Professional Documents
Culture Documents
Практичне заняття №2 - 10 - клас
Практичне заняття №2 - 10 - клас
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І.Підготовчий етап (до 10 хв.)
Джерело1.
.
Історія епохи очима людини: Україна та Європа у 1900–1939 роках /
Ю. С. Комаров [та ін.]; Всеукраїнська асоціація викладачів історії та
суспільних дисциплін «Нова Доба». – К. : Генеза, 2004. – С. 53–54.
Розгляньте фото 19а, 20, 26.
Який настрій у людей, зображених на фото? Чому?
Як Ви думаєте, на що сподівалися учасники берлінської демонстрації?
Про що вони не здогадувалися?
Яким був настрій австрійських солдатів, що їхали на фронт? Чим, на
вашу думку, зумовлене таке ставлення до війни, адже кожен знав, що міг
загинути?
Прочитайте текст джерела 24.
Де відбувалися події, описані очевидцем? Що Ви знаєте про місто
Юзівку? Про які бараки йдеться в тексті? Як це свідчить про рівень життя
людей?
Як Ви гадаєте, що міг би побачити очевидець у цей час, скажімо, у
Львові, Тернополі, Станиславові, Чернівцях, Ужгороді, Києві, Катеринославі,
Одесі?
Що спільного між фото та свідченням очевидця подій у Юзівці?
Чому населення недооцінювало небезпеку війни? Яку роль у цьому
відігравала пропаганда?
Як ставляться сучасні українці до війни у контексті подій російської
агресії проти України?
Джерело 2.
Джерело 3.
Російські кавалеристи на львівському Ринку 3 вересня 1914 року
Режим доступу: http://zbruc.eu/node/25869
Джерело 4.
Солдати Російської армії, убиті біля річки Стохід (Волинь), літо 1916
року
Режим доступу: http://istpravda.com.ua/articles/2014/07/15/143729/
Історія епохи очима людини: Україна та Європа у 1900–1939 роках /
Ю. С. Комаров [та ін.]; Всеукраїнська асоціація викладачів історії та
суспільних дисциплін «Нова Доба». – К Генеза, 2004. – С. 54–56.
Джерело 1.
В умовах воєнного часу, коли чоловіків мобілізували в армію, утримання
родин часто лягало на жіночі плечі. Це призводило до зміни статусу жінки в
суспільстві, примусило її не тільки взяти на себе нові сімейні і громадські
обов’язки, а й зайняти нові, закриті для жінок у довоєнні роки, ніші в
суспільстві. Якщо історія попередніх війн поділялася на суто чоловічий
досвід на полі бою та досвід жінки, що пасивно чекала свого чоловіка в тилу,
то Перша світова війна змінила це співвідношення. У воєнні роки жінки не
лише служили на фронті сестрами милосердя й санітарками, але й працювали
на оборонних заводах, виконуючи важку, «нежіночу» роботу у сільському
господарстві, промисловості, у сфері обслуговування, на транспорті.
Труднощі воєнного часу лягли важким тягарем на жінок, але разом з тим
нові обов’язки вели до зміни у світогляді жіноцтва, додавали йому
самоповаги і відчиняли двері у світ, що традиційно належав чоловікам.
Врешті, це був один з важких кроків до встановлення рівноправності
чоловіків і жінок, формування більш гармонійних відносин у суспільстві.
Під час війни змінилося життя дітей. Коли пішли в армію батьки і старші
брати, дитинство для багатьох підлітків закінчилося: вони змушені були
долучатися до виробничого процесу в селянських господарствах або йти на
роботу по найму на заводи і фабрики, заміняючи там мобілізованих
чоловіків. Багатьом дітям, які втратили батьків на фронті, під час масових
переміщень (біженства) та через інші обставини воєнного часу, довелося
зазнати гіркої долі сирітства. Як правило, це стосувалося вихідців з бідних
селянських і робітничих родин.
У тилових районах України в роки війни з’явилася ще одна, незвична для
мирного часу категорія людей – біженці. Це були жителі Західної України,
Білорусії, Польщі, країн Прибалтики, як правило, – жінки, діти, літні люди.
Місцеві власті розміщували їх у невеликих містах і селах, де легше можна
було розв’язати проблему працевлаштування і харчування.
Кількість військовополонених, які опинилися на території України в ході
війни, також налічувала сотні тисяч осіб. Вони працювали на шахтах,
підприємствах важкої промисловості, у поміщицьких маєтках і в
господарствах заможних селян. Спілкуючись із місцевим українським
населенням, біженці й військовополонені стали додатковим джерелом
інформації про незнайоме закордоння, про його людей, їхні звичаї. Це
справляло певний вплив на зміну світосприйняття жителів тилових регіонів
України, розширення їх уявлень…
Турченко Ф. Г. Історія України. 10 кл. : підруч. для загальноосвіт. навч.
закл. : профільний рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2010. – С. 138.
Джерело 2.
Джерело 3.
Реєнт О. П. Історія України : підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. :
рівень стандарту, академ. Рівень / О. Реєнт, О. Малій. – К. : Генеза, 2010. –
С. 93–94.
Рогатинщина (Івано-Франківська область) в роки Першої світової війни
Режим доступу: http://vikna.if.ua/news/category/if/2016/04/04/52107/view
Джерело 1.
ДОНЦОВ Дмитро Іванович (10.09(29.08).1883—30.02.1973) — політ. діяч,
журналіст, літ. критик, теоретик та ідеолог укр. націоналізму. Д-р права
(1917). Н. в м. Мелітополь. 1900—07 навч. (з перервою) на юрид. ф-ті
Петерб. ун-ту. Активно співробітничав із укр. гуртками в Санкт-Петербурзі.
Чл. Революційної української партії, Української соціал-демократичної
робітничої партії. Перебував під арештом 1905—07. У Віденському ун-ті
1909—11 вивчав право. Публіцистичну діяльність розпочав у журналах
«Дзвін» та «Украинская жизнь». 1914—18 — голова Союзу визволення
України. 1914—16 очолював у Берліні (Німеччина) інформаційний центр
Укр. парламентського клубу. 1916—17 керував Бюро народів Росії в Берні
(Швейцарія) та видавав його прес-бюлетень.
1917 повернувся до Києва. За Української Держави очолив Укр.
телеграфне агентство і Держ. бюро преси. Від 1918 — чл. гол. управи Партії
укр. хліборобів-демократів. 1919—21 - кер. пресової та інформаційної місії в
Берліні. Одночасно — кер. Укр. пресового бюро в Берліні.
Від 1922 проживав у Львові. Засн. Української партії національної роботи,
ред. її органу «Заграва» (1923—24). Відновив видання «Літературно-
наукового вістника» (1922—32). Редагував «Вістник» (1932—39), видання
якого поновив Є. Коновалець, та «Книгозбірню «Вістника»». З 1939 жив у
Берліні та Бухаресті (Румунія), видавав ж. «Батава» (1940—41). Від 1941
перебував у Берліні й Празі, де писав статті для нім. преси. Од 1945 мешкав у
амер. окупаційній зоні в Берліні, потім — у Франції, Великій Британії, США.
1947 оселився в Канаді, викладав укр. літ. в Монреальському ун-ті (1949—
52).
У своїх теор. поглядах пройшов еволюцію від прийняття соціаліст. та
марксистських ідей до їх повного заперечення. Обґрунтував ідею укр.
націоналізму. Відстоював засади крайнього войовничого християнства, ідею
незалежності України, ідеологічно обґрунтував діяльність Організації
українських націоналістів.
Для гострополемічних публіцистичних тв. Д. характерна пристрасна
аргументація без будь-яких компромісів. Тривалий час його ідеологічні
засади зустрічали критику з боку демократ. і церк.-реліг. (переважно катол.)
громадськості за волюнтаристський і пантеїстичний монізм.
П. у м. Монреаль.
Верба І. В. Донцов Дмитро Іванович [Електронний ресурс] І. В. Верба //
Енциклопедія історії України: т. 2: Г-/ Редкол.: В. А.Смолій (голова) та ін.
НАН України. Інститут історії України. – К. : В-во «Наукова думка», 2004.
– 688 с. іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Doncov_D
Прочитайте текст біографії Дмитра Донцова.
Пригадайте із попередніх параграфів підручника, що в них
розповідається про вияви громадської діяльності Д. Донцова? Якою була
його громадянська позиція у ставленні до Першої світової війни
Де народився Д. Донцов? Де він перебував під час подій Першої світової
війни?
Знайдіть у підручнику відповідь на запитання: «Чи можна стверджувати,
що ставлення Д. Донцова до війни уособлювало позицію всіх українців?».
ІІІ. Завершальний етап (10 хв.)
Лист самооцінювання
Етапи роботи 1 - 3 бали 4 - 6 бали 7 - 9 балів 10 - 12балів
До яких держав
належали
українські землі
на початку
Першої світової
війни
Що довідуємося з
історичних
джерел про життя
людей на фронті і
в тилу?
Які особливості
життя на фронті
під час війни?
Які особливості
життя в тилу під
час війни?
Чи можна
стверджувати, що
ставлення Д.
Донцова до війни
уособлювало
позицію всіх
українців?
Максимальна оцінка за урок – 12 балів.
Домашнє завдання
1. Опрацювавши веб-ресурси мережі Інтернет, укладіть фотоальбом: «Діти
війни» про долі Ваших ровесників у роки Першої світової війни.
2. Переглянувши документальний або художній фільм, де розповідається
про події Першої світової війни на території України, придумайте афішу до
переглянутого відео та рекламний текст, яким заохотите однокласників
наслідувати Ваш приклад.
3. Використавши інформацію з підручника та інших джерел, підготуйте
плакат, що міг би використовуватися пацифістами, які агітують проти
Першої світової війни.