно д о нього нова лінія
 кордон у проходи л а за 5 - 6 км в ід «л ін ії К ерзона» н а користь
П ольщ і. К рім того, д о П ол ьщ і д ода тк ово переходила тридця-
ти к іл ом етрова тери торія в районі р. С ол он ія і м. Крилов, тобто
зн а ч н а ча сти н а україн ськи х етнічни х зем ель (Н адсяння, Лем-
к івщ и н а, Х ол м щ и н а, П ідляш ш я).
У точ н ен н я к ор д он ів м іж д вом а д ерж а ва м и в ід бу л ося й
п ізніш е. На п рохан н я П ольщ і на п очатку 50-х років. Україна
п оступ и л ася У стриц ьким рай он ом Д рогоби цької області, а до
Л ьвівськ ої обл асті увій ш л и зем лі довкол а м'. К ристинопіль (піз­
н іш е п ерей м ен ован ого в Ч ервоноград).
З год ом п оста л о п и тан н я п ро З ак арп атськ у У країн у. Д оля
ц и х зем ел ь виріш ил ася після в и гн а н н я 'із Закарпаття ок у п а ­
ц ій н и х військ.
26 л и стоп ад а перш и й з ’їзд народн их комітетів З акарп атсь­
к ої У к раїн и п ри йн яв М ан іф ест п ро возз’єдн ан н я З акарпаття з
У Р С Р . В р а х о в у ю ч и в ік о в іч н е п р а гн е н н я у к р а їн ц ів д о
в озз’єднан н я, чехосл овацьки й у ря д п огод и вся підписати д о ­
говір із С Р С Р п ро зл и ття З акарп атської У країн и з Радянською
У країн ою . Ц е стал ося 29 червн я 1945 р.
З акл ю чн и м актом п овоєн н ого врегул ю ванн я кордонів У к ­
раїн и ста л о підп исан н я 10 л ю того 1947 р. радян сько-рум ун сь­
к ого договору. Він ю ри ди чн о заф іксував кордони У країни в
рам ках радя н ськ о-рум ун ськ ої угоди 28 червня 1940 р.
Т ак и м чи н ом , після закін чен н я вій н и вперш е за багато
століть ф актичн о всі українські землі були об’єднані у складі У к­
раїнської РСР. П ольщ а, Ч ехо-С ловаччина, У горщ ина, Румунія
визнали нові політичні реалії, підтвердивш и в між народних ак­
тах згоду зм інити свої кордон и на користь Радянського Союзу.

Д е п о р т а ц ії Н ове розм еж уван н я кордонів супроводж ува-

українців л ося м асови м н асил ьством щ одо м ирного на-
та поляків селення.
Із Галичини, В олині, Р івненщ ини в 1944-19 46 рр. д о П оль­
щ і п ересел и л ося м айж е м ільй он чол овік польської н ац іон ал ь­
ності. У ці ж роки з П ол ьщ і д о У країни п ереїхал о 520 тис. у к р а ­
їн ц ів. З м етою н едопущ ен н я можливих* п роявів «бурж уазного
н ац іон ал ізм у» зн ачна части на україн ців з П ольщ і нап равл я­
л ась не д о бл и зьк и х їм західн и х, а д о зруси ф іковани х п івд ен ­
н и х та східн и х областей.
П ол ьська влада, зі свого боку, вдавалася д о ж орстоких са н ­
кцій п роти україн ців, які зал и ш ал и ся на її терен ах і п ер есел я ­
ти сь д о У к раїн и не баж али.
Н ай біл ьш ою ан тиукраїн ською акцією , здійсненою п ол ьсь к и ­
м и властям и, була п роведен а у квітні - травні 1947 р. операція
«В ісл а». В ході її українці, щ о п рож ивали у п ри кордонн и х з
У Р С Р районах, були п ересел ен і на З ахід і П івніч П ольщ і, їхнє

78
м айно конф ісковане, а на кордон і з Р адя н ськ ою У к р аїн ою у тв о­
рено так звану «санітарн у зону».
П рикриваю чись н еобхідн істю л іквід ац ії на ц и х тери торіях
залиш ків ф орм уван ь У П А , п ол ьське к ом ун істи чн е керівн и ц тво
виселило україн ців з тра д и ц ій н о обж и ти х н им и зем ел ь та роз­
селило ф актичн о п о всій П ольщ і.
З квітня по серпен ь 1947 р. було виселено зі своїх дом івок та
відправлено на Захід П ольщ і бл и зько 150 тис. чоловік. П ереїзд
та розміщ ення українців на нових зем л ях стали справж ньою
трагедією. Ч и м ал о лю дей померло від голоду та хвороб, н а нових
місцях українцям передавалися найгірш і, напівзруйновані гос­
подарства та земля, яка вж е два-Три роки леж ала перелогом.
В аж ким і драм ати чн и м виявився п ерехід У к раїн и від війн и
д о м ирного ж иття.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Які нові настрої з ’явилися у жителів України після закінчення
війни і чим вони були викликані?
2. Яким було ставлення влади д о радянських військовополонених
і остарбайтерів?
3. З чим були пов'язані територіальні зміни в Україні в повоєнний
період і як вони позначилися на внутрішньополітичному становищі?
4. Розкрийте історичне значення об'єднання українських земель.
5. Охарактеризуйте обставини проведення і наслідки операції
«Вісла».
6. З чим були пов’язані зміни у державній символіці У Р С Р ?
7. Чому центр надав Україні право зовнішньополітичного п ред­
ставництва?
8. Д о яких зовнішньополітичних акцій С Р С Р була залучена Ук ­
раїна?

Д О К У М ЕНТИ__________________________________________________
1. Р е з о л ю ц ія к о н ф е р е н ц ії О б ’ є д н а н и х Н а ц ій у С а н - Ф р а н ц и с -
ко 2 7 .0 7 .1 9 4 5 р.
Засідання рекомендує, щ об Українська Радянська Соціалістична
Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були
запрошені стати членами - засновниками (іпііаі т е т Ь е г з ) пропо­
нованої Міжнародної Організації.
Історія України. Х рестом атія. - К., 1996. - Ч. 2. - С. 204.

2. З л и с т ів к и У П А з п р и в о д у в и с е л е н н я у к р а їн ц ів з у к ­
р а їн сь к и х етн іч н и х з е м е л ь в П о л ь щ і
С м е рть тиранії!
Воля людині!
Воля народам!
Д о українського населення за «лінією Керзона»
... У нас, в цілій Україні, шаліє далі жорстокий нелюдський терор
НКВД, а нас, українців, жителів Лемківщини, Надсяння, Гру-

79
 бешівщини, Холмщ ини і Підляшшя, намагаю ться большевицько-
польські лю доїди вигнати з наших рідних осель.
Українці!
Ніхто з нас не см іє на це мовчки погодитися. Не см ієм о вгнутися
перед чужим терором, але м у си м о виступити до рішучої оборони
і м усим о своїм и ділам и доказати перед цілим світом і перед м а й ­
бутньою історією, що це є насильство, безправство й масовий
злочин лю доїдства. Не позволимо себе нікому застраш ити, сте ­
роризувати й вивезти, м и не вівці і не худоба, щ об нас безправно
переганяти з місця на місце, виселювати, вивозити, знищувати.
На тій землі, в тих хатах і в тих наших рідних селах, прожили наші
предки тисячі років. І м и хочеми далі жити в них. У тих наших ста ­
реньких церквах і гробах - святі кості наших батьків, які прокля­
нуть тих, що їх зрадять і покинуть...
Л ю тий 1946 р.
Українські повстанці
Д еп ортац ії. Захід н і з е м л і України кінця 30-х - початку 50-х рр.
Д окументи, матеріали, спогади. У 3-х т. - Т. 2. -
1946-1947рр. -Л ь в ів , 1998. - С. 57-58.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В __________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Розкрийте значення включення Української Р С Р в число заснов­
ників Організації О б ’єднаних Націй.
Д о к у м е н т № 2.
а) Радянська пропаганда твердила про добровільне прагнення
українців Польщі переселитися д о Радянської України. Чи справді
це було так?
б) Щ о мало на меті польське і радянське керівництво, здійснюючи
ш ир оком асш табн і акції з переселення сотень тисяч лю дей?
Наскільки ця мета відповідала інтересам народів України і Польщі?

§ 13. ОСОБЛИВОСТІ ВІДБУДОВИ

ПРОМИСЛОВОСТІ
З гад ай те:
1. Якими були масш таби розрухи в Україні після завершення
війни? 2. Які заходи щ одо д е м іл іта р и за ц ії економіки були
проведені після закінчення війни?

План повоєнн ої П лани радянського керівництва щ одо розвит-

в ід б у д о в и ку ек он ом ік и бул и визначен і законом про
п ’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства
СРСР, прийнятим В ерховною Радою СРСР у березні 1946 р.
У серпні того ж року Верховна Рада У РС Р прийняла відповідний
закон Української РСР. П ередбачалося відновлення виробничих
п отуж н остей У країн и, д овед ен н я валової продукції п р ом и с­
ловості у 1950 р. д о 113% протй рівня 1940 р. і'Першочерговою

80
вважалася відбудова важ кої промис­
ловості. транспорту, енергетики.
Четвертий п'ятирічний план пе­
редбачав поновлення довоєнної м о­
делі розвитку народного госп одар­
ства з її традиційною орієнтацією на
важку промисловість, на кількісні по
казники, «вал». П лан мав відображ а­
ти «дальш е просування по шляху роз­
витку», накресленому ще в довоєнні
роки і п ер ер в а н ом у н ац истською
агресією. На відміну від інших д ер­
ж ав світу, які постраждали у війні, -
Німеччини, Японії, держ ав Західної
Європи - план абсолютно викшочпв
ринкові елем енти, приватну вл ас­
ність, конкуренцію, співпрацю та іп
теграцтю з розвинутими к раїн ам и підГодова Запоріжсталі
світу. Натомість утвердж увався ила- ;948 р
ново-ком андний ти ск держ ави на
трудящих, «нож иці» цін на промислову та сільськогосподарську
продукцію. 'Все диктувалося згори, вим агало безум овного ви­
конання, а той, хто з якихось гюважнп;: причин не міг виконати
завдання, підлягав осуду, о г о л о ш у іпк-м '>>чжником.

Дж ерела На відродж ен н я п ограбован их, сп ал ен и х і

в ід б у д о в и розорених п ідп ри єм ств У к раїн и спрям овува-
пром исловості ли ся величезн і м атеріал ьн і й тр удові р есур­
си. Індустріальна база У країни відн овл ю вал ася п ередусім ц і­
ною героїчн их зусиль її народу. В одн очас бул о зад ія н о ресурси
і пром ислові п отуж н ості східн и х рай он ів С РСР. Н ареш ті, в У к­
раїну н ап равл яла ся части на м ехан ізм ів, обл ад н ан н я , в е р ­
статів, техн ол огічни х ліній, сировини, яку С Р С Р одеу.-куяав як
репарації з Н імеччини. Все це й ш л о п ереваж н о у в а ж ку і в у ­
гільну промисловість, машинобудування, елетстроенері'еткку тощо.
П одальш а реалізація довоєн н ої м оделі розви тку н ародн ого
госп од арства ф ак ти ч н о озн ач ал а п род овж ен н я ін д у стр іал і­
зації. Т ом у головним н ап рям ом розвитку зал и ш ал ося ф ор су ­
вання росту важ кої пром исловості за рахун ок стрим ування
виробництва товарів народного спож и ван ня, зм енш ен ня кап і­
тал овкл аден ь у сільське госп одарство, н ауку та культуру, що
аси гн ували сь за та к зван им зал и ш к ови м п ри нц и п ом . У 1946—
1950 рр. на розви ток важ кої и р ом и сл о в о с.і бул о н аправлен о
88% від усіх капіталовкладень.
Евакуйовані на схід С Р С Р у перш і м ісяц і в ій :«ь зав од и й
ф абрики було ниршг. но не повертати назад п ісл я закін чен н я

81
війни. З точ к и зор у ек он ом ічн ої д оц іл ьн ості це бу л о правильне
ріш енн я. З а вод и в евак уац ії успіш н о працю вали, щ о дозвол ило
д ов ести рівен ь п ром и сл ового виробництва в Р осійській Ф еде­
рац ії у 1945 р. п орівн я н о з 1940 р. д о 106%, тоді як в У країні в и ­
робл я л ося л и ш е 26% п родукц ії довоєн н ого рівня.
А л е п р и н ц и п сп раведл и вості ви м агав ком пенсації вел и ч ез­
н и х м а тер іал ьн и х зби тків У країн и від евакуації за рахун ок д о ­
д а тк о в о го розш и рен ого ф ін ан сува н н я зруй н ован ої У країн и
чер ез Ц ентральний сою зн ий бю дж ет. О днак цього не сталося.
Ж од н ого д ода тк ового ф ін ан суван н я У країн а на д істал а. В у к ­
р аїн ськ у екон ом іку 1 9 4 6 -1 9 5 0 рр було вм іщ ен о лиш е 19% все­
сою зн и х кап італ овкла ден ь, тоді я к збитки У країни від війни
стан ови л и 42% загальносою зних.
Ц я очеви дн а н есправедл и вість ви к л и к ал а обурення н авіть у
п артій н о-д ерж авн и х в ер х ах У країни. На сесії Верховної Ради
С Р С Р у 1946 р. вони ви м агал и біл ьш е ф он дів д л я У країни з
всесою зн ого бю дж ету. А л е доби ти ся св ого н е зм огли. Т аки м
чи н ом , відбудувати ся У країні д овел ося переваж но за рахунок
вл асни х ресурсів.

Х і д в ід б у д о в и З н ач н у ч а сти н у н аявни х ресурсів бу л о сп р я ­

м ов ан о у вугільн у пром исловість. На відбудові ш а х т Д онбасу
працю вали сотн і ти сяч ж ителів м іст і робітничих сел и щ басей ­
ну, п ри м усово м обіл ізован и х колгоспників, а також вій ськ ово­
полонених.
З метою забезпечення ш видкого розвитку гірничодобувної
пром исловості держ ава нам агалася здійснити її технічне п ере­
оснащ ення. Це сприяло підвищ енню продуктивності праці ш ах­
тарів. А ле більш ість із них продовж увала працю вати по-старому,
із застосуванням відбійних молотків, на спрацьованом у обл ад­
нанні, маш инах, у напівзруйнованих, з підвищ еною загазо­
ваністю ш ахтах. Саме завдяки їхній напруж еній праці за по­
рівняно короткий час було відродж ено вугільну промисловість
Д онбасу. 1950 р. видобуток вугілля д ося г 93% від довоєнного
рівня, зріс видобуток коксівного вугілля для потреб металургії.
У н аступні роки у ря д С Р С Р п родовж ував стим улю вати роз­
виток вігул ьн ої п ром и сл овості в У країні. Б уло побудовано д е ­
сятки н ови х ш а х т у Д он басі, розбудовувався Л ьвівсько-В оли н ­
сь к и й в угл еви д обувн и й басейн. Р озш ирю вал ася географ ія і
збіл ьш увал и ся обся ги ви добутк у ук раїн ськ ої наф ти. П оряд із
стари м и род ови щ ам и у Прикарпатті, видобуток нафти розп оч а­
ли в П олтавській і Х арківській областях.
С еред п ріори тетн и х га л узей н ародн ого господарства, які
п л ан увал ося від буд увати якн айш ви дш е, була й елек тр оен ерге­
тика. В ідн овл ен н я роботи най біл ьш их ен ергети чни х о б ’єктів
п ер ебу в ал о піц постійн и м кон трол ем центру. На це п ерш очер­

82
 гово виділялися кош ти, тр у д ов і та м а тер іа л ьн і ресурси , т р а н с­
порт. Так, н ап ри кл а д, у відродж ен н і п ервістк а гід р оен ер гети ­
ки - Д н іп р огесу - брал и у часть 120 п ід п ри єм ств С РСР. З
різних республік у Запоріж ж я н аправляли ся ти ся ч і в и сокок ва­
л іф ікован их п рац івн и ків. У сього у роботах з від н овл ен н я гр еб ­
лі Д ніпрельстану брали участь представники 26 н аціональнос­
тей. Та п ереваж н о т у т п рац ю вал о м ісц еве н асел ен н я, у том у
числі — сільське. За розн а рядкам и п а р тій н и х і д ер ж а в н и х о р ­
ганів д еся тк и ти ся ч кол госп н и к ів з п ід вод ам и й зап асам и
харчів н ап равл я л и ся на од и н -д ва т и ж н і н а н ай важ ч і м ало-
к валіф ікован і зем л ян і чи бетон н і роботи.
Були такі дн і, коли на Д н іп рогесі (на бетон н ом у заводі, м он ­
таж і та нал адц і обладнання, в кар’єрах, на ін ш и х доп ом іж н и х
роботах) працю вало д о 50 тис. чоловік. С ам овідд ана прац я цих
лю дей забезпечила ш видкий хід відбудовни х робіт. У березні
1947 р. дав струм перш ий генератор Д ніпрогесу. Д о кінця
п’ятирічки найбільш а гідростан ц ія С Р С Р того часу, щ о давал а
найдеш евш у енергію , була повністю відбудована. В ідновилися
довоєнні потуж ності Зуївської, Х арківської, Л ьвівської, О деської
та інш их великих тепл ови х електростанцій. У 1950 р. в У країні
вже вироблялося більш е електроенергії, ніж п еред війною.
На початку 50-х років в У країні розгорнулося м асш табн е б у ­
дівни цтво великих електростанцій. П ерш за все, п ередбачалося
створення на Д н іп рі м огутної греблі з електростанцією , К ахов­
ського водосховищ а (моря) і П івденно-українського каналу. Й о­
го води були потрібні д л я зрош ен н я зем ель п осуш ливи х т а в ­
рійських степів. Створений управлінцям и, щ о «хворіли на гіга н ­
томанію», план К аховської ГЕ С не д а вав відповіді на питання:
чи доцільно, економ ічно вигідно розпочин ати будівн и цтво, в
ході якого буде затоплено ти сячі гектарів родю чих чорн озем ів і
багатющ і дн іп ровські плавні, будівн и цтво п оруш и ть екологічну
рівновагу великого регіону, а лю ди будуть вим уш ені п ересел и ­
тися з насидж ених місць. Ці кардинальні п итання н е постали й
перед учасникам и П ленум у Ц К КП (б)У, який у л ю том у 1952 р.
спеціально розглядав хід спорудж ення К аховської ГЕС. П ер ­
спекти ва створення потуж них гідроелектростанцій, здатн их за ­
безпечити нові підприємства електроенергією , відсувала на за д ­
ній п л ан переселенські клопоти місцевого населення, його р е­
альні проблем и.
У спіш на відбудова ел ектроен ергети ки й вугіл ьн и х ш а хт
Д он басу сп ри ял а відродж енню м етал ургій н ої та інш их базови х
галузей н ародн ого госп одарства України. Н априкінці п ’я ти р іч ­
ки видобуток зал ізн ої руди і виробн ицтво прокату чорн и х м е ­
талів перевищ или рівень 1940 р. Ц іною н ад зви ч ай н и х зусиль,
сам овідданої праці бул о відбудован о найбільш і м еталургій ні
заводи республіки - А зовсталь, Запоріж сталь, Д н іп р оп етр ов ­
ський к ом бін ат їм . Г.П етровського та ін. За вип л авкою чавун у і
стал і під кінец ь п’ятирічки У країна вийш ла на рівень 9 3 -9 5 %
д ов оєн н ого виробництва. За показникам и виплавки чавун у на
д уш у н асел ен н я вона вип ереди л а такі країни, я к Велика Бри­
тан ія , З ахідн а Н ім еччин а, Ф ранц ія. А л е виплавка зд ій сн ю ва­
л а ся за стари м и техн ол огіям и, з вел ичезн им и затратам и р у ч ­
ної праці. За ц и х ум ов п ро якість виробл ен ого м етал у годі було
й говори ти. А д ж е осн овн и м п оказн иком була кількість вироб­
л ен ої продукції.
Ш ви дким и тем п ам и здійсн ю вал ася відбудова м аш и нобуду­
ван н я У країн и. У ж е н ап ри кін ц і 1948 р. у республіці п р ац ю ва­
ло біл ьш е м а ш и н обудівн и х заводів, н іж д о війни. В У країн у б у ­
ли перевезен і дея к і заводи зі східн и х районів СРСР, тут розта­
ш у в ал и ча сти н у п ідп ри єм ств, вивезен и х із Н імеччини. Під
кінец ь від буд овчого п еріоду м аш и нобудівна пром исловість У к­
раїни випустила п родукц ії у півтора рази більш е, ніж у 1940 р.

П ід сум ки В цілому, виробн и цтво п ром и сл ової продук-

відбудови ції У країн и п орівн ян о з 1940 роком станови-
і ро зв и тку ло: у 1950 р. - 115%, у 1953 р. - 173%. Україна
пром исловості зн ову п осіл а традиц ій н е м ісце паливно-мета-
Укр аїни л ургій н ої бази Р адян ського Союзу. На її заво-
в 1 9 4 5 - 1 9 5 3 рр. д а х вип л авл ял ося бл и зько п ол ови н и всього
чавун у, п он ад 30% сталі, ви робл ял ася м а й ж е третина всього
п рок ату. Ш ахти республіки д авал и бл и зьк о 30% видобутку
вугіл л я. О днак, як і раніш е, осн овн а маса населен ня України
не мала м ож л и вості к ори стувати ся цим и багатствам и , оскільки
всі м атер іал ьн і ресурси країн и розподіл ял и ся М осквою .
У сам ій пром исловості н акопичувалися проблем и, щ о загро­
ж ували відкинути У країну на узбіччя н ауково-технічного п р о­
гресу. П овоєнна відбудова країн Заходу та Я понії в ел а ся 'з ш и ­
роким використан ням нових м атеріалів і технологій, щ о д озво­
л и л о я к існ о оновити пром исловість. Ц ього не сталося з Радян сь­
ким С ою зом , з У країною . В ідсталі технології закладалися у від­
будовані й новостворені м аш инобудівні, м еталургійні та хімічні
заводи. У п аливн о-ен ергети чн ом у балансі, на відм ін у від пере­
дових д ерж ав світу, перевага в сп ож и ван ні ен ергоносіїв н адава­
лася вугіллю , а не наф ті та газу. Н адзвичайно високою була
енері'о- та м атеріалоєм ність пром ислової продукції, її виготов­
лення п отребувал о н адто великих затрат енергії й металу.
П опри істотн і н ед ол ік и радянської екон ом ічн ої моделі, від-
Зудова важ кої п ром и сл овості і її подальш і успіхи - враж аю че
досягнення стал ін ськ ого реж иму. У ц ьом у д осягн ен н і проявля-
гіася трад и ц ій н а зд а тн ість тотал ітарн и х реж им ів за д оп ом огою
ж орстокого планування, реп ресій і соц іал ьн ої дем агогії к он ­
центрувати наявні ресурси на од н ій ділянці.
 Але забезп ечи ти гарм он ій ни й розви ток усього н ар од н огос­
подарського к ом п л ек су за д оп ом огою ц и х м етодів бул о н ем ож ­
ливо. С тан сіл ьського госп одарства, всієї соц іал ьн о-к ул ьтурн ої
сф ери у ці роки п ерекон л и ве том у свідчення.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Назвіть пріоритети п’ятирічного плану відбудови і розвитку на­
родного господарства.
2. На яких соціально-економічних принципах ґрунтувався план
відбудови економіки? Як ці принципи позначилися на ході від бу ­
дови?
3. Які ресурси використовувалися в ході відбудови важко? п р о ­
м исловості України?
4. Яке м ісц е в планах відбудови зай м ало відродження Д онбасу?
5. Які об'єкти електроенергетики було заплановано відбудувати
в перш у чергу?
6. Які результати відбудови і розвитку електроенергетики України
у 1945-1953 рр.?
7. Щ о було зроблено в Україні у другій половині 40-х - на початку
50-х років для відбудови й подальш ого розвитку металургії і м а ­
шинобудування?
8. Яке місце відводилося важкій п ром исловості України в індустрії
Радянського Сою зу на початку 50-х років?

Д О К У М ЕНТ_________________________________
1. Т е м п и з р о с т а н н я в а л о в о ї п р о д у к ц ії п р о м и с л о в о с т і
(1 9 4 0 р. - 100%)

Роки 1940 1950 1953

Радянський Союз 100 173 253

Російська Федерація 100 175 249
Українська РСР 100 115 173

Кононенко К. Україна і Росія. С оціально-економ ічні п ідстави ук­

р а їн с ь к о ї н аціональн ої ід е ї. 1917-1960. -
Мю нхен, 1965. - С. 436.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О КУМ Е Н ТА ________________________________

а) Щ о нового для розуміння політики керівництва С Р С Р щ одо Ук­
раїни у 1945-1953 рр. даю ть цифри?
б) Якими методам и радянське керівництво досягало д и с п р о ­
порцій в темпах розвитку Російської Ф еде рац ії і Української Р С Р ?
Д ля чого це робилося?

85
 § 1 4 . СТАН СІЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА І ЖИТТЄВИЙ
РІВЕНЬ НАРОДУ
З га д а й те :
1. Яких збитків зазнало сільське господарство в роки війни? 2. У
якому стані перебував житловий ф он д України після відновлення
радянської влади? 3. Щ о спричинило голодомори 1921-1923 і
1932-1933 рр.?

Голод У п овоєнн и й п еріод вин яткове зн аченн я для

1 9 4 6 - 1 9 4 7 р р . всього н асел ен н я У країн и мав стан сіл ьсь к о­
го госп одарства. П очаток відбудовчого п еріоду співпав з го л о ­
д ом 1 9 4 6 -1 9 4 7 рр., щ о особл и во ускл адн и л о відновлення ек о­
н ом ічн ого ж иття. Т і роки д л я ц ен тр ал ьн и х та південних обл ас­
тей У країн и ви я ви л и сь несприятл иви м и : посуха, неврож ай і як
р езул ь та т — недорід. А л е не це бу л о визначал ьним : головна
п ри чи н а гол од у п ол ягал а в п ози ц ії держ ави, яка не вж и л а за ­
ходів, аби зап обігти голоду. О бставини 1946—1947 рр. були ан а­
л огічн и м и тим , щ о м а л и м ісце в 1932—1933 рр., тобто в роки го­
л од ом ору в У країні. Т рагедія повторю валась. ,П ід-виглядом за ­
готівел ь д ер ж ав а проводи л а ф ак ти ч н о повн у реквізиц ію п род о­
в ол ьч и х ресурсів села і ти м сам и м прирікала сел ян ство н а г о ­
лод. П ерш а п овоєнн а зи м а у багатьох район ах У країни ви я ви ­
л ася м алосн іж н ою , а весна і початок л іта - най посуш ли віш им и
за кіл ьк а остан н іх деся ти л іть. Н априкінці весни територія,
охопл ен а посухою , була н авіть більш ою , ніж у 1921 р. Л иш е у
західн и х і п івн ічн о-східн и х обл астях У країни п огодн і ум ови б у ­
ли від н осн о сп ри ятл и ви м и . В ал овий збір зернових культур був
у три рази н иж чий , ніж у 1940 році. Зернові в багатьох госп о­
д а р ст в а х к ол госп н икам не ви давал ися зовсім , а в д ея к и х обл а ­
стях н а тр у д од ен ь отри м ували л и ш е по 50—100 г зерна. Гіркий
д осв ід м и н ул ого п ідказував селянам , щ о колгоспи і держ ава їх
н е врятую ть. П очал ася м асова втеча, особл и во м ол од и х, п ра­
ц езд атн и х, у м іста, н а н овобудови. М ін істерство сіл ьськ ого гос­
п одарства зверн ул ося До уря д у і Ц К К П (б)У з п роектом п оста­
н ови п ро н еп ри п усти м ість сам овіл ьн ого зал и ш ен н я селянам и
колгоспів і поверн енн я втікачів. Ц К К П (б)У з властивою йому
к атегори чн істю зобов ’я зав п артій н і й радян ські органи «н а д а ­
вати д оп ом огу п равл ін н ям колгоспів у п оверн енні к ол госп н и ­
ків, щ о сам овіл ьн о піш ли з колгоспу».
М ісцева влада подекуди наваж увалася надавати допом огу го­
лодую чим, звільняю чи без узгодж ення з керівництвом безнадійні
колгоспи від виконання хлібозаготівель. О днак партійні й д ер ­
ж авні верхи, виховані в дусі бездумного й безум овного виконання

86
 будь-яких, навіть абсурдних, наказів
керівництва, жорстоко переслідува­
ли «м’якотілих», звільняли з роботи,
накладали стягнення і прагнули за
всяку ціну виконати держ авні п л а­
ни. Забираю чи останнє, держ ава д о ­
билася 60% виконання плану заго­
тівель зернових Україною. Селяни ж
залиш илися без продовольства. Я к і
у попередні роки, вони сподівалися
прогодуватися з присадибної діл ян ­
ки. Але по війні підсобні господарст­
ва колгоспників майж е повністю бу­
ли розорені. На початку 1946 р. 43%
колгоспників не мали корів, а 20% -
ж одної худобини взагалі, навіть пти-
,ці. В результаті голод нещ адно д у ­
ш ив селян і вщ нього померло близь- ур °жай 1946-го
ко 1 млн чоловік. Було зафіксовано
випадки людоїдства, майж е 3 млн хворіли на дистрофію, анемію.
У М оскві, Києві, обл асн и х і рай он н и х ц ен тр ах У країн и було
відом о п ро так и й ж ахли вий стан н а сел і. А л е п артій но-держ ав-
ний ап арат н іяк не реагував на це. Я к і в 1 9 3 2 -1 9 3 3 рр., уряд
робив вигляд, ніби ніякого гол од у немає. Б ільш е того - с т а ­
лінське керівни ц тво п родовж увал о вивозити зер н о за кордон. У
1946 р. його бул о експортован о 1,7 м лн т, п ри чом у зн ачна ч а с ­
тина передавал ася ін озем н и м д ерж авам безкош товн о у ф орм і
«братерської допом оги». Т а к ого род у безопл атн а д оп ом ога н ад а­
валась і в п ерш ій п ол ови н і 1947 р. П итом а вага в н ій У к раїн и
була значною . С еред країн, куди н ап ра вл я л и доп ом огу, - Б ол ­
гарія, Ч ехо-С ловаччина, Рум ун ія, П ольщ а. Д о сп іввітчи зн и ків
застосовувався Закон від 7 серп н я 1932 р. п ро «п ’я ть колосків».
Тисячі кол госп н иків бу л о за су д ж ен о я к «са бота ж н и к ів» та
«підривників соц іал істи чн ого господарю ванн я на селі».
Голод 1 9 4 6-19 4 7 рр. супроводж увався п осил ен ням реп ресій
проти різних верств населення, зокрем а селян . 4 червн я 1947 р.
П резидія Верховної Ради С Р С Р п ри йн ял а ук а зи «П р о к р и м ін а ­
льну відп овідал ьн ість за розкрадан ня держ авн ого і гр ом а д сь­
кого м айн а» та «П ро посил ен н я охорон и особи стої власності гр о ­
мадян». В ідповідно д о н и х крадіж ка кол госп н ого, д ер ж ав н ого
майна, в том у чи сл і зрізуван н я та зби р ан н я гол одн и м и лю дьм и
колосків, п ередбачала у в ’язн ен н я від сем и д о д еся ти років з
конф іскацією майна. На вересен ь 1947 р. в суди бу л о н а п р а в л е­
но понад 10 тис. так и х справ.
І лиш е тоді, коли голод почав загрож увати м асови м ви м и ран ­
ням селянства, керівництву У Р С Р вда лося н ареш ті вж ити кон­

87
к ретн и х заходів. Н еодноразово д о С таліна з листам и й д оповід­
н им и зап и скам и п ро стан справ в У країні звертався тодіш ній
перш ий секретар Ц К К П (б)У М. Хрущ ов. Ц е викликало роздра­
тування диктатора, який в одній із телеграм назвав керівника
ком уністів У країни «сум нівним типом». У березні 1947 р. за у ч а ­
стю представн и ків М оскви відбувся бурхл и ви й П ленум ЦК
К П (б)У , щ о звільнив Х рущ ова з посади секретаря ЦК. Його п о­
саду обій н яв бл и зький соратн и к С таліна Л. Каганович. М. Х ру­
щ ов залиш ився головою уряду У РСР. С аме в цей час центр н а­
реш ті виріш ив н адати продовольчу допом огу сел я н ству'У к ра-
їни. Село вступ ил о у посівну кампанію, але без д оп ом ога д ер ­
ж ави засіяти п оля, тобто закласти основу врож аю 1947 р., було
просто нем ож ливо. К олгоспи одерж али 60 тис. т зерна, що, хоча
й запізн о, все ж д озвол и л о підтримати і врятувати від смерті
3,4 м лн селян , які брал и участь у веснян и х польових роботах.

В ід б у д о в а Голод було подолано лиш е після ж нив 1947 р.,

с іл ь с ь к о г о коли зібрал и н овий урож ай . Т оді ж з’явилася
госп од ар ства м ож л и вість реал ьн о розпочати відбудову с е ­
ла. В аловий збір зернови х п еревищ ував 1 м л рд п удів - майж е
вдвічі біл ьш и й , ніж п опередн ього року.
У 1946 р. н а трудод ен ь ук раїн ськ и й к ол госп н ик одерж ував у
середн ьом у близко 1 к г зерна, у 1950 р. —1,2 кг, у 1951 р. — 1,6 кг.
О крім хліба, сел ян ам видавали на трудодн і грош і, в ід п ов ід н о­
г о ; 1,2; 1,6 крб. Втім багато колгоспів не видавали ні зерна, ні
грош ей. Основним^ засобом існування сел ян ства залиш алися
п ідсобн і госп одарства, та ум ови д л я їхн ього розвитку були н е ­
сп ри ятл и ви м и . С ільськогосп одарський податок н ещ адн о д у ­
ш ив селянство. В и рощ увати городину, м ати сади, вин оградн и ­
ки, тр и м ати пти ц ю , худобу бул о вкрай невигідно. Так, п одаток
на городні к ультури був у 7,5 раза вищ ий, н іж на зернові, оп о­
д а т к о в у в а л и с ь ф р у к то в і д е р е в а , к у щ і я гід н и к ів тощ о. Це
п огірш увал о і без того тя ж к е станови щ е селян. У вищ их еш ел о­
нах вл ади все це обґрун товувал ось н еобхідн істю п ри м усити се­
л я н и н а біл ь ш у части н у ча су віддавати так зван ом у гром адсь­
ком у госп одарству, тобто колгоспам .
З берігал ось встан овл ен е щ е д о вій н и обм еж енн я у пересу­
ван ні кол госп н иків: вон и були позбавл ен і м ож л и вості мати п а­
спорти, на н их не п ош и рю ва л ося п енсійне забезпечення та в и ­
п лати за ти м ча совою неп рац ездатн істю . На роботу в інш і галузі
н арод н ого госп одарства селян ин м іг вл аш туватися лиш е з д о з ­
волу, на осн ові відп ускн ої довід к и колгоспу. Т аке закріпачення
три вал о аж д о зага л ьн ої п аспорти зац ії села в 60-ті роки.
В ідбудова сіл ьськ ого госп одарства в У країні відбувалася
п овільн о. К ап італ овкл аден ня в сіл ьське госп одарство були н е­
д остатн ім и . П ріори тет н адавався відбудові п ром и сл овості. В

88
резул ьтаті техн ічн а осн а щ ен ість к ол госп ів за л и ш а л а ся на
низьком у рівні. Д ерж ава, як і раніш е, д ом агал ася ад м ін істр а ­
тивно-ком ан дн им и, а то й реп реси вни м и м етодам и ін тен си ф і­
кац ії праці в господарствах.
21 лютого 1948 р. П резидія Верховної Ради С РС Р з ініціативи
керівництва У РС Р прийняла диск р и м ін ац ій н и й У каз «П ро в и ­
селення з У країнської РС Р осіб, які злісно ухи ляю ться від трудо­
вої діяльності в сільськом у господарстві і ведуть ан ти гром а дсь­
кий, паразитичний спосіб ж иття». У каз п ередбачав скликання
загальних зборів колгоспників, де мало відбуватися обговор ен ­
ня заздалегідь визначеного кола осіб тих, хто не вироби в м ін ім у­
м у трудоднів. На зборах ухвалю валися «гром адські вироки»,
ж ертви яких підлягали деп ор тац ії д о С ибіру та інш их в ід д ал е­
них місць Радянського Союзу. Це було нечуване свавілля влади
щ одо селянства, ж ертвам и якого ча сто ставал и хворі, вдови з
дітьм и, інваліди війни, лю ди похилого віку. У більш ості ви­
падків «гром адські вироки» виносилися під ти ск ом п рацівників
райкомів КП (б)У, райвиконкомів. У 1 94 8-19 5 0 рр. бу л о о гол о­
ш ено 12 тис. «гром адськи х вироків», м айж е 20 тис. к ол госп н и ­
кам оголосили «попередж ення», багатьох із них п ри м усил и дати
письмові зобов’язання виробляти встан овл ен ий керівництвом
«м інім ум ». П ряме насильство, ж орстокі репресії бул и головними
м етодам и забезпечення розвитку сільського господарства, в и ­
робництва продукції зем леробства та тваринництва.
Ц іною н адзвичайн и х зусил ь сел ян ства на кінец ь четвертої
п’ятирічки в колгоспах і радгоспах вдалося д ося гти довоєн н ого
рівня виробництва. У 1950 р. вал ова п родукція сіл ьськ ого гос­
подарства У країни, з урахуван н я м н асл ідків п роведен ої гр ош о­
вої реф орм и 1947 р., станови л а 91% від рівня 1940 р. У країна
знову стала гол овн ою ж итн и ц ею С РСР, але її ба гатостр аж д ал ь­
не селянство, як і раніш е, не мало зм оги к ори стувати ся п л од а ­
ми своєї тяж кої, висн аж ливої праці.

Відбудова промисловості була нем ож лива без

Р ів е н ь ж и т т я
та п обуту ш и рокого розгортання ж итлового будівницт-
населення ва. М ільйони робітників, селян і служ бовців
залиш алися без житла. У роки повоєнної п ’ятирічки з руїн та п о­
пелу піднялися спалені м іста, робітничі селищ а, села України.
Одночасно здійсню валася відбудова водогонів, н ал агодж увала­
ся робота міського транспорту, комунальних служб. Та ж итлові й
побутові умови населення, незваж аю чи на значні масш таби
будівництва, залиш алися важ кими. М ільйони сім ей ж или в ба­
раках, перенаселених комунальних квартирах (так званих ком у­
налках), не пристосованих д л я ж иття приміщ еннях.
На ф он і зн ачни х зруш ен ь у розвитку важ кої п ром и сл овості
було чітк о пом ітне відставанн я ти х галузей госп одарства, які

89
м а л и забезп ечи ти п отреби сп ож и ван ня. Я к і в довоєн н і роки,
д ер ж ав а не н адава л а н ал еж ної уваги розви ткові л егк ої та х ар ­
ч ов ої п ром и сл овості. Ц е сп ри чи н и л о нестачу в У країні н ап ри ­
кінці 40 - на п очатк у 50-х рок ів найнеобхідн іш ого: взуття, од я ­
гу, біл и зн и , хоча на одн ого ж и тел я т у т виробл ял ося чавуну,
стал і, п род ук ц ії м аш и н обудуван н я більш е, н іж у будь-якій
ін ш ій респ убл іц і С РСР. Н авіть ц укор, 70% виробництва якого
зосеред ж увал ося в У країні, д у ж е рідко потрапляв н а стіл т р у ­
д я щ и х республіки. Т аке ж стан ови щ е бул о і з соняш н и ковою
олією . Р еал ьн і п ри бутки п ереваж ної біл ьш ості працівників, як
у м істі, так і н а селі, бул и н иж чим и в ід довоєнн ого рівня.
П роведен а у 1947 р. грош ова реф орм а призвела д о в и л у ч ен ­
н я грош ей у тих, хто заощ адив п евн і суми. П о вкладах в ощ а д ­
н их к асах у розмірі д о 3 тис. крб. обм ін грош ови х знаків зд ій ­
сн ю в ав ся 1:1, по вкладах від 3 д о 10 тис. крб. було проведено
ск ор оч ен н я заощ адж ен ь на трети н у, а п о вкладах у розм ірі п о ­
н ад 10 ти с. крб. —на д в і третин и . О собл и во бол я ч е реф орм а в д а ­
рила по сел я н ству, сіл ьській ін тел іген ц ії. В ум овах повної
в ід сутн ості устан ов Ощадбанку на сел і обм ін грош ей, щ о зб ер і­
гал и ся у н а сел ен н я вдом а, здій сн ю вався там з розрахун ку 1:10.
І ц ього разу сел ян ство оп ин и л ося в н ерівних ум овах порівняно
з ін ш и м и категоріям и населення.
С касуван н я у 1947 р. карткової си стем и розп оділ у продуктів
в и кл и к ал о зн ачне зр остан н я цін на них. Н ові ціни більш н іж у
тр и ч і п ереви щ увал и довоєн н і, тоді як заробітн а плата збіл ьш и ­
л ася л и ш е н ап ол ови н у. --
У ви н я тк ово скл адни х ум овах повоєн н ої відбудови надмірне
н аван таж ен н я н есл а си стем а м еди чн ого обсл уговуван н я. Її
в ід род ж ен н я відбувал ося д оси ть ш видко. К ількість лікарн яних
л іж ок у респ убл іці на кінець п’я тирічки досягла майж е 200 тис.,
щ о п ереви щ увал о рівен ь 1940 р. З начн о більш е, ніж д о війни,
п р ац ю вал о в У к р аїн і на кінец ь п ’я тирічки л ікарів і середн ього
м ед и ч н ого п ерсоналу. Д л я зн ач н ої частини ж и тел ів України,
особл и во сіл ьськи х рай он ів, віддал ен их сіл, хуторів, якісн е м е ­
д и ч н е обсл уговуван н я зал и ш ал ося недоступним .
Певні заходи бул о здійснено щ одо налагодж ення торгівлі,
гром адського харчування, побутового обслуговування. Але все це
були тіл ьки перш і кроки, бо торговельні заклади, їдальні, чайні
тощ о організовувалися в тим часових, наш видку пристосованих,
н еобл аднан их приміщ еннях, які іноді навіть не опалювались.

ПЕРЕВ ІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________

1. Назвіть пріоритети п’ятирічного плану відбудови й розвитку на­
родного господарства. Ч им визначалися ці пріоритети?
2. Які галузі важко? п ром исловості відбудовувалися у перш у чер­
гу? Ч ом у са м е ці?

90
 3. Що, на ваш погляд, спричинило голод 1946-1947 рр.? Які його
наслідки? Чи можна було запобігти цьом у лихові?
4. Якими були м етоди відбудови сільського господарства?
5. Чому влада не дозволяла вільного виїзду селян д о м іста?
6. У чому суть грош ової реф орм и 1947 р.?
7. Коли була скасована карткова си сте м а розподілу продуктів і як
це відбилося на ж иттєвому рівні народу?
8. У якому стані перебувала си стем а м едичного обслуговування в
перші повоєнні роки?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1. З м е м у а р ів М . Х р у щ о в а п р о г о л о д 1 9 4 6 - 1 9 4 7 рр.
... Пошел голод. Стали поступать сигнали, что люди умирают.
Кое-где началось лю доедство. М н едолож или, например, что на­
шли голову и ступни человеческих н ог п од м о с то м у Василькова
(городок под Києвом). То є сть труп пошел в пищу. П о то м такие
случаи участились.
Кириченко (он бьіл тогда первьім секретарем О десского обкома
партии) рассказьівал, что, когда он приехал в какой-то колхоз
проверить, как проводят люди зиму, е м у сказали, чтобьі он зашел
к какой-то колхознице. Он зашел. «Ужасную я застал картину. Ви-
дел, как зта женщина на столе разрезала труп свое го ребенка, не
то мальчика, не то девочки, и приговаривала: «Вот уже Манечку
сьели, а теперь Ванечку засолим. О того хватит на какое-то вр е­
мя». З т а женщина пом еш алась от голода и зарезала своих детей.
М ож ете зто представить?»
Я докладьівал обо все м Сталину, но в ответ вьізвал лиш ь гнев:
«Мягкотелость! В ас обманьївают, нарочно докладьівают о таком,
чтобьі разжалобить и заставить израсходовать резервьі». ...Он
считал, будто я подцаю сь м е стн о м у украинскому влиянию, что на
меня оказьівают такое давление, и я стал чуть ли не националис-
том, не заслуживаю щ им доверия.
М ем уарьі Никитьі С єргеевича Хрущ ева / /
В опр осьі истории. - 1991. - № 11. - С. 38.

2. С п е ц іа л ь н е п о в ід о м л е н н я м ін іс т р а д е р ж а в н о ї
б е з п е к и У Р С Р С авч ен к а м ін іс т р у д е р ж а в н о ї б е з п е к и
С Р С Р В. А б а к у м о в у
Соверш енно секр етн о 8 января 1947 г.
По поступившим в М ГБ У С С Р данньїм в ряде районов Одесской
области, в связи с недородом, ощ ущ ается о строе продовольст-
венное затруднение.
В Беляевском, О вид иопольском , Благоевском , Октябрьском,
Гайворонском, Коминтерновском и других районах О десской о б ­
ласти на почве недоедания и истощ ения ср ед и колхозников за-
ф иксировано больш ое количество опуханйй и смертньїх случаев.
В Благоевском районе Одесской области в связи с отсутствием
продуктов питання зарегистрировано больш ое количество опу-
ханий среди детей. В селе Адамовка свьіш е 30% детей школьно-
го возраста, жалуясь на отсутствие хлеба, прекратили учебу.

91
 В селе Благоево у колхозниц сельскохозяйственной артели име-
ни Карла М аркса - Пуловой, Скачко, Батан и других - взяти для
направлення в де тдом с признаками опухання ЗО детей.
В Благоевский райисполком поступило от колхозников большое
количество заявлений об оказании продовольственной помощи,
однако ф ондов для зтой цели он не имеет.
В связи с продовольственньїм затруднением зарегистрировано
больш ое количество писем, направленнях в Советскую Армию , с
тревожньїми сообщ ениям и и просьбами о помощи.
Колхозница села Б .Ф естер ово Беляевского района О десской о б ­
ластю Кушнир пиш ет св о єм у брату офицеру: «Нет больш е сил
жить и см отреть, как пухнут м ои детки от голода. Я вьібилась из
сил и бою сь, что зта жизнь д о в е д е т меня д о крайности. Помоги
ч ем можешь».
По линии советских органов принимаю тся мерьі к организации в
21 районе Одесской области одноразового питання на 36.000 д е ­
тей, которьім будет охвачено 20 тисяч школьников, 10 тьісяч до-
школьников и 6 тьісяч детей ясельного Бозраста.
О дновременно намечено к открмтию 150 детских ясель на 6000
детей, 9 пищевьіх станций на 3000 человек и 10 детдом ов на 2000
человек.
По линии здравоохранения в районьї завозится 15 тонн рьібье-
го жира.
По сущ еству изложенного инф ормирован ЦК КП(б)У.
М инистр государственной безопасности У С С Р
генерал-лейтенант (Савченко).
А рхів С луж би Б езпеки У к р а їн и //
С пеціальна колекція документів. - Арк. 202-204.

3. О д и н з п е р л ю с т р о в а н и х М Д Б У Р С Р л и с т ів , а д р е с о в а н и х
р од и ч ам за кордон
С оверш енно секретно
И з Спецсообщ ения М Г Б У С С Р КП(б)У о жалобах населення на
продовольственньїе затруднения... Получатель - Польша, Доль-
ний Ш ленск, деревня Кельнув, повит Клядзко, Бек Бария,
отправитель - УССР, гор. Ж итомир, 2, Мельничная, 14, Рудницкая.
6.III.1947 г. ...М ама ходит на рьінке просит оборванная, черная,
опухшая, но никто ничего не дает. Петька взял Стаси пальто, ко-
вер, шинель и поехал в Западную Украйну менять. 24 февраля, а
сегодня 4 марта, а его нет. С тася осталась б е з полена дров, име-
ла 2 стакана риса, сварила и так день прожила. Плачет голодная в
холодной квартире, ребенка кормить нечем. Стасик без работьі.
Маничка, золотко, сжалься над нами, ум и р аєм с голода, пуд пше-
ницьі 900 рублей, пуд белой муки 1600 рублей, жито 800 рублей,
картофель 200 рублей, а заработать никак нельзя, бьівает и такой
день, что заработаеш ь 1 рубль и живи как хочешь. Тьі знаешь со-
сед ей Матреньї, те что жили в большой комнате, тот со се д умер с
голода. Петька променял пальто Стаси в Луцке на 3 ведра ячменя.
Уже больш е нет вьіхода. На м а м у страш но смотреть... Пош ли хо-
рош ие разговорьі по радио и в газетах. Если бьі з то бьіла правда...
Архів Служби Безпеки України,
Спеціальна колекція документів. - Арк. 307.
 4. П р о щ о п и с а л и г а з е т и в 1 9 4 7 р.
Б у ф еть і на и з б и р а т е л ь н ь їх у ч а стк а х
М агазини си ст е м и «Главособгастронома» успеш но готовятся к
обслуживанию избирательньїх участков*.
Получен богатн й ви бор колбасннх, кондитерских, табачннх и
винних изделий, консерви и т. п. В день ви бор ов на избиратель­
ньїх участках города с 6 часов будут работать буф ети, для кото-
р и х виделен ассор тим ен т товаров.
Б ольш евик Запорож ья. - 1947. - 8 ф евраля.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В __________________________________

Д о к у м е н т № 1.
Спираю чись на спогади М. Хрущова, дайте відповідь, якою була
реакція Й. Сталіна на катастрофічне становище, що склалося в
Україні у 1946-1947 рр.
Д о к у м е н т № 2.
Наскільки детально і точно було ознайомлене вищ е керівництво
С Р С Р і У Р С Р зі становищ ем на с е л ів 1946-1947 рр.? Аргументуй­
те свій висновок.
'Д о к у м е н т № 3 .
Нині у суспільстві існує кілька версій подій 1946-1947 рр. в Україні:
- ніякого голоду у ці роки не було;
- голод був, але його причиною стали виключно несприятливі по-
годні умови;
- була посуха, трагічні наслідки якої були посилені антинародною
політикою центральних властей;
- в усьому винна комуністична влада як центральна, так і місцева.
Яка з цих версій, на ваш погляд, підтверджується?
Якщо у вас є власна версія, обґрунтуйте її.
Д о к у м е н т № 4.
Наскільки о б ’єктивно відбивала преса 1947 р. проблеми, щ о хви­
лювали населення?

§ 15. РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ

ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ
Згадай те:
1. Яку політику здійснював радянський режим у Західній Україні у
вересні 1939 - червні 1941 р.? 2. Яким був розм ах національного
Руху опору в Західній Україні в 1941-1944 рр.? 3. Д о якої тактики
вдавалась УПА в боротьбі з гітлерівською окупацією і радянською
владою?

Відновлення В умовах, коли Н аддніп рян щ и н а п ереж ива-

радянського ла трагедію голоду 1 9 46 -1 9 4 7 рр. і трудн ощ і
р еж и м у - відбудови, в З ахідн ій У країн і розгорн ул ася
насильницька і всеохоп л ю ю ча радянізація всіх сторін соціаль-
* 9 л ю то го 1947 р. відбулися в и б о р и д о В ерховної Ради УРСР.

93
н о-ек он ом ічн ого і культурн ого ж иття краю . Д о здійснення ра-
д я н ізац ії З ахідн ої У країн и активно залучалися працівники
п а р т ій н о -к о м со м о л ь сь к о го , д е р ж а в н о го ап арату, сл уж бовц і
правоохор он н и х органів, д ерж а вн ої безпеки, культури й освіти
з ін ш и х регіон ів Р адянського Союзу, переваж но зі С хідної У к­
раїни. ї х н ап равл яли на заводи, ф абрики, у радянські устан о­
ви, п артій н і, ком сом ол ьські органи, М ТС , ш коли, вузи, техн ік у ­
ми тощ о. Л и ш е в сіл ьськ і ш коли західн оукраїн ськи х обл астей у
1 9 4 4 -1 9 5 0 рр. було н ап равл ен о м айж е 44 тис. учителів, у З а ­
хідну У країн у п ри бул о 20 тис. квал іф ікован их робітників, чи ­
м ало ін ж ен ерн о-техн ічн и х працівників, спеціалістів сільського
госп одарства . У творю вал ась м ер еж а п артій н и х і ком сом ол ьсь­
ки х Організацій, ф орм увал и ся проф есійні спілки. У 1950 р. у
З ахід н ій У країн і н ал ічувал ося 88 тис. ком уністів проти 31 тис.
у 1946 р. У грудн і 1945 р. Ц К К П (б)У створив спеціальний в ід ­
д іл по західн и х областях. З годом п одібн і п ідрозділи було ор ­
га н ізов ан о в галузеви х міністерствах, інш их управл ін ських р е­
сп убл ік ан ськ и х структурах. П и тан н ям и щ од о західн и х облас­
тей відав од и н із заступн и ків голови уряду, а в м ін істерствах -
од и н із заступ н и к ів міністра.
З а к оротк и й ч а с бу л о створен о радянський, п артійний, гос­
п ода р ськи й і карал ьн о-реп реси вн и й апарат, який контролю вав
усі сф ер и ж иття західн и х україн ців. П редставн и ків місцевого
н аселен н я в ц ьом у апараті бу л о мало.
У 1946 р. з 16129 н ом ен кл атурн их п осад у західн и х областях
У к р а їн и м ісц е в і ж и т е л і о б ій м а л и л и ш е 2 097, т о б т о 13%.
Б іл ьш ови ц ьк и й ц ен тр їм не д овіряв і керував краєм за д оп ом о­
гою ви м уш тр уван и х на сході, але чуж их м ісц евом у н асел ен ню
кадрів. П о суті це була кол он іал ьн а адміністрація.

Р адян ізація ек он ом ічн ого ж иття західн и х об-

І н д у с т р іа л із а ц ія
ластей здій сн ю вал ась за «старим сценарієм »
і к о л е к т и в із а ц ія
- обов’язк ови м и ком п он ен там и якого були ін дустріал ізація та
м асова колективізація.
Р озви ток п ром и сл овості західн и х областей здійсн ю вався д о ­
си ть ш ви дки м и тем пам и . В ідбувал ося це в д в ох осн овн и х н а ­
п р я м ах — відбудова та рекон струкція традиц ій ни х галузей
(н аф това, побутова, д еревообр обн а) та розви тку нових (м аш и ­
н обудівн а, п ри л адобудівн а , хім ічна, електротехнічна).
З ародж ується д ерж авн а ш вейна та хім ічна промисловість,
зростає видобуток та переробка нафти, газу, організовуються гео­
л огорозвідувал ьн і роботи д л я п ош уку нових запасів наф ти, га ­
зу, а також інш их си ровин н их і мінеральних ресурсів, зокрем а
сірки, мінеральних вод, ф орм ується систем а пром исловості та
торговел ьн о-спож и вчої кооперації. З різних районів С РС Р та з
Н ім еччини у Західн у У країну доставлялися обладнання, техно-

94
Селянка А. Л еус п одає заяву про вступ д о колгоспу.
Львівська область, 1947 р.

логічні лін ії й навіть цілі підприємства. У ж е в 1 9 45-19 46 рр. п о ­

чали випускати п родукц ію львівські заводи ел ектроприл адів і
електроламп, тел еграф но-тел еф он н ої апаратури, сіл ьськ огосп о­
дарських маш ин та ін. У 1949 р. налагодив випуск п ром и слової
продукції завод автонавантаж увачів (перш е п ідп ри єм ство так о­
го типу не тіл ьк и в західн и х областях, але й в У країні).
На повну потуж ність запрацю вали і заводи деревообробної
промисловості, було організовано виробн ицтво меблів, тари. У
1949 р. в західних областях України діял о 2500 великих і се­
редніх промислових підприємств. Кількість робітників за роки
повоєнної п’ятирічки тут збільш илася у 7 разів, а валова п ро­
дукц ія промисловості зросла в 10 разів. Ш видко зростала ч и ­
сельність різних категорій радянських служ бовців, була ор ­
ганізована підготовка кадрів у радянсько-партійних ш колах.
Н адзвичайно швидка індустріалізація Західної У країни мала
на меті не лиш е створення нового індустріального центру, а й
зм іну традиц ій ної структури населення краю, збільш ення в н ьо­
м у питомої ваги тих прош арків, які могли б служ ити надійною
соціальною базою радянської влади.
Клю чові посади в уп р авл ін н і пром и сл овістю обій м ал и в и ­
хідці з інш их регіон ів країни.

95
 З приходом на західноукраїнські землі радянських військ
відновилася розпочата щ е у 1939-1941 рр. примусова колек­
тивізація сільського господарства. Я кщ о наприкінці 1945 р. в
ахідних областях У країни було лиш е 145 колгоспів, які об’єд н у­
вали 5,5 тис. селянських господарств, то на середину 1950 р.
м л ьк ість колгоспів досягла 7200, а чисельність об ’єднаних у них
сел ян ськи х дворів дорівню вала 1,5 млн, або 93% від загальної
їхн ьої кількості. О тже, 1950 р. став роком суцільної колекти­
візації краю , в том у числі Б уковини й Закарпаття. П римусова
колективізація, антинародна податкова політика, командні м е­
тоди хлібозаготівель викликали незадоволення селянства, яке
п оповню вал о лави вояків УП А, підпільного опору структур ОУН.

Р е п р е с ії проти Радянізація західноукраїнських зем ель супро-

Украінської водж увалася репресіями місцевого населення,
греко-като л иц ь - частина якого не розум іла чи не погодж увала
кої церкви (УГКЦ) ся з п оліти кою стал ін ського керівництва.
Ж ер тв о ю реп р есій стал а і У к ра їн ськ а греко-катол и ц ька
церква (У ГК Ц ), яка на період закін чен н я Д р у гої світової війни
м а л а 3040 гром ад, 4400 церков, 127 м он асти рів, бл и зько 4 тис.
свящ ен н осл уж и тел ів та 5 м л н вірую чих. П роте московська
п равл яча верхівка вбачала в україн ськи х гр еко-катол и ках гю-
• і і м і ц і н н о г о ворога, я к и й створ ю вав ідеол огічн е підґрун тя на-
г ю н а л ь н о визвол ьн ої боротьби в західн и х областях. Радянське
керівн и ц тво ін іц ію є «сам орозпуск» УГКЦ . 11 квітня 1945 р. за ­
ареш тован о зн ачн у кіл ьк ість єп ископ ів ГКЦ на чолі з м и троп о­
л и том Й осипом С піним. М айж е через рік (8 бер езн я 1946 р.)
відбувся Л ьвівськ и й ц ерковн ий Собор. На ньому «ініціативна
груп а», очолю ван а єп и ск оп ом Гавриїлом К остельником , за п р о­
понувала «в о зз’єдн ан н я УГКЦ» з православ’ям і п овернення до
РІІЦ , л іквід а ц ію Б ерестей ської ц ерковн ої ун ії 1596 р. і повний
розрив із В атиканом.
Цей акт не відп овідав настроям вірую чих і був п роведений
всуп ереч їх н ій волі. Греко-католицька ц ерква м усила перейти
на н ел егал ьн е становищ е. Ц е посил ю вало незадовол енн я л ю ­
д ей новою вл адою , а орган ізатора С обору Г. К остельника через
дея к и й час бу л о вбито.
М асова кол екти візація, деп ор тац ії населен ня, репресії про­
ти мирних ж ителів, заборон а У ГК Ц сп ри чи н и л и посилення
збр ой н ого о п ор у н ац іон а л ьн ого п ідп іл л я , яке після Д ругої
св ітов ої війн и вел о бор отьбу проти стал ін ського тоталітаризму.
З агальн а кількість учасн и ків н ац іон ал ьн о-визвол ьн ого ру­
х у О п ору в західн и х обл астя х у п овоєнн і роки становила д еся т­
ки ти ся ч чоловік.

96
Зброй ни й опір К ерівн иком зброй н ої бор отьби У П А н а укра-
УПА їн ськ и х зем л ях у ц ей ч а с був Р ом ан Ш ухеви ч
(псевдонім - Т арас Ч уп ри н ка), гол овн ок ом ан д увач У П А (1 9 4 3 -
1950), голова Г енерал ьн ого сек рета ріа ту У к ра їн ськ ої гол овн ої
визвольної рад и (1944—1950). С теп ан Б ан дера в ці рок и п ер еб у ­
вав за к ор д он ом , зв ід к и зд ій сн ю вав за га л ь н е к ер ів н и ц тво
діяльністю ОУН.
У. 1 9 4 5 -1 9 4 6 рр. бор отьба У П А з орган ам и М В С -М Д Б ,
військами, винищ увальними загонами та групам и сам озахисту з
місцевих активістів досягла апогею. П овстанці м уси ли зм інити
свою тактику. Великі підрозділи, Чисельність яких становила
400-500 чол., були переф орм овані в дрібні загони, щ о дисл окува­
лися в лісах. Д обре озброєні і згуртовані, вони були надзвичайно
боєздатними, максимально пристосованим и д о партизанської
війни. В сільській місцевості була створена густа мереж а підпіль­
них боївок. Радянська влада, і то не скрізь, існувала тут лиш е вдень.
На початку 1946 р., забезпечивш и виріш альну перевагу в ж и ­
вій силі і 'техніці, війська Н КВС повели новий наступ проти УПА.
Повстанці зазнали величезних втрат - д о 40% особового складу.
Багато вояків У П А , втр ати вш и віру в п ерем огу, в ід гук н у л и ­
ся на закл и ки вл астей п ри пи н ити опір та п ри йти з пови нн ою .
П ротягом 1 9 4 5 -1 9 4 9 рр. радянське керівн и ц тво п’я ть разів
огол ош увал о ам н істію д л я учасн и ків п овстан ської боротьби.
Інколи ком ан дуван н я У П А ін іц ію вал о я в к у з п ови н н ою т и х п о­
встанців, я к и х н е м огли при й н я ти д о св оїх лав, або у від д ан ості
яких н е була перекон ан а.
В ум овах, коли три вал а боротьба н е на ж и ття , а н а см ерть,
противники не ц ур а л и сь н а й ж ор сток іш и х м етод ів. О рган и
держ безпеки, ен каведи сти п роводи л и за ход и щ од о д и ск р ед и ­
тації учасн и ків н ац іон ал ьн о-ви звол ьн ої боротьби. У св ою ч е р ­
гу, останні н асад ж увал и н ен ави сть д о радян ського реж им у. їх ­
нім и ж ертвам и в п ерш у чер гу стал и п артій н і та радянські
працівники. Загалом , у ході зброй ни х ак ц ій У П А та п ід п іл л я
О У Н , спрямованих, п ередусім проти р еп реси вно-к ар ал ьного
апарату, загин уло понад 30 тис. ц и віл ьн и х гр ом ад я н т а в ій ­
ськ овосл уж бовців..В ідп овіддю н а це стал и д еп ор тац ії та р еп р е­
сії п р оти ж и тел ів краю.
П ротя гом 1944—1952 рр. в західн и х обл астя х У країн и р е ­
п ресіям у різних ф орм ах (у том у ч и сл і розстріл ам ) бул о п іддан о
майж е 500 ти с. чол. За ц ей ч а с у східн і регіон и бу л о д е п о р то в а ­
но 230 тис. західноукраїнців. Ж ертвам и н асил ьства були сел я ­
ни, п ред ставн и ки н а ц іон ал ьн ої ін тел іген ц ії, п ід озр ю в а н і у
зв’язках з н ац іон ал істи чн и м п ідп іл л ям , д ух ов н і особи.
Не м аю чи д оп ом оги з-за кордон у, сп и р а ю ч и сь в и к л ю чн о на
підтрим ку м ісц евого населен ня, яке було об’єк том ж орстокого
терору влади, нац іон альн и й рух у З ахідн ій У країн і став посту-

4 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї н и , 11 к л . 97
п ово згортати ся, п ереходи ти у 1 9 4 6 -1 9 4 9 рр. від ш и роком ас­
ш та б н и х в о єн н и х ак ц ій д о терору п роти рад я н ськ ої адм і­
н істра ц ії, відділів Н К В С , зриву колекти візації тощ о. А л е й за
ц и х ум ов У П А сп ром огл ася п ровести дек іл ьк а збройно-пропа-
ган д и стськ и х рей дів на тери тор ії сусідн іх держ ав: Ч ехо-С ло-
вачч и н и (1947), У горщ и н и (1947), С хідної П руссії (1947-1948),
Р у м у н ії (1 9 4 8 -1 9 4 9 ).
В одн очас ком ан дуван н я У П А робило сп роби вивести підп о­
р я д к ован і й ом у ч а сти н и за к ордон и СРСР. На п очатк у 1948 р.
ча сти н а п ідрозділ ів У П А п ерей ш л а на тери торію П ольщ і, деякі
за гон и ч ер ез Ч ехо-С л ов а ч ч и н у п рорвал и ся в за х ід н у зону
Н ім еччини.
5 березн я, оточен ий сп ецп ідрозділ ам и М В С -М В Д , н еподалік
від Л ьвова заги н ув ком ан ди р У П А Ром ан Ш ухевич. Ц е була
важ ка втр ата д л я повстанців.
А л е зброй н е п ідп іл л я п родовж увал о орган ізован у боротьбу
д о травн я 1954 р., а д ея к і д р ібн і його груп и д ія л и щ е довш е. З
м етою п ри п и н ен н я цієї д ія л ьн ості у 1956 р. була оголош ена
ч ер гов а ам ністія.
О дн ак і на ц ьом у боротьба не закінчилася. О крем і оунівські.
гр уп и бул и ви к р и ті в 60-ті роки. Т аке три вал е їх існування бу­
ло нем ож л и ве без п евн ої п ід три м к и населення. Ц е свідчить, що
рад я н ізац ія західн и х обл астей У країн и відбувал ася досить
п овільн о. Б уло ч и м а л о вип адків, к ол и ідеям и н езалеж н ості У к ­
раїни, я к і п роп агувал и п овстан ц і і підпільники, переймалися
ви хідц і з Н аддніп рян щ и н и, які оп ин ял и ся з ти х чи інш их п ри ­
чи н в З ахід н ій У країні: вчителі, м едпрацівники, червоноар-
м ій ц і (навіть оф іцери), селяни (щ о п ід час голоду 1946-1947 рр.
м а сов о п ри їж д ж ал и д о Галичини).

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Які м етоди використовувалися при відновленні радянського
режиму в Західній Україні?
2. З а рахунок кого ф ормувався партійно-державний і госпо­
дарський апарат в Західній Україні?
3. Які галузі п ром исловості розвивалися в Західній Україні в пер­
ш е післявоєнне п'ятиріччя на початку 50-х років?
4. Якими м е тода м и здійнювалася колективізація селянства в
Західній Ук р аїн і? П орівняйте з відповідним и п р о ц есам и в
Наддніпрянщині 1929-1933 рр.
5. Чому радянський режим ініціював ліквідацію УГКЦ? Якими м е ­
тод ам и це було зроблено?
6. Щ о спричинило продовження повстансько-підпільної бор оть­
би в Західній Україні після завершення Д ругої світової війни?
7. О характеризуйте ф о р м и ан тир адянської б о р отьби УП А і
оунівського підпілля.

98
 8. Д о яких д ій вдавалося радянське керівництво у боротьбі зі
своїм и противниками в Західній Україні?
9. Наскільки успішною виявилася радянізація Західної України?

ДОКУМ ЕНТИ _____________________________________________

1. З в и сту п у М .С . Х р у щ о в а п е р е д к е р ів н и ц т в о м з а х ід н о у к ­
р а їн сь к и х о б л а с т е й 16 л и п н я 1 9 4 5 р.
Удар, який м и завдали Сліпому, виявився дуже вдалим. Н е ­
обхідно підтримати ініціативну групу по переходу д о православ'я,
підтримати священиків, які переходять від уніатства д о право­
славної віри...
Якась кількість уніатів необхідна для того, щ об мати свою агентуру...
Н ам вигідно, щ об уніати перейш ли в православну віру. Ц е політи­
ка, щ об відірвати від Ри м у і прилучити д о православної церкви...
Історія України. Х рестом атія. - У 2-х т. -
Частина друга. - К., 1996. - С. 207.

2. З циркуляра м іністра внутріш ніх сп рав С Р С Р С. Круглова

м ін істр у внутрішніх сп рав У Р С Р ген ерал-лейтенанту Т. Строкачу
Произведенной проверкой М инистерства Внутренних Д ел Сою -
за С С Р установлено, что местньїе органьї М В Д западньїх о б л а с­
тей У С С Р при проведении мероприятий по борьбе с бан дити з­
м о м и в процессе следствия по де лам арестованньїх допускаю т
ряд грубьіх нарушений советской законности и норм УПК.
2 мая с.г. в Камень-Каш ирском районе Вольїнской области спец-
группой, руководимой старш и м уполномоченньїм Р О М В Д Д у б ­
няком, бьіл задержан бандит Реш етов Макар, которьій за те м по
приказанию Дубняка бьіл отведен в кустьі и расстрелян.
Участковьіе уполномоченньїе милиции Галичского Р О М В Д Ста-
ниславской области Мьісляк и И зотов при проведении чекист-
ско-войсковьіх операций допускали: первьій незаконное изьятие
ценностей и имущ ества, а второй насилование женщин.
Начальник гарнизона села Вехня Вайниловского района Стани-
славской области мл. лейтенант Севастьянов при проведении
операций систематически заним ался избиением задерж аннях...
Практика незаконних задержаний лиц, подозреваемьіх в принад-
лежности к оуновскому подполью и бандитизму, носит массовьій ха­
рактер, и особенно зто имеет место при проведении так назьівае-
мьіх ответньїх м е р на совершаемьіе бандпроявления, как например:
25 мая с.г. в сарае Стрелковского РО М В Д Дрогобьічской области
бьіли обнаруженьї содержащиеся под стражей 16 человек мужчин и
женщин. Проверкой установлено, что 12 мая в порядке ответньїх
м е р за убийство участкового милиционера бьіло задержано 134
местньїх жителя, из которьіх не бьіли освобожденьї 16, причем ни-
кто из них на допросьі не вьізьівался и причин задержання не знает.
С 1 января по 15 июня с.г. органами М В Д Дрогобьічской области
б и л о задержано 3591 человек, из которьіх арестовано только
829. Остальньїе 2762 человека задерживались необоснованно.
П о Львовской области из задержанньїх в м а р те -м а е месяцах с.г.
2520 человек арестовано 598, а 1922 человека после проверки
бьіли освобожденьї.

4* 99
 ...Министру внутренних дел У С С Р генерал-лейтенанту тов. Стро-
качу и начальникам У М В Д западньїх областей У С С Р необходимо
немедленно устранить вьіявленньїе проверкой недостатки...
М ин истр внутренних дел С ою за С С Р С. Круглов
17 июля 1946 г.
Д окум ен т Д ерж авного архіву Р о сій сь к о ї Ф ед е р ац ії//
Б ілас Іван. Репресивно-каральна си сте м а в Україні. 1917-1953:
У д в о х кн. Кн. друга. - К.: Либідь;
В ійсько України, 1994. - С. 646-649.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т № 1.
а) О характеризуйте методи, які використовувала влада при
ліквідації УГКЦ.
б) Чому влада стала на шлях ліквідації УГКЦ?
Д о к у м е н т № 2.
а) Щ о н ового п ро м е то д и б о р о ть б и з УП А і національним
підпіллям д а є ознайомлення з ц и м документом?
б) Чи могли учасники подібних операцій розраховувати на при­
хильність населення Західної України?

§ 16. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х -
НА ПОЧАТКУ 50-х РОКІВ
З га д а й те :
1. Яких збитків було завдано культурі України в роки війни? 2. Які
зм ін и в ідеологічному житті відбувалися в період війни?

Труднощ і В ідр одж ен н я культурн ого ж иття в У країні у

в ідродж ення п овоєнн і роки п роходи л о з великим и трудно-
культури щ ам и . В ум овах, коли на перш ом у п л ан і сто­
яла відбудова важ кої пром и сл овості і н арощ уван ня військового
п отен ц іал у, на інш і сф ери ж иття, зокрем а й на культуру, не ви­
ста ч а л о кош тів. У п ерш у ч ер гу кош ти н адавал и ся на від ро­
д ж ен н я та утворен н я нових ш кіл і вузів, н ауково-досл ідн и х у с­
танов. Без н ал агодж ен н я їхн ьої роботи відбудова економіки
була немож лива. Щ о ж д о клубних установ, кінотеатрів, драм-
т еа тр ів , ф іл арм он ій , бібліотек, радіом ереж і та інш их культур­
н о-освітн іх о б ’єктів, то з цим , на д у м к у керівництва, мож на бу­
л о зачекати .
Б ула щ е одн а обставин а, щ о сп рави л а негативний впл и в на
к ул ьтурн о-ід еол огіч н у си ту а ц ію в У країн і в п овоєнн і роки.
П ерем ога у Д р у гій світовій війні, д о якої ук раїн ськи й народ
д ок л а в вел ичезн их зусил ь, сп ри ял а зростан н ю його н ац іон ал ь­
н ої сам освідом ості, гордості. С уттєвий вплив на світосприйнят-
100
тя українців сп равил о п еребуван н я їх за к орд он ом у ск л ад і Р а ­
д я н ської армії, участь у русі О пору в У країн і та в ін ш и х країнах
Є вропи - Ч ехо-С л оваччин і, Італії, Ф ран ц ії тощ о, зн а й ом ство з
ж иттям народів ц и х країн. В н арод і п обутува л о п ерекон ан н я,
щ о після вел ичезн их ж ертв і п ерем оги україн ці засл уговую ть
поліпш ення м атеріал ьн ого ж иття і сп раведл и вого д ем ок р а ти ч ­
ного ладу.
П одібні н астр ої п ош и рю вали ся і в Р осії та ін ш и х р есп у б­
ліках СРСР. С талін ський реж и м відреа гував н а н и х п оси л ен ­
ням ідеол огічн ого ти ск у на всі верстви населен ня, особл и во на
інтелігенцію , ж орстоким терором .
В У країні, як і в ін ш и х н ац іон ал ьн и х респ убл іках, особли ве
за н еп ок оєн н я р е ж и м у в и к л и к а л о зр о ст а н н я н а ц іо н а л ь н о ї
свідомості. Н е остан н ю роль у ц ьом у відіграл а і особи ста н еп р и ­
язнь С таліна д о У країн и і україн ців. Н ареш ті тотал ітар н и й р е ­
ж им не м іг п очуватися в безпец і, п ок и в У к р а їн і три вал а б о ­
ротьба УПА.

Н ародна освіта Т ри вал а розпочата щ е н ап ри кін ц і вій н и в ід ­

будова си стем и н арод н ої освіти. У 1950 р. у п овн ом у обсязі в ід ­
новлю ється довоєн н а м ереж а ш кіл, у яких н авчал ося 6 ,8 м лн
дітей. Д л я м атеріал ьн ої п ідтри м ки тих, ком у батьк и не м огли
забезп ечи ти необхідного м ін ім ум у д л я н авчан н я, створ ю вався
ф онд всеобучу. В 1948/49 навчал ьн ом у роц і з ц ього ф он д у од ер ­
ж али д оп ом огу д л я п ри дбан н я од я гу та взуття, н а харчуван н я
тощ о 140 ти с. дітей.
Як і в довоєнн і роки, більш ови цька партія прагнула п еретво­
рити ш колу на знаряддя збереж ення і п осилення свого к он тр о­
лю над учнівською молоддю . Б ул о відн овл ено роботу п іон ер сь­
ких та ком сом ольських організацій, зростала їхн я чисельність.
Виховання відданості більш овизм у, і особи сто Сталіну, огол о­
ш увалося найвищ им, н айваж ливіш им п окли кан н ям ш коли.
У повоєнні роки зн ачного пош и рен н я н абу л и вечірн я, а п о ­
тім і заочн а ф орм и навчання. У вечірніх ш к ол а х освіту зд об у в а ­
ли п редставники робітн и чої й сел ян ської м ол оді, які н е м али
м ож ли вості навчатися в роки вій н и або м уси ли ран о розпочати
трудову діяльність.
О б’єк ти в н і п отреби р озви тк у госп од а р ства , н а у к и , н е о б ­
хідність збереж ення ви сок ого вій ськ ового п отен ц іал у д и к т у в а ­
ли п ол іти ку держ ави в га л узі освіти і в н аступ н і роки. У 1953 р.
в У країні в осн овн ом у бул о впровадж ен о обов’язкове сем и річн е
навчання дітей. Д л я ц ього д овел ося д ода тк ово п обудувати
ш кільних п ри м іщ ен ь на 4 0 0 ти с. учн івськ и х м ісць. На сер ед и ­
ну 50-х років у респ убл іці н ал ічувал ося п он ад 300 ти с. у ч и ­
телів. В У країні прац ю вал и видатн і м а й стри п еда гогічн ої сп р а ­
ви. С еред них - директор П авл и ської сер ед н ьої ш к ол и н а Кіро-

101
вогра дщ и н і В. С ухом лин ський. Й ого педа гогічн и й д освід став
н ад бан н я м світової п еда гогічн ої науки.
Н ові історичні ум ови не зм ін и л и держ авн ого к урсу на ру­
си ф ік ац ію ш кіл та освіти. С ф ера вж иван н я україн ської мови
п остій н о звуж увалася.
З 1948 по 1954 р. чи сл о україн ськи х ш кіл зм енш и лося з 26 до
2 5 тис., а росій ськи х - збіл ьш и л ось з 2720 д о 4051, або в 1,5 ра-
за. Д о то го ж росій ськом овн і ш коли бул и зн ачно чи сл ен н іш и ­
ми. У 1953 р. в україн ськи х ш кол ах н авчалося 1,4 млн, а в
росій ськ и х і зм іш ан и х - 3,9 м лн дітей.
З акри вал и ся н ац іон ал ьн і ш коли. М айж е вдвічі зм енш илося
ч и сл о м ол д авськ и х, угорськи х і п ол ьськ и х ш кіл. З ни кл и р у ­
м ун ськ і, узбец ьк і та вірм ен ські ш коли. У сі вони перепроф ілю -
вал и ся н а російські.
П ротя гом ч етвер тої п ’ятирічки бу л о відн овл ено роботу всіх
вузів У країн и, яких у 1950 р. н ал ічувал ося 160. Н а стац іон ар­
н и х відділ ен н я х ц и х вузів н авчал ося 2 00 тис. студентів. У сього
за 1 9 4 6 -1 9 5 0 рр. в У країні бул о п ідготовл ен о 126 тис. сп ец іа­
лістів із ви щ ою освітою .
У п ерш ій пол ови н і 50-х років зросл а кількість студентів пе­
реваж н о за рахун ок вечірн іх і заочних відділен ь інститутів та
ун іверси тетів. П ри ц ьом у кількість вузів в У країн і д ещ о зм ен ­
ш и л ася , бо д е я к і н евели кі ін сти тути було о б ’єдн ан о з біл ьш и ­
ми. В и кл адан н я в біл ьш ості вузів вел ося росій ською мовою.

Н аука У перш і повоєнні роки відновилася робота на-

уково-дослідних установ України, переваж на більш ість яких
перебувала у роки війни в евакуації. У 1950 р. їхня кількість у ре­
сп убл іц і стан ови л а 462, а чисельн ість п рац івни ків досягла
22,3 тис. чоловік. Головною науковою установою України зали ­
ш алася А кадемія наук У РСР, яку очолю вав біолог зі світовим іме­
н ем О. П алладій. Учені України досягли значних успіхів у д о ­
слідж енні ф ундам ентальних наук, використанні наукових від­
криттів д л я потреб народного господарства. У республіці 1946 р.
було запущ ено перш ий експериментальний атомний реактор.
З авд як и п одви ж н и ц ьки м зусил л ям видатн ого українського
в чен ого С. Л ебед єва, якого власті п ідозрю вал и в «бурж уазній
л ж ен аук овості», в Ін ституті електротехн іки А Н У РС Р бул о ство­
р ен о л абор а тор ію м одел ю ва н н я та обчисл ю вальн ої техніки,
щ о зап очаткувал а д осл ід ж ен н я в галузі кібернетики. У 1 9 4 8 -
1951 рр. т у т створ ю ється п ерш а в С Р С Р м ала ел ектрон н о-обчи с­
л ю вал ьн а м аш и н а «М Е О М ».
У ч ен і Ін сти туту ел ектрозварю ван н я А Н У РС Р у доскон ал и ­
л и і зап роп он увал и дл я м а сового впровадж ен н я у виробн ицтво
автом ати зварю ван н я м етал у під ф лю сом. Ц ей м етод, р озр обл е­
н и й п ід к ерівн и ц твом Є. П атона, д ок ор ін н о зм ін ив техн ол огію
102
багатьох галузей виробництва, спри яв п ід ви щ ен н ю п род ук ти в­
н ості праці, збільш ен н ю ви п уску м етал оп родукц ії. Н ова т е х н о ­
л огія була з успіхом застосован а при сп орудж ен н і газопроводу
Д а ш а в а -К и їв , д е 80 % стиків труб було зва рен о цим способом .
Він успіш н о застосовувався п ри зварю ван н і тр у б м а гістр а л ь­
н их водогон ів тощо.
П оряд з об’єктивн им и трудн ощ ам и в р озгортан н і н аукови х
дослідж ень, сп ри чи нен и м и в ід су тн істю н ай н еобхідн іш ого, н а д ­
звичайно ускл адн ю ва ла наукові п ош уки тота л ітарн а систем а.
Вона ізол ю вал а радян ських н ауковц ів від п еред ови х тенд ен ц ій
розвитку світової науки, деся ти л іття м и н асадж увал а у св ід о­
мості вчен и х ф ал ьш и ві стереотип и, сп отворю вал а їх н є св іт о ­
сприйняття. Л ю д ство вступало в еп оху н аук ово-техн ічн ої р ев о­
люції. А л е Р адян ськи й Сою з був н еспром ож н ий всти гати за її
ш видким темпом.
Існую ча в У Р С Р систем а керівн и ц тва н аукою створю вала
умови д л я засилля авантю ристів, кори сл ивц ів (так зван их ор ­
ганізаторів науки). У наслідок ц ього д ея к і п ерспективні н а п р я ­
ми наукових дослідж ень, зокрем а генетику, бу л о оголош ен о ід е­
алістичними, «лж енауковим и». Так, на серп н евій (1948) сесії
В сесою зної академ ії сіл ьськ огосп од арськ и х н а у к ім . Л ен ін а
(ВА С ГН ІЛ ), підтрим аний верхами, у том у чи сл і й С таліним,
невіглас і ш ахрай Т. Л исенко п ісл я три вал ої боротьби, розп оч а ­
тої щ е в 30-ті роки, здобув остаточну перем огу над своїм и н ау к о­
вими опон ентам и-генетикам и. П очалися п ересл ідування й р оз­
прави, ж ертвам и яких стали також учені, щ о прац ю вали в У к ­
раїні. У Харкові було звільн ен о з роботи завідую чого каф едрою
генетики і д а рвін ізм у Х арківського ун іверси тету п роф есора
І. П олякова і проф есора сільськогосподарського ін сти туту С. Де-
лоне. Т ака ж д ол я спіткала р я д учених і в інш их н аук ови х ц ен­
трах республіки. Р озгром ген ети ки став од н ією з ганебн их
сторінок в історії радян ської науки. Він сп ри чи ни в відставання
Радянського С ою зу в ц ій ралузі протягом н аступ н их десяти л іть.
В усіх сф ерах науки н асад ж увал ася ім п ерська ідеологія.
Р осійські вчені п рогол ош увал и сь відк ри вачам и біл ьш ості ф у н ­
д ам ен тал ьн и х законів ф ізи ки , вклю чаю чи за к он збереж ен н я
ен ергії та хім іко-ф ізи чн и х вл асти востей м етал ів. Н езап ереч­
н ою 'ви зн авал а ся перш ість росій ськи х ви н ахідн и ків, щ о «дал и
світові» паровоз, тран сф орм атор, ел ек тр и ч н у лам п очку, радіо
тощ о. Л ю ди не без гум ору стави л ися д о так ого нестр и м н ого сл а ­
вослів’я на адресу вітчи зн ян и х вин ахідн и ків і н ауковц ів: «Рос-
сия - родина сл он ов!» - ц я ф ра за н евідом ого ж артівн и к а стала
к р и л атою й іл ю ст р у в а л а с п р а в ж н є ст а в л е н н я н а р о д у д о
оф іційної пропаганди.

103
Р о зв и то к П ерем ога у війні з н а ц и зм ом викл и кала емо-
л іте р а ту р и ц ій н е п ід н есен н я ® сусп іл ьстві, яке д ія ч і Л ІТ Є --
і м и стец тв а ратури і м и стецтва н ам а гал и ся відобрази ти V
св оїх твор ах. А л е ж орстокі реал ії вій н и, трудн ощ і повоєнного
л и хол іття н а сторін к и л ітер атурн о-худож н іх видан ь не проби­
л и ся. У сі м и тці зобов’я зан і бул и твор и ти в рам ках так званого
соц іал істи ч н ого реал ізм у, я к и й звод и в ф ун кц ії мистецтва до
к ом ен тув а н н я і п росл авл ян н я діял ьн ості С таліна та створ ен о­
го п ід його к ерівн и ц твом тотал іта рн ого реж иму.
А л е навіть за ц и х несприятливих умов українським письм ен ­
н и к ам вдалося створити чи м а ло яскравих і колоритних творів.
У д ругій полови н і 40-х років з’являється трилогія О. Гонча-
ра «П рап орон осц і», п ерш а части на ром ан у М. С тел ьм аха «В е­
л и ка рідн я» п ід н азвою «Н а н аш ій зем лі», «К иївські оп овід ан ­
ня» Ю . Я н овського, прозові твори, гум ористичн і оповідання
0 . Виш ні. В досконал ю вал и тв о р ч у м ай стерн ість М . Рильський,
II. Т и чи н а, В. С осю ра, А. М алиш ко. Т ворчість саме ц и х п и сь­
м ен н и к ів визн ачи л а характер л ітер атурн ого п роц есу в Україні
1, так би м овити, рівен ь худ ож н ьої м а й стерн ості національної
ш к ол и «к расн ого п исьм ен ства» п овоєнн и х років.
П ом ітн и м явищ ем у л ітер а турн ом у ж итті У країн и п овоєн н о­
го ч а су ста л о в и д а н н я к ол и ш н ім ф рон тови к ом , ки ян и н ом
В ік тор ом Н екрасовим од н ієї з кращ и х к н и г п ро Д ругу світову
вій н у —«В ок оп а х С талінграда».

М а к си м Рильський читає св о ї вірші д ітям сільської школи.

Новомилятинський район на Львівщині. 1950 р.

104
 На трад и ц ій н о високом у рівні стоял о теа тр а л ьн е м и стецтво.
З ахонлення гл я дачів викли кали вистави твор ч и х колективів
за участю видатн их м айстрів сц ен и Б. Гм ирі, С. К озака, В. О г­
невого, М. Л итвин ен ко-В ол ьгем ут, Н. У ж вій, Г. Ю ри та б а га ­
тьох інш их. Р озви вал ося м узичне м и стецтво, ж и воп и с, граф іка,
скульптура.

П ередум ови У своєм у прагненні створити талан овиті тво-

наступу ри, використати н ові засоби, п ри йом и худож -
то тал ітар и зм у Ньої творчості, опанувати н ові тем и, запропо-
на культуру нувати їхнє нетрадиційне висвітлення діячі
мистецтва н ем инуче вступали у суперечність із тоталітарн ою си ­
стемою, її прагненням д о всеосяж ного контролю, дріб’я зкової рег­
ламентації всього, у том у чи сл і й духовн ої творчості. Все, щ о в и ­
ходило за рамки «соціалістичного реалізм у», н ем инуче вступало
в конф лікт з політичною системою . В ибух творчої активн ості п о­
коління перемож ців, яке п ереж ил о най ж орстокіш у в історії
війну і важ ко піддавалося бю рократичном у контролю , н ад зв и ­
чайно наполохав сталінське керівництво. В оно відчувало н е­
певність свого становищ а в У країні, у західних областях якої все
щ е горіло полум ’я національно-визвольної боротьби. Влада зн о ­
ву вдається д о випробуваного м етоду тотальн ого кон тролю над
л ітературн о-худож н ім п роц есом - д о так зван ого к л асового
підходу та принципу партійності в оцінці діяльн ості митців.
Н ад п оетам и, прозаїкам и, худож никам и, м узи кан там и , л іте­
ратурозн авц ям и п остій н о н ависала загроза бути безпідставн о
зви нувачен и м и в н екри ти чн ом у п ідході д о «реак ц ій н ої бу р ж у ­
азної культури», «н и зькоп оклон стві п еред Заходом », «відступ і
від м арксизм у-лен ін ізм у», «україн ськом у бурж уазн ом у н а ц іо­
налізмі», у безлічі ін ш и х «гріхів». Д освід 2 0 -3 0 -х років н ага ду­
вав, чи м м ож уть заверш и ти ся та к і зви нувачен н я. В кол ах т в о р ­
чої ін тел іген ц ії зн ову ста л о н аростати взаєм н е н ед овір’я, п ід о­
зрілість, утвердж увал ося д он ощ и ц тво, п ідтри м уване і навіть
заохочуване реж имом.

«Ж дановщ ина» Ін іц іаторам и п овоєнн ої ідеол огічн ої «пророб-

в Україні ки» худож н ьої ін тел іген ц ії у серп ні 1946 р.
виступили С та л ін т а гол овн и й ідеол ог (або, я к й ого тод і н а зи ва ­
ли, «ідеол огічни й засп івувач») ВКП (б) А. Ж.гтянов. Ц ього року
на ін тел іге н ц ію р а п то м п о си п а л и ся гр ізн і п о ст а н о в и Ц К
ВКП(б), у яких безапеляційно і брутально ш ельм увалися ви д ат­
н і д ія ч і різн и х галузей культури. Ж од н а ф орм а твор чої д ія л ь ­
ності н е зали ш и лася поза увагою : кри ти к увал и ся п и сьм ен н и ­
ки, ком п ози тори, худож ники, актори, д р а м ату р ги тощ о)
Зрозуміло, щ о репресії і ути ски твор чої ін тел іген ц ії н е м огли
не зачепити україн ськи х м итців. З ап овзя тл и ві стал ін ськ і п р и ­

105
 сл уж н и к и в Ц К К П (б)У , від п овід н о д о ріш ен ь Ц К ВКП (б), п ри й ­
н я л и св ої п остан ови : «П р о перекручен н я і п ом и лки у висвіт­
л ен н і істор ії ук раїн ськ ої л ітератури в «Н ари сі історії ук раїн ­
ськ ої літератури », «П р о ж урн ал сатири і гум ору “ П ерець”»,
«П р о ж ур н а л “В ітчизна”», «П р о реп ертуар драм ати чн и х і оп ер ­
н и х теа тр ів У Р С Р і заходи й ого поліпш ення». К ож на з цих п о­
стан ов суп р овод ж увал ася чи сл ен н им и кри ти чни м и статтям и в
га зетах і ж урналах, зборам и митців, н а яких зви н увачен і у
«від ступ і в ід п артій н ого розум ін н я м истецтва» піддавал ися
п р и н и зл и в ій «проробц і». Ч ека л и й на гірш е, але д о у в ’язнень і
р озстріл ів н е дій ш л о, хоча всіл яки х стягн ен ь н акл адал ося чи ­
м ало, а ц іл и й р я д д іл я н ок «л ітературн о-м и стец ького ф ронту»
бу л о «зм іц н ен о» вірн им и реж и м ові лю дьм и.
П ерш им п ід вогонь н ищ івної критики потрапив відом ий ук­
раїн ський письм енник-гум орист О стап Виш ня, який тільки-но
п овернувся зі сталінських таборів. В опублікованій 26 серпня
1946 р. статті у газеті «П равда» його звинувачували в політичних
пом илках, відході від радянської ідеології, класових позицій.
П исьм енник зн ову опинився під загрозою ареш ту. На багатьох
зборах, щ о пройш ли в республіці, О. Виш ню звинувачували в то­
м у, Щ° в'н пиш е твори «ш кідливі за своїм ідейним змістом», ще
різкіш е було засудж ен о «ідеологічні пом илки» його «М ислив­
ських усміш ок». Л иш е в ж овтні 1955 р., за десять місяців д о смер­
ті, ) ї с і звинувачен н я з письм енника бул о знято як безпідставні.
З п оя вою у березн і 1947 р. в У країні Л . К агановича, «вірного
п ом ічн и к а С та лін а» (і та к ого ж україн онен ави сни ка), кампанія
ід еол огіч н и х атак на та л ан ови ти х д іячів україн ської культури
посили лася. П ід ч а с її п роведен н я «відзн ачи вся» і д рам атург
0 . К орній чук, я к и й зак л и к ав д о бор отьби з «бац и лам и н а ц іон а ­
лізм у», щ о «п од ек у д и щ е ж и вуть у середови щ і д ея к и х .у к р а їн ­
ськ и х л ітераторів».
22 серпня 1947 р. через газету «Комсомольское знамя»1літера­
тур н і критики С. А дельгейм та І. Стебун звернулися д о Л Кага­
новича із відкритим листом стосовно обстановки у Спілці пись­
м ен н и ків України. О собливо гостро критикувався письменник
1. С енченко. Й ого звинувачували як послідовника~М.- Х вильово­
го та у «ворож ості радянському ладові нових повістей письмен­
н ика —«К ін чався вересень 1941 року» і «Й ого покоління».
П ’я ть дн ів три вав п л ен у м С пілки п и сьм ен н и ків У країни (ве­
ресен ь 1947 р.). О бговорю вал ося п и тан н я п ро викон ан н я п оста­
н ови Ц К В К П (б) щ одо ж урн алів «З везд а» і «Л енинград». О. К ор­
н ій ч ук виступи в з д оп овід дю , в я к ій кри ти кував М. Р ильського,
І. С ен чен ка, Ю . Я н овського, редкол егію ж урн ал у «Д н іп ро» та
й ого ред актора А. М ал и ш к а. С л ідом за н и м Л. К аган ови ч, к от­
ри й у той час був п ерш и м секретарем Ц К К П (б)У , звинуватив
Р и л ьськ ого в «нац іон ал ізм і», «петл ю рівщ ин і». В ін заявив, що

106
н авіть вираз поета «Я син К раїн и Рад» м ож е сл уж и ти п росл ав­
л енн ю Ц ентральної Ради.
19 вересня засідання пленум у перенесли д о приміщ ення Ц К
КП(б)У. Із д вох з половиною годин свого виступу Каганович п ів­
години присвятив Ю. Я новському та його ром ану «Ж ива вода», де
у «весняному десанті птахів» К агановичу ввиж алося ворож е
вторгнення. «П ерш ий комуніст У країни» поставив категоричну
вимогу переробити роман (згодом він вийш ов під н азвою «М ир»).
Після пленуму в пресі почалися відкриті нападки н а М. Риль­
ського, І. Сенченка та Ю. Яновського. Д о партійних «ясновид­
ців» приєдналася ціла низка недоброзичливців; «відробляли хліб»
і літературні критики. У 1961 р. М. Рильський писав про ті часи:
Б рат опродавці з біл и м и р ук а м и
І з чорним и серц я м и —ось вони,
Щ о вслали а н он ім н и м и л и ст а м и
Д о р о гу у к а р ’єри і чини.
І ходят ь ще і щ е - з ем л я їх носит ь,
І м и їм досі р у к у подаєм ,
І піт кривавий їм чола н е р оси т ь
П ід к аят т я нест ерп ни м т ягарем .
П ош уки н аціоналістичних «збочень» п ош и ри л ися і н а істо­
ричну науку. З окрем а, «серй озн і п ерек ручен н я бурж уазн о-
націоналістичного характеру» ком п артійн і «слідоп ити» вияви-
,ли в п рац ях колиш нього директора Ін ституту історії У країни
АН У РС Р М . П етровського, в «К оротком у курсі історії У країни»,
який вийш ов щ е в 1941 р. за редакцією С. Білоусова, К. Гуслис-
того, М. С упруненка, Ф . Я стребова, в ін ш и х прац ях україн ськи х
істориків. П ід безпосередн ім контролем Л . К агановича здій сн ю ­
валася підготовка «К ороткого курсу історії України».
Є підстави ствер дж ува ти , щ о (Наприкінці 1947 р. в У країн і
готувалася вел иком асш табн а акція, сп рям ован а н а боротьбу з
«н а ц іон а л ізм ом ». Її р е а л іза ц ії п е р е ш к о д и л о зв іл ь н е н н я в
грудн і 1947 р. з п осади п ерш ого сек ретаря Ц К К П (б)У Л. К ага­
н овича та призначення зам ість н ього М . Х рущ ова. О дн ак си ту ­
ац ія у сф ері культури так і н е норм алізувалася.
С уп еречл иві тен ден ц ії проявлял и ся у п ісл явоєн н і роки і в
театрал ьн ом у мистецтві. Н а 1950 р. у респ убл іці п рац ю вав 81
п роф есійн и й театр. Р езул ьтатом ідеол огічн ого ти ск у на театр и
стало п рийняття в ж овтн і 1946 р. Ц К К П (б)У п остан ови н а в и ­
конання ан ал огічного д ок ум ен та Ц К В К П (б) «П р о репертуар
драм ати чн и х театрів і заходи д о його п ол іп ш ен н я». В ідтепер
обов’я зковим д л я театр ал ьн ого реп ертуару стал о п ереваж ан н я
вистав на сучасн і тем и, які осп івувал и буд івн и ц тво соціалізм у.
А н алогічн і п роцеси відбувалися і в к іном истец тві. О снову
продукції тодіш нього кін ем атогра ф а складали револю цій но-

107
 п атр іоти чн і твори. С еред н их виділ ялася поставлен а у 1948 р.
С. Г ераси м ови м карти на «М олода гвардія». Вона, як і опера
Ю . М ей туса (1947) з ан ал огічною назвою , була створена за м о­
ти вам и від ом ого ром ан у росій ського п исьм енника О. Фадєева.
В у м ов ах ж орсткого к он тр ол ю реал ізував свій кіносценарій
«Ж и ття в ц віту» в и д атн и й україн ськи й кінореж исер О. Д овж ен ­
ко. Ф іл ьм ви й ш ов н а ек ран и п ід новою н азвою —«М ічурін ».
У 1948 р. з ін іц іати ви вищ ого партій н ого керівн и ц тва в
С Р С Р розгорн ул ася боротьба з та к званим и косм ополітам и, яка
п ош и ри л ася і в У країні. Ц ього разу в поле зору п артій н и х ідео­
л огів п отр ап и л и л ітер атурн і й театр ал ьн і критики, переваж но
єв р еї за націон альн істю .
С еред н и х С. А дел ьгей м , А. К ацн ельсон, Я. Саков, І. Стебун,
к отр и х стал и н ази вати «безр ід н и м и косм ополітам и», «н ік ч ем а­
м и» і т. ін., зви н увачувал и в антипатріоти зм і, у н и зькоп о­
к л он ств і п еред реакц ійн ою бурж уазн ою к ул ьтурою Заходу, у
зам овч у ва н н і зв’язків ук раїн ськ ої к ультури з росій ською тощо.
У березн і 1949 р. відбувся п ленум п равл ін н я С пілки п исьм ен ­
н и к ів У країн и. На п орядку д ен н ом у стоя л о одн е питання: «До
к ін ц я розгром и ти к осм оп ол ітів-анти патріотів». У 1950 р. було
л ікв ід ова н о К абін ет єврей ської істор ії А к ад ем ії н аук У РС Р. Р о­
к ом ран іш е заар еш тувал и й ого п ровідн и х співробітників. П ро­
тя гом 1 9 4 8 -1 9 5 2 рр. у зв’я зк у з та к зван ою сп равою Є врей сько­
го ан ти ф а ш и стсь к ого к ом ітету бул о р еп ресован о 19 єв р ей ­
ськ и х п и сьм ен н и к ів У країни.
П ік к ам п ан ії ідеол огіч н ого ш ельм уван н я україн ськи х м и т ­
ц ів п ри пав на 1951 р. 2 л и п н я у редакц ійн ій статті газети
«П р а в д а », щ о н ази вал ася «П роти ідеол огічн их перекручень у
л ітер атурі», бу л о вк азан о, щ о н ап и сан и й ще у 1946 р. і чи таний
з ба га тьох три бун вірш В. С осю ри «Л ю біть У країн у» «ви кликає
п оч у ття розчаруван н я, протесту... Н е та к у У країну оспівує у
св оєм у вірш і В. С осю ра. П ід так ою творчістю п ідп иш еться будь-
я к и й н ед р у г у к ра їн ськ ого н арод у з н ац іон ал істичного табору,
ск аж ім о, П етлю ра, Б ан дера т а ін.».
А в тор ом статті був Л. К аганович, який ти м сам и м хотів к ом ­
п ен сувати зап л ан ован и й , але не п роведен и й н и м у зв’язку з
в ід к л и к а н н я м д о М оскви п л ен у м Ц К К П (б)У з порядком д е н ­
н им : «Б оротьба п роти н ац іон ал ізм у я к гол овн ої небезпеки в
К П (б)У ». Д ва д н і на п артій н и х зборах письм енників тривала
«п р ор обк а » п оета. 12 л и п н я в л и сті д о редакц ії «П равди» В. Со-
сю р у п ри м уси л и «ви зн ати свої п ом и л ки і каятися». В и сокі сл о­
в а тал ан ови того поета:
Л ю б іт ь Україну, я к сонце, лю біт ь,
я к віт ер, і т рави, і води,
в годи н у щ асли ву і в р а д о ст і м ит ь,
л ю б іт ь у годи н у негоди!..
108
 — вл ада хотіла п ідм ін и ти єди н ою тезою — л ю біть С таліна!
Вірш «реабіл ітував» л и ш е XX з’їзд КП РС.
На п очатку 50-х років три вал и гострі критичні н ап адк и за
«серйозн і ідеол огічн і п ом и л ки» на М . Р и л ьського, була ріш уче
засудж ена опера К. Д ан ькеви ча «Б огд а н Х м ел ьн и ц ьк и й ». Я к і
раніш е;® нем и л ість вл астей м іг п отрапи ти кож ен м и тец ь, будь-
хто з м айстрів п ен зл я чи слова.
На ц ей раз ж орстоко було розкри ти кован о О. К орній чука та
його д руж и н у В. В аси левську, я к і р а н іш е ви ступ ал и в ролі
заспівувачів у бор отьбі з «бурж уазн и м н ац іон ал ізм ом ». їх зв и ­
нуватили в том у, щ о в н ап исан ом у н им и л ібрето оп ери «Б огдан
Х м ельн иц ьки й» н едостатн ьо п оказувал ась «п р огреси вн а роль у
ж итті ук раїн ськ ого н ароду росій ського ц аря і бояр».
У задуш ли вій атм осф ері тотал ьн ої н есвобод и м и тц і зм уш ен і
були продукувати відверто апологетичн і, сл авосл івн і твори, д а ­
лекі від ж и ттєв и х реалій, які, втім , забезп ечувал и авторам
відносно сп окій н е ж иття та відп овідн е м а тер іал ьн е станови щ е.
С мерть Сталіна і початок політичної «відл иги» відкрили пе­
ред українською національною культурою перспективи ак ти вн о­
го відродж ення, нерозривно п ов’язаного з ліквідацією тоталітар­
ного реж иму, здобуттям У країною реального суверенітету'.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е ________________________________________________

1. Як історичні умови повоєнних років впливали на розвиток

освіти і науки в Україні? 2. Чим, на ваш погляд, був викликаний
ідеологічний наступ тоталітарного реж иму на культуру («жданов-
щина») наприкінці 40-х - на початку 50-х років? 3. У чому поляга­
ли особливості «ждановщини» в Україні? 4. Як розгорталися к а м ­
панії ідеологічних «проробок» української інтелігенції? 5. У чому
виявилася згубність «лисенківщини» для біологічної науки, зо к р е ­
ма генетики? Як це позначилось на розвитку останньої?

Д О К У М Е Н Т И _____________________________________________________

1. О. Д о в ж е н к о п р о р у с и ф ік а ц ію в и щ о їш к о л и
07.11.56
На сороковому році будівництва соціалізму в столиці сорока-
мільйонної У Р С Р (повністю) проводиться російською м овою ви­
кладання наук, так же, як і в інших вузах УРСР. Такого н ем а ніде в
світі. Згадую листи Леніна по національному питанню і думаю: не
говоріть мені більш е нічого. Я все зрозум ів і переповнений
вщерть. Якщо мій народ не сп ром ігся на власну вищу школу - вся
абсолю тна решта, себто, ну ніщ о вже інше не м а є ціни. Яка нечу-
вана аморальність. Який жорстокий обман... і жаль, і сором...
Д овж енко О. Із щ оденникових зап и сів / /
Д ніпро. - 1990. - № 1 1 . -С .2 4 .

109
2 . 3 виступу О. Корнійчука у С пілці письменників України (1948)
Візьміть ви нашого видатного радянського вченого Трохима Ли-
сенка, творча діяльність якого розпочалася у нас, на Україні... Все
це відбувалось на наших очах, але, на жаль, не привернуло серйоз­
ної уваги українських радянських літераторів. І тільки тепер, коли
м и всі стали свідками тріумфу під проводом більшовицької партії і
особисто товариш а Сталіна нашої передової агробіологічної на­
уки... - багато хто з наших письменників жалкують, щ о вони досі не
створили художніх творів про такого справжнього героя україн­
ського народу, як Трохим Денисович Лисенко. А між тим для нас
всіх очевидно, що коли б уважніше і пильніше придивлялися д о на­
ш ої української партійної матеріалістичної теорії, м и б ніколи не
упустили ц ієї те м и , м и показали б у своїх творах значення
мічурінської школи і цим сам им зробили б велику справу для нашої
партії, для нашого народу. Ц е було обов'язковим саме для нас, ук­
раїнських письменників, земляків Трохима Лисенка.
Літературна Україна. - 1990. - 2 6 квітня.

3 . 3 д о п о в ід і М . Х р у щ о ва «За те сн у ю связь литературьі и искус-

с т в а с ж и з н ь ю народа»
27 августа 1957 г.
М не с больш им трудом удалось оградить от разносной критики
такого заслуженного писателя, каким является М аксим Рьіль-
ский, з а его стихотворение «Мать», полное глубоких патриотиче-
ских чувств. Главньїм поводом-для необоснованньїх обвинений
против Рьільского и нападок на него послужил тот факт, что в
зто м стихотворении, воспеваю щ ем Советскую Украйну, не бьшо
упомянуто имя Сталина. И т. Каганович, которьій подха/Іимничал
и в се делал для раздувания культа личности Сталина, стал изоб-
ражать М аксим а Рьільского как украинского буржуазного нацио-
налиста. Он играл на слабих струнах Сталина, не думая о тех тя-
жельїх последствиях для украинской, д а и не только украинской,
литературьі, к которьім могли бьі привести необоснованньїе об-
винения по адресу уваж аемого украинского писателя-патриота
М а кси м а Рьільского. Надо сказать, что з то могло бьі привести к
тяжельїм последствиям и не только для литературьі.
Правда. - 1957. - 28 августа.

4. Ф р а г м е н т и в и с т у п у Л . К а га н о в и ч а на п л е н у м і С п іл ки
п и с ь м е н н и к ів У к р а їн и 19 в е р е с н я 1 9 4 7 р. с т о с о в н о оцінки
р о м а н у Ю . Я н о в сь к о го
З т о неж ивая вода, а мертвая. З т о плохо... Откуда у автора столь-
ко желчи? Нет любви к людям. Человеческие отношения трактует
цинично, без уважения к людям.
Книга переполнена инвалидам и. Зачем вьі лю буєтесь человечес-
ким несчастьем, что ш есть инвалидов шло на 6 ногах?
...Здесь налицо противопоставление города деревне. Дарина
приезж ает к се стр е одетая и обутая, а село - голое и босое.
...Кончает книгу страш но ззоповский язьїк... Что з то за стихотво­
рение в прозе? З т о ззоповский язьїк. Каких параш ютистов вьі
ж дете из-за м ор я после войньї?
Что з то за безобр азне?
Л ітературна Україна. - 1990. - 26 липня.
ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ
Д о к у м е н т № 1.
Чим, на вашу думку, пояснюються вболівання О. Довженка за д о ­
лю української мови?
Д о к у м е н т № 2.
Спираю чись на ф рагм енти виступу О. Корнійчука, сп робуйте
визначити його ставлення д о осо б и і оточення Т. Лисенка.
Д о к у м е н т и № З , N 2 4.
Прочитайте ф рагменти доповіді М. Хрущова та виступу Л. Кага-
новича. Ч им поясню ється негативне ставлення Л. Кагановича до
творчості М. Рильського та Ю. Яновського?

§ 17. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА

І РОЗВИТОК УКРАЇНИ
(1945 - ПОЧАТОК 1953 РОКУ)
Повторю вально-узагальню ю чий ур о к

У країна Н а події 1945 - початок 1953 р. в У країн і без-

на початку п осередн ій впл и в м ала Д р у га світова війна,
відбудови В ід д оби руїн и д р у гої п ол ови н и X V II ст. у к ­
раїнський н арод н е зазнавав так и х в ел и ч езн и х втрат, н ікол и в
У країні не бу л о стіл ьки си ріт, удів, ін вал ідів, н ікол и вон а н е за ­
знавала так ої тотал ьн ої розрухи екон ом іки, руй н ац ії основ
лю дського існування.
А л е війна н е злам ала, не дем оралізувала українців. В сер е­
дови щ і тих, хто залиш ився ж ивим, х то п рой ш ов через ж ахи
війни, через окупацію , партизан ську боротьбу ч и п ідпілля і п о­
вернувся до м ирного ж иття з почуттям «рад ості зі сл ьозам и в
очах» стали пош ирю ватися н ові настрої: зникав страх п еред т о ­
талітарним реж им ом , відродж увал ося розтоптане п очуття гр о­
мадянської і н ац іон ал ьн ої сам освідом ості, н аростал о прагнення
д о змін. Розвію валися м іф и стал ін ської пропаганди, з д оп ом о­
гою якої вл ада трим ала населен ня п ід своїм контролем.

З ав ер ш ен н я Ц і п роцеси відбувал ися в ум овах важ л и ви х

о б ’єднання зм ін н а п овоєн н ій п ол іти чн ій к а р ті Є вропи,
України вн асл ідок я к и х уп ер ш е за ба гато століть усі
україн ські зем лі були об’єдн ан і в м еж ах од н ієї д ерж ави - Р а ­
дянського Союзу. К ордон и м іж різн и м и регіон ам и У країни
зникли. Ц е стал о резул ьтатом д ом овл ен остей С Р С Р зі своїм и
сою зникам и по ан тигітл ерівській коал іції. З ви чай н о, ста л ін ­
ський реж им п ересл ідував вл асн і цілі, п ов’я зан і з п ош и рен н ям
свого впливу в Є вропі, нав’я зуван н я її н арод ам вл асної м оделі
розвитку. А л е м и м охідь виріш увал ось одн е з н ай важ л и віш и х
історичних завдань ук раїн ськ ого н ароду - його о б ’єднання.

111
 Ж и тел і С ходу, П одн іп ров’я , П івдн я і П равобереж ж я, з одн о­
го боку, і Г аличини, З акарпаття, Б уковини - з інш ого, почали
ін тен си вн іш е сп іл к ува ти ся м іж собою , обм ін ю вати сь ж иттєвим
д освід ом , к ул ьтурн и м и здобуткам и. Р озш и ри л и ся м ож ливості
їхн ього взаєм н ого зближ ен н я, усвід ом л ен н я сп іл ьн ості істор и ч­
ної д о л і й н еобхідн ості єдн ості д ій в ім ’я д ося гн ен н я кращ ого
ж иття. Ім п ер ськ и й характер Р адян ського Союзу, відсутність
реал ьн ого су вер ен ітету У країн и стри м увал и і сп отворю вал и ці
п рогр еси вн і проц еси, але зуп и н и ти їх бул и неспром ож ні.

Р ад ян ізація З акріпи вш и за собою З ахідн у У країн у в між-

З а х ід н о ї Укр аїни н ародн о-п равови х актах, Р адян ськи й Союз
д ея к и й ч а с н е м іг встан ови ти над н ею свій ф актичн ий к он ­
трол ь. Т у т п ал ахк отіл о п ол ум ’я н ац іон ал ьн о-ви звол ьн ої б о ­
ротьби . ї ї своєрідн ість пол ягал а в том у, щ о нац іон ал ьн і си ли не
м али п ід три м к и з-за кордон у і зм уш ен і бул и спиратися в и ­
к л ю ч н о н а д оп ом огу і ресурси м ісц евого н аселен ня, серед якого
к ори стувал и ся ш и рокою підтри м кою . Д л я п ри душ енн я н ац іо­
н ал ьн ого О пору рад я н ськ и й реж им м ав вел и чезн і си ли й ре­
сурси. Ц е, вреш ті-реш т, і ви зн ачи л о резул ьтат боротьби.' Н а­
п ри к ін ц і 40-х років зброй н и й опір західн оукраїн ського н асе­
л ен н я зн ачно п осл а би вся , хоч а він три вав і в н аступ н і роки.
За таких умов відбувалася радянізація Західної України. Її
суть полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного,
культурного та усіх інш их сторін ж иття краю у відповідності з
норм ами, виробленими радянським реж имом у Н аддніпрянській
У країні. В ході радянізації відбулася примусова колективізація
села. Всі галузі народного господарства Західної України, освіта,
наука, партійні, радянські, комсомольські, правоохоронні й ре­
пресивні органи м али у своєм у складі_відряджених зі східних ре­
сп убл ік У Р С Р спеціалістів, а «ворожі», чи «сумнівні» елементи д е­
портувалися в східні райони Радянського Союзу.

В ідбудова У п овоєн н е д еся ти л іття гол овн і зусилля насе-

н а р о д н о го л ен н я У країн и кон ц ентрувал ися у сф ері про-
го сп о д ар ств а м исловості. З гідн о з оф іц ій н им и дан и м и , п о­
воєн н а п ’я ти річ ка бул а викон ан а достроково, а п ром и сл ове в и ­
робн и ц тво 1950 р. зр осл о у п орівн ян н і з 1940 р. на 15%. При
ц ьом у від н овл ю ва л и ся н е л и ш е довоєнн і потуж ності, а й д о в о ­
єнн а структура ви р обн и ц тва з абсолю тним д ом ін уван ням в а ж ­
к ої п р о м и сл о в о ст і, п е р е в а ж а н н я м тр а д и ц ій н и х , ч а ст о з а ­
стар іл и х техн ол огій і видів продукції.
П р ом и сл ові п отуж н ості к он ц ен трувал и ся у східн их районах
У к р аїн и - на Д он басі, П од н іп ров’ї, у д ея к и х велики х містах
П івдня, д е щ е з д овоєн н и х часів існували вел икі індустріальні
к о м п л е к си . Д о си т ь ш в и д к о р о з в и в а л а ся п р ом и сл ов іст ь у

112
Львівський автобусний завод. 1950-ті роки

західних обл астях, але вони все щ е зал и ш ал и ся н ай біл ьш в ід ­

сталим и регіон ам и України.
Я к і в довоєнні роки, сільське господарство України було д р у ­
горядною галуззю, за рахунок якої ф актично розвивалася п ро­
мисловість. Обмін між м істом і селом був нееквівалентним,
обов’язкові поставки держ аві поглинали м айж е весь урож ай, оп ­
лата праці, особливо в колгоспах, а також у радгоспах,-була м ізер­
ною, підсобне господарство селян обкладалося непосильним и п о­
датками. Обов’язкові поставки не були припинені навіть у 1 9 4 6 -
1947 рр., коли внаслідок несприятливих погодних умов урож ай
на більш ій частині території України був украй низьким. Вкотре
радянська держ ава залиш ила селян напризволящ е. Близько
мільйона жителів України померло в голодну зиму 1946/47 р.,
більше трьох мільйонів хворіли н а дистроф ію та анемію.
Відновивш и роботу н ародн огосп одарськ ого к ом п л ексу, р е­
ж и м не м іг виріш ити ж иттєво важ ли ве д л я вел и ч езн ої біл ьш ос­
ті населен ня У країн и п итання: забезп ечи ти гід н и й лю дини
рівень ж иття. С оц іал ьн о-культурн ій сф ері не п ри діл ял ася н а ­
леж на увага. Як і в д овоєн н і роки, к он кретн а л ю ди н а з її
п овсякден ним и потребам и зал и ш ал ася п оза у вагою влади.

Ідеологічний В ідновивш и к он тр ол ь н а д У країн ою , партій -

контрн аступ н о-радян ська верхівка розгорн ул а м оральн о-
сталінського п сихол огічн у вій н у проти буд ь-як и х проявів
реж и м у ін тел ектуал ьн ого ж иття, н астроїв і д ум ок, н е ­
сум існи х з тодіш н ім и ідеол огічн им и д огм ам и . Б уло п оставл ен е
завдання ліквідувати ідеол огічн і насл ідки участі ук раїн ськ ого

113
н а р од у в Д р у гій св іт о в ій в ій н і, зн и щ и ти бу д ь -як і п рояви
віл ьн од ум ства, кри ти чн ого ставл ен н я д о існую чого реж им у, й о­
го п оліти ки . В и кон ан н ю ц ього завдан н я бул и підпорядковані
за соби м а сов ої ін ф орм ації, ш кол а, вся культурн о-освітн я сфера.
В ідр одж ен н я і розви ток к ультурн ого ж иття в У країні в
д р у гій п ол ови н і 40-х - п ерш ій п ол ови н і 50-х років відбувалося
п ід всеосяж н и м , тотал ьн и м кон трол ем в л а дн и х структур, особ­
л и во ц ен трал ьн и х, со ю зн и х . П овоєн н і рок и відзначені новою
к ам п ан ією ідеол огіч н и х «п р оробок » діячів к ультури й м и сте­
цтва, зви н увачен н я їх в ук раїн ськом у бурж уазн ом у нац іон а­
л ізм і, к осм оп ол іти зм і, ан ти р адя н ськ ій д ія л ьн ості та інш их
від хи л ен ь від зад ан ого «верхам и » ідеол огіч н ого курсу. У к р аїн ­
ц я м вкотре нагадали , щ о вон и ж и в у ть у д ерж аві, абсолю тно не
зац ік авл ен ій у розви тку їхн ьої н ац іон ал ьн ої культури. Ж иття
зн ову й зн ову перекон увал о, щ о без л іквідац ії ім перії, без зд о­
бу ття реал ьн ого суверенітету га рм он ій ни й економ ічний, со­
ц іа л ьн и й і к ул ьтурн и й розви ток У країн и просто немож ливий.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. У чому полягала суперечливість впливу війни на подальший
розвиток України?
2. Який вплив на п одальш ий розвиток України справило
о б ’єднання українських зем ель у складі У Р С Р ?
3. Охарактеризуйте особливості відбудови й розвитку пром исло­
вості України в повоєнне десятиліття.
4. Якою була політика центрального керівництва С Р С Р щ одо с е ­
лянства України в 1946-1947 рр.? Чим вона була зумовлена?
5. Д айте визначення історичному поняттю «радянізація західних
областей України».
6. Які причини поразки УП А в 1945-1952 рр.? Який вплив мала б о ­
ротьба оунівців і вояків Української повстанської армії на розвиток
сам освід ом ості українського народу в наступні десятиліття?
7. Які ем оц ії у більшості жителів вашого міста (села, району) викли­
кає слово «бандерівець»? Яке ставлення до боротьби УП А скла­
лося у вас? Обґрунтуйте свою думку.
8. Розкрийте причину політичних нападок на українську культуру
в другій половині 40-х - на початку 50-х років. В яких конкретних
діях властей вони проявилися?

З А П А М ’ЯТАЙТЕ Д А Т И ______________________________ __________

2 6 к вітня 19 45 р . - на конференції в Сан-Ф ранциско Україна
увійшла д о складу ООН як член-засновник
2 6 ч е р в н я 1 9 4 5 р. - радянсько-чехословацький договір про вхо­
дження Закарпаття д о Радянської України
16 с е р п н я 1 9 45 р . - договір між С Р С Р та Польщею про радян­
сько-польський кордон
1 9 4 6 - 1 9 4 7 р р . - третій радянський голодомор

114
 Б е р е з е н ь 1 9 46 р. - со б о р Української греко-католицької церкви
у Л ьвові скасував унію греко-католицької церкви з Р и м о м і підпо­
рядкував її Російській православній церкві
С е р п е н ь 1 9 46 р. - прийняття Верховною Радою України Закону
про четвертий п'ятирічний план
1 9 47 р. - грош ова реф орма
Л ю ти й 1 9 4 7 р. - Україна разом з іншими сою зним и держ авам и
підписала П аризькі мирні д о го в о р и з Б олгарією , Рум унією ,
Фінляндією, Італією, Угорщ иною
К в іт е н ь -т р а в е н ь 1 9 47 р. - депортація українського населення
Холмщ ини та Лемківщини д о Західної Польщі (операція «Вісла»)
4 ч ер вн я 1 9 4 7 р . - Президія Верховної Ради С Р С Р прийняла
Укази «Про кримінальну відповідальність за розкрадання держ ав­
ного і громадського майна» та «Про посилення охорони о с о б и с ­
того майна громадян»
21 л ю т о г о 1 9 4 8 р. - Президія Верховної Ради С Р С Р прийняла
Указ «Про виселення з Української Р С Р осіб, які злісно ухиляють­
ся від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть анти­
громадський, паразитичний сп осіб життя»
Ж о в т е н ь 1 9 4 8 р. - в Запоріжжі відновлено і введено в дію елек­
трометалургійний завод «Дніпроспецсталь»
Г р у д е н ь 19 49 р. - увільнення М. Хрущова з посади перш ого с е ­
кретаря ЦК КП(б)У і обрання на цю посаду Л. Мельникова
Б е р е з е н ь 1 9 50 р. - загибель головнокомандувача УП А Р. Шухе-
вича (Т. Чупринки)
В е р е с е н ь 1 9 50 р . - Радою Міністрів С Р С Р прийняте рішення
про будівництво Каховської ГЕС
Т р а в е н ь 1951 р. - Львівський автобусний завод випустив перші
в Україні автобуси
ТЕМАЛ УКРАЇНА В ПЕРІОД
О ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
( 1953 - 1964 )
1953-19 64 рр. позначені спробам и т от аліт арного р е ­
ж им у прист осуват ися до п от р еб часу ш ляхом другоряд­
них зм ін у політ ичном у і соціально-економ ічном у ладі.

§ 18. УКРАЇНА НА ПОЧАТКОВОМУ

ЕТАПІ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
(1953-ПОЧАТОК 1956 РОКУ)
'З га д а й т е :
1. Щ о було зроблено для відбудови пром исловості України в
другій половині 40-х років? 2. У якому стані перебувало ук­
раїнське сел о в роки відбудови?

В нутріш ньо- З аверш ен н я періоду відбудови з його «над-

політичне зви чай н и м и заходам и» не сп ри чи н и л о зм ін у
с та н о в и щ е си стем і управл ін н я д ерж авою і народним гос-
в Укр аїн і подарством .
У ж овтн і 1952 р. відбувся X IX з’їзд партії, останн ій з ’їзд , на
я к ом у був п ри сутн ій Й. С талін. З ’їзд затвердив директиви
п’я ти річ н ого п л ан у розвитку С Р С Р на 1 9 5 1 -1 9 5 5 рр. П ріори­
тетн и м и , як і раніш е, зали ш али ся питання н арощ уван н я п о­
туж н остей важ кої пром исловості.
X V II з ’їзд К ом партії У країни у в е р е с н і'1952 р., п род убл ю ­
вавш и проекти док ум ен тів з’їзд у КП РС, не вніс ж од н ої зн ач у­
щ ої пропозиції.
П артійн е керівн и ц тво У країни, очолю ване Л . М ел ьн и к о­
ви м , без н ай м ен ш и х вага н ь п ідтри м ува л о політи чн у л ін ію ц ен­
тру і й ого п ракти чн у діяльність.
А л е н евдовзі п ісл я з’їзд у в країн і почалися великі зміни, які
п ри м уси л и п ереоц ін и ти особу С таліна. 5 березня 1953 р. було
огол ош ен о п ро його смерть. П очалася активна боротьба за вл а ­
ду, в я к у бу л о втягн уте й керівн и ц тво УРСР.
Україна, її проблем и стали об’єктом торгу московської та ки ­
ївської номенклатури. О дин із реальних претендентів на роль
нового диктатора - Л . Берія, який очолював органи держ безпеки
СРСР, звинуватив Л . М ельникова в русифікації вищ ої школи
республіки і дискрим інації м ісцевих кадрів в західноукраїн­
ських областях. Інспірований Л . Берією пленум ЦК КПУ увіль­
нив Л . М ельникова від обов’язків перш ого секретаря і призна­

116
чив на цю посаду О. К ириченка - перш ого українця за всю істо­
рію Компартії України. П одібні зміни відбулися у Л итві й Латвії.
Л. Берія був одн им із н ай ж орстокіш и х стал ін ськи х сатрап ів
і його було нем ож л и во зап ідозри ти у си м п атія х д о н ац іон ал ь­
них радян ських республік. П росто в б о р о ть б гза вл аду він зр о­
бив ставку на підтрим ку керівництва сою зн и х респ ублік, зок р е­
ма У країни, яка м ала величезн ий екон ом ічн и й і л ю дськ и й п о­
тенціал. А д л я цього її к ерівн и ц тву н еобхідн о бу л о п ообіцяти
певні поступки. П ри зн ачен н я О. К и ри чен ка н а н ай ви ш у в р ес­
публ іц і п осаду п ови н н о бул о озн а ч ати , щ о п ісл я п ри ход у
Л. Берії д о вл ади н ац іон ал ьн і кадри в У країн і буд уть всіл яко
заохочуватися ц ен трал ьн ою владою .
О днак ц ей розрахун ок не вип равдався. П ідтрим ки в У країн і
Л. Б ерія не дістав. А ген ер ад .Т ^ С ір ока ч, кол и ш н ій н ачал ьн и к
У країнського ш та бу п артизан ського руху, передав м атеріали
про його зм овницькі наміри, які він вип адково одерж ав, М. Х ру­
щ ову. На п очатку липня 1953 р. н а пленум і Ц К К П РС Л . Берію
і його прибічників зви нувати л и в ан тип артійн и х і а н ти д ерж ав­
них дія х, позбавили всіх посад, заареш тувал и . С п ец суд засудив
його д о най ви щ ої м іри покаран н я - розстрілу. В и рок був ш в и д ­
ко виконаний. '
П ерем ога к ол иш н ього п ерш ого секретаря Ц К К П У М . Х р у ­
щ ова у боротьбі за владу в М оскві стал а м ож л и вою і завдяки
п ідтри м ц і у к ра їн ськ ого керівництва. В свою ч ер гу , п ри хід
М. Х рущ ова д о вл ади спри яв п ідвищ ен н ю впл и вовості р ес­
публіки в скл аді С РС Р, зростан н ю п и том ої в а ги 'ви х ід ц ів з У к ­
раїни на різних к ерівн и х посадах.

Перші кроки Р озгром зм ови Б ерії супроводж увався чис-

д ес тал ін іза ц ії л ен н им и заявам и п редставн и ків п артій н ого
керівництва С РСР п ро н еобхідн ість «дал ьш ого поліп ш ен н я р о­
боти партійних, держ авн и х і гром адських орган ізац ій », «р о з ­
витку соціалістичної д ем ок ра тії», «зм іц н енн я рад я н ськ ої з а ­
конності», «пол іп ш ен н я п ол іти ко-ви ховн ої роботи п артії в м а ­
сах», «поліпш ення ролі п артії я к к ерівн ої і сп рям овую ч ої сили
суспільства». Зокрема, й ш л ося про «усун ен н я н еп равильн их
трак туван ь ролі особи в історії, проявів її культу». П очал ася р е­
абілітація реп ресован и х у 30-ті роки відом их п артій ни х, рад я н ­
ських і військових діячів, зокрем а С. К осіора, В. Ч убаря, П. По-
стиш ева та ін. Ім ’я С таліна в се рідш е згадувал ося у п ози ти вн о­
му плані на сторін ках п еріоди чн ої преси; з таборів Г У Л А Г у д о
України стали повертати ся ті, хто свого часу був реп ресован и й
за так звану кон трревол ю ц ійн у агітац ію і п роп аган д у - су м ­
нозвісна стаття 58 К арн ого кодексу.
З упинила обер ти стал ін ська м аш ина репресій . Р озп очаті ще
за ж иття «вож д я н ародів» сп рави (наприклад, «сп р ава л ікарів»

117
чи «бор отьба з косм оп ол іти зм ом ») при пи н ялися, у суспільстві
все голосніш е лунали голоси рішучого осуду кривавого сталін­
ськ ого терору.
Важ ливі зм іни сталися в діяльн ості правоохоронних органів.
Вж е 1953 р. ліквідую ться воєнні три бун ал и військ М В С та особ­
лива н арада М В С , яка мала п раво застосовувати в адміністра­
ти вн ом у п оря д к у як міру покарання висилку, заслання чи ув’я з­
нення. В одночас вносяться зм іни д о К рим інально-процесуаль­
н ого кодексу, які вводи л и в дію більш гум анний характер судо­
чи н ства у сп равах про ш кідництво, терор та диверсії.
1954 р. утворю ється комісія П резидії Ц К КП РС з вивчення
матеріалів щ одо м асови х репресій другої половини 30-х років.
Т ак а ж ком ісія утворю ється й в У країні. Важ ливу роль у зм іц ­
нен н і законності відіграл о введен н я в У РС Р 1955 р. прокурорсь­
кого нагляду за дотрим ан н ям законності. О ргани прокуратури
дістали п раво перегляду сф альсиф ікованих «трійками» справ.
Б езкраїм и п росторам и стал ін ського ГУ Л А Гу прокотилася
х ви л я п овстан ь в ’язнів, п ереваж н у біл ьш ість-яки х очолили ук­
раїн ц і, реп ресован і за участь в У П А . О дним з н ай біл ьш и х т а ­
ки х п овстан ь став виступ в Н орільську.

З м ін и То бул и перш і кроки на ш ляху дест&лінізації

в д ер ж ав н о м у суспільства. Були д ещ о розш ирені права союз-
у с тр о ї них та автоном них республік в економічному і
культурном у житті. У відання республіки центр передав ряд
підприєм ств колиш нього сою зного підпорядкування. В Україні
створю ю ться сою зно-республіканські міністерства чорної м ета­
лургії, вугільної, паперової і деревообробної, текстильної, легкої
промисловості, вищ ої освіти, зв’язку, республіканські м іністерст­
ва автом обільного транспорту, юстиції. У ряду У РС Р надаються
д ода тк ові права у плануванні виробництва й розподілу п ро­
дукц ії промисловості, кооперації, колгоспів і радгоспів. Питома
вага республіканської промисловості в Україні зросла з 36% у
1953 р. д о 76% у 1956 р. Були дещ о розш ирені мож ливості у п ла­
нуванні, бю дж етні права У РСР. О днак ця тенденція національ­
но-держ авного будівництва не набула розвитку і не мала належ ­
ного законодавчого закріплення. Загалом центр, як і раніше,
три м ав управління У країною в своїх руках. Вказівка будь-якого
сою зн ого відом ства була законом для уряду УРСР.

В ходж ення П ерш за все ін тересам и центру диктувалося

Крим у ріш ен н я В ерховної Р ади СРСР від 10 лю того
д о скл ад у УР С Р 1954 р. п ро п ередачу К рим ської області до
ск л ад у У РС Р .
К рим був тісн о п ов ’язан и й з У країн ою п ротягом усієї своєї
історії. П ісля висел ен н я з його тери тор ії крим ськотатарського
н аселен н я, німців, греків, бол гар та вірм енів статус півострова
118
як автоном ної республіки Р осійської Ф едерац ії зм інився: було
огол ош ен о п ро утворення К ри м ської обл асті РРФ С Р.
В н асл ідок м асови х д еп ор тац ій госп одарське ж иття Криму
бу л о паралізоване. В особл и во тя ж к ом у станови щ і оп ин и л ося
сільське господарство. Заселення й ек он ом ічн е освоєн ня п ів ос­
трова, зокрем а його степових і гірськи х районів, я к е п л а н ув а л о­
ся провести переваж но за рахун ок п ересел ен ц ів з Р осійської
Ф едерації, відбувал ося повільно. П ересел ен ц і, п отр ап и вш и у
н езвичайні умови, навіть заявляли: «Х оча б ви п и са л и п о од н о­
му татарину, щ об розповів, д е щ о садити і звідки воду брати».
Д о середини 1948 р. з Криму, як правило, вночі, та єм н о ви їх а ­
ла частина п ри бул их туди з 1944 п о 1947 р. сім ей. У такій обста ­
новці вклю ченн я К рим ського п івострова д о ск л а д у У країн ської
РСР, яке відбул ося в озн ам енуван н я 300-річчя «возз’єднан ня
України з Росією », було спробою п ерекл асти на п л ечі У країни
частину м орал ьн ої відп овідал ьн ості за висел ен н я з п івострова
к ри м ськ ота та р ськ ого н а сел ен н я і п р и м у си ти її за й м а ти ся
відн овленн ям на п івострові госп одарського і к ул ьтурн ого ж и т ­
тя. П ри ц ьом у м осковський ц ен тр н ічого не втратив, бо так с а ­
мо безроздільн о кон трол ю вав У країну.

Стан П ерш і кроки деста л ін ізац ії н е п ри н есл и ж од-

промисловості н и х зм ін в екон ом ічн у пол іти ку держ ави. Г о­
л овним и п ріори тетам и У країни, я к і в п опередн ій період, був
розвиток важ кої п ром и сл овості. В она, в свою чергу, була п ок л и ­
кана забезпечити потреби гол овн и м ч и н ом вій ськово-п ром и с­
лового ком плексу. Р адян ськи й Союз, я к и й п ісл я закінчен ня
Д ругої світової війн и втягнувся у «хол од н у вій н у», ш ви дко н а­
рощ ував виробн ицтво сучасн их озброєнь, у том у чи сл і атом них
бомб і засобів їхн ьої доставки. З начн а ча сти н а п ром и сл ових п о­
туж ностей і к он структорськи х си л У країн и була п ід п ор я д к ова­
на воєнним цілям.
Н адаю чи п ріори тет виробн и цтву сучасн и х видів озброєнь,
рад я н ськ е к е р ів н и ц т в о у св ід о м л ю в а л о т е х н ік о -е к о н о м іч н у
відсталість С Р С Р від країн Заходу, д е вж е н ап ри кін ц і Д ругої
світової війни почалася н ауково-техн ічн а револю ція. Т а м п р о­
мислові п ріоритети зм ін и л ися і н а перш и й п л ан виходил и нові
Калузі хім ії, кольорова м етал ургія, м аш инобудівна металургія,
м аш инобудування і при л адобудуван ня, а не вугіл ьн а п р ом и с­
ловість, важ ке м аш и нобудуван ня і чор н а м етал ургія._Л и ш е
1955 р. на п ленум і Ц К К П РС з вел ики м зап ізн ен н ям бул о ого ­
лош ено, щ о світ стоїть «на п орозі н ової н ауково-техн ічн ої і п р о­
мислової револю ції» і це сл ід враховувати в п л ан уван н і ек о­
номічного розвитку.
Але з цієї декларації конкретних висновків не було зроблено.
В реальному ж итті у перш і роки десталінізації ф орсованими
темпами зростали видобуток вугілля, виплавка металу, вироб­
119
н ицтво маш ин. О собливо збільш увалося в У країні виробництво
дизелів, вугільних комбайнів, устаткування д л я електростанцій,
гідравлічних та інш их спеціальних пресів. Н арощ увалося також
виробн ицтво сільськогосподарських маш ин, автомобілів, трак­
торів. У ц ілом у ж перевага надавалася випуску промислового об­
л аднання, тобто «м аш ин д л я виробництва маш ин». Ц ей сектор
м аш инобудування, а також м еталургійна промисловість «з’їд а ­
ли» основну кількість виробленої електроенергії. Л егка і харчова
п ром исловість істотно відставали в розвитку.
Т ем пи ж итлового будівництва не встигали за ш видким при­
ростом м іського населення. Ж иттєви й рівень робітників і осн ов­
н ої м аси служ бовців залиш ався низьким. О біцянки партійно-
д ерж авн ого керівництва забезпечити за два-три роки різке
підн есен н я виробництва товарів народн ого спож ивання зали­
ш а ли ся облудним и, популістським и гаслами. «Н евесела поста­
ла п еред м оїм и очима Україна. Бідні, убогі Чигирин, Новоге-
оргіївка, К рем енчук, Д ніпродзерж инськ, Д н іпропетровськ. П и­
лю ка, вибоїн и , д ороги погані, лю ди сірі, стурбовані, виснаж ені»,
- п исав видатний український кінореж исер і драм атург О. Д ов ­
ж енко у «Щ оден н и ку» п ід час подорож і У країн ою влітку 1955 р.

Сільське С еляни за С таліна були одн ією з найексплуа-

го сп од арств о тован іш и х категорій н асел ен н я України. П іс­
ля й ого см ерті ставл ен н я п артій н о-держ авн ого керівництва до
села та й ого п робл ем п оступ ово зм іню ється. Гострота п род о­
в ол ьч ої п р обл ем и н е зм ен ш у ва л ася і загрож увал а зривом
п л а н ів н а р о щ у в а н н я п р ом и сл ов ої м огутн ості та п р ов ал ом
зовн іш н ьоп ол іти чн и х задум ів. Це спонукало д о п ош уку нових
ш ляхів підн есен н я сіл ьськогосп одарського виробництва, його
еф екти вн ості. У вересн і 1953 р. п ленум Ц К К П РС розглянув
п и та н н я п ро стан ови щ е сіл ьського господарства С РСР. У п оста ­
нові п л ен ум у «П ро заходи п ода льш ого розвитку сіл ьського гос­
п ода рства С Р С Р » вперш е за багато років реал ьн о оц ін ен о ста­
н ови щ е села. О днак в и хід із ц ієї си туац ії вбачався в удоск он а­
л ен н і існ ую чої кол госп н ої системи. Н іяких ін ш и х варіан тів не
передбачал ося.
Справді, післ я вересневого п л енум у матеріально-технічна ба­
за к ол госп ів п ол іп ш и л ася . К а п італ овк л а д ен н я д ерж ави в
сільське господарство У країни були значно вищ ими, ніж у п ово­
єнну п’ятирічку. У село в 1951-19 55 рр. прибуло 40 тис. спеці­
алістів, а також «тридцятитисячники», щ о стали головами кол ­
госпів. Було п ідвищ ено закупівельні ціни на сільськогосподарсь­
к у продукцію . Р іш енням центрального уряду ліквідовую ться д е ­
які найбільш н енависні податки н а селянські господарства. За­
гальна сум а податку з господарств колгоспників була зменш ена
в 2,5 раза, а заборгованість за попередні роки скасована.

120
 Ці заходи д е щ о п ол іп ш и л и станови щ е н а селі. А л е к а р д и ­
н ального перел ом у в ум овах пан уван н я кол госп н о-радгосп н ої
системи в сіл ьськ ом у господарстві не відбулося.

Україна Я к і раніш е, у п ерш ій п ол ови н і 50-х років

й початок держ ава здійсн ю вал а п ол іти ку екстенсивно-
освоєння го розвитку сіл ьськ ого госп одарства. Р іст в и ­
ціди ни робн ицтва п родукц ії відбувався н е за р а х у ­
нок інтенсивного використан ня техн іки, п еред ови х техн ологій ,
еф ективніш их за врож ай ністю зер н ови х і техн ічн и х культур.
Керівництво С Р С Р н ай рац іонал ьн іш и м вваж ал о введен н я в
господарський о біг н ови х зем ель. Т а к н ароди л ася ідея освоєння
перелогових зем ель С ибіру, А л таю , П оволж я, С тавропілля.
Та н ай біл ьш і зем ельні площ і п л ан увал ося освоїти в К азах­
стані. На заклик уряду з У країн и п отягл ися еш елон и з в и п у ск ­
никами п роф техучилищ , робітн и чою молоддю . У се це зд ій сн ю ­
валося організов'ано: підп ри єм ства, звідки від’їзди л а м олодь,
спорядж али її усім необхідним. П ро освоєн ня ц іл и н н и х та п ер е­
логових зем ел ь багато писали в газетах, ж урн ал ах, вел ися п е­
редачі на радіо. У К азахстан і н а А л тай з У країн и ви їхал о п о­
над 100 тис. чол овік, п ереваж н о м олоді. Ч асти н а з н и х п ізніш е
повернулася д одом у, інш і зал и ш и л ися п рац ю вати в створени х
там зернови х радгоспах, д о яких активн о н адсил ал ася техніка.
Л иш е 1955 р. з У країни бу л о відп равл ен о бл и зько 11,4 тис.
тракторів і 8,5 тис. ком байнів. В они й зак л ал и осн ову техн ічн ої
бази н овоорган ізован их господарств.
Баж аних резул ьтатів освоєн ня зем ел ь у К азахстан і й н а А л ­
таї не дало, а на сіл ьське госп одарство європ ей ськ ої частини
СРСР, у том у чи сл і й У країн и, за рахун ок якого зн ач н ою м ірою
і зводилися н ові радгоспи, сп равил о н егати вн и й вплив. П р од о­
вол ьча п р обл ем а за л и ш а л а ся го ст р о ю , ж и т т єв и й р ів ен ь
сільського населення - низьким . С елянство, як і раніш е, не б у ­
ло зацікавлене активн о п рац ю вати в колгоспах, бо оп л ата за
роботу була надто н изькою , а д ер ж а в а п родовж увала на свій
розсуд розпорядж атися резул ьтатам и й ого праці.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Х то очолював партійне керівництво України д о см ер ті Сталіна?
2. Чому Л. Мельников став о б ’єктом критики Л. Б ерії? Щ о м ав на
меті Л. Берія, критикуючи Л. Мельникова?
3. Яку позицію зайняло керівництво У Р С Р під час боротьби за вла­
ду в Москві після смерті Сталіна? Чим визначалася ця позиція?
4. Поясніть термін «десталінізація».
5. Як почалася «десталінізація» і якими були наслідки її у 1953-
1955 рр.?

121
 6. Охарактеризуйте стан п ром исловості України після смерті
Сталіна.
7. Чому радянське керівництво не зуміло скористатися в 40-
50-ті рр. результатами науково-технічної революції?
8. Які обставини сприяли входженню Криму д о складу України?
Які наслідки воно мало?
9. Охарактеризуйте становищ е в сільському господарстві р е с­
публіки у 1953-1955 рр.
10. Яким чином відбилася на Україні участь у освоєнні цілини?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1 .П о с та н о в а П р е з и д ії В е р х о в н о ї Р а д и У Р С Р п р о подання
П р е з и д ії В е р х о в н о ї Р а д и Р Р Ф С Р з п и та н н я п е р е д а ч і К р и м с ь ­
к о ї о б л а с т і д о с к л а д у У к р а їн с ь к о ї Р С Р
Обговоривш и подання П резидії Верховної Ради Р Р Ф С Р по питан­
ню передачі Кримської області зі складу Р Р Ф С Р до складу Ук­
раїнської РСР, внесене на розгляд П резидії Верховної Ради СРСР,
Президія Верховної Ради Української Р С Р висловлю є сердечну
подяку П резидії Верховної Ради Російської Радянської Ф е д е р а ­
тивної Соціалістичної Республіки за цей великодушний, благо­
родний акт братнього російського народу.
Український народ з почуттям глибокого задоволення і палкої
вдячності зустріне рішення про передачу Криму д о складу Ук­
раїнської Р С Р як нове яскраве виявлення безм еж ного довір’я і
широкої лю бові російського народу д о українського народу, нове
свідчення дружби між російським і українським народами.
У р я д України подбає про дальший розвиток і процвітання народ­
ного господарства Криму.
Президія Верховної Ради Української Р С Р відповідно д о подання
П резидії Верховної Ради Російської Радянської Ф едеративної
Соціалістичної Республіки постановляє:
Просити Президію Верховної Ради Сою зу Р С Р передати Крим сь­
ку о б л а сть зі складу Р о с ій сь к о ї Радянської Ф е д е р а ти в н о ї
С оц іал істи чн ої Республіки д о складу Української "Радянської
Соціалістичної Республіки.
Голова П резидії Верховної Ради Української Р С Р Д.С.Коротченко
Секретар П резидії Верховної Ради Української Р С Р В. І. Нижник
Київ, 13 лю того 1954 р.
Трибуна лектора. - 1992. - № 4. - С. 19.

2. У к а з П р е з и д ії В е р х о в н о ї Р а д и С Р С Р п р о п е р е д а ч у К р и м ­
сь к о ї о б л а сті зі складу Р Р Ф С Р д о складу У Р С Р
Учитьівая общ н ость зкономики, территориальную близость и
тесньїе хозяйственньїе и культурньїе связи между Крьімской об-
ластью и Украинской ССР, П резидиум Верховного Совета Сою за
Советских Социалистических республик постановляет:
Утвердить совм естное представление Президиума Верховного
С овета Р С Ф С Р и П резидиум а Верховного Совета У С С Р о пере-
даче Крьімской области из состава Российской Советской Ф еде-
ративной Социалистической Республики в состав Украинской
Советской Социалистической Республики.

122
 Председатель Президиума Верховного Совета С С С Р К. Ворошилов
Секретарь Президиума Верховного С овета С С С Р Н. Пегов
Москва, Кремль. 19ф евраля 1954 г.
В е д о м о сти В ерховного Совета С ою за С оветских
С оциалистических Республик. - 1954. - № 4. - С . 147.

3. Із ли ста о д н о го з керівників Н орільського п овстан н я 1953 р.

Є . Грицяка Голові П р е з и д ії В е р х о в н о ї Р а д и С Р С Р (1 9 7 6 )
...У безправном у становищі знаходилися в ’язні всіх спецтаборів,
котрі були розташовані на величезній території Сою зу від М о р ­
довії д о Камчатки.
О дним з таких таборів був Горний табір М В С у м. Норільську на
Таймирському півострові, далеко за П олярним колом.
Стан в’язнів у цьому таборі був таким же жахливим, як і в інших
таборах такої ж категорії. У березні 1953 р. Сталін помер, але с т а ­
новище в'язнів не покращилося, а погіршилося.
Наведу, кілька прикладів:
Весною 1953 р. на 5-му таборовом у відділенні у терм іновом у по­
рядку був організований штрафний лагпункт, а вже у травні туди
почали привозити в'язнів із різних відділень Горного табору.
Так, 23 травня з 1-го таборового відділення відправилася група
в'язнів на згаданий вище штрафний пункт. С ер ед «штрафників»
був один віруючий, котрий ніяк не хотів розлучатися зі св о їм тов а­
р и ш е м (також віруючим), що залиш ався у 1-му та б о р о в о м у
відділенні. Він став просити у оперуповноваженого ст. лейтенанта
Ш иряєва, щ об його також відправили у штрафний табір, щ об не
розлучатися з товариш ем. Ст. лейтенант дозволив йому відправи­
тися у штрафний табір та наказав сідати в авто. В ’язень зрадів і
відправився д о авто і зразу ж його застрелив ст. лейтенант Ши-
ряєв. Й ого товариш, щ о сидів уже в авто, вискочив з авто та підбіг
до свого вбитого друга, і також його вбив ст. лейтенант Ш иряєв.
...Одночасно було отр им ан о повідомлення із 3-го таборового
відділення, щ о та м у присутності генерала С ем енова було пора­
нено 15 і вбито 6 чоловік.
Це свавілля викликало непорозуміння се р е д в ’язнів Горного т а ­
бору. Ніхто не знав, де, коли і на кого буде спрямований черговий
постріл, але д овго чекати не довелося: 25 травня 1953 р. на 5-му
таборовому відділенні був відкритий вогонь із автомата по групі
в'язнів, котрі знаходилися біля житлового бараку. Із них 6 чоловік
було поранено і 1 вбитий.
Такий-то був, з дозволу сказати, режим, супроти якого повстали
в'язні Норільська.
Грицяк Євген. Короткий за п и с спогадів:
Історія Н орільського повстання. - Балтим ор; Торонто:
С молоскип, 1990. - С. 111-112.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ ____________________________
Д о к у м е н т и № 1, № 2.
Проаналізуйте документи і сф ормулю йте свою думку стосовно
необхідності, доцільності й законності приєднання Кримської о б ­
ласті д о Української РСР.

123
 Чи мож на погодитися з тим, щ о передача Криму була подарунком
М . Хрущ ова республіці на ч есть 300-річчя «возз'єднання» з
Росією ?
Д о к у м е н т № 3.
Яким було становищ е в ’язнів ГУЛАГу і чи змінилося воно карди­
нально після см ер ті Сталіна?

§ 19. РОЗГОРТАННЯ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

ТА її ПІДСУМКИ
X X з 'їз д К П Р С Ч астковий відхід від сталінізму, я к и й відбу-
і У к р а їн а вався п ротягом 1 9 5 3 -1 9 5 5 рр., не зм ін ив то­
тал ітарн ої суті сусп іл ьного ладу в С РСР. Критика на адресу
И .С тал ін а була вкрай н еп осл ідовн ою і поміркованою , ім ’я його,
я к і ран іш е, згадувал ося поряд з ім ен ам и М аркса, Енгельса,
Л ен ін а. Р азом з ти м н ай біл ьш д а л ек огл я д н і керівники партії і.
д ер ж а в и розум іли, щ о без п евн ої д ем ок рати зац ії суспільного
ж иття абсол ю тно нем ож ливе он овлен н я країн и , прискорення
ек он ом ічн ого розвитку, п ідтри м ан н я високого рівня військової
м огутності.
П ерел ом н ою п одією в сусп іл ьн о-п ол іти чн ом у ж и тті Радянсь
к ого С ою зу став XX з’їзд К П РС , який відбувся у лю том у 1956 р о­
ку. В історію ц ей з ’їзд увій ш ов насам п еред завдяки надзвичай-'
но в ід в ер тій д оп ов ід і на закри том у його засідан н і тодіш нього
п ерш ого сек ретаря Ц К п артії М. Х рущ ова «П р о к у л ь т особи
Й. С таліна та його н аслідки». З’їзд засудив ш и рок у реп реси вну
п рак ти ку тота л ітарн ого реж им у, охарактери зован у як «культ
о соби И. С таліна», гостро виступи вш и проти м асови х репресій
ЗО—4 0-х років.
У перш е на та к ом у ви сок ом у рівні були наведені численні
ф акти зл очин ів і прям и х зл овж иван ь Й .С таліна і й ого оточ ен ­
ня, абсолю тн ого н ехтуванн я законами.
У д оп ов ід і н аводи л ася вел ика кількість п ри кладів, коли
Й. С тал ін та й ого «соратни ки » п ідписували сп и ск и на зн и щ ен ­
ня ц іл и х гр уп керівни ків різн и х рангів. Д ел егатів з ’їзд у врази­
ла ін ф орм ація про м ож л и ву причетн ість Й. С таліна д о вбивст­
ва С. К ірова в 1934 р., вин и щ ен н я к ом ан д н и х кадрів в армії,
еліти госп од арськ и х керівників, п ро трагіч н и й вплив культу
особи на хід В ел и кої В ітчизняної війни. М. Х рущ ов звинуватив
стал ін ську владу в н езак он н и х пересл ідуван нях народів у роки
вій н и, розпал ю ван ні н ац іон ал ьн ої ворож н ечі, чи слен них р е­
п ресіях п овоєн н ого часу.
О днак ц е засудж ен н я було все ж та к и н еп овн и м , обм еж е­
н им , дозован и м , п евн ою м ірою половинчастим . Без належ них
м оти вів безп ід ставн о ствердж увалось, щ о культ особи не змінив
124
Микита Хрущов

«гл и боко д ем ок ра ти чн ого, д ій сн о н арод н ого харак теру рад я н ­

ського л аду». Х оча ц ей л а д вж е на п очатку св о го існ уван н я був
тоталітарним , адж е ком ун істи чн а ідеологія н е визнає справді
дем ократи чн и х п р и н ц и п ів і цінностей.
Н езваж аю чи н а обм еж ен у кри ти ку стал ін ізм у, з ’їзд за п оч а т­
кував важ ли ві зм ін и в сусп іл ьстві. Б оротьба за утвердж ен н я
дем ократи чн и х за са д у всіх сф ерах ж иття, л іквід ац ія ж ахли вої
спадщ ини ста л ін ізм у бул и огол ош ен і стратегією п ол іти чн ого
курсу партії.
В У країні ріш ен н я X X з ’їзд у К П Р С бул и сп ри й н я ті біл ь ш іс­
тю населення з ен ту зіа зм ом і н адією . Н арод чек ав п овн ої п р а в ­
ди , п ослідовної дем ок ра ти за ц ії сусп іл ьства, га ран тій в ід п овто­
рення трагедії. В п родовж к оротк ого ча су в респ убл іц і бул и зн и ­
щ ені ти ся чі стал ін ськи х бю стів і п ам 'ятн и ків, ім ’я С талін а було
викреслено з назв м айдан ів, вулиць, завод ів, к ол госп ів, у ста ­
нов тощ о. А л е п еребуд ова п си хол огії не зд ій сн ю вал ася ш видко.
Ч астина ветеран ів гр ом а д я н ської вій н и і револ ю ції, колиш н іх
ф ронтовиків, та й взагал і — зн ач н а к іл ьк ість лю дей, од ур м а н е­
них ком ун істи чн ою п роп аган дою , стави л ась д о зм ін з п евн ою
обереж ністю .
Ці настрої зн ай ш л и від гу к у п артій н ом у та д ер ж а в н ом у ап а­
раті. В й ого вищ их еш ел он ах ви н и к сп равж н ій оп ір п осл ід ов н о­
му розвін чан н ю стал ін ізм у.
Так, перш и й сек ретар К и ївськ ого м іськ к ом у п а р тії М . С и н и ­
ця, доп овід аю ч и в Ц К К П У к раїн и п р о п ід сум к и обговорен н я

125
 д оп ов ід і М .Х рущ ова, категори чн о виступи в проти к ри ти ки си­
т у а ц ії в респ убл іц і у 40-ві - на п очатку 50-х років, закл и кав не
д оп усти ти реабілітац ії творчи х працівників, звинувачених в ук­
р аїн ськ ом у бурж уазн ом у н аціоналізм і. Інф орм ація про хол од ­
ну реак ц ію н а ріш ен н я з’їзд у н адходи л а і з інш их регіонів р ес­
публіки. П од ібн ого характеру зап и ска була н адісл ан а О. Кири-
чен ком , п ер ш и м сек ретарем Ц К К П України, в Ц К К П РС . К р и ­
тика м и н ул ого багатьм а (а особл и во «стар ою гвардією ») в КП РС
квал іф ік увал ася як н ак л еп н а рад я н ськ и й лад, на керівни ц тво
п а р тії і д ерж ави . Т а к и й п ідхід зн ач н ою м ірою визначив і
оц ін к у кул ьту о со би та його н асл ідків у сусп іл ьни х н ауках, у х у ­
д ож н ій л ітературі, н а сторінках періодики. Т оталітарна си сте­
ма д озв ол я л а кри ти кувати свого творця суворо дозовано, у виз­
н ачен и х н ею рам ках, ви хід за які не допускався.
П роявом ц ь ого стала ф актичн а заборон а д л я вітчизняного
чи тача (аж д о 1989 року) доп ов ід і М. Х рущ ова на X X з’їзді. Г ро­
м а дя н ам С Р С Р бул о зап роп он ован о її «пол егш ен у» версію: у
л и пн і 1956 р. бул о оп убл ікован о п остан ову Ц К К П РС «П ро по.-
д ол ан н я кул ьту особи та його наслідків». За зм істом і гостротою
ви к л аду ц ей д о к у м е н т був к р ок ом н азад п орівн яно з доповіддю .
Т а й са м М . Х рущ ов п оступ ово став зм ін ю вати тон ал ьн ість ви с­
тупів. У ряді п ром ов в ін почав говорити, щ о С талін - це «вел и ­
к и й револ ю ціон ер», «вел и к и й м арксист-л ен ін ец ь» і партія не
д озв ол и ть «від да ти ім ’я С таліна ворогам комунізму».

П роведення Н еп осл ідовність керівн и ц тва партії і держ а-

р е а б іл іт а ц ії ви н егати вн о п озн ачи л ась на такій н ад зв и ­
ч а й н о в аж л и в ій д л я сусп іл ьства справі, я к реабілітац ія гр ом а­
д я н , реп ресован и х у попередні д есяти л іття, щ о ш и роко р озгор ­
н у л а ся п ісл я X X з їз д у К П Р С . З ц ією м етою в усіх обл астях а к ­
ти в н о д ія л и сп ец іал ьн і к ом ісії органів влади.
То вж е був третій етап реабілітац ії (перш ий - 1953 р., други й
— 1954—1955 рр.). З м інився й п оря д ок проведення ц ієї акції. За
п роп ози ц ією М. Х рущ ова було створен о 90 сп ец іал ьн и х комісій,
котрі м а л и п раво розгл я д ати сп рави безпосередн ьо в таборах
у в ’язнен н я. Д о їхн ього скл аду входи л и прац івн и ки прокурату­
ри, п ред ставн и ки ап арату Ц К К П РС і вж е реабілітовані члени
партії. К ом ісія м ти м ча сов о надавал ися п рава П резидії В ерхов­
н ої Р ади в сп раві реабілітац ії, п ом и л уван н я, зм енш ення тер ­
м ін у у в ’язн ен н я, п ерегл я д у статей звинувачення.
З 1956 по 1959 р. було повністю реабілітовано 250 тис. чол., п е­
реваж но посмертно. Д одом у повернулися десятки тисяч в’язнів
ГУЛ АГу, які щ е залиш илися живими. На березень 1957 р. було
звільнено з таборів, спецпоселень тощ о близько 65,6 тис. чол.
П р оте в ж е в н а сту п н і р о к и п р о ц е с р е а б іл іт а ц ії ж ертв
стал ін ськ ого терору п іш ов н а спад: з 1963 по 1966 р. реабіл іто­

126
вано бу л о трохи більш е 80 тис. чол. М. Х рущ ов і його оточення
не наваж илися на ріш учий п ерегл я д сп рав ж ертв п ол іти чн и х
процесів, сф абр и к ова н и х у 2 0 -3 0 -т і рок и . Н е п ід д а в а л и ся
сумніву необхідність д еп ор та ц ії селян у роки колекти візації,
масових виселень л ю дей із західн и х обл астей у п овоєн н і роки.
Хоча депортація к ри м ськ и х татар, н ім ц ів та ін ш и х етнічни х
груп з південних рай он ів У країн и була визнан а незаконною ,
повернутися на зем лю батьк ів їм заборон ял ося.
На п оліти чн их в’язнів, зокрем а засудж ен и х за 54 статтею
Карного кодексу (інакодум ство), реабілітац ія на той ч а с не п о­
ш ирювалася.
-Отже, XX з’їзд К П РС серй озн о «розворуш и в» суспільство,
став дій овим катал ізатором нових п ол іти чн их п роцесів. П роте
ряд п ісл я з’їзд івськ и х акцій, п роведен и х партією , свід чи в про
обм еж еність, кон сервати зм «верхів», їхн є п рагн ен н я за га л ь м у ­
вати проц ес дестал ін ізац ії суспільства.

Наростання Н еріш учість і н еп осл ідовн ість М . Х рущ ова та

опору його п ол іти чн и х п ри хи л ьн иків і одн одум ц ів
десталінізації сп р и я л и к о н со л ід а ц ії п р о т и в н и к ів н ов ого
курсу. У «верхах» вин икла зм ова, учасн и ки якої п л ан увал и
будь-щ о усун ути в ід вл ади М. Х рущ ова, я к и й їх уж е не в л аш то­
вував. О дн ак у най ріш учіш и й м ом ен т біл ьш ість чл ен ів Ц К
КПРС, зокрем а і перш и й секретар Ц К К П У О. К и ри чен ко, а т а ­
кож ком андуван н я арм ії і КД Б ріш уче виступи ли п роти зм ов ­
ників. Ч ерез д ея к и й час, у грудні 1957 р., О. К и ри чен ка було
призначено секретарем Ц К КП РС.
.Й ого м ісце в У країні зай н яв М. П ідгорний, щ о обій м ав д о
цього п осаду д р у гого сек ретаря Ц К К П У країни. Він належ ав
д о тієї групи керівників, які прийш ли д о вл ади вн аслідок п р о­
ведення у свій ч а с к ам п ан ії із залучен н я д о керівн и ц тва парт-
апаратом «зн аю ч и х госп одарство ін ж ен ерни х кадрів».
Р озпочавш и свій ж и ттєви й ш л я х учн ем сл ю сар я гол овн и х
м ехан ічн и х м а й стер ен ь у м .К арл івк а П ол та вськ ої області,
М._ П ідгорний прой ш ов практичн о всі л ан к и партій н о-бю рок ра­
тичної си стем и - від секретаря райком у ком сом ол у д о вищ их
посад у партій н ій орган ізац ії республіки. Н овий перш и й сек р е­
тар належ ав д о категорії викон авц ів, щ о н е зви кл и п ри й м ати
самостійні ріш ення. Д л я н и х п одвій н а м орал ь була н асп равді
мораллю ж иття, розходж ення м іж сл овом і д іл ом - н еодм ін ною
ум овою існ уван н я. П осл ід ов н и м и п р и х и л ь н и к а м и д е с т а л і­
нізації вон и бути не могли.
1959 р. зн ам енував собою п очаток ф актичн ого відходу п а р ­
тійної верхівки від подальш ої д ем ок ра ти зац ії сусп іл ьства. Х оча
критика сталін ізм у три вал а, але пом ітн ого пози ти вн ого впливу
на суспільне ж иття вона вж е не справляла. Б оротьба із ж ахл и ­

127
в и м и н асл ід к ам и стал ін ізм у в ц ей п еріод біл ьш е м ала характер
л ік в ід ац ії зовн іш н іх атрибутів вл ади ди к татора (п ерей м ен у­
ван ня вулиць, площ , підп ри єм ств, м іст та областей, знищ ення
бю стів, п ам ’ятників). Д ем он та ж стал ін ської м одел і економіки,
яка почал а створю ватися щ е н ап ри кін ц і 20-х років, суспільно-
п ол іти чн ої си стем и з м он оп ол ьн ою вл адою К П РС й суворим
к он тр ол ем гр ом ад ськ ої д ум ки , не відбувався. Б іл ьш е того, в
партк ерівн и ц тві зростала н остал ьгія за м инулим , яке, мовляв,
«н е в у сьом у бу л о поганим».

М а с ш та б и З роби вш и висновок, щ о сталінізм - це не суть

д е м о к р а т и з а ц ії радян ського ладу, а його «викривлення», но-
суспільного ве радянське керівн и ц тво на чолі з М .С. Хру-
ж иття щ ови м стал о заручн иком цього висновку. Т е­
п ер сл ід бу л о дем он струвати , н а щ о зд атн и й цей лад, зв іл ь н е­
н и й в ід «ви к ри вл ен ь». Зам ість реп ресій суспільству, обіцяли д е ­
м ок р ати за ц ію ж иття, зам ість зл и ден н ого існування — п ід в и ­
щ ен н я ж и ттєвого рівня. І т у т виявилося, щ о нічого, крім чер го­
в ої казки , це керівни ц тво зап роп он увати н е спромож не.
С аме цим, зн ачною м ірою , п оясн ю ється оголош ення XXII
з ’їзд ом КП РС, який відбувся у ж овтн і 1961 р., курсу на розгорну­
те будівн и цтво в С Р С Р ком ун істи чн ого суспільства. Створення
м атеріал ьн о-техн ічн ої бази ком унізм у планувалося здійснити
п ротя гом 20 років. П роголош увався «найваж ливіш ий» принцип
КП РС: «В се в ім ’я лю дини, все д л я блага лю дини». Ці п ри ваб­
ливі гасла в дій сн ості не м али ні економічного, ні соціально-
п ол іти чн ого обґрун туван н я, носили популістський характер.
Н ароду п роп он увал и чергову утопію, котру, згідно з традиціями
радян ської системи, трудящ і м али негайно втілю вати в життя.
П рограм а партії рясніла конкретним и циф рам и. У галузі
п ром и сл овості п ротягом 20 років план увалося збільш ити в и ­
р обн и ц тво п род ук ц ії не м ен ш ніж у ш ість разів і «зал и ш и ти д а ­
л ек о п озад у н и н іш н ій за гал ьн и й обся г п ром и сл ового вироб­
н иц тва СІЛА».
Є д и н и м ріш ен н ям , яке вдалося п ослідовно втіл и ти , стало
п род овж ен н я розвін чуван н я к ул ьту особи. З’їзд визнав недо­
ц іл ьн и м п ода льш е збереж ен ня в М авзол еї саркоф ага з тілом
С талін а, зваж аю ч и на й ого великі зл овж и ван н я владою , ін і­
ц ій ов ан і ним м асові репресії п роти ч есн и х лю дей, нейм овірну
ж орстокість. Т іл о «вож д я народів» було винесене з М авзол ею і
захорон ен е біл я К рем л івської стіни.
О дразу ж п ісл я X X II з’їзд у К П Р С почалося ш ироке в п р ов а д ­
ж ен н я так зван их гр ом адськ и х засад у різних галузях госп о­
д арськ ої, політи чн ої, к ультурн ої діял ьн ості, в партійних о р ­
ганізаціях, радах, редакц іях газет. За статутом КП РС п ередба­
ч а л ося на кож ни х ч ер гови х виборах он овлен н я не м ен ш як на

128
чверть складу Ц К і й ого президії та обрання керівни ків партор-
ганів лиш е на три строки, а секретарів п ервин н и х партор-
ганізацій - не більш я к на два. Ц е обм еж увало п овновл аддя
партійних чиновників і в и к л и к ал о у них н езадоволенн я, а з г о ­
дом і опозиційність політиці Хрущ ова.
Схвальний відгук населення викликали заходи керівництва.,
щодо скорочення і «здеш евлення» адміністративно-управлінсько­
го апарату. В Україні протягом 1957-19 59 рр. ш ляхом укрупн ен­
ня і об’єднання було ліквідовано близько 13 тис. господарських
організацій, установ, 164 сільські і районні ради та майж е 4 тис.
колгоспів. За три роки штати управлінського апарату скоротилися
на 130 тис. чоловік, щ о давало річну економію понад 1 млрд крб.
Н езваж аю ч и н а п ев н у а к т и в іза ц ію д ія л ь н о с т і рад,
профспілок, ком сом олу, Д обровіл ьн ого товари ства сп ри ян н я
армії, авіації, ф л оту (Д Т С А А Ф ), Т овари ства Ч ер в он ого Х реста,
появу нових д обровіл ьн и х о б ’єднань, п ом ітн ої д ем ок ра ти зац ії
політичного ж иття в У країн і все ж таки н е відбулося. П артійн і
апаратники торп едувал и нові статутні норм и, а згодом вони б у ­
ли взагалі зняті. А п арат рад і надалі кори стувався різним и
пільгами, у том у чи сл і 30-п роц ен тн ою вартістю п утівок д о са н а ­
торіїв, п ерсон ал ьни м и сл уж бови м и автом обілям и , п оза ч ер го­
вим отри м ан н ям ж итл а тощ о. Д л я них сп орудж увалося ж итл о
поліпш еної ком ф ортності, н адавал ась м ож л и вість п ри дбати за
пільговою чергою , а то й поза нею , л егкови ки тощ о.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. У чому полягає історичне значення XX з'їзду КП РС ?
2. У чому виявилась обмеж еність, половинчастість рішень
XX з ’їзду стосовно особи Сталіна?
3. Чому партапарат чинив опір розвінчуванню сталінізму?
4. Яким були масш таби політичних реабілітацій?
5. Чому реабілітаційні процеси не були доведені д о кінця?
6. Чи сприяла демократизації життя в Україні зам ін а перш ого с е ­
кретаря ЦК КП України О. Кириченка М. П ідгорним?
7. Які рішення було прийнято на XXII з ’їзді КП РС?
8. Окресліть масш таби демократизації суспільного життя після
XXII з ’їзду КПРС.

ДОКУМ ЕНТИ І
1. Іс т о р и к М . Геф тер п р о Х р у щ о в а
На первьій взгляд, Хрущев мало чем отличался от своих соратни-
ков. Как и другие, и в м еру заним аем ого им положення, он бьіл во
мн огом повинен, в то м числе и прежде всего в человеческих
жертвах (Сталин зорко следил, чтобьі никто из его окружения не
уклонялся от законов круговой поруки...). А то, что отличало Хру-
щева д о 1953 г., могло бьі даже рассматриваться как недостатки

5 Н о в і т н я і с т о р і я У к р а ї н и . 11 кл. 129
его по сравнению с другими, более вьісокопоставленньїми члена­
м и иерархии. Он не бьіл теоретиком и даж е не в состоянии бьіл ка­
заться им. В качестве первого секретаря ЦК КП Украиньї он, прав­
да, подписьівал дежурньїе статьи о сталинской дружбе народов,
но ни малейш их новшеств се б е не позволял... Хотя Хрущев бьіл
хитер и искушен в правилах аппаратной игрьі, зта хитрость все же
не убила в нем непосредственности, которая не принадлежала к
числу качеств, позволявших подняться на сам и й верх. Хрущев
бьіл, безусловно, см ельїм человеком, но и зто качество казалось
избьіточньїм в политике, пока не пришел его, хрущевский, час.
...Различие меж ду ним и остальньїми из ближних бояр состояло в
том, что он - и не только в силу зани м аем и х постов (в М оскве и
Киеве), но и по са м о м у складу - принадлежал к категории массо-
виков. Таковьіх к началу 50-х годов осталось не слиш ком много
среди партийньїх деятелей високого ранга, но их бьіло немало в
толпе н изових кадров, и им Хрущев все м свои м обликом бьіл
ближе, чем вельможи - холопьі старого закала и типичньїе карь-
еристьі третьего призьіва.
Геф тер М. О т анти-Сталина к не-Сталину:
непройденньїй путь / / О см ьіслить культ Сталина.
- М ., 1989. -С .5 0 8 .

2. П р о культ о с о б и т а й о г о н а сл ід к и .
З д о п о в ід і п е р ш о г о с е к р е т а р я Ц К К П Р С М . С . Х р у щ о в а
на X X з ’їз д і К П Р С
25 лю того 1956 р.
...Произвол Сталина по отнош ению к партии, к ее Центральному
Комитету особенно проявился после XVII сьезд а партии, состо-
явш егося в 1934 году.
... К ом иссия ознаком илась с больш им количеством материалов в
архивах НКВД, с другими документами и установила многочис-
ленньїе ф акти фальсифицированньїх дел против коммунистов,
ложньїх обвинений, вопиющих нарушений социалистической за-
конности, в результате чего погибли невинньїе люди. Вьіясняет-
ся, что многие партийньїе, советские, хозяйственньїе работники,
которьіх обьявили в 1937-1938 годах «врагами», в действитель-
ности никогда врагами, шпионами, вредителями и т. п. не явля­
лись, что они, по существу, всегда оставались коммунистами, но
бьіли оклеветаньї, а иногда, не вьідержав зверских истязаний, са-
м и на себя наговаривали (под диктовку следователей-фальси-
фикаторов) всевозмож ньїе тяжкие и невероятньїе обвинения.
Установлено, что из 139 членов и кандидатов в члени Централь­
ного Комитета партии, избранньїх на XVII сь езд е партии, бьіло
арестовано и расстреляно (главним о б р азом в 1937-1938 гг.) 98
человек, то єсть 70 процентов.
...Зто произош ло в результате злоупотребления властью со сто ­
р о н и Сталина, которьій начал применять массовьій террор п ро­
тив кадров партии.
...Сложилась порочная практика, когда в Н КВД составлялись
списки людей, дела которьіх подлежали рассмотрению на Воен-
ной Коллегии, и им заранее определялась м е р а наказания. Зти
списки направлялись Е ж овим лично Сталину для санкциониро-
 вания предлагаемьіх м е р наказания. В 1937-1938 годах Сталину
бьіло направлено 383 таких списка на многие тьюячи партийньїх,
комсомольских, военньїх и хозяйственньїх работников и бьіла по-
лучена санкция.
...Сталин бьіл человек очень мнительньїй, с болезненной подо-
зрительностью... Болезненная подозрительность привела его к
огульному недоверию, в то м числе и по отнош ению к вьідающим-
ся деятелям партии, которьіх он знал много лет...
Имея неограниченную власть, он допускал жестокий произвол,
подавлял человека морально и физически.
...Культ личности приобрел такие чудовищньїе размерьі главньїм
обр азом потому, что са м Сталин всячески поощ рял и подцержи-
вал возвеличивание его персоньї... О дним из наиболее характер­
них проявлений самовосхваления и отсутствия злементарной
скромности Сталина является издание его «краткой биографии»,
вьішедшей в свет в 1948 г.
Ота книга представляет собой вьіражение сам ой безудержной
лести, обр азец обожествления человека, превращения его в не-
погреш имого мудреца... Нет необходимости цитировать тош но-
творно-льстивьіе характеристики, нагроможденньїе в зтой книге
одна на другую. Следует только подчеркнуть, что все они отре-
дактированьї лично Сталиньїм...
И звестия Ц К КП СС. - 1989. - № 3. - С. 136-157.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Спираючись на оцінки М. Гефтера, дайте відповідь, які особисті
якості М. Хрущова сприяли його піднесенню д о вершин керівництва
державою. Яких якостей йому бракувало як керівникові?
Д о к у м е н т № 2.
З ’ясуйте, про порушення яких принципів законності говорив М. Хру­
щов у доповіді на XX з ’їзді партії? Щ о вам відомо про випадки т а ­
ких порушень в Україні?

§ 2 0 . РОЗШИРЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ
4 УКРАЇНИ У СКЛАДІ СРСР

Згадай те:
1. Який вплив на Україну справив XX з 'їз д КПРС? 2. Як відбувалася
десталінізація в Україні в 1956-1959 рр.? 3. Якими були масштаби
демократизації суспільного життя в роки правління М. Хрущова?

П осилення Відхід радян ського керівництва від терорис-

тичних методів держ авн ого управлін н я від-
у к р а їн с ь к о ї
бився на відносинах м осковського центру із
н о м ен клатур и
союзними республіками. А дж е оф іційна критика С таліна, роз­
горнута в СРСР після його смерті, вклю чала також критику
5* 131
 й ого нац іон альн о-держ авної політики. А це, в свою чергу, п еред­
бачал о певні зм іни у цій політиці. Ч астина повноваж ень центру
п ереходила д о сою зних республік. В наслідок цього їхн є станови­
щ е у скл аді С Р С Р стал о зм іню ватися. О собливо відчутно ці
зм іни торкн ул и ся У країнської РС Р — найбільш ої після Росій­
ської Ф едерац ії сою зної республіки СРСР. А л е оскільки СРСР
не був дем окра ти чн ою держ авою , перерозподіл повноваж ень
між цен тром і У країною виявився, перш за все, у зм іцненні по­
зицій україн ської правлячої еліти, а не в розш иренні нац іо­
н альних прав українського народу. В икликано це було цілим
рядом обставин.
П о -п е р ш е , у к р а їн сь к а н о м е н к л а ту р а м ала у н ік а л ь н и й
д осв ід управл ін н я, виріш ен ня ш и роком асш табних проблем і
к он тр ол ю вел ичезн их м ас л ю дей в різн ом ан ітн их ситуаціях, у
том у чи сл і в ум овах війни і п овоєн н ої відбудови. П ересічний
ви щ и й уря д овец ь У країн и мав біл ьш и й обся г п овноваж ень і
відп овідал ьн ості, н іж його колега в інш их сою зн их республіках
С Р С Р (крім Р осійської Ф едерації).
По-друге, М. Хрущ ов був щ иро переконаний, щ о більші повно­
важ ен н я нац іон альн и х кадрів ж одн ою м ірою не загрож ую ть
стабіл ьн ості С РСР. а будуть сприяти п оліпш ен н ю його екон о­
м ічного становищ а, а значить і могутності держ ави в цілому. А д ­
ж е к он трол ьн і функції, «останнє слово» залиш алися за центром.
П о-третє, без п ідтри м ки партій н о-держ авн ої еліти України
п ідн я ти ся д о верхівки вл ади в С РСР, а п отім утрим ати ся там
бу л о д у ж е важ ко. Щ об заручитися цією підтрим кою , Х рущ ов
був готовий на серй озн і поступки своїм кол егам в Україні.
Ця п оліти чн а л ін ія стал а п роявляти ся зразу ж після смерті
С таліна, коли на н ай ви щ и х к ерівн и х посадах, які традиц ій но
зай м ал и росіяни, з ’явил и ся українці. Я кщ о н ап ередодн і війни
росіян и станови л и 2/3 зай н яти х на роботі у ц ен трал ьни х д е р ­
ж а в н и х і п артій н и х уста н ов а х У РС Р, т о в середині 50-х років 2/;!
стан ови л и вж е українці. Ця тен д ен ц ія зберегл ася і у наступні
роки і охопи л а усі щ а бл і п артій н о-держ авн ого і господарського
ап арату У країни.
В одн очас у се біл ьш е й біл ьш е вихідців з У країни стало з'я в ­
л я ти ся на н айвищ их посадах у М оскві - в Ц К К П РС , сою зному
у ря д і, серед військових, в орган ах д ерж авн ої безпеки. У 1957 р.
п ісля розгром у так зван ої ан тип артійн ої груп и М ол отова-М а-
л ен к ова—К агановича О .К и ри чен ко з п осади перш ого секретаря
Ц К К П У переводи ться д о М оскви на п осаду секретаря ЦК
К П РС . В У країні вищ у п артій н у посаду зам ість вибул ого О. Ки-
риченка зай м ає М . П ідгорн и й, також протеж е М. Хрущ ова.
П роте О. К и ри чен ко не зумів втрим атися в н езвичн их умовах
м оск овськ и х інтриг. О точення Х рущ ова дра тувал а «владна
с в е р б л я ч к а » к о л и ш н ь о го л ід ер а К ом п а р тії У к р аїн и , який
132
вваж ав себе другою особою в партії. У 1960 р. його бу л о ув іл ь н е­
но від посади секретаря Ц К і п ри зн ачен о п ерш и м секретарем
Ростовського обком у партії.
У 1963 р. Х рущ ов робить чер гови й крок д л я зм іц н енн я за р а­
хунок українських кадрів своїх п озиц ій у М оскві. Д о стол и ц і б у ­
ло, переведено перш ого секретаря Ц К К П У М .П ідгорн ого, а на
його місце оби рається П. Ш елест.
Історики п ідрахували, щ о в останні роки п еребуван н я Х ру­
щова при владі половина складу п рези дії Ц К К П РС (де, я к п р а ­
вило п рийм алися н айваж ливіш і ріш ен н я) бул и так чи інакш е
пов’язані з У країною . Х рущ ов д обр е їх зн ав і вваж ав, щ о вони
будуть його вірн ою оп орою у М оскві. Ц е Л. Б реж нєв, А. Кири-
ленко, М. П ідгорн и й, Д. П ол ян ськи й і сам М. Х рущ ов. Н іколи
на верхівці п равл ячої партій н ої п ірам іди не бу л о так ої к он ц ен ­
трації вихідців з У країни, як за Хрущ ова.

Розш ирення З м іц н іл а р есп у бл ік а н сь к а ел іта од ерж ал а

повноваж ень ряд нових повн оваж ен ь, про які за С таліна
У к р а їн и вона не м огла навіть м ріяти. О собл и во важ ­
ливим и бул и повноваж ення у сф ері ек он ом ічн ого ж иття.
У 1957 р. була здійснена спроба докорін ної реорганізації ор ­
ганів управління промисловістю і будівництвом. Л іквідую ться
галузеві міністерства, щ о контролювали основні галузі п ром и с­
ловості - я к республіканські, так і сою зні - і зам ість н их створю ­
ються територіальні органи управління - Р ади народного госп о­
дарства (раднаргоспи). Відповідне ріш ення в республіці при йн я­
ла сесія Верховної Р ади УРСР у червні 1957 р., після чого було
створено 11 екон ом ічн и х адм ін істративн их районів, почали
діяти раднаргоспи. Ця реф орма підривала майж е повний кон ­
троль центру над економікою України. Тепер усі підприємства в
регіонах керувалися раднаргоспами, які, у свою чергу, п еребува­
ли в підпорядкуванні Ради М іністрів У РСР. Ф ункції план уван ­
ня та контролю над усією українською економ ікою ріш енням ЦК
К П У було передано Д ерж п лану УРСР. Це ріш ення вваж ається
найбільш им проявом економічного автоном ізму К ом партії У к­
раїни за сорок років існування в У країні радянської влади.
П озитивне значення м а ло дея к е розш и рен н я п рав сою зн их
республік у адм ін істрати вн о-п ол іти чн ій сфері. У відан н я р ес­
публіки, республіканських орган ів влади п ередавал ися п и та н ­
ня а д м ін іст р а ти в н о -т е р и то р іа л ь н о го у стр о ю , р а й он у ва н н я ,
віднесення м іст д о обласного, респ убл ікан ського п ід п ор я д к у ­
вання. Д о їхн ьої ком петенції н ал еж ал о п ри йн яття ц ивіл ьного,
кримінального і проц есуал ьн ого кодексів, розробл енн я за к он о­
давства про судоустрій та судочинство. Розш ирювались права
республіки у формуванні свого бюджету, питаннях матеріально-
технічного постачання, збуту продукції.

133
 Усі ці зміни у статусі Української РС Р у складі СРСР історики
характеризую ть як «відродж ення контрольованого автономізму».
О дн ак на станови щ і н асел ен н я У країни ці зм іни м айж е не
відби л и ся. Я к щ о п редставн и ки україн ської еліти інколи й ви с­
туп ал и н а за х и ст ук раїн ськ ої п ром и сл овості чи культури й м о­
ви від руси ф ік аторськ ого ти ск у центральних відом ств, то роби­
л и це н еріш уче, н еп осл ідовн о. Н ом енклатура керувал ася вла­
сн и м и ін тересам и і скори стал ася сп риятливим д л я себе розви т­
ком п одій дл я їх н ай ш и рш ого задоволення.
Д о того ж , зазначен і новації не зм інили ун ітарн ого характе­
ру С РСР. Е к он ом ічн и й і п ол іти чн ий сувер ен ітет республіки за ­
л и ш а в ся ф орм ал ьн и м , д екл аративн и м . У реал ьном у ж итті
навіть п итання, щ о н алеж али д о ком п етен ц ії республіки, узго­
дж ув а л и ся з ц ен тр ом (як говорили: з н и м «радились», щ о було
обов’язк овою норм ою).

У кр аїн а В дячна україн ська н ом ен клатура на всі лади

і усунення вихвал яла М. Х рущ ова. Вона відчувала, щ о
М . С . Хрущ ова п о б у д о в а н и й за ієр а р х іч н и м п р и нц и п ом
п артій н о-д ерж авн и й ап арат С РСР, а відп овідн о і У РСР, не м о­
ж е еф ек ти вн о ф ун кц іон увати без всесильн ого вождя. На цю
роль, при п отуран н і м ож н овл адц ів усіх рангів, висувався сам
ін іц іатор розвін чан н я к ул ьту особи Й. С таліна - М. Хрущ ов.
О собл и во завзя то вихвал яли його керівни ки К ом партії У к ра­
їн и. Н ап ри клад, у д оп ов ід і Ц К К П У на XXI з’їзді КН України
1960 р. Х рущ ов характери зувався я к «ви датн и й д ерж авни й д і­
яч, вел и к и й гум ан іст, н евтом ни й орган ізатор і трудівн ик, в ір ­
н и й біл ьш ови к-л ен ін ец ь». С вого часу подібним и оцінкам и ря с­
ніли п ром ови на адресу самого Й. С таліна, «вож дя і вчителя всіх
трудя щ и х», «вірн ого к ерм ан ича партії і радянської держ ави».
А л е з ча сом у дія х М . Х рущ ова стали п роявляти ся риси, які
ви кл и кал и н езадовол ен н я ном енклатури. Ім пульсивність, не-
п рогн озован ість к ерівни к а п артії і держ ави, скороченн я армії
ап аратн и ків, п остій н і розм ови про дем ок ра ти зац ію суспільства
ви к л и к ал и роздратуван н я в середовищ і партійно-держ авної
еліти, хоча Х рущ ов твер до стояв на позиц іях збереж ення повно­
го й н еобм еж ен ого кон трол ю К П РС суспільством .
Р озчарува н н я н аростал о і в середовищ і інтелігенції, яка ч е­
кала гл и би н н и х дем ок ра ти чн и х П еретворень, дем он таж у т о ­
тал ітарн ої си стем и , а стал а свідк ом н езграбн ої сп роби її осучас-
н ен н я, модернізації.
Ф атал ьн и м д л я М .Х рущ ова став провал його сп роб д ом огти ­
ся істотн ого п ід ви щ ен н я ін тен си вн ості господарю вання, ж и т­
тєв ого рівня народу. З ам ість цього у ря д зм уш ений був п ровес­
ти в 1961 р. гр ош ову реф орму, зм енш и ти аси гн уванн я на вироб­
н и ц тво товар ів н арод н ого спож ивання.

134
 Були підвищ ені ціни на м’ясо, м асло та інш і продукти, щ о
викликало обурення. У Н овочеркаську вл ітку 1962 р. в ід бу л и ­
ся страй ки і м а сова д е м о н ст р а ц ія р о б ітн и к ів , к о т р у бу л о
розстріляно військами.
Робітничі виступи відбул и ся і в У країні: у К рам аторську,
Ч еркасах, Х аркові, Києві та ін ш и х м істах. В они бул и н етр и в а ­
лими і закін чувал ися п ісл я втручан н я п артій н и х і д ерж авни х
органів, які огол ош увал и доган и к ерівни кам п ідп ри єм ств або
зміщ али їх з роботи. Але в Д он ец ьк у і Ж данові справа д ій ш л а
до д ем он страц ій і страйків.
Н евдоволення щ е більш е п осил и л ося у 1963 р., коли в н а сл і­
док н еврож аю і саботаж у ан тихрущ овської оп ози ц ії в країні п о­
чалися серй озн і труднощ і з продовольством .
В Одесі робітн и ки відм ови лися ван таж и ти м асл о, яке як
«б р а т ер сь к у д о п о м о гу » п л а н у в а л о ся в ід п р а в и ти н а К убу.
С правж ні робітничі заворуш ен н я відбулися у К ривом у Розі, де
на цілий ти ж д ен ь було введен о воєн н ий стан. П рагн учи н ор ­
малізувати ситуацію , радянське керівн и ц тво у 1963 р. вперш е
провело значні закупівлі зерна за кордоном.
Робітн ичі виступи викли кали особл и ву за н еп ок оєн ість н о­
менклатури. А л е не л и ш е вони. Н ескін чен ні реорган ізац ії, осо­
бисті прорахун ки в п и тан н я х вн утріш н ьої й зовн іш н ьої п ол іти ­
ки, грубощ і й н ета ктовн ість (Радянський Сою з був ош тр а ф ова­
ний на вел ику сум у за те, щ о піц час виступу в ООН М. Х рущ ов
у збудж енні зн яв чер еви к і став гам сел ити ним по три бун і) п р и ­
звели д о орган ізац ії зм ови проти перш ого секретаря Ц К КП РС.
Змова вин икла на най ви щ ом у рівні. За усун ен н я Х рущ ова
виступив навіть М. П ідгорний, якого в 1963 р. Х рущ ов п р и зн а ­
чив на відп овідал ьн у роботу у М оскві, а та к ож П. Ш ел ест - з
1963 р. перш ий секретар Ц К К ом партії У країн и та інш і члени
партійної еліти. Ріш енням ж овтневого пленуму Ц К КП РС 1964 р.
М. Х рущ ова бу л о зн ято з п осади п ерш ого секретаря ЦК К П РС і
Голови Ради М іністрів С РСР. То був ф ак ти ч н о перш и й в історії
випадок усун ен н я від вл ади вищ ої п оса дової особи в п артії й
держ аві. П ерш им секретарем Ц К КП РС обр ан о ви хідц я з У к ­
раїни Л . Бреж нєва. На посаду Голови Ради М іністрів бул о р е­
ком ендовано О. Косигіна.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Чим було викликане посилення української номенклатури в р о ­
ки правління М. Хрущова?
2. Про щ о це свідчить?
3. У чому проявилося розш ирення повноважень Української Р С Р
у складі С Р С Р ?
4. Як ви розумієте термін «відродження контрольованого авто-
номізму»?
 5. Як посилення впливу української номенклатури відбилося на
житті більшості громадян?
6. Чому діяльність Хрущова викликала незадоволення партійно-
д ерж авної еліти?
7. Яка причина робітничих виступів на початку 60-х років?
8. Яку позицію зайняло керівництво України під час зміщення
М. С. Хрущ ова? Чим продиктована ця позиція?

Д О К У М Е Н Т _________________________________________________
1 . З і с п о г а д ів П . Ш е л е с т а п р о п о д ії л іт а 1 9 64 р.
В ізит Брежнєва був для мене несподіваним. Я відпочивав у Кри­
му, на дачі...
...Брежнєв раптом звернувся д о мене на «ти», чого раніше не було:
«Ти, Петре, пробач за м о є д о тебе запитання в такій постановці.
М ова йде, вірніше піде, про серйозну і досить делікатну справу.
Нам в центрі працюється важко. М. С. Хрущов багатьох ігнорує, не
рахується з нами. Він перший секретар ЦК КПРС, він же Голова Р а ­
д и Міністрів, Мікоян - Голова Верховної Ради, вони удвох - старі
діди - і крутять всі справи. Нам дуже важко, і м и хочемо мати
друзів і опору». Незабаром про зустріч знав М. В. Підгорний.
...Знов відбулася зустріч з Л. І. Брежнєвим, тепер у нього на дачі.
Розм ова йшла про те, як все-таки вияснить відносини з Хрущо­
ви м ... Я запропонував скликати Пленум ЦК К П РС і торкнутися
оголошених тем: про розділ партії на промислові і сільськогоспо­
дарські обкоми, про реорганізаційну сверблячку в народному
господарстві та ряд інших. На цей пленум запросити М. С. Хру­
щ ова і в його присутності відверто висловитися по всіх наболілих
питаннях. Брежнєв відкинув м ою пропозицію як безпідставну.
... Брежнєв пропонував сам і огидні прийоми для зміщ ення Хру­
щова, наприклад, д е с ь в дорозі, в поїзді його заарештувати.
С ем ичастний і Підгорний всі ці брежнєвські варіанти відкинули як
нелюдські і політично безпідставні.
Ш е л е ст П. Ю. В се, щ о скоїлося, я передбачав / /
Україна. - 1990. - № 2 1 . - С . 11-12.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т А ___________________________________

Д о к у м е н т № 1.
Як найточніше мож на охарактеризувати рішення пленуму ЦК
К П Р С жовтня 1964 р.:
- переобрання М. Хрущова;
- зміщ ення М. Хрущова;
- держ авний переворот?
Обґрунтуйте свою думку.
 § 2 1 . СТАН ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
НАПРИКІНЦІ 50-х - У ПЕРШІЙ
ПОЛОВИНІ 60-х РОКІВ
З гад а й те:
1. Які галузі народного господарства були пріоритетними в 1945-
1955 рр.? 2. Наскільки ефективними в повоєнне десятиліття були
заходи по підвищенню життєвого рівня населення?

Умови розвитку у 40-ві роки у розвитку світової ц ивілізації

розпочався якісно н овий етап, сп ри чи нен и й та к зван ою н ауко­
во-технічною револю цією (Н ТР), щ о супроводж увал ася ш и ро­
ким впровадж енням у виробництво розробок н ової техніки,
інтенсиф ікацією виробн ичих процесів, м ехан ізац ією і автом ати ­
зацією трудом істки х робіт. Н Т Р д а л а ж иття н овим гал узя м п р о­
мисловості, п ов ’язаним із виробництвом автом атични х і тел ем е­
ханічних пристроїв, електрон но-обчи слю вальн их м аш ин, ш ту ч ­
н их м а тер іа л ів, розви тк ом атом н ої ен ер гети к и тощ о. Т р а ­
д и ц ій н і галузі ін дустр ії - кл аси чн а м етал ургія , в и д обуток
вугілля, важ ке м аш инобудування - вж е не визначали рівень
економ ічної могутності держ ави. П роте ці галузі були н ай розви ­
нутіш ими в Україні. Саме том у на перш и й п л ан вийш ли п и тан ­
ня модернізації, структурн ої перебудови п ром и словості У РСР.
Та впровадж ен н я д ося гн ен ь НТР вступ ил о в суп ер ечн ість з
існую чою цен трал ізован ою си стем ою управл ін н я н арод н и м го с­
подарством , котра гальм увал а цей процес. Д р іб’я зкова опіка
п ід п р и єм ств , ч а сте к о р и гу в а н н я п л а н ів , к о н ц е н т р а ц ія у
міністерських к абін етах біл ьш ості оперативн и х ф ун кц ій були
основним и п ереш кодам и на ш ляху НТР.
Реорганізація управлін н я пром исловістю і утворен н я рад-
наргоспів спочатку сприяли пож вавл ен ню ек он ом ічн ого ж иття.
Ц е була одна з небагатьох раціональних реорган ізац ій хру-
щ овського часу, щ о відповідала інтересам України. Н авіть за
ум ов тота л ь н о го к он тр ол ю д е р ж а в н о ї бю р о к р а тії н а д е к о ­
номікою реф орма позитивно п означилася н а виробництві. П р и ­
бутки накопичувалися на рахунках підприєм ств і раднаргоспів,
а не йш ли в центральні відом ства д л я п одальш ого п ерероз­
поділу. В результаті заводи і ф абрики здобули більш е м ож л и во­
стей для придбання найновіш ого устаткування, раціонального
використання м ісцевих ресурсів і науково-технічних кадрів.
Зазначені новації сп равил и позити вн и й вплив на розвиток
індустріального п отен ц іал у республіки.
П равління Х рущ ова стал о н ай ди н ам ічн іш и м п еріодом р о з­
витку пром исловості У країни. Т ем пи її росту були в 1,5 раза в и ­
щими за відповідні п оказн ики 1 9 6 5 -1 9 8 5 рр.

147
 Р адянськи й Союз у ці роки доби вся ви д атн и х успіхів в о с ­
воєн н і косм осу, перш им зап усти вш и у 1957 р. супутник і ви­
вівш и у 1961 р. на орбіту З емлі перш ого косм онавта. Велику
роль у забезп ечен н і цих успіхів відіграла У країна, зокрем а її
м аш и н обудуван н я і приладобудування.

С труктура П рагнучи йти в н огу з вим огам и науково-

п ром ислового техн ічн ої револю ції, радянське керівни ц тво з
виробництва середи ни 50-х років все більш е уваги п ри ­
д іл я л о розви тку м аш и нобудуван ня і приладобудування.
На серед и н у 60-х років питом а вага м аш инобудування в за ­
гальн ом у обсязі п ром и сл ового виробництва зросла д о 25 %. У
ц ей час у респ убл іці з’явилася нова галузь пром исловості - л ег­
кове а втом обіл ебуд ува н н я (З апоріж ж я). Р озп очався випуск
н ай біл ьш и х у світі сухован таж н и х суден та ри боловецьких тр а ­
ул ерів у М и колаєві. З начн их успіхів д ося гл о авіабудування -
бу л о н ал агод ж ен о випуск нових типів п асаж ирських і тр а н с­
п ортн и х літаків високого класу. З 1960 р. завдяки творчом у
сп івробітн и ц тву авіабудівн иків Києва і м оторобудівни ків За­
п оріж ж я розпочато виробн и цтво реактивних повітряних л а й ­
н ерів Ту-124.
У 1 9 5 9 -1 9 6 5 рр. у республіці розпочалось серійне вироб­
н иц тво 5,2 ти с. нових зразків м аш ин, п ри л адів та обладнання.
За ц ей ж е час п он ад 750 типів різних м аш ин і пристроїв за ­
стар іл и х кон струкц ій зн ято з виробництва. За сем ирічку 1 9 5 9 -
1965 рр. виробн и цтво нових засобів автом атизації збільш илося

Літак Ан-24

і :іь
 у 4,2 раза. Л иш е у 1 9 61 -1 9 6 5 рр. в У країн і м одер н ізован о
50 тис. одиниць техн ічн ого обладнання. У се ц е забезп ечи ло іс­
тотне зростання п родукти вн ості праці, п ідвищ ен н я р ен та бел ь­
ності п ідприєм ств. Втім, д л я епохи Н Т Р ц ього бул о зам ало. Я к і
раніше, в У країні н ай розвин утіш ою галуззю п ром и сл овості б у ­
ла чорна металургія, вуглеви добуванн я та ел ектроенергети ка.
На їх розвиток за старою звичкою звертал о особл и ву у в а гу д е р ­
ж авне керівництво. В наслідок ц ього Д н іп ро, н ап ри кл ад, став
перетворю ватися у сп равж н ю ен ергети чн у артерію У країн и.
На п очаток 50-х років виходить на п роектну п отуж н ість К а­
ховська ГЕ С, ведеться спорудж ення К р ем ен чуц ької, Д ніпро-
дзерж и нської та К и ївської гідроел ектростан цій . В они зб іл ь ш у ­
вали електроен ергети чн і п отуж н ості У країн и, одн ак утворен і
ними «ш тучн і м оря» становили загрозу екології, завдавал и ве­
личезної ш к од и сіл ьськом у господарству У країни.
Н арощ увалося виробництво чорних металів. З середи ни 50-х
років у К риворіж ж і діяв н ай біл ьш и й у Є вропі гірн и чо-збага чу­
вальний комбінат. Були збудован і н ові д ом ен н і п ечі й м артени
- небачені раніш е за своєю п отуж н істю . За рівн ем ви р обн и ц тва
чорних металів на д уш у населен ня У країна бул а п оп ер еду ви-
сокорозвинутих країн світу. Ц ю обстави н у н ещ адн о ек сп л у ату ­
вала оф іційна ідеологія. М еталург, ш ахтар, буд івел ьн и к на
п ром и слових гіган тах був героєм кіноф іл ьм ів, га зетн и х н а ­
рисів, навіть пісень.
С аме на ш ляхах н арощ уван н я трад и ц ій н и х га л узей п р ом и с­
ловості керівни ц тво С РС Р сп одівал ося «наздогн ати і п ер егн а ­
ти » капіталізм . А л е це був хибн ий курс. Н Т Р п отребувал а
цілком нових техн ологій , які не передбачал и вел и к ої кількості
металу. А л е такі техн ол огії в С ою зі не розроблялися.

Р аднаргоспи У творен н я раднаргоспів сп ри ял о розви ткові

і л егка л егк ої пром исловості. Е коном ічна сам остій-
промисловість н ість р е гіо н ів д о з в о л я л а н а к о п и ч у в а т и й
еф ективно ви кори стовувати засоби д л я п ол іп ш ен н я ін ф раст­
руктури, ж итлового будівництва, л егк ої п ром и словості, соц і­
ально-культурної сф ери регіонів.
У 1 959-1 9 65 рр. на тери тор ії У країн и було сп орудж ен о і р е­
конструйовано 700 п ідп ри єм ств л егк ої та харч ової п р ом и сл о­
вості, а ви п уск товарів культурн о-побутового п ри зн ачен н я і го с­
подарського вж итку збільш ився вдвічі. П роте в 1 9 6 2 -1 9 6 4 рр.
розвиток п ром и сл овості сповільн ився: бр ак увал о товар ів н а­
родного спож и ван ня. С тали п роявляти ся дея к і н егати вн і т е н ­
ден ції в економіці, п ов’язані з д ія л ьн істю радн аргосп ів, зок р е­
ма послаблення госп одарських зв’язків м іж п ідп ри єм ствам и
різних регіонів, щ о зм енш увал о м ож л и вості здій сн ен н я єди ної
технічної політики в м асш табах України.

139
 Ці н едол іки п л ан увал ося п одол ати ш л яхом укрупн ен н я
рад н ар госи ів та д ея к и х зм ін у структурі управлін н я. Однак
в ід ч утн ого резул ьтату ці н ововведенн я не дали. Ж и ття вим ага­
ло впровадж ен н я госп одарського розрахунку, зн ачного розш и ­
рен н я сф ер и д ії това р н о-гр ош ови х відн оси н , сам остійн ості
п ід п р и єм ст в , у тв ер д ж ен н я ек о н о м іч н о го с у в е р е н іт е ту рес­
публіки. Та сою зні відом ства, центр на ц е не піш ли, бо вбачали
у п одібн ом у розви ткові подій загрозу своїй н еобм еж ен ій владі,
зам ах на ун ітарн у, по суті ім перську, природу С ою зу РСР.

А г р а р н а п о л і- У 5 0 -6 0 -т і роки У країна залиш алася одним

т и к а н а п р и к ін ц ііз осн овн и х виробників сільськогосподарської
5 0 - х - у п е р ш ій п родукц ії СРСР.
половині П евний час п ісл я XX з’їзду К П РС у резуль-
6 0 - х р о к ів таті вж итих заходів сільське господарство р е­
сп у б л ік и р озви в а л ося д о си т ь у сп іш н о. Це бу л о н асл ід к ом
зм іц н ен н я м атеріал ьн ої бази колгоспів, радгоспів, дея к ого роз­
ш ирення сф ери товарн о-грош ови х відносин. Заготівлі сіл ьськ о­
госп одарської п родукц ії, іцо на практиці м а л о відрізнялися від
к он ф іскац ій, зм ін ю вал ися закупівлям и. За 1 9 5 2 -1 9 5 8 рр. за ­
купівел ьн і ціни зросл и м айж е втричі, у том у числі на зернові
к ультури - м айж е в 7 разів, на п родукц ію тваринництва - в 5,5
раза. П ри ріст сіл ьськ огосп одарськ ої п родукц ії був доси ть зн ач­
ний і у 1 9 5 4 -1 9 5 9 рр.стан ови в понад 7% щорічно.
В інш их сіл ьськогосп одарськи х регіонах С РС Р також було
д ося гн уто пом ітного п ри росту сіл ьськогосп одарської продукції,
щ о породил о безпідставні ілю зії про мож ливість економічної п е­
рем оги над к ап італ істи чн и м сільським господарством . У травні
1957 р. М .Х рущ ов висунув утоп ічн е завдання: «Н айбл иж чи м и
рокам и н аздогн ати Сполучені Ш тати А м ерики по виробництву
м'яса, молока й масла на д у ш у населення». В аж ливим кроком
на ш ляху д о остаточн ого виріш ення ц ього питання вваж ався
сем и р ічн и й план (1 9 5 8 -1 9 6 5 ). Він п ередбачав п ри ріст обсягу
вал ової сіл ьськ огосп одарськ ої продукції на 70%.
Д л я д ося гн ен н я поставл ен ого завдан н я бул и необхідні не
л и ш е величезн і капіталовкладен н я, а й м атеріальне заохочен ­
ня сел я н ства, розш и ренн я його ініціативи, рам ок економічної
д ія л ьн ості. На практиц і ж все відбувал ося навпаки: п л ан увал о­
ся одн е, робилося — інш е. О сновна увага п артійно-держ авного
к ерівни ц тва, як і раніш е, зосередж увал ася на забезпеченні
ш ви дкого розви тку пром исловості. На село кош тів не в и стача­
ло, всі бю дж етн і проблем и, особл и во п ов’язані з розвитком в ій ­
ськ ово-п ром и сл ового ком плексу й оборон и, взагалі розв’я зува­
лися передусім ш ляхом п ерем іщ енн я в ці галузі асигн уван ь зі
статей на розвиток сіл ьського господарства. О сновна надія по­
кладалася на адм ін істрати вн о-ком ан дн і методи, щ о давали

10
 максимальні результати за м ін ім ал ьн их затратах. На X X з ’їзд і
К ом партії України, який відбувся на п очатку 1959 р., перш ий
секретар Ц К М. П ідгорний заявив: «З авдан ня сем и річки в га­
лузі сільського господарства ми зм ож ем о виконати за 5 років, а
багато колгоспів і навіть районів — за щ е коротш і строк и !» М е ­
тоди виконання прогол ош увал и ся традиц ій ні: «Т реба л и ш е по-
більш овицьком у взятися за цю сп раву і як сл ід вик ор и стати всі
наявні резерви і м ож ливості, щ о є в колгоспн ом у і радгоспн ом у
виробництві».
У роки сем и річк и три вал о укрупн ен н я колгоспів, яке суп р о­
водж увалося огол ош ен н ям безлічі д рібн и х сіл і хуторів «н еп ер ­
спективним и». В н асл ідок ц ього всі видатки на їхн ій ек он о­
мічний і соц іал ьн о-кул ьтурн ий розви ток скорочували ся д о м і­
німуму. У 1965 р. в У країні бу л о 9,5 ти с. к ол госп ів п роти 13 тис.
у 1950 р.
Н еобгрунтованою була також реорган ізація сотень кол госп ів
у радгоспи.
Н егативний вплив на виробн и цтво п родукц ії сіл ьсь к ого го с­
подарства справила заборон а три м ати худобу в п ри м іській
зоні, на околицях м іст і сп роба зм ен ш и ти розм іри п ри сади бн и х
д іл я н ок колгоспникам . П ередбачалося, щ о це сп ри яти м е ак ­
тивніш ій, зац ікавлен ій роботі селян у колгоспах. Н асправді
єд и н и м н асл ід к ом ц ь ого в ол ю н та р и стсь к ого р іш ен н я бу л о
зм енш ен н я- сіл ьсь к огосп од а р сь к ої п р од ук ц ії на к ол госп н и х
ринках і підвищ ен н я цін на неї.
За вказівкам и зверху «вдоскон ал ю вал ася» і вся си стем а а г­
ротехніки. Б уло огол ош ен о ш кідливою травопіл ьн у си стем у
зем леробства, яка підтрим увала м ін ім альн у родю чість зем л і в
ум овах д еф іц и ту м ін ерал ьн и х добри в і вологи в ґрунті; в ід м ови ­
лися від парів. Н ареш ті, в другій половині 50-х років, а особл и ­
во після оф іц ій н ого візиту М. Х рущ ова д о С пол учени х Ш татів
А м ерики в 1959 р., на полях колгоспів і радгоспів у ш ироких
м асш табах стала впровадж уватися кукурудза, котра ш видко
витіснила традиційні сіл ьськогосп одарські культури.
О сновою впровадж ення кукурудзи, яку щ едро вел и ч ал и «ц а ­
рицею полів», стали не економ ічні, а прим усові акції. Ставка
робилася на п артій н о-держ авн и й апарат, а не на госп одарську
д оц іл ьн ість, не враховувалися вл асти вості ґрунту, кл ім ат та ін,
З 1958 д о 1963 р. посівні площ і, зайняті цією культурою , зросли
більш як удвічі, а валовий збір - лиш е в 1.3 раза. П рактично
незмінною - в меж ах 2 5 -2 8 ц ен тн ерів з гектара - залиш алася
врож айність кукурудзи. О чікуваного еф екту к укурудза не д а ­
ла, зате в багатьох район ах п ризвела д о п оруш ен н я сівозм ін,
структури ґрунтів, зн иж ення врож айності зернових. С та н ов и ­
ще сіл ьського господарства ускл адн и в також н еврож ай 1963 р.,
хоча на цей раз голоду вдалося уникнути.

111
М. Хрущов оглядає врожай кукурудзи

Т ак и м чином , зап л ан ован ого стрім кого росту в сільському

госп од арстві не сталося. З 1958 по 1964 р. обся г валової п р о­
д у к ц ії к ол госп ів і радгоспів збільш и вся тіл ьки на 3%. А в
1963 р., п орівн я н о з 1958 р., п родукц ія зем л еробства склала л и ­
ш е 86 %, твари н н и ц тва - 93% . С ільське господарство, перебз'ва-
ю ч и в ж орстк и х рам ках д и р ек ти вн ого управлін н я, не в зм озі б у ­
ло забезп ечи ти н асел ен н я сповн а п родуктам и харчування.
Д ер ж ав а була зм уш ен а купувати хліб за кордоном , виділ яю ­
чи зі свого бю дж ету все біл ьш і сум и валюти, щ о стал о потім
постій н и м явищ ем .

Рівень ж и ття 50-ті - середина 60-х років ознам енувалися

населення суттєвим и зм ін ам и в рівні ж иття населення.
У середи ні 50-х років було п ереглянуто існую чу щ е з довоєнних
часів тари ф н у систем у оплати праці. Це забезпечило відчутне її
підвищ ен н я - в середн ьом у з 642 у 1950 р. д о 806 крб. у 1960 р.
П ісля вересневого (1953) пленуму Ц К КП РС помітні зру­
ш ення відбулися в оплаті праці колгоспників. Замість оплати
один раз на рік було введено помісячне, подекуди - поквартальне
грош ове та натуральне авансування. Видача продукції на тру­
додні стабілізувалася, а грошова оплата зросла більш ніж у чоти­
ри рази. У 1956 р. на 80% було збільш ено розміри пенсій, хоча
колгоспникам держ ава їх не виплачувала. Колгоспи ж, на які
покладався обов’язок пенсійного забезпечення своїх пенсіонерів,
цю мож ливість мали н е завж ди.

142
 Водночас ліберал ізувал ись ум ови н ай м у робочої си ли . В
1956 р. В ерховн ою Радою С Р С Р ск асова н о кри м ін ал ьн у в ід ­
повідальність робітників і служ бовців за сам остійн е залиш ення
підприємств, л іквідован о «радя н ськ е к ріп осн е право» і селян и
отримали паспорти , а відтак і м ож л и вість віл ьн о п ересувати сь
у меж ах держ ави, виїж дж ати на н авчан н я чи на роботу д о міст.
Високими темпами розвивалося ж итлове будівництво. Ц ьому
сприяло впровадж ення нових будівельних матеріалів, зокрем а
залізобетону. У 1 95 1-19 5 8 рр. у республіці було збудовано майж е
2 м лн квартир загальною площ ею 85,7 м лн кв. м, а в 1 9 5 8 -
1965 рр. в експлуатацію було введено щ е близько 60 м лн кв. м
житла. Т аких тем пів Україна д о того часу не знала. Х оча бу д у ­
валися, в основном у, м алогабаритні помеш кання, так звані
хрущовки.
П ісля проведен ої грош ової реф орм и 1961 р. вартість к а р б о­
ванця підвищ ил ася у 10 разів, в обіг було ви п ущ ен о н ові грош і.
«Т епер буває так: леж ить копійка на тротуарі, л ю ди н а п р ох о­
дить і не нахиляється, щ об підн яти її. А кол и буд уть н ові грош і,
копійка не буде вал яти ся, її обов’я зк ов о п ідн ім уть, б о це — к о­
робка сірників», - говорив М. Х рущ ов на сесії В ерховн ої Ради
С РС Р у 1960 р.
С правді, д р ібн і м ідн і м онети н е вил учал и ся з обігу, а зн а ­
чить, їх н я вартість збільш илася у 10 разів. А л е ц е був ч и не єд и ­
ний «п л ю с» грош ової реф орм и. С учасн і екон ом істи вваж аю ть її
п ри хован ою девальвац ією . Я к наслідок — ц ін и на колгосп н их
ринках, які забезп ечувал и в цей час бл и зьк о 15% товарообігу,
зн ачно зросли. Ч ерез д ея к и й ч а с (у 1962 р.) ціни н а р я д п р о­
дуктів харчуван н я п ідняла і д ерж авн а торгівля. Ц е п огірш и л о
становищ е в держ аві, д обр обут населення.

Економічна д и с - Т руд н ощ і соц іал ьн о-ек он ом ічн ого розвитку

кусія початку п ривели сою зн е та україн ське п артій н о-дер-
6 0 -х років ж а в н е к ер ів н и ц тво д о у свід ом л ен н я необ-
та назрівання хідності хоча б д ея к ого реф орм уван ня існую -
реф орм чої екон ом ічн ої системи.
1961 р. у періодиці почали публ ікувати ся статті, щ о за п оч а т­
кували економ ічну д и ск у сію 60-х рр. В її х од і визрівала д ум к а
про н еобхідн ість здійсн ен н я глибоких екон ом ічн и х п еретво­
рень. У виріш ен ні питан н я «З чого почати?» осн овн а увага зосе­
редж увалася на проблем ах недоскон ал ої си стем и планування
та оц ін ки дія л ьн ості підприєм ств, насам п еред за «валови м и »
показникам и. Я к п исав відом ий росій ськи й екон ом іст О. Л аціс,
розпочалася «золота д оба розвін чуванн я ладу».
У 1963 р. у ч е н и й -е к о н о м іст Х а р к ів сь к о г о у н ів е р си те т у
О. Л іберм ан зверн увся д о М. Х рущ ова з листом , у яком у піддав
гострій критиці д огм ати чн і устан овки радян ської екон ом ічн ої

1-13
н ауки і зап роп он ував взя ти на озброєн н я п еревірен і світовим
досвідом принципи матеріальної зацікавленості, госпрозрахунок, т о ­
варн о-гр ош ові відн осин и . Ц е д озвол и л о б зм енш ити впли в у п ­
р авл ін ськ ого ап арату і п ід н я ти еф ек ти вн ість виробництва.
П роте у ря д і біл ьш ість економ істів не при слухал ися д о рац іо­
н ал ьн и х д у м о к ученого.
О днак д и ск усія виявил а ся н е безпл ідною . Вищ і еш елони
вл ади зай н я л и ся п ід готовк ою пакета реф орм , к отрі б д озв ол и ­
ли п ровести «к осм ети ч н и й ремонте соц іал істичної системи. У
св оїх д оп ов ід я х на зборах к ерівн и х п рац івн и ків та «Записці»,
ад ресован ій Ц К К П Р С н ап ри кін ц і 1964 р., М . Х рущ ов виступив
з ід ея м и д ем ок ра ти за ц ії управл ін н я колгоспам и і радгоспам и,
їх сп ец іал ізац ії, м а тер іал ьн ої зац ікавл ен ості п рац івн и ків аг­
рар н ого сек тор а в резул ьтатах своєї праці. П роте ці пропозиції
торк ал и ся п ереваж н о адм ін істрати вн ої, а н е економ ічн ої сф е­
ри, стосувал ися питан ь управл ін ських, а н е виробничих.
Та реал ізувати навіть ці куці, обм еж ені н ововведенн я не
вдалося. Н ове радянське керівництво, щ о п ри й ш л о д о влади в
ж овтн і 1964 р., розпоряди л ося дол ею сусп іл ьства по-інш ому.

ПЕРЕВ ІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________

1. Складіть план-відповідь на запитання: «Розвиток пром исло­
вості». Розкрийте за власним вибор ом один із пунктів плану.
2. Охарактеризуйте стан аграрного сектора України на рубежі
50-60-х рр.
3. Розкрийте позитивні мом енти діяльності раднаргоспів. Як м ож ­
на було уникнути негативних наслідків при утворенні раднаргоспів?
4. У чом у виявлялась обмеж еність керівництва України щ одо
вирішення питань розвитку продуктивних сил?
5. Д о яких заходів вдалося керівництво держави з метою м о ­
дернізації економіки і як вони вплинули на рівень життя населення?
6. У чом у суть економічної дискусії початку 60-х рр.? Якими були
її наслідки?

Д О К У М Е Н Т И _______________________________________________ __
1. З д о п о в ід і п е р ш о г о с е к р е т а р я Ц К М . ГІід го р н о го на X X п о ­
з а ч е р г о в о м у з ’їз д і К П Ук р а їн и
П роект контрольних циф р розвитку н ародного господарства
С Р С Р передбачає збільшення обсягу валової продукції в п ром и с­
ловості республіки в 1965 р. на 77% проти 1958 р.
Виробництво засобів виробництва повинне збільшитися в р е с ­
публіці на 82%, а виробництво предметів споживання - на 67,5%.
...У 1965 р. передбачається виробити 31,6 млн т чавуну, збільш и­
ти видобуток залізної руди на Україні д о 80 млн т, ...загальний о б ­
с я г вир обниц тва хім ічн ої п р о м и сл о в о сті п ередбачається
збільш ити майж е в 3,3 раза, ...видобуток газу в 1965 році пови­
нен досягти 31,5 м л р д м куб., що в 3,3 раза більше у порівнянні з
 1958 роком... видобуток нафти намічається довести д о 6 млн т,
щ о майже в 5 разів більше проти 1958 р.
...Завдання семирічки в галузі сільського господарства м и з м о ­
ж емо виконати за 5 років, а багато колгоспів і радгоспів і навіть
районів - за щ е більш короткі строки.
...Розрахунки показують, що в 1965 р. посіви кукурудзи повинні
орієнтовно складати 9 -1 0 млн га і рівнятися приблизно половині
всієї площі зернових в республіці.
... Україна повинна збільш ити виробництво м ’яса не менш ніж до
1,0 млн т, або в 2 рази проти 1958 р.
...Майже в 3 рази збільшаться обсяги індивідуального житлового
будівництва. В результаті здійснення наміченої програми житло­
вого будівництва забезпеченість міського населення житловою
площею д о кінця 1965 р. досягне 8 кв. м на одну людину.
Радянська Україна. - 1959. - 17 січня.

2. Іс т о р и к Я р о с л а в Гриц ак п р о с т р а т е г іч н і п р о р а х у н к и р а ­
д я н с ь к о г о к е р ів н и ц тв а в е к о н о м іц і
Він (Хрущов. - Авт.) старанно вираховував, скільки тонн заліза
м а є Радянський Сою з, щ об перегнати СШ А. Іронія полягала в т о ­
му, що СШ А, як й інші пром ислово розвинуті країни, у той сам ий
час розвивали нові технології, які не потребували такої кількості
металу. На Заході повним те м п о м йш ла науково-технічна ре во­
люція, щ о базувалася на використанні нових м а тер іалів
напівпровідників, пластмаси. Хрущов хотів догнати і перегнати
західний капіталізм, але не розумів, що біжить у цілком протилеж ­
ний бік. Він став перед потребою нової модернізації країни у
відповідь на виклик, який кидала неефективній радянській с и с ­
темі господарства повоєнна науково-технічна революція. Однак
його програм а модернізації більш відповідала початку, а не другій
половині XX ст.
Грицак Я. Н ари с іс т о р ії України. Ф орм ування м о д е р н о ї ук­
р а їн сь к о ї н а ц ії ХІХ-ХХ ст. - К.: Генеза, 2000. - С. 278-279.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О КУМ Е Н ТІВ _________________________________

Д о к у м е н т N21.
Яке місце відводилося Україні у виконанні народногосподарських
планів С Р С Р ? Чи реальними були ці плани? Як реально гасло «Все
в ім 'я людини, все для блага людини» пов’язувалося з народно­
господарськими планами та їх виконанням?
Д о к у м е н т № 2.
У чому полягав основний стратегічний прорахунок радянського
керівництва в економіці? Яким були його наслідки?
 § 2 2 . КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
В УКРАЇНІ
З гад а й те:
1. У якому стані перебувала освіта й культура в Україні у другій по­
ловині 40-х років? 2. Щ о таке «ждановщина» і в чому вона прояви­
лася в Україні? 3. Який з м іст ви вкладаєте в терм ін «хрущовська
відлига»?

Історичні П роцес десталінізації створив нову духовну ат-

умови мосферу в суспільстві, відкривши ш ирш і мож-
розв и тку ливості для розвитку української культури,
культури Л іберал ізац ія сусп іл ьного ж иття, п ри п и ­
н ен н я терору та реабілітац ія ж ертв п ол іти чн их репресій, ч а ст­
кове п одол ан н я стал ін ськ ої «за л ізн ої завіси» т а розш ирення
к он так тів із зовн іш н ім світом , сп роби реф орм ування кон серва­
ти вн ої м одел і д ерж ек он ом ік и сприяли активізац ії твор чи х сил,
п ід н есен н ю к ультурн ого ж иття.
А л е обм еж ен ість і неп осл ідовн ість М . Х рущ ова і й ого оточен ­
ня в здій сн ен н і екон ом ічн и х реф орм несприятл иво п озн ачи л и ­
ся на стані народн ої освіти , науки, л ітератури, мистецтва. З губ­
н и й впл и в на н ац іон ал ьн у культуру сп рави л а русиф ікація У к­
ра їн и , я к а п р о в о д и л а ся п ід га сл а м и «ін тер н а ц іон а л ізм у »,
«збл и ж ен н я і злиття націй». М. Х рущ ов був переконаний, що
без вп р овадж ен н я в усі сф ери ж иття сою зн их республік росій ­
ськ ої м ови і к ультури ком ун ізм нем ож ливий. Й ого п ерек он ан ­
ня р озд іл я л о п артій н о-держ авн е керівни ц тво України.
Істотн и й впл и в н а культурн ий п роц ес в У країні справляв
огол ош ен и й 1961 р. у новій програм і КП РС курс на «ф ор м у в а н ­
ня н ової л ю ди н и» як н еодм ін н ої складової частини к ом ун істи ч­
н ого будівн и цтва. Б удь-які відхил ен н я від оф іц ій н ої ідеол огії в
н ауці, освіті, літературі, м и стецтві, як і раніш е, заборонялися і
п е р е с л ід у в а л и с я .
Д ал ек ося ж н і задум и керівн и ц тва КП РС реалізувалися в
у м ов а х , к ол и бю д ж етн і а си гн у ва н н я на н а й н еобхід н іш е -
освіту, н ауку, к ультм асову роботу, не каж учи вж е про театр,
ж и воп и с, кіно та інш і види м истецтва - в У країн і у розрахунку
н а д уш у н асел ен н я бул и н иж чим и, н іж у Р осії і д еяких інш их
респ убл іка х С РСР, зокрем а в П рибалтиці. «З алиш ковий п р и н ­
ц и п » забезп ечен н я соц іал ьн о-к ул ьтурн ої сф ери, характерний
д л я С Р С Р у ціл ом у, особл и во гостро і пекуче відчувався в
У країні.

Народна освіта У грудні 1958 р. після ш и рокого обговорення

в Р адя н ськ ом у Союзі бу л о прийнято закон «П р о зм іцнення
зв ’я зк у ш коли з ж иттям і п ро п одальш ий розви ток си стем и н а­

116
 родної освіти в С РС Р». У квітн і 1959 р. відп овідн ий зак он було
ухвалено в Україні.
У ц и х д ок ум ен та х п ер ед ба ч а л а ся структурн а п еребуд ова з а ­
гальноосвітньої ш коли, введен н я восьм ирічн ого всеобучу, п ер е­
творення 10-річних середн іх ш кіл на 11-річні та зап р ов ад ж ен ­
ня 11-річного навчання, створенн я м атеріал ьн ої бази д л я о в о ­
лодінн я учн ям и ш кіл од н ією з м асови х п роф есій, зм ін а м ов н о­
го реж им у ш коли.
Запровадж ен н я загал ьн ої восьм ирічної освіти бул о н а зр і­
лою проблем ою . А л е її виріш ен ня н аш товхувал ося на серй озні
кадрові проблем и. К валіф ікованих учи тел ів у ш кол ах не в и ста ­
чало. Щ об вип рави ти становищ е, розш и рю вал ася м ер еж а за оч ­
ної освіти і бу л о поліпш ено ум ови п ід готовк и п едагогів на
відп овідн их ф акультетах ун іверси тетів. У 1958/59 н авчал ьн о­
м у році у ш кол ах республіки п рац ю вал о понад 300 тис. у ч и ­
телів. У наступні роки їхня кількість збіл ьш и л ася, за безп еч и в ­
ши реальн е впровадж ення восьм ирічн ого всеобучу і роботу с е ­
редн іх шкіл.
С тратегічним напрям ом у роботі ш коли за к он ом бу л о ви зн а­
чен о політехнізацію , зм іц н ен н я зв’язку ш к ол и з виробництвом .
З цією метою в ш кол ах вводи л ося ви р обн и че н авчанн я, ч а сти ­
на занять проводилася на підп ри єм ствах, у кол госп ах і р ад гос­
пах. П ош ирення н абул о створенн я учн івськи х ви р обн и чи х б р и ­
гад різного проф ілю , в п едвузах було орган ізован о п ід готовк у
вчителів виробн и чого навчання.
О днак хронічна нестача кош тів, м а тер іал ьн о-техн ічн и х з а ­
собів не дозвол и л а реал ізувати ці норм и закону. В ід в ось­
мирічки н евдовзі відм ови лись; п оступ ово зан еп ало й в и р обн и ­
че навчання у ш колах.

Р у с и ф ік а ц ія Н айбільш е суперечок у сусп іл ьстві викликав

гой пункт проекту реф орм и ш коли, який д а ва в батьк ам учнів
кож ної ш коли право виріш увати, якою м овою м ає відбуватися
н авчальний процес у д а н ій ш колі.
П роти цього пункту виступи л и п и сьм ен н и ки М ак си м Р и л ь ­
ський і М икола Важ ан, які оп ри л ю дн ил и св ої п огл я д и в статті
«В ім’я лю дини», оп убл ікован ій у грудн і 1958 р. на сторін к ах г а ­
зети «П равда». Ц ей п ун кт проекту був п іддан ий к ри ти ц і на
партзборах п исьм ен н и ків Києва, які одн остай н о виріш ил и , щ о
«віддати ли ш е на волю батьків ви р іш ен н я п итання, я к у м ову в
обов’язковом у п орядку вивчати м уть їхн і діти, - н е мож на».
П исьм енники д обр е розум іли, щ о це питан н я виріш увати м уть
не батьки, а м ісц еве партійне керівни ц тво, яке ор ієн тув а ти ­
меться на русиф ікаторські пл ан и центру.
П ринципова позиція п и сьм ен н и ків У країн и викли кал а х в и ­
лю сх вал ьн и х в ід гук ів у респ убл іц і. О дн ак, всуп ер еч гр о ­

147
м адській дум ц і, В ерховна Рада У Р С Р вклю чила п ун кт про
обов'язкову російську мову навчання у текст закону. Русифікація
стала однією з найхарактерніш их рис організації освіти.
У л ю том у 1963 р. в Києві відбулася наукова конф еренція з
п и тан ь к ультури ук раїн ськ ої мови. У н ій брали участь близько
800 у чен и х і науковців. Була обговорен а проблем а існую чих о б ­
м еж ен ь вж и ван н я україн ської мови. Й ш лося й про н еп рип ус­
ти м ість зви н увачен ь ін тел іген ц ії в бурж уазн ом у націоналізм і.
Я к ш тучна і надум ана була відкинута теорія «двом овн ої нації».
П ри й нято кілька резолю цій із закли кам и д о ук раїн ізац ії гро­
м адського, освітн ього і к ультурн ого ж иття республіки. Та ці
ріш енн я не м али зн аченн я д л я провідн и ків «політики партії» в
У країн і. К урс на руси ф ікац ію тривав. У ж е на середи ну 60-х
років україн ською н авчалося лиш е 60% ш колярів республіки.
У м істах стан ови щ е з викладанням україн ською м овою в и я ­
вил ось особл и во ск л адни м . У 1958 р. у м іських україном овних
ш кол ах навчався тіл ьк и 21% учн ів, а у ряді великих м іст У к­
раїни (Х аркові, Д он ецьку, О десі та ін.) україн ські ш коли м ож ­
на бу л о п ол ічити по пальцях. Ц ікаво, щ о д а н і про кількість у к ­
р а їн сь к и х і н е у к р а їн сь к и х ш к іл в ва ж а л и ся л ед в е чи не
н ай біл ьш ою дер ж а в н ою таєм н и ц ею і не публікувались.
З начн о зм ен ш и ла ся питом а вага україн ом овн ої газетно-
кн и ж к ової продукції. У 1963 р. із загал ьн ої кількості газет в У к­
раїн і (2 366) україн ською м овою виходили лиш е 765, тобто м ен ­
ш е третин и . У 1 9 6 0 -1 9 6 2 рр. в У країні вж е друкували більш е
книж ок, в том у чи сл і й наукових, росій ською мовою, н іж у к ­
раїнською .

С п е ц іа л ь н а Н агальні потреби розвитку народн ого госпо-

о с в іт а д а р ства і культури вим агали розш ирення
підготовки сп еціал істів різних проф есій.
У п ерш ій полови н і 60-х роках загальна кількість п роф тех­
учи л и щ , п орівн ян о з 50-ми рокам и, зросла м айж е в 1,5 раза, а
сіл ьськ и х - більш ніж удвічі. У систем і п роф техосвіти в серед ­
н ьом у за рік готувалося 270—290 тис. висококваліф ікованих
сп ец іал істів м асови х робітн и чи х та м ехан ізаторських професій.
З ростала кількість сп ец іа л істів з вищ ою освітою . 1958 р. у
140 вузах респ убл іки н авчалося понад 380 тис. студентів.
О собл и во активн о велася підготовка кадрів для будівництва,
хім ічн ої пром исловості, м аш инобудування, транспорту, сіл ь­
ського господарства. За ініціативою М. Хрущ ова д ерж авою була
вж и то заход ів щ од о зм іц н ен н я н авчал ьн о-ви робн и ч ої бази
відп овідн их вузів, здійсню валися акції по перем іщ енню цих н а­
вчальних закладів з м іст у сільську зону, будувалися спеціальні
навчальні ком плекси. Так, Л ьвівськи й сіл ьгосп ін сти тут пе-
рем іщ усться д о селищ а Д убляни , за 12 км від обласного центру.
 д е д л я н ь ого зго д о м сп о р у д ж у єт ь ся ц іл и й сп ец к ом и л ек с.
П одібне відбулося в Харкові та в ряді інш их м іст республіки.
Вузи і техн ік ум и , вж е в 60-ті роки розгорн ул и п ідготовку
ф ахівців нових спеціальн остей , зокрем а в галузі виробн и цтва й
експлуатації автом атичних і тел ем ехан іч н и х п ристроїв, обч и с­
лю вал ьни х і обчисл ю вал ьн о-ан ал іти чн и х м а ш и н та ін.
Значна увага при діл ял ась вечірн ій та заочн ій ф орм ам н а ­
вчання. Я к щ о в 1 9 5 0 -1 9 5 8 рр. кількість студ ен тів стаціон ару
збіл ьш и лась у 2 рази, то на заочн и х і вечірніх в ід д іл ен н я х - у
3 -7 разів.
У цілом у на 10 тис. населення У країн и у 1963 р. п ри падало
129 студентів. Ц е більш е, н іж бу л о на той час у д ея к и х ек он о­
мічно розвинутих країнах світу, але м енш е, ніж у Росії, д е на
10 тис. ж и тел ів припадав 161 студен т. Ц я різн и ц я зберегл ася і
в наступні роки. Слід також відзначити, щ о україн ців, частка
яких у населенні республіки станови л а бл и зьк о 75% , сер ед сту ­
д ен тів вузів У країни бу л о л и ш е 60% . З н ач н ою м ірою ц е було
наслідком русиф ікації вищ ої ш коли, двер і якої д л я багатьох
випускників сільських ш кіл, д е викладання велося ук раїн ­
ською мовою, були «н а дто вузькими».
У роботі вузів і середніх спеціальних навчальних закладів бу ­
ло чимало недоліків. Багато з них мали погану матеріальну ба ­
зу, недостатньо кваліф ікованих викладачів. Бракувало навчаль­
них посібників, приладів та обладнання для лабораторій, н а­
вчально-виробничих майстерень. Болю чою проблем ою для сту­
дентів була нестача гуртож итків, а збільш ення їхньої кількості
за рахунок нового будівництва здійсню валось незадовільно: бр а­
кувало коштів, будматеріалів, потуж ностей будорганізацій.

Наука Н аук ово-техн ічн а револ ю ція, щ о бу р х л и во

розвивалася в усьом у світі, висувала п еред учен и м и України
складні завдання. У республіці проводилися д осл ід ж ен н я з р я ­
д у клю чових, визн ачал ьн их напрям ів н ауково-техн ічн ого п р о­
гресу. 1964 р. у Ф ізи ко-техн ічн ом у ін сти туті АН У Р С Р бу л о по­
будовано найбільш ий у світі на той час п ри скорю вач ел ек тр о­
нів у 2 м лрд електронвольт. Р озш ирилася п ош ук ова д ія л ьн ість
у галузях ф ізи ки твер дого тіла, м атеріал озн авства, біоф ізи ки,
астроф ізики тощо.
Україна була одним із центрів розвитку кібернетики. За
цикл праць з теорії циф рових автом атів а к ад ем ік В. Глуш ков
1964 р. удостоєний Л ен ін ської прем ії. У країн ські н ауковц і та
інж енери спроектували і збудувал и ц иф рову м аш и н у «К иїв»
(1960), перш у в С Р С Р к ерую чу м аш и ну ш и рок ого п роф ілю
«Д ніпро» (1961), м аш ини «П ром ін ь» (1962), «М и р » (1964 ) та ін.
К олектив Н ауково-досл ідн ого кон стр ук торськ о-техн ол огіч­
ного інституту си н тетични х надтвердих м атеріалів АН У РС Р

119
 1961 р. одерж ав п ерш і ш тучн і алм а­
зи. У к раїн а зал и ш и л ася центром
д осл ідж ен ь в галузі електрозварю ­
вання, я ку очолю вав академ ік, П ре­
зи дент АН У Р С Р Б. Патон.
С вітове визнан н я здобули роботи
україн ськи х учених у галузі точних
наук. С еред н и х - розроблені н а ­
п р и к ін ц і 5 0 -х рок ів ак а д ем ік ом
М . Б оголю бовим нові м етоди кван ­
тової теор ії поля та стати чн ої ф ізи ­
ки. Ц е д а л о м ож ливість обґр ун ту­
в ати т еор ію н ад тек учості та н а д ­
провідності.
Ш істн адцять років - з 1946 по
1962 р. - А кадем ію наук України
Видатний хірург
очол ю ва в в се св ітн ь о від ом и й б іо ­
Микола А м осов
хім ік О. П алладій. В ін став засн ов­
н и к ом ук раїн ськ ої ш коли біохім іків. У д ругій половині 50-х
рок ів розп оч ав д ія л ьн ість інш ий відом ий учен и й - хірург
М. А мосов.
П ози ти вн і зр уш ен н я відбул и ся в сіл ьськогосп одарських н а­
уках. П роектувал и ся і впровадж увал и ся у виробн и цтво м аш и ­
н и д л я хім ічн ого захи сту рослин, зокрем а садів та вин оград­
н иків. Велася активн а робота з сел екції нових сортів озим ої
п ш ен и ці, ячм еню , картоплі, овочів, ф руктів. Були виведені
н ові сорти вин ограду, см ородин и, персиків.
П роц ес д еста л ін іза ц ії п ози ти вн о вплинув на розвиток су с­
п іл ьн и х наук. У середи ні 50-х років почалося видання ж ур н а­
лів «Е к он ом ік а Р адян ської У країни», «Р адян ське правр», «У к ­
р аїн ський істор и ч н и й ж урнал» та ін. На їхн іх сторін ках д р у к у ­
валися наукові статті з питан ь історії, економ іки, політики і
права. В они сп ри ял и осм и сл ен ню проблем сусп іл ьного ж иття,
будил и твор ч у дум ку вчених, ш и рокого кола читачів. Разом з
ти м сам е ці видання п еребувал и п ід особл и во пил ьн и м кон тро­
л ем ц ен зури і відп овідн их сл уж б Ц К КП У, які стеж или, щ об на
їхн і стор ін к и не п отрапл ял и «н ебаж ан і» ідеї та імена.
П ом ітною п одією наукового ж иття стало видання перш ої
універсальної «У країнської Радянської Енциклопедії». Вона не
лиш е створю вала цілісну систему інф ормації про наш у держ аву,
а й повертала громадськості забуті чи обійдені реж имом імена.
Н езваж аю чи на певні успіхи в га л узі ф ун дам ентал ьн и х і
п ри к ладн и х ди сц и п л ін , У країна, однак, залиш алася науковою
п ери ф ерією СРСР. Т ради ц ій н им став переїзд тал ан ови тих у ч е­
н и х на роботу д о М оскви, у Н овосибірськи й н аукови й центр. У
М оск ві кон ц ентрувал ися головні науково-досл ідн і установи, а
150
значить, і осн овн і наукові си ли . В резул ьтаті ч и сл о науковців
на 10 тис. ж и тел ів У країн и в 1963 р. д ося га л о л и ш е 16 чол., т о б ­
то вдвічі м енш е, н іж у Росії, д е н а 10 ти с. ж и тел ів п ри п ад ал о 33
наукових працівники.

Розвиток Д руга п оловина 50-х рр. ста л а поворотн и м

у к р а їн с ь к о ї п ун к том у н овітній істор ії л ітер атури , кіно,
л іт е р а т у р и ж ивоп ису, ін ш и х видів м и стец тва. Розриваю -
і м и стец тва. чи стал ін ські ідеол огіч н і п ута, м и тці поверта-
« Ш іс т д е с я т н и к и » д и ся д о осм и сл ен ня і від обр а ж ен н я за га л ьн о­
л ю дських ц ін н остей та ідеалів, д о реал ьн ої л ю ди н и з її багато­
гранним и ін тер есам и , запитам и. М ож л и вість м ати вл асн у, а не
сф орм ул ьован у в к абін етах чи н овн и к ів від к ультури дум ку
сприяла д ух ов н ом у розкріпаченню м итців. В У країн і бул и ш и ­
роко відом і твор и О. Т вардовського, В. Д уд ін ц ева, А. В озне-
сенського, Б. О кудж ави, ін ш и х відом и х р осій ськ и х п и сьм ен ­
ників, твор чість я к и х сп ри ял а п робудж ен н ю кри ти чн ої д ум ки у
суспільстві, пош укам правди ж иття, осм и сл ен н ю буття. С аме у
цей час п очи н ається «н овітн є україн ське» від родж ен н я . У л іте­
ратуру і м и стец тво при ходи ть бли скуче, тал а н ови те п околін н я
«ш істдесятн и ків». «Ш істдесятн иц тво» - прояв п ол іти чн и х ф орм
опору різних соціальних верств населен ня існую чом у реж имові.
Н ай акти вніш е і н ай ш и рш е у ц ьом у русі брала у часть творча
інтелігенція, зокрем а письм енники, п евн ою м ір ою худож н ики,
вчителі тощ о. В он и виступали п роти руси ф ікац ії, ущ ем лен н я
дем ократії, п рав лю дини, н ерівності в стан ови щ і республік,
ж орстокості сувор о ц ен тр ал ізован ої тотал іта рн ої си стем и , н ед о­
трим ання існ ую чої К он ституції, за свободу в п и тан н ях х у д ож ­
ньої творчості. Ц е був, зреш тою , оп ози ц ій н и й р у х п роти існ у ю ­
чої д ерж авн ої вл а ди та хара к теру її діял ьн ості.
«В ідл и га» в україн ській літературі
почалася вл ітк у 1955 р., к ол и м осков- Григір Тютюнник
ська «Л ітератур н а га зета » оп убл ік ува ­
ла статтю О л ексан дра Д овж ен ка «М и с­
тецтво ж и воп и су і сучасн ість», у якій
кін одрам атург зак л и к ав «розширюва*-
ти тв ор ч і м е ж і с о ц іа л іст и ч н о г о р е ­
алізму». Ц ей виступ зн ай ш ов ж вавий
відгук серед письм енників.
О. Д овж ен к о оп убл ікував автобіо­
граф ічну п овість «З ач арован а Д есна »,
Б. А н тон ен к о-Д ави д ови ч н ап и сав ро­
ман «З а ш и рм ою », Григір Т ю тю нник
створив ром ан «В ир», Л. П ервом айсь-
кий виступи в зі збіркою новел «М а те­
рин солодкий хл іб» і ром ан ом «Д икий

151
м ед». Ц і твор и сп р ав д і істотн о розш и рю вали рамки, дозволені
л ітер атор ам т а к зван ого «соцреалізм у».
Е стаф ету ста рш ого п околін н я підхопи л и м олоді митці.
У к ін ц і 50-х - на п оча тк у 60-х років розквітає тал ан т одного
з н ай я ск р авіш и х ук раїн ськ и х поетів, «л и ц аря українського
від род ж ен н я » В аси л я С им оненка. У родж ен ець П олтавщ ини,
С и м он ен ко п очав п и са ти вірш і, щ е н авчаю чи сь на ф акультеті
ж ур н ал істи к и К и ївського держ універси тету. У 1962 р. п обачи ­
ла св іт й ого п ерш а п оети чн а збірка «Т и ш а і грім ». З годом -
збір к а «З ем н е тяж ін н я». 1965 і 1973 рр. у М ю н хен і оп убл ік ова­
н о ін ш і тв ор и автора. О дн ак п обачити їх п оетові так і не суди ­
лося. 1963 р. його бу л о ж орстоко, п о-звір яч ом у п обито на вок­
зал і у Ч ерк асах; зл оч и н ц ів так і не зн ай ш л и . Т ого ж року В а­
си л ь С и м он ен ко помер.
С трім ко у вірвал ася в україн ську п оезію одн а з найобдаро-
ван іш и х п ред ставн и ц ь «ш істд еся тн и к ів» Л ін а К остенко. З від­
зн акою зак ін чи вш и Л ітературн и й ін сти ту т ім. Горького в М ос­
кві, п оетеса ви п уска є д в і одразу ж п ом ічен і кри ти кою збірки п о­
езій - «П р ом ін н я зем л і» та «М ан д р івн е серц е». Л іна Костенко
звертається д о в іч н и х п робл ем духовн ості ук раїн ськ ого народу,
істор и ч н ого м и н ул ого країни. Вірш і поетеси вирізняє неорди-
нарн ість, к ри ти ч н і оц ін к и багатьох подій.
Х арак тери зую ч и н ай яскравіш их п редставн и ків «ш істд еся т­
н и ц тва» в ук раїн ськ ій л ітературі, Є .С верстю к писав:
«Ів а н С вітл и ч н и й в и в од и в соц р еа л ізм на за гал ьн ол ю д сь­
ки й п р остір і д ем он тув а в теорію п артій н ої л ітератури. Іван
Д р а ч п р и н іс п ер ш і вірш і н езви чай н і і н езрозум іл і так , наче
й ого н е вчи л и , п р о щ о і я к треба п исати ... В аси л ь С им оненко
заговор и в з У к р а їн ою в тон і н адзви чай н ої щ и рості й в ід вер­
тості. М и кол а В ін гр ан ов ськ и й тр и вож н о за говор и в про рвій н а­
р од , і м е т а ф о р и й о го зв у ч а л и апо-
В асиль Симоненко
кал іпти чн о. Л ін а К остен ко зр ідк а ви с­
туп а л а з вірш ам и, але то бу л и вірш і
та к ого звучан н я , н а ч е вся радянська
п о е зія д л я н е ї н е іст о т н а ... В ал ерій
Ш евч ук п и сав бл и ск уч і психологічні
н овел и «н і п р о щ о».
Є вген Г уц ал о естети чн о ж ивотворив
обр а зи поза м еж ам и «соц іал істи чн ої
дій сн ості», а В ол оди м и р Д розд в и к р и ­
вав дій сн ість з н едозвол ен ого боку.
З овсім не те і зовсім не так , як н ав­
ч а л и в інституті, м алю вал и В іктор За-
р е ц ь к и й , А л л а Г ор сь к а , Л ю б о в Се-
м и кіна, Галина С еврук, П ан ас Залива-
ха. В ен іам ін Куш нір».
І Г > :>
 Ц ентром ук раїн ськ ого «ш істдесятн и ц тва» став за сн ов ан и й в
1959 р. ки ївськи й кл уб твор чої м ол оді «С уч асн и к », ін іц іатор ом і
н атхненником створенн я якого був театрал ьн и й реж и сер Л есь
Танюк. К луб здійсн ю вав зн а ч н у п росвітн и ц ьк у роботу, п р ов о­
див святкуван н я ю віл ей н и х д а т видатн их україн ськи х діячів,
сприяв орган ізац ії виставок молодих. 1962 р. ан ал огічни й клуб
«П ролісок» вин и к у Л ьвові, надалі творчі осередк и «ш істд еся т­
ників» з’явил и ся в О десі, Запоріж ж і, Д н іп роп етровськ у, інш их
м істах республіки.
У 60-х роках ім ’я ки ївського п исьм ен н и ка В, Н екрасова тісно
п ов’язувалося з н ай біл ьш оп ози ц ій н о-д ем окр ати ч ни м ж у р н а ­
лом «Н о в и й м ир», гол овн и м редактором я к ого був О. Твар-
довський. Т у т бу л о оп убл ікован о й ого п одор ож н і нотатки , роз­
д ум и про м и н ул е й сучасне Києва. Р оздум и В. Н екрасова
вирізнялися прямотою , п равдивим висвітл ен н я м вій н и, в ід м о­
вою від відкри то «чорн ого» зображ ен ня західн ого сп особу ж и т­
тя. Це й стало одн ією з причин н ап адок на п и сьм ен н и к а, щ о
сп онукало його у 1977 р. емігрувати.
П оступове згортан ня «хрущ овської відлиги» н а п очатк у 60-х
років загострило стосун ки д ія ч ів м и стецтва з владою .
У 1962 і 1963 р. М . Х рущ ов провів ш и роко розрекл ам ован і
зустрічі з дія ч ам и л ітератури і мистецтва. На н их він р озд р а то­
вано, сердито, вж и ваю чи н авіть н ец ен зурн у лай ку, засуд и в як
«від ступ и від соц іал істи чн ого реалізм у», т а к і «п р оя ви ф ор ­
м алізм у і абстракціонізм у».
С лід сказати, щ о п артій н и й вож дь, м ’я ко каж учи, сл абен ько
орієнтувався у мистецтві. З годом , вж е усун ути й від влади , він
це визнав. «Я н ичего не поним ал», - так охарактери зує він н е­
задовго д о см ерті своє тодіш н є розум ін н я п роцесів, щ о в ід бу в а ­
л и ся в м и стецьком у ж итті.
С лідом за м осковським и «п р оробк ам и » в ід бул ася ревізія
«відхилень» у твор чості митців У країни. П роходила вона під
виглядом «задуш евн и х» бесід у відп овідн их сп ілках у Києві,
Л ьвові, Х аркові, відвіди н м айстерен ь худож н иків, розм ов у
держ авн и х та п артій н и х кабін етах. З асоби м а сов ої ін ф орм ац ії
к р и ти к у в а л и за «ф о р м а л іст и ч н і в и к р у т а си » Л . К остен ко,
М. В інграновського, І. Д р а ч а та інших.
В скл адни х ум овах «хрущ овської відл и ги » розви вал ося м у ­
зичне мистецтво.
У країн ським и ком п ози торам и в 50-ті роки бул о створ ен о б а ­
гато талан ови тих творів. Д о них слід відн ести н ап и сан у 1955 р.
Третю си м ф он ію ком п ози тора Б .Л ятош ин ського, опери Г. М ай-
бороди «М іл ан а» та Ю. М ей туса «У краден е щ астя».
У 1958 р. Ц К КП РС при йн яв постан ову, в я к ій визнав н е п р а ­
вильною і одн обокою оц ін ку опери К. Д ан ькеви ча «Б огдан
Х мельницький». О днак і ц ього разу п артій н е керівн и ц тво не

153
утр и м ал ося від м ен торського тон у щ одо митців, заявивш и про
н еп ри п усти м ість відхил ен ь у сф ері м узи чн ого м истецтва від
п ри нц и п ів соц іал істи чн ого реалізму.
В ели кої п оп ул я рн ості серед населен ня набули твори к ом п о­
зи тор ів П. М ай бороди , А. Ф іліпенка, А. Ш тогаренка І. Ш ам о та
ін ш и х майстрів.
Т ривало п ерем аню вання видатних українських митців до
М оскви. О. П. Д овж ен ка забрали туди примусово. На той час ним
було підготовлен о сценарій кіноф ільму, «А нтарктида», кіно­
повісті «Зачарована Д есна» та «П оем а про море». За останню у
1959 р. (посмертно) митця було удостоєно Л енінської премії.
Т ак и м чи н ом , україн ська культура, скори стал ася новими
м ож л и востям и , які вин и кл и в у м ов а х дестал ін ізац ії су сп іл ьст­
ва. А ле вий ти за рамки, п оставл ен і д л я н еї п артій н о-радян сь­
ким к ерівн и ц твом С РСР, вона була неспромож на.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Охарактеризуйте обставини, які сприяли і які гальмували р о з ­
виток культури в Україні в роки правління М. Хрущова.
2. Щ о таке «залишковий принцип» у фінансування культури і як він
відбився на її стані в 50-60-ті роки?
3. Які зміни у зазначений період відбулися в освіті України?
4. Чим була викликана і у чому проявлялася русифікація в Україні
в другій половині 50-х - перш ій половині 60-х років?
5. Щ о нового з ’явилося в системі підготовки спеціалістів у 50-60-ті
роки?
6. Наскільки національна структура студентства України відпо­
відала структурі населення республіки? Які були тут диспропорції
і чим вони були викликані?
7. Які позитивні й негативні мом енти характеризували розвиток
науки в Україні в 50 -60 -ті роки?
8. Кого з видатних українських учених, які працювали в зазначені
роки в Україні, ви м ож ете назвати?
9 Які обставини перетворювали Україну на наукову периферію
СРСР?
10. Д айте характеристику поняттю «шістдесятництво».
11 . 3 творчістю кого з «шістдесятників» ви знайомі?
12. Якими були відносини влади і художників у 50-60-ті роки?

Д О К У М Е Н Т И ____________________________
1. Р о з ’ я сн е н н я н а ц іо н а л ь н о ї п о л іти к и К П Р С ж у р н а л о м АН
С Р С Р « С о в е тс к о е г о с у д а р с т в о и право»
В настоящее время вопрос о взаимоотношениях в С С С Р имеет
лишь коммунистическую постановку - достижение всестороннего
единства советских наций с перспективой их полного слияния...
Взаимная ассимиляция наций по сути дела денационализирует
национально-территориальньїе автономии и даж е сою зньїе рес-
публики, приближая с зтой стороньї советское общ ество к пунк­

154
 ту, по которому полное государственно-правовое слияние наций
станет де лом обозри м ого будущего.
С оветское государство и право. - 1961. - № 12. - С. 13, 25.

2. З р е з о л ю ц ії р е с п у б л ік а н с ь к о ї н а у к о в о ї к о н ф е р е н ц ії з п и ­
та н ь культури у к р а їн с ь к о ї м о в и
Київ, 11-15 лю того 1963 р.
...Клопотати перед ЦК КП РС і урядом України, щоб:
1. В усіх вищих і середніх спеціальних школах, ремісничих учили­
щах і курсах вести навчання українською мовою . В усіх д о ­
шкільних закладах (незалежно від того, на чиї кошти вони утриму­
ються), д е є діти українського населення, виховання вести укра­
їнською мовою.
2. В усіх установах і на підприємствах, на залізниці та інших видах
транспорту, в торгівлі всі справи вести українською мовою.
3. Академія наук, інститути, видавництва писали і видавали на­
укові твори в більшості українською мовою.
4. Кіностудії створювали художні і наукові кінофільми лише укра­
їнською мовою, а фільми, створені в інших республіках, перекла­
дались на українську мову.
Н ациональньїй вопрос в С СС Р. С борник документов.
С оставитель Ро м а н Купчинский. - Сучасність. - 1975. - С.27.

3. Є в ге н С в е р с т ю к п р о « ш істдесятників»
Ш істдесятники - велике явище другої половини XX століття, д и в ­
не своєю появою в непевну пору відлиги і стоїчним протистоян­
ням неосталінізму та живучою енергією в пору лібералізації.
...Серед ознак шістдесятників я б поставив на перше місце юний іде­
алізм, який просвітлює, підносить і єднає. Під цим індикатором рап­
том звужується аморфне коло людей 60-х років і фіксується образ:
Такий був час: кругом шакали
У колі жменька нас жива,
А ми феномена шукали
І спотикались об слова.
Другою ознакою, отже, я б назвав шукання правди і чесної п о ­
зиції. В сам ом у шуканні вже є неприйняття і опір. Поетів тоді на­
зивали ф ормалістами за шукання с в о є ї індивідуальності. Н а­
справді - за шукання істини - зам ість ідеї, спущ еної зверху для
оспівування.
Як третю ознаку я б виділив неприйняття, опір, протистояння
офіціальній літературі і всьому апаратові будівничих казарм.
Є. Сверстю к. Б лудні си н и України. - К., 1993. - С. 24-25.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О КУМ Е Н ТІВ _________________________________

Д о к у м е н т № 1.
У наведеному вище ф рагменті статті з «Советского государства
и права» йдеться про «повне злиття націй», «денаціоналізацію»,
«асиміляцію». В. Ленін вважав метою соціалізму «не лиш е з б л и ­
ження націй, але і їх злиття». У програмі КП РС 1961 р. йдеться
про «дальше зближення націй і досягнення їх повної єдності».
Поясніть з м іст цих термінів. Які з них найповніше відбивають

155
 політику партії і держави в Україні? Як розуміти той фрагмент з жур­
налу, д е говориться, що «злиття націй» - справа «обозримого бу-
дущего»?
Д о к у м е н т и № 1, № 2.
Чи були розбіж ності між рішеннями конференції та офіційною
політикою стосовно української м ов и ? Доведіть свою думку, ко­
ристую чись документами.
Д о к у м е н т № 3.
Якими ознаками характеризує Є. Сверстю к рух «шістдесятників»?

§ 23. ЗАРОДЖЕННЯ ДИСИДЕНТСЬКОГО

РУХУ В УКРАЇНІ
З га д а й те :
1. Щ о таке русифікація і як вона велася в 50-60-ті роки в Україні?
2. Охарактеризуйте причини виникнення та історичне значення
«шістдесятництва». У чом у причина конфлікту деяких діячів куль­
тури з владою?

П ричини Р адян ська пол іти ка в У країн і в ум овах «хру-

виникнення щ о в сь к о ї в ід л и ги » зу стр іл а н еод н озн а ч н у
та особливості оц ін к у суспільства.
д и си д ен тсь ко го П рагнення влади будь-щ о втрим ати народ
руху в Україні під кон трол ем та проводи ти дестал інізац ію
тіл ь к и у визначен их меж ах н ем и н уче вело д о її конф лікту з
ін тел іген ц ією та кри ти чн о налаш тован им и представникам и
інш их верств населення.
Р езультатом цього стала поява н априкін ці 50-х - на початку
60-х років р уху ук ра їн ськ и х інакодум ців - ди си дентів (з латини
- незгодні).
Ч есні, тал ан ови ті письм енники, поети, худож ники , юристи,
п ред ставн и ки інш их категорій інтелігенції, н езал еж н о мислячі
р обітн и ки та сел ян и гостро від ч увал и наростання негараздів у
сусп іл ьстві, заси л л я ц ентру, його д и скрим ін ац ійн у політику
щ од о У країни. Вони відверто висловлю вали свої погляди, ви­
м агал и від вл астей зм іни політики.
Д исиденти підхопили естафету боротьби за громадянські й
національні права українського народу з рук попередніх поко­
лінь україн ськи х патріотів - учасників визвольної боротьби
1917-1921 рр.. вояків У П А і підпільників ОУН, котрі не припиня­
ли своєї діяльності в Західній Україні протягом 50-х років.
П ом ітний вплив на ф орм ування інакодумства в Україні
сп равлял и зовніш ні ф актори. П ередусім це стосується ан тико­
м ун істи чн и х виступів у країнах так званого соціалістичного та­
бору, зокрем а 1956 р. в У горщ ині, потім П ольщ і, С хідній Н ім еч­
чині, Ч ехо-С ловаччині, розпаду світової колон іальн ої системи

156
на рубеж і 5 0 -6 0 -х років, розгортання світового п равозахисн ого
руху, стим ульованого прийнятою 1948 р. та з 1963 р. розповсю д­
ж еною в У країні «З агал ьн ою д екл арац ією прав лю дини».
Д и си ден тськи й рух в У країн і н ем и н уче н абув нац іон альн о-
дем ократи чн ого забарвлення. Він заявив п ро себе щ е в сер ед и ­
ні 50-х - на початку 60-х років, навіть раніш е, н іж у Л ен ін граді,
М оскві та ін ш и х м істах Росії.
Як ф орм а н ац іон ал ьн о-визвол ьн ого руху, ук раїн ськ е диси-
ден тство відзн ачал ося певним и рисами.
П о-перш е, це бул а мирна, оп ози ц ій н а н ен асил ьн и цька ф о р ­
ма боротьби за розум і душ у лю дини. П ідтри м ую чи ідеали н а­
ціонально-визвол ьн ої боротьби, ди си д ен ти п рагнул и досягти
мети кон сти туц ійн и м и м етодам и, ш л яхом п роведен н я агіта­
цій н о-п роп аган дистських акцій.
П о-друге, цей рух мав свої чітк о визначен і орган ізац ій ні
ф орм и (гуртки , спілки, об’єдн ан н я, комітети).
д. П о-третє, диси дентство бу л о загал ьн оукраїн ськи м явищ ем і
існувал о в усіх регіонах У країни: в Ц ентрі і на С ході (К и їв, Х а р ­
ківщ ина, Д он еччи н а, Л уганіцина); в західн ій ч а сти н і (Л ввів-
щ и н а, Іван о-Ф ран к івщ и н а, Т ер н оп іл ьщ и н а , Б у к ови н а ); на
П івдні (Одеса, М иколаїв, Херсон).
-'П о-четверте, диси ден тство, як п ол іти чн о-н ац іон ал ьн а течія,
охопл ю вал о різні соціальні п рош арки населен ня - ін тел іген ­
цію (п и сьм ен н и к и , ж ур н а л істи , л іте р а ту р о зн а в ц і, вчи тел і,
юристи, спеціалісти різних галузей н ародн ого госп одарства),
студентство, робітництво тощ о.
Г оловним и акціям и, проведен им и україн ськи м и д и си д е н т а ­
ми, стали конф еренція в К иївськом у ун іверси теті з питань
культури м ови, щ о п еретворил ася в м а сову ан тируси ф ікаторсь-
ку акцію, виступи ін тел іген ц ії біля п ам ’ятників Т. Ш евчен ку в
Києві та Каневі.
Ш ироку хви л ю п ротестів у середови щ і п рогр еси вн ої у к ­
раїнської інтелігенції викликала пож еж а у ф он д і україн ськи х
рукописів К и ївської публічн ої бібл іотеки А к ад ем ії н ау к У РСР.
Х арактерно, щ о підпалили бібл іотек у п ід час ш евченківськи х
днів 24 травн я 1964 р.
Не всі диси денти відкидали ідеол огічн і осн ови існую чої с и ­
стеми. Більш е того, деякі з них зви нувачувал и вл аду у відході
від «справж н ього» марксизм у. Зреш тою , вони сам і бул и п р од ук ­
том системи і в її «пол іп ш ен н і», «вдоск он ал ен н і» вбачали сен с
свого ж иття. Д и си ден ти -«ш істдесятн и ки » прагнули «соціал ізм у
з лю дським обличчям », я к вони говорили. Та, н езваж аю чи на
це, всі вони потрапи л и в поле зору каральних орган ів реж иму.
З алеж но від «прови н и» і «вп ертості» (стояв чи не стояв «на
своєму»; засудж ував чи не засудж ував свою п оп ер едн ю д ія л ь ­
ність) визначалася й міра покарання. О дних бу л о «проф іл акто-
ван о» в К Д Б чи к абін етах п артій н и х ф ун кц іон ерів, інш их при-
тя гл и д о судової відповідальн ості.

Продовження .А к ти в іза ц ію д и с и д е н т ів вл а д а зустр іл а у

п о л іт и ч н и х всеозброєнні.і'Я к і раніш е, в о н а не допускала
р е п р е с ій к ри ти ки реж иму. 25 грудня 1958 р. був схва­
лен ий З ак он С РС Р «П р о к ри м ін ал ьн у відп овідальн ість за д е р ­
ж авні зл очин и », а в новій редакц ії К рим ін альн ого кодексу
У Р С Р була збереж ен а сум н озвісн а 62 стаття - «антирадянська
агітац ія та пропаганда».
Т р и в ал и п ош уки «вор огів радян ської влади». К ом ітет д ер ж ­
безп ек и п ри Р аді М ін істрів У Р С Р рап ортува в у 1960 р., щ о за
період 1 9 5 4 -1 9 5 9 рр. у респ убл іці л ік від ова н о 183 н ац іон а­
л істи чн і та інш і ан тирадян ські орга н ізац ії і груп и , притягнуто
д о кри м ін а л ьн ої відп овідал ьн ості 1879 осіб, вж и то п роф іл ак ­
ти ч ни х заход ів щ одо 1300 громадян.
О собл и ви м д ося гн ен н ям керівн и ц тво К Д Б вваж ало розкрит­
тя 46 ан ти р адя н ськ и х гр уп з чи сл а ін тел іген ц ії та молоді, які
н ал іч у вал и 245 учасників.
У травні 1961 р. у Л ьвівськом у обласном у суді відбувся судо­
вий п роц ес над У к раїн ськ ою робітн и чо-сел ян ською спілкою
(УРСС), орган ізован ою 1959 р. Л евком Л ук’яненком . УРСС ста­
вила за м ету дом огтися виходу У країни зі скл аду СРСР.. Це пра­
в о бу л о заф іксоване конституційним и полож еннями. О рганіза­
тор спілки Л . Л ук’я н ен ко був засудж ений д о страти, згодом
зам інен ої 15-річним у в ’язненням у таборах та 10-річним заслан­
ням. ІДо різних терм інів бул и засудж ені й інш і члени спілки.
Левко Лук'яненко Г РУпа Л . Л ук ’ян ен ка була не єди-
та Іван Кандиба н ою сам остіи н и ц ьк ою орган ізацією
У країн и. П одібні п ози ц ії обстою ва­
л и О б'єдн ан а п артія визвол енн я У к ­
раїни, щ о існувала у 1 9 5 3 -1 9 5 9 рр.,
створ ен і у 60-х роках У країнський
н ац іон ал ьн и й к ом ітет (У Н К ), У кра­
їн сь к и й н ац іон ал ьн и й ф рон т (УНФ)
та інш і орган ізац ії. С удові процеси
над ін акодум цям и відбувалися у різ­
н и х регіон ах республіки. 1961 р. в
Д о н е ц ь к у засуд ж ен о групу гр ом а­
д я н , яку очол ю ва в ж урналіст Г ри ­
гор ій Гайовий. 1962 р. в Запоріж ж і
прой ш ов суд над групою з ш ести
осіб, д о я к ої вход и л и В ол оди м и р
С авчен ко, В ол одим ир Ч ерн иш ов та
інш і. А н а л огічн і п ол іти чн і процеси
відбувал ися в Рівном у, Тернополі,

158
Ч ернівцях, Л уган ську, К иєві. На осн ові судови х ріш ен ь біл ь ­
ш ість підсудн и х була репресован а^ І при ц ьом у радянський
уряд без кінц я л и ц ем ір н о заявл яв, щ о в С РС Р н ем ає вип адків
п ритягнення д о судової відп овідал ьн ості з п ол іти чн и х м отивів,
щ о в С РС Р нем ає пол іти чн и х в ’язн ів. У чи сл і д и си д ен тів ви я в и ­
лося чи м ало «ш істдесятн и ків».
Після усун ен н я від влади М . Х рущ ова стал а ш ви дк о п р оя в ­
лятися тен д ен ц ія д о п осилення реп ресій щ од о д и си ден тів. У
сер п н і-в ер есн і 1965 р. б^ло п роведен о ареш ти бл и зьк о д в ох д е ­
сятків п равозахи сн и ків. С еред н и х - л ітер атурн и й к ри ти к Іван
С вітличний, худ ож н и к О панас З ал и ваха, істори к В алентин
М ороз, п оет-п ерек л ад ач С вятослав К араванськи й.
Репресіям п ід д а н о і одн ого з л ідерів у к ра їн ськ ого д и си д ен т­
ського руху ген ер ал а П етра Г ри горен к а. У відп овідь на право-
захисну д ія л ьн ість, виступи на п ід тр и м к у сп ра ведл и вої бор оть­
би кри м ськи х та та р за п оверн енн я на істор и ч н у батьківщ и н у
його спочатку бу л о пом іщ ено д о п си хіа тр и ч н ої лікарн і, а влітку
1964 р. 'п о зба в л е н о ге н е р а л ь сь к о го зв а н н я . К оли у квітн і
1965 р. його при пи н ил и п ри м усово «л ік у ва ти » і тодіш ній Г ол о­
ва Ради М ін істрів С Р С Р О. К оси гін д а в вк азівк у п он ови ти
П. Г ри горен ка в ген ерал ьськом у зван н і, Л . Б реж н єв заявив:
«Ц ього генерала я знаю ... Рано його відпустили. Ж аль». Ареш ти
свідчили п р о п оча ток ріш учого н аступ у си стем и , кінец ь «в ід л и ­
ги». О дн ак реакц ія н а це україн ськи х д и си д ен тів засвідчил а
їхнє н еп охи тн е ба ж ан н я п родовж увати боротьбу.

Праця І. Д зю б и С воєрідн и м п ідсум к ом д ія л ь н ості д и си д ен -

«Інтернаціоналізм тів часів~«відлиги» бул а прац я л ітературн ого
чи русиф ікація?» кри ти ка з К и єва Івана Д зю би «Ін тер н ац іо­
налізм чи руси ф ікац ія?», п ерекл а- )ван д зюба
ден а потім кіл ьк ом а європ ей ськи м и
мовами. К нига була своєрідн и м п р о ­
тестом п р оти п р ов ед ен и х 1965 р.
ареш тів у к р а їн сь к и х д и си д е н т ів ,
звинувачен н я їх в антирадянській
діяльності. Свій твір І. Д зю ба адре­
сував П. Ш елесту, тодіш н ьом у п е р ­
шому сек ретареві Ц К КП У країни.
Автор см іл и во засудж ував п рактику
нехтування гром ад я н ськи м и п р а в а­
ми у к р а їн сь к о г о н а р од у . Г остр ій
критиці була п іддан а нац іон ал ьн а
політика К ом ун істи чн ої партії в У к ­
раїні. П раця, хоч і базувал ася на
ідеол огічн их заса д а х н ац іон ал -к о-
м ун ізм у, д а л а м о гу тн ій п о ш т о в х
159
 п одал ьш ом у розгортан н ю п равозахи сн ого руху. Не випадково
п и сьм ен н и к Б. А н тон ен ко-Д авидович н азвав п рац ю І. Д зю би
«реф ерен д ум ом поколін н я». В устам и молодого публіциста н ай ­
активн іш а части на ук раїн ськ ої м ол оді заявила про свій розрив
з тотал іта р н ою системою .
Б агатьом ц ей розрив к ош тував к а р ’єри: к огось він повів
страд н и ц ьк и м ш л яхом в ’язн ів сум ління, д ея к і зап л атили за
н ь ого вл асн и м ж иттям . А л е то н е бул и м арні ж ертви. «В іра ви­
н и кає тоді, коли є мученики», а «зн ищ ен і стаю ть прапором »,
п исав п ро україн ськи х д и си д ен тів В ален тин М ороз.
У ц ьом у істинне зн аченн я їхн ьої діяльності.

А н ти церко в н а П олітика десталінізації, яка проводилася в

кам п ан ія СРСР, не передбачала гармонізації відносин
держ ави з церквою. П анівна ідеологія, щ о базувалася на грубо
м атеріалістичном у світогляді, н ем инуче вступала в суперечність
з релігійною свідомістю. Саме це стало причиною чергової анти­
релігійної кампанії,-яка проходила на злам і 5 0 -6 0 -х років.
Г азети, радіо, культурн о-освітн і заклади , інш і засоби в п л и ­
в у н а населен ня бул и зор ієн тован і н а посиленн я атеїстичної
роботи. П очинаю чи з другої половини 50-х років, а значно ш и р­
ш е і активніш е н априкін ці 50-х - та початку 60-х років, у ред ак ­
ц ія х газет, на радіо орган ізую ться відділи атеїзму. Товариство
«З н ан н я», окрім сп еціал ьн их ун іверси тетів на гром адських за ­
садах, створю є н ауково-м етоди чн і ради, секції п роп аган ди н а­
ук ово-атеїсти чн и х знань. У багатьох обл асн и х і район них ц ен т­
рах створ ю ю ться атеїсти чн і м узеї та планетарії. У вузах в ід к р и ­
ваю ться кафедри наукового атеїзму. Курс лекцій з наукового ате­
їзм у зап ровад ж ується не тіл ьк и у вищ их, а й у середн іх сп ец і­
ал ьн их н авчал ьн и х закладах, у старш ий кл асах загал ьн оос­
вітн іх ш кіл, п роф есійн о-техн ічн и х училищ , н а курсах п ерепід­
готовки к ад рів різних ланок. У мереж і п ол іти чн ої освіти для
д ор осл и х і д л я п рац ю ю чої м ол оді орган ізовувалися теоретичні
сем ін ари , гуртки, м асові ш коли з ан тирелігійн ою тематикою ,
к іл ьк ість сл ухачів я к и х п остій н о збільш увалася.
Н а п оча тк у 1962 р. істотн і зм іни було вн есено д о законодав­
ства. О бм еж увал ося відк ри ття церков та м ол и товн и х будинків.
П и тан н я ж п ро п ри пи н ен ня д ія л ьн ості храм у виріш увалося не
в ц ентрі (як було д о того), а ви кон ком ом обласної ради. Ц я п р о­
ц ед ур а сп рощ увал ася. К ул ьтови й об’єк т м іг бути закритий на
п ід ставі акта техн ічн ої к ом ісії та висн овку уповн оваж еного у
сп равах ц еркви при обл ви кон ком і. К ультові сп оруди закрива­
л и ся і н авіть д ем он тувал и ся «у зв ’язку з рекон струкцією н асе­
л ен и х п ун ктів», я к м оти вувал и свої д ії власті. С вящ ен ики п оз­
бавл я л и ся м ож л и вості к он трол ю вати ф ін ан си рел ігій н их гро­
мад, не м али права керувати їхн ьою практичною діяльністю .
160
 Д ерж авні податки на релігійні гром ади сягали п он ад 80% .
'Р елігійна громада мала п раво н ай м ати свящ ен н ослуж ител я
тільки тоді, коли він отри м ував реєстрацій н е п освід чен н я у п ов ­
новаж еного у сп равах культів при облвиконком і.
О собливо си л ьн и х ути сків за зн ал а п равосл авн а церква.
Протягом 1 9 5 7 -1 9 6 4 рр. в У країн і бул о закрито 46% п равосл ав­
них храмів. Н ай більш е це торкн ул ося ц ен тр ал ьн и х та п івд ен ­
но-східних районів республіки, д е оп ір н асел ен н я антицерков-
ним акціям не був значним . Так, у З апорізькій області зал и ш и ­
лося 9 храм ів, на Д н іп роп етровщ и н і — 26, у К ри м у - 14. Ц ер к ­
ви, костьоли, синагоги і м ол и товн і буди н ки активно за к р и в а ­
лися в усіх без вин ятку регіонах.
Н арод нам агали ся переконати, щ о у вік к осм ічн и х п ольотів
і бл искучих н аукови х д ося гн ен ь релігійне м и сл енн я є проявом
відсталості, реакц ійн ості і суперечи ть п ри роді рад ян ськ ої л ю ­
дин и - будівн и ка комунізму.
Все це отрую вало свідомість, вн оси л о д и ск ом ф ор т у ж иття
мільйоні* лю дей, особл и во старш ого віку.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _________________________________ ____________

1. Назвіть причини виникнення дисидентського руху в Україні.
Якими були його особливості?
2. Які акції, проведені дисидентами, викликали найбільший р е зо ­
нанс у суспільстві?
3. Охарактеризуйте вислів В. Мороза: «Віра виникає тоді, коли є
мученики» і «Знищені стаю ть прапором».
4. Охарактеризуйте розм ах політичних репресій в Україні в другій
половині 50-х - першій половині 60-х років.
5. Який резонанс у суспільстві викликала праця І. Д зю би «Інтер­
націоналізм чи русифікація?»?
6. Чим була викликана антицерковна кампанія в Україні в 50-60-х
роках?
7. Якими були наслідки антицерковної кампанії?

Д О КУМ Е Н ТИ _________________________________ ________________

1. З книги Л . Л у к ’ ян енка « С п овід ь у к а м е р і с м е р тн и к ів »
1953 року я вступив на юрфак М осковського університету ім. Ло-
моносова.
...За п’ять років у М оскві мене с ім разів обізвали «хохлом». Кожен
із цих сім ох був +иоїм колегою і називав мене хохлом у д о б р о м у
гуморі. Я в той м о м е н т і точно в його ж доброзичливому тоні на­
зивав його «кацапом». І тут ставало несподіване: м ій добр и й ко­
лега різко зупинявся, повертався, витріщувався на мене^наче я к '
на якогось марсіанина, і кидав:
- Так ти націоналіст...
...Я почав уважніше придивлятися під цим кутом зору д о м а й ­
бутніх юристів - російських інтелігентів, потенціальних творців
національної держ авної політики Сою зу Р С Р - і побачив, що

6 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї н и , 11 к л . 161
 національна зверхність держ авної багатовікової імперської нації
так глибоко просякла свідомість російських людей, щ о нерівність
вони сприймали за рівність.
...Після XX з 'їз д у К П РС у московських бібліотеках, у читальних з а ­
лах з'явилося багато раніше закритої літератури... Твори М. Гру-
ш евського теж почали видавати...
У залі періодики бібліотеки імені Леніна з'явилися комплекти
журналу «Гасло», щ о виходив у Чернівцях і друкував матеріали до
програми РУП (Револю ційної української партії)... М ене вразили
матеріали д о програми РУП своєю демократичністю і соціапіс-
тичністю.
/Іук’яненко Левко. С повідь у кам ері смертників. -
К., Вітчизна, 1991 . - С. 18.

2 . В и т я г із книги І. Д з ю б и « Ін т е р н а ц іс .іа л із м ч и р усиф ікація?»

От і радіємо з денаціоналізації десятків народів, з успіхів руси­
фікації, то, що мовляв понад десять мільйонів неросіян в Союзі, за
останнім переписом*, назвали «рідною» російську мову і зреклися
своєї мови. І ставим о це в заслугу «великому и могучему русскому
язьїку», забуваючи, що всі великі росіяни вбачали велич і красу
св о єї мови зовсім не в її нібито здатності витісняти й заміняти с о ­
бою інші і славили II лише тоді й оскільки, коли й оскільки йшлося
про обстою вання її для себе, а не поширення її на інших.
... Щ об десятки націй С Р С Р «добровільно» відмовилися від своєї
мови й національності, для цього потрібно дуже багато, непомірно
багато неправди й несправедливості. Бо ж в атмосф ері правди й
справедливості безглузда й дика сам а постановка того питання,
такої мети: спеціально відмовлятися, цілим народом відмовляти­
ся від св о єї мови... Кому і що це дає?... Потрібно багато неспра­
ведливості і неправди щ одо минулої історії цих народів, щодо
марксизму-ленінізму, щ одо суті комунізму, щ одо характеру тих
процесів, які відбуваються на наших очах. Чи при цьому можливе
буде створення тієї високолюдяної й високоморальної атм осф е­
ри, з якою тільки й пов’язується в наших поглядах комунізм.
Вітчизна. - 1990 . - № 7 ’ - С. 100 .

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В ___________________________________

Д о к у м е н т № 1.
Які причини виникнення дисидентства і власної участі у ньому
визначає Л. Лук’яненко?
Д о к у м е н т № 2.
Прокоментуйте витяг із книги І. Д зю би «Інтернаціоналізм чи ру­
сифікація?»
а) Про яку атмосферу «неправди і несправедливості» пише І. Дзюба?
б) Які офіційні догм и радянської пропаганди заперечував у своїй
роботі І. Д зю ба?

* Всесоюзний перепис населення 1959 р.

162
 § 2 4 . УКРАЇНА В ПЕРІОД
ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964)
Повторю вально-узагальню ю чий урок

«Хрущовська Історія тотал ітарн и х сусп іл ьств н адзви чай н о

відлига» тісн о п ов’язана з д о л е ю їхн іх ди к таторів. К о­
л и в березн і 1953 р. пом ер Й. С талін, на п овер хн ю сусп іл ьного
ж иття стали п ідн ім атися чи сл ен н і п робл ем и, щ о н ак оп и ч ува­
лися в країні дек іл ьк а д еся ти л іть його десп оти чн ого п р а в л ін ­
ня. Н ове керівн и ц тво СРСР, очол ю ван е М . Х рущ ови м , п рагн у­
чи надати ім п ул ьс розвитку С РСР, взял о курс н а п оступ ову в ід ­
м ову від н ай оги дн іш и х проявів стал ін ськ ої сп адщ и н и , зокрем а
від терори сти чни х м етодів держ авн ого управл ін н я. Ц ей курс
дістав назву «десталінізац ії» і три вав з різною м ірою ін тен си в­
ності аж д о зм іщ ення Х рущ ова з н ай ви щ и х д ер ж а в н и х посад
1964 р. .О собливо яскраво ц ей к урс п роявився у п ерш і роки
після X X з’їзд у КП РС, який відбувся в л ю том у 1956 р.
X X з ’їз д КП РС засудив ш и року реп реси вну п ол іти ку т о та ­
літарного реж иму, охарактери зован у як «к ул ь т особи С таліна».
Реж им уперш е визнав свої помилки.
На ф он і засудж ен н я «кул ьту особи», м а сови х реп ресій п оси ­
лилася дестал ін ізац ія . Вона охопи л а п рактичн о всі сф ери ж и т ­
тя сусп ільства - екон ом іку, політику й ідеологію . В аж л и ву роль
у здійсненні цих п роц есів відігравав тодіш ній перш и й секретар
ЦК КП РС М. Х рущ ов, а том у вк азан и й п еріод істор ії н ази ваю ть
іще «хрущ овською відл и гою ». «В ідл и га» - та к н азвав у 1954 р.
популярний письм ен н и к І. Е рен бург свій н ови й роман. Ц я к н и ­
га дал а назву ц іл ом у історичном у періоду, б о доси ть точн о і о б ­
разно охарактери зувал а його зм іст - п отеп л ін н я (н е весна, а
лиш е потепління) серед зими.
Н айпом ітніш им и бул и резул ьтати дестал ін ізац ії в ідеології.
Ч астин а населення, п ереваж н о інтелігенції, чи не вп ер ш е за
роки радянської вл ади д істал а м ож л и вість біл ьш віл ьн о в и ­
словлю вати свої дум ки. П роте діа пазон ідеол огічн ої свобод и в и ­
явився обмеж еним. Д уж е ш ви дко держ ава п осил и ла ти ск на д е ­
м ократично налаш товані кола суспільства, розпочався к он тр­
наступ реакції на будь-яке ін акодум ство.
В У країні д ем ок ра ти чн і п роц еси виявилися обм еж еніш им и,
ніж у центрі, імперська влада п овн істю викл ю чи ла з н их е л е ­
менти н ац іон ал ьн ого відродж ення. Російська культура, мова,
як і раніш е, вваж ал и ся провідним и, дом ін ую чи м и . О дним з ос­
новних завдан ь в обл асті н ац іон ал ьн ої політики, щ о й ого ста­
вив п еред собою реж им , була руси ф ікац ія У країни. П ісля XX
з’їзду цей проц ес не те щ о не уповіл ьн и вся, а навіть почав н а ­

6* 163
бирати нових обертів. Ц ьому сприяла активно пропагована тео­
рія «зл и ття н ац ій », щ о передбачал а їхн є зближ ен н я в мові,
культурі, п ол іти чн и х уподобанн ях з росій ською нацією . Саме
н ац іон ал ьн а п робл ем а н адавал а п р оц есу дестал ін ізац ії в У к­
раїн і від м ін н и х від ан ал огічн и х проц есів у Р осії рис і н адзви ­
ча й н о обм еж ен и х м асш табів.

Контрольований О дним із н есподіван и х результатів десталі-

ав то н о м ізм н іза ц ії було розш и рен н я повн оваж ен ь Укра-
У кр аін и їи и у скл аді С РСР. П ісля см ерті С таліна у п ­
равляти Р ад я н ськ и м С ою зом без д оп ом оги україн ської партій-
н о-д ер ж а вн ої н ом ен к л атур и - од н ієї з н ай досвідч ен іш и х і
в п л и вови х в С Р С Р —бу л о немож ливо. Т ом у М. Х рущ ов іш ов їй
на п оступ ки в обм ін на л оя л ьн ість і підтрим ку. Д о то го ж він
був упевн ен ий , щ о так е п осил ен н я управл ін ських верхів з У к ­
раїн и не загрож ує єдності, ун ітарн ом у характеру СРСР. І в ц ь о­
м у він не п рорахувався. О три м авш и д ода тк ові права і повн ова­
ж ен н я , ці верхи використал и їх п ередусім д л я задоволення
в л асни х, а також групових (кланових) інтересів, а не д л я роз­
ш и р ен н я гр ом а д я н сь к и х ч и н ац іон а л ь н о-к у л ь ту р н и х прав
н арод у У країни. На н ову «україн ізац ію » вон и виявили ся н е­
зд а т н и м и , х о ч а ін к о л и в и сту п а л и н а за х и ст ук р а їн сь к и х
н ац іон ал ьн о-к ул ьтурн и х та екон ом ічн и х інтересів.

Е ко н о м іка У 50-ті роки ради кал ьно почали зм іню ватися

і ж и ттєв и й ум ови розвитку промисловості. Тепер її рівень
рівень ц іл к ови то залеж ав від впровадж ен ня у ви-
н асел ен н я робн и ц тво д ося гн ен ь науково-технічного п р о­
гресу. П роте радян ська си стем а управлін н я н ародни м госпо­
д ар ством в и я ви л а ся н еп ристосован ою д о нових істор и чн и х р е­
алій. Д р іб ’я зк ова опіка підп ри єм ств, часте коригування' планів,
кон ц ен трац ія в м ін істерськи х к абін етах більш ості оперативних
ф у н к ц ій га л ьм увал и м од ер н ізац ію економ іки. •
П ерехід в ід га лузевої (через м іністерства) д о територіальн ої
(через радн аргосп и) си стем и управлін н я став од н ією з най­
біл ьш и х рац іон ал ьн их реорган ізац ій хрущ овського часу і від­
п овідав ін тереса м У країн и. С аме це сп ри ял о позитивним зм і­
н ам в ін дустр іал ьн ом у п отен ц іал і республіки. Д руга половина
50-х рок ів стал а п еріодом п ом ітн ого зростан н я промисловості
У країн и. П роте реф орм и м а л и б доповн ю вати ся впровадж ен­
н я м госп од арськ ого розрахун ку, розш и рен н ям сф ери товарно-
гр ош ови х відн осин , сам остійн ості підприєм ств, утвердж ен н ям
ек он ом ічн ого сувер ен ітету республіки. Але цього не сталося.
А грарн и й ком п л екс У країн и в 50-ті - на п очатку 60-х років
п осід ав п ровід н е м ісце в С РСР. П евний час п ісл я X X з’їзду сіл ь­
ськ е госп од арство У країн и розви вал ося д оси ть .успішно. Проте

164
посилення адм ін істра ти вн ого ти ск у на сел о в кінці 50-х - н а по­
чатку 60-х років, н еп родум ан ість багатьох ріш ень, аван тю ри зм ,
необґрунтован ість реор ган ізац ії колгоспів, обм еж ен н я особи с­
того підсобн ого господарства, п оруш ен н я агротехн іки, н еоб­
грунтоване розш и рен н я посівів кукурудзи п ри звели д о спаду
виробництва сіл ьськогосп одарської продукції. У 1963 р. н а се­
лення бул о п оставл ен е на м еж у голоду, в ід я к ого вря тувал и л и ­
ш е закуп івл і хліба за кордоном.
50—60-ті роки ознам енувалися суттєвим зростанням ж иттєво­
го рівня населення. Відчутно підвищ илася заробітна плата,
пенсії. Вперш е за всю історію радянської влади держ ава ви сту­
пила з ініціативою виплати п ен сій колгоспникам . Високими
темпами розвивалося ж итлове будівництво. М ільй они лю дей
переселилися з бараків у впорядковані квартири, хоча здій сн ю ­
валося в основном у малогабаритне ж итлове будівництво, зводи ­
лися так звані хрущ овки. В одночас проведена в 1961 р. грош ова
реформа негативно позначилася на ж иттєвому рівні населення,
ціни на ряд продуктів харчування невпинно зростали.
Н а середи ну 60-х років позити вн и й ім п ул ьс, н ад ан и й с у ­
спільству процесами д естал ін ізац ії, згас. У свідом и вш и це, в и ­
щ е п артій н о-держ авн е керівн и ц тво розпочал о розробку пакета
реф орм, сп рям ован их на вдоскон ал ен н я існ ую чої соц іа л істи ч ­
ної си стем и виробництва. Та реалізувати навіть ці обм еж ен і
«вн утр іш н ьосоц іал істи чн і» п роп ози ц ії не вдалося. Н ове р а­
дянське керівни ц тво, щ о п ри й ш л о д о вл ади у ж овтні 1964 р.,
взяло курс на згортан ня реформ.

Культурне життя. «Х рущ овська від л и га» створил а ум ови для

Д и с и д е н ти п евн ого п рогресу україн ської культури. Н а ­
роду були повернуті д еся тк и забути х імен, твор и багатьох р е­
пресованих письм енників, худож н иків, учених.
Але, з ін ш ого боку, обм еж еність і н еп осл ідовн ість М. Х р у щ о­
ва і його оточення н еспри ятл и во п озн ачи л и ся н а стані освіти,
науки, літератури, м и стецтва - усіх сф ер к ультурн ого ж иття.
З губний вплив на ук раїн ськ у культуру справила руси ф ікац ія,
щ о розглядалася як важ лива скл адова ча сти н а п роц есу ф ор м у ­
вання н ов ої л ю ди н и - н еод м ін н ої скл адової части ни к ом у ­
н істи чного будівництва. П рикрим явищ ем стал о руй н уван н я
за вказівкою ц ен трал ьн и х органів храм ів, церков, л іквідац ія
релігійних громад.
Як н асл ідок п ол іти ки дестал ін ізац ії, вин и кає яск рави й ф е ­
номен україн ськ ого «ш істдесятн ицтва».
«Ш істдесятн ики » прагнул и поєднання, си нтезу суспільно-
політичної й естети чн ої д ум ки , зап очаткувал и н овітн є н а ц іо­
нальне відродж ення, реал ьн и м виявом я к ого було зародж ен н я
ди си ден тського руху.

165
 Д и си д ен ти стали ж и ви м втіл ен н ям н езнищ енності у к р а ­
їнського національно-визвольного руху, прагнення України до
к ращ ого ж иття, створення власної справді суверенної держави.

ПЕРЕВ ІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________

1. В яких історичних умовах почалася дестапінізація і в чому її суть?
2. Розкрийте історичне значення XX з'їзду КП РС та напрямів д е ­
сталінізації, які він започаткував. Якими були історичні особли­
вості зазначених процесів в Україні?
3. У чом у ви вбачаєте головну відмінність десталінізації в Р о с ії та
в Україні?
4. Ч им було викликане розш ирення впливу української номенкла­
тури за Хрущ ова? Як це відбилося на житті простих лю дей?
5. Охарактеризуйте зміни у системі управління народним господар­
ством на рубежі 50-60-х років. Яке значення вони мали для України?
6. Д айте характеристику галузей промисловості, щ о розвивалися
ш видш е за інші у роки семирічки. Чи відповідала існуюча структу­
ра п ром исловості вим огам науково-технічного прогресу?
7. С ф орм улю йте головні причини невиконання планів семирічки у
галузі сільського господарства.
8. Розкрийте з м іст десталінізації у сф ері культури. Чому в цих
умовах стримувався п роц ес національного відродження і п оси ­
лювалася русифікація?
9. Спробуйте виділити головні причини появи дисидентського ру­
ху в Україні. Якими були його особливості?
10. Які ем оц ії викликало у населення зафіксоване у програмі
К П РС 1961 р. положення, щ о вже у 80-ті роки люди житимуть при
комунізмі? Запитайте своїх рідних, старших людей, чи багато з
них насправді вірило в це.

З А П А М ’ЯТАЙТЕ Д А Т И ________________________________
5 б е р е з н я 1 9 5 3 р. - п ом ер Й. Сталін
Ч е р в е н ь 1 9 53 р. - пленум ЦК КПУ увільнив від посади першого
секретаря ЦК КП України Я. Мельникова і вперше обрав на цю по­
саду українця О. Кириченка
В е р е с е н ь 19 53 р. - пленум ЦК ВКП(б) розглянув питання р оз­
витку сільського господарства
Л и с т о п а д 19 53 р. - введено в експлуатацію перш ий в С Р С Р
суцільнозварний м іст через Дніпро (за проектом Є. Патона)
Л ю т и й 1 9 5 4 р. - розпочалося освоєння цілинних і перелогових
зем ель Казахстану, Алтаю і Сибіру
19 л ю т о г о 1 9 54 р. - президія Верховної Ради С Р С Р прийняла
Указ про передачу Крим у д о складу У Р С Р
Л ю т и й 1 9 56 р. - XX з ’їз д КПРС, на якому з доповіддю «Про культ
о со б и та його наслідки» виступив М. Хрущов
ЗО ч ер вн я 19 56 р. - постанова ЦК КП РС «Про подолання культу
особи і його шкідливих наслідків»
2 4 гр у д н я 1 9 5 7 р. - пленум ЦК увільнив від посади перш ого с е ­
кретаря ЦК КПУ О. Кириченка і обрав на цю посаду М. Підгорного

166
Грудень 1 9 58 р. - Закон С Р С Р «Про зміцнення зв'язку школи з
життям і про подальший розвиток си сте м и народної освіти в
СРСР»
1961 р. - су д у Львові над членами дисид ен тської організації -
Української робітничо-селянської спілки - Л. Лук’яненком, Г. Кан-
д ибою та ін.
Ж о в т е н ь 1961 р. - XXII з 'їз д К П РС ухвалив нову п рограм у КП РС
Л ю т и й 19 63 р. - республіканська наукова конференція в Києві,
присвячена питанням культури української мови
Л ю т и й 1 9 63 р. - із сибірського заслання д о Ри м у прибув м и тр о ­
полит Української греко-католицької церкви Й. Сліпий (з 1965 р. -
кардинал)
Л и п е н ь 1 9 63 р. - пленум ЦК К П У увільнив від о б о в ’язків перш о­
го секретаря ЦК КПУ М. Підгорного. Н а цю посаду було призначе­
но П. Ш елеста
Ж о в т е н ь 19 64 р. - усунення з посади перш ого секретаря ЦК
К П РС М. Хрущова та обрання Л. Брежнєва
С е р п е н ь -в е р е с е н ь 1965 р. - перша велика хвиля арештів ін­
телігенції, працівників культури, письменників, журналістів України
В е р е с е н ь - г р у д е н ь 1 9 65 р. - підготовка Іваном Д зю б о ю праці
«'Інтернаціоналізм чи русифікація?»
 ТЕМ А уш УКРАЇНА У ПЕРІОД
Н 1 ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ
РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ
(СЕРЕДИНА 6 0 -х -
ПОЧАТОК 8 0 -х РОКІВ)
П ісл яхр ущ овськ е двадцят иріччя (1 9 6 5 -1 9 8 5 ) в Україні
пройш л о п ід зн ак ом н еухи л ьн ого п оглиблення кризи
р а д я н ськ ого суспільст ва, що пош ирилася н а всі сф ери
ж ит т я —політ ику, економіку, соціальні відносини, ідео­
логію , культ уру.

§ 2 5 . ПОПІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНА КРИЗА
РАДЯНСЬКОГО ЛАДУ В УКРАЇНІ
З га д а й те :
1. Щ о таке тоталітаризм? Чому радянську си сте м у називають т о ­
талітарною ? 2. Чому в роки «хрущовської відлиги» не були до
кінця подолані наслідки сталінізму в різних сф ерах життя? 3. Яким
був правовий статус України у складі С Р С Р відповідно д о Консти­
туції У Р С Р 1937 р.?-

З агал ь н а Ж овтн еви й (1964) п ленум Ц К КП РС, який

ха р а кте р и с ти к а усун ув від влади М. Х рущ ова, п роходи в під
суспільно- га сл ам и п одол ан н я вол ю н тари зм у і суб’єкти-
політичних візму, н адан н я внутріш ній і зовн іш н ій полі-
ЗМІН т и ц і реал ізм у та стабільності.
За осн ову нового п ол іти чн ого к урсу було визначен о «н а сту п ­
н ість», «поступ овість», «зва ж ен ість» у при йн ятті ріш ень. Однак
у ході р еал іза ц ії вон и н абул и характеру руху у зворотн ом у на
п рям у - від хрущ овської л іберал ізац ії д о неосталінізм у. Будь-
які реф орм и , в п ерш у чер гу в п ол іти чн ій сф ері вваж ал и сь н е­
д оц іл ьн и м и . З ростає вплив партій н о-держ авн ого апарату -
ном ен кл атури, яка ф ак ти ч н о п еретворилася на н овий правля­
чи й кл ас рад я н ськ ого суспільства.
Ідеол огічн и м орієн ти р ом п артій н о-держ авн ого керівництва
Р ад я н ськ ого С ою зу в ц іл ом у та У країн ської РС Р як його ск л а ­
д о в о ї части н и , зокрем а, бул и п ол ож ен н я схвал ен ої в 1961 р.
п рогр ам и К П РС п ро п обудову в С Р С Р д о 1980 р. ком унізм у.
П роте реал ьн е ж иття виявилось н абагато складніш им , ніж
уя вл я л и у своїх п рож ектах ідеол оги Компартії.
В ж е у_другій полови н і 60-х років стал о очеви дн о, щ о ш ироко
розрек л ам ован і обіц ян ки п обудувати д о 1980 р. ком унізм вико-
168
 нані не будуть. П оказники ек он ом ічн ого росту, п ередбачені
програм ою К П РС на 1961—1970 рр., ви я ви л и сь абсол ю тно н ер е­
альними. Це п остави л о п ід загрозу ком ун істи чн и й м іф , яким
обґрунтовувалася вся вн утріш н я і зовн іш н я п ол іти ка СРСР.
У цих ум овах балачки про те, щ о «світл е ком ун істи чне за в т­
ра» ось-ось н астане, припинилися. Ц ентральн а вл ада пустил а
д о п овсякден ного обігу терм ін «розви н ути й соц іалізм ». Н ароду
наполегливо і ц іл есп рям ован о п ри щ еп л ю вал ась дум к а, щ о він
ж иве в сусп іл ьстві, д е усп іш н о виріш ую ться п итання за д ов о­
лення ж иттєвих потреб, проц вітає економ іка, розви ваю ться н а ­
ука, освіта, м истецтво. С аме це і є «розви н ути й соц іал ізм » -
найдосконаліш а ф орм а сусп іл ьно-п ол іти чн ого устрою . П обу д о­
ва ком ун ізм у ставал а справою н евизн ачен ого м айбутн ього.
Але якщ о поняття «комунізм » для пересічної радянської Л Ю ­
Д И Н И було більш -м енш зрозумілим, то щ о таке «розви нутий со­
ціалізм» -д о с т е м е н н о не знав ніхто. У м асовій свідомості зріло пе­
реконання, що, заговоривш и про «розвинутий соціалізм », партія
визнала нездійсненність, утопічність побудови комунізму.
Щ об н ейтралізувати ці настрої в сусп іл ьстві, вл ада на всі л а ­
ди стала повторю вати, щ о «розви н ути й соц іал ізм » - не щ о інш е,
як п ередбачени й «сам и м В.І. Леніним»" п ерехід н и й етап д о к о­
мунізму, який «вол ю н тарист» М. Х рущ ов, мовляв, хотів «п ер е­
скочити». Л иш е п оступ ово «розви н ути й соц іал ізм » тран сф орм у-
ватим еться у комунізм. Л ю ди прислухались д о цих роз’ясн ень,
дехто сприйм ав їх, але сум н іви зали ш али ся. З дорови й глузд
підказував, щ о й цього разу їх ош укаю ть. У ц и х у м ов ах все
більш а кількість н асел ен н я втрачал а віру в реал ьн ість к ом у ­
ністичних ідеалів та сп ром ож н ість тих, х т о зн аходився н а чолі
держ ави, їх досягти.
О сновною силою , щ о мала забезп ечувати п росуван н я у к ­
раїнського сусп іл ьства в н апрям у д о «к ом ун ізм у» чи «р озв и н у ­
того соціалізм у», була К ом уністична п артія У країни. Вона не
була сам остійн ою п ол іти чн ою партією , а виступал а як обласне
відділення єди ної й ц ен трал ізован ої КП РС. Ч ерез К ом партію
здійсню валося М осквою керівни ц тво У країною .
О бійняти будь-яку ви сок у п осаду у ті роки бу л о важ ко, якщ о
кандидат на неї не був чл ен ом КП РС. В ц и х ум овах чи сел ьн ість
парторган ізацій постій н о зростали. Я кщ о н а п очатк у 60-х років
К П У н алічувала 1,2 м лн членів, то н ап ри кін ц і 70-х - 2 ,7 млн.
О дночасно зростали роль і зн аченн я партій н ої та управлінської
бю рократії - н ом енклатури. Вона скл адал ась із осіб, які обій ­
мали високі керівні посади, при зн ачен н я н а які оф іц ій н о за ­
твердж увались керівним и ланкам и партії. П остій н о за я в л я ю ­
чи про зближ ен н я робітн и чого класу, сел ян ства та ін телігенц ії,
номенклатура ф актично п еретворилась на п ан івн и й кл ас р а­
дянського суспільства.

169
 В ідп овід н о д о К он ституції, ради зал и ш ал и сь вищ им и орга­
н ам и д ер ж а в н ої вл ади і м ісц евого сам оврядуванн я. 6 0 -8 0 -т і р о­
ки від зн ач ен і п оси л ен н я м впливу на н их п артій н и х структур.
П очи н аю чи із сіл ьськ и х і аж д о В ерховн ої Ради, п ерш і особи
від п овід н и х п артій н и х ком ітетів оби рал и ся д о викон авчи х ор ­
га н ів рад, а кан дидатури їхн іх гол ів п огодж увал и ся з п артій н и ­
м и к ом ітета м и і оби рал и ся ф орм ально.
За так и х ум ов ви бори д о рад н е м али ніякого значенн я, бо
ф ак ти ч н а вл ада к он ц ентрувал ася в руках партії. Її лідери - від
п ер ш ого сек ретаря Ц К д о секретаря рай ком у - бул и п овн о­
вл адн и м и госп одарям и на своїх територіях.
С тан ови щ е це бу л о узакон ен е, к ол и 7 ж овтн я 1977 р. В ерхов­
н а Рада С Р С Р затверди л а н ову К онституцію . 20 квітня 1978 р.
п оза чер говою сесією В ерховної Р ади У Р С Р була затвердж ен а
нова К он ституція (О сновний Закон) республіки. Д о цих д ок у ­
м ен тів вп ер ш е в к он сти туц ійн ій п рак ти ц і вн есен о статті, за
яки м и К ом партія визначал ась «к ерівн ою і спрям овую чою си ­
л ою сусп іл ьства, ядром її п ол іти чн ої систем и», яка визначає г е ­
н ерал ьн у п ерсп екти ву розви тку сусп іл ьства, л інію внутріш ньої
і зовн іш н ьої п ол іти ки , «н а дає пл ан ового, н ауково обґрун тован о­
го х а р а к тер у й ого боротьбі за п ерем огу ком унізм у».
У сі, хто ви сл овл ю вався п р оти визнан н я викл ю чн ої п ол іти ч­
н ої рол і К П Р С в У країні, ф ак ти чн о вступали у кон ф л ікт із О с­
н овн и м Законом , з усією п артій н о-держ авн ою маш иною .

Криза «Д вірц еви й переворот», у резул ьтаті я к ого з

п а р тій н о - н ай ви щ и х п осад у п артії і держ аві було усу-
д е р ж а в н о го н у то М . Х рущ ова, став результатом зм ови
керівництва кон сервати вн и х сил, котрі боял и сь лібералі-
У країни зац ії рад я н ськ ого сусп іл ьства і найм енш ого
обм еж ен н я всевл ад д я п артій н ої н ом енклатури.
Л . Б реж н єв, я к и й п рийш ов на зм ін у М . Х рущ ову, вж е в бе-
резиі 1966 р. на X X III з ’їзд і К П РС відн овив політбю ро ЦК
К Н Р С - ви щ и й та всевл адн ий орган партій н ої ієрархії, п овер­
нув п оса д у ген ерал ьн ого секретаря, я ку сам і обійн яв, зняв
існ ую чі ран іш е обм еж енн я д л я п артн ом ен кл атури обіймати
від п овід н і п осади п ротя гом три вал ого часу.
Він був вихідцем з України. У Д ніпродзерж инську (тоді К а­
м ’янці) Л.І. Бреж нєв народився, закінчив інститут, працю вав на
м еталургій н ом у заводі, обіймав посаду голови міськвиконкому.
У рок и Д р у го ї світової війн и він п рац ю вав у політорганах
арм ії. П овоєн н а біограф ія Л . І. Б реж нєва п ов’язана з п артій ­
н ою та радя н ськ ою роботою . П оступово д ол аю ч и її щ аблі - ч е­
рез роботу в К азахстан і, М ол дові і н ареш ті М оск ві - він зр еш ­
то ю обій н яв і аж д о своєї см ерті в 1982 р. утрим ував п ост Г ене­
рал ьн ого сек ретаря Ц К КП РС, д одавш и д о н ього в 1977 р. п оса­
170
д у Голови п рези дії В ерховн ої Р ади С РС Р. За ц ей ч а с в ін став
м арш алом , був н агородж ен и й безліччю нагород.
К лю чове м ісце в ієрархії вл ади У країн и зай м ал а посада п ер ­
ш ого секретаря Ц К К ом партії республіки. З л и п н я 1963 р. цю
п осаду обійм ав П. Ю . Ш елест. У родж ен ець К и ївщ ин и , за ф а ­
х ом ін ж ен е р -м е та л у р г, в ін р о зп о ч а в сх о д ж е н н я щ а б л я м и
партій н ої кар’єри щ е у довоєн н і роки. У 50-х обій м ав к ерівн і п о­
сади у К и ївськом у м іськком і та обком і партії, згодом був п ри ­
зн ачени й н а роботу д о ЦК.
Л іквідац ія раднаргоспів і п ерехід д о га л узевого п ри н ц и п у
управлін н я пром и сл овістю істотн о обм еж и л и п овн оваж ен ня
республіки та її керівництва. Це м а ло вл аш товувал о перш ого
секретаря Ц К К П У країн и П. Ш ел еста та й ого одн одум ц ів, х о­
ча зовні вон и дем он струвал и свою ц іл кови ту згоду з ц ен тр а ­
лізаторською п ол іти кою М оскви. А л е П. Ш ел ест н еод н ор азово
виявляв твердість у відстою ван н і ін тересів республіки, зокрем а
- у визначен н і ін вестиц ій в її екон ом іку, в м овн ій і к ультурн ій
сф ерах. О собл и ве незадовол енн я у Ш елеста ви к л и к ал а п ол іт и ­
ка русиф ікації, яка в ц ей ч а с н аби рал а обертів. З ал иш аю чись
п ерекон ан и м комуністом , П. Ш елест п ісл я п ри ход у д о влади в
С РС Р Л . Б реж нєва прагнув зберегти той п ом ірк ован и й і к о н ­
трол ьова н и й ц ен тр ом україн ськи й автон ом ізм , я к и й реал ьн о
утверди вся п ісл я см ерті Й. С таліна.
У се це, зви чай но, викл и кал о н езадовол ен н я П. Ш ел естом з
боку м осковського керівництва. 1972 р. на травн евом у п ленум і
Ц К К П У країн и П. Ш елеста усун ул и з п оста п ерш ого сек р ета ­
ря Ц К КП У. Ф орм ал ьн им п ри водом бул о ріш ен н я п р о п ер ев е­
ден ня й ого на сою зну, а зн ачить, н ачебто «ви щ у», п осаду - за ­
ступ н и к ом гол ови Р ад и М ін істрів
СРСР. Та п ісл я п л ен ум у серед р ес­ Володим ир Щ ербицькии
публіканського парткерівництва п о­
ш и ри л ась інф орм ація п ро справж н і
п ричини такого «п ідви щ ен н я » —ек о­
ном ічне «м існ иц тво» і н авіть п оту­
рання «націоналізм ові».
На том у ж п л ен ум і п ерш и м сек ­
ретарем Ц К КП У країн и було обр а­
но В. Щ ербицького.
В ол одим ир В аси л ьови ч Щ ерби-
цький народився у 1918 р. в м істечку
Верхньодніпровську, щ о за 30 км від
батьківщ ини генерального сек рета­
ря - Л. І. Бреж нєва. Д о війни за ­
кінчив хім іко-технологічний ін сти ­
тут, вою вав, а з 1948 р. перейш ов на
партійну роботу, д е поступово п о д о ­

171
л ав щ абл і к а р ’єри, ставш и в 1957 р. секретарем Ц К К ом партії
У країн и, а в 1 9 6 1 -1 9 6 3 рр. і з 1965 р. очол ю ю чи Р аду М іністрів
У країн и. Н а X X IV з’їзд і К П Р С у квітн і 1971 р. його, як і П. Ш е-
леста, бу л о обр ан о чл ен ом п ол ітбю ро Ц К КПРС.
П ри хід д о вл а ди В. Щ ербиц ького п ов’язува лося з «п ом и л к а­
м и» п оп ер едн ього керівн и ц тва у питан н ях «ін терн ац іон а л ьн о­
го в и х о в а н н я » т а «п р и м и р е н сь к о г о ста вл ен н я д о п р оя в ів
н ац іон ал ізм у». П рагн ен ня автон ом ізм у, характерн е дл я «доби»
П. Ш ел еста, звод и ться нанівець. Н ова політика росій щ ен ня та
вір н оп ід да н ого ви кон ан н я в к азівок ц ен тру набувала різних
ф орм - від повн ого управл ін н я україн ськи м и підприєм ствам и
з М оск ви д о скороченн я сф ери вж и ван н я української мови.
Т ак, В. Щ ерби ц ьк и й в оф іц ій н и х ви ступ ах говори в тільки
росій ською .
Н овий керівн и к республіки та його ком ан да, як і Л . І. Б р еж ­
н єв та д ея к і й ого най бл иж чі соратн ики , належ ав д о так зва­
ного дн іп роп етровськ ого яд ра п артій н ої верхівки СРСР 7 0 -
80-х років.
Д оби р аю ч и кадри , В. Щ ербиц ький керувався н ай надій н і­
ш и м у п ар тій н и х к ол а х критерієм : особи стою відданістю . Н еза­
бар ом п ісл я обр а н н я й ого н а п осаду перш ого сек ретаря Ц К КП
У країн и, м ін істер ськ і та інш і високі п осади обійняли понад ЗО
д н іп роп етровц ів. П оступ ово в К иєві скл ал ося т а к зван е д н іп р о­
п етр овсь к е зем л яц тво, чл ен и якого чи м а ло робил и д л я вза­
єм н ої п ід три м к и та просуван н я на ви сок і посади.
О собл и вості д ія л ьн ості В. Щ ерби ц ького обум овлю вав у п ер ­
ш у ч ер гу й ого п артій н о-п ол іти чн и й статус. В и щ и м орієн тиром
д л я н ь ого бул и ін тереси п артій н ого керівни ц тва С РСР. З ви чай ­
но, як перш и й секретар К ом п ар тії У країн и В. Щ ербиц ький ви­
являв ен ергію , н ап ол егл и вість у питан н ях забезп ечен н я ви к о­
н ан н я п л ан ів соц іал ьн о-екон ом ічн ого розвитку У країни. Проте
і й ом у, і його оточен н ю бр ак увал о кри ти чн ого ставл ен н я до
п рорахун к ів у п ол іти ц і центру.
Не обм еж ен а н і здорови м гл уздом , ні історични м досвідом ,
по своїй су ті ірра ц іон ал ьн а віра в «м удрість» верхів не мала
ж од н и х п ідстав. У країн ські ди си д ен ти н ази ва ли вищ е керів­
н и ц тво У країн ської Р С Р кол он іал ьн ою адм ін істрацією , п окли ­
к а н ою п роводи ти в респ убл іці лиш е п ол іти ку ц ентру. Тільки
так,’ н а їх н ю д ум к у, м ож на бу л о п оясн и ти п оведін ку і позицію
у к ра їн ськ ого керівництва.

П о л іти ко -п р а в о - П осилення компартійного впливу на всі сфери

вий статус суспільного життя, прагнення партійної но-
Укр аїни у скл ад і менклатури закріпити свою виключну, керівну
СРСР. К о н сти ту - роль у О сновному Законі держ ави, яка юри-
ція УРСР 1 9 7 8 р. дично перетворювалась на тоталітарну, хоча

172
формально проголош увалась загальнонародною , зн ай ш л о в і­
дображ ення у прийнятій у ж овтні 1977 р. К онституції СРСР.
П рийняття К он ституції С Р С Р 1977 р. оста точ н о закріп и ло у
сусп іл ьно-п ол іти чн ом у ж и тті д ер ж а в и си стем у ідеологічн их
догм . О днією з харак терн и х її ри с бу л о л и ц ем ір ство, д е к л а р у ­
вання одних, а втіл ен н я в ж иття при нц и п ово ін ш и х засад.
К онституція С Р С Р ф орм ал ьн о закріп л ю вал а су вер ен ітет со­
ю зних республік, їх н є п раво на сам остій н і зовн іш н і зн оси н и та
право вільн ого в и ход у зі скл аду С ою зу РС Р. В одночас, інш и м и
статтям и, р еал ьн ою п рактикою керівн и ц тва К П РС , ц ей «су в е­
ренітет» зводився нанівець.
П артійна та господарська н ом ен кл атура, яка зд ій сн ю вал а
керівни ц тво респ убл ікою , при зн ачал ась за вк азівк ою (у в и ­
клю чних вип адках - за згодою ) ц ентру, я к и й н ай м ен ш і прояви
сам остійн ого м и сл ен н я к вал іф ікував як «сп р оби д о в ід особл ен ­
ня», а сп роби хоч якось відстояти сувер ен ітет респ убл іки - як
«п ід ступ н і нам іри » розвалити Р ад я н ськ и й Союз.
У к вітн і 1978 р., за зразком сою зної, бу л о п ри йн ято К он сти ­
туц ію У РСР. Т ек ст О сн овн ого З ак он у республіки п рак ти ч н о
п овн істю збігався з К он ституцією С РСР. За К он сти туц ією У к­
раїнська РС Р ви знавал ась сувер ен н ою радя н ськ ою соц іа л іс­
тичною держ авою , яка м ала право зовн іш н іх зн оси н т а виходу
з С РСР, але м ехан ізм у так ого процесу виробл ен о не було, щ о
свідчить п ро д ек л арати вн и й характер д а н о ї к он сти туц ійн ої
норми. Н евідп овідн им и реал іям тотал ітари зм у бул и і п ол ож ен ­
ня чКонституції, щ о д ек л арувал и свободу сл ова, друку, в ір осп о­
відання, мітингів, дем он страц ій , створенн я гр ом ад ськ и х ор га ­
нізацій т а н едотор ка н н ості особи. К он ституція щ е раз п ід твер ­
дила одну з рис тодіш н ього реж им у - обм ан гр ом ад я н - ш л я ­
хом декл аруван н я зовні дем ок ра ти чн и х гасел і р еал ізац ію ж ор ­
сткої, антигум анної політики. П олітика за так и х ум ов стояла
над правом.
С ою зні органи д ерж а вн ої вл ади п ротя гом д р у гої полови н и
60-х — початку 80-х років все біл ьш е п ри вл асн ю вал и і без того
обм еж ені права сою зн и х республік. У РС Р не м ала п рава на
прям і зовн іш н і зн оси ни з ж одн ою із д ер ж а в світу. Н е м ало р е­
альн ого зн аченн я і п редставн и цтво респ убл ік у зага л ьн осою з­
них орган ах управління.
Ф орм ал ьн о У країн ська РС Р мала свій вищ ий зак он одавчи й
орган - В ерховн у Раду, ви щ и й ви к он ав ч и й о р га н - Р аду
М іністрів республіки, м ісцеві орган и вл ади - рад и н ародн и х
депутатів. О дн ак вл адн і п овн оваж ен ня к ож н ого з ц и х орган ів
на св о єм у р ів н і п о сту п а л и сь п о в н о в а ж е н н я м в ід п о в ід н и х
партійних комітетів. С ам е вони, ж орстко п ідп оря дк овую чи сь
партійній ієрархії, щ о п очи н ал ась від п ол ітбю ро Ц К К П Р С , без
будь-яки х н атяків на сам остійн ість ч и автон ом ію , п рон икали

173
д о кож ного району, підприємства, колгоспу чи радгоспу, висували
зі своїх лав керівників, заслуховували звіти п ро їхн ю роботу, а в
разі н евідп овідн ості їхн ім вим огам - і звільняли з неї. За умов,
коли партія, щ о стала, відповідно д о ст. 6 К онституції юридично
визнаною «керівною і спрямовую чою силою», сама не знала, куди
рухатись, політична си стем а п оступ ово агонізувала, а переваж ­
н а біл ьш ість населен ня втрачала віру в ком уністичні ідеали.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е ________________________________
1. У чом у полягала ідеологічна криза режиму? Чи мож на було, на
ваш у думку, подолати цю кризу в рамках політичного ладу,
закріпленого Конституцією У Р С Р 1978 р.?
2. Які обставини спричинили усунення П. Ш елеста з посади пер­
ш ого секретаря ЦК КП України?
3. Чи випадково на посаду п ерш ого секретаря ЦК КП України
після усунення Ш елеста обрано В. Щ ербицького? Обґрунтуйте
св о ї міркування.
4. Проаналізуйте заяви українських дисидентів стосовно того, що
вищ е керівництво Української Р С Р було «окупаційною», «ко­
лоніальною» адміністрацією.
5. Визначте, чому, незважаючи на декларований суверенітет с о ­
юзних республік, правового механізму їхнього виходу із С Р С Р ви­
роблено так і не було.
6. Схарактеризуйте си сте м у органів влади України відповідно до
Конституції 1978 р., н сильні і слабкі сторони.
7. П роаналізуйте механізм реалізації ст. 6 Конституції щ одо
«керівної і спрямовуючої» ролі КП РС. В чому це виражалось і які
наслідки таке «єдиновладдя» мало для України?
8. С пробуйте обґрунтувати чи заперечити тезу істориків про те,
щ о в кінці 60-х - на початку 70-х років в українському керівництві
існували дві течії - автономістська та централізаторська.

Д О К У М Е Н Т И ___________________ ___________________________ __
1. З К о н с т и т у ц ії У к р а їн с ь к о ї Р С Р 19 78 р.
С та ття 1. Українська Радянська С оціалістична Республіка є
соціалістична загальнонародна держава, яка виражає волю й
інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республік всіх
національностей.
Стаття 2. Вся влада в Українській Р С Р належить народові.
Н арод здійсню є держ авну владу через Ради народних депутатів,
які становлять політичну основу Української РСР.
Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радам народних
депутатів...
С таття 6. Керівною і спрям овую чою си лою радянського с у ­
спільства, ядр ом його політичної систем и , державних і гр о м а д ­
ських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу.
К П РС існує для народу і служить народові.
О з б р о є н а м арксистсько-ленін ським ученням, Комуністична
партія визначає генеральну перспективу розвитку суспільства,

174
 лінію внутрішньої і зовнішньої політики СРСР, керує великою твор­
чою діяльністю радянського народу, надає планомірного, науково
обґрунтованого характеру його боротьбі за перемогу комунізму.
Стаття 68. Українська Радянська Соціалістична Республіка - су ­
веренна радянська соціалістична держава...
Стаття 69. Українська Р С Р зберігає за собою право вільного ви­
ходу з СРСР..
Конституція (О сновний Закон) Укр аїн сько ї Ра д я н ськ ої
С оц іалісти чн ої Республіки. Прийнята позачергово во сьм ою
се сією В ер хо в н о ї Ра д и Укр аїнської Р С Р д е в 'я то го скликання.
20 квітня 1978 р. - С. 3 - 4 , 25.

2. Історик М и р о с л а в П рокіп п р о п ричини усуненн я П . Ш е л е с ­

та в ід влад и
В політиці Ш елеста його інтереси могли деколи збігатися з інте­
ресами українського народу, зокрема, коли йш лося про розбудо­
ву економіки, культури, людських кадрів і т. д. А що в час його в о ­
лодіння на Україні виявилися доволі міцні сили української с а м о ­
оборони, то він мусив, в якійсь мірі, з ними рахуватися. А це, - зі
С 7 а н о в и щ а Москви, - було злочином...
Таким чином, впавши з кремлівських верхів у небуття, Ш елест
розплатився не так за св о ї гріхи, як за «гріхи» тих, які в останньо­
му десятиріччі стали речниками прагнень українського народу, за
«гріхи» шістдесятників, патріотів сам ооборон н ого дем ократично­
го руху, чи точніше, - Ш елест розплатився за «гріхи» українсько­
го народу. Ш елест розплатився за прагнення українського н ар о­
д у зберегти рідну мову, культуру, літературу, науку, за бажання
народу володіти своїм и природними і лю дськими ресурсами, за
його ненависть д о тих, хто ганьбить його д о б р е ім'я, хто обвину­
вачує його в т. зв. буржуазному націоналізмі, а рівнозначно, на
ділі, з д ій сн ю є найчорніш ий р а си стськ и й великодерж авний
шовінізм, хто закриває йому рота, словом, хто перетворю є його в
раба на рідній землі.
...Помагати готовити см е р ть власній нації мож уть тільки ренега­
ти, а ренегати, на щастя, в кожному народі - це тільки винятки.
П рокіп М ирослав. Н апередодн і н езал еж н ої України.
С постереж ення і висновки. - Н ью -Й ор к -П ар и ж -С и д н ей -
Торонто-Л ьвів, 1993. - С. 197-198.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
а) Порівняйте статтю 2 і статтю 6 Конституції УРСР. Кому все-таки
насправді належала вся повнота влади в республіці? Ч ом у в Кон­
ституції Української Р С Р було зафіксовано «керівну і спрям овую ­
чу роль» не Компартії України, а К П РС ?
б) Взявши за основу наведені вище ф рагменти Конституції У Р С Р
1978 р. і матеріали підручника, підготуйте повідомлення: «Кон­
ституційні норми У Р С Р і реалії життя».
Д о к у м е н т № 2.
Щ о нового для розуміння причин усунення П. Ш елеста від влади
д ає цей фрагмент з книги М. Прокопа?

175
 § 2 6 . СТАН ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В
ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60-х - НА ПОЧАТКУ
80-х РОКІВ ТА НАЗРІВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
З га д а й те :
1. В чому була основана причина невдач економічних реф орм
кінця 50-х - початку 60-х років? 2. Які питання влючапа еко­
номічна дискусія початку 60-х років? 3. Як змінились умови та
пріор итети розвитку св іто в о ї економіки в умовах науково-
технічної революції?

С п роби Н ове п ол іти чн е керівн и ц тво СРСР при йш ло

реф орм ування д о вл ади за ум ов, коли п ід тиском ком андно-
е ко н о м іки бю рок р а ти чн ої си стем и захл и н увся перш и й
етап «хр ущ овсь к и х ек он ом ічн и х реф орм ». В ц ей ч а с активно
р озр обл я л а сь нова п рограм а реф ор м уван н я , яка повинна була
ста біл ізу в а ти ста н справ у п ром и сл овом у т а аграрном у в и р об­
н иц тві.
Н егай н о п ісл я ж овтн евого п л енум у 1964 р. вищ е радянське
керівни ц тво, зал учи вш и квал іф ікован и х учених-економ істів,
п роан ал ізувал о станови щ е в н ародн ом у господарстві СРСР.
В и сновки виявил и ся н астіл ьк и н евтіш н и м и , щ о їх навіть не н а ­
в аж и л и сь опублікувати. С ем и річн и й план бул о зірвано. П ос­
тій н о ск орочувався п ри ріст п ром и сл ової продукції. Структура
ви р обн и ц тва виявил ася н ай гірш ою і н ай відстал іш ою серед
п ром и сл ово розви н ути х країн. В иробничі ф онди ви к ор и стову­
вал ися нееф ективн о.
Н изьким зал и ш ався ж иттєвий рівен ь біл ьш ості населення.
П еред м ільй онам и л ю дей на п очатку 60-х років зн ову постала
загроза голоду, вн аслідок чого, м аю чи н ай кращ і у світі у к ­
раїн ськ і чор н озем и , С Р С Р зм уш ен ий був закуп овувати зерно
за кордоном . К ол госп и п еребувал и в скрутн ом у становищ і.
М іл ья р ди карбованц ів за рахун ок «нож и ц ь цін» п ерекачувал и ­
ся у пром и сл овість, гол овн и м чином , у важ ку і оборонну.
Було очеви дн о, щ о з так ою економ ікою д ося гти намічених
п р огр ам ою К П Р С п оказн иків нем ож ливо. С итуація вимагала
н егай них і гл и бок и х екон ом ічн и х реф орм.
В ели кі н а д ії нове п артій н о-держ авн е керівництво п окл а да­
л о на ріш ен ц я бер езн евого та вересн евого пленум ів Ц К КП РС,
щ о від бул и ся в 1965 р. Б ерезн еви й п ленум обговорив питан н я
«П р о н евідкл адн і заходи по д ал ьш ом у розвитку сільського го с­
п одарства С Р С Р» і схвалив н овий п орядок заготівель сіл ьськ о­
госп од арськ ої продукції. Д ерж авою визначалися тверді плани
її зак уп івел ь на кілька років, суттєво п ідвищ увал и сь зак у­

176
півельні ціни з урахуван н я м к л ім атичн их ум ов та ум ов в и р об­
ництва в окрем их районах, вп р овадж увал и ся н адбавки за н а д ­
планову продукцію .
У вересн і 1965 р. п ленум Ц К К П РС п ри йн яв п остан ову «П р о
покращ ання управл ін н я п ром и сл овістю , вдоскон ал ен н я та п о­
си л ен н я ек о н о м іч н о го сти м у л ю в а н н я п р о м и сл ов ого в и р о б ­
ництва». у
Ц им докум ен том , з одн ого боку, п еред бач ал ося п ідвищ ен н я
рівня планування екон ом іки, розш и рен н я сф ери госп р озр а х ун ­
кових від н оси н н а п ідп ри єм ствах, заход ів щ од о створ ен н я
еф ективної си стем и стим улю вання. З начн о ск орочувал ося ч и с­
ло визначен их згори показників: осн овн и м к ри терієм го сп о ­
дарської д ія л ьн ості п ідп ри єм ств п ередбачал ося зробити обсяг
реалізації ви робл ен ої продукції. С творю вал ися сп ец іал ьн і ф он ­
ди д л я м атеріал ьн ого заохочен н я робітн и ків і сл уж бовц ів, роз­
ш ирення соц іал ьн о-кул ьтурн ої сфери.
З агалом ц і плани, за ум ови п осл ід овн ого вп р овадж ен н я їх у
практик^, участі ш ироких трудящ их м а с у п роц есі їх реалізації,
мЬгли дати певний екон ом ічн и й і соц іал ьн и й еф ект. Н а п р а к ­
ти ц і ж вони здійсн ю вал и сь л ю дьм и н езац ікавл ен и м и , у п о д о ­
банням яких більш е відп овідал а стал ін ська тотал ітарн а е к о ­
ном ічна модель. Реф орм ою , наприклад, п еред бач ал ось р озш и ­
рення сам остійн ості п ідп ри єм ств і скороченн я чи сел ьн ості за ­
твердж увани х показн иків, ф актичн о ж їх к іл ьк ість зросла, а са ­
м остійність, навпаки, щ е біл ьш е обм еж увалась. Р еф орм ою п е­
редбачалось ліквідувати практику внесення коректив д о за ­
твердж ен и х планів. Н асправді ж кількість зм ін зн ачно зросла.
Річні завдан н я ча сто зм енш увал и сь н ап ри кін ц і року задл я
створенн я іл ю зії їх «виконання».
З ін ш ого боку, «з м етою п окращ а н н я управл ін н я п р ом и с­
ловістю » п л ен ум визнав за н еобхідн е л іквідувати ради н а р од ­
ного господарства і п овн істю п ідп орядкувати п ід п ри єм ства за ­
гальносою зним і респ убл іка нськи м м ін істерствам за галузеви м
принципом. Ц е означало, щ о уряди сою зн и х респ убл ік в тр а ч а ­
ли к он тр ол ь над біл ьш істю за вод ів і ф абри к. П ісл я р еор ­
ганізац ії абсолю тну біл ьш ість п ідп ри єм ств У к раїн и зн ову було
п ідп орядкован о М оск ві. П о суті вони стали вл асн істю ц ен т­
ральних м ін істерств і відомств.
Т аки м чином , л іквідац ія радн аргосп ів зм іц н ю вал а ім п ер ­
ську п рироду Р адян ського С ою зу, п осилю вала м он оп ол істи чн і
тенденції, щ о й без того завж ди бул и си льн и м и в ц іл к ом одер-
ж авленій пром исловості, а в ум овах н аук ово-техн ічн ої р ев о­
люції стали додаткови м чи н н иком її деградації.

177
І н д у с т р іа л ь н и й Н езваж аю чи н а суперечл и ви й і непослідов-
розвиток н и й харак тер екон ом ічн ої реф орм и 1965 р.,
У к р а їн и вон а дея к и й час справляла певний п озити в­
ний вплив на економ іку. У д ругій пол ови н і 60-х років забезп е­
чувал и сь п орівн я н о високі тем п и розвитку пром исловості. Р а­
д я н с ь к і е к о н о м істи н а в іт ь н а зв а л и в о сь м у п ’я ти р іч к у
(1 9 6 6 -1 9 7 0 ) «зол отою ». ^П ідприєм ства одерж али відносну с а ­
м остійність, робітн и ки , ін ж ен ерн о-техн ічн і прац івни ки і служ ­
бовц і стали відчувати зв’язок м іж я кістю своєї праці і зар обіт­
н ою платою . З авдяки сп івдруж н ості вчених, ін ж ен ер н о-тех­
н ічн их п рац івн и ків, робітн и ків-н оваторів, за п’я ти річ ку було
освоєн о виробн и цтво багатьох зразків н ової техніки і м атер і­
алів. Б уло створ ен о єди ну ен ергоси стем у республіки з п ід к л ю ­
ченням д о неї п ром и слових підп ри єм ств, радгоспів. Завдяки
ц ьом у н а п очатку 70-х років п овн істю заверш ен о ел ек тр и ­
ф ік ац ію сіл У країни.
У се це сп ри ял о забезп ечен н ю високи х екон ом ічн и х п ок аз­
н и к ів розви тку У країн и. П ротягом восьм ої п ’ятирічки основні
ви р обн и чі ф он ди і загал ьни й обся г п ром и сл ового виробництва
зр осл и в 1,5 раза, а н ац іон ал ьн и й д о х ід - на 30% . Характерно,
щ о дві трети н и п ри росту п ром и сл ової п родукц ії бу л о одерж ано
за рахунок підвищ ен н я п родук ти вн ості праці.
А л е вж е на п очаток 70-х років пом ітн и м и стали труднощ і в
реал ізац ії задекл арован ої п рогр ам и екон ом ічн и х реф орм. Е л е­
м ен ти госп розрахун ку, зводил и сь н ан івец ь ж орсткою плановою
екон ом ікою . Ч им кращ і п оказн ики роботи п ідп ри єм ство мало в
п оточ н ом у році, ти м вищ им и визначались д л я нього планові
п оказн и ки на м айбутн ій. П ри ц ьом у не завж ди зростан н я п ро­
д ук ти вн ості праці та обсягів виробн и цтва супроводж увалось
відп овідн им п ід ви щ ен н ям її оплати. Е кономіка розвивалась
ек стен си вн и м ш л яхом , за рахун ок залучен н я н ови х д ж ер ел си ­
рови н и та робочої си ли . Інтенсивні ш л яхи розвитку, зниж ення
м атер іал о- та ен ергом істкості виробництва, п ідвищ ен н я якості
продукц ії, п осил ен н я її к он курен тосп ром ож н ості вваж ались
другор яд н и м и . В резул ьтаті на світовом у ри н ку вітчи зняні т о ­
вари були некон курентоздатн им и, та і в сам ій країні люди
віддавал и п еревагу ім п ортн и м виробам.
У се це сп ри чи н и л о п огірш ен н я всіх виробн и чи х показників.
Т ак, я к щ о у 1 9 6 0 -1 9 7 0 рр. тем п и зростан н я пром ислового в и ­
робн иц тва в У країн і щ ор іч н о станови л и в середньом у 4,9% , то
в 1 9 8 1 -1 9 8 5 рр. - 2,8% . П ри ц ьом у зростав обсяг усіх видів в и ­
к ори стовуван и х ресурсів. Ш ви дко застарівали осн овн і в и р об­
ничі ф он ди, а п ро он овлен н я навіть не йш лося. Ц ьом у сприяло
те. щ о .! 70-х років, особл и во у зв’язку зі світовою ен ергети чн ою
кри зою , сою зн і відом ства л евову частку кап італ овкладен ь н а­
правляли на нове будівництво, розвиток С ибіру, д е видобува­
 лася нафта й газ для експорту. У країна ж м усила обходити сь за ­
лиш ком кош тів. Н аростання н егати вн и х я ви щ в економ іці було
прямим наслідком згортання економ ічної реф орм и 1965 р.

Економічна 7 0 -8 0 -т і роки відзн ачал ися п ода льш и м на-

політика центру ступ ом ц ен тру на н ац іон ал ьн і ін тереси сою з-
і У кр аїн а н и х республік. С оюзні відом ства на свій р о з­
суд використовували багатства і трудові ресурси У країн и. Л и ­
ше вони м он оп ол ьн о виріш ували, де, скіл ьки і коли будувати ,
щ о в У країні виробл яти та куди направляти . їх гол овн и м а р гу ­
м ентом була екон ом ічн а д оц іл ьн ість, хоча за ц и м п р и хов у ва ­
лась глибинна пол іти ка збереж ен ня радян ської ім п ерії. П ер­
ш очергова увага п ри ділялась вугіл ьн ій п ром и словості, чорн ій
металургії, важ ком у і ел ектротехн ічн ом у м аш и нобудуван ню ,
вій ськово-пром исловом у ком плексу. В У країн і сп орудж ували ся
н ові гірн и чо-збагачувал ьн і, трубн і, м ета л у р гій н і завод и та
інш і п ром и слові гіганти. Н ерідко вон и буд увал и ся за за ст а ­
рілими проектам и і технологіям и, щ о призводило д о забрудн ен ­
ня д овк іл л я . На Д он басі, в п ром и сл ових ц ен трах Н ад д н іп р я н ­
щ ини, Західної України, в багатьох м істах ін ш и х регіон ів р ес­
п убл іки рівень забрудн ен ості п овітря зн ачно п ереви щ ував д о ­
п устим і норм и. За оцінкам и спеціалістів, забрудн ен н я У країни
відходам и м ін ерал ьн о-си ровин н ого к ом п л ексу відбувал ося в д е­
сятеро ін тен си вн іш е, н іж Р адян ського С ою зу в цілому.
В одночас п огірш увал ося станови щ е з водою ; у респ убліці
інтенсивно буд увал и ся підп ри єм ства «вел и к ої хім ії», причом у
ф орсована «хім ізац ія» біл ьш ості регіон ів не від п овід ал а п отр е­
бам України.
«Ш тучні моря» поглинули близько 1 м лн гектарів чудови х р о­
дю чих земель. П ро н едоцільність побудови Київського, К рем ен­
чуцького та інш их водой м и щ попередж али науковці, літератори,
публіцисти, протестували місцеві жителі, зм уш ені п ересел яти ­
ся, кидати рідні місця. О днак ц і настрої були проігноровані.
П ротягом короткого ча су в У країні, без н ал еж ного обґр ун ту ­
вання, розрахунків, ча сто використовую чи застаріл і і н ед оск о­
н ал і тех н о л о гії, без у р а х у в а н н я ге о л о гіч н и х особл и в остей
м ісцевості бул о сп орудж ен о 8 атом них електростан ц ій. Ц ен т­
ральні м іністерства й відрм ства довел и кон ц ен трац ію атом них
електростан ц ій в У країні д о н ебезн ечн ого рівн я. П рям ої н е ­
обхідності в так ом у виріш ен ні ен ергети чн ої пробл ем и, з точки
зору інтересів народн ого госп одарства республіки, не було. В
У країні виробл ял ося 21% загал ьн осою зн ого обся гу ел ек тр ое­
н ергії, причом у в республіці використовувал ася ли ш е частина,
а реш та п ередавалася д о сусідніх респ убл ік і ек сп ор тувал ася за
кордон.- В ирученим и за продаж ел ектроен ергії кош там и розп о­
рядж алися ті ж таки ц ен трал ьн і відомства.

17'
 Я к і в попередні десятиліття, у 6 0 -8 0 -х роках У країна зали ­
ш алася одн им із найваж ливіш их виробників зброї та різн о­
м ан ітн и х видів військової техніки. З ам овлення військовиків ви­
к он у в а л и к ра щ і п ід п р и єм ств а , та м к он ц ен тр у в а л и ся най-
к вал іф ік ован іш і робітн и ки , ін ж ен ерн о-техн ічн і працівники,
вчені, туди йш ла н ай біл ьш якісна сировина і м атеріали. В У к­
раїні сф орм увався потуж ний вій ськово-пром исловий комплекс
(В П К ), осн ову якого становило керівництво арм ії і оборонні
п ідп ри єм ства. Ц е був дода тк ови й ф актор цен трал ізації р а­
дя н ськ ої економ іки, щ о не знав ні національних меж , ні м ісце­
ви х особливостей, ні республіканських кордонів і мав тенденцію
д о необм еж ен ого розростання, розш ирення політичного впливу,
п ідп орядкуван н я своїм інтересам усіх цивільних структур.
П ром исл овість, щ о зай м ал ася ви р обн и ц твом товарів н а р од ­
н ого сп ож и ван ня, розви вал ася п овільн о. Б ільш ість м аш и н та
обл а д н а н н я п ідп ри єм ств л егк ої і харчової галузей п ром и сл о­
вості застаріл и , а еф ективн ість їхн ь ої роботи була низькою . Ч е ­
рез це н езад овіл ьн ою бул а і якість вітчи зн ян и х товарів, багато
з я к и х д о то го ж бул и деф іц и тни м и .

С тан сільського За умов, к ол и щ е д іял и устан овки березнево-

госп од арств а го (1965) п л енум у Ц К К П Р С , сіл ьське госп о­
д а р ство розви вал ося п орівн ян о успіш но. У 1 9 6 6 -1 9 6 7 рр. було
затверд ж ен о га ран тован у оп л ату праці кол госп н иків за тари ф ­
ним и ставк ам и відп овідн их категорій робітн и ків і служ бовців
радгоспів. П ром исл овість забезп ечувал а сел о новим и м а ш и н а­
ми. їх н я кількість зростала, хоча якість «кул ьгала на оби д ві н о ­
ги». З біл ьш ува л ось ви к ор и стан н я мінеральних добри в, вп р ова­
д ж у в а л и ся біл ьш у р о ж а й н і р а й он ов а н і со р ти зе р н о в и х і
техн ічн и х культур. П оліпш ився к адровий склад спеціалістів
к ол госп ів і радгоспів. У се це сп ри ял о п ом ітн ом у зростанню
сіл ьськ ого госп одарства У країн и, валова п родукц ія якого в
1 9 6 6 -1 9 7 0 рр. збіл ьш и л ася на 16,6%.
У 70-ті роки, за ум ов згортан н я госп одарських реф орм , тем ­
пи р озв и тк у сіл ьсь к ого госп од а р ства У к раїн и су ттєв о у п о­
вільн ились. П ри ріст аграрн ого сектора екон ом іки У країни в
роки д е в ’я тої п’яти річки у порівн ян н і з попередн ьою значно
зм енш и вся. П лан, орієн това н и й на 20% п ри росту виробництва,
не був ви к он ан и й . У наступні роки тенден ц ія д о спаду зб ер е­
глася. У рок и д еся тої п ’яти річки (друга половина 70-х років)
п ри ріст п родукц ії агра рн ого сек тор а екон ом іки становив щ ор іч ­
н о тіл ьк и 1%, а в рок и один адц ятої п ’ятирічки - всього 0,47% .
К он статую чи кри зову си туац ію в сіл ьськ ом у господарстві
У країн и , сл ід м а ти на увазі, щ о питан н я його розви тку постійно
п еребувал и п ід кон трол ем п артій н и х і радян ських органів. Та
резул ьтати вн ість їх була м алою . В реш ті-реш т, у травні 1982 р.

180
 пленум Ц К К П Р С оп ри л ю дн ив П родовол ьчу п рограм у, р е­
алізація я к ої мала п ротягом 8 років ц іл к ом за безп ечи ти н асе­
лення країни осн овн и м и видам и продовольства.
З п р и й н я т тя м п р огр а м и зр о сл и к а п іт а л о в к л а д е н н я у
сіл ьське господарство: від 15,8 м л р д крб. у 1 9 6 6 -1 9 7 0 рр. д о
30,5 м л р д крб. у 1 9 8 1 -1 9 8 5 рр. З біл ьш увал ося виробн и цтво
сіл ьськогосп одарської техніки. Щ о д о м ін ерал ьн и х д обр и в , т о їх
п оставки з 1960 р. зр осл и біл ьш ніж у 10 разів. Т а ц і величезні
витрати на сіл ьське госп од арство себе не вип равдал и і в и к о­
нання п рограм и н е забезпечили.
П одібна безгосп одар н ість бул а нем ож л и ва на п ри сади бн и х
ділян ках. З айм аю чи 5 -6 % сіл ьськ огосп од арськ и х угід ь р е с­
публіки, вон и забезп ечувал и тр ети н у всього обсягу ви р обл ен о­
го м ’яса, ч в ер ть м олока і м айж е 40% картоплі. Ц е щ е раз п ер е­
конливо свід чи ть про н едоскон ал ість кол госп н о-рад госп н ої си ­
стеми, в рам к ах якої розви вал ося сіл ьськ е госп од ар ство У к ­
раїни. Я к і в минулому, ря д ови й к ол госп н ик і робітн и к р а д гос­
пу був м ало зац ікавл ен и й у резул ьтатах своєї праці. П р од у к ­
тивність її в С РСР була в 5 разів н иж чою , н іж у С получен и х
Ш татах А м ерики , в три -чоти ри рази - ніж у Б ел ьгії, Г олландії,
Ф ранції. П ередові ф орм и орга н ізац ії праці, зор ієн тов ан і на
кінц еви й результат, н а сел і не приж ивалися.
У такій ситуації м ільйони сільських ж ителів, особли во молоді,
не бачили п ерспектив у роботі в колгоспах та радгоспах і п од а ва ­
лися д о міст. Т ем пи падіння кількості працю ю чих у колгоспах
України були у д ва рази вищ им и, ніж у ц ілом у п о С РСР. За умов
низької продуктивності праці, відсутності необхідн ої техніки це
зумовило гострий д еф іц и т робочої сили. Тисячі студентів, р о­
бітників, інж енерно-технічних і наукових працівників, солдатів
зм уш ували п ротягом сезон у п рац ю вати н а пол ях республіки,
переробн их п ідп ри єм ствах, овочевих базах тощ о.
І все ж навіть за ц и х ум ов завд я к и сам овід дан ій п рац і у к ­
раїн ських сел я н сіл ьське госп одарство респ убл іки н е л и ш е за ­
д овол ьн ял о власні потреби у п родовол ьстві, а й забезп ечувал о
республіканськи й вн есок д о «загал ьн осою зн ого п р од овол ьч ого
кош ика». П ротягом 7 0 -8 0 -х років У країн а забезп ечувал а д о '
60% сою зн ого виробн и цтва цукру, 40% - сон я ш н и к у та овочів,
25% - м ’яса, масла та консервів.

Д еструкти вні П ри скорен и м и тем п ам и зн и щ увал ося основ-

процеси не н ац іон ал ьн е ба га тство У країни - її землі,
на селі Близько 2% к ращ и х ґрун тів бу л о затоп л ен о
ш тучним и моря.ми та вел и ки м и водосховищ ам и , утворен и м и в
басейні Д н іп ра та ін ш и х регіон ах У країни. Б агато зем ел ь було
п ідтопл ен о або засолено. Крім того, щ е 6% зем ель, при датн и х
д л я сіл ьськогосп одарського використан ня, оп и н и л и ся в кри ­

181
ти ч н ом у ста н і через ерозію . З ем л езабезпечен ість у республіці
на д уш у н а сел ен н я різко скоротил ася. Я к щ о в 1955 р. вона ста­
н овила 0,91 га, то у 1985 р. - 0,68 га.
С п р оби р озш и ри ти площ і обр обл ю ва н и х зем ель ш ляхом
м ел іора ц ії, п отр ебувал и вел и ч езн и х кап італ овкладен ь і були
н ед остатн ьо еф ективн им и. У серед и н і 60-х років 11% осуш ених
в У країн і ґрун тів у сіл ьськогосп одарськом у виробництві не в и ­
кори стовува ли ся. Т ам , д е осуш ен і та зрош уван і зем л і засівал и ­
ся, в р ож аї ча сто були н иж чим и від заплан овани х і не від ш ко­
д ову в а л и кош тів, ви трач ен и х на їхн є покращ ання.
У 60-ті - п ерш ій пол ови н і 80-х років три вал о розпочате щ е в
50-ті роки п ересел ен н я хуторян, ж ителів м али х населених
п ун к тів н а ц ен трал ьн і сад и би кол госп ів чи радгоспів. У резул ь­
та ті ц ього н е л и ш е л іквідовувал и ся так звані малоперспек-
ти вн і н асел ен і пункти - зн и кал и, «ви сихал и » історичні д ж ер е­
л а у к раїн ськ ого народу. На м ісці квітучи х сіл з їх ош атним и
п р и сади бн и м и діл я н к а м и в и н и к ал и пустки і руїни. О ф іційні
д а н і свід ча ть, щ о п ротягом 1 9 7 2 -1 9 8 6 рр. в У країні зн и кло 1502
сел а. О собл и во багато сіл обезлю дн іл о в східних областях і на
Н аддніпрян щ и н і.
О тж е, в 7 0 -8 0 -х роках народне господарство України вступи­
ло в см угу систем ної кризи. В її основі була недосконалість ра­
д я н ської планової системи господарю вання, прагнення партій­
н о-держ авних верхів будь-щ о залиш ити незмінною стару систе­
м у управлін н я промисловістю , колгоспно-радгоспний спосіб гос­
подарю вання,, обм еж ивш ись лиш е їх «косм етичним ремонтом».

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Чому, попри обмеженість економічної реформи 1965 р., темпи
розвитку промисловості в 1966-1970 рр. були порівняно високими?
2. Які чинники забезпечили позитивні зміни у розвитку сільського
господарства в другій половині 60-х років?
3 . У ч о м у п р о я в л я в с я з а с т ій у п р о м и с л о в о с т і в 7 0 - 8 0 - т і р о к и ?
4. Перелічіть основні галузі пром исловості України, розвитку яких
сприяв центр у 70-80-х роках? Чому сам е ці галузі мали всебічну
підтримку сою зних відомств?
5. Який вплив на довкілля України справляє велика концентрація
на її те ри торії підприєм ств важкої пром исловості?
6. Яке м ісц е у п ром исловості України займали оборонні під­
п риєм ства? Щ о таке воєнно-промисловий комплекс?
7. Які наслідки для України мала найбільша у світі концентрація
тут ядерних електростанцій?
8. Наведіть кількісні показники, щ о характеризують стан сільсько­
го господарства України в 70-80-х роках.
9. Охарактеризуйте завдання Продовольчої програми. Ч ом у вона
не була виконана?
10. Наведіть приклади неефективності колгоспно-радгоспної с и ­
с те м и в Україні у 70-80-х роках.

182
 11. Д айте характеристику деструктивним процесам в українсько­
му селі. Як мож на було їх уникнути?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1. З д о п о в ід і ч л е н а -к о р е с п о н д е н т а А Н С Р С Р А. А га н ге б я н а
«Сучасний с т а н р а д я н с ь к о ї ек о н о м ік и » (1965)
За останні ш ість років темпи розвитку наш ої економіки знизили­
ся приблизно в два рази.
...У чому полягає ця тенденція?
О б ’єктивні причини. Ми значну частину засобів відпускаємо на
оборону.., із приблизно 100 млн працюючих в С Р С Р 3 0 -4 0 млн
зайнято в оборонній промисловості.
У нас нееквівалентний обмін з іншими країнами. М и торгуєм о в о с ­
новному сировиною, бо багато країн, у том у числі й соціалістичні,
не хочуть купувати у нас готової продукції через її низьку якість...
Але зовнішні причини не є у такому важкому становищ і головни­
ми. Головні причини внутрішні:
1. Неправильний напрям господарського розвитку країни;
2: Невідповідність систем и планування, стимулювання і управлін­
ня радянської економіки сучасним вимогам.
Багато років м и н естримно притримувалися курсу надіндустріа-
лізації. Навіть в останні роки, коли необхідність у цьому відпала,
цей курс продовжувався.
Усе це відбувалося при штучному гальмуванні галузей, які не на­
лежать д о важкої промисловості, на шкоду їм.
...Підрахунки показали, що при ниніш ньому стані справ кол­
госпник може в середньому за день заробити 1 крб. 30 коп., а на
своїй присадибній ділянці - 3 крб. 50 коп. Чи вигідно йому працю ­
вати в колгоспі? Ні! При нинішньому стані справ, якщо дозволити
лю дям іти з села, то там практично нікого не залишиться.
...Система планування, стимулювання і керування промисловістю
склалася в 30-ті роки. Після цього мінялися тільки вивіски, а все
залишалося заснованим на адміністративних методах планування
і керівництва. Дуже важко позначається на економіці надмірний
централізм і відсутність демократії в господарстві.
...У нас фактично відсутні вартісні відношення, а ціни не відігра­
ють ролі. Головне - централізований розподіл.
Український вісник. - Вип. 1. - Париж; Балтимор,
1971. - С. 159-163.

2. Із « Записок» п о м іч н и к а п е р ш о го с е к р е т а р я Ц К К о м п а р т ії
У к р а їн и В. Щ е р б и ц ь к о го В іта л ія В р у б л е в с ь к о г о
Зкономика Украиньї, как и всех союзньїх республик, развивалась
в едином народнохозяйственном комплексе. Централизация уп­
равлення позволяла*достичь необходимьіх результатов в зкстре-
мальньїх ситуациях, таких как война и восстановление...
Однако однобокий упор на централизацию неизменно и неизбеж-
но порождал перекосьі, обусловленньїе функционированием уни-
тарного государства. В интересах центра, зачастую сиюминут-
ньіх, игнорировались интересьі республик... Диктат центра нара-
стал, нередко принимая ф орму бездумной, близорукой политики.

183
 Приоритет внешнеполитической доктрини и гонка вооружений
изматьівали зкономику, подрмвали становой хребет страньї. В
результате в стране развивались параллельно две зкономики -
гражданская и оборонная, между которьіми пролегла китайская
стена. Ни с чем не сравнимая милитаризация неизбежно вела к
диспропорциям , дисбалансам, к стагнации в целом.
Индустриальная мощ ь Украиньї, создаваемая общ им и усилиями
страньї в 30-е годьі, а затем восстановленная в послевоенньїй пе-
риод, в конце концов оказалась отсталой, особенно е е базовьіе от-
расли. В результате неудовлетворительной инвестиционной поли-
тики центра износ основньїх фондов достиг 50-60%. Преоблада-
ние группьі «А» привело к тому, что только 29% промьішленности
работало на потребительский рьінок. Тяжелая промьішленность
все больше превращалась в чудовищного монстра, пожирающего
капиталовложения и работаю щего прежде всего на себя...
В рублевский В. Щ ербицкий: правда и в ь ім ь іс л ь і , -
К.: Д овіра, 1993. - С . 139-140.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Чи стосую ться оцінки радянської економіки, зроблені в доповіді
А. Агангебяна, народного господарства України? Обґрунтуйте
свою думку. Чому доповідь А. Агангебяна, відомого радянського
вченого, не була опублікована? П ро щ о свідчить цей факт?
Д о к у м е н т № 2.
Спираю чись на ф рагмент «Записок» В. Врублевського, дайте ха­
рактеристику основних вад економіки України.
Порівняйте «Записки» В. Врублевського з доповіддю А. Аганге­
бяна 1965 р. (див. документ №1). Ці два документи відділяє понад
два десятиріччя. Чи відбулися за цей час позитивні структурні
зм ін и в економіці України?

§ 2 7 . ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ
ТА РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
З гад а й те:
1. Якими були демографічні втрати України в ході Другої світової
війни та голодом орів 30-40-х років? 2. Щ о таке номенклатура у
радянському суспільстві? 3. Які зміни відбулись у рівні життя та
побуті населення України в 50-х - на початку 60-х років?

Етносоціальні П еріод другої половини 60-х - початку 80-х

зм іни років був часом суттєвих соціальних, етніч-
в суспільстві них, дем ограф ічн их змін у суспільстві. На п о­
чаток 60-х років вдалося подолати ж ахливі д л я У країни д е ­
м ограф ічн і наслідки Д ругої світової війни, сталінських репре­
сій та голодом орів. У 1960 р. загальна чисельність населен­
ня республіки становила 42,4 м лн чол., з яких 22,6 млн, або
53% були сільським и ж ителям и . На п очатку 80-х років ч и ­
сельність населен ня республіки п еревищ ила 5 0-м іл ьй он н у п о­
значку, дося гн увш и у 1989 р. (за результатам и п ереп и су н асе­
лення) 51,7 м л н чол.
Х арактерною рисою дем ограф ічн их процесів були високі тем ­
пи росту чисельності м еш канців міст. У 1964 р. м іське населення
у кількісному віднош енні перевищ ило сільське, а на середину
80-х років воно становило вж е більш е 2/ 3 населення республіки.
Різке скорочення чи сел ьн ості селян було в и кл и к ан е я к з а ­
гальносвітовою тенден ц ією д о урба н ізац ії (збільш енн я к іл ь ­
кості міст), та к і побутовою н евла ш тован істю та ск л ад н істю з
прац евлаш туван н ям на селі.
У 1979 р., вперш е за три вал и й п еріод у к р аїн ськ ої історії,
см ертн ість сільськи х ж и тел ів п еревищ ил а н арод ж уван ість —
розпочалася депопуляція. На п очатк у 90-х років вона стала
явищ ем, характерн и м д л я всієї республіки.
Н ац іонал ьн и й склад н асел ен н я У к раїн ськ ої Р С Р зазнав
суттєви х зм ін. П ротягом 6 0 -8 0 -х років відбувал ося скороченн я
чи сельності титульн ого етн осу - україн ців. Ц е бу л о п ов’язан е зі
зн и ж енн ям народж уваності, п остарін н ям ук раїн ців, а особл и во
—високим и м асш табам и в ’їзд у д о У країн и п ред ставн и ків інш их
національностей.
За 30 років - з 1959 по 1989 - ч а с т к а україн ц ів у загальній
кількості населен ня респ убл іки скоротил ась із 76,7 д о 72,1% , в
той час як відсоток росіян збільш ився з 16 д о 22% . П ри ц ьом у
варто врахувати, щ о вплив росій ської мен тал ьн ості, м ови, к у л ь­
тури був зн ачно вищ им кількості етнічни х росіян. Ф актичн о
повністю зруси ф ікован и м и бул и україн ські м іста, за винятком
західн и х областей. Все рідш е звучала україн ська м ова і в селах
С ходу У країни та Криму.
Русиф ікація стал а держ авн ою стратегією , а гол овн и й н а­
прям розвитку н ац іон ал ьн и х відн осин п ол ягав у підтягуванні
етносів д о мови і культури «вел и к ого росій ського народу».

Ж иття П очинаю чи з X XIII з ’їзд у К П У країн и і X X III

тр удящ и х з’їзд у К П РС (1966) на всіх високих п артій н и х
ф орум ах завдання п ідвищ ен н я ж и ттєвого рівня н асел ен н я д е к ­
ларувалося я к одне з осн овн и х завдан ь партії та держ ави.
Н авіть у новій К он ституції У країн ської Р С Р 1978 р. бул и за ­
ф іксовані п рава на гарантовану, гідн у оп л а ту праці, н а за б ез­
печення ж итлом, квал іф ікован ою м еди чн ою допом огою .
Д еякі п озити вн і зм іни сп равді відбулися, хоча їх м асш таби
явно п оступалися обіцяним . Т ак, уп ер ш е за роки радян ської
влади у лю дей зн и к при м ар н и й страх голоду. Р егул я рн о п р от я ­
гом усього року стали отри м увати зар п л ату кол госп ники . З
1964 р. колгоспники стали отри м ува ти і п ен сію у розм ірі 1 2 -

185
 ЗО крб. В ідн осн о зросл а купівельна спром ож н ість населення.
Л ю д и п очал и біл ьш е купувати тел евізорів, холодильників,
п ральн их м аш ин, ін ш ої п обутової техн іки. А л е осн овн і ек он о­
м ічні п оказн ики , щ о м а л и гаран тувати підвищ енн я ж иттєвого
рівня н асел ен н я, не викон ували ся. З 1971 по 1985 р. грош ова
м а са , яка перебувал а в обігу, збіл ьш и л ася в 3,1 раза, ти м часом
я к ви р обн и ц тво товар ів н арод н ого сп ож и ван ня - всього лиш е
вдвічі. В н асл ідок ц ього, все біл ьш е товарів п овсякден ного п о­
питу, особл и во якісних, потрапл ял о д о розряду деф іцитних.
Д овгі чер ги за ц им и товарам и та гон ін н я за «деф іц и том » були
характерн ою рисою п обуту радян ських л ю дей у 7 0 -8 0 -т і роки..
Н ам агаю чи сь не допустити зн иж ення ж иттєвого рівня гром а­
дя н , керівни ц тво держ ави йш ло на ш и року закупівлю за кордо­
н ом товар ів ш и рокого вж итку. Ц е п огли нало десятки мільярдів
дол арів, виручен их від продаж у західним країнам наф ти і газу.
К раїн и арабського С ходу, які також у ш ироких м асш табах екс­
п ортували нафту, зуміли використати «наф тодолари» д л я ство­
рен ня н ови х га лузей промисловості, м одернізац ії господарства
в ц ілом у, істотного п окращ ання соціально-культурної сфери. У
Радян ськом у С ою зі ці кош ти просто «прощ алися».
Н аф тови й «бум » 70-х років закінчився, і в бю дж еті стали в и ­
н и кати багатом іл ьярдн і д еф іц и ти. О днак, перетворивш ись на
зар учн и к ів вл асни х н еобґрун тован и х обіц ян ок і дем агогічних
заяв, п артій н о-д ерж авн і верхи старан н о п ри ховували деф іц и т
бю д ж ету, розш и рю ю чи реал ізац ію алкогольн их напоїв, п ід ­
н ім аю ч и ц ін и на п род овол ьч і та п ром и сл ові товари. З акупівля
д еш ев и х п ром и сл ови х товар ів за кордон ом три вал а. У все ш и р ­
ш и х м асш табах ім портувалося зерно. Т а к створю вал ася в и ­
д и м ість добробуту.
Н аскільки н изьки м був д обр об у т у 7 0 -8 0 -х роках свідчить
той ф акт, щ о за рівн ем ж иття У країна на початку 80-х рок ів п е­
ребувал а серед держ ав, щ о п осід ал и 5 0 -6 0 м ісц я у світі.
С к л а д н ою за л и ш а л а ся ж и тл ов а п р обл ем а, хоч а д л я її
розв’язання виділялися м ільярди карбованців. У 1 965-19 80 рр.
в У країн і бул о побудовано 5,6 м лн квартир, 25,2 м лн чоловік
одерж ал и ж итло. В республіці з ’явил и ся нові міста: Вільно-
горськ, Н ововолинськ, С вітловодськ, Е нергодар та інш і. У вел и ­
ки х м істах зводил и ся нові ж итлові мікрорайони. В Києві - це
Р усанівський, Терем ки, Н ивки, Оболонь, Виноградар; у Харкові
- С алтівський; у Запоріж ж і - Космічний. Та, попри це, черга на
ж и тл о не зникла. У роки один адц ятої п ’ятирічки вона стан ови ­
ла 1,5 м лн ч ол овік і м ала тенден ц ію д о зростання. У складном у
станови щ і п еребувал о ком унальне господарство міст, на п оліп ­
ш ен н я якого постійн о бракувал о кош тів і матеріалів.
Щ о ж стосується українського села, то воно перебувало у
незрівнянно гірш ому становищ і, ніж місто, хоча обсяги держ ав­
186
 них капіталовкладень, а також витрат на вказані цілі сіл ьсько­
господарських підприємств протягом 60-х — перш ої половини
80-х років зростали. Розш ирилось ж итлове будівництво, д о ц ен т­
ральних садиб практично всіх колгоспів і радгоспів пролягли д о ­
роги з твердим покриттям. В середині 60-х років було заверш ено
електрифікацію села, кож не двадц яте сел о бу л о газиф іковане.
Однак, «сти ран н я граней м іж м істом і сел ом », яке обіц ял а
програм а К П РС 1961 р., не відбулося.
М едичне обсл уговуван н я населен ня хоча й поліп ш и л ося,
все ж і ту т були чи сл ен н і проблем и. Н ап ри кін ц і 80-х рок ів в м е ­
дичн их закладах республіки п рац ю вал о 180 ти с. л ікарів і п о ­
над 500 тис. м еди чн и х п рац івн и ків сер ед н ьої кваліф ікації.
У розрахунку на кож ні 10 тис. ж и тел ів це бу л о біл ьш е, н іж у
розвинутих країнах світу. О дн очасн о зр остал а к іл ьк ість л ік а р ­
няних л іж ок - за 1 9 7 0 -1 9 8 5 рр. м айж е на трети н у. О дн ак о сн а ­
щ еність устан ов охорон и здоров’я і я кість м ед и чн ого обсл у го­
вування зал и ш ал и ся н адзви чай н о низьким и. В той час, коли
рівень сійертності у переваж ній біл ьш ості р озви н ути х західн и х
країн зниж увався, у Р адя н ськ ом у С ою зі - зростав. З 1965
по 1980 р. цей п оказн ик н а 1 тис. ж и тел ів зр іс з 7,3 д о 10,3 в и ­
падків. Щ о ж д о У країни, яка кол и сь м ала п рек расн і при родн о-
клім атичн і ум ови, щ о м огли сп ри яти д овгол іттю її ж ителів,
то см ертн ість на її тери тор ії стал а зростати ш ви дш е, н іж по
СРСР в ц ілом у: з 7,6 вип адків н а одн у ти ся ч у н асел ен н я у
1965 р., д о 12,1 ви п адк у у 1980 р. У ж е н ап ри кін ц і 70-х років у
д еяки х м ісцевостях У країн и рівен ь см ертн ості п еревищ ував
народж уваність.

Побут Д еф ор м ац ії в соц іал ьн ій сф ері п оси л ю вали ся

н ом енклатури несправедливим характером розподілу сусп іл ь­
них благ. В обстан овці всевл ад д я і безкон трол ьн ості н ом ен ­
клатурні верхи утвори л и власну, закриту си стем у п остачан ня
п родовольства і п ром и сл ових товарів, щ о не зн ал а д еф іц и тів і
сп екул ятивн их цін. Рада М ін істрів і Ц К К ом партії м а ли сп е­
ціальні великі господарства, д е вирощ ували ся ек ол огічн о чи сті
городина і ф рукти д л я вищ их партій н о-держ авн и х устан ов. П е­
реробкою сіл ьськогосп одарської п родукц ії д л я н ом ен кл атурн их
верхів займ алися сп ец іал ьн і закриті цехи.
О трим ую чи заробітну плату, я к а в 2 - 3 рази перевищ увал а
заробітн у пл ату робітн и ків та кол госп н иків, п ред ставн и ки н о­
м енклатури м огли при дбати на н и х у 5 - 1 0 разів біл ьш е т о ­
варів. За ум ов тотал ьн ого д еф іц и ту н ом ен кл атура м ала м ож ­
ливість за д еш еви м и — держ авн и м и — ц ін ам и куп увати н еоб­
хідні товари, в той ч а с я к основна маса л ю дей або взагалі не м а ­
ла доступу д о якісних товарів, або втридорога зм уш ен а бул а р о­
бити покупки на базарах чи у спекулянтів.

187
 У 7 0 -8 0 -х роках стал а п ош и рю вати ся п рактика закуп івлі ве^
л и ки х п артій ви сок оя к існ и х п ром и сл ових і п родовольчих т о ­
варів, п ри зн ачен и х ви кл ю чн о д л я вищ ого керівництва.
«В и щ і ін стан ц ії» м а л и зак р и ті кращ і сан аторії, поліклініки
та л ікарні, щ о бул и у від ан н і ч етвертого управл ін н я М іністер­
ства охорон и зд ор ов ’я , буди н ки відпочинку, п ан сіон ати , а т а ­
кож м и сл и в ськ і господарства.
Д л я чи н овн и ків п артій н о-радя н ського апарату зводилося
п ол іп ш ен е ж итло.
В и щ і урядові і п артій н і сл уж бовц і м али постійно закріплені
за н и м и ц іл орічн і сім ей н і дачі. К вартири н айвищ их керівників
обсл у гов у вал и ся ш татн и м и покоївкам и, щ о утрим увал и ся за
д ер ж а в н и й кош т. Д ом робітн и ц і, п ок оївк и та інш а д ом а ш н я ч е­
л я д ь н авіть була о б ’єдн ан а в сп ец іал ьн у п роф сп іл кову ор ­
ган ізац ію , а їхн я служ ба зараховувал ася в трудови й стаж.
Д іт и п артій н о-д ерж авн ої еліти відвідувал и н айкращ і, н а й ­
сучасн іш і ди тя ч і садки і ш коли, п ісл я закін чен н я як и х вони, як
п рави л о, вступ ал и д о п рести ж н и х вузів.
К ерівн иц тво К ом ун істи чн ої партії, держ ави, котре постійно
т в ер д и л о п ро свої н ам іри п обудувати сп раведл и ве безкласове
сусп іл ьство, н асп равді створ и л о з вигодою д л я себе суспільство
в и тон чен ої соц іал ьн ої н ерівності.

П ЕРЕ В ІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________

1. В аш е розуміння поняття «рівень життя». Які компоненти, на
ваш погляд, воно включає?
2. Охарактеризуйте офіційну лінію партійно-державного керів­
ництва щ одо рівня життя населення. Чи була реалізована ця лінія
в 70-80-х роках?
3. Яку роль відігравав ім порт товарів повсякденного вжитку для
задоволення елементарних потреб населення? Які фінансові
дж ерела дозволили здійсню вати закордонні закупівлі?
4 Д а й т е о ц ін к у ж и т л о в о ї п р о б л е м и в У к р а їн і в 7 0 - 8 0 - х р о к а х .
5. Щ о було зроблено в 70-80-х роках для поліпшення медичного
обслуговування населення? Наскільки ефективною була держ ав­
на політика в цій сф ері?
6. Поясніть з м іст терм іну «депопуляція». Які причини викликали
депопуляцію населення України?
7. Порівняйте сучасний рівень життя в Україні з відповідними по­
казниками у 70 -80 -х роках. Зіставте рівень життя в Україні з
рівнем життя в розвинутих зарубіжних країнах. Використайте д о ­
даткові матеріали.
8. Охарактеризуйте побут керівної верхівки У Р С Р у 70-80-х роках.
Чи мож на вважати справедливим порядок розподілу матеріаль­
них благ і послуг, який склався в країні в 70-80-х роках?

188
"О К У М Е Н Т И
1. З і с п о г а д ів е к с -п р е з и д е н т а У к р а їн и Л . К равчука
- Керівництво - це еліта. Верш ина республіки. Члени політбю ро
і секретарі... Між собою вони жили дружно, принаймні спілкува­
лися щодня. ...Щ одня влаштовувалися так звані обіди політбю ­
ро... О сь д е те м а для художників, для епохальної картини! - це,
вважайте, обіди богів. Щ одня на о б ід у приміщ енні ЦК для цього
виділяли спеціальну залу, д е збиралися члени політбюро, і ті, що
тут працювали, і ті, щ о в Раді М іністрів чи у Верховній Раді, - як­
що, звичайно, хто з них не перебував у відрядженні. На чолі столу
- перший. Страви подавалися вишукані. Членам політбю ро вида­
валися якісь додаткові гроші, крім зарплати, за ті гроші, зб е р іга ­
ючи зарплату, вони й харчувалися, а щ е й д о д о м у замовляли
харчі. Скільки са м е видавали грошей, я не пам'ятаю , але д о с т а т­
ньо...
Розкішні обіди були неспішними, тривали довго, інколи по півто-
ри-дві години. Тут, за столом, можна було й справи різні вирішу­
вати - партійні, державні, бо ж найвище керівництво партії і д е р ­
жави збиралося.
.-О к р ем о обідали заввідцілами, перші заступники, помічники, у
них був окремий зал, кожен мав св о є місце. А інструктори, кон­
сультанти й інші «нижчі чини» обідали в іншій залі. Щ о д о лікуван­
ня, то перш ий і члени політбю ро ходили на те лікування аж... ч е ­
р е з дорогу... це ам бул атор но, а коли щ о се р й о з н о , то
кремлівська лікарня. Апарат же - всі, хто нижчі секретарів, ліку­
валися на Пушкінській, в четвертому управлінні. А б о у Ф еофанії...
Ч ем ерис В. П резидент. Ром ан есе. - К.:
В ид-во С П «СВЕНАС», 1994.- С . 134-135.

2 . У р и в о к з і с т а т т і к о л и ш н ь о го м ін іс т р а о с в іт и У к р а їн и , п р о ­
ф е с о р а П. М . Таланчука
... Якщ о м и п р оан ал ізу єм о зр із економічних д о ся гн е н ь на
мікрорівні і розглянемо величину заробітної платні працівників та
щ о за неї можна придбати, то побачимо, щ о твердження про д о ­
сягнення розвинутого соціалізму є чистісінькою брехнею.
Д ля того, аби задовольнити св о ї елементарні побутові потреби,
робітник у колиш ньому С ою зі повинен був витрачати часу на з а р ­
плату в 10 разів більше, ніж американський.
Так, наприклад, у С Р С Р робочий час на одержання зарплати для
придбання 1 кг хліба дорівнював 12,6 хвилини, в С Ш А - 5,8 хви­
лини; щ об купити 1 кг свинини робітникові С Р С Р потрібно було
працювати 1 годину 36 хвилин, а робітникові С Ш А - 17 хвилин.
Робітник у С Р С Р на придбання чоловічого костю ма повинен був
працювати 137 годин, американець - 11 годин, на придбання ко­
льорового телевізора, відповідно - 534 години і 31 годину.
Голос України. - 1996. - 6 травня.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Підготуйте повідомлення на тему: «Життя номенклатурних ве р­
хів». Чому, на ваш погляд, у середовищ і вищих номенклатурних

189
 працівників, о б ’єднаних спільністю ідеології, політичних цілей,
існувала глибока соціально-матеріальна диференціація? Чим це
було зумовлене?
Д о к у м е н т № 2.
Прочитайте запропонований уривок зі статті П. Таланчука. Чи
мож на погодитись з його висновками? В чому ви вбачаєте о с ­
новні причини низького, порівняно із західними країнами, рівня
життя в С Р С Р та У Р С Р ?

§ 2 8 . ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ
З га д а й те :
1. Причини зародження дисидентського руху в Україні на рубежі
50-60-х років.
2. Напрями дисидентства та його стосунки з владою.
3. Основних представників українського дисидентства 50-60-*х
років.

О п ози ція Н аступ неосталінізм у, згортання демократич-

в д р угій н и х процесів, зап очаткован их у роки «хру-
половині 6 0 -х - щ овськ ої відлиги», п осилення тиску сою зних
на початку 7 0 -х орган ів н а У країну, зн евіра зн ачної частини
р ок ів н асел ен н я в ком ун істи чн и х ідеалах, росій-
щ ен н я та зн евага д о ук раїн ськ ої м ови і культури викликали
в ід к р и т и й ч и м о в ч а зн и й сп р о т и в ч а сти н и у к р а їн сь к ого
сусп іл ьства. В його аван гарді йш ла інтелігенція.
У вересн і 1965 р. п ід ч а с презен тац ії у ки ївськом у кінотеатрі
«У к р аїн а» карти н и С. П арадж ан ова «Т ін і забути х предків» з
різк ою к ри ти кою ареш тів серед інтелігенції, які відбувалися
влітку 1965 р., ви ступ и л и Іван Д зю ба, В асиль С тус і В ’ячеслав
Ч орн овіл. П ід їхн ім л и стом підп исал ося 140 присутніх. Реакція
вл астей була бл и скави чн ою . Івана Д зю бу звільн и л и з роботи у
ви давн и ц тві «М ол од ь» і викл ю чи л и з аспіран тури Київського
педін сти туту, В ’ячесл ава Ч орн овол а звільнили з редакц ії газе­
ти «М ол од а гвардія», В аси л я Стуса відрахувал и з Інституту
л ітер атури А Н У Р С Р, д е він був аспірантом .
А л е це н е згасил о н аростаю чу хви л ю протестів. У листопаді
1965 р. захи щ аю чи заар еш тован и х і вбол іваю чи за стан ук раїн ­
ськ ої культури, д о Ц К К П У країн и та Ц К К П Р С звернулися з
л и стом ком позитор П. М айборода, п оети Л . К остенко та І. Драч,
а віа кон струк тор О. А нтонов.
Л и сти -зверн ен н я д о керівників У РС Р і С РСР були одн ією з
н ай пош ирен іш их ф орм п ротесту в ті роки. Серед тих, хто підпи­
сував (їх нази вали «підписантам и»), було кількасот представни­
ків україн ської інтелігенції. Крім уж е названих, «підписантами»
бул и І. С вітличний, М. К оцю бинська, 3 . Ф ранко, Є. Сверстюк,

190
 Б. А н тонен ко-Д авидович, М . Брай-
ч ев сь к и й , В. С тус, Я . К ен д зь ор ,
А. Горська та багато інш их.
Л исти-протести йш ли не лиш е з
столи ц і У к раїн и , а й з обл асн и х
центрів. У 1968 р. на ім ’я перш ого се­
кретаря Ц К КП У П. Ш елеста, сек ре­
таря Ц К з питань ідеології Ф. Овча-
ренка і секретаря С пілки письм ен­
ників України Д. П авличка було н а­
д ісл а н о к ол ек ти в н ого л и ста ч о т и ­
рьох м ол оди х м и тц ів Д н іп р о п е т ­
ровська, які п р отесту в а л и п роти
ш ельмування О леся Гончара за його
роман «Собор». Т ак у місті, д е не було
жодного навчального закладу з у к ­
раїнською м овою викладання, ви- Василь Стус
никла «націоналістична небезпека». У підготовці листа зви нува­
тили поета Івана Сокульського, якого заареш тували і засудили
на 4,5 роки таборів суворого реж иму. Щ о д о десятків сп івчуваю ­
чих, то власті обм еж илися «лиш е» звільненням з роботи, ви к л ю ­
ченням із партії, «проробкою » в п артком ах чи викли ком у
підрозділи Ком ітету держ безпеки (КДБ).
У 1967 р. в структурі К Д Б створю ється сп еціальн е «п 'я те у п ­
равління», на я к е реж им поклав о бо в ’язки бор отьби з «ід еол о­
гічними диверсіям и », а п о суті - з ін акодум цям и.
Інш ою ф орм ою діяльності дисидентів стало пош ирення п ідго­
товлених ними книг, статей, відозв, щ о ви к р и в ал и ! засудж ували
політику влади. Ці матеріали потайки переписувалися, п ередру­
ковувалися, передавалися з рук у ру- в ’ячеслав Чорновіл
ки. Така система пош ирення інфор­
мації називалася «самвидавом».
У 1966 р. зі своєю перш ою «самви-
давською » роботою «П равосудця чи
рецидиви терору?» виступив молодий
ж урналіст В’ячеслав Чорновіл. Н е­
зважаючи на переслідування, він не
полиш ав правозахисної діяльності.
У 1967 р. В. Ч орновіл заверш ив робо­
ту над збіркою матеріалів про долю
д вадц яти засудж ен и х ін тел іген тів
під п ром ови стою н азвою «Л и х о з
розуму», щ о й послуж ило приводом
до його ареш ту і ув ’язнення.
У 1969 р. поверн увся з в ’язн и ці та
відновив активну п равозахи сн у д і ­

191
 ял ьн ість В алентин М ороз. Ч ерез д ев ’я ть м ісяців, у 1970 р., його
бу л о заар еш тован о вдр уге за нап исан н я есе «М ойсей », «Хроніка
оп ору», «С е р е д сн ігів» і зви н увачен о в антирадянській п ропа­
ганді. 14 років у в ’я зн ен н я — так и м був ви р ок Іван о-Ф ран ків­
сь к ого обл асн ого суду. Т а це н е зл ам ал о його вол і —свідченням
того стал а н ова п рац я гострої гром адсько-пол ітичної сп рям ова­
н ості, щ о н ази вал ася «Р еп ор таж із зап овідн и ка ім. Берії».
В аж л и в ою п од ією сусп іл ьного ж иття став початок виходу в
січн і 1970 р. «сам ви давськ ого» ж ур н а л у «У країн ськи й вісник».
Д о 1972 р. п обачили св іт ш ість й ого номерів.
П ротесту п роти тотал ітарн ої си стем и диси денти прагнули
н ад ати характеру м асови х заходів. Ц е була щ е одна, н ай ак­
ти вн іш а ф орм а їхньої діяльн ості, яку влада вваж ала особливо
небезпечною .
Так, завдяки ц іл есп рям ован и м д ія м диси дентів у 60-х роках
бул а зап очатк ован а традиц ія - 22 тра вн я вш ан овувати п ам ’ять
Т. Ш евчен ка. С ам е ц ього дн я 1861 р. трун у з тіл ом Кобзаря
п ровезл и з П етербурга через К иїв д о К ан ева д л я поховання.
В п ам ’я ть про ц ю п од ію біл я п а м ’я тни ка Ш евченкові н авпро­
т и К и ївськ ого ун іверси тету 22 травн я кож ного року збиралися
ш а н увал ьн и к и поета, чи тал и його п оезії, вірш і п ро нього, гр а­
л и на бан д у р ах тощ о. Ці п рояви україн ської національної
св ід ом ості ви кл и кал и гостру реакц ію властей, щ о не зуп и н ял и ­
ся п еред ареш там и учасн и ків скорботн и х зібрань.
З а так и м сц ен арієм п очи н ал и ся і події 22 травня 1967 р.,.-ко­
л и біл ьш е ти ся чі л ю д ей зібралося біл я п ам ’я тни ка Кобзарю.
М іл іц ія розігн ал а учасн и ків зібран н я і заареш тувал а чотирьох
із них. О бурен і свавіл л ям , л ю д и н а п ропозиц ію Н. С вітличної і
М . П лахотн ю ка - відом и х д и си ден тів, пош ирю вачів «сам ввда-
ву» - руш и л и д о Ц К К П У країн и з вим огою негайно звільнити
заар еш тован и х. Р озгн іван и х л ю дей н е могли зуп и н и ти ні м ілі­
ц ей ські к ордон и , н і бран дсп ой ти . Д ем он стран ти розійш лися
л и ш е тоді, к ол и заар еш това н и х о третій годин і н очі привезли
д о бу д и н к у Ц К і звільнили.
Н овим чинником правозахисної діяльності став рух кримських
татар за повернення на історичну Б атьківщ ину - в Крим та
відновлення національного і політичного рівноправ’я народу. У
1968 р. за підтримки тоді вж е відомого правозахисника, генерала
Григоренка в М оскві бу л о п роведено дем онстрацію представни­
ків крим ськотатарського народу. Від початку справедливі вим о­
ги крим ських татар підтримували українські правозахисники.
Співчуття і солідарність були характерними рисами учасни­
ків українського опозиційного руху. Коли у серпні 1968 р. радян­
ські війська окупувавш и Чехо-Словаччину, задуш или «П разьку
весну», н а захист скривдж ених виступили дисиденти. їхн і оцінки
чехо-сл ова ц ьк и х п одій м а л и ш и рок и й відгук у суспільстві.
192
 На цей ч а с д и си д ен тство охоп л ю є п рактичн о всю тери торію
України, хоча осн овн а кіл ьк ість ін акодум ц ів п ри п ад ал а на
міста Київ і Л ьвів. З 1969 р. ук раїн ськ і д и си д ен ти н ал агод ж у ­
ю ть з в ’язки зі своїм и м оск овськ и м и к ол егам и. Я к щ о росій ські
дисиденти більш оп ік увал и сь пи тан н ям и захи сту п рав лю дини
т о в Україні, крім цього, гостро стоял и п и тан н я н ац іон ал ьн ого
відродж ення та розбудови вл асн ої соборн ої держ ави.
З аслугою д и си д ен тства 70-х стал о ви р обл ен н я вл асн ої ід ео­
логічної платф орм и. В она п ол ягал а у р еа л ізац ії україн ськ и м
народом права н а сам ови зн ачен н я, задовол ен н я його к ул ьтур­
них потреб, у п ерш у чер гу ви к ор и стан н я рід н ої мови, н а ц іо­
нальної кул ьтур#, ф орм уван н я ел ем ен тів гр ом а д я н ського су ­
спільства та д отр и м а н н я п рав л ю ди н и. В од н оч а с, україн ськ ом у
дисидентству н е ви стачал о орган ізац ій н ого оф орм л ен н я та со­
ціальної бази, б о ф орм увал ось в он о п ерева ж н о із п ред ставн и ­
ків інтелігенції.
Зростання масш табів ін акодум ства ви кл и кал о роздратуван ­
ня та репресії з боку н еостал ін істського керівництва держ ави.
А погею ця кам панія д ося гл а в 1972 р., коли в У країні було за ­
ареш товано понад 100 представн и ків інтелігенції. Б ули у в ’я з ­
нені В ’ячеслав Ч орновіл, Є вген С верстю к, Іван С вітличний,
Іван Д зю ба, М и хай л о О садчий, Ю лій Ш елест, В асиль С тус, Ігор
Калинець та інш і п равозахисники. П рактично всі вони бул и за­
судж ені д о три вал и х терм ін ів у в ’язнення та відп равл ен і д о та­
борів суворого чи особл и вого реж им у на У рал і та в М ордовії.
О днак і та м ук раїн ськ і п равозахи сн и к и н е ск ори л и ся. « Т а ­
бірним ген ерал ом » н ази вал и в ’я зн і В ’я чесл ава Ч орн овола, не
припинив бор отьби В аси л ь Стус. Євген Сверстю к
Крім си стем и тю р ем н о-табірн и х
установ’, на за х и ст тотал іта рн ого р е ­
ж им у бул о п о ста в л е н о т а к зв а н у
каральну м едицину. Д ея к и х д и си ­
дентів, я к и х було важ ко зв и н у в а ти ­
ти в поруш ен н і в ід п овід н и х статей
К рим інального кодексу, в и н а х ід л и ­
ві радян ські ін квізи тори огол ош ува­
ли бож евільним и і н ап ра вл я л и до
психіатричних лікарен ь сп ец іал ьн о­
го типу. С еред н и х ви діл я л а ся Д н і­
пропетровська, я ку було п ер етвор е­
но на сп равж н ю п си х іа тр и ч н у в ’я з ­
ницю. Сотні н евин н их л ю дей в ж ах­
ливих ум овах «п си хуш ок » н есл и к а ­
ру за свої ідеали.

7 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а їн и , ^ 1 кл. 193
Рух О пору М асові ареш ти 1972 р., спрямовані проти ди-
в Україні си ден тів, стал и п ерш и м актом політичних ре-
в д ругій пресій, щ о розпочал ися в У країн і і дістали
половині 7 0 - х - н азву «вел и к ого п огром у». За ініціативи н о­
на п очатку 8 0 -х вого п артій н ого керівн и ц тва У країн и відбу-
РОКІВ ваю ться м асові чи стки ти х, кого так чи ін ак ­
ш е п ов ’я зува л и з автон ом істськ и м курсом П. Ш елеста. При
ц ьом у, зал и ш аю чи сь в тін і та особи сто коорди ную чи акцію,
В. Щ ерби ц ьк и й переклав сп раву її здійснення на секретаря ЦК
з ідеол огії В. М ал ан чука. За їхн ьою ініціативою від посад було
у сун уто ц іл и й ряд п артій н и х та радя н ськ и х керівників, котрі
т а к чи ін акш е си м п ати зувал и ідеям н ац іон ал ьн ого відродж ен ­
ня. Н атом ість їхн і п оса ди обій м ал и ті, д л я кого єди но правил ь­
н им и бу л и ідеї та к зван ого п рол етарського інтернаціоналізму,
а л о-суті, руси ф ік ац ії України.
М асові репресії 1972 р. на деякий час зупинили активність
дисидентів. Однак, уж е в 1974 р. побачили світ 7-й та 8-й випус­
ки «Українського вісника», у відновленні виходу якого незапереч­
н ою була заслуга Степана Хмари. За кордоном було видано низку
книж ок правозахисників, щ о не змогли побачити світ в Україні.
У 1975 р. ур я д и 35 держ ав Є вропи і П івн ічн ої А м ерики , у то­
м у чи слі й у ря д С Р С Р , п ідписали Гельсінські угоди, які закріп ­
л ю вал и нові від н оси н и в Є вропі, п ови н н і бул и забезпечити д о ­
тр и м ан н я у к ож н ій з країн високих п ри нц и п ів дем ократії, прав
л ю ди н и. Розум ію чи, щ о в Р адян ській У країн і це п рактичн о н е ­
м ож л и во, в л и стоп ад і 1976 р. найбільш активн і правозахисни ­
ки о б ’єд н ал и ся в У к раїн ськ у гр уп у сприян н я викон ан н ю Гель­
сін сь к и х угод в У країні, або У країн ську гельсін ську спілку
(УГС). Вона стал а н ай більш ою пра-
М икола Руденко возахисн ою орган ізац ією в. респуб­
ліці. ї ї керівни ком став письм енник
М и кол а Руденко, а серед 36 членів
бул и такі від ом і д и си ден ти , як П ет­
р о Григоренко, Л евк о Л ук ’яненко,
Іва н К ан д и ба, Н а д ія С вітл и ч н а,
В я ч е сл а в Ч орн овіл , В аси л ь Стус,
С вя тосл ав К а р а ва н сь к и й , О ксан а
М еш ко, О лесь Б ердник та ін.
У Г С в ід р ізн я л о від п опередн іх
правозахисних організацій те, щ о во­
н а була відкри тою гром адською ор ­
ганізац ією , яка, хоч і н е бул а ви зн а­
на владою , вваж ала, щ о м ас зак он ­
не право на існування. В ц ій д ія л ь­
ності вона кон тактувал а з ан алогіч­
ним и об’єднанням и по всьом у СРСР.
194
 У декл арац ії У країн ської гел ьсін ської сп іл к и зазначал ося,
щ о орган ізац ія стави ть за м ету виріш ен ня чоти р ь ох гол овн и х
завдань: озн ай ом л ен н я ш и роки х к іл ук раїн ськ ої гром адськ ості
з Д ек л арац ією п рав лю дини; сприян н я в и к он ан н ю ста тей з а ­
клю чного А кта з питан ь безпеки і сп івп рац і в Є вроп і; д ом а га н ­
ня того, щ об на всіх м іж н ародн и х нарадах, д е м аю ть об го в о р ю ­
ватися підсум ки ви кон ан н я Г ел ьсін ськи х угод, У країн а я к су ­
веренна європей ська держ ава і член О О Н була п редставлен а
окрем ою дел егац ією ; акреди туван н я в У країн і п редставн и ків
зарубіж ної преси.
У декл арац ії прогол ош увал ося, щ о у своїй роботі С піл ка к е ­
рується не п ол іти чн им и, а л и ш е гум ан ітарн о-п равови м и м оти ­
вами і свою гол овн у м ету вбач ає в озн ай ом л ен н і світового
співтовариства з п оруш ен н я м и п рав л ю ди н и в Україні.
Н езваж аю чи на цілковиту закон н ість д ія л ьн ості С пілки, її
підтрим ку західн и м и дем ок ратія м и , п рац ю вал а вон а в ум овах
постійн ого тиску з боку вл адн и х структур. О собл и ву ненави сть
викл и кал и у К Д Б п ош и рю вані н а З аході м ем оран д ум и п ро н е­
законні ареш ти, сп иски п ол іти чн их в’язнів, їхн є стан ови щ е у
таборах тощо.
У ж е через 3 місяці після організації УГС, у лю том у 1977 р., бу­
ло заареш товано її керівників —М иколу Руденка та О лексу Т и ­
хого. Н езабаром їх було засудж ено відповідно на 12 і 15 років поз­
бавлення волі. Д о 1980 р. більш ість правозахисників, які вход и ­
ли д о групи, було засудж ено на терм ін и від 10 д о 15 років. За р а­
дянським и законам и того ча су м аксим альний терм ін п озбавл ен ­
н я волі за найтяж чі злочини не м іг перевищ увати 15-ти років.
У 1980 р. ареш ти тривали. Б ул о заар еш тован о за зв и н ува­
ченням в ан тирадян ській агітац ії і п роп аган ді О. Ш евченка,
В. Ч орновола, В. С туса, С. Хмару. В таборах загин ул и В. Стус,
В. М арчен ко, О. Т ихий, 10. Л итвин.

Релігійне З аборон а У к раїн ськ ої ав ток еф ал ьн ої ц еркви

д исидентство в довоєн н і роки та У к раїн ськ ої греко-като-
л и цької - у п овоєнні, ш ален а ан тирелігій н а к ам п ан ія кінця
50-х - п очатку 60-х років сп ри чи н и л и зародж ен н я та зростан н я
рел ігій н ого дисидентства.
О собл и во активно борол ися за відн овл ен н я своїх прав греко-
католики. Ф орм ал ьн о л іквідован а Г реко-катол и ц ька церква
д ія л а в західн и х обл астя х У країн и в п ідп іл ьн и х, «к а та к ом б­
н их» ум овах. З начн а части на н асел ен н я ц и х обл астей та єм н о
відправляла релігійні обряди. Існ увало д ек іл ьк а сот (д о 350)
параф ій (громад). Н ими к ерувал и єпископи, які так ож д ія л и в
підпіллі. З-за кордону ц ерквою керував карди нал Й осип С лі­
пий, який у 1963 р. при був д о В атикан у п ісл я багаторічн ого
сибірського заслання.

7* 195
 О дн им .з ак ти вн и х борців за права Греко-католи ц ької и ерк:
ви в У країн і був Й оеин Т ереля. У 1982 р. кол иш ній в'язень т а ­
бор ів та «сп ец п си хуш ок » И. Т ерел я став одним з організаторів
К ом ітету захи сту У к раїн ськ ої гр еко-катол и ц ької церкви. О д­
н ак д о її реал ьн ої л егал ізац ії м и н ул и щ е довгі роки.
М у ж н ь о від стою вав п рава в ір ую чи х од и н із л ідерів у к ­
р а їн сь к о го д и си д е н т ст в а , б а га т о р іч н и й в ’я зен ь стал ін ськ о-
бр еж н євськ и х та бор ів В. Р ом аню к. С ам е завдяки його д ія л ь ­
н ості з ’яви л ася оп ози ц ія реж и м ові в Р осійській православній
ц еркві, яка н а той ч а с ф ак ти ч н о перебувал а п ід цілковитим
кон тр ол ем держ ави.
З н ач н у ч а сти н у рел ігій н ого д и си д ен тства станови л и члени
п р о т е ст а н т с ь к и х сек т єв а н ге л ь сь к и х х р и сти я н -б а п ти етів ,
єговістів тощ о. О собл и ву ак тивн ість у справі їх захисту п роя в­
л я л и П етро В ін с - член УГС, та й ого си н - од и н з провідників-
бап ти стів п а стор Г еоргій Вінс.

П ри д уш ен н я Н а п очатку 80-х років д и си д ен тськ и й рух в

д и си д ен тс тв а У країні було практично розгромлено. Голов­
н ою п ри чи н ою ц ього була відсутн ість у ди си ден тів належ ної
п ол іти чн ої м обільн ості, активн их зв ’язків з м асам и , зд атн и х за ­
безп еч и ти їм д ієв у і ріш учу підтри м ку ш и роки х верств н асел ен ­
ня, зокрем а робітн и ків та сел ян ства. Б ракувало н ал еж ної орга­
н ізованості. За соц іал ьн и м скл адом ди си д ен ти були переваж но
п р е д ст а в н и к а м и ін те л іге н ц ії. А к т и в н о ю б у л а р еп р еси в н о-
к арал ьн а м аш ина, си л і якої вони п ротистояти не могли.
О днак, н езваж аю чи на величезн і переш коди, щ о їх чинила
вл ад а , д и си д ен ти д он оси л и д о н ароду правду п р о сп равж н є ста­
н ов и щ е в У країні. З авдяки їхн ій сам овіддан ій боротьбі у гр о­
м адськ ій свід ом ості п оступ ово утвердж увал ась д у м к а л р о н е­
обхідн ість виходу У к раїн и з Р адян ського С ою зу і створення
вл а сн ої н езал еж н ої держ ави.

П ЕРЕ В ІРТЕ СЕБЕ _ _ _ _ _ _____________________________________

1. Назвіть головних учасників опозиційного руху в Україні у другій
половині 60-х років. Д о яких соціальних категорій населення вони
належали?
2. Охарактеризуйте основні вимоги українських дисидентів.
3. Д ай те характеристику основним ф о р м а м діяльності політичної
опозиції.
4. Назвіть головні «самвидавські» видання і твори дисидентів.
5. Якими м е тода м и боролася держ ава з інакодумцями?
6. Охарактеризуйте діяльність Української гельсінської спілки, її
склад, програм ні цілі та завдання. Як влада боролася з УГС?
7. У чом у полягає історичне значення діяльності українських д и ­
сидентів? Яке місце ви м ож ете відвести їм в історії України?
8. Які з ідей дисидентів знайш ли втілення в розбудові сучасної Ук­
раїни?

196
Д О КУМ Е Н ТИ
1. З « В ід к р и то го л и с т а в и б о р ц я А н а т о л ія К о в а л я д е п у т а т а м
р а д У Р С Р » , 1 9 69 р.
- Сучасні ради У Р С Р - малодійові, вони майж е нічого не вирішують.
Головною причиною цього виступає існуючий паралелізм всіх о р ­
ганів управління (партійних і державних). Партійні організації по­
винні боротися за вплив у радах, а не підміняти їх...
Стан економіки, культури, м истецтва в У Р С Р настільки неза­
довільний, щ о вим агає від всіх р а д добиватись вирішення хоча б
таких проблем:

У с ф е р і е к о н о м ік и
2. ...Провести радикальну економічну реформу... При цьому п е ­
редбачити: підпорядкування республіканському уряду У Р С Р всіх
відомств народного господарства України (зараз з 33 п р о м и сл о ­
вих міністерств У Р С Р лиш е 6 цілком підпорядковуються р е с ­
публіканському уряду, ці шість міністерств порівняно другорядно­
го характеру), здійснення нею розподілу національного доходу...
3. Підвищ ити заробітну плату робітників (зараз з 8 годин роб оти
робітникам виплачується лиш е 3 години, а колгоспникам - 1 го ­
дина)...
5. Встановити гласний депутатський контроль у сф ері розподілу в
УРСР.. Відкрито обговорити вартість допомоги, яку Україна надає
іншим республікам та зарубіжним країнам.

У с ф е р і д е р ж а в н о -п о л іт и ч н о го ж иття:
1. Прийняти нову Конституцію республіки, в якій чітко вказати м е ­
ханізми; які б гарантували республіці становищ е суверенної на­
ціональної держави.
Визначити в новій Конституції, щ о існування різних рівноправних
партій не суперечить соціалізму...
4. Ліквідувати цензуру.
5. Ліквідувати си сте м у обмеж ень пересування населення.

У с ф е р і культури:
1. У к р а їн із у в а т и н а в ч а л ь н і з а к л а д и р е с п у б л ік и .
2. Відмінити дискримінаційні заходи відносно культурної сп а д щ и ­
ни українського народу.
3. Встановити закони, спрямовані супроти дій, які заважають р о з ­
витку культури національних груп (молдаван, євреїв, угорців,
болгар, греків і т. д.).
Н ациональньїй воп рос в С С С Р: С борник д о к у м е н т е . -
М юнхен: Сучасність, 1975. - С. 143-150.

2. С т а т т і К р и м ін а л ь н о г о к о д е к с у У к р а їн с ь к о ї Р С Р , з а я к и м
с у д и л и д и с и д е н т ів
Стаття 56. Зрада Батьківщині.
Зрада Батьківщині, тоб то діяння, умисно вчинене громадянином
С Р С Р на шкоду державній незалежності, територіальній н едотор­
канності або воєнній могутності С РС Р: перехід на бік ворога,
шпигунство, видача держ авної або військової таємниці іноземній
державі, втеча за кордон або відмова повернутися з-за кордону в

197
 СРСР, надання іноземній державі д оп ом оги в проведенні ворожої
діяльності проти СРСР, а так са м о зм ова з метою захоплення вла­
ди, - карається позбавленням волі на строк від десяти д о п’ят­
надцяти років з конфіскацією майна і засланням на строк д о п'яти
років чи без такого або см ертною карою з конфіскацією майна.
Стаття 62. Антирадянська агітація і пропаганда.
Агітація і пропаганда, проваджена з метою підриву чи ослаблен­
ня Радянської влади або вчинення особливо небезпечних д е р ­
жавних злочинів, поширювання з тією ж метою наклепницьких ви­
гадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а так
са м о розповсю дження або виготовлення, чи зберігання з тією ж
м е тою літератури такого ж змісту, - карається позбавленням волі
на отрок від ш ести місяців д о сем и років і засланням на строк від
двох д о п'яти років.
В ід о м о сті В ер хо вн о ї Ра д и УРСР. - 1961. - № 28. - Ст. 342.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т N91.
Л и ст А. Коваля - одне з багатьох звернень, які одержували вищі
органи влади від громадян України. Проаналізувавши його зміст,
д ай те відповідь на запитання:
а) Чи актуальними були пропозиції А. Коваля щ одо вдосконален­
ня політичної си сте м и СРСР, статусу в ньому У Р С Р ?
б) Які з цих пропозицій суперечили тоталітарній природі с у ­
спільного устрою С Р С Р ?
в) Які пропозиції суперечили економічному устроєві С Р С Р ?
г) Чи могли бути реалізовані пропозиції А. Коваля в конкретних
умовах то го часу?
Д о к у м е н т № 2.
Стаття 56 Кримінального кодексу У Р С Р кваліфікувала діяння,
у м исн о вчинені гром адянином на шкоду територіальній недотор­
канності С Р С Р як зраду Батьківщині. Р а зо м з тим, Конституція
1977 р. зберегла за республіками право виходу з СРСР. У д е м о ­
кратичних країнах законодавство узгоджується з конституцій­
ними нормами. Чому в У Р С Р збереглася така невідповідність
між Конституцією і Кримінальним кодексом? Ч им ви мож ете це
пояснити?

§ 2 9 . КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ

З га д а й те :
1. Щ о включають у с е б е поняття «культура» і «духовне життя»?
2. Які зміни в розвитку культури відбулися на рубежі 50-60-х років
і кого з її діячів ви знаєте? 3. Щ о відрізняло політику партійно-
держ авного керівництва у сф ері культури в 60-ті роки?

Н ар од н а освіта Н ародна освіта - підґрун тя к ультури й д ух ов ­

н ості - в 60—80-х роках п еребувал а в стані ж орсткої політиза-
ції, п ри стосуван н я д о п отр еб «к ом ун істи чн ого будівництва».

198
 У 1966—1967 рр. у ш колах республіки розп очався п ер ех ід на
н ові н авчал ьн і програм и , я к и й п л ан увал ося заверш ити за 10
років. О крім нових розділ ів ф ізи ки й загал ьн ої біології, свого
часу заборон ен их (кіберн етика, ген ети ка), бул о зап ровадж ен о
курси ф іл ософ ії та п ол ітекон ом ії соц іал ізм у, об’єдн ан і в сп е­
ціальн и й пред м ет - сусп іл ьствозн авство, у восьм и х кл асах було
введен о н овий к урс «О сн ови Р адян ської д ерж ави і права».
У 1972 р. Ц К К П РС і Рада М іністрів С Р С Р при йн ял и сп іл ьну
постанову «П ро заверш ення п ереходу д о загал ьної середн ьої
освіти м олоді і д ал ьш и й розвиток загал ьноосвітн ьої ш коли». З а ­
значений докум ен т, а також прийняті в 1973 р. «О сн ови закон о­
давства С Р С Р та сою зних республік п ро н ародн у освіту» ви зн а­
чили осн овн і н ап рям и навчального п роц есу в н аступні роки.
їх п ри й н я ття озн ачал о, щ о відн и н і зав д а н н ям ш к іл та
прирівн ян их д о н их закладів є н адан н я середн ьої освіти к ож н о­
м у гром адян ин ові У країн и, н езал еж н о в ід й ого -баж ан н я і
здібностей. З апровадж ен н я обов’я зк ов ої за га л ьн ої освіти в и м а ­
гало зн ач н и х зусиль і кош тів д л я реалізації.
Гучн і заяви про охопл ен н я всієї м ол оді серед н ьою ш кол ою
н егати вн о впл и н ул и на якість н авчан н я. Б ул о зап ровадж ено
ж орсткі кри тер ії оц ін к и роботи н авчал ьн их закл адів за к іл ь ­
кісн и м и п оказникам и. В елася активна боротьба з другор ічн и ц -
твом , за збереж ен ня учн івського кон ти н ген ту. О бов’язковість
середн ьої освіти вела д о зн ецінен н я знань, окозам ил ю ванн я,
оскіл ьки високу оц ін к у керівни ц тва м іг д іста ти тіл ьк и той п е­
дагог, учні якого м а л и високі оцінки. З аробітн а плата вчителів
була низькою .
О собливий ак ц ен т у 60—80-х роках робився на тру д ов ом у в и ­
хованні учн івськ ої м олоді. У чн і м уси ли овол одіти робітн и чи м и
та сіл ьськогосп одарським и спеціальностям и.
А н ти гум ан н ою бул а акція із закриття, особл и во у сіл ьській
м ісцевості, м а л ок ом п л ек тн и х початкових і восьм и річн и х шкіл.
У 60-х роках кількість загал ьноосвітн іх ш кіл у респ убл іц і зм ен ­
ш илася на 3160, у 1980 р. в У країні їх бу л о 20935, щ о м ай ж е на
9,3 тис. менш е, ніж у 1960 р.

Русиф ікація У 7 0 -8 0 -х роках у ш кол ах У к раїн и р ізк о зву-

Украіни зц л ася сф ера ф ун кц іон ува н н я у к р а їн ськ ої
мови. В и кон ую чи вк азівк у ви щ ого парткерівн и ц тва, у л и ст о­
паді 1978 р., М ін істерство освіти У РС Р нап равило н а м ісц я д и ­
рективу п ід назвою: «У доскон ал ю вати вивчення росій ської м о ­
ви в загальноосвітн іх ш кол ах республіки». Ц е озн ачал о п оч а ­
ток нової хви лі руси ф ікац ії закл адів народн ої освіти. В обл а с­
н их ц ен трах республіки н ап ри кін ц і 70-х рок ів ук раїн ськ і ш к о ­
ли становили л и ш е 22% , а росій ські — 78% зага л ьн ої кількості
ш кіл. У Д он ецьку, п ол ови н а населен ня якого - українці, н е за-

199
 л и ш и л ося ж од н ої ук раїн ськ ої ш коли. З ни кл и україн ські ш к о­
ли й у К рим у, д е тр ети н у н асел ен н я станови л и українці. У сьо­
г о за 1 9 6 0 -1 9 8 0 рр. чи сл о україн ом овн и х ш кіл у республіці
зм ен ш и л ося на 8,7 тис. . .
" А л е ц и м не обм еж ил и сь. Т отал ітарн и й реж и м прагнув до
ц іл к ов и тої руси ф ік ац ії України.
У тр а в н і 1979 р. в Т аш кен ті відбулася В сесою зна науково-
п р ак ти ч н а к он ф ер ен ц ія «Р о сій сь к а м ов а - м ова тр гж б и і
сп ів п р а ц і н арод ів С Р С Р », на я к ій прозвучали заклики ф орсу­
вати руси ф ік ац ію загал ьн оосвітн ьої н ац іон ал ьної ш коли. Ч е­
рез чоти ри роки, в тр а в н і 1983 р., Ц К К П Р С і Рада М іністрів
С РС Р п ри й н я л и та єм н у п остан ову «П ро дода ткові заходи щ одо
уд оск он ал ен н я вивчен н я росій ської м ови в загальноосвітн іх і
н авчал ьн и х закл адах сою зн и х республік». В иконую чи ріш ення
цен тру, п артій н о-д ерж авн е керівн и ц тво У Р С Р у червні 1983 р.
п ри й н я л о вл асн у постанову. Н ею , зокрем а, п ризначалися н а д ­
бавки в розм ірі 15% зарпл ати вчи тел я м росій ської м ови та л іте­
ратури «за особл и во скл адн і ум ови роботи». Русиф ікація, як
н ап рям д ен а ц іон а л ізац ії ук раїн ськ ого народу, здійсню валась
пл ан ово, ц іл есп ря м ован о й н аполегливо.
К ерівн и ц тво респ убл іки чутл и во вл овл ю вал о н астр ої ц ен т­
ру, щ о сти м ул ю вав п роц ес «зл и ття н ац ій », і п рагнуло проявити
себе сам е в га л узі ш кіл ьн ої політики, п еретворивш и систему
н арод н ої освіти в зн ар яддя руси ф ікац ії м ол одого покоління.
С тало зви чн и м я ви щ ем звільн ен н я учн ів від вивчен н я у к р а їн ­
сь к ої м ови та л ітератури , яка щ е залиш алася в п рограм ах ро­
сій ськи х ш кіл в У країні. Ч асто ц е відбувал ося п ісл я письм ових
зая в батьків, які обґрун товувал и своє прохан н я «сл а бк и м зд о­
р ов ’ям дітей ». З м ен ш увал ася кіл ьк ість видань україн ською м о­
вою, у том у чи сл і й д л я дітей. Я к щ о у 60-х роках на у к р аїн ськ о­
м у к н и ж к овом у р и н к у п он ад 60 % кн иж кової продукц ії д р у к у в а ­
л ося ук раїн ськ ою м овою , то у л и пн і 1990 р. — мен ш е як 20%.
Р осій ськ ом овн ість стал а озн а к ою п ол іти чн ої лояльності ре­
ж им ові.
В ідеол огіч н ом у асп екті то був важ ли вий ч и н н и к п ри душ ен ­
ня н ац іон ал ьн ої свід ом ості україн ства, а зн а ч и ть і його п раг­
н ен н я д о п ол іти чн ого сам ови зн ачен н я.

С еред н я П отреби госп одарства в кадрах, насамперед,

спец іаль на ін дустріал ьн и й робітн и ків, пош и рен н я про-
та вищ а ш кола ф есій н ої підготовки м ол од і визначали високі
т ем п и розви тк у си стем и проф есійн о-техн ічн ої освіти. Кількість
н авчал ьн и х п роф техосвітн іх закл адів збіл ьш и лась за 1 9 5 9 -
1980 рр. в 1,3 раза, а число учнів і студен тів більш ніж удвічі.
Розш и р и вся п ерел ік сп еціал ьн остей , за я ким и вел ася підготов­
к а кадрів.

200
 Істотних змін у діяльн ості вищ ої ш коли У країн и у 7 0 -8 0 -х
роках не відбулося, хоча загальна кількість вузів збільш илася.
Вони були зорієнтовані передусім на збільш ення кількості спеці­
алістів з вищ ою освітою. У сього за 20 років (1 9 60-19 80) вищ у
освіту здобули 2,5 млн чол., за цей ч а с було підготовлен о 3,8 млн
фахівців із середньою спеціальною освітою . У 1980 р. в У країні,
загальна кількість населення якої становила 50,1 м л н чол., п р а ­
цю вало 5,3 м лн спеціалістів із вищ ою та середньою спеціальною
освітою. П роте існую ча система відставала від ви м ог науково-
технічного п рогресу й була занадто ідеологізованою.

С тановищ е В у м ов а х н аук ово-техн ічн ої револ ю ції, яка

науки охопи л а ек он ом ічн о розви н уті к раїн и , н аука
все біл ьш е п еретворю вал ася на безп осеред н ю п род укти вн у с и ­
лу. В раховую чи це, керівни ц тво С Р С Р п рагн ул о забезп ечи ти
розвиток її н ай важ л и віш и х н ап рям ів. X X IV з ’їзд о м К П РС у
1971 р. бу л о п оставл ен е завдан н я - «ор га н ічн о з’єднати д о ся г­
нення н ауково-техн ічн ої револ ю ції з перевагам и соціалізм у».
А л е радян ськом у реж и м ові ви яви л ося н е п ід си л у н алеж ни м
чи н ом скористатися дося гн ен н ям и НТР. В ідсутність ін тел ек ту ­
альної свободи гальм увал а п рогрес радян ської науки. З губн ий
вплив на н еї сп равл ял а також ш тучн а ізоляція в чен и х С РС Р
від світового н аукового співтовариства.
В Україні кількість науковців у 1980 р. зросла д о 200 тис. чол.,
хоча у розрахунку на 1 тис. ж ителів це було значно менш е, ніж у
Російській Федерації. Рівень матеріально-технічного оснащ ення
сою зних наукових установ був значно вищ ий за респ убл ікан ­
ський. Н абула пош ирення практика перем аню ван н я відомих
українських учених на роботу д о М оскви, Л енінграда, інш их міст
Росії. Ц ентр ретельно контролю вав розвиток клю чових напрямів
науки і рідко допускав, аби досягнення науковців ок рем и х р ес­
публік у чом усь перевищ ували загальносою зні.
Я к і в інш их респ убл іках С РСР, еф ективн ість роботи вчених
в У країні була н едостатн ьо високою . П ром исл ові підпри єм ства,
колгоспи, радгоспи не бул и зац ік авл ен і в н егай н ом у в п р ова ­
дж ен н і дося гн ен ь н аук и у виробн ицтво, бо це н ал еж н и м чином
не заохочувалося. М іж розробкою і впровадж ен н ям , як п р а в и ­
ло, був н астіл ьки вел ики й п ром іж ок часу, щ о «н ововведен н я »
встигало і технічно, і. м оральн о застаріти. За ц и х ум ов учен і
втрачали ін терес д о результатів своєї праці. Н аука, особл и во
ф ундам ентальна, відчувала гостр у нестачу кош тів.
Ц ентром н аукови х д осл ід ж ен ь республіки зал и ш ал ася А к а ­
дем ія наук У РСР. На п очатку 80-х років в її устан овах п р ац ю ­
вало п он ад 70 тис. учених. У 1962 р. роботу АІІ УРСР очол и в в и ­
д атн и й сп еціал іст у галузі ел ектрозварю ва н н я Б. П атон. За
короткий строк світовим л ідер ом у сф ері п орош к ової м етал урги

20 і
Один із видатних українських селекціонерів академік В. Ремесло. 1962 р.

став Ін сти ту т п робл ем м а теріал озн авства, п ерш и м директором

я к ого був академ ік І. Ф ранцевич. У 1969 р. в ум овах космічного
вакуум у й н евагом ості н а корабл і «С ою з-6» завд як и розробкам
у чен и х Ін сти ту ту ел ек тр озварю ван н я вда лося вперш е у світі
п ровести зварю ва н н я ал ю м ін ію , ти тан у і н ерж авію чої сталі.
П евні зруш ен ня відбул и ся у сф ері сіл ьськогосп одарської н а­
уки. К олектив М и рон івськ ого н ауково-дослідн ого ін сти туту під
керівни ц твом академ іка В. Ремесла селекціон ував н ові сорти
щ д£ниці, яки м и в С Р С Р засівал ося 8 м лн га. В У країні було в и ­
ведено сорти ц укрови х буряків з одн оросткови м насінням , що
д озвол и л о збіл ьш и ти їхню врож айність.
П ом ітн и м я в и щ ем у гум ан ітарн ій н ауці стал о заверш ення
видан н я п ід к ер івн и ц твом академ іка П. Т. Т рон ька 26-томної
«Істор ії м іст і сіл У країн и», у п ідготовц і якої бр ал о у часть понад
100 ти с. чол овік. В аж л иви м результатом істор и ч ного осм и сл ен ­
ня д ій сн ості, хоч а й н е п озбавл ен ого «біл их пл ям » та ідеоло­
гічни х ш там п ів, ста л о заверш ен н я в 1979 р. Ін ститутом історії
А Н У Р С Р ба га тотом н ої «Історії У країн ської РСР».
В одн очас п р од овж у в а л ось грубе втр уч ан н я п артій н и х о р ­
га н ів у. н а у к ову д ія л ьн ість, особл и во у га л узі сусп іл ьн и х наук.
На п очатк у 70-х рок ів Ц К К ом партії У к раїн и зви нувати в у
«істори чн и х, м етод ол огіч н и х і теорети ч н и х п ом и л ках» сп івро­
бітн и к ів Ін сти туту археол огії на чол і з Ф. П. Ш евчен ком . їх
«ви н а» п ол яга л а у н ед остатн ій увазі д о зв’язків Київського
кн язівства з п ів н ічн и м и та п івн ічн о-східн им и зем л ям и . Л ун а­

202
ли звинувачен н я на адресу т и х досл ід н и к ів, які н асм іл ю вал и ­
ся згадувати у своїх п рац ях п різвищ а М . Груш евського І. Б а­
гряного, О. О глоблина, В. К убій ови ча, С. Є ф рем ова. Ц е, зок р е­
ма, стосувалось археологів І. Ш овкопляса і М . Б райчевського,
етнографів Я. П ри л ипки та В. Зінич. З а вивчен ня істор ії к о­
зацтва з роботи було звільнено 0 . А п ан ови ч і Я . Д зи ру.
О собливо проявив себе н а н и ві «боротьби з бурж уазн и м
націоналізм ом та ан тирадян ською ідеол огією » секретар Ц К
К П У з ідеол огічн их питан ь В. М алан чук. С ам е з його ін іц іа ти ­
ви на п очатку 70-х років в середови щ і у к р аїн ськ ої ін тел іген ц ії
відбувся «вел и к и й погром ». Й ого резул ьтатом ста л о усун ен н я
від обій м ан и х п осад цілої н и зк и в ід п овід ал ьн и х п а р т ій н у
йрацівників, чи стка партії,, за резул ьтатам и я к ої з К П У було
виклю чено 37 ти с. її членів. В и кл ю чен н я з п артії озн ачал о
кінець кар’єри л ю ди н и та бу л о одн им із н ай тя ж чи х покарань.
П ош и рен и м явищ ем стал о вил учен н я з бібл іотек «н еб а ж а ­
них творів» чи наукови х праць авторів. С писки та к и х к н и ж ок з
року в рік розш ирю вались.

Р озвиток С уп еречн ості й трудн ощ і в ж итті сусп іл ьства

літератури 6 0 -8 0 -х років н е м огли н е п озн ачи ти ся на
стані літератури й ми стецтва У країн и. Т отал ітарн а си стем а в и ­
м агала від м и тц ів худож н ього ви п равдан н я свого к урсу на
згортан ня д ем окра ти зац ії, посилен н я ц ен трал ізм у і д ен а ц іо­
налізацію У країни. Реж им прагнув п ід к ріп и ти авторитетом
мистецтва ви творен і у п артій н и х верхах безп л ід н і ідеї п р о «р о з ­
винуте соц іал істичне су сп іл ьств о як ви щ и й тип л ю дськ ої ц и ­
вілізації», про нову історичну сп іл ьн ість л ю дей — «рад я н ськи й
народ», п ро «н еп оруш н у єдність п артії і народу».
О ф іційним и ви кон авц ям и вол і п артії бул и від п овід н і гр о­
м адські орган ізації —спілки п исьм ен н и ків, худож н иків, к ом п о­
зиторів тощ о. Ч и сел ьн ість С пілки п и сьм ен н и ків, наприклад,
п еревищ увала 900 чоловік. Ц і спілки та їхн і п артій н і ор га ­
нізації викон ували так ож і ф ун кц ії ти ск у на «н естій ки х» чи « н е ­
покірних». П артія у ва ж н о стеж и л а за н астр оя м и митців. П ро­
явом цього бул и чи сл ен н і п артій н і п остан ови з п и тан ь л ітер а ­
тури й мистецтва, з’їзд и й пл енум и твор ч и х сп ілок. Я к н а ­
слідок, у літературі й м и стец тві к ульти вувал ися кон ’ю нктура,
пристосуванство, п рагнен н я д огод и ти ви щ ом у п ар тій н о-д ер ­
ж авном у керівництву.
В и кон ан н я волі партії сти м ул ю вал и ся лауреатським и, зв а н ­
нями, почестям и і м атеріал ьн и м достатком .
Н езваж аю чи н а «від л и гу» 6 0-х років, біл ьш ість україн ськи х
письм енників зал и ш ал ася на п ози ц ія х оф іц іозу і соц іа л істи ч ­
ного реалізм у. О. Корнійчук, М. Б аж ан, Ю . С молич, М . С тел ь­
мах. 1966 р. бул и удостоєн і зван н я Героя С оц іал істи чн ої П раці.

203
 їх н і п різви щ а зустр ічаєм о і серед л ауреатів затвердж еної у
1962 р. Ш евч ен к івської прем ії. Ц е бул и тал ан ови ті м айстри пе­
ра і їхн ій твор чи й д ор обок збагатив україн ську літературу.
Т а в У країні, як і взагалі в Радянськом у Союзі, існувало інше
мистецтво. Ч есні, талан овиті письменники, поети, худож ники
гостро відчували наростання негараздів у суспільстві. З три во­
гою сп ри йм ал и вони пош ирення в народі пристосуванства, роз­
двоєн н я моралі, хабарництва. їх н ю увагу все більш е привертало
катастроф ічне погірш ення екологічної обстановки в Україні,
п ов’я зане з безконтрольною діяльністю центральних відомств.
В они вбачали причини зан епаду національної культури, зву­
ж ення сф ери вж и ван н я української мови у відсутності реально­
го суверенітету, права українців сам и м виріш увати свою долю.
Ці п очуття я ск ра во відображ ен і в кращ и х твор ах л ітератури
і обр азотвор чого м и стец тва У країн и 6 0 -8 0 -х років. В они зн а х о­
д и л и ж иви й, зац ік авл ен и й від гук у ш и роки х колах гр ом ад ­
ськості. В одночас, н ом ен к л атур н і верхи У країн и насторож ено,
а то й ворож е сп ри й м ал и їх. У 1968 р. з ін іц іати ви тодіш нього
п а р т ій н о -д е р ж а в н о г о к е р ів н и ц т в а р о зго р н у л а ся к ам п ан ія
ц ьк уван н я О леся Гончара за його ром ан «С обор». О. Гончар од ­
н и м із п ерш и х в ук ра їн ськ ій літературі зверн увся д о худож н ьо­
го ан ал ізу гл и боки х деф орм ац ій сусп іл ьн ого ж иття У країн и в
п овоєн н і роки.
П ерш и й секретар Д н іп роп етровськ ого обком у п артії О. Ват-
ч ен к о н азвав «С обор» «ідей н о хибн им » і «пасквільни м ». Ц ю н е­
сп р а в ед л и в у, уп ер ед ж ен у к ри ти к у п артій н ого ф ун кц іон ера
п ід три м ав і П. Ш ел ест - п ерш и й секретар Ц К КП України.
Був п іддан ий н есправедл и вій критиці і ф актичн о вилучений
з ш и рокого читан ня тал ан ови тий роман -Р. Іваничука «М ал ь­
ви», п рон изан ий ідеєю н езнищ енності національної культури, ’
свідом ості, безсм ертя україн ського народу. У задуш ли вій атмо­
сф ері 7 0 -8 0 -х років зі своїм и вільнолю бним и худож нім и твора­
м и не м огл и п роби тися д о україн ського читача письменники
Ю . Д розд , Є. Гуцало, Р. Ф едорів, І. Ч андей, І. Білик та інші.
З асуд ж ен н я й ф акти чн а заборон а «С обору» знам енувала п о­
чаток «закручува н н я га й ок » в ідеол огічн ій і кул ьтурн ій сф ерах. ,
П ісл я у сун ен н я П. Ш елеста від керівн и ц тва К ом партією У к­
раїн и і обр а н н я на ц ю поса ду В. Щ ербиц ького, упередж ен ість і
п ід озр іл ість у ставл ен н і д о твор чої ін тел іген ц ії У країн и з боку
п ар тк ер івн и ц тва щ е біл ьш е посилились.
О собливо неприм иренно ставилися д о відхилень від п ар­
т і й н о ї лінії працівники ідеологічної сфери. Д есятки тал ан ови ­
ти х письменників, поетів, ж урналістів були звинувачені у «на­
ціоналізм і» й «антирадянщ ині», позбавлені мож ливості друкува­
тися, були виклю чені зі скл аду С пілки письменників України.

204
 Кінець «відл иги», наступ бр еж н євськ ої «п ов зу ч ої реакц ії» н е ­
гати вн о позначилися на творчості Л ін и К остенко. Л и ш е через
16 років після збірки «М ан дрівки серця» вий ш л а її нова книга
вірш ів «Н ад берегам и віл ьн ої ріки». Ш ість рок ів не м огл а вона
видати свою «М арусю Ч урай» - ром ан у вірш ах, який , вреш ті-
реш т, вийш ов у 1979 р. і л и ш е в 1987 р. удостоєн и й Д ерж авн ої
премії У країни. Були зн яті з виробн и цтва збір к и п исьм ен н и ц і
«З оряни й ін теграл » та «К н яж а гора».
Творча д ол я ін ш и х п исьм ен н иків-«ш істдесятн иків» у 7 0 -8 0 -х
роках була біл ьш вдалою . Д о чи сл а їхн іх зд обутк ів м ож на
віднести вірш і Івана Д рач а з кн иж ки «К ор ін ь і крона», л іри чн у
збірку «Н а срібн ом у березі» М иколи В ін гран овського, «Р озп ’ят-
*гя» П етра С кунця, «Т аєм н и ц ю твого обл и ччя» Д м и тр а П авлич-
ка, «П еревтіл ен н я» В італія К оротича.
За в да л ою оц ін к ою в ід ом ого україн ського, к ін ор еж и сер а
Ю. Іллєнка, з трьох категорій бій ц ів м и стецького ф рон ту: хто
перебував у окбпах, боровся на п еред овій , і хто заги н ув, — в
історію одразу ж входи ть третя.
В У країнітде були ті, хто став ж ертвам и су дов и х п роц есів і
платив за свої ідеали рокам и таборів. Уся їх н я «п р ови н а» п ол я ­
гала в том у, щ о вони не піш л и на к ом п ром іс із совістю , н е п о го ­
дили ся на роль гл аш атаїв ф ал ьш і й н еп равди , щ о була уготоВа-
_а їм тотал ітарн ою системою.
Н а всерозхрест і л ю т і
і ж аху,
Н а всеп розрінні см ерт ного
крику
Д а й , Україно, гордого шляху,
Д а й ^У країно, гордого, лику...
Ці слова написані В аси л ем С тусом - одн им із н ай яск р авіш и х
українськи х поетів X X ст. В ін п ереж ив д ва ареш ти. У 1980 р.
В. Стуса було засудж ен о д о 10 років позбавл ен н я волі і на 5
років заслання. В ідом ий росій ськи й п равозахи сн и к А н д р ій Са-
харов писав: «В и р ок С тусові - ганьба рад я н ськ ої реп реси вн ої
системи». У 1985 р. п оет пом ер в одн ом у з м ор д овськ и х таборів,
прож ивш и сорок сім років. У 1989 р. й ого п рах та п р а х поета
Ю рія Л итвина і ф ілолога О л екси Т и хого перевезен о і переп охо-
вано в Києві на Б ай ковом у кладови щ і. Р іш ен н ям Р яди М і­
ністрів У Р С Р В. С тус за п оети чн у збірку «Д ор ога бол ю » п о­
см ертно удостоєн и й зван н я л ауреата Д ер ж а в н ої п рем ії У к р а ­
їнської Р С Р у галузі л ітератури за 1990 р.
О дного з к ращ и х л ітер атурн и х критиків 60 -х років, п оета
Івана С вітличн ого вперш е бу л о заареш товано у 1965 р., вдруге
- у 1972 р. У квітн і 1982 р. 7 сен аторів і 96 кон гр есм ен ів С ТТТА
направили л и ст д о Л . Б реж нєва із закл и ком звіл ьн и ти І. Світ-

205
л и чн ого і д озвол и ти й ом у виїхати д о А м ер и к и на лікування.
В ідп овід і на л и ст н е було. Л иш е в 1983 р., напівпаралізований,
Іван С вітл и ч н и й поверн увся із засл ан н я д о Києва, п родовж ую ­
ч и н ап руж ен о працю вати. «К аторга, — писав п ро С вітличного
Іван Д зю ба, - вби л а його тіл о, але розкрила його нові м ож л и ­
в ості д ум к и . Н есп р аведл и ва к а ра п ород и л а не л и ш е біль
страж дан н я , а й ви сок и й стан духу».

М и стец тв о У нелегких умовах русифікації чимало мис-

У кр аїн и тец ьк и х к ол екти вів зум іл и зберегти н ац іо­
нальний колорит, майстерність, високий творчий потенціал, я ск­
равий талант. С еред них - заслуж ений держ авний хор ім. Вірьов­
ки, творче об’єднання «Трембіта», академічна хорова капела
«Д умка», заслуж ений ансамбль танцю У РС Р ім. П. Вірського.
П он ад 200 ч ол овік о б ’єдн увал а С пілка ком п ози торів У к ра­
їни. П рекрасну, яскраву-серію п ісен ь створив у ті роки П латон
М ай борода, п л ідн о п рац ю вав усла вл ен и й ком п ози тор О л ек­
сан д р Б ілаш . їх н і пісні звучал и в усіх куточках республіки - від
стол и ц і д о найвіддаленішохх) села.
У 1979 р. за загадкови х обставин обірвал ося ж иття вж е в ід о­
м ого в У к р а їн і і світі три дц яти л ітн ього композитора-пісняра,
автора п ісен ь «Ч ер вон а рута», «В одограй » та ін. Володим ира
Івасю ка. “ _
У 1980-19 82 рр., вперш е за довгі роки Д ерж авний академіч­
н и й оперний театр України брав участь у знаменитому Вісбаден-
ськом у фестивалі. С віт полонили елементи «незнайом ої козаць-

В о л о д и м и р Іваскж і Анатолій Кос-Анатольський

у Львівській консерваторії ім М. Лисенка

206
 кої екзотики», ви сок и й рівен ь а к ­
торського виконання майстрів сцени
в опері «Тарас Бульба» М. Лисенка.
У спіш но реп резен тува л и у к р а їн ­
с ь к е оперн е м и стецтво н а Б а тьк ів­
щ ині і за кордон ом ч у д ові виконавці
класичних оп ерн и х партій: Є вгенія
М ірош ниченко, Гізела Ц ипола, М а­
рія С теф ’юк, Д м и тр о Гнатю к, А н а ­
тол ій С олов’яненко, А н атолій М ок-
ренко та інші.
У 7 0 -8 0 -х роках хвиля р у си ф ік а­
ції охопила і театрал ьне м истецтво.
М енш як 30% п роф есійн и х театрів
республіки залиш илися україн ськи ­
ми. В О десі з ш ести театрів лиш е
^один зал и ш ався українським . У сто­ Д м и тр о Гнатюк
лиці У країн и з семи театрів статус ук раїн ськ ого зб е р іг л и ш е
д рам ати чн и й театр ім. Івана Ф ранка. Т еатрал ьн и х закладів,
які б ставили вистави м овою інш их н арод ів У країни, взагалі не
існувало. І це за ум ов, коли в респ убл іці п рож ивали п р ед ста в ­
ники понад 100 н аціональностей.
Д руга п ол ови н а 60-х — 70-ті роки стали п еріодом ф ор м у в а н ­
ня н еп овторн ого н ап ря м у кін ом и стец тва - ук р а їн сь к ого п о ­
етичного кіно. З ап оч атк увал и й ого вип ущ ен і в ц ей ч а с х уд ож ­
ні к ін остр ічк и «К а м ін н и й х р ест» (реж и сер Л еон ід О си ка),
«К ри ниц я дл я сп рагл и х» (реж и сер Ю рій Іллєнко, сц ен арій Ів а ­
на Д рача), «Б іл и й п та х з чорн ою озн акою » і «В а ви л он X X » (р е ­
ж исер Іван М и кол ай чук), «Т ін і забути х п редків» (реж исер
С ергій ГІараджанов).
Д ол я ц и х видатн их картин, які увій ш л и д о ск арбн и ц і св іто­
вого кіном истецтва, бул а д оси ть складною . Ф ільм «К ри н и ц я
дл я спраглих» взагалі не був вип ущ ен и й на екрани . «В ечір н а­
передодні Івана К упала» реж и сера Ю. Іл л єн ка ви п ущ ен о н е­
значною кількістю копій , і н а екран и він п рактичн о т а к і н е п о­
трапив, а «Т ін і забути х п редків», щ о п обачили світ 1964 р., н е ­
задовго д о закін чен н я п ер іод у «відл иги», п ротя гом 20 років не
згадувалися ж одни м словом .
Х арактерно, щ о д ол ю буд ь-як ого з кіноф іл ьм ів, я к і інш их
творів м истецтва, ча сто виріш увал а не п роф есійн ість реж и сури
чи виконавська м айстерн ість акторів, а реакц ія властей.
Д о небагатьох сп равж н іх творів м он ум ен тал ьн ого м и стецтва
того часу слід відн ести п ам ’я тн и к Л есі У країн ці у К иєві і Т а р а ­
сові Ш евченку в М оскві.
В аж ким и були 6 0 -8 0 -т і роки в ж итті Івана Гончара - зн а н о­
го українського скульптора, автора п ам ’ятників М ак си м у Горь-

207
ком у в Я л ті, Т ар асові Ш евчен ку в Я готин і, народній худож ниці
К атери н і В ілокур у сел і Б огданівна на Київщ ині.
Р озви вал ася україн ська ш кол а ж ивопису. Ч и м ал о худож ­
ників, викон ую чи «побаж анн я» керівни х інстанцій, працю вали
на п артій н е зам овлен н я, зображ ую чи будні розви н утого соц і­
алізм у. А л е та к и й «ж ивопис» ди хав ф орм алізм ом . Більш ість
ж е м ай стрів п ен зл я славили п ри род у рідн ого краю , дем он стру­
ю чи ви соки й худож н ій х и ст і смак. Л ю ди м и л ували ся п олотна­
м и М. Д ерегуса, В. Ч еканю ка, Т. Я блонської, В. Ш аталіна',
М. С ерветн и ка, А. Ерделі, Ф. М ан ойл а, Й. Кош ая. К ращ і ху­
д ож н і п олотн а, навіть в ум овах тотал ітарн ого реж иму, сприяли
ф ор м у ван н ю естети чн и х см аків народу, доп ом агал и збереж ен ­
н ю традицій.
Т ак и м чином , загал ьна соц іал ьн о-екон ом ічн а й політична
кри за в сусп іл ьстві справила н егати вн и й впл и в на розвиток
культури. В ум овах п остій н о п осил ю ван ої русиф ікації, всеохоп-
л ю ю ч ого н аступ у ц ен тру п остал о п и тан н я п ро сам обутність у к ­
раїн ськ ого народу, я к и й вол ею ц ен тру тран сф орм увався у «ра­
д я н сь к и й народ». К ращ і представн и ки культури всі сили в ілл а -
вали боротьбі з ц ією загрозою .

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Охарактеризуйте основні напрями держ авної політики в галузі
освіти в 60-80-х рокахг
2. Д айте оцінку досягненням і прорахункам у галузі освіти. Чи
справді в цей час загальноосвітня школа переживала кризу?
3. Наведіть факти посилення політики русифікації України в
60-80-х роках. Якими були її наслідки для української нації? Хто її
натхненники і виконавці?
4. Щ о нового в роботі вищ ої школи з ’явилося в 60-80-х роках? Як
ви гадаєте, чи можна шлях розвитку української школи*60-80-х
років назвати екстенсивним? Обґрунтуйте свою думку.
5. Проаналізуйте досягнення і труднощ і розвитку української на­
уки. В чому полягав периферійний характер української науки?
Які його причини й наслідки?
6. Охарактеризуйте умови розвитку літератури й мистецтва. Яку
тематику влада вважала особливо актуальною? Ч ом у сам е її?
7. Розкажіть про найважливіші досягнення української літератури
в 60-80-х роках. З ім енами яких літераторів вони пов’язані?
8. Охарактеризуйте творчість Василя С туса й Івана Світличного.
Як склалася їхня доля?
9. Проаналізуйте стан образотворчого мистецтва України в 60-80-х
роках. Назвіть найяскравіш их художників і скульпторів цього
періоду. Які твори образотворчого мистецтва того часу вам відомі?

2о8
Д О К УМ Е Н Т И ____________________________________
1. Із с п о га д ів к о л и ш н ь о го п е р ш о г о с е к р е та р я Ц К К П У к р а їн и
Ш е л е с т а п р о о д н е з а с ід а н н я п о л іт б ю р о Ц К К П Р С
Секретар ЦК К П РС Суслов: «А взагалі, я повинен сказати вам, що
на Україні далеко не все гаразд - уся Україна говорить ук­
раїнською мовою!»
Я аж оторопів: «А що, вона м а є турецькою розмовляти, чи як?» Тут
підключається Демічев, секретар ЦК КПРС: «І взагалі, та м у Ш е ­
леста українізацією займаються!»
Знову не витримую: «Де в Ш елеста? Як українізацією? Ніякою ук­
раїнізацією не займаю ться. Є і російські школи, є і українські ш ко­
ли - на великий жаль, українських шкіл менше».
Демічев: «А Шевченко в них - кумир». І на Суслова дивиться. Тут
мене прорвало: «Так, Шевченко у нас кумир. Й ого і в нашій країні, і
за кордоном вважають великим демократом, геніальним поетом».
Д емічев почав заперечувати: «Так, але ж він у вас кумир молоді. У
Шевченка там квіти завжди, щорічно вінки приносять»
Я, відчуваючи, що остаточно втрачаю самоконтроль: «Ну так це
добре. А як ти помреш , хто тебе згадає, квіти віднесе?»
Суслов втручається: «Потім у вас всі вивіски українською мовою.
Щ о таке?»
«Ну, а якою мовою вони маю ть бути? Якою? Є українською, є і
російською».
Суслов тоді використав свій найголовніший козир: «Узагалі у вас
в Україні багато проявів націоналізму».
Я оторопів, тримався, але голос підвищив мабуть гаряче: «У чому,
М ихайле Андрійовичу, прояви н аціоналізм у? Це ж звичайні
сталінські ярлики».
А Д емічев так незворушно: «А в тому, щ о багато говорять ук­
раїнською мовою , і тому, що Шевченка надмірно шанують».
І Суслов його підтримав.
А тут щ е підкотився Рашидов: «У нас руський язик в бальш ом по-
чьоте, мі руський язик уважаєм, любім, ізучаєм. М і єго на пєрвій
м е сто ставім, мі знаєм , нє так, как на Украінє...»
Я не витримав: «Та хоча ти замовкни, ти і його не знаєш, коли ви­
ступаєш, нічого зрозуміти не можна».
Л еонід Ілліч вирішив змінити трохи тему, пожартувати: «Ось у нас
при Скрипнику українізацію проводили. Так це була скрип-
никівщина. При Скрипнику, ви знаєте, я працював на заводі, коли
українізацію проводили - щ о це було, це був абсурд, сміх. Та й
взагалі українська мова - це ж... суржик російської мови... »
Я аж зуби зціпив, та мовчу, лиш е думаю: «І це керівник держави!
Це людина, яка народилася, виросла і більшу частину життя про­
жила на Україні».
Київ, - 1989. - №10. - С. 96-97.

2 . Р о с ій с ь к а д и с и д е н т к а , о д н а з з а с н о в н и ц ь м о с к о в с ь к о ї
Г е л ь с ін с ь к о ї гр у п и Л ю д м и л а А л е к с є є в а п р о р у с и ф ік а ц ію
У кр аїни
... Витіснення української мови відбувається не стихійно, а вжи­
ванням цілого комплексу державних заходів, які скеровують д е ­
мографічні процеси в бажаний для влади бік.

209
 Переселення українців на східні, рідко заселені землі Совєтсько-
го С ою зу - в Казахстан, на Сибір, на Урал, на Далекий Схід - за­
охочується економічними методами. В той же час заохочується
переселення росіян на Україну. Внаслідок цього з 1959 по 1970
роки чисельність українського населення на Україні збільшилася
лише на 10 проц., а російського - на ЗО проц.
...В 1970 році російське населення України мало більше а міль­
йонів чоловік проти 35 мільйонів українців. А в 1979 році в Україні
жило вже 10,4 мільйонів росіян.
Впровадження російської мови починається з дошкільних ди тя­
чих установ. На Україні переважають російськомовні дитячі ясла
та дитячі садки. Але й ті, щ о вважаються українськими, сильно
зросійщені...
Більшу частину вищих навчальних закладів на Україні зросійщ е-
но... В 1970 році з півтора мільйона спеціалістів з вищою освітою,
щ о працювали на Україні, 600 тисяч були росіянами, тобто
більше, ніж третина.
Українська мова, фактично збереглася лиш е в селах, а також с е ­
ред невеликої частини української інтелігенції, переважно гу­
манітарної. Неінтелігентні громадяни вживають у розмові суміш
вульгаризованих російської та української мов. —
Я називаю цей процес російщ енням, а не совєтизацією , як це
роблять деякі росіяни, бо яким би неприємним цей факт для нас
не був, російська мова є з н а р я д д я м знищ ення б агато ї та
своєрідної української культури. І кожен росіянин, що заплющує
на це очі чи перекладає відповідальність за це зі свого сумління
на когось іншого, о б ’єктивно полегшує цей процес...
Українська думка. - 1982. - 18 листопада.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ .________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Охарактеризуйте ставлення вищ ого партійно-держ авного
керівництва С Р С Р д о української мови і української національної
культури.
Д о к у м е н т № 2.
Щ о нового ви дізналися, прочитавши витяги зі статті російської
дисидентки Л. А лексєєвої? Ч ом у вона критикує термін «совєти-
зація», вважаючи правильнішим говорити са м е про «російщен-
ня», або русифікацію?

§ ЗО. УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ

КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ
(СЕРЕДИНА 60-х - ПОЧАТОК 80-х РОКІВ)
Повторю вально-узагальню ю чий урок

П о л ітико- У 6 0 -8 0 -т і рок и створена за ленінсько-ста-

ідеол огічна л інськи м и м оделям и радянська систем а до-
к р и за си с те м и сягл а н ай ви щ ої точки свого розвитку. П рий­

210
н ятою 1961 р. програм ою К П Р С п еред бач ал ось д ося гн ен н я у
найближ чі 20 років гол овн ої м ети партії - буд івн и ц тва к о­
мунізму. П роте скоро виявилось, щ о д ося гти рівня сусп іл ьства,
головним п ри нц и п ом якого було «від к ож н ого по м ож л и востя х
— кож ном у за п отребам и» нем ож ливо. Т а к и м чи н ом , зазнала
краху ідея, н а-досягн ен ня я к ої бул и від д ан і к ол осал ьні зу си л ­
ля К ом уністичної п артії та народу.
Н едосяж ність ціл ей п ри звела д о втрати зн ач н ою ча сти н ою
населення віри в ком уністичні ідеали . На ц ьом у ф он і «ід ея роз­
винутого соціалізм у» як три ва л ого етапу, щ о пови н ен був п ер е­
дувати ком унізм у, була л и ш е сп робою п артій н ої н ом ен кл атури
дезорієнтувати сусп іл ьство. С кладалось так, щ о н ею д ек л а р у ­
валось те, у щ о не вір и в народ. Т а і са м а н ом ен кл атура, особл и ­
во в кінці 70-х - на п очатку 80-х років п еребувал а у стані д е м о ­
ралізації, а її лідери, п ереваж н о старш ого віку, н е н а д то р о­
зуміли стан сп рав і перспекти ви розви тку держ ави.
У країнська РС Р у цей період продовж увала залиш атись скл а­
довою частиною СРСР. В ідповідно д о К онституції С РС Р (1977) та
К онституції У РС Р (1978) вона проголош увалась суверенною р а­
дянською соціалістичною держ авою , яка добровільно увійш ла
д о складу Радянського Союзу і могла з нього вільно вийти. О д­
н ак це бу л о лиш е ф орм ально, а ф актичн о л ю дя м навіть за б ор о­
нялось д ум ати п ро незалеж ність. В севладдя сою зн и х відом ств,
у перш у чергу економ ічне, в ц ей період в У країн і зросло.
Ф орм альн о, влада в У к раїн ськ ій Р С Р н ал еж ал а р а д а м н а ­
родн и х д е п у т а тів , а ф а к т и ч н о - п е р е б у в а л а в р у к а х К о ­
м уністичної партії. К ом партія У к раїн и бул а н евід ’єм н ою ск л а ­
довою ч асти н ою К П РС , зн аходи л ась у ф арватері її політики.
Н авіть н есм іл иві сп роби П. Ш елеста - п ерш ого сек ретаря Ц К
КП У у 1963 -1 9 7 2 рр. - розш и ри ти п рава респ убліки , стри м ати
русиф ікацію зустріли ріш учи й оп ір ц ентру. В. Щ ербиц ький ,
який обіймав посаду перш ого секретаря Ц К К П У у 1 972-19 89 рр.
мав яскраво вираж ен у п ром осковську орієн тац ію і скеровував
республіку в русл о «братерської д р у ж би н арод ів С РС Р».
Саме в роки його правління прискорю ється процес ф орм уван ­
ня номенклатури, який відбувався на основі особистої відданості
та орієнтації на безумовне втілення в У країні вказівок центру.
У, політичн ом у курсі, у порівн ян н і з п еріодом «хрущ овської
відлиги», спостерігався п роц ес згортан н я ок рем и х д ем ок р а ти ч ­
них завою вань, н а ступ неосталінізм у.

Спротив Т ака політика викликала закон ни й спротив

си стем і. українського суспільства. Й ого виразникам и
Д и си дентсь кий стали українські дисиденти. Вони бул и пере-
рух важ но п редставникам и інтелігенції, щ о н ай ­
більш гостро відчувала наступ тоталітаризм у.

211
 У св оєм у розви тку д и си д ен тськ и й рух протягом другої поло­
ви н и 60-х - початку 80-х років пройш ов дек іл ьк а етапів. Н езва­
ж аю чи на ареш ти д и си ден тів, п роведен і в 1965 р., друга п ол о­
вин а 60-х - п очаток 70-х років стал и п еріодом к ількісн ого зр ос­
тан н я ди си д ен тства. На ц ьом у етапі протест п роявився у прове­
д ен н і ок р ем и х заходів, ви п уску «сам видавської літератури»,
п ід три м ц і руху кри м ськи х татар.
П ісля масови х ареш тів дисидентів, проведених у 1972 р., ідео­
л огічн ою п л атф ор м ою україн ськи х ди си ден тів стала ідея від ро­
д ж ен н я ук раїн ськ ої н езал еж н ості, П ісля Гельсінської наради з
п и тан ь безп ек и і сп івробітн иц тва в Є вропі (1975) та прийняття
н ею р я д у п равозахи сн и х докум ен тів д ії д иси дентства стають
біл ьш орган ізован и м и , сп рям овую ться на зах и ст прав гром а­
д я н . Ц е особл и во д ем он струвал а створена в 1976 р. У країнська
гел ьсін ськ а сп іл ка (УГС). Д а н и й п еріод три вав аж до початку
80-х років, коли зусил л ям и вл ади ди си д ен тство було ф актично
п овн істю загн ан е д о таборів. О днак, відп рави вш и лю дей за ґр а­
ти, вл ада н е зм огл а задуш и ти ідею незалеж ності.

К р изов і яв ищ а П ісляхрущ овське два дц я ти р іч чя (1965-19 85)

в еко н ом ічн о м у нерідко н ази ва ю ть п еріодом «застою », кризою
ж и тті системи.
С правді, ек он ом ічн і п оказн ики в ці роки, за вин ятком «зол о­
т ого» (1 9 6 6 -1 9 7 0 ) п ’ятиріччя, зн и ж увалися. Е коном ічна р еф ор­
ма, зап очатк ован а бер езн еви м і вересн еви м -п л ен ум ам и Ц К
К П Р С (1965), бул а торп едован а партій н о-держ авн ою бю рок р а­
тією . Її п ози ти вн і ім п ул ь си п осту п ово сл абш ал и . Г либока
стр у к ту р н а п ер ебу д ова екон ом іки була н агальн ою н еобх ід ­
н істю , але вона не здійсн ю вал ася. Я к і раніш е, в н ародн ом у гос­
п одарстві д ом ін увал а важ ка пром и сл овість. К ращ і кадри п р а ­
ц ю в ал и на обор он н и х підп ри єм ствах. Ц і підприєм ства п о г л и ­
н а л и к р а щ у си р ов и н у . їх о б сл у го в у в а л и н ай тал ан ов и тіш і
вчені. А ти м ча сом на п ідп ри єм ствах цивіл ьни х галузей ш ви д­
ко старіл и осн овн і в и р обн и чі ф онди, і на їх он овленн я кош ти не
в и д іл я л и ся . У к р а їн а п е р е т в о р и л а ся н а п о л іг о н д л я е к о ­
н ом ічн и х експерим ен тів ц ен тр ал ьн и х відом ств, в результаті
я к и х вел икі рай он и респ убл іки стали зон ою екол огічн ого лиха.
К он ц ен трац ія в У к р а їн і атом н и х електростан ц ій, побудованих
за, н ед оск он ал и м и проектам и, д ося гл а кри ти чного рівня.
К олгосп н о-радгосп н а систем а в 7 0 -8 0 -х роках продем он стру­
вал а св ою п овн у н ееф екти вн ість. А грарн и й сектор екон ом іки
п огл и н а в вел и чезн і м а тер іал ьн і ресурси, а його продуктивність
зн и ж уваласй. Н ауково-техн ічн а револ ю ція мало торкн улася
сіл ьсь к ого госп одарства У країн и. Д л я забезп еченн я населення
п род овол ьством держ ава м усила в ш и роки х м а сш табах закуп о­
вувати зер н о за кордон ом . У країн ське село занепадало. Сотні

212
тисяч гектарів н ай родю чіш их зем ел ь бул и в и вед ен і з го сп о ­
д арського обігу. В 1972—1986 рр. з к арти У країн и зн и кл о п ів то­
ри тисячі сіл. Ц ьом у ш тучн ом у п роц есові не бу л о н і ек он ом ічн о­
го, ні соціального_виправдання.

Рівень ж иття Радянська екон ом іка не м огла забезпечити

населення н асел ен н ю гід н и х ум ов ж иття. Н а сп ож и вчи й
ринок прац ю вал о л и ш е трохи біл ьш е 20 % п отуж н остей у к р а ­
їнської пром исловості. О дн ак з 1971 п о 1985 рік виробн и цтво
товарів н а род н ого сп ож иван ня збіл ьш и л ося вдвічі. Це бул и т о ­
вари низької якості, які пом ітно п оступ ал ися зарубіж н и м зр а з­
кам. Та н ай необхідн іш и м н асел ен н я бу л о забезпечено.
Рівень заробітної плати в грош овом у обчисл ен ні н абагато ви­
передж ав зростання товарної маси. Т и повою була ситуація, к о­
ли грош і у лю дей були, а кунити н еобхідн у річ вони не мали
змоги. Все більш е й більш е предметів повсякден ного вж и тку по­
трапляли д о розряду деф іцитних. Д овгі черги за всім н еоб­
хідним £>ули найхарактерніш им и рисам и радян ського побуту, а
якісні товари мож на було придбати в осн овн ом у «п о блату».
У цих ум овах п артій н о-держ авн е керівн и ц тво п родовж увал о
запевняти св іт і своїх громадян, щ о підвищ ен н я ж иттєвого р ів ­
ня народу с його найголовніш им завданням . П еретворивш ись
на заручника власних необґрунтованих обіцянок, вон о піш ло на
закупівлю товарів підвищ еного попиту за кордоном . В резул ь­
таті, «проїдалися» десятки м ільярдів дол арів, одерж ан их від ек ­
спорту наф ти, газу, інш их корисних копалин. Д ій ш л о навіть до
того, щ о д л я закупівлі ім порту використовували кош ти, відве­
дені на оновлення основних виробн и чи х ф он дів підприємств.
Т а к створю вався відн осн ий «добробут» 7 0 -8 0 -х років. В ід д і­
лене «зал ізн ою завісою » від світу і д ж ер ел об’єк ти вн ої ін ф орм а­
ції населення не зн ало сп равж н ьої ціни того «добробуту», його
нездбрового, хворобл и вого і ти м часового характеру. П ісля та к о ­
го росту обвальн ий сп ад був неминучий.
Я к н ай суворіш а таєм н и ц я об_ерігався і той ф акт, щ о рад я н ­
ський д обр обу т - це н іщ о в порівн ян н і з ж иттєвим и ста н д а р та ­
ми ек он ом ічн о розви н ути х країн. М ал о хто знав, щ о за рівнем
ж иття У країн а на початку 80-х років перебувала сер ед д е р ж а в ,-
щ о п осідал и 5 0 -6 0 -т е місця у світі. Ш ироком у загал у бу л о т а ­
кож невідомо, щ о рівен ь см ертн ості в У країн і п остій н о зростає,
народж уван ість зниж ується, щ о респ убл іці реал ьн о загрож ує
обезлю днення, д епоп ул яція. Ц е був узагальн ю ю чий , ін тегр ов а­
ний п оказн ик загал ьни х н егараздів у суспільстві.
Таким чином , у 70-х - п ерш ій п ол ови н і 80-х років кри за о х о ­
пила всі сф ери ж иття сусп іл ьства. Т ерм ін «застій » н е вичерп ує
всіх її проявів. Крім «топ тан ня н а м ісці» в екон ом іці, ш и роко
проявлялися регреси вн о-реакцій ні тенден ц ії, п рагн ен н я п о­

213
 верн ути ся д о стал ін ської м оделі управл ін н я держ авою , м орал ь­
н и й розкл ад п равл я чої верхівки. У се це свідчить про те, щ о в
70-х - на п оча тк у 80-х років сусп іл ьство п еребувал о у стані за ­
гал ьн ої, всеохоп л ю ю ч ої си стем н ої кризи.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________
1. Щ о таке «політико-ідеологічна криза системи»? Складіть ко­
роткий план відповіді на це запитання.
2. Д ай те узагальнюючу характеристику причин краху економічних
ре ф о р м другої половини 60-х років.
3. Який терм ін найточніше характеризує стан економіки України в
70-х - першій половині 80-х років - застій, криза, регр ес? Якийсь
іще? Обґрунтуйте свою думку.
4. Які зміни відбувалися в сільському господарстві України в 70-х
- перш ій половині 80-х років? Чим вони були викликані?
5. Охарактеризуйте життєвий рівень основної_маси населення
України в ці роки.
6. С ер ед частини мешканців України існує переконання, що в
60-80-х роках було досягнуто досить високого життєвого рівня,
який задовольняв переважну більшість населення. Д айте оцінку
цим настроям. Щ о сприяло їх поширенню?
7. Порівняйте рівень життя номенклатурних верхів з життєвими
умовами робітників і колгоспників.
8. Як ви розум ієте термін «системна криза» суспільства? Чи м ож ­
на було вийти з цієї кризи без кардинальних змін економічного,
політичного ладу, б е з ліквідації С Р С Р ? Обґрунтуйте свою думку.
9. Чи мож на вважати опозиційний рух реакцією на суспільну кри­
зу в Україні? Яку альтернативу існуючому стану речей пропонува­
ли дисиденти?

З А П А М ’ЯТАЙТЕ Д А Т И _____________________ ___________________

Б е р е з е н ь 1 9 6 5 р. - березневий пленум ЦК К П РС з питань р оз­
витку сільського господарства
С е р п е н ь - в е р е с е н ь 1 9 6 5 р . - перш а велика хвиля арештів д и ­
сидентів в Україні
4 в е р е с н я 19 65 р. - маніфестація проти арештів української
інтелігенції в київському кінотеатрі «Україна»
В е р е с е н ь 1 9 6 5 р. - вересневий пленум ЦК К П Р С з питань р оз­
витку, планування та управління промисловістю
1 9 6 6 - 1 9 7 0 рр. - восьм а п'ятирічка
К в іте н ь 1 9 6 7 р . - В. Чорновіл підготував збірку матеріалів «Ли­
хо з розуму» про ареш ти в Україні
2 2 тр а в н я 1 9 6 7 р. - демонстрація біля п ам ’ятника Т. Ш евчен­
кові в Києві
С іч е н ь 1 9 6 8 р. - у журналі «Вітчизна» опубліковано роман
О. Гончара «Собор»
Б е р е з е н ь 1 9 6 8 р. - протест 139 діячів культури України проти
ареш тів і утисків української культури
К вітен ь 1 9 68 р. -о п р и л ю д н ен о «Лист творчої молоді Д ніпропе­
тровська»

214
 1 9 7 0 - 1 9 7 4 рр. - поява 1- 8 випусків «самвидавського» журналу
«Український вісник»
К вітен ь 1 9 70 р. - в Києві відкрито палац культури «Україна»
1 9 7 1 - 1 9 7 5 рр. - дев'ята п'ятирічка
С іч е н ь - т р а в е н ь .1972 р. - нові репресії проти української
інтелігенції
Т р а в е н ь 1 9 72 р. - усунення П. Ш елеста з поста перш ого сек­
ретаря ЦК КП України. Обрання на цю посаду В. Щ ербицького
В е р е с е н ь 1 9 7 2 р. - розпочато перехід до загальної середньої
освіти молоді
1 9 7 6 - 1 9 8 0 рр. - десята п'ятирічка
Л и с т о п а д 19 76 р. - утворення Української гельсінської спілки
Ж о в т е н ь 1 9 77 р. - схвалення Верховною Радою С Р С Р нової
Конституції Радянського Сою зу
К в іте н ь 19 78 р. - схвалення Верховною Радою У Р С Р нової Кон­
ституції Української Р С Р
Ж о в т е н ь 19 78 р. - Директива колегії М іністерства освіти У Р С Р
«Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх
школах республіки»
Т р а в е н ь 1 9 79 р. - загадкова см е р ть композитора В. Івасюка
Т р а в е н ь 1 9 82 р. - прийняття Продовольчої програми С Р С Р
4 в е р е с н я 1 9 85 р. - у концтаборі п ом ер Василь Стус
 ТЕМАС
5 РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО
СОЮ ЗУ І ВІДРОДЖЕННЯ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Д р у га п ол ови н а 80-х р ок ів озн ам ен увал ася ст рім ким
нарост ан ням кризи р а д я н ськ о ї сист ем и, за к он ом ір ­
ним н асл ідк ом я к о ї ст ав р о з п а д С Р С Р і відродж ення в
1991 р . незалеж н ост і України.

§ 3 1 . «ПЕРЕБУДОВА» В РАДЯНСЬКОМУ
СОЮЗІ І УКРАЇНА
З гад ай те:
1. У чому полягали політичні зміни в С Р С Р у 60-80-ті роки?
2. Наскільки сам остійною була політика українського керівництва?
3. Щ о свідчило про наростання кризових елементів у суспільно-
політичному житті У Р С Р 70-х - початку 80-х років?

Н е о б х ід н іс т ь П ротягом короткого часу, з 1982 по 1985 р., в

с у с п іл ь н и х Р а д я н ськ ом у С ою зі три чі зм ін и л ося вищ е
п еретвор ен ь. п артій н о-д ерж авн е керівництво. В листопаді
М ихайло 1982 р. після три ва л ої хвороби піш ов із ж иття
Горбачов 76-річний ген ерал ьни й секретар ЦК КП РС і
Голова П рези дії В ерховної Ради С Р С Р Л еон ід Брежнєв.
Й ого п осаду, ви зн ач ал ьн у в партій н о-держ авн ій радянській
си стем і, обій н яв Ю рій А н дроп ов, який д о ц ього три вали й час
керував К ом ітетом д ерж безп ек и (КД Б), був чл ен ом політбю ро,
сек ретарем Ц К КПРС.
Ю .В. А н дроп ов осн овн у ставку зроби в на зм іц н енн я д и с­
ципліни, екон ом ію , підвищ ен н я продукти вн ості праці, бор оть­
бу з корупцією . Існ увало перекон ан н я, щ о варто викрити й
усун у ти від важ елів управл ін н я усіх корум п ован их в и сок оп ос­
тавл ен и х ап аратн иків, н авести п орядок на виробн ицтві, п ри ­
м уси ти всіх відп рац ьовувати встан овл ен ий час, - і справи
п ід уть кращ е.
Розгорн ута в ц ен трі, д е я к и х обл астях Р осійської Ф едерації і
С ередній А зії боротьба з корупцією У країну м айж е не зачепила.
А «н авед ен н я п орядку» в низах, зм іц н ен н я трудової д и сц и п ­
л ін и п еретвор и л и ся на гала сл и ву кам пан ію , здій сн ю ван у суто
рад я н ськи м и м етодам и , з п оруш ен н ям конституційних норм і
прав лю дини. П рац івни ки м іліції, чи н овни ки різних ланок
п артап арату, ш укаю чи п рогул ьн иків, орган ізовувал и справж ні
облави у робочи й час на базарах, у м агазинах, кінотеатрах п а р ­
к ах і п ерукарн ях.

216
_ На почат'ок 80-х середній вік членів політбю ро ЦК КП РС
був п онад 70 років. Л истопад 1980 р.

О чік уван и х зм ін ці ж ор стк і заходи н е п ринесли, хоча о ф і­

ц ій н а стати сти ка свідчи л а п ро певне п ідвищ ен н я в 1983 р. о б ­
сягів виробн и цтва. О дн ак систем н а кри за в екон ом іц і н е п ри ­
п ин и л ася. А н дроп овські м етоди д а л и тіл ьк и н езн ачн и й т и м ч а ­
совий еф ект. -
П ісля три ва л ої хвор оби в л ю том у 1984 р. Ю . В. А н дроп ов
п ом ер, а його п осаду обій н яв 7 8-річний секретар Ц К К П РС
К. У. Ч ерненко.
О брання в лю том у на н а й ви щ у п артій н у п осаду тя ж к о х во­
рого К. У. Ч ерн ен к а не вн есл о ба ж ан и х зм ін в ек он ом ічн у п о­
л іти ку д ерж ави. Н а посаді ген сека він п робув трохи біл ьш е р о­
ку. В бер езн і 1985 р. К. У. Ч ер н ен к о помер.
В п ерш е за оста н н і д е ся ти л іт т я на п оса д у ген ер ал ьн ого
секретаря Ц К К П РС було обр ан о відн осн о м ол одого, 54-річного
М . С. Горбачова, чл ен а п ол ітбю ро, сек ретаря Ц К К П РС , який
д о ц ього був п ерш и м сек ретарем С тавропол ьського край ком у.
С тан ови щ е в країн і н е м огл о не п озн ачи ти ся н а н астроях
к ерівн ої верхівки. Все ш и р ш е кол о п ред ставн и ків партійно-
держ авн ого ап арату п оча л о розум іти, щ о н а гол овн и х н а п р я ­
м ах науково-техн ічн ого п рогресу, за рівн ем ж иття н асел ен ня
С РС Р зн а ч н о відстає в ід р озви н ути х д ерж ав З аходу, щ о країна
н е сп ром ож н а н ал еж н и м ч и н ом реагувати на гл обал ь н і п р о­
блем и, котрі постал и перед_людством: екол огічну, продовольчу,
збереж ен ня м и ру і ж иття н а планеті. С оц іальн о-економ ічн а
кри за ви м агал а д ок ор ін н и х зм ін у всіх сф ерах ж иття су сп іл ь ­
ства. В інш ом у разі н ем и н уч и м бу л о п еретвор ен н я С Р С Р на

217
сл абор озви н уту країну, а це, в свою чер гу, м огл о спровокувати
сти хій н и й соц іал ьн и й вибух вел и чезн ої си ли з неп ередбачен и ­
м и н асл ідкам и. Т а к и м чи н ом , від соц іал ьн о-екон ом ічн и х змін
зал еж ал о ж иття радян ської си стем и та існування С РС Р я к єди ­
н ої ц ен тр ал ізован ої держ ави.
В ідп равн и м п ун ктом останн ього періоду в історії Р адян сько­
го С ою зу був квітн еви й (1985) п л ен ум Ц К КП РС. Ц ей пленум
від кри в н ов у сторін ку і в істор ії У країн и, де соц іал ьн о-еко­
н ом ічн а і п ол іти чн а криза бул а особл и во глибокою . Н овий ге­
н ерал ьн и й секретар Ц К К П РС М. Горбачов виступив перед
у ч а сн и к а м и п л е н у м у з п р о п о зи ц ією п р и ск о р и т и н аук ово-
техн іч н и й прогрес, і на ц ій осн ові ф орсувати соц іал ьн о-ек о­
н ом ічн и й розви ток країни. В ідставан н я в науці та техн іц і було
н асті/іьк и очеви дн и м , а його н асл ід к и настіл ьки згубн им и, що,
зд авал ося , в а р то п ок ращ и ти стан справ у ц ій сфері, дещ о п о­
л іп ш и ти управл ін н я н ародн и м госп одарством , зм іц н и ти д и с­
ц и п л ін у, і ш ви дкі тем п и розвитку буд уть забезпечені без гл и бо­
ки х зм ін в екон ом ічн ом у й п ол іти чн ом у ж итті, у меж ах існую ­
ч ої соц іал ьн о-екон ом ічн ої системи. А д ж е н ауково-техн ічн а р е­
вол ю ц ія - і це вагом о п ідтвердж ував д освід розви нути х кап і­
тал істи ч н и х країн - д а ва л а м ож л и вість зн ачно підвищ ити п ро­
д ук ти вн ість праці за п орівн я н о к оротк и й час.
В о сн о в у ст р а т е гіч н о го к у р су н о в о го к ер ів н и ц тва було
п ок л а ден о «прискорен н я» соц іал ьн о-екон ом ічн ого розвитку.
Т ерм ін «перебудова»’ у доп овіді М. Г орбачова н а п ленум і о з­
н ач ав л и ш е п ол іп ш ен н я у п р а в л ін н я госп од а р сь к и м м ех а ­
нізм ом , тобто використовувався у доси ть обм еж еном у, вузьком у
розум інні. А л е п оступ ово сам е ц ей терм ін став наповню ватися
н ови м зм істом , озн ачаю чи он овлен н я, м одернізац ію всіх сфбр
ж и ття , «очи щ ен н я » .соц іал ізм у від н егати вн и х н аш аруван ь
м ин улого, н адан н я й ом у гум анного, п ри вабл ивого д л я народу
вигляду.

П о ш у к и ш л я х ів К урс на «прискорен н я» був підтвердж ениіГна

виходу з кризи X X V II з’їзд і К П РС , щ о відбувся у 1986 р. На
н ьом у бу л о п оставл ен о завдання: за три п’ятирічки створити
ви р обн и чи й п отен ц іал , щ о п ри бл и зн о дорівн ю вав би вж е н а к о­
п и ч ен ом у за роки радян ської влади. П одвоєнн я національного
д ох од у п ередбачал ося забезп ечи ти за рахун ок підвищ ен ня в
2 ,3 -2 ,5 раза п родукти вн ості праці.
X X V II з’їзд К ом партії У к раїн и схвалив без ж одн и х зм ін усі
п роекти док ум ен тів X X V II з ’їзд у К П Р С , кон кретизувавш и їх
відп овідн о д о п ол іти ки ц ен тру щ одо У країни. Т и м самим , К ом ­
п артія У країн и була втягнута у чер гову авантю ру центру.
П о-п ерш е, п ередбачуван и х п оказн и ків д ося гти було просто
н ем ож л и во. П ереобтяж ен е безліччю н евиріш ени х проблем н а ­

218
 родне господарство У країн и не бу л о сп ром ож н е на так и й п о­
туж ний ривок.
П о-друге, не п ередбачалося ж одн и х змін у п ри нц и п ах госп о­
дарю ван н я . В ел и чезн і к ош ти п л ан увал ось ви к ор и стати не
стільки на техн ічн е переозброєн н я і структурн у п еребудову
економ іки, скіл ьки на створенн я н ови х виробн и чи х п оту ж н ос­
тей в ел ек тр оен ергети ц і, га л узя х в а ж к ої п р ом и сл ов ості та
хім ічної ін дустрії. Н ам агаю чи сь я к н ай ш ви д ш е д ося гти м а к си ­
мального резул ьтату, ц ен тр п ередбачав розм істи ти в У к р аїн і з
її оп ти м ал ьн и м и при родн окл ім ати чн и м и ум овам и , готовою в и ­
робничою і соц іал ьн ою ін ф раструктурою , к вал іф ікован и м к а д ­
ровим п отен ц іал ом м акси м ал ьн у кіл ьк ість н ови х підп ри єм ств.
С пираю чись на ріш ення квітневого (1985) п л енум у, п артій ­
но-держ авне керівни ц тво сподівалося виріш ити так ож і гострі
соціальні проблем и. У квітні 1986 р. Ц К К П РС п ри йн яв п оста­
нову п ро осн овн і напрям и розв’язання ж итлової проблем и. Було
оф іційно задекларовано, щ о д о 2000 р. кож на сім ’я матим е
окрем у'квартиру або будинок. Н еобхідного ек он ом ічн ого обґрун ­
тування ц я постанова не мала і була преречена н а провал.
- Т ого ж року бу л о оголош ен о п ро п ри йн яття «К ом п л ексн ої
-п р о гр а м и розвитку виробництва товар ів н арод н ого сп ож и ван ­
ня і сф ер и п осл уг на 1 9 8 6 -2 0 0 0 рр.», якою п еред бач ал ося забез­
печенн я п редм етам и п овсякден н ого вж итку і п ослугам и всіх
ж ителів країн и , л іквідац ію д еф іц и тів і черг. В аж л и вою п еред ­
ум овою цього вваж алося успіш н е ви кон ан н я П родовол ьчої п ро­
грами, п рогол ош ен ої у травні, а в У Р С Р - в л и стоп аді 1982 р.
В ідсуваю чи на м айбутн є виріш ення п робл ем підвищ ен ня
добробуту і створ ен н я н орм ал ьни х ж итл ових ум ов, влада вж е в
1985 р. в д и р ек ти вн ом у п оря д к у стал а вп р овадж увати в п обут
населен ня так зван и й «зд орови й сп осіб ж иття». В ч ер вн і 1985 р.
набула чи н н ості постан ова Ц К К П Р С і Ради М іністрів С РС Р
про боротьбу з ал к огол ізм ом та його н егати вн и м и н аслідкам и.
В иконання ц ієї постан ови супроводж увал ося безліччю н еп ро­
дум ан и х заходів, в ід я к и х через д ея к и й ч а с д овел ося в ід м ови ­
тися. З битки від аван тю рн ого соц іальн ого ек сп ер и м ен ту були
величезним и: д ерж авн а к азн а в У країн і н едоотрим ал а бл и зьк о
10 млрд крб;, бул и вирубан і п ід корін ь д еся тк и ти ся ч гектарів
перш окласних вин оградн иків, садови х насадж ен ь, закр и ті в и ­
норобні виробництва.
В одночас вищ е п артій н о-держ авн е керівн и ц тво зд ій сн ю ва­
л о деяк і кроки в н ап ря м у оздоровл ен н я су сп іл ьн о-п ол іти чн о­
го ж иття. Т ак, вон о наваж ил ося н ап ри кін ц і 1986 р. повернути
з горьківського засл ан н я д о М оскви всесвітн ьо від ом ого р о­
сійського п равозахисн и ка А. С ахарова. П очалося звільн ен н я
політв’язнів. Х арактерно, щ о реп ресован і за «ан ти радя н ську
діял ьність» в У країн і були випущ ені на вол ю пізніш е. Я к п ра­

219
в и л о, вон и одерж увал и при ни зл и ву п роп озиц ію н аписати п ро­
ха н н я п ро помилування.
З ін іц іати ви п артій н и х верхів відбувал ося он овлен н я ап ара­
ту, він очи щ ався від корум п ован их елем ентів і найконсерва-
тивн іш их представників застійних часів. У січні - березні 1987 р.
бу л о звіл ьн ен о з п осад за «посл абл ен н я керівництва» партор-
ган ізац ія м и кіл ьк ох п ерш и х сек ретарів обком ів партії. З’я в ­
ляється п рак ти к а виборів п артій н и х керівників таєм н и м гол о­
суван н я м ал ьтерн ати вн о, з кіл ьк ох кандидатур.
12 березн я 1987 р. П резидія В ерховної Ради У Р С Р прийняла
безп р ец ед ен тн е у радян ській істор ії ріш ен н я п ро проведен ня в
ек сп ер и м ен тал ьн ом у порядку ви борів д о м ісц евих рад н арод­
н и х д еп у татів по багатом ан датн и х виборчи х округах. Ц е дало
м ож л и вість на біл ьш дем ократи чн и х засадах провести вибори
д о м ісц еви х рад. _
У 1987 р. зап очаткован о утвердж ен н я-ви борн и х засад в у п ­
равл ін н і пром и сл овим и підприєм ствам и. В сього у республіці
бу л о обран о п он ад 2 тис. д и ректорів п ідп ри єм ств і д еся тк и т и ­
сяч керівни ків середн ьої ланки. 1987 ~р. озн ам енувався н а р ос­
та н н я м тем п ів п еретворень, п оглибленням їхн ього змісту.

П о гл и б л ен н я У свідом л ен н я н еобхідн ості п огли блен н я «пе-

«перебудови» р ебуд ови » засвідчи л а робота п л ен ум ів Ц К
К П РС , які від бул и ся у 1987 р., в и ступ и М . Горбачова, інш их
к ерівн и к ів партії і держ ави, публікації відом их економістів,
ф іл ософ ів, публіц и стів. П ро зміни, які відбувал ися в С РСР, п о­
ча ли говори ти як «п р о револю ційні». У кон тексті пош уків ви хо­
д у з кризи в п артії і сусп іл ьстві ін тен си вн о відбувал ося п ереос­
м и сл ен н я істор и ч н ого м ин улого, критичний аналіз створеного
в С РС Р соц іа л ьн о-ек он ом ічн ого устрою. Вж е н а червневом у
(1987) п ленум і Ц К К П Р С 'у ході диск усії було визнано н есп р о­
м ож н ість існ ую чої кон ц еп ц ії «розви нутого соціалізм}'».
На сторін к а х н ауково-публіцистичн их-видан ь радян ська си ­
стем а визн ачал ася я к систем а «казарм ен ого, держ авн ого соц іа­
л ізм у», «н а п івф еода л ьн ого», а подекуди і просто «ф еодальн ого
соц іал ізм у», «гл ухи й кут історії», щ о встан овлю вався методом
терору т а репресій.
Н е зал и ш и л ося поза увагою і п итання стосовн о ролі К П Р С , з
д ія л ьн істю я к ої бу л о п ов’язане все радянське м инуле країни.
Н а ж овтн ев ом у (1987) п л ен ум і Ц К К П РС , п ри свячен ом у оцінці
біл ьш ови ц ьк ої револ ю ції 1917 р., М. Горбачов назвав п обудо­
в ан и й у С Р С Р л ад «деф орм ован и м соціалізм ом ». Ч ерез кілька
м ісяц ів, у л ю том у 1988 р., він прогол оси в відм ову «від д огм а ­
ти ч н ої, бю рок р ати чн ої сп адщ ин и », яка «н е м а є нічого спільного
ні з м арк си зм ом -л ен ін ізм ом , ні зі сп равж н ім соціалізм ом».

220
 Щ о ж стосується «сп р а вж н ь ого соц іал ізм у», п р о існ уван н я
якого говори в М . Г орбачов, то п осту п ово ви м а л ь ову в ався й ого
образ як гум ан ного, д ем ок р а ти ч н ого устрою . С ам е та к и й со ц і­
алізм, який н ещ од авн о оц ін ю в а вся в рад я н ськ ом у су сп іл ь ст ­
возн австві як «реф орм істськ а теор ія », огол ош ув ав ся ідеалом ,
метокГКомуністичної партії. Однак перетворення КП РС в соціал-
д ем ократи чн у п а р тію не відбул ося. Н авіть оста н н ій , X X V III
з’їзд КП РС, я к и й від бувся вл ітк у 1990 р., п ри й н явш и п р огр а м ­
ну заяву «Д о гум ан ного, д ем ок р а ти ч н ого соц іа л ізм у», п р огол о­
сив КП РС п а р тією «соц іа л істи чн ого в и б о р у і к ом ун істи чн ої
перспективи».
А л е програм н а заява К П Р С так і не стала п л атф ор м ою , яка
б об’єднала все сусп іл ьство, чи н авіть —у сіх ком ун істів. П еребу­
дова супроводж увал ась ди ф ер ен ц іац ією інтересів різн и х гр уп
населення, -які не м огли бути п ередбачені в п рограм і од н ієї
Іїартії. О ц ін ю ю чи історични й д о св ід С Р С Р , ча сти н а н аселен н я
(насамперед інтелігенція) стала схи л я ти ся д о ви сн овку, щ о
справа не в д еф орм ац ії м арк си стсько-л ен ін ськ ого вчен ня, а в
утопічн ості, н ем ож л и вості реалізац ії ком ун істи чн и х ідей в за ­
галі. У вирі усіх ц и х п одій перебувал а У РСР.

П а д ін н я П одії в п ол іти чн ом у ж и тті У к раїн и н а почат-

автори тету ку горбачовської д оби бу л и в ід гом он ом того,
К П У к р а їн и щ о відбувал ося у М оскві і д е я к и х ін ш и х р е ­
гіон ах С ^С Р.
Д о кінця 80-х років сп одіван ня на дем ок ра ти зац ію ж иття в
У країні п ов’язува лося з М осквою , перебудовою в центрі. За цих
умов, на ф он і зр остаю чої відкри тості ц ен тр ал ьн ої вл ади , ав то­
ритет респ убл іканськи х п артій н о-держ авн и х структур падав.
О собл и во яскраво -продемонстрував це X X V II з’їзд К ом у ­
ністичної партії У країн и (лю тий 1986 р.), я к и й за ріш ен н ям и й
характером обговорю ван и х питань м а ло ч и м від різн явся від
«застій н ого» XXV I з’їзд у КПУ.
Ч ом у ж К П У країн и, яка нал ічувал а п он ад 3 м л н членів, не
тільки не зм огла очоли ти ск л адні й суп ер ечл и ві п роц еси п ер е­
творень у республіці, а й в ід сам ого п очатку гальм увал а їх ? Ч о ­
м у вона, зосереди вш и м а й ж е весь ін тел ек туал ьн и й потен ц іал
республіки, навіть не сп робувал а ви р оби ти к он ц епц ію д о в г о ­
строкового розви тку У країн и, яка за К он ституцією С Р С Р в и з­
навалася суверенн ою д ерж авою , і не сп ром огл ася сф ор м ул ю в а ­
ти свою , сам остій н у позиц ію хоча б стосовн о н ай злободен н іш их,
ж иттєво важ ли вих д л я У к раїн и питань?
Д л я цього бу л о кілька причин.
Щ е з кінц я 20-х років над К ом партією У країн и, я к дам окл ів
меч, висіла підозра в «н аціон ал ізм і». Б удь-яка сп роба п ол егш и ­
ти ж иття н ароду У країн и без вказівок із М оск ви або без п ого­

221
 д ж ен н я з н ею , оц ін ю вал ися я к прояв н ац іон ал ізм у і нещ адно
каралися.
За статутом К П РС і традиц іям и , які скл ал ися, розробка т е о ­
рети чн и х т а загал ьн оп ол іти чн и х питан ь - ц е п рерогатива ЦК
К П Р С , й ого політбю ро. Завдан н я респ убл іканськи х партор-
га н іза ц ій - л и ш е викон увати відп овідн і ріш ен н я центральних
ор ган ів партії. Ц К КП У країн и м іг ли ш е надсилати д о М оскви
св ої п р оп ози ц ії і н е м а в п рава сам остій н о п ри й м ати ріш ення,
які виходять за м еж і д ію чи х п остан ов та ін струкц ій Ц К КПРС.
Не м ав та к о го п рава і з’їзд К ом партії України.
У п р од овж д еся ти л іть у респ убл іка н ськ ом у партійно-дер-
ж а в н ом у ап араті вироби вся своєрідн и й п ери ф ерійн и й ти п м и с­
л ен н я - «пр овін ц іа л ізм », я к и й не дозвол яв або д у ж е ускладн ю ­
вав оп ер ува н н я загал ьн осою зн и м и , м іж н ародн им и, загал ьн о­
д ер ж а в н и м и категоріям и. Т а к е світосприй н яття нав’язувалося
ін тел іген ц ії, д ія ч ам науки, м и стецтва, респ убл іканській пресі,
тел ебачен н ю тощ о.
З азн ачен і п ри чи н и ун ем ож л и вл ю вал и тран сф орм ац ію К ом ­
п артії У к раїн и у н а ц іон ал ьн о-к ом ун істи чн у орган ізац ію як
п ровід н у п ол іти чн у си л у суверен н ої У країни. Вона стал а п ро­
гр ав ати у боротьбі зі своїм и п ол іти чн им и оп он ентам и щ е д о т о ­
го, я к оста н н і оф орм и л и ся в п артії та м асові рухи. Реакція КП
У країн и на н ай гостріш і п и та н н я -ж и ття респ убліки свідчила
п ро н ерозум ін н я тен д ен ц ій сусп іл ьн ого розвитку і настроїв н а­
родн и х м ас, в тр ату м ож л и востей н ал еж н о на н их впливати.

К о м у н іс т и ч н а Н еп родум ан а н адін дустріал ізац ія Н иж ньої

п а р т ія Н аддніпрянщ ини та Д онбасу, інтенсивне спо-
й е к о л о г іч н а ру д ж ен н я ч и сл ен н и х ш тучн и х «м о р ів » на
катастроф а Д ніпрі доповнилося в 7 0 -80 -ті роки побудо-
в У к р а їн і вою мереж і атомних електростанцій у безпосе­
редній близькості від великих міст. На Україну, яка займала
м енш е 3% території СРСР, припадало майже 25% исіх ш кідли­
ви х виробництв. С еред м іст С РСР з найвищ им рівнем забруд­
н ення атм осф ери кож не п’яте було .розташ оване в Україні.
Е кол огічн ою к атастр оф ою світового рівн я стала аварія на
Ч орн оби л ьськ ій А Е С в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. А варія п ри ­
звел а д о н ебач ен ого забрудн ен н я біосф ери , радіоактивного
оп ром ін ен н я ти сяч лю дей, п ояви н а тери тор ії У країни 30-кіло-
м етрової «зони відчуж ен н я», м асового п ереселен н я ж ителів із
забрудн ен и х зем ел ь в інш і регіон и республіки. Л иш е прям і в и ­
тр а ти У країн и, яка м уси л а м а й ж е п овн істю взяти н а себе сп р а ­
в у л ік в ід ац ії катастр оф и н а електростанції, щ о п ідп орядкову­
валася свого ча су сою зном у відом ству, становили в 1988-1990 рр.
у тодіш н ьом у м асш табі ц ін п он ад 20 м л рд крб. Та це не ви р і­
ш и л о пробл ем и, і щ е д о в го У країн а зм уш ен а буде виділяти
222
м ільярди на л іквідац ію н асл ідків
Ч орнобиля, захи ст ти х, хто від нього
постраждав.
. За вказівкам и парткерівництва
р е т ел ь н о п р и х о в у в а л и ся стр а ш н і
розміри і ж ахливі, щ е д о кінц я не
вивчені і не п ізн ан і насл ідки к ата ­
строфи. П ричом у, я к щ о М . Г орба­
чов на ю вілейних урочи сти х зборах
у листопаді 1987 р. в своїй доповіді
п ри діл и в у в а гу і Ч ор н оби л ь сь к ій
трагедії, В. Щ ербиц ький через м і­
сяць у д оповіді, п рисвячен ій 70-річ-
чю встановлення радянської влади
в У країні, п ро неї навіть не згаду­
вав. П равда п ро причини й трагічні ,, ,
• л. к Чорнобильська АЕС
наслідки катастроф и на повнии г о ­
л ос за зв у ч а л а в у ста х оп о зи ц ії, я к а н е га й н о «в и ста в и л а
відповідний рахунок» К ом партії У країн и та її уряду.

К о м п а р т ія Інш е важ ли ве п итання, зн ач енн я я к ого так і

У к р а їн и і не збагн ул о керівни ц тво У країн и, - це пи-
н а ц іо н а л ь н е тан н я н ац іон ал ьн ого відродж ення,
в ід р о д ж е н н я У сім було відом о, щ о впродовж д еся ти л іть
наступ загал ьносою зн и х чи н овни ків на ук раїн ськ у культуру
відбувався за сприян н я тієї ж К ом партії У країн и, яка за будь-
яку ц ін у п рагнул а п родем он струвати ц ен тр ові свій «ін тер н а ­
ціоналізм ». У резул ьтаті м іл ьй он и україн ц ів відм ови л ися від
україн ської м ова, н ац іон ал ьн ої культури, н е сп ри й н я вш и й
культуру російську.
Т отал ітарн и й реж и м не був зац ікавл ен и й у розви тку н а ц іо­
нальних культур, бо зн ачно л егш е управл яти од н орідн ою «н а ­
родною масою », «радя н ськ и м н ародом », ан іж м а ти сп раву о к р е ­
м о з кож ною нацією . Т ом у й м іж національні відн осин и в У к ­
раїні, я к і в інш их респ убл іках будувал и ся не на природній,
культурній, д уховн ій основі, а на осн ові п ол іти чній , ід еол огіч ­
ній. А в ц ьом у кри лась серй озн а небезпека д л я м іж н ац іон ал ь­
них відносин, бо надмірна їх політизація м ож е л едве н е кож ну
соціальну проблему ш видко перетворити на національну.
З інш ого боку, лиш е розви ток н ац іон ал ьн и х культур і зр о с­
тання загал ьної культури створю ю ть природну осн ову для
цивілізованих м іж н ац іон ал ьн и х відн осин , взаєм н ої поваги та
друж би між н аціям и і народам и. К рім того, за гал ьни й к ул ьтур­
ний рівень н ац ії є одн ією з н еобхідн и х ум ов овол одін ня н а д б а н ­
нями н ауково-техн ічн ої револю ції, і навпаки, зан еп ад кул ьту­
ри загрож ує витіснен н ям н ац ії на узбічч я світового прогресу.

223
 Однак, н езваж аю чи на нові тен ден ц ії і суспільні потреби,
К ом партія, у ря д У к раїн и продовж увал и п роводити традиц ій ну
п ол іти ку «ін терн ац іон а л ізм у», яка в реал ьн ом у ж итті звод и л а­
ся д о руси ф ікац ії україн ц ів та представн и ків інш их н ац іон аль­
н и х гр уп У країни.
У резул ьта ті п рап ор н ац іон ал ьн ого відродж ен н я українців,
євреїв, поляків, росіян, представн и ків інш их нац іон альни х мен­
ш и н в У країн і п ідняла не К ом партія і уряд У країни, а оп ози ­
ц ійні сили, щ о забезп ечи ло їм доси ть ш и рок у підтри м ку і си м ­
п атії в масах.
К ерівн и ц тво КП У країн и бу л о н еспром ож н е знайти ш ляхи
ви р іш ен н я ін ш и х гостри х питан ь ж иття республіки. Т аки м ч и ­
н ом , п одії в У країні перестал и бути підконтрольні к ом п артій ­
ній верхівц і та вищ им д ерж авн и м інституціям .

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. У чому проявилася в 1982-1985 рр. недосконалість радянської
політичної системи, її глибока криза?
2. Охарактеризуйте становищ е України за правління Ю. Андро-
пова та К. Черненка. Щ о змінилося в республіці за час їхнього
перебування при владі?
3. Як ви оціню єте значення квітневого (1985) пленуму ЦК К П РС ?
Щ о означав курс на «прискорення»? Щ о було його метою ?
4. Д айте визначення поняттям «прискорення» і «перебудова».
5. Охарактеризуйте рішення XXVII з ’їзду КП РС і XXVII з ’їзду КП Ук­
раїни.
6. Ч ом у плани вирішення соціальних проблем, накреслені після
квітневого (1985) пленуму ЦК КПРС, можна назвати утопічними?
7. Щ о було зроблено в другій половині 80-х років для оздоров­
лення суспільно-політичного життя?
8. Чим було викликане поглиблення «перебудови» в 1987 р. і в
чому воно проявилося?
9. Які були причини падіння авторитету Компартії України в другій
половині 80-х років?
10. Як відреагувало керівництво ЦК КПУ, уряд республіки на Чор­
нобильську катастрофу 1986 р.? Чим була зумовлена така незро­
зуміла для народу позиція?
11. Ч им пояснювалася консервативна позиція КПУ, уряду України
в питаннях національного відродження українців та інших народів
республіки?

ДОКУМ ЕНТИ__________________
1 . У к р а їн с ь к и й д и с и д е н т Ю р ій Б а д з ь о п р о с в о ю в ід м о в у н а ­
п и с а т и на а д р е с у П р е з и д ії В е р х о в н о ї Р а д и С Р С Р прохання
п ро п о м и л у в а н н я
Сибір, 12.07.1987
Умови, запропоновані нам, були дуж е суворі. І все-таки о б ’єктив­
но історична ціна компромісу була висока: хто кого реабілітує.

224
 Влада, проголосивш и такий крутий поворот у своїй політиці і з р о ­
бивши реальний крок у новому напрямку (гласність - така, яку
м аємо, - це вже реальність, нова, краща реальність), не знай­
шла за мож ливе відновити справедливість щ одо нас. Ми, п ого­
дивш ись на запропонований нам вихід із становищ а, ти м са м и м
погоджувались з колишнім ставленням д о нас, з оф іційним погля­
д о м (до того ж і з теперіш нім! Він ні в чому не змінився) на нашу
поведінку. Тобто о б ’єктивно виправдовували застосовані д о нас
репр есії. Т о б то схвалю вали і ствер дж ували консервативну
інерцію в політиці нового керівництва...
Сучасність (Мю нхен). - 1988. - Ч.І. - С. 107-109.

2. П о м іч н и к В . Щ е р б и ц ь к о го В . В р у б л е в с ь к и й п р о Ч о р н о ­
б и л ь сь к у к а та с т р о ф у
На чернобьільской аварии лежит черное пятно системьі, роковое
пятно режима. И, к сожалению, его ничем не смьіть. Мьі пожина­
є м плодьі си сте м и , которая создала монополию в науке, поро-
дивш ей признанньїе ньіне конструктивно недоработанньїми и по-
тенциально взрьівоопасньїми реакторьі больш ой м о щ н о сти
РрМ К-1000. Плодьі си сте м и , которая исходила не из приоритета
личности, а во главу угла ставила ин тер еси класса, м а сси , что не
могло не привести к пренебреж ению жизнью индивида. З т о не-
см ьіваемое пятно того режима, которьій игнорировал преду-
преждения, подчиняя требованиям сию минутной вьігодьі гло­
бальную и национальную безопасность. Подобньїй подход нашел
св о є концентрированное вьіражение в пресловутом замечании,
висказанном на пресс-конференции председателем Госкомис-
сии Щ ербиной по поводу аварии «Наука требует жертв!..».
...Волею истории чернобьільский «експеримент» произош ел в
стране, которая са м а стала полигоном для социального експери­
менте, начавшегося в 1917 году. И, как уже говорилось, з то д а л е ­
ко не случайно. И стория мстит... И снова возникает сакрам ен ­
тальний вопрос: кто виноват?
...Щ ербицкому н ине инкриминируют, что он не запретил перво-
майскую демонстрацию , соверш ив те м с а м и м преступление п е ­
ред собственньїм народом. О см елю сь заявить, что о размерах
истинной угрозьі ем у известно не бьіло...
Врублевский В. В ладим ир Щ ербицкий: правда и в ь і м ь і с л ь і . -
К.: Д овіра, 1993. - С. 206-207, 208, 21 0,211 .

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _
Д о к у м е н т № 1.
Д айте моральну оцінку відмові Ю рія Бадзьо написати прохання
про помилування. Врахуйте, щ о деякі видатні дисиденти, зокре­
ма А. Сахаров, рекомендували подати такі прохання, щ о б ш в и д ­
ше включитися в перебудовчі процеси і сприяти демократизації
суспільства.
Д о к у м е н т № 2.
Чи згодні ви з оцінкою В. Врублевським причин Чорнобильської
катастроф и? Наскільки о б ’єктивно оціню є помічник перш ого сек­
ретаря ЦК КП України позицію свого шефа після аварії?

8 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї к п , 11 кл. 225
 § 3 2 . ПОГІРШЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ
ПОЛОВИНІ 80-х РОКІВ
З гад ай те:
1. Яким був стан української економіки на початку 80-х років? Щ о
таке «застій»? 2. У чому полягали основні проблеми української
економіки початку 80-х років? 3. Наскільки Українська Р С Р могла
сам остійн о визначати стратегію свого економічного розвитку?

П о л іт и к а На серед и н у 80-х, д о к ін ц я н е усвідом лю ю чи

«прискорення» д ра м ати зм у си туац ії, п артій н о-держ авн е ке-
в е к о н о м іц і рівн иц тво в екон ом ічн ій сф ері оби рає стр а ­
та ї ї провал тегію «прискорен н я». Її суть полягала в тому,
щ об на існую чій матеріально-технічній базі, при незмінних соц і­
ал ьн о-ек он ом ічн и х відн осин ах п рискорити темпи економічного
розви тк у і та к и м ш л яхом вийти з кризи.
П рагн ен н ям п ри скорити розви ток н арод н ого господарства
була п озн ачен а ек он ом ічн а пол іти ка україн ського керівн и ­
цтва. А л е чітк и й п л ан її втіл ен н я та к і не був вироблений. Н о­
в атор ськ і п очи н ан н я не д овод и л и ся д о кінц я, а окрем і п р а ­
вил ьн і й см іл и ві ріш ен н я п отопали в тря сови н і стари х підходів
д о р озв ’язан н я проблем , не при носячи очік уван и х результатів.
Так, у ч ер вн і 1985 р. бул о п роведен о В сесою зну н араду з п и ­
та н ь н ау к ово-техн ічн ого прогресу. Н евдовзі пленум Ц К КП У к ­
раїн и ухвал и в п остан ову п ро заходи щ одо п рискорен ня н ау к о­
во-техн іч н ого п рогресу в республіці. А у серпні 1985 р. газета
«П равда » оп убл ік увал а сп іл ьн у п остан ову Ц К К П РС і Ради
М іністрів С Р С Р п ро ш и рок е впровадж ення нових м етодів гос­
пода рю ван н я і посилен н я їхн ь ого впливу на п ри скорен ня н а ­
ук ово-техн ічн ого прогресу. «Н ові м етоди» н ічого принципово
н ового не м істил и і ц іл к ом впи сувал и сь у рам ки.старої ком ан д­
н ої системи.
Н ап ри к ін ц і травн я 1986 р. «П равда» поінф орм увала читачів
стосовн о п остан ови Ц К К П РС п ро заходи щ од о посиленн я б о ­
ротьби з н етр удови м и п ри буткам и. Н ею бул о започаткован о
ш и рок у й га л а сл и ву кам панію , у яку вклю чили ся п равоохо­
рон н і орган и , партійні орган ізації, інш і гром адські об’єднання.
П роте в п ол е їх н ь о го зор у рід к о п отрапл ял и крадії чи хабар н и ­
ки, в и сокоп оставл ен і рвачі і «ком бін атори ». Н ай частіш е п е­
ресл ідувал и тих, хто вирощ ував н а при сади бн ій діл я н ц і і п р о­
д а в а в свіж у городину, вл асноруч виготовл ен і предм ети госп о­
д а р сь к ого вж итку, од я г і взуття,, н адавав різн і послуги. Таким
чи н ом , п ересл ідувал и тих, к ого за н аявності зд орового глузду
сл ід бул о всіл яко п ідтри м увати .

226
 А л е горбачовське «п р и ск орен н я » н е м огл о д а ти відчутн ого
результату без гл и боки х якісн и х зруш ен ь у си стем і виробн и чи х
відносин, розкріп ачен ня особи стої ін іц іати ви виробн и ка, п ер е­
будови економ іки на ри н кови х засадах.
Єдиним помітним заходом у цьому напрямі став Закон СРСР
«П р о інди відуал ьну трудову діял ьн ість», п р и й н я ти й у л и сто­
п аді 1986 р. З 1987 р. п очався бурхл и ви й розви ток кооперативів
у сф ері послуг, гр ом ад ськ ого харчуван н я, торгівлі. О дн ак н а й ­
гол овн іш ої сф ери - ви р обн и чої - ін ди відуал ьна трудова д ія л ь ­
ність і кооп еративи торк н ул и ся м ало.
Не вдалося д оби ти ся й ін тен си вн іш ого вп р овадж ен н я у ви­
робн иц тво н айновіш их д ося гн ен ь вітчи зн ян их і зарубіж н и х
учених, п окращ и ти якість, техн ічн и й рівен ь п ром и сл ової п р о­
дукції. У ц и х ум овах, п очи н аю ч и з 1987 р., бул о впровадж ен о
держ авн е при йм ан н я готової продукції. Д ерж п ри й м ан н я в и я ­
вило серй озн і вади в якості виробів, щ о їх вип ускала п р ом и с­
ловість, од н а к радикально в п л и вати на її п ідвищ ен н я не зм ог­
ло, бо стосувал ось ли ш е остан н ього етапу ви р обн и чого процесу.
Н ічого не було зроблено і для структурної перебудови п р ом и с­
ловості України, подолання її численних д еф орм ац ій і перекосів.
У результаті старі негаразди почали проявлятися все гостріш е.
Так, ун асл ідок д и ск р и м ін ац ій н ої ін вести ц ій н ої п ол іти ки
центру в другій пол ови н і 80-х років знош еність осн овн и х ф он дів
підприєм ств У країн и д ося гл а 60% . М орал ьн о застарівав в е р ­
статний парк - справж ній ф ундам ент індустрії. Курс X XVII з’їз ­
д у КП РС на п ри скорен ий розви ток м а ш и н обудівн ого к ом п л ек ­
су у два н ад ц я тій п ’я тирічці п ровалився. К ризові явищ а в п р о ­
м исловості наростали.
Б агаторічна тенденц ія д о п ереваж аю ч ого розви тку в и р об­
ництва засобів виробництва, тобто груп и «А », щ о так і не була
зупинена, п ри звела д о того, щ о л и ш е 20% п отуж н остей п р ом и с­
ловості вип ускало товар и н арод н ого спож и ван ня.
С тановищ е ускл адн ю вал о щ е й те, щ о бл и зько 80% за га л ь ­
ного обсягу пром и сл ового виробн и цтва н е м ал о на тери тор ії р е­
спубліки заверш ен ого техн ол огіч н ого циклу. Я к і раніш е, в У к­
раїні вироблялися гол овн и м чи н ом нап івф абрикати , а готова
п родукція — за її меж ам и. Це був н асл ідок ц ілесп рям ован ої
політики ц ен тр у на ф орм уван н я «єди н ого н арод н огосп од ар­
ського ком плексу», за яким п ри ховувал ось п рагн ен н я у н ем ож ­
ли ви ти вихід республіки зі скл аду СРСР.
Т аки м чи н ом , у 1 9 8 6 -1 9 8 7 рр. н іяки х істотн и х заходів щ одо
реф орм ування екон ом іки та забезп ечен н я її д ієвого п р и ск ор ен ­
ня зроблено не було. У резул ьтаті з середи ни 80-х років п оси л и ­
лось відставанн я від зап л ан ован и х тем пів. У 1986 р., за за в и ­
щ еними циф рам и Д ерж ком стату, п ри ріст н ац іон ал ьн ого п ри ­
бутку по С Р С Р становив 2,3% , а у 1987 р. - л и ш е 1,6%. В У країні
8* 227
стан ов и щ е бул о д е щ о кращ им , і сп ад щ е не охопи в головні га­
лузі її екон ом іки. П рац ел ю бн ість, ди сц и пл ін ован ість і висока
к вал іф ікац ія робітн и ків, ін ж ен ерно-технічни х п рац івн и ків і
кол госп н и к ів д а л и м ож л и вість на д ея к и й час нейтралізувати
н егати вн і тен ден ц ії в н ародн ом у госп одарстві С РСР, які були
д е д а л і загрозл и віш им и. О дн ак за ум ов ц ен тралізован ого роз­
п оділу, важ ел і якого три м ал и сою зн і відом ства, н арод не бачив
п озити вн и х резул ьтатів своєї праці. С тановищ е з пром и сл ови ­
ми і п род овол ьч и м и товарам и у республіці погірш увалося. Д о
того ж за ум ов тісн и х екон ом ічн и х зв’язків, які кон трол ю вав і
сп ря м овува в ц ен тр і які задовол ьн ял и насам перед його ін тер е­
си, обвал ьн и й сп ад виробництва в У країні був неминучий.
Н еобхідн ість п огл и бл ен н я екон ом ічн и х п еретворен ь става­
ла все очеви дн іш ою .

Спроби У 1 9 8 7 -1 9 8 9 рр. в екон ом ічн ій політиці стали

радикальної з’являти сь нові тенден ц ії. О дним з найголов-
е к о н о м іч н о ї н іш и х завдан ь «перебудови » її ініц іатори ого-
реф орми л оси л и встан овлен ня контролю народу над
госп од арськ и м ж иттям , «переда чу екон ом ічн ої влади тр у д я ­
щ им» ш ляхом ради кал ьн ої екон ом ічн ої реф орм и. Е ксплуатую ­
ч и од ерж а вл ен е н арод н е госп одарство, бю рок р ати ч н о-ц ен т­
рал ізаторськ і сою зн і м ін істерства і відом ства зберігали свою
м огутн ість і м а л и н еп оділ ьн ий впл и в на всі сф ери суспільного
ж иття. С ам е тут, в екон ом іці, оп ір перебудові був особливо
си л ьн и м , а її здобутки —найм енш им и.
В перш е за ч а с перебудови питан н я про ради кальну ек он о­
м іч н у реф ор м у бу л о п оставл ен е н а л и пн евом у (1987) пленумі
Ц К К П РС . П ередбачал ося розроби ти п равові й екон ом ічн і о с ­
н ови д л я забезп ечен н я сп івісн уван н я держ авн ого і н езал еж н о­
го від д ерж ави секторів госп одарства, д л я чого сприяти п ере­
тв ор ен н ю части н и д ер ж а в н и х підп ри єм ств на орендн і, к ооп е­
рати вн і, акціон ерн і, при ватн і, зм іш ані, а так ож з участю ін о­
зе м н о г о к а п іта л у . Ц е н т р а л ізо в а н е у п р а в л ін н я сл ід було
зам ін и ти ек он ом ічн и м м ехан ізм ом рин кового типу.
В тім , це була л и ш е стратегічн а мета. В тіл ен н я її в реальне
ж иття м огл о зн и щ и ти впл и в д ерж а вн ої бю рократії на ек о­
н ом іку. У ц ьом у ви п адк у цен тральн і відом ства могли втратити
св ій в сеохоп л ю ю ч и й кон трол ь над н ародн и м господарством .
Т ом у сам е на ц ьом у нап ря м у реф орм управл ін ський апарат ч и ­
н ив особл и во ви тон чен и й і си льн и й опір. Н е м аю чи змоги
відки н ути реф ор м у «з п орога», кон сервати вн і си ли в ц ен тр ал ь­
н ом у апараті і на м ісц ях оп рац ьовувал и ком п ром існі варіанти,
я к і б звіл ьн и л и ін іц іати ву п ідп ри єм ств і заспокоїли народ, але
водн оч ас зберегл и їхн і ком ан дн і позиції.

228
 Саме така неп осл ідовн ість і п ол ови н частість бул а закл аден а
у м оделях госп розрахун ку, щ о зап ровадж увал и сь. П ри ц ьом у у
пром исловості ж одн и х п озити вн и х зм ін не відбулося. Н авпаки,
половинчасті та н епродум ан і реф орм и вн осили д езор ган ізац ію
в к ом андн о-ц ентралізован у і п о-своєм у л огічн у си стем у у п ­
равління економікою .
Послаблення контролю ц ен тру створю вало ум ови д л я п о­
ш уків вигідніш их партнерів, дозвол ил о відм овитись від н еп ри ­
буткової трудом істкої роботи і перейти д о вип уску товарів, р е­
алізація яких давал а великі прибутки. За умов пануван ня ш туч­
но встановлених цін, щ о не відображ али реальних затрат, ця
відносна свобода економічної діяльн ості підприєм ств почала
відігравати руйнівну роль, вела д о посилення розбалансованості
народного господарства, д ал ьш ого розпаду економ ічних зв’язків.
Кооперативний сектор, у яком у на п очаток 1990 р. в У країні
було зайн ято м айж е 700 тис. чол., виробляв п родукц ії й надавав
послуг на сум у бл и зько 5 млрд крб., але був н е спром ож ний
істотно поліпш ити становищ е в економіці. П он ад трети н у його
продукції й послуг надавалося не н асел ен ню , а д ерж авни м
підприємствам. М айж е 60% кооперативів створю вали ся в м е­
режі гром адського харчування, зам ість підп ри єм ств держ авн ої
торгівлі, які згортали свою роботу. О тж е кон куренції м іж д е р ­
ж авними і кооперативним и підприєм ствам и не було. Д о того ж
дві третини кооперативів виробляли продукцію із си ровин и , за ­
купленої на держ авни х підприєм ствах чи у роздрібн ій торгівлі.
За таких умов кооперативи м али м ож ливість ш л яхом підви ­
щ ення цін отри м увати високі прибутки. П артійно-держ авна н о­
менклатура вдало використовувала це д л я пош и ренн я серед
населення антикооперативних настроїв і водн очас вкладала у
кооперативи кош ти з м етою отрим ання власних прибутків. Це
слугувало додатковим чи н н иком розпаду існ ую чої системи.
Схож е розвивалися п роцеси і в аграрн ом у секторі економ іки.
У 1986 р. була ухвал ен а спільна постан ова Ц К К П Р С і Ради
М іністрів С Р С Р «П ро д ал ьш е вдоскон ал ен н я ек он ом ічн ого м е ­
ханізм у господарю ванн я в агроп ром и сл овом у к ом п л ексі к р а ї­
ни». Н іяких пом ітних зруш ен ь у сіл ьськ ом у госп од арстві ц я п о ­
станова не забезпечила. Все звелося д о створення д ода тк ової
управлінської структури - Д ерж а гр оп р ом у - своєрідної бю р о­
кратичної «н адбудови» над кол госп ам и , радгоспам и і п ер ер об­
ним и підприємствами.
Гострота п родовольчого питання була д ода тк ови м чин н иком
росту соц іа л ь н о ї н а п р у ж е н о сті в су сп іл ь ст в і і зм у ш у в а л а
керівни ц тво ш укати виходу з кризи. В 1989 р. було п ри йн яте
ріш ення щ одо розвитку на селі ал ьтерн ати вн их ф орм госп од а ­
рю вання - сел ян ськи х (ф ерм ерських) господарств, п ош и рен н я
різних ф орм оренди, утворен н я кооп ерати вн и х к ол екти вів. Та

229
Український фермер за роботою

реал ьн и х резул ьтатів це не дал о. К ол госп н о-радгосп не керів­

н иц тво чи н и л о оп ір впровадж ен н ю н ови х ф орм госп одарю ван ­
н я на селі. Б локую чись із кон сервативн им и елем ентам и в
п ар тій н и х верхах, вон о відкинуло п роп озиц ію визнати п ри ват­
н у в л асн ість на зем лю .

Ф ін а н с о в е Н евдачі у реал ізац ії реф орм, п одальш е погір-

становищ е ш ення к л ю чових показників розви тку еконо-
та ж и ттєви й м іки, д оп овн ен е прагнен н ям сою зн их струк
р ів е н ь тур зберегти свою владу над респ убл ікою , не-
населення гати вн о п озн ачи л ись на ф ін ансовом у стано-
У к р а ін и вищ і та стал и одн ією з осн овн и х причин ін ­
ф л я ц ії і м а сового зн ец ін ен н я грош ей, щ о боляче вдарило по д о ­
статку м іл ьй он ів українців.
В н асл ідок п ерш и х госп одарських п еретворен ь підприєм ства
і кол госп и д істал и п евн у свободу у виріш ен ні одного з н ай важ ­
л и віш и х питан ь - ф орм уван н я ф он ду заробітн ої плати, яка
ш в и д к о зростала. О днак резул ьтатом підвищ ен ня зарплати
ста л о п оступ ове зн ец ін ен н я грош ей, не забезпечених товаром.
Н авіть те, чого бу л о завж ди вдосталь, ставал о деф іцитом . У
м істах вин и кл и чер ги за м а ка рон н им и виробам и, крупами, м и ­
лом, цукром . Н апри кін ц і-1988 р. розрив між грош овою і товар­
ною м асою в У країн і збіл ьш и вся д о 10 м л рд крб. і м а в т е н ­
д ен цію д о н евпи н н ого зростання.
Це викликало розбал ан сованість сп ож и вчого ри нку. П оряд
із цим, активно зр остал о вивезен н я това р ів за м еж і республіки,
проц вітав «чорн и й ринок».
Ц ентр відреа гував н а ці п роц еси н а д зви ч ай н о своєрідно:
1 ж овтня 1989 р. Ц К К П РС ухвал и в ріш ен н я п ідви щ и ти п л а т­
ню п рац івн и кам п артій н ого апарату на 5 0 -1 0 0 % .
За умов гласності про це ріш ення ш видко стало відом о ш и роко­
м у загалу, щ о призвело д о подальш ого падіння авторитету партії.

П о г ір ш е н н я П огл и бл ен н я кризи в ек он ом іц і п р оя ви л ося у

е к о н о м іч н о г о н аростан н і тем п ів ін ф л яц ії, збіл ьш ен н і де-
становищ а в ф іц и ту д е р ж а в н о го бю д ж ету. К ар бов ан ец ь
1 9 8 9 - 1 9 9 0 р р . перестав викон увати свої ф ункції. В 1 9 8 9 -
1990 рр. н адзвичайн ого п ош и рен н я н абуваю ть н атур ал ьн і, або,
як їх стали нази вати , бар тер н і обм іни. П ідп ри єм ства баж али
одерж ати за свою п род ук ц ію реал ьн і ц інності, а н е радян ські
карбованці, які ін акш е як «д ер ев ’ян им и» вж е й не н ази вал и . За
цих ум ов п родукц ію н ап равл яли н асам п еред туди, зв ід к и п о­
ступали м атеріал и ч и сировина, а н е туди, д е вон а бул а вкрай
н еобхідн а д л я п родовж ен н я чи заверш ен н я техн ол огіч н ого
процесу. С початку області, а п отім уж е й регіон и та респ убл іки
стали вим агати від підприєм ств, які зн аходил и ся на їх н ій т е р и ­
торії, викон увати п ерш за все зам овл ен н я д л я свого район у, а
вж е потім д л я ін ш и х зам овн иків. В н асл ідок ц ього одн е за о д ­
н им почали зупин ятися підп ри єм ства сою зн ого п ід п ор я д к ув ан ­
ня. В екон ом ічн ом у ф ун дам ен ті радян ської ім п ер ії з’явил и ся
численні тріщ ини.
Ц ентр робив усе, аби загальм увати ц ей процес. У вересні
1990 р. М. Г орбачов видав п рези д ен тськ и й ук аз, я к и й з о ­
бов’язував зберегти заплановані на четвертий квартал 1990 р. і
на весь 1991 р. господарські зв’язки. Д о «несл ухн ян и х» п ер ед ба­
чалося застосовувати н адзвичайн о серй озн і сан кц ії - ш траф и,
втручання прокуратури. А л е ц ей указ не виконувався, і 14 гр у д ­
н я 1990 р. П резидент зм уш ений був п ідписати н овий указ, у
якому говорилося про н еобхідність викон ан н я попереднього.
У се це в комплексі призвело д о логічного результату: в 1990 р.
вперш е за повоєнні роки національний д охід У країни зм ен ш и в­
ся на 1,5%. В цілом у по СРСР зниж ення становило 4,0% , в
Російській Ф едерації - аж 5,5%. Економічні м ож ливості радян ­
ської системи були повністю вичерпані. План, який був основою
розвитку радянської економіки, втратив значення м обілізую чого
та загальнообов’я зкового д л я викон ан н я док ум ен та. С оюзні
міністерства й відомства, не знаходячи рецептів виходу з кризи,
що насувалась, на цей період самоусунулись від управлін ня еко-

231
номікою . За ц и х умов виріш ення всіх економічних проблем
л ягло на керівництво республіки, яке була д о цього не готове.
К рах командної економіки призвів д о падіння ж иттєвого рівня
населен ня У країн и та став каталізатором його суспільної актив­
ності. О станнє все більш е вбачало вихід із ситуації у розш иренні
прав У країни, її самостійності в економічній сфері.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Якою була м ета політики «прискорення» у сф ері пром исло­
вості? Ч ом у вона не дала очікуваних результатів?
2. Ч ом у роки одинадцятої п’ятирічки (1986-1990) характеризува­
лися сп а д о м темпів розвитку промисловості?
3. Які негативні тенденції економічного життя посилилися в другій
половині 80-х років?
4. Щ о таке «держприймання» і чому воно не дало очікуваних
результатів?
5. В якому напрямі велося поглиблення економічної реф орми?
Щ о було зроблено для цього? Чому ці д ії не дали в 1987-1989 рр.
бажаного результату?
6. Охарактеризуйте становищ е в сільському господарстві Ук­
раїни в другій половині 80-х років.
7. Ч ом у після численних спроб підвищити темпи розвитку еко­
номіки в 1990 р. спостерігалося скорочення обсягів матеріально­
го виробництва?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1 . З п о с т а н о в и Ц К К П Р С «Про з а х о д и щ о д о п о с и л е н н я б о ­
ротьби з н е тр у д о в и м и доходам и»
Травень 1986 р.
...Имеется немалоф актов, когдалю ди получаю тнетрудовиедохо­
д и , занимаясь хищениями, спекуляцией, взяточничеством, други­
м и видами деятельности, некоторьіе из них используют в целях на-
живьі принадлежащие государству машиньї и механизмьі, транс-
портньїе средства, жилую площадь, топливо, сьірье и материальї.
На предприятиях и в учреждениях торговли, б іт о в о го , коммуналь-
ного, медицинского обслуживания, в учебньїх заведеннях допус-
каются фактьі вьімогательства дополнительной платьі за оказание
услуг, присвоение виручки, обмана граждан, протекционизма.
С тремление к стяжательству, легкое отношение к жизни не встре-
чают осуждения в отдельньїх советских семьях.
Такие н есовм естим ьіе с социалистическим о б р азом жизни урод-
ливьіе явлення идут вразрез с интересам и трудящихся, вьізьіва-
ют справедливое возмущ ение советских граждан.
... П оставить д е л о так, чтобьі взяточники, казнокради, м здои м ц и ,
несуни и другие лю бители легкой наживи за счет общ ества били
окруженн все общ и м презрением, знали о неотвратимости нака-
зання за свои деяния. Ш ире использовать си сте м у деклараций*,

'Д е к л а р а ц ія - ф о р м а ко нтро л ю д о ход ів гр о м а д ян на о сн о в і п р е д ’явлених

д о кум е н тів .

232
 другие видьі контроля за законностью доходов граждан. Укре-
пить паспортний режим в городах и населеннях пунктах.
...Усилить партийньїй контроль за деятельностью администраций
предприятий, учреждений и организаций в з то м направлений.
П равда. - 1986. - 28 мая.

2. П е р е д о в а с т а т т я г а зе ти «Правда» п р о « д е р ж п р и й м а н н я »
...Введение госприемки вьізвало повьішение трудоемкости изде-
лий, удлинило цикл их изготовления, поставило новьіе требования
к организации производства и труда, уровню руководства. Но ведь
другого ожидать бьіло нельзя. Тут не предаваться надо воспомина-
ниям о бьілой вольготной жизни, не уповать на грядущие послаб­
лення, а засучив рукава наводить у себя порядок. Каждому пред-
приятию для зтого нужно реализовать конкретньїе, продуманньїе
научно-технические мероприятия. Ведь опьіт Минского автозаво-
да, Сумского производственного обьединения, Днепропетров-
ского комбайнового завода да и многих других предприятий и обь-
единений убедительно подтверждает: введение госприемки уме-
льіе руководители и передовьіе трудовьіе коллективьі оборачивают
только на пользу производству, находя и устраняя с ее помощ ью
разньїе огрехи и недоработки. Конечно, вьісокая культура труда и
производства не приобретается с ходу. Но альтернативьі нет, надо
зтой культуре учиться, обретать ее. Так диктует время.
П равда. - 1987. - 15 сентября.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Використовуючи з м іст постанови ЦК К П РС «Про заходи щ о д о п о ­
силення боротьби з нетрудовими доходами» і матеріали підруч­
ника, підготуйте повідомлення на тем у «Боротьба з нетрудовими
прибутками і плани прискорення соціально-економічного р о з ­
витку країни: розрахунки і прорахунки».
Д о к у м е н т № 2.
а) Щ о передбачало «держприймання»?
б) Чому «держприймання» «вьізвало повьішение трудоемкости
изделий, удлинило цикл их изготовления»?
в) Чому ринкова економіка західних країн обходилась б е з «держ­
приймання»?
г) Які обставини примусили відмовитися від «держприймання»?

§ 3 3 . РОЗГОРТАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-
ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ
З га д а й те :
1. Щ о включає в себ е поняття «національно-державний устрій»?
Ч им характеризувався національно-державний устрій С Р С Р ?
2. Яким був номінальний та фактичний статус України у складі
С Р С Р ? З Щ о таке русифікація і як вона впливала на стан м іж ­
національних відносин?

233
 З а го стр ен н я П еребудовчі п роцеси в С Р С Р супроводж ува-
національного л и сь п е в н о ю л іб е р а л іза ц ією існ у ю ч ого в
питання в С РС Р С РС Р тотал ітарн ого реж иму.
П ослабленням старої політичної системи н ароди Радянського
С ою зу скористалися д л я боротьби за докорінний злам існуючої
си стем и національно-держ авних відносин і досягнення реально­
го суверенітету. Д ом огти ся цього було немож ливо без зміни уні­
тарн ого характеру С РСР, подолання диктату сою зного центру.
У всіх республіках різко активізувалися н аціонально-дем о­
к рати чн і си ли , щ о виявилося цілковитою несподіванкою д л я к о­
м ун істи чн ого керівництва. В оно перебувало у полоні ілю зій про
безкон ф л іктн и й розвиток націон альн их відносин, зближ ення
н ацій, у резул ьтаті якого в С Р С Р сф орм увалася «нова історична
сп іл ьн ість л ю дей - радян ський народ». Д уж е повільно, неохоче
керівн и ц тво усвідом л ю вал о гл и би н у нац іон альни х проблем у
С РС Р, необхідність їх докорін ної зміни. Д л я перебудови ун ітар­
ної си стем и , яка скл ал ася щ е за стал ін ських часів, не бул о зроб­
л ен о нічого. Ц е викликало загостренн я м іж національних відно­
син, особл и во у тих регіонах С РСР, де було багато невиріш ених
соц іа л ь н о -е к о н о м іч н и х п и та н ь. В л ітк у 1989 р. стал и сь
м іж н ац іон ал ьн і сутички в У збекистані, на кордоні Тадж ики ста­
н у і К иргизії, в А бхазії. Р озгорався К арабаськи й конф лікт
(А зербайдж ан, В ірменія). У республіках П рибалтики посилю ва­
л ося п рагнен н я д о відн овленн я незалеж ності, ліквідованої пак­
том М олотова—Р іббентропа у 1939 р.
У та к ій си туац ії у вересн і 1989 р. відбувся п л енум Ц К КПРС,
я к и й розгл я н ув і п ри йн яв п л атф орм у Ц К «Н аціон ал ьн а п о­
л іти к а в суч а сн и х ум овах». Гол овн и м завдан н ям національної
п ол іти ки К П РС п рогол ош увал ося зм іц н ен н я С РСР я к он овл е­
н ої ф ед ерати вн ої держ ави. Р оби ти це п л ан увалося з центру,
ш л я хом п ередачі в м айбутн ьом у д ея к и х другор яд н и х ф ункц ій
сою зн и х від ом ств республікам . «С и л ьн и й ц ен тр - си льн і рес­
п убл іки », —т а к М. Г орбачов сф орм ул ю вав ідеальний, на дум ку
п артк ерівн и ц тва, н ац іон ал ьн о-держ авни й устрій м айбутньої
«он овл ен ої ф едерац ії». В ум овах, коли респ убл іки були п озбав­
л ен і сувер ен ітету, так и й а к ц ен т на п овн оваж ен н ях центру ли ­
ш е п осил ю ва в відц ен трові, сеп аратистські тенден ц ії. А дж е бу­
ло очеви дно, щ о ц ен тр добровіл ьн о не передасть у відан н я рес­
п у б л ік м огу тн ій в оєн н о-п р ом и сл ов и й ком п л ек с, зовн іш н ьо­
п ол іти чн у і зовн іш н ьоекон ом іч н у дія л ьн ість, ф ін ан сову і гр о­
ш ов у си стем у, визначен н я стратегії ек он ом ічн ого розвитку,
ін ш і кл ю ч ові п итання. їх п ередбачал ося зал и ш и ти в ком п е­
т ен ц ії ц ен тр ал ьн и х відом ств. Ц е означало, щ о республікам п ро­
п он увався ф орм ал ьн ий , н ічи м не підкріп л ени й суверенітет.
Р еак ц ія н ац іон ал ьн о-д ем ок рати чн и х сил на такий п ідхід до
ви р іш ен н я н ац іон ал ьн ого п и тан н я була негативною .
234
 11 березня 1990 р. відбулася подія, щ о відкри л а н ови й етап
у боротьбі народів С Р С Р за свою незалеж ність. В ерховн а Рада
Л итовської Р С Р п рийняла акт «П ро відн овл ен н я н езал еж н ості
Л итовської держ ави». У п одібн ом у н ап ря м у розви вал и ся події
у Л атвії, Естонії, ін ш и х радя н ськ и х республіках. Ц ен тр реагу­
вав на ці п роцеси зм іц н ен н ям ви к он авчої вл ади . Н а п оза ч ер го­
вому Третьом у всесою зн ом у з’їзд і н ародн и х д еп утатів, який
відбувся у бер езн і 1990 р., було п ри йн ято З ак он п ро за п р ов а ­
дж ен н я посади П резидента С РСР. П ерш им П рези ден том С РСР
з’їзд обрав ген ерал ьн ого секретаря Ц К К П Р С М. Горбачова,
який зали ш и в за собою і н ай ви щ у п осаду в партії. Т од і ж з’їз ­
дом бул а п ри й н я та п остан ова, яка в и зн а в а л а н ед ій сн и м и
ріш ення В ерховн ої Р ади Л и товськ ої РСР. Ц я постан ова була
застереж ен н ям ін ш им республікам.

А к т и в із а ц ія В ж е на п оча тк у п еребуд овч и х п роц есів, а

особл и во після Ч орн оби л ьськ ої катастроф и,
н а ц іо н а л ь н о г о
р у х у в У к р а їн і н аселен ня У країн и гостро від ч ул о своє б е з ­
прав’я. Воно, п рож иваю чи ф ак ти ч н о в зон і ядерн ого вибуху, не
отри м ало навіть об’єктивн ої ін ф орм ац ії щ одо й ого м асш табів.
Ч орн оби л ь став си м вол ом п ри ни ж ен ості У країни, н есп р о­
м ож ності її керівн и ц тва захи сти ти своє населен ня. З ін ш ого б о ­
ку, він посилив активність україн ства, яке за у м ов д егр ада ц ії
сою зних структур, духовн ого закріп ачен н я розпочал о м асови й
рух за досягн ен н я незалеж ності.
У країн ськи й нац іон ал ьн и й рух у ц ей ч а с розви вався у д вох
напрямах, які зр еш тою у 1991 р. зій ш л и ся задл я д ося гн ен н я
сп іл ьн ої мети. П ерш ий уособл ю вал и україн ські д и си д ен ти , оп о­
зи ц ій н і реж им у п ол іти чн і си ли , н ац іон ал ьн о свідом і п р ед став ­
ники інтелігенції, сел ян ства та робітників. С ам е вон и стали о с ­
н овною си лою оп озиц ій ного радя н ськ ом у реж и м ові н а ц іон а л ь­
ного руху 80-х —п очатку 90-х років.
Д ругою його л ан к ою була части на п артій н о-рад ян ської н о ­
менклатури, керівників різних рівнів, деп утатів, я к і еволю-
ц іонізували в н апрям у д о н ац іон ал -ком ун ізм у і усвід ом л ю ва­
ли, щ о їхн і програм ні цілі м ож уть бути реал ізован і л и ш е в су ­
веренній У країні.
Позиції обох цих груп протистояння поступово зближ увались,
каталізуючи тим самим процес здобуття У країною незалеж ності.
1988-й і початок 1989 р. озн ам енувал ися акти візац ією п о­
л ітичного ж иття в країні. П еребудова, яка д о ц ього була сп р а ­
вою партій н о-держ авн и х верхів, викликала рух «зн и зу», ак­
тивні дії ш ироких народн их мас. Ц ьом у активно сп ри яла гл ас­
ність. Сою зні, а за ним и й респ убл іканські ЗМ І п очали п уб л ік у ­
вати і тран сл ю вати інф орм ацію , щ о раніш е була н едоступн ою
ш ироком у загалу. Ц е, зокрем а, стосувал ося «біл и х п л ям » у к ­

235
 раїн ськ ої історії, м атеріалів п ро м асові репресії 3 0 -5 0 -х років,
голодом ори , ан тин ародн у п ол іти ку тотал ітарн ої держ ави, пе­
ресл ідуван н я д ія ч ів ук раїн ськ ого н ац іон ал ьн ого руху.
У респ убл іці н абул и пош и рен н я «сам видавські» газети і
ж урн али. Ч асти н а з н их д рук ува л а ся за м еж ам и У країни і від­
д зер к а л ю в а л а загал ьн осою зн і проблем и, інш і готувалися в ре­
сп убліц і. В’ячесл ав Ч орн овіл щ е в 1987 р. відн овив видання
«У к р аїн ськ ого вісника».
В ідбувається ш ви дка політизація сусп іл ьн ої свідом ості. В и­
н и каю ть н езал еж н і від вл адн и х структур і КП РС так звані н е­
ф орм ал ьн і гр ом ад ськ і о б ’єдн ан н я, які відображ ал и настрої й
ін тереси різн и х соц іал ьн и х верств.
Щ е у серп н і 1987 р. в Києві розпочав роботу У країнський
культурол огічн и й кл уб (У КК). У ньом у активно співпрацю вали
п редставн и ки д ем ок рати чн ої інтелігенції, диси денти , колиш ні
п ол ітв ’язні. Р оботу У К К висвітлю вала сам ви давська п реса, про
н еї д ета л ь н о розповідали радіостанц ії «С вобода», «Г ол ос А м е­
рики» та ін. О ф іц ій н і газети гостро критикували роботу клубу,
а л е це ли ш е п оси л ю ва л о його п опул ярн ість, ін терес д о нього
різн и х п рош арків суспільства. На відкри ті репресії проти УКК
вл асті н е н аваж илися.
Щ е н а п оч а тк у 1988 р. в ід н ов и л а р оботу У країн ська
гел ьсін ська спілка (УГС). Д екл арац ія принципів У ГС прогол о­
ш увала н еобхідн ість створення суверенн ої України і захист гр о­
м адя н ськ и х прав особистості. Л ідером УГС став Л . Л ук’яненко,
звільнен и й з ув’язнення в грудні 1988 р. У 1988 р. ф ілії УГС
існ ували в ряді регіонів У країни. У країнська гельсінська спілка
стала н ай автори тетн іш ою опозиц ій ною групою.
В 1987 р. у Л ьвові було засноване «Т овари ство Л ева», в
1988 р. — в К и ївськом у ун іверси теті — н еф орм ал ьне товариство
«Гром ада».
З а ц и х ум ов ш ви дко «ви вітрю вався » страх народу п еред вл а ­
д ою . Л ю д и в с с см іл и віш е заявляли п ро свої невід’єм ні права.
В ж е через кілька дн ів після закінчення X IX партконф еренції
(п очаток червн я 1988 р.) у Л ьвові відбулося кілька багатотисяч­
н их мітингів, у яких взяли участь представники творчих спілок,
н аціон альн о-культурн их об’єднань, м іськком у комсом олу, УГС
та ін. П ровідн ою тем ою виступів на мітингах були питання д е ­
м ок р ати зац ії сусп іл ьства та національного відродж ення.
Т ем а н ац іон ал ьн ого відродж ен н я виразн іш е звучала саме
в З ахідн ій У країн і том у, щ о рівен ь н ац іон ал ьн ої свідомості
у к раїн ц ів там виявився вищ им , н іж у центральних чи східних
областях.
Н е ви п ад к ово сам е в З ахідн ій У країні партійно-держ авне
керівн и ц тво вперш е сп робувал о си лови м и м етодам и п ри душ и ­
т и н аростан н я народн ої активності. 4 серпня 1988 р. загін
236
м іліції особл и вого при зн ачен н я розігн ав несанкціонован ий-
мітинг у Л ьвові. Д есятки лю дей бул и побиті. Б уло очеви дн о, ІДО
розправа викл и кан а страхом вл ади п еред н екон трольован ою
активністю н арод у і прагнен н ям стри м ати її.
Та баж ан ого резул ьтату власті не досягл и . Зі Л ьвова м іт и н ­
гова хвиля п окотилася на Схід. У К иєві 13 л и стоп ад а 1988 р.
відбувся 20-тисячни й м ітинг, п ри свя чен и й екол огічн и м п р о­
блем ам. Було поруш ен о питан н я п ро п ри тя гн ен н я д о в ід п о­
відальності посадови х осіб за п ри ховуван н я сп равж н іх н а сл ід ­
ків Ч орноби л ьської катастроф и. Е кологічні м іти н ги п р ой ш л и в
багатьох м істах У країни. Я к і в усіх п опередн іх випадках, в л а­
д а не н аваж илася заборонити їх. С палах гр ом ад ської а к ти в ­
ності застав владу в розгубленості.

Нові гр о м а д ські В аж ливою п одією в ж итті респ убл іки стала

о б ’єднання поява восени 1988 р. н езал еж н и х від п а р тій ­
них структур політклубів. їх н і учасн и ки , п ереваж н о молодь,
нам агалися сам остійно, без «спрям овую чого» втручан н я парт-
комів, розібратися в актуал ьн и х п робл ем ах сусп іл ьн ого ж иття,
п роан ал ізува ти різн і, у том у чи сл і й бу р ж у а зн і, « а н т и к о ­
мун істичн і» кон ц епц ії та п огл яди в галузі політики, ф ілософ ії,
історії, економіки.
О дн очасн о з політклубам и з’явилися і гром адсько-пол іти чн і
об’єднання, щ о стави л и за м ету ведення агітац ій н ої та п р оп а ­
ганди стської роботи серед ш ироких м ас населення.
Одним із найгостріш их було питання вільного ф ун кц іон уван ­
ня й розвитку української мови. Ш ирокі кола громадськості, в
перш у чергу інтелігенції, відкрито висловлю вали невдоволення
русифікацією. В 1 9 8 7 -1 9 88 рр. політбю ро Ц К ком п артії України
кілька разів розглядало питання щ одо створення ум ов вільного
функціонування української мови в республіці, однак, окрім
констатації сф ери звуж ення її вж ивання та потреб підтримки
національної культури та к ніяких ріш ень і не виробило.
Т и м часом, у лю том у 1989 р. в Києві відбул ась устан овча
кон ф еренц ія Т овари ства ук раїн ськ ої м ови ім. Т. Ш евченка.
О дним із своїх гол овн и х завдан ь новостворен е товар и ство в и ­
зн ачало п ози ти вн е ви р іш ен н я п и тан н я щ од о н ад ан н я у к ­
раїнській мові статусу держ авної.
Під тиском гром адської д ум ки В ерховн а Рада У Р С Р у ж овтн і
1989 р. п рийняла Закон «П ро м ови в У країн ській РСР». Ц им д о ­
кументом закріп л ю вався д ерж авн и й статус ук раїн ськ ої м ови та
гарантувалась рівн оправн ість м ов усіх н ародів, щ о п рож ивали
на теренах У країни. В ідповідно д о З акону впродовж н аступ н и х
п’яти років україн ська мова повинна була зм ін и ти росій ськ у в
діяльності держ авн и х устан ов. Та реал ьн ого м ехан ізм у ц ь о­
го процесу розроблено не було, а гли би н а російіцення ви я ви ­

237
 л ась зн ачно біл ьш ою , ан іж п еред ­
бачалось.
У травн і 1989 р. на хви лі р оз­
він чуван н я культу особи Й. С тал і­
на, щ о стал о од н ою з рис перебудо­
ви, п рой ш ов устан овчи й з ’їз д У к ­
раїн ського історико-просвітницько-
го товариства «М ем оріал». В його
ріш еннях бу л о зверн уто увагу на н е­
о бх ід н ість ак ти візац ії реабіл ітац ії
ж ертв п ол іти чн их репресій, вш ан у­
ван н я та поверн енн я пам ’яті п ро н е­
ви н н о репресованих, привернення
ува ги д о б іл и х п л я м у к р аїн ськ ої
історії, п ерегл яд м ісц я й ролі в ній
ж е р т в и сталінських 0крЄМИХ п остатей та подолання ко-
репресій, п ам 'ять про яких м ун істи чн и х стереотипів,
відроджувало товариство В одн очас зростає соц іал ьн а ак-
«Меморіа^» т и в н іс т ь м ол од і. О к р ім н а зв а н и х
політклубів, які сф орм ували сь п рак ­
т и ч н о в усіх вищ их н авчал ьн их закладах, започатковується
п роц ес о б ’єдн ан н я відокрем л ен их м ол одіж ни х організацій.
Н ап ри кін ц і 1989 р. у К иєві орган ізац ій н о оф орм и л ась У к­
раїн ська студен тська сп іл ка. Вона виступи л а за л іквідац ію в и ­
кл адан н я у вузах м арксизм у-лен ін ізм у, скасуван н я партком ів
та п ер ед ач у ф ун кц ій м онополіста м ол одіж ного руху - ком сом о­
л у асоц іац ії м ол од іж н и х орган ізац ій різн ого спрям ування. У
Х аркові влітку 1989 р. зап очатковує роботу С пілка незалеж ної
у к р аїн ськ ої м олоді (С Н У М ), р я д дем окра ти чн и х м олодіж них
орган ізац ій ф орм ується в ін ш и х м істах України.

П очаток За ум ов л іберал ізац ії сусп іл ьства, занепаду

р е л іг ій н о г о оф іц ій н ої ідеол огії та зневіри л ю д ей в кому-
в ід р о д ж е н н я ністи чн і ідеали, в п ерш у чер гу чер ез чи сл ен ­
ні хиби її лідерів, в ук раїн ськом у суспільстві все більш е п ош и ­
рю ю ться рел ігій н і настрої. В ц ей ч а с рел ігій н ий рух був ча сти ­
н ою н ац іон ал ьн о-ви звол ьн ого руху україн ського народу.
Д у х ов н е розкріп ачен н я народу зап очаткувал ось від род ж ен ­
н я м заборон ен и х і л іквідован и х стал ін ським реж им ом рел ігій ­
н их к он ф есій і, п ерш за все, У країн ської гр еко-католи ц ької і
У к ра їн ськ ої автокеф ал ьн ої п равосл авн ої церкви.
У 1 9 8 7 -1 9 8 9 рр. ук раїн ськ і греко-катол и ки провели ряд м а ­
сов и х акцій, сп ря м ован и х на л егал ізац ію та відновлення своєї
церкви. В он и проявлял и сь п ереваж н о у сам очи н н ом у захоп ­
л ен н і храм ів, котрі їм свого часу н алеж али. Ч асто такі виступи
н абувал и характеру відкри того протистояння.

238
 У літку 1988 р. п апа р и м ськ и й Іоа н н П а в л о II ч ер ез свого
посланц я - ка рд и н ал а К азарол і, к отр и й п ри був н а св я т к у в а н ­
ня 1000-л іття хрещ ен н я Р усі, п ер ед а в М . Г о р ба ч ов у л и ста, в
яком у п оруш и в п и та н н я п ро д о л ю у к р а їн сь к и х гр ек о-к а то-
ликів. О дн ак, н езв а ж а ю ч и н а п евн е п ол іп ш ен н я стосун к ів
між В атикан ом і М оск вою та л ібер а л іза ц ію р е л ігій н ого ж и ття
в С РСР, рад я н ськ и й уряд, а особл и во М оск овськ и й патріархат,
всіл яко п ереш кодж ал и від род ж ен н ю У к раїн ськ ої гр ек о-к а то­
ли цької церкви. Л и ш е в грудн і 1989 р., післ я зустрічі М . Г ор ба ­
чов а з Іоан н ом П а в л ом II та ч и сл е н н и х ба га т о л ю д н и х д е м о н ­
страц ій і ак ц ій н еп окор и , в за х ід н и х обл астя х У к р а їн и з ’я в и ­
ли ся п евн і зр уш ен н я в н а п р я м к у л е га л іза ц ії гр ек о-к а тол и ц ь ­
к ої ц еркви. У к в іт н і 1990 р. н а в и м огу У Г К Ц Л ь вів сь к а м ісь к а
рада п еред ал а к а тол и к а м собор С вя того Ю ра у Л ь вов і. В и зн а ­
ним л ід ер ом ц ер к в и ви ступ и в єп и ск о п М и р о сл а в -Ів а н к а р д и ­
н ал Л ю бачівськ и й .
П родовж ен н ям процесу відродж ен н я рел ігій н ого ж и ття в
У к р а їн іст а л о проведен н я 4 червн я 1990 р. П ерш ого С обору У к­
раїнської автокеф альн ої п равосл авн ої ц еркви (У АП Ц ). Ц ерква
об’єднала гром ади вірую чи х здебіл ьш ого західн и х та ц ен тр ал ь­
них областей республіки. П атріархом К и ївськ и м і в сієї У країн и
було п рогол ош ен о М сти сл ава (С крипника), я к и й д о ц ь ого ж ив
у СШ А, д е очолю вав заборон ен у в У Р С Р У А П Ц . Н ебіж С им она
П етлю ри - п атріарх М сти сл ав через усе своє ж и ття п рон іс л ю ­
бов д о У країн и, н ац іон ал ьн ої сам обутн ості її церкви.
П рагнучи зберегти свій вплив на україн ськи х вірую чих,
Руська п равосл авн а церква в особі М оск овськ ого п атр іархату
взяла п ід свій кон трол ь святкуван н я 1000-ліття хрещ ен н я Русі.
Ц ентром свята була М осква, а К иєву, д е 988 р. к н язь В ол од и ­
мир провів масове хрещ ення, відводи л ась другор яд н а роль. Як
відзначив ук раїн ськ и й істори к М и хай л о Б райчевськи й: «К ол и
у Києві (в 988 р . ) хрестил и Русь, то н а том у місці, д е п ізн іш е ч е ­
рез багато років вин икла М осква, ходи л и хіба щ о ведм еді».
Ц ілям збереж ення вп л и ву на У країн у сл угував і С обор Р у сь ­
кої правосл авн ої церкви, який у січні 1990 р. виріш ив, щ о
єпархія, приходи і м он асти рі на тери тор ії У к ра їн ськ ої Р С Р к а ­
нонічно м аю ть складати У країн ськи й екзархат М оск овськ ого
патріархату й оф іц ій н о нази вати м уться У к раїн ськ ою п раво­
славн ою церквою . У м еж ах екзархату вищ а ц ерковна за к о н о ­
давча і судова влада п ередавал ась Раді екзархату. К ерівн иком
У П Ц бу л о п ри зн ачен о м итрополита Ф іларета (Д енисенка).
У цих ум овах активізую ться також рел ігій н і гром ади інш их
напрямів: ри м о-католи ки , єван гел ьські хри сти ян и-баптисти ,
християни єван гел ьської віри, свідки С гови, а двенти сти сь ом о­
го дн я та ін.; з’я вляю ться н ові релігійні течії, щ о ран іш е не м а ­
ли д озвол у орган ів держ авн ої вл ади н а свою діяльність.

239
 З ростан н я рел ігій н ості н асел ен н я У країни, відн овленн я р а­
н іш е заборон ен и х церков, їхн я орієн тац ія на створенн я н еза­
л еж н ої ук раїн ськ ої ц еркви засвідчил и к ри зу п ол іти ки «вой ов­
н и ч ого атеїзм у», яку п ротя гом 70 років реал ізовував в Україні
к ом у н істи ч н и й реж им , та стал и важ ли вою скл адовою процесів
н ац іон ал ьн ого відродж ення.

А к ц ії п р о т е с т уВ и я в ом п о л іти ч н о ї а к ти в н ості н асел ен н я ,

і ш ахтарський розгортан н я н а ц іон ал ьн о-ви звол ьн ого руху
с т р а й к 1 9 8 9 р . україн ського н арод у стали чи слен н і мітинги
та ін ш і м асові акції. П ісля три вал ого ча су тотал ьн ого контролю
та д ем он стр ац ій трудя щ и х ви кл ю чн о з нагоди револю ційних
св я т вон и стал и катал ізатором руй н уван н я радянської си сте­
м и , в аж л и в ою л ан к ою ф орм уван н я н ац іон ал ьн ої свідом ості
ш и рок и х верств населення.
Л иш е наприкінці 1988 — на початку 1989 р. неформальними
об’єднаннями було проведено 1200 мітингів, у яких взяло участь
понад 13 млн чоловік. «М ітингова демократія» стала реальною си­
лою , дієви м механізмом , щ о впливав на зм іни в суспільстві та на
оц інки його становищ а. У країна вставала з колін.
Н евдал е реф ор м уван н я економ іки, н еп осл ідовн ість у л ібе­
р ал ізац ії сусп іл ьн о-п ол іти чн ої сф ери п ри звел и д о наростання
соц іал ьн ої нап руж ен ості. Н овим явищ ем сусп іл ьного ж иття
стал и стр ай к и ш а хтарів, щ о розпочал ися вл ітку 1989 р. Вони
свід чи л и п ро п очаток відродж ен н я робітн и чого руху, але вж е в
н ов ій якості. Г ол овн ою п ри чи н ою страй ків була невиріш енієть
ба га тьох екон ом ічн и х і соц іал ьн и х питань. У зв’язку зі зд ій сн е­
н ою в н а род н ом у господарстві республіки в 50-ті роки п ере­
ор ієн тац ією п ром и сл овості з вугіл л я н а газ зм ін и лася і структу­
ра кап італ овкла ден ь. П ротягом д в ох д еся ти л іть 250 з 400 ш ахт
Д он ба су п рац ю вал и без реконструкції, їхня техн ічн а осн ащ е­
н ість була н адто низькою . Ч астка ручн ої праці ш ахтарів скл а­
д ал а біл ьш е 53% , ви сок ою була см ер тн ість від н ещ асн и х ви­
п адків. П остій н о зростав робочи й день. Зам ість оф іц ій них 6 го­
д и н він ін оді станови в 1 0 -1 1 .
С трай к розп очався 15 л и п н я 1989 р. н а ш ахті «Я синуватсь-
ка-Г ли бока». Ч ерез кілька дн ів страй кувал о вж е 193 ш ахти. У
д е я к и х м ісц ях п ор я д з екон ом ічн и м и (п ідвищ ен ня зарплати і
п ол іп ш ен н я ум ов праці) ви сувал ися й п ол іти чн і вимоги.
З часом страй кова боротьба п осил и л ась. В ідм інною рисою
стр ай к ів цього п еріоду стала п ол іти зац ія вимог. Ш ахтарі, к о­
л ек ти ви ін ш и х галузей госп одарства, які їх підтрим али, в и м а ­
гали л іквідац ії п артком ів на підп ри єм ствах, націон алізації
м айн а К П РС , від ставк и уряду, д еп ол іти за ц ії п равоохоронних
орган ів. С п равл яю чи п ом ітн и й впл и в на д и н а м ік у політичних
п роц есів, страй ки ш ахтарів разом з ти м при звели д о значних
240
Страйк шахтарів

екон ом ічн и х втрат. П рям і втрати в ід страй ків л и ш е у 1989 р.

скл али 1,7 м лн тон н вугілля.
М асові виступи ш ахтарів розхи тувал и осн ови тотал ітарн ої
системи. В п ерш е за роки радян ської вл ади робітни ки , які в в а ­
ж ал и сь п ровідн ою си лою сусп іл ьства, відкри то п р од ем он стр у ­
вали, щ о їхн і ін тереси розходяться з ін тересам и К ом ун істи чн ої
партії, тотал ітарн ої держ ави.

Ф ормування Розвиток національно-визвольного р уху в дру-

Н арод ного руху гій половині 80-х років, набуваю чи масовості,
У к р а їн и в ід зн а ч а вся п е в н о ю р о зп ор ош ен істю , в ід ­
сутністю єдиного координаційного центру, здатного скласти оп о­
зицію тоді щ е всесильній Ком уністичній партії. Важ ливим кро­
ком д о об’єднання національно свідом их си л стало орган ізац ій ­
не оформ лення всеукраїнської організації - Н ародного Руху
України. Й ого виникнення стало законом ірним результатом
національно-визвольної боротьби другої половини 80-х років.
В л ю том у 1989 р. за ін іц іати вою к ерівн и ц тва К и ївськ ої о р ­
ганізац ії С пілки п и сьм ен н и ків У к раїн и в га зеті «Л ітер атур н а
У країна» бу л о оп убл ік ован о п роек т п рогр ам и Н арод н ого руху
У країн и за п еребудову. П очал ося ак ти вн е обговор ен н я ц ього
докум ента.
Т одіш н є парткерівництво, очол ю ван е В. Щ ербицьким , н а сто­
рож ено й ворож е зустріло сп ал ах н екон трольован ої політичн ої
активності в республіці. О собл и во яскраво це проявилося у став ­

241
 ленні Ц К К П У д о Р уху. Н езваж аю чи на те, щ о ця організація
бул а м ен ш радикальною , н іж прибалтійські народні ф ронти, і
н авіть п огодж увал ася визнати керівну роль К ом партії України,
у респ убліканській і м ісцевій пресі, на телебаченні, радіо проти
н еї бул о розгорн уто кам пан ію тенден ц ійн ої критики.
Д о ан ти р ухівськ ої к ам п ан ії партійні ком ітети прагнул и з а ­
л учи ти робітн и чі колективи, кол госп н иків, ін теліген ц ію . К он­
сервати вн і кол а п артій н ого ап арату - я д ро тотал ітарн ої систе­
м и - п рагн ул и зберегти повн и й п ол іти чн и й кон трол ь н ад р ес­
п убл ік ою і п ровести реф ор м у п ол іти чн ої системи, виходячи н а­
сам п ер ед зі св оїх інтересів. П роте вон и м уси ли рахуватися зі
зр остаю чи м вп л и вом оп озиц ій ни х сил, сп роби си лового п ри ду­
ш ен н я я к и х загрож увал и к ра хом всієї системи.
Н езваж аю ч и н а оп ір ком п артій н и х структур, 8 -1 0 вересня
1989 р. в К и єві відбувся У стан овчи й з’їз д Н ародного Р уху У к­
раїн и за п еребудову. В актовом у зал і К и ївського п ол ітехн ічн о­
г о ін сти туту зібр ал ось 1109 д ел егатів — ком уністів, безп ар­
тій н и х, к ол и ш н іх д и си ден тів, чл ен ів У ГС , які представляли
280 ти с. рухівців, а також гості з’їзду. Д уж е гостри х д и ск усій не
було, а п ри йн яті ріш ен н я в багатьох пол ож ен н ях збігалися з
ц іл ям и , дек л а рова н и м и к ерівни ц твом КП РС.
З ’їз д за я в и в п р о св ою п ід тр и м к у п е р ебу д ови , хоча про
«к ер івн у роль» К ом партії У к раїн и не йш лося. Б ули прийняті
П рограм а і С татут орган ізац ії, обран і її керівні органи. Г ол о­
в ою Р уху став від ом и й україн ськи й п оет І. Д рач , а його засту п ­
н и к ом — акад ем ік АН У Р С Р П. Кислий.
У п рограм н и х д ок ум ен тах новоствореної орган ізації зазнача­
л ося, щ о це - «м асовий гром адсько-політичний рух республіки»,
к отри й вин и к як вияв народн ої ініціативи «за д ок орін н е он ов ­
л ен н я суспільства», а й ого гол овн ою м етою є «побудова в Україні
д ем ок ра ти чн ого і гум ан ного суспільства», в яком у «буде д ося г­
н уте сп равж н є народовладдя, д обр обут народу і ум ови для
гідн ого ж иття лю дини, відродж ення та всебічного розвитку у к ­
раїн ської н ац ії, забезп ечен н я національно-культурних потреб
усіх етн іч н и х гр уп республіки та створення суверенн ої У к ­
раїн ської держ ави, яка будуватим е свої відносини з інш им и р е­
сп ублікам и С РС Р на підставі нового сою зн ого договору».
Н ародн и й рух У країн и за п еребудову, я к най біл ьш а з н ов о­
утв ор ен и х гром адсько-пол ітичн и х орган ізац ій , зроби в чимало
д л я д ем ок ра ти за ц ії ви борчої си стем и в республіці, утверд ж ен ­
ня у к р аїн ськ ої мови я к держ авн ої, оприлю дн ен н я правди про
тр а гіч н і сторін к и істор ії ук раїн ськ ого народу. На адресу Р уху з
б ок у К ом партії У країн и п осип ал ося безліч кри ти чни х стріл.
О дн ак це не завади л о к ерівн и ц тву КП У країни прийняти
ряд важ л и ви х програм н их п ол ож ен ь Руху, зокрем а стосовно
п ріори тету респ убл іка н ськ и х закон ів над сою зн им и, необхід­
242
ності н ового сою зн ого договору, респ убл ікан ськ ої вл асн ості на
зем лю та її н адра тощо.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Чим було викликане загострення національного питання в
С Р С Р у другій половині 80-х років? Д о яких подій воно призвело?
2. О характеризуйте умови, в яких р о зго р та в ся український
національно-визвольний рух у другій половині 80-х років.
3. Яку роль в активізації політичних процесів в Україні відіграли
Український культурологічний клуб (УКК) і Українська гельсінська
спілка (УГС)?
4. Ч ом у мітингова активність в Україні 1988 р. розпочалася в з а ­
хідних областях? Який вплив вона справляла на інші регіони р е с ­
публіки?
5. Які причини спонукали Верховну Раду У Р С Р прийняти Закон
про мови?
6. Чим був викликаний шахтарський страйк 1989 р.? Які вим оги
ставили страйкарі перед владою?
7. Розкрийте значення страйкової боротьби шахтарів. Який вплив
на подальший розвиток політичних подій в Україні вона справила?
8. Яким був процес ф ормування Н ародного руху України? В чому
полягає історичне значення цієї гром адської організації?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1. Т е л е г р а м а в и к о н к о м у У Г С М . Го р б ач о ву п р о р о з г ін д е м о н ­
с т р а ц ії у Л ь в о в і
М осква, Кремль.
Генеральному секретареві ЦК К П РС М. С. Горбачову.
Увечері, 4 серпня 1988 року, органами міліції, К Д Б та ш остої роти
сп ец іального п ризначення ж о р сто к и м і цинічн им с п о с о б о м
розігнано мітинг біля Львівського університету. На лю дей нацько­
вували собак, їх тягнули д о маш ин за волосся і за ноги, багатьох
били, у то м у числі жінок і підлітків. Таке придушення волевияв­
лення громадян, щ о потягнулися д о гром адського життя після
сімдесятирічного мовчання, нагадує м етоди розправ над наро­
д о м найреакційніших режимів. Ми протестуєм о проти порушення
елементарних прав людини. В и м агаєм о притягнення д о від­
повідальності винуватців антидемократичного погрому.
За дорученням Виконавчого комітету Української гельсінської
спілки В. Барладяну, Б. Горинь, М. Горинь, О. Шевченко, В. Чор-
новіл. Львів-Київ, 6 серпня 1988 року.

2. Е к с - п р е з и д е н т У к р а їн и Л . К рав ч ук п р о з у с т р іч М . Г о р б а ч о ­
ва з у к р а їн с ь к и м и п и с ь м е н н и к а м и (л ю ти й , 1 9 8 9 р.)
Незадовго перед п ри їздом Горбачова в Україну О лесь Гончар на­
писав йом у листа, у якому розповів про процеси демократизації
у нас, в Україні, про Рух - що це загальнодемократична течія і що
ЦК КПУ хоче знищити Рух. І коли Горбачов приїхав, т о він уже мав
таку маленьку фішечку, папірець, що з ним хочуть зустрітися Гон­
чар, Драч, Мушкетик, Павличко, Олійник...

243
 У кабінеті Щ ербицького й зібрались... З а стол ом по центру сидів
Щ ербицький, Горбачов - з того боку, спинами д о вікон сиділи
письменники, я - навпроти Щ ербицького, Єльченко - у нього
збоку.
О лесь Гончар взяв слово... П отім Павличко говорив, Драч, всі ви­
ступили. А ле Гончар найдовше, він виклав суть Народного руху. Та
Щ ербицький св о є затяг - це не рух, це партія... І показує деякі ви­
писки із статуту, цитує... Але Горбачов спокійно д о цього поста­
вився. І посміхався він привітно, щиро. Говорив: «Они вон какие
задачи ставят - пусть работают».
Щ ербицький творців Руху критикував. Горбачову ледь не заува­
ження зробив - м и тут краще знаємо, щ о є Рух... І так далі, в тому
ж дусі... Він ні на кого не посилався, ні д о кого не звертався, але
для працівників ЦК це була директива...
Офіційно ж рішення про зустріч з генсеком не приймали. Ясно бу­
ло й так, що Горбачов не засуджує.
Ч ем ери с В. Президент. Ром ан -есе. -
К.: В ид-во С П Свенас, 1994. - С. 152-153.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В __________________________________

Д о к у м е н т № 1.
Які події викликали появу телеграм и М. Горбачову? Чи могли такі
м етоди роботи з опозицією стримати її зростання?
Д о к у м е н т № 2.
Охарактеризуйте ставлення д о Руху керівництва КПУ і особисто
В. Щ ербицького, з одного боку, і М. Горбачова - з другого. Чо­
му, на ваш погляд, позиції цих двох членів політбю ро ЦК КП РС не
збігалися?

§ 3 4 . СПРОБИ ПОЛІТИЧНИХ РЕФОРМ

І ЗРОСТАННЯ АКТИВНОСТІ
УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
З гад ай те:
1. Щ о таке політико-ідеологічна криза ра дян ськ ої си ст е м и
70-80-х років? 2. Коли законодавчо в С Р С Р була закріплена о д ­
нопартійна си стем а ? Чи сприяло це демократизації? 3. Який
вплив на політичні процеси справляв національно-визвольний
рух в Україні?

Реф орми О хопивш и у кінці 80-х років усі сф ери су-

в п о л іт и ч н ійспільного життя, перебудова досягла найпо-
систем і С РС Р мітніш их результатів у реформуванні політич­
ної системи. Існуючі держ авні інститути були неспромож ні подо­
л ати застій в господарському і суспільному ж итті й прирекли на
невдачу численні реформи попередніх десятиліть. Ставало зр о­
зумілим, щ о потрібна докорінна перебудова системи в цілому.
244
 О сінь 1988 р. п ри несл а н ові важ ли ві зм іни. Л истопадови й
(1 9 8 8 ) п ленум ЦК КП РС розглянув п итання «П р о заходи щ одо
здійснення політичн ої реф орм и в галузі держ авн ого б у д ів ­
ництва». На сесії В ерховної Ради С РСР, яка зібрал ася після
пленуму, було виріш ен о ґрун товн о зм ін и ти структуру, п орядок
ф орм уван н я та зм іст роботи вищ их орган ів вл ади . В ищ им за к о­
нодавчим орган ом д ерж ави огол ош увався З’їзд н ародн и х д еп у ­
татів. М етою цих змін, на д ум к у їхн іх ін іц іаторів, бу л о «в ід н ов ­
лення повновладдя Рад». П ередбачал ося забезп ечи ти п осту п о­
вий перехід влади на всіх рівн ях від п артап арату, яком у вона
безроздільн о нал еж ал а, д о кон сти туц ій н и х органів.
Н априкінці березня 1989 р., від п овід н о д о нового зак он у в ід ­
булися вибори народн их д еп утатів С РСР. З ак он д авав м ож л и ­
вість, м аніп ул ю ю чи гром адською дум к ою , ф орм увати баж аний
склад д еп утатськ ого корпусу. П раво н ап равл яти д ел егатів на
з’їзд без виборів дістал и п артія, гром адські орга н ізац ії —в том у
чи слі 100 ч ол овік від К П Р С , д е щ о м ен ш е в ід к ом сом ол у,
проф спїлок, ветеран ськи х орган ізац ій тощ о.
О днак, незваж аю чи н а це, дел егатам и з ’їзд у обр ан о і п р ед ­
ставників від дем окра ти чн и х сил У країн и. С еред них, зокрем а,
письм енники Р. Б ратунь, Д . П авличко, Ю. Щ ербак, В. Я во-
рівський.
У травні—червн і 1989 р. відбувся І з’їзд н ародн и х деп утатів
СРСР. На н ьом у бу л о сф орм ова н о д воп а л а тн у В ерховн у Раду
СРСР. Б уло введен о п осаду Голови В ерховної Ради С РС Р, на
яку обран о М. Горбачова, котрий одн очасн о з ти м зали ш и вся
генеральним секретарем Ц К КП РС.
З’їзд доручи в В ерховній Раді С Р С Р п ідготувати найближ чим
часом законодавчі акти, у яких би зн ай ш ов конкретни й і по­
слідовний вираз п ринцип повновладдя рад. О днак перш і д н і ро­
боти З’їзду народних депутатів показали його неспром ож ність
виріш ити завдання, щ о постали. З акони, прийняті депутатам и,
запізню валися, були половинчасті й д о того ж н е виконувалися.
П артійно-держ авний апарат не здавав своїх позицій, міцно
утримуючи керівництво всіма сферами економіки, політики та
культурного ж иття держ ави. В народі зростал о розчарування,
зневіра у спром ож ність керівництва вивести країн у з кризи.

На відм ін у від М оскви , д е ди н ам ік а політич-

П о л іт и ч н і з м ін и
в У к р а їн і н и х п роцесів п роходи л а в ц ей п еріод з в ел и ­
кою інтенсивністю , в У країні пан ував застій. Й ого п ов ’я зували
в п ерш у чергу з ім’ям перш ого сек ретаря Ц К К ом п ар тії р ес­
публіки В. Щ ербицького, к отри й м асовою свідом істю сп р и й ­
мався як один із «стовп ів застою».
Ж иття н ем и н уче стави л о питан н я про й ого відставку, тим
більш е, щ о з таким и вим огам и д о ген ерал ьн ого сек ретаря ЦК

245
 К П Р С М. Горбачова звертався ц іл и й ряд україн ськи х полі­
ти к ів та п ред ставн и ків інтелігенції.
28 вересн я 1989 р. в Києві відбул ася д а в н о очікувана подія?
на п л ен ум і Ц К КП У, який п роходи в за участю М . Горбачова, «у
зв ’язку з ви ходом на п ен сію » бул о увіл ьн ен о від обов’я зків пер-
ш ого секретаря і чл ен а пол ітбю ро Ц К КП У країн и В. Щ ер­
би ц ького. Т аєм н и м гол осуван ням перш им секретарем Ц К рес­
п убл ік и обр ан о В. Іваш ка.
В олодим ир Іваш ко н ароди вся в П олтаві 1932 р. Закінчив
Х ар к івськ и й гірн и чи й інститут. 17 років п рац ю вав н а в и к л а­
д ац ьк ій роботі. З 1973 р. очолю вав відділ науки Х арківського
обком у К ом п ар тії У країн и. З годом став секретарем обком у з
ідеологічних питань. Стрімкий зл ет політичної кар’єри В. Іваш ­
к а розп очався 1986 р., коли його було обр ан о секретарем ЦК
К ом п ар тії У країни.
У сун ен н я В. Щ ерби ц ьк ого в ід бул ося у си туац ії, коли в
керівни ц тві зм іцню валося переконання, щ о без поступового д е ­
м онтаж у тотал ітарн ої системи, «запрограм ован ої» на збереж ен­
ня стари х виробн и чи х відн осин і політичних структур, «перебу­
д ов а » приречена на провал. В КП РС, і особл и во поза нею, п оси ­
л ю вал ось розум іння того, щ о л и ш е за умов політичного п лю ­
ралізм у і багатопартійності мож на створити реальну противагу
закостеніли м д ерж авн и м і ком п артійн и м структурам . У лю том у
1990 р. п ісл я три вал ої й н ап руж ен ої політичн ої боротьби п л е­
нум Ц К К П Р С на вим огу З’їзду народн их депутатів н ареш ті по­
годився виклю чи ти з К онституції СРСР статтю 6, щ о закріплю ­
вала керівну роль К П РС у радянськом у суспільстві. Отже,
партія визнавала політичн ий плю ралізм і багатопартійність як
необхідн у п ередум ову норм ального суспільного розвитку і вл а с­
н ого он овлен н я. III з ’їзд народн их депутатів прийняв з ц ього п и ­
тан н я відп овідн е ріш ення. Тепер не лиш е КП РС, а й інші
політичні партії та гром адські орган ізації та масові рухи через
своїх представн и ків, обраних д о рад народних депутатів, д іста ­
вал и м ож л и вість впливати на держ авн і справи.
За умов, щ о скл ал ися, втр ата К ом партією У країн и м онополії
н а вл аду через вн утріш н ю сл абкість л и ш е п ри скор и л а її кризу.
Ф ак ти ч н о п ри пи н ився п риплив у партію свіж и х сил, зокрем а
м ол оді. Н атом ість, м а сови м явищ ем став д обровіл ьн и й вихід з
її лав робітників, інтелігенції тощ о. В 1990 р. про своє н ебаж ан­
ня перебувати в л авах партії оф іційно заявил о більш я к 250 тис.
чол овік, ти м часом як вступили д о неї ледь біл ьш е 11 тис. В
п ер ш ій п ол ови н і 1991 р. зм енш ен н я чи сел ьн ості К ом партії
п ри скор и л ось. Ч и м ал о ком ун істів п ори вал о з п артією без п и сь­
м ового п овід ом л ен н я п ро вихід. В они просто н е відвідували
п артій н і збори, не викон ува ли ж одних доручен ь, не сп лачува­
л и п артій н и х внесків.

246
 Виникнення П ісля вересневого пленум у Ц К К П У країни
нових (1989) і увільнення від обов’язків п ерш ого сек-
п о л іт и ч н и х ретаря В. Щ ербицького, щ е д о виклю ченн я з
п а р т ій К онституції СРСР статті 6, прискорилося ф ор ­
мування в республіці багатопартійної системи. За короткий час
з’явилися різні, а почасти й протилеж ні за своїм и ідеологічним и
засадам и і програм ним и цілям и партії, організації та рухи: від
таких, щ о мали на меті докорінне, радикальне перетворення
економічних відносин, суспільного ж иття та вихід У країн и зі
складу Радянського Союзу, д о орієнтованих на часткове он овл ен ­
ня або на повну консервацію існую чого стану суспільства.
Залеж но від ставлення д о суспільно-економ ічної си стем и н а­
явні партії та організації поділялися на праві, ц ентристські і
ліві. Щ о ж стосується їхн ього ставлення д о інш ого важ ливого п и ­
тання - держ авного статусу України, то за цим критерієм партії
слід поділити на самостійницькі (обстою вали ідею п овн ої с а ­
мостійності України), конф едералістичні (виступали за д ерж ав­
ний суверенітет України і укладення воєнно-політичного сою зу з
держ авами, які виникнуть після розпаду СРСР), ф едералістичні
(декларували прагнення бачити У країну у складі «оновленої»
радянської федерації). Ц я класиф ікація доси ть умовна, бо п ро­
цес еволюції партій проходив ш видкими темпами. Д ея к і з них
припинили існування, так і не розпочавш и діяльності. О крем і ж
насправді стали впливовим чин н иком суспільного ж иття.
Перш ими, не чекаю чи оф іційного дозвол у вл астей України,
почали форм уватися праві, націонал-радикальні партії. У ж овт­
ні 1989 р. у Л ьвові відбувся устан овчи й з ’їз д У к раїн ськ ої н а ­
ціональної партії (УНП). С воєю метою УН П проголосила «віднов­
лен ня У Н Р, п рогол ош ен ої Ц ентральн ою радою в січні 1918 р., у
її етнограф ічних кордонах». У ря д У Р С Р п артія не ви зн авал а і
вваж ала «У Р С Р не республікою , а кол он іал ьн ою а д м ін істр а­
цією в Україні».
Н а подібних позиціях стоял о також об’єд н ан н я «Д ерж авн а
сам остійність У країни» (Д СУ ), у творен е у квітн і 1990 р. О чолив
його відом ий п равозахисн и к Іван К ан диба. Ч ленів О У Н -У П А
об’єдн ан н я оголосило героям и визвол ьн ої бор отьби за вол ю і д о ­
лю У країни, а К ом партію У країн и - зл оч и н н ою організацією .
У Н П і дея к і інш і партії та орган ізац ії - всього м ай ж е 20 по­
л іти чн и х ф орм уван ь н ац іон ал ьн о-рад и к ал ьн ого н а п р я м у —
1 липня 1990 р. утвори л и У к раїн ськ у м іж п артій н у асам бл ею
(УМ А). О б’єдн ан н я п рогол оси л о своїм завдан н ям створенн я
альтернативних д ерж авн и м структур: ком ітетів гром адян на
м ісцях і Н ац іонал ьн ого кон гресу я к верховн ого орган у влади.
У М А оголосила, щ о визнає п овн оваж ен ня тіл ьк и т и х рад, щ о
«заявляю ть п ро свою готовн ість визнати над собою зверхн ість
Н аціонального конгресу».

247
 Н ац іон ал ьн о-ради кал ьн і партії в перш і м ісяц і своєї д ія л ь ­
н ості не м а л и п ом ітн ого вп л и ву на н асел ен н я і були н ечи сл ен­
ним и. З начн о біл ьш е п ри хи л ьн иків було у ц ен тристськи х п а р ­
тій , н а п равом у ф л ан зі я к и х перебувала У країн ська респ убл і­
к ан ська п артія (У Р П ), утворен а на базі У країн ської гел ьсін ­
ськ ої сп іл к и у квітн і 1990 р. На ч а с з’їзд у партія нараховувала
2300 ч л ен ів - більш е, н іж будь-яка з новоутворених. О чолив її
ю р и ст Л евк о Л ук ’ян ен ко. О середки У РП існ увал и в у сіх обл ас­
тя х У країн и. З а м ету вона стави л а завдан н я п обудови «У к ­
раїн ської н езал еж н ої соборн ої держ ави». К ом ун істи чн у ід ео­
л огію і п рак ти к у па ртія засудил а як антигум анну.
П редставн и ки У РП м а л и си льн і п ози ц ії в керівни ц тві Руху.
О дин із засн овн иків У РП , М . Горинь, на І з’їзд і Н ародн ого руху
У к р аїн и був обр ан и й гол овою сек ретаріату цієї масової п ол іти ч­
н ої орган ізації.
Н ап ри к ін ц і бер езн я 1990 р. ряд керівни ків Р уху, в тому
ч и сл і В. Я ворівський , Д . П авличко, І. Д рач, ви й ш л и із КП РС
і зак л и к ал и д о утворен н я Д ем ок рати чн ої п артії У країни. У
гр уд н і 1990 р. відбувся устан овчи й з’їзд партії. Він закріпив її
п рогр ам н і п ол ож ен н я: утворен н я суверен н ої У країн ської рес­
п убл іки , роздер ж авл ен н я власності, при вати зац ія, ріш учий п е­
рехід д о ри н кови х відносин.
Я к і інш і цен тристські партії, Д ем П У виступила за держ авну
н езал еж н ість України. Головою партії було обран о Ю . Бадзьо.
В ум овах ф орм ування політичного плюралізм у д о активного
гром адського ж иття пробудилися й ті прош арки українського
суспільства, які орієнтувалися н а соціал-демократичні цінності.
Н априкінці травня 1990 р. у Києві відбулися установчі збори
відразу д вох соціал-дем ократичних партій: Соціал-демократич-
ної партії України (СДП У) і Об’єднаної сощ ал-демокр^тичної
партії У країни (ОСДПУ). П ізніш е О СД П У була перейменована
н а Соціал-демократичну партію України (об’єднану) - С Д П У (о).
Т ерм ін «о б ’єдн ан а» п ідкресл ю ва в, щ о партія п рагне п оєд на­
ти тр а д и ц ії я к за х ідн оук р аїн ськ ої, т а к і схід н оукр аїнськ ої
соц іал -д ем окр атії, щ о в осн ову її орган ізац ій н ої структури буде
п ок л а ден о ф ед ерати вн и й принцип.
З п очатк у свого існ уван н я С Д П У виступал а за незалеж ність
У к раїн и . О б’єдн ан і соц іал -дем ократи відн осин и з інш им и р ес­
п убл ік ам и т о д і щ е існ ую чого Р адян ського С ою зу прагнули б у ­
д у в а ти на засадах кон ф едерації. П ізніш е, як і всі інш і н ац іо­
н а л ь н і партії, вон и п ерей ш л и на п озиц ії сам остійництва.
О крем е м ісц е у п ол іти чн ом у ж итті У країн и посіла створена
в к ін ц і вересн я 1990 р. П артія зелен и х У країн и (1ІЗУ). О р ­
га н ізаторам и П ЗУ ви ступ и л и відом і в респ убл іці н арод н і д еп у ­
та ти С Р С Р Ю. Щ ербак і Л . С андуляк. З елен і ставили за мету
створ ен н я «екологічн оі'о сол ідар н ого суспільства», в яком у ін те­

248
реси лю дини, кож ної соц іал ьн ої та п роф есій н ої груп и гром адян
і кож ної н ац ії «гарм он ійн о п оєднувал ися б з ви щ и м и біосф ер-
ним и закон ам и природи». П З У вваж ала, щ о «н і к ом ун істи чн а
ідеологія, ні кап італ ізм не п ри й н я тн і д л я загалу». Н еобхідн о
ш укати третій ш лях, д е зам ість п роти ставлен н я різн и х с о ц і­
альних і н ац іон ал ьн и х угруп ова н ь п ан уватим е «п р и н ц и п к о н ­
солідації всього сусп іл ьства у справі захи сту екол огічн и х, п о­
л ітичних і д ух ов н и х п рав лю ди н и...».
П осилення р уху за закриття Ч орн оби л ьськ ої А Е С в д ругій
полови н і 90-х років в У країні і к р а їн а х Є вроп ей ського С п ів то­
вариства активізувал о в ц ьом у н ап ря м к у і рух зелених.

Розклад П артійн о-п ол іти чн а д и ф ер ен ц іац ія суспіль-

К о м п а р т ії ства н егати вн о п озн ачи л ася н а станови щ і
У к р а їн и . К ом партії У країни. У 1 9 90 -1 9 91 рр. її зали-
Д е м п л а т ф о р м а ш или сотні ти ся ч чл ен ів. О дн ак і п ісл я ц ього
в її ск л ад і залиш алося п он ад 3 м лн чол . А л е тієї м он ол ітн ої
єдності,-яка була вл асти ва КП У к раїн и ран іш е і яка п ід тр и м у ­
валася ж орстоким при душ ен н ям буд ь-як ого ін ак одум ства в
п артії і в суспільстві, н ап ри кін ц і 80-х років у ж е н е було.
У січні 1990 р. в К П РС з’явилася гр уп а реф орм аторів, щ о
оф орм илася в Д ем ократи чн у платф орм у. Г ол овн ою м етою вона
оголосила перетворення КП РС н а п артію п арл ам ентського т и ­
пу. На загальносою зн ій конф еренції Д ем ок ра ти чн ої пл атф орм и
в КП РС, щ о відбулася в середині червн я 1990 р., біл ьш істю г о ­
лосів було прийнято ріш ення: на X XV III з’їзд і К П Р С поставити
ряд вимог, головним и з я к и х бул и відм ова від м он оп ол ії однієї
ідеології в партії, від ком ун ізм у я к м ети К П РС , право н а ство­
рення фракцій. У руслі ц и х ви м ог відбувал ося утворен н я Д ем-
п латф орм и в К ом партії У країни. Р еф орм аторам вдалося п рове­
сти своїх дел егатів н а X XV III з’їзд К ом партії У країни, д е вони
сф орм улю вали свої вимоги: дозвол ити орган ізаційне об’єднання
за платф орм ам и, здійсн и ти депол ітизацію органів КД Б, М ВС,
військових і управлінських держ авни х установ. К рім того, Д ем-
п латф орма в К П У виступила за реорган ізац ію К П РС , перетво­
рення її в сою з ком партій республік.
О скільки ці вим оги бул и відки нуті, коорди нац ій н а рада
Д ем п л атф орм и виріш ила вий ти з К П У і утвори ти нову п артію .
У становчий з’їзд ц ієї партії —вона одерж ал а назву П артія д е м о ­
к рати чн ого відродж ен н я У країн и (П Д В У ) - відбувся в Києві
1—2 грудня 1990 р. У п ри й н я тій на з’їзд і Д ек л арац ії П Д В У х а ­
рактеризується як п артія «л іводем ократи чн ої орієнтац ії». У п и ­
таннях нац іон ал ьн о-держ авного будівн и цтва вона стоял а на
кон ф едеративн их позиціях. Ч асти н а чл ен ів Д ем п л атф ор м и за ­
лиш илася в КП РС, н е н аваж ую чи сь н а п овн и й розри в з нею
або ж сп одіваю чись д ем ок ра ти зувати її зсередини.

249
 Н а ф он і ак ти візац ії оп ози ц ій н и х тотал ітарн ом у радян сько­
м у р еж и м у в У країн і п ол іти чн их си л п озиц ія п ереваж ної біл ь­
ш ості ком ун істів бул а п аси вн ою і очікувальною , части на з них
п еребувал а в п артії ф орм ально, ф актичн о п ідтри м ую чи н а­
ц іон ал ьн о-ви звол ьн и й рух.
На п оча ток 1991 р. в У країні, окрім К ом уністичної, н арахо­
в увал ось 13 партій, куди входи л о бли зько ЗО тис. чоловік. І х о ­
ча д ія л ьн ість перева ж н ої біл ьш ості з н и х м ала еп ізоди чн и й ха­
рак тер і була в 100 разів м ен ш ою від числа ком уністів, вони не
л и ш е зум іл и розхи тати тотал ітарн у систем у, а й відіграти п ер­
ш оч ергову р ол ь у ф орм уван н і сусп іл ьн ої свідом ості, ідеології,
сп р я м ов ан ої н а д ося гн ен н я суверенітету України.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Яке значення у розвитку політичної систем и відіграли рішення
XIX партійної конференції?
2. Виділіть основні етапи реформування політичної систем и в
СРСР. Чи співпадали вони з українськими? Якщ о ні, то чому?
3. Якою була політична ситуація в республіці на початку ф орму­
вання багатопартійної си сте м и ? Чому така ситуація склалася ли­
ш е наприкінці 80-х - на початку 90-х рр.?
4. Д айте класифікацію новостворених політичних партій України.
Які критерії покладено в основу запропонованої в підручнику кла­
сифікації?
5. Назвіть праві українські партії і охарактеризуйте особливості їх
виникнення. Які основні програмні установки цих партій?
6. У чому полягаю ть особливості програмних цілей українських
соціал-демократичних партій?
7. Щ о викликало появу екологічних політичних о б ’єднань в Україні?
8. Ч им був викликаний розп ад Компартії України? В чом у він про­
являвся?
9. Охарактеризуйте вим оги Д емократичної платф орми "в К П РС і
особливості цих вим ог в Україні.
10. Чому багатопартійність у 1989-1991 рр. мала в Україні пев-
ною м ірою формальний, декларативний характер?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________
1. В и т я г із з в е р н е н н я гр у п и н а р о д н и х д е п у т а т ів С Р С Р п ро
п о л іти ч н у с и т у а ц ію в Ук р аїн і
9 вересня 1989 р.
М осква, Кремль
П резидія В ерховної Ра д и С Р С Р
Тов. Горбачову М.С.
...Авторитет вищих представників влади в республіці упав д о ну­
ля і продовжує падати. Підірвана віра не тільки в окремих пред­
ставників влади чи її нинішній апарат, але і в оновлений соціалізм.
Відчувши, щ о вибори мож уть стати останнім випробуванням для
республіканської застійної систем и управління, влада готова і до

250
 таких кроків, які непередбачено вплинуть на ситуацію і напевне
загострять її. На багатьох мітингах і зборах трудових колективів
приймаються резолюції, д е вимагаю ть відставки В.В. Щ ер би ц ь­
кого і В.С. Шевченка*.
Народні депутати СРСР: В. Грищук, В. Яворівський, В. Черняк,
Г. Вакарчук, Ю. Щербак, Н. Куценко, Р. Братунь. Л. Сандуляк та ін.
Голос: Інф ормаційний бю летень республіканського
депутатського клубу України. - 1989. - 17 вересня.

2. З р іш е н ь X IX В с е с о ю з н о ї партконф еренцГГ
- Відкрити максимальний простір самоврядування суспільства,
створити умови для повного розвитку ініціативи громадян, п ред­
ставницьких органів влади, партійних і громадських організацій,
трудових колективів;
- налагодити механізм демократичного виявлення та ф ормуван­
ня інтересів і волі всіх класів і соціальних груп, їх погодження і р е ­
алізації у внутрішній і зовнішній політиці радянської держави;
- забезпечити умови для дальш ого вільного розвитку кожної нації
і народності, зміцнення їх дружби і рівноправного співробітницт­
ва на принципах інтернаціоналізму;
- радикально зміцнити соціалістичну законність і правопорядок...;
- чітко розмежувати функції партійних і держ авних органів;
Конференція вважає з а необхідне зм іц н ити законодавчі, уп­
равлінські і контрольні функції Рад, передачу на їх розгляд і
р о зв’язання всіх важливих питань державного, господарського і
соціально-культурного життя, відновлення керівної ролі виборних
органів щ одо виконавчих ланок та їх апарату. Політика партії -
економічна, соціальна, національна - повинна проводитись на­
с а м п е р е д ч ерез органи н ародн ого пред ставн иц тва... Свій
політичний курс К П РС проводить через комуністів, які працюють
у різних сф ерах життя суспільства.
Радянська Україна. - 1988. - 6 липня.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Проаналізуйте з м іс т документа. Яку інформацію він д а є для р о ­
зуміння справжніх причин і обставин усунення В. Щ ербицького
від керівництва Компартією України?
Д о к у м е н т № 2.
Ф ормулю ю чи завдання щ одо реформування політичної системи,
XIX партконференція виходила з реального стану суспільства,
відштовхувалася від невирішених питань. Д ля виявлення цього
стану складіть таблицю і підготуйте повідомлення про політичну
си сте м у С Р С Р у 1988 р.

З а в д а н н я п а р т к о н ф е р е н ц ії Р е а л ь н и й с т а н с у с п іл ь с т в а

1. В ід к р и т и м а к с и м а л ь н и й п ростір С ам оврядування було

с а м о в р я д у в а н н я с у с п іл ь с т в а о б м е ж е н е , ф о р м а л ь н е ...

* В. С. Ш е в че н ко - Голова П ре зид ії В ерховної Ради УРСР.

251
 § 3 5 . ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Згадай те:
1. Як вплинула Чорнобильська трагедія на зміцнення недовіри ук­
раїнського народу д о союзних відомств?
2. Чому сою зні відомства не змогли налагодити економічного
розвитку в другій половині 80-х років?
3. Чому новостворю вані українські партії ставили однією зі своїх
програмних цілей розш ирення суверенітету України?

П о л іт и ч н і в п роц есі зд ій сн ен н я «перебудови » все біль-

передумови^ ш е виявл ял ась н едоскон ал ість С РСР. Фор-
с у в е р е н із а ц п м а л ьн о він проголош увався як сою з рівно­
п р авн и х респ убл ік, а ф актичн о — був ім п ерською тоталітарн ою
д ер ж авою , яка уп р авл я л ась з єд и н ого ц ен тру —М оскви.
Ц ем ен тую чою си л ою С ою зу Радян ськи х С оціалістичних Р ес­
п убл ік була К ом ун істи чн а партія —ж орстко ц ентралізована ор ­
ганізац ія, к ерувал ась з п ол ітбю ро Ц К К П РС і в повном у обсязі
кон тр ол ю ва л а всі сф ери ж иття суспільства. П редм етом її особ­
л и вої уваги бул и керівні кадри. Ж оден з керівни ків не м іг бути
п ри зн ачен и й на п осаду без її згоди. Т аки м чи н ом , аби обійм ати
п осаду, треба бу л о вірн о сл уж и ти партії, а вж е згодом —народу.
За ум ов горбачовськи х сп роб надати соц іалізм у в СРСР
«л ю д ськ ого обл и ччя» впл и в партійних структур суттєво п осла­
би вся. В он и м огли здійсн ю вати керівн и ц тво одноособово, за
ум ов відсутн ості буд ь-як ої п ол іти чн ої кон курен ції, використо­
вую ч и при ц ьом у си лові методи, правоохорон н і органи. О станні
за так и х умов п еретворю вал и сь на репресивно-каральні. Б ага­
топ ар тій н ість, п ол іти чн ий плю ралізм , зародж енн я елем ентів
, д ем ок р а тії і гласності, ш квал критики сталін ізм у застал и п а р ­
тій н і ор ган и зн ен ац ька, і вони стали з великим рахунком п ро­
гр авати в п ол іти чн ій боротьбі. З начна частина ком уністів си м ­
п а ти зу в а л а своїм п ол іти чн и м опон ентам . П артія втрачала
рол ь о б ’єд н авчої сили.
С кладаю ться ум ови , за я к и х збли ж увал и сь інтереси різних
соц іал ьн и х гр уп ук раїн ськ ого населення, і н а перш и й план в и ­
ступ а є п р а гн е н н я д о су в е р е н іт е ту р есп у бл ік и . У країн ська
п артій н о-держ авн а н ом ен клатура, п рактичн о весь ч а с щ ось ви­
прош ую чи в М оскви , прагнула сам остійн ості у розв’я зан н і п и ­
тань з уп р авл ін н я тери торією ; україн ське селянство, п оверн ув­
ш и сь обл и чч я м д о свого м и н ул ого - колекти візації, депортацій
і гол одом орів, —безп осеред н ьо п ов’я зу ва л о це з п ол іти кою біл ь ­
ш ови ків. І н ареш ті україн ська ін теліген ція, представн и ки д и ­
си д ен тств а в д ося гн ен н і н езал еж н ості вбачал и здійсн ен н я
віковічн ої мрії ук раїн ськ ого народу.

252
 Виходячи з цього, вж е з кінц я 80-х років п оступ ово розви ­
вається процес, закон ом ірни м етапом якого стал о зд обу ття У к ­
раїною незалеж ності.
П очатковим етапом правової суверенізац її республіки стали
вибори у 1989 р. народн их д еп утатів С РСР. В перш е вони в и й ш ­
ли з-п ід к он тр ол ю п а ртій н ого ап арату, а ок рем і д еп у тати
відкрито заявили п ро наміри боротись за вихід У країни з СРСР.
Трансляції засідань І з’їзд у народн их депутатів С РС Р по в се­
сою зному радіо, які слухали мільйони лю дей в У країні, п оступ о­
во руйнували стіну страху п еред владою . П олітизація сусп і­
льства набула небачених масш табів. Все більш у підтри м ку ши- -
роких верств населення зустрічаю ть ідеї н ац іон альн о-визволь­
ного руху, а мітинги стаю ть основною ф орм ою так ої боротьби.
В той ж е час д освід роботи І з’їзд у народних депутатів С РСР
показав його низьку результативність, п ол іти чн у заангаж о-
ваність та консерватизм депутатів, обраних за спискам и к ом п ар­
тії і громадських організацій,'щ о знаходилися п ід її контролем.
•

Вибори П ідготовк а д о ви бор ів д о В е р х ов н ої Р ад и

до Верховної У Р С Р відбувал ася в у м ов а х зр остан н я полі-
Р а д и У к р а їн и ти ч н ої активності населення. П ри ц ьом у, по-
1990 р. ряд із трад и ц ій н о п ол іти чн о активн им за х ід ­
ним регіоном , ідеї україн ської д ерж авн ості в се біл ьш е п р он и к а ­
ю ть у східн і та півден ні обл асті республіки.
У березн і 1990 р. після н ап руж ен ої п ередви борн ої к ам п ан ії
відбулися д ва тури виборів д о В ерховн ої Р ад и і м ісц еви х рад
УРСР. О п озиц ій ні к он сервати вн им колам ап арату си ли — Рух,
УГС, «М ем оріал», Товариство україн ської м ови ім. Т. Г. Ш евчен­
ка і багато ін ш и х орган ізац ій - д л я коорди на ції д ій н а виборах
утворили Д ем ок рати чн и й блок. Д ек л а р ац ія бл ок у м істи л а в и ­
моги щ одо реал ьн ого п ол іти чн ого і ек он ом ічн ого сувер ен ітету
У країни, пол іти чн ого плю ралізм у, багатопартій н ої системи,
скасування ст. 6 К он сти туц ії У РС Р, яка забезп ечувал а п р и ві­
лейоване становищ е К ом партії: розбудову ек он ом ічн ої си стем и
У країни на засадах різн ом ан ітн ості і рівн оправн ості усіх ф орм
власності; прийняття нової К он сти туц ії У країн и; н ац іон альн е
відродж ення україн ського народу, віл ьн и й розви ток культури і
мов національних м енш ин У країни; реал ьн а свобода в ір о сш к
відання, легал ізац ія заборон ен и х україн ськи х церков.
У січн і 1990 р., у розпал п ередви борн ої к ам п ан ії, Рух, інш і
дем ократи чн і си ли закли кали відзн ачити Д ен ь собор н ості У к ­
раїни - 71-ш у річн и ц ю від д н я п рогол ош ен н я 22 січн я 1919 р.
акта з ’єднання (злуки) У Н Р і ЗУН Р. 21 січн я 1990 р. між К и ­
євом і Л ьвовом був у творен и й «ж и вий лан ц ю г» - «У країн ська
хвиля». Ця п одія мала резон а н с у всіх обл астях У країн и. Вона
закріплю вала у свідом ості гром адян респ убл іки ідею н епоруш -

253
«Живий ланцюг» між К иєвом та Львовом, що символізував злуку ЗУ Н Р
і УНР. 21 січня 1990 р.

н ої єд н ості ук ра їн ськ и х зем ель, відн овил а в п ам ’яті н ароду н а­

ц іон ал ьн у сим воліку.
П ереваж н у біл ьш ість д еп утатськ и х місць у В ерховн ій Ряді
зд обу л и п ред ставн и ки К ом партії України. Г ол овою Верховної
Р ади У країн ськ ої Р С Р після н ап руж ен ої боротьби було обрано
п ер ш ого сек ретаря Ц К КП У В. Іваш ка.
П реса, радіо, тел ебачен н я п еребували п ід п овн и м к он тр о­
л ем К П У , одн ак п редставн и кам Д ем бл ок у вдалося зав'оювати
м ай ж е тр ети н у м ісц ь у В ерховн ій Раді У РСР. 6 червн я, через
три ти ж н і п ісл я п очатку роботи перш ої сесії В ерховн ої Ряди
У Р С Р , Д ем ок ра ти чн и й бл ок народн их деп утатів виступив з
д ек л ар ац ією п ро п ерехід д о кон структивн ої оп ози ц ії, політично
оф орм л ен ої, я к Н ародн а Рада. О позиційні си л и в парлам енті
очол и в академ ік І. Ю хновський.
_ Х оча у В ерховн ій Р аді д еп утатів-к ом ун істів була більш ість -
2 39 чол., вон и виявил и сь н ездатни м и кон трол ю вати ситуацію .
О п ози ц ій н и м си лам вда лося п ровести своїх представни ків і
до_м ісц еви х рад, а в трьох західн и х обл астя х У країни - Л ьвів­
ській , Т ерн оп іл ьськ ій т а Іван о-Ф ран ківській - н ац іон ал -дем о­
к рати завою вал и більш ість. М ісц еві орган ізац ії К ом партії У к­
раїн и оп и н и л и ся в ц и х обл астя х у н езвичн ій д л я себе рол і оп о­
зи ц ій н и х. Н ад багатьм а м істам и й сел ам и У к раїн и зам айоріли
бл ак и тн о-ж овті нац іон ал ьн і прапори.

254
Д е к л а р а ц ія 15 травн я 1990 р. в Києві вперш е- як пос-
про держ авний тій н и й п а р л а м ен т розпочала роботу В ерхов-
с у в е р е н іт е т на Рада У Р С Р н ового скликання. Ц я п одія
н адала нового ім п ул ьсу всьом у пол іти чн ом у ж и ттю респ убл іки .
Ідея н езал еж н ості У країни, яка н ещ одавн о в важ ал ась «а н ти ­
н ародною », «н а ціон ал істи чн ою », а зн ачить і зл очин н ою , н а п ов ­
ний голос зазвучала у стін ах п арл ам енту. Д о В ерховн ої Ради
вперш е п отрапи л и політики, безм еж н о від д ан і сп раві н ац іо­
н ального відродж ення, готові відстою вати її в гострій п а р л а ­
м ен тсь к ій боротьбі.
П риклад ц ього подавали ін ш і сою зн і респ убл іки . В 1 9 8 8 -
1990 рр. д ек л а ра ц ії п ро д ер ж ав н и й сувер ен ітет п ри й н я л и Е с­
тонія, Л атвія та Л итва. 12 червн я 1990 р., з ін іц іати ви Б. Є л ь­
цина, Д ек л арац ію п р о д ерж авн и й су вер ен ітет п ри й н я л а В ер ­
ховна Рада Р осійської Ф едерації. Ц е була від п овід ь на п р а г н е н ­
ня М. Г орбачова реанім увати вплив сою зн их ор ган ів влади.
С итуація, щ о складалася, н ади хн ул а ук ра їн ськ и х п а р л а ­
ментарів н ап ри кін ц і ч ер вн я 1990 р. п остави ти п и тан н я про
правове закріплення дер ж а в н ого сувер ен ітету У країни.
, С ам е в цей час у М оскві відкри вся X X V III з ’їзд К П РС . 63 н а ­
родних д еп утати У країн и бул и обр ан і його дел егатам и . 5 л и п ­
ня 1990 р. від ім ені п арл ам ентської оп ози ц ії В. Ч орн овіл з а ­
пропонував їм поверн утись д о К иєва і взя ти у часть в р оботі в и ­
щ ого закон одавчого орган у У країн и, я к и й в ц ей час обговор ю ­
вав п и тан н я держ а вн ого суверенітету. Ц ю п роп озиц ію п ід тр и ­
мала біл ьш ість д еп у та тів В ерховн ої Р ад и У к раїн ськ ої РСР.
В перш е опозиція і більш ість виступи л и солідарно.
О сновна части на д ел егатів X XV III з’їзд у К П РС викон ал а в и ­
м огу В ерховної Р ади і п оверн ул ась д о Києва. О дн ак 9 л и п н я, у
з в ’язку з м айбутн ім п ри зн ачен н ям н а п оса ду заступн и ка ген е­
рального секретаря Ц К К П Р С , п ода в у від ставк у Г ол ова В е р ­
ховної Ради У країн и В. Іваш ко. П ри ц ьом у в ін м оти вував своє
ріш ення тим , щ о не бач и ть у В ерховн ій Р аді «н а дій н ої оп ори
для здійсн ен н я п рограм и ек он ом ічн ого, соц іал ьн ого т а к у л ь­
турн ого відродж ен н я У країни».
В н аслідок відставки В. Іваш ка п рок ом ун істи чн а більш ість
п арл ам енту зали ш и лась без керівництва, щ о створ и л о ум ови
для п ереходу оп озиц ії в наступ і активн ої роботи щ од о п р и й ­
няття докум ен та п ро д ерж авн и й сувер ен ітет республіки.
Вперш е, п артій н о-держ авн е керівн и ц тво респ убл іки зв а ж и ­
лося на крок, який «н е впи сувався» в настрої, а ти м п аче у
політику центру. 16 л и п н я 1990 р. п оім ен ни м гол осуван н я м
Верховна Рада У країн ської Р С Р п рийн яла історичного зн а ч ен ­
ня д ок ум ен т - Д ек л арац ію п ро д ерж авн и й су вер ен ітет У к ­
раїни. Ц ьом у сприяли, п ерш за все, н астр ої ш и роки х м ас, а т а ­
кож зверхня, великодерж авн а пол іти ка ім п ерського ц ен тру, щ о

255
«Краще вмерти, ніж жити в Радянському Союзі!». Під подібними гаслами
проходили мітинги та голодування за утвердження самостійності України

гр у б о ігн орував інтереси сою зн их респ убл ік і своїм и діям и

сп ри яв д ал ьш ом у п огл и бл ен н ю екон ом ічн ої кризи. В аж ливе
зн ач ен н я м а в при клад Р осійської Ф едерації, народні депутати
якої, всуп ереч сп одіван н я м «ін терн ац іоналістів», піш л и на п ро­
гол ош ен н я держ а вн ого сувер ен ітету РРФ СР.
Д ерж авн и й суверенітет У країни Д екларація характери зува­
ла як «верховен ство, сам остійність, повноту і н еподільність вла­
д и республіки в меж ах її тери тор ії та незалеж ність і рівноправ­
ність у зовн іш н іх зносинах». Ц е н айголовніш е полож ення Д ек ­
ларації, зап очаткувал о ріш учий злам си стем и усталених відно­
си н м іж У країн ою і сою зним центром. Вона ф орм увалась д еся ­
ти р іч чя м и і передбачал а верховенство законів СРСР над зак о­
н ам и усіх сою зн их республік, в том у числі У РС Р, підпорядко­
ваність у сіх закон одавчи х і виконавчих органів У країни сою з­
н и м структурам . «У країн ська Р С Р сам остійна у виріш енні будь-
яких питан ь свого держ авн ого ж иття», - та к сф орм ульовано в
Д екл арац ії осн овн ий п ринцип держ авотворен н я в республіці.
Р озд іл «Е к он ом ічн а сам остій н ість» проголош ував: «Зем ля, її
надра, п овітря н и й простір, водн і та ін ш і природні ресурси... „
весь ек он ом ічн и й і н аук ово-техн ічн и й потенціал, щ о створений

256
 на тери торії У країни, е вл асн істю її народу, м а тер іал ьн ою осн о­
вою суверенітету республіки і використовується з м етою за б ез­
печен н я матеріал ьн и х і д ух ов н и х потреб її гром адян». Д а н е п о­
л ож ення відкривало п ерсп екти ви п оверн енн я ук раїн ськ ом у
н ародові його багатств: заводів, ф абри к, копалень, ел ек тр о­
станц ій тощ о. Б агатообіц яю чою бул а й теза п ро те, щ о «У к р а їн ­
ська РС Р забезп ечує за х и ст всіх ф ор м власності».
П ідкреслю вал ась н еобхідн ість створ ен н я вл асн и х банків,
проведення сам остій н ої ф ін ан сової, м и тн ої і п ода тк ової п ол іт и ­
ки, ф орм уван н я Д ерж авн ого бю дж ету, а в разі потреби і в п р о­
вадж ення вл асн ої грош ової одиниці.
Д екл арац ія п ередбачала також так і н еодм ін н і ск л ад ові су ­
веренітету, як «безп осередн і зн оси ни з ін ш и м и держ авам и »
ш ляхом укладен н я з н им и ди п л ом ати чн и х і к он сул ьськ и х в ід ­
носин, а так ож п раво на вл асн і З брой н і сили. П рогол ош увався
намір У країни у м а йбутн ьом у стати н ейтральн ою , позаблоко-
вою, без’ядерн ою держ авою .
Д екларац ії про д ерж авн и й сувер ен ітет У к раїн и н е бу л о н а ­
д ан о статусу кон сти туц ійн ого акта. Ч и сл ен н і зверн ен н я оп о­
зи ц ії д о В ерховної Ради У Р С Р з вим огою зваж и ти ся на це, в ід ­
кидалися біл ьш істю депутатів. Ц е означало, щ о Д ек л а р а ц ія з а ­
л иш алася стратегією н а м айбутн є. У ц ьом у п роя вл ял ася н ер і­
ш учість і половин частість п арл ам ен тськ ої'біл ьш ості, котра не
хотіла йти на п овн и й розрив із центром.
А л е та ж біл ьш ість —і це її безперечн о м уж н ій крок —п огод и ­
лася на внесення д о К он ституції У Р С Р статті, яка п рогол ош у­
вала верховен ство закон ів У країн ської Р С Р на її тер и тор ії над
союзними законами. Інш е важ ливе ріш ення - прийняття 3 сер п ­
ня 1990 р. З акону У Р С Р про економ ічну сам остійність У к ра­
їни. З акон проголош ував п ринцип «вл асн ості н арод у р есп у б­
ліки на її національне багатство і н ац іон ал ьн и й д оход ». Будь
які д ії, щ о суперечили ц ьом у п ри нц и п у, огол ош увал и ся п р оти ­
закон ним и і заборонялися. Ц е було ви н я тк ово ва ж л и во д л я н а ­
повнен н я полож ень Д ек л арац ії реал ьн и м змістом.
П ісля прийняття Д ек л арац ії відбул и ся ви бори н ового Г ол о­
ви В ерховної Ради. П ерем огу здобув 56-річни й д р у ги й секретар
ЦК К ом партії України Л еон ід К равчук. В и ход ец ь з Р івн ен щ и ­
ни, батьк о якого загинув на ф рон ті, а мати все ж иття п р оп р а ­
цювала в к ол госп і, він зум ів усп іш н о зак ін чи ти К ооп ерати вн и й
технікум , К и ївський ун іверси тет та А к адем ію сусп іл ьни х наук,
стати кан дидатом екон ом ічн и х наук. З 1960 р. зай м ається
партійною роботою , п рой ш овш и ш л я х від кон сул ьтан та-м ето­
диста Б удин ку п ол ітосвіти обком у д о д р у гого сек ретаря Ц К КП
У країни. К ом партійне минуле на початковом у етапі в и к л и к а­
ло д о нього недовіру н ац іон ал ьн о-дем ократи чн ої оп озиц ії. Н а­
родові ж зап а м ’ятал и сь диск усії, які Л . К равчук вів з ініціато-
9 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї н и . 11 к л .
257
рам и створ ен н я Н ародн ого руху, тим часом як інш і партке-
рівн и к и н е н аваж увал и сь це робити.
П ерш а сесія В ерховн ої Р ади три вал а м а й ж е 2 м ісяці, а не
2—3 д н і я к це бу л о раніш е. ї ї засід ан н я вперш е в прям ом у ефірі
тр ан сл ю в а л и сь п о радіо та тел ебачен н ю , ви кл и каю чи активне
обговор ен н я в сусп іл ьстві. С аме В ерховна Р ада я к вищ ий орган
з а к о н о д а в ч о ї в л а д и в р есп у б л іц і ст а л а о сн ов н ою арен ою
п ол іти чн ої бор отьби і п ри йн яття дол ен осн и х ріш ень.

П о л іт и ч н а Д р у га сесія В ерховн ої Ради У РСР, щ о розпо-

к о н ф р о н т а ц ія чала свою роботу 1 ж овтн я 1990 р., ознамену-
в о с е н и 1 9 9 0 р. вал ася н овою х ви л ею м іти н гів і м а н іф ес­
тац ій . 2 ж овтн я у ц ен трі Києва на м айдан і Н езалеж н ості в н а ­
м ет ов ом у м істе ч к у р озп о ч а л о ся го л о д у в а н н я п р отесту , о р ­
ган ізован е україн ськи м и студен там и. їх н і ви м оги відображ али
н астр ої м іл ьй онів гром адян; відставка Голови Ради М іністрів
У Р С Р В. М асол а; відм ова В ерховн ої Р ад и У Р С Р від п ідп исан ­
н я сою зн ого договору; п ередача м ісц еви м органам влади майна
К П Р С і В Л К С М ; п роходж ен н я ю н акам и У країн и військової
сл уж би за м еж ам и респ убл іки л и ш е на добровіл ьн и х засадах;
п ереви бори В ерховн ої Р ади У Р С Р на основі багатопартій н ої си ­
стем и н авесн і 1991 р. На д ум к у студен тів, яка збігал ася з оц ін ­
кою п ол іти чн ої си туац ії оп озиц ій ни м и партіям и, ск л ад В ерхов­
н ої Р ад и н е від обр аж ав вол ю україн ського народу.
П евн и й ч а с В ерховна Р ада ігн орувал а вим оги студентів.
Л л є н ап руж ен ість у сусп іл ьстві н еухи л ьно посилю валася.
Р обітн и к и Києва готували ся п ідтри м ати студен тську акцію
м а сови м виступом . Н ап руж ен ість наростала в усіх регіонах У к ­
раїни. В респ убл іц і н азрівав соц іал ьн и й вибух, і п артій н о-д ер­
ж ав н е керівн и ц тво У Р С Р м уси л о піти на ком пром іс. В., М асол
був від п равл ен и й у відставку. П евний час В ерховна Рада ви­
зн ачал ась з новою кандидатурою на п осаду голови Ради М ініст­
рів. У л и стоп ад і 1990 р. н овим гол овою уряду став м ін істр ек о­
н ом ік и В. Ф окін . Ін ш і в и м оги студ ен тів к ер ів н и ц тв о р ес­
п убл ік и також п ообіц ял о виконати.
П одії, п ов ’я зан і зі студен тськи м и виступам и, відвол ікли си ­
л и п ар л ам ен ту , одн ак н е завадил и його активн ій зак он о­
твор ч ій роботі. 24 ж овтн я 1990 р. В ерховна Р ада У країни вн о­
сить зм ін и д о К он ституції У країн и. Н им и скасовувал ась ст. 6
п ро к ерівн у і сп рям овую чу роль К ом ун істи чн ої партії; за к р іп ­
л ю вал и сь осн ови д ія л ьн ості різних політичних п артій в У к ­
раїн і; заборон я л ося створ ен н я орган ізац ій , які ставлять за м е­
т у зм ін у ш л я хом н асил ьства кон сти туц ійн ого ладу, поруш ення
тер и тор іа л ь н ої ц іл існ ості д ерж ави , розпал ю ван ня релігійн ої і
н ац іон ал ьн ої ворож нечі. Велике значення мала ст. 71, яка п ро­
гол оси л а верховен ство закон ів респ убл іки на її території.

258
 Ц ілеспрям овано реалізую чи при нц и п и д ер ж ав н ого су вер е­
нітету, В ерховна Рада У країни в д ругій п ол ови н і 1990 р. п р и й ­
м ає закон и У РС Р п ро м ісц еві ради н ародн и х деп у татів і м ісц е­
ве сам оврядуванн я, структуру органів ви к он авчої вл ади р ес­
публіки, м іліц ію та п одаткову служ бу. Ж и ття впевн ен о ств ер ­
дж увал о суверенн и й ш л я х України.
Здобувш и перш і перемоги, опозиція продовж увала ти ск на
владу. Це продемонстрували II всеукраїнські збори Н ародного
руху України, які проходили з 25 по 28 ж овтня 1990 р. у Києві.
Збори внесли зміни д о статуту і програм и цієї громадсько-
політичної організації. З її назви були вилучені слова «за п еребу­
дову». Нова стратегія накреслю вала ш ляхи боротьби за д ося г­
нення незалеж ності. Це був повний розрив з л інією К ом партії
України. Н алякана радикалізацією гром адського руху в У країні
і постановою Верховної Ради щ одо вим ог студентів Компартія
республіки готувалась д о контрнаступу. С пираю чись н а д е п у ­
татську більш ість у В ерховній Раді, скориставш ись промахам и
опозиції, відсутністю у неї доступу д о засобів масової інформації,
КПУ спробувала загальмувати і припинити процес дем ок рати ­
зації суспільства та повернути собі владу. К ульм інацією подій
став конф лікт 7 листопада 1990 р., у річницю більш овицької р е­
волюції у П етрограді, між депутатом Верховної Ради С. Х марою
і полковником київської міліції В._ Григор’євим. Ч ерез кілька
днів, розвиваючи ц ю провокацію , В ерховна Рада прийняла над­
звичайне ріш ення: д ати санкцію на ареш т народного депутата,
що було здійснено безпосередньо у приміщ енні парламенту. С те­
пан Хмара вкотре опинився за ґратами.
К онсервативні си ли перей ш л и в наступ на дем ок ра ти чн і п е­
ретворення і п росування У країн и на ш ляху суверенітету. П р о­
те цей процес був н евідворотним .

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е ________________________________________________

1. Чому втрата Комуністичною партією монопольного станови­

щ а в суспільстві автоматично вела д о кризи всієї радянської
систем и ?
2. Які причини визначили зближення позицій опозиційних партій
та частини партійно-державної номенклатури у досягненні ідеї
суверенітету України?
3. Коли і за яких обставин була прийнята Декларація про держ ав­
ний суверенітет України? У чому полягає її історичне значення?
4. Охарактеризуйте основні положення Декларації. Чому, на ваш
погляд, вона так і не стала Конституцією України?
5. Яку роль в досягненні суверенітету відіграла Верховна Рада р е с­
публіки?
6. Чим була викликана політична конфронтація восени 1990 р.?
7. Охарактеризуйте основні вимоги студентів. Які результати
їхнього голодування?

9* 259
ДОКУМ ЕНТ
I . Із Д е к л а р а ц ії п р о д е р ж а в н и й с у в е р е н іт е т Ук р а їн и
II. Народовладдя.
... Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ
України. Н арод України є єдиним дж ер елом влади в Республіці.
III. Державна влада.
... Українська Р С Р забезпечує верховенство Конституції та за­
конів Республіки на своїй території.
IV. Економічна самостійність.
Українська Р С Р сам остійно визначає свій економічний статус і
закріплює його в законах.
Н арод України м а є виключне право на володіння, користування і
розпорядження національним багатством України.
Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресур­
си, які знаходяться в межах території Української РСР.
... весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений
на т е р и т о р ії України, є власністю ї ї народу, матеріальною
основою суверенітету Республіки і використовуються з метою
забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.
... Українська Р С Р сам остійн о встановлю є порядок організації
охорони природи на території Республіки та порядок використан­
ня природних ресурсів.
Українська Р С Р м а є право заборонити будівництво та припинити
функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та
інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.
VIII. Культурний розвиток.
Українська Р С Р сам остійна у вирішенні питань науки, освіти,
культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім
національностям, що проживають на території Республіки, право
їх вільного національно-культурного розвитку.
IX. Зовніш ня і внутрішня безпека.
... Українська Р С Р м а є право на власні Збройні Сили.
... Українська Р С Р м а є власні внутрішні війська та органи держ ав­
ної безпеки, підпорядковані Верховній Раді Української РСР.
... Українська Р С Р як суб'єкт міжнародного права здійсню є б е з­
посередні зносини з інш ими державами.
Д е к л а р а ц ія п р о д е р ж а в н и й суверенітет У к р а їн и . - К., 1991.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т А __________________________________

Д о к у м е н т № 1.
Ч ом у прийняття Д екларації про держ авний суверенітет України
н абли зи ло крах р а д я н сь к о ї унітарної де р ж а ви ? П ідготуйте
повідомлення про історичне значення цього документа. Згадай­
те, чом у Декларація так і не набула статусу Закону.
 § 3 6 . ЗДОБУТТЯ УКРАЇНОЮ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ
З гад а й те:
1. Які факти свідчили про неспром ож ність сою зних партійно-дер­
жавних структур здійсню вати управління в С Р С Р ? 2. Які з політич­
них сил в Україні перш ими в другій половині 80-х років п роголо­
сили боротьбу за незалежність? 3. Чому на межі 80-90-х років в
Україні стрім ко падав авторитет Комуністичної партії?

П о л іт и ч н а Н априкінці 1990 - п очатк у 1991 р. вн утріш -

с и т у а ц ія ньополітична обстан овка у Р ад я н ськ ом у Со-
в У к р а їн і ю зі щ е більш е загострил ася. Н а грудн евом у
в п е р ш ій ( і 990) п л ен ум і Ц К К П Р С біл ь ш ість учас-
п о л о в и н і 1 9 9 1 р . н и к }в закл и кал а д о ріш уч ої бор отьби з «д е ­
структивним и силами», «сепарати стам и », «націон алістам и». Т о­
діш н ій перш ий секретар Ц К К П У к раїн и С. Г урен ко у виступі
на п ленум і заявив: «Д ем ок ратія , гласн ість, п л ю рал ізм , не п о ­
кращ ую чи реального стан у речей, стаю ть засобом п ер етвор ен ­
ня країн и у “театр абсурду”».
В цей ч а с осн овн і п ол іти чн і п ри страсті п очал и ся довкол а
доц іл ьн ості підп исан н я н ового сою зн ого д огов ор у та розбудови
СРСР як реальної «ф едер ац ії рівн оправн и х респ убл ік». С аме
на ц ь ом у н а п о л я га л и н а л я к а н і х в и л е ю с у в е р е н із а ц ії та
н ац іон альн о-визвол ьн ого р уху сою зн і структури.
В У країні ідея підписання нового сою зн ого д огов ор у була
зустрінута неоднозначно. Б агато п ол ож ен ь й ого п роекту, з а ­
пропонованих на обговорен н я у л и стоп ад і 1990 р., суперечи ли
Д ек л арац ії п ро д ерж авн и й суверенітет У країн и. Він су ттєв о о б ­
м еж ував права республіки та зн ову передбачав ф орм уван н я со­
ю зних орган ів влади з великим и п овн ова ж ен н я м и у сф ері
між народних зносин, ф ін ан сової п ол іти ки , п ередбачав п ов ер ­
нення д о н орм и щ одо верховенства сою зн и х зак он ів над р ес­
публіканським и.
О собл и вого захопленн я в У країні, як і в ін ш и х сою зн и х р ес­
публіках, п роек т нового сою зн ого договору не викли кав. Т ом у
консервативні си ли , і зокрем а д еп утатськ а гр уп а «С ою з» В ер ­
ховної Ради С РСР, закли кали М. Г орбачова я к п рези д ен та в и ­
нести питан н я щ одо м ай бутн ьої д о л і країн на В сесою зн и й р е­
ф ерендум. Р еф ерен дум відбувся 17 березн я 1991 р.
Д о бю летеня вносилося зап и тан н я: «Ч и вваж аєте ви н еобх ід ­
ним збереж ення С ою зу Р адя н ськ и х С оц іал істичн и х Респ ублік
як он овлен ої ф едерації рівн оправн и х суверенн и х респ убл ік, в
якій повного м ірою гаран тувати м уться п рава і свобод и будь-
якої національності?».

261
 Реф ерендум викликав подальш е загострення політичної об­
становки в СРСР. Ш ість сою зних республік відм овилися від його
проведення. П редставники ком уністичної більш ості Верховної
Ради У РС Р підтримали проведення реф ерендуму. А ле частина
депутатів-ком ун істів критикувала ідею референдуму. Голова
Верховної Ради У країни Л. К равчук назвав його «надуманим».
Було очевидним, щ о зміст питань бю летеня суперечить Д екла­
рації про держ авний суверенітет України. На відм іну від В. Іваш-
ка, Л . Кравчук проводив гнучку і досить обереж ну політику, що
виходила з інтересів перш за все України. Щ об не загострювати
відн осин із центром, він запропонував одночасно із загальносо­
ю зним реф ерендумом , провести опитування населення УРСР.
Ж ителям республіки було запропоновано дати відповідь на за ­
питання: «Ч и згодні Ви з тим , щ о У країна має бути в складі С о­
ю зу Радянських С уверенних держ ав на засадах Д екларації про
д ерж авн и й суверенітет У країни?». З цією пропозицією погодили­
ся, вреш ті-реш т, представники опозиційної Н ародної Ради. За
неї проголосувало 288 депутатів Верховної Ради УРСР.
О собл и ву п озиц ію щ од о реф ер ен дум у зай н ял и обл асн і ради
Т ер н оп іл ьськ ої та Л ьвівськ ої областей. О крім сою зн ого і рес­
п убл ік ан ськ ого, т у т бул о виріш ен о п ровести регіон альни й р е­
ф ерен д ум , н а яком у бу л о зап роп он ован о д а ти відп овідь на за ­
п и тан н я: «Ч и хочете ви, щ об У країн а стала н езал еж н ою д ер ж а ­
в ою , я к а са м о ст ій н о в и р іш у є всі п и тан н я в н утр іш н ь ої та
зовн іш н ьої п ол іти ки , забезп ечує рівні п рава гром адянам н еза ­
л еж н о від н ац іон ал ьн ої та рел ігій н ої приналеж ності?».
Р езул ьтати реф ер ен дум у і всенародного опитування засвід ­
чили п рагн ен н я н ароду У країн и д о створенн я суверенн ої д ер ­
ж ави, яка б м ала рівн оправн і відносини з інш им и к раїн ам и і
п осід ал а н ал еж н е м ісце у світовій співдруж ності. За У к раїн у у
скл аді С ою зу Р адя н ськ и х С уверенних Д ерж ав н а засад ах Д е­
к л арац ії п ро д ерж авн и й сувер ен ітет У країни проголосувало
80,2% осіб, які брал и участь в опитуванні. За С РС Р я к он ов л е­
ну ф ед ер а ц ію суверенн и х р е сп у б л ік висловилося 70,5% в и ­
борц ів. Т ак и м чином , біл ьш ість виборців в обох випадках в и с­
л овил и ся «за», не розум ію чи, щ о гол осую ть за різн і ф орм и н а ­
ц іон ал ьн о-д ерж авн ого устрою . Щ о ж стосується західни х обл ас­
тей респ убл іки , д е вплив К ом партії був нейтралізований, за
«н еза л еж н у держ аву, яка сам остійн о ви р іш ує всі питан н я в н у т­
ріш н ьої і зовн іш н ьої політики» висл овил ося 88% тих, х то п ри й ­
ш ов н а виборчі д іл ьн и ці.
П роведен ня реф ер ен дум у сп ри ял о істотн ом у послабленню
н ап руж ен ості у В ерховн ій Раді, збли ж ен н ю позицій депутатів
щ одо ум ов н ового сою зн ого договору і виріш ення інш их зл обо­
д ен н и х питан ь ж иття республіки. П очав зростати вплив на ро­
боту В ерховн ої Ради її Голови, який став п роводити більш са­
262
м остійну політику, п оступ ово виходячи з-п ід вп л и ву Ц К К ом ­
партії У країни. Л еон іда К равчука п ідтри м ува л о в се біл ьш е ко-
м ун істів-депутатів В ерховної Ради, я к и х стали нази вати «суве-
рец-комуністам и».
Розумію чи, щ о С Р С Р загрож ує розпад, ц ен трал ьн е к ер ів ­
ництво і особи сто М. Горбачов сп робувал и його стри м ати ш л я ­
хом п рискорен ня та підп исан н я н ового сою зн ого договору. Н а ­
весні та влітку 1991 р. в п ідм осковн ом у Н ово-О гарьово п р ой ш ­
ли п ереговори П резидента С Р С Р з керівн и кам и д ев ’яти со ю з­
н их республік, вклю чаю чи й У країну. Р езул ьтатом п ереговорів
був п роек т нового сою зн ого догов ор у , який, однак, н е д іста в з а ­
гальн ого схвалення. Н априкінці червн я 1991 р. бул о ви р іш ен о
відкласти підп исан н я зап роп он ованого М. Г орбачовим сою зн о­
го договору на кінец ь літа.

Спроба П овільне й суперечл и ве п росуван н я респуб-

д е р ж а вн о го ліки по ш ляху д о незал еж н ості, зар одки ук-
перевороту р а їн сь к ої д е м о к р а тії о п и н и л и ся п ід см ер-
в СРСР тел ьн ою загрозою через сп робу реакц ійн ого
перевороту. О 6-й годині ранку 19 серп н я 1991 р. в С РС Р було
оголош ено надзвичайний стан. За спинами заколотників стояли
могутні си ли КД Б, армії, центральних держ авн и х і госп од ар сь­
ких органів. В д ерж авн ом у п еревороті активн у роль відіграли
реакційні си ли в керівни ц тві КП РС, які створ и л и Д ерж авн и й
ком ітет з н адзвичайн ого стан у (Д К Н С ); (рос. мовою : «Государст-
венньїй К ом итет п о Ч резвьічайном у п ол ож ен н ю » (ГК Ч П )).
П ерш і заяви ГК Ч П свідчи л и про й ого н ам іри розгром ити
дем ократи чн і сили, відн овити всевл адн у тотал ітарн у си стем у,
унітарний характер С ою зу РСР. А н ти кон сти туц ій н у ак ц ію не
випадково бу л о здійсн ен о н ап ередодн і п роц есу п ід п и сан н я н о­
вого сою зн ого договору, який м ав розпочати сь 20 серпня. У м о ­
вами договору передбачал ися д ея к і п оступ ки сою зн и м рес­
публікам з боку ц ен тру, хоча в ц іл ом у ун ітарн и й характер
С РСР зберігався. А л е навіть такі, п о суті незн ачн і, зм ін и в д е р ­
ж авному устрої не влаш товували ГКЧП .
О 9-й годині ранку ул ьти м атум було огол ош ен о Г олові В ер ­
ховної Ради У країни. Г енерали В аренников, Ч ичеватов у п р и ­
сутності перш ого секретаря Ц К К П У Гуренка заявил и Л . К рав­
чуку, щ о в разі ігн оруван н я ріш ен ь ГКЧП , п роведен н я ст р а й ­
ків, акцій н епокори буде застосова н о вій ськ ову силу.
Заколот висвітлив реальні, а не д екл аративн і п озиц ії й н а­
міри всіх політичних сил і держ авн и х органів в У країні. С ек ре­
таріат Ц К К ом партії У країни надіслав на місця ш иф рограм у, в
якій схвально оціню вав події в центрі і пропонував партком ам
«організувати» підтрим ку дій ГКЧП . Вищ і ком п артійні стр у к ту ­
ри в У країні були готові підтрим ати антиконституційну спробу

263
 реакц ій н ого перевороту, тра гіч н і насл ідки якого д л я д ол і у к ­
раїн ського н ароду бул и очевидні. О голосили п ро свою під тр и м ­
ку закол отн и к ів к ерівни ки багатьох рад усіх рівн ів від обл ас­
н и х д о м іськ и х і сіл ьськи х. К ерівн иц тво В ерховн ої Ради, яке
п еребувал о п ід сильним ти ск ом заколотників, вагалося. О ф і­
ційна преса, радіо, телебачення республіки пош ирю вали всі роз­
п оря дж ен н я заколотників.
У ті тра гіч н і год и н и п роти н аступ у реакції ріш уче виступи ­
л и д ем ок ра ти чн і си л и Р осії. О 9-й год и н і ранку 19 серпня у
зв ерн ен н і «К гр аж да н ам Р оссии » керівн и ц тво Р Р Ф С Р охарак­
тер и зув а л о утворен н я ГК Ч П я к «п р ави й реакційний антикон-
сти туц ій н и й переворот» і закл и кал о маси д о загального страй ­
ку. М оск ва п еретворил ася на ц ен тр опору заколотникам .
В У країн і п редставн и ки Р уху і н овостворен и х д ем ок ра ти ч­
н и х п артій виступи л и з п роп ози ц ією засудити заколот сп ец і­
ал ьн и м ріш ен н ям п рези дії В ерховн ої Р ади У РС Р. А ле біл ь­
ш ість член ів п рези дії вичікувала, бл ок ую чи всі сп роби членів
Н ародн ої Р ад и д а ти оц ін к у д ій ГК Ч П . За ц и х умов дем ократи
розгорн ул и ш и рок у роботу в м асах. Із засудж ен н ям перевороту
в и ступ и л а части на чл ен ів п р ези д ії В ерховної Ряди (О. Ємець,
Д . П авличко, В. П илипчук, Л. Таню к, І. Ю хновський, В. Яво-
рівськи й ). Д ії ГКЧП вон и квал іф ікувал и я к ан тиконституційні
й у разі захоп л ен н я ним вл ади в У країні закли кали н арод до
н еп окори. Л ьвівськ а обл асн а рада закл и кал а гром адян д о м а ­
сови х актів гром адян ської н еп окор и у відп овідь на «сп р оби н а ­
си л ьн и ц ьк ого усун ен н я д ем ок рати чн о обр ан ої влади». Сесія
Х а р к ів сь к о ї м ісь к р а д и к ва л іф ік у ва л а у тв ор ен н я Г К Ч П як
«н а й тя ж ч и й злочин ». Н ародний рух У країни закл и кав гром а­
д я н «створю вати орган ізац ій н і структури активного опору». С о­
ю з україн ськ ого студен тства у зверн ен н і д о В ерховн ої Ради
У Р С Р заявив п ро н ам ір розпочати «ак ц ії гром адян ської н еп око­
ри». Голова сп іл к и оф іц ерів У країни, п ол ковн и к В. М артиро-
сян зап роп он ував орган ізувати волонтерів д л я захи сту ук раїн ­
сь к ого п арл ам ен ту і в тел еграм і Б. Є льцину закл и кав вій сько­
восл у ж бов ц ів - гром адян У країни, які п роходять служ бу на т е ­
ри торії РР Ф С Р , не викон увати розпорядж ен н я ГКЧП , а п ід три ­
м увати П резиден та Росії. Р есп убл ікан ський ш таб Руху і В сеук­
раїн ськ и й страй ком п л ан увал и розпочати 21 серпня безстрок о­
в и й всеук ра їн ськ и й страйк, а гірн и ки Д он ба су щ е 20 серпня
від п р ави л и д о Л . К равчука д ел ега ц ію з п ротестом з приводу
у тр и м ан н я п ід вартою на тери тор ії суверен н ої У країн и М. Гор­
бач ова (котрий на м ом ен т зак ол оту перебував із сім ’єю у Ф оросі
в К ри м у н а відп очи н ку) та з попередж ен н ям про страйк.
П ісля н евдал ої сп роби ш турм у п ри бічн и ка м и влади «Б ілого
д ом у » у М оскві, здійсн ен ого в н іч з 2 0 на 21 серпня, стало оч е­
ви д н и м , щ о п ереворот провалю ється. П озиція керівництва В ер­
264
ховної Ради У Р С Р стала чіткіш ою . О півдні 22 серп н я П резидія
В ерховної Ради ухвал и л а ріш ення п ро ск л и к ан н я 24 серп н я
позачергової сесії В ерховн ої Р ади України.

П роголош ення П ровал перевороту став поразкою реакцій-

н езал еж н о сті них сил. П ерш за все, він озн ачав крах усіх
України сою зн и х ун ітарн и х структур, злам т ота л іта ­
ризму. Республіки бул и ф ак ти ч н о пол и ш ен і на себе і стал и б р а ­
ти усю п овноту вл ади у св ої руки. П озачергова сесія В ерховної
Ради У РС Р 24 серпня 1991 р. п ри йн ял а істор и ч ни й д ок у м ен т -
А кт проголош ен н я н езал еж н ості У країни. «В и ход я чи із см ер ­
тел ьн ої н ебезпеки, я к а нависла над У к раїн ою в зв’я зк у з д е р ­
ж авни м п ереворотом в С Р С Р 19 серп н я 1991 р.,
- п родовж ую чи ти ся чол ітн ю тр а д и ц ію д ерж авотворен н я в
Україні,
- виходячи з права на сам ови зн ачен н я, п еред бач ен ого С та­
тутом ООН та інш им и м іж н ародн о-правови м и д окум ен там и ,
- здійсню ю чи Д ек л арац ію п ро д ерж авн и й су вер ен ітет У к ­
раїни, В ерховна Рада У країн ської Р адян ської С оц іал істичної
Республіки урочи сто пр ого л о ш у є н е за л еж н ість У к р а їн и та
створення сам остійн ої україн ської держ ави —У к р аїн и .
Територія У країн и є н еп оділ ьн ою і недоторканною .
Віднині на тери тор ії У країн и чи н н им и е ви кл ю чн о К он сти ­
туція і закон и України».
О тж е, 24 серп н я 1991 р. п ерестала існувати У країн ська Р а­
дя н ська С оціалістична Р еспубліка. На п ол іти чн ій карті світу
з’явилася нова н езал еж н а держ ава —У країна.
У постанові В ерховної Р ади «П ро п рогол ош ен н я н езал еж ­
ності У країни» було ви р іш ен о 1 грудн я 1991 р. п ровести р ес­
публіканський реф ерен дум н а п ідтвердж ен н я А к та п р огол о­
ш ен н я н е за л е ж н о сті. У к р а їн а п р и й н я л а р іш ен н я п ро
закріп ленн я н езал еж н ості єди н ою з респ убл ік к ол и ш н ього
СРСР. і в цьому п ол ягал а її м удрість — бо відм ін и ти ріш ен н я
м іг лиш е сам народ, а н е якась п ол іти чн а сила, щ о м огл а в м а й ­
бутньом у прийти д о влади.
В ідп овідн о д о д ан ого А кта В ерховна Р ада п рийн яла П оста­
нову «П ро вій ськові ф орм уван н я н а У країн і», якою п ід п ор я д к у ­
вала собі усі війська, дисл окован і н а тери тор ії респ убліки . П о­
станова передбачала утворен н я М іністерства оборон и У країни.
У ряд У країни м ав розпочати створ ен н я З брой н их сил У країни.
Б уло заявлен о також п ро створенн я зам ість респ убл ікан ського
К Д Б, п ідп орядкован ого М оскві, С л уж би безпеки У країн и . П е­
р ед ба ч а л ося в вед ен н я в л а сн о ї н а ц іо н а л ь н о ї в а л ю т и , у сі
п ідприєм ства сою зн ого підпорядкування, розташ ован і в У к­
раїні, прогол ош увал и ся вл асн істю республіки.

265
 Ці карди н ал ьн і ріш ен н я н е викл и кал и оп ору комуністичної
біл ьш ості В ерховн ої Р ади , держ авн и х структур У країн и, що
кон тр ол ю ва л и ся ком ун істам и. В раж ен а л іквідац ією сою зного
центру К ом партія республіки була дем орал ізован а і з острахом
очік увал а н асл ідк ів п оразки закол отн иків та м ож л и вого суду
н ад ним и та К ом ун істи чн ою п артією в ц ілом у. За ц и х умов
п ідтри м ка д еп утата м и -ком ун істам и А кта проголош ен н я неза­
л еж н ості та ріш ен ь В ерховн ої Ради, щ о закріплю вали його, б у ­
л а ц іл к ом зрозум ілою . Б ільш ість була схильна д о створенн я н е­
зал еж н ої, але п ідкон трол ьної К ом партії У країни республіки.
Т а п оразка закол отн иків була п ерш за все п оразкою КП РС, що
почала ш ви дко розвал ю вати ся. Т и сячі ком уністів стали вихо­
д и т и з партії. Ц е одразу ж п озн ачи л ося на становищ і і позиціях
п арл ам ен тськ ої більш ості. Із заявою п ро вихід з К П РС в и ступ и ­
л а гр уп а деп утатів В ерховн ої Ради У країн и, а так ож Голова
В ерховн ої Р ад и Л . К равчук і його перш ий заступн и к І. Плющ.
П резидія В ерховн ої Р ади У країн и 31 серп н я п рийняла, н а­
реш ті, У каз, ан ал огічн и й п ри йн ятом у в Р осії, - «П ро ти м часов е-
п ри пи н ен ня д ія л ьн ості К ом партії У країни». П ередбачалося,
щ о У каз, дія ти м е «до остаточ н ого розсл ідуван н я обставин»
участі К П У у зм ові. О дн ак уж е перш і результати роботи ти м ча­
сов ої к ом ісії В ерховн ої Р ади з перевірки діял ьн ості посадових
Підняття синьо-ж овтого о сіб - органів влади, управлін н я, о б ’-
прапора над будинком єд н ан ь і орган ізац ій у зв язку із за-
Верховної Ради України. к ол отом д ал и та к у кількість незапе-
4 вересня 1991 р. речн и х ф актів підтрим ки К П У к ­
раїни заколоту, щ о д ія л ьн ість іще
дон едавн а правл ячої в республіці
п артії д овел ося заборон и ти взагалі.
Н евдовзі заявила п ро свій сам ороз­
п уск і ком партійн а біл ьш ість у п ар­
лам енті.
В атмосфері національного підне­
сення, викликаного Актом п роголо­
шення незалежності, 4 вересня 1991 р.
бул о прийняте історичне ріш ення
про підняття над будинком Верховної
Ради України національного синьо-
жовтого прапора. А 28 січня 1992 р. си-
н ьо-ж ов ти й п р а п ор було визнано
Д ержавним прапором України. 19 лю ­
того 1992 р. після гострих дискусій
Верховна Рада У країни затвердила
малий герб України - тризуб. Ще
раніш е, 16 січня 1992 р., Д ерж авним
гім ном У країн и було затвердж ено

266
написану в 1863 р. українським композитором М. Вербицьким
пісню «Щ е не вмерла У країни і слава, і вол я...». Н езалеж на д е р ­
жава відмовилася від імперських держ авни х сим волів і п ри й н я­
ла свої, щ о відбивали її національні й історичні традиції.

С упер ечн ості П роголош ення незал еж н ості У країни призве-

л о д о загострення відн осин між респ убл ікою і
м і ж ін т е р е с а м и
У к р а їн и деяким и політичним и колам и Р осії та з а л и т ­
і ї к о л и ш н ім и кам и керівних структур к ол иш н ього центру,
сою зним и У рядовц і Р Р Ф С Р стал и роби ти зая ви про
в ід о м с т в а м и м ож ливість перегляду кордонів з У країною ,
якщ о вона не погодиться на відновлення н ової сою зної держ ави.
У центральних виданнях, на радіо й телебачен н і розгорнулася
антиукраїнська кампанія. Ц е викликало обуренн я більш ості
населення республіки, але стим ул ю вал о сепаратистські тен ­
ден ц ії в К риму, дея к и х південних та східних обл астях України.
У лю том у 1991 р. В ерховна Р ада У РС Р , йдучи н азустр іч п о ­
баж ан н ям д еп утатів К рим ської обл асн ої Р ади і враховую чи н а ­
строї значної частини населен ня півострова, відн ови л а К рим ­
ську А втон ом н у Р адянську С оц іал істичну Респ убл іку. Та цей
крок У країн и був спри йн ятий сеп арати стам и К рим у як ознака
її слабкості. П ісля 24 серп н я 1991 р. н абуває пош и ренн я ідея
щ одо п ри єднанн я п івострова д о Росії або навіть н ад ан н я йом у
статусу п овн ої незалеж ності. Ц ей рух активно п ідтри м увал а в
К рим у заборон ен а К ом партія У країни. З ідеєю утворен н я на
П івдні У країн и та к званої Н оворосїї виступи л и сеп аратистські
об’єднання О деси, М и кол аєва і Х ерсона. П ро н еобхідн ість в ід ­
родж ення ш тучн о у творен ої у 1918 р. Д он ец ьк о-К р и ворізьк ої
республіки заговорил и в Д онбасі.
За так и х обставин вин и к н овий варіан т сою зн ого договору,
тепер уж е як кон ф едеративн ого С ою зу С уверенн и х (Н езал еж ­
них) Д ерж ав (С Н Д ). Й ого п ідп и сан н я М . Горбачов проголосив
м ож ливим уж е н ап ри кін ц і 1991 р. К ерівн иц тво У к раїн и в ід м о­
вилося від участі у ф орм уванні нового сою зу. Ц е викли кал о роз­
дратуван н я центру. П рези д ен т М . Горбачов н еод н ор азово за я в ­
ляв, щ о він «н е уявл яє собі С ою зу без У країни». Б ільш е того, на
адресу У країн и пол етіл и п огрози і застереж ен н я п ро мож ливі
катастроф ічн і насл ідки у разі відм ови респ убл іки увій ти д о н о­
вого сою зн ого утвору. А ле, як ча сто бувал о ран іш е, ц ей ти ск
ц ентру п ри звів д о п ротил еж н их результатів.

Реф ерендум Д ек л арац ія п ро д ерж авн и й сувер енітет Ук-

раїни п рогол оси л а п ринцип п оділ у вл ади в
1 гр у д н я 1991 р.
та вибори республіці на закон одавчу, ви к он авчу й судо-
П резидента ву. В иходячи з цього, си стем а п оєд н ан н я за-
У к р а їн и к он одавчої та ви к он авчої ф ун кц ій радам и
різних рівнів вичерпала себе і мала бути зам інена інш ою .
267
 У липні 1991 р. В ерховн а Рада п рийн яла п ак ет законів сто­
сов н о зап ровад ж ен н я в У країн і ін сти туту прези дентської вл а ­
ди. П ротягом в е р е сн я -ж о в т н я 1991 р. рубіж у 100 ти сяч п ід ­
п исів, н еобхідн и х д л я бал отуван н я н а вищ у п осаду в держ аві,
п одол ал о 7 чоловік.
Н езваж аю чи на істотні відм інності в їхніх передвиборчих п ро­
грам ах, усі кандидати стояли н а платф ормі проголош ення неза­
леж ності У країни й закликали громадян України підтвердити
на республіканськом у реф ерендумі 1 грудня 1991 р. це історич­
н е ріш ення Верховної Ради. У ході передвиборної боротьби усі
кандидати виступали п роти участі У країни у створенні СНД.
Р еф ерендум 1 грудня 1991 р. увійш ов в історію У країни як од­
на з найсвітліш их подій, день національної гідності її народу. На
запитання в бю летені для голосування на всеукраїнському реф е­
рендумі «Ч и підтвердж уєте Ви А кт проголош ення незалеж ності
У країни?» 90,32% виборців відповіли: «Так, підтвердж ую».
Гол овн и м и п ри чи н ам и та к ої одн остай н ості були віковічне
п рагн ен н я н арод у У країн и д о незал еж н ого ж иття, розпад С ою ­
зу РСР, п евн а стабіл ьн ість п орівн я н о з ін ш и м и республікам и
у к р а їн ськ ого товар н ого ринку, п рагн ен н я п роком ун істичн их
си л у вл адн и х структурах зберегти св ої п озиц ії в У країні за
ум ов зр остаю чого н аступ у з М оскви антиком унізму.
С вого П резиден та У країна визначила того ж дн я. Н и м став
Л. К равчук, за я к ого п рогол осувал о 61,6% виборців, щ о при йш ­
л и 1 гр уд н я н а ви борчі дільниці.
В сеукр аїн ськ и й реф ерен дум 1 грудня 1991 р. став виріш аль­
н ою п од ією на ш ляху д о п овн ої л іквід ац ії цен тральн и х владних
структур. 7 - 8 грудн я в Б іл овезькій П ущ і н еп одал ік від М інська
П р ези д ен т У к раїн и Л . К равчук, Голова В ерховної Ради Р ес­
п убл ік и Б іл орусь С .Ш уш кеви ч і П рези д ен т Росії Б.С льцин к он ­
статувал и р озп а д Р ад я н ськ ого С ою зу і підписали угоду про у т ­
в орен н я С півдруж н ості Н езалеж них Д ерж ав (С Н Д ). 21 грудня
іі А л м а-А ті д ек л а р ац ія п ро утворен н я С Н Д була підписана
к ерівн и к ам и А зербай дж ан у, Б ілорусі, К азахстану, К и ргизста­
ну, М олдови, Р осії, Т адж ики стан у, Т уркм ен істану, У збеки ста­
ну і У країн и. «З утворен н я м С півдруж ності Н езалеж н их Д ер ­
ж ав, - зазн ачал ося в Д ек л арац ії, - Сою з Р адян ськи х С оц і­
а л істи чн и х Р есп убл ік при пи н яє св оє існування». Засновники
С Н Д чітк о визначил и , щ о кож на з республік, щ о входить д о
С Н Д , ц іл к ом н езал еж н а у своїй вн утріш н ій і зовн іш н ій п ол і­
т и ц і держ ава, а н ове м іж держ авн е утворен н я не п ередбачає
н іяк ого ц ен тру, ж од н и х вертикал ьн и х управл ін ськи х структур.
Н езал еж н ість У к раїн и стал а ф актом , я к и й визнавався всіма
д ер ж а в а м и , щ о вин и кл и на терен ах к ол и ш н ього СРСР. З цього
ч а су п очи н а ється п р и н ц и п ово н овий етап її історії.

268
П ЕР ЕВ ІР ТЕ С ЕБ Е
1. Чим був викликаний реф ерендум 17 березня 1991 р.? Хто був
його ініціатором? Як поставилося д о нього керівництво Верховної
Ради У Р С Р і КП України? Охарактеризуйте його результати.
2. Як вплинула на процес державотворення в Україні спроба д е р ­
жавного перевороту ГКЧП 19 серпня 1991 р. у Москві? Д айте оцінку
дій керівництва Верховної Ради У Р С Р і ЦК КП України щ одо ГКЧП.
3. Проаналізуйте обставини прийняття Верховною Радою У Р С Р
Акта проголошення незалежності України. Ч ом у за цей Акт прого­
лосувала компартійна більшість Верховної Ради?
4. Щ о спричинило заборону діяльності КП України? Які наслідки
мала ця заборона?
5. У чому виявлялося загострення відносин між Україною і Росією
після проголошення Акта незалежності України?
6. Розкрийте причини виникнення сепаратистських настроїв в Ук­
раїні після проголошення її незалежності. Для яких регіонів були
характерні ці настрої й чому?
7. Розкажіть про президентську виборчу кампанію 1991 р. та її
наслідки.
8Г Чим було викликане проведення 1 грудня 1991 р. Всеук­
раїнського референдуму і які його результати? Який вплив він
м ав на подальшу долю України?

Д О К У М Е Н Т И _____________________________________________________
1. Ш и ф р о т е л е г р а м а С е к р е т а р іа т у Ц К КП У к р а їн и на м іс ц я
Первьім секретарям обкомов, Киевского горкома Компартии Ук­
раиньї.
В связи с введением в стране чрезвьічайного положення важней-
шей задачей партийньїх комитетов является содействие Государ-
ственному Комитету по Чрезвьічайному Положенню в СССР. Во всей
своей практической деятельности необходимо руководствовать-
ся Конституцией и законами Сою за ССР, документами, издаваемьі-
мн Государственньїм Комитетом по Чрезвьічайному Положенню.
Секретариат ЦК К омпартии Украиньї рекомендует:
Оперативно сориентировать партийньїй актив, народних депута-
тов, руководителей предприятий, колхозов, совхозов, организа-
ций и учреждений на необходим ость обеспечить повсем естное
спокойствие, твердий конституционньїй порядок и дисциплину...
В сякне д е м о н стр а ц и и , митинги, м ани ф е стац и и , забастовк и
должньї бьіть исключеньї.
Во всей работе необходим о исходить из того, что сегодня ключе-
вьім вопросом является сохранение С ою за Советских Социалис-
тических Республик, упрочение братских связей со все м и наро­
дам и нашей страньї.
Секретариат ЦК Компартии Украиньї обращ ает внимание на то,
что принимаемьіе руководством страньї по стабилизации о б ста ­
новки и виводу из кризиса мерьі отвечают настроениям подавля-
ю щ его больш инства трудящихся и созвучньї с принципиальной
позицией Компартии Украиньї...
Секретариат ЦК Компартии Украиньї 19 августа 1991 года
К омм унистическая партия Украиньї: Хроника запрета. - С .8 -71 .

269
 2. З а я в а Н а р о д н о г о руху Ук р а їн и з п р и в о д у с п р о б и д е р ж а в ­
н о го п е р е в о р о т у в С Р С Р 19 с е р п н я 1991 р.
1. Утворений позаконституційний орган влади - державний
комітет надзвичайного становищ а в Москві - є незаконним, і йо­
го рішення не мож уть мати юридичної сили в Україні;
2. Рух не визнає Д К Н С і не вважає його рішення обов'язковими
для себе;
3. Рух закликає всіх громадян України не підпорядковуватись волі
путчистів, створю вати організаційні структури активного опору,
які будуть координувати Всеукраїнський страйк, д о якого ми за­
кликаємо як д о єдин ої м ир н ої дієвої зброї в боротьбі за волю і д о ­
бробут св о єї родини, нашої української держави.
Голова Народного руху України Іван Драч.
Хроніка опору. Д окум енти, ін ш і оф іційні матеріали, свідчення
п реси про сп робу держ авного перевороту, вчиненого так
званим ГКЧП у сер п н і 1991 року. - К.: Д ніпро, 1991. - С. 182.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В __________________________________

Д о к у м е н т и N2 1.
Охарактеризуйте позицію ЦК КПУ щ одо ГКЧП. Чи відповідає
дійсності твердження, щ о Компартія України непричетна до сп р о ­
би держ авного перевороту, а ГКЧП - справа купки авантюристів?
Д о к у м е н т № 2.
Д айте оцінку позиції Руху щ одо ГКЧП. Яку роль відіграла його по­
зиція у протистоянні змовникам?

§ 3 7 . РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

І ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
УКРАЇНИ
П о вто р ю в а л ьн о -у за га л ьн ю ю ч и й урок

Перебудова 1 9 8 5 -1 9 9 1 рр. були останнім періодом існу-

в С Р С Р і У к р а їн авання СРСР.
В ж е на початку 80-х років, особливо після смерті Л. Б реж ­
н єва та зм іни п ротя гом л ед ь біл ьш е д вох рок ів д в ох генераль­
н и х секретарів, си стем н а криза радян ського реж им у в Україні,
н асам п ер ед п ол іти ко-ідеол огічн а, стала очевидною . Все більша
кіл ьк ість лю дей перекон увал ась у безпорадн ості радянського
керівництва.
П евні н а д ії виникли з п ри ходом д о вл ади в С РС Р М. Г орба­
чова, з ін іц іати ви якого розпочал ася перебудова, щ о офіційною
п а р тій н ою п р оп а га н д ою зобр а ж ув а л а ся як он овл ен н я , м о­
д ер н іза ц ія всіх сф ер ж иття, «очи щ ен н я » соціалізм у від негатив­
н и х н аш а р ува н ь м ин улого, н адан н я й ом у нового «ди хан ня» і
гум ан н ого, д ем ок ра ти чн ого характеру. За своєю суттю перебу­

270
дова була сп робою п артій н о-д ерж авн ої верхівк и С РС Р вивести
країну з гострої кризи, щ о охопи л а всі сф ери сусп іл ьства і н а бу ­
л а всеохоплю ю чого, си стем н ого характеру.
Д ея к и й ч а с най ви щ е радян ське керівн и ц тво в М оск ві, а
особли во його представн и ки в У країні, н е усвід ом л ю вал и ні
глибини ц ієї кризи, ні її розм аху. С відчен н ям ц ього була ц іл ­
ком утоп ічн а пол іти ка «прискорен н я», я к а п еред бач ал а без су т­
тєви х зм ін у си стем і виробн и чи х відн осин , ф ор м вл асн ості та
політи чн ого устр ою д о 2000 р. здійсн и ти п отуж н и й ек он ом іч ­
ний ри вок і р озв’я зати традиц ій н і соц іал ьн і п робл ем и рад я н сь­
кого сусп іл ьства: продовольчу, ж итлову, забезп ечен н я н асел ен ­
ня товарам и п овсякден н ого попиту, л іквід а ц ію «п ер м а н ен т­
них» ч ер г і деф іц и ту. У керівн и ц тві країн ою зр остал о п обою ­
вання, щ о в С Р С Р назріває стихійн и й соц іал ьн и й ви бух з непе-
редбачуван и м и наслідкам и.

Невдачі спроб Д оси ть ш ви дко стала ц іл к ом очеви дн ою не-

прискорення сп ром ож н ість п ол іти ки «п р и ск орен н я ». За-
в е к о н о м іц і мість очікуван ого наростан н я тем п ів ек он о­
м ічного розвитку три вал о н ем и н уче їх зниж ення. Зам ість осл а б­
лення продовольчої, ж итлової і товарн ої криз відбувалося їхн є
подальш е загострення. Ч ерги за вкрай н еобхідн и м и товарам и
ставали щ е довш им и. В реш ті-реш т, у 1990 р. вперш е за багато
років п очалося скороченн я обсягів суспільного виробництва.
Т аки м чи н ом , усі сп роби п еребуд ови си стем и уп р авл ін н я
економ ікою виявил и сь абсол ю тно безплідни м и . Н еп родум ан і,
половинчасті й безси стем н і зм іни в економ іці вн оси ли розлад у
цен тралізован у і п о-своєм у л огічн у си стем у уп р авл ін н я н а р од ­
н им госп одарством . Н а р од н огосп од а рськ и й к ом п л ек с С РС Р
став розвал ю вати ся. Р валися госп одарські з в ’язки між ок р ем и ­
м и п ідп ри єм ствам и , галузям и і регіон ам и . Ц е п оси л ю вало
відцен трові тен д ен ц ії в С РСР. С ою зн і респ убл іки брал и під
власний кон трол ь економ іку, йдучи на встан овл ен н я прямих
м іж р есп у б л ік а н сь к и х з в ’я зк ів б е з п о се р е д н и ц т в а М оск ви .
Ц ентр виявився ек он ом ічн о непотрібни м . Ц ей ч и н н и к деда л і
більш е впливав на р озп а д Р адян ського Союзу.

Реф орми З агострення ек он ом ічн ої кризи при ш видш у-

в п о л іт и ч н ій вал о реф орм и в п ол іти чн ій си стем і. Існую чі
систем і д ерж авні ін сти тути бу л и вж е н есп р ом ож н і
уберегти країн у від зан епаду. Ц я істина овол одівал а свідом істю
ініціаторів п еребудови й сп он укал а їх д о д ем ок ра ти зац ії с у ­
сп іл ьн ого ж иття, відм ови від так зван ої керівної ролі К П Р С у
суспільстві. О чікувалося, щ о це розв’яж е ін іц іати ву гр ом ад я н і
сп ри яти м е створенн ю стабіл ьн ої соц іал ьн о-екон ом ічн ої й п о ­
л іти чн ої си стем и в рам к ах «он овл ен ого» соціалізм у.

271
 А л е, як уж е бува л о в історії, н ам іри керівни ц тва д ем ок р а ти ­
зу в ати тота л ітарн у си стем у н аш товхувал и ся на ж орсткий опір
к он сервати вн и х елем ен тів вл адн и х структур, які не баж али
втрачати свого станови щ а і п о в ’язан и х з ним привілеїв. П олі­
ти ч н а реф орм а буксувал а, б о закони В ерховн ої Ради С РС Р б у ­
ли п ол ови н часті, п ри йм ал ися із запізн ен ням , а часто-густо не
в и к о н у в а л и ся . С ер ед н а се л е н н я н а р о ста л и р озч ар у в ан н я,
зн евір а у здатн ість керівн и ц тва вивести країну з кризи. Вплив
і а в тор и тет К П Р С та держ авн и х вл адн и х структур ш ви дко й не-
зв ор огн о падав.

К р а х п о л іт и к и О собл и во я ск раво це виявлялося в Україні,

КПРС к отру її кон сервати вн е керівни ц тво на чолі з
і н а ц іо н а л ь н о - К ом партією п еретвор и л о на сп равж ній «за-
визвольний повідн ик застою ». Т а прагнен ня відмеж ува-
р у х в У к р а їн і ти ся від п роцесів, щ о розгорталися в центрі,
обер н ул ося д л я п артій н и х і д ер ж а вн и х структур У РС Р к атаст­
роф ічн ою втр а тою авторитету, сп равж н ьою гром адською ізо­
л яц ією . К ом п ар тії п ри гадал и всі злочини, д о яких вона була
п ри четн а: ч ер вон и й терор гр ом адя н ської війни, насильницьку
кол екти візац ію , голодом ори, Ч орн оби л ьськ у катастроф у, ру­
си ф ік ац ію та багато інш ого. С усп іл ьн о-п ол іти чн е ж иття рес­
п убл ік и п оступ ово виходил о з-п ід кон трол ю КПУ. Ц е знайш ло
п р оя в у всіх сф ерах сусп іл ьного ж иття, особл и во в національно-
держ авн ій . О сл абл ен н ям старої п ол іти чн ої си стем и ук раїн ­
ськ и й н арод скори стався д л я бор отьби за св ої н ац іон ал ьн і п р а ­
ва, збереж ен н я й р озви ток своєї культури, досягн ен н я реал ьн о­
го суверенітету. З разком д л я п рогр еси вн и х п еретворен ь в У к ­
раїн і стала боротьба за н езал еж н ість П ри балтійських і З акав­
к азьк и х респ убл ік, розгортан н я д ем ок рати чн ого р уху в Росії. В
У країн і п очи н ається п роц ес ф орм уван н я гр ом ад ськ о-п ол іти ч­
н и х груп, о б ’єдн ан ь, оп ози ц ій н и х існую чом у реж им ові. 1987 р. в
К иєві розпочав роботу У країн ськи й культурол огічн и й клуб
(У К К ), від н ови л а д ія л ьн ість У країн ська гел ьсін ська спілка,
з'я вл я ю ться інш і о б ’єдн ан н я д ем ок ра ти чн ої орієнтації. Н айак­
ти в н іш е д ія л и вон и в Західн ій У країні, звідки хвиля мітингів і
д ем он стр а ц ій п ош и рю ва л а ся по всій республіці.
В се ш и р ш і м а си ук раїн ськ ого н асел ен н я перекон ались у без­
п ерсп екти вн ості збереж ен ня Р адян ського Союзу. Ц е слугувало
н ад ій н и м ф ун да м ен том н ац іон ал ьн о-ви звол ьн ого руху, який в
ц ей п еріод н абуває суттєвого розвитку. Ц е стал о м ож ли ви м за ­
вдяки зр оста н н ю н ац іон ал ьн ої свід ом ості україн ського сусп іл ь­
ства, зл и ттю в єд и н ом у руслі д в ох течій — україн ського д и си ­
д ен тства та н ац іон ал ьн о свід ом ої партн ом ен кл атури , я ку вж е й
п ол іти чн о, й ідеол огіч н о, й ек он ом ічн о гн іти л а радянська
ім п ерськ а система.

272
 Компартія України, держ авні структури прагнули зупинити
наростання дем ократичного руху в Україні. П ропагандистська
маш ина реж иму розпочала ш алену кампанію критики новоство-
рених демократичних об’єднань, часто вдаю чись д о ф ал ьси ф і­
кації і перекручень ціл ей і завдань, щ о їх ставили перед собою
демократи, а то й просто д о відвертої брехні. О собливо яскраво це
виявилося під час ф орм ування Н ародного руху України. За умов
монополії Компартії на засоби м асової інф орм ації рухівці н е м а­
ли мож ливості донести своє сл ово д о лю дей. Та попри це ч и ­
сельність Руху зростала в усіх регіонах У країни —від Л ьвова д о
Луганська. Л огічним наслідком цього став У становчий з’їзд Н а­
родного руху України, щ о відбувся 8—10 вересня 1989 р.

Ф ормування У творен н я Р уху як м а сової гром адсько-полі-

ти ч н ої орган ізац ії п оклало край м он ополії
б а г а т о п а р т ій н о ї
систем и КП У країн и на п ол іти чн у дія л ьн ість. В У к ­
раїні почалося ф орм уван н я багатопартій н ості. Ц ей п роц ес а к ­
тивізувався після л ю тн евого (1990) п л ен ум у Ц К К П РС , який
під ти ском обставин погодився ви л учи ти з К он сти туц ії СРСР
сум н озвісн у статтю 6, щ о закріп л ю вал а к ерівн у роль партії в
радянськом у суспільстві.
За короткий час про п очаток своєї д ія л ьн ості зая ви л и У к ­
раїнська нац іон ал ьн а партія (УН П ), Д ем ок ра ти чн а п артія У к ­
раїни (Ц емП У ), П артія зелен и х У країн и (П ЗУ), С оц іал-дем о-
кратична партія У країн и (С Д П У ), О б’єдн ан а соц іал-дем окра-
тична п артія У країн и (О С Д П У ) та ін.
П оява н ови х п ол іти чн их п артій відбувалася од н очасн о із н а­
ростанням вн утріш н іх суперечн остей у К ом партії У країни. У
січні 1990 р. було заявлен о п ро створ ен н я Д ем ок ра ти чн ої п л а т­
форми. Головною своєю м етою вона п роголосила перетворен ня
КП РС на д ем ок ра ти чн у п артію п арл ам ен тськ ого типу. Д ем -
платформа виступала також за перетворення К П РС на сою з к ом ­
партій республік, за л іквідац ію її ун ітарн ого характеру. В п ев ­
нивш ись у н ем ож л и вості д ем ок ра ти зац ії К П У країн и, Д ем-
п латф орм а виділилася в окрем у політичн у п артію —П артію д е ­
м ократичного відродж ен н я У країни (П Д ВУ).
Вибори д о В ерховної Р ади У Р С Р у березн і 1990 р. п р од ем он ­
стрували посилен н я вп л и ву оп ози ц ії та п ослабл ен ня автор и те­
ту і м ож ливостей К П У країни. Н езваж аю чи на н ерівн і умови,
відсутність д осту п у д о засобів м а сової інф орм ації, опозиція,
об’єднавш ись у Д ем ок рати чн и й блок, здобул а м ай ж е третин у
місць у В ерховній Раді. З годом деп утати від Д ем бл ок у оф ор м и ­
л и сь в оп озиц ій ну Н ародн у Раду.

С у в е р е н із а ц ія Робота В ерховної Р ад и У Р С Р н ового скл аду

У к р а їн и надала нового ім пульсу п ол іти чн ом у ж и ттю

273
 У країни. В перш е за ба га то д еся ти л іть з н ай ви щ ої держ авної
тр и бу н и п рол ун а л а п равда п ро становищ е, в яком у опинився
у к р а їн ськ и й народ, п очал и ся д и ск у сії п ро м ож ли ві варіанти
в и х од у з кризи. В перш е в н ай ви щ ій д ер ж а в н ій устан ові УРСР
відкрито заговорили про незалеж ність України. Нареш ті, 16 лип­
н я 1990 р. В ерховн а Р ада п ри йн ял а Д ек л арац ію п ро д ер ж а в ­
н и й су вер ен ітет України.
С клалася історична ситуація, к ол и за суверенітет п рогол осу­
вал и н е л и ш е д еп утати -дем ок рати , але й ком партійн а біл ь­
ш ість. Ц е свідчи л о п ро д ом ін ую че в н асел ен ні У країн и п раг­
н ен н я д о л іквід ац ії д и к та ту ім п ерського ц ентру, на яке депута-
ти -к ом ун істи вж е н е м огл и н е зваж ати. А л е та ж біл ьш ість не
погодил ася н адати Д ек л ара ц ії п ро д ерж авн и й сувер ен ітет ста­
ту су к он сти туц ій н ого акта чи закону.
Це в и к л и к ал о загострен н я ситуації, а восени 1990 р., при­
звел о д о п ол іти чн ої кон ф рон тац ії в сусп іл ьстві. В ж овтн і в ід бу ­
л ося гол од ува н н я студентів, я к і п остави л и п еред В ерховною
Р ад ою У Р С Р ря д ради кал ьни х вим ог, реалізація я ки х мала
сп ри яти н ап овн ен н ю Д ек л арац ії п ро д ерж авн и й суверенітет
У к р аїн и реал ьн и м зм істом . П ід ти ск ом оп ози ц ії В ерховна Рада
п огодил ася п ри й н я ти вим оги студен тів д о розгляду, хоча ви к о­
н а н н я біл ьш ості з н их всіл яко саботувала.
Н еп осл ідовність л ін ії В ерховн ої Ради виявилася і в ек о­
н о м іч н ій п о л іти ц і. П р и й н я в ш и за к он п р о ек он ом іч н у с а ­
м остій н ість У РС Р , розроби вш и вл асн у К он цепцію п ереходу У к ­
раїн ської Р С Р д о ри н кової екон ом іки, вона, кори стую чи сь зако­
н одавчим и п овн оваж ен ням и, гальм увал а роздерж авлен н я й
при вати зац ію , стим ул ю вал а своїм и д ія м и ін ф ляц ію та п ід в и ­
щ ен н я цін.
За у м ов різкого п огірш ан н я відн оси н між сою зн им и рес­
публ ік ам и і ц ен тр ом 17 березн я 1991 р. відбувся В сесою зний
реф ер ен дум п ро збереж ен ня С Р С Р як он овл ен ої ф едерації
рів н оп р авн и х сувер ен н и х республік. О дночасно з реф ерен ду­
м ом бу л о п р ов еден о респ убл іка нське й регіон ал ьн е опитування
п ро м а й бутн ій статус У країни. Н езваж аю чи н а суперечли ві р е­
зул ьтати , вон и ясн о п оказал и, щ о вектор гром адської д ум к и в
У країн і п овертається в бік незалеж ності. Н екваліф ікована й
егоїстичн а п ол іти ка ц ен тр у л и ш е посил ю вала ці настрої, м н о­
ж и л а їхн іх п ри хи л ьн и к ів н е л и ш е серед дем ок ратів і безп ар­
тій н их, але й серед ком уністів.
Не м ала п ідтри м ки в республіці спроба консервативних сил
С РС Р вчинити д ерж авн и й п ереворот та зберегти радянську
ім п ерію - Сою з РСР. П ісля придуш ення заколоту, орган ізован о­
го ГКЧП , п овільн і й суперечл и ві кроки республіки на ш ляху до
суверенітету набули стрім кого характеру, з’я вилася нова, ні від
к ого не залеж на, сам остій н а у к р аїн ська д ер ж ава - Україна.
274
 Реф ерендум 1 грудня 1991 р. переваж ною біл ьш істю голосів
підтвердив це історичне ріш ен н я В ерховн ої Ради. С РС Р п р и п и ­
нив своє існування.
У країна вступ ил а в н овий етап історії.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е ________________________________________________

1. Чим була викликана сп роба перебудови в С Р С Р ? На що розр а­

ховували «архітектори» перебудови?
2. У чому ви вбачаєте їхній позитивний внесок в історію, а у чому
- обмеж еність?
3. Розкрийте основні причини провалу «прискорення» в економіці.
Які наслідки для подальшого існування С Р С Р це мало? Чому не
вдалось реалізувати процес прискорення економіки в Україні?
4. Які причини призвели д о наростання суперечностей між центром
і Україною в 1985-1991 рр.? У чому виявлялися ці суперечності?
5. Ч ом у не вдалося перебудувати С Р С Р на засадах рівноправної
ф едерації чи конфедерації?
6. Яку роль відіграв Рух у подіях 1989-1991 рр. в Україні?
7.' Чому за Декларацію про державний суверенітет України і Акт
проголошення незалежності України проголосували не лиш е д е ­
путати - члени Н ародної Ради, а й прокомуністична парлам ен тсь­
ка більшість?
8. Чому, на ваш погляд, незалежність України в 1991 р. вдалося зд о­
бути без збройної боротьби, виключно мирними засобам и? Яку
роль у цьому відіграли внутрішньоукраїнські та зовнішні чинники?
9. Назвіть п'ятірку політичних діячів незалежної України, котрі, на
ваш погляд, зробили найбільший внесок у досягнення в 1991 р.
сам остійн ості України. Як би ви могли їх охарактеризувати?

З А П А М ’ Я Т А Й Т Е Д А Т И __________________________________________

I б е р е з н я 1 9 85 р. - М. Горбачова обрано генеральним секре­

тарем ЦК КП РС
к вітен ь 1 9 85 р. - пленум ЦК КПРС. Початок перебудови
тр а в е н ь 1 9 8 5 р. - постанова ЦК КП РС про подолання пияцтва
та алкоголізму
л ю т и й 1 9 86 р. - XXVII з 'їз д КП України
2 5 л ю т о г о - 6 б е р е з н я 19 8 6 р. - XXVII з 'їз д КП РС
к в іт е н ь 1 9 8 6 р . - п остан ова Ц К К П Р С п р о прискорення
вирішення житлової п роблеми в С Р С Р
2 6 к вітня 1 9 86 р. - катастроф а на Чорнобильській А Е С
січ е н ь 1 9 8 7 р . - постанова пленуму ЦК К П РС про перебудову і
кадрову політику партії
б е р е з е н ь 1 9 8 7 р. - постанова П резидії В Р У Р С Р про вибори
д о місцевих р а д по багатомандатних округах
п о ч а т о к 1 9 8 8 р. - Українська група сприяння виконанню
Гельсінських угод перетворена на Українську гельсінську спілку
28 червня - 1 ли п н я 1988 р . - XIX Всесою зна конференція КПРС
4 с е р п н я 1 9 88 р. - розгон несанкціонованого мітингу у Львові
I I л ю т о г о 1 9 89 р. - установча конференція Товариства ук­
раїнської мови ім. Тараса Шевченка

275
 т р а в е н ь 1 9 86 р. - постанова про боротьбу з нетрудовими д о ­
ходами
тр а в е н ь 1989 р. - установча конференція товариства «Меморіал»
т р а в е н ь - ч е р в е н ь 1 9 89 р. - Перший з 'їз д народних депутатів
СРСР
л и п е н ь 1 9 89 р. - страйк шахтарів України
8 - 1 0 в е р е с н я 1 9 8 9 р. - установчий з ’їз д Народного руху Ук­
раїни за перебудову
2 8 в е р е с н я 1 9 8 9 р. - пленум ЦК КП України увільнив від
о б о в 'я зк ів п ер ш о го секр етаря і члена п олітбю ро ЦК К П РС
В. Щ ербицького; п ерш им секретарем ЦК КПУ обрано В. Івашка
ж о в т е н ь ї 9 8 9 р. - Верховна Ра да У Р С Р прийняла Закон про
мови в У Р С Р
б е р е з е н ь 1 9 9 0 р. - Вибори д о Верховної Ради У Р С Р
11 б е р е з н я 1 9 9 0 р. - Верховна Рада Л итовської Р С Р прийняла
Акт про відновлення незалежної Литовської держави
4 ч е р в н я і9 9 0 р. - Головою В ерховної Ра д и У Р С Р обрано
В. Івашка
6 ч е р в н я 19 90 р . - перехід Д ем ократичного блоку народних
депутатів у Верховній Раді У Р С Р д о конструктивної опозиції, утво­
рення Н ародної Ради
16 л и п н я 1 9 9 0 р. - Декларація про держ авний суверенітет
України
23 л и п н я 1 9 9 0 р. - відставка В. Івашка і обрання Головою В е р ­
ховної Ради У Р С Р Л. Кравчука
З с е р п н я 1 9 9 0 р. - Верховна Рада У Р С Р прийняла Закон УР С Р
про економічну сам остійність республіки
2 - 1 7 ж о в тн я 1 9 9 0 р . - голодування студентів
л и с т о п а д 1 9 9 0 р . - офіційно зареєстровано Українську р е с­
публіканську партію, опозиційну КП РС
л и с т о п а д 1 9 9 0 р . - головою Ра д и М іністрів У Р С Р обрано
В.Фокіна
л ю т и й 1 9 91 р. - Верховна Р а д а ухвалила п остан ову про
відновлення автономії Криму
1 9 - 2 1 с е р п н я 1991 р. - сп роба антиконституційного’ перево­
роту в С Р С Р (ГКЧП)
2 4 с е р п н я 1991 р. - Верховна Рада прийняла Акт проголош ен­
ня незалежності України
ЗО с е р п н я 1991 р . - прийнято Указ про заборону Компартії
України
1 гр у д н я 1991 р. - Всенародний реф ерендум підтримав Акт
проголош ення незалежності України. П резидентом України о б ­
рано Л. Кравчука
8 гр у д н я 1991 р . - в Біловезькій Пущі підписано Д оговір про
утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД). С Р С Р при­
пинив існування
16 січ н я 1 9 92 р. - Верховна Ра да ухвалила Державний гімн Ук­
раїни - «Ще не вмерла України і слава, і воля...»
28 січ н я 1 9 9 2 р . - Верховна Ра да затвердила Державний пра­
п ор України
19 л ю т о г о 1 9 9 2 р. - Верховна Рада затвердила малий герб
України
ТЕМ А ^ УКРАЇНА В УМОВАХ
О НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Після зат вердж ення Всеукраїнським реф ерендумом 1 гру­

дня 1991 р . А кт а проголош ення незалеж ност і України
розгорнувся процес розб удови соборн ої У країнської дер ­
ж ави, формув'ання в н ій справедливого, я к існ о нового со­
ціально-економ ічного ладу, правового, гром адянського
суспільст ва.

§ 3 8 . ПОЧАТОК ДЕРЖАВОТВОРЧИХ
ПРОЦЕСІВ
З гад ай те:
1' Назвіть передумови прийняття Верховною Радою Акта проголо­
шення незалежності України. 2. Чому дане питання було винесене
на Всеукраїнський реф ерендум? 3. П ро які настрої в суспільстві
свідчили результати референдуму? Чому розпався С Р С Р ?

П роголош ення незалеж ності У країни, заборо-

Н о в а с о ц іа л ь н о -
п о л іт и ч н а на діяльн ості К ом уністичної партії, перемога
с и т у а ц ія на п резидентських виборах 1 грудня 1991 р.
Л. К равчука і розпад Радянського Сою зу створило в У країні но­
ву соціально-політичну ситуацію . В ідходила в м инуле рад я н ­
ська епоха з її тотал ітарн и м політи чн им реж им ом , одерж авле-
ною і п ід п ор я д к ова н ою ін тер еса м ім п ер сь к ого ц ен тр у е к о ­
номікою, деф орм ован и м и м іж національним и відносинам и. Но­
вий час п оставив п еред суспільством нові завдання: знищ ення
відж илих політичних структур і тво- Леонід к
рення п равової дем окра ти чн ої д е р ­
жави; трансф орм ування цен тралізо­
ваної держ авн ої економ іки в багато­
укладну ринкову, зорієн тован у на
соціальні потреби лю дей; н аціональ­
не відродж ення й оздоровлення м іж ­
національн их відн осин в У країні;
встановлення рівноправних стосун ­
ків з інш ими держ авам и та п еретво­
рення У країни на сучасну європ ей ­
ську держ аву.
С успільні перетворен ня у таких
масш табах сп раведл и во називаю ть
револю ційним и. Історія розпоряди ­
лася так, щ о в У країні ці п еретво­
277
 рен н я відбуваю ться м и рн и м ш ляхом . А л е їхнім насл ідком ста­
ло скл адн е й тр и ва л е сп івісн уван н я старого й нового. Ц я обста­
ви н а д и к т у є н е о б х ід н іст ь зл а го д и та згу р ту в а н н я усього
сусп іл ьства, відм ови від вузькогрупови х інтересів заради в се­
н ародн и х. В и ріш ал ьн е зн аченн я при ц ьом у пови н ен мати
чітки й і п осл ід овн и й к урс на док орін н і, ф ун дам ен тальн і р е­
ф ор м и з урахуван н ям реал ьн и х інтересів та потреб громадян,
їхн іх упод оба н ь, зви чаїв, трад и ц ій , д отр и м а н н я соц іальн ої
сп раведл и вості.
В ід усвід ом л ен н я цієї істини головним и соціальним и гр уп а­
ми й п ол іти чн и м и силам и країн и зал еж и ть успіх чи невдача на
ск л ад н ом у і терн и стом у ш ляху п одол ан н я старого й відж илого,
утверд ж ен н я н ового, збереж ен ня п ерспективи на майбутнє.

Д ерж авотво- З добуття У країн ою незалеж ності, її добро-

рення та й ого віл ьни й вихід з С РСР, щ о сам оліквідувався,
складові поставив п робл ем у розбудови елем ентів д е р ­
ж авності. Д о ц ього ч а су У країн ська Р С Р м ала тільки її ф ор ­
м а л ьн і атри бути , бо входи л а д о ск л ад у С РСР. К лю чові питання
ж и ттєд ія л ьн ості республіки виріш увал и сь сою зн им и органами
влади , або як тоді говори л и - М осквою . Т епер уся повнота
від п овід ал ьн ості п ереходи л а д о У країни. Вона стала сам остій ­
ною держ авою .
О сн овн и м и озн акам и д ерж а ви є наявність апарату уп р ав­
л ін н я (п убл ічн ої влади); суверенітет, тобто її н езалеж ність у
зд ій сн ен н і в н утріш н ьої та зовн іш н ьої політики; виклю чн е п р а ­
в о на п ри йн яття закон ів та інш их н орм ати вн и х актів, обов’я з ­
к ови х д л я всього сусп іл ьства чи його частини; наявність ап ара­
ту п ри м усу; розподіл населен ня за тери торіал ьн и м и од и н и ц я ­
м и ; вл асн а грош ова, податкова, м итн а си стем и тощ о.
Щ е п еребуваю чи в С РСР, У країн а зробила суттєві кроки до
сам остійн ості, при йн явш и ряд ф ун дам ен тал ьн и х докум ен тів, і,
в п ерш у чергу, Д ек л а р ац ію п ро д ерж авн и й суверенітет. Вона
визн ачи л а д ем ок ра ти чн і, гум ан ні, п л ю рал істичн і орієнтири
м ол од ої У країни.
В од н оча с розви вати ел ем ен ти д ерж авн ості д овод и л ось в
ум овах ж орстк ої ек он ом ічн ої кризи, яка з року в рік наростала,
загал ьн ої к ри м ін ал ізац ії ек он ом ік и й сусп іл ьства, збереж ення
ста р ої п артій н о-д ерж авн ої ном енклатури, зн ачна части на якої
л и ш е ф орм ал ьн о заявл ял а п ро свою віддан ість ідеям незал еж ­
ної держ ави.
Д е р ж а в о т в о р ч і п р о ц е си у ск л а д н ю в а л и т р и в а л і п роц еси
росій щ ен ня, відсутн ість ідеї, яка б м огл а консолідувати су ­
сп іл ьство, н и зьки й рівен ь н ац іон ал ьн ої свідом ості населення
д ея к и х регіонів, ок рем і н евдал і кроки на держ авотворчом у
ш ляху.

278
У к р а їн с ь к и й С пи раю чись н а правові тр а д и ц ії дем ок ра ти ч-
парламен- н ого устрою , м ол ода У країн а у розбудові дер-
тари зм ж ави орієн тувал ася на п ри н ц и п розподіл у
влад, який п ередбачав ф орм уван н я трьох її гіл ок - за к он од а в ­
чої, викон авчої і судової.
Водночас необхідно було забезпечити створення управлін­
ських структур на місцях - у областях, районах, містах та селах,
налагодж ення їх ефективних зв’язків з центральною владою.
Є диним зак он од авчи м орган ом У країн и бул а В ерховн а Р а ­
да. На час зд обуття н езал еж н ості вона зн аходи л ась в еп іц ен трі
подій, бо сам е у її сесійній зал і п ри йм ал ись ф ун дам ен тал ьн і
ріш ення.
Д ію чи й ск л а д В ерховної Р ад и у к іл ьк ості 450 ч ол овік було
обрано в 1990 р., коли У країн а перебувал а у складі СРСР.
Д еп утатськ у більш ість станови л и чл ен и розп ущ ен ої 1991 р.
КПУ. Ч асти н а з н и х зал и ш ал ась на старих, ор тод ок сал ьн о-к о­
м ун істичн их позиціях, щ о гальм увал о д ерж авотворч і процеси.
ГІіслй обрання Л. К равчука П рези ден том У к раїн и В ерхов­
ну Р аду республіки очол и в Іван С теп ан ович П лю щ . В ін н ар о­
д и в ся у вересні 1941 р. в м. Б орзна Ч ерн ігівськ ої обл асті в се­
л янській сім ’ї. П ісля закін чен н я сіл ьськ огосп одарськ ого ін сти ­
туту 30 років прац ю вав на К иївщ ині, д е п рой ш ов ш л ях від к ол ­
госпного бригадира д о голови обл асн ої Ради. З 1990 р. - п е р ­
ш и й заступн и к Голови В ерховн ої Р ади України.
З п ерш и х д н ів н езал еж н ості В ерховн а Р ада розгорн ул а ак ­
ти вн у закон отвор чу роботу. В ж е 24 серпня 1991 р. п арлам ентом
було прийнято п останову «П р о вій ськові ф орм уван н я в У к ­
раїні», за якою усі війська, ди сл ок ован і на ук раїн ськ ій т е р и ­
торії, підп орядковувал ись В ерховн ій Раді.
8 ж овтн я 1991 р. бу л о п ри йн ято Закон «П р о гром адян ство».
Він н адавав право стати гром адян ин ом У країн и кож н ом у, хто
на м ом ент п рийняття Зякону м еш кав на її тери торії.
У січ н і-л ю т о м у 1992 р. бу л о затвердж ен о інш і атрибути д е р ­
ж авності: гім н «Щ е не вм ерл а У к р а їн и ...», си н ьо-ж овти й д е р ­
ж авни й прапор та м али й гер б —тризуб.
З а час своєї практичн ої діял ьн ості В ерховн а Р ада У країни
д ван ад ц я того скликання ухвал и л а м ай ж е 400 закон ів та понад
1100 різних постан ов і ріш ен ь з ж иття сусп іл ьства і держ ави.
Але попри велику кількість п ри йн ятих док ум ен тів, особли во
з питань внутріш ньої п ол іти ки , к он к ретн ого м ехан ізм у їхн ьої
реалізації розроблено не було. З огл яду на це, вел ика части на
ріш ень В ерховної Р ади У к раїн и н е викон увалась і м ала п о­
п улістський характер, бо не м огла реалізуватись через в ід су т­
н ість кош тів.
Велика частина прийнятих п арл ам ен том за к он ів н е мала
прям ої дії, а вим агала дода тк ови х роз’яснень, тл ум ачен ь, так

279
Д епутати-демократи, учасники національно-визвольного руху 60-80-х
років: Л. Горохівський, О. Шевченко, Л. Лук’яненко, і. Калинець,
М. Горинь, С. Хмара, Б. Ребрик, Б. Горинь, В. Чорновіл, Г. Алтунян

зв ан и х п ідзак он н и х актів, оп рац ю ван н я я к и х затримувалося

н а н ев и зн ач ен и й терм ін.
Е ф ек ти в н ій д ія л ь н о сті В ер х ов н ої Р ади заваж ал о гостре
п ол іти чн е п ротистоян ня, відсутн ість злагодж еності в роботі за ­
к он ода вч ої і ви к он авчої влади.

П резидент 1 грудня 1991 р. на основі відповідного Закону

У к р а їн и український народ вперш е загальним прямим
та виконавча голосуванням обрав свого П резидента. Відпо-
г іл к а в л а д и відно д о чинної тоді К онституції П резидент
У країни був главою держ ави, тобто вищ ою посадовою особою, і
главою виконавчої влади. К оло його функціональних обов’язків,
а значить і відповідальності за м айбутнє держ ави були надзви­
чай н о великими. Д о н их зокрем а вклю чались гарантування за ­
безпечення прав і свобод громадян, проведення в ж иття К онсти­
туц ії і З аконів У країни через органи держ авної виконавчої вла­
ди, представництво України у між народних відносинах.
П ерш им П резидентом У країни новітн ього ча су став Л. К рав­
чук. З п очатк у п рези дентства він розгорнув активну д ер ж а в ­
н и ц ьку дія л ьн ість. М аю чи високу ф ахову підготовку, орган іза­
т ор ськ і здібн ості, від д ан ість ідеалам незал еж н ості, тал ан т зн а ­
х одж ен н я ком п ром ісу, він зумів п оступ ово перебрати на себе ос­
н овн у ін іц іати ву творен н я держ авності.
В од н очас зак он од авчо питан н я взаєм одії та розподіл у п о­
вн оваж ен ь м іж В ерховн ою Радою , П резиден том та органам и

280
 виконавчої вл ади врегул ьован о не було. Ц е ускл ад н ю ва л о п р о­
цеси держ авотворен н я, а збої у взаєм одії різн и х гіл ок вл ади
створю вали д ода тк ові складнощ і.
В иконавча влада в У країн і була п редставл ен а К абінетом
М ін істр ів У к р а їн и , я к и й о ч о л ю в а в п р е м ’єр -м ін іст р . П ісл я
відставки у квітн і 1991 р. з посади голови Р ади М ін істрів В. М а-
сола, п рем ’єр-м іністром У країни став В. Ф окін. В ін очолю вав
уряд п ротягом 17 місяців. Ц е був період, к ол и ди н ам ік а п ол і­
ти ч н и х та держ авотворч и х п роцесів зн ач н о в и п еред ж ал а п р о­
цеси екон ом ічн ого реф орм ування. Е коном іка У к раїн и все б іл ь ­
ш е втягувал ась у кризу.
С кладна екон ом ічн а ситуація, розри в трад и ц ій н и х госп о­
дарських зв’я зків у рам ках кол иш н ього С РС Р, ск асуван н я р о ­
сійським уря дом Є. Гайдара з січн я 1992 р. к он тр ол ю за ц ін о­
утворенн ям та стрім ке підвищ ен н я ц ін в у сіх д ер ж ав ах С Н Д
вим агали виробл ен н я гн учкої екон ом ічн ої стр а тегії розбудови
н ац іон ал ьн ої економіки. О дн ак розробл яти т а здійсн ю вати е к о ­
н ом ічн і 'Програми та п рийм ати еф ективн і ріш ен н я без «у зго­
дж ення» з верхам и респ убл іканські орган и ви к он авчої влади
виявил и сь неспром ож н им и. Ц е в и к л и к ал о н ев д ов ол ен н я у
суспільстві.
У середи ні 1992 р. в У країн і відбувся гран діозн и й страй к
ш ахтарів. П риводом стал о чер гове п ідвищ ен н я К абін етом М і­
ністрів ц ін на сіл ьськ огосп од арськ у п родукц ію , варен і та інш і
ковбаси, м олоко, м асло. Ц я акц ія викл и кал а хви л ю обурен н я
серед населен ня і в парлам енті. В ідчувалося, щ о п озити вн и х
зм ін в економ іці д ося гти н е вдалося. В осени 1992 р. в обста ­
н овці загального н евдовол ен н я н асел ен н я та п арл ам ен ту уряд
В. Ф окіна н ареш ті мусив піти у відставку.
27 ж овтн я 1992 р. В ерховн а Рада затверди л а ск л ад н ового
К абінету М іністрів н а чол і з н арод н и м д еп у татом Л . Кучмою,
який д о цього був ди р ек тор ом зн ан ого у світі Д н іп р оп етр ов ськ о­
го о б ’єднання «П івден м аш ». Д о н ього увій ш л и представн и ки
різних політичних сил.
Н овий уряд активно взя вся за виріш ення н евід кл ад н и х д л я
У країни питань. В ерховна Рада н адал а гл аві уря д у п раво в и ­
д а в а ти д ек р е ти з н ев р е гу л ь о в а н и х за к о н о д а в ст в о м е к он о­
м ічних питань. О днак суттєвого п ол іп ш ен н я ек он ом ічн ої си ту ­
ації не сталось.
Все пом ітніш им стає втручання у розв’язан н я кон кретни х
економічних проблем П резидента У країн и Л . К равчука. В цей
період він прагне перебрати на себе всю п овноту виконавчої
в л ади , зок р ем а б е зп о се р е д н є к ер ів н и ц тв о д ія м и К а б ін ету
М іністрів. Ц е не зустріло схвалення прем ’єр-м іністра Л . К учм и,
уряд якого у вересн і 1993 р. піш ов у відставку. У сю п овн оту
виконавчої вл ади за ріш ен н ям В ерховн ої Р ади в зя в на себе

281
П р ези д ен т У к р а їн и Л . К равчук, а ви к он ува чем обов ’язків
п рем ’ер-м ін істра бу л о п ри зн ачен о народн ого депутата Ю . Звя-
гіл ьського.

С твор ен н я П роц ес держ авотворен н я в У країні передба-

у к р а їн с ь к о ї чав створенн я і р озбудову вл асни х З бройних
а р м ії сил. П ерш им кроком на ц ьом у ш ляху стало
створенн я М іністерства оборон и У к­
р а їн и т а за т в е р д ж е н н я в ж овтн і
1991 р. К он ц еп ції оборони і розбудо­
ви З брой н и х си л У країни. В її осн о­
ву п окладен о п ри н ц и п розум н ої д о ­
статн ості щ одо структури, ч и сел ь ­
ності та озброєн н я війська.
К онцепція проголош увала п р а г­
н ен н я У країн и стати нейтральною ,
без’яд ерн ою , п озабл ок овою д ер ж а ­
вою і забезп ечен н я викон ан н я цих
завдан ь ш л яхом створ ен н я власних
З брой н их сил. Загальна чисельність
а р м ії в и зн а ч а л а ся у м еж а х 4 00—
420 ти с. чоловік.
Р еф ерен дум 1 грудня 1991 р. при­
Перший військовий
м іністр незалежної України
скори в п роц ес створенн я армії. Вже
Костянтин М орозов 6 грудн я бу л о п ри йн ято З акон про
З брой н і си ли У країни. У військових
ча сти н а х розпочал ось д обровіл ьн е прийняття п ри сяги на в ір ­
н ість н арод у України.
19 ж овтн я 1993 р. В ерховн а Р ада республіки прийняла воєн­
н у д ок тр и н у У країн и. Вона базується на том у, щ о У країн а не
вваж ає своїм п отен ц ій н и м п ротивн иком ж одну держ аву. Свою
воєн н у безп ек у У країн а розглядає як стан воєнної захищ еності
н ац іон ал ьн и х ін тересів на вип адок п отен ц ійн ої чи реал ьн ої в о ­
єн н ої загрози. Т ворен н я ук раїн ськ ої арм ії відбувал ося в скл ад ­
н и х ум овах. В ійськові структури С Н Д , а саме об’єднане к ом ан ­
д ув а н н я , п рагн ул и зберегти к он тр ол ь над україн ською армією.
Н е ви стачал о кош тів, н еобхідн их озброєнь та боєприпасів. О соб­
л и во у скл а д н ю ва л и си туац ію станови щ е з я д ерн и м п отен ц і­
ал ом У країн и, д ол я Ч орн ом орського ф лоту, який став о б ’єктом
суп ер ечк и м іж У країн ою та Росією.

Ф ормування В аж л иви м ел ем ен том держ а вн ого будівницт-

м іс ц е в и х ва стало створ ен н я вертикал і викон авчої вла-
ди на м ісц ях. За п оданн ям П резидента У к ­
о р г а н ів в л а д и
раїн и Л . К равчука 5 березн я 1992 р. В ерховна Рада республіки
при йн яла З акон «П р о п ред ставн и ків П резидента України».

282
Відповідно д о н ього в областях, район ах та м істах ц ен тр ал ьн о­
го п ідп орядкуван н я - К иєві та С евастоп ол і - н а базі в и к он к о­
мів обласн и х рад ф орм увал и сь нові орган и вл ади - м ісц еві
адміністрації. ї х очол ю вал и п редставн и ки П резидента, яких
він призн ачав особисто.
Ц е посилило викон авчу владу, д озвол и л о ц ен тру активніш е
контролю вати п роцеси в регіонах. В одночас в ок рем и х м ісцях
виникли серй озн і суперечності між призн ачен им и п редставн и ­
ками П резидента і головам и обл асн и х рад. Ц е було п ов’я зан е з
невизначеністю їхн ього статусу. В березні 1993 р. Верховна Рада
визнала, щ о ви щ ою посадовою особою в регіоні є голова обласної
чи районної ради. О днак реально більш е вл ади мав п ред став­
н и к П резидента. В реш ті-реш т, п ід тиском м ісц евих рад та п р о­
ком уністичної більш ості Верховної Ради ін сти тут представників
П резидента у 1994 р. було ліквідовано. Н атом ість, відп овідн о д о
нового законодавства, ф ункції викон авчої влади в областях,
містах, районах переходили д о виконком ів рад. В иконком ам и
та радам и відповідних рівнів керували їхн і голови, котрих о б и ­
рали всенародним прям им голосуванням .
Не в усіх вип адках ц е д а л о п ози ти вн і результати. Е ф ек ти в­
на вертикаль вл ади л и ш е п очи н ал а ф орм уватись.

Розбудова С удова систем а У країн и п ісл я п роголош енн я

судової н езал еж н ості не зазнала суттєви х зм ін, хоча
систем и , п ро реф орм у судоустрою та п ри веден н я його
п р а в о о х о р о н н и х у відповідн ість д о світових стан дартів говори-
о р г а н ів л ося багато.
С истем а судів У країни ск л ад ал ась із судів загал ьної ю р и с­
д икц ії на чол і з В ерховним С удом У країн и та арбітр аж н и х с у ­
дів. П ерш і розглядали ц ивільні, адм ін істрати вн і, к ри м ін ал ьн і
справи, другі - господарські сп ори ю ри ди чн и х осіб.
Н овою л ан кою судової си стем и став К он ституцій ни й С уд У к ­
раїни, засн ован ий 1992 р. Д о його п овн оваж ен ь в ід н есен о в и ­
ріш ення питань щ од о відп овідн ості К он ституції зак он ів та
ін ш и х н орм а ти вн и х актів, м іж н а р од н и х угод, тл ум ач ен н я
н орм Конституції.
На початку 90-х років бул о прийнято ря д законів, щ о п ок л а ­
ли початок ф орм уванню правоохоронних органів - прокуратури,
міліції, сл уж би безпеки, нотаріату, адвокатури, м и тн ої служ би,
п одаткової сл уж би тощ о. В ід сам ого п очатку їх ви різн ял а о р і­
єн тован ість на кращ і д ем ок ра ти чн і принципи, захи ст прав і з а ­
конних інтересів л ю ди н и й гром адянина.

К рим ська Н адання К ри м у автон ом ії у складі У країни,

а в т о н о м ія щ о відбулось у 1990 р. в у м ов а х ф акти ч н ого
розпаду Р адян ського Союзу, засвідч и л о дем ок ра ти зм та толе-

283
В іц е-п ре м 'єр -м ін істр України М. Жулинський на зустрічі з кримськими
татарами-репатріантами. Початок 90-х років

ран тн ість к ерівн и ц тва республіки. В одн очас н азвана акція

від обр аж ал а п рагн ен н я ком п артійн ого керівн и ц тва К рим у збе­
регти св ій впл и в на півострові.
Р езул ьтати реф ерен дум у 1 грудн я 1991 р. засвідчили, щ о п е­
реваж н а біл ьш ість населен ня К рим у п ідтри м ал а ідею н еза­
л еж н ості У країн и. П роте проросійські настрої в К ри м у бул и д о ­
си ть си льн и м и .
З розп ад ом Р адян ського Союзу, який ін іцію вав повернення
на батьківщ и н у кри м ськ и х татар, справа вл аш туван н я п ересе­
л ен ц ів п овн істю лягла на п л ечі У країн и. Ц ентром бор отьби за
п рава корін н ого етн осу п івострова стала орган ізац ія кри м сько­
та та р сь к ого н ац іон ал ьн ого р уху на чолі з Р еф атом Ч убаровим
та п ред ставн и ц ьк и й орган — М едж ліс кри м ськотатарського н а ­
роду, я к и й очол и в М устаф а Д ж ем ілєв.
У к раїн ськ е н асел ен н я К ри м у н араховувал о бл и зько 700 тис.
чол овік. На ж ал ь, м ож л и вості реал ізац ії й ого нац іон ал ьн и х п о­
т р е б бул и обм еж еними.
П огірш ен н я ек он ом ічн ого станови щ а республіки, моральна
й м атеріал ьн а п ідтри м ка з бок у Р осії п роросій ськи х сеп ар а­
т и стськ и х си л катал ізувал и їх н ю діял ьн ість. В они особл и во ак­
ти візувал и ся з при й н я ття м у тр а в н і 1992 р. К он сти туц ії Криму,
284
яка ф актичн о прогол ош увал а його ви хід зі ск л ад у У країн и.
Верховна Рада У країн и зм уш ен а бул а визнати , щ о вказані
ріш ення суперечать К он ституції У країн и, і скасувала їх.
Однак це не засп ок оїл о сеп аратистів. У січн і 1993 р. н а в и б о­
рах президента К ри м у їм вдалося п ри вести д о п ерем оги л ідера
Р есп убл ікан ської п артії К ри м у Ю . М еш кова. О станній, н езв а ­
ж аю чи на зваж ен ість та тол еран тн ість п ол іти ки К иєва щ одо
Криму, одразу ж узяв курс на ріш учу к он ф рон тац ію . З п ору­
ш ен ням ч и н н ого за га л ь н оу к р а їн сь к ого за к о н од а в ств а було
прийнято ря д клю чових докум ен тів. А п оф еозом ста л о п ри й н я т­
тя у травні 1994 р. н ел егітим ного З ак он у п ро відродж ен н я д е р ­
ж авності Р есп убл іки Крим.
А л е у такій си туац ії україн ське керівн и ц тво н е д оп усти л о
силових м етодів виріш ення питань, зал и ш аю чи сь н а п озиц іях
демократизму.

Р іш е н н я Р озбудова У к раїн ськ ої д ерж ави відбувал ася

про дострокові в ум овах загостренн я ек он ом ічн ої т а соціаль-
вибори ної кризи. З добувш и н езал еж н ість, основна
маса населен ня У к раїн и не відчул а п ол іп ш ен н я св ого м а те ­
ріального становищ а. Ч асти н а л ю дей п ов’язувала ці н егаразди
з дія л ьн істю П резидента і В ерховної Ради.
З вим огою їхн ього п ереобран н я виступал и чл ен и багатьох
політичних партій, д еп утати різн и х рівн ів, страй карі тощ о.
Вреш ті-реш т, під ти ск ом страйкую чих ш ахтарів у червн і 1993 р.
було п ри йн ято ріш ен н я п ро проведен н я 26 вересн я ц ь ого ж р о ­
ку реф ерен дум у з питан ь д овір и чи н едовіри П рези д ен тові та
В ерховній Раді.
Це ріш ення ви кл и кал о н ове загостр ен н я п ол іти чн ої си туац ії
в країні, п осил и л о п ол іти чн е п ротистоян ня. П рагн учи загасити
кон ф л ікт ц и віл ізован и м и м етодам и , В ерховн а Рада, за п о го ­
дж енн ям із П резидентом , п ри йн ял а ріш ен н я п ро п роведен н я в
перш ій полови н і 1994 р. дострокови х ви борів В ерховн ої Р ади та
виборів П резидента України.
Вибори д о В ерховн ої Р ади п ісл я три вал и х д и ск у сій було
виріш ено проводи ти за м а ж ор и тарн ою систем ою . Ц е озн ачал о,
щ о висуван ня кан дидатів п роводи л ося н е за п артій н и м и сп и с­
ками, а по тери торіал ьн и х округах. Т аке ріш ен н я зн ач н о обм е­
ж ило м ож ли вості п ол іти чн их п артій та гр ом а д ськи х о б ’єдн ан ь
впливати н а виборчи й процес. П роте й за ц и х ум ов активн ість
п артій не зм енш и лась. Н ап ри кін ц і 1993 - на п очатку 1994 р.
відбулися з’їзди біл ьш ості п ол іти чн и х партій, о б ’єдн ан ь, Руху,
на яких бул и прийняті їхн і п ередви борн і п латф орм и і п р огр а ­
ми. В они активн о вк л ю ч и л и сь у виборчи й м араф он , а згодом
заявили п ро себе в стін ах парлам енту.

285
П Е Р Е В ІР ТЕ С ЕБ Е
1. Охарактеризуйте соціально-політичну ситуацію в Україні після
проголош ення незалежності. У чому суть перехідного періоду і які
й ого особливості?
2. Щ о означає поняття «державотворення» і які його основні ел е­
м енти?
3. Розкажіть про розбудову владних структур в Україні за умов не­
залежності. Чому для забезпечення демократичного розвитку не­
обхідний поділ влада на три гілки? Як формувалися ці гілки влади?
4. Розкажіть про діяльність Верховної Ради дванадцятого скли­
кання.
5. Охарактеризуйте основні риси ф ормування та діяльності вико­
навчої гілки влади.
6. Визначте основні етапи ф ормування української армії. Р о з­
крийте завдання, щ о сто я ть п ер е д З б р о й н и м и си лам и Ук ­
раїнської держави.
7. Д ай те характеристику систем и судових та правоохоронних о р ­
ганів України. В чому полягає їхнє основне завдання?
8. С пробуйте визначити причини загострення ситуації в Криму на
початку 90-х років?
9. Назвіть причини, що спонукали керівництво держави в 1994 р.
провести дострокові вибори д о Верховної Ради та вибори П рези­
дента України.

Д О К У М Е Н Т И _______________________________ __ ________________
1. В и тя ги з З а к о н у У Р С Р п р о П р е з и д е н т а У к р а їн с ь к о ї Р С Р
5 липня 1991р.
Стаття 1. Відповідно д о Конституції Української Р С Р Президент
найвищою посадовою особою Української держави і главою ви­
конавчої влади...
Стаття 2. П резидентом Української Р С Р мож е бути громадянин
Української Р С Р не молодш ий тридцяти п'яти років на день ви­
борів. Одна й та ж о соба не мож е бути П резидентом Української
Р С Р більш е двох строків підряд...
С таття 4. П резидент Української Р С Р вступає на посаду з м о м е н ­
ту прийняття присяги. При вступі на посаду П резидент Ук­
раїнської Р С Р приносить присягу.
В ступає на п ост П резидент Української Р С Р (уже відповідно до
Конституції) не пізніше як у тридцятиденний строк після офіційно­
го оголош ення результатів виборів, здійсню є складання присяги
на засіданні Верховної Ради України.
Приведення П резидента д о присяги здійсню є Голова Консти­
туційного Суду.
С таття 6. П резидент Української Р С Р здійсню є св о ї повноважен­
ня, спираю чись на Кабінет Міністрів Української РСР, мож е ство­
рювати необхідні управлінські і консультативні структури.
В ід о м о сті В ер ховн ої Ра д и України. -
1991. - № 23. - 13 серпня.

286
 2. З ін т е р в ’ ю Є в г е н а С в е р с т ю к а ти ж н е в и к у « У к р аїн сь к е с л о ­
во» (л и с т о п а д 19 93 р.)
Фактично влада залиш ається старою . І ї ї параліч великою мірою
зумовлений сам е цим. Ці лю ди звикли керуватися вказівками і
страхом. Н ема вказівок і страху - вони бездіяльні, бо не маю ть
власного царя в голові. Зреш тою , не маю ть бажання, бо все ще
сподіваю ться на повернення старого.
Вони багато попрацювали, щ об не було ніякої реальної опозиції,
і це дуж е велика біда. Будь-які живі сили, щ о могли суперечити
більшовикам, знищувалися в корені протягом десятиліть. Але
приходить нове покоління, і ця влада мусить зійти зі сцени, тому-
то вона не п росто бездіяльна, а дуже шкідлива...
Є зворотний бік у того «мирного» шляху, яким м и так захоп­
лю ємося. Цей шлях насправді не є таким уже мирним. М и мало
м а є м о забитих, але дуже багато задушених. Влада і нині живе зі
старим моральним реквізитом, ні на кого не оглядаючись і нікого
не соромлячись.
Українське слово. - 1993. - 3 листопада.

ЗАПИТАКНЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Прочитайте витяг із Закону про Президента України. Які вимоги
висуваються д о Президента України? Які його повноваження?
Д о к у м е н т № 2.
Проаналізуйте інтерв'ю Є. Сверстю ка «Українському слову». Д а й ­
те свою відповідь на запитання, кому належала в Україні влада
після 24 серпня 1991 р.?

§ 3 9 . ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ
В УКРАЇНІ У 1994-2001 РОКАХ
З гад ай те:
1. Щ о включає в себе процсс держ авотворення? 2. Якими були
основні напрями державотворення в Україні на початку 90-х р о ­
ків? 3. Які причини змусили прийняти рішення про проведення в
1994 р. дострокових виборів Верховної Ради та виборів П ре зи ­
дента України?

Вибори В ідп овідн о д о З акону, п ри йн ятого В ерховною

до В ерховної Р адою 27 березн я 1994 р., бул о п р ов еден о ви-
Ради бори д о В ерховн ої Ради У країн и три надц ято-
і п рези ден тсь кі го ск л икан н я, які п ок азал и ви сок и й рівень
вибори 1 9 9 4 р . п ол іти чн ої активн ості н асел ен ня д ерж ави . В
голосуванні взяло участь 28,8 м л н чол., або 75,6% вн есен и х до
списків виборців. Х ід виборів кон трол ю вався гр ом ад ськ істю та
різними п ол іти чн им и партіям и, на тери тор ії У країн и п ер ебу ­
вало м айж е 6 0 0 оф іц ій н и х сп остерігачів, щ о реп резен тува ли 50

287
 ін озем н и х д ерж ав і 12 м іж н ародн и х організацій, зокрем а -
О О Н , Є вроп ей ськ и й Сою з тощ о.
11 травн я 1994 р. у Києві розпочала роботу перш а сесія В ер­
ховн ої Ради У країни тринадцятого скликання. Ч ерез недоско­
налість виборчого законодавства на цей час із 450 депутатів (по­
вний склад депутатського корпусу) було обрано лиш е 338.
В ерховн а Р ада У країн и 18 тра вн я 1994 р. обрала свого Голо­
ву. Н и м став л ідер С оц іал істичної п артії У країни О. М ороз. За
нього від д ав свій гол ос 171 парлам ентарій, щ о станови ло 53%
обр ан и х н а той ча с д еп утатів В ерховної Ряди України.
О л ек сан др О л ек сан др ови ч М ороз н арод и вся 1944 р. на
К и ївщ ин і. За освітою - ін ж ен ер-м ехан ік, 12 років п рац ю вав за
ф ахом у радгоспі-техн ікум і. У 1 9 8 3 -1 9 8 9 рр. на різних посадах
у п ар тій н и х та п роф сп іл к ови х органах. З 1989 р. - народн и й д е ­
п ута т У країни.
У п роц есі п ода льш ої роботи відбувал ося активне політичне
структурува н н я В ерховної Ради, тобто розподіл деп утатів за
ф р а к ц ія м и з п родекл арован ою їхн ім и членам и політичною
орієн тац ією .
16 ч е р в н я 1994 р. В ер х ов н а Р ада за тв ер д и л а п р ем ’єр-
м ін істр а У країни. Н и м став В. М асол, який у 1 9 8 7 -1 9 9 0 рр. вже
був гол овою Ради М іністрів У Р С Р і мусив піти у відставку під
ти ск ом гол од ую ч и х студентів.
О сн овн и м и кон к ур ен там и на прези дентських виборах, що
відбувалися вл ітку 1994 р., були Л . К равчук і Л. Кучма. П ере­
м огу в д р у гом у турі здобув Л . Кучма. О собл и во вагом ою була
й ого п еревага в Д он басі, східн и х та південних обл астях У к ра­
їн и і в К рим у. В ц ен тр ал ьн и х і західн и х обл астях держ ави
біл ьш ість виборц ів гол осувал а за Л . Кравчука.
Н овообраний П резидент У країни Л еонід Д ан илови ч Кучма
народи вся 1938 р. на Ч ернігівщ ині. П ісля закінчення Д н іп роп е­
тровського університету 26 років працю вав у виробничом у об’­
єднанні «П івденний маш инобудівний завод», д е пройш ов шлях
від ін ж ен ера д о генерального директора. Згадане підприємство,
на яком у бул о задіяно понад 50 тис. чоловік, - єдине в С РС Р з в и ­
робн иц тва ун ік ал ьн и х косм ічн и х та стратегічн и х бой ових р а­
кет. У 1 9 9 2 -1 9 9 3 рр. Л . К учм а обій м ав п осаду п рем ’єр -м і­
ністра. З годом , зал и ш и вш и ц ю п осаду, скон цен трувався на ви­
к он ан н і д еп у та тськ и х обов’язків, був лідером впл и вової Спілки
п ром и сл овц ів та підпри єм ц ів України.
19 л и п н я 1994 р. на урочи стом у засідан н і В ерховн ої Ради
У к раїн и н овообран и й П резиден т У країн и Л . К учм а склав при­
ся гу на вірн ість ук ра їн ськ ом у н ародові. П оклавш и праву руку
на в и д атн у п а м ’я тку ук раїн ськ ої культури XVI ст. - Пересоп-
н и ц ьке Є ван гел іє, - глава д ерж ави п ри сягн ув дотрим уватися
К он сти туц ії та З аконів У країн и, поваж ати права і свободи л ю ­
288
 дини, захищ ати сувер ен ітет У к ра ­
їни, добросовісн о ви к он ува ти п ок л а­
дені на н ього обов’язки.
У програмній промові Л . Кучми
після інавгурації (урочистого вступу
на посаду) проголош увалися головні
н апрям и діяльн ості нової викон ав­
чої вл ади : зм іц н ен н я у к р а їн сь к ої
держ авності, безпека, мир, соц іал ь­
ний захист, стабільн ість суспільства,
зд ій сн ен н я р а д и к а л ь н и х реф орм ,
дотрим ання законності, розш ирення
між народного співробітництва, зок ­ П резидент України
рема з держ авам и СНД. Л е он ід Кучма

Д ія л ь н іс т ь П еред новим скл адом В ерховн ої Р ади стояли

нової Верховної важ ливі завдан н я. П роте її еф екти вн ій роботі
Ради ' за в а ж а л о п о л іти ч н е п р о т и ст о я н н я п р ок о-
і П резидента м ун істи чн и х та н ац іон ал ьн о-дем ократи чн и х
сил, прагнен н я п арл ам енту виріш увати всі п и тан н я ж иття
держ ави, аж д о п оточн их екон ом ічн и х п робл ем , н едостатн ій
рівень правової підготовки багатьох народн их депутатів.
С тосовно виріш ен ня кардин альн их екон ом ічн и х п итан ь, щ о
повинні бул и забезп ечи ти п росування У країн и д о ри н ку, р і­
ш ення В ерховної Ради м али кон сервати вн о-стри м ую чи й х а ­
рактер. Так, без достатн іх н а те підстав, бу л о п ри зупи н ен о зд ій ­
снення в д ерж аві приватизації. П роведене п ід га сл а м и п е­
ревірки, подолання тен ден ц ії д о к ап італ ізац ії сусп іл ьства та
соц іальн ого розш аруван н я, зазначен е ріш ен н я істотн о за га л ь­
мувало важ ливу скл адову п ереходу д о ринку.
О дночасно л іві ф ракц ії В ерховної Р ади сп робувал и провести
ріш ення про скасуван н я заборон и д ія л ьн ості К ом партії У к ­
раїни. Багатьма це бу л о оц ін ен о як сп роба реван ш у за п оразк у
1991 р. Б ільш ість В ерховн ої Р ад и ріш ення не п ідтри м ал а, хоча
його ініціатори не зуп и н я л и сь навіть перед п оруш ен н я м п роц е­
дури голосування, щ о викликало н евдовол ен н я в п арл ам енті.
Ряд ухвал В ерховної Р ади стосувал ося збіл ьш ен ня грош ови х
доходів різних верств н аселен ня. Ц і ріш ен н я ін іц ію вал и сь
здебільш ого л іви м и депутатам и , які прагнул и та к и м ч и н ом в и ­
конати свої п ередви борн і обіцянки. А л е д л я реал ізац ії ц и х п о­
пулістських ріш ень грош ей у д ерж аві не було.
Д ещ о кон структивн іш и м був п очаток дія л ьн ості П рези ден ­
та. Ш ирокий резонанс м али укази, щ о стосувал и сь бор отьби з
корупцією , орган ізован ою зл оч и н н істю та тін ізац ією ек он о­
міки. Вони засвідчил и прагнен н я н овообран ого керівни к а д е р ­
жави подолати ці н егати вн і явищ а.
10 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї н и , 11 кл.
289
 З убож ін н я біл ьш ості н асел ен н я вим агал о від виконавчої
вл ади н евід к л ад н и х д ій і в д а н ом у напрям і. В л и стоп аді 1994 р.
П р ези д ен т У к раїн и видав У каз про індексацію вкладів насе­
л ен н я в устан овах О щ адбанку. В они збільш увалися в ц іл ом у в
220 0 разів. П роте здій сн ю вал ася ін дексац ія диф еренційовано,
вел и к і сум и вкла дів так и м акц іям не підлягали. Д о того ж
зд ій сн ю ва л а ся вон а не ш ляхом видачі готівкови х грош ей, а ч е­
рез отри м ан н я н а ці сум и п ри вати зац ій н и х сертиф ікатів.
П ерш і д н і роботи В ерховн ої Р ад и і П резидента висвітлили
н ед оск он ал ість пол іти чн ої си стем и У країни, неврегульованість
від н оси н м іж окрем им и гіл кам и д ерж а вн ої влади. Д ерж авний
у стр ій У к раїн и поєднував риси п арл ам ентської республіки,
п рези д ен тськ ого п равл ін н я та радян ської влади. У такому
поєдн анн і бул о зак л аден о осн ови п роти с і ояння і навіть гл и бо­
к ого к он ф л ік ту з н еп ередбачуван и м и наслідкам и. Виваж ена
п ол іти к а П резидента, Голови В ерховної Р ади, п рем ’єр-м ін іст­
ра, біл ьш ості обл асн и х керівни ків д о п евн ого часу стрим увала
розлад у керівни ц тві, але зап обігти й ом у була не в змозі. Н е­
обх ід н о б у л о усун ути п ричини розладів.
У ж овтн і 1994 р. П резидент У країни Л . К учм а ініціював
п ідп и сан н я загальнон ац іон альної угоди про суспільну злагоду
в У країні. В она мала стати базою дл я реальної консолідації за ­
кон одавчої і викон авчої влади, політичних партій і рухів, гр о­
м адськості задля еф ективного здійснення економ ічних реформ.
П роте через значну поляризацію політичних сил їхнє п раг­
нення д о сам оутвердж ення, вказана ініціатива не зустріла ш и ­
рок ої підтрим ки з боку громадськості та окрем их політичних сил.
З росл а н ап р у ж ен ість у в за єм и н а х усіх гіл ок д ерж авн ої
влади . Я к зазн ачав у виступі на сесії В ерховної Ради У країни
24 грудн я 1994 р. Л . К учм а, «відсутн ість детал ьн ого, к он сти ту­
ц ій н о ви зн ач ен ого розм еж уван н я повн оваж ен ь П резиден та і
В ерховн ої Ради, а також зан адто сам остійн и й статус п рем ’єр-
м ін істр а п остій н о п ровокувал и виникнення м іж ним и п роти ­
річ». О д н и м з н аслідків ц ь ого стал а відставка 1 березня 1995 р.
В. М асола. О бов’я зки голови К абін ету М іністрів п окладен о на
й ого п ер ш ого заступн и ка Є. М арчука.
С ерй озн і суп ер ечн ості вин и кал и м іж м ісц евим и радами
різн и х рівн ів та їхн ім и головам и. У резул ьтаті склалася си ту­
ація, коли, за ви р азом Л . К учм и, «У к р аїн ою не п равить ніхто».
З ап р оп он ован и й П резиден том З акон п ро владу та місцеве
сам овряд ува н н я п ередбачав виріш ен ня ц іл ого ряду проблем .
Ц е стосувал ось чітк ого розм еж уван н я повн оваж ен ь зак он о­
д а в ч о ї та судової влади , створ ен н я д ієвої, к он трол ьован ої П ре­
зи д ен том ви к он авчої вл ади в ц ен трі і н а місцях, ліквідацію
д вов л а д д я - рад і гол ів р а д - на місцях, встан овлен н я суворої
звітн ості керівни ків м ісц евої влади.

290
 Ц ей закон оп роект без особл и вого ен тузіазм у був зу стр ін у ­
ти й лівим и ф ракціям и В ерховної Ради. В они ф ак ти чн о бл о­
кували його прийняття. З акон бу л о п ри йн ято л и ш е у травн і
1995 р. простою , а не кон сти туц ій н ою (як того ви м агає п р оц ед у ­
ра) біл ьш істю голосів, щ о ф ак ти ч н о звод и л о н ан івец ь м ож л и ­
вості його реалізац ії і зберігал о чи н н им и п ол ож ен н я К он сти ­
туції 1978 р.

Вибори до В и бори нового скл аду В ерховн ої Р ад и У краї-

Верховної Ради н и, щ о відбулися в березн і 1998 р., вперш е
У к р а їн и 1 9 9 8 р . п роводи л и сь за зм іш ан ою ви бор ч ою систе-
і п р е з и д е н т с ь к і м ою . П оловина д еп утатів д о В ерховн ої Ради
вибори 1999 р. оби рал ась у 225 тери тор іал ьн и х в и бор чи х о к ­
ругах, а реш та - за партійним и сп искам и у за га л ьн од ер ж ав н о­
му окрузі. К ількість місць у В ерховн ій Р аді д л я кож ної з п артій
і блоків визначал ась проп орц ійн о н абран и х н им и гол осах по
всій держ аві.
Така процедура д е щ о ускл адн ю вала виборчи й п роц ес, тим
більш е, щ о водночас відбувал ись і вибори д о м ісц еви х рад.
В сього у виборах взяло участь 26,5 м лн чол., або 70,8% від за ­
гальної кількості виборців. Ц е свідчи л о про високу політичну
активність гром адян України.
За сп искам и п ол іти чн их партій на 225 відведени х у В ерхов­
ній Раді м ісц ь 4% б а р ’єр подолали 8 із 30 п а ртій та п артій н и х
блоків. С еред них 84 м андати отри м ал и ком уністи, 32 — Н арод ­
ний рух У країни, 29 - бл ок С П У -С ел П У , П артія зел ен и х
У країни - 19, Н ародн о-дем ократи чн а п артія - 17, о б ’єднання
«Громада» - 16, по 14 - П рогреси вн а соц іал істи чн а п артія та
С оціал-дем ократична партія (об’єднана).
Л іві партії одерж ал и 127 м ісц ь у парл ам енті, ц ен тр и стські -
98. У 225 тери торіал ьн и х ок ругах виборц і віддал и п еревагу п е­
реваж но безпартійним , тим . з ким п ов’я зували нядії на сп р и я н ­
ня у розвитку п евн ого регіону.
О браний за зм іш ан ою м аж ор и тарн о-п роп орц ій н ою си сте­
мою україн ськи й п арл ам ен т X IV скл икан н я відзн ачався біл ь­
шою, ніж попередній, п ол іти чн ою структурован істю . З п ерш и х
днів роботи у н ьом у було зареєстрова н о 8 д еп у татськ и х ф р а к ­
цій, які груп увал ись н авколо п ол іти чн их партій.
Після три вал ого м араф он у було обран о Г ол ову В ерховної
Ради У країни - О лександра М и кол ай ови ча Т качен ка. В ін н а­
родився на Ч еркащ ині, три вал и й ч а с прац ю вав на різн и х п оса­
дах - аж д о міністра в систем і агроп ром и сл ового к ом п л ексу, був
перш им заступником Голови В ерховн ої Р ади У країн и п оп ер ед ­
нього скликання. Н овий Голова В ерховн ої Р ад и був п р ед став ­
ником л іви х сил, щ о н акл адал о відби ток н а всю її роботу.

10* 291
В ідп овід н о д о зак он у п ро вибори П резидента У країни претен­
д ен та м и на ц ю н ай ви щ у п осаду в держ аві могли стати ті, хто у
ви зн ач ен і тер м ін и п ода в м ільй он п ідп исів гром адян України
на їх н ю підтри м ку. Це пови н н о бу л о обм еж ити кількість пошу-
качів дан ої посади. А ле всуп ереч очікуван н ям , Ц ентральна ви­
бор ча ком ісія зареєструвал а 15 кандидатів, а д о виборчи х бю л е­
тен ів бул о вклю чено 13.
В и борча к ам п ан ія проходила в ум овах н адзвичайного по­
л іти чн ого, ідеол огіч н ого та ем оц ій н ого протистояння. В п ерш о­
м у турі виборів, я к и й проходи в 31 ж овтн я 1999 р., 9,5 м лн в и ­
борц ів п ідтри м ал и кан дидатуру дію чого П резидента Л. Кучми,
5,9 м л н - л ідера ком ун істів П. С им оненка, 2,9 м лн - лідера
С П У О. М ороза , 2,98 м лн - лідера П рогреси вн ої соціалістичної
п артії У к раїн и - Н. Вітренко. Є. М арчук отрим ав 2,1 м лн г о ­
лосів виборц ів, Ю . К остенко — 571 тис., Г. У довен ко - 320 тис.
Всі інш і кан дидати отри м ал и м ен ш е 100 ти с. голосів. О скільки
ж од ен з кан д и д атів у перш ом у турі не н абрав п ростої більш ості
голосів, д о д р у гого тур у виборів ви й ш л и Л . К учм а та П. С им о­
ненко. В ін відбувся 14 л и стоп ада 1999 р. За Л. Кучму віддали
голоси, бл и зь к о 16 м лн виборц ів, а за л ідера ком ун істів П. С и ­
м он ен к а - 10 млн.
В ибір ук раїн ськ ого н ароду засвідчив його прагненн я бу д ув а­
т и н ове, д ем ок ра ти чн е сусп іл ьство, рин кову екон ом іку, а не п о­
вертати ся д о тота л іта рн ого ком ун істи чн ого минулого.
В одн очас вибори показал и наявність чи сл ен н и х проблем в
у к раїн ськ ом у сусп іл ьстві, незадовол енн я зн ачн ої частини гро­
м а дя н тем п ам и реф орм , соц іал ьн у н езахи щ ен ість багатьох
верств населення.

Ф ормування П ісля виборів розстан овка п оліти чн их сил в

б іл ь ш о с т і У країн і не зазнала суттєвих зм ін. У Верхов-
у В е р х о в н ій н ій Раді керівні посади продовж увал и обій-
Р а д і- м а ти представн и ки л іви х сил.
В с е у к р а їн с ь к и й щ е д 0 виборів П резидент У країни Л. Куч-
реф ерендум ма заявив, щ о після свого обрання на другий
терм ін він звернеться д о н ароду з п ропозиціям и щ одо внесення
п оп р авок д о К онституції У країни, які б дозвол ил и налагодити
більш еф ективн у роботу закон одавчої та виконавчої гілок вла­
д и, нац іл и ти В ерховну Раду н а розв’язання конкретних соц і­
ал ьн их та екон ом ічн и х проблем ж иття держ ави. В ц и х умовах
вин икла ідея В сеукраїнського реф ерендуму, в ході якого народ
пови н ен був висловити свою д ум к у щ одо надання П резиденту
права розпускати Верховну Раду, якщ о в н ій не буде сф орм ова­
но д еп утатськ у більш ість чи вона своєчасно не зм ож е прийняти
Д ерж авн и й бю дж ет, скасування депутатської недоторканності
та скорочення чи сл а деп утатів парлам енту з 450 д о 300 чоловік.

292
 Б ільш ість населення в цей час
підтримувала такі вимоги, а це загро­
ж увало розпуском парламенту. Саме
тоді у складі Верховної Ради ф орм у­
ється так звана депутатська біл ь ­
шість у кількості 237 чоловік. Реаль­
но оцінюючи ситуацію в держ аві й
суспільстві, вона бере курс на кон ­
солідацію різних політичних сил у
Верховній Раді та об’єднання зусиль
законодавчої і виконавчої влади.
П ротягом 1 995-19 99 рр. в Україні
змінилось три уряди, які очолювали
Є. М арчук (з червня 1995 р.), П. .На­
заренко (з травня 1996 р.) та В. П ус­
товойтенко (з червня 1997 р.). Саме
кандидатуру останнього Л. Кучма
запропонував Верховній Раді д л я за ­
твердж ення і наприкінці 1999 р. О д ­
нак необхідної кількості голосів вона в - Ющенко - прем'єр-
не набрала. П ісля тривалих консуль- міністр України <19 9 9 -2 0 °1>
тацій і схвалення В ерховною Радою у грудні 1999 р. український
уряд очолив Голова Н аціонального банку України В. Ю щ енко.
Ф ормування уряду стало додатковим стим улом консолідації
суспільства.
Д епутатська більш ість остаточн о сф орм увал ась н а п очатку
2000 р., а 1 л ю того 2000 р. п’ята сесія В ерховн ої Ради У країн и,
яка зібралась в У країн ськом у Д о м і у кількості 255 ч ол овік р оз­
почала свою роботу з п ереобран н я керівни ц тва В ерховн ої Ради
України. О дночасно деп утати обрали Г ол овою В ерховн ої Ради
І. П лющ а, перш им заступн и ком — В. М едведчука і за ст у п н и ­
ком —С. Гавриш я.
«О ксам и това револю ція», як назвали проц ес ф орм уван н я д е ­
п утатської біл ьш ості ж урн ал істи , створ и л а п ередум ови д л я
ефективної співпраці всіх гілок влади в Україні. 16 квітня 2000 р.
оголош ений щ е п еред «оксам и товою револ ю цією » реф ерен дум
все-таки відбувся. П ереваж на більш ість н асел ен н я У країн и
підтримала вин есен і пропозиції. О дн ак кон кретного м еханізм у
їх ім плем ентації виробл ен о не було.
Т аки м чином , на кінець 2000 р. вда лось у ц ілом у подол ати
суперечності м іж гілкам и вл ади та д ося гти суттєви х зруш ен ь
на ш ляху розбудови правової держ ави та гр ом ад я н ського с у ­
спільства в Україні.
На початку 2001 року, у зв’язку зі зн и кнен н ям ж урн ал іста
Г. Гонгадзе й так зван и м касетним скан дал ом п ол іти чн а си ту ­
ація в У країні зн ову загострилась. На п очатку березн я 2001 р.

293
країн ою п рок оти л ась хвиля виступів опозиц ій ни х сил у рамках
акц ії «У к р аїн а без Кучми». П олітична кон ф рон тац ія знову ста­
л а в еп іц ен трі ж иття держ ави, затьм аривш и виріш ення чи с­
л ен н и х гостри х екон ом ічн и х і соціальних проблем . На цьому
ф он і пройш ов п роц ес розпаду д еп ута тськ ої більш ості. Ч астина
ф р а к ц ій В е р х о в н о ї Р а д и («Т р у д ов а У к р аїн а», С оціал-
д ем ок р а ти ч н ої п артії У к раїн и (об’єднаної), Н Д П , Ком партії
У країн и ) ін іц ію вал и відставку ур я д у В. Ю щ енка, висловивш и
й ом у недовіру.
У відп овідь на це части на представн и ків н ац іон ал ьн о-де­
м ок р ати чн и х си л заявил и про свій перехід в опозицію .

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Чим характеризувались вибори д о Верховної Ради України у
1994 р.? Яким був і і склад?
2. Розкажіть про вибори Президента України 1994 р. Чому, з ва­
ш ої точки зору, перемогу на них отримав Л. Кучма?
3. Як складались відносини обраного в 1994 р. Президента з В е р ­
ховною Радою України?
4. Щ о відрізняло вибори д о Верховної Ради України 1998 р. від
усіх попередніх? Згадайте, щ о таке мажоритарна, пропорційна та
зміш ана виборча системи.
5. Чим характеризувалась динаміка політичної боротьби під час
президентських виборів 1999 р.? Чому в Україні не сталось так
званого лівогО реваншу?
6. В чому полягали суперечності між П резидентом та Верховною
Радою ? Щ о привело д о Всеукраїнського референдуму 2000 р.?
7. Щ о таке «депутатська більшість» у парламенті? Як вона скла­
лась? Яке її значення для роботи законодавчого органу?
8. Назвіть причини розпаду депутатської більшості та відставки
уряду В. Ющенка.

Д О К У М Е Н Т И ______________________________________________
1. Ф р а к ц ії т а д е п у т а т с ь к і групи у с к л а д і В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а їн и с т а н о м на 1 л и п н я 1 9 94 р.

№ Н а з в и ф р а к ц ії ч и гр у п и К іл ь к іс т ь У п овн оваж ен ий
д е п у т а т ів п р едставляти
в о р га н а х
В ерховн ої Р ади
1 2 3 4

1 Ф р а к ц ія « К о м у н іс т и У к р а їн и 84 П . С им онен ко
з а с о ц іа л ь н у с п р а в е д л и в іс т ь Є . М ар м азов
і народовладдя» Б . О л ій н и к
2 Ф р а к ц ія Н а р о д н о г о р уху 27 В. Ч о р н о в іл
У к р а їн и В. Л а в р и н о в и ч
В. К овтунець

294
 Продовження таблиці

1 2 3 4

3 С о ц іа л іс т и ч н а ф р а к ц ія 25 І. Ч и ж
4 Г р уп а Ц ентр 38 А . Б утейко
5 Група А г р а р н и к и У к р а їн и 36 С. Д овган ь
6 Група Реф орм и 27 С . Соболев
7 Група Є д н іс т ь 25 В. М еркулов
8 Група Д е р ж а в н іс т ь 25 І. Ю х н о в с ь к и й
9 М іж р е г іо н а л ь н а д е п у т а т с ь к а 25 М . А зар ов
група

Голос України. - 1994. - 20 липня.

2. П о р ів н я л ь н і д а н і щ о д о ч и с е л ь н о с т і д е п у т а т с ь к и х ф р а к ц ій
т а груп

№ Н а з в а ф р а к ц ії, гр у п и К іл ь к іс т ь ч л е н ів

С таном С таном
н а 2 2 .1 2 .9 9 н а 1 8 .0 1 .0 1 .

1 Ф р а к ц ія К о м п а р т ії У к р а їн и 115 111
2 Г р у п а « Т р у д о в а У к р а їн а » 28 - 47
3 Г р у п а « В ід р о д ж е н н я р е гіо н ів » 33 36
4 Ф р а к ц ія С о ц іа л -д е м о к р а т и ч н о ї 36 33
п а р т ії У к р а їн и (об’єд н а н о ї)
5 Ф р а к ц ія « Б а т ь к ів щ и н а » 32 31
6 Г р у п а « С о л ід а р н іс т ь » — 23
7 Ф р а к ц ія У к р а їн с ь к о г о 27 22
н а р о д н о го р у х у
8 Ф р а к ц ія Н а р о д н о -д е м о к р а т и ч н о ї 28 20
п а р тії
9 Ф р а к ц ія П а р т ії з е л е н и х У к р а їн и 17 17
10 Ф р а к ц ія Н а р о д н о г о р у х у У к р а їн и 16 17
11 Ф р а к ц ія С о ц іа л іс т и ч н о ї п а р т ії 23 16
У к р а їн и « Л ів и й ц е н т р »
12 Ф р а к ц ія п а р т ії « Р е ф о р м и і п о р я ­ 15 15
д о к » - « Р е ф о р м и -К о н г р е с »
13 Ф р а к ц ія « Я б л у к о » — 14
14 Ф р а к ц ія С е л я н с ь к о ї п а р тії У к р а їн и 15 —

15 Ф р а к ц ія « Г р о м а д а » 14 —

16 Ф р а к ц ія П р о г р е с и в н о ї с о ц іа л іс т и ч ­ 14 —
н ої п а р т ії У к р а їн и
17 Н е в х о д я т ь д о с к л а д у ф р а к ц ій 32 43

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В ___________________________________

На основі традиційного поділу (ліві, праві, центристи) спробуйте

розподілити депутатські фракції та визначити представництво у
законодавчому органі республіки різних політичних сил. При ц ьо­
му слід враховувати, що в 1994 р. д о складу Верховної Ради було
обрано 338, а на 2001 р. - близько 440 депутатів.

295
 § 4 0 . КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС
В УКРАЇНІ. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ
1996 РОКУ
З гад ай те:
1. Яку роль відіграє Конституція в житті суспільства і держави?
2. З а яких у м о в була прийнята Конституція У Р С Р 1978 р.?
3. Чому положення Конституції 1978 р. не відповідали реаліям не­
залеж ної Української держ ави?

К о н с т и т у ц ій н и й У ж итті сусп іл ьств і держ ав кон сти туц ії віді-

п р о ц е с в У к р а їн і граю ть особл и ву роль. Ц е най ви щ и й право-
в к ін ц і 8 0 - х - ви й акт, закон над закон ам и, перспектива
п е р ш ій п о л о в и н і розви тку соц іал ьн и х і п ол іти чних відносин,
9 0 - х р о к ів га ран т забезп ечен н я п рав і свобод лю дини та
гром адянина.
В ж е на кінец ь 80-х років, у процесі здійснення політики «гор-
ба ч ов сь к о ї п еребуд ови », стал о ясн о, щ о К он ституція У Р С Р
1978 р. не відп овідає перспективі дем окра ти чн ого розвитку су ­
спільства. А том у не випадково, щ о вж е в ц ей період д о неї були
вн есен і окрем і зміни, які стосувал ись скасуван н я ст. 6 К онсти­
туц ії щ одо м он оп ол ьн ої влади К ом уністичної партії, дозвол у ви­
сувати кандидатів у д еп утати виборц ям и на їх зборах та прове­
д ен н я виборів на альтерн ати вн ій основі. Це м ало велике зн а­
чен н я д л я д ем ок рати зац ії україн ського суспільства і дозволило
вп ер ш е за всю історію обрати д о скл аду В ерховної Ради д еп у ­
татів, які представл ял и різні політичні сили.
16 л и п н я 1990 р. В ерховн а Рада п рийн яла Д екл арац ію про
д ер ж ав н и й сувер ен ітет України, яка, як передбачалось, п ови н ­
на бул а стати ф ун дам ен том н ової Конституції. О крем і депутати
п роп он ува л и затверд и ти Д ек л арац ію як «М а л у конституцію ».
О д н ак п рок ом ун істи чн о н ал аш тован а біл ьш ість В ерховної Ра
ди з ц и м не погодилась.
Т а все ж її полож ення м али клю чове значення д л я України.
П о-перш е, Д ек л арац ія проголосила держ авни й суверенітет У к ­
раїни як «верховен ство, сам остійність, п овн оту і неподільність
вл ади респ убл іки в м еж ах її тери торії та н езал еж н ість і рівно­
п р ав н ість у зов н іш н іх зн оси н а х», зак л а вш и п ідвалин и у к ­
раїнської н езал еж н ості щ е за ум ов перебування у складі кол иш ­
нього С РСР. Б ул о закріп л ен о р я д н ови х полож ень, які стосува­
ли сь зап ровадж енн я при нц и п у розподілу вл ади на закон одав­
чу, виконавчу і судову, виклю чн е право н ароду У країн и на в о­
лодіння, кори стуван н я і розпорядж ен н я її національним багат­
ством ; д ію на тери торії республіки законів С Р С Р лиш е в час­
ти н і, щ о не суперечи ть закон одавству України.

296
 Д екл арац ія визн ачи л а за га л ьн у стратегію розви тку п р а в о­
вої си стем и держ а ви , кл ю ч ови м ел ем ен том якої є К онституція.
В ж овтн і 1990 р. В ерховн а Р ада У країн и створ ю є К он сти ­
туц ій н у ком ісію , я к а п ови н н а була розроби ти кон ц епц ію нової
Конституції.
Ц е бу л о д овол і скл адн е завдан н я, адж е У країн а в ц ей час
м ала лиш е обм еж ен и й суверенітет, а сою зн і структури п р од ов­
ж ували діяти і вчи н ю вати ти ск на республіку.
О днак уж е на л и стоп ад 1991 р. бу л о п ід готовл ен о перш и й
п роект К он сти туц ії У країн и. Та дра м а ти чн і п о д ії кінц я 1991 р.
і здобуття У країн ою н езал еж н ості р ад и к ал ьн о вп л и н ул и на
зм ін у низки його п олож ень. П ри й н я вш и А к т п р огол ош ен н я н е­
залеж ності У країн и 24 серп н я 1991 р., н аш а д ер ж ав а зробила
остаточний вибір свого розвитку.
Вж е на кінец ь січн я 1992 р. К он ституцій на к ом ісія р озр оби ­
ла оновлен и й проект, який п ісл я п равової ек сп ер ти зи т а д е ­
батів у стін ах п арл ам ен ту за ріш ен н ям В ерховн ої Р ад и У к ­
раїни буй вин есен и й на всенародне обговорення.
В оно відбувал ося з 15 л и п н я по 1 грудн я 1992 р. за участю
бл и зько 200 тис. гром адян У країни. В ході обговор ен н я ви сл ов ­
л ю вались п роп озиц ії щ одо чітк ого закон од авчого закріп л ен н я
переваги інтересів л ю ди н и над ін тер еса м и д ерж ави , за к р іп ­
лення повн оваж ен ь різн и х гіл ок влади тощ о.
З урахуван н я м резул ьтатів обговор ен н я д о зап роп он ован ого
проекту було вн есен о від п овід н і зм іни. 26 ж овтня 1993 р. д о ­
оп рац ьован и й варіан т за п остан овою В ерховн ої Р ад и було
виріш ено оп убл ікувати в засобах м асової ін ф орм ації.
Н ап ри кін ц і 1993 - на п очатку 1994 р. У країн ою п рой ш ла
хвиля п оліти чн их баталій, п ов’я за н и х сп оча тк у з виборам и
д о В ерховної Ради, а згодом - П резидента У країни. З а так и х
ум ов п итання щ одо п рийняття н ової К он сти туц ії відійш л о на
д р у ги й план.
Л иш е з вересня 1994 р., за зверн ен н я м П резидента У країни
про н еобхідн ість продовж ення к он сти туц ій н ого процесу, ф ор ­
м ується н овий склад К ом ісії з розробки п роекту К онституції. Її
сп івгол овам и стали П резидент У країн и і Голова В ерховн ої Р а­
ди. В ідкриваю чи засідан ня К ом ісії 17 л и стоп ада 1994 р., П ре­
зи дент У к раїн и Л . К учм а підкресл и в, щ о в У країн і п он овл ен о
проц ес кон сти туц ійн ої реф орм и, я к и й було зуп и н ен о м ай ж е на
рік. К ом ісія визн ал а за н еобхідн е взя ти за осн ову п роек т К он ­
ституції в редакц ії від 26 ж овтн я 1993 р.
Зваж аю чи н а складнощ і в оп рац ю ван н і н ової К онституції,
н езбалансован ість д ій різних гіл ок влади, П рези д ен т У країн и
З грудня 1994 р. зап роп он ував В ерховн ій Раді кон сти туц ій н и й
закон оп роект п ро вл аду та орган и м ісц евого сам оврядуванн я.
У вага акц ен тувалась н а том у, щ о еф ек ти вн е ф ун кц іонуван ня

297
 ек он ом ік и м ож л и ве л и ш е за н аявності си л ьн ої д ерж авн ої вл а ­
ди, яка б здійсн ю вал а управл ін н я д ерж авн и м сек тор ом ек о­
н ом іки, за безп еч у вал а керівн и ц тво н ед ерж авн и м сектором,
сп ри ял а еф ек ти вн ом у проведен н ю п ри вати зац ії та структурної
п еребуд ови всього госп одарського ком плексу. О днак цей д ок у ­
м ен т н е бу л о прийнято.

К он ституцій н ий П ом ітн ою ри сою сусп іл ьного ж иття незалеж -

д оговір 1 9 9 5 р . н ої У к раїн и бу л о п ол іти чн е п ротистоян ня
та продовж ення П резиден та та В ерховн ої Ради. П резидент
ко н сти туц ійн о го п рагн ув створити си л ьн у ви кон авчу владу,
п р о ц есу здатн у еф ек ти вн о п рац ю вати в ум овах н а р ос­
та ю ч ої ек он ом ічн ої кризи. В ерховн а Рада, лякаю чи загрозою
д и к татур и , ф ак ти ч н о п рагнул а зберегти свої повн оваж ення, в
том у ч и сл і і п раво втручати ся у ви р іш ен н я кон кретни х ек о­
н ом ічн и х п итан ь, безп осередн ьо керувати територіям и. В каза­
н е п роти стоя н н я серй озн о ускл ад н ю ва л о виріш ен ня п ерш очер­
гови х п робл ем ж иття держ ави.
Ц е зм усило П резидента 31 травня 1995 р. прийняти У каз про
проведен н я опитування гром адської д ум к и з питань д овір’я гро­
м а дян У країн и П резиден ту і В ерховн ій Раді.
У від п овід ь на це В ерховн а Р ада н аклала н а дан и й Указ в е­
т о та зап роп он увал а П резиден ту д о 8 червн я 1995 р. подати на
р озгл я д кан ди датур и д о ск л а д у К абін ету М іністрів.
Т ак и й сц ен арій п одій за тя гува в на три ва л и й час виріш ення
ж и ттєво важ л и ви х д л я У країни кон сти туц ій н и х питань. За цих
ум ов Л . К учм а взяв ін іц іати ву у свої руки.
2 ч ер вн я П р ези д ен т підтверди в ріш ен н я провести оп и туван ­
н я. В ц ей ж е д е н ь відбул ась його зустр іч із л ідерам и 8 фракцій,
я кі п ід тр и м ал и ідею підп исан н я К он ституцій ної у год ц П рези­
д ен та та В ерховн ої Ради.
П ровед ен н я оп итуван н я створ ю вал о потен ц ійн у загрозу роз­
п уск у В ерховн ої Ради, рей ти н г якої, за дан им и соц іол огічн их
оп и туван ь, н а ц ей ч а с був д оси ть низьким . В одн очас це п оси л ю ­
в ал о п ол іти чн у н ап ругу і оп осередкован о вп л и вал о на ек о­
н ом іку, все сусп іл ьн е ж иття.
З а та к и х ум ов П резиден т У к раїн и та Голова В ерховної Ради
в и я ви л и п ол іти чн у м удрість та, відм ови вш и сь від п роти стоя н ­
ня, п ідп и сал и 8 червн я 1995 р. К он ституцій ни й договір.
У кладан н я д огов ор у стал о важ ли вим ком пром ісом . В ін мав
д ія т и д о п ри й н я ття н ової К он ституції У країн и з м етою п одаль­
ш ого забезп ечен н я розви тку і усп іш н ого заверш ення кон сти ­
туц ій н ого п р оц есу в У країні.
В тіл ен н я в ж иття п ол ож ен ь К он ституцій н ого договору ство­
ри л о н ал еж ну п р а в ову ба зу д л я д ія л ьн ості орган ів виконавчої
вл ади , п р ези д ен тськ ої адм іністрації. З начн о розш и ри лося коло

298
їхн іх повн оваж ен ь та впл и в на ек он ом ічн і й сусп іл ьн і процеси.
П резидент У країн и визнавався гл авою д ерж а ви і гл а в ою в и к о­
навчої влади. Він особи сто п ри зн ачав ск л ад К абінету М іністрів
та п рем ’єр-м іністра. В ж е 8 червн я 1995 р на п осаду п рем ’єр-
м іністра У країн и бу л о ви сун уто Є. М арчука, я к и й три вали й
час працю вав в орган ах держ авн ої безпеки, а з ж овтн я 1994 р.
виконував обов’я зки віц е-п рем ’єра.
Т ри вал а робота н ад К он ституцією , д о якої бул и залучен і
кращ і ф ахівці. З м етою вивчення та узага л ьн ен н я а л ьтер н а ­
ти вн и х п роек тів 19 червн я 1995 р. бул о створено робочу групу
К онституцій ної комісії. Результатом її д ія л ьн ості стал а п ід го­
товка п огодж ен ого п роекту К он ституції України.
11 березн я 1996 р. співголови К он ституцій н ої к ом ісії - П ре­
зи дент У країн и та Голова В ерховн ої Р ади - п ідп и сал и за в ер ­
ш ений проект.
П роте, він не став основою п ол іти чн ої кон солідації. Н езва­
ж аю чи на п роп озиц ії Л. К учми при йн яти ц ей д ок у м ен т за ос­
нову, В ерховна Рада н аправила й ого н а вивчен н я та ан аліз д о
п остійн и х комісій.
На початку травня 1996 р. постановою Верховної Ради була
створена депутатська Тимчасова спеціальна комісія з д ооп р ац ю ­
вання проекту К онституції на чолі з М. Сиротою. Д о роботи в ній
були залучені представники різних депутатських груп і фракцій.
О бговорення 1 7 -1 8 червня 1996 р. у В ерховн ій Р аді д о ­
оп рац ьованого К ом ісією п роекту бул о безрезул ьтатн им . З а п е­
речен н я ви к л и к ал и вж е п ер ш і п ол ож ен н я п р о ста ту с у к ­
раїнської м ови, д ерж а вн і си м вол и тощ о. З апропон ован і зміни
ф актичн о вихолощ ували осн овн ий зм іст док ум ен та. За в и зн ан ­
ням багатьох політиків, к он сти туц ійн и й п роц ес в У країн і в цей
час не просто затягувався, а зай ш ов у гл ухий кут.
У цій ситуації П резиден т У країн и 26 червн я 1996 р. оп р и ­
лю днив У каз про проведен н я 25 вересн я В сеукраїнського р еф е­
рендуму щ одо п ри йн яття К он ституції У країни. На реф ерен дум
п ередбачал ось вин ести п р оек т О сн овн ого З акону, п ід готов л е­
ний К он ституційною ком ісією і п ри йн ятий за осн ову біл ьш істю
д еп утатів В ерховної Р ади у бер езн і 1996 р.
Ц ей к рок П резидента, щ о м іг при звести д о розпуску В ерхов­
ної Ради, зм уси в її ш ук ати к ом п ром іс і п ри скор и в к он сти ­
туційний процес. 28 червня 1996 р. п ісл я 2 д іб н ап руж ен ої без­
п ерервн ої роботи В ерховн а Рада У к раїн и п ри йн ял а К он сти ­
туцію У країни — О сн овн и й З акон наш ої сувер ен н ої держ ави.

Н ова П рийняття нової К онституції стал о важ ли вою

віхою у н овітн ій україн ській історії. Консти-
К о н с т и т у ц ія
У к р а їн и туція скл адається з преам були, 114 розділів, в
яких о б ’єднана 161 стаття, та перехідн и х п ол ож ень. Н овий О с­

299
 н овн и й З акон - це п ол іти ко-п равови й докум ен т, який визначає
п ідвал ин и та ш ляхи розвитку ук раїн ськ ого суспільства.
К онституція зак р іп л ю є осн овн і при нц и п и україн ської д ем о­
к рати чн ої, соц іал ьн ої і правової д ерж ави, в як ій лю дин а, її
ж иття і зд ор ов ’я, честь і гідність, безпека визнаю ться н айви­
щ ою цін н істю . О дн ією з осн овн и х засадн и чи х ідей н ової К он­
сти туц ії є те, щ о сам е держ ава ф ун кц іон ує д л я лю дини, а не н а­
впаки . У країн ськи й н арод є дж ерел ом влади, я ку він реалізує
через від п овід н і органи д ерж а вн ої влади та органи місцевого
сам оврядуванн я.
К он сти туц ія зак р іп л ю є п ри н ц и п поділ у влади на зак он од ав­
чу, ви к он авчу і судову та їх н езал еж н ість одн а від одної. О сн о­
вою зов н іш н ьої п ол іти ки У країн и, згідн о з О сновним Законом ,
є забезп ечен н я її н а ц іон ал ьн и х інтересів і безпеки ш ляхом п ід ­
тр и м ан н я м и рн ого і взаєм ови гідн ого співробітн иц тва з усім а
країн ам и світу.
К онституція базується на кращ их досягн ен н ях вітчизняного
та зарубіж н ого законодавства, враховує н абутий історичний
д освід та знаходиться на рівні кращ их конституцій Європи.
Вперш е в історії кон сти туц ійн ого закон одавства У країни в ній
н агол ош ується на том у, щ о норм и К онституції є норм ами прямої
д ії, а зверн ен н я д о суду д л я захи сту к он сти туц ійни х прав і св о­
бод л ю ди н и і гром адян ин а безп осередн ьо на підставі К онсти ­
туц ії гарантується.
О сн овн и й З ак он У к р а їн и регул ю є зн а ч н о ш и р ш е коло
сусп іл ьни х відносин порівняно з попередньою Конституцією. Зі
161 статті К онституції 48 міститься в другом у розділі «П рава,
свободи та обов’язки громадянина», який акумулює зм іст таких
важ ливих, визнаних усім світом між народно-правових актів, як
Загальна декл арац ія прав лю дини, Д екларація про право на
розвиток. Концепція про права дити ни тощо. Ц е дозвол ило знач­
но розш ирити систем у прав і свобод лю дини і громадянина в Ук­
раїні, наповнити К онституцію новим дем ократичним змістом,
н аблизити держ аву д о світових стандартів щ одо їх захисту.
В ідп овідн о д о О сн овн ого З акону У країна є ун ітарн ою , собор ­
н ою д ерж а вою . Вона є н ац іон ал ьн ою за своїм походж енням ,
о ск іл ь к и її у тв ор ен н я в ід бу л ося на о сн о в і зд ій сн ен н я у к ­
р аїн ськ ою нац ією , усім україн ськи м н ародом права на сам ов и з­
начен н я.
В аж л иви м п и тан н я м буд ь-як ої К он ституції є п итання вла­
ди. О сн овн и й З акон У к раїн и визначає, щ о єдиним її дж ерелом
в У країні є народ. Це свідчи ть п ро д ем окра ти чн и й характер
д ер ж а в и , н арод якої м ож е віл ьн о висловити своє ставлен н я до
вл ади на виборах та реф ерендум ах.
О днним орган ом зак он од авчої влади в У країні є Верховна
Рада. Вона, ок рім закон отворчи х, м ає значні повн оваж ен ня у
сфері держ авн ого будівн и цтва та при зн ачен н я на к л ю ч ов і п о­
сади в держ аві.
П резиден т У країн и за К он ституцією є главою д ер ж а в и і в и ­
ступ ає від її імені. Він оби рається прям им всен а родн и м гол осу ­
ванням терм ін ом на п’ять років. За н овою К он ституцією П рези ­
д ен т У країн и м ає зн ачн і п овн оваж ен ня в соц іал ь н о-ек он о­
мічній сфері, забезп ечує д ерж а вн у н езал еж н ість, н ац іональну
безпеку і п равон аступ ни ц тво д ерж а ви , є га ран том д ер ж ав н ого
суверенітету і тери тор іал ьн ої ц іл існ ості, п редставл я є д ер ж а в у в
між народних зносинах.
Головним орган ом викон авчої вл ади є К абін ет М іністрів,
який очолю є п рем ’єр-м іністр У країни. К абін ет М ін істрів за н о­
вою К он ституцією м ає значно біл ьш е ф ун кц ій і повн оваж ень,
ніж раніш е. В они п ов ’язані з ф орм уван н я м та ви тратам и д е р ­
ж авного бю дж ету, забезп ечен н ям рівн их ум ов розви тку для
всіх ф орм власності. У ряд здій сн ю є уп р а вл ін н я об’єктам и д е р ­
ж авної власності, забезпечує оборон оздатн ість, безп ек у та гр о­
м адський п орядок у держ аві. В и кон авчу вл аду в областях, р а­
йонах здійсню ю ть обласні д ерж а вн і адм ін істрації.
С удочинство в У країн і здійсн ю ється К он сти туц ій н и м С удом
У країни і судам и загал ьної та галузевої ю ри сди кц ії. В ідп овідно
д о світової практики повн оваж ен ня судової влади зн ач н о роз­
ширені.
В аж ливі ф ун кц ії п окладен о на П рокуратуру У к раїн и . К он ­
ституція закріпила тери торіал ьн и й у стр ій У к раїн и та ви зн а ч и ­
ла при нц и п и м ісц евого сам оврядуванн я.
С уттєвий вплив на сусп іл ьно-п ол іти чн і п роцеси в респ убл іці
справили «П ерехідн і п ол ож ен н я» н ової К он сти туц ії У країни.
Головним серед них стало ви зн ачен н я чітки х терм ін ів виборів
д о В ерховної Р ади (березень 1998 р.) та П резидента У країн и
(ж овтень 1999 р.).
П ри й няття н ов ої К он сти ту ц ії У к р а їн и п оста в и л о відпо
відальні завдан н я у сф ері держ авотворен н я , п ри веден н я ч и н ­
ного законодавства, структури орган ів влади у від п овід н ість з
О сновним Законом.
Процес еф ективної реалізації конституційних п олож ень стри ­
мувала відсутність н еобхідних законодавчих актів. На березень
1997 р. з 60 перш очергових конституційних законів було при йн я­
то всього два. Н е були прийняті ж иттєво важ ливі закон и про
Кабінет М іністрів, держ авні адміністрації та м ісцеве сам овряду­
вання. Н атомість розроблялись альтернативні проекти, які ста­
вили за мету «підправити», а то й перекроїти К онституцію .
П роте, попри всі складнощ і, д ерж авотворч і п роц еси т р и в а ­
ли, а нова К онституція стал а їх базою.

301
П Е Р Е В ІР ТЕ СЕБЕ
1. Обґрунтуйте актуальність розробки та прийняття Конституції
для м о л о д о ї Української держави.
2. Спробуйте, використовуючи матеріал підручника, визначити
основні етапи конституційного процесу в Україні 1991-1995 рр.
3. Яку роль у конституційному процесі відіграв Конституційний
д оговір 1995 р.?
4. В ч о м у полягав зм іст конституційного процесу в 1995-1996 рр.?
5. Щ о зм усило Президента форсувати прийняття Конституції?
6. Які ф орми прийняття Конституції ви знаєте? В чому полягають
переваги і недоліки того, щ о нова українська Конституція була
прийнята вищ им законодавчим органом?
7. Підготуйте повідомлення щ одо закріплених Конституцією прав
і св о б о д громадян України.

Д О К У М Е Н Т __________________________________________________
1. У к р а їн с ь к и й ю р и с т А. П. З а є ц ь п р о К о н с ти т у ц ію Укр аїни
1 9 96 р.
Конституція містить ретельно відпрацьовані механізми узгодж ен­
ня протиріч і розбіж ностей між окрем им и гілками влади, але не
м ож е дати відповіді на всі питання, які п остаю ть у процесі
здійсн ен ня влади. З м ін и у р озстановці політичних сил, не­
обхідність реалізації нових завдань держави, щ о виникають у
процесі суспільно-політичної діяльності, зумовлю ю ть відставання
полож ень К он сти туц ії від нагальних п р об л е м , які потрібно
вирішувати в країні. Це відставання ста є ти м більшим, чим більш
конкретизованими є конституційні норми.
Конституція України за рівнем конкретизації норм, врегулювання
різноманітних процедур у порівнянні з конституціями інших країн
мож е бути охарактеризована як помірна. В цілому вона містить
ретельно узгоджений комплекс правил.
З м ом ен ту прийняття Конституції 1996 р. д о неї щ е не було вне­
сен о жодних змін, хоча законопроектів про такі зміни внесено чи­
мало. Вони стосувались уточнення компетенції Конституційного
Суду України, конституційного закріплення пенсійного віку, права
власності, уточнення повноважень Рахункової палати тощо. Не
всі пропозиції були обґрунтованими. Вирішення окремих про­
блем, яких торкаю ться ці проекти, цілком можливе інш им шля­
хом, у том у числі через поточну законотворчість. Адже на консти­
туційному рівні маю ть регулюватись лиш е найважливіші питання,
а надмірна конкретизація конституційних норм лише ускладнить
регулювання суспільних відносин...
Ф о р м о ю компенсації відставання положень Конституції може
слугувати діяльність Конституційного Суду у ф ор м і тлумачення
н орм Конституції. Цілком очевидно, що са м е ф ор м і тлумачення
Конституції належить вагом е м ісц е у забезпеченні стабільності
Конституції...
Заєц ь А.П. П равова держ ава в контексті
новітнього українського досвіду. -К ., 1999.

302
ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М ЕН ТА
1. Чи виправдане внесення зм ін та доповнень д о чинної К он сти­
туції України? Згадайте, яку роль у цьому відіграв Всеукраїнський
реф ерендум 2000 р.
2. Використовуючи матеріал періодичної преси, спробуйте ви яс­
нити, чому представники окремих політичних сил прагнуть вн е­
сти суттєві зм ін и д о чинної Конституції?

§ 4 1 . ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Згадай те:
1. Коли в Україні почала ф ормуватись багатопартійна си стем а ?
2. Які принципи покладені в основу поділу партій на ліві, праві та
центристські? 3. Партії, щ о виникли в Україні і справляли най­
більш ий вплив на суспільно-політичні процеси в кінці 80-х - на по­
чатку 90-х років.

П ер егруп уван н я З добуття У країн ою н езал еж н ості, закріплен-

п а р т ій н о - ня в К он ституції курсу н а п обудову правової,
д ем ок р а ти ч н ої д е р ж а в и зм ін и л о у м ов и та
п о л іт и ч н и х с и л
створил о сп ри ятл и ву ба зу дія л ьн ості п ол іти чн и х п артій . П рак­
ти ч н о в сі вони п ідтри м ал и сам остій н и ц ьк и й ви бір народу,
зроблений ним на реф ерен дум і 1 грудн я 1991 р. А л е у їхн ьом у
бач ен н і кон к р етн и х п ол іти ч н и х п и та н ь зб ер егл и ся зн ач н і
відм інностіЛ
П ісля заборон и К ом партії У країн и в серп н і 1991 р. п ід п р о ­
водом П резидента стали об’єдн увати ся ті п ред ставн и ки п а р ­
тій н ої й госп одарської н ом ен кл атури, я к і стал и на п ози ц ії са м о ­
стійності. З різних п ол іти чн их сил ф орм ується т а к зван а «п а р ­
тія влади».
Н априкінці січня 1992 р. н а сесії Верховної Ради Л. Кравчук
проголосив курс на консолідацію всіх політичних си л республіки
заради розбудови держ авності. Головне м ісце в ц ьом у процесі
відводилося Рухові, який, на дум ку П резидента, здатний «сьо­
годні очолити всі прогресивні сили і партії в ім ’я України». Ч ас­
тин а партій активно відгукнулися на заклик П резидента. Вони
утворили Конгрес національно-демократичних сил (КНДС).
Важ ливу роль у його діяльн ості відігравали, окрім Руху, чл е­
н и Української республіканської й Д ем ократи чн ої партій. Однак
не всі рядові члени партій однозначно д о цього поставились. Н а­
ростало невдоволення економічною політикою уряду, з’явилося
прагнення д о самостійних політичних дій. В У РП стався розкол,
внаслідок якого радикали відкололися від партії і створили нову
- Українську консервативно-республіканську (УКРП ).

303
 У творен н я У К Р П п ідш товхн ул о п роц еси тран сф орм ац ії Н а­
род н ого руху. М ети , заради якої у свій ч а с створю вал ася ця м а ­
сова гром адсько-пол ітичн а орган ізац ія, бул о досягн уто. У к ­
р аїн а стал а п ол іти чн о н езалеж н ою . Та нова ситуація сп ри чи ­
н и л а зм іни в середови щ і Р уху. Ч асти н у його д ія ч ів було зап р о­
ш ен о у вл адн і структури . «П артія влади» вм іл о використовува­
ла автор и тет та ін тел ек туал ьн и й потен ц іал н ац іон ал ьн о-д ем о­
к рати чн и х сил, водн очас не д оп уск аю чи його д іячів д о осн ов­
н и х важ елів управл ін н я. В той ж е час усі свої провали й прора-
х ун к и «п ар тія влади», а так ож ліві, к ом ун істи чн і сили, сп и сува­
л и на рахун ок Руху. В н асл ідок ц ього, н е будучи ж од н ого дня
п ри владі, не обій м аю чи посад П резидента, Голови Верховної
Р ад и та його заступн и ків, гл ави К абінету М іністрів, керівників
к л ю ч ов и х м ін істерств і відом ств, Р ух і н ац іон ал ьн о-дем окра­
т и ч н і си ли в ц іл ом у стали в очах дем ор а л ізова н ої частини н а­
сел ен н я п ри четн им и д о усіх н егараздів.
Ч асти н а н ац іон ал -дем ократів н е піш ла на зближ ення з
«п а р тією влади». Н е д овіря ю чи Л. К равчуку і його оточенню,
біл ьш ість Н ародн ого р уху на чол і з В. Ч орн овол ом стал а в опо­
зи ц ію д о влади, зви н увати вш и її в гальм уван н і реф орм, н еба­
ж ан н і д ія ти ріш уче й н аполегливо. П оступ ово ця м асова о р ­
га н ізац ія стал а евол ю ц іон ізувати в п ол іти чн у партію.

Нові політичні П оряд з п ерегруп уванн ям и існую чи х тривав

парти п роц ес орга н іза ц ій н ого оф орм л ен н я нових
в 1 9 9 1 - 1 9 9 4 р р . п ол іти чн и х партій.
П равовою базою д а н ого п роц есу став п рийнятий у червні
1992 р. З ак он У країн и «П р о об’єдн ан н я гром адян». Н им було
ви зн ач ен о, щ о право гром адян на свободу об’єдн ан н я є їх н е­
в ід ’єм н и м п р а в ом . В и д іл я л ось д в і о сн о в н и х гр уп и , та к и х
об’єд н ан ь - п ол іти чн і п артії та гром адські орган ізації. П оліти ч­
ним и партіям и було визначен о об’єдн ан н я гром адян - п ри ­
хи л ьн и ків п евн ої загал ьн он ац іон ал ьн ої п рогр ам и суспільного
розви тку, які м аю ть гол овн ою м етою участь у вироблен н і д е р ­
ж ав н ої п ол іти ки , ф орм уван н і орган ів вл ади , м ісц евого та р е­
гіон ал ьн ого сам оврядуванн я. Г ром адські орган ізації є об’єд ­
н ан н ям и гр ом а д я н - регіон ал ьн и м и , загал ьнодерж авн и м и ,
м іж н ародн им и, - які створ ю ю ться н им и д л я захи сту своїх за ­
кон н и х соц іал ьн и х, екон ом ічн и х, творчи х, вікових, спортивних
та інш их інтересів.
З ак он ви зн ачав п роц едуру реєстра ц ії партій, яка була сп ро­
щ ен ою і не п ередбачал а в и м ог д о її чи сел ьн ості. Я к результат,
в У країн і стал а вин и кати вел ика кіл ьк ість д рібн и х партій, ок ­
рем і з яких об’єдн ували кіл ьк асот людей.
З аборон а К ом партії не п ри пи н ил а д ія л ьн ості ліви х сил. Ч а­
стина член ів кол и ш н ьої К П У восени 1991 р. об’єдн ал ася у С о­

304
ціалістичну п артію У к раїн и (С П У ), яку очол и в О. М ороз, д е п у ­
т ат В ерховної Ради, свого ча су лідер ком п артій н ої біл ьш ості у
парлам енті. У п рограм н ій дек л арац ії, оп убл ік ован ій у січні
1993 р., С П У п роголосила, щ о «керується м а р к си стськ о-л ен ін ­
ською м етодологією » і бор еться за побудову в У країн і соц іа­
лізму. В подальш ом у програм а п артії зазнала п евн и х зм ін. Д о
неї було вклю чено р я д п ол ож ен ь п ро багатоук л ад н у екон ом іку
та рівн оправн ість усіх ф орм вл асн ості при п ереваж аю ч ій ролі
держ авної.
У червні 1993 р. в Д он ец ьк у п роведен о з’ізд К ом п ар тії У к ­
раїни. К ерую чись К он ституцією У к раїн и та З а к он ом п ро о б ’єд ­
нання гром адян, він проголосив п ро відн овл ен н я д ія л ьн ості
К ом уністичної партії України. П ерш и м сек ретарем Ц К К П У
став дон еччан и н П. Сим оненко. 5 ж овтн я п ісл я реєстрац ії п а р ­
тії в М ін ю сті У країн и було оголош ен о, щ о вона н ал ічує понад
60 ти с. чоловік.
Б лизькою д о комуністів за стратегічним и завдан ням и і та к ти ­
кою є позиція зареєстрованої у березні 1992 р. С елянської партії
України. Створена на основі С елянської спілки, партія обстою ­
вала збереж ення колгоспн о-радгоспн ої си стем и , виступаю чи
проти приватизації зем лі і приватних ф орм господарю вання.
У нових п ол іти чн их ум овах тр и ва л о згур туван н я п ол іти ч­
них сил ц ен тристської орієнтації. У вересн і 1991 р. в ід бувся у с ­
тановчий з’їзд Л іберал ьн ої п артії У країн и, у 1993 р. у тв ор и л а ­
ся партія «Т рудови й к он гр ес» і д ея к і інш і ц ен тр и стські партії.
П роголош ення незалеж ності У країн и сп ри ял о активізації
правих сил. У березні 1992 р., вперш е після Д ругої світової війни,
на території України відбулася конф еренція О рганізації у к ­
раїнських націоналістів (ОУН), на якій бул о прийнято ріш ення
перейменувати її в Конгрес українських націоналістів (КУН).
О снову своєї діяльності КУН вбачав в активній участі у процесі
держ авотворення, створенні нових українських структур д ер ­
ж авної влади. У країнські націоналісти та їхн ій лідер Я. О тець­
ко виступали за «національну, унітарну і правову держ аву», але,
разом з тим, обстою вали забезпечення прав етнічни х менш ин.
Ці та інш і новоутворен і партії д оп овн и л и й без того строкату
п артійно-політичну карту У країни. На 1994 р. в д ерж аві було
зареєстровано понад 30 п ол іти чн и х партій. А л е реальн а ба га ­
топартій н ість на ц ей ч а с щ е не склалася.
В ибори д о В ерховної Р ади У країн и 1994 р. стали п ерш и м и в
її істор ії виборам и, щ о відбувал ися за ум ов існ уван н я багато-
п артійної системи. ї ї склад відображ ав вп л и вовість у су сп іл ь ­
стві н овосф орм ован и х п ол іти чн их сил. З 338 обран и х д о В ер ­
ховної Ради д еп утатів понад 28% п редставл ял и К ом партію
країни, 5,9% бул и член ам и Р уху, 5,3% —С ел янської партії, 4,1%
—С оціалістичної партії У країн и. Б ули та к ож пред ставн и ки У к ­

305
 раїн ськ ої респ убл ікан ськ ої п артії (У РП ), К онгресу українських
н а ц іо н а л іс т ів (К У Н ), У к р а їн сь к о ї к о н се р в а ти в н о -р е сп у б л і­
к а н ськ ої п артії (У К РП ), У к раїн ськ ої хри сти ян сько-дем окра­
т и ч н ої п артії (У Х Д П ), П артії д ем ок ра ти чн ого відродж ен н я У к­
раїн и (П Д В У ), Д ем ок ра ти чн ої п артії У країн и (Д П У) та ін. Але
біл ьш ість д еп у татів - 170 чол. - бал отувал и ся й були обран і як
безп ар тій н і. Т а ц е не завадил о їм , завою вавш и депутатські
м ісц я, п ід три м ува ти я к усь із п ол іти чн и х партій. В н асл ідок ц ьо­
го у В ерховн ій Р аді з перш и х д н ів її роботи виразно ок ресл и л о­
ся п ереваж а н н я л іви х си л - ком уністів, соц іал істів, аграрників
т а сол ід ар н и х з н им и безпартійних.
У н аступ н і місяці, в результаті довиборів, склад Верховної Р а­
д и став зм іню ватися в бік посилення в н ій центристів і правих.
М ен ш ак ти вн ою бул а участь п ол іти чн их п артій у виборах
П рези д ен та У країни, хоча н ови м П резиден том У країн и було
обр а н о гол ов у створ ен ої в 1992 р. гр ом ад ськ ої орган ізац ії - У к­
р а їн сь к ого сою зу пром и сл овців і п ідп ри єм ц ів - Л . Кучму.

Д и н а м іка П роведен ня ви борчи х кам п ан ій 1994 р. та їх

п а р тій н о - резул ьтати п осили ли зн ач ен н я в суспільстві
політичного п ол іти чн и х партій. В ц ей п еріод спостеріга-
ж и ття У кр аїни ється п роц ес ви н и кн ен н я н ови х та об’єднан-
другої половини н я і тран сф орм ац ії існую чи х партій. Н айвищ і
9 0 - х років тем п и розвитку у цей період мали партії цент­
ри стськ ого сп рям уван ня. В они бул и н абл и ж ені д о владних
структур, в и ступ а л и за ри н кові п еретворен ня, прагнули д о д е ­
м ок р ати ч н ого устр ою держ ави.
У січ н і 1995 р. заверш и л ося ф орм уван н я С оціал-дем окра-
т и ч н ої п а р тії У к р аїн и (об’єднаної). П артія, впл и в я к ої з року в
рік зростає, ви ступ ає за ри н кові перетворення, соц іал ьн и й з а ­
х и ст н аселен ня.
П ом ітн им явищ ем у ж итті політичного «центру» стало також
ф орм уванн я Н ародно-дем ократичної партії України. Вона уві­
брала в себе зн ачн у частину представників «партії влади». Д о неї
н а л еж а л а та к ож в ел и к а к іл ь к ість д ер ж а в н и х сл уж бовц ів,
керівників обласних, міських та районних структур. У її складі
об’єднались формування, які підтримали на виборах 1994 р. Пре­
зидента Л . Кучму.
П рограм н і устан овки п артії п ередбачаю ть створ ен н я в іл ьн о­
го д ем ок р а ти ч н ого сусп іл ьства, яке орган ічн о п оєдн ує знання
л ю ди н и , базується н а п оєдн ан н і ідей соц іал -дем окр атії та л ібе­
рал ізм у. П артія ви ступ ає за ріш уч е реф орм уван ня всіх сфер
ек он ом іки в ін тересах лю дини, розбудову її на основі вільного
п ід п ри єм н и ц тва і п ри ватн ої власності.
Б л и зьк ою д о н ародн и х дем ок ра тів є і позиц ія А гр арн ої п а р ­
т ії У країн и, яка орган ізац ій н о оф орм и л а сь на рубеж і 1 9 9 6 -

,‘306
1997 рр. Її очол ю вал а д еп у та т В ерховн ої Ради У к раїн и К атери ­
на Ващ ук.
У ж овтн і 1997 р. на устан овчом у з’їзд і було засн ован о п артію
«Р еф орм и і порядок», яка стал а п’я тдеся тою зар еєстр ова н ою
партією в У країні. її гол овою став народн и й д еп у та т У країн и
Віктор П инзеник. П рограм н і цілі партії, щ о від обр ази л и сь у її
назві, передбачал и утвердж ен н я д ем ок ра ти чн ого сусп іл ьства,
п равової держ ави з соц іал ьн о-ри н к овою екон ом ікою , п ід тр и м ­
ку вітчизняного виробника, сильну ф ін ан сову систем у.

В ідп овідн о д о нового ви борчого зак он у, який

П о л іт и ч н і п а р т і ї
передбачав вибори д о В ерховн ої Р ад и У кра-
н а п р и к ін ц і 9 0 - х
р о к ів їн и 1998 р. за м а ж ор и тарн о-п роп орц ій н ою си ­
стемою , п ол іти чн і партії вперш е д іста л и м ож л и вість бути р е­
ально п редставл ен им и в єди н ом у за к он одавчом у органі д е р ж а ­
ви. З важ аю чи на це, вони активн о вк л ю ч и л и сь у п ер ед ви бор ­
ний м араф он , виступаю чи як ін ди відуал ьно, так і у складі
блоків. На ц ей час в У країні н араховувал ось вж е біл ьш е 50
пол іти чн их партій, а д о ви борчи х бю летенів 29 березн я 1998 р.
їх було вклю чено ЗО.
Д ля У країни така кількість п артій і блоків, щ о баж ал и п о ­
трапити д о парлам енту, була дуж е великою , щ о створю вало
певні складнощ і у процесі самого голосування. В изначений 4%-й
бар’єр чи сел ьн ості голосів, який давав партії чи бл ок у м ож ­
ливість взяти участь у ф орм уван н і скл аду п арл ам енту, п од ол а ­
ло всього 8. Це засвідчило, щ о партії щ е не н абул и значного
впливу в суспільстві.
К ом партія У країни завою вала н ай біл ьш е - 27,4% гол осів в и ­
борців, щ о за безп ечи л о їй 84 м андати у п арл ам енті. 32 м ісц я
отри м ал и представн и ки в ід Н ародн ого р уху У країни, 29 - бл ок
С оціалістичної і С елянської партій, 19 - П артії зел ен и х У к р а ­
їни, 17 - Н ародн о-дем ократи чн ої партії, 16 - о б ’єдн ан н я «Г р о ­
мада», по 14 - С оц іал -дем ократи чн ої п артії У країн и (об’єд н а­
ної) та П рогресивної соц іал істичної партії.
З агал ом перем огу у багатом ан датн ом у загал ьн одер ж авн ом у
виборчом у окрузі отри м ал и представн и ки л іви х сил, щ о в ід о­
браж ало певн и й п ротест сусп іл ьства відн осн о н евдал и х ек о­
ном ічних реф орм та падіння ж иттєвого рівня населен ня.
В ідбул ося п ол іти чн е структурува н н я п ар л ам ен ту н авколо
8 осн овн и х п ол іти чн и х партій. Н ад ал і п артій н а стр у к т у р о­
ваність д ещ о втратила ви р іш ал ьн е зн аченн я, а розкол ок р е­
мих п артій та ви н и кн ен н я н ови х д оп овн и л и ц ей п р оц ес р о з­
ф ор м у ва н н я м од н и х та в и н и к н е н н я м н ов и х д еп у т а тсь к и х
ф ракцій.
На 2000 р. у скл аді В ерховн ої Р ади бу л о 13 д еп у татськ и х
ф ракцій і груп.

•'!07
 В аж л и вою п одією у ж итті п ол іти чн их п артій стали вибори
П резиден та У країн и, які відбул и сь у 1999 р.
На відм ін у від ви борів 1994 р., п рактичн о всі політичні
п артії або висун ул и свого кан дидата, або заявил и п ро підтри м ­
к у тієї чи ін ш ої кан дидатури. О крем і п ол іти чн і п артії на з ’їздах
ви сун ул и своїх кандидатів. Т ак, К ом уністична п артія України
ви сун ул а к ан д и д атур у П. С им он ен ка, С оціалістична - О. Мо-
роза, Н ародн и й рух У країни, я к и й на ц ей час розколовся на дві
ч а сти н и , — Ю . К остенка і Г. У довенка, П рогресивна соц іал іс­
ти ч н а п артія — Н. В ітренко. В п роц есі п ередвиборних баталій
ак ти візувал ось партійн е ж иття.
У січні 1999 р. части на ч л ен ів п артії «Гром ада» на чолі
з Ю . Т и м ош ен к о та О. Т урчи н овим вийш ли з неї та ін іц ію ва­
л и створ ен н я н ової партії з п ром ови стою н азвою «Б атьк івщ и ­
на». На від м ін у від інш их, осн овою її стал а депутатська група
п ар л ам ен ту з ан ал огічн ою назвою . Д а н а п артія н алеж ить до
ц ен тр и стськи х і п роп агує ідеї віл ьн ого, д ем ок рати чн ого су ­
спільства.
Гостра п еред ви бор н а боротьба активізувал а д ія л ьн ість існу­
ю чи х та ф орм уван н я н ови х партій. У травн і 1999 р. було ство­
рен о п ар тію «Д ем ок рати ч н и й С ою з», яка стал а впл и вови м ч и н ­
н и к ом сусп іл ьн ого ж иття. За короткий ч а с її осередки були
створ ен і в усіх регіонах д ерж ави . П рограм н і п олож енн я партії
в к л ю ч аю ть п ідп орядкован ість дій д ерж а ви ін тересам лю дини,
п ід три м ку в ітчи зн я н ого виробн и цтва, створенн я мож ливостей
дл я в и я в у п отен ц іал у гром адян, оп ору на власні сили у розбу­
д ов і держ авності.
С коро п артія стал а сп равл яти суттєви й впл и в на роботу п а р ­
лам енту, скл авш и кістяк групи «В ідродж ення регіонів». У черв­
ні 1999 р. орган ізац ій н о оф орм и л ась Т рудова п артія України,
я к у очол и в народн и й д еп ута т М . Сирота. Ця лівоцентристська
п а р тія в ід р а зу ж розпочал а а к ти вн у роботу в парлам енті,
ск л авш и осн ову впл и вової д еп утатськ ої груп и «Т рудова У к ра­
їн а », очол ен у С. Тигипком .
Д р у ги й тур ви борів п ри звів д о к он сол ід ац ії п оліти чних сил
н а в к ол о д в ох кан дидатів — Л. К учм и та П. С им оненка. К ан­
д и д а ту р у Л . К учм и підтри м ал а п ереваж на біл ьш ість правих і
ц ен тр и стськи х партій, П. С им он ен ка —ліви х, у перш у чер гу ко­
м уністів.
П ерем ога на прези дентських ви борах Л . К учм и та реал іза­
ц ія й ого к урсу сп ри ял и зростан н ю впливу пропрезидентських,
ц ен тр и стськи х п артій . Ц ей проц ес п роходи в кільком а ш л яха­
ми: об’єдн ан н я м дію чи х партій; зр остан н я м їх чи сельності та
впл и вовості і ф орм уван н я нових п ол іти чн их партій.
На 2001 р. в У країні н араховувал ось вж е п он ад 100 п ол іти ч­
н и х партій. Не всі з н их бул и д оста тн ьо впливовим и.
 Розбудові сучасних діял ьн и х політичних п артій заваж ала
відсутність в У країні відповідн ого закону. Й ого прийняття, на
чому наполягала Рада Європи, в 2001 р. повинне п озити вно
вплинути на політичн ий розвиток суспільства.
З кінц я 1999 р. у В ерховн ій Раді стал о активн о д и ск у ту в а ­
тись питан н я щ одо нового виборчого закону. Г ол овн ою п р обл е­
мою їх було: за я к ою си стем ою - п роп орц ійн ою , зм іш ан ою чи
м аж оритарною - п роводи ти м айбутн і вибори д о парлам енту.
Зреш тою , в кінці 200 0 р., було прийнято закон, від п овід н о до
якого україн ськи й п арл ам ен т пови н ен був ф орм увати сь п р о­
порційно, за сп и ск а м и партій, щ о давал о м ож л и вість диктату
там однієї політи чн ої сили. З важ аю чи на це, П рези д ен т У к ­
раїни Л. К учм а наклав вето на д а н и й докум ен т.
На п очатку 2001 р. політична боротьба в У країні загостр и ­
лась. Три вав процес консолідації си л різного п ол іти чн ого сп р я ­
мування. н езадоволених курсом П резидента Л. К учм и. В Києві
це п ри звело д о м асових мітингів та конф ліктів. П оліти чн е ж и т ­
тя в Україні, яке д ещ о сповільнило тем п у д ругій полови н і 90-х
років, на початку третього тисячоліття п ідн ялось новою хвилею.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ _______________________________________ _

1. Чим було викликане перегрупування партійно-політичних сил в
Україні після здобуття незалежності?
2. Чому після здобуття Україною незалеж ності одна частина
політичних сил підтримала курс П резидента України Л. Кравчука,
а інша - перебувала в опозиції? Назвіть ці сили.
3. Які нові політичні партії сформувались в Україні у 1991-1994 рр.?
Назвіть спільні риси і відмінності їх політичних програм.
4. Яку роль відіграли політичні партії у виборах д о Верховної Ради
України 1994 р.? Щ о таке «політичне структурування парламенту»
і яким воно було в 1994-1998 рр.?
5. Охарактеризуйте динаміку партійно-політичного життя в Ук ­
раїні у 1994-1998 рр.? Знайдіть спільні риси і відмінності у п ро­
грамних документах політичних партій, щ о в цей час виникли.
6. Чим відрізнявся партійний склад українського парламенту, обра­
ного 1998 р.? Які групи та фракції були в ньому найчисленнішими?
7. Чому в процесі підготовки президентських виборів 1999 р.
значно активізувався п р о ц е с ф ор м уван ня нових політичних
партій? Назвіть та охарактеризуйте основні з них.
8. Які зміни в р озстановці політичних сил стал и сь у 2 0 0 0 -
2001 рр.? Що, з ваш ої точки зору, стри м у є ф ормування еф ектив­
ної багатопартійної си сте м и в Україні?

Д О К У М Е Н ТИ _________________
1. З і с т а т т і С . М а к є є в а у ж ур н а л і « П олітичн а д у м к а »
Кількість членів усіх 110 партій України не перевищує 700 тис.
чоловік, що становить не більше 2% виборців. І хоча число л е ­

309
 галізованих об'єднань громадян наближається д о цифри 1200 (у
півтора рази більше, ніж у 1995 р.), рівень участі за даними моніто-
рингового опитування за останні п ’ять років залишається стабіль­
ним: тільки 16-17% населення належить д о громадських і політич­
них організацій і рухів загальнодержавного та локального рівнів.
М асова неучасть не дає зм оги скластись механізму організова­
ного колективного тиску на держ авні структури, тоб то такій
участі, яка м а є приводити до раціоналізації рішень, що прийма­
ю ться виконавчими органами.
Політична думка. - 2000. - № 2. - С. 14.

2. З п р о г о л о с о в а н о г о В е р х о в н о ю Р а д о ю У к р а їн и З а к о н у
«Про в и б о р и н а р о д н и х депутатів»*
Стаття 1. Основні засади і принципи виборів народних депутатів
України.
1. Народні депутати України (далі - депутати) обираю ться гром а­
дянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого
права шляхом таємного голосування за пропорційною системою.
2. Кількісний склад Верховної Ради визначається Конституцією
України.
3. Депутати обираю ться за виборчими списками кандидатів у д е ­
путати від політичних партій у загальному багатомандатному ви­
борчом у окрузі на основі пропорційного представництва.
Стаття 38. Порядок висування кандидатів у депутати партією
(блоком).
1. Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрова­
на у встановленому законом порядку не пізніше як за рік д о дня
виборів, або виборчий блок партій, за умови, щ о д о його складу
входять партії, з яких хоча б одна зареєстрована не пізніше як за
рік д о дня виборів.
Стаття 71. Встановлення результатів виборів депутатів.
2. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають
кандидати у депутати, включені д о виборчих списків партій
(блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів.виборців,
які взяли участь у голосуванні.
В зято з бази даних: т ш /. іак оп . с о т . иа

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К УМ Е Н Т ІВ ________________________________
Д о к у м е н т N21.
Якими були головні причини великої кількості політичних партій в
Україні (понад 100) та їх незначної чисельності?
Що, на ваш погляд, необхідно для того, щ об сф ормувати в Україні
сильні й дієздатні партії?
Д о к у м е н т № 2.
а) В чому, на вашу думку, полягають переваги й недоліки про­
порційної, маж оритарної та зм іш аної виборчих систем ?
б) Який характер виборчої систем и закладено у наведеному
варіанті Закону України? Як це вплине на характер і впливовість
політичних партій та склад парламенту?

* На п о ч а тку 2001 р. за ко н о п р о е кт бул о пове р не но П ре зи д е н то м д о Верховної

Ради на д о опр а цю ван ня.

310
 § 4 2 . ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ
В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 90-х РОКІВ
Згад ай те:
1. Причини невдач реформування економіки С Р С Р у другій поло­
вині 80-х років. 2. Рівень заверш еності виробничого циклу в Ук­
раїні, причини й наслідки її глибокої інтеграції в економіку СРСР.
3. М ісце в економіці України підприєм ств воєнно-промислового
комплексу.

З м ін и у м о в У твердж ення політичної незалеж ності немож -

розвитку л иве без створення стабільної, високоеф ектив-
е к о н о м ік и н ої національної економіки, зорієн тованої на
У к р а їн и задоволення повсякденних потреб людей.
П огірш ення ж економ ічного станови щ а в ум овах соціально-
політи чної н естабільн ості н ем и н уче стави ть п ід загрозу її д е р ­
ж авність.
Власну ж иттєздатну економічну систему України доводилось
створювати на руїнах загальносою зного економічного комплексу
СРСР. З’єднати ці розрізнені «обрубки» колись могутніх сою зних
відомств, вдихнути в них життя, сф орм увати на їхн ій основі к ом ­
плексну, цілісну й гармонійну національну економіку м ож ливо
було за умови виріш ення кількох ф ундам ентальних проблем.
ГІо-перше, н еобхідн о було д ок орін н о реф орм увати екон ом іку
на ри н кови х засадах, роздерж ави ти її, п ровести п ри вати зац ію ,
сф ор м у в а ти б а га т о у к л а д н у е к о н о м ік у , за б е зп е ч и т и р ів н о ­
правн і ум ови д л я розвитку всіх її ф орм вл асн ості - держ авн ої,
приватної, колективної.
П о-друге, слід бул о розгорн ути структурн у п еребудову п р о­
м исловості У країни. І перш за все - п одол ан н я її одн обічн ої
орієнтації на важ ку індустрію ; л іквідац ію затратн ого х а р а к те­
ру виробництва ш л яхом впровадж ення ресурсозбереж ен ня, н о­
вітніх технологій, д ося гн ен ь н ауково-техн ічн ої револю ції; в се ­
бічну переорієнтацію економ іки на задоволення соц іальн и х п о­
треб. П ринцип «ви робн иц тво заради виробництва», на якому
ґрунтувалося ф ункціонування радянської економ іки, повинен
був поступитися м ісцем принципу «ви робн иц тво заради лю дей».
П о-третє, потрібно на ринкових засад ах створити еф ективну
систему екон ом ічн ої кооперац ії як в У країн і, та к і з держ авам и
близького і д ал ек ого зарубіж ж я. Ц я нова при родн а си стем а
економ ічної к ооп ерац ії п ови н н а бул а к ом п ен сувати розрив
штучних, нав’язан и х цен тром екон ом ічн и х зв’язків У к раїн и з
Росією та інш ими республікам и к ол иш н ього СРСР.

311
 Спроби В ж е з кінц я 80-х років осн овн и м напрям ом
реф ормування розви тку ук раїн ськ ої екон ом іки було визна-
е к о н о м ік и ч ен о її тран сф орм ац ію в ринкову. В 90-ті роки
У к р а їн и У к раїн а визначила п ріори тетн ість ринкової
си стем и госп одарю ванн я. О днак, як п оказал о ж иття, одного
д ек л ар у ван н я ви я ви л ось зам ало. К л ю чові п озиц ії в уряді за й ­
м а л и п ред ставн и ки ста р ої ном ен кл атури, «зап рограм ован і» на
в и кон ан н я чуж и х вказівок.
З п очатк у січн я 1992 р., коли росій ськ и й уряд Є. Гайдара
ск асув ав д ер ж ав н и й к он тр ол ь за ц ін оутворен ням , у держ авах
С Н Д п очал ося стрім ке зростан н я ц ін на всі без вин ятку товари.
З ви чай н о, ц ей проц ес н е обм ин ув і У країну. «П розорі», без­
м и тні кордон и, тісн і зв’язки д в ох сусідн іх держ ав робили злет
ц ін в У к р аїн і нем инучим .
С пробою певної протидії економічній політиці Росії і захисту
внутріш н ього ринку стало введення з 10 січн я 1992 р. купонів ба­
гаторазового використання, які повинні були стати прообразом
національної валюти. О днак це лиш е частково стримало обваль-
н и й ріст цін, які за короткий час підвищ илися в 3 -5 0 разів.
Н ега ти вн і т е н д е н ц ії п оси л и л и п р ор ах у н к и , д оп у щ ен і у
зд ій сн ен н і реф орм . Н ічого не бу л о зробл ен о д л я ф орм ування
кл асу вл асн и к ів, без чого н орм ал ьн и й ри н ок немож ливий. Р а­
зом з ти м ди р ек тор ськ и й корп ус дістав свободу економ ічної
д ія л ьн ості: кон трол ь д ерж а ви за ц ін оутворен ням було знято й
ф ак ти ч н о д озв ол ен а віл ьн а торгівл я продукц ією промислового
в и р обн и ц тва. За та к и х ум ов п ідп ри єм ства одерж увал и н адпри ­
бутк и н а в іть при сп аді виробництва. Ц іни на їхн ю продукцію
зр осл и в д еся тк и разів, а реальна заробітна плата більш ості
п р ац ю ю ч и х стрім ко зм енш увал ася. П ро кон курен цію не м огло
бути і м ови, бо д л я д ем он оп ол іза ц ії н ічого не бу л о зроблено. У
ба га тьох д и р ек тор ів заводів і ф абри к сф орм увалося п ерекон ан ­
ня, щ о вон и, зал и ш аю чи сь керівни кам и д ерж авн и х п ід п ри ­
єм ств, м ож уть на свій розсуд керувати п ідп ри єм ствам и та роз­
п оря д ж ати сь ви р обл ен ою продукцією .
П ри ц ьом у н орм альним явищ ем вваж алося щ едре держ авне
д отуван н я, пільгове кредитування таких підприємств. С твори­
л и ся сп ри ятл и ві ум ови д л я крим іналізації економ ічного життя.
В 1993 р. д о програми економічних реформ було внесено корек­
тиви, які мали пропагандистський характер і не були виконані.
З ам ість зад ек л арован ої стабіл іза ц ії ц ін реальн істю стало їх
зростан ня. Н ереал ізован ою обіц я н кою виявил и ся заяви про
п ослід овн е п росуван н я д о ри н кової економ іки. У схвален и х у
грудн і 1993 р. В ерховн ою Радою гол овн и х н апрям ах діяльності
у ря д у й ш л ося про «поступ овість», а н е ф орсуван ня ри н кови х р е­
ф орм . П ер ед ба ч а л а ся гл и бок а структурн а п еребуд ова е к о ­
н ом іки, розш и рен н я з в ’язків з к раїн ам и СН Д. На д ум к у уряду,
•°» 12
його п рограм а м ала забезп ечи ти вихід У к раїн и з кри зи у н а й ­
ближ чі д в а -т р и роки.
О біцяна «п оступ овість» у проведен н і р и н к ови х реф орм на
практиці означала ф ак ти ч н у відм ову в ід них. П очал ося згор ­
тання засобів екон ом ічн ої ліберал ізац ії й відп овідн е в ід н ов л ен ­
ня адм ін істрати вн о-бю рократи чн и х м етодів управлін н я. В д а­
лося д ещ о зн и зити інф ляцію , але д ося гти ц ього вдалося ш л я ­
хом м асового зуп и н ен н я п ідп ри єм ств, від строчк и терм ін ів бю ­
дж етн и х вип л ат і н ебувал ого зр остан н я заборгован ості д е р ж а ­
ви п рац івн и к а м д ер ж ав н о-бю д ж етн ої сф ери , які п о кілька
м ісяців не од ерж увал и зарплати.
З п очатку 1994 р. реф орм ування екон ом іки бул о п рактичн о
згор н іте. В ц ей ч а с п ріори тетн им стал а п ол іти чн а бор отьба, і,
зокрем а ви бори П резидента України.
У перш ом у кварталі 1994 р. н ац іон ал ьн и й д о х ід скоротився
проти відп овідн ого періоду 1993 р. н а 36% , обся г виробни цтва
п ром и сл ової продукц ії - н а 38,4%. За ш ість м ісяц ів 1994 р. тем ­
п и сп а д у "виробництва, п орівн я н о з відп овідн им п еріодом п оп е­
реднього року, зросл и біл ьш як на тр ети н у і бу л и удвічі біл ь ш и ­
ми, н іж у 1 99 1-19 9 3 рр. особл и во п ом ітн и м був сп ад в и р об­
ництва в базови х галузях пром исловості. Л и ш е в рож ай н и й
1993 р. та сам овіддана п рац я селян дозвол и л и у н и к н у ти м а с­
ш табного сп а ду в сіл ьськ ом у господарстві.
Рівень ін ф л яц ії 1993 р. був н ай ви щ и м у світі. У країн а стала
л ідером серед держ ав св іту за деф іц и том держ а вн ого бю дж ету.
П асивні й н еп осл ідовн і н ам аган н я реф орм увати екон ом іку
вкрай н егати вн о п озн ачал и ся н а стані ін дустр ії У к раїн и , щ о
була одн ією з н ай розви н утіш и х у к ол иш н ьом у С РС Р. Р озрив
екон ом ічн и х зв’язків при бл окуванн і ф орм уван н я н ови х, п об у ­
довани х н а ри н кови х засадах, л іквідац ія си стем и ц ен тр ал ізо­
ван ого постачання всієї ном ен кл атури м атеріалів, ком п л ек ту­
ю чих вузлів та д етал ей залиш или п ідп ри єм ства У к раїн и н а­
один ц і зі своїм и проблем ам и, сп ри чи ни л и зуп ин ку і ба н к р утст­
во багатьох із них.
Н егати вн о п озн ачи л ася на стані п ром и сл овості республіки
енергетична криза. Г ол овн ою її п ри чи н ою бу л о зм енш ен н я на
2 0 -3 0 % поставок ен ергон осіїв із Росії. О собл и во гостро питан н я
ен ергоносіїв п оста л о у зв’я зк у з п ереходом на світові ціни, до
яких У країна ф ін ан сово бул а абсол ю тно н е готова. ї ї в и р о б ­
ництва бул и ви сокоен ергозатратн им и і базувал и сь на н изькій
ціні на енергоносії, щ о була в СРСР.
Це п ри звело д о кризи в електроен ергетиці, д е п он ад д в і тр е­
тин и ел ектроен ергії виробл ял ося теп л ови м и станціям и.
В н елегком у стан ови щ і оп ин и л ись атом ні ел ектростанц ії,
щ о виробляли понад 30% ел ектроен ергії. Ч орн оби л ьськ а к а т а ­
строф а та п ов’язане з н ею н егати вн е ставл ен н я д о я д ерн ої енер-

313
П рип'ять - м ертве м істо

гети к и , п робл ем и п остачан ня ядерн ого п алива з Р осії та захо-

р он ен н я ра д іоа к ти вн и х відходів н адзвичайн о ускл адн и л и у м о­
ви роботи атом н и х електростан ц ій.
У скрутн ом у станови щ і п еребував м еталургій ний комплекс
У країни, який о б ’єдн ує п он ад 270 підприємств. П роведена в
1 9 8 7-19 91 рр. багаторазова перебудова управлін н я з суттєвим
скорочен н я м прав м ін істерств призвела д о того, щ о галузь стала
ф ак ти ч н о некерованою . За 1 99 0-19 9 3 рр. обсяги виробництва
зн и зил и ся більш як на 30%. В ум овах підвищ ення ц ін на ен ер­
гон осії, п остійн и х затри м ок постачання вугілля д еяк і п ідп ри ­
єм ства п ідійш л и впритул д о н ем инучої зупинки. Технічний
рівен ь м етал ургії був н изьки м і залиш ився на рівні 30-х років і
зн ачно відставав від світових показників.
У тяж ком у становищ і опинилася система Харчопрому, д е п е­
реваж али старі технології. Все це спричинило величезні втрати
сільськогосподарської продукції, щ о становили інколи половину
й біл ьш е вирощ еного, і негативно позначилося на якості товарів.
Т іл ьки у 1994 р. ви р обн и ц тво товарів народн ого спож ивання
ск ороти л ося біл ьш як на третину, а впродовж перш ої половини
90-х років —біл ьш я к наполовину.
За ум ов відсутн ості д ерж а вн ої п ідтри м ки вл асн ого товар о­
ви р обн и ка ри н ок зап ол он и л и товар и ін озем н ого виробництва,
п ер ев а ж н о н и зької якості. В резул ьтаті через м асови й імпорт
314
таких товар ів н асел ен н я У к раїн и ін вестувал о ек он ом ік у ін ­
ш и х держ ав.
Н егативні тенден ції з ’я ви л и ся у роботі тран спорту. Н естача
палива, подорож чання перевезень, труднощ і в забезп ечен н і н о­
вою техн ікою та запчастинам и стали головним и причинам и
зм енш ення обсягів ван таж них та п асаж ирських перевезень.
Більш як нап ол ови н у скоротилися обсяги робіт авіаторів, м о ­
ряків, річковиків, на третин у - залізн и чн иків та автом обілістів.

С тан овищ е Г л ибока соц іал ьн о-екон ом ічн а кри за, щ о охо-
в с іл ь с ь к о м у п ила У країну, особл и во гостро д ал ася взн аки
го сп о д а р ств і в сіл ьськом у господарстві.
У Радян ськом у С ою зі сіл ьське госп од арство респ убліки п о­
стій но було соц іал ьн и м (як д ж ер ел о д еш ев ої робочої сили) та
ек он ом ічн и м (внаслідок викачуван н я з н ього за безцін ь сіл ь ­
ськогосп одарської продукції) д он ор ом п ром и сл овості. С іл ьськ о­
госп одарське виробн ицтво за безп ечувал о н асел ен н я м іст п р о­
дук там и ■харчування, а п ром и сл овість - сировин ою .
А грарн и й сектор екон ом іки, яком у п ри діл ял ося м а л о уваги
в соц іалістичном у сусп іл ьстві, щ е в гірш ом у стан ови щ і оп и н и в ­
ся в постсоц іалістичн і ча си . Ігн орувал ася н езап ереч н а істина:
наскільки еф ективн о розви вати м еться сіл ьське госп од арство
України, настільки активн о в он о вп л и вати м е н а у сп іш н и й р о з­
виток н ової держ ави взагалі.
А гр арн е виробництво н езал еж н ої У к раїн и базувал ось на
кол госп н о-радгосп н ій систем і госп одарю ванн я, зак л ад ен ій щ е
в 30-ті роки. В 90-ті роки зн ачна частка ук раїн ськ ого к ер ів ­
ництва вж е розум іла її н ееф екти вн ість та безперсп ективн ість.
Вже в 1990 р. у п ри й н я том у З ем ел ьн ом у кодексі У к раїн и д е ­
кларувалась потреба реф орм и зем ел ьн и х відн осин , вклю чаю чи
п ри ватн у вл асність на землю.
П ротягом 1 9 9 1 -1 9 9 2 рр. В ерховна Р ада п ри й н я л а важ ливі
д л я п одальш ого розви тку сіл ьського госп одарства З ак он и У к ­
раїни «П ро селянське (ф ерм ерське) госп одарство», «П р о ф орм и
власності на зем лю ». Н им и відкри вався ш л я х д о розви тку на
селі ф орм господарю ванн я, ал ьтерн ати вн их к он сервати вн ій
кол госп н о-радгосп н ій системі.
В 1992 р. бул о здійсн ен о паю ван н я м а йн а к ол госп ів та їх к о­
см етичне п еретворен ня н а к ол екти вні сіл ьгоспп ідп ри єм ства,
селянські спілки, кооперативи, акціон ерн і товариства. О дн ак
клю чове п итання щ од о паю ван н я зем л і та м ож л и вість ф орм у­
вання альтерн ати вн их КСП госп одарств ви р іш ен е н е було.
С ільське госп одарство з року в рік зн и ж увал о обсяги в и р об­
ництва.
Під ти ск ом кол госп н о-радгосп н ого лобі у В ерховн ій Раді
вищ і орган и влади раз за разом п ри й м ал и ріш ен н я п р о н ові й

315
 н ові гр ош ові вл и ван н я в сіл ьське господарство. Д о рядового
кол госп н и к а, робітн и ка радгоспу ці грош і зазвичай н е д оход и ­
л и , осідаю чи н а рахун к ах бан ків, різних посередників. Р азом з
ти м , кож не таке ріш ен н я сп ри чи н я л о н овий виток інф ляції, від
якої страж да л и всі, у том у чи сл і й сіл ьськогосп одарські п ід ­
п ри єм ства. О три м ан і через кілька м ісяців кош ти за здан у п р о­
д ук ц ію не п окри вал и н авіть ви трат на зак уп івл ю селянам и
п ал ьн ого та зап асн и х частин. Б ільш ість господарств п еретво­
ри л и ся на безн а дій н и х ф ін ан сови х борж н и ків, виявили сь н е ­
сп ром ож н и м и при дбати н еобхідн і м аш и ни , м еханізм и, м ін е­
ральні д обр и в а та засоби захи сту рослин.
Н овим явищ ем у аграрн ом у секторі було вин и кненн я та п о­
ш и рен н я сел я н ськ и х (ф ерм ерських) господарств. У ф ерм ер­
ських госп од арства х не д оп уск а л ося вел и к и х втр ат виробленої
сіл ьськ огосп од а р ськ ої п родукц ії, щ о бул о зви чай ни м явищ ем у
к ол госп а х та радгоспах. Ф акти свідчать, щ о, використовую чи у
1994 р. ли ш е 1,6% п л ощ і зем ел ьн и х угідь, ф ерм ерські госп од ар­
ства в и р обл я л и стіл ьки, ск іл ьк и вир обл я л а ціла область. В од ­
н очас п ош и рен и м явищ ем стал о отри м ан н я зем лі д л я заняття
ф ер м ер ством керівни кам и госп од арств та н абл и ж ен и м и д о них
особам и. Р азом із кращ им и угіддям и вон и н а ви гідн и х ум овах
ск уп овувал и к ол госп н у та радгоспн у техніку.
Т ак и м чи н ом , реф орм и у сіл ьськ ом у господарстві м али ф ор­
м а л ьн и й х арак тер і в п овн ом у обся зі не реалізовувалися. Це,
зо к р ем а , ст о су в а л о ся н а й в а ж л и в іш о го п и та н н я — рівн ості
різн и х ф орм вл асн ості та п ід три м к и всіх ф орм господарю вання
- в ід кооп ерати вн ої д о ф ерм ерської.
Зваж аю чи на необхідність ріш учого реформування та під­
тримки села, Верховна Рада у ж овтні 1994 р. приймає постанову
«П ро подолання кризового стану в агропромисловому комплексі».
Проте конкретного механізму реформування розроблено не було.

Р о з д е р ж а в л е н н я , В аж л иви м
к ом п он ен том екон ом ічн и х пере-
п р и в а т и з а ц ія твор ен ь в У країн і на початку 90-х років стали
т а ф ін а н с о в а п роц еси роздерж авл ен н я та приватизації. Її
с и с т е м а У к р а їн и ціл і та осн овн і при нц и п и були закл аден і, у
схвал ен ій В ерховн ою Р адою У країни 31 ж овтн я 1991 р. «К он ­
ц епц ії роздерж авл ен н я і п риватизації підприєм ств, зем лі і ж и т­
л ов ого ф он ду». П ри вати зац ія в У країні, як і в ряді інш их єв р о­
пейських країн, розпочалась із сф ери обслуговування. П ереваж ­
на біл ьш ість із н их була п ри вати зован а їхн ім и колективам и
або керівни кам и . В сього за 1 9 9 2 -1 9 9 4 рр. в У країні бул о при ва­
ти зован о понад 11 ти ся ч підприєм ств. Це створил о ум ови для
розвитку ал ьтерн ати вн их д ерж авн ій сф ер виробництва. Саме
н авк оло та к и х підп ри єм ств концентрується м али й бізнес, який,
на відм ін у від держ авн ого сектора економіки, стабільн о зростав.

316
 Р озб у д ов а н е за л е ж н о ї д е р ж а в и п е р е д б а ч а л а ст в о р е н н я
власної ф ін ан сово-грош ової системи. П ри п ровідн ій рол і Н ац іо­
н ального ба н к у У країн и з м етою пол іп ш ен н я існ ую чої ф ін а н со­
вої си стем и бул о сф орм овано м айж е 2 3 0 бан к івськ и х устан ов,
які н алічувал и п он ад 18 тис. філій.
О дн ак дем он оп ол ізац ія ф ін ан сової си стем и , н ебач ен е р о з­
ш ирення мереж і ком ер ц ій н и х бан ків від бувал и ся сти хій н о, без
н ал еж ної закон одавчої бази та к он тр ол ю з бок у Н ац іонал ьн ого
бан к у У країни. В резул ьтаті сф ера бан к івськ ої д ія л ь н ості в и я ­
вилася практично некерованою , щ о створ и л о ум ови д л я ч и с­
л ен н их зловж ивань.
В ипуск не підкріп л ени х реал ьн и м и товар а м и грош ей (е м і­
сія) набув л авин оп одібного характеру. С проби Н ац іонал ьн ого
банку зуп и н и ти ін ф л яц ію ш л яхом стри м уван н я п оток у «п у с­
тих» грош ей виявил и сь н ем ічн и м и , не да в а л и баж ан и х р езул ь ­
татів. П ланом Н ац іональн ого ба н к у У к раїн и п ередбачал ося,
щ о в 1993 р. грош ова маса обігу зросте в 1,9 раза, ф ак ти ч н о ж
вона збіл ьш и л ась більш я к у 18 разів. А н ал огічн а си туац ія
скл ал ася в 1994 р. С ил ові заходи м он етарн ої п ол іти ки в ум овах
постійного зростан н я бю д ж етн и х ви датків, щ о часто м а л и п о­
пулістський характер, вели д о п ода л ьш ого розбал ан суван н я
ф ін ан сово-грош ової си стем и . В резул ьтаті к ож н е чер гове п ід в и ­
щ ення зарплати, закуп івел ьн и х ц ін на сіл ьськ огосп од арську
продукцію , заробітн ої пл ати то щ о п ри зводи л о д о н ового витка
інф ляції, яка п оглинала отри м а н і кош ти.
П оказн и ком кризового стан у д ер ж ав н и х ф ін ан сів стал а д е ­
ф орм ац ія п одаткової системи. К олосальна к іл ьк ість т а розм іри
платеж ів зр еш тою п ри зводи л и д о вим уш ен ого згор тан н я в и ­
робничої та к ом ерцій н ої діял ьн ості, або ж - д о «тін ізац ії» е к о ­
н ом іки. П ереваж н а більш ість ком ерцій н их структур всіл яко
ухилялася від сп лати податків, п ри ховувал а реа л ьн і прибутки.
Ф інансова сф ера д ерж ави оп ин и л ася у к ри зовом у стані. Й о­
го п одолан н я було м ож ли ве у разі зд ій сн ен н я ц іл ого к ом п л ек ­
су ри н кови х реформ.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е ________________________________________________

1. Охарактеризуйте основні завдання, щ о стояли п ер е д еконо­

мікою України після проголош ення незалежності. В чому поляга­
ли об'єктивні та су б ’єктивні труднощ і вирішення цих завдань?
2. Які причини економічного спаду в перш ій половині 90-х років?
Щ о робилося д л я стабілізації економіки?
3. Розкрийте зміст понять «інфляція», «бюджетнийдефіцит», «ЛІ-
бералізація економіки», «структурна перебудова економіки»,
«грошова емісія».

зації в Україні в першій половині 90-х років.

317
 5. Проаналізуйте причини і прояви кризи аграрного сектора Ук­
раїни. Щ о зроблено і щ о необхідно зробити для подолання кризи?
6. Проаналізуйте п роблеми становлення фінансової систем и не­
залеж ної України.

Д О К У М Е Н Т И _____________________________________________________
1. Із в и с т у п у П р е з и д е н т а У к р а їн и Л . К равчука на з у с тр іч і з
п р е д с т а в н и к а м и П р е з и д е н т а в ра йонах
Грудень 1993 р.
Ми прогнозували, щ о коли буде розділ держав, реформування
суспільства, неминучі і кризові явища. Але не уявляли д о кінця
масш таби кризи.
... С е р е д причин нинішньої складної ситуації є внутрішні, які поля­
гають у структурній перебудові промисловості, налагодженні но­
вих з в ’язків всередині України між підприємствами, реформуванні
фінансової, кредитної, банківської систем.
Зовнішні фактори. Часто кажуть, що, мовляв, Україна - якась така
непослушниця, яка спровокувала процеси економічного розпаду.
... Є люди, які кажуть: давайте швиденько збіж имось назад, все
стане на св о ї місця - і ковбаса стане деш евою , і все стане без-
проблемно. Мабуть, той, хто про це каже, прагне д о того, щ об
відтворити все як було: і «централізоване», «адміністративне», і
«влада од н ієї сили» і т. д.
Голос України. - 1993. - 25 грудня.

2. О . Ш м о р г у н , д о с л ід н и к у г а л у з і с и с т е м н о г о а н а л із у
с у с п іл ь н и х п р о ц е с ів і т е о р е т и ч н и х п р о б л е м е к о н о м ік и , про
о с о б л и в о с т і п р и в а т и з а ц ії в У к р а їн і
Ні в якому разі не мож на допускати повної втрати державного
контролю за приватизованою власністю д о того, як роздержав-
лені підприєм ства вийдуть на необхідний рівень рентабельності.
Отже, м о д е л ь п ривати за ц ії повинна бути зор ієн тов ан а на
р о зв’язання перш очергових невідкладних завдань, а саме:
- п ереведення загального неконтрольованого сп аду в и р о б ­
ництва у структурний, збереж ення й відновлення всіх перспек­
тивних конкурентоспроможних виробництв;
- докорінна перебудова пром исловості та сільського господ ар­
ства, їх переорієнтація на виробництво кінцевих продуктів групи
«Б» (товари споживання);
- збереження, відновлення та розвиток соціальної сфери: си сте­
ми освіти, охорони здоров’я, науки, культури;
- відновлення мотивації д о праці за рахунок установлення реаль­
ної платні, яка стимулю є підвищення продуктивності праці. На
противагу російській приватизаційній програмі, яка проголошує
св о їм головним завданням створення класу приватних власників,
насправді головним завданням приватизації повинно стати таке
поєднання проц есу приватновласницької ініціативи з науковою
організацією виробництва (сучасний менеджмент), яка забезпе­
чить неухильне зростання податків д о бюджету і тим с а м и м д о з ­
волить здій сн и ти ком п лекс з авд ан ь в інтересах усього
суспільства...

318
 Виходячи із світового досвіду, головними сп о со б а м и привати­
зації маю ть стати:
продаж малих та середніх високорентабельних підприємств за ко­
мерційним конкурсом з обов'язковим виконанням бізнес-плану;
приватизація рентабельних середніх та великих підп риєм ств
шляхом їх корпоратизації за д оп ом огою закритого акціонування
всіх об'єктів, робота яких забезпечує замкнений технологічний
цикл виробництва товарів;
корпоратизація та створення промислово-ф інансових груп за д о ­
помогою некомерційного інвестиційного конкурсу...
Такий різновид приватизації дозволяє оптимально поєднати
акціонування великих та середніх промислових о б ’єктів зі струк­
турною перебудовою економіки, досягти ефективного викорис­
тання о б ’єктів малого бізнесу.
Ш моргун О. Україна: ш лях відродж ення
(економіка, політика, культура). - К., 1994. - С. 78-79.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В ___________________________________

Д о к у м е н т N 2 1.
Чому, на вашу думку, П резидент Л. Кравчук і його оточення «не
уявляли д о кінця масш табів економічної кризи», яка супроводжує
реформування суспільства, ф ормування української національ­
ної економіки? З яких причин не було своєчасно розроблено
ефективну програму подолання кризи?
Д о к у м е н т N 2 2.
Порівняйте точку зору О. Ш моргуна щ одо цілей приватизації та го­
ловних її способів в Україні з реальною політикою уряду в цій сфері.
Чим поясню ється така дум ка О. Шморгуна: «Ні в якому разі не
можна допускати повної втрати держ авного контролю н ад прива­
тизованою власністю д о того, як роздержавлені підприєм ства
вийдуть на необхідний рівень рентабельності»?

§ 4 3 . ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ
ЕКОНОМІКИ ТА ПОШУК ШЛЯХІВ
ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
З гад а й те:
1. Які причини призвели д о економічного спаду в Україні на почат­
ку 90-х років? 2. Яку роль в економіці відіграв військово-пром ис­
ловий комплекс? Чи була в н аш ої держ ави потреба в такій
кількості озброєнь, яку він випускав? 3. Щ о таке «структурна п е ­
ребудова економіки»?

О сновні те н - О дним із гол овн и х св оїх завд ан ь обр ан и й у

д ен ц ії розвитку 1994 р. П резиден т У країн и Л . К учм а назвав
е коном іки оздоровл ен н я економ іки. Г осп од арські під-
України на м е ж і сум ки 1994 р. п оказал и, щ о затри м к а з ре-
Х Х -Х Х І століть ф орм ам и загрож ує катастроф ою .

319
 Так, н ац іон ал ьн и й п ри буток за 1991—1994 рр. скоротився
б іл ьш я к н а п ол ови н у (56% ), у том у чи сл і за 1994 р. - на 24,5%,
щ о в 1,5 раза п ереви щ увал о щ орічн і тем п и його зн иж ення в
1 9 9 1 -1 9 9 3 рр.
Ч ерез відсутн ість кош тів скоротил ося будівництво, кожне
сьом е п ідп ри єм ство бу л о збитковим. Звуж ення сф ери д ерж ав­
н ого регул ю ван н я ц ін , скасуван н я або скороченн я сум дотацій
на п р од ук ц ію окрем и х га л узей н а род н ого господарства, в п ер­
ш у чер гу вій ськ ово-п ром и сл ового ком плексу, в ум овах розба-
л ан сова н ості ек он ом ік и , д еф іц и ту ресурсів, м он оп олізм у вироб­
н иків та ін ф л яц ій н и х очік уван ь п ри звел и н априкін ці року до
різкого зр остан н я ц ін на сп ож и вчом у ринку. Індекс інфляції
стан ови в у 1994 р. 501,1% , у том у чи сл і за ж овтен ь — грудень
271% . Е коном ічна реф орм а п робуксовувала, особл и во гострою
бул а си ту ац ія в соц іал ьн ій сфері.
За таких умов реф ормування економіки стало наріж ним каме­
нем практичної діяльності Президента. 11 ж овтня 1994 р. Л. Ку­
чма виступив у В ерховній Раді зі зверненням, яким були прого­
лош ені головні напрям и нової соціально-економічної стратегії.
З окрем а, п еред бач ал ося здійсн ен н я заходів щ одо стабіл і­
зац ії ф ін ан сово-грош ової си стем и , д ок орін н ого реф орм ування
відн оси н власності, всебічн ого утвердж ення, поряд із д ер ж а в ­
ною , еф ективн их ф орм п ри ватн ої власності, в п ерш у чергу через
п ри вати зац ію . В еликі н адії п окладал и ся на структурну перебу­
д о в у гром іздкої, зорієн тован ої н а важ ку індустрію та воєнно-
п ром и сл овий ком п л екс економ іки. З апропон ований курс базу ­
вався на п ріори тетн ості н ауком істки х та високотехнологічних
галузей екон ом іки, реф орм ування села ш ляхом здійснення ра­
д и к ал ьн ої зем ел ьн ої реф орми, співіснування усіх ф орм і вл ас­
ності —держ авн ої, колекти вної і приватної.
О собл и ви м нап рям ом п рези дентської п рогр ам и ви зн ач ал о­
ся р еф ор м ува н н я осн овн и х засад зовн іш н ьоекон ом ічн ої п ол іти ­
ки. її м етою пови н н е стати п оступ ове утвердж ен н я відкритої
ек он ом ік и та входж ен н я У к раїн и д о світового співтовариства,
зал учен н я ін озем н и х інвестицій.
З ап л ан ован і ек он ом ічн і зм ін и п ови н н і бул и забезп ечи ти п о­
кращ ен н я у сієї соц іал ьн ої сф ери . З повн ою відвертістю було за ­
я вл ен о, щ о в ум овах, щ о склались, держ ава не м а є реальн и х р е­
сурсів д л я п ідвищ ен н я ж иттєвого рівня лю дей. А том у п р іор и ­
т е т бу л о від д ан о соц іал ьн ом у захи сту н ай біл ьш н езахищ ених
к атегорій н асел ен н я - п ен сіон ерів, інвалідів тощо.
П роголосивш и головні напрями своєї економічної програми,
П резидент України закликав політичні сили д о злагоди. Про­
голош ення курсу радикальних ринкових реф орм та визначення
й ого пріоритетів сприяли активніш ій діяльності щ одо реформу­
вання економіки, налагодж ення співпраці всіх гілок влади.
320
 Водночас, від декл аруван н я ідей д о їх реал ізац ії пролягав
три вал и й ш лях. П ройти й ого бу л о важ че, ан іж визначити п ер ­
спективи, ти м більш е, щ о на практиці економічні плани зустрі­
ли діаметрально протилеж ні оцінки різних політичних сил.
Одним із головних завдан ь в п рези дентській програм і е к о ­
ном іки була стабілізація фінансів. О сн ову її скл адали п роведен ­
ня ж орсткої монетарної політики, скорочення м асш табів ін ­
фляції, проведення грош ової реф орми. П ротягом 1 9 9 5 -1 9 9 6 рр.
завдяки енергійним зусиллям Н ац іональн ого бан ку, оч ол ю в а ­
ного В. Ю щ енком, органів викон авчої вл ади вда лося зупинити
постійне обвальн е падіння купон о-карбованця щ одо інозем них
валют, яке д ося гал о м айж е 10000% на рік. Ц е бу л о важ ли вою
передум овою здійснення грош ової реформи, я ку й було п р оведе­
но у вересні 1996 р. В її ході відбувся обм ін купон о-карбованців
на гривні у розрахун ку 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців.
Реф орм а носил а н екон ф іскаційн ий характер. З авдяки п р од у ­
маній стратегії вона була доси ть вдало проведен а і н е сп р и ч и н и ­
ла ні фінансових, ні соціальних потрясінь.
В провадж ення гривн і сп ри ял о стабіл ьн ості гр ош ової си сте­
ми д ерж ави. С творились п ередум ови виходу з кризи. В с е р п н і-
ж овтні 1996 р. тем п и ін ф л яц ії скл ал и 1,5—2% . В п ерш е за т р и в а ­
лий ч а с населен ня п он есл о грош і д о ощ а дн и х кас. О бсяги
вкладів за цей п еріод збіл ьш и л и ся біл ьш я к на 15%.
Але ситуація в екон ом іц і зал и ш ал ась кри ти чною . С ам е це
констатував П резиден т при огол ош ен н і свого щ ор іч н ого п о ­
слання В ерховн ій Раді в березн і 1997 р. Він м уси в ви зн ати , щ о
стабілізувати та н ал еж ни м чи н ом реф орм увати ек он ом ік у не
вдалося. Х оча тем п и спаду виробництва д е щ о сп овіл ьн ил и сь,
все ж вони бул и зн ачн и м и і ви я ви л и сь незворотним и.
В 1997—1998 рр. п ріоритетним и н апрям ам и екон ом ічн ої п ол і­
тики було визначено ф ін ан сову стабілізацію , відродж ен н я в іт­
чизняного виробництва, впровадж ення нових м етодів госп од а­
рю вання в агропром исловом у комплексі.
Тривав п ош ук ш ляхів оп ти м ал ьн ого реф ор м уван н я екон ом і­
ки. В ідносна стабіл ізація окрем и х га лузей госп од арства зм ін и ­
лась восени 1998 р. ж орсток ою ф ін ан совою кри зою , коли п р от я ­
гом м ісяц я вартість гривн і впала м айж е наполовину.
Та все ж наприкінці 90-х років давали про себе зн ати окремі,
хай і обмеж ені, результати економічних реформ. Головним серед
них стало заверш ення процесу переходу від к ом ан дно-адм ін і­
стративної д о ринкової економіки. Д о кінця 90-х років бу л о за­
верш ено ф орм ування власної податкової, банківської, м и тн ої та
інших систем, щ о у сукупності визначали основну економ ічну
інф раструктуру української держ авності. Розвинулись нові, к он ­
курентоспромож ні ф орм и виробництва, все більш ого значення
набувало підприємництво.

11 Н о в і ї н я і с т о р і я У к р а ї н и , 11 кл. 321
Успіхи української економіки. Нові львівські автобуси

У 1999 р. вперш е за остан н є д еся ти річч я з ’я вили сь ознаки

ек он ом ічн ої стабіл ізації, перш за все - п одол ан н я п адін н я ва­
л ов ого в н утр іш н ього продукту. На 4,3% зросл и обсяги п ром и с­
л ов ого виробн и цтва. Н айвищ і тем п и зростання бул и заф ік со­
вані в галузях, я к і виробл ял и товар и н арод н ого спож ивання.
С коротився д е ф іц и т д ер ж ав н ого бю дж ету.
П ози ти вн у р ол ь у ц ьом у процесі відігравал о реф орм ування
від н оси н вл асн ості, роздерж авл ен н я та при вати зац ія. О стання
п роводи л ась не завж ди відкри то і була доступна д л я гр ом ад сь­
к ого кон тр ол ю , однак, отри м авш и підпри єм ства у вл асність, а
ти м біл ьш е ви к уп и вш и їх за чим алі к ош ти в д ерж ави, н ові гос­
пода рі д ок л а д а л и м а кси м ум зусил ь, аби зр оби ти роботу вже
своїх вл асн и х підп ри єм ств як ом ога еф ективніш ою . Р озш и р и л и ­
ся н ед ерж а вн и й та корп орати вн и й сектори екон ом іки. Н овий
ек он ом іч н и й у стр ій забезп ечи в перехід від єди новладдя д е р ж а ­
ви у сф ері ек он ом ік и д о її багатоукл адн ості, щ о забезпечило
зр остан н я ін іц іати ви н ови х господарів. На 2000 р. ф орм у в л а с­
н ості зм ін и л о більш н іж 65% підп ри єм ств, на н их вироблялось
п он а д 70% загал ьн ого обсягу п ром и сл ової продукції.
Н овим п озити вн и м м ом ен том стало ф орм уван ня так званих
точок росту - підприєм ств та галузей, які за умов загального еко­
н ом ічн ого скл аду виробляли кон курен тосп ром ож ну продукцію.
В аж л и ви м ел ем ен том ри н кови х реф орм стало ф орм ування
ф ін а н со в о ї си ст е м и д е р ж а в и , л іб е р а л іза ц ія госп од а р сь к и х
зв’я зк ів, ф орм уван н я р и н к ової ін ф раструктури. На 2000 р. в

322
Успіхи української економіки. Дітищ е П івденмаш у - «Буран» -
транспортує легендарна «Мрія» заводу ім. Антонова

У країні д ія л о понад 200 банків, 1300 ін вести ц ій н и х ком п ан ій і

ф ондів, бл и зьк о 300 страхови х ком паній.
Ізольована за радянських часів від зовніш нього світу та зам к ­
нута п ротягом три вал ого часу на «ра д я н ськ ом у рублі», я к и й в
останні роки рад я н ськ ого реж им у н а зи ва л и зн еваж л и во «д е ­
рев’яним », на кінець 90-х років У країн а вп евн ен о н ал агоди л а
зв’язки із зарубіж н и м и к раїн ам и та стала рівн оп р авн и м п а р т­
нером. Ц ьом у сп ри ял о зап ровадж енн я ри н кового м ехан ізм у
ціноутворення, п ерехід д о світових цін, л ібера л ьн ого реж им у
зовн іш н ьої торгівлі.
З овн іш н ьоекон ом ічн а сф ера виявил ась од н и м із п р іор и тет­
н и х напрям ів діял ьн ості держ ави. За 1 9 9 3 -2 0 0 0 рр. ча сти н а ек ­
спорту товар ів та п осл уг у структурі вал ового в н утріш н ього
п родукту зросл а з 26 д о 53% . Ч а стк а к р а їн «д а л ек ого за ­
рубіж ж я» у загал ьн ом у обсязі ек сп ор ту д ося гл а м ай ж е 70%.

Ш ляхи К лю човою галуззю екон ом іки У країн и зали-

ш ається аграрне виробн и цтво. П и тан ня щ одо
з д ій с н е н н я
аграр н о ї ви бору н ап ря м ів його р озви тк у ви я ви л ось
реф орми н адто зап ол іти зован им , а том у п ракти ч н о до
кінця 90-х років реф орм и вел и сь п ереваж н о в русл і д и ск усій

11 * 323
щ одо д оц іл ь н ості чи н ед оц іл ьн ості п ри ватн ої вл асн ості на зем­
лю ; збереж ен н я ч и л іквід ац ії колгоспів; д озв ол у ч и заборони
к уп івл і-п род а ж у землі.
С пробою вип рави ти си туац ію та вивести аграрне вироб­
н и ц тво з кри зового стан у став ви дан и й у л и стоп аді 1994 р. Указ
П резиден та У країн и Л . К учм и «П р о н евідкл адні заходи щодо
п р и ск ор ен н я зем ел ьн ої реф орм и у сф ері сіл ьськогосп одарсько­
го виробн и цтва». Д ок ум ен т визначав ш л яхи приватизації, еко­
н ом ічн ої оц ін ки та ри н ку землі.
П роц ес реал ізац ії д а н ого д ок ум ен та на практиц і був доволі
суп ер ечл и ви м . З од н ого боку, кож ен сел я н и н н абував право на
отри м ан н я зем ел ьн ого п аю та п раво вільно ним розп ор яд ж а­
тись. О дн ак, н е м а ю ч и кош тів і м ож л и востей н ал агоди ти вл ас­
н е госп од арство, п ереваж на біл ьш ість сел я н п овертала паї кол ­
госп ам . Т а к и м чи н ом , зм ін п ра к ти ч н о не відбувал ось, тим біль­
ш е, щ о п а ю ван н я та розподіл зем ел ьн и х д іл я н ок проводили
сам і к ерівн и к и к ол ек ти вн и х сіл ьгоспп ідп ри єм ств.
Л иш е в н ебагатьох м ісц ях сф орм увал и сь си льн і ін ди віду­
ал ьн і госп одарства, я к і еф ек ти вн о орен дувал и паї селян. О с­
н ов н у м а су виробн и ків сіл ьськ огосп одарськ ої продукції ск л ад а­
ли кол госп и і радгоспи, ф ін ан сови й ста н я к и х та рен табел ь­
н ість ви р обн и ц тва з року в рік погірш увалась. К олективн е гос­
подарю ван н я, відсутн ість ел ем ен тарн ої відп овідальн ості, п о­
ч у ття госп одаря ви я ви л и сь туп и кови м ш л яхом розви тку аграр­
н ої економ іки.
З агал ьн и й рівен ь виробн и цтва сіл ьськогосп одарської п ро­
д у к ц ії в У к р а їн і зн и зи вся д о рівня кінц я 50-х - п очатку 60-х
років. М ай ж е вдвічі - з 48 д о 24 м лн т - зм енш и вся вал ови й збір
зерна, з 45 д о 23 м лн т вп ал о виробн и цтво ц укрови х буряків,
вдвоє зм ен ш и л ось п огол ів’я худ оби і птиці. В одночас у п р и ват­
н ом у сектор і а грарн ої ек он ом ік и кількість ж ивн ості та її п ро­
д ук ти вн ість зросли.
На 1999 р. п он ад 85% колгоспів, щ о збереглися, бул и збитко­
вим и. Ц е зм уси л о ріш уче взяти сь за реф орм уван ня в перш у
чер гу зем ел ьн и х відносин. Н еобхідн о було створити селянам
м ож л и вості віл ьн о отр и м а ти та розп ор яд и ти ся за вибором
своїм и п а я м и та п ід три м ати п ри ватн ого сіл ьськ огосп од арськ о­
го виробн ика.
У грудн і 1999 р. вий ш ов У каз П резиден та У країн и «П ро
н евідкл адн і заходи щ одо п ри скор ен н я реф орм ування а грарн о­
го сек тор а економ іки».
В ідп овід н о д о нього, п ротя гом грудн я 1999 - квітн я 2000 р.
на заса д а х п р и ва тн ої вл асн ості було п роведен о реф орм ування
всіх к ол е к ти в н и х сіл ьсь к огосп од а р сь к и х п ід п ри єм ств. Всім
чл ен ам к ол госп ів - п рац ю ю чи м та п ен сіон ерам - надавалося
п раво віл ьн ого виходу з ц и х підп ри єм ств та створ ен н я госп о­

324
дарських товариств, сіл ьськогосп одарських кооп еративів інш их
с у б ’єктів, засн ован и х на п ри ватн ій власності.
У каз П резидента п ередбачав обов’я зкову в и п л ату ти м , хто
бере у сел я н в орен д у зем лю , орен д н ої п л ати у розм ірі не м ен ­
ш ом у за 1% її вартості. П еред орган ам и м ісц евої ви к он авчої вла­
д и стави л ось завдан н я всіл якого сп ри ян н я у зд ій сн ен н і вк а за ­
них заходів.
П ротягом 2000 р., н езваж аю чи на сп ротив п ри хи льників
колгосп но-радгосп н ої си стем и в ц ен трі та на м ісц ях, р е о р ­
ганізацію бу л о в ц іл ом у заверш ено. П ро їхн ю прод укти вн ість за
ум ов екон ом ічн ої кризи говори ти рано, од н ак така си стем а,
прийнята в у сьом у світі, створ ю є перспекти ви в и ход у з кризи
на селі, щ о створ и ть ум ови п рогресу усієї держ ави.

П роблеми П озитивно оц ін ю ю чи к урс н а реф орм уван ня

та прорахунки україн ської ек он ом ік и в а р то усвідом и ти , щ о
реф ормування д ерж ава щ е перебуває у стані гл и бок ої кризи,
е к о н о м ік и П озитивні зр уш ен н я тор к н ул и сь л и ш е о к р е ­
м и х сф ер ж иття і м аю ть зародкови й характер. За 90-ті роки
більш як на 40% зн и зил а сь п родукти вн ість п рац і в п р ом и сл о­
вості і більш як в 2 рази - у сіл ьськ ом у госп одарстві. В У країні,
як і раніш е, не ви ста ча є кош тів, загрозл и вого х а р а к тер у н абу­
ла ен ергети чн а криза.
Н е сталось п озити вн и х зруш ен ь у структурі виробн и цтва.
Ч астка сучасн их, науком істких, к он к ур ен тосп ром ож н и х в и р об ­
ництв п родовж увал а скорочуватись. П ри ц ьом у сл ід вр ах ов ув а­
ти, щ о в осн овн ом у склад виробн и цтва п род ук ц ії в м а ш и н обу­
дуван н і стався за рахун ок скороченн я заводів, які в и р обл я л и
д орогу і техн ічн о доск он ал у вій ськову продукцію .
В одночас зростає частка найбільш ен ергом істки х та ек ол огіч­
но ш кідливих галузей (паливно-енергетичної, м еталургій н ої,
хімічної). У 1999 р. вона д ося гл а 59% п роти 26,5% у 1990 р. За т а ­
ких ум ов н ем ає гарантій, щ о ф аза економ ічної стабільності, яка
настала у 2000 р., п ереросте в економ ічне підн есен ня. С итуація
в економіці У країни залиш ається надзвичайн о складною .
П ричин такої си туац ії кілька. О сн овн и м и серед н их є:
1. Н адзвичайн о скл адн і стартові ум ови р еф ор м уван н я у к ­
раїнської економіки.
2. Тривале політичне п ротистоян н я м іж зак он од авчою т а ви ­
к он а в ч ою гіл к а м и в л а д и , д е ст р у к т и в н і д ії о п о зи ц ій н и х
політичних сил, які прагнули поверн ути У к р аїн у н а за д д о к о ­
м андн ої екон ом іки, н езаверш ен ість за к он од авчого п р оц есу та
постійні н евип равдан і зм ін и у док ум ен тах, щ о реглам ен тую ть
напрям и екон ом ічн и х реф орм. Ц е н асам п еред стосується п о­
даткового, зем ел ьн ого закон одавства, д ем он оп ол іза ц ії е к он о­
міки і підтрим ки в ітчи зн я н ого підприєм ництва.

325
 3. Н ед остатн ьо п осл ід овн о здійсн ю вал и сь і сам і економічн
реф орм и . Н е вдалось сф орм увати сучасної, відп овідн ої потре­
бам ринку, си стем и уп р авл ін н я економ ікою ; н ееф екти вним та
л огічн о н езаверш ен и м виявився п роц ес п ри вати зац ії — справ­
ж н ій в л асн и к н е сф орм увався, а ті, щ о отри м ал и , легітим н о чи
н ел егіти м н о, п рава вл асн ості, в багатьох вип адках працю вали
в п ерш у чер гу на вл асн у киш еню , а не на інтереси держ ави і к о­
лективу. Багато проблем накопичилось у галузі банківської діяль­
н ості, страхуван н я, ф он д ового ринку. С лабким м ісц ем розвитку
ек он ом ік и стал о мале п ідп ри єм н и ц тво. В еликих м асш табів н а­
бул а тін ізац ія екон ом іки, яка розви вал ась на ф оні корупції та
ор ган ізова н ої зл очин н ості. За підрахун кам и економ істів поза
к он тр ол ем , в «тін і» зн аход и л ось від 2 0 д о 45% ук раїн ськ ої ек о­
н ом іки. Б агато україн ськи х к ош тів вн асл ідок багатоходових
к ом бін ац ій осідал о н а рахун ках зак ор дон н и х банків.
В и ходячи зі стан у та п робл ем ук раїн ськ ої економ іки, у л ю то­
м у 2000 р. П рези д ен т У країн и оп ри л ю дн ив посланн я д о В ер­
ховн ої Ради: «У країн а: п оступ у X X I століття: стратегія ек о­
н ом ічн ого та соц іал ьн ого розви тку н а 2 0 0 0 -2 0 0 4 рр.». Ц им д о ­
кум ен том в и зн ач ен о осн овн і н ап рям и розви тку н аш ої держ ави
н а н ай бл и ж чі роки та завдан н я, які повинні бути в перш у чер­
гу виріш ен і. С еред н их основна роль відведена розв’язанню
екон ом ічн и х проблем .
У д ок ум ен ті вкотре бу л о в к азан о н а те, щ о п ріори тетн им н а ­
п р я м ом розви тку є п ереорієн тац ія екон ом ічн ої політики н а за­
д овол ен н я соц іал ьн и х потреб, р озбудову в У країн і соціальн о
орієн това н ої ри н кової економ іки.
П ріори тетн и м и н ап рям ам и розви тку ук раїн ської економ іки
в и знач ен о розви ток га л узей із новим и, н ауком істки м и ін н о­
в ац ій н и м и техн ол огіям и. Й деться в п ерш у чергу п ро цідтрим-
ку ви р обн и ц тв у м аш и н обудуван н і (авіацій но-косм ічн ій , м ото­
робудівн ій , судн обудівн ій галузях). О тже, п остає завдання
структурн ої п еребуд ови п ром и сл овості, мета якої - збільш ення
ч а стк и сучасн и х високотехн ол огічн их виробн и цтв та утвер­
д ж ен н я У к раїн и я к ви сокотехн ол огічн ої держ ави.
Т ра д и ц ій н о особл и ві н ад ії п окла даю ться на здійснен н я ак ­
ти в н ої аграрн ої п ол іти ки . Д л я цього в н аш ої д ерж ави є всі п е­
ред ум ови , адж е сам е в У країні за ум ов сп ри ятл и ви х природно-
к л ім ати ч н и х ум ов скон ц ен трован о бл и зьк о чверті світових за ­
п асів чор н озем у та понад 24% розораних зем ель Європи.
К ерівн иц тво д ерж а ви усвідом л ю є, щ о р озв’язання клю чових
екон ом ічн и х завдан ь м ож л и ве л и ш е за ум ови здійсн ен н я ак ­
ти в н ої соц іал ьн ої політики: зр остан н я д оход ів н ароду, п ід в и ­
щ ен н я рівня його соц іа л ьн ого захисту.
З ап р оп он ован а П рези ден том і підтри м ан а В ерховною Р а­
д ою п ол іти ка ек он ом ічн ого зростан н я на 2 0 0 0 -2 0 0 4 рр. розра­
326
хована на 3 етапи, кож ен з яких буде ха рак тери зувати сь п ри ­
скоренням тем п ів ек он ом ічн ого росту. їх н ь о ю ск л ад овою ч а сти ­
ною е підвищ ен н я надій н ості грош ової і ф ін ан сової стабілізації,
обм еж енн я боргової зал еж н ості д ерж ави , розви ток сучасн и х
техн ологій , п одол ан н я корупції та тін ьової екон ом іки, п ід в и ­
щ ення конкурен тосп ром ож н ості в ітчи зн я н ої економ іки.
Розвиваю чи та к он кретизую чи п ол ож ен н я п рези дентської
програм и «У країна: п оступ у X X I століття», К абін ет М іністрів
У країни, очол ю ван ий В. Ю щ енком , у бер езн і 2000 р. розроби в
ш ироком асш табну, к он кретизован у п рогр ам у своєї діял ьн ості,
яка отримала н азву «Р еф орм и заради д обробуту». В тіл ен н я цих
важ ливих док ум ен тів створить м ож л и вості виходу з кризи, п р о­
сування У к раїн и в чи сл о ц ивілізован их європ ей ськи х держ ав.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е ________________________________________________

1. Охарактеризуйте причини та економічні умови прийняття п ро­

грами радикальних економічних реф орм 1994 р.
2. Використовую чи м атеріал підручника, доступні матеріали
періодичної преси, охарактеризуйте пріоритетні напрями р о з ­
витку економіки другої половини 90-х років. Чи правильно, на
вашу думку, їх було визначено і чи все із запланованого вдалось
реалізувати?
3. Яке значення для економіки відіграла стабілізація ф інансової
систем и ?
4. Назвіть проблеми та пріоритетні напрями розвитку п р о м и сл о ­
вості України. За рахунок яких галузей в перш у чергу пройшло
скорочення продукції машинобудування?
5. Чому найвищими тем п ам и в Україні йш ло скорочення випуску
продукції для воєнно-промислового комплексу?
6. У чому полягали суперечності в реалізації аграрної реф орм и в
Україні у 1994-1999 рр.? Щ о стримувало процеси реформування
на селі?
7. Д айте характеристику сучасного стану сільського го сп о д а р ст­
ва України. Чому, купуючи продовольчі товари, ми все частіш е
віддаємо перевагу вітчизняному виробнику?
8. Д айте характеристику програми «Україна - поступ у XXI с т о ­
ліття». Чи все з наміченого вдається реалізувати?

Д О К У М Е Н Т И _____________________________________________________

1. З « О снов ни х п о к а зн и к ів е к о н о м іч н о г о р о з в и тк у У к р а їн и у
2 0 0 0 році»
Січень 2001 р.
В цілому 2000 рік характеризувався стійким зростанням валового
внутрішнього продукта (ВВП). Промисловістю за 2000 р. виробле­
но продукції на 144,4 м л р д грн... або на 12,9% більше, н іж у 1999 р.
Вперш е за останні п ’ять років перевищ ено рівень пром ислового
виробництва 1995 р. - приріст становив 10%.

327
 ...Виробництво валової сільськогосподарської продукції (в порів­
няльних цінах) зросло проти 1999 р. на 7,6%, у тому числі в сіль­
ськогосподарських підприємствах усіх ф орм власності воно ско­
ротилось на 8,8%, а в господарствах населення зросло на 18,9%.
...Протягом 2000 року набула подальш ого розвитку тенденція на­
рощування обсягів інвестицій в основний капітал (капітальних
вкладень). Порівняно з попереднім роком обсяги інвестицій у
будівництво зросли на 11,2%.
Урядовий кур'єр. - 2001. - 23 січня.

2. Е к о н о м іс т С . Б іл а п р о тін ь о в у е к о н о м ік у в Україні
...За експертними оцінками у вітчизняному виробництві частка
тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною. Це
явищ е логічно супроводж ується зростанням масш табів неле­
гального експорту капіталів і позабанківського грош ового обігу.
Так, якщо в 1994 р. частка неконтрольованої грош ової м а си в Ук­
раїні складала 24,7%, то в 1999 р. цей показник дорівнював уже
44,4%, або 8,6 м л р д грн.
Великі прибутки, щ о з ’являються від загальноекономічної діяль­
ності, здебільш ого уникають повернення до України та через с и ­
сте м у офш орних компаній, ф ірм і банків осідаю ть за кордоном.
...До числа класичних офш орних зон, д е процедуру реєстрації
компаній максимально спрощ ено, а місцева влада не цікавиться
походженням капіталів і максим ально мінімізує податки, нале­
жать дрібні острівні держави Карибського моря (Багамські о стр о ­
ви, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Антигуа,
Беліз та ін.). Переважно клієнтами «класичних офшорів» стають
ф ізичні особи, щ о приховую ть обсяги та походження своїх
капіталів і уникають їх оподаткування.
...За різними оцінками з України д о усіляких офшорних зон і бан­
ків зарубіжних країн вивезено від 20 м л р д д о 32 млрд дол.Тим
ч асом річний бю дж ет нашої держави не становить і 8 м л р д дол.
Економіка України. - 2000. - № 4.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В __________________________________

Д о к у м е н т № 1.
Проаналізуйте наведені показники, доповніть їх матеріалами
підручника та спробуйте дати відповідь на запитання: що дає
підстави стверджувати про початок у 1999-2000 рр. стабілізації в
економіці України? Чи помічаєте ви зрушення в економіці де рж а­
ви у св о єм у повсякденному житті?
Д о к у м е н т № 2.
Згадайте, щ о таке «тіньова економіка». Щ о змуш ує підприємців
тінізувати економіку та якою з а таких умов повинна бути політика
держ ави?
Якими були масш таби тінізації економіки в Україні і який вплив
справляло на н еї приховування капіталів за кордоном?

328
 § 4 4 . ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ТА
РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Згадай те:
1. Якими особливостям и характеризувались етносоціальні п ро­
цеси в 60-80-ті роки? 2. Щ о включає в себе поняття «рівень
життя» і що його характеризувало у 80-ті роки? 3. Причини невдач
у реалізації п рограм реформування економіки України кінця 80-х
- початку 90-х років та їх вплив на рівень життя населення.

З м ін и Економічна криза кінця 8 0 - х - початку 90-х ро-

чи сельн ості ків мала негативний вплив на рівень ж иття на-
і складу селення У країни та його відтворення. В 1993 р.
населення чисельність населення України досягла най-
У к р а їн и вищ ої за всю історію п озн ачки - 52,2 м л н ч о­
л овік і після цього піш ла на сп ад, ск л а вш и в 2000 р. бл и зьк о
49,5 м лн чоловік. Ц е стал ося за рахун ок зн ачного скороченн я
народж уваності, загал ьного п остар ін н я н асел ен н я та зр остан ­
ня см ертності, зм енш ен н я в ’їзд у з ін ш и х респ убл ік д о наш ої
держ ави та збільш ення кількості тих, хто з різних п ри чи н , в
перш у чергу економ ічних, зал и ш ав У країну. В 1991 р. см ер т­
ність п еревищ ила н ародж уван ість н а 40 тис., а в 1992 р. - на
100 тис. чоловік. В пода льш ом у п ол іп ш ен н я си туац ії н е в ід б у ­
лося. Н езваж аю чи н а все це, за чи сел ьн істю н асел ен н я У країна
залиш ається одн ією з н ай біл ьш и х держ ав Європи.
Три валість ж иття в У країні м айж е на 10 років м енш а, н іж у
розвинутих країнах світу. В двічі вищ им , ніж у країн ах Заходу, є
рівень дитячої смертності. В исокою є см ертн ість населення у
працездатном у віці: кож на третя лю дин а пом ирає так і не д о ­
ж ивш и д о пенсійного віку. К атастроф ічно низькою є н а р од ж у ­
ваність. Ч орн ою тін н ю нависла над ген оф он дом У країн и Ч ор н о­
бильська катастроф а. За висновкам и ф ахівців, її ж ахливі н а­
слідки м ож уть проявитися при н ародж ен н і дітей навіть у п’ято­
му—сьом ом у поколіннях.
О собли вою скл адн істю відзн ачається д ем огр аф ічн а ситуація
в ук раїн ськ ом у селі. Вж е д овгі роки й ого зал и ш ає н ай м ол одш а
і н ай ак ти в н іш а ча сти н а н асел ен н я . В н а сл ід ок ц ього сел о
ш видко старіє - бл и зьк о 5 м л н селян , або п рактичн о к ож ен т р е ­
тій - непрац ездатн ого віку. Щ орічн о в к ож н ом у п ’я том у селі
У країни не н ародж ується ж од н ого малю ка.
В одночас з середи ни 90-х років сп остерігається п роц ес п о­
вернення д о сел а ж ителів міст. Ц е п ов’язан о з в ід су тн істю в б а ­
гатьох м істах, особл и во невеликих, роботи, а зн ач и ть і м ож л и ­
востей утрим увати сім ’ю.

329
 Р ів е н ь ж и т т я К риза екон ом іки, невдалі сп роби реформу-
населення в а н н я го сп о д а р сь к о го ж и ття , п е р е х ід до
п ер в існ и х ри н кови х відн осин н егати вн о п озн ачи л и ся на м а­
тер іа л ь н ом у станови щ і осн овн и х верств суспільства.
Г осп од а р сь к а к р и за в и к л и к а л а д е стр у к т и в н і п роц еси в
р обітн и ч ом у середовищ і. Ч и сел ьн ість робітн и ків постійн о ск о­
рочувал ась. У се біл ьш е чи сл о п ідп ри єм ств не п рац ю вало в за ­
г а л і або п рац ю вал о н еп овн и й робочий тиж ден ь. Загальна кіль­
к ість зай н я ти х зм ен ш и л ась більш як н а 25% . Н овим явищ ем
стал о безробіття, яке з кож н и м д н е м зростало. П ри цьом у поряд
з я в н и м зн а ч н ого пош и рен н я н а бул о та к зван е п ри хован е без­
робіття. Й ого сутн ість п ол ягал а у том у, щ о ф орм альн о вваж аю ­
ч и сь тр у дів н и к ам и п ідп ри єм ств, робітн и ки по півроку і більш е
н е п рац ю ва л и ч и бул и зайняті н а виробництві 1 -2 д н і н а т и ж ­
д ен ь. П роблем а зайнятості, від сутн ості н ови х робочих місць
стал а од н ією з н ай біл ьш гостри х д л я України.
А н ал огічн і п роцеси відбувал ися й на селі. Криза колгоспно-
р ад госп н ої си стем и , п овіл ьн е впровадж ен н я нових ф орм в л а с­
н ості при звели д о пош и рен н я на сел і д еструкти вн и х соц іал ь­
н и х п роцесів. В одн очас активно йш ло ф орм уван н я соціальної
гр уп и сіл ьськ и х підпри єм ц ів - ф ерм ерів.
К р и зові я в и щ а охоп и л и ін теліген ц ію . Н и зьки й рівень за ­
р обітн ої плати, п адін н я п рести ж н ості багатьох видів розум ової
п рац і н ега ти вн о п озн ачи л и ся на її складі. Ч асти н а спеціалістів
бул а ви м уш ен а зай н яти ся н етрадиц ійн ою д л я н их ком ерцій ­
н ою дія л ьн істю . В н асл ідок цього відбувалася масова д ек ва ­
л іф ік ац ія кадрів, сп остерігався відп л ив зд ібн ої м олоді з науки
й ви р обн и ц тва у к ом ерцій н і структури , зн ачна кількість у ч е­
н их ви їхал а на роботу за кордон.
В особл и во ск л ад н ом у стан ови щ і оп ин и л ись н ай м ен ш соц і­
а л ь н о захи щ ен і категорії н асел ен н я - д іти , м олодь, пенсіонери.
П ротягом біл ьш я к 70-річного існування рад я н ськ ої влади
рівен ь ж иття н асел ен н я я к у всьом у С РСР, та к і в У країні був
н и зьки м . У д р у гій п ол ови н і 80-х років С Р С Р за рівнем сп ож и ­
ван ня п еребував на 77-м у м ісц і в світі. У п ерш ій полови ні 90-х
років незал еж н а У країн а п осідал а вж е 83 місце.
М іл ь й о н и л ю д е й о п и н и л и ся на м еж і зу бож ін н я . Були
п овн істю «з’їден і» ін ф л яц ією ті скром ні заощ адж ен н я, які гр о­
м адян и три м ал и в ощ а дн и х касах. Ц ей проц ес населен ня сп р а ­
ведл и во р озц ін ю вал о я к від к ри ти й грабунок. А д ж е сам е ці за ­
ощ а д ж ен н я , зап ущ ен і в обіг, д а л и м ож л и вість «нови м у к ­
р аїн ц ям » н агр ом ад и ти зн ачн і капітали.
С к ор оч ен н я п р и бу тк ів н а сел ен н я п ри звел о д о суттєвого
п ад ін н я рівн я спож и ван ня. П оказн и к частки заробітн ої плати
у в и р обл ен ом у н ац іон ал ьн ом у д оход і істотн о знизився. Ц е оз­
н ачає, щ о все м ен ш е ч а су робітн и к п рац ю вав на власну за ­
330
робітну плату і все біл ьш е - на д ерж а ву та нових власників
п ідприєм ств. За ум ов зростаю чого безробіття реал ьн о п р оти сто­
яти ц ьом у робітники не могли.
Ш видко зниж увалась к упівел ьн а сп ром ож н ість н аселен ня.
За таких ум ов навіть середня заробітн а плата н езд атн а була
забезпечити п рож и ткового м ін ім ум у. У ц ій си туац ії п он а д 70%
отр и м ан и х гр о ш е й в и т р а ч а єт ь ся н а п р о д о в о л ь ст в о . Д л я
порівняння зазначим о, щ о ан ал огічні ви трати в розви н ути х
країнах становл ять 1 8 -2 0 % доходів.
У результаті п адін н я ж и ттєвого рівня д л я п ереваж н ої біл ь ­
ш ості населен ня товар и д овгостр ок ового в ж и тк у стал и н е д о ­
ступними.
Болюче вдари ла по доходах гром адян У країни ф інан сова
криза 1998 р., вн аслідок якої заробітна плата гром адян У країни
у дол аровом у еквіваленті, за умов, коли сп ож и вчи й ри нок у
значній мірі ф орм увався за світовим и цінам и, зм енш и л ась м а й ­
же вдвічі. За різними підрахунками за м еж ею бідн ості в У країні
на кінець 90-х років перебувало від 50 д о 80% населення.
Така ситуація вим агала прийняття ради кал ьни х ріш ень.
Визнаючи її, уряд своїм и стратегічним и ц ілям и визначив розви ­
ток лю дського потенціалу, зн иж ення рівня бідн ості та п ри м н о­
ж ення багатства нації. П ерш очергова увага д о п робл ем соц іал ь­
ної сф ери вж е в 2000 р. дал а позитивні результати. Р еал ьн і д о ­
ходи населення, за оц ін кою К абін ету М іністрів У країн и, зросли
на 6%, істотно скоротил ась заборгованість із заробітн ої плати.
П овністю ліквідовано заборгован ість по пенсіях. Все це д ає
надію, щ о за умов економ ічної стабілізації п оступ ово вдасться
подолати зубож іння основної м аси україн ського суспільства.

Соціальна П ри родн им насл ідком вп р овадж ен н я ринко-

д иф еренціація вих відносин, п роц есу «п оч атк ов ого накопи-
суспільства чен н я кап італ у» є соц іал ьн а ди ф ер ен ц іац ія ,
тобто розш аруван н я населення, його п оділ на зам ож ни х, сер ед ­
ньо забезп ечен их і бідних. Д и ф ер ен ц іац ія - це н ем и н уча ціна,
яку сусп іл ьство повинне плати ти за соц іал ьн о-ек он ом ічн и й
прогрес. А л е сусп іл ьство зац ікавл ен е в том у, щ об р озш а р у в а н ­
ня відбувалося ц ивіл ізован и м и м етодам и , щ об його насл ідком
було утворен н я п отуж н ого «середнього» класу, а м іж соц іал ьн и ­
ми полю сам и не вин и кал и гл и бок і суперечності.
Та в У к р аїн і п одії р о зго р та ю ть ся за ін ш и м сц ен а р ієм .
В наслідок неп родум ан их ф орм впровадж ен н я р и н к ової е к о ­
номіки відбувал ося стрім ке, «ви бухове» розш аруван н я су сп іл ь­
ства. П роцес первісн ого н агром адж ен н я к ап італ у, щ о в захід ­
них країнах відбувався за кілька п околін ь чи століть, у н ас п р о­
ходив прискореним и тем пам и . Б ідни м и в У країн і ч а сто стаю ть
не зі своєї вини, а дж ерел ом багатства часто буваю ть не праця.

331
сп адщ и н а, п ідп ри єм л и вість та заощ адливість, а спритн а екон о­
м ічна д ія л ьн ість в у м ов ах н едоск он ал ого закон одавства і н е­
рід ко - сп ек у л я ц ія , крад іж ки , м а н іп ул ю в а н н я д ерж авн ою
вл асн істю , ресурсам и та робочою силою .
З а так и х умов зн ачна части на лю дей, аби виж ити, змуш ена
зм ін ю вати проф есію , щ о ви к л и к ає у них апатію , невдоволення,
в тр а ту соц іал ьн и х, м орал ьн их, ідеол огічн их орієнтирів. С еред
н езад овол ен и х оп и н и л и ся м іл ьй он и пенсіонерів, біж ен ці, б е з ­
робітн і, інш і н езахи щ ен і груп и н аселен ня. В они створю ю ть о с ­
н овн е середови щ е п ідтри м ки оп ози ц ій н и х сил.
П роте п ор я д із цим и н егараздам и в У країні проходи ть ф ор ­
м уван н я «серед н ього класу», який в усіх розвинутих країнах є
осн овою п ол іти чн ої та соц іал ьн ої стабільності. Й ого осн ову на
н и н іш н ьом у етапі скл адає нова соц іал ьн а гр уп а - інди відуал ь­
ні та д р ібн і підприєм ці. П одал ьш е збіл ьш ен н я середн ього кла­
су - осн ова ф орм уван н я в У країні гром адян ського сусп іл ьства і
стабіл іза ц ії соц іал ьн и х відносин.

С тан довкілля О днією з най бол ю чіш и х і найгостріш их п ро­

бл ем м олодої української держ ави залиш ається забруднення
довкіл ля. З начна частина республіки виявилась зоною еко­
л огічного лиха. О крім чи слен н их проблем , спричинених Ч орно­
билем, необхідно згадати п ро катастроф ічне забруднення регі­
ону Н и ж ньої Н аддніпрянщ ини, Д онбасу, головної водної артерії
- Д н іп ра, «вим ираю че» А зовське море, отруєні пестицидами
сільськогосподарські райони, деградацію українських ґрунтів.
З добуття У країн ою н езал еж н ості м а л о щ о зм іни ло в справі
охорон и н а вк ол и ш н ього середовищ а. За ц и х умов загроза т е х ­
н оген н и х та екол огічн и х катастроф посилилася.
Щ орок у ук раїн ськ и м и п ідп ри єм ствам и в атм осф еру вики­
д а єть ся 17 м л н т ш кідл иви х речовин. У 21 м істі, д е м еш кає 22%
н асел ен н я , забрудн ен ість п овітря в 15 разів п ереви щ ує гр ан и ч­
н од оп усти м і кон центрації. О собл и во загострил ася ситуація в
Д он ец ьк о-П р и д н іп р ов ськ ом у екон ом ічн ом у районі.
Г остр ою зал и ш ається п робл ем а забрудн ен н я Д н іп ра. К ол ек­
ти ви вчени х, п и сьм ен н и ки н еод н ор азово звертал и ся д о уряду,
В ерховн ої Р ади з вим огам и п ри й н я ття п л ан у невідкл адни х за ­
ходів щ одо озд оровл ен н я його екол огічн ого стан у та забезп е­
чен н я н асел ен н я я к існ ою п и тн ою водою . А л е як і раніш е,
щ ор іч н о д о 4 ш тучн и х в од ой м и щ Д н іп ра п отрапляє 8 м лн т за ­
бр уд н ю ю ч и х речовин. В резул ьтаті м а й ж е п ’ята части на н асе­
л ен н я У к раїн и п оста ч а ється водою , щ о н е відп овідає сан ітар ­
н и м норм ам .
Н а й біл ьш и м б а га т ств о м У к р а їн и є її ч ор н озем и . Ч ерез
в ід су тн ість резерву віл ьн и х зем ель, п ід будівн и цтво п р од овж у ­
ю ть ви кори стовувати зем л і сіл ьськогосп одарського п ри зн ачен ­

332
ня. З цієї причини загальні втрати сільгоспугідь за останні ЗО ро­
ків перевищ или 2 м лн га. Я кщ о на початку століття українські
чорноземи містили 18% гум усу (родю чого компонента ґрунту), то
нині - м айж е у 5 разів м ен ш е. П лощ а ок и сн ен и х ґрунтів
збільш илася на 30%, засолених та солонцю ватих - на 25% .
Д еся тк и ти сяч л ю дей отри м ал и вел икі д ози оп ром ін ен н я
радіацією , л іквідую чи насл ідки Ч орн оби л ьськ ої катастроф и.
С отні ти сяч захворю ван ь тією чи ін ш ою м ір ою п ов ’я зан і з Ч о р ­
нобилем . Ж одн а дер ж ав а світу не знала ан ал огічної за м а сш та ­
бам и та н асл ідкам и ек ол огічн ої трагедії.
С оціальні п отрясін н я, гл и бока ек он ом ічн а к ри за, за б р у д ­
нення д овк іл л я серй озн о загрож ую ть ук раїн ськом у н а р од у і в и ­
м агаю ть п ерш оч ергового виріш ення.

М іж національні У країн а — багатон аціон ал ьн а д ерж ава. На

відносини рубеж і 8 0 -9 0 -х років у н ій прож ивал о 37,4 млн
українців, 11.4 м лн росіян, 483,6 тис. євреїв, 4 40 ти с. біл орусів,
324,5 тис. молдаван, 134,8 тис. румунів, 233,8 тис. болгар, 219,2 тис.
поляків, 163 тис. угорців, 99 тис. греків, 87 тис. татар, 54 тис.
вірмен, 48 тис. циган, 47 тис. крим ських татар, 38 тис. німців.
В У країні м еш каю ть представники більш як 130 націй і н арод ­
ностей.
В плив д ея к и х з н а ц іон ал ьн и х м ен ш и н н а сусп іл ьн е ж иття,
наприклад росіян, зн ачно вищ ий , н іж їхн я ча стк а у загал ьн ій
кількості населення.
З при йн яттям у 1989 р. З акону п ро мови ук раїн ськ а м ов а н а­
була статусу держ авної. П оступово, хоча і н а д зви ч ай н о н и зь к и ­
ми тем пам и , зростал а кількість україн ом овн и х ш кіл. У 1993 р.
понад 60% учнів ш кіл н авчал ося україн ською мовою . П ереваж ­
но це бул и сіл ьські ч и сел и щ н і ш коли. В м істах ж е біл ьш ість
ш колярів н авчалося росій ською мовою.
Б езперечн ою засл угою м ол од ої д ерж ави стал а розробка за ­
кон одавчої бази, яка врегул ьовувал а м іж н ац іон ал ьн і в ід н оси ­
ни і зводил а д о м ін ім ум у м ож л и вість в У країн і м іж н ац іон ал ь­
них конф ліктів, на к ш тал т ти х, щ о п ал аю ть на тер ен ах к ол и ш ­
н ього СРСР.
Турбота п ро нац іон ал ьн і м ен ш ин и стал а од н ією з гол овн и х
проблем національної політики. У прийнятій 1 листопада 1991 р.
В ерховною Р ад ою Д ек л а ра ц ії прав н ац іон ал ьн остей У країн и
підкреслю валося, щ о У країна га ран тує всім н ародам , н а ц іо­
нальн им групам , гром адянам , щ о п рож и ваю ть на її тери торії,
рівні ек он ом ічн і, політичн і, соц іал ьн і та культурн і права.
Н аступним важ ливим кроком в д ан ом у н ап ря м к у став З а ­
кон «П р о нац іон ал ьн і м ен ш ин и в У країні». В ін зак р іп и в право
кож ного н арод у на культурн о-н ац іон ал ьн ий розви ток, твор ен ­
ня своєї н ац іон ал ьн ої культури, відродж ен н я історико-куль-

333
 тур н и х традиц ій , використан ня н ац іон ал ьн ої символіки, від­
зн ач ен н я н ац іон ал ьн и х свят, сп овідуван н я своєї релігії, розви ­
т ок л ітер атури , м и стецтва, засобів м а сової інф орм ації, створ ен ­
ня н ац іон ал ьн и х к ул ьтурн и х та н авчал ьн их закладів.
У 2000 р. в У країні д ія л о 450 національно-культурних това­
риств, 25 з яких мали всеукраїнський статус. Вони представляли
інтереси майж е 40 зі 130 представлених в Україні етнічних груп.
Т ак и м чи н ом , д ер ж а в а дбала, аби всі н ац іон ал ьні менш ини
м а л и рівні ум ови розви тку з к орін н ою нацією - українцям и.
П ісля п рогол ош ен н я н езал еж н ості У к раїн и зазнали д и ­
н ам ічн и х зм ін к ількісн і п оказн и ки різних етносів.
Ч и сел ьн ість представн и ків корінної н ації-українців скорочу­
валась. В он и є одн им із найстаріш их етносів. Ч исло росіян зали ­
ш алась відн осн о стабільним , хоча в друї'ій половині 90-х років
розш и рю ється їх виїзд з У країни на історичну батьківщ ину.
Продовж увався виїзд з України євреїв. За роки незалежності
їх вибуло з України близько 300 тисяч чоловік. М ігрувала з Ук­
раїни і велика кількість етнічних німців —понад 20 тис. чоловік.
Н атом ість, п ротя гом всього п ер іод у 90-х років в У країні зр о­
стал а к іл ьк ість п редставн и ків н ародів З акавказзя та С ередньої
А зії, д о К ри м у в ’їхал о бл и зько 300 ти ся ч крим ських татар. У кра­
їн а єд и н ою з респ убл ік к ол и ш н ього С РС Р взяла на себе справу
їхн ього облаш туван н я.
Такі зм іни, к атал ізован і ск орочен н я м чи сел ьн ості корінного
етносу - україн ц ів - суттєво впл и вал и на п ол іти ку держ ави, в и ­
м а гаю чи н адзви чай н ої зваж ен ості й н ац іон ал ьн ої терпим ості.
В одн очас У країна активн о ви ступ ає п роти сеп аратизм у, в и ­
м ог д ея к и х п ол іти ків про п ередачу К ри м у Р осії, створенн я ав­
тон ом ій у п івд ен н и х та східн и х регіонах, інш их претензій,
сп рям ован и х на підрив суверенітету та територіальн ої ц іліснос­
т і держ ави.
С творю ю чи н еобхідн і ум ови д л я національно-культурного
р озви тк у етн іч н и х м ен ш ин , У країн а сп одівається, щ о й права
у к раїн ц ів у сусідн іх держ авах також буд уть поваж атися.
В ц іл ом у ж створ ен н я ум ов д л я розви тку цивілізованих
м іж н ац іон ал ьн и х відн оси н в У країні стал о важ ли вим д ося г­
н ен н ям м ол од ої держ а ви . В дал ося н ай гол овніш е - зберегти
мир, щ о є н ай важ л и віш ою п ередум овою виріш ен ня всіх со­
ц іа л ьн о-ек он ом ічн и х і п ол іти чн их питань.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е _______________________

1. Охарактеризуйте склад населення України в першій половині

90-х років. Які європейські держ ави мали більшу кількість насе­
лення? Чи існує, на вашу думку, зв'язок між кількістю жителів
країни і м ож ливостями її виживання як незалежної держави?
 2. Проаналізуйте причини та з м іс т процесу депопуляції в Україні.
Д о яких наслідків це мож е призвести?
3. Які процеси характеризували рівень життя населення України?
З чого він складався і щ о робила держ ава для його поліпшення?
4. Чи помічаєте ви збільш ення соціального розш арування нашого
суспільства? Чи завжди зростаю че багатство пропорційне вкла­
деній праці? Чим, на вашу думку, зумовлена соціальна д и ф е р е н ­
ціація?
5. Дайте характеристику змін ж иттєвого рівня громадян України.
Якою мірою його падіння було викликане невдалою економічною
політикою уряду незалежної України, а якою мірою його п ер е д ­
умови були закладені раніше?
6. Наведіть приклади, щ о найяскравіше характеризують еко­
логічне становищ е України, ваш ої області, району, міста, села.
7. Охарактеризуйте стан міжнаціональних відносин в Україні в
першій половині 90-х років. Щ о забезпечило стабільність в Ук ­
раїні на відміну від багатьох республік колишнього С Р С Р ?
8. Які ви бачите шляхи розв'язання соціальних п робле м в Україні?
Наскільки, на вашу думку, вони є складними для практичного
вирішення?

Д О К У М Е Н Т И _____________________________________________________

1. З л и с т а д о г а з е т и « К о м с о м о л ь с к а я п р а в д а в Украине»
«У меня двоє маленьких детей - одному 4 года, др угом у - 11 ме-
сяцев. Я не работаю , муж только недавно стал получать 150 грн.
Куда бьі ни обращ алась, мне обьясняют, что п ом ощ ь положена
только детям д о 3-х лет в разм ере 8 грн. 02 коп. Что же з то за та-
кой «гуманньїй» закон?
Оксана Ищенко,
Кривой Рог.
Вообщ е-то, Оксана, в соответствии с Законом Украиньї «О госу-
дарственной п омощ и се м ь ям с детьми», вьі должньї получать на
одного ребенка одну минимальную заработную плату (до июля
1999 года - 55 грн., далее д о апреля 2000 г. - 74 грн. , п отом до
июля - 90 грн., а с июля 2000-го по настоящ ее вр ем я - 118 грн.)
Н о в реальной жизни действует не принятьій Верховной Радой
Закон, а нормьі, устанавливаемьіе Кабинетом М инистров. В ва-
ш ем случае, когда муж также не работал, вашей се м ь е полага-
лось 10 процентов минимальной зарплатьі. П ричем расчет шел
исходя из миним ум а в 74 грн. М еж ду прочим, ваш ребенок и так
получал слиш ком много: по правительственньїм н о р м а м ем у по-
лагалось 7 грн. 40 коп., а вьі получали аж 8 грн. 02 коп. (доплата,
видимо, шла за счет местного бюджета).
К ом сом ольская правда в Украине. - 2001. - 2 м а р т а .

2. Р ів е н ь ж и ття в У к р а їн і п о р ів н я н о з д е р ж а в а м и с в іт у в
1 9 9 3 р. С т а т и с т и ч н і д а н і
Організацією О б ’єднаних Націй розроблено матеріали про індекс
якості життя. Індекс бер е д о уваги такі показники, як стан си сте ­
м и охорони з д о р о в ’я та освіти, тривалість життя, зайнятість н асе­
лення, його купівельну спроможність, доступність д о політичного
життя тощо.

335
 У відповідності з дослідженням, проведеним 1993 р. у 173 країнах
світу, перш е м ісц е зайняла Японія. С Ш А за якістю життя знахо­
дяться на 6 місці. С е р е д республік колишнього С Р С Р лідирувала
Литва, котра посідала 29-те місце. Естонія та Латвія - 34-35
місце. Україна займала в цьому переліку 45-те місце...
В 1992 р. поточне споживання знизилося д о рівня кінця 50-х рр.,
коли на душ у населення припадало д о 38 кг м ’яса...
На початку 1993 р. середньомісячний прибуток на душу населен­
ня становив (у доларах СШ А) - в Україні - 15, С ербії - 40, Польщі
- 150, Туреччині - 300, Словенії - 400, Португалії - 500, СШ А -
1500...
Урядовий к у р ’єр. - 1993. - 23 березня.

3. З к ниги к о л и ш н ь о го д е п у т а т а В е р х о в н о ї Р а д и С Р С Р
А. Я р о ш и н с ь к о ї, яка в е л а ж у р н а л іс т с ь к е р о з с л ід у в а н н я
н а с л ід к ів Ч о р н о б и л ь с ь к о ї к а та с т р о ф и
...Да, з то глобальная катастрофа. Именно такой вьівод спустя че-
тьіре года после Чернобьільской аварии бьіл сделан государст-
венной зкспертной комиссией.
Авария на Чернобьільской атомной станции по своим долговре-
менньїм і'оследствиям явилась крупнейшей катастрофой совре-
менности...
М а с ш та б и глобальной Чернобьільской катастроф ьі, которьіе
приведеньї в оф ициальном заключении государственной зкс­
пертной комиссии, поражают воображение. В соответствую щ ем
докладе на заседании МАГАТЗ в Вене, 1986 год, отмечалось, что
во внешнюю среду поступило 50 млн кюри радиоактивности раз-
личньїх радионуклидов... А по оценке ряда специалистов ВНИИ
атомньїх злектростанций, суммарньїй вьіброс радиоактивности
равен одному миллиарду кюри. Еще по некоторьім другим оцен-
кам - 6,4 миллиарда. В ьіброс только поцезию -137 равняется 300
Х иросимам.
Ярош инская А. Чернобьіль: Соверш енно секретно. -
М .: Д р у ги е берега, 1992. - С. 130-131.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В __________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Уважно прочитайте лист О. Іщенко д о газети та спробуйте відпо­
вісти на-запитання:
а) 3 чим пов’язані розбіж ності в оцінці та виплатах доп ом оги за
рішенням Верховної Ради і уряду? Чому не можна було виконати
визначеного порогу мінімальної зарплати і «порогу бідності»?
б) Як впливав такий стан матеріальної підтримки материнства і
дитинства на динаміку народжуваності в Україні?
Д о к у м е н т № 2.
Назвіть кількісні показники, що характеризують рівень життя в Ук­
раїні. Чим викликане зниження життєвого рівня і що необхідно
зробити для його підвищення?
Д о к у м е н т № 3.
Охарактеризуйте наслідки Чорнобильської катастрофи для Ук­
раїни і світу. Як ці наслідки відчуваються у вашій місцевості?

336
 § 4 5 . ДУХОВНЕ РОЗКРІПАЧЕННЯ
І ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНОГО
ВІДРОДЖЕННЯ. РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ
В УКРАЇНІ В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
З га д а й те :
1. Чому питання українського національно-державного відро­
дження було одн им з ключових питань політичних баталій кінця 80
- початку 90-х років? 2. Чи відповідав статус української м ови в
У Р С Р п отребам українського народу? Ч ом у такою активною була
політика русифікації? 3. Якою була політика Комуністичної партії
щ одо церкви в 60-70-ті роки? Щ о характеризувало релігійне
відродження в Україні другої половини 80-х років?

Історичні Р озбудова н езал еж н ої У к раїн ськ ої д ерж ави ,

передум ови крах к ом ун істи чн ої ідеол огії, дем окра ти зац ія
духовного сусп іл ьного ж иття, гл асн ість та п ол іти чн ий
розкріпачення плю ралізм , щ о стал и реал ія м и д л я У країн и
на початку 90-х років, створил и нові ум ови ф ун кц іон уван н я д у ­
ховн ої сфери.
За радянських часів К ом ун істи чн а п артія та рад я н ськ а д е р ­
ж ава безал ьтерн ати вн о визн ачал и ш л я хи духовн ого розвитку
суспільства, брутал ьн о втручаю чи сь у сф еру ідеол огії та к у л ь ­
тури. Вони встан овлю вали рам ки, в яких п ови н на бул а зн а х о­
д и ти сь ідеологія, доп уск аю чи лиш е ф орм ал ьн о прояви ди ск у сії
та інш их точок зору.
Д и си д ен тство н ещ ад н о п ри д у ш ув а л ось . Існ у ва л и н авіть
спеціальні статті К рим ін ал ьн ого кодексу, за я ким и д о таборів
чи психіатрични х л ікарен ь відп равл ял и осіб, зв и н увачен и х в
ан тирадян ській агітац ії та пропаганді.
С ф ера ідеол огії перебувал а під н агл ядом сп ец іал ьн о створ е­
них ідеол огічн их відділів, які д іял и на всіх рівн ях - в ід Ц К
К ом партії У країн и д о рай он н и х ком ітетів п артії т а н изови х
п артій н и х організацій.
З крахом партії створил ась ун ікал ьн а м ож л и вість ф ор м у ­
вання п лю ралістичн ої ідеології, яка не стри м увал ась буд ь-як и ­
ми цензурним и обм еж енням и.
Від самого п очатку У країнська держ ава заявила п ро свою
відданість ідеалам дем ократи чн ого суспільства. Ц е створю вало
надійне підґрун тя д л я ф орм уван н я нової д ерж авн ої ідеології.
В ідносно останн ьої точаться гострі дискусії. Я к ою їй бу ти -
національною , громадянською , п лю ралістичн ою ? В ідповідь на
це запитання дасть час.

337
П овернення Суттєвою особливістю ідеологічних процесів в
істо р и ч н о ї республіці наприкінці 80-х - на початку 90-х
п а м ’яті н ар о д у років стала їх політизація. М итці та науковці
відчутн о впливали н а всі сф ери ж иття суспільства і держави.
В агом и й вн есок у відродж ен н я духовн ості зробило віднов­
л ен н я н есф ал ьсиф ікованої, п равд и вої історії країни. З апочат­
к увал и ц ей проц ес засоби м асової інф орм ації, н а сторінках
я к и х си стем ати чн о друк увал и ся м аловідом і м атеріали. Б езп е­
р еч н а ін іц іати ва т у т н ал еж ал а м осковськом у «О гоньку», реда­
гов ан ом у ук раїн ськ и м письм ен н и ком та п убл іц и стом Віталієм
К ороти чем . С лідом за цим на сторін ках «Л ітературн ої У кра­
їн и », «В ітчи зн и », «П рап ора» з’я ви л ась ц іл а серія статей, які по­
в ер н у л и у к раїн ц я м забуті ім ен а та розповідал и про «біл і пля­
м и » їхн ьої історії.
О сн ову п убл ік ац ій ск л адал и м и стецькі твори представників
«розстріл я н ого відродж ен н я» 2 0 -3 0 -х років - Б. Л епкого, М. Зе-
рова, В. В инн ичен ка, М. К уліш а, М . Х ви л ьового, М . Д рай-Х м а-
ри. О дн очасн о з цим, н адбан н ям ш и роки х кіл громадськості
стал и тв ор и заборон ен и х із п ол іти чн и х м іркуван ь В. С имонен-
к а, В. С туса, І. С вітличн ого, О. Тихого.
В л ітер а ту р н о-х у д ож н іх (як то д і говори л и «тов сти х ») ж у р ­
н а л а х п оча л и п уб л ік у в а ти ся п рац і в ід ом и х ук р а їн ськ и х іс ­
т ор и к ів - М . Г р у ш ев сь к ого, Д . Д ор ош ен к а , Д . Я вор н и ц ьк ого,
М . Д р а гом а н ов а .
Істори чн а н аука все біл ьш е ви ход и л а з-п ід контрол ю ком­
п ар тій н и х структур і кон ц ен трувал а увагу на д осл ідж ен н і ф а к ­
т и ч н о заборон ен и х ран іш е д л я вивчення тем — радян ських г о ­
л од ом орів, н ац іон ал ьн о-дем ок рати чн ої револю ції, д и к тату ко­
м ан д н о-ад м ін істра ти вн ої си стем и , ген ези українського народу.
П оверн ен н я н есправедл и во забути х імен та їх н ь огот в ор ч ого
д ор обк у бул о характерн и м і дл я ін ш и х видів мистецтва. Ц е сто­
су єть ся твор ів худ ож н и к а М . Б ойчука та його ш к ол и - О. Зали-
вахи. І. М арчука, Ф. Гум еню ка.
В 90-ті роки процес повернення історичної пам’яті набув
якісн о нових рис. За ум ов розбудови дем ократичного суспільства
україн ська історія чітко виокремилась із контексту історії тих
держ ав, які протягом тривалого ча су правдам и й неправдами
вол оділи її територією . Історія українського народу стала розгля­
д ати сь у контексті становлення української держ авності.

З р о стан н я В ж е н ап ри кін ц і 80-х — на початку 90-х років

соц іал ь н о ї ін т е л іге н ц ія ст а л а ст р ім к о в тя гу в а т и ся в
активності сусп іл ьн у дія л ьн ість. А кти вн у гром адянську
ін тел іген ц ії п о зи ц ію за й н я л и т в о р ч і сп іл к и , зокрем а
С піл ка п и сьм ен н и ків У країн и. Н а п и сьм ен н и ц ьк и х ф орум ах
обговор ю ва л и ся н абол іл і п итання, багато уваги приділялося

338
Хресний хід від Михайлівського майдану д о п а м ’ятника Т. Г. Шевченку.
24 серпня 1997 р.

радянській історії, розкриттю злочинів стал ін ізм у, говори лося

п ро н еобхідність реабілітац ії ж ертв тотал іта рн ого реж иму.
У країнські письменники, н ауковці, митці стали ініціаторам и
створення перш их н езалеж н их від К П РС гр ом адськ и х орга­
нізацій - Н ародного руху України, Т овари ства ук раїн ськ ої мови
ім. Т. Ш евченка, істори ко-п росвітн и ц ького товар и ства « М е ­
моріал». їхн і п редставники увійш ли д о керівни х орган ів п рак ­
тично всіх новостворених п ол іти чн их партій. Гром адян ам У к ­
раїни надовго зап ам ’ятаю ться см іли ві виступи в стін ах у к ­
раїнського парлам енту Івана Д рача, В олодим ира Я ворівського,
Д м итра П авличка, Ром ана Іваничука, В ’ячеслава Ч орновола,
Ірини Калинець, О леся Ш евченка. У країн ська ін телігенція,
діячі науки, культури не лиш е сприйняли п ол іти ку перебудови,
а й були тією соціальною групою , яка активно діяла з м етою її
розвитку та поглиблення.

Питання про Серед н ай гостріш и х питан ь сусп іл ьно-п олі-

національно- ти ч н ого ж и ття д р у гої пол ови н и 80-х рок ів бу-
мовний статус Ло пи тан н я н ац іон ал ьн о-м овн ого статусу рес-
республіки публіки. З авдяки гл асн ості ш и рокі кол а гр о ­
м адськості усвідом л ю вал и гл и би н у д еф ор м а ц ій у сф ері ф у н к ­
ціонування ук раїн ськ ої м ови - м ови корін н ого народу У країни.
О б’єктом д и ск усій стали відом ості щ одо м асш табн ого зр осій ­
щ ення України.

ГШ
 За д ан и м и М іносвіти У країн и у 1987 р. в республіці функ­
ц іон увал о 15 ти с. україн ом овн их ш кіл, щ о скл адал о 74% усіх
ш кіл. В одн очас у 2979 росій ськом овн и х ш колах, щ о складало
бл и зько чв ер ті загал ьн ої кількості ш кіл, н авчалося більш е по­
л ови н и в сіх учнів. У столиці У країн и - Києві - з 300 тис. учнів
україн ською м овою н авчалося лиш е бл и зько третини.
У тверд ж ен н я м д е р ж а в н о го статусу україн ської м ови стало
п р и й н я ття 2 9 ж овтн я 1989 р. В ерховн ою Р ад ою З ак он у про м о­
ви в У к раїн ськ ій РС Р. З акон, забезп ечую чи рівн оправн и й роз­
в и ток м ов у сіх н арод ів, щ о п рож ивал и н а тери тор ії України,
п р огол ош ув а в д ер ж ав н ою ук раїн ськ у м ову. Це сп ри ял о розш и­
рен н я сф ери її вж и ван н я, в п ерш у чергу, в д ія л ьн ості офі­
ц ій н и х устан ов. Т ак и й статус ук раїн ськ ої м ови зовсім не при­
н и ж ує буд ь-як у ін ш у м ову ч и культуру н ародів, щ о меш каю ть у
респ убл іці.
В одн очас, д ек л а рува вш и н а зак он одавчом у рівн і питання
щ од о ста ту су ук раїн ськ ої м ови, д ер ж ав а та к і н е зум іла створи ­
т и еф ек ти вн ого м ехан ізм у її реалізац ії. Н езваж аю чи н а п ри й ­
н яття низки ц іл ьови х п рограм , П івден ь та С хід республіки за­
л и ш а ю ться п ереваж н о російськом овним и. Ц е стри м ує процес
ф ор м у ван н я т у т н ов ої д ерж а вн и ц ьк ої свідом ості, сприяє росту
си л сеп ар а ти стів та п ри бічн и ків реан ім ації Р адян ського Союзу.

Р ел ігій н е ж и ття Д ем ок ра ти чн і п роц еси в суспільстві, крах ко-

в У кр аїн і м ун істи чн ої ідеол огії сп ри ял и відродж енню
на п о чатку рел ігій н ого ж иття, розш и рен н ю ролі церкви
9 0 -х років в ф ор м у ва н н і д ух ов н ості н а р од у У країни.
П рогол ош ен н я н еза л еж н ості а ктивізувал о в Р осійській п раво­
сл а в н ій ц ерк ві в У країн і ті си ли , які прагнул и відокрем лення
від М оск овськ ого патріархату' й к он сол ідац ії православ-’я на ав­
ток еф ал ьн и х засадах, розбудови в сувер ен н ій країн і помісної
ц еркви. В они обґрун товувал и свою п озиц ію тим , щ о хри сти ян ­
ств о н а Р усі зап очатк ован о в К иєві у X ст., а сам остійна ук­
раїн ська д ер ж а в а м уси ть м ати н езал еж н у від М оскви церкву,
я к бул о д о к ін ц я X V II ст.
В иходячи з цього, частина д уховен ства У П Ц та У А П Ц д охо­
д и ть згоди щ одо н еобхідності об’єднання д вох православних
церков. У ч ер вн і 1992 р. відбувся о б ’єдн авчи й собор. П атріархом
У к р а їн сь к о ї п р а в о сл а в н о ї ц е р к в и К и їв сь к о го п а тр іа р х а ту
(У П Ц —К П - та к вона стал а н азиватися п ісл я об’єднання) було
обр ан о М сти сл ава (С крипника), а його заступн иком - Ф іларета
(Д енисенка).
Та єд и н а п равосл авн а церква в У країні не склалася. П о-пер­
ш е, о б ’єд н авчи й собор викл и кав н езадоволенн я М осковського
патріархату, я к и й н е хотів зм иритися із втратою однієї з най-
вил и вовіш и х і най багатш их церков. С пекулю ю чи на традиц ій ­

340
 них уподобаннях зруси ф ікован ої частини вірую чих, п ри хи льн и ­
ки М осковського патріархату зум іл и взяти п ід свій контроль
більш ість україн ськи х параф ій. У країн ську п равосл авн у ц ерк ­
ву М осковського патріархату (У П Ц -М П ) очолив м и троп ол и т В о ­
лодим ир (мирське ім ’я - В. Сабадан).
П о-друге, не визнав об ’єдн ан н я, хоча н ом ін ал ьн о очол ю вав й
У П Ц -К П , 92-річни й М сти сл ав, за я к и м п іш л а ч а сти н а автоке-
ф алістськи х параф ій.
П ісля см ерті М сти сл ава 1993 р. розкол п огл и би вся . Й ого
закріпив собор У А П Ц і обран н я н а н ьом у п атр іа рхом Д и м и трія
(в м и р у — В. Я рем а). Д о того він очол ю вав одн у з автокеф ал іст-
ських гром ад Л ьвова.
У свою чергу, на соборі У П Ц -К П на зв іл ьн ен и й п ісл я см ерті
М стислава п атріарш и й п рестол у ж овтн і 1993 р. бу л о обран о
Володим ира (Ром аню ка) - від ом ого богосл ова, ви д атн ого у к ­
раїнського п равозахи сн и к а. Й ого заступн и ком став згадуван и й
м и троп ол и т Ф іларет (Д енисенко).
Т ак и м чином , україн ське правосл ав’я ви я ви л ося розкол оти м
на осн овні три гілки, щ о н егати вн о впл и вал о на м іж к он ф есій н і
стосунки та духовн е ж иття в цілому.
В західних областях розш ирю вався вплив У країн ської греко-
католицької церкви (УГКЦ) на чол і з М ирославом Іван ом к ард и ­
налом Л ю бачівським, котра об’єднувала 2,9 тис. громад. А ктивно
д іяло також близько 600 гром ад рим сько-католицької церкви.
Кінець 80-х - початок 90-х років характеризувався зростанням
впливу на релігійне ж иття республіки сектантства: євангельських
християн-баптистів, Свідків Єгови, адвентистів сьомого д н я тощо.
П оряд із хри сти ян ською рел ігією в У країн і існую ть іудаїзм
та іслам. Гром ади вірн их ц и х рел ігій ак ти вн о д ію т ь у К иєві,
О десі, К рим у, Л ьвові та інш их містах. У респ убл іці з ’я вл я ю ться
п рихильники РУ Н -віри (Р ідн ої ук раїн ськ ої н ац іон ал ьн ої віри).
З організована в середови щ і ук раїн ськ ої ем іграц ії, ц я рел ігій н а
течія ґрун тується н а д ох р и сти я н сь к и х в ір у в а н н я х сл ов ’ян,
стоїть на позиціях активного н ац іон ал ьн ого відродж ення. У сьо­
го в У країні в п ерш ій п ол ови н і 90-х років ф ун кц іон увал о п он ад
70 різних релігійних конф есій.
Н аявні м іж к он ф есій н і суп ер ечн ості не га льм ую ть а к ти в і­
зац ії рел ігій н ого ж иття н ароду У країн и, я к и й чер ез рел ігію п о ­
вертає собі втрачені д уховн і й м орал ьн о-ети чн і орієнтири. М іл ь­
йони лю дей у ж е зробили свій вибір. П ротягом 1 9 9 1 -1 9 9 5 рр.
свій статус оф орм или п он ад 6 ти с. рел ігій н и х гром ад. В У країні
відродж ено та засн ован о бл и зьк о 40 н ови х м он асти рів, 10 д у ­
ховних сем ін арій і училищ , 2 д ух ов н і академ ії, 3 тис. храм ів.
Справж ня, а не дек л арован а свобода совісті стал а важ ли вим
елем ентом ж иття У країни, д уховн ості у к р а їн ськ ого н ароду, й о­
го н ац іон ал ьн ого відродж ення.

341
 Рел ігій н е Н ап ередодні 2000-річчя Різдва Х ри стового -
ж и ття У кр аїни вел и чн ого хри сти ян ського свята — динам іка
на п орозі р ел ігій н и х п роцесів, в п ерш у чергу в середо-
нового в и щ і ук раїн ськ ого п ра восл а в’я, пом ітно при-
тисячоліття скорилась.
П ротягом 1 9 9 2 -1 9 9 4 рр. сим патії влади зн аходились на боці
У Г ІЦ -К П , яка розгл ядал ась як церква, щ о сп ри яє реалізації
д ер ж ав отв ор ч ої ідеї. П ри ц ьом у враховувал ось і те, щ о значна
части на гр ом ад (параф ій) У країн и підп орядковувалася УПЦ
М оск овськ ого патріархату. О станн ій п остій н о заявляв про в и ­
к л ю ч н у кан он ічн ість сам е її гром ад, а У П Ц -К П огол ош ував не-
кан он ічн ою . Н ап ередодні виборів 1994 р. Л . Кравчук зустрівся
з м и троп ол и том У П Ц -М П В ол одим иром (С абаданом ), щ о озн а ­
чало п евн е вирівн ю ван н я ставл ен н я вл ади д о різних п раво­
сл авн и х конф есій.
П ри хід д о влади нового політичного керівництва певною
мірою зм істив акценти держ авно-церковних відносин. Його сим­
п атії та ц ільові установки були ближ чим и д о У П Ц -М П , щ о при­
звел о д о охолодж ення відносин держ ави з У П Ц -К П . Особливо
це проявилося під час похорону у липні 1995 р. патріарха К и ­
ївського і всієї Руси-У країни Володим ира (Романюка). Влада, н е­
зваж аю чи на прохання церкви, авторитетних політичних та гро­
м адських діячів, не дозволила поховати патріарха на території
С оф ійського собору. Н атомість було запропоновано поховання у
В олодим ирськом у соборі, В идубицьком у монастирі чи на Байко­
в ом у кладовищ і, а це н е влаш товувало керівництво церкви.
П ід час сам овіл ьн ого похован н я п атріарха загони м іліц ії з у ­
п и н и л и п росуван н я п роц есії та не доп усти л и її на тери торію
Св. Софії. На С оф ійськом у м айдан і Києва відбулися сутички
ч л ен ів п охор он н ої п роц есії з м іліцією . В резул ьтаті патріарха
бу л о п охован о біл я брам и д звін и ц і Св. Софії.
Ц ей ін ц и д ен т дістав н егати вн у оц ін к у гром адськості всього
світу. П ри хил ьн ики україн ської ц еркви зви нувати л и владу у
п отуран н і п ром оск овськ и м си лам , назвали п огром п огребал ь­
н ої п р оц есії «чорн и м вівторком».
У св ою чер гу, П рези д ен т У к раїн и Л . К учм а відзн ачив, щ о
к он ф л ік т ф а к ти ч н о бу л о сп ровокован о, з од н ого боку, тим и, хто
х отів п оховати п атр іа рха на тери тор ії С оф ій ськ ого собору, не
м а ю ч и н а те оф іц ій н ого д озв ол у, а з ін ш ого - тим и владними
структурам и , які застосувал и си л у п роти п охор он ної процесії.
П атріархом У П Ц -К П було обр ан о м и троп ол и та Ф іларета (Де-
н исен ка).
В західн и х обл астях У країн и зростав вплив Г реко-католиць-
к ої ц еркви. С аме в цей ч а с п ереваж н о без застосуван н я сили бу­
л о ви р іш ен о п и тан н я щ одо повернення їй відп овідних п р и ­
м іщ ень. Б ільш активн ою стала і д ія л ьн ість автокеф алістів.

342
 У другій половині 90-х років, особ­
ливо у зв’язку з підготовкою до свят­
кування 2000-річчя від Р іздва Х рис­
тового, в суспільстві набули п ош и ­
рення ідеї щ одо об’єднання різних
гілок християнства в єди ну україн­
ську церкву. О днак дан ий процес, в
якому, безперечно, зацікавлене су ­
спільство, гальмується ц іл ою низкою
внутріш ніх і зовніш ніх чинників.
Н а 200 0 р. У к р а їн ськ а п р а в о ­
славна ц ерква М осковського п атр і­
архату нараховувала 8,5 ти ся ч п а­
раф ій, щ о скл адал о 70% загальної
чи сел ьн ості п равосл авн и х громад. Патріарх УПЦ-КП Ф іларет
У П Ц К иївського п атр іархату н а р а ­
ховувала 2,5 тис. громад. У країн ська автокеф ал ьн а п р а в осл а в ­
на церква н араховує бл и зьк о 1000 параф ій.
У країн ська греко-катол и ц ька церква м ала на рубеж і т и ся ­
чоліть 3,2 тис. рел ігій н их громад, які м а й ж е всі розм іщ увал ись
у Галичині та Закарпатті. В 2000 р. п іш ов з ж и ття її б а га ­
торічн и й керівни к М и росл ав Іван карди н ал Л ю бачівськи й. На
початку 2001 р. на цю п оса ду було обр ан о Л ю бом и ра Гузара. .
Р и м сь к о -к а то л и ц ь к а ц ер к в а в У к р а їн і н а р а х о в у є н и н і
більш е 770 громад, причом у з д а н ого регіон у її впл и в все
більш е пош и рю ється на цен тральн і та схід н і області У країни.
Новий ім пульс розвитку Г реко-католицької та Римо-като-
лицької церков н адає запланований на червен ь 2001 р. перш ий
за всю історію візит д о У країни папи рим ського Іоанна П авла II.
М іж кон ф есійн і суперечн ості трад и ц ій н и х д л я У країн и ц ер ­
ков, кон сервати зм існую чи х у н их обрядів стали важ ли ви м и
ч и н н и к а м и п ош и р ен н я п р отестан ти зм у . О к рем і й о го теч ії
(євангельські хри сти ян и-баптисти , п’ятдесятн ики, адвентисти
сьом ого д н я ) зн ачно посили лись, щ о створ и л о ум ови д л я п ер е­
ходу від окрем и х сек т д о розгал уж ен ої орган ізації, тобто н абут­
тя ц ерковн ого статусу.
В сього в У країн і бул о п редставл ен о біл ьш е ЗО н ап ря м ів п р о­
тестантизм у. За 1992 р. кіл ьк ість п ротестан тськ и х гр ом ад в У к ­
раїні зросла більш як на 3 тисячі, щ о зн ачно ви п ередж ал о м а с­
ш таби зростан н я гр ом ад п равосл ав’я.
РІа 2000 р. в У країн і діяло 2000 гр ом ад баптистів, п он ад 1100
- гі’ятдесятників. З агал ом ж е в У країн і д ія л о бл и зьк о 6 тис.
протестантських громад. Н ай ін тен сивн іш е від бувал ось п ош и ­
рення п ротестан тизм у у вел и к и х м істах. Ч и не н ай ви щ у ак­
тивність тут п роявляю ть єговісти, кож ен з я к и х ф ак ти ч н о в и к о­
нує і ф ункції проповідника.
343
 З ак ріп л ен н я н овою К он ституцією н евід ’єм н ого д л я всіх гро­
м адян У країн и п рава на свободу світогл яду та віросповідання,
н а си ч е н н я й ого р еа л ь н и м зм іст о м сп р и я ю ть а к ти в ізац ії
рел ігій н ого ж иття в н аш ом у суспільстві.
В ели ки й розви ток дістал и релігійні конф есії національних
м енш ин . П ротягом 1 9 9 2 -1 9 9 9 рр. кількість їхн іх гр ом ад зросла
зі 175 д о 655, п ол ови н у з я к и х скл адал и м усульм ани.
З а рок и н еза л еж н ості У к раїн ськ ою д ерж авою повернуто
р ізн и м ц ерквам 3,4 тис. храм ів та понад 10 тис. предм етів ку л ь­
тов ого й ц ерк овн ого вж итку, зведен о іце бл и зько 3 тис. к ульто­
вих споруд. Ідея свобод и совісті стал а важ ли вою складовою ч а ­
сти н ою д ух ов н ого відродж ен н я народу.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е ________________________________________ _
1. Як змінилися умови духовного життя українського народу в
умовах незалежності?
2. Яку роль у відродженні української духовності відіграло повер­
нення історичної п ам ’яті народу?
3. Розкрийте роль інтелігенції у становленні незалежної України.
4. Ч ом у національно-мовний статус України став одн им із най-
гостріш их політичних питань останнього десятиріччя?
5. Визначте основні причини розколу в українському православ’
та наслідки цього.
6. Які з конфесій поширені в регіоні, д е ви проживаєте?
7. Щ о спричинило зростання протестантизму в Україні?
8. Чи мож на твердити, що в Україні у повному обсязі реалізован
право на свободу совісті?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1. З д о п о в ід і П а вл а М о в ч а н а на п л е н у м і С п іл к и п и с ь м е н ­
н и ків У к р а їн и
Ж овтень. 1993 р.
.. .М ова сусідньої держави витісняє рідну мову нашу з телебачен­
ня, радіо, газет. Такої тотальної русифікації історія щ е не знала.
З 2277 друкованих одиниць книжкової продукції, виданих мину­
лого року, російською м овою вийшло 62 відсотки, українською ж
всього лиш е ЗО відсотків. Загальний же тираж видань російською
м овою складає 54,5 мільйона, українською ж лиш е 21 мільйон.
.. .У ставленні д о літератури необхідний справжній державний про­
текціонізм, інакше нас очікує велике лихо. Низькопробне чтиво,
проти якого дезорієнтований читач не м а є імунітету, витіснить все
духовно повноцінне не лиш е з ринку, а невдовзі й з са м о ї людині/
...Натискові, цинізмові, розтлінній порнушності, законам спеку
ляцій може протистояти лиш е моральна чистота нашої класичнс
літератури...
Літературна Україна. - 1993. - 28 жовтня.
 2. З і с т а т т і « К о н ф р о н та ц ія б іл я С в. Соф ії»
С ерпень 1995 р.
Інформація про події 18 липня на Соф ійському майдані в Києві
облетіла весь світ. Національно-демократична преса прозвала
цей день «чорним вівторком» і з шаленою активністю на своїх
сторінках закликає покарати, проклясти винних, а деякі вже гала­
сую ть про необхідність зміщ ення «неукраїнського атеїстичного
президента». Наслідки події дійсно вражаючі. Д есятки жахливо
побитих мирних людей. Імідж України як найспокійніш ої держави
се р е д всіх постсовєтських значно зменш ився. П озиції де стр ук ­
тивних сил зміцнилися.
Софійський со б о р вже не перший раз ста є епіцентром міжкон­
фесійної ворожнечі та «військових дій» між владними і релігійни­
ми структурам и... П озиція влади, щ о цей с о б о р є д ій с н о
національним надбанням, д о того ж світового значення, і на цей
час м а є охоронятися державою, а не бути переданим одній з ук­
раїнських церков, котрі плодяться і зміню ю ться м а ло не щороку,
є дуже мудрою. Свята Соф ія будувалася в часи існування єдин ої
Української Церкви... Сьогодні м и м а є м о чотирьох нащадків тієї
церкви, розділених адм іністративним підпорядкуванням і п о ­
літичною орієнтацією : Українська православна церква (най­
більша на Сході і в Центрі України), Українська православна ц ерк­
ва Київського патріархату, Українська автокефальна православна
церква і Українська католицька церква...
І влада, і ті, хто спровокував зіткнення, маю ть вибачитися перед
невинними лю дьми, які постраждали, перед тими, хто був п ор а­
нений п ід ч а с виконання службових о б о в ’язків...
Певні кола свідомо пішли на конфлікт. При цьому на другий план
були відсунуті повага та щ ире піклування про померлого, істинні
інтереси церкви. Вони добре розуміли, щ о своїм и вим огам и ста в ­
лять владу в ситуацію, коли в неї не залишається вибору, який би не
був пов’язаний із серйозними морально-політичними втратами...
Батьківщ ина. - 1995. - С ерпень - С. 18-19.

З А П И Т А Н Н Я Д О Д О К У М Е Н Т І В ______________________________

Д о к у м е н т № 1.
Щ о спричинило стурбованість П. Мовчана? Ч ом у окремі політичні
сили всіляко заважають впровадженню української мови?
Д о к у м е н т № 2.
Згадай те, щ о послуж ило осн о в н о ю причиною конф лікту на
Соф ійському майдані м. Києва у 1995 р.? Чому розкол і конфлікти
в українському православ'ї триваю ть? Як це відбивається на
впливовості інших церков? Чи з усім у цій статті ви погоджуєтеся?

345
 § 4 6 . КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ
В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
З га д а й те :
1. Якими були історичні умови розвитку української культури в
70 -80 -ті роки? 2. Яку роль відіграли діячі української культури у
здобутті Україною незалежності та розбудові м ол одої держави?

Історичні Д уховн е розкріп ачен ня україн ського народу,

ум ови розв и тку зн яття партій н о-держ авн ого пресингу, полі-
культури ти ч н ої цен зури , відродж ен н я національної
в У кр аїн і свід ом ості зм ін и л и умови розвитку культури.
П ісл я три ва л ого д и к та ту к ом ун істи чн ої ідеол огії українське
су сп іл ьств о д іста л о м ож л и вість віл ьн о висловлю вати свою точ­
к у зору, п р ац ю вати в різних л ітературн о-м истец ьки х стилях,
в іл ьн о ви кори стовувати н адбан н я світової культури та н ац іо­
н а л ь н ої духовн ої спадщ ини.
П рогол ош ен н я н езал еж н ості п еретворил о культурн у політи­
к у на од н у з важ ли вих сф ер дія л ьн ості держ ави, і вж е у 1992 р.
В ерховн ою Радою У к раїн и бул о схвал ен о «О сн ови законодавст­
ва п ро культуру». К ул ьтура розгл ядається як один із головних
чи н н и к ів н а ц іон а л ьн ого відродж ен н я, п од ол а н н я соціально-
ек он ом іч н ої і політичної кризи, збер еж ен н я н а ц іон а л ьн ої сам о­
бу тн ості у к раїн ц ів та н ац іон ал ьн и х м енш ин, щ о населяю ть т е ­
ри торію держ ави.
В У країн і, з її багатон ац іон ал ьн и м населенням , ш ироким
сп ектром м овн и х та регіон ал ьн о-культурн их відм ін н остей , ре-
Президія Перш ого всесвітнього ф оруму українців

346
л ігій н ою н еоднорідн істю культура м ож е ф ун кц іон увати лиш е
на засад ах плю ралізм у. Таки й п ідхід гаран тує кож ній лю ди ні
або соц іал ьн о-п ол іти чн ій групі вибір ідеології, забезп ечує г а ­
рантію прав лю ди н и, свободу її духовн ого розвитку і зад ов ол ен ­
ня власних культурн их потреб.
Разом з тим, за ум ов тотального зросійщ ення, яке здій сн ю ва­
лось у попередні роки, важ ливою була потреба відродж ення ідеї
української держ авності, підтримки держ авн ої мови, духовних
надбань народу. За ум ов економічної кри зи і спроб ф орм ування
ринкової економіки зм енш ились м ож ливості держ авн ої д оп о­
м оги культурі. Я к результат — звільнивш ись від ідеологічного
п ід п оря д к ува н н я п р а в л я ч ій п артії, к у л ь ту р а п отр а п и л а в
жорсткі лещ ата ф інансової залеж ності. Це призвело д о того, щ о
поряд із відродж енням духовн их цінностей українського народу,
набуває небаченого пош ирення так звана «м асова культура». В о­
на часто-густо несе з собою культ насильства, ж орстокості, в се­
дозволеності, щ о негативно впливає насам перед на молодь.

Р озвиток освіти У результаті здійснених заходів щ одо забез­

печення загальної середн ьої освіти у д ругій пол ови ні 80-х років
виникла нова ситуація: 1986 р. майж е 70% населен ня У країни
мало вищ у і середн ю (повну й н еповну) освіту. В одн очас усе
більш е проявляється суперечн ість між рівнем освіти та її як іс­
тю, навчальний процес був надм ірн о заідеологізован им , а д у ­
ховна спадщ ина україн ського народу вивчалась у сф ал ьси ф ік о­
ваному вигляді.
Щ е 1988 р., у розп ал гор бачовськ ої «пер ебудови », бу л о р о з­
роблено «О сновн і н ап рям и реф орм уван ня загал ьн оосвітн ьої і
п роф есійн ої ш коли», які п ови н н і були д е щ о зм ін и ти си туац ію ,
проте їхн і п ол ож ен н я реал ізован і не були.
О дним з перш их, щ е д о здобуття н езал еж н ості - 4 червн я
199] р., - було п ри йн ято З ак он У країн и «П р о освіту». Н и м за ­
кріплю вались осн овн і н ап рям и її розвитку, си стем а ф у н к ц іон у ­
вання та управлін н я, права та обов’язки учасн и ків н авчальн о-
виховного процесу.
На основі дан ого д ок ум ен та в листопаді 1993 р. Кабінетом
М іністрів У країни була затвердж ен а програм а «О світа (У країна
XXI століття)». Вона передбачала істотну рекон струкцію всієї си ­
стеми освіти, починаю чи з д ош к іл ьн ого вихован ня д ітей і завер­
ш ую чи підвищ енням кваліф ікації д и п л ом ован и х спеціалістів.
Й ш лося про ф орм уван н я високого ін тел ектуал ьн ого і к ул ьтур­
ного потенціалу н ароду я к най цін н іш ого його надбання. П р и н ­
циповою позицією концепції стал о визнання н еобхідн ості д е м о ­
кратизації всіх ланок середн ьої та вищ ої ш коли.
В аж ливу роль у ф орм уван н і правови х засад дія л ьн ості ш к о ­
л и відіграв п ри йн ятий 13 тра вн я 1999 р. З ак он У к раїн и «П ро

347
 за га л ь н у сер ед н ю освіту». ї ї гол овн е завдан н я п ол ягає у віл ьн о­
м у розви тк у л ю дськ ої особи стості, ф орм уван н і ц ін н остей п раво­
вого, д ем ок р а ти ч н ого суспільства.
П роцес ф орм ування освітньої системи України проходив у
скл адни х ум овах політичної, соціально-економічної та духовної
тран сф орм ац ії суспільства, великої ф інансової скрути. Саме з
цих причин, а також через зм енш ення народж уваності, з 24,5 до
17,6 тис. скоротилась мереж а дитячих дош кільни х закладів, а
чи сло дітей, іцо їх відвідували, зменш илось більш як наполовину.
Н езваж аю ч и н а скл адн і соц іал ьн о-екон ом ічн і ум ови, вдал о­
ся зберегти й суттєво реф орм увати середн ю л ан к у системи
освіти . З 20,9 д о 21,2 ти с. зросл а п ротягом 90-х років кількість
серед н іх загал ьн оосвітн іх закладів. П ом ітн е м ісце серед них
зай м ал и н авчал ьн і заклади нового ти п у - гім назії, ліцеї, к о­
л егіум и , я к и х н ал ічувал ось п он ад 500.
В у м ов а х розбудови д ер ж а в н ості зростала чи сельн ість у к ­
р а їн ом овн и х ш кіл. На 2000 рік п он ад 2/3 учнів навчалися д е р ­
ж а в н ою м овою . В одн очас ф ун кц іон увал о 2,4 тис. ш кіл з р о­
сій сь к ою м овою навчання, 107 - рум унською , 67 - угорською , 9
- к ри м ськ отатар ськ ою тощ о. В у сіх ш колах держ ави нині п ра­
ц ю є більш як п івм іл ьй она вчителів.
П роф есійно-технічна освіта України, яка дісталась їй у спа­
д ок від С РСР, була ш ироко розгалуж ена і зорієнтована на забез­
печення робочою силою як республіканських, та к і загальносою з­
них підприємств. Зміна економ ічних умов та пріоритетів суттєво
вплинула на їх роботу. Н ині систем а проф техосвіти України, яка
н ал ічує понад 900 навчальних закладів, переорієнтовується на
підготовку поряд з традиційними, нових категорій фахівців -
сф ери обслуговування, бізнесу, комунальних служ б тощо.
В ідп овідн о д о З акону У к раїн и «П ро освіту» си стем у вищ ої
освіти ск л ад а л и н авчал ьн і заклади І - І У рівнів акредитації. На
п оч а ток 9 0-х рок ів їх н араховувал ось понад 900, вклю чаю чи
735 техн ік ум ів і училищ , 15 коледж ів, 156 ун іверси тетів, ака­
д ем ій та інститутів.
Р еф орм уван н я си стем и вищ ої освіти, щ о три ває і нині, охоп ­
л ю є її оп ти м ал ьн и й розподіл в рам ках держ ави, підготовку
ф ахівц ів на рівн і суч а сн и х вим ог. П оряд із д ерж авни м и , розви ­
ваю ться н авчал ьн і закл ади , щ о п еребуваю ть у ком унал ьній та
п р и ватн ій власності.
В резул ьта ті ск ороти л ось чи сл о н авчал ьн их закладів І—II
рівн ів акреди тац ії, м ай ж е д о 300 зр осл о чи сл о університетів,
ак ад ем ій , ін сти тутів. 206 із н их п еребуває у держ авн ій в л а с­
ності. Вони, п оряд з дер ж а в н и м зам овленням , у все біл ьш и х о б ­
сягах ведуть п ід готов к у ф ахівц ів н а кон трактн ій основі. За т а ­
к и х ум ов зн а ч н а ча сти н а п рестиж н их сп еціал ьн остей ви я в и ­
л а сь д л я багатьох м ол оди х л ю дей недоступною .
348
 П ровідн у роль, я к і раніш е, в си стем і вищ ої освіти зб ер іга ­
ю ть н авчал ьн і заклади з да вн ім и тради ц ія м и . В и значен н ям їх
особл и ви х засл уг ста л о н ад ан н я ста ту су н ац іон ал ьн и х. За
скл адни х екон ом ічн и х ум ов освіта У країн и зум іл а уникн ути
руйнації і зараз д и н ам іч н о розвивається, ін тегрую ч и сь у св іто­
ве співтовариство.

Н аука С кладні й суп ер ечл и ві п роц еси відбуваю ться

н е за л е ж н о ї в ук раїн ськ ій науці. З од н ого бок у, вп ер ш е за
України тр и вал и й ч а с вчені отри м ал и м ож л и вість без
огляду на п артій н о-держ авн і ін стан ц ії зай м ати сь своєю у л ю б­
л ен ою справою . Р озш и р и л и сь мож л и вості п убл ік ац ії та в п р ова ­
дж ен н я результатів н аукови х розробок. З ін ш ого боку, розрив
існую чих н аук ови х зв’я зк ів у рам к ах к ол и ш н ього С Р С Р у ск л а д ­
нив роботу багатьох колективів.
Н егативн ий вплив на розви ток н ауки сп рави л а загал ьна
екон ом ічн а криза. О бсяги держ авн и х ви тра т щ ороку зм е н ш у ­
ються, а.п остій н а затри м ка в и п л ат зар обітн ої пл ати , н езв а ж а ­
ю чи на її п еріоди чн е збільш ення, стал а д л я в чен и х зви чай ни м
явищ ем . Ж орсткі ум ови, в я к и х оп ин и л ося ба га то га л узей го с­
подарства, п ри звели д о скорочення к іл ьк ості від ом чи х н а у к о­
во-дослідни х установ.
В р езул ьтаті за 9 0 -ті рок и вд в іч і зм ен ш и вся о б с я г на-
уком істкості ук раїн ськ ого виробн и цтва, а тем п и скороченн я
держ авн и х ви трат н а н ау к у вдвічі п ереви щ и л и загал ьн і п ок а з­
н ики падіння обсягів ви р обн и ц тва в д ерж аві. М а й ж е вдвічі
зм енш илось чи сл о н ауковц ів. П роте за ц и х ск л ад ни х ум ов у к ­
раїнська н аука все ж розви вал ась. Н ай біл ьш ого п р огр есу д о ­
сягн уто у сф ері гум ан ітарн и х н аук, п ерш ий український
які свого ч а су особл и во кон трол ю ва- космонавт Л е он ід Каденюк
лись тотал ітарн ою системою.
У кінці 80-х - на п очатк у 90-х р о ­
ків бу л о створено чи від род ж ен о ряд
нових н аук ови х закладів, щ о сп ри яє
вивченню нових тем , п ош ук у т а в ве­
д ен н ю д о н аукового обігу д ок у м ен ­
тів та м атеріалів ук раїн ськ и х і за ­
рубіж них сховищ . Ц е Ін сти ту т м іж ­
націон альн их від н оси н і п ол іто л о ­
гії, Ін ститут ук раїн ськ ої археограф ії
ім. М. Груш евського та інші.
П лідн о п рац ю ю ть ук раїн ськ і в ч е­
ні в галузях точн и х та при родн ичих
наук: м а тер іа л озн а в стві, е л е к тр о ­
зварю ванні, н овітн іх косм ічн и х т е х ­
нологіях.

349
 П ровідним центром наукових дослідж ень залиш алась Н аціо­
нальна академія наук. Вагомий внесок у розвиток вітчизняної
науки в н есл и академ іки Н А Н У країн и Ю. М и тропольський
(матем атична фізика), Ю. Гузь (механіка), П. К остю к (фізіологія),
В. Грищ енко (кріобіологія), Ю . Глеба (клітинна інженерія), В. Та-
ц ій (правознавство), І. Д зю ба (літературознавство), П. Тронько,
В. Смолій (історія), І. Курас (політологія), В. Ш инкарук (філософія).

Українська Д ем ок ра ти чн і п еретвор ен н я в українськом у

л ітер атур а сусп іл ьстві 9 0-х років зняли ідеол огічн і обм е­
ж ен н я та відкрили п ростір д л я свободи письм енн и ц ької твор­
чості різн и х ж анрів.
Н ай п ер ш е сл ід відзн ачити ром ан у вірш ах Л ін и К остенко
«Б ерестечк о», я к и й був н ап и сан и й раніш е, одн ак п обачив світ
за часів н езал еж н ості. У країн ська л ітер атура збагатил ася у н і­
к ал ьн и м твором .
М ол од и й п розаїк Є вген П аш ковський у ром ані «Щ оденний
ж езл » п одає гостре, зле, н есам ови то гаряче сл ово за українське
п оган ьблен е безси л е слово, за духовн о осл абл ен у націю, за ж ор ­
стоко п ерерва н і к ом ун істи чн и м реж и м ом тради ц ії, за зр уй н о­
в ан у х ри сти я н ськ у віру і м ораль.
Р ом ан -л еген да «Р ев ол ен ів н арозви дні» Р ом ана Іваничука
н ал еж и ть д о рел ік тового ж ан ру вел икої еп ічн ої прози. Роман
п ри свя ч ен и й п одія м Д р у гої світової війн и в Західн ій У країні.
Д о зд обу тк ів ук раїн ськ ої прози треба від н ести повість А. Ді-
м арова «М ол и тва д о М арії». Вона є рідкісним, а том у особливо
ц ін н и м взірц ем того, я к п ід пером м айстра без ж одних, як зд а ­
ється чи тачу, зусил ь м ож е ож ивати хри сти ян ськи й міф. П и сь­
м ен н и к не ц итує Біблію , він пиш е картини україн ського ж иття,
д ол ю у к р аїн ськ ої ж інки.
В ал ерій Ш евчук у своїй п овісті «С он ц е в тум ан і» творить
ц іл к ом н ови й в україн ській л ітер атурі ти п історичної повісті,
я к а п оєд н у є гл и бок у ф іл ософ ію , ін тел ектуал ьн и й д етекти в та
п сихологізм .
Д о здобутк ів ук раїн ськ ої л ітератури остан н іх років н але­
ж ать твор и М . В ін гран овського «С евери н Н ал и вай ко», П. За-
гр ебел ьн ого «Т и ся чол ітн ій М и кол ай », «А нгел ьська плоть» та
Ю . М уш к ети к а «С тра х п ідстарости Ч аплинського».
В одн очас ф ін ан сова скрута призвела д о скороченн я н акл а­
д ів , а то й п ри п и н ен н я ви п уску окрем и х літературно-худож ніх
видан ь, за си л л я на вітчи зн я н ом у ри н ку росій ськом овни х к о­
м ер ц ій н и х видань.

З д о б у тки В ум овах н ац іон ал ьн ого відродж ення зростає

м и стец тв а роль худож н ьої творчості. В м истецьком у про-
У кр аїн и ц есі д ед а л і активн іш е утвердж ується п л ю ­

350
ралізм , щ о передбачав відм ову від п ри там ан н ого тотал ітарн ій
си стем і соцреалістичного відтворен н я ж иття.
П лю ралізм, багатогранн е худож н є осм и сл ен н я св іту н ем ож ­
ливе без визнання н оваторськи х те ч ій у м истецтві, в том у чи слі
аванга рд и стських.
П омітним явищ ем у культурн ом у ж и тті стало п роведен н я
культурних заходів загал ьн оукраїн ського м асш табу. С еред них
Всеукраїнське Ш евчен ківське свято «В сім ’ї вольній, н овій », ф е ­
стивалі естрадної пісні «П ісен н и й верн ісаж », «Ч ер вон а рута»,
«Т аврійські ігри», м іж народні к он к ур си ім. М. Л и сен к а, ар ­
тистів балету ім. С. Л иф ара, п іан істів ім. В. Г оровц я та ін.
Н езваж аючи на економічну скруту, сп равж н є піднесення п е­
реж иває театральне мистецтво. Зняття ц ензурних обмеж ень,
підтримка національної культури сприяю ть постановц і нових
вистав, ф орм уванню нових, насамперед м ол одіж ни х театраль­
них колективів. Щ ороку відбувається д о 40 тис. вистав, які п ере­
глядає д о 20 млн глядачів. В цей час активно творять відом і у к ­
раїнські реж исери - С. Демченко, Р. В іктю к, І. Борис, Б. Ж одцак.
Кіномистецтво України, щ о м ає сталі традиції, в 90-ті роки
значно скоротило обсяги виробництва кінопродукції. Ц е було п о­
в’язано як з відсутністю його належ ного бю дж етн ого ф ін ан суван ­
ня, так і з засиллям зарубіж ного ам ериканського кінематографу.
З менш ення кількісн их п оказн иків ук раїн ськ ого к ін о н е п о ­
зн ачилося на його якості. В и соки м зал и ш ався рівен ь вітчизня-

Національна опера України

351
ної к інодок ум ен тал істи ки . «Г о л о д -3 3 » (реж . В. Ш матолаха),
«Х р он ік а п овстан н я у В арш авськом у ґето» (реж. Й. Д улевська)
та інш і стрічк и отри м ал и н ай ви щ і оц ін ки н а м іж н ародн и х ф е­
стивал ях. Ц е стосується і худож н іх стрічок «Ізгой » (реж. В. Са-
вел ьєв), «П астк а » (за м оти вам и твор ів І. Ф ранка), серіалів «Рок-
сол ан а» та «Ч ор н а рада».
К р ащ і т р а д и ц ії п р о д о в ж и л и п р е д ста в н и к и у к р а їн сь к о ­
го оп ерного й балетного мистецтва. С еред них А. Солов’яненко,
В. С тепова, В. П исарєв, Л. З абіляста, В. Л ук’ян ец ь та інші.
З ’я в и л а сь низка ви д атн и х твор ів м узи чн ого мистецтва. С е­
ред н и х к ом п ози ц ії Л. Д ичко, Є. С танковича, О. Б ілаш а. З рос­
ла м ер еж а виставок, м узеїв, п ід охорон ою держ ави перебуває
п он а д 120 ти с. п а м ’я ток істор ії і культури.
Ш ви дкі тем п и н аук ово-техн ічн ої револю ції, інф орматизація
сусп іл ьства п ідн ял и н а я к існ о н ови й рівен ь роль і значенн я те­
л ебач ен н я та радіом овлення.
П ротягом тривалого часу існування С Р С Р пріоритетним и бу­
л и м осковські програми. Республіканські студії були на «других
ролях», виконую чи переваж но інформаційно-пропагандистські
функції. Значно відставав і рівен ь їхн ього матеріального забез­
печення. З перш и х років незалеж ності держ ава відмовилася від
існую чої раніш е м онополії н а еф ірний простір. П оряд з держ ав­
н им и вин и кає багато н едерж авних телевізійних та радіоком­
паній, м іж яким и точиться конкурентна боротьба за еф ірний час
і слухача. На 2000 р. їх було вж е близько 1000. В одночас позитив­
н и х змін зазнає держ авне телебачення й радіо.
Із зд обуття м н езал еж н ості сп рости л ась процедура реєстрації
п ер іод и ч н и х видан ь - га зет і ж урн алів, була л іквідована ж ор­
стка цен зура. Ц е зн а ч н о розш и ри л о тем ати ку статей. З’явилось
б а га то н ови х ц ік ави х видань.

Ф ізи ч н а П рестиж м ол одої У к раїн ськ ої д ерж ави зміц-

культура, сп о р т ню ється усп іхам и її спортсм енів. Протягом
тр и ва л ого ч а су п редставн и ки н аш ої респ убл іки були основою
ба га тьох збір н и х Р адян ського Союзу. Ім ен а уславл ен и х ук­
раїн ськи х сп ортсм ен ів В ал ерія Б орзова, О л ексан дра Голубни-
ч ого, Л еон іда Ж аботи н ськ ого, С ергія Белоглазова, О лега Вло-
хіна, Л ю д м и л и Т ури щ евої, Ір и н и Д ерю гін ої, В асйля Алексєєва,
С ергія Бубки, А н д р ія Ш евчен ка золотим и літерам и вписані в
істор ію в ітчи зн я н ого і світового спорту.
М ол од е п ок ол ін н я гідн о продовж ує їхн і традиції. Вже в
гр у д н і 1990 р. в У к р а їн і бу л о створен о Н ац іонал ьн и й ол ім ­
п ій сь к и й к ом ітет, я к и й очол и в В. Б орзов. З п ерш и х дн ів існу­
в а н н я в ін розгорн ув активн у дія л ьн ість по входж енн ю д о М іж ­
н ар од н ого ол ім п ій ськ ого ком ітету (М О К ). П роте ці зусилля не
в ід р а зу увін ча л и сь успіхом.

352
 Сою зні, а згодом т а к зван і «С Н Д овські» структури , я к і мали
розви н уті з в ’язки з м іж н а р о д н и м и сп о р т и в н и м и о р г а н із а ­
ціями, чи н и л и на ц ьом у ш ляху всіл які п ереш к од и , п рагнучи
будь-яким и засобам и зберегти рад я н ськ у збірну. А том у на
О лім піаді в Б арселон і ук раїн ськ а збірна ви ступ ал а у складі
об’єдн ан ої ком ан ди СН Д.
Вперш е ук раїн ськ а ком ан да оф іц ій н о виступи л а н а зи м овій
О лім піаді в норвезьком у м істі Л іл л іхам м ер. Т ут відзн ачилась
молода одеська ф ігури стка О ксана Баю л, яка ви грал а золоту
медаль.
Т а н а й в а ж л и в іш и м и в и п р о б у в а н н я м и д л я у к р а їн сь к и х
спортсм енів була літн я О лім піада 1996 р. в А тл анті. її героям и
стали гім настки Л іл ія П одкопаєва, К атери н а С еребрян ська,
борець Т и м ур Тайм азов, л егк оатл етка Ін еса К равец ь, боксер
В олодим ир К личко. На О л ім п іаді в С іднеї у 2000 р. збір н а У к ­
раїни здобул а бл и зько 20 медалей.
В сьом у світу відом а київська ф утбол ьн а к ом ан д а «Д и н ам о»,
яку очолю є від ом и й трен ер В. Л обановський.
У країн ськи й сп орт д и н ам іч н о розви вається і радує своїм и
досягненням и.

Труднощ і П ози ти вн і зр уш ен н я в сф ері к ул ьтури стри-

розвитку м ує зр оста ю ч а к ом ер ц іа л іза ц ія м и стец тв а,
культури вн асл ідок якої на екран ах кін отеатрів і на т е ­
лебаченні н ерідко дем он струю ть ф іл ьм и , щ о п роп агую ть н а ­
сильство, духовн е зубож ін ня лю дини. Це н егати вн о вп л и в ає на
ф орм ування світогл яду гром адян, п ередусім молоді.
С постерігається гостра кри за н ац іон ал ьн ого к н игодруку.
П отуж ним и тем п ам и іде руси ф ікац ія ук раїн ськ ого к н и ж к ового
ринку. Ч астка україн ом овн ої кн иги ск л ад ає м енш е третини.
Н аклад п еріоди чн и х видан ь (газет, ж урн ал ів), щ о виходил и
українською мовою , в 2000 р. п орівн ян о з 1990 р. зм ен ш и вся
майж е в 10 разів.
Звичайно, за остан н і роки різн и м и в и д авн и ц твам и бу л о в и ­
пущ ено в світ чи м ало видань ук ра їн ськ ою мовою . Вони ш ви дко
знайш ли читача. А л е це не зм ін ю є в ц іл ом у д у ж е скл адн ого
становищ а н ац іон ал ьн ого кн игодрукуван н я. В 1998 р. на к ож ­
ного ж и тел я У країн и видан о всього лиш е д в і к н и ги у к р а їн ­
ською мовою, себто втри чі м енш е, н іж 10 років тому.
Кризові явищ а, зум овл ен і загал ьни м стан ом ек он ом ік и к р а ­
їни, сп остерігаю ться і в ін ш и х га лузях культури, особл и во в
тих, щ о вим агаю ть д ерж а вн ої підтрим ки. Г остро п остал и п р о ­
блеми науки. Так, н едостатн є ф ін ан суван н я н аук ови х устан ов,
у том у чи сл і й Н А Н У країни, сп ри чи н и л о зн ач н и й відп л ив
кваліф ікованих науковців в інш і структури , за кордон. Ц е п р и ­
звело д о зм енш ення кількості н аукови х ш кіл та н ап рям ів.

2 Н о в іт н я і с т о р і я У к р а ї н и , 1 І кл. 353
Н и зь ки й р ів ен ь м а тер іа л ь н ої ба зи не д озв ол я є п роводити
д осл ід ж ен н я на світовом у рівні. П одібн е станови щ е скл ал ося і
в д ія л ь н о с т і в и щ о ї ш к о л и , к о т р у в ж е п о к и н у л о багато
к в а л іф ік ов а н и х ф ахівців.
Т іл ьки здійсн ен н я ш и рокої п рогр ам и заходів, спрямованих
н а забезп ечен н я відповідної м атеріал ьн о-техн ічн ої бази, може
н ад ати н еобхідн і ум ови д л я збереж ення й п одальш ого розвитку
культури. А д ж е культура, наука, духовн ість взагалі в норм аль­
но ф ун кц іон ую чій держ аві н е м ож уть бути справою д ругор яд ­
ною . «Ін од і здається, - зазначав О. Гончар, - щ о єдине, чим У к ­
раїна три м а ється н а світі, це її глибока духовність, непідцатні
н ія к и м інф ляціям золоті скарби ук раїн ськ ої душ і». Саме ці, н а­
коп ичуван і століттям и, н етлінні скарби і є н ай гл и бш ою зап ору­
к ою н ац іон а л ьн ого відродж ен н я У країн и, її ек он ом ічн ого і
культурн ого розвитку в н ай бл иж чом у майбутньому.

П ЕРЕ В ІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________

1. В чом у полягали зм ін и умов розвитку української культури в
90-ті роки?
2. Які документи визначили систем у та структуру освіти в Україні?
3. Щ о позитивного зроблено і які п роблеми існують у діяльності
• середніх шкіл?
4. Які тенденції характеризували розвиток вищ ої освіти в Україні?
5. Охарактеризуйте здобутки й п роблеми української науки доби
незалежності.
6. Як процеси національного відродження впливали на розвиток
української літератури?
7. Назвіть найбільш відомі масові культурно-мистецькі заходи, які
проводились в Україні у 90-ті роки.
8. Охарактеризуйте основні здобутки українського мистецтва на
сучасному етапі.
9. Які види самодіяльного м истецтва розвиваю ться у ваш ому селі
(місті, районі, області)?
10. Чим зумовлені труднощ і розвитку культури? Щ о, на ваш по­
гляд, необхідно зробити для подолання кризи культури в Україні?

Д О К У М Е Н Т И __________________________________________________
1. Із З а к о н у У к р а їн и « П ро освіту»
Червень 1991 р.
Стаття 7. М ова освіти визначається Конституцією України, З ак о­
ном України «Про м ови в Українській РСР».
Стаття 8. Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним
від втручання політичних партій, громадських, релігійних о р ­
ганізацій.
Стаття 28. Поняття си сте м и освіти.
С и сте м а освіти складається із закладів освіти, наукових, науко-
во-м етод и ч н и х і м етоди чн их установ, науково-виробничих
підприєм ств державних і місцевих органів управління освітою та
самоврядування в галузі освіти.

354
 Стаття 29. Структура освіти.
Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню
освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту;
післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
Стаття ЗО. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні.
1. В Україні встановлюються такі освітні рівні: початкова загальна
освіта; базова загальна середня освіта; професійно-технічна
освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.
2. В Україні встановлю ються такі освітньо-кваліфікаційні рівні:
кваліфікований робітник; м о л о д ш и й спеціаліст; бакалавр;
спеціаліст, магістр.
Закон України «П ро освіту». - К., 1992. - С. 4, 18.

2. З Д е р ж а в н о ї п р о г р а м и р о з в и т к у у к р а їн с ь к о ї о с в іт и
... Національна си стем а виховання - це історично зумовлена і
створена са м и м народом си сте м а ідей, поглядів, переконань,
ідеалів, традицій, звичаїв, обрядів т а інших ф ор м соціальної
практики, спрямованої на організацію життєдіяльності п ідроста­
ючих поколінь відповідно д о природно-історичного розвитку, м а ­
теріальної і духовної культури нації.
:.. Завдання національної си сте м и виховання - зберегти і сп р и я ­
ти утвердженню у віках українського етносу, відтворенню його у
наступних століттях, сприяючи виразу сам обутнього колориту,
збагаченню духовними цінностями, що гарм онує з багатю щ ими
цінностями лю дської цивілізації і в той же час м а є св о ї о со б л и ­
вості, специфіку і найбільш виразно відображ ає характер та при­
роду української нації.
Україна X X століття. Національна си сте м а виховання
(Концепція). - Київ, 1992. - С. З, 7.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
На підставі наведених витягів з Закону та матеріалів підручника
охарактеризуйте систем у освіти в Україні та заклади, щ о її з а б е з ­
печують. Ч им вказана си стем а відрізняється від тієї, що існувала
в радянські часи та в чом у ї ї переваги?
Д о к у м е н т № 2.
Згадайте принципи, покладені в основу виховного процесу в р а ­
дянській школі. Чим вони відрізняються від тих, щ о сф ор м ульо­
вані в Державній програмі розвитку української освіти?

12*
 § 4 7 . ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
З га д а й те :
1. З якого часу Українська Р С Р стала повноправним членом О О Н ?
2. Чи мож на говорити про сам остійн у зовнішню політику України
в 60 -80 -ті роки? Чому?
3. Зовнішньополітичні акції С Р С Р 50-80-х років, в яких брала
участь наша республіка.

Вихід України П рогол ош ен н я н езал еж н ості ви вел о У країну

на м іж н ар о д н у на м іж н ародн у арену. М олода д ер ж ав а праг-
а р ен у н у л а д оби ти ся визнан н я світового сп івтова­
ри ства, щ о е ц іл к ом п ри родн им д л я кож н ої суверенної країни,
б о ц е в аж л и ва передум ова ї ї існування.
Г оловні п ри н ц и п и зовн іш н ьої п ол іти ки визначил и сь Д е к л а ­
рац ією про д ерж авн и й су вер ен ітет У країн и (липень 1990 р.). У
розділ і «М іж н арод н і відн осин и » п рогол ош увався д ем ок р а ти ч ­
ний і м и рол ю бн и й характер зовн іш н ьої політики, ф орм увалися
її стр атегічн і напрям и.
Д о п ри й н я ття Д ек л а ра ц ії респ убл іка ф актичн о н е укладала
м іж н ар од н и х двосторон н іх договорів, хоча й бул а н аділ ен а т а ­
к и м п равом від п овід н о д о К он ституції У Р С Р та К онституції
С РСР. А л е це право, як і ч и м а л о інш их, м а ло суто ф орм альний
характер. З осен і 1990 р. стан ови щ е стал о зм ін ю ватися. «П ер ­
ш ою л астівк ою » став підп исан и й 19 л и стоп ада 1990 р. Д оговір
п ро осн ови від н оси н з Р осійською Ф едерацією . Всі наступні у го ­
д и , щ о ук л а да л и ся д о реф ерен дум у 1 грудня 1991 р., також б у ­
л и п ід п и сан і з респ убл іка м и С РСР. В и нятком бул и д в і угод и з
У горщ ин ою .
З добуття н езал еж н ості й п ри пи н ен ня існування С РС Р ство­
ри л и ц іл ком легітим н і ум ови д л я зовн іш н ьоп ол іти чн ої д ія л ь ­
н ості У к раїн и н а я к існ о н ови х засадах - сам остійн ості й рівн о­
п равн ості у м іж н ародн и х відносинах.
П ерш и м кроком на ц ьом у ш л я ху стал о визнанн я У країни
д ер ж а в а м и м іж н арод н ого співтовариства. Вж е 2 грудня 1991 р.
н езал еж н у У к раїн у визнала П ольщ а, 3 грудн я - У горщ и н а і
Ф р ан ц ія, 12 грудн я встан овл ю ю ться ди п л ом а ти чн і відносин и з
Л итвою . На п очатк у 1993 р. У країну я к н езал еж н у держ аву
ви зн ал и 132 д ер ж а в и світу, з я к и х 106 встан овили з н ею д и п л о­
м ати чн і з в ’язки. На 200 0 р. У країна встан ови л а диплом атичні
від н оси н и з 153 країнами.
2 липня 1993 р. В ерховн а Рада схвалила «О сн овн і напрями
зовн іш н ьої п ол іти ки У країни». Ц ей д ок ум ен т щ е раз п ід к рес­
л и в м и рол ю бн и й характер м іж н ародн ої діял ьн ості У країнської
д ер ж а в и , д отр и м а н н я н ею н орм м іж н ародн ого права, н евтр у­

356
 чан н я у вн утріш н і справи ін ш и х держ ав, відкри тість. С еред
п ріори тетів зовн іш н ьої п ол іти ки було в и зн ач ен о участь у за ­
гальн оєвроп ей ськом у процесі, сп івробітн и ц тво в ра м к а х СНД,
д ієва співпраця з д ерж а вам и Є вроп ей ської С півд руж н ості та
НАТО, активна участь у д ія л ьн ості О О Н та ін ш и х м іж н а р од ­
н их організацій.

Україна Я к одн а з вел и к и х д ерж ав Є вропи, У країна

і загаль но - бер е участь у розви тку загал ьноєвропей сько-
європейський го процесу. В ум овах, коли відійш ли у м ину-
п роцес л е «хол одн а вій н а», кон ф рон тац ія м іж « с в і­
том соц іал ізм у» та «світом кап італ ізм у», м іж С РС Р та СІЛА, го­
л овн и м зм істом загал ьн оєвропей ського п роц есу ста л о н ед оп у­
щ ення л ок ал ьн и х та етнічни х воєн , п одол ан н я ек он ом ічн ої
кризи в країнах СН Д , зап обіга н н я п ол іти чн ої нестабільн ості.
Головними докум ентам и, щ о визначали ш ляхи співпраці
європейських держ ав, виступали: З аклю чн ий акт Н аради з без­
пеки та співробітництва в Є вропі (Н БСЄ) (1975), декларац ія
«В иклик часові змін», ухвалена у липні 1992 р. в П ариж і на
зустрічі країн - учасниць Гельсінського процесу. У часть України
в роботі останньої засвідчила визнання її я к рівн оправн ого п арт­
нера у творенні демократичних м іж держ авних стосун ків і безп е­
ки в Європі.
У л и пн і 1992 р., в ході візиту д о Гельсінкі, П рези д ен т У к ­
раїни Л. К равчук підписав Г ел ьсін ськи й З аклю чн и й акт, А це
означало, щ о Європейська спільнота визнавала н аш у держ аву,
а У країна заявила п ро свою готовн ість дотр и м увати сь ви значе­
них у Є вропі зовніш ньополітичних правил, д а л а згоду на ак ти в­
ну участь у м іж держ авній співпраці. Н а п очатку грудн я 1994 р.
на зустрічі глав держ ав і урядів країн - учасн и ць Н аради з без­
пеки та співробітн иц тва в Є вропі в Б удапеш ті л ідери чотирьох
держ ав —У країни, СШ А , В еликої Б ританії та Р осії —підп исал и
М ем орандум п ро га р ан тії безпеки України. В н ьом у три ядерні
країни підтвердили свої зобов’язання поваж ати незалеж ність,
суверенітет та тери торіал ьн у цілісність н аш ої держ ави, у тр и м у ­
ватися від загрози чи використан ня си л и п роти України.
9 листопада 1995 р. - перш ою з д ер ж а в С Н Д - У країна
оф іційно вступ ил а д о Р ад и Європи. Ц е д а л о м ож л и вість брати
участь у виробл ен н і сп іл ьн ої п ол іти ки Є вроп ей ськи х держ ав,
тран сф орм увати н ац іон ал ьн і д ерж а вн і та сусп іл ьн і ін сти тути
відповідно д о загал ьн оєвр оп ей ськ и х вимог.
В ступивш и д о Ради Є вропи, У країн а взял а н а себе р я д з о ­
бов’язань, які стосувал ись, н асам п еред, п ри веден н я її правової
та політи чн ої си стем и у відп овідн ість д о ви м ог цієї орган ізац ії.
О днак цей проц ес затягнувся, щ о й де н е на к ори сть м іж н а р од ­
ном у ім ідж у наш ої держ ави.

357
 В аж л иве м ісц е у зовн іш н ьоп ол іти чн ій діял ьн ості респуб­
л іки п осід а ю ть п робл ем и сп івробітн иц тва з Є вропейським С ою ­
зом (С С ) - н ай вп л и вовіш ою орган ізац ією екон ом ічн ої співпраці
р озви н ути х Є вроп ей ськи х країн. За 90-ті рок и м іж ЄЄ та У к­
р а їн ою н ал агод ж ен о сп івробітн иц тво, одн ак через нерозви-
н утість ри н кової екон ом іки вона д о ц ього ча су не стала членом
ц ієї орган ізац ії. Ін теграція У країн и д о Є вропейського Союзу
н и н і зал и ш а ється одн им із стратегічн и х зовн іш н ьополітичн их
завд ан ь н аш ої держ ави.

П р о б л ем и Україна проголосила своє прагнення стати без’­

я д ер н о го я д ерн ою , п озабл оковою країною . А л е відмов-
р о ззб р о єн н я л я ю ч и сь від вел и чезн ого ядерного п отен ц і­
алу, н аш а держ ава п рагнул а твер ди х м іж н ародних гарантій
своєї безпеки.
П и тан н я п ро без’я д ерн и й статус У країн и п ов ’язувалося з р е­
ал ізац ією н ею п ол ож ен ь трьох док ум ен тів - Д оговору п ро стр а ­
тегіч н і н аступ ал ьн і озброєн н я (С Т А Р Т -1 ) від 31 липня 1991 р.,
Л ісабон ськ ого п роток ол у д о нього, який п ідп и сал и Білорусь,
К азахстан , Росія, У країн а та С Ш А 23 травн я 1992 р., і при­
єд н ан н я республіки д о Д оговору п ро нерозп овсю дж ен ня я д ер­
н ої зброї. Д л я св ітов ої сп івдруж н ості ці питан н я м а л и п ерш о­
ч ер гов е зн ач ен н я , бо У країн а була третьою п ісл я Росії та СШ А
в ел и к ою я д ерн ою д ер ж а в ою світу. С итуація загостри л ася після
бер езн я 1992 р., коли У країн а заверш ил а вивезення тактичної
я д ерн ої зб р ої в Росію . На той ч а с д ея к і п ол іти ки поруш и л и п и ­
тан н я п ро н едоціл ьн ість безп л а тн ої передачі д ор огого обл ад­
н ан н я Р осії і, відповідно, п ро м атеріал ьн у ком п ен сац ію У к ­
раїн і, н адан н я їй гаран тій безпеки. Чи, викон ую чи підписаний
М . Горбачовим д огов ір «С Т А Р Т —1», У країна не подарувала
п івн ічн ом у сусідові та к ти ч н у я д ер н у зброю ? Ч и н е стануть н о­
в и м п ода рун к ом Р осії інш і види ядерн их роззброєн ь за д огов о­
р ом «С Т А Р Т -2 », п ідп исан и м за У країну росій ськи м п рези ден ­
том Б. Є л ьц ин и м ? — ці п робл ем и хви л ю вал и україн ськи х д е р ­
ж авн и х діячів, сусп іл ьство в цілому.
В ідп овід і н а ц і зап и тан н я бул и н айрізном анітніш і: від за ­
к л и к ів н ай ш видш ого п овн ого ядерн ого роззброєння д о повного
збереж ен н я я д ерн ої зброї та вступ у д о Н А ТО . 18 листопада
1993 р. на закри том у засідан н і В ерховн ої Р ади бул о ратиф іко­
в а н о Д огов ір п ро скороченн я стратегічн и х н аступ ал ьн их о з­
бр оєн ь « С Т А Р Т -1 ». З гідн о з н и м У країна скорочувала 36% з а ­
га л ь н ої к іл ьк ості ракет-н осіїв і 42% я д ерн и х бой ови х зарядів.
В од н очас в и зн ач ен о р я д умов, п ри виконанні яких У країн а п о­
год ж у ва л а ся додер ж увати сь зазн ачен и х дом овлен остей.
У країна, к ерую чи сь м іж н арод н и м правом , оголосила все
м ай н о розташ ован и х на її тери тор ії стратегічн и х і тактичних

358
ядерних сил своєю власністю . П еребуваю чи в тя ж к ом у е к о ­
ном ічн ом у станови щ і, респ убл іка не м ала в ід п овід н и х м ож л и ­
востей д л я д ем он та ж у м айж е д вох ти ся ч та к ти ч н и х ядерн их
боєголовок і 176 м іж кон ти н ен тал ьн и х ба л істи ч н и х ра к ет та
їхн іх стартови х майдан чи ків. П отрібна була доп ом ога світового
співтовариства.
О крім ф ін ан сови х вин и кл и п ол іти чн і ск л аднощ і. Н еп р од у ­
мана позиц ія В ерховн ої Р ади Р осії стосовн о К р и м у була р о з­
цінена окрем им и п ол іти чн и м и си л а м и в У країн і я к зазіхан н я
на тери тор іа л ьн у ц іл існ ість ук раїн ськ ої держ а ви . А це сп р и ч и ­
нило нові д и ск у сії щ одо збереж ен н я я д ерн ого статусу.
У країна за так и х ум ов вим агал а не ли ш е відп овідних гр ош о­
вих ком пен сац ій , а й гаран тій своєї безпеки . В січн і 1994 р. у
М оск ві б у л о п ід п и са н о т р и сто р о н н ю у го д у м іж У к р а їн ою ,
Р осією та СШ А . Н ею в и зн ач ал и сь ум ови к ом п ен сац ії за в и в езе­
ну зброю та розм іри д оп ом оги н аш ій д ерж аві. С Ш А і Р осія ф а к ­
тично ставал и гаран там и безп ек и У країн и. В казан а угода була
п равовою осн овою повного ядерн ого роззброєння. У к раїн а є
перш ою серед держ ав світу, яка д обр ов іл ьн о від м ови л ась від
ядерн ої зброї.
В аж ливим кроком на ш л я ху ядерн ого роззброєн н я стало
при єднанн я У к раїн и 16 л и стоп ад а 1994 р. д о Д огов ор у п р о не-
розповсю дж ення ядерн ої зброї. Ц им са м и м У країна п ер ек он л и ­
во підтвердила м и рол ю бн и й х арак тер своєї зовн іш н ьої п ол іти ­
ки, ст а ту с б е з ’я д е р н о ї д е р ж а в и . П р и єд н а н н я д о д о г о в о р у
зм іц н и л о її автор и тет у світовом у сп івтоваристві, створ и л о м ож ­
ливість д од а тк ов и х ін вестиц ій р озви н ути х к р а їн в україн ськ у
економіку.

Україна П ісля здобуття н езал еж н ості в осн ову діяль-

в м іж народних н ості У країн и н а м іж н ародн ій арен і бул о по-
організац іях кл аден о вл асн і н ац іон ал ьн і інтереси.
Активністю і дин ам ізм ом відзначалася позиція У країн и в О р ­
ганізації Об’єднаних Н ацій (ООН ). Н езалеж на У країнська д е р ­
ж ава брала участь у роботі всіх сесій Генеральної А сам бл еї ООН .
Д елегація республіки виступила з ц іл и м рядом п ропозицій сто­
совно проблем роззброєння, врегулю вання збройних конф ліктів.
У врегулю ванні одного з н и х (на терен ах кол иш н ьої Ю гославії)
український батальйон здійсню є місію м иротворчих сил ООН.
В изнанням авторитету У країн и як члена О О Н ста л о й те, щ о
в 1997 р. Г ол овою її 52-ї сесії став м ін істр за к ор дон н и х справ
У країни Г. У довенко. У 2 0 0 0 -2 0 0 1 рр. У країн а бул а вклю чена
як неп остійн и й чл ен д о Р ади Б езпеки О О Н і п ротя гом місяця
головувала на її засіданнях.
Б ез’я д ерн и й статус У країни, її п рагн ен н я д о європ ей ськ ої
інтеграції визначили п оступ ове збл и ж ен н я к раїн и з П івн ічн о-

359
Український батальйон миротворчих сил ООН

атл ан ти чн и м бл ок ом (Н А Т О ). У л и пн і 1997 р. в М адри ді глави

16 д ер ж а в і урядів і Г ен ер ал ьн и й С екретар Н А Т О Х ав’ер Сола-
на з од н ого бок у та П рези д ен т У країн и Л. К учм а з інш ого, п ід ­
п исали «Х а р тію п ро особл и ве п артн ерство м іж У країн ою і
Н А ТО ». С торон и зобов ’язал и сь розш и рю вати сп івп рац ю та р оз­
вивати особл и ве п артн ерство з м етою забезп ечен н я ста біл ь ­
ності і м и ру в Європі.

У кр а їн а П ідп и сан н я 8 грудн я 1991 р. угоди п ро ство-

і держави р ен н я С півдруж н ості Н езал еж н и х Д ерж ав
СНД (С Н Д ) к он статувал о ф а к т розп ад у С РСР як
су б ’єк та м іж н ар од н ого права і п ерехід зовн іш н ьополіти чн и х
питан ь в и к л ю чн о д о ю ри сди к ц ії колиш н іх сою зн и х республік.
У країна ак ти вн о при ступи л а д о н ал агодж ен н я добросусідськи х
в заєм и н м іж д ер ж а в а м и С півдруж ності. Її д ел егац ія виступила
з н и зк ою важ л и ви х п роп ози ц ій на зустрічах керівни ків глав
д ер ж а в і урядів, щ о відбул и ся 1992 р. Але, насам п еред з ін і­
ц іа ти ви Росії, з’явил и ся тен д ен ц ії д о перетворен ня С Н Д у н ад ­
д ерж авн у п ол іти чн у структуру чи навіть держ аву. П робним к а ­
м ен ем стал а ідея п ро створенн я об’єдн ан их зброй ни х сил, від
я к ої У країн а ріш уч е відм ови л ася, скон цен трувавш и головну
у в а гу на створен н і власної армії. У 1 9 9 2 -1 9 9 3 рр. н адії на к р а ­
щ е, п ов’язані зі сп івдруж н істю , стали розвію ватися. Н егативну
роль у ц ьом у відіграл а п озиц ія Р осії щ од о ен ергон осіїв (нафти,
га зу тощ о) та її ставл ен н я д о п робл ем и Ч орн ом орського ф л оту і
360
м айбутн ього Криму. П и тан н я про К рим стал о од н ією з причин
загострення відносин між У країн ою та Р осією . С и туац ія стала
особли во вибухон ебезп ечною після 2 1 -2 2 травн я 1992 р. у зв’я з ­
ку з п остан овою і заявою В ерховної Р ади Р осійської Ф едерац ії,
щ о ф актичн о п роголош увала відторгнен н я С евастоп ол я від У к ­
раїни. Л и ш е виваж ен а п озиц ія керівн и ц тва У к раїн и за б езп е­
чила вихід з гострої п ол іти чн ої кризи. Істотн у роль від ігр ал а й
підтри м ка У країн и з боку О О Н , західн и х держ ав.
П роблем а р озп од іл у Ч о р н о м о р ськ о го ф л о ту за л и ш а л а сь
н аріж н им кам ен ем ук раїн ськ о-росій ськ и х від н оси н аж д о п ід ­
писання в 1997 р. ш и роком асш табн ого ук раїн ськ о-росій ськ ого
д оговору. 31 травн я цей договір п ідп и сал и у К иєві П резиден т
Росії Б. Є л ьц ин та П резидент У країн и Л . К учм а. С торон и в и з­
нали н еп оруш н ість існую чи х між н им и к ордон ів та розділили
Ч орн ом орськи й флот. О дночасно Росія брала в 20-річн у орен ду
базу в С евастополі.
Я к і раніш е, у н ин іш н ій п еріод сп івробітн и ц тво з Р осією та
країнагСш С Н Д м ає д л я У країн и стратегічн и й характер, в п ер ­
ш у чер гу в екон ом ічн ій сф ері. З обран н ям П рези ден том Росії
В. П утіна двосторон н і ук раїн ськ о-росій ськ і відн осин и стал и н а­
бувати характеру ж орсткого прагм атизм у. В той ж е час наш а
держ ава не відки дає ідею ін теграц ії ук раїн ськ ої екон ом іки в
СНД. Разом з ти м , вона враховує той очеви дн и й ф акт, щ о як
цивіл ізован а екон ом ічн а структура ти п у Є вросою зу (Є С ), С Н Д
щ е не утверди вся. А том у п ріори тет У країн а від д ає д в о ст о ­
ронній сп івп рац і з держ авам и , щ о входять д о його складу.

Д востороннє П ерш очергове зн аченн я д л я У країн и маю ть

співробітництво двосторон н і відн осин и зі С Ш А та Канадою .
Відкриття п осольств, зустрічі н а н ай ви щ ом у рівн і створил и
н адій н у основу д л я їхн ього розвитку.
В аж л и ви м и зов н іш н ь оп ол іти ч н и м и а к ц ія м и у к р а їн сь к ої
д ип л ом атії с н ал агодж ен н я н орм ал ьн и х в за єм ови гід н и х в ід н о­
син з К итайською Н ародною Республікою . П ідписано низку м іж ­
держ авни х угод з питан ь ек он ом ічн ого, н а у к ово-техн ічн ого та
к ультурн ого сп івробітництва.
В исокою а к ти вн істю в ід зн ач ається регіон ал ьн а п ол іти ка
України. її свідчен н ям и стал о підп исан н я ряду важ ли ви х угод
з П ольщ ею , У горщ и н ою та Румунією .
Інтеграція в Європу, сп івп рац я з Р осією та сусідам и — ст р а ­
тегічні завдання, які м ож на і слід виріш увати ком плексно.

Зовніш ньо- П роголош ення незалеж ності У країн и спричи-

екон о м ічн е нило п ом ітн і зм іни в си стем і зовн іш н ьоеко-
та культурне н ом ічн и х з в ’язків. З м іни л и ся й ф орм и спів-
співробітництво робітництва. О дним із важ л и ви х кроків стало

361
ріш ен н я п ро н ад ан н я кож н ом у товар ови робн и к ові права в и х о­
д у зі своєю п род ук ц ією н а зовн іш н ій ри н ок, сп рощ ен ня цієї п р о­
ц едури , а так ож р озви ток н ови х орган ізац ій н и х ф орм, у тому
ч и сл і створ ен н я сп іл ьн и х п ідп ри єм ств (СП).
П равову базу участі У к раїн и у м іж н ародн ом у економ ічном у
сп івробітн и ц тві створ ю ю ть п ри йн яті В ерховн ою Р адою Закони
п ро зовн іш н ьоекон ом іч н у д ія л ьн ість та ін озем н і ін вестиц ії. Н и­
м и п ер ед ба ч а ється урегу л ю ва н н я всіх в и д ів зов н іш н ьоек о­
н ом іч н ої д ія л ь н о сті в У к р а їн і. П р огол ош у ю ться при нц и п и
р івн ості й н ед и ск ри м ін ац ії суб’єк тів підп ри єм н и ц тва, вільного
ви к ор и стан н я доход ів, н ад ан н я п іл ьг тощ о.
В аж л иву роль у налагодж енні еф ективних зовніш ньоеко­
н ом ічн и х зв’язків відіграє участь У країни в між народних еконо­
м ічних структурах. У 1992 р. наш а держ ава стала рівноправним
ч л ен ом М іж народного валю тного ф он ду (М ВФ ) та М іж народно­
го бан ку реконструкції та розвитку (М БРР). Вваж алося, щ о таке
співробітництво м ає сприяти залученню інвестицій в економіку
У країни. П роте цього не сталося. Р озм іри західних інвестицій б у ­
ли мізерним и. Головним и причинам и ц ього стала економічна
н естабільність України, повільні тем п и її ринкових перетворень,
невпевненість у ретельном у дотрим анні підписаних угод.
Н е відбул ося ради к ал ьн и х зм ін і в структурі двосторон ніх
екон ом ічн и х взаєм ин . О бсяги експортн и х п оставок українських
п ід п ри єм ств, зал и ш аю чи сь стабіл ьн и м и в 1 9 8 8 -1 9 9 0 рр., з
1991 р. п очал и спадати.
З другої половини 90-х років обсяги зовніш ньоторговельного
обороту України стали поступово зростати. В 2000 р. Україна здій­
сню вала зовніш ньоторговельні операції зі 187 країнами світу.
У 1992 р. ек сп ор т У к раїн и оц ін ю вався лиш е в 4 м л рд дол арів
СШ А, з я к и х в У країн у у ви гл я ді д оход ів повернулося, усього
170 м іл ьй онів. У се ін ш е або осіл о в західн и х банках, або п овер­
н улося в У к раїн у у вигляді нея к існ и х товар ів н арод н ого сп ож и ­
ван н я, п род ук тів харчуван н я , котрі н ерідко л и ш е ум овн о м ож ­
на назвати п родовол ьчим и. За січен ь - л и стоп ад 2000 р. обіг
зов н іш н ьої торгівл і У к раїн и ск л ав 25,4 м л рд дол . СШ А. При
ц ьом у обсяги ек сп ор ту у порівн ян н і з 1999 р. збільш и л и сь і
ск л ал и 13 м л рд д ол ., а ім п орту - 12,4 м л рд дол. Ц е свідчи ть про
в п е в н е н и й в и х ід У к р а їн и н а а р е н у св іт о в о ї ек он ом іч н ої
сп івп рац і. Щ оп р авда, не н ай кр ащ ою є структура українського
ек сп ор ту - й ого ск л адал и переваж н о сировин а, п родукц ія м ета ­
л у р гії і х ім ічн ої п ром и сл овості.
В аж л и ви м ел ем ен том зовн іш н ьої пол іти ки будь-якої д е р ж а ­
ви є к ультурн е сп івробітн иц тво. О днією зі скл адови х руси ф іка­
тор ськ ої п ол іти ки рад я н ськ ої ім п ерії щ од о У к раїн и бул о обм е­
ж ен н я її к ул ьтурн и х зв’язків, їх «зазем л ен ість» на рівні союз*
н и х структур.

362
 Зі здобуттям н езал еж н ості участь У к раїн и в м іж н ародн ом у
культурн ом у ж итті відбувається на якісн о вищ ом у рівні.
Було підписано угоди п ро к ультурн у сп івп рац ю з біл ьш як
60 держ авам и світу. В їх м еж ах зд ійсн ю вався обм ін творчим и
колективами, сп ец іал істам и різн и х галузей н ауки та культури.
Світ усе більш е д ізн а ється про У країн у, а У країн а, в свою
чергу, активно ін тегрується у світови й екон ом ічн и й і к у л ь ту р ­
ний простір.

ПЕРЕВІРТЕ С Е Б Е _____________________________________________
1. Чим, на вашу думку, було викликане швидке визнання незалеж ­
ної України іншим держ авами?
2. Розкрийте основні принципи і завдання зовніш ньої політики
України.
3. Охарактеризуйте діяльність України у вирішенні загальноєвро­
пейських та світових питань.
4. Які проблеми постали перед нашою держ авою у процесі я д е р ­
ного роззброєння? Як вона їх вирішила?
5. Яку позицію займ ає наша країна щ одо С Н Д ? Як ви гадаєте,
якими причинами вона обумовлена?
6. Охарактеризуйте участь України в діяльності ООН. Яке значен­
ня це м а ло для наш ої держ ави?
7. Як складались відносини України з НАТО? Ч ом у Росія виступає
проти розш ирення НАТО на схід?
8. Як ф ормувалось двостороннє співробітництво України? Чому
ключову роль в ньому відігравала регіональна співпраця?
9. Якою була динаміка зовнішньополітичної співпраці України?
Щ о необхідно, з ваш ої точки зору, зробити, щ об вона стала більш
ефективною?
10. Яке місце в міжнародних відносинах зай м ає гуманітарна
співпраця? Як розвивались культурні з в ’язки суверенної України?

Д О К У М Е Н Т И ________________________________________ __
1. З « Д е к л а р а ц ії п р о д е р ж а в н и й с у в е р е н іт е т України»
16 липня 1990 р.
...Українська Р С Р як су б ’єкт міжнародного права здійсню є б е зп о ­
середні зносини з іншими державами, укладає з ними договори,
обміню ється дипломатичними, консульськими, торговельними
представництвами, бере участь у діяльності міжнародних о р ­
ганізацій в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення
національних інтересів республіки у політичній, економічній, еко­
логічній, інформаційній, науковій, технічній, культурній і с п о р ­
тивній сферах.
...Українська Р С Р виступає рівноправним учасником між народно­
го спілкування, активно сприяє зміцненню загального м иру і
м іж н арод ної безпеки, б езп осер едн ьо бер е участь у зага л ь ­
ноєвропейському процесі та європейських структурах.

363
 Українська Р С Р визнає перевагу загальнолюдських цінностей над
класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного пра­
ва перед норм ам и внутрішньодержавного права.
Голос України. - 1993. - 2 листопада.

2. З П о с л а н н я П р е з и д е н т а Ук р а їн и д о В е р х о в н о ї Р а д и
«Україна: п о сту п у XX I сто л іття » (2000)
У контексті нової стратегії особливої ваги набувають питання
дальш ого удосконалення зовнішньоекономічної діяльності, за­
безпечення інтегрування української економіки в структури світо­
вого економічного простору, міжнародного поділу праці, приско­
р е н о ї адаптації економічних, правових та інституціональних
структур України д о міжнародних стандартів, зокрема стандартів
Світової організації торгівлі (СО Ї) та ЄС, активної участі нашої
держави у міжнародних економічних, науково-технічних та інших
організаціях, тісної взаємодії з ними.
Є гостра потреба в розробці та здійсненні Д ерж авної програми
стимулювання експорту продукції високотехнологічних вироб­
ництв. Навіть з урахуванням того, що наслідки реалізації такої
програми повною мірою виявляться лиш е через 3 -5 років, не­
обхідно цілеспрямовано створювати передумови «прориву» у цих
напрямах.
Зовніш ньоекономічна діяльність України м а є залишатися багато-
векторною. П отрібно не лиш е закріпити, а й забезпечити дальше
посилення її геополітичної диверсифікації, акцентуючи увагу (з
урахуванням визначених пріоритетів) на європейському напрямі,
посиленні економічного співробітництва зі СШ А. Це дуже важли­
во, враховуючи завдання інноваційного розвитку.
Н аб у вати м е розвитку регіональне сп івр обітн и ц тво України.
Й деться про зміцнення ролі й позицій наш ої держави у Централь-
но-Східній Європі...
Принципово нові мож ливості у зовнішньоекономічних відносинах
відкриваються у з в ’язку з підписанням Д оговору про дружбу,
співробітництво і партнерство між Україною і Російською Ф е д е ­
рацією, прийняттям П рограми економічного співробітництва на
1998-2007 рр. У цьому контексті поглиблення зовнішньоеко­
номічних з в ’язків з Росією розглядається як важлива складова
стратегії економічного зростання...
Урядовий кур'єр. - 2000. - 23 лютого.

ЗАПИТАННЯ Д О Д О К У М Е Н Т ІВ _________________________________
Д о к у м е н т № 1.
Проаналізуйте витяг з «Декларації про державний суверенітет Ук­
раїни» від 16 липня 1990 р.
Чи могли бути реалізованими передбачені тут положення за часів
існування С Р С Р ? Ф ормулю ю чи відповідь, врахуйте відмінність
між Д екларацією та Законом.
Д о к у м е н т № 2.
Які напрями зовнішньоекономічної діяльності визначені П рези­
д е н то м України як пріоритетні на 2000-2005 рр.? Чому, орієнтую ­
чись на європейську інтеграцію, Україна у сфері зовнішньоеко­
номічних з в ’язків дотрим увалась принципу багатовекторності?
 § 4 8 . УКРАЇНА В УМОВАХ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ
П овторю вально-узагальню ю чий урок

Нові історичні З добуття У країн ою н езал еж н ості, закріп лен е

завдання реф ерен дум ом 1 гр уд н я 1991 р., ради кал ьно
України зм ін и л о ум ови її істор и ч н ого розвитку.
Н езал еж н ість постави ла п еред ук раїн ськ и м сусп іл ьством і
м олодою д ер ж а в ою н ові завдання: д ем он та ж відж или х стр ук ­
тур тотал ітарн ої ім п ерії і твор ен н я правової дем ок р а ти ч н ої У к­
раїни, тран сф орм ац ію адм ін істративн о-ком ан дн ої п л ан ової ек о­
н ом іки в багатоукл адн у ринкову, зор ієн тован у на соц іал ьн і п о­
треби л ю дей , н ац іон ал ьн е відродж ен н я та кон сол ідац ію гр ом а­
дян , в ста н о в л е н н я р ів н о п р а в н и х в ід н о си н з д а л е к и м и та
близьким и сусідами. С аме ц і п роцеси ви зн ач ал и зм іст остан ­
н ього етапу н овітн ьої ук раїн ськ ої історії, який п очався після
п роголош ен н я н езал еж н ості 24 серп н я 1991 р.
В и ріш увати вказан і п робл ем и д овод и л ось у ск л ад н и х у м о­
вах. В они бу л и п ов’язані з екон ом ічн ою кри зою , яка з серед и ни
80-х років загострил ась, особл и во у зв’язку з н евдал и м и сп р об а ­
м и реф орм ування, зл ам у старої екон ом ічн ої си стем и та від­
сутн істю чітких уя вл ен ь і стратегії розбудови нової; гостри м п о ­
л іти чн и м протистоянням ; н есф орм ован істю ел ем ен тів гр ом а­
дянського суспільства; відсутністю в ча сти н и н асел ен н я і, зок р е­
ма, старш ого п околін н я стій к и х держ авн и ц ьк и х ідеалів.

Розгортання З добувш и реал ьн и й статус н езал еж н ої дер-

д ер ж ав о - ж ави, У країн а взял ася за твор ен н я еф ектив-
творення н ої закон одавчої, в и к он авчої та судової в л а ­
ди. П ерш очерговим у ч и сл і завдань, щ о стоял и п еред У к раї­
ною, бу л о держ авотворен н я. В ід сам ого п оча тк у вона п рогол о­
сила творен н я дем ократи чн ої, п равової, соц іал ьн ої держ ави.
П роблемою , щ о гальм увал а п роцеси держ авотворен н я, була
н евідповідність К онституції У країнської Р С Р 1978 р., щ о д ія л а в
н езалеж ній У країні, н овим реаліям ж иття. П рийняття нової
К онституції виявилось три вал и м і в історії розглядається як
конституційний процес. В ін три вав біл ьш е 6 років і був н аси ч е­
ний драм ати чн ою політичною боротьбою . її ап оф еозом стала
«конституційна ніч» 26 червня 1996 р. і прийняття нової К онсти ­
туції України, котра заф іксувала високий рівен ь ц ивілізаційн о-
го розвитку У країнської держ ави і суспільства, її приналеж ність
д о європейського цивілізованого співтовариства.
З прийняттям н ової К он ституції У країн и п роц еси д ер ж а в о­
творен ня набули додаткового ім пульсу, бо отри м ал и чіткі о р і­

365
єн ти ри . О дн ак в ум овах п ол іти чн ого п ротистоян ня дом ін уван ­
н я м гр уп ови х та п артій н и х ін тересів р я д п ол ож ен ь К онституції
д о остан н ього ча су зал и ш ається н ереалізованим .

П олітичні п а р т ії С уттєвий вплив н а д ерж авотворчі процеси

сп равл ял и п ол іти чн і партії, кількість я к и х п остій н о зростає.
З добуття н езал еж н ості ради кал ьно зм ін и л о ум ови їхн ьої д ія л ь ­
н ості. Т еп ер ж иття вим агал о не к ри ти ки існую чи х порядків, а
розробки н ови х еф ективн их кон ц епц ій економ ічного і п ол іти ч­
н ого розвитку.
За так и х ум ов н ай біл ьш ого розвитку досягли ц ентристські
партії. їх н ій впл и в особл и во посил и вся п ісл я виборів П рези­
д ен та У к раїн и у 1999 р.
В одн очас загостренн я екон ом ічн ої кризи, п ротистояння за ­
кон одавчої та ви к он авчої влади , яке п ри звело д о відставки р е­
ф орм аторськ ого уряду, очол ю ван ого В. Ю щ енком , «касетний
ск ан дал », ам біції окрем их політиків п оси л и л и п озиц ії і крайніх
правих, і ліви х сил. М ай бутн і вибори д о В ерховної Ряди загост­
рять ц ю боротьбу.
С тановлення дем окра ти чн ого суспільства активізувало д і­
я льність уж е існую чих і утворення нових гром адських орган і­
зац ій та о б ’єднань. На відм ін у від партій, громадські об’єднання
в своїх статутни х д ок ум ен тах не ставлять загальнополітичних
питань, обм еж ую чись проф есійним и, груповим и, виробничими,
н аукови м и чи яким ись інш ими. П роте в умовах гострої політич­
ної боротьби політизація ц и х об’єднань, їхн і виступи на п ід ­
три м к у тієї ч и ін ш ої політичн ої си ли були звичайним явищ ем.

С тан Істори чн и й д о св ід свідчить, щ о утвердж ення

націон ал ьн о ї реал ьн ої п ол іти чн ої н езал еж н ості немож ли-
еко н о м іки ве без творен н я стабільної, високоеф ектив­
н ої н ац іон а л ьн ої екон ом іки, зорієн тован ої на задоволен ня п о­
всяк д ен н и х п отр еб лю дей. В одночас погірш ення економічного
стан ови щ а в у м ов а х соц іал ьн о-п ол іти чн ої нестабільності н е­
м и н уче стави ть п ід загрозу і п ол іти чн у н езал еж н ість та д ер ­
ж авн ість. Н а екон ом іку У країн и впливала загальна екон о­
м іч н а к ри за, щ о охопила колиш н ій СРСР в останнє д еся ти ­
річчя й ого існуван н я, розпад загал ьн осою зн ого економічного
ком плексу.
За так и х умов, як показує д освід п остсоц іал істичн их держ ав,
ж иття ви м агає ріш учого реф орм уван ня економ іки. О днак в
У країн і ц ього зробл ен о не було. З більш я к д еся тк а офіційно
п р огол ош ен и х з н ай ви щ и х три бун та схвален и х у найвищ их
ін стан ц іях п рогр а м реф ор м уван н я ук раїн ськ ої економ іки ж од ­
на н е була реал ьн о втілен а в ж иття. Г оловні п ричин и цього по­
л я гал и в н еріш учості реф орм аторів, блокуванні ріш ен ь уряду

366
к он сервати вн ою біл ьш істю В ерховн ої Р ади, розвал і д ер ж а в н о­
го госп одарства, н епродум ан ості п рограм соц іал ьн ого захисту
лю дей, щ о вел о д о їхн ього зубож ін н я , а зн ачить роби л о р еф ор ­
м и неп опул ярн им и серед ш и роки х верств н аселен н я. С уттєвий
вплив сп равл ял и і зовн іш н і ф актори, в резул ьтаті чого стр и б­
коподібно зростал и ціни на енергоносії. Н е д а в а л и резул ьтатів
спроби стабіл ізац ії ф ін ан сової сф ери.
П асивні і н еп осл ід овн і н ам а ган н я реф орм увати екон ом іку
вкрай н егати вн о позн ачи л ися н а ста н і ін дустр ії У країни, щ о
була одн ією з н ай розви н утіш и х в к ол и ш н ьом у С ою зі РС Р. Р оз­
рив трад и ц ій н и х екон ом ічн и х зв’язків за від сутн ості н ови х, п о­
будовани х н а р и н к ови х засадах, руй н ац ія ц ен тр ал ізован ого п о­
стачан н я сировин ою , м а тер іал ам и , ен ергон осіям и , н ер озп ор я д ­
ли вість керівни ків п ри звели д о п адін н я рівня виробн и цтва.
Багато п ідп ри єм ств ви я ви л ось н а гр ан і зуп ин ки , біл ьш ість
працю вали ри вкам и , н еритм ічно.
О сновна увага д ерж ави бул а п ри к ута д о т а к зван их базови х
галузей, тим часом я к п ідп ри єм ства л егк ої та харч ової п р ом и с­
ловості п ростою вал и чи прац ю вал и упівсили.
П ан івн е м ісце у н а родн ом у госп од арстві п осід ал и держ авні
підприєм ства. Ц і заводи чи ви р обн и чі о б ’єд н а н н я ч а сто були
мон ополістам и у своїх галузях виробництва. О дн ак п оряд з цим
у процесі розбудови д ер ж а в и та п ереходу д о ри н ку все біл ь ш о­
го пош ирення н абувал и асоціаційн і, п ри ватн і, кооперативн і
підприєм ства. П ри вати зац ія держ а вн ої вл асн ості зд ій сн ю ва л а ­
ся п овільн о й суттєвого в п л и в у н а екон ом іку не сп равл яла.
Руйн івні п роцеси характери зувал и си туац ію в сіл ьсь к огос­
подарськом у виробн ицтві. З н ього п род овж увал и «ви качувати »
кош ти, вироблен у п родукц ію , н адаю чи кол осал ьні к ред и ти , які
дуж е ш ви дк о знеціню валися. Б іл ьш ість колгоспів і радгоспів
перетворю вал и ся на безн а дій н и х борж н и ків, тр а н сф ор м ув а л и ­
ся в КСП , а обсяги виробн и цтва сіл ьськ огосп од ар ськ ої п р о­
д ук ц ії з рок у в рік падали.
В и хід із «рубл ьового» п ростору ви м агав твор ен н я власної
ф ін ан сової си стем и та грош ової один и ц і. П роте в п ерш ій п ол о­
вині 90-х років нічого, щ о д а л о б п ози ти вн і резул ьтати , зр обл е­
но не було. Т ем пи ін ф л яц ії в У країн і бул и чи не н ай ви щ и м и в
світі, за винятком хіба щ о регіонів, д е п ал ал и вій н и. З а тя гув а н ­
ня із зап ровадж енн ям п овн оц ін ної ук раїн ськ ої грош ової од и ­
ниці (гривні), си лові заходи м он етарн ої п ол іти ки в ум овах
постійн ого зростан н я бю д ж етн и х ви датків, щ о ч а сто м а л и п о­
пулістськи й характер, вел и д о п ода л ьш ого розбал ан суван н я
ф ін ан сової системи.
З д р у гої пол ови н и 90-х років увага д о п робл ем реф ор м у в ан ­
ня екон ом ік и зн ачно п осил и л ась. Б азови м д ок ум ен том р е­
алізації ц и х завдань стал а п рограм а ради к ал ьн и х екон ом ічн и х

367
реф орм , зап роп он ован а П резидентом У країн и Л .Д . Кучмою.
Н езваж аю чи на скл адн ощ і у її реалізації, чи сл енн і п рорахун ­
к у в 1 9 9 9 -2 0 0 0 рр. в економ іці У країн и настала д овгоочік у­
вана м акроекон ом ічн а стабілізація. За висновкам и урядовців,
на злам і ти ся чол іть п ік си стем н ої кризи минув і наступила
стабіл іза ц ія та п оступ ове зростання україн ської економіки.
Ц ьом у сп ри ял и роздерж авлен н я та приватизація українських
підп ри єм ств, реф орм а аграрн ого сектора економ іки та п оступ о­
ве ф орм уван н я там н ови х виробн и чи х відносин, ф орм ування
вл асн ої ф ін ан сово-грош ової си стем и , активна зовн іш н ьоеко­
н ом ічн а дія л ьн ість. П роте ці н аростки економ ічного прогресу
д оси ть тен дітн і і будь-які н епродум ан і д ії м ож уть їх знищ ити.

Соціальна Е коном ічна криза н егати вн о п означилася й

сф ера на соц іал ьн ій сф ері У країни. П огірш илися
д ем огр аф іч н і п оказн ики - зн и зил ася н ародж уваність, зросла
см ертн ість, п очалася д епоп ул яція. Все частіш е лунаю ть три ­
вож ні голоси, щ о без вж иття з бок у держ ави зап обіж н их заходів
вж е в п ерш ій полови н і XXI ст. реальн істю м ож е стати загроза
сам ом у існ уван н ю україн ського народу.
З ни зи вся ж и ггєв и й рівен ь п ереваж ної більш ості населення.
Ін ф л яц ія п овн істю «з’їл а» ті скром ні заощ адж ення, які значна
части на гром адян н акоп ичувал а протягом життя.
Д естабіл ізац ії соц іал ьн и х процесів сприяли високі темпи
м айн ової та соц іал ьн ої диф ерен ціац ії населення, різка п оляри ­
зація населення на «н ови х багатіїв» та бідних, ф актична відсут­
ність «середн ього класу», який с запорукою стабільності суспіль­
ства. К атастроф ічно погірш увалася екологічна ситуація.
М атеріа л ьн и й д обр обу т багатьох україн ськи х сім ей суттєво
п огірш и л а ф ін ан сова криза 1998 р., вн асл ідок чого за короткий
час м ай ж е вдвоє зн ец ін и л ась україн ська гривня.
На ц ьом у ф он і безперечн ою засл угою адм ін істрації Л. К рав­
чук а і Л. К учм и стал о збереж ення гром адян ського миру, у су ­
н ен н я, н езв аж аю ч и н а н еод н ор азові п ровокац ії, відкритих
соц іал ьн о-п ол іти чн и х кон ф ліктів. Т ради ц ій н а д л я У країни
стабіл ьн ість в м іж н ац іон ал ьн и х відн осин ах забезпечує умови
д л я віл ьн ого розви тку всіх н ац ій і н ародностей. У країні - одній
з н ебагатьох держ ав на терен ах кол иш н ього С РС Р - вдалось
у н и к н ути гострого м іж н ац іон ал ьн ого протистояння.

М іж н ар о д н а З добуття У країн ою незал еж н ості радикально

діяльність зм ін и л о ум ови її м іж н ародн ої діял ьн ості. Са-
У краін и м е з цього часу м ож на говорити п ро власну,
са м остій н у зовн іш н ю п ол іти ку держ ави. Г оловн им и її п ри н ц и ­
п ам и є дем ократи зм , м и ролю бн ість, ядерне роззброєння, роз­
ш и рен н я ек он ом ічн ого сп івробітн и ц тва. В и зн ана більш як

368
 150-ма держ авам и світу У країн ська д ер ж а в а в п ерш ій п ол о­
вині 90-х років впевн ен о заяви л а про себе.
Наш а держ ава бере активн у участь в дія л ьн ості багатьох
між народних орган ізац ій , в перш у чер гу н ай автор и тетн іш ої з
них - О рган ізації О б’єд н а н и х Націй.
П ріоритетним нап рям ом зовн іш н ьої п ол іти ки У к р аїн и є
інтеграція д о європ ей ськ ої спільн оти. В аж л иви м кроком на
цьому ш ляху став вступ У к раїн и д о Р ади Є вропи та п ов’язан а з
ним м одернізація україн ського закон одавства.

Культура Здобуття н езал еж н ості, п одол ан н я тотал іта-

і духовне ж иття р и зм у ст в о р и л о у м о в и д л я р а д и к а л ь н ого
розкріпачення ум ов духовн ого ж иття. В п ерш е д л я сусп іл ьства
склалися сп ри ятл и ві ум ови свободи, д ух ов н ого розкріп ачення,
м ож ли вості віл ьн о (і без будь-яки х реп реси вн и х н асл ід к ів для
себе та своєї сім ’ї) висловлю вати свою точк у зору, п р ац ю вати в
певном у худож н ьом у стилі тощ о.
Все це сп ри ял о п ідн есен н ю духовн ості та культури. В она н а­
була характеру н ац іон ал ьн ого відродж ення, яке охоп и л о всі
нації і н ародності, щ о п рож ивал и в У країні.
Водночас різне розуміння в суспільстві держ авотворчої ідео­
логії, економічні проблеми та матеріальна скрута не дозволяю ть
культурі розвинутись у повном у обсязі. Н егативний вплив сп рав­
ляє і зарубіж н а м асова культура, щ о п ош и рю ється в У країні.
Р озбудова н езал еж н ої У к раїн ськ ої д ер ж а в и сп ри ял а а к ­
ти візац ії релігій н ого ж иття. П роте збли ж ен н я різн и х р ел і­
гійних конф есій не відбулося. Н авпаки, розколотим на три ос­
н овні гіл к и - У к р а їн ськ у п р а восл а вн у ц ерк ву (К и їв сь к ого
патріархату), У країнську п равославну церкву (М осковського
патріархату) та У країнську автокеф альну п равославн у церкву -
виявилось українське православ’я. З ростає вплив У ГК Ц . Н абу­
ли пош ирення різном анітні протестантські церкви. С правж ня,
а не декларована свобода совісті стала важ ливим ел ем ен том д у ­
ховного ж иття У країни, його національного відродж ення.
На всій тери тор ії д ерж ави засяял и бан і святи х храм ів. В од ­
ночас на сф еру релігії н адто впл и ває п ол іти чн а боротьба, п р а г­
нення окрем и х сил зберегти свій кон трол ь за У країною . С аме
це було основною п ри чи н ою розкол у п равосл ав’я та п одій , із
ним п ов’язаних.
Але, попри все, У країна з оп ти м ізм ом ди ви ться в м айбутнє.
Росте впевн ен ість, щ о X X I століття п ринесе її н арод у м ир і
процвітання. Д ося гн ен н я ц ього - м ета к ож н ого з нас.

П Е Р Е В І Р Т Е С Е Б Е __________________________

1. Д айте характеристику проблем, щ о виникли в економічній та

політичній сферах після здобуття Україною незалежності.

369
 2. Розкрийте суть поняття «державотворення» та назвіть його
складові в Україні.
3. Який терм ін найточніше характеризує стан економіки України в
перш ій половині 90-х років: «криза», «реформування», «руй­
нація»? Якийсь іщ е ? Обґрунтуйте свою думку.
4. Яку роль у розбудові незалежної України відіграло прийняття
Конституції України 1996 р. Згадайте основні етапи консти­
туційного процесу.
5. Згадайте з м іст основних програм реформування української
економіки в умовах незалежності, В чому полягали головні причи­
ни їхніх невдач?
6. Охарактеризуйте життєвий рівень населення України в нових істо­
ричних умовах. Щ о викликало соціальну диференціацію в Україні?
7. Якими є головні принципи зовніш ньої політики України? Чи
справляю ть вплив на них внутрішні процеси в нашій державі?
8. Які процеси характеризували релігійне життя держави? Чому, на
вашу думку, так важко долається розкол українського православ'я?
9. Згадайте основні досягнення української культури 90-х ро­
ків. Ч им історичні умови її розвитку відрізнялись від радянських
часів?

З А П А М ’ЯТАЙТЕ Д А Т И ________________________________________
6 гр у д н я 1991 р. - Верховна Рада прийняла Закон про Збройні
сили України
С іч е н ь 1 9 9 2 р. - П резидент України Л. Кравчук проголосив курс
на консолідацію всіх політичних сил для розбудови держави
Ч е р в е н ь 1 9 9 2 р. - о б ’єдн ан ий С о б о р У П Ц та УАПЦ, о р ­
ганізаційне оф ормлення Української православної церкви Київ­
ського патріархату (УПЦ-КП)
Ч е р в е н ь 1 9 93 р . - відновний з 'їз д Компартії України в Донецьку
Л іт о 1 9 9 3 р. - розкол в Н ародному русі України
Л и п е н ь 1 9 93 р. - Верховна Рада схвалила «Основні напрями
зовніш ньої політики України»
Ж о в т е н ь 1 9 9 3 р. - патріархом Української православної церкви
- Київського патріархату обрано Володим ира (Романюка)
19 ж о в тн я 1 9 9 3 р . - Верховна Рада прийняла воєнну доктрину
України
2 7 б е р е з н я 1 9 9 4 р. - проведено вибори д о Верховної Ради
України тринадцятого скликання
19 л и п н я 1 9 9 4 р. - новообраний П резидент України Л. Кучма
склав присягу на вірність українському народу
16 л и с т о п а д а 1 9 94 р . - Україна приєдналася д о Д оговору про
нерозповсю дж ення ядерної з б р о ї (ДНЯЗ)
Л и с т о п а д 1 9 94 р. - відбувся офіційний візит Президента Ук­
раїни д о СШ А. П резидент України виступив на 49-й се с ії Гене­
ральної А сам бле ї ООН
Т р а в е н ь 1 9 9 5 р. - підписано Конституційний договір між П рези­
д е н то м і Верховною Радою
1 1 - 1 2 тр а в н я 1 9 95 р . - візит в Україну Президента Сполучених
Ш татів Америки Білла Клінтона
Ж о в т е н ь 1 9 9 5 р. - Україна прийнята д о Ради Європи

370
 28 червня 1996 р. - Верховною Радою прийнята нова Консти­
туція України
Вересень 1996 р. - запровадження нової національної валюти -
гривні
29 березня 1 9 9 8 р. - вибори Верховної Ради XIV скликання за
списками політичних партій по загальнодерж авному округу та т е ­
риторіальних округах
14 листопада 1 9 9 9 р. - Л. Кучма у др угом у турі виборів переоб­
раний на посаду Президента України
Січень 2000 р. - у Верховній Раді України утворилась депутатсь­
ка більшість
Квітень 2 0 0 0 р. - проведено Всеукраїнський реф ерендум з ак­
туальних питань життя держави
Березень-квітень 2001 р. - «касетний скандал» та політична
криза в Україні. Відставка уряду, очолюваного прем 'єр -м ін істром
В. Ю щенком
 СПИСОКСКОРОЧЕНЬ
АЕС - атомна електростанція
АН У Р С Р - Академія наук Української Радянської
Соціалістичної Республіки
ВКП(б) - Всеросійська (пізніше Всесою зна) комуністична
партія (більшовиків)
ВЛКС М - Всесою зна ленінська комуністична спілка молоді
ВПК - воєнно-промисловий комплекс
В Ц РП С - В сесою зн а центральна рада професійних спілок
ГКЧП - Государственньїй комитет по чрезвьічайному
(ДКНС-укр.) положенню (рос.)
ГУЛАГ - Главное управление лагерей (рос.)
ДемПУ - Демократична партія України
дко - Державний комітет оборони
ДСУ - Державна сам остійність України
єс - Європейський С ою з
ЗМ1 - засоби м а сової інформації
ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка
КДБ - К омітет держ авної безпеки
КНДС - Конгрес національно-демократичних сил
КП(б)У - Комуністична партія (більшовиків) України
КП РС - Комуністична партія Радянського Сою зу
КПУ - Комуністична партія України
ксп - Колективне сільськогосподарське підприємство
КУН - Конгрес українських націоналістів
ЛКСМУ - Ленінська комуністична спілка м ол оді України
МАГАТЕ - М іжнародне агентство з атом н ої енергетики
мок - М іжнародний олімпійський комітет
мтс - маш инно-тракторна станція
Н КВС - Народний комісаріат внутрішніх справ
Н РУ - Народний рух України
НТР - науково-технічна революція
ООН - Організація О б ’єднаних Націй
ОУН - Організація українських націоналістів
ОУН-Б - Організація українських націоналістів
(бандерівців)

372
 О УН -М - Організація українських націоналістів
(мельниківців)
П Д ВУ - Партія демократичного відродження України
П ЗУ - Партія зелених України
РН Г - Рада народного господарства (раднаргосп)
РНК - Рада Народних Комісарів
РРФ СР - Російська Радянська Ф едеративна Соціалістична
Республіка
СДПУ(о) - Соціал-демократична партія України (о б ’єднана)
СелПУ - Селянська партія України
С НД - Співдружність Незалежних Держав
С Н УМ - Спілка незалежної української молоді
СПУ - Соціалістична партія України
СРСР - С ою з Радянських Соціалістичних Республік
СШ А - Сполучені Ш тати Америки
УАПЦ - Українська автокефальна православна церква
УГВ Р - Українська головна визвольна рада
УГКЦ - Українська греко-католицька церква
УГС - Українська гельсінська спілка
УКК - Український культурологічний клуб
УКРП - Українська консервативна республіканська
партія
УМ А - Українська міжпартійна асамблея
УН Р - Українська Народна Республіка
УНП - Українська національна партія
УПА - Українська повстанська армія
УП Ц - Українська православна церква
УП Ц -К П - Українська православна церква Київського
патріархату
У П Ц -М П - Українська православна церква М осковського
патріархату
УРП - Українська республіканська партія
УР С Р - Українська Радянська Соціалістична Республіка
УХДП - Українська християнсько-демократична партія
УШ П Р - Український ш таб партизанського руху
ЦК - Центральний Комітет
ЦШ П Р - Центральний штаб партизанського руху

373
 СЛОВНИКТЕРМІНІВІпонять

А
А б с т р а к т н е м и с т е ц т в о , а б с т р а к ц іо н із м - один із напрямів о б ­
разотворчого мистецтва XX ст., основою якого є свід ом а відмова
від зображ ення реального світу.
А г р о п р о м и с л о в и й к о м п л е к с (АПК) - складова частина еко­
номіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської
продукції, її промислову переробку, матеріально-технічне обслу­
говування села.
А в а н с у в а н н я - виділення грош ових сум у рахунок майбутніх пла­
тежів за виконані роботи, надані послуги.
А кц ія - цінний папір, що свідчить про участь його власника у
капіталі акціонерного товариства і надає право на одержання
певної частини щорічного прибутку.
А к р е д и т а ц ія ву зів - передбачена законом процедура визначен­
ня статусу вищого закладу освіти та освітньо-проф есійного рівня
підготовки фахівців, який він здійснює.
А л ь т е р н а т и в н і в и б о р и - вибори, під час яких д о виборчого бю ­
летеня внесено кілька кандидатур.
А м о р т и з а ц ія - часткове перенесення вартості основних фондів
через їхню зношуваність на виготовлений за їх д оп ом огою товар.

Б
Б л о к в и б о р ч и й - угода між кількома політичними партіями про
сп ільне висунення кандидатів на виборах у законодавчі та
виконавчі органи влади.
Б у р ж у а зн і н а ц іо н а л іс ти - політичний ярлик часів соціалізму
щ одо тих, хто виступав за збереж ення національної мови, культу­
ри, звичаїв, історичних традицій рідного народу.
Б ю д ж е т д е р ж а в н и й - виражений у грошових сумах план м ай­
бутніх доходів і видатків держави, який складається і затвер­
дж ується щороку.

В
В е т о - спротив, заперечення; привілей глави держави, який д о ­
зволяє йом у відкинути ухвалений парлам ентом закон чи при­
зупинити його чинність до внесення парламентом у законному
порядку поправок.
В іл ь н а е к о н о м іч н а з о н а - певна територія, де дію ть особливі
пільгові економічні умови для іноземних і національних під­
приємств.
В о л ю н т а р и з м - соціально-політична практика, що характери­
зується нехтуванням об'єктивними законами історичного проце­
су, суб'єктивними бажаннями й довільними рішеннями осіб, які
здійсню ють її.

374
В ’ я з е н ь с у м л ін н я - особа, ув’язнена або інш им чином о б м е ­
жена у правах за політичні, релігійні або інші переконання, стать
чи статус; в ’язнем сумління визнають тільки тих, хто не вдавався
у своїй діяльності д о насильства та не закликав д о нього.

г
Г ен оц ид - злочин, який полягає у вчиненні дій, спрямованих на
цілковите або часткове винищення певної національної, етнічної,
релігійної чи расової спільноти.
Г іп е р ін ф л я ц ія - надзвичайно стрімке зростання товарних цін та
грош ової маси в обігу, що веде д о різкого знецінювання грош ової
одиниці.
Г о с п р о зр а х у н о к - м е то д господарювання, що поєднує цент­
ралізоване керівництво з певною господарсько-оперативною с а ­
мостійністю підприємств.
Г р о ш о в а е м іс ія - випуск паперових грош ей при недостатній
кількості готівки та для покриття деф іциту держ авного бюджету.
Гр о ш о ва р е ф о р м а - здійснені держ авою перетворення в гро­
ш овому обігу. В С Р С Р проведені в 1922-1924; 1947 та 1961 рр. В
незалежній Україні - 1996 р.

д
Д е к л а р а ц ія - заява від імені парламенту, уряду, партії, урочисте
проголошення положень чи принципів.
Д е п о р т а ц ія - вигнання, висилка окремих осіб чи цілих народів.
Д е п о п у л я ц ія - вимирання, чисельне переважання показників
см ертн ості над показниками народжуваності.
Д е ф іц и т б ю д ж е т н и й - перевищ ення видатків над доходам и в
рамках держ авного бюджету.
Д и с и д е н т - особа, що не погоджується з панівною ідеологією.
Д іа с п о р а - перебування значн ої частини н ар од у (етнічної
спільноти) поза межами країни його походження. Виникає в ре­
зультаті еміграції.

Е
Е к з а р х а т - окрем а церковна адм іністративно-територіальна
одиниця, що м а є певну самостійність.
Е к о л о гіч н и й рух (рух з е л е н и х ) - виник на початку 70-х років
XX ст.; діяльність, спрямована на захист довкілля та раціональне
використання природних багатств.
Е к с те н с и в н и й р о з в и т о к е к о н о м ік и - шлях розвитку, пов'яза­
ний з простим кількісним збільш енням випуску продукції за раху­
нок зростання затрат живої праці, сировини і матеріалів,

Є
Є п а р х ія - церковно-адміністративна територіальна одиниця.

375
 з
З а к у п ів е л ь н а ц ін а - ціна, яку держ ава чи приватні споживачі
сплачують за сільськогосподарську продукцію.

Ін тегр ац ія е к о н о м іч н а - процес зближення економік ряду країн,

їхня співпраця.
Ін те н си в н и й р о з в и т о к е к о н о м ік и - шлях розвитку, за якого
зростання обсягів суспільного виробництва відбувається за раху­
нок впровадж ення д о ся гн е н ь науково-технічного прогресу,
підвищення рівня організації і управління, ефективного викорис­
тання технічних, матеріальних і людських ресурсів.
Ін ф ляц ія - переповнення грош ового обігу масою надлишкових
паперових грошей, що викликає їхнє знецінювання, зростання цін
на п редмети перш ої потреби, зниження валютного курсу, падіння
реальної заробітн ої плати.
Ін ф р а с тр у к ту р а - комплекс виробничих і невиробничих галузей
економіки, які забезпечую ть умови для нормального функціону­
вання су сп ільства (зв'язок, транспорт, шляхи сполучення,
соціально-культурні, освітні, медичні заклади).

К а п іта л о в к л а д е н н я - кошти, що направляються на відтворення

основних фондів; будівництво, розш ирення і реконструкцію
підприємств, здійснення технічного прогресу в галузях народно­
го господарства, на спорудження житлових будинків, шкіл, ліка­
рень, інших об'єктів соціального призначення.
К а р тк о в а с и с т е м а - си стем а розподілу продуктів, товарів та по­
слуг за картками, що диф еренційовано видаються державою
різним категоріям населення.
К о м е р ц іа л із а ц ія то р г ів л і - орієнтація торгівлі не на державні
дотац ії та закупівлю товарів, а на одержання прибутку за рахунок
поліпшення рівня обслуговування населення.
К о р п о р а т и з а ц ія - створення товариств, спілок, об'єднань на о с ­
нові комерційних виробничих та інших інтересів.
К о р у п ц ія - підкуп державних і політичних діячів.
К о р у м п о в а н и й - продажний, підкуплений.
К о с м о п о л іт и з м - теорія, що проповідує байдуже ставлення до
історії Батьківщини, свого народу, національної культури, політики.

Л іб е р а л із а ц ія п о л іти ч н и х с т р у к ту р - створення умов для рівної,

вільної діяльності політичних партій, організацій різних орієнтацій.
Л іб е р а л із а ц ія ц ін - зняття жорстких правил формування цін та
їхнє погодження з державою, дозвіл на формування вільних цін,
що ф ормую ться ринком.

376
 м
М а ж о р и т а р н а с и с т е м а - си сте м а виборів, за якої д о уваги б е ­
руться лише голоси, подані за кандидата, щ о одержав більшість
голосів по конкретних виборчих округах.
М ігр а ц ія - переміщ ення населення, пов'язане зі зміною місця
проживання.
М о н е т а р н а п о л іти к а - встановлення держ авою обсягів випуску
грошових знаків та їх наповнення реальними цінностями (золо­
том, дорогоцінним камінням, нерухомістю, оборотн им и кош тами
тощо).

н
Н ау ко в о -те хн іч н а р е в о л ю ц ія - процес докорінних якісних змін
у техніці і технології виробництва, енергетиці, організації праці,
характері трудової діяльності людей, пов’язаний з п еретворен­
ням науки у б е зп о се р е д н ю продуктивну си л у су сп іл ьств а і
з ’єднанням науки з виробництвом.
Н а ц и зм (н а ц іо н а л -с о ц іа л із м , гіт л е р и з м ) - політичний рух (з
1919), ідеологія, державний режим у Німеччині (т. зв. Третій рейх);
намагався обґрунтувати права Німеччини на завоювання інших
народів, особливо слов'янських, і на панування над світом; від­
кидав християнство; терор проти незгодних поєднував із масовою
демагогічною пропагандою , служив обґрунтуванням масових
убивств людей.
Н ац іон ал ь н и й д о х ід - новостворена в сф ері матеріального ви­
робництва вартість, або частина сукупного (валового) суспільного
продукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.
Н о м е н к л а т у р а - панівний клас радянського суспільства, пар-
тійно-державне керівництво.

О
О р ен д а - форма економічних відносин, при якій особа чи група осіб
одержує в користування від власника землю, засоби виробницт­
ва на визначений термін за визначену орендним договор ом плату.
О с н о в н і в и р о б н и ч і ф о н д и (за со б и ) - активи, не призначені до
продажу, які використовуються для виробництва продукції. Д о
цієї категорії активів відносять землю , будівлі, маш ини, об л ад ­
нання, пристрої тощо.

П о п у л із м - прийняття рішень, щ о не базуються на глибокому о с ­

м ислен ні соц іал ьн о-ек он ом іч н ої та політичної ситуації, а
зорієнтовані на задоволення миттєвих запитів населення, п сихо­
логічних потреб натовпу.
П р а вл я ч и й с т а т у с - сукупність прав і обов'язків і механізм їх з а ­
безпечення.

377
 П р и в а т и з а ц ія - передача держ авної або муніципальної влас­
ності за плату або безкош товно у приватну власність.
П р о ж и тк о в и й м ін ім у м - характеристика мінімуму життєвих за­
собів, необхідних для підтримання життєдіяльності працівника і
відновлення його робочої сили.
П р о п о р ц ій н а с и с т е м а у в и б о р ч о м у п р а ві - одна з си стем ви­
борів д о представницьких органів, за якою мандати по кожному
в и б о р ч о м у округу р озп од іл яю ть ся м іж п артіям и відповідно
(пропорційно) д о кількості голосів, зібраних ними на виборах.

Р
Р е а б іл іт а ц ія - виправдання, відновлення д о б р о го імені не­
справедливо звинуваченої, зганьбленої чи засудж еної особи.
Р е к в із и ц ія - насильницьке відчуження чи тимчасове вилучення
держ авою для її потреб майна, продовольства, щ о належало ок­
р е м и м громадянам.
Р е н т а б е л ь н іс т ь - прибутковість виробництва. Визначається
р о з м ір о м прибутку, одерж аним на одиницю капіталовкладень.
Р е п а р а ц ія - повне чи часткове відшкодування переможеною
держ авою збитків, завданих у ході війни, державі-переможниці.
Р е п а т р іа ц ія - повернення на батьківщину після війни військово­
полонених, цивільних полонених, біженців, переселенців, на­
правлених на примусові роботи.
Р е п р е с ії - незаконні осудження, масові розстріли, звинувачення
населення.
Ре ф е р е н д у м - спосіб прийняття законів та вирішення найважливі­
ших питань державного життя шляхом всенародного голосування.

с
С е п а р а т и з м - прагнення окремих груп населення д о відокрем­
лення від д ан ої держави.
С о ц іа л іс т и ч н и й р е а л із м - художній м е то д в літературі і м и с ­
тецтві, який в и м ага є зображ ення дій сності відповідно к ом у­
ністичній ідеології.
С тр у к т у р н а п е р е б у д о в а е к о н о м ік и - зм ін а співвіднош ень о с­
новних елементів суспільного виробництва, співвіднош ення та
ф о р м взаємозв'язку м іж секторам и господарства і видами ви­
робництва, щ о визначають економічне життя суспільства.
С у в е р е н іт е т - повна незалежність держ ави від інших держав в її
внутрішній і зовнішній політиці.

т
Т о та л іта р н и й р е ж и м , т о т а л іт а р и з м - політичний лад, за якого
влада зосереджується в руках певної групи (найчастіше політичної
партії), котра знищ ує демократичні свободи, повністю підпорядко­
вує всі сф ери життя своїм інтересам і утримує контроль над сус­
пільством шляхом терору, політичного та духовного закабалення.
Т р у д о д е н ь - міра затрат праці і міра споживання в колгоспах.
Кількістю вироблених трудоднів вимірю валася участь колгоспни­
ка в колгоспному виробництві та його частка при розподілі м а ­
теріальних і культурних доходів колгоспу.

У н іт а р и з м - державний устрій, який характеризується цент­

ралізованим керівн ицтвом ад м ін істр а ти в н о -те р и то р іа л ьн и м и
одиницями і відсутністю самоврядних засад.

Ф
Ф а ш и з м - тоталітарна ф орма правління, запроваджена 1922 р. в
Італії Б. М уссоліні, диктатура й культ вож дя (дуче) і п ід ­
порядкованої йому політичної еліти, ліквідація опозиції, парла­
менту, інститутів самоврядування і всіх інших партій; втручання у
всі сф ери суспільного життя при збереж енні вільноринкових
господарств і приватної власності.
Ф е д е р а ц ія - сою зна держава, яка складається з державних утво­
рень (республік, штатів, зем ель тощо), котрі маю ть певну політич­
ну самостійність.
Ф е р м е р с т в о - ф орма господарювання на селі, щ о базується на
приватній власності на землю.

X
Х о л о д н а в ій н а - стан між народних відносин, які характе­
ризуються тривалим конфліктом, і, водночас - неможливістю
вирішити його шляхом прямого воєнного конфлікту; так нази­
валися відносини між С Ш А та С Р С Р після Другої світової війни.

ц
Ц е н з у р а - контроль за зм істо м публікацій, видовищ, кінофільмів
тощ о спеціально створеним и установами.
 ЗМ ІСТ

Т Е М А 1 . УКРАЇНА П ІД ЧАС ДРУГО Ї СВІТОВОЇ ВІЙНИ

(1 9 3 9 -1 9 4 5 )

§ 1. Радянсько-нім ецькі д оговори 1939 року

і західноукраїнські з е м л і.................................................4
§ 2. Окупація України військам и Німеччини та ї ї .............
сою зни ків ......................................................................... 10
§ 3. О купаційний реж им в Україні .................................... 18
§ 4. Розгортання руху О пору в У кр а їн і............................ 23
§ 5. Україна в умовах радянських наступальних
операцій 1943 р о к у ........................................................ 31
§ 6. Рух О пору в 1943 році ................................................ 40
§ 7. Заверш ення р о згр о м у нацистів вУ к р а їн і...............47
§ 8. Відновлення радянського реж им у вУкраїні ...........53
§ 9. Культура України в роки війни .................................61
§ 10. Наш край у роки війни ................................................67
§ 1 1 . Україна під час Д р у го ї світової війни
(1 9 3 9 -1 9 4 5 ).
Повторю вально-узагальню ю чий урок .....................68

Т Е М А 2 . ПОВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК

УКРАЇНИ (1945 - ПОЧАТОК 1953 РОКУ)

§ 12. Перехід д о м ирного життя ........................................ 73

§ 13. О собливості відбудови п р о м и с л о в о с ті.................. 80
§ 14. Стан сільського господарства і життєвий
рівень народу ..................................................................86
§ 15. Радянізація західних областей У к р а їн и .................. 93
§ 16. Культурне життя в Україні у другій половині
4 0 -х - на початку 5 0-х р о к ів .....................................100
§ 17. Повоєнна відбудова і розвиток України
(1945 - початок 1953 року).
Повторю вально-узагальню ю чий урок ...................111

ТЕ М А 3 . УКРАЇНА В ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

(1 9 5 3 -1 9 6 4 )

§ 18. Україна на початковом у етапі десталінізації

(1953 - початок 1956 р о к у )....................................... 116
§ 19. Розгортання десталінізації та її підсум ки .......... 124
 § 20. Розш ирення повноважень України
у складі СРСР ................................................................ 131
§ 21. Стан економ іки України наприкінці
5 0-х - у перш ій половині 6 0-х р о к ів ...................... 137
§ 22. Культура і духовне життя в У к р а їн і........................ 146
§ 23. Зародження д и сид ентського руху
в Україні............................................................................ 156
§ 24. Україна в період десталінізації (1 9 5 3 -1 9 6 4 ).
П овторю вально-узагальню ю чий урок ....................163

ТЕМ А 4 . УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ

РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (СЕРЕДИНА 60-х -
ПОЧАТОК 8 0-х РОКІВ)

§ 25. П олітико-ідеологічна криза радянського ладу

в Україні.............................................................................168
§ 26. Стан економ іки України в д р угій половині
60-х - на початку 8 0-х років та назрівання
економ ічної к р и з и ......................................................... 176
§ 27. Етносоціальні пр оцеси та рівень життя
населення ........................................................................ 184
§ 28. О позиційний р у х ........................................................... 190
§ 29. Культура і духовне життя .......................................... 198
§ ЗО. Україна у пе ріод загострення кризи
радянської систем и
(середина 6 0-х - початок 8 0-х років).
Повторю вально-узагальню ю чий ур о к ................... 210

ТЕ М А 5 . РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮ ЗУ

І ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

§ 3 1 . «Перебудова» в Радянському Союзі

і Україна.................................... 216
§ 32. Погірш ення економ ічної ситуації в Україні
в другій половині 80-х р оків .....................................226
§ 33. Розгортання національно-визвольного руху
в У країні............................................................................ 233
§ 34. С проби політичних реф орм і зростання
. активності українського с у с п іл ь с т в а ...................... 244
§ 35. Ф орм ування передумов незалежності
України .............................................................................252
§ 36. Здобуття Україною незалеж ності ...........................261
§ 37. Розпад Радянського С ою зу і відродження
незалежності України.
Повторю вально-узагальню ю чий урок ................... 270

381
Т Е М А 6. У К Р А ЇН А В У М О В А Х Н Е З А Л Е Ж Н О С Т І

§ 38. Початок державотворчих процесів ........................277

§ 39. Д ерж авотворчі процеси в Україні
у 1994-2001 р о к а х ........................................................ 287
§ 40. Конституційний процес в Україні.
Конституція України 1996 р о к у ................................296
§ 41. Політичні партії України в умовах
н е за л е ж н о с т і.................................................................. 303
§ 42. Економічне життя України в перш ій половині
9 0-х років ....................................................................... 311
§ 43. Проблеми української економ іки та пош ук
шляхів їх розв'язання .................................................319
§ 44. Етносоціальні пр оцеси та рівень життя
населення У кр а їн и ........................................................ 329
§ 45. Д уховне розкріпачення і початок
національного відродження. Релігійне життя
в Україні в умовах н е за л е ж н о с ті............................. 337
§ 46. Культурні процеси в незалежній У к р а їн і..............346
§ 47. Зовніш ня політика незалежної У к р а їн и ................ 356
§ 48. Україна в умовах незалежності.
Повторю вально-узагальню ю чий урок ................... 365
С писок ско р о ч е н ь .....................................................................372
Словник терм інів і понять......................................................374
 Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

ТУ Р Ч Е Н К О Ф едір Г ригорович
П А Н Ч Е Н К О П етро П ан телей м онови ч
Т И М Ч Е Н К О С ергій М и хай л ович

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ
УКРАЇНИ
(1 9 3 9 -2 0 0 1 )
П ід р у ч н и к д л я 1 1 -г о к л а с у
с е р е д н іх з а г а л ь н о о с в іт н іх
н а в ч а л ь н и х з а к л а д ів

Зав. історичною редакцією —Ігор Гирич

Головний художник - П авло Машков
Редактор - Олена Радзивілл
Коректори - Ольга Ємець,
Євгенія Оратовська
Художні редактори - Наталія Корсун,
Юлія Ясінська
Комп’ютерна верстка - Світ лана Поспішна

З д а н о д о в и р о б н и ц т в а і п ід п и с а н о д о д р у к у 1 4 .0 5 .2 0 0 1 .
Ф о р м а т 6 0 х 9 0 / 10.
П а п ір о ф с е т н и й . Д р у к о ф с е т н и й .
Г а р н іту р а С еп Іи гу-З сЬ ооІЬ оок .
Ф із . д р у к . а р к . 2 4 ,0 . У м . д р у к . а р к . 2 4 ,0 .
О б л .-в и д . 2 3 ,2 1 .
Наклад 2 0 0 0 0 0 прим. (2-й з авод 100 0 0 1 — 2 0 0 0 0 0 прим .).
Вид. № 20 6.
З ам . 1-58.

В и д а в н и ц тв о «Г е н е з а »,
0 4 2 1 2 , м . К и їв -2 1 2 , в у л . Т и м о ш е н к а , 2 -л .
С в ід о ц т в о с е р ія Д К № 2 5 в ід 3 1 .0 3 .2 0 0 0 р.

В ід д р у к о в а н о в п о в н ій в ід п о в ід н о с т і
з я к іс т ю н а д а н и х г о т о в и х п о з и т и в ів
на Х а р к ів с ь к ій к н и ж к о в ій ф а б р и ц і їм . М . В. Ф р у н з е,
6 1 0 5 7 , м. Х ар к ів -57, вул . Д он ец ь-З ах ар ж евськ ого, 6 /8 .